To see the other types of publications on this topic, follow the link: Сенгуляритивність формування корпоративної культури.
Journal articles on the topic 'Сенгуляритивність формування корпоративної культури'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Сенгуляритивність формування корпоративної культури.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Seliuk, Volodymyr. "Організаційно-педагогічні умови та структурно-функціональна модель формування корпоративної культури майбутніх офіцерів Збройних Сил України засобами педагогічних технологій". Педагогічний дискурс, № 36 (27 вересня 2024): 20–27. https://doi.org/10.31475/ped.dys.2024.36.03.
Full textAbstract:
У статті акцентовано увагу на актуальність використання педагогічних технологій у сфері освіти, зокрема в освітньому процесі вищих військових навчальних закладів крізь призму формування корпоративної культури майбутніх офіцерів Збройних Сил України. Відповідно до поставленої мети (виокремлення та обґрунтування сутності організаційно-педагогічних умов та структурно-функціональної моделі формування корпоративної культури майбутніх офіцерів Збройних Сил України) здійснено понятійний аналіз категорій «організаційно-педагогічні умови», «структурно-функціональна модель». Узагальнено сутність дефініції «організаційно-педагогічні умови формування корпоративної культури майбутніх офіцерів Збройних Сил України засобами педагогічних технологій». Проаналізовано низку дисертаційних досліджень, монографічних видань, публікацій в наукових фахових виданнях дослідників щодо проблеми визначення організаційно-педагогічних умов в освітньому процесі вищих військових навчальних закладів, виокремлено найбільш ефективні організаційно-педагогічні умови для підвищення якості формування корпоративної культури майбутніх офіцерів Збройних Сил України засобами педагогічних технологій. На основі аналізу нормативно-правових документів у галузі військової освіти доведено, що зміст організаційно-педагогічних умов формування корпоративної культури майбутніх офіцерів Збройних Сил України засобами педагогічних технологій потребує обґрунтування та детального аналізу. З метою виокремлення найбільш дієвих педагогічних умов формування корпоративної культури майбутніх офіцерів Збройних Сил України проведено експертне опитування. Розроблено та обґрунтовано структурно-функціональну модель формування корпоративної культури майбутніх офіцерів Збройних Сил України, яка складається з п’яти блоків. Розкрито сутність, структуру та цілі кожного блоку. Зроблено висновок про те, що впровадження структурно-функціональної моделі формування корпоративної культури майбутніх офіцерів Збройних Сил України засобами педагогічних технологій із дотриманням організаційно-педагогічних умов дозволить підвищити якість формування корпоративної культури майбутніх офіцерів Збройних Сил України засобами педагогічних технологій.
2
СЕЛЮК, Володимир. "ФОРМУВАННЯ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ОФІЦЕРІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ: МЕТА, ЗАВДАННЯ, СТРУКТУРА". PHYSICAL CULTURE AND SPORT: SCIENTIFIC PERSPECTIVE, № 2 (29 червня 2023): 90–95. http://dx.doi.org/10.31891/pcs.2024.2.13.
Full textAbstract:
У статті визначено мету формування корпоративної культури офіцерів збройних сил України, яка полягає у створенні та впровадженні такої корпоративної культури яка б об'єднувала у собі історичні українські військові традиції та ставлення до військової служби, яке притаманне країнам НАТО. Сформульовано основні завдання формування корпоративної культури, які полягають у визначення цілей та місії військової служби; вивченні історичних традицій, сучасного бойового досвіду; та досвіду країн НАТО; узагальнення вимог державних документів; якісна професійна підготовка; формування правил комунікації; розробка етичних правил; розробка правил взаємодії військових із органами державної влади, громадськими організаціями та іншими інституціями; налагодження правильної взаємодії із суспільством та з цивільними людьми. На основі завдань формування корпоративної культури офіцера побудована її структура, котра базується на структурі корпоративної культури. Основні ознаки та важливі елементи корпоративної культури знайшли своє відображення у процесі формування. Структура складається з таких базових елементів: історичні традиції, набір правил, професійна складова, комунікації. Визначено, що формування корпоративної культури може здійснюватися у військових закладах за допомогою відповідних дисциплін як загального так і професійного спрямування, а також в межах вивчення традицій українського війська і в процесі виховної роботи. Вивчення наукових джерел та визначення мети і завдань формування корпоративної культури офіцера Збройних сил України дає змогу розробити та обґрунтувати структуру цього процесу і, як наслідок, виявити шляхи ефективної діяльності в цьому напрямі. Урахування традицій, історичного контексту, норм та правил, які діють в сучасних умовах, зокрема вимог Статуту Збройних сил України, професійної складової та особливостей комунікації у військових підрозділах дозволяє вказати на важливість підготовки офіцерів у військових закладах, під час навчань та проходження підвищення кваліфікації до розвитку здатності щодо формування та дотримання корпоративної культури.
3
Швед, Вадим, та Олександр Дорош. "Організаційні аспекти корпоративної культури". ПОДІЛЬСЬКИЙ НАУКОВИЙ ВІСНИК 1, № 4(32) (2024): 53–59. https://doi.org/10.58521/2521-1390-2024-32-7.
Full textAbstract:
У статті досліджено організаційні аспекти формування корпоративної культури як стратегічного ресурсу сучасних організацій. Розкрито роль корпоративної культури у формуванні організаційної ідентичності, адаптації співробітників та підвищенні ефективності діяльності підприємства. Визначено ключові етапи формування корпоративної культури, включаючи розробку місії, цінностей, стандартів поведінки, традицій та символіки. Проаналізовано вплив керівництва, національної культури, галузевої специфіки, розміру підприємства та зовнішнього середовища на розвиток корпоративної культури. Підкреслено важливість лідерства у формуванні спільних цінностей та адаптації до змін. Наголошено на необхідності гнучкої корпоративної культури, орієнтованої на клієнта, інновації та командну роботу. Надано рекомендації щодо впровадження ефективної корпоративної культури в умовах динамічного ринку для досягнення стратегічних цілей організації.
4
Мозолев, Олександр, Людмила Романишина та Олександр Галус. "СУЧАСНИЙ РОЗВИТОК КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ОФІЦЕРІВ СИЛОВИХ СТРУКТУР". Молодь і ринок, № 12/232 (16 січня 2025): 16–20. https://doi.org/10.24919/2308-4634.2024.317469.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано сучасний стан розвитку корпоративної культури офіцерів силових структур. Встановлено, що корпоративна культура офіцерів здебільшого зумовлена об’єктивними характеристиками силової структури, в якій він виконує професійні завдання. Розкрити спільні риси та характерні особливості розвитку корпоративної культури офіцерів різних силових структур. З’ясовано, що формування корпоративної культури офіцерів на основі пріоритетів діяльності окремої силової структури призвело до зосередженості на власних проблемах, зниження рівня взаємодії різних силових відомств та розбалансованості системи управління на державному рівні загалом. Встановлено, що сучасний стан розвитку корпоративної культури офіцерів не відповідає запитам суспільства та потребує подальшого вдосконалення. Війна в Україні виявила основні проблеми у формуванні корпоративної культури офіцерів. Переосмислення соціального значення професійної діяльності офіцерів силових структур виявило основні проблеми розвитку їх корпоративної культури. Авторами розкриті напрями формування оновленої корпоративної культури офіцерів силових структур.
5
Kubko, V. P. "Корпоративна культура як основа модернізації вищої освіти України". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 5(145) (2017): 42. http://dx.doi.org/10.15421/171773.
Full textAbstract:
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та виявлення шляхів формування корпоративної культури як основи вищої освіти.Аналізуються передумови та основні аспекти формування корпоративної культури вищих навчальних закладів України. Обґрунтовуються практичні рекомендації щодо напрямів і методів удосконалення корпоративної культури, створення її ефективної моделі як необхідної умови функціонування та трансформації вітчизняних вищих навчальних закладів.Реалізація моделі корпоративної культури викликає необхідність зміни стилю традиційного академічного управління і переходу на принципи корпоративного управління. При цьому освітня діяльність, заснована на морально-етичних принципах і загальнолюдських цінностях, розглядається як процес формування інтелектуальної еліти нового покоління, здатної творити інноваційну інфраструктуру національної економіки.
6
Бугаєвська, Юлія. "Засоби професійного самовиховання і самовдосконалення". InterConf, № 39(179) (20 листопада 2023): 170–75. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.19-20.11.2023.018.
Full textAbstract:
Діяльність педагога з формування корпоративної культури майбутніх фахівців має охоплювати планування пізнавальної діяльності студентів, стимулювання їхньої активності в процесі цієї діяльності, а також здійснення поточного аналізу та контролю за процесом формування корпоративної культури, його регулювання й своєчасне коригування. Тому саморефлексія та самоаналіз (як невід’ємні аспекти прояву пізнавального процесу студента) мають відображати співвідношення його реальних можливостей з ідеальним образом фахівця інженерної спеціальності. Розвинута здатність до саморефлексії та самоаналізу є важливою передумовою професійного самовиховання майбутнього фахівця, в тому числі успішного формування його корпоративної культури.
