To see the other types of publications on this topic, follow the link: Р2Р.

Journal articles on the topic 'Р2Р'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Р2Р.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Жаворонок, А. В. "Напрями розвитку пірингового кредитування в Україні." Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління, no. 1 (September 30, 2021): 67–75. http://dx.doi.org/10.54929/pmt-issue1-2021-10.

Full text
Abstract:
У статті досліджено напрями розвитку пірингового кредитування в Україні. Визначено, що даний вид кредитування тільки-но починає свій розвиток в Україні. В даний час працює тільки дві онлайн платформи пірингового кредитування. Зосереджено увагу на тому, що основною перевагою Р2Р кредитування є доступність, адже зараз кожен має доступ до мережу Інтернет. Визначено основні пропозиції для збільшення темпів розвиткуР2Р кредитування: створення стабільної та зваженої нормативно-правової бази; створення української асоціації онлайн платформ р2р кредитування; створення єдиного сайту, де буде акумульована вся інформація про онлайн платформи пірингового кредитування. Наголошено на тому, що слід обов’язково усвідомлювати притаманні перешкоди, перед впровадженням будь-яких нововведень. В будь-якому випадку при створенні чогось нового для платформи найбільшою перешкодою стане потреба у виділенні значної суми додаткових коштів. Щоб покращити становище потрібно створити якомога кращі умови для притоку користувачів, які через час принесуть прибуток власникам платформи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Honcharenko, Anastasiia. "Competitive environment assessment in the Р2Р-credit market." Scientific Bulletin of the Odessa National Economic University 1-2, no. 274-275 (2020): 93–104. http://dx.doi.org/10.32680/2409-9260-2020-1-2-274-275-93-104.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Dіakonova, Iryna, Lyudmyla Pavlenko, and Olena Kryklii. "СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ КОЛАБОРАЦІЇ БАНКІВ ТА FINTECH." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 1(17) (2019): 190–99. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-1(17)-190-199.

Full text
Abstract:
У статті досліджено тенденції адаптації банків до функціонування в умовах стрімкого розвитку фінансових технологій FinTech. Визначення етапів еволюції FinTech дало змогу визначити основні форми взаємодії нових гравців на ринку з банками, вдосконалення яких створить основу для забезпечення необхідного рівня конкурентоспроможності банків на ринку через впровадження нових форм співпраці. На основі даних EY FinTech Adoption Index проаналізовано ринки провідних країн світу, що є лідерами впровадження FinTech. Визначено поточний та очікуваний рівень використання FinTech відповідно до секторів, що отримали найбільші інвестиційні потоки. За результатами дослідження визначено глобальні тренди фінансового ринку: мобільні платежі, грошові перекази, краудфандинг, блокчейн, криптовалюти та Р2Р кредитування, що мають бути пріоритетними сферами для банків при впровадженні FinTech для набуття конкурентних переваг порівняно з наявними на ринку пропозиціями нетрадиційних фінансових послуг.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Vasylchak, S. V., M. V. Kunytska-Ilyash, and M. P. Dubyna. "Використання криптовалют в сучасних економічних системах України: перспективи та ризики." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 76 (March 4, 2017): 19–25. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7604.

Full text
Abstract:
Досліджено розвиток та використання в Україні інноваційних технологій розрахунків, а саме криптовалюти. Проаналізовано особливості функціонування криптовалют у світових платіжних системах. Криптовалюта як абсолютно інноваційний платіжний інструмент в сучасних умовах розвитку комп’ютерних технологій, значно інтегрується у повсякденне життя людей, тому питання розвитку та використання цього платіжного засобу в Україні набуває особливого значення. Відбувається це на фоні кризи вітчизняної банківської системи, нестабільності національної валюти, мінливого курсу валют та інших труднощів, які постають перед економічними суб’єктами. Однак, поряд з перевагами, криптовалюта має також і певні недоліки, які стримують її розвиток та використання в Україні. Аналіз недоліків здійснений в даній статті. Дослідження міжнародної практики використання криптовалюти свідчить про те, що у світі неоднозначно ставляться до її впровадження в обіг, а пояснюється це в першу чергу новизною даного платіжного інструменту та відсутністю єдиного визначення категорії «криптовалюта», яка б розкривала її економічну сутність. Основним об’єктом дослідження в даній статті є bitcoin. Bitcoin успішно виконує функцію грошей у відносинах, які виникають в процесі суспільного виробництва між людьми по всьому світу. Передача bitcoin здійснюється безпосередньо між платником та отримувачем через децентралізовану (пірингову р2р) мережу. У цій схемі передачі біткоїнів немає посередників, які зазвичай встановлюють свої правила, мають змогу блокувати та обмежувати. Сьогодні Bitcoin – сучасна цифрова валюта, яка чудово підходить для розрахунків в мережі Інтернет. Також розглянуто питання інвестицій у реальний сектор економіки за допомогою криптовалют, використання в економіці країни та спроби їх регулювання. Сьогодні в світі налічується близько 1,6 тис. віртуальних валют. Понад 600 серед них є активними, а ринкова вартість 30 валют понад 1 млрд дол. США. Bitcoin залишаються найпоширенішими та найдорожчими, вони не випускаються центральними банками і не залежать від грошово-кредитної політики держави. Їхня максимальна кількість лімітована, а тому інфляція їм не загрожує.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Svidzinskiy, S. A. В., and M. A. Baranovskaya. "Features of Rhythostratigraphy of Halogen Thicker and Paleogeographic Conditions of Potassium-Magnesium Mineralization in the Southwestern Deadlock Part of North-Caspian Halmeic Basin." Series: Earth Sciences 15, no. 3 (September 2, 2015): 57–62. http://dx.doi.org/10.18500/1819-7663-2015-15-3-57-62.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Ivanova, G. F., and N. G. Levitskaya. "Changeability of Maximally Possible and Total Evaporation on Territory of Saratov Area in the Conditions of Changing Climate." Series: Earth Sciences 15, no. 3 (September 2, 2015): 5–8. http://dx.doi.org/10.18500/1819-7663-2015-15-3-5-8.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Vishnyakova, D. V. "Dynamics of mortality rates in the European North-East of Russia in the late XIX – early XX cemtury." Proceedings of the Komi Science Centre of the Ural Division of the Russian Academy of Sciences 4 (2021): 55–61. http://dx.doi.org/10.19110/1994-5655-2021-4-55-61.

