Journal articles on the topic 'Сервер'

У статті розглянуто особливості DNS-серверів та DHCP-серверів. Наведено основні принципи роботи DNS-сервера та DHCP-сервера з IP-адресами. DNS і DHCP відносяться до архітектуру клієнт-сервер, і обидва сервери є важливими в службі ІТ-мережі для покращення та спрощення використання Інтернету. DNS складає деревину ієрархічну структуру, яка виводить повноцінне доменне ім’я за допомогою простору імен. DNS складається із трьох служб, де перший відповідає за ресурси і за простір імен, другий відповідає за сервери імен, третій за DNS-клієнтів. Ще одна служба який складає більш адміністративний простір, називають зоною DNS. DNS зони можна розділити на авторитетні та неавторитетні зони. Авторитетні DNS-сервер контролює відображення записів і відправляє певну і коректну інформацію на інші сервера, неавторитетний DNS-сервер не має місця для вхідних файлів і запам’ятовує лише попередній запит із раніше виконаних. DNS, використовуючи рекурсивний пошук, може надсилати запити на інший домен сервера, який має власну IP-адресу, і той самий запит буде повернуто. Сервер DHCP автоматизує налаштування та призначає IP-адресу та маску підмережі певному вузлу. У пулі не можна використовувати однакові типи адрес. За, яким принципом працюють протоколи ІР-адрес в DHCP та від чого залежить МАС-адрес. Види режимів DHCP, які відносяться до системи клієнт-сервер. Для автоматичного розподілу ІР-адрес в DHCP використовується функції DHCPDISCOVER, DHCPOFFER, DHCPRЕQUEST, DHCPACK. DHCPDISCOVER, DHCPOFFER, DHCPRЕQUEST, DHCPACK це етапи, які прив’язані до налаштування мережевих параметрів пристроїв у комп’ютерній мережі за допомогою протоколу DHCP. Перший етап DHCPDISCOVER більш пов’язаний для автоматичного налаштування мережевих параметрів пристроїв у комп’ютерній мережі, тобто пристрій DHCPDISCOVER надсилає запит до доступного DHCP-сервера для отримання ІР-адреси. Другий етап DHCPOFFER більш пов’язаний з відповіддю DHCP-сервера на запити DHCPDISCOVER, тобто DHCP-сервер дозволяє вибрати ІР-адресу й інші конфігурації. Третій етап DHCPRЕQUESТ сягає на отримання підтвердження вибору однієї або декількох ІР-адрес від DHCPOFFER. Четвертий етап DHCPACK, являється підтвердженням вже налаштованої конфігурації та ІР-адреси.

"В данной статье описан опыт создания домашнего сервера на базе операционной системы Linux. Домашний сервер может оказаться невероятно полезным для бытовых нужд, например, на нём удобно хранить бэкапы и файлы, т.е. использовать сервер, как файлохранилище, его можно использовать как медиа сервер, его можно использовать для организации видеонаблюдения и т. д. Домашняя локальная сеть на базе своего сервера это ещё и независимость от Интернета, а значит повышенная надёжность хранения данных. Существуют два основных требования к аппаратной части сервера: первое – большой объём дисковой памяти и второе – низкий уровень шума. Остальные параметры, например, экономичность и быстродействие процессора не так важны. Идеальным вариантом аппаратуры для построения сервера является старый компьютер, который обычно остаётся после модернизации или покупки нового ПК, выкидывать старый компьютер жалко, а для сервера он подойдёт наверняка, в любом случае этот вариант гораздо дешевле, чем покупка нового оборудования. В статье описана последовательность действий при настройке программной части сервера, описаны преимущества операционной системы Linux, устанавливаемой на сервер. Статья рассчитана на людей знакомых с вычислительной техникой и имеющих небольшой опыт работы с операционной системой Linux, поэтому некоторые простые и понятные большинству пользователей моменты пропущены. Ключевые слова: домашний сервер, операционная система Linux, установка операционной системы, Ubuntu, RAID, пакеты, репозитории, сервисы. "

Задача состоит в том, чтобы предоставить систему виртуальных серверов и способ выбора физического сервера, который может определять оптимальный физический сервер, действующий как пункт назначения виртуального сервера. The task of the work is to provide a system of virtual servers and a way to select a physical server that can determine the optimal physical server acting as the destination of the virtual server.