7
ВЕДЕРНІКОВ, Михайло, Наталія БАЗАЛІЙСЬКА, Леся ВОЛЯНСЬКА-САВЧУК, Руслан ВОЗНЮК, and Вадим КЛІМАС. "FORMATION AND DEVELOPMENT OF CORPORATE CULTURE OF ORGANIZATIONS IN MODERN BUSINESS ENVIRONMENT." Herald of Khmelnytskyi National University. Economic sciences 330, no. 3 (2024): 157–64. http://dx.doi.org/10.31891/2307-5740-2024-330-23.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано формування та розвиток корпоративної культури у сучасному бізнес-середовищі підприємства. Представлено трактування сутності поняття «корпоративна культура» у сучасному бізнес-середовищі підприємства. Визначено зміст корпоративної культури у сучасному бізнес-середовищі підприємства. Охарактеризовано первинні та вторинні механізми передачі корпоративної культури. Встановлено вплив корпоративної культури на управлінські процеси бізнес-середовища підприємства. Відображено вплив корпоративної культури підприємства на цільові групи (стейкхолдерів) в бізнес-середовищі. Проведено аналіз відповідності корпоративної культури загальній стратегії підприємства. Показано взаємозв’язок між корпоративною культурою та конкурентоспроможністю підприємства у сучасному бізнес-середовищі. Побудовано узагальнену схему впливу корпоративної культури на діяльність підприємства в сучасному бізнес-середовищі.
8
Череп, Алла, Євгенія Маказан, Вікторія Томарева-Патлахова, Олександр Лепьохін та Меруерт Канабекова. "МОДЕЛЬ РЕАЛІЗАЦІЇ МЕХАНІЗМУ ФОРМУВАННЯ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ПІДПРИЄМСТВА". Financial and credit activity problems of theory and practice 5, № 52 (2023): 504–16. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.5.52.2023.4179.
Full textAbstract:
У дослідженні розроблено та обґрунтовано модель реалізації механізму побудови корпоративної культури підприємства. Виявлено та доведено низку факторів, що впливають на формування корпоративної культури підприємства, досліджено причиново-наслідкові зв’язки впливу досліджуваних факторів на побудову корпоративної культури. Ці фактори включаються в когнітивну модель і встановлюються їх причинно-наслідкові зв’язки. Визначено вплив кожного фактора на результуючий показник і виявлено, що найбільший безпосередній вплив на корпоративну культуру мають структура персоналу, непродуктивні втрати робочого часу (абсентеїзм) і свідомість людського капіталу, а також зворотний вплив на цільову вершину здійснюють два фактори, а саме: ступінь стійкості людського капіталу до змін та корпоративно-функціональних стратегій підприємства; всі інші фактори моделі мають прямий опосередкований вплив на цільовий показник моделі. Оцінено ступінь збалансованості запропонованої когнітивної моделі побудови корпоративної культури. Установлено, що ця система є незбалансованою, що свідчить про існування взаємодії між чинниками, які впливають на корпоративну культуру та входять до запропонованої когнітивної моделі. Практична реалізація розробленої когнітивної моделі уможливила розробку та вивчення сценаріїв побудови корпоративної культури.
9
Дияк, Ростислав. "Корпоративна культура: теоретичні засади та практичні аспекти формування". Grani 27, № 6 (2024): 52–59. https://doi.org/10.15421/1724112.
Full textAbstract:
Актуальність. Корпоративна культура є одним з ключових факторів організаційного розвитку, що набуває особливого значення в умовах глобалізації, діджиталізації та зростаючої конкуренції. Її багатовимірність, здатність впливати на ефективність організаційних процесів та формування соціальної ідентичності підкреслюють актуальність вивчення цього феномену. Корпоративна культура відіграє вирішальну роль у формуванні цінностей, норм, символів і моделей поведінки, які визначають успіх організацій. У сучасному світі сильна корпоративна культура стає не лише конкурентною перевагою, але й інструментом адаптації до швидких змін у соціальному та технологічному середовищі. Мета. Метою статті є всебічне теоретичне та методологічне дослідження феномену корпоративної культури з акцентом на її соціологічному вимірі, а також виявлення сутнісних характеристик, механізмів формування та функціональних особливостей. Дослідження також спрямоване на інтеграцію міждисциплінарних підходів для розуміння ролі корпоративної культури в контексті сучасних викликів. Результати. У статті проаналізовано еволюцію наукових поглядів на сутність корпоративної культури, її основні структурні елементи та форми прояву, досліджено особливості латентного та експліцитного характеру корпоративної культури, охарактеризовано механізми її стихійного та цілеспрямованого формування, особливу увагу приділено аналізу функціональних та дисфункціональних проявів корпоративної культури в організаціях різних типів. Висновки. На основі теоретичного аналізу та емпіричного дослідження запропоновано практичні рекомендації щодо діагностики, формування та розвитку ефективної корпоративної культури, обґрунтовано її роль як інструменту стратегічного управління, що сприяє підвищенню мотивації персоналу, організаційній інноваційності та стійкості в умовах глобальних викликів.
10
Присяжнюк, О. Ф., М. Ф. Плотнікова та Я. А. Муренко. "РОЛЬ ПРОЄКТ-МЕНЕДЖМЕНТУ У ФОРМУВАННІ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ БЕЗКОНФЛІКТНОГО СЕРЕДОВИЩА ФАРМАЦЕВТИЧНИХ КОМПАНІЙ ТА ОЗДОРОВЧОГО ТУРИЗМУ". Підприємництво та інновації, № 22 (31 січня 2022): 26–30. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/22.4.
Full textAbstract:
Статтю присвячено обґрунтуванню доцільності застосування проєкт-менеджменту для поліп- шення корпоративної культури фармацевтичних компаній. Визначено відмінність корпоративної та організаційної культури. Доведено, що поведінкою людей керують глибинні прояви корпоративної куль- тури. Підтримка та формування високого рівня корпоративної культури можлива через застосування елементів проєкт-менеджменту. Установлено пряму залежність рівня задоволення роботою, відно- синами у колективі, перспективами кар’єрного зростання і мотивацією зі сформованим керівництвом рівнем корпоративної культури. Основними методами вирішення конфліктних ситуацій є: організа- ційно-правові, інформаційні, соціальні та фінансово-економічні. Запропоновано підвищення корпора- тивної культури через реалізацію проєкту поліпшення іміджу компанії.
11
Азюковський, Олександр, Олена Красовська, Тетяна Куваєва, Катерина Пілова та Микола Трегуб. "Роль цінностей у формуванні корпоративної культури багатогалузевих технічних закладів вищої освіти". International Science Journal of Management, Economics & Finance 4, № 1 (2025): 40–51. https://doi.org/10.46299/j.isjmef.20250401.05.
Full textAbstract:
у статті проаналізовано особливості формування корпоративної культури багатогалузевих технічних закладів вищої освіти на прикладі Національного технічного університету «Дніпровська політехніка». Встановлено, що питання формування корпоративної культури сьогодні вважається актуальним у зв’язку з процесом глобалізації, впливом стохастичних суспільних процесів та зміною у взаємодії різних груп стейкхолдерів. Основою формування корпоративної культури у таких закладах є виявлення спільних цінностей, перш за все для внутрішньої групи стейкхолдерів – науково-педагогічного персоналу. Здійснено обґрунтування ціннісних передумов формування корпоративної культури технічних закладів вищої освіти. Проведено дослідження ціннісного портрета співробітника таких закладів вищої освіти та визначено особливості формування корпоративної культури. Зазначено, що корпоративна культура сприяє розумінню місії та візії закладу та стимулює до досягнення стратегічних цілей. Встановлено, що корпоративна культура є новою вимогою багатогалузевих технічних закладів вищої освіти, яка нещодавно виникла в інформаційному суспільстві. Вона характеризує університет як конкурентоспроможний ринковий суб'єкт, а також як осередок його традиційних, історично сформованих гуманітарних особливостей, ідей та місії. Доведено, що перехід до гетерархічних моделей управління закладами вищої освіти забезпечує підвищення ефективності та гнучкості на всіх етап взаємодії в середині закладу. Гетерархія, на відміну від традиційних ієрархічних структур, передбачає більш гнучкі та демократичні принципи організації. Вони дозволяють зберегти головні переваги ієрархічних систем, такі як чіткість ролей та відповідальності, але в той же час знижують відстань між рівнями управління, забезпечуючи більшу відкритість, прозорість та участь у процесах прийняття рішень. Використання такого підходу сприяє більшому посиленню взаємодії, формуванню партнерських відносин між різними групами стейкхолдерів та швидкому реагуванню на зміни в середовищі. Крім того, він посилює значення відкритості, прозорості та участі в процесі управління кожного індивіда, що сприяє підвищенню мотивації персоналу та розвитку спільної корпоративної культури.
12
Сидорко, І. "Формування позитивної корпоративної культури організації". Вимірювальна техніка та метрологія, Вип. 78 (2017): 118–23.
Find full text
13
Бугаєвська, Юлія. "СКЛАДНИКИ ТА ЕЛЕМЕНТИ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ". InterConf, № 13(109) (20 травня 2022): 134–39. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.19-20.05.2022.017.
Full textAbstract:
У статті відзначається, що формування корпоративної культури пов’язане із докладанням цілеспрямованих зусиль щодо підвищення ефективності групової діяльності, реалізацією місії організації через засвоєння її працівниками визначених професійних цінностей, норм поведінки, ідеалів, стратегій розвитку корпорації та шляхів їх реалізації. Успішність формування корпоративної культури майбутніх фахівців автомобільно-дорожньої галузі у процесі професійної підготовки забезпечується науково обґрунтованою технологією, що включає певні структурні елементи.
14
Тєшева, Лариса, та Катерина Унгур’ян. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ В СУЧАСНІЙ КОМПАНІЇ". Молодий вчений, № 10 (110) (31 жовтня 2022): 84–90. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-10-110-17.
