Log in

Relevant bibliographies by topics / Рідкісні види рослин / Journal articles

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Рідкісні види рослин.

Journal articles on the topic 'Рідкісні види рослин'

Author: Grafiati

Published: 28 May 2022

Last updated: 31 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Рідкісні види рослин.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Voloshanska, Svitlana, Inesa Drozd та Liliia Stebivka. "ВИДОВА РІЗНОМАНІТНІСТЬ РІДКІСНИХ І ЗНИКАЮЧИХ РОСЛИН РОДИНИ ORCHIDACEAE JUSS. НА ТЕРИТОРІЇ ТУРКІВЩИНИ". Acta Carpathica, № 2 (5 вересня 2022): 4–11. http://dx.doi.org/10.32782/2450-8640.2021.2.1.

Full text

Abstract:

Видове багатство флори Львівської області представлене різноманітністю її ланшафтів. Зважаючи на поширеність видів увага науковців звернена на вивчення рідкісних і зникаючих видів. При цьому особливої уваги заслуговують рідкісні і зникаючі види рослин родини Orchidaceae Juss. Представники родини Orchidaceae Juss. поступово зникають у численних популяціях. Причинами цього явища є безпосереднє винищування людиною, вразливість до антропогенних змін середовища існування, а також складний життєвий цикл. Згадана тенденція є підставою для вивчення поширення, структури й динаміки популяцій. Всі види р

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Данилик, Іван, Олександр Кузярін, Руслана Данилик та Світлана Сосновська. "Регіонально-рідкісні види судинних рослин Волинської області (Україна)". Notes in Current Biology, № 1 (1) (30 червня 2022): 8–17. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2022-1-1-2.

Full text

Abstract:

Проведено критичний аналіз раритетних видів судинних рослин північно-західної частини України. Узагальнено отримані результати та укладено перелік регіонально-рідкісних видів судинних рослин для території Волинської області. При укладанні переліку видів для регіональної охорони враховано загальновизнані критерії рідкісності видів (хорологічний, ценотичний, популяційний тощо). Запропоновано для комплексної охорони на регіональному рівні 165 видів судинних рослин. За таксономічною струк-турою вони належать до 126 родів, 60 родин, 42 порядків, 4 класів та 3 відділів. На підставі літературних, гер

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Pozynych, I. S., та A. G. Savitska. "Особливості флори судинних і мохоподібних рослин ландшафтного заказника “Грофа” (Українські Карпати, масив Ґорґани)". Biosystems Diversity 18, № 2 (2010): 69–75. http://dx.doi.org/10.15421/011029.

Full text

Abstract:

Наведено відомості про ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Грофа”. Досліджено флористичний склад лісових і лучних угруповань заказника. Виявлено типові та рідкісні види для цих угруповань. Доповнено список рідкісних і червонокнижних видів рослин. Вивчено бріофлору заказника, що нараховує 117 видів мохоподібних (87 мохів і 30 печіночників). Охарактеризовано видове представництво мохоподібних у поширених у заказнику рослинних угрупованнях

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

І.Г., Ольшанський. "РІДКІСНІ ВИДИ РОСЛИН ЛОХВИЦЬКОГО РАЙОНУ (ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ, УКРАЇНА)". Біологія та екологія 4, № 1 (2018): 34–44. https://doi.org/10.5281/zenodo.1318169.

Full text

Abstract:

The list of locations of rare plant species in Lokhvytsky district of the Poltava region is given. Mostly rare species grow in floodplains of rivers. Species of plants, which are included in the Red Book of Ukraine (2009), grow here: <em>Salvinia</em> <em>natans</em> (L.) All., <em>Crocus</em> <em>reticulatus</em> Steven ex Adams, <em>Gladiolus</em> <em>tenuis</em> M. Bieb., <em>Bulbocodium</em> <em>versicolor</em> (Ker-Gawl.) Spreng., <em>Anacamptis</em> <em>laxiflora</em> (Lam.) R.M. Bateman, <em>Anacamptis</em> <em>palustris</em> (Jacq.) R.M. Bat

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Гриценко, В. В. "МОДЕЛЬ ЛУЧНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ: РОСЛИННИЙ І ТВАРИННИЙ СВІТ". Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», № 21 (14 квітня 2021): 308–18. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2019-21/45.

Full text

Abstract:

У Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка НАН України на ботаніко-географічній ділянці "Степи України" упродовж 70-річного періоду за аналогією до природних еталонів змодельований лучно-степовий культурфітоценоз. Він представляє со-бою модель північного плакорного лучного степу України і відзначається високою флорис-тичною репрезентативністю. Охарактеризовано рослинний покрив, у складі якого налічу-ється 238 видів вищих судинних рослин. Серед них представлені рідкісні види: 16 – внесені до Червоної книги України, 16 – підлягають охороні у Київській області та м. Київ, понад 40 – потре

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Kyiak, S. V. "Нові знахідки раритетного виду Dianthus trifasciculatus Kit. у складі угруповань флори Придніпровської яружно-балкової системи і Мокрої Сури". Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель 53 (30 грудня 2024): 172–81. https://doi.org/10.15421/442414.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена вивченню сучасного поширення раритетного виду Dianthus trifasciculatus Kit. у межах природних комплексів Правобережного степового Придніпров'я. У процесі досліджень флори балки Щурівської і басейну річки Мокра Сура виявлено 7 локалітетів Dianthus trifasciculatus Kit., а також низку нових місцезнаходжень рідкісних для області та регіону видів у складі псамофітних угруповань. Тут зростає 26 регіонально рідкісних видів рослин, 13 видів, занесених до Червоної книги України, 3 види з Резолюції 6-ї Бернської конвенції та Додатків Оселищної директиви, що представлені у флорі України

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Шавріна, В. І., Є. Д. Ткач та С. Г. Охріменко. "РІДКІСНІ ВИДИ РОСЛИН У СТРУКТУРІ СПОЛУЧНИХ ТЕРИТОРІЙ ЕКОМЕ-РЕЖІ СХІДНОГО ПОДІЛЛЯ". Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», № 21 (14 квітня 2021): 390–92. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2019-21/56.