У цій статті досліджуються підходи до онлайн-оптимізації веб-сервер Apache, зосереджуючись на параметрі MaxClients. З використанням емпіричних та аналітичних методів дослідники доводять, що MaxClients має великий вплив на час відгуку, і рекомендують використовувати стратегії для підняття на гору для визначення оптимального значення MaxClients. Дослідження включає аналіз двох оптимізаторів, що використовують різні підходи, такі як метод Ньютона і нечітке керування, а також евристику, яка базується на зв’язку між використанням ресурсів та часом відгуку. Загалом, методи онлайн-оптимізації дозволяють скоротити час відповіді у 10 або більше разів порівняно зі статичним значенням за замовчуванням, хоча це може вимагати деяких компромісів між різними підходами. Дослідження можливостей покращення швидкості та часу реакції веб-сервера Apache за допомогою різноманітних технік і налаштувань, таких як оптимізація налаштувань сервера, використання кешування, стиснення даних, оптимізація маршрутизації запитів та інших, дійсно має велике значення у сучасному Інтернет-середовищі. Мета дослідження полягає в поліпшенні продуктивності та швидкості відповіді веб-сервера Apache, що може бути корисним для розробників та адміністраторів веб-додатків та сервісів. Швидкість та час відповіді серверів є важливими факторами для задоволення потреб користувачів та досягнення бізнес-цілей веб-додатків та сервісів. Оскільки Apache є одним з найпоширеніших веб-серверів у світі, оптимізація часу відповіді сервера Apache є важливим завданням для багатьох фахівців у галузі веб-розробки та адміністрування. В даному дослідженні розглянуті різні підходи та техніки для оптимізації часу відповіді Apache веб-сервера, включаючи налаштування параметрів сервера, використання кешування, стиснення даних, оптимізацію маршрутизації запитів та інші. Результати дослідження можуть бути корисними для розробників та адміністраторів веб-додатків та сервісів, які працюють з Apache веб-сервером. Оптимізація часу відповіді Apache серверу може суттєво покращити продуктивність та ефективність веб-додатків та сервісів, що, в свою чергу, може призвести до задоволення користувачів та досягнення бізнес-цілей.

У статті розглядаються деякі застосування хмарних технологій в математичних обчисленнях з використанням віддаленого робочого столу Ulteo OVD. Для використання таких технологій досить мати вихід в мережу Internet через відповідний браузер, щоб дістатись до відкритого віртуального робочого столу на потужному віддаленому комп’ютері й далі використовувати ресурси віддаленого комп’ютера (сервера) для розв’язування своїх проблем стосовно опрацювання різноманітних інформаційних ресурсів – розв’язування математичних задач, опрацювання текстів, переклад з однієї мови на іншу, довідки стосовно тлумачення різних термінів, їх походження і багато іншого. Доступ до Ulteo OVD можна організувати за допомогою двох серверів (сервер додатків (Windows 2008R2) та сервер менеджера сесій (Linux Ubuntu)), з використанням веб-орієнтованого віртуального середовища Proxmox. На сервері додатків можуть бути встановлені програмні засоби Gran1, Gran2D, Gran3D. У статті також детально розглядаються окремі приклади застосування педагогічного програмного засобу навчального призначення Gran1. Зокрема обчислення наближеного значення подвійного інтеграла; розв’язування за графічним методом задач у двовимірному просторі, так звані задачі лінійного програмування; двовимірні задачі, зокрема опуклого програмування – відшукання найменшого значення опуклої донизу функції (чи найбільшого значення опуклої догори функції) на опуклій множині розв’язків системи нерівностей (зокрема лінійних). Разом з тим використання в навчально-виховному процесі будь-яких технологій, зокрема і сучасних інформаційно-комунікаційних, а також і змісту навчання, має бути педагогічно виваженим, що дасть можливість уникати будь-яких негативних впливів на формування особистості майбутнього члена суспільства, його розумовий і фізичний розвиток.