Full text
Abstract:
The paper describes the dynamics of mortality of the population of the European North-East of Russia in the late XIX - early XX century. The total mortality rates of the population in the region are compared with the indicators for European Russia. The process of reducing the overall birth and death rates taking place at the all-Russian level, was not noted in the Komi Region. At the same time, the mortality rate of the urban population was significantly lower than that of the rural population. Throughout the studied period, high mortality was characterized by a significant concentration in younger age groups. The mortality rate of children under the age of one year averaged 45-50% of the total number of deaths in the region. At the same time, the process of reducing the proportion of deaths in older age groups has begun among the population of the region.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Hryhoryshyna, T., and L. Balatska. "НАУКОВІ ПРІОРИТЕТИ ІСТОРИЧНОЇ ПАРАДИГМИ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ УКРАЇНИ (за матеріалами дисертаційних робіт періоду (1939–1990 рр.))." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 33 (January 3, 2020): 161–66. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.33.161-166.

Full text
Abstract:
Мета. Визначення наукових пріоритетів історичної парадигми з фізичної культури і спорту України в контексті наукової спадщини дисертаційних робіт (1939–1990 рр.). Матеріал. Автореферати дисертаційних робіт з історії фізичної культури і спорту, які репрезентовано до прилюдного захисту протягом І-го (1939–1965 рр.) та ІІ-го (1966–1990 рр.) періодів. Методи: аналіз літератури і джерел; синтез та аналогія; системно-структурний аналіз; контент-аналіз; проблемно-хронологічний; крос-культурний. Результати. Загальний кількісний показник виконання дисертаційних робіт становить 232, з них 9 – докторські. Кількість досліджень, націлених на висвітлення історії фізкультурної освіти і спорту на теренах Української РСР (радянський період) складає 14 робіт та становить 6%. Змістові компоненти п’яти напрямів наукових досліджень з історії фізичної культури і спорту зумовлено політичними, ідеологічними й соціокультурними чинниками та методологію і загальними тенденціями розвитку радянської історичної науки. Констатовано науковий нігілізм щодо висвітлення питань з історії фізичної культури та спорту в дорадянський період українського та інших етносів, які мешкали на теренах, приєднаних до Української РСР в 1939, 1940 та 1945 рр. Зафіксовано недостатній ступінь розробки проблем з історії фізичної культури і спорту радянського періоду в Українській РСР. Висновок. Визначено наукові пріоритети історичної парадигми з фізичної культури і спорту України, які характеризуються політичною заангажованістю і тенденційністю та становлять певний етап формування системи наукових знань
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Сирко, М. В. "АДМІНІСТРАТИВНИЙ КОДЕКС УКРАЇНСЬКОЇ РСР 1927: ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ." Знання європейського права, no. 1 (March 27, 2022): 77–82. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.325.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено причини, передумови та особливості розробки і прийняття Адміністративного кодексу Української РСР 1927 р. Впродовж 1922-1927 рр. у Союзі РСР та союзних республіках тривала перша кодифікація радянського права. Хоча систематизація права Української РСР була орієнтована на загальносоюзні та власне російські акти, розробка і прийняття Адміністративного кодексу 1927 р. все ж таки були винятком, оскільки такого акта не було прийнято ні на союзному рівні, ні у жодній радянській республіці. В Українській РСР у 20-х рр. ХХ ст. розпочалася активна робота з підготовки кодифікованого акта в галузі адміністративного права. Створювався, обговорювався та редагувався проект Кодексу. На потребу кодифікації адміністративного законодавства УСРР зреагувала відповідним чином і юридична доктрина. Участь у публічнійдискусії щодо майбутнього Кодексу взяли провідні українські адміністративісти того часу. Досліджено його структуру, зміст, характерні риси юридичної чинності та застосування. Структура Адміністративного кодексу 1927 р. полягала в тому, що його 528 статей об’єднувалися в 15 поділів, більшість із яких мали відповідні розділи. Останній із названих розділів містив важливу новелу Адміністративного кодексу УСРР 1927 р. – законодавче закріплення порядку оскарження дій органів державного управління. Це становило хочі формальну, але гарантію забезпечення прав громадян і режиму законності у діяльності державних органів. З’ясовано історико-правові аспеки внесення змін, доповнень та втрати чинності Адміністративним кодексом 1927 р. Попри те, що він був офіційно скасований аж 1985 р., більшість його положень були змінені, усунені та фактично не застосовувалися вже у 30-х рр. ХХ ст. Причиною цього явища була тоталітарна сваволя комуністичного режиму Й. Сталіна. У повоєнні роки були спроби створити новий Адміністративний кодекс, проте вони не мали успіху з огляду на політичну недоцільність прийняття такого законопроекту.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Pavlov, P. D., M. V. Reshetnikov, and V. В. N. Eremin. "Estimation of Soil Cover mobile and total Forms of heavy Metals Pollution in Zone of Guselskogo Landfill Solid waste Influence (Saratov)." Series: Earth Sciences 15, no. 3 (September 2, 2015): 53–56. http://dx.doi.org/10.18500/1819-7663-2015-15-3-53-56.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Speransky, A. V. "Cinema as a means of mobilization of the population of the Urals to repel the enemy during the Great Patriotic war." Proceedings of the Komi Science Centre of the Ural Division of the Russian Academy of Sciences 4 (2021): 71–78. http://dx.doi.org/10.19110/1994-5655-2021-4-71-78.

