Log in

Relevant bibliographies by topics / Рослинні угруповання / Journal articles

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Рослинні угруповання.

Journal articles on the topic 'Рослинні угруповання'

Author: Grafiati

Published: 4 May 2022

Last updated: 30 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Рослинні угруповання.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Yurechko, R. Yu. "COCHLEARIA PYRENAICA DC. (BRASSICACEAE) В РОСЛИННИХ УГРУПОВАННЯХ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «ПІВНІЧНЕ ПОДІЛЛЯ»". Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 2, № 23 (2021): 29–38. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2021.23.2.03.

Full text

Abstract:

У статті представлено результати дослідження різноманіття рослинних угруповань з популяцією Cochlearia pyrenaica DC. (Brassicaceae) з використанням методу Браун-Бланке. Досліджено єдине в Україні місцезростання цього виду за межами основного ареалу, яке знаходиться у ландшафтному заказнику місцевого значення «Верхньобузький» поблизу с. Колтів (Львівська обл., Золочівський р-н). Наразі ця територія входить до складу національного природного парку «Північне Поділля». Протягом останніх років кількість особин на місцевості зменшувалася, ймовірно, популяція знаходиться під загрозою зникнення. Резул

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Іванюк, І. Д. "Динаміка різноманіття трав'яно-чагарничкового ярусу після суцільних рубань дубових лісів природного походження та створення культур дуба у вологих сугрудах Житомирського Полісся". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 1 (2020): 33–38. http://dx.doi.org/10.36930/40300105.

Full text

Abstract:

Досліджено флористичний склад та видову подібність трав'яно-чагарничкового ярусу рослинних угруповань / фітоценозів різного віку на місці суцільно-лісосічних рубань субклімаксових дубових лісів природного походження та створення культур дуба на зрубах (Житомирське ОУЛМГ, ДП "Лугинське ЛГ", Дивлинське лісництво, ДП "Баранівське ЛМГ", Баранівське лісництво). На 36 ділянках виконано геоботанічні описи (вікові категорії: 1 рік, 2 роки, 3 роки; 7, 10, 20-120 років) та визначено видову подібність трав'яно-чагарничкового ярусу цих груп за індексом Сьоренсена-Чекановського. Виявлено, що на місці зрубі

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Tychyna, L. K., та V. A. Mostepanyuk. "ФОРМУВАННЯ ҐРУНТОВИХ ПРОЦЕСІВ НА РЕКУЛЬТИВОВАНИХ ЗЕМЛЯХ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ НАСАДЖЕНЬ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 2 (2018): 95–98. http://dx.doi.org/10.15421/40280218.

Full text

Abstract:

З'ясовано, що серед порушених земель, які підлягають біологічній рекультивації, найпоширенішими є відвали розкривних порід, які як ґрунтово-природний субстрат після завершення експлуатації починають заростати природною рослинністю. Виявлено, що на відміну від староорних земель, формування рослинного покриву на відпрацьованих відвалах проходить сповільненими темпами. Здебільшого це зумовлено бідністю розкривних порід на поживні речовини, несприятливими водно-фізичними та фізико-хімічними властивостями. Особливе зацікавлення як у теоретичному, так і в практичному аспектах, має формування на відв

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Ivanyuk, Ihor, та Yaroslav Fuchylo. "Сукцесія рослинності зрубів після проведення суцільних рубок дубових насаджень в умовах Західного та Центрального Полісся України". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 21 (28 грудня 2020): 39–49. http://dx.doi.org/10.15421/412024.

Full text

Abstract:

Результати досліджень щодо відтворення насаджень дуба звичайного після суцільних рубок в умовах свіжих і вологих сугрудів Західного та Центрального Полісся України показали, що впродовж 1-3 років на зрубах формуються динамічні, мозаїчні рослинні угруповання із залишками лісових та значною участю світлолюбних рудеральних і лучних видів. Головним лімітуючим чинником у відновленні фіторізноманіття на цьому етапі є відсутність верхнього ярусу насаджень.  Після змикання крон (орієнтовно у 10-річному віці) флористичний склад і ценотична будова лісових фітоценозів майже відновлюється, а елемент

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Володимирець, В. О., Т. М. Солодка, Д. М. Кутуза та М. О. Сєрков. "СУЧАСНИЙ СТАН РОСЛИННОГО ПОКРИВУ ОЗЕРА БАСІВ КУТ І ПРИЛЕГЛОЇ ТЕРИТОРІЇ ТА ЙОГО СИНДИНАМІКА (м. РІВНЕ)". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, № 101 (2024): 18–32. http://dx.doi.org/10.31713/vs120232.

Full text

Abstract:

Озеро Басів Кут і річка Устя є головними гідрологічними об’єктами та найважливішими центрами формування урбоекосистеми міста Рівне. Ці об’єкти разом із прилеглою до них територією значною мірою впливають на загальний екологічний стан міста. Сучасний стан рослинності відображає екологічну ситуацію в місті та протидіє антропічному навантаженню.  Наведено результати вивчення сучасного стану рослинності озера Басів Кут і прилеглої території в м. Рівне. Ідентифіковано найбільш поширені рослинні угруповання: водні (асоціації Ceratophylletum demersi, Potametum pectinate, P. crispi, Lemnetum min

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Шевчик, Б. В., Л. О. Шевчик та О. С. Боднар. "ФОРМУВАННЯ ПОНЯТТЯ «ЕКОЦИД» У МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ФАХОВИХ КОЛЕДЖІВ В УМОВАХ ВІЙНИ ТА ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 57 (2024): 101–7. https://doi.org/10.37915/pa.vi57.596.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто шкодочинний вплив російської агресії на інфраструктуру, функціонування природних систем життєзабезпечення, довкілля (а саме руйнування ландшафтів, екосистем, оселищ та популяцій; порушенням цілісності біосфери) й отримання екологічних послуг населенням України. Обґрунтовано перелік найважливіших компонентів підготовки екологічних менеджерів у фахових коледжах в умовах воєнного часу. Серед яких – формування фахівців, здатних вирішувати екологічні завдання різного рівня складності, усвідомлювати загрози сьогодення, знати засоби запобігання їм і бути готовими до адекватних дій

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Коплик, Яна Віталіївна. "СТЕПОВІ ФІТОЦЕНОЗИ УКРАЇНИ: ОСОБЛИВОСТІ Й ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 49, № 3 (2023): 40–48. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2022.3.6.

