To see the other types of publications on this topic, follow the link: Сезонна складова.
Journal articles on the topic 'Сезонна складова'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Сезонна складова.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Гавриленко, К. В. "Мікологічний спектр атмосферного повітря міста Запоріжжя". Vìsnik Zaporìzʹkogo nacìonalʹnogo unìversitetu Bìologìčnì nauki, № 1 (10 жовтня 2023): 18–24. http://dx.doi.org/10.26661/2410-0943-2023-1-03.
Full textAbstract:
Спори грибів можуть провокувати респіраторні розлади, розвиток чи загострення симптомів фунгальних алергій та мати інші негативні наслідки для здоров’я. Дані досліджень мікологічного спектру можна застосовувати для прогнозування небезпечної аероалергенної ситуації, яку спричиняють спори грибів. Тому, метою роботи було дослідити різноманіття спор пліснявих грибів та їх сезонність у Запорізькому регіоні. Дослідження виконували на кафедрі медичної біології, паразитології та генетики Запорізького державного медико-фармацевтичного університету. Відбір зразків проводили за допомогою 7-денного об’ємного пробовідбірника типу Хірста, волюметричним методом. Зразки аналізували під світловим мікроскопом, ідентифікація та підрахунок спор обмежувалися рівнями роду. Аналізували мікологічний спектр атмосферного повітря м. Запоріжжя у 2016 році. Проаналізовано 14 таксонів грибів. Родом грибів, спори якого зустрічалися найбільш часто, був Cladosporium (68,60%). Спори грибів роду Сurvularia зустрічались найрідше: лише у 0,03% випадків. Максимальні сезонні концентрації значно варіювали від 23 спори/м3 (Сurvularia) до 4212 спор/м3 (Cladosporium). В дослідженні також представлені особливості сезонного розподілу спор грибів (початок, тривалість та кінець сезону, максимальне значення, загальна сезонна кількість спор). Найраніше сезон спороношення було зафіксовано у грибів роду Nigrospora. Пізніше за інших розпочався сезон грибів роду Fusarium. Найдовший та найкоротший сезон також реєструвався у грибів даних родів, ̶ Nigrospora та Fusarium відповідно. Високі концентрації спор у більшості грибів припадали на літній та осінній період. Визначена кількість днів з концентраціями, що дорівнювали або перевищували клінічно значущий поріг. Для Alternaria ця кількість складала 75, для Cladosporium – 8, для Coprinus – 2 дні. Представлені результати можуть бути використані для прогнозування аероалергенної ситуації, яку викликають спори грибів у м. Запоріжжя.
2
Kaidashev, I., H. Morokhovets, V. Rodinkova, O. Bilous, L. M. DuBuske, and J. Bousquet. "PATTERNS IN GOOGLE TRENDS TERMS REPORTING RHINITIS AND ALTERNARIA SEASON IN UKRAINE." Medical and Ecological Problems 24, no. 5-6 (2020): 3–6. http://dx.doi.org/10.31718/mep.2020.24.5-6.01.
Full textAbstract:
У статті представлено літературний огляд проблеми використання інноваційних інструментів веб-спостереження, зокрема Google Trends (GT), з метою визначення точного початку сезону спор цвілі. Алергія на цвіль є значним пусковим механізмом розвитку поширених респіраторних розладів – алергічного риніту та астми, хронічного обструктивного захворювання легень тощо. Метою дослідження було вивчення сезонності запитів GT в Україні з кількістю спор Alternaria. Спори роду Alternaria – найпоширеніша складова повітря у всіх регіонах світу, що утворюють інфекційний посівний матеріал численних видів рослин, а також спричиняють важку інгаляційну алергію. Точне визначення настання сезону спор цвілі є вирішальним для підтвердження діагнозу алергії на цвіль та розробки персоналізованого лікування для пацієнтів з алергічним ринітом та астмою. Найбільш комплексним підходом є розвиток загальноєвропейської мережі моніторингу, яка поєднує всі ці стратегії. GT може бути корисним інструментом для диференціації сезонів спор Alternaria, особливо коли вони співпадають з сезоном цвітіння амброзії. Чотири терміни "нежить", "сльози", "задишка" та "кашель" (кирилицею) слід використовувати в Україні для пояснення впливу спор Alternaria. Поєднання запитів GT з кількістю спор може бути використано в масштабних епідеміологічних дослідженнях. Розвиток загальноєвропейської сигнальної мережі моніторингу алергічних захворювань зумовлює проблему перекладу пошукових термінів різними європейськими мовами. Отримані результати можна використовувати як ефективний інструмент запобігання або мінімізації впливу алергену на пацієнтів під час сезону Alternaria.
3
Задорожна, В. І., Н. П. Винник та Т. А. Сергеєва. "МЕТАПНЕВМОВІРУСНА ІНФЕКЦІЯ У СВІТІ ТА УКРАЇНІ: ЩО ВІДОМО І ЧИ Є РИЗИКИ?" Інфекційні хвороби, № 1 (6 березня 2025): 9–26. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2025.1.15151.
Full textAbstract:
Метапневмовірус людини (HMPV) здатний уражати нижні відділи дихальних шляхів. При реплікації він може поширюватися від клітини до клітини, що за цими властивостями зближує його із SARS-CoV-2. Групами ризику є діти, які вперше інфікуються цим збудником і дорослі старшого віку з несприятливим преморбідним фоном, що супроводжується імуноскомпроментованим станом. Найчастішими проявами інфекції є бронхіоліт і пневмонія. Специфічного лікування і вакцин немає. Для HMPV характерною є циклічність циркуляції, на активність якої натепер вплинула пандемія COVІD-19, підвищивши після певного спаду на окремих територіях інтенсивність епідемічного процесу. В Україні найвищими за період 2019/2020–2024/2025 (2 перші тижні) показники частоти визначення НMPV були на тлі епідемії COVID-19 у 2020/2021 рр. (1,83–4,33 %). У 2021/2022 рр. було виявлено лише 2 випадки HMPV-інфекції. У наступні 2 сезони (2022/2023–2023/2024 рр.) НMPV у межах дозорного епіднагляду визначали з частотою 1,44 і 1,13 % відповідно, однак кількість вірусів збільшилася з 63 до 106. За сезон 2024/2025 рр. (40-й тиждень 2024 р. – перші 2 тижні 2025 р.) зростання інтенсивності циркуляції НMPV не було (за даними дозорного нагляду НMPV визначали в 0,43–1,11 % від кількості госпіталізованих пацієнтів із гострими респіраторними інфекціями (ГРІ). У 2022/2023 та 2023/2024 рр. НMPV циркулював протягом усього епідемічного сезону ГРІ, але з різною інтенсивністю У 2020/2021 рр. циркуляція почалася в лютому 2021 р., а пік захворюваності спостерігався в кінці березня–квітні. У сезоні 2022/2023 рр. найвища частота визначення НMPV реєструвалася в листопаді–грудні 2022 р. із наступними спорадичними випадками до травня. У сезоні 2023/2024 рр. найбільше випадків визначено в середині грудня з подальшим незначним підвищенням у березні-квітні. Треба відзначити, що в 2020/2021 та 2023/2024 рр. спорадичні випадки реєструвалися і в травні, тобто до кінця сезону/спостереження (20-й тиждень). Можна передбачати, що циркуляція НMPV продовжиться і далі. В Україні на теперішній час не відзначене зростання частоти випадків НMPV-інфекції, яке виходило б за межі очікуваного під час епідемічного сезону ГРІ. У той же час, постійно визначаються випадки НMPV-інфекції серед пацієнтів із тяжким перебігом ГРІ, що свідчить про актуальність цієї інфекційної хвороби для України. Показано набагато вищу інформативність дозорного епіднагляду порівняно з рутинним щодо діагностики НMPV-інфекції, оперативної оцінки епідемічної ситуації та тенденцій епідемічного процесу. Необхідним є подальше удосконалення системи епіднагляду за ГРІ, зокрема за НMPV-інфекцією, щодо підвищення чутливості її інформаційної складової. Натепер немає підстав говорити про появу емерджентного, тобто нового для людини метапневмовірусу, так само як про набуття відомим нам HMPV нових властивостей. За проаналізованими даними його ролі при ГРІ у світі і в Україні в динаміці теперішню ситуацію можна оцінити як сезонний підйом HMPV-інфекції, який може бути значнішим як загалом, так і на окремих територіях унаслідок попереднього впливу пандемії COVID-19.
4
Задорожна, В. І., Н. П. Винник та Т. А. Сергеєва. "МЕТАПНЕВМОВІРУСНА ІНФЕКЦІЯ У СВІТІ ТА УКРАЇНІ: ЩО ВІДОМО І ЧИ Є РИЗИКИ?" Інфекційні хвороби, № 2 (4 червня 2025): 13–30. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2025.2.15292.
Full textAbstract:
Метапневмовірус людини (HMPV) здатний уражати нижні відділи дихальних шляхів. При реплікації він може поширюватися від клітини до клітини, що за цими властивостями зближує його із SARS-CoV-2. Групами ризику є діти, які вперше інфікуються цим збудником і дорослі старшого віку з несприятливим преморбідним фоном, що супроводжується імуноскомпроментованим станом. Найчастішими проявами інфекції є бронхіоліт і пневмонія. Специфічного лікування і вакцин немає. Для HMPV характерною є циклічність циркуляції, на активність якої натепер вплинула пандемія COVІD-19, підвищивши після певного спаду на окремих територіях інтенсивність епідемічного процесу. В Україні найвищими за період 2019/2020–2024/2025 (2 перші тижні) показники частоти визначення НMPV були на тлі епідемії COVID-19 у 2020/2021 рр. (1,83–4,33 %). У 2021/2022 рр. було виявлено лише 2 випадки HMPV-інфекції. У наступні 2 сезони (2022/2023–2023/2024 рр.) НMPV у межах дозорного епіднагляду визначали з частотою 1,44 і 1,13 % відповідно, однак кількість вірусів збільшилася з 63 до 106. За сезон 2024/2025 рр. (40-й тиждень 2024 р. – перші 2 тижні 2025 р.) зростання інтенсивності циркуляції НMPV не було (за даними дозорного нагляду НMPV визначали в 0,43–1,11 % від кількості госпіталізованих пацієнтів із гострими респіраторними інфекціями (ГРІ). У 2022/2023 та 2023/2024 рр. НMPV циркулював протягом усього епідемічного сезону ГРІ, але з різною інтенсивністю У 2020/2021 рр. циркуляція почалася в лютому 2021 р., а пік захворюваності спостерігався в кінці березня – квітні. У сезоні 2022/2023 рр. найвища частота визначення НMPV реєструвалася в листопаді-грудні 2022 р. із наступними спорадичними випадками до травня. У сезоні 2023/2024 рр. найбільше випадків визначено в середині грудня з подальшим незначним підвищенням у березні-квітні. Треба відзначити, що в 2020/2021 та 2023/2024 рр. спорадичні випадки реєструвалися і в травні, тобто до кінця сезону/спостереження (20-й тиждень). Можна передбачати, що циркуляція НMPV продовжиться і далі. В Україні на теперішній час не відзначене зростання частоти випадків НMPV-інфекції, яке виходило б за межі очікуваного під час епідемічного сезону ГРІ. У той же час, постійно визначаються випадки НMPV-інфекції серед пацієнтів із тяжким перебігом ГРІ, що свідчить про актуальність цієї інфекційної хвороби для України. Показано набагато вищу інформативність дозорного епіднагляду порівняно з рутинним щодо діагностики НMPV-інфекції, оперативної оцінки епідемічної ситуації та тенденцій епідемічного процесу. Необхідним є подальше удосконалення системи епіднагляду за ГРІ, зокрема за НMPV-інфекцією, щодо підвищення чутливості її інформаційної складової. Натепер немає підстав говорити про появу емерджентного, тобто нового для людини метапневмовірусу, так само як про набуття відомим нам HMPV нових властивостей. За проаналізованими даними його ролі при ГРІ у світі і в Україні в динаміці теперішню ситуацію можна оцінити як сезонний підйом HMPV-інфекції, який може бути значнішим як загалом, так і на окремих територіях унаслідок попереднього впливу пандемії COVID-19.
5
Кузнєцов, М. П., О. В. Лисенко та С. В. Хомутов. "СЕЗОННЕ АКУМУЛЮВАННЯ ЕНЕРГІЇ В ГІБРИДНІЙ ЕНЕРГОСИСТЕМІ". Vidnovluvana energetika, № 1(76) (5 квітня 2024): 6–21. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2024.1(76).6-21.
Full textAbstract:
Метою роботи є дослідження можливостей тривалого зберігання електроенергії в локальній енергосистемі для компенсації непостійності споживання та відновлюваних джерел енергії. Таке зберігання дозволить збільшити ефективність використання сонячної та вітрової енергії, врівноважуючи генерацію та споживання в різні пори року. Як засіб тривалого зберігання енергії розглядається комплекс отримання водню шляхом електролізу та його подальшого використання в паливних елементах для повторного перетворення на електричну енергію. Допоміжними засобами балансування в локальній енергосистемі використовуються традиційні засоби – акумуляторна батарея, дизель-генератор. Предметом дослідження є показники ефективності енергосистеми (індекси надійності) та обсяги виробництва і споживання водню впродовж року. Застосовано математичний апарат випадкових функцій, коли поточні значення генерації та споживання електроенергії моделюються стохастичними процесами. Отримані результати дозволяють оцінити потреби в потужності різних складових енергосистеми та ємності систем накопичення енергії, а також рівень непродуктивних втрат енергії та обмежень рівня споживання. Як засіб оптимізації пропонованих рішень використано імітаційне моделювання з послідовним перебором можливих значень параметрів енергосистеми та оцінкою чутливості результатів до окремих складових. Статистична стійкість отриманих результатів забезпечена великою кількістю реалізацій випадкових процесів. Запропоновано співвідношення потужностей вітрових та сонячних електростанцій, ємності системи накопичення енергії, які забезпечують певний рівень надійності енергопостачання. При цьому можливо досить повно використати всю генеровану енергію впродовж року, сумістивши періоди підвищеної генерації та споживання в різні сезони за допомогою водню як проміжного енергоносія. Бібл. 30, рис. 5, табл. 3.