Full text
Abstract:
The paper describes the forms and methods of work of the Party and State bodies aimed at the full and effective use of the Soviet film industry in the labour and patriotic mobilization of the residents of the Urals. The problems of the development of documentary films are analyzed. It is noted that despite the pronounced emphasis on the rear issues, the Ural documentarians also focused on the needs and aspirations of the front-line soldiers. Demonstrating on the front line the achievements of the “supporting edge of the power”, they gave soldiers confidence in the steadfastness of the rear, capable of supporting the victories of the Red Army with all its might. The process of formation of feature film art in the Urals is shown. The activities related to the organization of the Sverdlovsk studio of feature films are described: the decisions made by the authorities, their practical implementation, expressed in specific construction works, the installation of the necessary equipment, and the solution of personnel tasks. Special attention is paid to the analysis of the functioning of the regional cinema network; the issues of strengthening its material and technical base, the formation of the personnel base are reflected. It is proved that the rate of restoration of the cinema network in the Urals in the second half of the war was ahead of all-Russian indicators, making the region one of the main consumers of film products. Considerable place is devoted to the analysis of the successful combination of various forms of mass-political work with the show of documentaries and feature films. It is concluded that the organization of various kinds of defence film festivals and film festivals, patriotic film lectures and front-line monthlies increased the emotional perception of the events taking place in the Urals, helped to strengthen the morale and confidence of the population in the imminent defeat of the enemy.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Гультай, М. М., and А. О. Осауленко. "ПРАВОВА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ВИПРАВНО-ТРУДОВОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНСЬКІЙ РСР (1970–1990 РР.)." Прикарпатський юридичний вісник, no. 6(41) (April 11, 2022): 9–12. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i6(41).956.

Full text
Abstract:
Гультай М. М., Осауленко А. О. Правова регламентація виправно-трудової системи в УкраїнськійРСР (1970–1990 рр.). – Стаття.У статті досліджено нормативне забезпечення організації та функціонування виправно-трудової системиУкраїнської РСР впродовж 1970–1990 років. Початком хронологічних меж дослідження було обрано1970 рік, коли було прийнято Виправно-трудовийкодекс Української РСР. Закінченням хронологічниммеж дослідження виступив 1990 рік, який ознаменувався ухваленням Декларації про державний суверенітет України, на підставі якої було модельовано положення багатьох принципово нових законів України тазакладено підвалини для подальшого суттєвого реформування всіх сфер суспільного життя, зокрема й длягуманізації виконання та відбування покарань.В статті наголошується на тому, що прийняттяу 1969 р. Основ виправно-трудового законодавстваСРСР і союзних республік, а також ухвалення союзними республіками протягом 1970–1971 рр. Виправно-трудових кодексів стало поштовхом для здійсненняактивних досліджень проблем виправно-трудовогоправа та практики виконання кримінальних покарань.Ці дослідження здійснювались з огляду на марксистсько-ленінську доктрину та комуністичну ідеологію.Звернуто увагу на те, що виправно-трудова системаУкраїнської РСР в період з 1970 до 1990 року функціонувала на підставі недосконалого та вкрай жорсткогозаконодавства. Така недосконалість пояснювалась значною кількістю необґрунтованих обмежень прав і свободосіб, які утримувались в установах зазначеної системи.У виправно-трудових установах недостатньо увагиприділялося виховній роботі, а пріоритет віддававсявиключно виконанню виробничих планів, які розглядались як головний критерій оцінки діяльності відповідних установ.Наголошено, що з прийняттям у 1990 році Декларації про державний суверенітет України розпочавсяпоступовий процес трансформації застарілої виправно-трудової системи у русло європейської традиціївиконання покарань.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Аллеров, Владислав. "ПРОТЕСТНІ АКЦІЇ ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, СПРЯМОВАНІ НА ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ ВІЙСЬКОВО-ПРИЗОВНИХ КАМПАНІЙ ДО ЗБРОЙНИХ СИЛ СРСР (1990–1991)." Litopys Volyni, no. 23 (April 20, 2021): 30–35. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.23.05.

Full text
Abstract:
У статті ретроспективно проаналізовано діяльність опозиційних до Комуністичної партії України (КПУ) громадсько-політичних організацій, які гостро критикували керівництво СРСР за небажання реформувати Збройні сили СРСР. Інтервенція Радянського Союзу (СРСР) до Афганістану (1979–1989 р.), поглиблення процесів гласності, демократизації на зламі 1980-х – 1990-х років (створення «неформальних» товариств, проведення виборів на альтернативній основі тощо), швидка політизація молодіжного середовища привели до політизації військово-призовних кампаній в Українській РСР, актуалізували питання проходження громадянами УРСР строкової військової служби на території своєї республіки. Вибори до Верховної Ради Української РСР (1990 р.) та формування політичної опозиції в парламенті (Народна Рада) стали тими каталізаторами, що перетворили проблему військового будівництва на одну з першочергових для національно-демократичних сил. Зазначено, що завдяки неформальним товариствам, політичним партіям у 1990–1991 рр. в Українській РСР значного поширення набув антиармійський рух, основні вектори якого спрямовувалися на бойкот, зрив військово- призовних кампаній до Збройних сил СРСР, утвердження в суспільній свідомості ідеї створення національних Збройних сил. Представники опозиційних політичних сил мали власне бачення на вирішення проблем призовників у період військових призовних кампаній 1990–1991 рр. Націонал-демократи наголошували на необхідності: про- ходження військової служби мешканцями України тільки на території республіки; припинення проходження військової служби на території України мешканцями інших республік; відкликання мешканців України, які про- ходять військову службу за межами України, на територію республіки; творення українських Збройних сил; надання можливості для проходження альтернативної військової служби на території України; поступового переходу на професійні Збройні сили тощо.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Кузьменко, Ю. В. "Особливості кадрової політики Української РСР у 1985 - 1991 рр." Розумовські зустрічі, no. 2 (2015): 215–26.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Алєксєєва-Процюк, Д. "Працевикористання військовополонених в Українській РСР у 1939-1941 рр." Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія 6 : Історичні науки, вип. 4 (2007): 205–12.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Головченко, В. І. "Дмитро Мануїльський - керівник зовнішньополітичного відомства Української РСР (1944-1952 рр.)." Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 127, (ч. 1) (2016): 14–26.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Киридон, П. "Правляча номенклатура Української РСР 1945-1964 рр.: характеристика джерельного комплексу." Краєзнавство, no. 3 (80) (2012): 152–61.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Киридон, П. В. "Методи комплектування номенклатурних структур в Українській РСР (1945-1964 рр.)." Гілея, Вип. 84 (№ 5) (2014): 106–13.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Пуйда, Роман. "ДЕРЖАВНО-ЦЕРКОВНІ ВІДНОСИНИ В ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЯХ УКРАЇНСЬКОЇ РСР: ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ, ЛОКАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ (КІНЕЦЬ 1970-Х – ПОЧАТОК 1980-Х РР.)." Litopys Volyni, no. 24 (July 9, 2021): 126–31. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.21.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена аналізу державно-церковних відносин у західноукраїнських областях на завершальних етапах розвинутого соціалізму (кінець 70-х – початок 80-х рр. ХХ ст.), зокрема розкриває: особливості процесу відродження Греко-католицької церкви у регіоні; стан, тенденції серед віруючих Російської православної церк- ви (РПЦ); специфіку атеїстично-пропагандистської діяльності радянсько-партійних органів влади; діяльність віруючих в умовах радянської тоталітарної системи; засоби боротьби Ради у справах релігій при Раді Міністрів Української РСР з релігійністю населення та її ефективність. Мета статті – на основі аналізу архівних документів комплексно охарактеризувати загальні тенденції та локальні особливості державно-церковних відносин в Українській РСР в контексті суспільно-політичних та соціокультурних процесів. Показано, що основ- на відмінність західноукраїнського регіону від інших областей УРСР – висока релігійність населення, більшість із якого до проведення Львівського псевдособору (1946 р.) належало до Греко-католицької церкви. Відзначено, що боротьба із віруючими усіх конфесій у досліджуваний період не приносила очікувальних результатів для місцевих Уповноважених у справах релігій при Раді Міністрів Української РСР, радянсько-партійних органів влади, насамперед через «поверхневість роботи», а також через певну лібералізацію всіх сфер суспільно-політичного життя в республіці та зменшення впливу репресивно-каральної системи на населення регіону. Зазначено, що в західноукраїнських областях Компартія України фіксувала значний відсоток населення, яке відзначалося релігійністю (відвідування культових споруд, дотримання обрядовості), що показує бузуспішність політики викорінення релігійної свідомості у населення краю.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Купченко, В. "Політика державної влади колишнього Союзу РСР стосовно церкви (1946-1984 рр.)." Студії з архівної справи та документознавства 19, кн. 2 (2011): 86–106.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Savelyeva, E. A. "Ethnocultural relations of the Lower-Vychegda Permians with the population of the Northern Dvina basin in the Middle Ages (based on the materials of the funeral rite of the Chezhtyyag burial ground)." Proceedings of the Komi Science Centre of the Ural Division of the Russian Academy of Sciences 4 (2021): 13–24. http://dx.doi.org/10.19110/1994-5655-2021-4-13-24.