Full text

Abstract:

При дослідженнях природної та антропогенно трансформованої рослинності сполучних територій встановлено, що раритетне фіторізноманіття регіону складають вищі судинні рослини, які занесені до Че-рвоної книги України – 9 видів, Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи – 4 види, Європейського Червоного Списку – 7 видів, Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі – 3 види, Конвенції про міжнародну торгі-влю видами дикої флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення – 8 видів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Lyubinska, L. G., and L. S. Yuglichek. "Rare Species of Plants of the Khmelnytsk Area." Visnyk of Kamianets-Podilskyi Ivan Ohiienko National University.Series Ecology, no. 4 (December 12, 2019): 78–85. http://dx.doi.org/10.32626/2519-8955.2019-4.78-85.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Soroka, M. I., та A. Woźniak. "Проблеми охорони рідкісних видів рослин на заповідних територіях Українського Розточчя". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 13 (14 січня 2018): 38–48. http://dx.doi.org/10.15421/411504.

Full text

Abstract:

Багаторічні дослідження показали, що флора української частини регіону Розточчя налічує 1342 види рослин, на території новоствореного біосферного заповідника «Розточчя» виявлено 1112 видів судинних рослин і 210 видів мохів та печіночників. На підставі аналізу ботанічних матеріалів, зібраних у заповідних об’єктах, що входять в українську частину біосферного заповідника «Розточчя», визначено 144 види судинних рослин, які вимагають охорони, моніторингу за станом популяцій, і навіть реінтродукції. Проте на території новоствореного біосферного заповідника для охорони рідкісних видів рослин використ

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Скляр, Юрій Леонідович, Володимир Іванович Троценко та Сергій Миколайович Шерстюк. "СТАН ТА АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ БІОРІЗНОМАНІТТЯ ТЕРИТОРІЙ ТА ОБ’ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ СТЕПАНІВСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 57, № 3 (2024): 66–74. https://doi.org/10.32782/agrobio.2024.3.9.

Full text

Abstract:

В публікації представлені результати оцінки сучасного стану біорізноманіття ботанічного заказника місцевого значення «Підліснівський», гідрологічної пам’ятки природи місцевого значення «Джерела Г.М. Юнака» та ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Дуб Суханових», що знаходяться у межах Степанівської селищної територіальної громади Сумської області. Робота виконана на основі використання загальноприйнятих флористичних та геоботанічних методів досліджень. У ландшафтному відношенні заказник «Підліснівський» є балкою зі збереженою лучно-степовою рослинністю, пам’ятка природи «Джерела Г.М.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Козубенко, Юрій. "ПРИРОДООХОРОННІ АСПЕКТИ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «СВЯТІ ГОРИ»: МИНУЛЕ ТА СУЧАСНІСТЬ". Scientia et societus 1, № 1 (2022): 71–77. http://dx.doi.org/10.31470/2786-6327/2022/1/71-77.

Full text

Abstract:

У статті здійснено аналіз досліджень національного природного парку «Святі гори» від минулого до сучасності. Описано природний заповідний фонд парку, рідкісні види рослин. Встановлено, що рослинність національного природного парку «Святі гори» має величезну наукову цінність. На площі 40,5 тисяч гектарів росте майже половина видів вищих рослин, які коли-небудь спостерігалися на Південному Сході України, зокрема: 943 види, в тому числі з них 27 видів – дерева, 63 – чагарники і 853 – трав’янисті рослини. Рослинність «Святих Гір» містить багато унікальних асоціацій різного таксономічного рангу, як

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Герасимчук, Галина, та Григорій Криницький. "НОВІ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ HEDERA HELIX НА ТЕРИТОРІЇ КІВЕРЦІВСЬКОГО НПП «ЦУМАНСЬКА ПУЩА»". Grail of Science, № 24 (25 лютого 2023): 227–30. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.17.02.2023.041.

Full text

Abstract:

Флористичні й ценотичні дослідження рослинності є актуальними для сьогодення й на перспективу, так, як рослинний покрив зазнає постійних змін залежно від зовнішніх чинників. Рідкісні види одні з найбільш чутливих індикаторів антропогенного впливу. Для більшості з них будь-який антропогенний тиск негативно впливає на їх розвиток і поширення. Що більше непорушеними залишаються ці фітоценози, то краще почувають себе відповідні види. В умовах значного порушення природних фітоценозів багато видів стає рідкісними або взагалі зникає зі складу певної регіональної флори. Інформація нових місць зростанн

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Клименко, Ганна Олександрівна, Катерина Сергіївна Кирильчук, Марина Юріївна Шерстюк, Інна Володимирівна Зубцова, Ігор Михайлович Клименко та Юлія Вікторівна Демиденко. "ОЦІНКА СТАНУ ТА СТРУКТУРИ ПОПУЛЯЦІЇ РІДКІСНОГО ВИДУ DACTYLORHIZA INCARNATA (L.) SOÓ. В УРБАНІЗОВНОМУ СЕРЕДОВИЩІ (М. СУМИ)". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 49, № 3 (2023): 16–24. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2022.3.3.

Full text

Abstract:

Проблема втрати біорізноманіття з кінця ХХ століття є однією з основних проблем глобального рівня, оскільки саме воно виступає головною умовою стійкого існування біосфери. В умовах антропогенної трансформації рослинного покриву Землі рідкісні види рослин являються критичною складовою біорізноманіття, у першу чергу потребуючи всебічних, комплексних і довгострокових спостережень для забезпечення ефективної охорони. Тому метою дослідження було проведення довгострокового моніторингу популяції Dactylorhiza incarnatа (L.) Soó, що зростає в урбанізованому середовищі у межах м. Суми, з інтервалом у п’

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Yakovlieva-Nosar', S. O., та V. P. Bessonova. "ДЕНДРОФЛОРА БАЛКИ ШИРОКА (ОСТРІВ ХОРТИЦЯ)". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 2 (2018): 26–30. http://dx.doi.org/10.15421/40280203.