6
ЛЮБЧУК, О. К. "УДОСКОНАЛЕННЯ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ СКЛАДОВОЇ МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИВАБЛИВІСТЮ ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 1(88) (1 травня 2024): 378–81. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.1.53.
Full textAbstract:
Проблема удосконалення механізму державного управління привабливістю туризму в Україні представлена у статті. Розглянута інструментальна складова механізму державного управління туризмом. Метою дослідження є удосконалення інструментального механізму державного управління туристичною привабливістю в Україні в умовах цифровізації. Інструментальна складова механізму державного управління показана в статті як сукупність принципів суб'єкта управління. Відзначена значущість принципів для системи управління. Зазначено вплив цифрових технологій на розвиток туристичної галузі. Впроваджені цифрові технології в сферу туризму призвели до надання послуг в нових форматах. В туристично-рекреаційній сфері з’явилися цифровий туризм та цифрова рекреація. Впровадження цифрових технологій потребує застосування інноваційних принципів в державному управлінні туристичною сферою. Принципи «Ефективність», «Доцільність», «Обґрунтованість», «Системність», «Сталість», «Децентризму», «Відкритість до радикальних змін», «Команди», «Екосистеми» віднесено до інноваційних принципів а наукових дослідженнях. Надана характеристика інноваційних принципів державного управління сферою туризму і рекреації. Для удосконалення інструментальної складової механізму державного управління туристично-рекреаційною сферою запропоновані принципи на основі закордонного досвіду. До даних принципів управління віднесено наступні принципи: «Оцінки ефекту від прийняття альтернативних рішень державними органами управління», «Корисність державних рішень як відображення публічної привабливості дестинацій», «Важливість інвестиційних проектів», «Сукупного впливу на бюджет розвитку туристично-рекреаційної сфери»; «Комплексності», «Детальний прогноз потоку відвідувачів по пунктах відправки, призначення та періоду часу»; «Комплексне і централізоване прийняття рішень з розвитку дестинацій», «Регулювання трудових ресурсів у зв’язку з сезонною зайнятістю», «Оцінка потоку різних категорій відвідувачів», «Координація розвитку з іншими галузями», «Раціональне використання діючих та організація нових дестинацій», «Регламентація основних чинників розвитку дестинацій».
7
Halchak, V., V. Boyarchuk, V. Syrotiuk та S. Syrotyuk. "ПАРАМЕТРИ ПРЯМОГО ПОТОКУ СОНЯЧНОЇ ЕНЕРГІЇ ПРИ ЯСНОМУ НЕБІ З УРАХУВАННЯМ ПРОЗОРОСТІ АТМОСФЕРИ". Vidnovluvana energetika, № 2(57) (2 вересня 2019): 22–31. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.2(57).22-31.
Full textAbstract:
Оцінка ефективності сонячних енергетичних установок з пристроями стеження, але розташованих у різних кліматичних зонах, часто неможлива внаслідок неповторюваних або важко відтворюваних штучно режимів інсоляції. Тому у розрахунках переважно використовують усереднені середньомісячні значення погодинної зміни інтенсивності прямого потоку сонячної енергії за умови ясного неба, наведені в актинометричних довідниках. Але вони також відображають місцеві особливості інсоляції, виражені наприклад локальними відхиленнями від симетрії відносно полудня. Відтак енергетичну оцінку пропонується проводити з використанням погодинних значень інтенсивності прямого потоку сонячної енергії, розрахованих за однозначно регламентованими параметрами прозорості атмосфери.
 Моделювання відповідних залежностей проведено за співвідношенням, рекомендованим Європейським Каталогом сонячної радіації (ESRA), для випадку моделі ясного неба – показника релеївської складової оптичної товщини ідеальної атмосфери δR(m) та сезонних значень фактору каламутності Лінке-Кастена TLК. Отримані симетричні відносно полудня модельні криві співставлені з даними реєстрації на метеостанціях Бориспіль і Ковель, розташованих поблизу широти 50о. Помітні відмінності обумовлені місцевими добовими та сезонними особливостями стану реальної атмосфери. У той же час інтегральні показники інсоляції – зареєстровані денні суми прямого потоку сонячної енергії – близькі модельним з врахуванням сезонних змін фактору каламутності: 4 – влітку, 3,5 – весняного рівнодення і 3,0 – зимового сонцестояння. Потік сонячної енергії, розрахований за виразом з відповідними сезону коефіцієнтами, зручний для оцінки поточної потужності і денної продуктивності сонячних енергетичних установок з пристроями стеження у будь якому регіоні. Місцеві особливості інсоляції оцінюються внеском малих відхилень від ідеалізованого потоку. Бібл. 17, табл.3, рис. 5.
8
Адмін, О. Є., та Н. Г. Адміна. "Вплив паратипових чинників на показники якості молока при різних технологіях утримання тварин". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (30 грудня 2022): 66–77. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.04.08.
Full textAbstract:
Метою цього дослідження було встановлення впливу паратипових чинників на продуктивність корів, вміст соматичних клітин у молоці та захворюваність корів на мастит. Усього проаналізовано понад 15 тисяч проб молока, отриманих за умови прив’язного утримання корів та понад 16 тисяч проб – у разі безприв’язного. Середній вміст соматичних клітин у молоці за умови безприв'язного утримання складав 700±11 тис/см3 з мінливістю 141 %, а у разі прив’язного – 411±7 тис/см3 із дуже високим значенням варіабельності цього показника – 209 %. Високі значення мінливості обумовлено біноміальним розподіленням вмісту соматичних клітин. У дослідженнях було визначено силу впливу віку корів, стадії лактації та сезону року на добові надої та якість молока корів. Найменшу кількість соматичних клітин (545±19,3 тис/см3) за умови безприв’язного утримання мали корови першої лактації. Зі збільшенням віку тварин значення цього показника спочатку зростало до третьої лактації (805±28,4 тис./см3), а потім середня кількість соматичних клітин у молоці залишалась майже на одному рівні. За умови прив’язного утримання вміст соматичних клітин у корів шостої лактації і старше (634±53,1 тис у cм3) був майже вдвічі більшим, ніж у первісток (331±9,2 тис. у cм3). Частота реєстрації захворювань на мастит за умови прив’язного утримання в перший місяць лактації складала 17,3±2,33 %, а у другий – зменшувалась до 15,1±2,39 %. Потім протягом лактації кількість корів, хворих на мастит, збільшувалась до 21,5±2,24 % на 11-му місяці лактації (Р<0,05). У разі безприв’язного утримання відсоток випадків захворювання на мастит був найменшим у другому місяці лактації (26,9±1,71 %). Надалі протягом лактації кількість корів, хворих на мастит, збільшувалась до 31,2±1,74 % (Р<0,05). Що стосується сезонних змін показників молока за умови безприв’язного утримання, то середньодобовий надій змінювався від 15,8±0,14 кг у січні до 17,8±0,16 кг у червні, вміст жиру коливався від 3,39±0,011 % у червні до 3,71±0,010 % у грудні, вміст протеїну – від 3,00±0,009 % у вересні до 3,23±0,010 % у березні. Найнижчий вміст соматичних клітин спостерігався у пробах молока, отриманих у січні (380±14,2 тис/см3), а найвищий – 703±17,1 тис/см3 у липні. За умови безприв’язного утримання найбільша частота виявлення маститу спостерігалась у літні (43,0±2,12 %, 48,6±2,14 % і 41,8±2,11 %) місяці, а також у березні (36,8±2,08 %) і листопаді (33,0±1,19 %). Отримані результати можуть бути використані для попередження маститів у корів, що може бути економічно ефективним методом для вирішення питання контролю якості та безпечності молока на виробництві у сучасних умовах.
9
Балахонова, Олеся, та В. В. Сенчук. "Економічна сутність та види виробничих запасів підприємств". ПОДІЛЬСЬКИЙ НАУКОВИЙ ВІСНИК 1, № 3(31) (2024): 12–20. http://dx.doi.org/10.58521/2521-1390-2024-31-2.
Full textAbstract:
У статті досліджено виробничі запаси як складової частини оборотних активів підприємств. Наведена класифікація виробничих запасів підприємств: виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція. Досліджено, що до кожного виробничого процесу (чи стадії виробничого процесу) може бути виділено такі види вихідних матеріалів: сировина, допоміжні матеріали, виробничі матеріали, комплектуючі. Виділено товарні запаси на запаси засобів виробництва та предметів споживання. Розподілено виробничі та товарні запаси на поточні, страхові та сезонні. Виділено основні види витрат, що пов’язані зі створенням та змістом запасів: комерційні витрати, витрати на зберігання, витрати, пов’язані з ризиком втрат внаслідок старіння, псування, продажу за зниженими цінами, втрати що пов’зані з втраченою вигодою від використання вкладених у виробничі запаси коштів на інші альтернативні напрями.
10
Балахонова, Олеся, та Володимир Сенчук. "Економічна сутність та види виробничих запасів підприємств". ПОДІЛЬСЬКИЙ НАУКОВИЙ ВІСНИК 1(29) (2024): 12–19. http://dx.doi.org/10.58521/2521-1390-2024-29-2.
Full textAbstract:
У статті досліджено виробничі запаси як складової частини оборотних активів підприємств. Наведена класифікація виробничих запасів підприємств: виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція. Досліджено, що до кожного виробничого процесу (чи стадії виробничого процесу) може бути виділено такі види вихідних матеріалів: сировина, допоміжні матеріали, виробничі матеріали, комплектуючі. Виділено товарні запаси на запаси засобів виробництва та предметів споживання. Розподілено виробничі та товарні запаси на поточні, страхові та сезонні. Виділено основні види витрат, що пов’язані зі створенням та змістом запасів: комерційні витрати, витрати на зберігання, витрати, пов’язані з ризиком втрат внаслідок старіння, псування, продажу за зниженими цінами, втрати що пов’зані з втраченою вигодою від використання вкладених у виробничі запаси коштів на інші альтернативні напрями.
11
Pryshva, Oles, Ivan Glukhov та Nikolay Kruglik. "Активізація фізичної активності високої інтенсивності чоловіків у літній період складовими способу життя". Physical education, sport and health culture in modern society, № 4(48) (31 грудня 2019): 61–67. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-04-61-67.
Full textAbstract:
Актуальність. Фізична активність високої та середньої інтенсивності – важлива складова здоров’я чоловіків молодого та середнього віку. На фоні тотального малорухомого способу життя активізація фізичної активності високої інтенсивності (ФАВІ) чоловіків доступними та природніми засобами складових способу життя, що змінюють добовий енергетичний баланс, набуває актуальності, враховуючи фактори сезонності. Мета дослідження полягає у аналізі ефективності методу природньої активізації ФАВІ чоловіків молодого та середнього віку корекцією енергетичного балансу організму у літній сезон. Методи дослідження: на першому етапі досліджувався фізичний стан чоловіків, їх фізична активність та харчування напередодні ФАВІ; вираховувались ІП співвідношення кількості пройдених кроків до кількості спожитих грамів їжі та відносної ваги спожитих продуктів тваринного та рослинного походження; отримані дані порівнювались із повсякденними показниками. Результатом стали індивідуальні моделі ІП з урахуванням відносної ваги спожитих тваринних та рослинних продуктів. На другому етапі експерименту чоловіки цілеспрямовано дотримувались даних моделей, по закінченню порівнювались показники фізичного стану із початковими результатами. Результати: основу експериментальних моделей констатуючого експерименту склали відмінності між днями напередодні ФАВІ та звичайними: ІП − 44,58 %, загальній фізичній активності – 21,31 %, відносна вага тваринних продуктів – 14,65 %, відносна вага рослинних продуктів – 10,62 %, відносна вага спожитих продуктів – 10,04 %. Основу моделі способу життя чоловіків у формуючому експерименті склали індивідуальні ІП – Me = 1,66 кроків на грам спожитої їжі за добу якого притримувались чоловіки напередодні ФАВІ. Метод корекції енергетичного балансу чоловіків напередодні ФАВІ дозволило збільшити кількість занять на тиждень ФАВІ, на 45,89 %; кількість кроків ФАВІ на 25,08 %; затраченого часу занять на 11,41 %. Позитивні зміни були відмічені у фізичному стані чоловіків. Висновки: Розроблена методика природньої активізації ФАВІ чоловіків складовими способу життя, на основі моделювання добового енергетичного балансу організму, виявилась ефективною. Збільшення енергетичних запасів організму стимулює бажання занять ФАВІ наступного дня у літній період.
12
Сулейманова, С. Р. "Розвідувальний аналіз та візуалізація набору даних на прикладі підприємства електронної торгівлі". Problems of Informatization and Management 3, № 79 (2024): 69–75. https://doi.org/10.18372/2073-4751.79.19385.
Full textAbstract:
У цій статті представлений підхід до розвідувального аналізу та візуалізації набору даних на прикладі підприємства електронної торгівлі. В дослідженні розглядаються ключові етапи розвідувального аналізу даних: попередню обробку даних, візуалізацію, видалення аномалій, кореляційний та кластерний аналізи для підготовки даних до вирішення задач машинного навчання у майбутніх дослідженнях. До цих задач входять: оцінка моделі часового ряду, виявлення тренду, сезонних та циклічних складових часового ряду, кластеризація клієнтів, класифікація нових клієнтів, прогнозування кількості проданих одиниць по кластерам клієнтів. Розроблений підхід може бути використаний для аналізу інших наборів даних електронної торгівлі.
13
Романчук, І. О., О. В. Бондарчук та Г. М. Білуха. "ДОСЛІДЖЕННЯ СЕЗОННИХ ЗМІН БІЛКОВОГО СКЛАДУ КОРОВ'ЯЧОГО МОЛОКА-СИРОВИНИ". ПРОДОВОЛЬЧІ РЕСУРСИ 12, № 23 (2024): 152–66. https://doi.org/10.31073/foodresources2024-23-17.