Сьогодні більшість інструментів автоматизації реалізує виконання процесів автоматизації в хмарі. Однак кожен з них вимагає внесення постійних чи тимчасових змін до хмарної інфраструктури, що полягає у встановленні агентного (agent/runner) ПЗ в її межах. Це ускладнює первинне налаштування і подальший супровід інструментів. Власне тому актуальною є ідея створення сервера автоматизації, що дозволить виконання процесів автоматизації в межах хмарного середовища без необхідності внесення змін до інфраструктури. У даному науковому дослідженні запропоновано архітектуру сервера автоматизації, що реалізує односторонню взаємодію з хмарою за допомогою нативних засобів оркестраторів контейнерів, не вдаючись до комунікації з окремими вузлами. Таке рішення не вимагає внесення змін до хмарної інфраструктури для її використання сервером автоматизації, тому спрощує налаштування сервера і зменшує кількість використовуваного обчислювального ресурсу. Сервер використовує програмні задачі для опису процесів автоматизації. Кожна задача включає три основних елементи: тригер, середовище виконання, кроки процесу автоматизації. Архітектура сервера автоматизації базується на шаблоні“Плагін”, в межах якого виділяються два основних елементи – ядро та плагіни. Кожен з плагінів вирішує одну з функціональних задач сервера автоматизації. До таких задач належать інтеграція з середовищем виконання, контроль ходу і розкладу виконання задач, обробка логів і метрик, управління конфігурацією. Розроблена архітектураможе бути використаною для більшості оркестраторів контейнерів, зокрема, у дослідженні розглядається Kubernetes. Сервер використовує Kubernertes API для створення й моніторингу програмних задач у вигляді Kubernetes Pod. Реалізує інтеграцію з Kubernetes Metrics Server та Prometheus для отримання метрик. Налаштування сервера автоматизації полягає у вказанні параметрів підключення до кластера – адреси кластера й токена відповідного Service Account. Бібл. 16, іл. 3, табл. 2

Метакомп’ютінг (розподілені обчислення в Інтернет) – одна з «модних» технологій останніх десятиліть, призначена насамперед для рішення задач, що вимагають розподіленої обробки великих масивів даних. Для розв’язання на метакомп’ютерах найбільш придатні задачі пошукового і переборного характеру. Класичним прикладом таких задач є задачі теорії чисел. Огляд існуючих розподілених систем показує, що, за рідким винятком, вони є вузькоспеціалізованими (призначеними для розв’язання однієї задачі). Тому розробка архітектури універсальної метакомп’ютерної системи, призначеної для розв’язання вказаного класу переборних задач, має високу актуальність.Основна мета роботи полягала в розробці архітектури універсальної розподіленої системи для розв’язання теоретико-числових проблем та її програмної реалізації. В результаті аналізу літератури та існуючого програмного забезпечення було встановлено, що:Найбільш придатними для розв’язання в розподілених системах є задачі, що вимагають обробки великих обсягів слабко корельованих даних, зокрема теоретико-числові проблеми.Для реалізації розподіленої системи доцільно використовувати класичні технології: інтерфейс сокетів та багатопоточність.Аналіз існуючих метакомп’ютерних систем показує практично повну відсутність оболонок для створення таких систем при високому попиті на даний клас програмного забезпечення.Засоби, використані при побудові розподіленої системи: pthread – застосовується для багатопоточної роботи програмного комплексу; Boost – використовується для створення надійної, розширюваної та простої архітектури програмного комплексу; log4cxx – застосовується для реєстрації процесу роботи програмного комплексу; GMP – використовується для математичних обчислень з високою точністю; OpenSSL, на прикладі якої розглядається можливість організації захищеного зв’язку у програмних засобах за архітектурою “клієнт-сервер”.