Full text

Abstract:

Байрачні ліси Запорізької обл. відносять до байраків порожистої частини Дніпра. Вони мають важливе кліматичне та ґрунтозахисне значення, у них трапляються представники лісових, степових, лугових фітоценозів, часто – рідкісні й ендемічні види, а також місцева фауна. Такі заліснені балки характеризуються високою атракторною здатністю для рекреантів, діяльність яких призводить до трансформації рослинності байрачно-лісових фітоценозів. З огляду на це актуальною є інформація про стан їх дендрофлори для створення банку даних та оперативного моніторингу. Наведено дані про видовий склад дендрофлори ба

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Скляр, Вікторія Григорівна, Людмила Миколаївна Бондарєва, Катерина Серіївна Кирильчук, Олександр Михайлович Ємець, Микола Григорович Баштовий та Юлія Михайлівна Тебенко. "БІОРІЗНОМАНІТТЯ БАЛКОВОЇ СИСТЕМИ С. ТЕРЕШКІВКА СУМСЬКОГО РАЙОНУ ЯК ПЕРСПЕКТИВНОЇ ПРИРОДООХОРОННОЇ ТА РЕКРЕАЦІЙНОЇ ТЕРИТОРІЇ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 44, № 2 (2022): 58–65. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.2.8.

Full text

Abstract:

Статя присвячена вивченню біорізноманіття балкової системи с. Терешківка Сумського району, з метою оцінки її созологічної, наукової, освітньої, естетичної та рекреаційної цінності і надання даній території природоохоронного статусу. Польові дослідження балкової системи, яка розташовується на північному сході від с. Терешківка Сумського району і охополює площу близько 140 га, було проведено протягом 2019–2020 рр. із використанням класичних геоботанічних та зоологічних методів. Вздовж досліджуваної території розташовуються сільськогосподарські угіддя, які захоплюють, у тому числі, і схили балок,

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Pohorelova, Yu V. "Rare and endangered species of plant wetlands of Kyiv." Studia Biologica 9, no. 3–4 (2015): 187–96. http://dx.doi.org/10.30970/sbi.0903.435.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Шаповал, В. В., М. Ф. Бойко, Д. С. Винокуров та ін. "КРИТИЧНІ КОМЕНТАРІ ДО СТАТТІ Н.І. КРЕЦУЛ, С.О. КОЧНОВ "РІДКІСНІ ВИДИ СУДИННИХ РОСЛИН БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА "АСКАНІЯ-НОВА" ІМЕНІ Ф.Е. ФАЛЬЦ-ФЕЙНА" ТА РЕДАКЦІЯ СУЧАСНОГО ОХОРОННОГО СПИСКУ ФЛОРИ АСКАНІЙСЬКОГО СТЕПУ". Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», № 24 (22 грудня 2022): 160–68. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2022-24/21.

Full text

Abstract:

Подано критичний аналіз останнього аналітичного огляду рідкісних видів судинних рослин Біосферного заповідника "Асканія-Нова" (Крецул, Кочнов, 2022). На конкретних прикладах аргументується несумісність оприлюднених даних з фактичним складом та структурою раритетного компоненту флори асканійського степу. Наголошується потреба тотальної переоцінки положень указаної статті та непридатність її змісту до фітосозологічних узагальнень або прикладних природоохоронних рекомендацій. Нами уточнено сучасний склад созофітів національного, регіонального та міжнародного рангу охорони у флорі природного ядра

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Danylyk, Ivan, Svitlana Sosnovska, Oleksandr Kuzyarin, Iryna Kuzmishyna та Larysa Kotsun. "Моніторинг популяцій раритетних видів судинних рослин Черемського природного заповідника (Західне Полісся, Україна)". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 8(381) (16 лютого 2019): 40–48. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-381-40-48.

Full text

Abstract:

Наведено результати оцінки стану популяцій восьми раритетних видів судинних рослин із різними рівнями охорони (міжнародним, національним і регіональним) для території водно-болотного флороценокомплексу Черемського природного заповідника. Серед них два види − (Hammarbya paludosa (L.) O. Kuntze та Dactylorhiza incarnata (L.) Soó) − уключено до Додатка ІІ CITES. Шість видів − (Carex chordorrhiza Ehrh., D. incarnata, H. paludosa, Salix lapponum L., Scheuchzeria palustris L., Utricularia intermedia Hayne) − перебувають під охороною Червоної книги України; два − (Carex limosa L., Drosera rotundifoli

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

І.І., Moysiyenko, Skobel N.O., Sudnik-Wójcikowska B. та ін. "Старі кладовища як рефугіум степової флори на Півдні України". Chornomorski Botanical Journal 17, № 3 (2021): 194–217. http://dx.doi.org/10.32999/ksu1990-553x/2021-17-3-1.

Full text

Abstract:

Changes in natural landscapes and economic activities lead to the loss of a large proportion of the steppes. Recent studies (2008–2017) have demonstrated the high importance of old cemeteries, that contribute to the preservation of steppe red-listed steppe species. The area of the old cemeteries of the Lower Dnieper varies from 0.43 ha to 6.79 ha. The list of vascular plants from 10 cemeteries of the Lower Dnieper region includes 388 species belonging to 226 genera, 62 families, 3 classes and 2 divisions. The total number of species within cemetery varied from 104 to 217 (on average 153 specie

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Іваніна, Антоніна, Галина Гоцанюк та Тетяна Сметанюк. "ПАЛЕОНТОЛОГІЧНІ ЗНАХІДКИ НА ТЕРИТОРІЇ ПАРКУ «ЗНЕСІННЯ» (ЛЬВІВ, ЗАХІДНА УКРАЇНА)". Visnyk of the Lviv University Geology Series, № 37 (19 грудня 2023): 126–34. http://dx.doi.org/10.30970/vgl.37.10.