Full textAbstract:
Предмет. Азотовмісні фракції коров’ячого молока. Мета. Визначення закономірностей зміни білкового складу молока-сировини в залежності від сезонів року. Методи. Забезпечували відповідну точність та достовірність азотовмісних фракцій згідно зі стандартизованими методиками досліджень. Результати. Виробництво молока і молочних продуктів є одним із важливих напрямів забезпечення населення повноцінними продуктами харчування. Склад і функціональні властивості коров’ячого молока мають велике значення для виробників молока, переробників та споживачів. Склад і властивості збірного молока є змінними параметрами, що залежать від низки факторів обумовлених генетикою корів, складом кормової бази, умовами утримання тощо. За останні роки структура виробництва заготівельного молока в Україні зазнає впливу через воєнну агресію, а кліматичні зміни суттєво впливають на кормову базу для молочного тваринництва та властивості молока-сировини. Для оцінки технологічних властивостей молока було проведено дослідження складу азотовмісних фракцій в молоці, що надходить на переробні підприємства, в залежності від сезонів року за наступними показниками: загальний азот, білок, не казеїновий азот, не казеїновий білок, небілковий азот, сечовина, сироваткові білки. На основі проведеної комплексної оцінки білкового складу коров'ячого молока встановлено діапазони вмісту білків казеїнової фракції – 2,4–2,7%, сироваткових білків 0,2–0,8%. Сфера застосування результатів. Розраховано на спеціалістів молочної галузі, викладачів, аспірантів, науковців. Результати досліджень мають практичний характер для організації контролю за показниками молока під час приймання на переробних підприємствах.
14
Стрямець, Г. В., В. О. Гребельна та О. С. Скобало. "Основні характеристики температурного режиму повітря Розточчя в розрізі тривалих і короткочасних змін". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 1 (2021): 14–19. http://dx.doi.org/10.36930/40310102.
Full textAbstract:
Глобальне оцінювання температурного режиму нашої планети найповніше висвітлює Міжурядова група експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) у періодичних звітах, де відзначено ріст температури повітря над поверхнею суші та океану у ХХ та ХХІ століттях, який проявляється в різних місцях неоднаково. Як констатує МГЕЗК, проведення різних аналізів дає підставу припустити, що температури в північній півкулі за останнє десятиліття були вищі, ніж у будь-який інший час за останні 6-10 століть. Відповідно до програми "Літопису природи заповідників і національних природних парків" в установах ПЗФ здійснюють локальні метеорологічні дослідження. У роботі наведено основні характеристики температурного режиму природного заповідника "Розточчя" за даними власної метеостанції за період з 2005 р. по 2019 р. включно. Відзначено, що найбільші відхилення температури повітря спостерігаються влітку +2,5 °С та взимку +2,2 °С, менші – навесні та восени, відповідно +1,8 °С та +1,7 °С. Аналіз середньомісячних температур у розрізі п'ятирічних періодів показує найістотніше підвищення температур періоду 2015-2019 рр., коли середні річні температури були вищими за 9,2 °С. Середня річна температура досліджуваного п'ятнадцятирічного періоду зросла від 6,9 до 9,0 °С, тобто на 2,1 °С. Максимальні абсолютні відхилення зафіксовано в літні місяці, це від 2,1 до 3,0 °С, що становить 12-18 % до середньої архівної температури сезону, а абсолютні мінімальні – навесні, від 1,3 до 2,4 °С, тобто на 19-34 % більше температури весни за даними архіву. Отже, наведені цифри демонструють чітку тенденцію до підвищення середньорічних і сезонних температур як для досліджуваного п'ятнадцятирічного періоду 2005-2019 рр. загалом, так і для всіх його п'ятирічних складових. Порівняння динаміки температур за календарними сезонами року показало стабільне підвищення температур за всіма сезонами порівняно з багаторічними архівними показниками. Також виявлено стійкий тренд підвищення суми ефективних температур (більше +5 °С) за п'ятирічними періодами: за період 2010-2014 рр. збільшення становить 3,8 %, а за 2015-2019 рр. – 6,6 % порівняно з 2005-2009 рр.
15
ЛАВРИНЮК, Зоряна, Ольга КАРАЇМ, Ольга РАБАН та Юлія СИСОЄВА. "ОЦІНКА ШУМОВОГО ЗАБРУДНЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОГО ТА 33 МІКРОРАЙОНІВ МІСТА ЛУЦЬК". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 3 (20 листопада 2024): 44–50. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2024-3-6.
Full textAbstract:
Шумове забруднення є однією із найактуальніших екологічних проблем сучасних міст. Зростання чисельності населення, збільшення кількості транспорту та промислових об’єктів призводять до постійного підвищення рівня шуму. Це негативно впливає на здоров’я людей, їх працездатність, емоційний стан, а також на якість життя в цілому. Зазначені негативні явища потребують вирішення, що у свою чергу базується на ефективних методах оцінки шумового забруднення на вулицях міста та розробці заходів щодо його зменшення. Метою роботи є оцінка рівня шумового забруднення від автотранспорту в центральному та 33-му мікрорайонах м. Луцьк. Дослідження проведено упродовж осені та зими 2023–2024 років із 17.00 по 19.00 години з метою встановлення сезонних варіацій у рівні шуму та їх впливу на життя мешканців, а також розробки рекомендацій щодо зменшення шумового навантаження у цих мікрорайонах. Вимірювання здійснено за допомогою шумоміра Smart Sensor AR814 Digital Sound Level Meter з діапазоном 30–130 дБ та частотою 31,5 Гц – 8,5 кГц. Рівень шумового забруднення в м. Луцьк перевищує допустимі норми як у центральній частині, зокрема на проспекті Волі, так і на території 33-го мікрорайону. Найвищі показники шуму спостерігаються біля площі Київський Майдан та в районах з інтенсивним рухом транспорту. Шумові показники варіюються залежно від сезону: взимку рівень шуму зростає через відсутність листяного покриву, тоді як восени спостерігається його зниження, хоча й перевищення нормативних значень залишалися. Основним джерелом шуму в обох районах є транспорт. Для зменшення шумового забруднення рекомендовано модернізувати дорожнє покриття, створювати зелені зони та впроваджувати шумопоглинаючі елементи. У цьому аспекті, вимірювання рівня шумового забруднення за допомогою шумомірів, є важливою складовою екологічного управління міськими територіями. Вони надають необхідну інформацію для ефективного моніторингу, виявлення джерел шумового забруднення, а також для управління змінами та забезпечення комфортних умов проживання. Оцінка рівня шуму виступає ключовим інструментом для збереження екологічної якості міського простору та сприяє сталому розвитку інфраструктури, що відповідає екологічним та санітарним нормативам.
16
Myronchuk, K. V. "Класифікація мобільних живоплотів". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 8 (2018): 70–73. http://dx.doi.org/10.15421/40280814.
Full textAbstract:
Для тимчасового або довгострокового озеленення урбанізованих територій, на яких немає можливості створення традиційних елементів озеленення, доцільно створювати мобільні живоплоти із застосуванням новітніх технологій. Моделювання процесів планування, створення і формування мобільних живоплотів має базуватися на поєднанні декоративного, агротехнічного та екологічного принципів, що надалі забезпечуватиме еколого-біологічну стабільність живих огорож та їх стійкість до впливу несприятливих природних і антропогенних чинників урбанізованого середовища. Вперше висвітлено класифікацію мобільних живоплотів, яка поділяє їх на дві групи – прості та каркасні мобільні живоплоти; за видовим складом – чисті та змішані; за висотою – низькі, середні та високі. Також за тривалістю використання на одному об'єкті озеленення виділено тимчасові, сезонні, довгострокові мобільні живоплоти. Залежно від розмірів, ваги однієї секції, що безпосередньо впливає на мобільність цього елементу озеленення, за можливістю переміщення поділяють на: високомобільні, середньомобільні та маломобільні. Наведено рекомендації щодо видового складу, використання мобільних живоплотів. Доведено, що мобільні живоплоти є перспективними для використання їх у ландшафтному дизайні та озелененні територій.
17
НАКОНЕЧНИЙ, Роман, Людмила ХАРЧЕНКО-БАРАНЕЦЬКА та Андрій СИНИЦЯ. "“BOXING DAY” В АНГЛІЙСЬКОМУ ФУТБОЛІ". PHYSICAL CULTURE AND SPORT: SCIENTIFIC PERSPECTIVE, № 2 (29 червня 2023): 52–57. http://dx.doi.org/10.31891/pcs.2024.2.8.
Full textAbstract:
Аналізуючи наявні дослідження у футболі, нами не виявлено пов’язаних із з’ясуванням ролі “Boxing Day” в межах проведення одного з найкращих чемпіонатів з футболу у Світі. Мета дослідження: з’ясувати переваги та недоліки “Boxing Day” в Англійському футболі. Методи дослідження: аналіз і синтез, порівняння та узагальнення. Результати. Досягнення високих результатів у футболі залежить не лише від рівня підготовленості гравців (технічної, тактичної, фізичної, психічної та теоретичної) але й календаря змагань, що стає однією з ключових складових успіху команди. Особливо це стосується чемпіонатів, де рівень клубів суттєво не відрізняється одне від одного. Щоб виграти такі змагання потрібно протягом усього сезону (9-10 місяців) демонструвати найвищий рівень гри, що вкрай складно. Таке явище як “Boxing Day” коли команди повинні грати декілька матчів за найменший проміжок часу можуть внести свої корективи у розподіл місць по завершенню сезону. Висновок. З однієї сторони складний передноворічний графік в “АПЛ” небезпечний: надмірним фізичним навантаженням; відсутністю ефективного відновлення гравців; високим ризиком травматизму футболістів тощо. З іншого, керівники ліги вважають недоцільним відмовлятись від цієї події тому, що це: свято для вболівальників; важливе дійство для трансляторів та значна стаття прибутків.
18
Приступа, Євген, Юрій Бріскін, Христина Хіменес та Мар’ян Пітин. "Сучасна система змагань національної футбольної ліги в умовах сталого розвитку". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 4 (4 травня 2022): 14–18. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.4.14-18.
Full textAbstract:
Анотація. Видовищність є ключовим чинником систем змагань професійних видів спорту. Сьогодні суспільні запити щодо бачення яскравого спортивного шоу дещо трансформуються, а отже існує потреба перегляду окремих складових систем змагань, зокрема і в ігрових видах професійного спорту. Водночас у провідних організаціях професійного спорту (NFL, NBA, MLB тощо) простежується прагнення до поєднання звичних традицій та внесення актуальних оновлень у структуру та зміст систем змагань. Сьогодні на світовому спортивному ринку провідною організацією професійного спорту з отримання прибутків за сезон залишається Національна футбольна ліга (NFL), а отже можна вважати, що структура і зміст розробленої нею системи змагань є еталонною. Мета. Виявити ключові компоненти сучасної системи змагань в американському футболі та їх зміст. Методи. Аналіз інформаційних ресурсів і документальних матеріалів, що пов’язані з організацією змагань в NFL; теоретичний аналіз та узагальнення, історичний метод, теоретична інтерпретація та пояснення; системний аналіз. Результати. NFL сьогодні організувала таку систему змагань, яка в організаційному та економічному аспектах є найбільш ефективною. Першочерговим орієнтиром для внесення коректив у її структуру та зміст є потреби сучасного споживача спортивних послуг. Не менш вагому роль у цьому процесі відіграють економічні, політичні обставини, зокрема в США та, що актуалізовано сьогодні, – карантинні обмеження в останні два роки. Структура сучасного чемпіонату NFL: 32 команди, розподілені на дві конференції, по чотири дивізіони та по чотири команди у кожному з них. Чемпіонат складається з двох етапів – регулярного сезону та плей-офф. Ігрові матчі команд плануються таким чином, що найбільшу їх кількість кожна команда грає з командами свого дивізіону, і меншу кількість ігор – з командами інших дивізіонів своєї конференції та командами іншої конференції. Регулярний чемпіонат триває 18 тижнів (17 ігрових + 1 – відпочинковий). Серед 32 команд, 14 отримують шанс розіграти Super Bowl в іграх плей-офф.
 Ключові слова: американський футбол, структура, зміст, чинники, прибуток.
19
Корінчевська, Тетяна Володимирівна, та В’ячеслав Аврамович Михайлик. "ДЕСТРУКЦІЯ ТКАНИН ДЕЯКИХ ЯГІД ТА ФРУКТІВ ПРИ НАГРІВАННІ". Scientific Works 88, № 1 (2024): 4–10. https://doi.org/10.15673/swonaft.v88i1.2952.
Full textAbstract:
Ягоди та фрукти є важливим елементом у здоровому харчуванні завдяки високому вмісту біологічно активних речовин. В той же час вони містять у своєму складі до 90% води. Це призводить до того, що в процесі зберігання вони можуть швидко псуватись та втрачати свою природню цінність. Тому для мінімізації втрат урожаю плодово-ягідну сировину піддають термічній переробці. З метою оптимізації теплової обробки сировини методами термічного аналізу були проведенні дослідження процесів деструкції, що відбуваються при нагріванні матеріалу. Проаналізовано 17 видів ягід та фруктів, широко представлених в літній сезон на ринку України. Дослідження подрібнених зразків з їстівної частини свіжих плодів проведено в дериватографі при нагріванні з постійною швидкістю до 250 °С. Результати термічного аналізу свідчать, що першим етапом деструкції є дегідратація матеріалу, яка супроводжується поглинанням теплоти. В результаті аналізу отриманих даних були визначені вологість, характерні температури, швидкість та умовний тепловий ефект зневоднення зразків. Встановлено, що кінетика процесу дегідратації та величина умовного теплового ефекту залежить від вмісту вільної та зв’язаної води в продукті і їх співвідношення. Показано, що вміст зв’язаної води визначається хімічним складом, в якому вуглеводи відіграють головну роль. Встановлено, що після повного видалення води відбувається деструкція органічних речовин, яка протікає з поступовою втратою маси зразків та з наростаючим виділенням теплоти. Виявлено, що досліджені фрукти та ягоди можна умовно поділити на дві групи за характером розкладання термолабільних складових органічних речовин. Визначено термічну стабільність досліджених ягід та фруктів, як граничну температуру, після досягнення якої спостерігається розкладання органічних речовин в продукті. Дана температура є одним з основних режимних параметрів термічної обробки плодово-ягідної сировини, що забезпечує високу якість продуктів переробки. Припущено, що термічна стабільність залежить від вмісту моно- та дисахаридів, що входять до складу.
20
Shlapak, V. P., N. P. Shpak, G. P. Leontyak, S. A. Koval та E. Yu Marno-Kutsa. "Дослідження процесів розкладання підстилки у природних дібровах Поділля". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 7 (2018): 27–30. http://dx.doi.org/10.15421/40280705.
