Academic literature on the topic 'Сезонна хвиля'

Мета. Аналіз сезонної динаміки вмісту й співвідношення фотосинтетичних пігментів у листках різнозабарвленних декоративних форм барбарису Тунберга (Berberis thunbergii DC.) в умовах посушливого Степу України. Методи. Об’єктом досліджень були B. thunbergii та його декоративні форми з різним забарвленням листків ('Red Rocket', 'Superba', 'Bagatelle', 'Golden Ring', 'Harleguin', 'Pow Wow', 'Bananza Gold', 'Aurea'), що росли в колекції ботанічного саду Херсонського державного університету. Вміст хлорофілу a і b та суми каротиноїдів вивчали у 2017–21 рр. в листках однорічних та дворічних пагонів, які щороку збирали для аналізів щомісячно, починаючи з травня по жовтень. Для визначення вмісту пігментів використовували стандартну методику (Wellburn, 1994). Вимірювання проводили за допомогою спектрофотометра СФ-2000 за довжини хвилі 665 і 649 мкм — для хлорофілів a і b та 480 мкм — для каротиноїдів. Статистичний аналіз виконували в програмі МС Excel 2007. Результати. Впродовж травня–жовтня досліджено сезонну динаміку вмісту фотосинтетичних пігментів у листках декоративних форм B. thunbergii. У зелено- та пурпуроволистих форм максимуми вмісту хлорофілу та каротиноїдів здебільшого припадали на першу половину вегетації, а у жовтолистих форм — на осінні місяці. Пурпурово- та жовтолисті форми практично в усі періоди спостережень у більшості випадків поступалися зеленолистій формі за вмістом хлорофілу. З середини літа починалося зниження вмісту хлорофілу b у пурпурово- та зеленолистих форм. У листках дворічних пагонів у більшості варіантів експерименту вміст хлорофілу і каротиноїдів був суттєво вищим, ніж в однорічних листках. Максимальні значення співвідношення хлорофіл a/b та хлорофіл/каротиноїди зафіксовано в більшості форм у середині вегетації. Дефіцит вологи в ґрунті й повітрі, високі температури призводили до зниження вмісту хлорофілу та каротиноїдів, починаючи з середини вегетації, що можна розглядати як наслідки впливу довготривалої посухи. Висновки. З’ясовані особливості сезонної динаміки вмісту фотосинтетичних пігментів у листках різнокольорових декоративних форм B. thunbergii засвідчують, що їхній пігментний апарат формоспецифічно адаптується до посушливих умов Степу з надмірно високими плюсовими температурами. Оскільки хлорофіл асоційований у світлозбиральних комплексах, зменшення його вмісту в листках рослин в екстремальних умовах посухи може призводити до зниження фотосинтетичної фіксації CO2 й пригнічення росту рослин.

Умови вирішення завдання побудови надійної системи моніторингу вимагає вирішення важливого завдання місцевизначення джерел радіовипромінювань. Серед різноманіття методів визначення координат джерела радіовипромінювання (ДРВ) діапазону коротких хвиль (КХ) найбільш широке застосування знайшов тріангуляційний (кутомірний) метод. Його реалізація вимагає наявності не менше двох приймачів-пеленгаторів, рознесених на відстань, визначену як база пеленгування, з точною взаємною тимчасовою синхронізацією при електромагнітній доступності об'єкта пеленгування одночасно для всіх постів. Постійне виконання цих умов у КХ діапазоні ускладнено з огляду на те, що характеристики поширення радіохвиль істотно залежать від профілю та електрофізичних параметрів радіотрас і схильні до сезонних і добових флуктуацій концентрації заряджених частинок у шарах іоносфери. При порушенні умов доступності або відсутності тимчасової синхронізації в системі визначення місцезнаходження єдиним доступним для вимірювання параметром стає направлення на ДРВ з одного пеленгаторного посту, що виключає можливість тріангуляційної оцінки координат. 
 Для усунення зазначеного недоліку у статті проведено аналіз умов іоносферного поширення радіохвиль та виявлено основні фактори, що впливають на порушення електромагнітної доступності джерел радіовипромінювання для приймачів-пеленгаторів тріангуляційної системи визначення місцезнаходження в діапазоні коротких хвиль. Представлений спосіб оцінки координат випромінювачів за вимірами амплітуд їх сигналів системою програмно-керованих приймачів, розміщених у зонах електромагнітної доступності. Отримано оцінки зміни областей розташування об'єктів при спільній оцінці амплітуд сигналів у багатопозиційній системі приймачів-вимірювачів та напрямів їх приходу віддаленими пеленгаторами.

Тропічна зона Світового океану характеризується практичною відсутністю просторово часових змін інсоляції, відсутністю баричних градієнтів і, як результат, наявністю лише “пасатів”(зсув шару атмосферного повітря зі сходу на захід зі швидкістю 6 м/с). Така ситуація сприяє безпечному судноплавству. Виключенням є акваторія північної частини Індійського океану, де з червня по серпень генеруються потужні вітри південно-західного напрямку, які формують вітрові хвилі висотою до 7 м. Для забезпечення безпеки мореплавства потрібні методики прогнозування початку та закінчення “сезону” несприятливих погодних умов у зазначеному регіоні. Це потребує створення теорії мусонних вітрів та чисельних розрахунків просторово-часової мінливості літнього мусону. У роботі проаналізовано існуючі гіпотези причин порушення пасатної циркуляції у Індоокеанському регіоні, отримані чисельні оцінки впливу на рухомі оболонки Землі, на прикладі рідкої оболонки, просторово-часових змін прискорення вільного падіння (Δǥ). Ключові слова: безпека судноплавства, мусонний вітер, супутникова альтиметрія, супутникова гравіметрія, фізико-статистичне моделювання, навігаційна гідрометеорологія.