To see the other types of publications on this topic, follow the link: Розподілена інформаційна система.
Journal articles on the topic 'Розподілена інформаційна система'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Розподілена інформаційна система.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Труніна, Ірина, та Мирослава Босовська. "ІНТЕГРОВАНА ІНФОРМАЦІЙНА ПЛАТФОРМА РЕВЕНЮ МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВ". Сталий розвиток економіки, № 4(51) (17 січня 2025): 389–95. https://doi.org/10.32782/2308-1988/2024-51-54.
Full textAbstract:
Ця стаття підкреслює важливість формування інтегрованої інформаційної платформи при впровадженні ревеню менеджменту на підприємствах. Імплементація ревеню менеджменту в управлінські процеси дозволяє впорядкувати процеси ціноутворення, вибору каналів дистрибуції, інтегрувати інформаційно-комунікаційну систему прийняття рішень. Обґрунтовано, що інтегрована інформаційна платформа ревеню менеджменту – це консолідована інформаційно-комунікаційна система, що дозволяє реалізувати механізми взаємодії підприємств в економіко-інформаційному просторі та здійснювати акумулювання, обробку, розподіл, використання консолідованої інформації з метою інформаційної підтримки прийняття управлінських рішень в операційному та стратегічному менеджменті. Встановлено, що архітектура зазначеної платформи забезпечується 4-ри рівневою системою формування інформаційного простору: сенсорною (база зовнішньої інформації); реалізаційною (розподільча інформаційна система, яка забезпечує інформаційну, економічну чи комерційну взаємодію підприємств); когнітивною (розподільча база знань, яка дозволяє акумулювати інформаційні потоки та передавати підприємствам для прийняття управлінських рішень); персоніфікованою або локальною (індивідуальна база інформації підприємства, персональна інформаційна система). Інноваційна модель інтегрованої інформаційної платформи ревеню менеджменту дозволить підвищувати результативність збору та аналізу даних, сегментування ринку, прогнозування попиту, формування та реалізації виробничих, збутових, цінових стратегій, управління операційною діяльністю, оцінювання ефективності функціонування бізнесу.
2
Герасименко, О. Ю., та Д. М. Фекете. "ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ДЛЯ МІНІМІЗАЦІЇ ХАРЧОВИХ ВІДХОДІВ У МЕЖАХ КОНЦЕПЦІЇ «ZERO WASTE»". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 6 (14 лютого 2022): 3–14. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.6.1.
Full textAbstract:
Поняття «zero waste» означає концепцію, яка передбачає повну мінімізацію відходів для збереження навколишнього середовища та ресурсів планети. В Україні проблема зі сміттям стоїть дуже гостро. Зменшивши кількість відходів у сфері торгівлі харчовими продуктами та громадського харчування, можна зменшити загальну кількість сміття. У статті представлено розробку архітектури для інформаційної системи, яка покликана мінімізувати харчові відходи в межах концепції «zero waste». Під час дослідження було проаналізовано три архітектури, а саме: монолітну архітектуру, мікросервісну архітектуру та подійно-керовану архітектуру; визначено їх переваги і недоліки. Базовою було обрано подійно-керовану сервіс-орієнтовану архітектуру з використанням CQRS-шаблону, який передбачає відділення операцій читання від операцій запису. Ця система спроєктована як розподілена система з мікросервісною архітектурою та керується подіями. Публікація подій відбувається за допомогою сучасної системи обміну повідомленнями з відкритим кодом NATS. Внутрішні сервіси спілкуються за допомогою NATS, а REST-запити використовуються для комунікації між клієнтською та серверною частинами. Для збереження даних використовуються джерела подій. Впровадження CQRS допомагає максимізувати ефективність, безпечність та масштабованість додатка, дозволяє побудувати різні моделі зчитування й запису, які можуть бути оптимізовані під вимоги системи. Застосунок проєктувався таким чином, щоб у майбутньому його можна було легко масштабувати та розвивати. На початковому етапі спроєктовано високорівневу архітектуру системи, яка включає три основні мікросервіси; представлено чотири компоненти системи та один агрегат; визначено базовий функціонал системи та описано порядок взаємодії елементів системи для реалізації основного функціоналу. Подальший розвиток роботи можливий у напрямі вдосконалення функціоналу наявних сервісів та розробки нового функціоналу, доведення інформаційної системи до рівня мінімально життєздатного продукту (MVP, Minimum Viable Product).
3
МЕНЯЙЛЕНКО, ОЛЕКСАНДР, та ОЛЕГ ШЕВЧУК. "ДИДАКТИЧНІ СИСТЕМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 31–40. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-31-40.
Full textAbstract:
На основі аналізу дидактичної взаємодії у педагогічних системах та класифікації дидактичних систем (ДС), виокремлено основні групи ДС, які використовуються у інтелектуальних інформаційних системах навчання: 1)режим передачі знань – кібернетичні ДС; 2)режим застосування інформаційних систем: змішані односуб’єктні ДС; змішані двосуб’єктні ДС; змішані багатосуб’єктні розподілені ДС; гібридні трисуб’єктні ДС; гібридні полісуб’єктні ДС; гібридні багатосуб’єктні розподілені ДС. Показано, що це потребує розробки нових педагогічних підходів та системи принципів, на основі яких необхідно вести проектування, розробку та використання педагогічних систем, які засновані на інтелектуальних, експертних та експертних навчаючих системах. Ключові слова: дидактична система, дидактична взаємодія, класифікація, режими функціонування; інтелектуальні інформаційні технології навчання, інтелектуальні системи, експертні навчаючи системи
4
БАРАБАШ, Олег, Андрій МАКАРЧУК та Іванна САЛАНДА. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЙМОВІРНІСНОГО ПОКАЗНИКА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СТІЙКОСТІ РОЗПОДІЛЕНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 1 (28 березня 2024): 45–50. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2024-77-6.
Full textAbstract:
На даний час спостерігається активна інформатизація самих різних сфер суспільства. Це є основним фактором того, що все більш активно починають використовувати розподілені інформаційні системи. Оскільки ці інформаційні системи часто є немалими, очікуваними є необхідність в розробці та модифікації методів оцінювання їх функціональної стійкості.
 Протягом останніх десятиліть було описано чимало показників функціональної стійкості розподілених інформаційних систем та способів їх обчислення. До них можна віднести такі як реберна та вершинна зв’язність, ймовірність та матриця зв’язності, тощо. Однак, обчислення деяких з них передбачають дуже велику кількість обчислень та, іноді, й інших не менш складних супровідних процесів. Тому виникає необхідність в модифікації цих показників функціональної стійкості з ціллю оптимізації їх обчислення.
 В даній роботі досліджується модифікація такого показника функціональної стійкості як згортка матриці зв’язності. На відміну від інших робіт, пропонується використовувати наперед задане ядро замість такого, що залежить від певних параметрів. За рахунок цього досягається спрощення використання даного ймовірнісного показника завдяки відсутності необхідності періодичного перерахунку ядра у випадку змін параметрів системи. Також демонструються особливості поведінки описаної згортки у випадку залежності матриці зв’язності від ймовірності справності ліній зв’язку. В результаті цього показано, що при достатньо великих значеннях цього параметра його невеликі коливання на функціональну стійкість розподіленої інформаційної системи майже не впливають, тобто вона все рівно буде близька до максимально можливої.
 Отримані в роботі результати можуть бути використані для більш оптимального оцінювання функціональної стійкості розподілених інформаційних систем та дослідження впливу різних параметрів на неї.
5
БАРАБАШ, Олег, Олег КОПІЙКА та Андрій МАКАРЧУК. "ДИНАМІКА ЗМІНИ ЙМОВІРНОСТІ ЗВ’ЯЗНОСТІ РОЗПОДІЛЕНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ В ЧАСІ З УРАХУВАННЯМ ВИПАДКОВОГО ВПЛИВУ НА ЕЛЕМЕНТИ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 1 (27 лютого 2025): 79–85. https://doi.org/10.31891/2219-9365-2025-81-10.
Full textAbstract:
Проектування та подальші впровадження та експлуатація інформаційних систем є невід’ємним елементом вирішення багатьох прикладних задач сьогодення. Особливо цікавим та актуальним в ряді ситуацій є випадок, коли умовами передбачається, що розроблювана інформаційна система буде працювати в автономному режимі тобто, другими словами, без втручання людей або їх втручання можна вважати несуттєвим. На фоні цієї обставини стає особливо важливим дослідження функціональної стійкості інформаційної системи. На даний момент розроблено чимало методів чисельно оцінити функціональну стійкість системи. Ці методи часто називають показниками функціональної стійкості. До них можна віднести, для прикладу, ймовірність зв’язності, степінь реберної та вершинної зв’язності та багато інших. Однак, головним їх недоліком є можливість оцінити функціональну стійкість лише в певні моменти експлуатації, тим часом коли на етапі проектування може бути критично необхідним їх представлення як функції від часу. Така необхідність нерідко виникає, наприклад, при необхідності вивчення динаміки деградації спроектованої інформаційної системи. На даний момент є математично обґрунтовані спроби представити деякі показники функціональної стійкості як функції від часу, однак, ці спроби, як правило, не передбачають можливості врахування можливих випадкових впливів на елементи розглядуваної інформаційної системи або на інформаційну систему загалом. В даній роботі робиться спроба узагальнення результатів представлення ймовірності зв’язності як функції від часу на випадок, коли завантаженість кожного з елементів є не строго детермінованою величиною, змінною з часом, а випадковим процесом з нормальним розподілом в кожний момент часу. Розглянуто випадок, коли відомо, що середнє та середньоквадратичне відхилення завантаженості елементів інформаційної системи є періодичними функціями з наперед відомим періодом, а також відоме їх значення в певні моменти часу на протязі періоду.
6
Писанко, А. Г., В. І. Богом’я та Л. Л. Пліта. "АНАЛІЗ СИСТЕМ КЕРУВАННЯ СУДНОМ ТА ОСОБЛИВОСТЕЙ ЇХ ЕКСПЛУАТАЦІЇ". Vodnij transport, № 1(32) (27 січня 2021): 36–41. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.1.32.05.
Full textAbstract:
В статті проведені дослідження що пов'язані з визначенням основних напрямків розвитку суднових автоматизованих систем керування судном. На основі аналізу літератури здійснено розподілення суднових систем на рівні керування в залежності від їх функціональних властивостей. Також здійснюється огляд стану питання і проаналізовані основні напрямки розвитку силових енергетичних установок та систем автоматизованого керування судном. При цьому система керування судном розглядається як об’єднана інформаційна платформа керування судном. Це пов'язано з тим, що на сьогоднішній день сучасний розвиток суднових систем керування розробляється відповідно до технології Е-навігації та використовує спеціалізовані інформаційні системи. Це дає можливість підвищити ефективність експлуатації судна за допомогою своєчасним керуванням силових вузлів і пристроїв, а також зміни умов функціонування. Ключові слова: автоматизовані системи керування, навігаційно-інформаційний комплекс, суднові енергетичні установки
7
Pitukh, I. R., та N. Ya Vozna. "Способи організації руху моніторингових, інтерактивних і діалогових даних у структурах розподілених комп'ютерних систем". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 3 (2021): 101–8. http://dx.doi.org/10.36930/40310316.
Full textAbstract:
Розроблено способи організації руху моніторингових, інтерактивних і діалогових даних у структурах розподілених кіберфізичних систем. Базовою ідеєю запропонованих способів є систематизація структур і класів джерел інформації в РКС, які формують моніторингові, інтерактивні та діалогові дані. Запропоновано метод розрахунку емерджентності класифікованих структур комп'ютеризованих систем управління (КСУ) таких типів: монопольної, автоматичного регулювання, моноканальної системи моніторингу, розділеного часу та мультипроцесорного опрацювання даних. Для кожної з названих структур оцінено критерії структурної складності та емерджентності. Запропоновано адитивно-мультиплікативний критерій, який враховує структурну складність окремих компонентів та архітектуру комп'ютерної системи. Запропоновано критерій емерджентності комп'ютерної системи у вигляді відношення кількості інформаційних зв'язків до загальної кількості компонентів системи. Застосування таких критеріїв дає змогу здійснити порівняння системних характеристик комп'ютерних і кіберфізичних систем, а також визначити перспективні напрями їх удосконалення. Викладено особливості функціональних можливостей різних архітектур КСУ та їхні недоліки в організації руху моніторингових, керувальних, діалогових й інформаційних поліфункціональних даних. Досліджено архітектуру мережевих станцій КСУ та оцінено їх емерджентність та структурну складність. Наведено структуру класичної трирівневої мережевої КСУ, яка оснащена на технологічному рівні контролерами низової мережі абонентськими станціями та спецпроцесорами, які інформаційно взаємодіють з інтелектуальними сенсорами, виконавчими механізмами та операторами об'єктів управління. Запропоновано на цеховому рівні застосовувати цехові процесори, які обслуговують оператори технологічних установок. На адміністративному рівні потрібно розміщувати адміністративні процесори, системний сервер, який має інформаційні зв'язки з адміністративною комп'ютерною мережею, базою даних, зовнішньою інформаційною системою та міжрівневим комутаційним процесором. Систематизовано інформаційні пари потоків даних, які формуються різними компонентами системи, що дає змогу вдосконалити інформаційні характеристики кожної пари компонентів КСУ з позиції сумісності та зменшення алгоритмічних перетворень моніторингових, керувальних, діалогових і поліфункціональних даних. З'ясовано, що відомі класифікації інформаційних потоків в КСУ не враховують різні типи інформаційних даних, які формуються ОУ-джерелом інформації. Запропоновано архітектуру системи ідентифікації семантичних, технологічних й інформаційних станів ОУ.