Full textAbstract:
Проведено порівняння морфологічних характеристик та швидкості розкладання підстилки в різних за складом природних деревостанах. Розраховано опадо-підстилковий коефіцієнт (ОПК) або індекс інтенсивності біологічного кругообігу для всіх дослідних насаджень природних лісів Національного природного парку "Кармелюкове Поділля". Визначено сезонне зменшення маси підстилки. Встановлено, що показник ОПК залежить від складу деревостану, типу лісу, рельєфу та погодних умов. У насадженнях із перевагою опаду дуба звичайного спостережено накопичення значної маси та потужності підстилки. Виявлено вплив опаду береки і липи на швидкість розкладання підстилки в лісах природного походження. Рекомендовано вводити ці породи в культури дуба звичайного. Встановлено, що формування повітряно-гідрологічного режиму верхніх шарів ґрунту залежить від типу деревостану. Найбільш сприятливою для процесів ґрунтоутворення є грудкувато-листова структура, яку формує опад липи, береки та граба. Опад дуба розкладається найповільніше. Швидкість розкладання підстилки залежить від умов місцезростання та хімічного складу опаду. Середній показник опадо-підстилкового коефіцієнта становить для природних лісів 1,0–1,7. Визначений опадо-підстилковий коефіцієнт підтверджує вагомий вплив опаду липи й береки на мінералізацію підстилки за 2–3 роки. Тому в лісові культури дуба звичайного рекомендовано введення липи й береки, що сприятиме формуванню високопродуктивних подільських дібров.
21
Самойлик, Ю. В., О. С. Кулик та О. О. Балана. "СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ЯГІДНОГО НАПРЯМУ АГРАРНОГО БІЗНЕСУ: ЕКОНОМІЧНІ, ЕКОЛОГІЧНІ, МАРКЕТИНГОВІ ТРЕНДИ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 3 (62) (27 жовтня 2021): 7–12. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/62-1.
Full textAbstract:
У роботі набули подальшого розвитку підходи щодо обгрунтування напрямів формування стратегії роз- витку ягідного бізнесу. Розглянуто світові тенденції виробництва плодово-ягідної продукції. Виявлено, що збільшення обсягів виробництва фруктів і ягід середньоконтинентального клімату насамперед пов’язане із інтенсифікацією галузі і як наслідок підвищенням рівня урожайності. Обгрунтовано, що Україна має зна- чний потенціал щодо розвитку ягідництва. Запропоновано три основні складові стратегічного розвитку галузі: економічний (поступовий перехід від дрібного виробництва до більш масштабного, відведення біль- ших площ під садівництво ягідних культур у великих інтегрованих підприємства; розвиток сільськогоспо- дарської кооперації та експортного потенціалу; диверсифікація виробництва; автоматизація виробничих процесів); маркетинговий (вирощування нішевих ягідних культур у промисловому масштабі; пропаганда здорового харчування та споживання ягід цілий рік, а не тільки в сезон; використання різних каналів мар- кетингових комунікацій; розвиток системи продажів через маркетплейси; збільшення терміну реалізації продукції); екологічний (удосконалення технологій виробництва та переробки ягід; розвиток органічного напряму в ягідництві; сертифікація продукції).
22
Дзюндзя, О. В., та О. О. Велнечук. "ДОСЛІДЖЕННЯ РІЗНИХ СОРТІВ ГАРБУЗА ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ У ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 6 (30 грудня 2024): 174–80. https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2024.6.19.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню товарознавчо-технологічних характеристик харчових гарбузів різних сортів та їх вплив на кулінарне призначення. Гарбуз – цінна сезонна культура, яка здатна забезпечити споживача життєво-необхідними компонентами та сприяє процесам травлення. Використання гарбуза як харчової добавки до готової продукції обумовлене позитивним впливом на організм людини. В його хімічному складі містяться висока кількість біологічно– активних речовин, які необхідні для процесу життєдіяльності організму. Проте не зважаючи на його багатий хімічний склад, він не являється поширеним інгредієнтом у кондитерському виробництві. Відповідно, важливо дослідити види харчового гарбуза, проаналізувати їхній хімічний склад та вивчити найоптимальніші сорти для використання у харчовій промисловості. Предметами дослідження були три основних групи харчового гарбуза, це мускатний, великоплідний і товстокорий (звичайний). Серед них найкращими споживчими властивостями відзначалися сорти мускатної групи. Мускатні сорти гарбуза володіють гарними органолептичними показниками та добре зберігають свій аромат, колір і структуру при термічній обробці, а це означає що він чудово підходить для харчової промисловості. Порівнявши різні сорти виявлено, що за хімічним складом та органолептичними характеристиками найкращим виявився сорт Арабатський. Під час дослідження визначено найбільший вміст β-каротину порівняно з іншими гарбузами цієї групи. Високий вміст каротиноїдів надає плодам гарного та яскравого кольору і впливає на зміцнення імунітету людини. Тому, даний сорт пропонується використовувати як для промислової переробки (харчові порошки, цукати, тощо) так і для використання в якості основного та додаткового інгредієнту в кулінарних стравах та виробах. Завдяки високому вміст есенційних речовин, в тому числі і пектинових речовин та низькій калорійності гарбуз можна рекомендувати для моделювання страв дієтичного та лікувально-профілактичного призначення.
23
Бойко А.О. та Боженко В.В. "ВПЛИВ СИСТЕМНОГО РИЗИКУ НА ДИНАМІКУ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇНИ". Економічний форум 1, № 3 (2020): 23–30. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-3-4.
Full textAbstract:
Системні ризики спричиняють не тільки первинні наслідки для фінансової системи країни, але їх небезпека швидше викликає вторинний та третинний вплив, оскільки вони вкладені в більш широкий контекст суспільних, економічних та політичних ризиків та загроз. Метою дослідження є розробка економіко-математичної моделі для оцінювання впливу системних ризиків на розвиток соціально-економічних відносин в країні. Для досягнення поставленої мети були використані такі методи дослідження: кореляційна матриця, тест Дікі-Фуллера, метод Census X-13, вектор-авторегресійна модель (VAR). Дослідження питання взаємозв’язку між рівнем системного ризику в країні та станом її соціально-економічного розвитку в статті здійснено в наступній логічній послідовності: по-перше, сформовано інформаційну базу дослідження та скориговано дані на сезонну складову, по-друге, здійснено перевірку на наявність мультиколінеарності між обраними факторами, по-третє, визначено фактори соціально-економічного характеру, які мають найбільш тісний зв’язок з рівнем системного ризику, по-четверте, побудовано векторну авторегресійну модель (VAR) та здійснено перевірку її адекватності. Для характеристики рівня системного ризику в країні обрано індекс фінансового стресу, що розраховується щоденно Національним банком України. Інформаційною базою дослідження обрано щомісячні дані за період з квітня 2008 р. по грудень 2019 р. У результаті проведеного дослідження встановлено, що шок, спричинений дією системного ризику, призводить до: зростання безробіття протягом наступних місяців, різкого зменшення доходів населення у виглядів заробітної плати в перші чотири місяці, падіння ділової активності суб’єктів господарювання у промисловій галузі, а також зменшення обсягів зовнішньоекономічного обороту. Отримані практичні результати можуть бути враховані при формуванні макропруденційної політики в контексті визначення заходів для запобігання виникненню та накопиченню системних ризиків.
24
Станкевич-Волосянчук, Оксана. "Роль мертвої деревини у різноманітті орнітофауни передгірської діброви на території українсько-словацького прикордоння". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія, № 53 (13 липня 2023): 29–36. http://dx.doi.org/10.24144/1998-6475.2022.53.29-36.
Full textAbstract:
Дослідження птахів проводилися з січня 2020 р. по лютий 2023 р. у керованій передгірській діброві українсько-словацької прикордонної смуги. У публікації представлені дані щодо угруповань птахівдвох сезонів – зимового (29 видів) і гніздового (45 видів). Протягом усього року на території лісу перебувають 50 видів птахів. З них – 11 видів (1/5) – це види охоронюваних категорій регіонального, національного та європейського рівня. Більша частка цих видів (71,7 %) прямо пов’язані з мертвою деревиною: Dendrocopos leucotos, Dendrocoptes medius, Picus viridis, Dryocopus martius, Ficedula albicollis, Phoenicurus phoenicurus та деякі інші. Аналіз топічної та трофічної структури зимового та гніздового угруповань птахів також вказують, що найчисленнішими за видовим складом та щільністю населення є види-дуплогнізники, які харчуються комахами та іншими безхребетними, що живуть у мертвій деревині. Мертва деревина у лісі є ключовим фактором, який визначає присутність та численність, як фонових, так і рідкісних видів птахів, зокрема і охоронюваних категорій. Будь-які лісогосподарські заходи, спрямовані на ліквідацію сухостійних дерев та лежачої мертвої деревини, будуть критичними, у першу чергу, для видів птахів, які знаходяться під охороною законодавства.
25
Grishin, B. O., L. V. Mormil, I. I. Hrytsyniak та I. A. Osoba. "Оцінка органолептичних та інтерʼєрних показників помісних коропів першого покоління від схрещування антоніно-зозуленецького та любінського внутрішньопородного типів української рамчастої породи". Animal Breeding and Genetics 55 (15 травня 2018): 56–60. http://dx.doi.org/10.31073/abg.55.07.
Full textAbstract:
Виконано аналіз органолептичних та інтер’єрних показників помісних коропів першого покоління від схрещування антоніно-зозуленецького та любінського внутрішньопородного типів української рамчастої породи. Об’єктом досліджень виступали дволітки досліджуваних груп коропа, одержані наприкінці вегетаційного сезону. Розділення частин тіла риби проводили відповідно до методичних рекомендацій. Найбільшу частку маси тіла досліджуваних груп риб становило філе зі шкірою, найменшу – луска, що зумовлено типом лускового покриву.Одержані результати досліджень свідчать про те, що вихід їстівних частин у помісних груп був вищим, порівняно з вихідними формами. Так, в результаті проведених досліджень найвищим показник їстівної частини виявився у обидвох помісних групах коропів порівняно з їх вихідними формами, що на нашу думку зумовлено явищем гетерозису. Неїстівна частина тушки у досліджуваних груп риб в середньому складала близько 15%. Найменшою їстівна частина тушки виявилася у вихідної форми любінського рамчастого коропа відносно трьох інших груп.Проаналізовано особливості основних показників інтер’єру у помісних коропів першого покоління від схрещування антоніно-зозуленецького та любінського внутрішньопородного типів української рамчастої породи. Зокрема досліджено вміст протеїну, жиру та сухої речовини у тканинах дволіток коропа.
26
Коник, Аліна Василівна, та Ганна Валеріївна Декуша. "ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕПЛОФІЗИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ТЕПЛОАКУМУЛЯЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ". Scientific Works 88, № 1 (2024): 57–62. https://doi.org/10.15673/swonaft.v88i1.2961.
Full textAbstract:
Застосування теплоакумуляційних матеріалів (ТАМ) в системах акумуляції тепла та теплових акумуляторах дає поштовх до пошуку нових акумуляційних рідин з певними технічними характеристиками, що будуть відповідати індивідуальним умовам експлуатації. Пошук складових теплоакумуляційного матеріалу та його технічні характеристики є актуальним предметом досліджень у сучасній тепловій енергетиці. Особлива увага приділяється ТАМ, що працюють з низькопотенційними джерелами енергії, що відповідає розвитку концепції безкарбонової енергетики. У запропонованій статті представлено результати експериментальних досліджень водневого показника і густини теплоакумуляційного матеріалу, що використовується у дослідному зразку мобільного теплового акумулятору МТА-0,5МВт створеного за державним замовленням у Інституті технічної теплофізики НАН України. Теплоакумуляційний матеріал складається з речовин, що широко представлені на ринку України, є не токсичними, вибухо- і пожежобезпечними та екологічними. Дослідження проведено за стандартними методиками. Для досліджень відібрано чотири зразки – вода (контрольний зразок), ТАМ до застосування та після двох і чотирьох опалювальних сезонів, відібраних з акумулятора ємнісного типу дослідного зразка МТА-0,5МВт. Отримані результати зміни рН і густини свідчать про доцільність застосування теплоакумуляційних матеріалів на основі багатофункціональних порошків у діапазоні температур від 20 до 90°С, оскільки рідини залишаються нейтральними, а зміни густини відбуваються в межах 1–2%.
27
Лобанов, Л., Д. Чалаєв, П. Гончаров та ін. "РОЗРОБКА ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ПОВІТРЯ В СИСТЕМАХ ВЕНТИЛЯЦІЇ ТА КОНДИЦІОНУВАННЯ ГРОМАДСЬКИХ БУДІВЕЛЬ МЕТОДАМИ ФОТОКАТАЛІЗУ Й ПЛАЗМОХІМІЇ". Science and Innovation 19, № 1 (2023): 71–85. http://dx.doi.org/10.15407/scine19.01.071.
Full textAbstract:
Вступ. Сезонні хвилі спалаху ГРВІ, зокрема й COVID-19, спричиняють потребу розробки комплексу заходів щодостворення безпечних для здоров’я умов перебування в місцях скупчення людей.Проблематика. Наявні припливно-витяжні системи централізованого опалення, вентиляції і кондиціювання повітря (ОВіК) не лише не захищають від зараження, а й слугують джерелом накопичення та поширення патогенних мікроорганізмів. Пошук ефективних способів очищення повітря у місцях масового скупчення людей як складової протиепідемічних заходів є актуальним завданням.Мета. Розробка та створення обладнання для очищення і знезаражування повітря від аеродисперсної патогенноїмікрофлори в системах ОВіК, яке може вмонтовуватися в централізовані системи вентиляції будівель без їхньої реконструкції та зміни технологічних параметрів.Матеріали й методи. Комплекс фізико-хімічних методів, які охоплюють аналітичне та експериментальне дослідження з використанням теорії електрогазодинаміки дисперсних систем та залученням методів растрової скануючої мікроскопії, методів порівняння однотипних якісних показників проб і вихідних зразків.Результати. Для дослідження ефективності як окремих плазмохімічних і фотокаталітичних модулів, так і установки вцілому при режимах роботи, що моделюють умови експлуатації систем централізованої вентиляції, створено експериментальний стенд. Визначено оптимальні технологічні параметри процесів для підвищення ефективності знезараження й очищення повітря в ОВіК системах методами плазмофотокаталізу. Запропоновано технічні рішення для підвищення енергоефективності дослідно-експериментальної установки комплексного очищення і знезараження повітря від широкого класу забруднювачів повітря в системах припливно-витяжної вентиляції будівель.Висновки. Знезаражування повітря методом комбінованого плазмофотокаталітичного впливу на повітряний потік із системою каталітично-термічного розкладання надлишкового озону забезпечує ефективне очищення від забруднювачів та дозволяє знизити ступінь мікробіологічної контамінації повітря до безпечного рівня.