Full text

Abstract:

В статті наведно характеристку особливостей степових рослинних угруповань, обґрунтовано їх екологічну роль, наведено основні етапи та напрями вивчення степів, зазначено роль абіотичних і біотичних факторів у їх формуванні, зокрема механізму впливу випасання копитних тварин на степові рослинні угруповання. Зазначено, що степова екосистема формувалася під впливом диких травоїдних тварин – стад диких коней, куланів та козуль (нині їх функцію виконує домашня худоба), що є необхідною умовою для підтримання степового типу рослинності. Під час випасання зменшується накопичення мертвої рослинної біома

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

МУЗИЧЕНКО, Оксана, та Оксана ЦЬОСЬ. "СТРУКТУРА ФЛОРИ РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ МІСТА ЛУЦЬКА З УЧАСТЮ SOLIDAGO CANADENSIS L." Проблеми хімії та сталого розвитку, № 3 (2 грудня 2022): 59–66. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2022-3-8.

Full text

Abstract:

Однією з головних причин зниження біологічного різноманіття є вторгнення чужорідних видів рослин, які трансформують екосистеми, витісняючи аборигенні види. Одним з таких є інвазійний вид – золотарник канадський (Solidago canadensis L.) – трав’янистий полікарпік, гемікриптофіт, ксеромезофіт, геліофіт. Solidago canadensis L. заселяє екотопи м. Луцька, формуючи трав’янисті зарості у складі напівприродних слабопорушених та антропогенного трансформованих рослинних угруповань. В рослинних угрупованнях м. Луцька за участю S. canadensis L. описано 80 видів рослин, які належать до 17 родин, 3 класів і

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Скляр, Вікторія Григорівна, Людмила Миколаївна Бондарєва, Катерина Серіївна Кирильчук, Олександр Михайлович Ємець, Микола Григорович Баштовий та Юлія Михайлівна Тебенко. "БІОРІЗНОМАНІТТЯ БАЛКОВОЇ СИСТЕМИ С. ТЕРЕШКІВКА СУМСЬКОГО РАЙОНУ ЯК ПЕРСПЕКТИВНОЇ ПРИРОДООХОРОННОЇ ТА РЕКРЕАЦІЙНОЇ ТЕРИТОРІЇ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 44, № 2 (2022): 58–65. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.2.8.

Full text

Abstract:

Статя присвячена вивченню біорізноманіття балкової системи с. Терешківка Сумського району, з метою оцінки її созологічної, наукової, освітньої, естетичної та рекреаційної цінності і надання даній території природоохоронного статусу. Польові дослідження балкової системи, яка розташовується на північному сході від с. Терешківка Сумського району і охополює площу близько 140 га, було проведено протягом 2019–2020 рр. із використанням класичних геоботанічних та зоологічних методів. Вздовж досліджуваної території розташовуються сільськогосподарські угіддя, які захоплюють, у тому числі, і схили балок,

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Gaiova, J. Yu. "ПСАМОФІТНА РОСЛИННІСТЬ ЧЕРКАСЬКО-ЧИГИРИНСЬКОГО ГЕОБОТАНІЧНОГО РАЙОНУ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 9 (2015): 131–38. http://dx.doi.org/10.15421/40250919.

Full text

Abstract:

Наведено результати наукових досліджень псамофітної рослинності класу Festucetea vaginatae на території Черкасько-Чигиринського геоботанічного району. Визначено загальний видовий склад, наведено список найпоширеніших видів і провідних родин, проведено біоморфологічний аналіз за загальним габітусом та життєвими формами за К. Раункієром. Здійснено класифікацію рослинності класу Festucetea vaginatae до рівня асоціацій, субасоціацій та угруповань. Різноманіття рослинних угруповань класу Festucetea vaginatae представлено 2 порядками, 2 союзами, 5 асоціаціями та 1 субасоціацією. Угруповання репрезен

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Melnychuk, N. Ya, та Ya V. Henyk. "Ландшафтно-екологічні особливості формування зелених насаджень у Львівській урбоекосистемі". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 9 (2019): 9–14. http://dx.doi.org/10.36930/40290901.

Full text

Abstract:

Розкрито ландшафтно-екологічні особливості структури Львова та їх вплив на формування еколого-біологічних особливостей зелених насаджень міста. Проведено аналіз картографічного матеріалу, цільове натурне обстеження садово-паркових об'єктів міста Львова, їх ландшафтно-планувальну та типологічну структуру. Проаналізовано елементи ландшафтної структури на рівні макрорельєфу та мезорельєфу, які зберегли свою ідентичність, а тому певною мірою репрезентують ландшафтний аспект природного середовища Львова. Досліджено фітоценотичну структуру 10 дослідних ділянок комплексної зеленої зони міста Львова.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Некрасова, Катерина Олександрівна. "ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН РАРИТЕТНОЇ СКЛАДОВОЇ ЧАСТИНИ ФЛОРИ ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА «МИХАЙЛІВСЬКА ЦІЛИНА»". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 52, № 2 (2023): 62–71. http://dx.doi.org/10.32782/agrobio.2023.2.8.