Full textAbstract:
У статті узагальнено погляди науковців та наведено власне бачення щодо сутності поняття корпоративної культури, її ролі та місця в системі управління компанією. Виявлено засади її формування та функції, які вона виконує. Розкрито її структуру, основні елементи, з яких вона складається та наголошено на необхідності підтримання високої якості виконуваних ними функцій. Досліджено значення корпоративної культури у формуванні норм поведінки, які допомагають ефективному управлінню, допомозі адаптації працівників, створенні мотивації та підвищенні їх залученості. Розглянуто її вплив на формування іміджу організації та підвищення конкурентоспроможності на ринку. Визначено основні характеристики, притаманні ефективній корпоративній культурі, та різноманітні методи і методики, за допомогою яких здійснюється оцінювання рівня ефективності та розвитку корпоративної культури в організації.
15
Калинець, Катерина, та Олена Карпій. "МАРКЕТИНГ ПЕРСОНАЛУ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ОРГАНІЗАЦІЇ". Grail of Science, № 27 (23 травня 2023): 133–38. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.12.05.2023.015.
Full textAbstract:
Корпоративна культура підприємства визначає шлях його розвитку у сфері управління персоналом. Вона є унікальною та неповторною для кожної організації та формує особливе ставлення персоналу до виконання їх трудових обов’язків. Дана стаття визначає особливості формування та розвитку корпоративної культури та можливість її впливу на меркетинг персоналу з метою формування довгострокової співпраці між ними. Для цього нами було проведено дослідження методом анкетування, метою якого було визначити вплив розвитку корпоративної культури компанії на маркетинг персоналу. Результати дослідження підтвердили те, що розуміння змісту корпоративної культури, усвідомлення цілей та завдань розвитку організації позитивно впливають на ставлення працівників до праці та бажання залишатись в компанії впродовж тривалого часу. Водночас ми з’ясували, що неформальні корпоративні заходи підвищують рівень розвитку корпоративної культури та сприяють взаємодії працівників в процесі праці що формує сприятливий клімат всередині трудового колективу.
16
Polyanska, Alla, та Оксана Дюк. "ВПЛИВ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ НА ВИБІР ТЕХНОЛОГІЙ УПРАВЛІННЯ НА ПРИКЛАДІ ПІДПРИЄМСТВ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОЇ ГАЛУЗІ". Scientific Bulletin of Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas (Series: Economics and Management in the Oil and Gas Industry), № 2(22) (31 грудня 2020): 87–98. https://doi.org/10.31471/2409-0948-2020-2(22)-87-98.
Full textAbstract:
Обґрунтовано актуальність дослідження питання корпоративної культури в умовах зміни на підприємстві. Визначено зв'язок між вибором технологій управління та рівні корпоративної культури на підприємстві. На основі застосування контент аналізу визначено поняття технологій управління. Запропоновано авторське визначення технології управління, яке базується на врахуванні інструментів здійснення керуючого впливу на об’єкт управління, що відбувається із урахуванням середовища корпоративної культури, представленого цінностями, нормами поведінки, звичаями, традиціями та базуються на владних та тих, що враховують потреби, інструментах впливу, сформованих із сукупності методів, прийомів, способів діяльності, послідовність операцій і процедур, цілеспрямована дія яких забезпечує реалізацію процесу управління. Розглянуто класифікацію технологій управління, які враховують сучасні досягнення управлінської науки, враховують складність, мінливість, невизначеність середовища підприємства та виділяють ситуаційні технології управління, що враховують зазначені чинники. Узагальнено, що ситуаційні технології управління найбільшою мірою визначені рівнем корпоративної культури на підприємстві та дозволяють регулювати її вплив на вибір інструментів управління шляхом зміщення акцентів або на необхідність задовольнити потреби підприємства, враховуючи цінності прихованого рівня формування корпоративної культури або застосувати цілеспрямований вплив, на основі врахування цінностей, що сформовані на рівні системи управління підприємством та зовнішнього середовища функціонування підприємства. Виділено елементи корпоративної культури на основі характеристики рівнів її формування на підприємстві. Обґрунтовано семантику поняття «вплив» як дії чи діяльності, що базується на владі та потребах. Здійснено класифікацію способів впливу на основі характеристики впливу через владу і впливу через потреби на основі застосування адміністративних, економічних, соціальних та ситуаційних технологій управління. Охарактеризовано типи технологій управління, які відчувають вплив елементів корпоративної культури. Використано зарубіжний досвід для демонстрації впливу корпоративної культури на вибір технологій управління.
17
РОМАНИШИНА, Людмила, Олександр ГАЛУС та Олександр МОЗОЛЕВ. "РОЛЬ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ". PHYSICAL CULTURE AND SPORT: SCIENTIFIC PERSPECTIVE, № 3 (26 вересня 2024): 96–102. http://dx.doi.org/10.31891/pcs.2024.3.15.
Full textAbstract:
Мета статті полягає у висвітленні ролі корпоративної культури у структурі професійної компетентності майбутніх офіцерів. Для досягнення мети використано сукупність загальнонаукових методів пізнання, зокрема: аналіз наукової літератури, узагальнення, синтез, порівняння. Результати дослідження. В статті розкрито роль корпоративної культури у формуванні професійної компетентності майбутніх офіцерів. Підкреслено її вагомий потенціал як складника професіоналізму військових й як континууму для розвитку фахових компетентностей курсантів. Встановлено, що до внутрішніх механізмів формування та розвитку корпоративної культури майбутнього офіцера належить формування професійної свідомості майбутнього офіцера, присвоєння та освоєння системи цінностей військової служби, як специфічної частини соціуму, внутрішня мотивація на формування та розвиток (прийняття) особистістю основ корпоративної культури військових формувань Збройних сил України. Формування професійної компетентності майбутніх офіцерів не обмежується отриманням військової освіти, але корелює з усією структурою військово-професійної діяльності в якій бере участь курсант, специфікою професійного середовища, в яке він занурений, професійних відносин, до яких він «вступає». Установлено, що корпоративна культура відіграє двояку роль у формуванні професійної компетентності майбутніх офіцерів. З одного боку вона є складником професіограми військовослужбовця нового покоління. З іншого – середовищем розвитку курсантів, яке моделює цінності, ідеали, норми, правила здійснення військово-професійної діяльності в реальних умовах. Процес військово-професійного розвитку майбутніх офіцерів, формування їх професійної компетентності шляхом використання потенціалу корпоративної культури військових навчальних закладів на практиці реалізується шляхом застосування перспективних педагогічних технологій. Основними ознаками таких педагогічних технологій визначено широке використання технічних засобів і дидактичних матеріалів, методів, що активізують військово-педагогічний процес, а також оптимальне застосування матеріально-технічної бази військових навчальних закладів.
18
Чеснік, Наталія, В’ячеслав Кошовий та Олексій Русін. "Вплив мотивації персоналу на формування та зміцнення корпоративної культури компанії". ПОДІЛЬСЬКИЙ НАУКОВИЙ ВІСНИК 4(28) (2023): 110–15. http://dx.doi.org/10.58521/2521-1390-2023-28-16.
Full textAbstract:
У статті охарактеризовано мотивацію персоналу та корпоративну культуру компанії. Наведені основні аспекти взаємозв’язку мотивації персоналу та зміцнення корпоративної культури. Охарактеризована позитивна та негативна корпоративна культура, розкрита роль корпоративної культури у розвитку трудового потенціалу компанії.
19
СЕМЕНЧУК, Аліна, Віталій ЦАРЬОВ, Андрій САМОЙЛЕНКО та Сергій ДАНИЛЬЧЕНКО. "АНТРОПОЛОГІЯ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ЯК ВИЯВ СТІЙКОЇ КОНКУРЕНТНОЇ ПЕРЕВАГИ В УМОВАХ ВІЙНИ". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 2 (25 червня 2024): 312–18. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2024-12-43.
Full textAbstract:
Інтенсифікація розвитку світових ринків призводить до загострення конкуренції, яка характеризується боротьбою за споживача. Так зміна та підвищення вимог до якості продукції, ретельне вивчення уподобань споживача та формування конкурентних переваг змушують сучасні підприємства переглядати стратегію управління, в тому числі і корпоративну культуру, для досягнення вищої ефективності та відповідності сучасним вимогам. Тому трансформація корпоративної культури є необхідною умовою для успішної адаптації до викликів сьогодення. Корпоративна культура – це цінності, етика, бачення, поведінка та робоче середовище організації; це те, що робить її унікальною. І це впливає на все: від іміджу до залучення та утримання співробітників. Елементи корпоративної культури включають фізичне середовище організації, практику управління людськими ресурсами та трудові звички персоналу. У статті проаналізовані основні проблеми формування корпоративної культури підприємства в умовах війни, ідентифіковані характерні ознаки корпоративної культури та її роль у визначенні пріоритетів стратегічного управління з метою забезпечення конкурентних переваг підприємства.
20
Shevchenko, Inna Borislavovna. "КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА ЯК ЕЛЕМЕНТ МЕДІАМЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА". Научный взгляд в будущее, № 05-04 (12 жовтня 2017): 58–66. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-05-04-125.
Full textAbstract:
Анотація. В статті розглянуто основні принципи формування успішної корпоративної культури, джерела її формування, фактори, що впливають на вибір виду культури та шляхи її оптимізації. Такі елементи культури як бренд та HR-бренд повинні розглядатись як кре
21
Пермінова, Людмила Аркадіївна, та Ірина Олегівна Гаран. "КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА ХЕРСОНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ". Collection of Research Papers Pedagogical sciences, № 100 (23 лютого 2023): 41–46. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2022-100-6.
Full textAbstract:
Мета статті полягає в розкритті основних показників корпоративної культури закладу вищої освіти на прикладі Херсонського державного університету. Авторами використано методи спостереження та узагальнення реальних здобутків університетської практики формування корпоративної культури, аналіз знакових подій закладу дозволив визначити основні її характеристики: традиції, стиль керівництва закладом, зовнішню атрибутику, іміджеві заходи тощо. Результати. Авторами порушується питання активного впровадження засобів формування корпоративної культури вищого освітнього закладу. Маючи колосальний досвід 105-річного існування, університет береже свої традиції, виказує свою місію, розвиває іміджевий складник діяльності. На вибір проблеми вплинули сучасні умови розвитку закладів вищої освіти, зокрема модернізації вищої освіти в Україні, оновлення системи управління та пошуку ефективного варіанту моделі освітнього закладу, яка значно підвищить конкурентоздат- ність як закладу, так і кожного випускника на сучасному ринку освітніх послуг. Розглянуто особливості феномену корпоративної культури університету, визначені головні аспекти формування корпоративної культури закладу вищої освіти на прикладі Херсонського державного університету, охарактеризовано особливості «Декларації корпоративної культури ХДУ». Охарактеризовано корпоративну культуру, яка реалізує функцію регулювання поведінки персоналу через систему цінностей, норм, правил, що задекларовано конкретним закладом вищої освіти. У статті наводяться іміджеві показники, які мають реалізовуватись у діяльності вищого освітнього закладу, які мають постійно розвиватися, адекватно реагувати на виклики суспільства. Зокрема, це символи, які втілюють усі запропоновані цінності корпоративної культури, дозволяють виказати науково-педагогічним працівникам, здобувачам вищої освіти, працівникам різних підрозділів, співробітникам ідентичність і свідомість. Створюється єдиний освітній культурний простір закладу, університетського співтовариства. Велику роль відіграє сайт Херсонського державного університету, який є візитівкою вишу, головним джерелом інформації. Слід відзначити такій підрозділ, як «Музей ХДУ», де започатковано традицію відвідування музею першокурсниками, зустрічі з видатними фахівцями, науково-педагогічними працівниками університету. Традиційними є заходи, які пропагують діяльність вишу на регіональному, всеукраїнському рівні. Висновки. За свою майже 105-літню історію Херсонський державний університет сформував власну корпоративну культуру, яка свідчить про неповторність самого закладу та систему його менеджменту.
22
Suduk, O. Y. "КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА – ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 92 (2021): 409. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202036.
Full textAbstract:
У статті розглянуто концептуальні засади корпоративної культури, визначено її роль і місце в системі управління організацією та шляхи підвищення конкурентоспроможності. Досліджено та узагальнено значення корпоративної культури як інструменту ефективного управління організацією, її вплив на конкурентоспроможність та позитивний імідж організацій. Розкрито механізм її формування. Виявлено й обґрунтовано вплив національного менталітету на розвиток корпоративної культури, проаналізовано її ефективність. Означено проблеми та перешкоди на шляху впровадження корпоративних цінностей та наголошено на потребі їх широкого впровадження.
23
Зелінська, Галина, та Уляна Андрусів. "УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПЕРСОНАЛУ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ФОРМУВАННЯ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ". Scientific Bulletin of Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas (Series: Economics and Management in the Oil and Gas Industry), № 2(22) (3 лютого 2021): 72–80. https://doi.org/10.31471/2409-0948-2020-2(22)-72-80.
Full textAbstract:
У статті висвітлюються питання, пов’язані з управлінням формування корпоративної культури підприємства та розвитком персоналу. Проблеми ефективного управління та господарювання підприємства залежать не тільки від економічних, соціальних, екологічних чинників. Вони напряму залежать і від культурологічного чинника. Корпоративна культура є складовою корпоративної політики. Визначено, що одним із головних завдань сучасного менеджменту підприємства є розвиток корпоративної культури та її складових. З’ясовано, що розвиток корпоративної культури тісно пов’язаний з підвищенням уваги до питань управління персоналом і створення психологічного клімату, орієнтацією на діалог між керівництвом і співробітниками. Визначено, що при формуванні концептуальних засад управління розвитком корпоративної культури слід враховувати не тільки психологічні та історичні особливості її формування, а й ринкову складову - здатність до самоорганізації. Остання стає каталізатором ефективного використання потенційних можливостей персоналу. З’ясовано, що ефективне управління корпоративною культурою передбачає визначення готовності управлінського персоналу до змін. Акцентовано увагу на виборі стратегії управління підприємством. Залежно від формування місії підприємства буде залежати підхід до управління корпоративною культурою. Вивчення факторів, що впливають на формування корпоративної культури підприємства, доводить, що рівень дії макрофакторів для всіх підприємств однаковий, мезофактори і мікрофактори мають особливості прояву на рівні конкретного підприємства і саме вони формують різноманітність корпоративних культур. Доведено, що посилення конкуренції на ринку підсилює дію саме мікро- та мезофакторів, а тому їх прояв потребує нових, ефективних методів та способів роботи з персоналом. З’ясовано, що корпоративна культура – це і питання мотивації персоналу, стилю керівництва, вплив особистості керівника тощо. Вона охоплює велику частину духовного і матеріального життя колективу. Визначено, що існування демократичного суспільства актуалізує проблему впровадження гуманітарних норм взаємозв’язку в організації системи управління і підпорядкування адміністративних відносин вимогам гуманітарної парадигми. Вона ускладнюється тим, що теоретико-методологічне осмислення стану культури ще не знайшло належного втілення в організації системи управління підприємством. Акцентовано увагу на тому, що практика управління підприємством часто демонструє або недооцінювання культурної складової розвитку, або намагання вирішення складних проблем використанням запозичених зарубіжних методик. Як наслідок – дефіцит культури, відсутність її пріоритету в колективі є однією з причин гальмування процесів проведення ефективних реформ на підприємстві. Визначено, що нові підходи до системної організації управління підприємством значною мірою визначаються змінами в мотивації праці як управлінців, так й традиційних фахівців (спеціалістів). Вони розглядаються у тісному зв’язку з підвищенням ролі корпоративної культури в управлінському процесі – інструменту підвищення соціальної відповідальності персоналу за результативність виробничого процесу (надання послуг). У цьому сенсі зростає роль корпоративної культури як інструменту мотивації системи управління, що спрямовується на підтримання у працівників впевненості в тому, що вони єдина команда, здатна вирішувати складні задачі.
24
Борейчук, Денис. "ПОНЯТТЯ “ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА” У НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ СУЧАСНОСТІ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 16, № 1 (2021): 44–57. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v16i1.688.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі удосконалення фахової підготовки майбутніх офіцерів прикордонного відомства, а саме такому важливому аспекту навчання, як формування організаційної культури офіцера. Автор послідовно розглядає історію розвитку організаційної (або корпоративної) культури, яка зацікавила наукову спільноту порівняно недавно. Теоретичний аналіз наукових досліджень свідчить про те, що на сьогодні учені одностайні щодо важливості ролі корпоративної культури для успіху організації, забезпечення гуманістичної спрямованості розвитку і окремої особистості, і суспільства в цілому. У статті автор подає наукові трактування корпоративної культури представниками різних галузей знань – у сфері менеджменту, культурології, соціології, філософії, економіки та ін. Узагальнений аналіз поглядів науковців свідчить про те, усі вони розглядають корпоративну культуру як важливий фактор організаційної ефективності, як засіб формування і контролю норм поведінки і сприйняття, доцільних для кожної конкретної організації. У такому контексті корпоративна культура постає як сукупність норм, правил, звичаїв і традицій, які підтримуються суб’єктами організаційної влади та визначають поведінку працівників. Корпоративна культура, проте, не є сталою, на її стан впливають події та люди, які постійно змінюються. Автор статті звертає увагу на результати тих досліджень, де йдеться про функції корпоративної культури, серед яких – забезпечення високої внутрішньої інтеграції та зовнішньої адаптації організації.
 У дослідженні наведено декілька основних підходів щодо визначення поняття “корпоративна культура”. Серед таких – соціологічний підхід (корпоративна культура як загальний засіб, принцип функціонування організації, механізм її життєдіяльності у суспільстві), аксіологічний (корпоративну культуру пов’язують із цінностями та настановами) та символічний (ототожнення корпоративної культури із “символікою”, за допомогою якої члени організації наслідують ціннісні орієнтації).Аналізуючи напрацювання вітчизняних та зарубіжних учених, автор статті наголошує на важливості формування організаційної (корпоративної) культури офіцерів – унікального культурного феномена, що об’єднує норми поведінки і спілкування, прийняті усіма незалежно від звань і посад.
25
Zapukhliak, Ivanna Bogdanivna. "КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА У РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА". Scientific Bulletin of Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas (Series: Economics and Management in the Oil and Gas Industry), № 2(22) (3 лютого 2021): 60–71. https://doi.org/10.31471/2409-0948-2020-2(22)-60-71.
Full textAbstract:
Обґрунтовано актуальність дослідження корпоративної культури як інструмента реалізації стратегії розвитку підприємства. Розглянуто підходи до трактування поняття «корпоративна культура», що дозволило окреслити елементний склад корпоративної культури, виявити джерела формування культури на рівні підприємства, виокремити найістотніші її характеристики та довести важливість корпоративної культури у реалізації стратегії розвитку підприємства. З’ясовано систему взаємозв’язків та взаємовідносин, через які формується тип корпоративної культури на підприємстві. Доведено, що гармонізація корпоративної культури та стратегії підприємства є ефективним інструментом забезпечення його подальшого розвитку. Розглянуто підходи до діагностики корпоративної культури та використовуючи методику ОСАІ, визначено тип корпоративної культури на прикладі закладу вищої освіти, виявлено напрями її покращення з точки зору гармонізації стратегії закладу та елементів і стилю його корпоративної культури з метою забезпечення його подальшого стійкого розвитку та підвищення конкурентоспроможності і привабливості на ринку освітніх послуг. Представлено корпоративну культуру як систему особистих і колективних цінностей, що, за ідеальних умов, приймаються і поділяються усіма членами колективу підприємства, та практично реалізовується через набір норм, прийомів, правил вирішення проблем як зовнішньої адаптації підприємства, так і внутрішньої інтеграції працівників. Визначено, що основною метою корпоративної культури підприємства є гармонізація її елементів зі стратегією розвитку підприємства задля забезпечення його стійкості і конкурентоспроможності. Доведено, що розвиток корпоративної культури університету є важливим аспектом для вирішення існуючих проблем та для забезпечення його успішності. Зокрема в подальшому варто розвивати дослідження в контексті розробки конкретних інструментів та заходів щодо зміни типу корпоративної культури як в цілому по університету, так і окремих його складових, що дозволить практично досягнути намічених стратегічних цілей та забезпечити конкурентне становище на ринку освітніх послуг.
26
Мирошниченко, Юрій. "КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА ЯК ОСНОВНИЙ ЧИННИК СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 26 (26 червня 2021): 66. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.26.66.
Full textAbstract:
УДК 33.005.95/.96; JEL Classification: М14
 
 Мета: обґрунтування сутності корпоративної культури та розробка практичних рекомендацій по її формуванню на основі процесного підходу, як основного чинника сталого розвитку торгівельного підприємства. Відповідно до поставленої мети було визначено наступні завдання: проаналізувати підходи до трактування категорії «корпоративна культура», розробити модель бізнес-процесу управління формуванням та розвитком корпоративної культури торговельного підприємства. Методика дослідження: для досягнення поставленої в роботі мети були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: методи порівняння, систематизації та узагальнення, абстрактно-логічного аналізу. Системний підхід для авторського визначення терміну стосовно торговельного підприємства. Процесний підхід - до формування корпоративної культури з використанням реінжинірингу. Результати: на основі аналізу наукових джерел встановлено сутність поняття «корпоративна культура». Виявлено основні підходи до визначення корпоративної культури та запропоновано авторське визначення даного терміну на основі процесного підходу стосовно торговельного підприємства. Розроблено модель бізнес-процесу управління формуванням і розвитком корпоративної культури торговельного підприємства та запропоновано напрями її вдосконалення шляхом проведення реінжинірингу. Наукова новизна: запропоновано модель бізнес-процесу формування корпоративної культури на підприємствах торгівлі та її розвитку шляхом проведення реінжинірингу, яка на відміну від існуючих враховують специфіку підприємств торговельних підприємств та сприятиме посиленню їх позицій на ринку в умовах нестабільності економічного становища в Україні. Практична значущість: практична значущість наукових результатів статті полягає в тому, що впровадження пропозицій розроблених за результатами дослідження, на торговельних підприємствах сприятиме підвищенню ефективності господарської діяльності в умовах нестабільності економічного становища в Україні
27
РУДАЧЕНКО, Ольга, Валентина ПРАСОЛ та Павло БАЖАНОВ. "КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА В СИСТЕМІ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА". Development Service Industry Management, № 2 (15 травня 2025): 251–56. https://doi.org/10.31891/dsim-2025-10(33).
Full textAbstract:
Доведено, що у сучасних умовах високої конкуренції, швидких трансформацій ринкового середовища та зростаючих вимог до ефективності управління корпоративна культура виступає одним із ключових нематеріальних чинників успішного функціонування суб’єктів підприємництва. Вона формує ціннісні орієнтири, стиль управління, мотиваційний клімат і рівень згуртованості колективу, що безпосередньо впливає на стійкість і конкурентоспроможність організацій. Водночас у вітчизняній практиці стратегічне управління корпоративною культурою залишається недостатньо розробленим, що суттєво обмежує її потенціал як ресурсу довгострокового розвитку бізнесу. У статті здійснено теоретичне узагальнення підходів до формування корпоративної культури як складової стратегічного розвитку підприємницьких структур. Проведено аналіз сучасних досліджень, які охоплюють широке коло питань: від розкриття сутності та типології корпоративної культури до її ролі у формуванні адаптивності, інноваційності й етичного середовища в організаціях. Виявлено, що ключовими напрямами є інтеграція корпоративної культури у стратегію підприємств, її вплив на управління персоналом та трансформація під впливом зовнішніх викликів і інновацій. Обґрунтовано системний підхід до формування корпоративної культури, що включає п’ять етапів: аналітико-діагностичний етап, концептуально-цільовий етап, стратегічно-планувальний етап, впроваджувальний етап, контрольно-коригувальний етап. Запропонована модель забезпечує адаптивність і системність процесу розвитку корпоративної культури, що є запорукою сталого стратегічного зростання. Обґрунтовано, що корпоративна культура виступає важливим стратегічним ресурсом, який визначає рівень адаптивності та конкурентоспроможності підприємств. Виділено необхідність подальших досліджень щодо розробки методики кількісної оцінки впливу корпоративної культури на результати діяльності, а також практичних моделей її трансформації в умовах цифровізації та глобалізаційних викликів.
28
Поплавський, Михайло. "Цифровий університет в епоху пост-постмодерну: до питання формування нової корпоративної культури". Питання культурології, № 42 (13 листопада 2023): 243–55. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.42.2023.293792.
Full textAbstract:
Мета статті — проаналізувати особливості цифрової корпоративної культури університету, окреслити її параметри та показники, орієнтуючись на культурно-освітні та цифрові комунікативні потреби студентів, викладачів і працівників в епоху пост- постмодерну. Результати дослідження. Цифровий університет або Університет 4.0. — тренд першої чверті ХХІ ст. і високотехнологічна інфраструктурна платформа для розгортання різних освітніх ініціатив, успішне функціонування якої залежить від цифрової корпоративної культури, її параметрів і показників. Наукова новизна. У статті вперше в межах Digital Culture Studies як інноваційного міждисциплінарного напряму розглянуто дихотомію популярного в зарубіжній та українській освітній практиці ринкового типу корпоративної культури та нового, запропонованого автором, «холістичного» типу на базі ширшого соціокультурного підходу, здобутків відкритої науки, ідей критичної педагогіки та феноменологічного підходу в освітній практиці. Висновки. Наголошено, що вища освіта постковідного періоду характеризується прискоренням цифрової трансформації, і чимало західних університетських менеджерів активно форсують цей процес. Стверджується, що переважна більшість подібних ініціатив наштовхується на однакові проблеми, пов’язані з домінуванням філософії інструменталізму та неоліберального дискурсу, коли цінність освіти все частіше тлумачиться крізь призму фінансового успіху та бізнес- наративів, що призводить до абсолютизації ринкового типу корпоративної культури університету. Доведено одновимірність й обмеженість такого типу та запропоновано його реструктуризацію на засадах холістичного підходу, що передбачає синтез цифрового навчання, культури праці та знань, цифрового читання, цифрової онтології та антропології, радикальної відкритості, творчої праці, де в основі «нової» корпоративної культури мають бути покладені цифрові компетенції як «поле співпраці» студента та викладача.
29
Kholodnytska, Alla, та Kateryna Molyboha. "КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА ТА КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ: АСПЕКТИ ВЗАЄМОДІЇ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 3 (19) (2019): 106–12. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-3(19)-106-112.
Full textAbstract:
У статті через синтез понять «корпоративна культура» та «корпоративне управління» визначено аспекти їх взаємодії, розглянуто процес формування корпоративної культури та її роль у корпоративному управлінні. Досліджено спільні та відмінні складові дефініцій «корпоративна культура» та «корпоративне управління» через опрацьовану наукову літературу, визначено етапи їх формування. Встановлено компетенції керівника, у межах кожного з понять. Виділено ключові фактори вдосконалення корпоративного управління через зміни в корпоративній культурі. Зауважено важливість корпоративної культури для ефективного розвитку компанії. Також з’ясовано компонентний склад основних понять.
30
Пушак, Ярослав, та Наталія Трушкіна. "ТРАНСФОРМАЦІЯ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ: БІБЛІОМЕТРИЧНИЙ І ТРЕНДОВИЙ АНАЛІЗ". Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія економічна), № 2 (22 грудня 2024): 65–86. https://doi.org/10.32782/2311-844x/2024-2-9.
Full textAbstract:
На сучасному етапі кардинальних соціально-економічних перетворень корпоративна культура стала важливим чинником подальших реформ у публічному секторі. Уміння аналізувати й оцінювати рівень розвитку корпоративної культури дає можливість керівництву публічної служби приймати науково обґрунтовані управлінські рішення, забезпечуючи їх оперативність і високу ефективність. Слід зазначити, що нові виклики, які обумовлені перетвореннями у сфері публічного управління, сприятимуть трансформації корпоративної культури. Необхідність вирішення вищенаведених завдань практичного характеру і зумовила потребу теоретико-методичного обґрунтування засад трансформації корпоративної культури і розроблення відповідного інструментарію та прикладних рекомендацій щодо їх реалізації у сфері публічного управління та адміністрування. Дане дослідження присвячено аналізу взаємозв'язку між трансформацією корпоративної культури та розвитком системи публічного управління з використанням бібліометричного та трендового підходів. Метою статті є виявлення основних напрямів наукових досліджень, оцінювання динаміки публікаційної активності, а також визначення ключових трендів і прогалин у даній галузі знань. У рамках дослідження проведено бібліометричний аналіз бази даних наукових публікацій для ідентифікації робіт і авторів, що найбільш цитуються, а також трендовий аналіз для виявлення змін у тематиці досліджень. Встановлено, що трансформація корпоративної культури публічного управління здебільшого розглядається з позицій корпоративної соціальної відповідальності та цифрових трансформацій. Це, у свою чергу, вимагає формування принципово нових підходів до розвитку корпоративної культури публічної служби на засадах цифровізації та корпоративної відповідальності. Результати дослідження дозволять отримати цілісне уявлення про поточний стан і перспективи розвитку досліджень з трансформації корпоративної культури, що може сприяти формуванню більш ефективної політики та концепції реформування публічного управління. Доведено, що пріоритетним напрямом досліджень у подальшому має бути розроблення стратегії цифрової трансформації корпоративної культури публічного управління та Кодексу корпоративної культури в органах публічної служби у контексті корпоративної соціальної відповідальності.
31
Подолян, Галина. "СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПРАКТИКИ У ПРОЦЕСАХ ФОРМУВАННЯ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ". Молодий вчений, № 9 (109) (30 вересня 2022): 33–38. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-9-109-8.
Full textAbstract:
Статтю присвячено аналізу сутнісної природи соціально-економічних практик(тейлоризм, школа «людських стосунків» і фордизм)та їх впливу на якісні характеристики корпоративної культури. Вказуються основні раціональні, рефлексивно-проективні, науково-технічні, організаційні, підприємницькі, соціальні, морально-психологічні аспекти і проблеми інноваційної діяльності Ф. Тейлора, представників школи «людських стосунків», Г. Форда та їх значення для трансформаційних змін з часів індустріальної виробничої культури, організаційних засад трудової діяльності і соціальних відносин до періоду формування постіндустріальної епохи. Підкреслюється особлива роль і значимість основоположних характеристик цих практик, які вплинули на якісну визначеність корпоративної культури у період її виокремлення зі сфери економічної діяльності і поширення її впливу на всі сфери суспільного життя.
32
Добров, Сергій. "THEORETICAL FOUNDATIONS OF CORPORATE CULTURE: CONCEPTS AND PRINCIPLES." "Scientific notes of the University"KROK", no. 2(74) (June 30, 2024): 228–36. http://dx.doi.org/10.31732/2663-2209-2024-74-228-236.
Full textAbstract:
У сучасному динамічному світі корпоративна культура стає одним із вирішальних факторів, що визначає успішність та конкурентоспроможність організацій. Вона відображає цінності, переконання, норми та поведінкові очікування, які формуються та підтримуються всередині колективу, впливаючи на всі аспекти діяльності компанії. Незважаючи на тривалі наукові дослідження, теоретичні основи корпоративної культури залишаються неоднозначними та потребують подальшого уточнення. Метою статті є дослідження теоретичних основ корпоративної культури, зокрема визначення ключових понять та принципів, що лежать в основі її формування та функціонування. Методологія дослідження базується на використанні історичного методу, аналізу та синтезу, методу узагальнення та систематизації. Для відображення результатів дослідження використано графічний та табличний методи. У статті розглянуто різні наукові підходи до визначення корпоративної культури та її компонентів. Проаналізовано вплив корпоративної культури на організаційну ефективність, інноваційність та залученість працівників. Виявлено, що успішне функціонування організацій тісно пов’язане з ефективним управлінням корпоративною культурою. Представлено рекомендації для керівників щодо впровадження та підтримки позитивної корпоративної культури. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на глибше вивчення взаємозв'язку між корпоративною культурою та лідерством, а також на розробку практичних інструментів для вимірювання та оцінки корпоративної культури в різних організаціях.
33
Олійник, І. В. "ВПЛИВ ЕФЕКТИВНОГО ЛІДЕРСТВА НА ФОРМУВАННЯ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 19 (29 березня 2024): 241–48. http://dx.doi.org/10.32782/2708-0366/2024.19.29.
Full textAbstract:
У статті досліджено сутність впливу ефективного лідерства на формування корпоративної культури в сучасних організаціях. Узагальнено сучасні підходи до формування парадигми «ефективне лідерство в системі корпоративної культури». Проаналізовано важливість розуміння цієї парадигми в контексті сучасних вимог та викликів, що стоять перед організаціями у глобалізованому світі. Досліджено різноманітні підходи щодо взаємодії між лідерськими якостями та корпоративною культурою з метою забезпечення ефективного керівництва та створення стійкого організаційного середовища. Зазначено, що лідерські якості та підходи керівництва мають значний вплив на створення та збереження цінностей, норм та практик, що характеризують корпоративну культуру.
34
Tymoshenko, Dmytro, та Iryna Slyusar. "КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА: РІВНІ ТА ЦІННОСТІ". Scientific Bulletin of Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas (Series: Economics and Management in the Oil and Gas Industry), № 1(25) (17 липня 2022): 110–18. https://doi.org/10.31471/2409-0948-2022-1(25)-110-118.
Full textAbstract:
В статті обґрунтовано доцільність розроблення такої корпоративної культури, яка б ґрунтувалась на європейських цінностях. Проведені спостереження дозволяють стверджувати, що стратегічний характер культури організації прямо пов'язаний з її мотиваційними і комунікаційними задачами, обґрунтований сучасними тенденціями розвитку економіки України, інноваційного розвитку, глобалізації, злиття України зі європейським та світовим економіко-культурним простором. Побудова міцної корпоративної культури є стратегічною задачею його розвитку організації, яка визначає пріоритети її діяльності та шляхи їх досягнення. Продемонстровано зв'язок трьох рівнів лояльності з трьома рівнями корпоративної культури та цінностями, які підживлюються загальним культурним полем України та Європи в цілому. Особливу увагу звернено на цінності, які забезпечують ефективне корпоративне управління із врахуванням вимог, викликів сьогодення, що дозволяє як залучити, так і підтримувати релевантні комунікації з усіма стейкхолдерами. Враховуючи складність середовища функціонування сучасної організації та надмірні кризові умови, увага акцентована на пропозиції щодо синхронізації всіх складових корпоративної культури в єдине ціле, яке подано в якості концептуальних засад — ключових вимог до створення корпоративної культури зі способами її імплементації як на рівні усієї організації, так і на рівні її структурних одиниць. Подано алгоритміку формування сприятливого середовища для реалізації функцій корпоративної культури, яка складається з трьох етапів. Перший етап включає рекомендації Друкера П. щодо шести кроків до трансформації підприємства звичайного підприємства в підприємство-лідера. Другий етап включає практику двох модульної концепції щодо залучення працівників в цілі компанії, який гармонізує використання логічного підходу з інтуїтивним («розум» не протиставляється «серцю»). Третій етап спрямовує нас на застосування діалектичних питань стосовно партнерів, активності, ресурсів, стейкхолдерів, комунікаційних каналі тощо. Побудована за даними рекомендаціями корпоративна культура забезпечить кращу ступінь вирішення мотиваційних та комунікаційних задач, сприятиме потенційним можливостям формування доданої вартості за рахунок створення конкурентних переваг та підкреслить унікальність бренду соціально-економічно системи.
35
Каличева, Н. Є., К. С. Виноградова та А. В. Помазановська. "КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА ЯК СКЛАДОВА УПРАВЛІННЯ КАДРОВИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ". Вісник економіки транспорту і промисловості, № 83 (30 жовтня 2023): 37–47. http://dx.doi.org/10.18664/btie.83.300284.
Full textAbstract:
В статті розглянуто питання підвищення ефективності управління кадровим потенціалом підприємства шляхом впровадження принципів корпоративної культури. Акцентовано увагу на тому, що потенціал працівника проявляється у його ресурсних можливостях до трудової діяльності. Встановлено, що корпоративна культура є одним із основних чинників, який впливає на формування кадрового потенціалу підприємства та включає не лише умови праці працівників та рівень їх заробітної плати, а також корпоративні цінності підприємства. Корпоративна культура є важливою частиною стратегії менеджменту підприємства. Окреслено основні елементи корпоративної культури та виділено функції, які вона виконує на підприємстві. Розкрито методологію мотивації, як ключового чинника корпоративної культури, що включає цілі, закони та теорії, функції, методи та технології мотивації.
36
Minchak, N. J., та I. I. Slimakovska. "Організаційна культура підприємства як складник ефективного управління". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 9 (2018): 61–64. http://dx.doi.org/10.15421/40280912.
Full textAbstract:
Досліджено особливості формування організаційної культури. Обґрунтовано вплив організаційної культури на систему управління підприємством. З'ясовано, що організаційна культура перебуває у нерозривному зв'язку з основними елементами менеджменту та здійснює вплив на них. Визначено сутність організаційної культури як рівня організаційної структури управління підприємством. Розглянуто наукові підходи до формування організаційної культури підприємства. Проаналізовано наукові дослідження і публікації щодо ефективності розвитку організаційної культури підприємства. Визначено основні чинники, що впливають на формування організаційної культури підприємства. Запропоновано шляхи удосконалення формування організаційної культури підприємства. Досліджено внутрішні чинники, що впливають на формування організаційної культури. Обґрунтовано поділ чинників на групи за характером впливу на організаційну культуру. Виокремлено зовнішні та внутрішні фактори впливу на організаційну культуру підприємства. Доведено, що формування організаційної культури залежить від середовища, в якому працює підприємство. Розглянуто кодекс корпоративної поведінки. З'ясовано, що під час формування організаційної культури одночасно з цінностями підприємства потрібно враховувати і цінності працівників. Розглянуто роль керівника у процесі формування організаційної культури підприємства. Доведено, що на рівень організаційної культури впливають умови праці. Виокремлено основні фактори забезпечення прояву організаційної культури у зовнішньому середовищі.
37
Fedotova, Iryna, Nadiia Bocharova та Agnieszka Rachwal-Mueller. "СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ КОРПОРАТИВНОЮ КУЛЬТУРОЮ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА СТРАТЕГІЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, № 15 (2025): 138–51. https://doi.org/10.32750/2025-0112.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу сучасних підходів до управління корпоративною культурою як важливого чинника, що визначає конкурентоспроможність і ефективність організацій. У роботі розглянуто теоретичні аспекти корпоративної культури та її значення для стратегічного розвитку компанії. Автори пропонують удосконалену модель системи управління корпоративною культурою, що складається з двох основних підсистем: керуючої та керованої. Особливістю запропонованої моделі є інтеграція трьох взаємопов’язаних компонентів керуючої підсистеми: інформаційно-поведінської, структурно-функціональної та саморозвитку. Ці підсистеми взаємодіють між собою та сприяють формуванню сприятливого соціально-психологічного клімату в організації, підвищенню залученості працівників та створенню міцної корпоративної ідентичності. Розглянуто механізми формування та розвитку корпоративної культури в контексті змінюваного бізнес-середовища, включаючи вплив цифрових технологій, глобалізації та зростаючого значення соціальної відповідальності. У роботі також зазначено про необхідність адаптації корпоративної культури до нових форм організаційної взаємодії, таких як віддалена та гібридна робота, а також роль корпоративної соціальної відповідальності в зміцненні іміджу компанії. Автори підкреслюють важливість постійного саморозвитку як складової частини корпоративної культури, що дозволяє організації залишатися гнучкою і адаптивною до змін. Стаття надає рекомендації щодо вдосконалення управлінських практик у сфері корпоративної культури, зокрема через розвиток лідерства та вдосконалення внутрішніх комунікацій. Перспективами подальших досліджень є емпірична перевірка запропонованої моделі, а також інтеграція принципів ESG у процеси управління корпоративною культурою, що забезпечить стійкий розвиток компаній у сучасних умовах.
38
Кицак, Т. Г. "Особливості формування корпоративної культури на українських підприємствах". Теоретичні та прикладні питання економіки, Вип. 10 (2006): 251–55.
Find full text
39
Зарічна, О. В., В. Ф. Проскура та О. Ю. Бочко. "СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ПРИНЦИПІВ ТА ЕЛЕМЕНТІВ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ В ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка», № 1(63) (8 травня 2024): 43–46. http://dx.doi.org/10.24144/2409-6857.2024.1(63).43-46.
Full textAbstract:
У статті розглянуто теоретико-методологічні аспекти системного зв’язку основних принципів та елементів корпоративної культури у сфері публічного управління. Дослідження наукових праць українських та зарубіжних науковців вказали, що основним при публічному управлінні є визначення основних принципів, які описують засади, закономірності та правила публічної організації . З’ясовано, що використання принципів та врахування складових допоможе сформувати відповідний рівень корпоративної культури в публічних організаціях та допоможе більш ефективніше вирішувати поставлені питання та досягати поставлених цілей.. Зроблено висновки, що систематизації основних принципів та елементів корпоративної культури у сфері публічного управління, які будуть направлені на формування сприятливого організаційного клімату в установі, сприятимуть спільній злагодженій роботі, що допоможе більш ефективно підходити до вирішення поставлених завдань, прийняття результативних управлінських рішень та досягненні поставлених цілей.
40
Atamanenko, I. B. "Культурні засади стратегічного управління бізнес-організацією". Grani 18, № 7 (2015): 20–26. http://dx.doi.org/10.15421/1715130.
Full textAbstract:
У сучасній соціології розуміння соціокультурних факторів стратегічної діяльності суб’єктів ринкової економіки досить обмежене та засноване на менеджеріальних уявленнях щодо взаємодії організацій із конкурентним середовищем. Внаслідок цього недостатньо уваги приділяється культурним та соціальним основам стратегії конкурентної боротьби, а також виключається з аналізу персонал як активний суб’єкт формування стратегічної політики організації. Крім цього, у вітчизняній науці розуміння ділових стратегій бізнесорганізації засноване на західних теоретичних моделях, які досить важко застосовувати для конкретних соціокультурних та економічних умов. Це стосується і вивчення корпоративної культури, уявлення про яку досі характеризуються фрагментарністю, що викликає потребу до синтезу розрізнених теоретичних побудов. Таким чином, у статті розглядаються соціокультурні основи ділових стратегій бізнесорганізацій. Здійснена спроба узагальнення основних типологій корпоративної культури. Пропонується класифікація ділових стратегій за типологічними ознаками корпоративної культури. Корпоративна культура бізнесорганізації розглядається, крім цього, не тільки як ефективний інструмент підвищення конкурентоспроможності сучасних господарських структур, але й як засіб підвищення інтелектуального та культурного капіталів бізнесорганізації. Узагальнення основних типологій корпоративної культури дозволяє виокремити найбільш ефективні у сучасних умовах організаційні цінності та напрями стратегічної діяльності. Застосовуючи соціологічний підхід, автор намагається подолати менеджеріальний та економічний редукціонізм у вивченні механізмів формування та реалізації ділових стратегій сучасних бізнесорганізацій, який полягає у абсолютизації суто ринкових факторів, що детермінують поведінку бізнесорганізації у зовнішньому середовищі. Таким чином, актуалізується важливість включення в аналіз ринкової поведінки господарських суб’єктів культурних та соціальних аспектів економічної діяльності. Таке розуміння дозволяє розглядати членів персоналу не лише в якості пасивного об’єкта управлінської діяльності, але й в якості активного соціального суб’єкта організаційних змін. Вивчення корпоративної культури як фундаментального фактора побудови і реалізації організаційної стратегії дозволяє розширити розуміння процесу управління сучасними господарськими утвореннями.
41
Hromko, Liliia. "КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА ЯК КЛЮЧОВИЙ ЧИННИК РОЗВИТКУ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 2, № 22 (2020): 114–20. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-02-114-120.
Full textAbstract:
У статті встановлено, що корпоративна культура є специфічним продуктом діяльності і розвитку підприємства, виявляється в системі використовуваних цінностей, які розділяє весь персонал, завдяки цілеспрямованим діям суб'єкта управління з «прищеплення» працівникам єдиних культурних стереотипів поведінки. Систематизовано чинники, що впливають на формування корпоративної культури. Узагальнено принципи формування корпоративної культури, дотримання яких дозволяє провести організаційні зміни, не викликаючи у персоналу неприйняття і протидію їм.
 Доведено, що найбільш вірогідним вектором необхідних організаційних змін в діяльності вітчизняних торговельних підприємств на сучасному етапі є перехід від технократичного управління до організаційної демократії, що забезпечує підвищення організаційної ефективності на основі розвитку процесів самоорганізації та самоврядування. Виявлено, що корпоративна культура є найважливішим фактором будь-яких змін на торговельних підприємствах.
42
СКЛЯРУК, Тетяна, та Анна БАЗАРНИК. "ВПЛИВ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ НА РІВЕНЬ ПЛИННОСТІ КАДРІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 2 (15 травня 2025): 8–13. https://doi.org/10.31891/mdes/2025-16-1.
Full textAbstract:
У статті досліджено взаємозв’язок між корпоративною культурою та рівнем плинності кадрів у сучасних організаціях. Акцент зроблено на ролі корпоративної культури як одного з ключових нематеріальних інструментів управління персоналом, що має безпосередній вплив на утримання працівників, їхню мотивацію, залученість і лояльність. У процесі аналізування окреслено основні складові корпоративної культури (цінності, стиль управління, система комунікацій, місія організації), які здатні суттєво впливати на стабільність кадрового складу. Проаналізувавши сучасні теоретичні підходи та практичний досвід українських і зарубіжних компаній встановлено, що організації, які приділяють належну увагу формуванню позитивного внутрішнього клімату, забезпечують нижчий рівень плинності кадрів. Розглянуто приклади ефективного застосування програм розвитку персоналу, наставництва, нематеріальної мотивації та корпоративної соціальної відповідальності. Особливу увагу приділено галузевим особливостям плинності кадрів та специфіці викликів, з якими стикаються компанії в ІТ-сфері, торгівлі, сфері обслуговування та державному секторі. Результати дослідження підтверджують, що формування сильної корпоративної культури сприяє підвищенню задоволеності працівників та зниженню рівня звільнень.
43
Колянко, О. В. "СТРУКТУРА КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ОРГАНІЗАЦІЇ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 62 (4 січня 2021): 81–85. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-62-11.
Full textAbstract:
Стаття розглядає роль системи цінностей, переконань, очікувань, символів, а також ділових принципів, норм поведінки, традицій, ритуалів, які склалися в організації або її підрозділах за час діяльності та які приймаються більшістю співробітників. В основному корпоративна культура - невидима частина органі-зації. Вона має певну структуру, яку можна вважати багаторівневою. Кожен рівень має склад певних елеме-нтів, але границі між елементами корпоративної культури розмиті. Корпоративна культура є чинником, що сприяє зростанню потенціалу працівників і довготривалому процвітанню, стійкості організаційних структур, злагодженої і творчої роботи персоналу з повною віддачею. Саме корпоративна культура може надавати неформальної легітимності певним методам управління та підтримувати мотивацію та працеспроможність персоналу. Корпоративна культура представлена як багаторівнева структура з вертикальними і горизон-тальними, прямими і зворотними зв’язками. Над нею і поза нею стоїть мораль як надкорпоративне і надпер-сональне поняття. Слід відзначити важливість зовнішніх проявів корпоративної культури, таких як товарний знак, фірмовий стиль, ритуали і свята, герої і міфи, стиль поведінки. Зроблено висновок про те, що корпора-тивна культура, що виступає одним із основних чинників, які визначають процес функціонування організації і поведінку її членів, може розглядатися, з одного боку, як продукт функціонування організації, а з іншої, - як основа її формування. Чим ефективніше працює організація, тим більше вона сприяє зростанню матеріальних і духовних благ її співробітників, усього суспільства, тим більший внесок у цю роботу власне корпоративної культури, тим більшою мірою конвергують, зближаються ці аспекти. Доведено, що з розвитком духовного і матеріального виробництва, інтелектуально-освітнього компонента трудового потенціалу суттєво зростає роль корпоративної культури.
44
Андрушкевич, Н. В., С. В. Фімяр та О. Ф. Чернов. "БРЕНД-ОРІЄНТОВАНА ПОВЕДІНКА В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 32 (15 квітня 2025): 56–60. https://doi.org/10.20535/2307-5651.32.2025.328539.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано визначення корпоративної культури, а також розглядаються можливості цілеспрямованого впливу на корпоративну культуру з метою її трансформації. Зокрема, включення орієнтації на бренд до структури цінностей корпоративної культури та як наслідок зміна поведінки співробітників у бік орієнтації на цінності бренду. Автори розглядають бренд-орієнтовану поведінку як одну з метрик оцінки ефективності персоналу в умовах великої організації, де працюють представники різних професій. Також вона дає можливість уніфікувати сервіс, що надається, щоб підтримувати високий рівень задоволеності споживачів у процесі будь-якої взаємодії з підприємством. Саме тому формування бренд-орієнтованої поведінки має велике значення як у рамках розвитку внутрішнього клімату організації, так і у рамках розвитку бізнесу. Запропоновано ряд практико ¬орієнтованих методів вбудовування моделей поведінки, орієнтованих на бренд у корпоративну культуру організацій.
45
Дмитренко, Марія. "Глобальна соціокультурна парадигма корпоративної культури". Grani 27, № 2 (2024): 33–37. http://dx.doi.org/10.15421/172427.
Full textAbstract:
Актуальність. Ми живемо у час, коли корпоративна культура набуває нових рис, стикається з новими викликами та відкриває нові можливості. Процеси глобалізації під впливом сучасного геополітичного та економічного ландшафту змінюють цінності, норми та поведінку в корпоративній культурі будь-якої організації. Глобалізація призводить до зміни цінностей у корпоративній культурі, таких як відкритість світу, повага до різноманітності, етика та соціальна відповідальність. Метою дослідження є вивчення сучасних тенденцій зміни глобальної соціокультурної парадигми корпоративної культури. Результати. Досліджено вплив глобалізації на корпоративну культуру. Проаналізовано чинники, які складають підґрунтя глобалізації, а саме інформаційну революцію та розвиток телекомунікацій, інтернаціоналізацію виробничих відносин у високотехнологічних галузях на основі прямих іноземних інвестицій, формування ринків глобальних за масштабами та безперервних за способом функціонування, насамперед фінансових. Охарактеризовано творчу культуру компанії. Розкрито нову концепцію транснаціональної інноваційної діяльності. Дослідження зосереджено на соціальній складовій у корпоративній культурі та сутності корпоративної соціальної відповідальності. Окреслено сучасні тенденції глобалізації корпоративної культури. Досліджено вплив війни в Україні на світову корпоративну культуру. Висновки. У рамкових умовах мультикультуралізму та глобального менеджменту відбуваються суттєві трансформації корпоративної культури. Глобалізація, жорстка конкуренція, необхідність пошуку та ефективного впровадження інновацій визначають нові завдання та параметри функціонування корпоративної культури, політики підтримки та заохочення творчої та інноваційної діяльності співробітників. Корпорації, здатні адаптуватися до глобалізації, зможуть підвищити свою конкурентоспроможність на світовому ринку.
46
Seliuk, Volodymyr. "Формування корпоративної культури майбутніх офіцерів: теоретичний аналіз проблеми". Педагогічний дискурс, № 33 (1 вересня 2022): 76–80. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2022.33.10.
Full text
47
Ковалевський, С. В., та Л. В. Кошева. "Особливості формування корпоративних особистісних якостей студентів засобами фізичного виховання". Освітній вимір 37 (14 лютого 2013): 304–9. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v37i0.3332.
Full textAbstract:
Ковалевський С. В., Кошева Л. В. Особливості формування корпоративних особистісних якостей студентів засобами фізичного виховання.
 У статті розкрито особливості процесу формування особистісних якостей студента в контексті корпоративної культури, яка є основною складником, що дозволяє організації бути успішною в умовах ринкових відносин. Висвітлено шляхи формування корпоративних якостей студентів як майбутніх випускників, орієнтованих на ринок праці.
48
Фен, Лун. "ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА ЯК СКЛАДНИК КОРПОРАТИВНОГО ПАРТНЕРСТВА УНІВЕРСИТЕТІВ УКРАЇНИ, ІСПАНІЇ, КНР". Теорія та методика навчання та виховання, № 52 (2022): 118–25. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2022.52.11.
Full textAbstract:
статті представлено специфіку налагодження партнерських продуктивних відносин між учасниками освітнього процесу університетів України, Іспанії, КНР. Автором розкрито розуміння політичної культури як складника корпоративного партнерства. Зазначено, що в науковому просторі політична культура університетів розглядається як соціальний і культурний феномен. Сучасний здобувач вищої освіти має на рівні свідомого осмислення розуміти соціально-політичні процеси, розуміти причини і наслідки функціонування політичних систем, ураховувати наслідки політичних процесів на розвиток інших сфер життєдіяльності суспільства. Автором статті, з опорою на компетентнісний і системний підходи, представлено основні напрями розуміння сутності, функцій політичної культури, ціннісних орієнтацій громадян у традиціях університетської освіти різних країн. Наголошено, що національні традиції і соціокультурні практики накладають певний відбиток на політичну культуру, яка формується в університетах. У контексті глобалізації, як виразної тенденції сучасного освітнього простору, автор у статті проаналізував цікаві практики бачення потенціалу політичної культури як складника корпоративної культури університетів бізнесу. Визначено актуальні напрями корпоративної співпраці на прикладі едукаційних активностей Deusto Business School (Іспанія), Київського національного університету імені Бориса Грінченка (Україна), Міжнародної школи бізнесу BFSU-SolBridge Пекінського університету (КНР). Автором зазначено, що елементи структури політичної культури наскрізно формують важливі загальні і фахові компетентності щодо аналізу стратегій управління організаційними змінами, формування конструктивної моделі поведінки сучасного підприємства, бізнесової організації. Зазначено, що в бізнес сфері корпоративна культура є інтегрованою якістю, умовою стабільного успіху в лімінальному суспільстві. Серед перспективних напрямів подальшого розроблення заявленої проблеми визначено: специфіку формування інформаційно-цифрової компетентності сучасного підприємця для міжкультурного діалогу в глобалізованому просторі; практики аналітичної обробки емпіричних матеріалів про реальні заходи з формування політичної культури в університетах; системний аналіз національних, культурних, соціальних та інших особливостей формування політичної культури сучасної молоді.
49
Бурик, Зоряна Михайлівна. "ФОРМУВАННЯ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ В ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЗМІН І НЕВИЗНАЧЕНОСТІ". Public management, № 4 (32) (7 грудня 2022): 10–16. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2022-4(32)-1.
Full textAbstract:
Метою роботи є виокремлення особливостей формування корпоративної культури в територіальних громадах в умовах змін і невизначеності. Методологія. COVID-19, а тепер повномасштабне російське військове вторгнення в Україну продемонстрували, по-перше, неготовність окремих громад до роботи в умовах невизначеності та змін, а по-друге те, що для ефективної роботи традиційних методів управління не достатньо. Тож виникає нагальна потреба у застосуванні інноваційних інструментів місцевою владою до антикризового розвитку територій, одним з яких доцільно вважати корпоративну культуру. Наукова новизна. Представлено корпоративну культуру як відкриту складну багаторівневу систему відносин в громаді. Акцентовано увагу, що важливим компонентом корпоративної культури є система внутрішніх і зовнішніх комунікацій, яка змінюється під впливом нормативно-правових, соціальні-психологічних, інженерно-технологічних чи економічних факторів та складається у певний проміжок часу в залежності від визначених пріоритетних напрямів розвитку, конкурентних переваг територій й того «мікроклімату», який панує всередині громади, або абсолютно врозріз з концепцією та ідеями представників місцевої влади. У статті застосовано аксіологічний підхід до розкриття змісту поняття «корпоративна культура», що дозволило розглянути термін «корпоративна (чи організаційна) культура територіальних громад» через призму загальнолюдських цінностей, особливості сформованих формальних (неформальних) відносин та як інструмент антикризового розвитку, що особливо актуально в світлі повоєнної відбудови українських громад. Висновки. У наявності/відсутності корпоративної культури вбачаємо її беззаперечну конкурентну перевагу, незамінний інструмент антикризового розвитку та формування іміджу громади, інструмент синхронізації зусиль всіх членів громади на результат (у сьогоднішніх реаліях – на часі повоєнна відбудова й підвищення конкурентоспроможності українських територій, процвітання та благополуччя її мешканців). Безліч проблемних ситуацій в українських громадах в умовах змін і невизначеності вимагають не лише наявної корпоративної культури, але й перезавантаження управлінських процесів, фінансово-методичного забезпечення, розробки практичних рекомендацій стосовно побудови систем і моделей ефективного управління територіями, що після війни призведе до підвищення ефективності функціонування громад.
50
Горбенко, Н. В. "Значення формування корпоративної культури для сучасного університету в Україні". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, вип. 3 (113) (2013): 45–48.
Find full text