Full text
Abstract:
Funeral rites are one of the most conservative elements of the traditional culture of ancient ethnic groups. One of the characteristic features of the Lower Vychegda variant of the Vym archaeological culture is the plank inter-grave structures - log cabins. At the Chezhtyyag burial ground, they make up 34,2% of all burials. Similar log cabins were found on the burial grounds of neighboring Baltic-Finnish tribes, that allows us to assume that, most likely, the Zavoloch Chud’ is part of the Lower Vychegda Komi. Data from related sciences indicate a Baltic-Finnish component in the ethnogenesis of the Komi-Zyryans, especially clearly traced in the contact areas of the Komi-Zyryans and Baltic Finns, in particular on the Lower Vychegda. Sites belonging to the Vanvizdino and Vym cultures of the Komi-Zyryans’ ancestors have been discovered in the Northern Dvina basin, inhabited, before the Slavic colonization, by the Baltic Finns, which is the evidence of the cross-lane residence of neighboring population groups, and intensive intraregional migrations.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Нікіфоров, Карен. "Православна Церква та радянска влада на Донеччині 1965–1985 рр." TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych 6, no. 16 (December 23, 2021): 71–82. http://dx.doi.org/10.31743/tkpuzk.13408.

Full text
Abstract:
Після короткої антирелігійної кампанії “штурму небес”, інспірованої Микитою Хрущовим, період загострення ідеологічної кризи в Радянському Союзі (1965–1985 рр.) став відносно спокійним для релігійних організацій. В СРСР загалом, Українській РСР та Донецькій області зокрема найбільшою за кількістю громад та віруючих була Російська Православна Церква. Радянська релігійна політика, яка залишалася відверто атеїстичною, в епоху правління Леоніда Брежнєва стала змінюватися у бік мовчазного прийняття існування Церкви. Відповідна ця тенденція відображалося й на місцевому рівні. Увагу автора акцентовано на регіональному аспекті взаємодії радянської влади та Православної Церкви.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Міранович, В. Д. "Формування свідомості студентської молоді Української РСР у період перебудови (1985-1991 рр.)." Наукові записки з української історії, Вип. 45 (2019): 75–80.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Горбань, А. В. "Лібералізація правоохоронних органів Української РСР (1953-1969 рр.): передумови, зміст і наслідки." Гілея, Вип. 57 (№ 2) (2012): 116–21.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Горбань, А. В. "Лібералізація правоохоронних органів Української РСР (1953-1969 рр.): передумови, зміст і наслідки." Гілея, Вип. 57 (№ 2) (2012): 116–21.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Holovchenko, Volodymyr. "DMYTRO MANUILSKY AS A CHIEF OF THE UKRAINIAN SSR FOREIGN POLICY DEPARTMENT (1944-1952)." ACTUAL PROBLEMS OF INTERNATIONAL RELATIONS 1, no. 127 (2016): 14–26. http://dx.doi.org/10.17721/apmv.2016.127.1.14-26.

Full text
Abstract:
Creating of Ukrainian SSR’ foreign policy department during the Soviet constitutional reform in 1944, whatever the true motives and intentions of official Kremlin policy, – systemic great strategy, tactical move, situational political maneuvering or diplomatic farce, – had a positive consequence. After more than two decades of forced interruption, the concept of «State Ukraine» appeared in diplomatic correspondence the Ukrainian SSR formally acquired the status of a subject of international law and was the «initial member» of the United Nations. The very fact of «the republic’s emergence in the international arena» certainly contributed to the growth of national consciousness of Ukrainians, feeling them myself nation that is worth full representation in the international community. «First among equals» the Soviet Union republic was collaborating with international life, gradually formed its own corps of skilled diplomats, that gained experience of employment activities in international organizations, mastered new methods and the art of negotiation, the ethics of international communication, realized the strength and weakness of the Kremlin diplomacy and simultaneously observed visually slighted status of the Ukrainian SSR in foreign policy. The deep sense of a unique Ukrainian «drift» to international life could not to eviscerate any sophisticated Kremlin filters. The article spotlights the role of D. Manuilsky in launching the «golden age of Ukrainian Soviet diplomacy», whose best achievements diplomatic service of independent Ukraine is developing.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Пуйда, Роман. "КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ РЕЛІГІЙНИМИ ГРОМАДАМИ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО РЕЛІГІЙНІ КУЛЬТИ: ДОСВІД УКРАЇНСЬКОЇ РСР (70-ТІ – 80-ТІ РОКИ ХХ СТОЛІТТЯ)." Молодий вчений, no. 8 (96) (August 31, 2021): 47–51. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-8-96-10.