Full text

Abstract:

У статті подано короткий опис історії дослідження раритетних видів рослин та їх угруповань на території природного заповідника «Михайлівська цілина». За майже 100‑річну історію існування заповідника, науковцями, які вивчали його флору, описано основні тенденції змін у рослинному покриві історичної, та, частково, нової території. Зазначено, що одним із вагомих факторів екотопічних змін у рослинному покриві досліджуваної території є існування різних режимів охорони, які в свою чергу пов’язані не лише зі зміною юридичного статусу установи, а й зі зміною статусу та режиму використання буферної зон

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Osadchuk, L. S., та V. V. Trykur. "Поширення Potentilla Erecta (L.) Raeusch. в умовах Закарпатського передгір'я". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 11 (2018): 9–13. http://dx.doi.org/10.15421/40281101.

Full text

Abstract:

Наведено результати дослідження поширення Potentilla erecta на території лісогосподарських підприємств у районі Закарпатського передгір'я. Встановлено, що найбільш масово росте калган у таких типах лісорослинних умов: В3-С2-С3-D2-D3. Для виявлення перспективних місць для заготівлі лікарської сировини калгану закладено 16 пробних площ у різних лісорослинних умовах і типах лісу. Встановлено, що вид росте на узліссях, галявинах, відкритих місцях, рідше під незімкненим деревним наметом, які сформовані з участю таких порід, як: бук лісовий, ялина європейська, ялиця біла, дуб скельний, дуб звичайний

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Pozynych, I. S., та A. G. Savitska. "Особливості флори судинних і мохоподібних рослин ландшафтного заказника “Грофа” (Українські Карпати, масив Ґорґани)". Biosystems Diversity 18, № 2 (2010): 69–75. http://dx.doi.org/10.15421/011029.

Full text

Abstract:

Наведено відомості про ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Грофа”. Досліджено флористичний склад лісових і лучних угруповань заказника. Виявлено типові та рідкісні види для цих угруповань. Доповнено список рідкісних і червонокнижних видів рослин. Вивчено бріофлору заказника, що нараховує 117 видів мохоподібних (87 мохів і 30 печіночників). Охарактеризовано видове представництво мохоподібних у поширених у заказнику рослинних угрупованнях

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Коляджин, І. І., та Л. С. Осадчук. "Біотична зумовленість стійкості біогеоценозів Pinus mugo Turra в Чивчино-Гринявських горах Українських Карпат". Scientific Bulletin of UNFU 34, № 3 (2024): 21–29. http://dx.doi.org/10.36930/40340303.

Full text

Abstract:

Досліджено рослинність гірськососнового криволісся впродовж вегетаційних періодів 2019-2023 рр. у Чивчино-Гринявських горах. Геоботанічне обстеження проводили на різних висотних діапазонах поширення стелюхів. Визначено видовий склад флори вищих судинних рослин, мохів і лишайників. Встановлено, що на верхній межі лісу, недалеко від полонини Веснарка, є найбільше різноманіття видів флори – 36. Водночас на полонині Середня Палениця виявлено найменшу кількість видів – 9. Це може бути пов'язано з густими високими заростями та переплетеними осями стелюхів сосни гірської, які притіняють надґрунтове в

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Kramarets, Volodymyr, Myhajlo Popovich та Ostap Bojko. "Вплив еколого-біологічних властивостей деревних порід на сукцесії в лісах Українських Карпат". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 18 (28 березня 2019): 11–20. http://dx.doi.org/10.15421/411901.

Full text

Abstract:

Наведено дані про еколого-біологічні властивості деревних порід, які визначають динаміку лісовідновних процесів та впливають на перебіг лісових сукцесій. Охарактеризовано закономірності формування лісостанів за участю порід-піонерів, постпіонерів і дріад. Показано важливе значення піонерних деревних порід (берези повислої, осики, вільхи сірої) в оздоровленні лісових територій після всихання похідних ялинових монокультур. Охарактеризовано сукцесійні лісові угруповання, сформовані за участі порід із різними динамічними особливостями. Породи-піонери (Betula pendula Roth., Alnus incana (L.)

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Мельник, Віра Йосипівна. "ДОМІНАНТНІ І СУБДОМІНАНТНІ АСОЦІАЦІЇ РОСЛИННИХ УГРУПУВАНЬ ВОДИ РІЧКИ СТИР У МЕЖАХ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Природнича освіта та наука, № 5 (30 грудня 2024): 75–80. https://doi.org/10.32782/nser/2024-5.14.

Full text

Abstract:

У роботі проведено геоботанічну оцінку наявної гідрофільної флори річки Стир у межах Рівненської області. Робота ґрунтується на власних моніторингових дослідженнях. Окреслені основні точкові джерела забруднення води річки та їх вплив на формування біотичної складової досліджуваної гідроекосистеми. Аналіз та оцінка водної та прибережно-водної рослинності на окремих ділянках річки Стир здійснені за флористичним, геоботанічним і ценопопуляційним напрямами досліджень. З’ясовано, що видовий склад рослинних угруповань на різних ділянках річки не однаковий. Окремі види характерні тільки для певної до

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Пашкевич, Н. А., В. А. Горобчишин, І. В. Куземко та ін. "МОНІТОРИНГОВІ ДІЛЯНКИ ТРАВʹЯНОЇ РОСЛИННОСТІ НА ТЕРИТОРІЇ ЧОРНОБИЛЬСЬКОГО РАДІАЦІЙНО-ЕКОЛОГІЧНОГО БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА". Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», № 26 (30 грудня 2024): 151–79. https://doi.org/10.53904/1682-2374/2024-26/11.

Full text

Abstract:

У статті представлено фактологічний матеріал щодо описів ділянок біорізноманіття за методикою Євразійської степової групи (EDGG), виконаних у природних лучних та псамофітних угрупованнях, а також старих перелогах на місці таких угруповань на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника у червні 2024 року. Всього виконано 8 описів, з яких два репрезентують природні луки, один – природні псамофітні угруповання, три описи виконані на старих перелогах, котрі до 1986 року були орними землями на місці суходільних лук, і два описи виконані на пісках, що репрезентують прос

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Жуков, О. В., та Н. О. Подпрятова. "ЕКОМОРФНИЙ АНАЛІЗ РОСЛИННОГО ПОКРИВУ ТЕХНОЗЕМІВ НІКОПОЛЬСЬКОГО МАРГАНЦЕВОРУДНОГО БАСЕЙНУ". Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», № 26 (30 грудня 2024): 180–92. https://doi.org/10.53904/1682-2374/2024-26/12.