8
КОЗУБ, Владислав. "ІНФОРМАЦІЙНА ПІДТРИМКА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ТЕХНОЛОГІЙ РОЗПОДІЛЕННОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ". INFORMATION TECHNOLOGY AND SOCIETY, № 4 (15) (30 грудня 2024): 71–79. https://doi.org/10.32689/maup.it.2024.4.12.
Full textAbstract:
Стаття присвячена інформаційній підтримці прийняття рішень з використанням технологій розподіленого штучного інтелекту. При цьому стає зрозуміло, що розподілений ШІ є силою на сучасному ринку, яка робить компанії більш ефективними, надійними та адаптивними. Метою роботи є розробка власної концепції інформаційної підтримки прийняття рішень за допомогою технологій штучного інтелекту на основі розподілених обчислень. Методологія. Методологія цього дослідження побудована на оцінці теоретичних розробок і практичного використання технологій розподіленого штучного інтелекту (ШІ) в діяльності з прийняття рішень. Акцент зроблено на впровадженні методів машинного навчання для аналізу великих масивів даних у розподілених системах, що дає змогу ефективно та оперативно підтримувати прийняття рішень. Використані інструменти та підходи: Python та мультипроцесинг для побудови паралельної обробки даних, логістична регресія для опису процесів прийняття рішень та оцінки класифікації і точності отриманих моделей, PCA – аналіз головних компонент з метою зменшення розмірності даних для цілей кластеризації та класифікації, методи контролю конфіденційності для забезпечення безпеки передачі даних між вузлами та обмеження доступу до даних. Наукова новизна. Основний матеріал підкреслює переваги розподіленого ШІ як функціональні (швидкість обробки даних, паралелізм і висока масштабованість, технічна реалізованість), так і з точки зору розробки (менші витрати, можливість повторного використання та гнучкість реалізації). Він також бере на себе кілька проблем, таких як відповідальність ШІ, питання конфіденційності та безпеки даних, а також питання впровадження. З’ясовано, що розподілений штучний інтелект – це дуже потужна технологія, і слід бути обережним, застосовуючи її для прийняття рішень, оскільки, хоча вона має переваги, вона також має і деякі недоліки. У цій роботі продемонстровано, як системи штучного інтелекту, що працюють у розподілених архітектурах, можуть бути використані для прийняття рішень, на прикладі нашої власної розробки на мові Python. Описано таку систему, яка використовує логічну регресію, аналіз головних компонент та візуалізацію результатів. Акцентовано увагу на пошуці розв’язку шляхом виконання коду на мові Python, розробленого в інтегрованому середовищі розробки PyCharm 2024.2, який демонструє розподілену систему прийняття рішень на основі ШІ з використанням методів багатопроцесорної обробки та машинного навчання. Код включає функції для навчання моделей на окремих вузлах, управління розподіленим процесом навчання та візуалізації границі рішення найкращої моделі. Використано логістичну регресію для бінарної класифікації та PCA для зменшення розмірності для полегшення візуалізації. Код створює пул процесів, які відповідають заданій кількості вузлів. Потім ці процеси асинхронно навчають моделі на підмножинах даних. Після завершення процесу навчання обирається найкраща модель, а границя рішення в найпростішому випадку зображується у вигляді двовимірного графа. Розподілений ШІ, описаний у цьому прикладі, втілює потенційне застосування технології у прийнятті рішень: можливість приймати рішення над розподіленими даними та розподіленими акторами шляхом обробки даних на декількох вузлах. Висновки. Можна стверджувати, що технології розподіленого ШІ можуть бути інтегровані в процеси прийняття рішень у будь-якому випадку. Не виключено, що організації хотіли б спиратися на культуру критичної оцінки та безперервного навчання, щоб приймати більш обґрунтовані, справедливі та ефективні рішення. Цей розроблений код є прикладом того, як така система може бути реалізована на практиці.
9
Коваль, О. В., В. О. Кузьміних, С. Я. Свістунов, Сюй Бейбей та Чжу Шивэй. "Збір даних для аналітичної діяльності з використанням адаптивної мікросервісної архітектури". Реєстрація, зберігання і обробка даних 23, № 1 (2021): 67–79. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2021.23.1.235408.
Full textAbstract:
Розглянуто загальну структуру адаптивної підсистеми обробки запитів, як розроблюється в рамках створення інформаційно-аналітичної системи оцінки рівня міжнародної діяльності. В основі побудови системи обробки запитів покладено використання мікросервісної архітектури. 
 Сучасний розвиток наукової діяльності вимагає всебічного аналізу та її оцінки за різними критеріями в залежності від того, для яких цілей проводиться цей аналізі і які задачі ставляться. Необхідність оцінювати поточну ситуацію і прогнозувати значення показників ефективності на перспективу стає останнім часом дуже важливим при визначенні позицій установ та окремих груп науковців в світі.
 Успішного просування в міжнародному освітньому та науковому просторі і підвищення зацікавленості з боку іноземних вчених, викладачів і студентів університетів потребує чіткої оцінки ступені, на якій вони знаходяться міжнародна наукова діяльність організацій, переваги, які роблять привабливими конкретні освітні та наукові організації для отримання спеціальності і проведення досліджень.
 Специфіка задач оцінки рівня міжнародної діяльності потребує розробки методів та засобів проектування розподілених інформаційних систем для задач аналітичної діяльності, що спирається на розподілену архітектуру програмного забезпечення для реалізації сценарії аналітичної діяльності та охоплюють значне коло, різноманітних за формою організації та місцями розташування, джерел інформації. Основою для побудови таких інформаційно-аналітичних систем може бути адаптивна мікросервісна архітектура побудови інформаційних систем, яка являє собою комплекс незалежно розгорнутих сервісів.
 Розміщення мікросервісів реалізується на розподілений мережі. Розгалужена система хостів тієї мережі, на яких розміщаються мікросервіси, орієнтована на можливість більш ефективного вилученні інформації з конкретного джерела, з якого отримує інформацію мікросервіс. У підсистемі передбачено використання мікросервісів як автономних контейнерів. Кожний з контейнерів призначений для виконання певних операцій по вилученню необхідної інформації з конкретного інформаційного джерела з параметрами , що можуть бути адаптовані під конкретний запит. Для формування та подальшого управління контейнерами передбачається використання платформ Docker та Kubernetes, що дозволяє крім всього контролювати навантаження на кожний хост. Іл.: 2. Бібліогр.: 14 найм.
10
Сікора, Л. С., Н. К. Лиса, В. І. Сабат та В. В. Мацюк. "Антикризове управління соціальними об'єктами за допомогою інформаційних рекламних повідомлень в умовах загроз". Scientific Bulletin of UNFU 34, № 4 (2024): 49–58. http://dx.doi.org/10.36930/40340407.
Full textAbstract:
Розглянуто проблему здійснення інформаційних атак на соціальні структури за умов дії комплексу загроз, пов'язаних із впливом рекламних повідомлень на соціальні об'єкти. Атаки на соціальні об'єкти і, відповідно, соціальні системи можуть спровокувати різноманітні негативні явища у соціальних процесах (конфлікти, демонстрації, агресивні дії). Особливо це помітно у наш час, інформаційних технологій, коли під виглядом рекламних повідомлень здійснюється агресивний інформаційний вплив на різні прошарки суспільства, об'єднані у соціальні групи людей. Зазвичай такий вплив для зловмисника легше провести через мережні технології, або соціальні мережі, де можна визначити "особистий портрет" користувача через його уподобання та зацікавлення, що надалі використовується для створення інформаційного пакету рекламних повідомлень, який спонукатиме його до дії. При цьому зловмисники можуть перенаправляти користувача на використання фішингових сайтів чи відкриття різноманітних рекламних повідомлень, які містять усі ознаки шкідливого програмного коду. Розвиток інформаційних технологій, згідно з вимогами та стандартами безпеки для розподіленої просторової інфраструктури соціальних систем, вимагає використання нових управлінських систем безпеки та комп'ютерних й інформаційних мережевих технологій для контролю передачі й опрацювання даних про стан агрегатів і об'єктів соціального управління, а також проведення навчань користувачів та службовців згідно з політикою інформаційної безпеки. Це відповідно ставить проблему перегляду базових концепцій побудови систем захисту і протидії інформаційним атакам, пов'язаним з розповсюдженням спаму та агресивних рекламних повідомлень з метою дезінформації соціальних об'єктів, розроблення програмного й апаратного забезпечення для реалізації контролю процесу цільового управління соціальними об'єктами, створення нових методів відбору даних проблемних ситуацій. На підставі використання текстових моделей розроблено нові підходи до контролю інформаційних рекламних пакетів, аналізу методів формування зловмисником дезінформації в рекламних повідомленнях, що можуть призвести до негативних процесів у системах соціального типу. Для управління в умовах загроз потрібно проаналізувати особливості інформаційної інфраструктури, способи відбору й опрацювання даних, методи й алгоритми класифікації загрозливої ситуації. Інформація про ситуацію формується із блоків даних, отриманих від соціальних об'єктів і соціального процесу загалом. Для формування й ухвалення та реалізації управлінських рішень необхідна інформація про стан системи в поточному часі та відхилення його від стратегічних цілей соціальної системи управління. Розходження реальних траєкторій параметрів режимів функціонування соціальних об'єктів від цільового завдання може призвести до незворотних змін у соціальній системі, тому важливим є визначення допустимих границь ризику таких відхилень, що може привести до здійснення атак на зміну стану соціального об'єкта і на функціонування соціальної системи загалом.
11
Тимчук, Володимир. "Методика обробки надлишкової інформації звукометричного комплексу HALO". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 49, № 1 (2024): 16–24. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2024-49-1-16-24.