Full text

Abstract:

Регіональний ландшафтний парк «Знесіння», розташований майже в центрі Львова, є надзвичайно цікавим та унікальним місцем як для геотуризму, так і для геологічних досліджень. На території парку є відслонення крейдової та неогенової систем, які містять численні рештки палеоорганізмів. Польові обстеження відслонень і решток давніх організмів парку «Знесіння» виконано в семи локаціях. Виявлено численні фосилії різного походження. Це іхнофосилії (нірки рийних тварин); зоофосилії (скелети, відбитки скелетів, ядра молюсків, брахіопод, голкошкірих); фітофосилії (скам’янілі колонії літотамнієвих водоро

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

N., Liubynets, and Liubynets I. "RARE COMPONENT OF MARSH COMMUNITIES WITH OXYCOCCUS PALUSTRIS IN THE TERRITORY OF THE BIOSPHERE RESERVE «ROZTOCHYA»." Journal of science. Lyon, no. 40 (February 28, 2023): 5–9. https://doi.org/10.5281/zenodo.7704134.

Full text

Abstract:

<strong>Abstract</strong> The article summarizes the results of the study of rare species of vascular plants in the bog communities of the Biosphere Reserve «Roztochya» and its surrounding area. The herbarium collections and literary sources of distribution of the rare component of the Ukrainian Roztochya bogs have been analyzed. In total, the floristic composition of 13 localities with the participation of marsh cranberry was studied. It was found that fourteen protected plant species are distributed in this area, of which four species are listed in the Red Book of Ukraine (two sp

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

H.M., Bondarenko, та Gamulya Yu.G. "Анотований список флори перспективного ботанічного заказнику місцевого значення «Вовчі Води» (Харківська область, Україна)". Chornomorski Botanical Journal 17, № 3 (2021): 242–52. http://dx.doi.org/10.32999/ksu1990-553x/2021-17-3-4.

Full text

Abstract:

The territory of the projected local botanical reserve “Vovchi Vody” is situated in the eastern vicinity of Vovchansk town (Chuhuiv (formerly Vovchansk dist.) district, Kharkiv region, Ukraine) and occupies 47 ha. The area of the perspective nature reserve t includes chalk outcrops, steppe plots, floodplain meadows on the right bank of Vovcha river, spontaneous dumps, roads and trails, ruined buildings of brick factory. There are few finds of rare species, but have not detail floristic researches. The brick factory was working there from the end of XIX to the end of XX centuries. The landscape

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Клименко, Ганна Олександрівна, Денис Вікторович Артеменко та Ігор Михайлович Клименко. "ОЦІНКА СТАНУ ПОПУЛЯЦІЙ РІДКІСНИХ ВИДІВ РОСЛИН CIRCAEA ALPINA L. ТА LILIUM MARTOGON L. В НПП «ДЕСНЯНСЬКО-СТАРОГУТСЬКИЙ»". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 54, № 4 (2023): 15–21. http://dx.doi.org/10.32782/agrobio.2023.4.3.

Full text

Abstract:

Нині доведено, що збіднення біорізноманіття екосистем неминуче позначиться на якості життя і здоров’ї населення як окремих регіонів, так і всієї планети у цілому. В свою чергу, біорізноманіття є основою національного багатства кожної держави, і передусім це стосується трав’янистих рослин – базової ланки будь-якої екосистеми та біосфери планети. Одним із основних факторів у збереженні флори є створення об’єктів природно- заповідного фонду, це найпоширеніший спосіб охорони не тільки окремих видів, а й цілих екосистем. Вивчення популяцій рідкісних видів як критичної складової екосистем, є актуаль

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Chubata, T. V. "ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ІНТРОДУКЦІЯ РІДКІСНИХ ВИДІВ У КРЕМЕНЕЦЬКОМУ БОТАНІЧНОМУ САДУ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 2 (2018): 68–71. http://dx.doi.org/10.15421/40280212.

Full text

Abstract:

Викладено результати багаторічного інтродукційного дослідження колекції рідкісних та регіонально рідкісних рослин Кременецького ботанічного саду. Колекційний фонд налічує 140 видів: Червоної книги України – 71 вид, Списку Бернської конвенції – 6 видів, Червоного Світового списку – 4 види, Європейського Червоного списку – 6 видів, CITES – 1 вид та 63 види регіонально-рідкісних рослин. Проведено розподіл видів за термінами фенологічних сезонів. У колекції переважають: ранньовесняні види, частка яких в колекції змінюється від 49,61 до 79 %, довговегетуючі (понад 200 днів) – від 45,67 до 66,4 %, с

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Павлишак, Ярослава Ярославівна. "СТАН ЗБЕРЕЖЕННЯ ПОПУЛЯЦІЙ РІДКІСНИХ І ЗНИКАЮЧИХ ВИДІВ РОСЛИН У ФЛОРІ ЛЬВІВЩИНИ". Acta Carpathica, № 2 (22 грудня 2022): 56–61. http://dx.doi.org/10.32782/2450-8640.2022.2.7.

Full text

Abstract:

Унаслідок деградації природних осередків рослинності швидкими темпами вимирають популяції раритетних видів рослин. Багатьом рослинам загрожує зникнення саме через порушення умов місцезростань, спричинених розорюванням земель, вирубуванням лісів. Такі процеси, як урбанізація та рекреаційне навантаження, неконтрольований туризм, спричиняють зменшення чисельності та ставлять під загрозу зникнення багатьох видів рослин, насамперед із лікарськими та декоративними властивостями. У зв’язку із цим особливого державного, наукового та практичного значення набуває охорона всього рослинного світу, особлив

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Приймак, В. В., та К. В. Демшевський. "СУЧАСНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН АЗОВО-СИВАСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ". Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», № 21 (14 квітня 2021): 85–89. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2019-21/10.