Full text

Abstract:

У дослідженні представлено дані про біорізноманіття рослинного покриву техноземів, які утворилися в результаті тривалої рекультивації земель, порушених внаслідок відкритих гірничих робіт. Для аналізу екологічної структури рослинних угруповань був застосований екоморфний підхід. Виявлено високий рівень видового багатства рослинних угруповань. Таксономічний склад флори відтворює структури, типові для регіональної флори. У ценоморфному аспекті в угрупованнях переважають степанти та рудеранти. Також наведено оцінку умов вологості, трофності та освітленості едафотопів на основі екоморфної структури

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Kopiy, M. L. "Вплив сукцесійних процесів на відтворення порушених земель в межах Яворівського сірчаного кар'єру Львівської області". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 8 (2018): 45–50. http://dx.doi.org/10.15421/40280809.

Full text

Abstract:

Проведено аналіз переважаючої рослинності на території дослідних ділянок Яворівського сірчаного кар'єру. Досліджено особливості сукцесійних процесів на девастованих ґрунтах у межах підземного видобутку сірки та відвалів аналізованого кар'єру. Визначено видовий склад рослинних угруповань та встановлено особливості їх впливу на появу деревних видів. Вивчено вплив підросту берези повислої та сосни звичайної на накопичення органічної речовини в межах рекультивованих ділянок, зміну фізико-механічних властивостей сформованих ґрунтосумішей та появу тіньовитривалих трав'яних видів під кронами дерев і,

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Буджак, В. В. "АНТРОПОГЕННА ТРАНСФОРМАЦІЯ ТА АДВЕНТИЗАЦІЯ ТРАВʹЯНОЇ РОСЛИННОСТІ БАСЕЙНІВ ПРУТУ І СІРЕТУ". Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», № 26 (30 грудня 2024): 193–210. https://doi.org/10.53904/1682-2374/2024-26/13.

Full text

Abstract:

Викладено результати вивчення стану адвентизації природної травʹяної рослинності в межах басейнів Пруту і Сірету. На основі аналізу видового різноманіття травʹяних угруповань регіону (2736 геоботанічних описів) та матеріалів літературних джерел встановлено, що у складі їх ценофлори налічується 101 вид адвентивних рослин, які належать до 94 родів, 36 родин та 2 відділів. Це складає 8,5% від загального числа видів, що формують травʹяні угруповання басейнів Пруту і Сірету. Провідні позиції у родинному спектрі адвентивної фракції флори займають Asteraceae (21,7%), Brassicaceae (13,7%), Fabaceae (9

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Пашкевич, Н. А., та Т. В. Фіцайло. "Рудеральні каймові угруповання Calamagrostis epigejos і Rubus caesius". CHORNOMORSKI BOTANICAL JOURNAL 20, № 3 (2024): 242–53. http://dx.doi.org/10.32999/ksu1990-553x/2024-20-3-2.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена вивченню рудеральних угруповань, сформованих Calamagrostis epigejos та Rubus caesius, приурочених до ділянок з відносно бідними легкими ґрунтами, що утворюють бордюри між лісовими, трав’яними ценозами та комунікаційними шляхами. Трав’яний покрив досліджених угруповань досить строкатий, сформований рудеральними, лучними та узлісними видами. Було виділено дві асоціації Rubo сaesii-Calamagrostietum еpigeji та Elymo repentis-Rubetum caesii, які відносяться до союзу Convolvulo arvensis-Agropyrion repentis, класу Artemisietea vulgaris. Угруповання асоціації Rubo сaesii-Calamagrosti

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Коплик, Яна, та Катерина Некрасова. "ОНТОГЕНЕТИЧНА СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЙ TRIFOLIUM MONTANUM L. ТА STIPA CAPILLATA L. В ПРИРОДНОМУ ЗАПОВІДНИКУ «МИХАЙЛІВСЬКА ЦІЛИНА»". Природнича освіта та наука, № 6 (30 грудня 2024): 99–106. https://doi.org/10.32782/nser/2024-6.13.

Full text

Abstract:

У статті дано оцінку онтогенетичної структури популяцій Trifolium montanum L. та Stipa capillata L. природного заповідника «Михайлівська цілина». Обґрунтовано актуальність і значення популяційних досліджень для охорони та збереження лучно-степових видів рослин. Охарактеризовано територію природного заповідника «Михайлівська цілина» та його рослинність. Описано методику встановлення онтогенетичної структури досліджуваних видів. Дослідженням було охоплено три популяції Trifolium montanum L. та три популяції Stipa capillata L., які зростали на території природного заповідника «Михайлівська цілина

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Онук, Л. Л., та Ю. В. Петрук. "ФІТОСОЗОЛОГІЧНА ОЦІНКА ТЕРИТОРІЇ УРОЧИЩА "ГОРА ЛЍСИЦЯ"". Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», № 24 (22 грудня 2022): 51–56. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2022-24/8.

Full text

Abstract:

Наведено результати ботанічних досліджень урочища "Гора Лѝсиця", що знаходиться на межі адміністративних областей – між с. Зіньки Шепетівського району Хмельницької області та с. Ходаки Кременецького району Тернопільської області. Рослинний покрив представлений лучними та лучно-степовими угрупованнями класу Festuco-Brometea союзу Carici humilis-Festucetum valesiacae. Біотопи угруповань охороняються за Директивою Ради Європи 92/43/ЄЕС (№ 6210). Обстежено територію площею 3,7 га. За результатами проведеного дослідження флористичний склад території представлений 88 видами. Виявлено місцезростання

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Бєлик, Ю., В. Савосько та Ю. Лихолат. "СУЧАСНИЙ СТАН ДЕНДРОФIТОЦЕНОЗIВ, ПРИРОДНО ПОШИРЕНИХ НА ДЕВАСТОВАНИХ ЗЕМЛЯХ ЗАЛIЗОРУДНОГО ВIДВАЛУ (КРИВИЙ РIГ)". Екологічний вісник Криворіжжя 7 (12 січня 2023): 25–43. http://dx.doi.org/10.31812/ecobulletinkrd.v7i.7654.