Full textAbstract:
Вирішення проблеми точності застосування різних артилерійських систем в умовах відсічі збройної агресії російської федерації є вкрай значущою, що залежить від потенційної якості засобів артилерійської розвідки, можливості яких обмежені відомими фізичними (акустичними) принципами. Сьогодні чимало технічних систем військового призначення надійшли в Україну без тестувань, а одразу для бойового застосування, зокрема, і звукометричний комплекс HALO, що ускладнює пошук напрямів модернізації (удосконалення) шляхом експериментальних досліджень. Водночас ретельний аналіз функціонування засобів артилерійської розвідки свідчить про високу частку інформаційної, часової і структурної надлишковості у багатьох військових системах, зокрема і HALO, що потребує додаткової обробки отриманих даних для покращення тактико-технічних характеристик зразка озброєння. Метою статті є розроблення методики додаткової обробки надлишкової інформації звукометричного комплексу для реалізації в системі підтримки прийняття рішень стосовно підвищення ефективності артилерійської розвідки за рахунок використання датасетів. Під час написання статті застосовано методи аналізу та структурно-параметричного синтезу функціональних систем у частині додаткової обробки надлишкової інформації реальної системи HALO. Зазначений методологічний підхід дає змогу піддати аналізу інформаційну та структурну надлишковості HALO і на цій основі розкрити потенціал для підвищення окремих тактико-технічних характеристик комплексу за рахунок додаткової обробки інформації в цілях підтримування ефективності системи вищого порядку, якою є система артилерійської розвідки. У статті наведено структурно-параметричну модель звукометричного комплексу та параметри датасетів, які є інформаційною надлишковістю розвідувальної інформації, що отримується з акустичних сигналів і після деякої обробки передається у систему артилерійської розвідки. Крім того, складено і пояснено суть основних процесів і явищ, сформульовано визначення термінів і понять, необхідних для додаткової обробки інформації, розроблено методику обробки надлишкової інформації звукометричного комплексу HALO на основі датасетів з урахуванням просторового розміщення складових комплексу на місцевості. Водночас рекомендовано впровадити методику в системі підтримки прийняття рішень, в якій проводиться обробка консолідованої інформації для підтримування ефективності системи артилерійської розвідки. Розроблена методика передбачає збір датасетів, виділення та перетворення частини параметрів із датасетів, статистичний аналіз просторового розподілу подій, уточнення за результатами обробки якості розвідувальної інформації, зокрема, точності визначення місцеположення джерела події. Елементом наукової новизни є перетворення вже відомих даних, зібраних у датасети, в результаті додаткової обробки в інші дані, що просторово розподілені на умовній системі координат. Таке перетворення дасть змогу провести статистичний аналіз внаслідок поширення даних на нові системи, зокрема, системи машинного навчання та у поєднання із іншою консолідованою інформацією. Теоретичну значущість статті формують терміни і поняття, які доповнюють термінологічну область сфери консолідованої обробки інформації, а також опис параметрів датасетів, що накопичуючись, без реалізованої обробки в системі, й формують якісні навчальні дані для систем машинного навчання і систем глибинного навчання. Практична значущість досліджень полягає у доцільності впровадження методики або безпосередньо в звукометричному комплексі, або в окремій системі підтримки прийняття рішень залежно від тактичної ситуації та часу чи інших можливостей, що дає змогу підтримувати ефективність системи артилерійської розвідки
12
Степаненко, Євген, Вячеслав Думітраш, Ольга Думітраш та Віталій Кокошинський. "Перспективи розвитку тропосферного зв’язку в інформаційно-телекомунікаційних системах спеціального призначення". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 42, № 3 (2021): 71–78. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-71-78.
Full textAbstract:
Сучасні військові конфлікти змінили загальний підхід до ведення бойових дій. Раніше війни розвивалися шляхом наростання масштабності (масовості) при безпосередньому контакті військ (сил), то сучасні війни ведуться за принципом зменшенням людського ресурсу при збільшенні використання високоінтелектуальної зброї на значних відстанях. На сьогоднішній день широке застосування високоточної зброї, засобів вогневого ураження в поєднанні з засобами розвідки, диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань, засобів радіоелектронного придушення, суттєво впливає на функціонування системи військового зв’язку.
 Дана тенденція в майбутньому буде тільки посилюватись, що створюватиме загрози функціонування системи управління.
 У війні майбутнього, кожна Держава, ставить своїм завданням адекватно і своєчасно виявити ключові ризики, напрямок технологічного розвитку, та зрозуміти, як він може вплинути на потенціал можливого майбутнього військового конфлікту.
 У найближчому майбутньому основу перспективної інформаційно-телекомунікаційної системи ЗС України повинна становити об’єднана автоматизована цифрова система зв’язку, яка повинна включати космічний, повітряний, наземний (польовий і стаціонарний) і морський компонент, автоматизовану систему управління зв’язком і систему інформаційної безпеки та повинна сприяти більш тісному зближенню (взаємної інтеграції) систем управління військами та зброєю в єдину інформаційно-розвідувально-вогневу (ударну) просторово розподілену систему, ключовими елементами якої є розвідувально-ударні комплекси.
 У зв’язку з цим виникла необхідність коригування підходів до визначення основних напрямків розвитку засобів і комплексів тропосферного зв’язку як складової інформаційно-телекомунікаційної системи ЗС України.
 У статті викладені пропозиції щодо перспектив розвитку засобів тропосферного зв’язку в інтересах Збройних Сил України.
13
Anisimov, V., та N. Kunanets. "Перехід від монолітної до мікросервісної архітектури: методологія та досвід впровадження". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 55 (16 червня 2024): 30–41. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2024-55-03.
Full textAbstract:
У статті розглядається проблема переходу від монолітної архітектури до мікросервісної з розподіленою базою даних на прикладі інформаційної системи для розвиваючого контролю використання мобільних пристроїв. Монолітна архітектура часто стає неефективною при активному розвитку системи, створюючи проблеми з масштабованістю, гнучкістю та управлінням даними. У роботі запропоновано метод поступової декомпозиції монолітної системи на незалежні мікросервіси з власними базами даних. Проаналізовано етапи аналізу початкової структури, визначення потенційних проблем та обмежень монолітної архітектури, а також кроки переходу до розподіленої архітектури. Особливу увагу приділено питанням проектування розподіленої бази даних, зокрема, розподілу даних між регіонами з урахуванням вимог до захисту персональних даних, забезпечення узгодженості та цілісності даних у розподіленому середовищі. Отриманий досвід та рішення можуть бути корисними для розробників та архітекторів при модернізації інформаційних систем зі схожими викликами.
14
Пітух, І. Р. "Концепція синтезу теорії, методів і засобів інформаційно-діалогової взаємодії компонент інтерактивних розподілених комп'ютерних систем". Scientific Bulletin of UNFU 32, № 2 (2022): 68–75. http://dx.doi.org/10.36930/40320211.
Full textAbstract:
Досліджено проблему вдосконалення методів і засобів інформаційно-діалогової взаємодії компонент інтерактивних розподілених комп'ютерних систем. Базовою ідеєю вирішення цієї проблеми є запропоноване розроблення функцій, теоретичних положень, методів формування інформаційних даних квазістаціонарних джерел інформації, шляхом узагальнення функцій концепції теорії формування та опрацювання інтерактивних даних, що дає змогу вдосконалити процеси проектування та реалізації моніторингових та діалогових систем. Проаналізовано системні характеристики моніторингових, інтерактивних і діалогових розподілених комп'ютерних систем. Установлені відмінності між об'єктами моніторингу, керування та управління. Класифіковано та описано властивості фізичних, логічних, віртуальних і діалогових даних. Розглянуто базові положення теорій, які дають змогу синтезувати теорію, методологію та техніку побудови інтерактивних розподілених комп'ютерних систем. Досліджено структури процесів синтезу положень теорії інтерактивних систем. Розроблено атрибути та функції концепції синтезу, теорії формування та опрацювання інтерактивних даних. Ефективне застосування розробленої концепції передбачає успішну реалізацію розподілених комп'ютерних систем у промислових галузях та системах захисту об'єктів довкілля. Викладена класифікація компонентів інтерактивних розподілених комп'ютерних систем (ІРКС), яка враховує характеристики об'єктів моніторингу, керування та управління, а також типи фізичних, логічних, віртуальних і діалогових даних, є основою для розроблення та формалізації функцій концепції теорії формування та опрацювання інтерактивних даних. Потужні можливості сучасної мікроелектронної та мікропроцесорної техніки створюють нові можливості реалізувати у реальному часі алгоритмічно складні інформаційні моделі технологічних, інформаційних та віртуальних станів об'єктів управління, забезпечують функції контролю параметрів технологічних об'єктів у режимі реального часу.
15
КУСТОВ, Віталій, та Марина КОВАЛЕНКО. "ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСАМИ НА БІРЖАХ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 2 (25 червня 2024): 47–57. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2024-12-7.
Full textAbstract:
У статті виокремлено основні компоненти інформаційного забезпечення біржового управління в умовах цифровізації: цифрові торгові платформи; великі дані (Big Data) та аналітику; автоматизовані торгові системи (Algorithmic Trading); блокчейн та розподілені реєстри; кібербезпеку; інформаційно-аналітичні системи; інтерфейси прикладного програмування (API). Охарактеризовано переваги і застосування: електронних торгових платформ, автоматизованих торгових систем та види їх стратегій, великих даних (Big Data) та аналітики, блокчейну та розподілених реєстрів, кібербезпеки, інформаційно-аналітичних систем на біржах, інтерфейсів прикладного програмування. Наведено характеристику викликів і ризиків автоматизованої торгівлі, блокчейну, інформаційно-аналітичних систем на біржах. Проаналізовано загрози і ризики біржових платформ, а також стратегії забезпечення кібербезпеки на біржах.
16
ЗВУЗДЕЦЬКИЙ, Єгор. "ІНФОРМАЦІЙНІ АСПЕКТИ КООРДИНАЦІЇ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ У РОЗПОДІЛЕНИХ СИСТЕМАХ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 4 (28 листопада 2024): 409–14. https://doi.org/10.31891/2219-9365-2024-80-50.
Full textAbstract:
У роботі розглядаються інформаційні аспекти координації виробничих процесів у розподілених системах управління. Проведено аналіз ролі інформаційних технологій у забезпеченні ефективної координації між підсистемами, а також вивчено методи обробки та передачі інформації. Розглянуто вплив інформаційних потоків на загальну продуктивність системи і запропоновано рекомендації щодо оптимізації інформаційних процесів для підвищення ефективності виробництва.
17
ВОЛК, М. О., А. М. БУГРІЙ, І. А. САМОЙЛОВ, А. А. ФУРМАНОВ, О. Ю. ЖУРАВЛЬОВ та Д. М. ВОЛК. "СИМУЛЯЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ ТУМАННИМИ ТА ОБЛАЧНИМИ ОБЧИСЛЕННЯМИ ДЛЯ ІНТЕРНЕТУ РЕЧЕЙ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 3(90) (26 листопада 2024): 215–20. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.3.27.
Full textAbstract:
В останні роки можна спостерігати значну еволюцію інформаційних технологій, зокрема перехід від окремих комп’ютерів та мереж до хмарних обчислень. Розвиток телекомунікаційних технологій, у тому числі і технології 5G дозволяє хмарним застосуванням мати доступ до значних обсягів даних. Великі данні, що обробляються хмарою, викликають необхідність наближати обчислювальні ресурси до кінцевого користувача. У статті представлено новий симулятор для туманних обчислень, який має назву FogGRASS. Його розроблено з метою підтримки процесів моделювання розподілених систем та управління обчислювальними ресурсами в розподілених обчислювальних мережах. Програма моделювання надає можливість гнучкої конфігурації мережі, підтримки мобільних та статичних пристроїв, керування обчислювальними ресурсами та мінімізації затримок. FogGRASS дозволяє моделювати різні сценарії та стратегії, включаючи конфігурацію вузлів, сховищь даних, параметри передачі даних та обчислювальні потужності. Проведені експерименти демонструють високу гнучкість, масштабованість, ефективне використання центрального процесора та пам’яті, а також зменшення затримки при виконанні задач з збільшенням навантаження в системі. Аналіз результатів моделювання показав високу ефективність і масштабованість при моделюванні великих мереж туманних вузлів: зі збільшенням кількості пристроїв система демонструвала стабільну роботу із використанням менше 25% ресурсу центрального процесора та 15% оперативної пам’яті. Це свідчить про здатність запропонованої системи ефективно працювати навіть у великих мережах. Окрім цього, було проведено тестування затримок виконання завдань при різних обсягах навантаження. Результати показали, що система здатна забезпечувати низькі затримки навіть при виконанні великих обчислювальних завдань. FogGRASS є перспективним інструментом для дослідників, які вивчають технології IoT та розподілені системи.
18
Бондаренко, Володимир Іванович. "УМОВИ ТА ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ". Information Technologies and Learning Tools 74, № 6 (2019): 294–306. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v74i6.2550.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню умов та засобів формування навичок інформаційної безпеки, яке є актуальним у сучасних умовах стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Проведений аналіз наукової літератури доводить: збільшення об’єму та способів передачі інформації, полегшення доступу до різних інформаційних джерел, а також зростання інтересу до застосування ІКТ в освітньому процесі обумовлює актуальність досліджуваної проблеми. У статті представлено докладний аналіз понять «кібербезпека», «е-безпека», «цифрова безпека», на основі яких визначено зміст дефініції «інформаційна безпека». Особливу увагу приділено змісту навичок інформаційної безпеки, які розподілено на три групи: функціональні, комунікативні та навички критичного мислення. Зазначено, що умовами формування інформаційної безпеки є сукупність змісту інформаційної підготовки та аспектів інформаційної безпеки, а також інформаційних форм і засобів її реалізації в освітньому процесі. Автором доведено, що ефективним засобом формування навичок інформаційної безпеки є створення навчального середовища у ВНЗ. Представлено досвід упровадження навчального курсу, створеного на базі системи Moodle, яка є найбільш поширеною у вишах країни, безпечною та легко інтегрується з хмарними сервісами, що дозволяє створити репозиторій навчальних матеріалів. Під час розробки навчального модуля для формування навичок інформаційної безпеки особливу увагу сфокусовано на такому аспекті: формування навичок інформаційної безпеки є складовою частиною фахової компетентності майбутніх учителів, що вимагає залучення життєвого і професійного досвіду студентів для вирішення навчальних завдань. У статті представлено дані експериментальної перевірки впроваджуваного модуля, які підтверджують його ефективність.