Full text
Abstract:
У статті здійснено ретроспективний аналіз характеру, особливостей проявів порушення законодавства про релігійні культи в Українській РСР у період розвинутого соціалізму, дослідження форм та методів боротьби радянських партійно-державних органів влади із цими явищами. Наведені конкретні приклади порушення віруючими законодавства про релігійні культи. Відзначено, що компартійні документи із грифом «таємно» дозволяють констатувати, що партійно-державні органи влади УРСР у 1960-х – 1980-х рр. не досягли особливих успіхів у питанні контролю за дотриманням законодавства про релігійні культи, особливо у західноукраїнських областях. Окреслену тезу яскраво підтверджують численні листи віруючих до партчиновників з вимогами відкрити закриті культові спору, зареєструвати ліквідовані / нові релігійні громади, спроби релігійних активістів самовільно відкрити недіючі культові споруди в окремих місцевостях УРСР, впровадження у побут релігійної обрядовості тощо.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Пуйда, Роман. "АТЕЇЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ РСР У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 1960-Х – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 80-Х РОКАХ ХХ СТ.: ТЕОРІЯ, ПРОПАГАНДА, ПРОТИДІЯ (НА ПРИКЛАДІ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)." Молодий вчений, no. 9 (97) (September 30, 2021): 128–32. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-9-97-26.

Full text
Abstract:
Формування атеїстичного світогляду серед населення Української РСР – одне з основних завдань місцевих державно-партійних органів влади у другій половині 1970-х рр. Проаналізовано особливості атеїстичної пропаганди у республіці на прикладі Івано-Франківської області у період розвинутого соціалізму. Розглянуто методи боротьби партчиновників із релігійністю населення, виокремлено специфіку діяльності обласних, районних Комісій сприяння дотриманню законодавства про релігійні культи, показано ефективність роботи атеїстичний бригад. Відзначено, що з метою посилення атеїстичної роботи, протидії «залишкам уніатства» партчиновники використовували лекції, розмови, тематичні вечори, демонстрації документальних фільмів, а також місцеву комуністичну пресу та радіо. Зауважено, що широко проводилася так звана «індивідуальна робота» з активними віруючими, під час якої розтлумачувалися базові принципи атеїзму, наголошувалося на неприпустимості порушення законодавства про релігійні культи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Радченко, О. М. "Екологічний аспект в роботі з іноземними туристами в Українській РСР у 1960 -80 рр." Географія та туризм, Вип. 12 (2011): 45–49.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Miranovych, Vladyslav. "FORMATION OF STUDENT YOUTH' CONSCIOUSNESS OF UKRAINIAN SSR IN THE PERIOD OF PERESTROIKA (1985-1991)." Scientific notes on Ukrainian history, no. 45 (June 30, 2019): 75–80. http://dx.doi.org/10.31470/2415-3567-2019-45-75-80.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Бажан, Олег Григорович. "Наростання опору політиці русифікації в Українській РСР у другій половині 1950-х - 1960-х рр." Український історичний журнал, no. 5 (2008): 147–59.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Заєць, С. О., Л. І. Онуфран, К. С. Фундират, С. М. Юзюк, and Л. Б. Кисіль. "Поживний режим ґрунту на посівах ячменю озимого за різних строків сівби та регуляторів росту рослин в умовах зрошення." Аграрні інновації, no. 12 (May 23, 2022): 28–33. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.12.5.

Full text
Abstract:
Метою роботи є визначення поживного режиму ґрунту на посівах ячменю озимого в умовах зрошення Південного Степу України за різних строків сівби та обробки насіння багатофункціональними регуляторами росту рослин Гуміфілд Форте брікс, МИР і PROLIS. Методи. Дослідження проводились на зрошуваних землях в 2016–2019 рр. за методикою польових і лабораторних досліджень Інституту зрошуваного землеробства (ІЗЗ) НААН. У зразках ґрунту визначали вміст нітратів (за Грандваль-Ляжем), рухомого фосфору (за Мачигіним), обмінного калію (на полум’яному фотометрі). За сівби ячменю озимого 1 і 20 жовтня та обробки насіння використовували регулятори росту рослин (РРР): Гуміфілд Форте брікс (0,8 л/т), МИР (6 г/т) і PROLIS (5 г/т). Поливами вологість ґрунту на посівах підтримувалась на рівні 70% НВ у шарі 0.50 м. Результати досліджень. Встановлено, що обробка насіння ячменю озимого регуляторами росту рослин за сівби після попередника соя в 0,30 м шарі ґрунту на темно-каштанових ґрунтах збільшувала вміст нітратного азоту в ґрунті та покращувала забезпечення ним рослин, порівняно з контрольним варіантом (N90). У період весняного кущення рослин у шарі ґрунту 0,30 м у варіантах без РРР за сівби ячменю 1 і 20 жовтня нітратів містилося 35,9 і 47,8 мг/кг, тоді як за обробки насіння ними їх було більше – відповідно 36,0–40,3 та 59,6–63,6 мг/кг. У більшості випадків упродовж періоду “стеблування – повна стиглість зерна” за першого строку сівби вищий вміст нітратів у ґрунті забезпечували РРР Гуміфілд Форте брікс і PROLIS – 6,8–9,8 та 6,2–9,3 мг/кг, що на 1,0–1,8 та 0,9–1,0 мг/кг більше за варіант без них. Водночас як за другого строку сівби – Гуміфілд Форте брікс і МИР – 6,8–17,2 та 7,2–17,2 мг/кг, що перевищує контрольний варіант на 1,4–8,0 та 1,5–8,0 мг/кг. Враховуючи, що фосфорні і калійні добрива не вносились, то такої помітної різниці за обробки насіння РРР і без них за цими елементами живлення не спостерігалась. Висновки. Обробка насіння регуляторами росту рослин Гуміфілд Форте брікс, МИР і PROLIS значно поліпшувало передусім азотне живлення рослин ячменю озимого. Максимальна кількість нітратів і рухомого фосфору спостерігається в період весняного кущення рослин культури. Від весняного кущення до кінця вегетації, вміст їх у ґрунті зменшується, що свідчить про їх використання рослинами майже до “повної стиглості зерна” і більш інтенсивнішим воно було на варіантах з регуляторами росту рослин та за сівби ячменю озимого в пізніший строк сівби – 20 жовтня.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Ustavshchikova, S. V. "Sources of Funds of Saratov Region Population: ethnic Aspect (based on 2010 census)." Series: Earth Sciences 15, no. 3 (September 2, 2015): 20–24. http://dx.doi.org/10.18500/1819-7663-2015-15-3-20-24.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Грушицька, І. "М. Б. Діварі (1921–1993) – український дослідник зодіакального світла та космічного пилу." Studies in history and philosophy of science and technology 28, no. 2 (November 27, 2019): 11–19. http://dx.doi.org/10.15421/271911.