Full text

Abstract:

У статтi представлено результати дослiдження сучасного стану флори дендроценозiв, природно поширених на девастованих землях Петровського залiзорудного вiдвалу. На прикладi деревних рослинних угруповань порушених земель було дослiджено: таксономiчний склад, життєвий стан дерев, дендрометричнi параметри видiв. Дослiдженняпроводили на порушених територiях, якi не були рекультивованi. У межах тимчасових дослiдних дiлянок Петровського вiдвалу природно зростають 22 види деревних рослин (14 родiв i 12 родин). Серед них за кiлькiсними показниками значну перевагу мають адвентивнi види (63,6%), порiвнян

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Миснік, Каріна О., та Яна В. Маленко. "Органiзованiсть та розвиток рослинностi вiдвалу «Лiвобережний»". Екологічний вісник Криворіжжя 4 (13 червня 2019): 114–21. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v4i0.2570.

Full text

Abstract:

Розглянуто специфiку органiзованостi та особливостi розвитку рослинностi техногенних екотопiв. Визначено таксономiчний, екологiчний,ареалогiчний склад угруповань рослин вiдвалу «Лiвобережний» Кривбасу. Проведено аналiз способiв поширення та оцiнка господарської цiнностi видiв серiйних рослинних угруповань району дослiдження.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Кuzyarin, Оleksandr, Iryna Kuzmishyna та Larysa Kotsun. "Лучна рослинність Шацького Поозер’я". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 7(332) (6 грудня 2018): 44–48. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2016-332-7-44-48.

Full text

Abstract:

Уперше на підставі аналізу польових і літературних даних розроблено класифікаційну схему лучної рослинності для Шацького Поозер’я за еколого-флористичним методом Браун-Бланке. Синтаксономічний склад лучної рослинності дослідженої території включає три класи (Nardo-callunetea Prsg. 1949, Trifolio-geranietea sanguinei Th. Müller 1962, Molinio-arrhenatheretea R. Tx.), чотири порядки, вісім союзів, 23 асоціації та одне базальне угруповання. Провідна позиція за кількістю елементарних одиниць рослинності належить до глікофітних лук класу Molinioarrhenatheretea (15 асоціацій). При цьому територіально

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Булкіна, А. Є., та Є. В. Поздній. "Гідрофільний компонент урбанофлори міста Кривий Ріг". Екологічний вісник Криворіжжя 1 (14 грудня 2015): 69–70. http://dx.doi.org/10.31812/ecobulletinkrd.v1i0.6334.

Full text

Abstract:

наш час актуальною проблемою є процес докорінної трансформації гідрографічної мережі промислових регіонів, зокрема, виникнення цілого ряду нових водойм штучного та природно-техногенного походження. Дослідження процесів розвитку рослинних угруповань як природних, так і штучних водойм мають давню історію. З’ясовано особливості таксономічного складу різних стадій сингенезу та напрямків сукцесійних процесів, особливості формування рослинних угруповань різних за походженням водойм в залежності від екологічних умов, розроблено заходи оптимізації стану водних об’єктів. Разом з тим, дослідження особли

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Маленко, Яна, Євген Поздній та Діана Верба. "ЕКОЛОГІЧНИЙ СКЛАД РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ ТЕХНОГЕННИХ ЕКОТОПІВ ВІДВАЛІВ КРИВБАСУ". Grail of Science, № 38 (18 квітня 2024): 153–60. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.12.04.2024.025.

Full text

Abstract:

Розглянуто особливості екологічного складу серійних рослинних угруповань техногенних екотопів відвалів «2-3» ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», які розташовані у південно-західній зоні Кривбасу. Побудовані загальні та деталізовані за частинами (зонами) техногенного урочища (підніжжя, схили, тераси, платоподібна вершина) спектри біоморф та екоморф. Визначено провідну роль у відновленні рослинності відвалів трав’янистих покритонасінних рослин, рудерантів, рудеральних степантів, ксеромезофітів і мезоксерофітів, геліофітів, гемікриптофітів і терофітів, мезотрофів. Вивчено специфіку змін співвідношень

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Lukianchuk, Nelia, Levko Bliusyuk, Nadia Bliusyuk, Nataliіa Kendzora та Liliіa Koliada. "Вплив кліматичних змін на вегетацію деревних рослин Ботанічного саду НЛТУ України". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 27 (18 жовтня 2024): 18–32. https://doi.org/10.15421/412410.

Full text

Abstract:

Окреслено проблему кліматичних змін у лісостеповій зоні західного регіону України. Аналіз динаміки температури атмосферного повітря та кількості опадів у Львові з 2010 по 2023 рр. засвідчив тенденцію до посилення посух, збільшення кількості і тривалості спекотних періодів. Кліматичні зміни можуть впливати на зону розповсюдження рослин і зміну агрокліматичних умов, що має суттєвий вплив на ріст і розвиток декоративних рослин у міському середовищі. Кліматичні умови території мають значний вплив на екологічний стан рослин, визначають їхню здатність адаптуватись до зміни клімату, рости і розвивати

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Sherstuk, Maryna. "Морфометричні ознаки Oxycoccus palustris Pers. у болотних та лісоболотних фітоценозах Українського Полісся". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 7(332) (27 грудня 2018): 78–83. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2016-332-7-78-83.