Full text

Abstract:

В роботі визначений сучас-ний екологічний стан та природні особливості Азово-Сиваського національного природного парку, проаналізовано сутність природно-заповідного фонду. Територія парку розташована у межах великого перелітного шляху і численні зграї птахів зупиняються тут для відпочинку під час міграцій, 67 рідкісних та зникаючих видів занесені до Червоної книги України. У різні сезони року на території національного природного парку мешкає 224 види птахів. 3 48 видів тварин, занесених до Червоної книги України, – це тушканчик великий, дельфін-азовка, га-дюка степова, а також два види гідрої

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Опалко, О. А., А. В. Конопелько та А. І. Опалко. "ОСОБЛИВОСТІ РЕПРОДУКТИВНОГО РОЗВИТКУ РІДКІСНИХ ВИДІВ РОДУ MALUS MILL. В УМОВАХ НАЦІОНАЛЬНОГО ДЕНДРОЛОГІЧНОГО ПАРКУ "СОФІЇВКА" НАН УКРАЇНИ". Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», № 25 (22 січня 2024): 137–45. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2023-25/16.

Full text

Abstract:

Одним із ефективних заходів зі збереження фіторізноманіття та пріоритетних напрямків діяльності ботанічних садів і дендрологічних парків у сфері охорони рослин є дослідження рідкісних і зникаючих видів в умовах ex situ. У складі колекції Національного дендрологічного парку "Софіївка" НАН України (НДП "Софіївка") культивуються та досліджуються понад 25 видів Malus (більшість з яких інтродуковані), а також низка сортів, форм та гібридів яблуні, з-поміж яких є занесені до Червоного списку МСОП види категорій "зникаючий" – M. niedzwetzkyana Dieck, та "майже під загрозою" – M. trilobata (Labill. ex

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Kuzmyshyna, Iryna, Kateryna Sukhomlin, Maria Zinchenko, Serhiy Volgin, Oleksandr Zinchenko та Svitlana Dyakiv. "Сучасний стан біорізноманіття заплави та русла ріки Дністер у селах Липиці та Колодруби, ОТГ: Миколаївська міська громада, Львівська область (Україна)". Notes in Current Biology, № 2 (3 лютого 2022): 15–22. http://dx.doi.org/10.29038/ncbio.21.2.15-22.

Full text

Abstract:

За результатами польових досліджень упродовж вегетаційного періоду 2021 р. у заплаві ріки Дністер у Стрийському районі Львівської області виявлено 118 видів судинних рослин і 76 видів тварин. Обстеження ділянки у с. Липиці та с. Колодруби здійснювали впродовж вегетаційного періоду 2021 р. (16.05.2021, 15.06.2021, 24.06.2021 та 03.08.2021 р.). Площа території дослі-джень уздовж правого та лівого берегів р. Дністер становить близько 1 га. Територія заплави вкрита високорослими травами (Heracleum sphondylium L., Glyceria notata Chevall., Phragmites australis (Cov.) Trin. ex Steud.), бур’янами (Ar

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Baranovsky, B. O., V. V. Manyuk, I. A. Ivanko, L. O. Karmyzova та D. V. Oryshchenko. "Аналіз раритетної флори лівоберіжжя долини р. Оріль". Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель 46 (29 травня 2019): 17–22. http://dx.doi.org/10.15421/441703.

Full text

Abstract:

Наведено аналіз раритетної фракції флори судинних рослин лівоберіжжя доли-ни р. Оріль лісових екосистем долинно-терасових ландшафтів на території запроек-тованого національного парку «Орільський». На території лівоберіжжя долини р.Оріль у лісових екосистемах виявлено 1 вид – із Світового червоного списку, 1 вид ізЄвропейського червоного списку, 6 видів – із Червоної книги України, із Червоногосписку Дніпропетровської області – 53 види. Доля рідкісних та зникаючих видів лі-сових екосистем від всієї раритетної флори (140 видів) дослідженої території складає30 %, що свідчить про созологічну цінні

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Федорончук, М. М. "Чекліст флори України. 11: родини Geraniaceae (Geraniales) та Linaceae (Linales/Malpighiales), Angiosperms". CHORNOMORSKI BOTANICAL JOURNAL 20, № 3 (2024): 231–41. http://dx.doi.org/10.32999/ksu1990-553x/2024-20-3-1.

Full text

Abstract:

Порядок Geraniales у флорі України представлений родиною Geraniaceae, яка налічує три роди (Erodium, Geranium, Pelargonium) та 32 види. Erodium cyconioides, описаний з Криму, визнано за синонім E. ciconium. Ознаки, за якими описано підвид Geranium sibiricum subsp. popovii з околиць м. Біла Церква (парк Олександрія) Київської області, не є витриманими і вкладаються в діапазон мінливості типового G. sibiricum. Назва виду G. alpestre виявилася нелегітимною, і повинна бути замінена на G. sylvaticum. До G. sylvaticum слід включити також рослини з околиць Кременця (Тернопільська область), які наводи

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

M.Ya., Zakharova. "An annotated list of the rare and endangered species of the Nizhnedniprovsky sands." Chornomorski Botanical Journal 17, no. 1 (2021): 59–75. http://dx.doi.org/10.32999/ksu1990-553x/2021-17-1-4.

Full text

Abstract:

The article provides an annotated list of rare vascular plants from Lower Dnipro sands (Kherson and Nikolaev oblasts), an annotated list of rare flora includes 126 species (14.3% of the total flora) from 99 genera and 54 families. There are one species from European Red List (Agropyron dasyanthum), two species from Red list of the International Union for Conservation of Nature (Salvinia natans), ten species from the Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora (all representatives family Orchidaceae), seven species from the Convention on the Conservation of E

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Kovtun, T. I. "ОГЛЯД ТРОФІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ ГУСЕНІ СОВКОПОДІБНИХ (LEPIDOPTERA: NOCTUOIDEA) В УМОВАХ НАПІВПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ ПРИМІСЬКОЇ ЗОНИ МІСТА ЖИТОМИР". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 3 (2018): 26–29. http://dx.doi.org/10.15421/40280305.