Full text
Abstract:
У статті на підставі документів Державного архіву Одеської області та архіву Одеського національного політехнічного університету за допомогою біографічного методу та методу джерелознавчого аналізу досліджено життєвий і творчий шлях одного з провідних українських фахівців у галузі дослідження зодіакального світла та космічного пилу, доктора фізико-математичних наук, професора М. Б. Діварі. Розглянуто діяльність eченого як співробітника Одеської астрономічної обсерваторії, Інституту астрономії й фізики АН Казахської РСР, Одеського політехнічного інституту. Висвітлено участь М. Б. Діварі в реалізації ініційованої академіком В. І. Вернадським у 30-40-х рр. минулого століття програми з пошуків, збору й дослідження речовини космічного пилу. Відзначено, що М. Б. Діварі одним з перших в Україні розпочав дослідження зодіакального світла та пилової компоненти міжпланетного простору, був учасником експедиції з дослідження місця падіння Сіхоте-Алінського метеориту, наукової експедиції АН СРСР (1957) за програмою Міжнародного геофізичного року зі спостереження зодіакального світла й оптичних властивостей земної атмосфери у Лівійській пустелі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Хоменко, Н. "Матеріально-побутове становище студентів вищих навчальних закладів Української РСР в 50 - 60-ті рр. XX ст." Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика, Вип. 11 (2007): 415–33.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Малежик, Дмитро. "ЕКСПОЗИЦІЇ ХУДОЖНИКІВ-НОНКОНФОРМІСТІВ В УКРАЇНСЬКІЙ РСР У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 1960-Х – НА ПОЧАТКУ 1980-Х РР." Litopys Volyni, no. 24 (July 9, 2021): 113–17. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.19.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються виставки неофіційного мистецтва, проведені на території Української РСР про- тягом другої половини 1960-х – першої половини 1980-х рр. Мета статті полягає в здійсненні комплексного аналізу експозиційної діяльності нонконформістської художньої інтелігенції УРСР у період загострення кризи радянського ладу. Простежено передумови та витоки експозиційної діяльності художників-нонконформістів. Охарактеризовано особливості перших виставок неофіційного мистецтва в регіональному вимірі та окрес- лено коло їх учасників. Висвітлено основні методи радянської влади щодо протидії проведенню виставок неофіційного мистецтва. Зазначено, що митці-нонконформісти створювали власне художнє середови- ще закритого типу з альтернативними тогочасному суспільству цінностями. Саме це пояснює існування нечисленних виставок у певних культурних клубах, «на парканах» чи у самвидаві з дуже обмеженим колом відвідувачів та практично повною відсутністю інформації про експозиції. Основною формою репрезентації нонконформістського мистецтва були виставки в межах приватного простору, приміром, у помешкан- нях митців або їхніх знайомих чи родичів. Водночас важливим фактором існування підпільних експозицій стала відсутність у неофіційних художників можливостей і дозволів відкрито експонувати власні твори. Проаналізовано виставкову діяльність митців в основних центрах неофіційного мистецтва України, насам- перед у Харкові, Одесі, Львові, Києві. Встановлено, що перші відомі «парканні» виставки відбулись у Харкові в 1965 р. та Одесі в 1967 р. Попри їх нетривалу роботу, ці виставки свідчили про появу нової естетичної групи митців, відмінних від офіційних ідеологічних догм. Жорстка репресивна політика радянської влади щодо художників-нонконформістів України підштовхувала частину з них до переїзду в інші регіони Радянсь- кого Союзу. Наприклад, у Москві та Ленінграді культурне життя було більш жвавим, а доступ до західних зразків мистецького авангарду та постмодернізму – ширший. Підсумовано, що поліцентризм українського нонконформізму був однією з характерних рис мистецького життя другої половини ХХ ст.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Колодяжна, В. "Формуваня та розвиток джерел міського права Луцька у складі Волинсько-Галицької держави та Великого князівства Литовського." Історико-правовий часопис 14, no. 2 (February 18, 2021): 12–17. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2019-2/3.