28
Попович, О. М., та І. В. Головань. "ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ ІЗ СЕЗОННИМИ ТЕПЛОВИМИ АКУМУЛЯТОРАМИ З КРИСТАЛІЗАЦІЄЮ ТЕПЛОНОСІЯ". Vidnovluvana energetika, № 4(79) (10 грудня 2024): 36–45. https://doi.org/10.36296/1819-8058.2024.4(79).36-45.
Full textAbstract:
Розроблено комплексну математичну модель системи теплопостачання, яка використовує енергію сезонного тепло-вого акумулятора з можливістю кристалізації теплоносія. Модель враховує взаємний вплив електромеханічних і теп-лотехнічних складових системи та призначена для визначення ефективного співвідношення конструктивних і режимних параметрів системи з тепловим акумулятором з кристалізацією і без неї. Як критерій енергетичної ефективності варіанта системи застосовано зниження споживання енергії з електричної мережі протягом опалювального сезону порівняно з таким споживанням системи з тепловим насосом, який бере енергію з атмосфери. Відношення вартостей економії електричної енергії й теплової ізоляції сезонного теплового акумулятора використано для оцінки ефективно-сті капітальних вкладень. Досліджено варіанти системи з сезонними тепловими акумуляторами: з водою у рідкому стані за зміни діапазону її робочих температур; з урахуванням тепла кристалізації всього об’єму води або його половини. Дослідження виконано для варіантів зміни потрібної енергії на опалення у 10 і 100 разів. Визначено закономірності зміни потужностей і температур протягом опалювального сезону, інтегральні величини критеріїв ефективності. Показано, що застосування теплового акумулятора з водою у рідкому стані може збільшити енергетичну ефективність систе-ми до двох разів. Визначено вплив використання теплоти кристалізації всього об’єму води на зміну потрібного об’єму теплового акумулятора, величини показників енергетичної та ресурсної ефективності. Варіант з кристалізацією програє варіанту з водою у рідкому стані за показниками енергетичної та ресурсної ефективності, але дозволяє змен-шити потрібну величину акумулятора. Для варіанта з кристалізацією половини об’єму води досліджено синергетичний ефект отримання питної води, очищеної розморожуванням, показано можливість покращення при цьому показників ресурсної ефективності у 2,5 … 8,5 раза, що може знижувати термін окупності витрат на теплову ізоляцію до кількох місяців.
29
БАЛДИНЮК, Олена. "ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ ЯК СОЦІАЛЬНА ПРОБЛЕМА". Humanitas, № 3 (4 вересня 2024): 12–18. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2024.3.2.
Full textAbstract:
Стаття присвячена обґрунтуванню актуальності проблеми працевлаштування як форми соціального захисту внутрішньо переміщених осіб. У процесі дослідження було використано метод аналізу психолого-педагогічних джерел із досліджуваної проблеми, методи порівняння та узагальнення. Проаналізовано ряд нормативно-правових документів: Загальна декларація прав людини, Конституція України, Закони України «Про зайнятість населення», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про соціальні послуги»; Кодекс законів про працю України, інші акти законодавства, які закріплюють соціальні гарантії держави щодо реалізації громадянами права на працю, регулюють питання організаційного, інституційного, ресурсного забезпечення реалізації державою заходів сприяння зайнятості населення України та захисту від безробіття. Досліджено різні визначення поняття «безробіття» у нормативно-правових документах та працях дослідників проблеми; виокремлено проблеми, з якими стикаються внутрішньо переміщені особи при пошуку роботи (відсутні вакансії за спеціальністю та рівнем освіти; низька заробітна плата; небажання роботодавця наймати на роботу ВПО; недостатньо професійних навичок та досвіду роботи для працевлаштування; проблеми з оформленням на роботу через брак документів, в тому числі й нерозірвані трудові відносини з попереднім роботодавцем). Розглянуто основні класифікації безробіття за різними критеріями, а саме: причинами виникнення безробіття (фрикційне, структурне, циклічне, сезонне, викликане високими витратами на оплату праці); формою прояву безробіття (відкрите, приховане); тривалістю безробіття (короткострокове, середньострокове та тривале безробіття); поширеністю безробіття (загальнодержавне, регіональне, галузеве, міське, сільське); соціально-професійним складом безробітних. Виокремлено напрями роботи в центрах зайнятості з внутрішньо переміщеними особами щодо працевлаштування та пошуку роботи, а саме: професійне інформування, професійне консультування та професійний відбір.
30
Улан, Аліна, та Руслан Кос. "Відображення тенденції до омолодження світового футболу у чемпіонатах різних країн світу". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3 (20 листопада 2022): 27–31. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2022.3.27-31.
Full textAbstract:
Анотація. Еволюційний розвиток світового футболу на шляху до залучення в професійний спорт гравців більш юного віку робить актуальним дослідження вікових особливостей спортивної кар’єри футболістів та висуває нові вимоги до побудови процесу багаторічної підготовки спортсменів. Актуальність цього дослідження обумовлена необхідністю спростування явища форсування спортивної підготовки футболістів шляхом залучення молодих гравців до професійного футболу за умови раціональної побудови багаторічної підготовки спортсменів з урахуванням їхніх вікових особливостей. Мета. Вивчити явище омолодження світового футболу шляхом аналізу складів команд та віку футболістів за результатами чемпіонатів Іспанії, Німеччини, Англії та України. Методи. Аналіз літературних джерел та матеріалів мережі Інтернет, синтез та узагальнення. Результати. Для дослідження обрано провідні чемпіонати, які вважаються найсильнішими за рейтингом ФІФА, а також чемпіонат України, що власне демонструє сучасний стан вітчизняного футболу. Аналіз трьох спортивних сезонів з інтервалом близько 10 років – від 2000 до 2021 р. – дозволив встановити, що частка молодих гравців у командах Німеччини зросла на 9,2 %, у англійському чемпіонаті – на 1,7 %, у чемпіонаті Іспанії – на 2,9 % та в командах України кількість гравців віком до 20 років зросла найбільше – на 13,6 %.
 Ключові слова: омолодження футболу, вікові особливості спортсменів, спортивна кар’єра.
31
Демченко, Володимир Георгійович, та Аліна Василівна Коник. "Основні аспекти процесів теплоакумулювання". Scientific Works 84, № 1 (2020): 48–53. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1868.
Full textAbstract:
Системи та обладнання для зберігання теплової енергії є ключовими елементами при розгортанні відновлюваної теплової енергетики, актуальність якої на даному етапі розвитку набуває масштабного значення. Представлена стаття охоплює короткий аналіз сучасного стану основних технологій інтенсифікації процесів збереження теплоти, аналіз основних технологічних, технічних аспектів, що виникають при розробці теплових акумуляторів та за реальних умов їх експлуатації. Зокрема, обґрунтовано доцільність застосування теплового акумулювання, проаналізовано шляхи підвищення ефективності економії енергії, визначено основні аспекти процесів акумуляції теплоти. 
 При обґрунтуванні доцільності застосування теплового акумулювання проаналізовано співвідношення поверхні та об’єму теплового акумулятора, що тісно пов'язані з розмірами складових елементів та продуктивністю системи зберігання теплоти. Це співвідношення теоретично вказує, як можливо підвищити коефіцієнт корисної дії та продуктивність систем зберігання теплової енергії. Доведено підвищення ефективності та економії енергії при врахуванні сезонних факторів та пікових навантажень. Розглянуто основні аспекти технологічної інтенсифікації процесів акумуляції теплоти, які полягають у подоланні теплової стратифікації рідинних теплових акумуляторів, обґрунтуванні модульного дизайну конструкції, посиленні передачі теплоти та маси, а також в зміні властивостей матеріалу при фазовому переході.
 Розглянуті аспекти при їх реалізації дозволяють оптимізувати роботу генеруючого обладнання з максимально можливим ККД системи теплопостачання, шляхом вирівнювання графіку навантаження у співвідношенні «генерація - споживання», а також розвантажити технологічне обладнання, знизити споживання паливно-енергетичних ресурсів. Як наслідок, знижується собівартість отриманої енергії та зменшуються шкідливі викиди в оточуюче середовище.
32
ЦИБАНЮК, Олександра. "АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ПОНЯТІЙНОЇ КАТЕГОРІЇ «ПРОФЕСІЙНИЙ СПОРТ» У НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТАХ". Physical Culture and Sport: Scientific Perspective 1, № 1 (2024): 58–63. http://dx.doi.org/10.31891/pcs.2024.1.8.
Full textAbstract:
В статті розглянуті актуальні проблеми використання понятійної категорії «професійний спорт» у нормативних документах. Доведено, що чітке закріплення та розуміння основних понять і термінів є запорукою успішної реалізації правових норм у будь-якій сфері правового регулювання та їх застосування у практичній діяльності всіма суб’єктами; вказав, що якість самого документу безпосередньо залежить від несуперечливості й логічної впорядкованості саме правової термінології, її відповідності національним та міжнародним стандартам. Автор, посилаючись на дослідження науковців, визначила характерні особливості спорту як соціального інституту: використання відчуття азарту для мотивації людей до споживання спортивних послуг; нестабільна якість спортивного видовища як товару й надвисока лояльність споживачів до нього; баланс конкуренції між суперниками; взаємозв’язок прибутків та тривалості спортивного сезону. Проаналізовано особливості використання терміну «професійний спорт» задля вдосконалення правового регулювання суспільних відносин, які формуються між суб’єктами професійної спортивної діяльності. До актуальних проблем також віднесено випадки ототожнення дефініцій «професійний спорт» і «спорт вищих досягнень». Крім того спостерігається тенденція активізації своєрідної синтезованої співпраці між олімпійським і професійним спортом: легка атлетика, фехтування, плавання пішли шляхом комерціалізації та професіоналізації. Наголошено, що незважаючи на відмінності та різночитання, головними спільними ознаками дефініції стали комерціалізація професійного спорту – отримання прибутку внаслідок надання послуг щодо виробництва і продажу видовища, участь кожної складової професійного спорту: людських ресурсів, інфраструктури, спортивних споруди тощо.
33
Ускова, Ю. А., С. И. Козаков та А. О. Кириченко. "Математическое моделирование как инструмент оптимизации логистических процессов в агропромышленном комплексе". Applied Economic Researches Journal, S1 (18 грудня 2024): 183–90. https://doi.org/10.47576/2949-1908.2024.26.45.026.
Full textAbstract:
В статье рассматривается применение математического моделирования для решения актуальных задач оптимизации логистических процессов в аграрном секторе. Уделяется особое внимание методам повышения эффективности транспортировки продукции, включая задачи маршрутизации на основе графовых моделей. Представлены подходы к оптимизации размещения складов и распределительных центров, где учитываются факторы спроса, транспортных расходов и фиксированных затрат. Проанализированы модели линейного программирования, используемые для планирования посевных площадей и управления запасами, что позволяет учитывать ограничения ресурсов и сезонные колебания. Описаны перспективы автоматизации складских процессов с использованием киберфизических систем и робототехники, что предполагает значительное снижение издержек и повышение производительности в ближайшие годы. Выделены преимущества применения математического моделирования для комплексного управления аграрной логистикой, ориентированной на устойчивое развитие. The article discusses the application of mathematical modeling to solve urgent problems of optimizing logistics processes in the agricultural sector. Special attention is paid to methods of increasing the efficiency of product transportation, including routing tasks based on graph models. Approaches to optimizing the placement of warehouses and distribution centers are presented, which take into account the factors of demand, transportation costs and fixed costs. Linear programming models used for planning acreage and inventory management are analyzed, which allows taking into account resource constraints and seasonal fluctuations. The prospects of automation of warehouse processes using cyber-physical systems and robotics are described, which implies a significant reduction in costs and an increase in productivity in the coming years. The advantages of using mathematical modeling for integrated management of agricultural logistics focused on sustainable development are highlighted.
34
Щука, Г. П., Л. В. Ковальська та Ю. В. Безрученков. "ПОДІЄВИЙ ТУРИЗМ: УТОЧНЕННЯ БАЗОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК". Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі, № 7 (28 грудня 2022): 70–76. http://dx.doi.org/10.32782/tourismhospcee-7-8.
Full textAbstract:
У статті представлено наукову позицію авторів щодо базових характеристик подієвого туризму. Увага до даного виду спеціалізованого туризму викликана такими факторами як, по-перше, зростання кількості подорожуючих з метою участі або споглядання певного заходу, по-друге, властивостями даного явища, яке дозволяє збільшити кількість туристичних прибуттів та витрат, подолати традиційні для туризму сезонні коливання; сформувати позитивний імідж туристичної дестинації і досягти економічного процвітання навіть за відсутності туристичних ресурсів, по-третє, зацікавленістю громадськості в розвитку подієвого туризму в Україні. Встановлено, що наявні дослідження даного феномену у більшості випадків присвячені опису успішних івентів чи дестинацій, які ефективно розвиваються за рахунок подієвого туризму. Натомість сутність та базові характеристики поняття залишаються дискусійними. Подієвий туризм також ще називають івент-туризмом, івентивним туризмом та event-туризмом, оскільки «подія» в англійській мові – event, в українській транслітерації – івент. Подієвий туризм виступає одночасно інструментом мотивації туриста та розвитку дестинації, процесом споживання туристичної послуги, властивістю подорожі та спеціалізованим видом туризму і класифікується за масштабом та тематикою події, цілями та професійними напрямками, складом учасників та типом організаторів. Результатом неоднорідності даного явища є формування окремих сегментів споживачів кожного з підвидів подієвого туризму не лише за типом події (спортивна, мистецька, політична, релігійна та ін.), але й за її масштабністю (глобальні, регіональні, місцеві) та іншими характеристиками. Відповідно, потреби та очікування споживачів кожного з типів івент-турів відрізняються, як і можливості дестинації організувати ту чи іншу подію. Звідси, подієвий туризм забезпечує ефективний розвиток туристичної дестинації лише в тому випадку, коли вірно визначено її туристичний потенціал, пропозицію (івентивний портфель) сформовано відповідно до потреб споживача і проведено велику маркетингову роботу до залученню туристів.