19
Дакі, О. А., А. О. Дорошева, В. М. Іваненко та В. І. Чебан. "Агентоорієнтована модель реалізації системи підтримки прийняття рішення безпеки судноводіння". Системи озброєння і військова техніка, № 3(63), (30 вересня 2020): 122–30. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.63.18.
Full textAbstract:
В статті розглянуто моделі та методи побудови системи підтримки прийняття рішення безпеки судноводіння з використанням мультиагентних систем, що відповідає сучасному напрямку розвитку інтелектуальних інформаційних технологій – побудови агентоорієнтованих систем. Визначено, що система безпеки судноводіння є ієрархічною слабоформалізуємою системою, яка є результатом взаємодії часто суперечних один одному по цілям функціонування елементів, і має множину неявних прямих і зворотних зв'язків. Для роботи в таких умовах проєктуєма система підтримки прийняття рішень повинна містити ряд інформаційних баз знань: нормативну, експертну і прецедентну. Відмічено, що реалізація процесу забезпечення безпеки судноводіння представляє собою складну задачу кооперативної неантагоністичної взаємодії з розподіленим прийняттям рішень, для якої критично важливим стає забезпечення координації такої взаємодії в умовах цілеспрямованої поведінки учасників, що намагаються забезпечити безпеку руху. Рішення даного завдання може бути реалізоване з використанням принципів траєкторно-цільового підходу до прогнозування руху суден у рамках спільного управління інтелектуальними логіко-динамічними об'єктами. Сутність даного підходу складається у формуванні прогнозних траєкторій руху суден виходячи з заданих цільових позицій, а також критеріїв і зон безпеки руху. Кожне судно представляється у виді взаємодіючого логіко-динамічного об'єкта, що володіє цілеспрямованою поведінкою і реалізує траєкторію свого руху виходячи з принципів безпеки в умовах виконання вимог МППСС-72. Для моделювання даних процесів доцільно використовувати агентноорієнтований підхід. Кожен агент (як інформаційна сутність) буде представляти судно, а система взаємодії агентів стане основою для формування правил системи підтримки прийняття рішення безпеки судноводіння. Використання запропонованого підходу побудови структури інтелектуального судна “А”- типу на принципах BDІ дозволяє побудувати гнучку систему прийняття рішень, за допомогою якої може бути вироблене “краще рішення” попередження зіткнення суден, що задовольняє всі судна на всіх рівнях проектованої системи підтримки прийняття рішення безпеки судноводіння.
20
Додонов, О. Г., О. В. Никифоров, В. Г. Путятін, В. О. Додонов, С. А. Куценко та А. П. Германюк. "Територіально-розподілені інформаційні комп’ютерні системи у єдиному інформаційному просторі: базові поняття та визначення". Реєстрація, зберігання і обробка даних 26, № 1 (2024): 89–112. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2024.26.1.308647.
Full textAbstract:
Розглянуто основні базові поняття, що описують територіально-розподілені інформаційні комп’ютерні системи, які функціонують у єдиному інформаційному просторі, та наведено їхнє визначення. Досліджено різні аспекти побудови та функціонування такого класу систем: призначення, основні функції, задачі та властивості системи; призначення та властивості єдиного інформаційного простору; інформаційні процеси, що відбуваються в системі; взаємодія системи із зовнішнім середовищем; види забезпечення; архітектура; основні загрози та живучість системи. Визначені базові поняття використовуються при дослідженні різних аспектів структурно-функціональної побудови таких систем.
21
Лук’янчук, В. В., І. М. Ніколаєв, С. В. Селезньов та В. О. Служенко. "Пропозиції з удосконалення моніторингу якості зенітного ракетного озброєння на стадії експлуатації". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 4 (49) (15 лютого 2023): 53–58. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2022.49.07.
Full textAbstract:
Викладаються пропозиції з удосконалення системи моніторингу якості зенітного ракетного озброєння на основі впровадження сучасних інформаційних технологій. Наведено недоліки існуючої системи збору даних про якість зразків зенітного ракетного озброєння і запропоновано шляхи їх усунення. Сформульовано мету і задачі моніторингу якості зенітного ракетного озброєння на стадії експлуатації. Показано, що моніторинг якості є важливою складовою частиною процесу управління життєвим циклом і спрямований на забезпечення безпеки експлуатації зразків зенітного ракетного озброєння при раціональному витрачанні їх ресурсу. Для моніторингу якості зенітного ракетного озброєння запропоновано створити автоматизовану систему збору даних у вигляді територіально розподіленої мережі, принципи побудови якої повинні бути засновані на застосуванні сучасних комп'ютерних технологій. Показано, що для удосконалення моніторингу повинен бути сформований єдиний інформаційний простір Збройних Сил і промисловості України, який має забезпечувати інформаційну підтримку процесів і технологій, які використовуються при експлуатації зразків зенітного ракетного озброєння.
22
Розломій, І. О., та С. В. Науменко. "АРХІТЕКТУРА ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАХИЩЕНИХ СИСТЕМ КЕРУВАННЯ БАЗАМИ ДАНИХ НОВОГО ПОКОЛІННЯ З ПІДТРИМКОЮ SERVERLESS ТА EDGE-ОБЧИСЛЕНЬ". Systems and Technologies 69, № 1 (2025): 130–37. https://doi.org/10.32782/2521-6643-2025-1-69.16.
Full textAbstract:
У статті представлено комплексне дослідження сучасних систем керування базами даних (СКБД), що функціонують на основі serverless- та edge-архітектур. Розглядаються новітні СКБД SurrealDB, Xata, Turso, Dolt і EdgeDB, які демонструють інноваційні підходи до зберігання, обробки та захисту даних у розподілених середовищах. З огляду на стрімке зростання обсягів даних, поширення IoT-пристроїв і зростання вимог до безпеки інформаційних систем, розробка ефективних архітектур захищених СКБД набуває особливої актуальності. У роботі проаналізовано архітектурні та функціональні особливості зазначених систем, визначено їхні переваги, обмеження та потенціал до застосування в критично важливих сферах. Особливу увагу приділено питанням інформаційної безпеки, зокрема реалізації політик контролю доступу, підтримки шифрування, реплікації даних, стійкості до збоїв, а також наявності механізмів журналювання та аудиту. На основі проведеного аналізу розроблено узагальнену модель архітектури безпечної edge-орієнтованої СКБД, яка включає ключові компоненти – клієнтський рівень, edge-вузли, служби політик доступу, журналювання, централізоване сховище та службу керування ключами. Побудовано формальну модель оцінки ризиків, що враховує ймовірність реалізації загрози, ступінь вразливості та критичність впливу для кожного структурного елемента системи. У результаті дослідження виділено архітектурні та захисн підходи, які показали високу ефективність у критичних розподілених системах. Зокрема, до них належать: ізоляція рівнів обробки, локалізація даних, атрибутивне управління доступом, наскрізне шифрування та системи журналювання в реальному часі. Застосування зазначених рішень сприяє зниженню рівня ризиків без втрати продуктивності або масштабованості, що є вирішальним для систем, які працюють у складних мережевих умовах або обслуговують чутливі дані. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення практик захисту у сфері медицини, енергетики, промислових IoT-рішень та інформаційних систем критичної інфраструктури.
23
Подчашинський, Юрій Олександрович, Юрій Олександрович Шавурський, Ларіна Олексіївна Чепюк, Тетяна Станіславівна Воронова та Дмитро Вікторович Макарчук. "Системний аналіз та формулювання вимог до метрологічного забезпечення інформаційно-вимірювальної системи резервуарних парків нафтопродуктів". Технічна інженерія, № 1(87) (14 червня 2021): 81–90. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-81-90.
Full textAbstract:
Застосування інформаційно-вимірювальних систем у нафтогазовій галузі допомагає знизити вартість виробництва та зберігання нафтопродуктів, зменшити використання енергоресурсів, а також знизити витрати на технічний персонал за рахунок збільшення вірогідності і швидкості одержання інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень. Основне призначення резервуарного парку – це приймання і зберігання нафти. Впровадження інформаційно-вимірювальної системи резервуарним парком допоможе значно зменшити роботу технічного персоналу, знизити витрати на ремонт обладнання за рахунок збільшення міжремонтного періоду, а також покращити якість нафтопродуктів за допомогою постійного контролю за технологічними процесами, автоматизованого управління обладнанням і апаратурою, а також швидкого усунення виниклих неполадок системи або в разі аварійних ситуацій. Найважливішими параметрами при зберіганні нафти є рівень нафти в резервуарах, тиск у трубопроводі, а також температура. Інформаційно-вимірювальна система резервуарних парків нафтопродуктів дозволяє стежити за цими показниками за допомогою сучасних польових датчиків і програмованих локальних контролерів, а також дає можливість регулювати ці параметри за допомогою виконавчих механізмів. Інформаційно-вимірювальна система (ІВС) резервуарних парків нафтопродуктів має складатися з розподіленої системи управління (РСУ) і автоматичної системи протиаварійного захисту (ПАЗ).
24
Falko, E. A. "Аналіз діяльності глобальних розподільних систем на міжнародному ринку туристичних послуг". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 6 (1 липня 2016): 15. http://dx.doi.org/10.15421/191602.
Full textAbstract:
Проблеми інформатизації суспільства та розвитку інформаційних технологій – окремий напрямок науково-теоретичних досліджень. У сучасних умовах формується нова модель функціонування багатьох видів послуг на основі інформаційних технологій і комп’ютерної техніки, що приводить до істотної зміни змісту їх продукту. Відбувається монополізація інформаційного простору через створення глобальних розподільних систем, які концентрують міжнародні грошові потоки від надання туристичних послуг і формують фінансову політику здійснення трансакцій у сфері туристичного бізнесу. Загальний підхід до вивчення зазначених процесів поки що не винайдено.Метою написання статті є аналіз інфраструктурного забезпечення розвитку інформаційних послуг у міжнародному туризмі на основі аналітичного огляду міжнародної статистики та виявлення загальних тенденцій у розподілі конкурентних переваг основних гравців ринку. Під час дослідження застосовано методи аналізу та синтезу, системного аналізу, порівняння, узагальнення.Проаналізовано основні тенденції розвитку глобальної туристичної інфраструктури з надання інформаційних послуг. Охарактеризовано системи бронювання, поширені в глобальному інформаційному просторі. Виявлено посилення конкурентної боротьби на міжнародному ринку туристичних послуг між найбільшими глобальними розподільними системами Amadeus, Sabre та Travelport. Доведено, що між глобальними гравцями ринку є розподіл сфер економічного впливу на мегарегіони туристичних послуг. Виявлено тенденцію формування глобально функціонуючого процесу надання туристичних послуг, основою якого є інтернаціоналізовані глобальні розподільні системи.Зроблено висновок, що глобалізація туристичного ринку створює передумови для посилення економічних взаємозв’язків між країнами, зростання зустрічних потоків туристів, товарів, послуг, капіталу та ноу-хау, що постійно збільшуються. Продемонстровано, що ключовою тенденцією є формування глобально функціонуючого процесу надання туристичних послуг, основою якого є інтернаціоналізовані глобальні розподільні системи, які є своєрідним локомотивом світової туристичної індустрії.Наукова новизна дослідження полягає у визначенні сучасних тенденцій на ринку глобальних розподільних систем та особливостей розподілу сфер впливу між його гравцями.Отримані результати можуть бути використані для розробки науково-теоретичних основ стратегічного керування туристичним бізнесом в умовах глобального інноваційного простору.Оскільки телекомунікаційні та інформаційні технології дозволяють потенційному споживачу туристичного продукту самостійно отримати інформацію з будь-якої відстані і в будь-якому режимі часу, подальші наукові дослідження доцільно спрямувати на визначення перспектив функціонування підприємств малого бізнесу на міжнародному ринку туристичних послуг.Ключові слова: глобальні розподільні системи; системи бронювання; глобалізація туристичного ринку; сегментація ринку; мегарегіони туристичного бізнесу.