Full text
Abstract:
У статті зроблено аналіз формування та розвитку джерел права і інститутів самоврядування Луцька в складі різних держав, досліджена спадкоємність розвитку норм місцевого права на етнічних українських землях, сформованого за часів Київської Русі, Волинсько-Галицької держави і в процесі інкорпорації зарубіжних (німецьких, польських) елементів правового досвіду формування і функціонування державно-правових інститутів і місцевого самоврядування на Волині в кінці ХІІІ- ХVII ст. До основних джерел міського права протягом ХІІІ-ХVII ст. відносяться такі первинні нормативні акти: «Руська правда»; грамоти і привілеї про надання місту магдебурзького права 1432, 1497, 1503, 1560, 1576 рр.; статутні грамоти 1501, 1509, 1547 рр.; Жалувана грамота 1457 р.; Судебник 1468 р.; Статут Великого князівства Литовського 1529 р. і його редакції 1566 і 1588 р.р.; збірники магдебурзького права; а похідними від перших – акти органів самоврядування, цехів і судова практика. Особливе місце серед джерел міського права Луцька займає Статут Великого князівства Литовського 1529 р. Цей кодифікований нормативний акт дав новий поштовх до розвитку литовсько-руського права взагалі, і міського права безпосередньо на території усього князівства. Місцеве самоврядування України пройшло складний та досить суперечливий історичний шлях. Започатковані ще у період Київської Русі елементи управління протягом століть постійно зазнавали впливу східної та західної політичних культур, що пояснювалося особливим геополітичним розміщенням держави. Цим пояснюється і особливість формування джерел права середньовічних міст Волинсько-Галицької держави і Великого князівства Литовського, і Луцька, зокрема.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Чорна, Валентина, Валентина Махнюк, Світлана Юрченко, Євгеній Сердюк, and Василь Назаренко. "ВПЛИВ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ НА САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ УМОВИ ПРАЦІ МЕДПРАЦІВНИКІВ, ПАЦІЄНТІВ ПСИХІАТРИЧНИХ ЛІКАРЕНЬ УКРАЇНИ ТА КРАЇН ЄС." Молодий вчений, no. 1 (89) (January 29, 2020): 20–27. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-5.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено особливості організації архітектурного середовища і санітарно-гігієнічних умов психіатричних лікарень України та країн ЄС, їх значення для процесу лікування, стан, самопочуття, тривалість перебування в лікарнях хворих. Проведено аналіз напрямків реформування закладів охорони психічного здоров’я у європейських країнах на основі вивчення рецензованої вітчизняної і закордонної літератури. Встановлено, що більшість психіатричних лікарень України розташовані у пристосованих зношених будівлях які будувались у ХVIII-XIX столітті, що суперечить ключовій вимозі системи охорони психічного здоров’я у країнах Європейського союзу і не дозволяє створити «цілюще архітектурне середовище» для ефективного лікування хворих і створення умов «домашнього середовищі». В Україні нормативний документ санітарного законодавства, який містив би санітарно-епідеміологічні та гігієнічні вимоги до проектування, будівництва, оздоблення, оснащення та експлуатації закладів охорони здоров‘я із стаціонарами, на даний час формально не існує. Понад 300 нормативно-правових актів були скасовані, які були видані до прийняття Акту проголошення незалежності України, тобто нормативно-правові акти Союзу РСР та Української РСР. Із аналіз лабораторних досліджень за період 2014-2019 рр., проведених у лікувально-профілактичних закладах Вінницької області, дозволяє констатувати низький рівень штучного освітлення і порушення мікрокліматичних умов. У низці вітчизняних психоневрологічних лікарень виявлено грубі порушення прав людини, незадовільні матеріально-технічні умови і недотримання санітарно-гігієнічних вимог, на що також вказують результати анкетування родичів психічнохворих. В Україні особливого значення набуває проблема розробки нормативної бази санітарного та містобудівного законодавства щодо вимог до проектування нових закладів охорони здоров’я психоневрологічного профілю з залученням, за прикладом європейського досвіду, мультидисциплінарних робочих груп для створення максимально безпечних і комфортних умов перебування пацієнтів і медичного персоналу у психіатричних закладах. Результати анкетування респондентів (родичи хворих) оброблені за допомогою ліцензійного стандартизованого пакету «Statistica 6.1». У роботі використовувалися аналіз вітчизняних та зарубіжних наукових джерел, бібліосемантичний, аналітичний та статистичний методи досліджень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Лук"янець, О. "Соціально-побутові умови життя міського населення Української РСР у 1951-1955 рр.: система громадського та індивідуального харчування." Часопис української історії, Вип. 18 (2010): 69–75.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Свілас, С. "Початок діяльності Білоруської РСР та Української РСР в ЮНЕСКО." Зовнішні справи. Історичні науки, no. 10 (2016): 45–49.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Гальчак, Богдан, and Ольга Харчишин. "ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКІ ВІДНОСИНИ НА ТЛІ ІСТОРІЇ ПОПУЛЯРНОЇ ПІСНІ „HEJ, SOKOŁY!” («ГЕЙ СОКОЛИ!»)." РУСИНИСТИЧНИ СТУДИЇ 4, no. 4 (February 18, 2021): 39. http://dx.doi.org/10.19090/rs.2020.4.39-56.

Full text
Abstract:
У статті розкрито історію пісні „Hej Sokoły!”, яка сьогодні популярна як у Польщі, так і в Україні. У цій пісні розповідається про молодого козака, який виїхав за кордон і тужить за рідною Україною та коханою дівчиною, що залишилася там. Хоча твір і виражає любов до України, та це не українська, а польська пісня. Вона пов’язана зі середовищем поляків, які залишили українські землі після Другої світової війни. У 1918–1939 рр. сучасні терени Західної України (Галичина і Волинь) входили до складу Польської держави. Там проживало багато польських сімей. Коли після Другої світової війни Волинь та Галичина увійшли до складу Української РСР, то велика кількість поляків виїхала звідти до Польщі в її нових межах. Виражена в пісні „Hej Sokoły!” туга за Україною не однозначна з українського й польського поглядів. Водночас цей твір, перекладений українською мовою, набув популярності та вважається українською патріотичною піснею. Відтак запропонована у статті версія походження пісні „Hej Sokoły!”цілком спростовує поширену в наш час думку про автора цієї пісні Томаша (Тимка) Падуру (1801–1871) та показує, наскільки складні польсько-українські відносини.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Koval’kov, O. "Training of Afghan students in educational institutions of the Ukrainian SSR in the 1980-s (on the example of Kirovohrad." Cherkasy University Bulletin: Historical Sciences, no. 1 (2021): 87–97. http://dx.doi.org/10.31651/2076-5908-2021-1-87-97.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Mazur, T. V. "Удосконалення правової охорони культурної спадщини в Українській РСР (середина 1940-х – початок 1950-х років)." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 6 (November 15, 2019): 21–28. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.06.02.