35
Білик, Олег, та Христина Хіменес. "Особливості проведення змагань в кільцевих автоперегонах (на прикладі «Формула-1» та «NASCAR»)". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 4 (20 травня 2021): 7–12. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.4.7-12.
Full textAbstract:
Анотація. Популярність професійних автоперегонів постійно зростає, відповідно організатори подібних змагань прагнуть до удосконалення їх проведення. Важливим фактом є утримання глядацької уваги, а отже існує необхідність у забезпеченні непередбачуваності переможця таких змагань. Найуспішнішими моделями змагальних систем у класі кільцевих видів є Гран-прі змагань Формули-1 та суперсерія NASCAR. Мета. Виявити спільні та відмітні риси проведення змагань в автоперегонах «Формула-1» та «NASCAR». Методи. Аналіз та узагальнення даних наукової та методичної літератури, документальних матеріалів. Результати. У сучасному суспільстві професійні автоперегони характеризуються динамічністю, непередбачуваністю змагальної діяльності та водночас екстремальними, небезпечними, але економічно виправданими підходами до змагань. Виявлено загальні критерії для пошуку спільних та відмітних рис у системі проведення змагань «Формула-1» та «NASCAR», які включають кількість команд, пілотів, змістову частину гонок, систему нарахування очок, наявність «плей-офф», тривалість гонки, кількість та тривалість «пітстопів» за гонку, властивості змагального треку чи траси, гендерну ознаку, географію проведення змагань, участь «Grid girls». Відповідно було з’ясовано характерні особливості систем змагань у професійних автоперегонах за кожним з визначених критеріїв. Обґрунтовано компоненти економічної ефективності систем змагань, які включають середні витрати на сезон для команд, розподіл прибутків, відвідуваність, максимальну заробітню платню, вартість автомобіля та квитків. Зіставлення інформації про проведення змагань з професійних кільцевих автоперегонів дозволило виявити, що організатори «NASCAR» дотримуються більш традиційних підходів до формування системи змагань, а організатори «Формули-1» постійно актуалізують складові змагальної діяльності відповідно до високих технологічних вимог.
 Ключові слова: система змагань, професійні автоперегони, «Формула-1», «NASCAR».
36
Леонтяк, Г. П., М. Ю. Осіпов, С. А. Масловата та Ю. В. Майборода. "Проект благоустрою та озеленення присадибної ділянки в місті Умань". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 2 (2020): 14–18. http://dx.doi.org/10.36930/40300202.
Full textAbstract:
У містобудуванні озеленення є складовою частиною загального комплексу заходів щодо планування, забудови і впорядкування населених місць. Зелені насадження є основними елементами художнього оздоблення населених пунктів, естетичне та емоційне значення яких зумовлене можливістю з їхньою допомогою чергувати враження від навколишнього простору, вводити в урбанізоване середовище природні елементи. У процесі передпроєктних досліджень встановлено, що ділянка має прямокутну форму та рівнинний рельєф, прокладену дорожньо-стежкову мережу, бесідку, водойму, будинок, гараж і санвузол. Площа об'єкта озеленення становить 2725,8 м2. Газонне покриття єднає загальну композицію, а мульчувальні матеріали, зокрема кора (289,9 м2) та гравій (161,6 м2), підкреслюють і виділяють рослинні композиції. Житлова зона – житловий будинок площею 180,9 м2 з доріжками, що з'єднують та забезпечують доступний прохід. Цю зону поділено на дві частини: передню, що веде до партерної частини та задню – для з'єднання із зоною відпочинку. До будинку та навколо нього розміщується плиткова дорожньо-cтежкова мережа, загальною площею 798,3 м2, прокладена до кожної із наведених зон. Зону відпочинку відповідно поділено нa: прогулянкову зону, садову зону, з водяних рослин, зону барбекю, садову зону. Дорожньо-стежкова мережа й архітектурне рішення спрямовані на проектування ділянки у регулярному стилі. Створення садово-паркового об'єкта із врахуванням особливостей природно-кліматичних умов, побажань замовника та функціонального зонування надасть території завершеного вигляду та слугуватиме місцем для відпочинку усієї родини. На ділянці не проглядається загальний задум, тому пропонуємо розмістити наведені рослини відповідно до їх функціональних зон. Таким способом вдасться раціонально використати загальну площу з уже прокладеною дорожньо-стежковою мережею та створити зручне зонування для експлуатації всієї території. Рослини підібрані так, щоб додати унікальності цьому об'єкту, підкреслити кожну запропоновану зону, але водночас зберегти цілісність загальної задумки та композиції всього об'єкта. Декоративність кожної рослини підкреслюється сезонно, тому мешканці цієї ділянки зможуть милуватися композиціями в будь-яку пору року. Вся територія з композиціями гарно освітлюється, чим підкреслюється фактура рослин та їх форми.
37
Волч, І. Р., та С. С. Подобівський. "АНАЛІЗ ПОШИРЕННЯ КЛІЩІВ IXODES RICINUS І DERMACENTOR RETICULATUS У ДЕЯКИХ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМАХ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (4 червня 2025): 45–50. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2025.v.i2.15308.
Full textAbstract:
РЕЗЮМЕ. Іксодові кліщі є основними переносниками збудників багатьох інфекційних хвороб. Від їх чисельності залежить епідемічне благополуччя населення на певній адміністративній території. Вивчення видового складу кліщів, ареалу їх поширення, особливостей біоценозу, впливу екологічних чинників, стану популяції, зараженості патогенними мікроорганізмами залишається актуальним. У роботі основна увага зосереджена на кліщах видів Ixodes ricinus та Dermacentor reticulatus. Мета – визначення густоти поширення, видової та статевої належності кліщів Ixodes ricinus і Dermacentor reticulatus в екосистемах Підгаєцької територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області. Матеріал і методи. Збір зразків кліщів проводили на території Підгаєцької територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області з використанням «прапора» розміром 1×1 м на узліссях, берегах річок, озер і ставків. Площа однієї досліджуваної ділянки становила приблизно 1000 м2. Дослідження активності кліщів проводили з вересня по листопад 2024 року в два забори: перший збір проводили у вересні – першій половині жовтня, другий – у другій половині жовтня – першій половині листопада. Видову і статеву належність кліщів визначали в лабораторії Центру із вивчення Лайм-бореліозу та інших інфекцій, що передаються кліщами, при Тернопільському національному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Результати. Результати дослідження показали, що D. reticulatus є домінантним видом (92,1 %) на територіях, які досліджували. Статевий розподіл цих кліщів показав значне переважання самців над самками. Решта відловлених кліщів припала на I. ricinus. Кількість самців і самок суттєво не відрізнялася. Відмічено, що як на сезонну, так і на добову активність кліщів I. ricinus і D. reticulatus очевидно суттєво впливала температура повітря. Індекс рясності кліщів становив 5,49. Висновки. Встановлено значне домінування (92,1 %) кліщів виду D. reticulatus. Частка I. ricinus складала лише 7,9 % від загальної кількості. Спостерігалося чисельне домінування самців D. reticulatus над самками: 69,4 проти 30,5 % – при першому зборі (вересень – початок жовтня) та 66,6 проти 33,3 % (кінець жовтня – початок листопада) – при другому, p<0,05. Визначено індекс рясності (5,49) кліщів на відкритих трав’янистих територіях Підгаєцької територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області.
38
Shydlovskyi, Pavlo, and Dmytro Stupak. "The research of flint implements on Kyrylivska site." Naukovi Studii / Наукові студії 8 (December 9, 2015): 21–32. https://doi.org/10.5281/zenodo.1195009.
Full textAbstract:
This text presents the analysis of flint artefacts from investigated by V. Khvoiko Kyrylivska Upper Palaeolithic location, which are deposited in funds of different museums. By this research provides cultural-chronological and functional interpretation of the site. В цій роботі аналізуються крем ’яні артефакти з досліджень В. Хвойки Кирилівської верхньопалеолітичної стоянки, які зберігаються у фондах кількох музеїв. Дослідження крем ’яного комплексу дозволяє зробити такі висновки: 1. За характерними особливостями обробки крем ’яний інвентар стоянки демонструє значні відмінності від інших пам ’яток межиріцької культури Середнього Подніпров ’я. Як за технологією виробництва, так і за радіо-вуглецевим датуванням, найближчі аналогії матеріал знаходить в пізньограветських індустріях Східної Європи. 2. Колекції крем ’яних виробів обох шарів стоянки являються цілком подібними за технікою первинної та вторинної обробки сировини, але досить різняться між собою за відсотковим складом різних категорій знарядь праці. 3. Це дає можливість стверджувати єдність структури стоянки, яка складалась з декількох функціонально різних ділянок - підвищеної житлової ділянки з рештками жител у вигляді чітких лінзоподібних скупчень матеріалу («верхній шар»), де відбувалась основна господарська діяльність мешканців - виготовлення знарядь, утилізація здобичі тощо; та кістковища - природного чи антропогенного скупчення фауністичних решток, яке активно використовувалось людьми. Використання цього кістковища можливо мало епізодичний, сезонний характер, про що свідчить наявність декількох прошарків як у «верхньому», так і в «нижньому» шарах.
39
Рубан, В. О., Р. В. Северин, А. М. Гонтарь та Г. В. Пономаренко. "Ефективність застосування вакцин у схемах профілактичних заходів щодо інфекційного ринотрахеїту у котів в умовах ветеринарної клініки «Айболіт» м. Харкові". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (30 грудня 2022): 172–79. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.04.21.
Full textAbstract:
Інфекційний ринотрахеїт як герпесвірусна інфекція значно поширений серед котів і проявляється гострим перебігом ураження очей та органів дихання. Незважаючи на значні наукові напрацювання щодо діагностики та лікування хворих тварин, актуальним залишається питання вибору ефективних засобів специфічної профілактики. Метою роботи було з’ясування ефективності застосування різних вакцин провідних виробників проти інфекційного ринотрахеїту котів. Для досягнення поставленої мети потрібно розв’язати такі завдання: дослідити поширення хвороби, особливостей сезонності та вікової сприйнятливості. Дослідження виконували в умовах приватної ветеринарної клініки м. Харкова 2020–2021 років. Встановлено, що захворюваність котів на герпесвірусну інфекцію склала 25,8 %. Сезонні коливання за наявності інфекційного ринотрахеїту визначилися у весняно-осінній період з найбільшою кількістю випадків у жовтні-листопаді (28,0 %) та у березні-квітні (31,0 %). Аналіз вікової динаміки показав, що коти найбільш схильні до герпесвірусної інфекції у віці 10 тижнів (23,0 %) та у віці 12 тижнів (20,5 %), мінімально чутливі до хвороби у віці 3 роки і старше (2,5 %). Також реєстрували випадки захворювання серед котів 6-ти річного віку і старше (15,3 %). Результати аналізу епізоотологічних показників щодо інфекційного ринотрахеїту котів указують на значне його поширення в умовах м. Харкова та вимагають науково обґрунтованого застосування ефективних специфічних засобів. У результаті дослідження ефективності застосування різних вакцин провідних виробників проти інфекційного ринотрахеїту котів препаратами вибору стали вакцини «Нобівак TRICAT Trio» та «Zoetis Felocell 4», які забезпечували 100 % ефективність при застосуванні кошенятам у 9–12-ти тижневому віці. Вакцини «PureVaxRCPCH» та «Feligen CRP» при застосуванні їх кошенятам у 8-ми тижневому віці показали ефективність 86,0 % та 71,0 % відповідно. Для покращення ефективності застосування вакцин необхідно регулярно запроваджувати моніторингові дослідження з виділенням циркулюючих штамів вірусу в певному регіоні з метою аналізу відповідності їх зі складом вакцинних антигенів. Важливим питанням залишається з’ясування рівня загальної резистентності та колострального імунітету сприйнятливого молодняку перед запровадженням щеплення.
40
H.M., Minaeva. "STRUCTURAL AND FUNCTIONAL CHARACTERISTICS OF PHYTOPLANKTON OF LOWER DNIPRO WATERFLOWS." Scientific Bulletin of Natural Sciences (Biological Sciences), no. 30 (June 30, 2021): 75–83. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2524-0838/2021-30-8.