Функціональна схема роботи створеного в процесі дослідження комплексу Metacomputing Framework (http://sf.net/projects/mcframework/):один сервер займається розв’язанням однієї задачі;при старті сервер одержує діапазон і бібліотеку, що він буде надсилати клієнту;агент одночасно виконує тільки одну задачу (бібліотеку) і з’єднується тільки з одним сервером, але може обробляти кілька діапазонів одночасно (у різних потоках);на одній машині може бути запущено кілька серверів для розв’язання різних задач, так само і з клієнтами;після видачі клієнту конкретного діапазону, сервер чекає на результат протягом визначеного часу, за який цей діапазон нікому іншому не видається; у випадку одержання результату від клієнта, даний діапазон позначається відповідним чином; якщо клієнт не виходив на зв’язок протягом визначеного терміну, даний діапазон вважається неопрацьованим і розподіляється заново;сервер є відмовостійким та періодично зберігає отримані результати у файл, використовуючи який, можна поновити роботи після збою системи чи тимчасової зупинки сервера;агент є кросплатформеним, підтримувані платформи – POSIX (Linux, FreeBSD і т.д.), Windows;агент щораз відкриває і закриває з’єднання із сервером під час звітування та повернення результатів;агент зберігає завантажені бібліотеки. При старті клієнт перевіряє наявність яких-небудь файлів у визначених директоріях, обчислює хеш кожного зі знайдених файлів і намагається по черзі завантажити їх як динамічну бібліотеку. Якщо це вдається, то клієнт одержує версію бібліотеки, викликавши відповідну інтерфейсну функцію;зв’язок між агентом і сервером здійснюється по двох каналах: 1) керуючий (передача команд); 2) канал даних (передача даних, таких як файли бібліотек, результати обчислень тощо).Обчислювальний експеримент проводився на ПП «Апріоріт» (м. Дніпропетровськ). Тривалість експерименту склала двоє доби (49 годин 23 хвилини 55 секунд). В ході експерименту було обчислено 27 перших простих числа Мерсенна, що зайняло 28 годин 7 хвилин і 5 секунд.Усі розрахунки є вірними і відповідають уже відомим числам Мерсенна. Під час експерименту не було отримано помилкових даних, внаслідок чого можна зробити висновок про те, що розроблений програмний комплекс успішно справляється з задачами, для виконання яких він призначений та повністю відповідає технічному завданню.Подальший розвиток дослідження передбачає розширення функціональності програмного комплексу Metacomputing Framework шляхом створення допоміжних програмних утиліт, що надають статистику про хід виконання обчислень в режимі реального часу та дозволяють прозоро додавати і видаляти в працюючій системі нові завдання, а також розподіляти обчислювальні ресурси агентських машин між різними задачами по пріоритетах.

Проведено аналіз моделювання та дослідження автентифікатора веб-сайтів на основі SRP-протоколу. Доведено що запропонований підхід є стійким до атак посередника. Клієнт, за протоколом SRP не відправляє пароль користувача на сервер, а обчислює на його основі ключ. Маючи верифікатор пароля, отриманий при реєстрації, сервер також може обчислити цей ключ. По відкритому каналу передається не сам ключ, а спеціальні перевірочні значення. Розроблено мобільний клієнтський додаток для ОС Adroid та фремворк для серверу на мові PHP. Додаток виконує процедури реєстрації та автентифікації користувача відповідно до протоколу SRP. Оскільки передбачається, що користувач буде працювати із веб-сайтом з іншого пристрою, додаток генерую спеціальне значення ключа доступу на основі ключа сесії. Для доступу до сайту з будь-якого пристрою у формі автентифікації клієнт вводить значення не самого паролю, а ключ доступу, який надсилається на сервер і перевіряється.