Full text
Abstract:
Метою статті є аналіз специфіки правового регулювання охорони культурної спадщини в Українській РСР у повоєнні роки. Наукова новизна. За результатами аналізу нормативних актів виявлено специфіку правового регулювання охорони культурної спадщини в Українській РСР у повоєнні роки. Виокремлено основні напрямки правового регулювання охорони культурної спадщини у розглядуваний період. Висновки. Специфікою розвитку пам’яткоохоронного законодавства досліджуваного періоду є вироблення його засад у союзному центрі й ухвалення загальносоюзних документів, які в основному дублювалися відповідними актами союзних республік. Водночас Українська РСР, пам’ятки якої чи не найбільше постраждали у роки Другої світової війни, активно проводила власну пам’яткоохоронну діяльність, розробляючи, серед іншого, й необхідні нормативні акти. У нормативно-правовому забезпеченні охорони культурної спадщини в Українській РСР воєнного та повоєнного періоду можна до певної міри умовно виокремити три основні напрямки: 1) відновлення діяльності історико-архітектурних заповідників та створення нових музеїв і заповідників; 2) правове забезпечення увіковічення пам’яті полеглих у роки Другої світової та попередніх воєн; 3) удосконалення системи обліку та реєстрації об’єктів культурної спадщини. Загалом у цей період було розроблено та схвалено ряд важливих документів, зокрема постанову РНК УРСР 1944 р. «Про повернення музейних експонатів», постанову РНК УРСР і ЦК КП(б)У 1945 р. «Про заходи до впорядкування стану пам’яток культури, старовини і природи на території Української РСР», постанову РНК УРСР 1948 р. «Про заходи до поліпшення охорони пам’ятників культури на території Української РСР», Інструкцію про порядок обліку, реєстрації і тримання археологічних та історичних пам’ятників на території Української РСР 1950 р. та інші, які не лише дали змогу відбудувати й реставрувати пошкоджені в роки війни пам’ятки, а й налагодити процес їх обліку, реєстрації, охорони та збереження, тим самим врятувавши для нащадків важливі об’єкти культурного надбання, створені попередниками упродовж багатьох століть.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Guzhikov, A. Y., and A. P. Pronin. "Posible Sources of magnetic Anomalies in the South of Precaspian Depression." Series: Earth Sciences 15, no. 3 (September 2, 2015): 37–46. http://dx.doi.org/10.18500/1819-7663-2015-15-3-37-46.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Бажан, О. Г. "Карально-репресивні технології радянських спецслужб з обмеження опозиційного руху в церкві ЄХБ у 1960–1980 рр. в Українській РСР." Магістеріум, Вип. 54 (2015): 48–56.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Снапковський, В. "Спільний шлях Української РСР і Білоруської РСР до складу держав-засновниць ООН." Зовнішні справи. Політичні науки, no. 11 (2017): 39–43.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Matsuk, A. M. "Secondary special pedagogical education in the Komi ASSR in the mid-1950s–early 1960s (on the problem of the effectiveness of N.S.Khrushchev’s education reform in the USSR)." Proceedings of the Komi Science Centre of the Ural Division of the Russian Academy of Sciences 4 (2021): 79–87. http://dx.doi.org/10.19110/1994-5655-2021-4-79-87.

Full text
Abstract:
The paper considers the influence of the process of education reform in the USSR on the system of secondary special pedagogical education, using the example of the Komi ASSR. The evolution of this system in the mid-1950s - early 1960s is revealed. The dynamics of the number of teacher training colleges, the number of students and graduates clearly demonstrate the results and consequences of the education reform for the system under study. The paper shows that, despite the negative impact of the reform on the system of secondary special pedagogical education, the Komi ASSR still managed to train a significant number of teaching staff for primary schools and kindergartens. According to the results of the reform, it is clear that in the considered sphere of secondary special pedagogical education, it did not bring the desired results, and the changes introduced during the reform were mostly canceled.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Бойда, А. "Переселення жителів села Бонарівки на терени Української РСР (у контексті переселенських рухів середини 1940-х рр. і операція "Вісла" 1947 р.)." Краєзнавець Прикарпаття, no. 34, липень - грудень (2019): 13–15.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Гончаренко, В. "Конституція Української РСР 1937 р." Вісник Академії правових наук України, no. 2 (69) (2012): 75–83.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Zaporozhan, S. Y., V. O. Tkach, and O. A. Dombrovskyi. "Ефективність лікування поширеного вторинного гнійного перитоніту із застосуванням релапаротомії." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 3 (October 23, 2020): 50–54. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2020.3.11462.

Full text
Abstract:
Мета роботи: проаналізувати результати лікування пацієнтів із поширеним вторинним гнійним перитонітом та порівняти ефективність різних методик лікування. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів лікування 545 пацієнтів із вторинним гнійним перитонітом, що знаходились на лікуванні у відділенні гнійної хірургії та проктології КП “Рівненська обласна клінічна лікарня” РОР з 2015 по 2019 рр. За структурою захворюваності: місцевий (відмежований) перитоніт було виявлено у 47,7 %, поширений, або дифузний – у 16,51%, загальний, або тотальний –у 35,78 %. За Мангеймським індексом перитоніту пацієнтів було розподілено на три групи MPI <16 у 36,6 %; 17 <MPI <21 у 31,7 %; MPI> 22 в 31,7 %. Результати досліджень та їх обговорення. У 51 пацієнта виконано релапаротомію, що становить 9,26 %. З них релапаротомію “на вимогу” виконано у 36 (6,51 %), а програмовану релапаротомія – у 15 (2,75 %). Кількість релапаротомій в одного пацієнта коливалась від 1 до 15. Середня кількість – 3. У структурі захворювань, із приводу котрих виконували релапаротомію: гострий деструктивний панкреатит – 22 (44,43 %) пацієнти, виразкова хвороба шлунка та ДПК, ускладнена перфорацією виразки, 5 (11,12 %), ЖКХ та її ускладнення – 5 (11,12 %), тромбоз мезентеріальних судин – 3 (5,55 %), рак товстого кишечника та прямої кишки – 3 (5,55 %), дивертикулярну хворобу товстого кишечника та інші запальні захворювання кишечника, рак шлунка, ушкодження порожнистих органів черевної порожнини – 11 (22,23 %), інфікований асцит на фоні ХХН – 2 (3,67 %). Серед 545 оперованих пацієнтів у післяопераційному періоді померло 135 пацієнтів (24,77 %). У групі пацієнтів після виконаних релапаротомій померло 20 пацієнтів (39,2 %).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography