Academic literature on the topic 'Сенсор струму'

У даній роботі розглянута потреба в сенсорах кисню для моніторингу водного середовища, які при відносній дешевизні потребують мінімальних експлуатаційних витрат, а також відрізняються екологічністю та високою надійністю. Таким вимогам найбільше відповідають амперометричні сенсори двоелектродної системи, які відрізняються зручним для реєстрації струмовим сигналом з лінійною його залежністю від концентрації визначуваного компонента, а також високою надійністю і стійкістю до перевантажень. Проте найбільш поширеною електрохімічною системою таких сенсорів для визначення кисню є елемент Кларка зі свинцевим анодом. За сучасних тенденцій до екологізації техніки, застосування свинцю у витратних комплектуючих вважається неприпустимим. Відомі роботи щодо заміни свинцевих анодів на мідні, проте надійність їх роботи з часом виявилася нижчою, ніж у свинцевих. У роботі вирішена задача розробки амперометричного сенсора кисню двоелектродної системи, який генерує аналітичний струмовий сигнал без підводу додаткової електроенергії із-зовні, тобто є по суті хімічним джерелом струму нановатної потужності. Вимірювання кисню ведеться за амперометричним принципом на срібному робочому електроді, потенціал якому задає закорочений на нього мідний допоміжний електрод. Тобто, сенсор не містить високотоксичного свинцю, який замінений на мідь. Дослідна електрохімічна комірка сенсора просочена слабо практично нейтральним 0.05М розчином гідрокарбонату натрію з метою ускладнення умов функціонування мідного допоміжного електрода, який починав пасивуватися приблизно через дві доби неперервного вимірювання кисню у воді. Поновлення працездатності мідного допоміжного електрода у випадку його пасивації проводилося його закорочуванням на другий допоміжний електрод сенсора – цинковий, який експлуатується тільки для зняття або запобігання пасивації. Запропоновано режим експлуатації такого двоелектродного сенсора з додатковим цинковим допоміжним електродом, який дозволяє уникати пасивації мідного електрода й погіршення технічних характеристик сенсора, а також не потребує як додаткового електричного живлення, так і ускладнення необхідних вторинних електронних пристроїв.

Акупунктура належить до безмедикаментозних методів східної медицини і є різновидом нетрадиційної рефлексотерапії. У сучасній медицині, окрім голкотерапії, знайшли визнання інші різновиди акупунктури: електропунктура, лазерна та світлова пунктура, магнітопунктура, термопунктура, надвисокочастотна пунктура. Результати лікування цими методами суттєво залежать від точності визначення знаходження біологічно активних точок (БАТ) та обрання фактору впливу. Тому, мета дослідження полягає у спрощенні пошуку біологічно активних точок на шкірному покриві людини та переходу у режим електропунктурної стимуляції. Об'єктом дослідження є процеси виникнення та світіння газового розряду при контакті сенсора з ділянкою розташування біологічно активної точки. Предмет дослідження – застосування властивостей газового розряду на змінному струмі для засобів електропунктури.
 Результати дослідження. Проведено огляд поширених методів акупунктури та зазначені електрофізичні особливості БАТ. Запропоновано для локалізації розташування біологічно активних точок використовувати світіння газорозрядного сенсора в ланцюгу змінного електричного струму. Сенсор переходить в стан ідентифікації при контакті пошукового електрода з ділянками шкіри з пониженим електричним опором, що є властивістю цих точок. Побудовані еквівалентні схеми електричних ланцюгів протікання газорозрядних струмів. На низьких частотах пропонується використати індиферентний електрод, який забезпечує протікання струму розряду до пошукового електрода. Еквівалентна схема для високочастотних струмів доводить можливість виникнення газового розряду в сенсорі шляхом протікання струмів зміщення. Для роботи на високих частотах сенсор можна виконати у формі циліндричної скляної колби з конічним пошуковим закінченням, яка має всередині один металічний електрод і заповнена інертним газом. Передбачені два режими стимуляції БАТ газорозрядними струмами – низькочастотний і високочастотний. В першому режимі використовують низькочастотний діапазон 1…150 Гц. В другому – стимулювальний вплив забезпечує амплітудна модуляція високих частот 0,01…1 МГц сигналом низькочастотного діапазону. Ефективне значення струмів стимуляції – до 1 мА. Додатковим фактором впливу на ділянку БАТ є широкосмугове електромагнітне випромінювання плазми газового розряду у видимому, інфрачервоному та радіочастотному діапазонах. Оцінювальні значення потужності та спектральної густини випромінювання в діапазоні 60…70 ГГц відповідають концепції інформаційно-хвильової терапії. Розроблено структуру пристрою, в якому використовується газовий розряд на змінному струмі для пошуку та стимуляції біологічно активних точок. Основні складові пристрою – генератор змінної напруги та маніпулятор. Генератор забезпечує роботу в низькочастотному і високочастотному режимах з можливістю регулювання амплітуди, частоти, глибини модуляції та вихідної напруги гармонічних коливань. Основним елементом маніпулятора є газорозрядний сенсор, який одночасно виконує функції індикації розташування БАТ і її стимуляції. Інші елементи маніпулятора повинні забезпечувати безпеку та зручність використання пристрою. Висновки. Проведене дослідження підтверджує можливість побудови нескладного пристрою для пошуку, ідентифікації біологічно активних точок на поверхні шкіри пацієнта та терапевтичного впливу на них. Функцію логічного елемента, індикатора та фактору впливу виконує спеціальний газорозрядний сенсор. Застосування запропонованого технічного рішення розширює можливості використання лікувальних методів акупунктури, але потребує відповідної медичної апробації.