Дана робота присвячена питанню використання NFC-технологій для автоматизації обліку робочого часу працівників. Розглядається проєктування сервісу для обліку робочого часу та контролю дисципліни серед працівників. Цей сервіс дозволить оперативно виявляти порушення дисципліни та сповіщати керівників через SMS та інші канали зв'язку. Для зчитування даних може використовуватися смартфон на базі операційної системи Android з технологією безконтактної передачі даних NFC та NFC-карти для ідентифікації співробітників. Мобільний додаток встановлюється на смартфоні для емуляції роботи терміналу. Цей додаток зчитує дані з ключів співробітників та надсилати їх на сервер через Wi-Fi або GSM. На сервері проводиться обчислення фактичного часу, присутності співробітника на робочому місці, генерується табель робочого часу для кожного співробітника та збирається статистика запізнень та перевиконань по відділах. У процесі аналізу вимог було складене технічне завдання, в якому сформульовані основні функціональні та нефункціональні вимоги до системи, визначені основні користувачі системи та варіанти використання системи користувачами. Розроблена архітектура сервісу контролю часу, яка включає три основні компоненти: сервер, зовнішні клієнти (додатки для iOS, Android та веб-інтерфейс) та REST-сервіс. Усі ці компоненти є незалежними один від одного, тож зміна одного не впливає на інші. Було запропоновано новаторське рішення для створення хмарного сервісу контролю робочого часу, яке ґрунтується на сучасній технології ближнього поля NFC для комунікації. Основними перевагами системи обліку робочого часу є швидке впровадження, доступність обладнання та низькі витрати експлуатації, що робить його ідеальним вибором для навіть невеликих підприємств. Також, сервіс може використовуватися для контролю працівників не лише на стаціонарних робочих місцях, а й у мобільних та просторових умовах.

Будь-яка, навіть найефективніша, логічно обґрунтована і корисна інновація (чи то теорія геліоцентризму Коперника або «походження видів» Дарвіна), якщо вона суперечить існуючій на даний момент догмі, приречена на ірраціональний скепсис, тривале і навмисне замовчування, обумовлене специфікою суспільних процесів і включеність людської психіки в ці процеси.Томас Семюел Кун Існуюча система освіти перестала влаштовувати практично всі держави світу і піддається активному реформуванню в наші дні. Перспективним напрямом використання в навчальному процесі є нова інформаційна технологія, яка дістала назву хмарні обчислення (Cloud computing). Концепція хмарних обчислень стала результатом еволюційного розвитку інформаційних технологій за останні десятиліття.Без сумніву, результати досліджень російських вчених: А. П. Єршова, В. П. Зінченка, М. М. Моісєєва, В. М. Монахова, В. С. Лєдньова, М. П. Лапчика та ін.; українських вчених В. Ю. Бикова, В. М. Глушкова, М. І. Жалдака, В. С. Михалевича, Ю. І. Машбиця та ін.; учених Білорусії Ю. О. Бикадорова, А. Т. Кузнєцова, І. О. Новик, А. І. Павловського та ін.; учених інших країн суттєво вплинули на становлення та розвиток сучасних інформаційних технологій навчання [1], [2], але в організації освітнього процесу виникають нові парадигми, наприклад, хмарні обчислення. За оцінками аналітиків Гартнер груп (Gartner Group) хмарні обчислення вважаються найбільш перспективною стратегічною технологією майбутнього, прогнозується міграція більшої частини інформаційних технологій в хмари на протязі найближчих 5–7 років [17].Згідно з офіційним визначенням Національного інституту стандартів і технологій США (NIST), хмарні обчислення – це система надання користувачеві повсюдного і зручного мережевого доступу до загального пулу інформаційних ресурсів (мереж, серверів, систем зберігання даних, додатків і сервісів), які можуть бути швидко надані та гнучко налаштовані на його потреби з мінімальними управлінськими зусиллями і необхідністю взаємодії з провайдером послуг (сервіс-провайдером) [18].