Full text

Abstract:

Охарактеризовано величини 14 статичних метричних та шести статичних алометричних морфопараметрів рослин Oxycoccus palustris Pers. у чотирьох фітоценозах Українського Полісся. Показано, що особини з різних рослинних угруповань статистично достовірно відрізняються між собою величинами майже всіх розмірних показників. Установлено, що значення більшості статичних метричних морфопараметрів у рослин Oxycoccus palustris зростають у такій послідовності екоряду фітоценозів: Betuleto (pubescentis)–Pinetum (sylvestris) vaccinioso (myrtilli)–sphagnosum (cuspidatі) → Betuleto (pubescentis)–Pinetum (sylvest

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

V.I., Didenko, Kolomiychuk V.P., Kostikov I.Yu., and Postoienko V.O. "New discovery of Opuntia humifusa (Cactaceae) in the vicinity of Kyiv." Chornomorski Botanical Journal 17, no. 4 (2022): 339–47. http://dx.doi.org/10.32999/ksu1990-553x/2021-17-4-4.

Full text

Abstract:

Data on a new finding of Opuntia humifusa (Raf.) Raf. (Cactaceae A.L. Juss.) in mainland Ukraine (near Khodosivka village, Obukhiv district Kyiv region) are presented. The newly discovered location is described small populations of the species. The number of detected locations within the population – 5, and the number of found specimens – 11 were given. The age spectra of individuals in O. humifusa population were characterized. The predominate age states are generative – 45.5 %, what indicates the successful acclimatization and naturalization of the species in the forest-steppe zone of Ukrain

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Орєханова, Ю. М. "Таксономічний склад рослинних угруповань відвалу № 2-3 НКГЗК"Степовий"". Екологічний вісник Криворіжжя 1 (14 грудня 2015): 63–64. http://dx.doi.org/10.31812/ecobulletinkrd.v1i0.6331.

Full text

Abstract:

В останні десятиліття простежується посилення антропогенного впливу на всі природні екосистеми. В Криворізькому регіоні розвиток промисловості та транспорту є пріоритетними напрямком економіки, відбуваються істотні зміни в рослинному покриві. Існує певна залежність між ступенем індустріалізації регіону та ступенем антропогенної трансформації екосистем. Результатом антропогенної трансформації є поширення синантропних рослин у складі рослинних угрупувань.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Поздній, Є. В., та І. О. Комарова. "Морфометричні показники Robinia pseudoacacia L. території ЦГЗК". Екологічний вісник Криворіжжя 3 (12 квітня 2018): 80–82. http://dx.doi.org/10.31812/ecobulletinkrd.v3i.6875.

Full text

Abstract:

Одним із шляхів вирішення проблеми оптимізації стану довкілля в індустріальних містах є збільшення площ та підвищення якості різних типів деревно-чагарникових рослинних угруповань: формованих, відновлюваних, по-різному регульованих людиною для декоративних, меліоративних, санітативних, рекреаційних цілей у межах населених пунктів, їх зелених зон. Добір стійких, до жорстких екологічних умов посушливого клімату степового півдня України та техногенного навантаження промислового регіону, деревних рослин та формування з них довговічних деревно-чагарникових рослинних угруповань є основною проблемою

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Yashchenko, Pavlo, Yurii Kanarsky та Irina Shpakivska. "Сильватизація оселищ лучно-степової рослинності та безхребетних у природоохоронних об’єктах Гологірського горбогір’я (природоохоронне оцінювання явища)". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 22 (10 червня 2021): 27–40. http://dx.doi.org/10.15421/412102.

Full text

Abstract:

В останні десятиліття в Україні переглядають парадигму абсолютної заповідності і застосовують перехід на оселищні (габітатні) засади охорони біорізноманіття. Такий підхід зумовлений тим, що застосування лише заповідного режиму для збереження раритетів флори і рідкісних рослинних угруповань не забезпечує цілковитого збереження їх первинного складу і структури. Така ситуація характерна для природоохоронних об'єктів Гологірського горбогір’я, у яких збереглися ділянки екстразональної лучно-степової рослинності як оселища рідкісних видів рослин і комах. У статті охарактеризовано природні особливост

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Скляр, Юрій Леонідович, Володимир Іванович Троценко та Володимир Віталійович Псарьов. "СТАН ФІТОРІЗНОМАНІТТЯ ГІДРОЛОГІЧНИХ ЗАКАЗНИКІВ САДІВСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ СУМСЬКОГО РАЙОНУ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 58, № 4 (2025): 110–18. https://doi.org/10.32782/agrobio.2024.4.16.

Full text

Abstract:

В публікації представлені результати оцінки сучасного стану фіторізноманіття гідрологічних заказників місцевого значення «Верхньосульський-2» (площею 230,6 га) та «Голубівський» (15,2 га), розташованих у межах Садівської селищної територіальної громади Сумської області. Ці заказники створені задля збереження р. Сули та цінних у природоохоронному відношенні водойм і природних комплексів її басейну. Дослідження цих територій природно-заповідного фонду проведено на основі використання загальноприйнятих флористичних та геоботанічних методів. У межах заказника «Верхньосульський-2» репрезентовано за

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Komarova, I. O., та E. O. Yevtushenko. "ЕКОЛОГIЧНА СТРУКТУРА РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ КРИВОРIЗЬКОГО УРБОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ". Екологічний вісник Криворіжжя 6 (9 грудня 2021): 106–18. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v6i0.4564.

Full text

Abstract:

У складi рослинних угруповань дослiдних дiлянок виявлено74 види, що належать до 63 родiв i 22 родин. Найбiльш часто зустрiчаютьсяпредставники таких родин, як Asteraceae, Fabaceae, Brassic´aceae, Poaceae,Rosaceae, Apiaceae, Plantaginaceae, Salicaceae.Екологiчний аналiз рослинних угруповань за принципами, розробленимиО. Л. Бельгардом (1960) з використанням видання «Екофлора України»,дозволив установити, що у складi рослинних угруповань Криворiзькогоурбопромислового комплексу переважають рудеранти (51,27% вiдзагальної кiлькостi видiв) та степанти (21,61%). Серед життєвих формза класифiкацiєю Х. Р

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Бенгус, Ю. В., та Р. Є. Волкова. "НОВИЙ ЛОКАЛІТЕТ ORNITHOGALUM BOUCHEANUM (KUNTH) ASCH. В МЕЖАХ МІСТА ХАРКОВА". Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 1, № 23 (2021): 6–12. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2021.23.1.01.

Full text

Abstract:

Наведено результати дослідження багаточисельної популяції червонокнижного виду Ornithothogalum boucheanum, виявленої вперше на території міста Харків у 2016 році. Для території міста Харків – це єдине відоме авторам природнє місцезростання виду, хоча він культивується в окремих ботанічних закладах Харкова. Дана популяція знаходиться на північній межі ареалу зростання O. boucheanum в Україні. На единій площі близько 7 га поблизу р. Немишля O. boucheanum масово зростає переважно на трьох основних ділянках загальною чисельністю у кілька тисяч квітучих особин, займаючи від 5 до 15% у загальному пр

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Якушенко, Д. М., А. І. Токарюк, О. В. Бучко та І. І. Чорней. "СИНТАКСОНОМІЯ РОСЛИННОСТІ ЦЕНТРУ ВІДТВОРЕННЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ЕКОСИСТЕМ "КАСОВА ГОРА"". Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», № 26 (30 грудня 2024): 122–41. https://doi.org/10.53904/1682-2374/2024-26/9.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена синтаксономії рослинності Центру відтворення та збереження екосистем (ЦВЗЕ) "Касова Гора" (71 га), який створено у 2023 році на частині урочища Касова гора, що не увійшла до Галицького національного природного парку. Метою дослідження є встановити рівень ценотичної різноманітності території ЦВЗЕ "Касова гора" як основи для формування рекомендацій з диференційованого менеджменту та проведення моніторингу стану рослинного покриву і оцінки ефективності охоронних заходів. Вивчення рослинності проведено у червні 2023 року. Встановлено, що рослинність дослідженої території диференц

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Бондаренко, Г. М., та Ю. Г. Гамуля. "Centaurea nigrescens (Asteraceae) у флорі України: історія досліджень та нові відомості". CHORNOMORSKI BOTANICAL JOURNAL 21, № 1 (2025): 82–93. https://doi.org/10.32999/ksu1990-553x/2025-21-1-6.

Full text

Abstract:

У статті наведено дані про історію спостережень та поширення виду Centaurea nigrescens в Україні. Аналіз літератури та ревізія гербарних фондів дозволили встановити, що цей вид відомий в Україні з 1809 року. Впродовж двох століть цей вид наводився для різних регіонів України (на Закарпатті, у центральній та північно-східній частині України та на прилеглих територіях), але гербарними зразками підтверджено лише локалітети на Закарпатті та у Харківській області. У 2023 році цей вид було виявлено в околицях м. Люботин (Харківська область, Україна). Проте ця в останніх номенклатурних та флористични

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Білик, О. М., Л. М. Головач, В. Я. Кочерга, Л. Я. Харченко та Г. Д. Поспєлова. "БІОРІЗНОМАНІТТЯ ДИКИХ ВИДІВ РОСЛИН ПОЛТАВЩИНИ ЯК ДЖЕРЕЛО ЦІННОГО ГЕНЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (26 березня 2021): 172–79. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.21.

Full text

Abstract:

У статті проведено дослідження біорізноманіття диких видів рослин Полтавської області. Ви-значено, що нині в Полтавській області як центрі аграрно-промислового розвитку відбуваються змі-ни видового складу та поширення рослин. Домінуючими стали угруповання агрокультурної рослинно-сті та польових бур’янів, рудеральної рослинності, штучних деревних насаджень. Зважаючи на це, метою статті стало виявлення місць зростання та збір зразків для збереження генетичного різно-маніття дикорослої флори Полтавської області. Методика дослідження включала обстеження це-нозів, збір насіння кормових, лікарських,

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Baranova, S. S., та M. N. Baranovskyy. "Тізаноптерофауна інтродукованих рослин в умовах урбанізованих територій України". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 6 (2018): 52–55. http://dx.doi.org/10.15421/40280610.

Full text

Abstract:

Проаналізовано флору дванадцяти обраних парків міста Києва. Визначено кількість видів інтродукованих рослин на обраних ділянках. Досліджено антропогенні фактори, що проявляються у процесі створення парків, ботанічних садів, бульварів тощо. З'ясовано, що для створення таких екосистем використовують як місцеві декоративні рослини, так і багато інтродукованих декоративних і плодових рослин з багатьох країн світу. Встановлено особливі характеристики цих екосистем, що характеризуються гідроедафічними умовами середовища. Розглянуто екологічну детермінованість заселення трипсами рослин в умовах урбан

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Причепа, М. В. "ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ ПРИБЕРЕЖНИХ УГРУПОВАНЬ РИБ У РІЗНИХ ТИПАХ РОСЛИННИХ ФОРМАЦІЙ". Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 24, № 2 (2022): 30–37. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2022.24.2.04.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено проблему формування структури прибережної іхтіофауни у міських водоймах за умов існування у заростях макрофітів. Представлено функціональне значення трьох асоціацій водяних рослин, зокрема Сeratophylum demersum, Myriophyllum spicatum та Nuphar lutea. Охарактеризовано відносну чисельність риб в різних асоціаціях макрофітів. Встановлено, що найбільша кількість видів характерна для асоціацій глечиків жовтих та водопериці колосистої, де зареєстровано 13 та 13 відповідно. Домінуючим видом у асоціаціях кушира зануреного був ротан головешка, частка якого становила 59.09-71.42%. На

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Асмаковський, Євгеній. "СИНТАКСОНОМІЯ ЗАПЛАВНИХ ЛІСІВ БАСЕЙНУ РІЧКИ СНОВ". Biota. Human. Technology, № 1 (3 квітня 2025): 10–27. https://doi.org/10.58407/bht.1.25.1.