Full text

Abstract:

Узагальнення та аналіз даних із трофічних зв'язків гусені Noctuoidea необхідні під час організації захисних заходів щодо боротьби із шкідниками, організації охорони рідкісних видів, проведення екологічного моніторингу тощо. Внаслідок проведених досліджень зібрано 1818 екземплярів комах, що належать до 119 видів совкоподібних, які належать до 3 родин і 23 підродин. Проаналізовано трофічні зв'язки гусені совкоподібних у виявлених родинах та підродинах Noctuoidea за такими показниками: за типами живлення; за широтою трофічної спеціалізації; за адаптацією до живлення на окремих органах та частинах

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Скобель, Н. О., В. В. Шаповал та І. І. Мойсієнко. "Охоронювані біотопи старих цвинтарів Правобережного Злакового Степу". CHORNOMORSKI BOTANICAL JOURNAL 20, № 4 (2024): 458–70. https://doi.org/10.32999/ksu1990-553x/2024-20-4-6.

Full text

Abstract:

Результати досліджень продемонстрували важливість об'єктів культурної спадщини антропогенного походження для збереження біорізноманіття. Старі цвинтарі є одним з об'єктів культурної спадщини. Ми дослідили 50 старих кладовищ у степовій зоні України, на території геоботанічного району Правобережного Злакового Степу (в межах Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської та Одеської адміністративних областей) впродовж 2007–2024 років. На старих цвинтарях представлено три біотопи з Резолюції 4 Бернської конвенції, зокрема E1.2 Багаторічні трав’яні кальцифітні груповання та степи, F3.241 Центральноє

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Вакал, Анатолій Петрович, та Юлія Іванівна Литвиненко. "ПОШИРЕННЯ РІДКІСНИХ ВИДІВ СУДИННИХ РОСЛИН У БАСЕЙНІ РІЧКИ СИРОВАТКА (СУМСЬКА ОБЛАСТЬ)". Слобожанський науковий вісник. Серія: Природничі науки, № 1 (10 травня 2024): 7–14. http://dx.doi.org/10.32782/naturalspu/2024.1.1.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена проблемі вивчення стану популяцій рідкісних видів судинних рослин, які трапляються на території басейну річки Сироватка (Сумська область). Актуальність досліджень зумовлена необхідністю інвентаризації видового складу рідкісних видів рослин, визначення їхнього природоохоронного статусу, що є передумовою охорони та збереження видів. У процесі обстежень території, які проводилися протягом 2001–2021 років, було встановлено, що природні угруповання рослинності на значних площах території були цілком знищені, а на тих, що залишилися, спостерігається збіднення видового та популяційн

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Мнюх, О. В. "ЗНАЧЕННЯ НПП "МАЛЕ ПОЛІССЯ" У ЗБЕРЕЖЕННІ РІДКІСНИХ ВИДІВ РОС-ЛИН У ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ". Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», № 21 (14 квітня 2021): 94–97. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2019-21/12.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються результати дослі-джень території НПП "Мале Полісся" на наявність видів рослин із Червоної книги України.Різноманітність та збереженість рослинного покриву території парку обумовили її до-сить багату і своєрідну флору. За наявними даними можна стверджувати, що склад флори парку досягає майже 800 видів судинних рослин, із яких вже встановлено 23 види рослин і 3 види грибів із Червоної книги України. Виявлення повного флористичного складу цієї тери-торії потребує подальшого дослідження.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Толочик, І. Л. "СУЧАСНИЙ СТАН ФЛОРИ Р. СТИР". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 46, № 4 (2022): 68–75. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.4.10.

Full text

Abstract:

Уперше проведені геоботанічні дослідження водної та прибережно-водної рослинності на окремих ділянках річки Стиру. Встановлено, що видовий склад гідрофільної флори на різних ділянках річки відрізняється, проте є окремі види, які характерні тільки для певної досліджуваної території. За результатами проведених польових досліджень у складі виділених таксонів описано 125 видів вищих судинних рослин із 75 родів та 38 родин. У видовому складі найпоширеніші 7 родин: Poaceae (11 видів), Potamogetonaceae (10 видів), Asteraceae (9 видів), Cyperaceae (8 видів), Polygonaceae (8 видів), Ranunculaceae (6 ви

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Клименко, Ігор Михайлович, Дмитро Олексійович Лещенко, Ганна Олександрівна Клименко та Вікторія Віталіївна Тимощук. "ОЦІНКА СТАНУ ПОПУЛЯЦІЇ РЕГІОНАЛЬНО РІДКІСНОГО ВИДУ РОСЛИН ANEMONE SYLVESTRIS В МІСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ (М. СУМИ)". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 56, № 2 (2024): 42–48. http://dx.doi.org/10.32782/agrobio.2024.2.6.

Full text

Abstract:

В епоху глобального розширення міст важливим аспектом збереження біорізноманіття є розуміння впливу на нього урбанізації, оскільки низка антропогенних факторів, включаючи зміну середовища існування та інтродукцію нових видів, безпосередньо впливають на стан місцевих видів і їх генофонд. Окремим аспектом нині можна виділити неконтрольоване поширення інвазійних видів, яке не лише негативно позначається на місцевих видах і природних екосистемах, але й завдає значних економічних збитків та загрожує здоров'ю людей. Крім того, значний руйнівний вплив на місцеве біорізноманіття міст мають житлова та

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Гамуля, Ю. Г., та Г. М. Бондаренко. "ПЕРСПЕКТИВНИЙ СПИСОК РЕГІОНАЛЬНО РІДКІСНИХ ВИДІВ РОСЛИН ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 24, № 2 (2022): 61–80. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2022.24.2.07.