У США в університетах функціонують віртуальні обчислювальні лабораторії (VCL, virtual computing lab), які створюються в хмарах для обслуговування навчального та дослідницьких процесів. В Південній Кореї запущена програма заміни паперових підручників для середньої школи на електронні, які зберігаються в хмарі і доступні з будь-якого пристрою, який може бути під’єднаний до Інтернету. В Росії з 2008 року при Російській академії наук функціонує програма «Університетський кластер», в якій задіяно 70 університетів та дослідних інститутів [3], в якій передбачається використання хмарних технологій та створення web-орієнтованих лабораторій (хабів) в конкретних предметних галузях для надання принципово нових можливостей передавання різноманітних інформаційних матеріалів: лекцій, семінарів, лабораторних робіт і т. п. Є досвід певних російських вузів з використання цих технологій, зокрема в Московському економіко-статистичному інституті вся інфраструктура переводиться на хмарні технології, а в навчальних програмах включені дисципліни з навчання технологій.На сьогодні в Україні теж почалося створення національної освітньої інформаційної мережі на основі концепції хмарних обчислень в рамках національного проекту «Відкритий світ», який планується здійснити протягом 2010-2014 рр. Відповідно до наказу Міністерства освіти та науки України від 23.02.2010 р. №139 «Про дистанційне моніторингове дослідження рівня сформованості у випускників загальноосвітніх навчальних закладів навичок використання інформаційно-комунікаційних технологій у практичній діяльності» у 2010 році було вперше проведено дистанційне моніторингове дослідження з метою отримання об’єктивних відомостей про стан інформатичної освіти та розроблення стратегії її подальшого розвитку. Для цих цілей було обрано портал (приклад гібридної хмари), створений на основі платформи Microsoft Azure [4].Як показує зарубіжний досвід [8], [11], [12], [14], [15], вирішити названі проблеми можна шляхом впровадження в навчальний процес хмарних обчислень. У вищих навчальних закладах України розроблена «Програма інформатизації і комп’ютеризації навчального процесу» [1, 166]. Але, проаналізувавши стан впровадження у ВНЗ хмарних технологій, можна зробити однозначний висновок про недостатню висвітленість цього питання в літературних та Інтернет-джерелах [1], [7].Переважна більшість навчальних закладів лише починає впроваджувати хмарні технології в навчальний процес та включати відповідні дисципліни для їх вивчення. Аналіз педагогічних праць виявив недостатнє дослідження питання використання хмарних обчислень у навчальному процесі. Цілком очевидно, що інтеграція хмарних сервісів в освіту сьогодні є актуальним предметом для досліджень.Для навчальних закладів все більшого значення набуває інформаційне наповнення та функціональність систем управління віртуальним навчальним середовищем (VLE, virtual learning environment). Не існує чіткого визначення VLE-систем, та й в самих системах в міру їх заглиблення в Інтернет постійно удосконалюються наявні і з’являються нові інструменти (блоги, wiki-ресурси). VLE-системи критикують в основному за слабкі можливості генерації та зберігання створюваного користувачами контенту і низький рівень інтеграції з соціальними мережами.Існує кілька полярних підходів до способів надання освіти за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та інформаційних ресурсів. З одного боку – навчальні заклади з віртуальним навчальним середовищем VLE, а з іншого – персональне навчальне середовище, створене з Web 2.0 сайтів та кероване учнями. Але варто звернути увагу на нову модель, що може зруйнувати обидва наявні підходи. Сервіси «Google Apps для навчальних закладів» та «Microsoft Live@edu» включають в себе широкий набір інструментів, які можна налаштувати згідно потреб користувача. Описувані системи розміщуються в так званій «обчислювальній хмарі» або просто «хмарі».Хмара – це не просто новий модний термін, що застосовується для опису Інтернет-технологій віддаленого зберігання даних. Обчислювальна хмара – це мережа, що складається з численної кількості серверів, розподілених в дата-центрах усього світу, де зберігаються безліч копій. За допомогою такої масштабної розподіленої системи здійснюється швидке опрацювання пошукових запитів, а система є надзвичайно відмовостійка. Система побудована так, що після закінчення тривалого періоду при потребі можна провести заміну окремих серверів без зниження загальної продуктивності системи. Google, Microsoft, Amazon, IBM, HP і NEC та інші, мають високошвидкісні розподілені комп’ютерні мережі та забезпечують загальнодоступність інформаційних ресурсів.