Full text

Abstract:

Мета роботи. Встановити синтаксономічні одиниці угруповань заплавних лісів басейну річки Снов. Методологія. Стаття містить систематизовані та узагальнені результати вивчення синтаксономічного складу угруповань заплавних лісів басейну річки Снов в основі польових досліджень 2019–2024 року за результатом яких складено 61 геоботанічний опис. Класифікацію рослинних угруповань здійснено за принципами флористичної класифікації рослинності Браун – Бланке. Наукова новизна. Встановлено сучасний синтаксономічний склад вільхових та вербово-тополевих заплавних лісів басейну річки Снов. Висновки. Розподіл

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

ЦИГАНЕНКО-ДЗЮБЕНКО, Ілля, Іван ХОМ’ЯК та Ганна КІРЕЙЦЕВА. "МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМІКИ ВОДНИХ І ПРИБЕРЕЖНО-ВОДНИХ РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ У ПОСТ-МІЛІТАРНИХ УМОВАХ". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 2 (13 жовтня 2023): 47–55. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2023-2-7.

Full text

Abstract:

Активність бойових дій російсько-української війни сягнула небачених раніше масштабів. Вона завдає збитків не лише економіці, життю і здоров’ю людей, а й трансформує довкілля. Вивчення типу цих змін та їхньої інтенсивності є важливою процедурою для визначення екологічних ризиків і розроблення алгоритмів майбутнього відновлення природних екосистем. Під час дослідження долини річки Щербинчик у районі села Мощун нами визначено, що угруповання водних макрофітів належать до 9 асоціацій, об’єднаних у 4 союзи, 3 порядки та 3 класи. Утворені ними оселища є мезо-евтрофними та евтрофними водоймами й узб

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

G.G., Zhilyaev. "Changes in species diversity and state of populations of herbaceous perennials in the plant community Ulmarietum centaureosum during vegetation demutations in Chornohora (Carpathians)." Chornomorski Botanical Journal 17, no. 3 (2021): 218–31. http://dx.doi.org/10.32999/ksu1990-553x/2021-17-3-2.

Full text

Abstract:

The data are presented on the structure, quantity and stock of phytomass of the autotrophic block in the biogeocenosis of Ulmarietum centaureosum. A conclusion is made that main characteristics of the community as a whole are determined by 8–10 populations composing its phytocenotic core. They are characterized by regular seed and vegetative renewal, fullmember and temporarily nonfull-member age spectrum and are qualified as populations of the normal type. The existence of the invasive and regressive populations in the structure of the community is explained by an accidental drift of seeds fro

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Данько, Ганна, та Олександр Лукаш. "PETASITETUM SPURII STEFFEN 1931 VAR. HOC LOCO – НОВИЙ ДЛЯ УКРАЇНИ СИНТАКСОН З ЧЕРНІГІВСЬКОГО ПОЛІССЯ". Biota. Human. Technology, № 3 (19 січня 2024): 8–22. https://doi.org/10.58407/bht.3.23.1.

Full text

Abstract:

Мета роботи. Визначення місця угруповань з Petasites spurius (Retz.) Reichenb. у класифікаційній схемі псамофітної рослинності Чернігівського Полісся та наведення характеристики асоціації Petasitetum spurii Steffen 1931 var. hoc loco. Методологія. Геоботанічні описи на алювіальних пісках було проведено впродовж польових досліджень 2019–2021 рр. із використанням геоботанічних методів. Описи рослинності здійснювали впродовж вегетаційного періоду у фізіономічних межах фітоценозу на площах 4–16 м2. Визначали проєктивне покриття ярусів рослинного угруповання та кожного виду, фіксували координати, п

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Бондарєва, Людмила Миколаївна, Вікторія Григорівна Скляр та Максим Андрійович Бондарєв. "ДИНАМІКА ВЕГЕТАТИВНОЇ ТА ГЕНЕРАТИВНОЇ СФЕРИ ПОПУЛЯЦІЙ ЗВІРОБОЮ ЗВИЧАЙНОГО". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 52, № 2 (2023): 3–8. http://dx.doi.org/10.32782/agrobio.2023.2.1.

Full text

Abstract:

У статті наведено результати досліджень динаміки росту, формоутворення та репродукції шести типових модельних популяцій звіробою звичайного – Hypericum perforatum L. у різних типах рослинних угруповань, розташованих в долині р. Псел (Сумська область), а також оцінка їх стійкості за умов сінокосінь та випасання великої рогатої худоби (ВРХ). Встановлено, що популяційна щільність H. perforatum становила від 3 до 12, але іноді 20–30 особин/м2, максимальною була за умов випадкових сінокосінь. Висота генеративних особин також помітно відрізнялась, варіюючи від 35 до 76 см. Середня маса надземної час

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Меньшова, В. "Echinacea purpurea (L.) Moench у штучних рослинних угрупованнях". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття, Вип. 10 (2006): 26–27.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Мельничук, Н. Я., Я. В. Геник, С. П. Мельничук та М. М. Паславський. "Природні процеси розвитку та взаємовідносини компонентів садово-паркових екосистем в урбанізованому середовищі". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 1 (2020): 60–65. http://dx.doi.org/10.36930/40300110.

Full text

Abstract:

Розкрито особливості формування зелених насаджень урбанізованих екосистем. Визначено видовий склад лісопаркових і паркових насаджень міста Львова та їх просторовий розподіл. Досліджено та узагальнено фітоценотичні особливості міських насаджень, зокрема, їх флористичну, вікову та екологічну структури, а також візуально-естетичні якості. Встановлено, що процеси урбанізації спричинили формування в лісопаркових і паркових насадженнях Львова нових рослинних асоціацій та появу у фітоценозах інтродукованих деревних видів. Встановлено, що видова різноманітність трав'яного вкриття лісопаркових і парков

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!