Full text

Abstract:

У роботі наведено анатований список судинних рослин, які пропонується включити до наступного Офіційного переліку регіонально рідкісних видів рослин Харківської області. Список містить такі відомості: номенклатурні назви рослин та короткий опис їх поширення на території області, особливостей екології, сучасного стану популяцій у регіоні, охоронні заходи, які вжиті для збереження цих видів. У переліку наведено 164 види природної флори Харківської області. Серед них, зокрема, 19 видів, які наразі не мають охоронного статусу на регіональному рівні (Ajuga laxmannii (L.) Benkh., Aster amelloides Bes

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Артеменко, Денис Вікторович, та Ганна Олександрівна Клименко. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПОПУЛЯЦІЇ LILIUM MARTAGON L. В УРОЧИЩІ "РАДГОСПНИЙ БІР" БІОСФЕРНОГО РЕЗЕРВАТУ ДЕСНЯНСЬКИЙ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 59, № 1 (2025): 8–13. https://doi.org/10.32782/agrobio.2025.1.2.

Full text

Abstract:

Біорізноманіття є невід’ємною складовою природного багатства кожної країни і особливе значення у цьому контексті мають трав’янисті рослини, що становлять основу будь-якої екосистеми та всієї біосфери. До переліку загроз біорізноманіттю, таких як зміни клімату та зростаючий антропогенний вплив, останнім часом додався ще один надзвичайно серйозний фактор – широкомасштабні воєнні дії, що тривають з 2022 року. Одним із ключових механізмів охорони флори є створення природно-заповідних територій, які сприяють збереженню не лише окремих видів, а й цілих екосистем. У сучасних умовах, коли зміна нераці

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Мельник, Віра Йосипівна. "ДОМІНАНТНІ І СУБДОМІНАНТНІ АСОЦІАЦІЇ РОСЛИННИХ УГРУПУВАНЬ ВОДИ РІЧКИ СТИР У МЕЖАХ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Природнича освіта та наука, № 5 (30 грудня 2024): 75–80. https://doi.org/10.32782/nser/2024-5.14.

Full text

Abstract:

У роботі проведено геоботанічну оцінку наявної гідрофільної флори річки Стир у межах Рівненської області. Робота ґрунтується на власних моніторингових дослідженнях. Окреслені основні точкові джерела забруднення води річки та їх вплив на формування біотичної складової досліджуваної гідроекосистеми. Аналіз та оцінка водної та прибережно-водної рослинності на окремих ділянках річки Стир здійснені за флористичним, геоботанічним і ценопопуляційним напрямами досліджень. З’ясовано, що видовий склад рослинних угруповань на різних ділянках річки не однаковий. Окремі види характерні тільки для певної до

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Kholodkov, Oleksij. "Історія фітопопуляційних досліджень у широколистяних лісах Сумського геоботанічного округу". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 7(332) (27 грудня 2018): 83–87. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2016-332-7-83-87.

Full text

Abstract:

Повідомляється про історію фітопопуляційних досліджень у широколистяних лісах Сумського геоботанічного округу, що започатковані у 80-х рр. ХХ ст. й проводилися ботаніками Сумського національного аграрного університету під керівництвом доктора біологічних наук Ю. А. Злобіна (І. Б. Сухим, М. Г. Баштовим, В. І. Троценком, В. Г. Скляр). Серед головних досягнень їхньої наукової діяльності – отримання для досліджуваного регіону ґрунтовної інформації про стан і динаміку популяцій низки видів судинних рослин, а також апробація та вдосконалення методології комплексного фітопопуляційного аналізу. Об’єкт

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Литвиненко, Юлія Іванівна, Анатолій Петрович Вакал та Ірина Миколаївна Степанець. "ФІТОПАТОГЕННІ МІКРОМІЦЕТИ БОТАНІЧНОГО САДУ СУМСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ А. С. МАКАРЕНКА". Слобожанський науковий вісник. Серія: Природничі науки, № 2 (20 грудня 2024): 16–23. https://doi.org/10.32782/naturalspu/2024.2.2.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню видової різноманітності та поширеності фітопатогенних мікроміцетів ботанічного саду Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка. Обстеження території проводилося протягом 2011–2012 рр., у 2021 р. та 2024 р. У ході дослідження виявлено 89 видів грибів із 36 родів, 19 родин, 14 порядків і 7 класів відділів Ascomycota, Basidiomycota та Peronosporomycota. Серед порядків найчисельнішими були Erysiphales – 28 видів, Capnodiales – 18 і Pucciniales – 18, представники яких об’єднують 72% загальної кількості виявлених видів мікроміцетів. У родинном

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Kuzmishyna, Iryna, Vasyl Voytiuk, Serhiy Volgin, Svitlana Dyakiv та Natalia Kormosh. "Список лікарських рослин ботанічного заказника «Воротнів»". Notes in Current Biology, № 1 (1) (14 вересня 2021): 25–31. http://dx.doi.org/10.29038/ncbio.21.1.25-31.

Full text

Abstract:

Збільшення антропогенного навантаження на довкілля, нерегульовані збір і заготівля лікарської сировини призводять до зростання значення природно-заповідних територій, сприяючи збереженню флоро-фонду. На сучасному етапі спостерігають тенденцію до розширення переліку лікарських рослин та сировини як альтернативних засобів для лікування та профілактики багатьох захворювань за рахунок відкриття нових власти-востей, а отже, внесення до списку нових видів рослин. Тому виявлення місцезростань лікарських рослин під час проведення інвентаризації флори резерватів і зумовило актуальність теми дослідження

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Некрасова, Катерина Олександрівна. "ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН РАРИТЕТНОЇ СКЛАДОВОЇ ЧАСТИНИ ФЛОРИ ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА «МИХАЙЛІВСЬКА ЦІЛИНА»". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 52, № 2 (2023): 62–71. http://dx.doi.org/10.32782/agrobio.2023.2.8.