Хмара може означати як програмне забезпечення, так і інфраструктуру. Незалежно від того, є сервіс програмним чи апаратним, необхідно мати критерій, для допомоги визначення, чи є даний сервіс хмарним. Його можна сформулювати так: «Якщо для доступу до інформаційних матеріалів за допомогою даного сервісу можна зайти в будь-яку бібліотеку чи Інтернет-клуб, скористатися будь-яким комп’ютером, при цьому не ставлячи ніяких особливих вимог до операційної системи та браузера, тоді даний сервіс є хмарним».Виділимо три умови, за якими визначатимемо, чи є сервіс хмарним.Сервіс доступний через Web-браузер або за допомогою спеціального інтерфейсу прикладної програми для доступу до Web-сервісів;Для користування сервісом не потрібно жодних матеріальних затрат;В разі використання додаткового програмного забезпечення оплачується тільки той час, протягом якого використовувалось програмне забезпечення.Отже, хмара – це великий пул легко використовуваних і доступних віртуалізованих інформаційних ресурсів (обладнання, платформи розробки та/або сервіси). Ці ресурси можуть бути динамічно реконфігуровані для обслуговування мінливого навантаження (масштабованості), що дозволяє також оптимізувати використання ресурсів. Такий пул експлуатується на основі принципу «плати лише за те, чим користуєшся». При цьому гарантії надаються постачальником послуг і визначаються в кожному конкретному випадку угодами про рівень обслуговування.Існує три основних категорії сервісів хмарних обчислень [10]:1. Комп’ютерні ресурси на зразок Amazon Elastic Compute Cloud, використання яких надає організаціям можливість запускати власні Linux-сервери на віртуальних комп’ютерах і масштабувати навантаження гранично швидко.2. Створені розробниками програми для пропрієтарних архітектур. Прикладом таких засобів розробки є мова програмування Python для Google Apps Engine. Він безкоштовний для використання, однак існують обмеження за обсягом даних, що зберігаються.3. Сервіси хмарних обчислень – це різноманітні прикладні програмні засоби, розміщені в хмарі і доступні через Web-браузер. Зберігання в хмарі не тільки даних, але і програм, змінює обчислювальну парадигму в бік традиційної клієнт-серверної моделі, адже на стороні користувача зберігається мінімальна функціональність. Таким чином, оновлення програмного забезпечення, перевірка на віруси та інше обслуговування покладається на провайдера хмарного сервісу. А загальний доступ, управління версіями, спільне редагування стають набагато простішими, ніж у разі розміщення програм і даних на комп’ютерах користувачів. Це дозволяє розробникам постачати програмні засоби на зручних для них платформах, хоча необхідно переконатися, що програмні засоби придатні до використання при роботі з різними браузерами.З точки зору досконалості технології, програмне забезпечення в хмарах розвинуте значно краще, ніж апаратна складова.Особливу увагу звернемо на програмне забезпечення як послугу (SaaS, Software as a Servise), що позначає програмну складову у хмарі. Більшість систем SaaS є хмарними системами. Для користувачів системи SaaS не важливо, де встановлене програмне забезпечення, яка операційна система при цьому використовується та якою мовою воно описане. Головне – відсутня необхідність встановлювати додаткове програмне забезпечення.Наприклад, Gmail представляє собою програму електронної пошти, яка доступна через браузер. Її використання забезпечує ті ж функціональні можливості, що Outlook, Apple Mail, але для користування нею необхідно «thick client» («товстий клієнт»), або «rich client» («багатий клієнт»). В архітектурі «клієнт – сервер» це програми з розширеними функціональними характеристиками, незалежно від центрального сервера. При такому підході сервер використовується як сховище даних, а вся робота з опрацювання і подання даних переноситься на клієнтський комп’ютер.Системи SaaS наділені деякими визначальними характеристиками:– Доступність через Web-браузер. Програмне забезпечення типу SaaS не потребує встановлення жодних додаткових програм на комп’ютер користувача. Доступ до систем SaaS здійснюється через Web-браузер з використанням відкритих стандартів або універсальний плагін браузера. Хмарні обчислення та програмне забезпечення, яке є власністю певної компанії, не поєднуються між собою.– Доступність за вимогою. За наявності облікового запису можна отримувати доступ до програмного забезпечення в будь-який момент та з будь-якої географічної точки земної кулі.