Full textAbstract:
The study of waterflowsin the lower currentsof the Dniproin 2016–2020 showed that groups of plankton algae are quite rich in species composition and characterized by polydominant structure, and Chlorophyta, Bacillariophyta and Cyanophyta (in the amount of 82%)are the main structure-forming divisions. 145–261 WWs from 9 divisions were found in rivers and tributaries. The floristic spectrum of planktonic algaethereis similar and formed mainly by green (32%), diatoms (30%) and blue-green (20%) algae; The river Viryovchyna is an exception, in which the third place in terms of the number of WWsis occupied by the Euglenophyta division (14%), and the indicators of phytoplankton developmentare 2.3 and 5.7 times higher than the following indicators in the rest of the studied water bodies: 2.7 million. cells / dm3and 0.967 g / m3against 6.2 million cells / dm3and 5.537 g / m3due to the inflow of allochthonous organic matter with wastewater from urban treatment facilities. The dominant phytoplankton complex of waterflows is formed mainly by diatoms.The primary production of algae,during the research period,averaged 3.55 g O2/ m3× day and in different waterflowswas 1.6–2.0 times higher than the destruction. Destructive processes, similarly to the productive ones, took place most intensively in the river Viryovchyna, where in all seasons the p / p was not less than 6.19 g O2/ m3× day. Gross p / p in the lower Dnipro waterflows averaged 3.55 g O2/ m3× day during the study period and was 1.6–2.0 times higher than destruction.The destruction of organic matter (OM)in the studied water bodies averaged 2.06 g O2/ m3× day, net production -1.49 g O2/ m3× day, which indicates the accumulation of organic matter in the studied waterflows of the lower Dniproduring 2016-2020.In the river Viryovchyna,during all the seasons,the gross p / p was not less than 6.19 g O2/ m3× day.Key words:lower Dnipro, waterflows, structure of phytoplankton, primary products, destruction of organic matter. Антропогенне навантаження на річки, особливо ті, які протікають через міста, безумовно відбивається на видовому складі фітопланктону. Проведено дослідження річкової води біля міста Херсон. Особлива увага була приділена річці Вірьовчина, до якої відбувається скид води з очисних споруд міста. Дослідження водотоків нижньої течії річки Дніпра 2016–2020 роківпоказало, що угруповання водоростей планктону досить багаті за видовим складом і характеризуються полідомінантною структурою, а основними структуроутворюючими відділами є Chlorophyta, Bacillariophytaі Cyanophyta(усумі 82% флористичного спектру).Урічках і рукавах річки Дніпро виявлено 145–261 ввт з 9 відділів. Флористичний спектр планктонних водоростей в них схожий і формується переважно зеленими (32%), діатомовими (30%) і синьозеленими (20%) водоростями; виключенням є річка Вірьовчина, в якій третє місце за кількістю ввт займає відділ Euglenophyta(14%), а показники розвитку фітопланктону в 2,3 і 5,7 рази перевищують такі показники в решті досліджених водних об’єктів: 2,7 млн. кл/дм3 і 0,967 г/м3проти 6,2 млн. кл/дм3 і 5,537 г/м3за рахунок надходження алохтонної органіки зістічними водами міських очисних споруд.Зазначене явище являє собою підтвердження антропогенного забруднення стічними водами притоки річки Дніпро.Домінуючий комплекс фітопланктону водотоків формується переважно діатомовимиводоростями.Первинна продукція водоростей уперіод польових досліджень в середньому складала 3,55 г О2/м3×добу і в різних водотоках в 1,6–2,0 рази перевищувала деструкцію. Деструкційні процеси, аналогічно продукційним, найбільш інтенсивно проходили урічціВірьовчина, де в усі сезони п/п була не менше 6,19 г О2/ м3×добу. Валова п/п уводотоках нижнього Дніпра становила в середньому за досліджуванийперіод 3,55 г О2/ м3×добу і в 1,6–2,0 рази перевищувала деструкцію. Деструкція органічної речовиниудосліджених водних об’єктах в середньому становила 2,06 г О2/ м3×добу, чиста продукція –1,49 г О2/ м3×добу, що свідчить про накопичення органічної речовини в досліджених водотоках нижнього Дніпра протягом 2016–2020 рр. УрічціВірьовчина в усі сезони валова п/п була не менше 6,19 г О2/ м3×добу.Ключові слова: нижній Дніпро, водотоки, структура фітопланктону, первинна продукція, деструкція органічної речовини.
41
ТЕЛЬВАК, Віталій, Віктор ВЕРНЕР та Вікторія ТЕЛЬВАК. "РЕЦЕПЦІЯ ПОСТАТІ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО У СВІТЛІ ДЖЕРЕЛ «BORN DIGITAL» ЯК ЕЛЕМЕНТ СУЧАСНОЇ ІСТОРИЧНОЇ СВІДОМОСТІ". Problems of humanities History, № 12/54 (31 липня 2023): 285–309. http://dx.doi.org/10.24919/2312-2595.12/54.283752.
Full textAbstract:
Анотація. Мета статті полягає у з’ясуванні особливостей рецепції постаті М. Грушевського в кіберпросторі, що проявляється у частоті пошуку інформації про нього в популярному пошуковику Google, а також найбільшій цифровій енциклопедії Вікіпедія. Методологія дослідження. Аналіз, виконаний за допомогою комп’ютерних методів, проводився на двох типах даних: часові ряди (кількісні дані) та набори ключових слів (якісні – текстові дані). Методи, які використовуються для дослідження часових рядів: аналіз центрального тренду в наборі та окремих моментів часу, а також виділення основного тренду з часового ряду шляхом відсіювання сезонних і випадкових компонентів за допомогою фільтра Ходріка-Прескотта. Для аналізу наборів ключових слів (текстових даних) були використані методи комп’ютерної лінгвістики: на основі набору ключових слів створювали лінгвістичний корпус, з якого видаляли слова, що мають лише граматичне значення. Потім була складена таблиця частоти зустрічальності окремих слів як окремо, так і частоти асоціацій між словами. Наукова новизна статті полягає у спробі комплексного аналізу рецепції постаті М. Грушевського в кіберпросторі. Висновки. Дослідження уможливило довести, що М. Грушевський постає як діяч, знаний і важливий для українського суспільства та, навпаки, не надто запитана постать для користувачів Інтернету з інших країн. Як бачимо з отриманих результатів, в запитах стосовно М. Грушевського домінує здебільшого наукова та дидактична тематика. Тож певною робочою гіпотезою є те, що дискурс, що описує М. Грушевського, не є скільки-небудь помітно політизованим, щоб можна було очікувати з огляду на його карколомну кар‘єру в революційні роки. Натомість згаданий дискурс пов’язаний з освітою, дослідженнями над культурною спадщиною, пам’яттю та історією. Отримані результати стануть у нагоді насамперед соціологам, котрі зосереджені на з‘ясуванні динаміки зміни настроїв українців стосовно найбільш авторитетних діячів минулого.
42
Kuznietsov, M., O. Lysenko та O. Melnyk. "ДО ОПТИМАЛЬНОГО КОМБІНУВАННЯ ВІТРОВИХ ТА СОНЯЧНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ". Vidnovluvana energetika, № 1(56) (8 серпня 2019): 10–19. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.1(56).10-19.
Full textAbstract:
Метою даної роботи є визначення оптимального співвідношення різних джерел відновлюваної енергії в гібридних енергосистемах, базуючись на оцінках випадкової складової потужностей генерації та споживання електроенергії. Для цього розглядаються короткотермінові коливання потужності, спричинені природними змінами сонячної та вітрової енергії в діапазоні менше години. Такі зміни впливають на можливості регулювання частоти й напруги, а також стійкості систем електропостачання. Предметом дослідження є пропорція вітрової та сонячної генерації, а також її загальний рівень у споживанні електроенергії, а предметом оптимізації – варіативність сукупної генерованої потужності. Особливістю роботи є синхронне співставленні рівнів генерації енергії та її споживання різними локальними споживачами. Методи дослідження – математична модель комбінації випадкових процесів та безпосереднє використання статистичних даних в якості експериментальних. Методом оптимізації обрано побудову поверхні відгуку, що забезпечує візуалізацію результатів при задовільній точності. При необхідності результат уточнюється методом дихотомії. Результати дослідження порівнюються за рівнем впливу погодних факторів, для чого розглядаються дані різних пір року. Отримані залежності дозволяють також оцінити вплив енергетичної ефективності вітрової та сонячної енергетики як технологічного фактору. Істотним результатом є оцінка впливу точності прогнозування потужностей генерації і споживання на енергетичний баланс при складанні графіків роботи енергосистеми – так, наявність добового прогнозу дозволяє в півтора рази збільшити потужність ВДЕ при збереженні рівня варіативності. Встановлено наявність оптимальних співвідношень потужності ВЕС та СЕС, при яких мінімізується загальна варіативність енергобалансу. В умовах України це складає приблизно третину номінальної потужності ВДЕ за рахунок ВЕС та дві третини СЕС, однак результати суттєво залежать від сезону. Запропоновано критерії оптимальності, що враховують випадкову природу досліджуваних процесів, це дає можливість імовірнісної оцінки результатів. Бібл. 13, рис. 6.
43
Рожко, І. "СОРТОВА РІЗНОМАНІТНІСТЬ У КУЛЬТУРІ". Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy, № 28 (2 грудня 2024): 108–14. https://doi.org/10.31734/agronomy2024.28.108.
Full textAbstract:
Глобальний попит на суниці ананасові активно зростає, особливо в Азії, Північній та Центральній Америці й Північній Африці. Вибір сорту – ключовий фактор у створенні продуктивних та високоякісних промислових насаджень F. ananassa Duch., а сортова різноманітність у культурі дає змогу виробникам адаптуватися до потреб сучасного вибагливого кліматично орієнтованого ринку, пропонуючи продукцію різного типу: свіжі плоди або перероблені продукти, органічні плоди тощо. Зауважено, що глобальне виробництво у 2023 році становило понад 8,8 млн т, зокрема з левовою часткою Китаю у 3 336 690 т, США – 1 055 963 т, Єгипту – 597 029 т. Як найбільший континентальний виробник (4,53 млн т) лідирує Азія, за нею йдуть Америка, Європа, Африка та Океанія. Доведено, що географічні відмінності країн, які комерційно вирощують F. ananassa Duch., а їх в офіційному переліку 76, впливають на вибір культивованих сортів, які мають різні вимоги до екологічних умов зростання, їхні терміни достигання та сезони збору (у помірних регіонах урожай збирають на початку літа, в екваторіальних регіонах їх можна вирощувати впродовж року), технологій вирощування. Стабільний успіх світового виробництва F. ananassa Duch. можна пояснити комплексним підходом, який передбачає селекційну складову (виведення та впровадження сортів з пріоритетністю дефіцитних ознак – холодостійкість, посухостійкість, стійкість до шкодочинних організмів, придатність для певних технологій виробництва та переробки, врахування побажань споживачів) та оптимізовані виробничі системи, які враховують кліматичні коливання врожайності. Простежено, що за даними World Population Review найпопулярнішими комерційними сортами суниць ананасових, які вирощують основні країни-виробники, є: ‘Sweet Charlie’, ‘Festival’, ‘Camarosa’, ‘Albion’, ‘San Andreas’, ‘Clery’, ‘Marmolada’, ‘Sonata’. В умовах України із сортів національної селекції найпопулярніші ті, що забезпечують максимальний прибуток за рахунок ранніх або пізніх строків достигання, або ж мають відповідні параметри для технологічної переробки (заморожування): з групи ранніх та середньоранні – ‘Розана київська’, ‘Ольвія’, ‘Веселка’; середньостиглих – ‘Геркулес’, ‘Присвята’, ‘Перлина’; середньопізніх – ‘Презент’; пізніх – ‘Атлантида’. Із короткоденних сортів зарубіжної селекції: з групи ранніх та середньоранніх: ‘Honeоyе’, ‘Elsanta’; середньостиглих – ‘Elegance’, ‘Sonata’; пізніх – ‘Polka’, ‘Galia CIV’. Із сортів «нейтрального дня» – ‘Albion’, ‘Aromas’, ‘Portola’.
44
Кубіцький, Р. О., А. О. Буга та В. Я. Корніюк. "АНАЛІЗ ПАРАМЕТРІВ МОРСЬКОГО ХВИЛЮВАННЯ, ЯКІ МАЮТЬ ВПЛИВ НА БЕЗПЕКУ ПЛАВАННЯ". Maritime Security and Defense, № 1 (25 березня 2025): 31–37. https://doi.org/10.32782/msd/2025.1/05.
Full textAbstract:
У статті розглядаються характеристики процесу хвилювання, яке є однією з основних складових динаміки Світового океану. Хвилі в океанах і морях представляють собою періодичні коливання частинок води навколо положення їх рівноваги. Причини утворення та умови розповсюдження хвиль в океанах і морях доволі різноманітні, тому їх класифікують за різними ознаками. В залежності від сил, що їх викликають, (тобто, за походженням) виділяють наступні види хвиль: вітрові, анемобаричні, сейсмічні, припливні, корабельні. Вивчення хвиль впродовж багатьох років проводилось на основі положень класичної гідромеханіки. На даний момент існує значна кількість різних теорій морських хвиль, серед яких однією з найбільш наочних є так звана трохоїдальна теорія, яка наводиться у статті. У цій теорії розглядаються ідеалізовані хвилі, профіль яких описується кривою, що носить назву трохоїда. На поверхні океанів та морів переважають вітрові хвилі, що відрізняються великим різноманіттям. Як показали спостереження, це різноманіття характеризується, тим не менше, певними статистичними закономірностями, що дає можливість вивчати не тільки окремі хвилі, але й одночасно всю сукупність вітрових хвиль. Розподіл вітрових хвиль в океанах та морях визначається здебільшого особливостями вітрового режиму. Великий вплив на хвилі також мають степінь розчленованості водойми, рельєф дна, наявність льодового покриву. Незважаючи на досягнуті успіхи у розвитку теорії вітрових хвиль, основні питання поки не отримали достатньо повного та строгого вирішення, що пояснюється великою складністю самого вирішення. Елементи морських хвиль, що виникають під дією вітру в океанах і морях, залежать не тільки від сили вітру, але й від тривалості його дії, довжини розгону, рельєфу дна. Тому вітер однієї й тієї ж сили при різних конкретних умовах може утворювати різні хвилі. Максимальні висоти хвиль, що спостерігаються в океанах, значно більші, ніж у морях. Географічний розподіл хвиль у різних районах Світового океану по сезонах (місяцях) наводиться у спеціальних посібниках. Забезпечення безпеки плавання в умовах сильного хвилювання і вітру, особливо у штормових умовах, багато в чому залежить від розуміння судноводієм закономірностей їх впливу на судно.
45
Panychev, V. O. "ЗАРАЖЕНІСТЬ КЛІЩІВ У ПАРКАХ ТЕРНОПОЛЯ". Інфекційні хвороби, № 4 (19 березня 2021): 35–40. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2020.4.11894.