Full text

Abstract:

У статті подано короткий опис історії дослідження раритетних видів рослин та їх угруповань на території природного заповідника «Михайлівська цілина». За майже 100‑річну історію існування заповідника, науковцями, які вивчали його флору, описано основні тенденції змін у рослинному покриві історичної, та, частково, нової території. Зазначено, що одним із вагомих факторів екотопічних змін у рослинному покриві досліджуваної території є існування різних режимів охорони, які в свою чергу пов’язані не лише зі зміною юридичного статусу установи, а й зі зміною статусу та режиму використання буферної зон

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Мойсієнко, І. І., О. Р. Баранський, Ю. А. Град та ін. "ПЕРСПЕКТИВНІ ЗАПОВІДНІ ОБʹЄКТИ В ОКОЛИЦЯХ СЕЛА ОБУХОВИЧІ ВИШГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (УКРАЇНА)". Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», № 26 (30 грудня 2024): 47–56. https://doi.org/10.53904/1682-2374/2024-26/3.

Full text

Abstract:

У статті представлені результати польових досліджень, проведених у 2023–2024 роках на території Київської області, в околицях сіл Обуховичі та Станішівка Вишгородського району, а також у межах Обуховицького і Жеревського лісництв. Метою роботи було виявлення та дослідження цінних у природоохоронному відношенні територій, які є перспективними для створення нових заповідних обʹєктів. У ході досліджень здійснено 8 виїздів, під час яких складено 20 флористичних списків у застосунку Vegapp, підготовлено GBIF-датасет, що включає 828 знахідок 322 видів судинних рослин та зафіксовано 3535 спостережень

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Карпенко, Юрій, Світлана Потоцька та Володимир Свердлов. "СУДИННІ РОСЛИНИ СПОНТАННОЇ ФЛОРИ РЕГІОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ «ЯЛІВЩИНА» (М. ЧЕРНІГІВ)". Biota. Human. Technology, № 3 (6 березня 2023): 7–18. http://dx.doi.org/10.58407/bht.3.22.1.

Full text

Abstract:

Актуальним і першочерговим завданням для кожного об’єкта природно-заповідного фонду є повна інвентаризація біоти, в тому числі судинних рослин як бази подальшого ботанічного моніторингу. Мета. Навести узагальнюючий перелік видів судинних рослин спонтанної флори території регіонального ландшафтного парку (РЛП) «Ялівщина» Методологія. Польові дослідження проводилися в період 2015-2022 років детально-маршрутними та напівстаціонарними методами у межах функціональних зон парку, його лісових екотопів РЛП «Ялівщина» та здійснено узагальнення авторських даних щодо фіторізноманіття парку. При вивченні

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Тихонова, Олена, та Тетяна Маруха. "ВІТАЛІТЕТНА ТА ОНТОГЕНЕТИЧНА СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЙ NEOTTIA OVATA (L.) BLUFF & FINGERH В ЛІСОВИХ ТА ЛУЧНИХ ФІТОЦЕНОЗАХ". Природнича освіта та наука, № 6 (30 грудня 2024): 119–27. https://doi.org/10.32782/nser/2024-6.16.

Full text

Abstract:

В умовах кліматичних змін та агресивного антропогенного тиску на природні екосистеми актуальним завданням екології є вивчення та збереження раритетних та зникаючих видів флори. У роботі представлені результати популяційних досліджень рідкісного полікарпічного виду Neottia ovata (L.) Bluff & Fingerh, занесеного до Червоної книги України та додатку ІІ Конвенції CITES. У роботі представлені дослідження віталітетної та онтогенетичної структури популяцій N. ovata в лісових та лучних фітоценозах Національного природного парку «Деснянсько-Старогутський» і Природного заповідника «Горгани». Аналіз

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Євтушенко, Едуард О., та Василь М. Савосько. "МІЖНАРОДНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОЕКТИ КАФЕДРИ БОТАНІКИ ТА ЕКОЛОГІЇ КРИВОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ". Екологічний вісник Криворіжжя 5 (26 червня 2020): 60–77. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v5i0.4354.

Full text

Abstract:

Мета роботи проаналізувати результати участі викладачів і співробітників кафедри ботаніки та екології Криворізького державного педагогічного університету у міжнародних екологічних проектах, які були реалізовані у ХХІ ст. Міжнародний науковий проект «Територія кар'єру як депозитарій для рідкісних рослин і основа для екологічної освіти» був виконаний в рамках програми The Quarry Life Award 2014 (організатор – «HeidelbergCement»). Під час реалізації проекту його команда (основу якої складали викладачі і співробітники кафедри ботаніки та екології) на Жовтокам'янському кар'єрі здійснила наступне: 1

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Погорєлова, М. С. "СТРУКТУРА ВОДНОЇ ФЛОРИ ВОДОТОКІВ КІЛІЙСЬКОЇ ДЕЛЬТИ ДУНАЮ". Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 2, № 22 (2020): 44–52. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2020.22.2.05.

Full text

Abstract:

Здійснено структурно-порівняльний аналіз таксономічної, екологічної та географічної структури флори водотоків Кілійської дельти Дунаю. Конспект досліджуваної флори нараховує 41 вид з 27 родів, 21 родин, 16 порядків, 4 класів та 3 відділів. Проаналізовано таксономічний склад основних таксономічних одиниць, та співвідношення між ними: відділ Magnoliophyta переважає (90.2 %), в межах якого домінує клас Liliopsida (83.8%). До перших трьох провідних родин належать Potamogetonaceae, Lemnaceae та Hydrocharitaceae, які складають 36.6% від загальної кількості флори У складі флори представлені шість вид

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Borsukevych, L. M. "Збереження та невиснажливе використання заплавних лісів України з урахуванням підходів оселищної концепції охорони природи". Scientific Bulletin of UNFU 33, № 3 (2023): 13–18. http://dx.doi.org/10.36930/40330302.

Full text

Abstract:

На підставі на власних досліджень та аналізу опублікованих даних наведено класифікацію заплавних лісових біотопів України. Вони становлять велику наукову цінність, оскільки займають дедалі меншу територію, водночас мають надзвичайно важливе екосистемне значення. Проаналізовано їх характеристику у різних екологічних умовах та природних зонах України. Висвітлено сучасний стан рослинності заплав, закцентовано на їх вразливості. За результатами здійснених досліджень виявлено 6 типів біотопів заплавних лісів за Національним каталогом України, виділених на підставі аналізу структури рослинного покри

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!