25
ЮСИН, Яків. "АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ АНАЛІЗУ ТА ПЕРЕВІРКИ СТУДЕНТСЬКИХ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ". INFORMATION TECHNOLOGY AND SOCIETY, № 3 (9) (28 грудня 2023): 72–79. http://dx.doi.org/10.32689/maup.it.2023.3.10.
Full textAbstract:
Проблематика. Поширеною формою атестації здобувачів вищої освіти є виконання кваліфікаційної роботи, невід’ємною складовою якої є її текстова частина. На сьогодні процес перевірки текстової частини є практично не автоматизованим і ґрунтується на зусиллях працівників випускних кафедр. Мета дослідження. Зменшити показник середньої кількості помилок у кваліфікаційних роботах за рахунок можливості виконання перевірки студентами самостійно, під час написання робіт, шляхом автоматизації процесу перевірки. Методика реалізації. Помилки, що можуть допускатися студентами при написанні кваліфікаційних робіт, розподілено на три групи: помилки технічного оформлення, помилки логічного оформлення, граматичні помилки. Для кожної групи розглянуто існуючі інструменти, які можуть запобігати та виявляти помилки цієї групи, і визначено ті класи помилок, на запобіганні та виявленні яких інформаційні системи автоматичної перевірки мають спеціалізуватися. В якості прикладу, за допомогою хмарних технологій, розроблено таку інформаційну систему, що реалізовує 9 правил виявлення помилок. Результати дослідження. Оцінювання ефективності автоматизації процесу перевірки кваліфікаційних робіт виконано на прикладі розробленої інформаційної системи за допомогою аналізу шістдесят чотирьох випускних робіт двох минулих років, що виконувались студентами двох різних структурних підрозділів. Для переважної більшості реалізованих правил (сім із дев’яти) отримано ненульову кількість істинних спрацювань. При цьому, кількість істинних спрацювань менше кількості хибних спрацювань лише для одного правила серед цих семи. Висновки. Експериментальна перевірка розробленої інформаційної системи доказала ефективність (за критерієм зменшення показника середньої кількості помилок) автоматизації процесу аналізу кваліфікаційних робіт, адже всі виявлені помилки могли би бути виявленими ще під час написання робіт студентами самостійно.
26
Kubrak, Y., D. Plechystyy та V. Romanishyn. "Принципи формування мультиагентної системи штучного інтелекту." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 48 (1 жовтня 2022): 76–82. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2022-48-12.
Full textAbstract:
У статті розкрито принципи формування мультиагентної системи штучного інтелекту. У рамках дослідження розглядаються поняття агента, мультиагентної системи, розглянуто основні види агентних архітектур та узагальнений підхід до побудови розподілених інтелектуальних інформаційних систем з використанням мультиагентних технологій. Наголошено, що проблематика штучних агентів та мультиагентних систем ґрунтується на досягненнях, отриманих у рамках робіт з розподіленого штучного інтелекту, розподіленого вирішення завдань та паралельного штучного інтелекту. Підкреслено, що базовим поняттям, що лежить в основі мультиагентних технологій є поняття агента. Агент визначається, як сутність, яка може сприймати навколишнє середовище за допомогою рецепторів та взаємодіяти з нею, тобто агент – сутність, здатна до сприйняття довкілля у вигляді датчиків, і впливу на довкілля у вигляді виконавчих механізмів. Зазначається, що традиційно архітектури штучних агентів поділяються на три групи: реактивні, деліберативні та гібридні агентні архітектури. Обґрунтовано, що онтологія предметної галузі зазвичай характеризує інтелектуальні властивості агентів, тобто чим точніше і коректніше побудована онтологія з позначеними зв'язками між поняттями, тим повніше агент представляє предметну область, на яку він існує. Окреслено методику проектування мультиагентих систем, яка спирається на принцип розподілу функцій між усіма агентами системи. Така система, за своєю суттю, є сукупністю окремих інтелектуальних систем, кожна з яких вирішує своє завдання відповідно до принципу розподіленого розв'язання задач. Наголошено, що при вирішенні складних завдань за допомогою мультиагентного підходу часто існує необхідність розбиття її на підзавдання, які доручаються окремим агентам. Підкреслено, що багато агентів системи можуть інтерпретувати завдання з різних точок зору, а потім інтегрувати отримані результати. Зазначається, що функціональне розподілення прикладних програм дозволяє усунути безліч недоліків класичних експертних систем.
27
Skakalina, E. V. "ІННОВАЦІЙНА КОНЦЕПЦІЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ СКЛАДНИМИ РОЗПОДІЛЕНИМИ СИСТЕМАМИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 48 (2018): 24–29. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.2.024.
Full textAbstract:
На сучасному етапі розвитку світового виробництва проблема створення і управління великими складними територіально-розподіленими системами зайняла центральне місце як в науці, так і в розвитку суспільства. Зазвичай великі складні розподілені системи вимагають для своєї діяльності великих пулів ресурсів-матеріальних, людських, фінансових, енергетичних, адекватне управління котрими неможливо без застосування інтелектуальних інформаційних технологій. Одною із основних тенденцій розвитку інформаційних технологій та інформаційних систем є проблема інтеграції зазначених технологій та систем з існуючими та майбутніми виробничими та соціально-економічними структурами і відповідними системами управління. В роботі представлені результати розробки і впровадження комплексу інформаційних технологій для оптимізації управління складними розподіленими системами в контексті обраного критерію мінімізації вартості витратної частини бюджету. Методологія досліджень базується на основі теорії систем та системного аналізу, гібридних генетичних алгоритмів, теорії нечітких множин, методу групового урахування аргументів. Наведені результати верифікації запропонованих інформаційних технологій на об’ектах різних предметних областей – агровиробництва, енергетичної галузі, логістики. Процент оптимізації витратної частини виробничого або процесного циклу знаходиться в інтервалі від 4,6% до 28%.
28
Акімов, Д. Д., та В. В. Гавриленко. "ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БАГАТОІНДЕКСНОЇ ТРАНСПОРТНОЇ ЗАДАЧІ З НЕЧІТКИМИ ІНТЕРВАЛАМИІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БАГАТОІНДЕКСНОЇ ТРАНСПОРТНОЇ ЗАДАЧІ З НЕЧІТКИМИ ІНТЕРВАЛАМИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 1 (27 березня 2025): 3–13. https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2025.1.1.
Full textAbstract:
Сучасні транспортні системи стикаються з проблемами невизначеності параметрів перевезень, що виникають через динамічні зміни вартості транспортування, змінність часу доставки, обмеженість ресурсів та складність координації маршрутів. Багатоіндексні транспортні задачі дозволяють моделювати такі системи, враховуючи множинні критерії, обмеження та взаємозв’язки між різними параметрами. Одним із найефективніших підходів до розв’язання подібних задач є використання нечітких інтервалів для представлення невизначених параметрів витрат і часу, що дозволяє підвищити гнучкість і точність оптимізаційних рішень.У роботі розглянуто інформаційне забезпечення багатоіндексної транспортної задачі, яке включає модуль введення та нормалізації даних, механізм обробки нечітких параметрів, оптимізаційний модуль і систему візуалізації. Запропонована система реалізує як класичні методи (модифікований метод потенціалів, симплекс-метод), так і сучасні метаевристичні підходи (генетичні алгоритми, метод імітації відпалу). Крім того, використано гібридні алгоритми, що поєднують адаптивні евристики, методи машинного навчання та нечітку логіку, що дозволяє покращити якість рішень та їхню стійкість до змін параметрів.У межах дослідження проведено серію експериментів із використанням синтетичних і реальних даних, що дозволило оцінити ефективність різних підходів до розв’язання багатоіндексної транспортної задачі. Аналіз отриманих результатів показав, що класичні методи забезпечують швидке знаходження рішень у випадках низького рівня невизначеності, проте їхня точність значно знижується при збільшенні нечітких параметрів. Натомість метаевристичні та гібридні алгоритми демонструють високу адаптивність до змінних факторів і значно менші відхилення від оптимальних рішень, хоч і потребують більших обчислювальних ресурсів. Запропонований підхід забезпечує інтеграцію математичних моделей та сучасних алгоритмічних методів в єдину інформаційну систему, що дозволяє автоматизувати процес оптимізації транспортних потоків, покращити управління ресурсами та скоротити витрати. Візуалізація розрахунків дає змогу швидко оцінювати альтернативні сценарії, що полегшує прийняття рішень у транспортній логістиці та управлінні перевезеннями.Отримані результати можуть бути використані для розробки програмних рішень із автоматизованим розподілом ресурсів, адаптивною оптимізацією маршрутів та прогнозуванням змін параметрів транспортних мереж. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на розширення запропонованої моделі для динамічних транспортних систем, інтеграцію методів глибокого навчання та розподілених обчислень для підвищення ефективності великих логістичних систем.
29
Зінченко, А. Ю. "ПРОЕКТУВАННЯ РОЗПОДІЛЕНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ СЛАБОЗВ’ЯЗАНИХ КОМПОНЕНТІВ". Systems and Technologies 63, № 1 (2023): 5–14. http://dx.doi.org/10.32782/2521-6643-2022.1-63.1.
Full textAbstract:
У даній роботі розглядається побудова архітектурних рішень на основі технології слабозв’язаних програмних модулів автоматизованих інформаційних систем підприємств та установ. Детально проаналізовано використання принципу інверсії залежностей у реалізації сервіс-орієнтованої архітектури, побудови веб-сервісів (SOAP і REST), а також архітектурної моделі хмарних обчислень SaaS. Зокрема, детально описано використання інверсії управління через ін’єкції залежностей (Constructor injection, Parameter injection, Setter injection, Interface injection) при проектуванні програмних модулів інформаційної технології. Для підвищення надійності захисту персональних даних при проектуванні архітектурних рішень розглянуто основні механізми несанкціонованого доступу в сервіс-орієнтованих системах, а також шляхи їх подолання
30
Зайцев, Є. О., А. В. Антоненко, В. О. Березниченко та С. А. Закусило. "SMART ЗАСОБИ ВИЗНАЧЕННЯ АВАРІЙНИХ СТАНІВ У РОЗПОДІЛЬНИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖАХ МІСТ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 5 (26 грудня 2022): 3–12. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.5.1.
Full textAbstract:
У статті показано, що розвиток інформаційні технологій мають істотний вплив на існуючі розподільчі електричні мережі Smart міст забезпечуючи обмін інформацією на всіх технологічних сферах та всіма об’єктами енергетичної мережі згідно концепції Smart Grid. Зазначено, що забезпечення ефективності функціонування розподільчої системи Smart міст передбачає вирішення проблем сумісності між всіма об’єктами енергетичної мережі, шляхом використання ряду інтелектуальних пристроїв та супутніх інформаційних технологій. Однією із задач забезпечення ефективності електричних мереж є підвищення рівня моніторингу аварійних станів та надійності електропостачання споживачів за рахунок покращення ефективності роботи операторів систем розподілення. Показано, що одним із шляхів підвищення ефективності є використання засобів ідентифікації аварійних станів на ділянках як кабельних, так і повітряних електричних мереж. Наведено схему розміщення індикаторів пошкоджень на ділянці розподільної електричної мережі, яка дозволяє визначає напрямок пошуку місця пошкодження. Зазначено, що поєднання інформаційно-комунікаційних технологій та засобів контролю й обліку електроенергії дозволяє створити сучасні Smart засоби ідентифікації аварійних станів для структур комунікаційно-інженерних та енергетичних мереж згідно концепції Smart City джерелом інформації в яких є вимірювальні трансформатори струму. Проведено порівняльний аналіз вимірювальних трансформаторів струму оптичного та електромагнітного типу. Показано, що значна кількість переваг оптичних вимірювальних трансформаторів струму, які можуть використовуватися в індикаторах пошкоджень можуть забезпечуватися вимірювальними трансформаторами струму електромагнітного типу. Створено блок-схему спеціалізованої інформаційно-вимірювальної системи з індикатором пошкоджень з урахуванням вимог концепції Smart Grid, яка дозволяє знизити час пошуку причини до мінімуму.
31
Піткевич, П. "Принципи захисту від несанкціонованого доступу до ресурсів системи хмарних обчислень." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 44 (30 жовтня 2021): 120–26. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-44-19.
Full textAbstract:
У статті розкрито принципи захисту від несанкціонованого доступу до ресурсів системи хмарних обчислень. Наголошено, що продуктивність є важливим фактором для розгляду системи хмарних обчислень. Доступ до загальнодоступних хмар здійснюється через Інтернет і стикається з обмеженнями смуги пропускання, наданими їх відповідними постачальниками інтернет-послуг. Підкреслено, що масштабування до більшої пропускної здатності Інтернету може значно збільшити загальну вартість володіння хмарними рішеннями. Розглянута архітектура модулю контролю доступу, щодо забезпечення захисту від несанкціонованого доступу до ресурсів системи хмарних обчислень, а також запропонована концептуальна схема реалізації процесів автентифікації та авторизації за допомогою модулю контролю доступу, яка відрізняється від існуючих комплексним підходом до класифікації облікових даних користувача і засобів, методів захисту, і може бути застосована до всіх інформаційних систем. Визначено основні архітектурні рішення побудови архітектури модулю контролю доступу, виявлено її переваги та недоліки з точки зору інформаційної безпеки, визначено основні моделі обслуговування хмарних обчислень, описана еталонна архітектура хмарних обчислень з точки зору захисту даних і моделі безпеки. Підкреслено, що архітектура контролю доступу має три основні частини, які працюють разом для обробки запитів доступу: модуль контролю доступу, який приймає/відхиляє/перенаправляє запити на доступ, віртуальна розподілена мережа, яка розгортає та контролює ресурси та послуги, а також централізована глобальна система управління ресурсами, яка обробляє переміщення запитів до інших хмар для віддаленого використання послуг/ресурсів. Наголошено, що глобальна система управління ресурсами діє як бар'єр між різними хмарними службами на одному рівні або різних шарах, а використання однієї централізованої глобальної системи управління ресурсами у запропонованій архітектурі ґрунтується на тому, щоб уникнути використання угоди про рівень послуг для кожного рівня обслуговування.
32
Aloshyn, S. "Реалізація розрахунку навчального навантаження в розрізі кількості студентів на навчальну дисципліну мовою SQL". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 55 (16 червня 2024): 5–14. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2024-55-01.
Full textAbstract:
В роботі пропонується математична модель та її реалізація щодо розрахунку штатного розкладу для кафедр закладу вищої освіти, що заснована на обсязі навчального навантаження та на кількості здобувачів закладу освіти. В моделі враховується, що здобувачі розподілені по групах закладу, здобувають вищу освіту на певних рівнях, опанують освітні програми за обов’язковими та вибірковими компонентами. Наведено формалізований опис моделі для розрахунку звітного показника на підставі даних зі сховища інформаційної системи, що використовується в закладі. Приведені основні форми запитів мовою SQL для виконання розрахунку показника та підсумовування за різними рівнями угрупувань. Запропонований механізм розрахунку легко впроваджується в інформаційну систему, що вже використовується закладом для автоматизації організації освітнього процесу
33
Сікора, Л. С., Н. К. Лиса, О. М. Павлюк, В. І. Сабат та О. Ю. Федевич. "Інформаційні та логіко-когнітивні підходи до формування кібербезпеки техногенних інфраструктур з урахуванням рівня ризиків". Scientific Bulletin of UNFU 33, № 1 (2023): 71–81. http://dx.doi.org/10.36930/40330110.
Full textAbstract:
Розглянуто проблему цілеорієнтованого функціонування складних енергоактивних систем в умовах дії комплексу загроз. Атаки на структуру і процеси управління ускладнюють технологічні процеси і можуть спровокувати аварійні ситуації. Модернізація агрегатів складних технологічних процесів згідно з новими вимогами безпеки для розподіленої просторової інфраструктури вимагає використання нових управлінських систем та комп'ютерних й інформаційних мережевих технологій для передачі й опрацювання даних про стан агрегатів і об'єктів. Це відповідно ставить проблему перегляду базових концепцій побудови інформаційно-вимірювальних систем, розроблення програмного й апаратного забезпечення для реалізації процесу цільового управління, створення сенсорів на основі нових методів відбору даних проблемних ситуацій. Розроблено нові підходи до подання, оброблення, відображення даних про стан агрегатів енергоактивних об'єктів та всієї інфраструктури. При цьому враховано, що як технологічні системи, так і управлінські, мають ієрархічну структуру. Для управління в умовах загроз потрібно врахувати особливості інформаційної інфраструктури, способи відбору й опрацювання даних, методи й алгоритми класифікації ситуації. Інформація про ситуацію формується із блоків даних, отриманих від кожного агрегата і технологічного процесу загалом. Для формування й ухвалення та реалізації керівних рішень необхідна інформація про стан системи в поточному часі та відомості про стан системи і його інфраструктуру. Обґрунтовано процедуру цілеорієнтації та вибрано моделі індикаторів розходження реальних траєкторій параметрів режимів функціонування об'єктів від цільового завдання. Відповідно величина інтервалу відхилення траєкторії відносно еталонної визначає ймовірність ризику від дії атаки на підставі рангів допустимих змін станів енергоактивного об'єкта. Обґрунтовано і процедури ухвалення рішень для координації управлінських дій, яка ґрунтується на знаннях про об'єкт та стратегічній цілеорієнтації організації структури. Обґрунтовано вимоги до професіоналізму та рівня інтелектуальної, когнітивної і наукової підготовки персоналу для різних рівнів ієрархії виробництва й управління та ступеня повноважень у прийнятті рішень. Показано, що вся інформація, необхідна для прийняття рішень на управління командою оперативного персоналу, формується з даних різного типу, які сприймаються з мультимедійних щитів від інформаційної системи АСУ-ТП, які перебувають у полі уваги когнітивної системи кожного з них (як інтелектуальних агентів). Відповідно для кожного рівня ієрархії інфраструктури, орієнтованої на стратегічні цілі в динамічному середовищі глобальної інфраструктури, розроблено методи оцінювання ситуації для виявлення збоїв та дії атак, на підставі яких формуються способи протидії залежно від типу загроз.
34
Хорошко, Володимир, Юлія Хохлачова, Микола Браіловський та Марія Капустян. "ВІДДАЛЕНІ АТАКИ В РОЗПОДІЛЕНИХ КОМП`ЮТЕРНИХ МЕРЕЖАХ ТА INTERNET". Ukrainian Information Security Research Journal 24, № 3 (2023): 136–43. http://dx.doi.org/10.18372/2410-7840.24.17265.
Full textAbstract:
В даній статті детально розглянуто типові віддалені атаки та механізми їх реалізації, а також проаналізовано мережевий трафік, що дозволяє дослідити логіку праці розподіленої комп’ютерної мережі, тобто отримати взаємооднозначну відповідність подій, що відбуваються в системі, та команд, які передаються між об’єктами системи, в момент появи цих подій. Ґрунтуючись на дослідженнях безпеки мережі та аналізі доступності інформації, описано ті можливі віддалені інформаційні руйнівні впливи (віддалені атаки), які в будь-який момент можуть з’явитися в якості небажаних впливів. Також детально розглянуто види модифікації інформації та інформаційного коду. Визначено, що хоча захист інформації в розподілених комп’ютерних мережах та Internet є широкою та різноплановою темою, очевидно, що Internet-технології є рушійною силою розвитку в цьому секторі. Дослідження цієї проблеми дуже складний процес та отримання певних рішень дуже важливі для безпеки інформації. Сучасним атакам та, в першу чергу, віддаленим, практично не можливо запобігти, тому маючи інформацію про типи та дії віддалених атак в розподілених мережах, можливо забезпечити боротьбу з ними або хоча б зменшити їх вплив на інформацію в розподілених комп’ютерних мережах та Internet.
35
Пермяков, Олександр, Наталія Королюк, Дмитро Голубничий та Петро Скоропанюк. "Алгоритм мультифракталього балансування навантаження інформаційно-телекомунікаційних мереж спеціального призначення". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 42, № 3 (2021): 63–70. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-63-70.
Full textAbstract:
У статті встановлено, що основою інформаційної інфраструктури ефективної системи управління є сучасні мультисервісні телекомунікаційні мережі, ефективність функціонування яких з урахуванням досвіду операції Об’єднаних сил залежить від ступеня автоматизації та інтелектуалізації. Спостерігається стрімке зростання обсягу трафіку даних і потреб у розмірах інформаційних потоків в процесі надання видів послуг. Існуючі телекомунікаційні мережі виявилися неспроможними по обслуговуванню абонентів з заданими показниками якості, вирішенню задач по управлінню трафіком. Існуючі засоби оцінки, управління, формування трафіка, розподілу, маршрутизації і обмеження інтенсивності носять розподільчий характер. Евристичні моделі оцінки, управління трафіком, пошуку найкоротшого шляху в мережі не здатні враховувати зміну поточного навантаження мережного вузла, характеристики трафіків користувачів. Визначені вимоги до системи зв’язку, які необхідні для забезпечення якісного управління частинами та підрозділами Повітряних Сил. Проаналізовані основні фактори, що впливають на оцінку пропускної спроможності та сформовані рекомендацій щодо балансування навантаженням в інформаційно-телекомунікаційній мережі Повітряних Сил. На підставі аналізу мультифрактальних властивостей вхідного трафіку запропоновано динамічний алгоритм балансування трафіку. Обґрунтована доцільність використання єдиного підходу щодо оцінки пропускної спроможності в інформаційно-телекомунікаційних мережах Повітряних Сил. Визначені шляхи щодо досягнення необхідного рівня пропускної спроможності системи зв’язку, що дозволяють в складних умовах обстановки забезпечити якість пропускної спроможності не нижчі вимагаємої. Для досягнення високих показників продуктивності, пропускної спроможності, доцільно зменшення часу відгуку в розподілених системах шляхом балансування навантаженням мережі. Це забезпечує управління трафіком і максимального використання всіх серверів в кластері. Запропонований підхід щодо балансування навантаженням повинен забезпечувати статистично рівномірний розподіл навантаження на серверах, високі показники продуктивності, пропускної спроможності, відмовостійкості, низький час відгуку. Алгоритм балансування повинен розподіляти запити по серверам так, щоб відхилення завантаженості серверів від середнього значення було мінімальним.
36
Шкітов, A. А., Н. Г. Бузоверя, О. А. Стадніченко, К. М. Мажуга та Т. В. Гуменюк. "МЕТОДОЛОГІЧНА МАТРИЦЯ ЗАПОБІГАННЯ MITM-АТАКАМ У СТРАТЕГІЧНИХ ТА ЦИВІЛЬНИХ ІНФРАСТРУКТУРАХ". METHODS AND DEVICES OF QUALITY CONTROL, № 2(53) (28 грудня 2024): 137–46. https://doi.org/10.31471/1993-9981-2024-2(53)-137-146.
Full textAbstract:
За сучасних умов кіберзагроза є однією з найбільших сучасних проблем для бізнесу, організацій і звичайних користувачів Інтернету. З кожним роком частота й складність кібератаки зростають, що підтверджують статистичні дані за останні роки. таким чином, починаючи з 2020 року, відзначено значний сплеск кіберзлочинності, зокрема через атаки на розподілені інформаційні системи. Особливу загрозу становлять атаки типу «Man-in-the-Middle» (MITM), які дозволяють зловмисникам отримувати доступ до конфіденційної інформації як корпоративних систем, так і користувачів персональних даних. Методом дослідження є аналіз видів MITM-атак, їх методики проведення, а також розробка рекомендацій щодо запобігання таким загрозам. Дослідження базується на методах аналізу та опису. У ході роботи відзначаються основні типи MITM-атак, описані їх механізми дії та вплив на інформаційну безпеку. У результатах запропоновано низку методів і рекомендацій щодо протидії цим атакам, які охоплюють як технічні, так і організаційні аспекти. Запропоновані методи спрямовані на забезпечення високого рівня захисту комп’ютерних мереж, зокрема шляхом використання сучасних технологій шифрування, двофакторної автентифікації та системи виявлення аномалій у мережевому трафіку. Результати дослідження можуть бути корисними для адміністраторів безпеки, розробників програмного забезпечення та звичайних користувачів, які хочуть підвищити безпеку своїх даних, особливо в контексті використання публічної мережі Wi-Fi. Практичне значення отриманих результатів уможливлюється при можливості використання пропонованих рекомендацій для підвищення захисту комп’ютерних мереж, зниження ризику реалізації MITM-атаки та розробки більш ефективного програмного забезпечення для забезпечення інформаційної безпеки.
37
ДОРОЖИНСЬКИЙ, Сергій, та Валентин ГАЛУНЬКО. "РОЗРОБКА МЕХАНІЗМІВ КОНТРОЛЮ ДОСТУПУ З ВИКОРИСТАННЯМ ООП". Information Technology: Computer Science, Software Engineering and Cyber Security, № 1 (30 квітня 2025): 55–59. https://doi.org/10.32782/it/2025-1-8.
Full textAbstract:
У статті розглядаються питання розробки механізмів контролю доступу до інформаційних ресурсів із застосуванням принципів об’єктно-орієнтованого програмування (ООП). Метою дослідження є формулювання та обґрунтування методології створення високоефективних, масштабованих і гнучких систем контролю доступу з використанням об’єктно-орієнтованих підходів. У рамках роботи розглядається вплив ключових принципів ООП – інкапсуляції, абстракції, наслідування та поліморфізму – на побудову механізмів автентифікації та авторизації, а також механізмів управління правами доступу, що забезпечують високий рівень безпеки і гнучкість в управлінні доступом до інформаційних систем. Особливу увагу приділено проектуванню об’єктних моделей, що дозволяють забезпечити строгий розподіл прав і ролей користувачів, а також реалізації механізмів динамічного оновлення доступу без необхідності внесення змін до основного коду програмної системи. Наукова новизна дослідження полягає в розробці інтегрованої методології застосування ООП для створення механізмів контролю доступу, яка дозволяє не лише підвищити надійність захисту інформації, а й забезпечити високу ступінь гнучкості та зручності в адмініструванні користувацьких прав у складних розподілених інформаційних середовищах. Висновки. Застосування ООП дає змогу створювати більш модульні, адаптовані до змін вимог системи контролю доступу, що значно підвищує безпеку та ефективність управління правами доступу в інформаційних системах.
38
Борисенко, Б. В. "МЕТОДОЛОГІЯ РАННЬОГО ВИЯВЛЕННЯ ПОТЕНЦІЙНИХ КАНАЛІВ УРАЖЕННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, № 1 (30 травня 2024): 46–53. http://dx.doi.org/10.26661/2786-6254-2024-1-06.
Full textAbstract:
У статті проведено розробку методології раннього виявлення потенційних каналів ураження комп’ютерних систем. Зазначається, що компоненти багатоагентної системи виявлення потенційних каналів ураження комп’ютерних систем – це взаємодіючі між собою агенти, які спільно вирішують загальне завдання виявлення вторгнень у комп’ютерну систему. Архітектура зазначеної системи включає один або кілька екземплярів агентів різних типів, спеціалізованих на вирішення задачі виявлення потенційних каналів ураження комп’ютерних систем. Агенти розподілені по елементам системи, що захищається, спеціалізовані за типами розв’язуваних завдань і взаємодіють один із одним з метою обміну інформацією та прийняття узгоджених рішень. Наголошується, що у прийнятій архітектурі у явному вигляді відсутній «центр управління» сімейством агентів – залежно від ситуації провідним може ставати будь- який із агентів, котрий ініціює і (або) реалізує функції кооперації й управління. У разі потреби агенти можуть як клонуватися (утворювати нові сутності), так і припиняти своє функціонування. Залежно від ситуації (виду та кількості атак на комп’ютерну систему, наявності обчислювальних ресурсів для виконання функцій захисту) може знадобитися генерація кількох екземплярів агентів кожного класу. Розроблена методологія призначена для підвищення ефективності ідентифікації потенційних каналів ураження комп’ютерних систем, що дозволить забезпечити необхідний рівень цілісності та доступності інформації. Методологія раннього виявлення потенційних каналів ураження комп’ютерних систем базується на концепції мультикомп’ютерних систем із контролером прийняття рішень для виявлення потенційних каналів ураження та протидії шкідливим програмам і комп’ютерним атакам. Застосування розробленої методології раннього виявлення потенційних каналів ураження комп’ютерних систем дозволяє підвищити гнучкість системи та забезпечити необхідний рівень захищеності інформаційних систем.
39
Rybalchenko, Alina. "АЛГОРИТМИ РІШЕННЯ ЗАДАЧІ ОПТИМАЛЬНОГО РОЗМІЩЕННЯ ДАНИХ В БІЛІНГОВИХ OLTP-СИСТЕМАХ НА ОСНОВІ РЕАЛІЗАЦІЇ РАНГОВОГО ПІДХОДУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 72 (2023): 135–41. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2023.2.135.
Full textAbstract:
У статті приведено результати розробки наближених та точних алгоритмів рішення задачі оптимального розміщення даних у білінгових OLTP-системах на основі реалізації рангового підходу. Даний тип задач відноситься до класу цілочисельного лінійного програмування (ЦЛП) з булевими змінними (БЗ). Домінуюче місце у методах рішення таких задач у даний час займають комбінаторні методи та еволюційні алгоритми. Практичне застосування даних методів ускладнено при рішенні задач великої розмірності. Для усунення даної проблеми пропонується використовувати ідею рангового підходу Наведено аналіз підходів до оптимального розміщення даних у білінгових OLTP-системах, модель рангового підходу, а також наближені та точні алгоритми. Об'єктом дослідження є алгоритми функціонування і розміщення інформаційних ресурсів у хмарному середовищі, концепція хмарних обчислень та багаторівневих інформаційних систем. Предметом дослідження є принципи розміщення даних, що зберігаються у розподілених базах даних (РБД) та циркулюючих у хмарній мережі, а також специфіка процесів обслуговування абонентів у сучасних реалізаціях OLTP-систем. Метою наукової роботи є розробка наближених та точних алгоритмів оптимізації розміщення фрагментів РБД по вузлах мережі хмарної структури, які дозволять збільшити продуктивність інформаційної системи за рахунок раціонального розподілу даних. Висновки. Запропоновано стратегії відсікання безперспективних шляхів у множинах, що призводять до наближених і точних рішень задачі ЦЛП з БЗ та побудовано ефективні точні і наближені алгоритми. Показано, що важливою перевагою розроблених алгоритмів на основі рангового підходу є той факт, що збільшення числа обмежень практично не впливає на погрішність рішень алгоритмів, тоді як для методів рішення задач дискретної оптимізації, що засновані на ідеях методу гілок та кордонів, зростання числа обмежень до декількох сотень приводить фактично до неможливості їхнього практичного застосування.
40
Diachenko, D., A. Huk та O. Mikhal. "МОДЕЛЮВАННЯ РЕСУРСОВІДНОВЛЕННЯ РОЗПОДІЛЕНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 75 (2024): 61–65. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2024.1.061.
Full textAbstract:
Актуальність. В роботі проаналізована проблематика, яка пов'язана з моделюванням поведінки і взаємодії об'єктів живої природи в біологічних системах. Відзначено актуальність розробок в даному напрямі моделювання, який є стиковим між біологією та загальною теорією систем. Конкретизовано коло питань, що підлягають моделюванню в рамках цієї роботи. Клітка живого організму має ресурс по числу поділок. Даний ресурс витрачається в процесі життєдіяльності організму. Цікавим є вивчення засобами комп'ютерного моделювання обмежень життєдіяльності багатоклітинного організму, пов'язаних з витрачанням даного ресурсу. Комп'ютерне моделювання дозволяє істотно економити ресурси, що витрачаються в процесі пізнання і освоєння природи, зокрема в ході розробки прикладних технічних та інформаційних систем. Клітинні автомати дозволяють абстрагуватися від багатьох несуттєвих рис об'єктів, зосереджуючи переважно увагу на циклічності процесів, просторовій розподіленості об'єктів, дискретності взаємної незалежності подій. В ресурсних клітинних автоматах додатково береться до уваги тимчасова обмеженість процесів: скорочення можливостей для подальшого їх продовження. Сукупність зазначених якостей створює формальну причинно-наслідкову середу, зручну для розгляду досліджуваних об'єктів. Ресурс - є значення певного параметра (або декількох параметрів), критичних для продовження функціонування певного елемента клітинного автомата. Ресурс може бути заданий спочатку і може спадати в процесі функціонування клітинного автомата. Сформульовано вимоги до розроблюваної моделі, які обумовлені характером, обсягом і заходом ілюстративності інформації, яка передбачається до отримання. Мова виконання моделі - Python. Алгоритм моделі представлений у вигляді покрокового опису, з необхідним коментуванням, використовуваним далі при розробці програмної реалізації моделі. Представлена і прокоментована структурна схема моделі. Показано відповідність блоків структурної схеми покрокового опису алгоритму моделі. Мета роботи – розробка і реалізація клітинно-автоматної комп'ютерної моделі для дослідження поведінки структури в умовах знакозмінної зміни параметрів, що визначають ресурсність.
41
Присяжнюк, О. Ф., О. Г. Булуй та М. Ф. Плотнікова. "ПРОЄКТНО-ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ ТА ГРОМАДАМИ". Цифрова економіка та економічна безпека, № 1 (10) (29 січня 2024): 8–13. http://dx.doi.org/10.32782/dees.10-2.
Full textAbstract:
Україна належить до країн, яким рекомендовано вивчити можливість впровадження інтегровані інформаційні системи, в яких формальна реєстрація правової інформації, а також технічної інформації контролюється і експлуатується одним державним органом, а не розподіляється між двома або більше міністерствами і відомствами. Це не виключає розподілених рішень з практичною діяльністю, здійснюваної в регіональних або місцевих управліннях. Країні слід розглядати створення інформаційно-комунікаційної системи як довгострокові інвестиції в інфраструктуру. Перспективним з цієї позиції визнаємо досвід функціонування родових садиб та родових поселень. Родові поселення як форма організації життя людей, об'єднаних за родовою, духовною та екологічною спорідненістю, у гармонії з природою, являють живу соціальну мережу з якісно новим рівнем інформаційно-комунікаційного забезпечення.
42
РЗАЄВА, Світлана, та Дарина ЧЕРНИШОВА. "МОДЕЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". INFORMATION TECHNOLOGY AND SOCIETY, № 1 (16) (28 травня 2025): 213–20. https://doi.org/10.32689/maup.it.2025.1.27.
Full textAbstract:
У сучасному світі питання гендерної рівності набуває все більшої значущості. Зокрема, у закладах вищої освіти гендерна рівність є фундаментальним аспектом, який впливає на якість освіти, мотивацію науково-педагогічних працівників, а також на загальний морально-психологічний клімат в установах. Одним із головних викликів, що постає перед сучасними університетами, є забезпечення рівних можливостей для всіх працівників незалежно від їхньої статі. Це включає рівний доступ до академічного та професійного розвитку, рівні умови праці, справедливе розподілення ресурсів та можливостей для кар'єрного росту. Мета роботи розробка інформаційно-аналітичної системи моніторингу гендерної рівності (ІАСМГР) у закладах вищої освіти з використанням UML-діаграм, що дозволяє підвищити ефективність оцінки гендерної рівності серед професорсько-викладацького та наукового складу. Методологія використання UML (Unified Modeling Language) для проєктування структури та функціоналу ІА- СМГР. Застосування методів формалізації та алгоритмізації для аналізу, рефакторингу та трансформації UML-діаграм. Визначення структурної складності системи через кількість класів, інтерфейсів та зв’язків. Візуалізація системних компонентів та визначення ключових класів (кандидат, вакансія, критерії відбору, тощо). Наукова новизна запропоновано формальний підхід до проєктування ІАСМГР з урахуванням гендерної нейтральності. Введено цільову функцію для оптимізації структури UML-діаграм класів. Визначено множину семантично еквівалентних трансформацій UML-діаграм з метою зменшення упередженості за гендерною ознакою. Обґрунтовано необхідність застосування програмного забезпечення для факторингу UML-діаграм у багатозакладних системах. Ще одним важливим аспектом є вплив інформаційних технологій на процес управління гендерною рівністю. Зокрема, важливим інструментом у процесі розробки та впровадження таких систем є UML (Unified Modeling Language). Використання UML діаграм дозволяє створювати стандартизовані моделі, які легко зрозумілі всіма учасниками процесу розробки, що підвищує якість системи і знижує ризики помилок. Запровадження таких моделей важливо в умовах, коли система моніторингу гендерної рівності повинна бути інтегрована у загальну структуру управління університетом і повинна відповідати вимогам різних зацікавлених сторін. Висновки. UML-діаграми є ефективним інструментом у проєктуванні архітектури ІАСМГР. Необхідно акцентувати увагу на візуалізації аналітичної інформації щодо гендерної рівності. Перспективи досліджень полягають у масштабуванні системи для обробки великих обсягів даних, а також в адаптації ІАСМГР до змін у вимогах і потребах користувачів.