Full textAbstract:
Кліщі при багатьох зоонозних хворобах є переносниками чи резервуарами патогенів. До таких інфекцій належать бореліози, туляремія, кліщовий вірусний та весняно-літній енцефаліти, Кримська-Конго геморагічна гарячка, окремі рикетсіози, гранулоцитарний анаплазмоз, бабезіоз, ерліхіоз, гарячка Ку та інші. Ці захворювання об’єднані в групу так званих іксодових кліщових інфекцій. На сьогодні верифікується тільки частина з них. Реальна захворюваність перевищує кількість офіційно зареєстрованих випадків у декілька разів. Мета роботи – виявити патогени, що циркулюють у парках м. Тернополя в умовах антропозно змінених екосистем, шляхом дослідження кліщів як їх складової. Оцінити епідемічні ризики щодо окремих хвороб з трансмісивним механізмом передачі, особливо тих, що дотепер не реєструються. Напрацювати епідеміологічні дані для використання в діагностиці кліщових хвороб поряд з клінічними та лабораторними критеріями, а також для проведення комплексу профілактичних заходів. Матеріали і методи. Ентомологічні: збір кліщів проводився методом прапора та удосконаленими і запатентованими нами засобами. Вид кліщів встановлювали за допомогою визначника. У польові сезони 2018-2019 рр. було зібрано 358 кліщів, 2 з них D. reticulatus, решта – I. ricinus. Було сформовано 63 пули кліщів. Лабораторні: дослідження пулів кліщів на зараженість патогенами методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу з використанням тест-системи виробництва Vector-Best. Тест система дозволяла визначати фрагменти ДНК B. burgdorferi s. l., B. miyamotoi, B. abesia sp., Anaplasma phagocytophilum, Ehrlichia muris та Ehrlichia chaffeensis. Результати. При дослідженні виявлені фрагменти ДНК B. burgdorferi s. l. – 43,9 % від числа позитивних результатів, B. miyamotoi – 10,6 %, Babesia sp. – 22,7 %, A. phagocytophilum – 22,7 %, E. muris і E. chaffeensis – 0 % від виявлених. Висновки. У парках м. Тернополя домінує I. ricinus. В популяціях кліщів циркулюють: B. burgdorferi s. l., B. miyamotoi, Babesia sp., A. phagocytophilum. Серед виявлених патогенів переважає B. burgdorferi s. l. В окремих пулах одночасно виявлялися декілька патогенів.
46
Разанов, О. С., та Т. Р. Попівняк. "ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ВИРОБНИЦТВО ГОМОГЕНАТУ ТРУТНЕВИХ ЛИЧИНОК ТА ІНТЕНСИВНІСТЬ НАКОПИЧЕННЯ В НЬОМУ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ". Podilian Bulletin Agriculture Engineering Economics, № 43 (10 липня 2024): 101–8. http://dx.doi.org/10.37406/2706-9052-2024-2.15.
Full textAbstract:
В Україні та світі останніми роками спостерігається зростання інтересу до пошуку альтернативних джерел повноцінного білка. Одним із таких джерел є трутневі личинки, які вирощуються медоносними бджолами. Вони не лише є джерелом білка, але й мають високу концентрацію біологічно активних сполук, таких як вітаміни, мінеральні речовини й інші корисні складові. Білковий апіпродукт, отриманий із трутневих личинок, містить ідеально збалансований амінокислотний і жирнокислотний склад. Гомогенат трутневих личинок – це один із маловідомих продуктів бджільництва, який отримують із трутневих личинок віком від 3 до 7 днів. Мета роботи полягала у визначенні впливу періоду цвітіння нектаропилконосу на виробництво гомогенату трутневих личинок і концентрацію в ньому важких металів. Гомогенат трутневих личинок виробляли у два періоди під час цвітіння нектаропилконосів ріпаку озимого та різнотрав’я, липи та гречки. Личинки трутневих личинок отримували за допомогою будівельних рамок. Відбір личинок проводили на 7-му добу їхнього життя. У проведених дослідженнях вивчали вплив цвітіння певного виду нектаропилконосу на виробництво гомогенату трутневих личинок і концентрацію в ньому важких металів. Виробництво гомогенату трутневих личинок за сезон на сім’ю становило 0,94 кг, з яких 77% припадає на період цвітіння липи та гречки і 23% – ріпаку озимого та весняного різнотрав’я. Найбільше вироблено гомогенату у сім’ях силою 9,5 вулика з перевагою на 47,9% і 71,3% бджолиних сімей силою 6,5 і 4,5 вулика відповідно. За вмістом важких металів у гомогенаті перевищень гранично допустимих концентрацій не виявлено. Менший вміст свинцю, кадмію, цинку та міді виявлено в гомогенаті, виробленому в період цвітіння озимого ріпаку та весняного різнотрав’я. У гомогенаті трутневих личинок, виробленому під час цвітіння озимого ріпаку і різнотрав’я, коефіцієнт небезпеки був нижчий на 29,6% за свинцем, на 40% – за кадмієм, на 26,0% – за цинком і на 14,2% за міддю порівняно з показниками в період цвітіння липи та гречки.
47
Назаренко, О. С. "ВПЛИВ ВАРООЗНОЇ ІНВАЗІЇ НА ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ МЕДОНОСНОЇ БДЖОЛИ APIS MELLIFERA L., 1758". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2019): 235–40. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.32.
Full textAbstract:
Сталий розвиток сільського господарства й поліпшення постачання населення продовольством пов’язано з розв’язанням проблеми підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва на рівні країни, регіону, підприємства. Складовою її частиною є розвиток галузі бджільництва, яка має самостійне значення з погляду виявлення резервів збільшення обсягів виробництва його продукції й обґрунтування шляхів більш раціонального використання бджіл у різних сферах діяльності людини. Однією з причин, яка стримує розвиток бджільництва, є інвазійні хвороби, серед яких провідне місце займає варооз, збудником якого є гамазовий кліщ Varroa destructor Anderson & Trueman, 2000. Дослі-дження виконували на базі лабораторії кафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експер-тизи Полтавської державної аграрної академії та в умовах приватної пасіки Гребінківського району Полтавської області. За результатами проведених досліджень виявлено, що вароозна інвазія негативно впливає на показники життєдіяльності медоносної бджоли (Apis mellifera L., 1758), а також на збереження всієї бджолиної сім’ї, особливо в період підготовки бджіл до зими. У разі інтенсивно-сті інвазії один кліщ V. destructor на особину, тривалість життя інвазованих бджіл була меншою, ніж у незаражених кліщем комах впродовж усього періоду дослідження. Вивчення динаміки трива-лості життя бджіл протягом сезону показало поступове зниження цього показника в інвазованих бджіл з травня по вересень. У весняний період року тривалість життя скоротилася на 20,35 % (до 19 діб) порівняно з незараженими бджолами. Загибель бджіл реєстрували, починаючи з 12 доби екс-перименту і до 27 доби. У літній період року показник тривалості життя був нижчим у інвазованих бджіл на 12,96 % (до 19 діб) відносно вільних від кліща бджіл. Перші випадки загибелі бджіл встано-влювали також на 12 добу експерименту, однак вже на 26 добу виявляли 100 % їх загибель. Упро-довж осіннього періоду року показник тривалості життя заражених кліщем бджіл був найкорот-шим (до 16 діб), що на 35,24 % менше, ніж у незаражених особин. Загибель бджіл починали виявляти з 11 доби, а 100 % їх загибель встановлено на 24 добу експерименту.
48
Банчук, Станіслав. "АНАЛІЗ ПРАКТИЧНОГО ДОСВІДУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПАСАЖИРСЬКОЮ ТРАНСПОРТНОЮ СИСТЕМОЮ В АГЛОМЕРАЦІЇ". РОЗВИТОК МІСТА, № 4 (04) (30 грудня 2024): 7–13. https://doi.org/10.32782/city-development.2024.4-1.
Full textAbstract:
Встановлено, що приміські, регіональні та міжміські перевезення можуть здійснюватися одним перевізником або різними перевізниками, що входять до холдингу, а також самостійними (незалежними) перевізниками. Однак у всіх випадках у тому чи іншою мірою перевезення інтегровані між собою (в останньому випадку інтеграція забезпечується завдяки наявності зовнішніх координуючих органів – транспортних спілок, асоціацій тощо). Визначено, що принципи клієнтоорієнтованої інтеграції полягають у тому, що потяги різних сполучень максимально доповнюють один одного. Зазвичай на вузлових станціях час відправлення (прибуття) регіональних поїздів погоджено з часом проходження міжміських (міжнародних) поїздів таким чином, щоб забезпечувалась можливість пересадки пасажирів між поїздами різних видів сполучень. Така концепція дає змогу значно збільшити доступність залізничного транспорту. Для зручності пасажирів створюються єдині інформаційні системи, що дозволяють отримувати максимально повну інформацію про можливі варіанти поїздки мультимодальним (інтермодальним) маршрутом. Визначено. актуальний тренд, який сьогодні можна спостерігати не лише у Німеччині, а й у світовій залізничній галузі загалом, полягає в активному розвитку великими залізничними компаніями бізнесу міжміського автобусного сполучення. Компанії, що входять до цього бізнесу, мають дуже практичні цілі: створення ефективного сервісу, який забезпечує приплив пасажирів на залізничний транспорт за рахунок надання транспортної доступності до регіонів з обмеженою залізничною інфраструктурою («остання миля»); мінімізація відтоку пасажирів із залізничного транспорту на автобусний вид перевезення, що залучаються нижчою вартістю проїзду та гнучким розкладом; одержання прибутку із суміжного з пасажирськими залізничними перевезеннями сегмента бізнесу та створення додаткового джерела доходу для бізнесу залізничних вокзалів. Іншою особливістю приміських пасажиропотоків, на якій має базуватися формування транспортної системи міської агломерації, є їхня тимчасова нерівномірність: за сезоном року, по днях тижня, за часом доби. Ця нерівномірність пов'язана з метою поїздок пасажирів. Зроблено такі висновки про пасажиропотоки міських агломерацій, які мають бути враховані при державному управлінні пасажирською транспортною системою в агломерації: пасажиропотоки міської агломерації нерівномірні у просторі та часі, і їм властиві ознаки як приміських, так і міських пасажиропотоків; пасажиропотоки міських агломерацій неоднорідні за своєю структурою і повинні розглядатися в розрізі складових сегментів, при цьому потреби одних сегментів можуть бути враховані тільки при складанні розкладу руху, а інших – також при виборі класів обслуговування; рід час здійснення внутрішньоагломераційних поїздок основна частина пасажирів користується не одним видом транспорту та здійснює близько 1–3 пересадок; значна частина поїздок пасажирів у міських агломераціях жорстко прив'язана до часу, що є метою поїздки. В основному це поїздки на роботу та навчання.
49
Врадій, Оксана Ігорівна, Олексій Олександрович Алєксєєв та Артем Валерійович Салямон. "БІОТИЧНІ ПОКАЗНИКИ РОСТУ І РОЗВИТКУ СОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ЇЇ РОЗМІЩЕННЯ В АГРОЕКОСИСТЕМІ НА ПЕВНІЙ ВІДСТАНІ ВІД ЛІСУ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 59, № 1 (2025): 51–56. https://doi.org/10.32782/agrobio.2025.1.7.
Full textAbstract:
Соя – одна з найпоширеніших сільськогосподарських культур, яка широко використовується завдяки особливому хімічному складу білка та жиру. Високий вміст білка і надзвичайно цінна його збалансованість за амінокислотним складом, роблять сою чудовим замінником продуктів тваринного походження у харчуванні людини. Соя засвоюється організмом на 98%. Соєва олія містить насичені і ненасичені жирні кислоти, біологічно активні сполуки. Соя – цінна кормова культура, її можна згодовувати тваринам у вигляді макухи, соєвого шроту, молока, білкових концентратів, зеленого корму, сіна, силосу тощо. За даними Мінагрополітики, у воєнному 2022 році вітчизняні аграрії зібрали сою з площі 1,5 млн га, намолотивши 3,7 млн тонн. Порівняно з попереднім, мирним роком, зібрані площі збільшились на 4%. Це означає, що на культуру покладали певні надії у складних обставинах сезону. У 2023 році площі під соєю ще збільшились, а культуру було названо однією з наймаржинальніших в умовах обмеження експортних можливостей та цін на зерно. У воєнний час, дуже важливо враховувати всі можливі фактори росту і розвитку сільськогосподарських рослин, адже Україна, в першу чергу, це аграрна країна, а частка вирощування різних сільськогосподарських культур в умовах Лісостепу правобережного складає приблизно 15% аграрного сектору країни. Багато факторів впливають на показники росту і розвитку рослин сої, головними завжди залишались: вибір сорту, внесення добрив, інокулянтів, способи догляду за посівами, але нашими дослідженнями стало за мету дослідити як змінюються біотичні показники росту і розвитку рослин сої в залежності їх розташування в агроекосистемі на різній відстані від лісу. Біотичні показники є важливими показниками росту рослин, що залежать від хімічних та механічних операцій догляду за посівами, але і з врахуванням природних чинників їх розвитку, що є актуальним питанням сьогодення для захисту навколишнього середовища з використанням цих тенденцій в агрономії. В результаті наших досліджень встановлено закономірність збільшення біотичних показників росту рослин сої в залежності їх розташування на відстані від лісу у 50 метрів. Досліджено, що у всіх досліджених варіантах, показники висоти рослин, кількості рослин на погонний метр, кількість насінин, кількість листків, кількість абортивних та повних бобів на одній рослині також мають високі показники у варіантах дослідження їх розташування в агроекосистемі на відстані 100, 500 та 1000 метрів.
50
Лужанський, Володимир. "ОЦІНКА БАЛАНСУ ПОПИТУ ТА ПРОПОЗИЦІЇ НА РИНКУ ЯБЛУК ТА ПРОДУКТІВ ЇХ ПЕРЕРОБКИ В УКРАЇНІ". Економіка та суспільство, № 60 (27 лютого 2024). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2024-60-79.
Full textAbstract:
Стаття присвячена оцінці балансу попиту та пропозиції на ринку яблук та продуктів їх переробки в Україні. Яблука та продукти їх переробки в Україні є неодмінною складовою сільськогосподарського сектору, відіграючи провідну роль у гарантуванні продовольчої безпеки та сприяючи здоровому харчуванню населення. Ринок яблук та продуктів їх переробки піддається впливу різних факторів, які призводять до не рівноваги між попитом і пропозицією. Сезонні коливання виробництва, зовнішні впливи, зміни в споживчих уподобаннях, конкуренція на ринку та регулятивні обмеження - всі ці аспекти формують складну і динамічну ситуацію на ринку. На основі різних показників проведено аналіз балансу попиту та пропозиції яблук в Україні протягом періоду з 2016 по 2023 роки, що дозволило визначити, як змінювалася загальна кількість яблук, що доступна на ринку, в порівнянні з попитом на них. Враховуючи ці різні показники, створено повну та об'єктивну картину балансу попиту та пропозиції на ринку яблук в Україні для кожного сезону у розглянутому періоді. Визначено виробництво яблук в Україні у період з 2016 по 2022 роки та площі під яблуневими садами в Україні на основі офіційних статистичних даних. Ці дані містять інформацію про виробництво яблук в Україні та обсяги площ, призначених під яблуневі сади, яка обчислюється на основі оцінки та реєстрації сільськогосподарських ділянок та врожаїв.