43
Holovin, O. O., та O. Ye Stryzhak. "Окремі технологічні аспекти впровадження принципів мережецентричності в перспективні знання-орієнтовані інформаційно-аналітичні системи управління розвитком озброєння та військової техніки". Озброєння та військова техніка 20, № 4 (2018): 19–25. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2018.4(20).19-25.
Full textAbstract:
Запропоновано підвищення ефективності взаємодії міністерств (відомств), структурних підрозділів МО України та ГШ ЗС України при рішенні задач управління розвитком ОВТ здійснити шляхом інтеграції їх мережевих інформаційних ресурсів в єдину інформаційно-аналітичну систему. Показано, що формування відкритого мережентричного середовища доцільно здійснити на основі використання принципів трансдисциплінарних онтологій. Зазначений підхід забезпечить ефективну обробку великих обсягів неструктурованої і просторово-розподіленої інформації у стислі терміни.
44
Додонов, О. Г., В. Г. Путятін, В. О. Додонов та ін. "Технологія забезпечення живучості територіально-розподілених інформаційних комп’ютерних систем в єдиному інформаційному просторі". Реєстрація, зберігання і обробка даних 26, № 1 (2024): 121–43. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2024.26.1.308659.
Full textAbstract:
Розглянуто технологію забезпечення живучості територіально-роз-поділених інформаційних комп’ютерних систем у єдиному інформаційному просторі, яка забезпечує функціонування системи в умовах деструктивних впливів за рахунок використання доступних ресурсів, перебудови структури, перерозподілу функцій, зміни поведінки окремих компонентів системи або системи в цілому. Технологію реалізовано у вигляді підсистеми забезпечення живучості, до складу якої входять такі основні модулі: моніторингу; аналізу; локалізації; вироблення та прийняття рішень; реалізації виробленого рішення; агенти та внутрішні бази даних і знань.
45
Маєвський, Олександр Володимирович, Юрій Борисович Бродський та Михайло Олегович Хохлов. "Інформаційна підсистема забезпечення функції попередження пожежної небезпеки регіонального ситуаційного центру". Технічна інженерія, № 2(94) (8 січня 2025): 151–59. https://doi.org/10.26642/ten-2024-2(94)-151-159.
Full textAbstract:
Метою дослідження є розробка пропозицій щодо створення інформаційної підсистеми комп’ютерної системи своєчасного попередження про рівень небезпеки виникнення пожеж як складової системи забезпечення функціонування регіонального ситуаційного центру. Під час проведення дослідження було застосовано методи системного підходу, аналізу і синтезу, математичного моделювання, теорії ймовірностей, чисельні методи та нейромережеві технології, на базі яких було сформовано і розкрито принцип функціонування інформаційної підсистеми, основу якого становить комп’ютерний алгоритм. Запропоновано модель інформаційної підсистеми попередження у вигляді розподіленої структури, що складається з двох вирішальних модулів, які паралельно виконують аналіз і оцінювання даних вхідних інформаційних каналів з метою своєчасного попередження про ризик виникнення пожежі. Теоретична і практична значущість дослідження полягає в поглибленні наявних і розробленні нових підходів і рекомендацій щодо розробки інформаційної підсистеми забезпечення функції своєчасного попередження пожежної небезпеки регіонального ситуаційного центру.
46
Палко, Дмитро, та Лариса Мирутенко. "МЕТОД ПОБУДОВИ ПРОФІЛЮ КЛЮЧОВИХ ФАКТОРІВ РИЗИКУ КІБЕРБЕЗПЕКИ СУЧАСНИХ РОЗПОДІЛЕНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ". Ukrainian Information Security Research Journal 26, № 2 (2025): 236–52. https://doi.org/10.18372/2410-7840.26.20014.
Full textAbstract:
Оцінка та аналіз ризиків кібербезпеки є фундаментальними аспектами формування надійної і ефективної СУІБ, особливо в умовах стрімкого розвитку технологій та зростання складності сучасних РІС. Традиційні методи оцінки ризиків, що засновані переважно на концептуальних підходах і класичних методах, мають ряд обмежень та є малоефективними в умовах сучасних масштабованих розподілених систем, оскільки не враховують динаміку середовища та не забезпечують ефективний аналіз взаємозв’язків між численними факторами ризику. В дослідженні запропоновано метод побудови профілю ключових факторів ризику сучасних розподілених інформаційних систем на основі урахування кореляційного аналізу та моделювання їх взаємозв’язків, що дозволяє підвищити ефективність процесу оцінки ризиків кібербезпеки в умовах динамічного середовища сучасних масштабованих розподілених інформаційних систем. На основі запропонованого методу здійснено розробку профілю ключових факторів ризику сучасних розподілених систем, проведено аналіз їх статистичної важливості та кореляції, а також визначено і структуровано основні заходи та контролі інформаційної безпеки, які демонструють найкращі показники ефективності в умовах розподіленості середовища, враховують як технологічні, так і організаційні аспекти, забезпечуючи системний підхід до управління ризиками ІБ, зменшення впливу загроз і підвищення стійкості розподілених систем до можливих атак. Запропонований підхід до оптимізації вибору вхідного набору ознак та виокремлення найбільш вагомих факторів ризику на основі спроектованого профілю ключових факторів ризику для сучасних РІС продемонстрував тотожний результат по числовому показнику кількості відібраних для аналізу метрик у порівнянні з факторним аналізом за допомогою методу головних компонент (PCA) – 42 метрики у порівнянні із 40 для PCA, але при цьому забезпечив покращення загальних показників точності класифікації для проєктованих моделей оцінки ризику кібербезпеки в РІС на 4% у порівнянні з контрольною моделлю на основі PCA, що підтверджує його ефективність у контексті адаптивного аналізу ризиків у розподілених середовищах.
47
Головін, О. О., О. Є. Стрижак та В. Ю. Величко. "МЕРЕЖЕЦЕНТРИЧНА ВЗАЄМОДІЯ ЕКСПЕРТІВ У ФОРМАТІ НАРАТИВНОГО ДИСКУРСУ". Medical Informatics and Engineering, № 4 (10 червня 2021): 4–15. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.4.11888.
Full textAbstract:
Описуються методологічні основи та інструменти забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності експертів у процесі використання та оброблення великих обсягів інформаційних масивів. Визначаються базові функціональні категорії взаємодії з розподіленою інформацією, а саме: структуризація, класифікація, критеріалізація, синтез і оцінювання. Розглядаються теоретичні засади перетворення наративних описів документів у формат інтерактивних систем знань. Для цього визначається певний набір інструментів — таксономія, онтологія, індексація, пошук, міжконтекстне зв'язування, вибір, агрегація когнітивних функцій тощо. Однак первинним для цих процедур є формування таксономій, що відображають семантичну змістовність кожного документу. Застосування цих інструментів створює умови реалізації інформаційно-аналітичної діяльності експертів.
48
Тарасюк, Ольга, Анатолій Горбенко та Андрій Карпенко. "РОЗВИТОК АРХІТЕКТУР, ТЕОРЕМ ТА МОДЕЛЕЙ ВЛАСТИВОСТЕЙ РОЗПОДІЛЕНИХ СИСТЕМ ЗБЕРІГАННЯ ІНФОРМАЦІЇ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 2 (30 червня 2022): 5–13. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2022-70-2-1.
Full textAbstract:
Бази даних пройшли певний шлях еволюції від архітектури мейнфреймів до глобально-розподілених нереляційних сховищ, що призначені для збереження величезних обсягів інформації та обслуговування мільйонів користувачів. У статті зазначено драйвери та передумови цього розвитку, а також розглянуто трансформацію моделей властивостей систем керування базами даних та теорем, що формалізують відносини між ними. Зокрема, розглянуто обумовленість переходу від моделі властивостей ACID до моделі BASE, яка пом’якшує вимоги до узгодженості даних, що є необхідним для забезпечення високої продуктивності розподілених баз даних з багатьма репліками. Крім того, надано стисле обґрунтування теорем САР та PACELC, які встановлюють взаємовиключні відносини між доступністю, узгодженістю та швидкодією у реплікованих інформаційних системах та проаналізованоо їх обмеження. Зазначено проблеми сумісності моделей узгодженості, що використовуються різними нереляційними сховищами даних, та, в якості прикладу, детально розглянуто можливі налаштування узгодженості NoSQL баз даних Cassandra, MongoDB та Azure CosmosDB. Результати еволюції архітектур розподілених баз даних узагальнено за допомогою нотації GSN (Goal Structuring Notation). Також окреслено подальші напрямки наукових досліджень та шляхи подальшого розвитку глобально-розподілених інформаційних систем та сховищ даних.
49
БАРАБАШ, Олег, Андрій МУСІЄНКО, Ольга СВИНЧУК та Олексій ДУДКІН. "ОЦІНКА ЙМОВІРНОСТІ ЗВ’ЯЗНОСТІ СТРУКТУР ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ НА РІЗНИХ ГРАФОВИХ МОДЕЛЯХ". INFORMATION TECHNOLOGY AND SOCIETY, № 1 (16) (28 травня 2025): 281–90. https://doi.org/10.32689/maup.it.2025.1.37.
Full textAbstract:
Функціональна стійкість інформаційних систем є ключовим фактором їхньої надійності, особливо для критичної інфраструктури, хмарних сервісів та розподілених мереж. Відмова окремих компонентів може призвести до значних економічних і технічних втрат. Оцінка ймовірності зв’язності системи на основі графових моделей дозволяє прогнозувати її стійкість до збоїв. Метою статті є аналіз та порівняння різних методів оцінки функціональної стійкості інформаційних систем на основі графових моделей, а також розробка програмного забезпечення для їхнього моделювання. Методологія. У статті досліджено основні методи оцінки функціональної стійкості інформаційних систем та проведено порівняльний аналіз точних і наближених методів розрахунку. Також розроблено програмний інструмент для візуалізації та аналізу функціональної стійкості мережевих структур, визначено вплив різних параметрів системи на її загальну стійкість. Наукова новизна роботи полягає у розробці підходу до оцінки функціональної стійкості інформаційних систем на основі графових моделей, порівнянні точних і наближених методів, створенні програмного інструменту для моделювання та аналізу зв’язності структур, а також виявленні ключових факторів, що впливають на стійкість систем. Висновок. Проведено аналіз методів оцінки функціональної стійкості інформаційних систем на основі графових моделей. Порівняно точні та наближені підходи, зокрема метод повного перебору, метод мінімальних шляхів, Езарі-Прошана та Литвака-Ушакова. Визначено, що вибір методу залежить від складності системи та вимог до точності розрахунків. Розроблене програмне забезпечення дозволяє моделювати та аналізувати функціональну стійкість різних графових структур. Отримані результати можуть бути використані для підвищення надійності та безперебійної роботи інформаційних систем.
50
Зінченко, I. І., О. Ю. Сакалюк, О. В. Ольшевська та ін. "Імплементація Web- та Lib-стандартів у діяльність бібліотек". Automation of technological and business processes 13, № 1 (2021): 43–49. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i1.1999.
Full textAbstract:
У цифрову еру найголовнішим засобом комунікації між читачем і академічною бібліотекою є мультимедійні продукти. Відповідно, з впровадженням нових технологій повністю змінюється система бібліотечного менеджменту. Зараз в більшість процесів діяльності бібліотек імплементують веб ресурси. Правильний менеджмент допомагає бібліотечним працівникам більш якісно і оперативно обслуговувати користувачів і виконувати постійно змінні виклики часу. Системи управління бібліотекою і веб ресурси допомагають використовувати ключові принципи тайм-менеджменту для заощадження часі. Правильно запроваджене програмне забезпечення дозволяє керувати процесом обслуговуваня користувача від моменту замовлення примірника до його розподілення на відповідного читача. Для цього залучають у автоматизовану діяльність всі відділи бібліотеки (комплектування, обробки, обслуговування). І як наслідок, виконується постійний моніторинг в реальному часі шляхом використання інформаційно-управляючої системи. Метою даного дослідження був аналіз бібліотечного менеджменту, як інструменту, який дозволяє сучасним бібліотекам комунікувати з відвідувачами і налагодити діяльність всіх структурних підрозділів. Також метою є проведення аналізу, наскільки стандарти Web та Library впливають на розвиток академічної бібліотечної справи. Ядро сучасної інформаційної епохи - це користувачі. Отже, бізнес-процес бібліотеки, орієнтований на читача, повинен бути побудований, відображаючи потреби сучасного світу і задовольняти мінливі потреби читачів.