– Мінімальні вимоги до інфраструктури ІТ. Для конфігурування систем SaaS потрібен мінімальний рівень технічних знань (наприклад, для управління DNS в Google Apps), що не виходить за рамки, характерні для звичайного користувача. Висококваліфікований IT-адміністратор для цього не потрібний.Переваги хмарної інфраструктури. Наявність апаратних засобів у власності потребує їх обслуговування. Планування необхідної потужності та забезпечення ресурсами завжди актуальні. Хмарні обчислення спрощують вирішення двох проблем: необхідність оцінювання характеристик обладнання та відсутність коштів для придбання нового потужного обладнання. При використанні хмарної інфраструктури необхідні потужності додаються за лічені хвилини.Зазвичай на кожному сервері передбачено резерв, що забезпечує вирішення типових апаратних проблем. Наприклад, резервний жорсткий диск, призначений для заміни диска, що вийшов з ладу, в складі масиву RAID. Необхідно скористатися послугами для встановлення нового диску на сервер. Для цього потрібен час та висока кваліфікація спеціаліста, щоб роботу виконати швидко з метою уникнення повного виходу сервера з ладу. Якщо сервер остаточно вийшов з ладу, використовується якісна, актуальна резервна копія та досконалий план аварійного відновлення. Тільки тоді є можливість провести відновлення системи в короткий термін, причому завжди в ручному режимі.При використанні хмар немає потреби перейматись проблемами стосовно апаратних засобів, що використовуються. Користувач може і не дізнатися про те, що фізичний сервер вийшов з ладу. Якщо правильно дібрано інструментарій, можливе автоматично відновлення даних після надскладної аварійної ситуації. При використанні хмарної інфраструктури у такому випадку можна відмовитись від віртуального сервера і отримати інший. Немає потреби думати про утилізацію та перейматися про нанесену шкоду навколишньому середовищу.Хмарне сховище. Абстрагування від апаратних засобів в хмарі здійснюється не тільки завдяки заміні фізичних серверів віртуальними. Віртуалізації підлягають і системи фізичного зберігання даних.При використанні хмарного сховища можна переносити дані в хмару, не переймаючись, яким чином вони зберігаються та не турбуючись про їх резервне копіювання. Як тільки дані, переміщені в хмару, будуть потрібні, достатньо буде просто звернутись в хмару і отримати їх. Існує кілька підходів до хмарного сховища. Йдеться про поділ даних на невеликі порції та зберігання їх на багатьох серверах. Порції даних наділяються індивідуально обчисленими контрольними сумами, щоб дані можна було швидко відновити в критичних ситуаціях.Часто користувачі працюють з хмарним сховищем так, ніби мають справу з мережевим накопичувачем. Щодо принципу функціонування хмарне сховище принципово відрізняється від традиційних накопичувачів, оскільки у нього принципово інше призначення. Обмін даними при використанні хмарного сховища повільніший, воно більш структуроване, внаслідок чого його використання як оперативного сховища даних непрактичне. Зазначимо, що використання хмарного сховища недоцільне для транзакцій в хмарних прикладних програмах. Хмарне сховище сприймається, як аналог резервної копії на стрічковому носієві, хоча на відміну від системи резервного копіювання зі стрічковим приводом в хмарі не потрібні ні привід, ні стрічки.Grid Computing (англ. grid – решітка, грати) – узгоджене, відкрите та стандартизоване комп’ютерне середовище, що забезпечує гнучкий, безпечний, скоординований розподіл обчислювальних ресурсів і ресурсів збереження інформації, які є частиною даного середовища, в рамках однієї віртуальної організації [http://gridclub.ru/news/news_item.2010-08-31.0036731305]. Концепція Grid Computing представляє собою архітектуру множини прикладних програмних засобів – найпростіший метод переходу до хмарної архітектури. Програмні засоби, де використовуються grid-технології, є програмним забезпеченням, при функціонуванні якого інтенсивно використовуються ресурси процесора. В grid-програмах розподіляються операції опрацювання даних на невеликі набори елементарних операцій, що виконуються ізольовано.Використання хмарної інфраструктури суттєво спрощує та здешевлює створення grid-програм. Якщо потрібно опрацювати якісь дані, використовують сервер для опрацювання даних. Після завершення опрацювання даних сервер можна призупинити, або задати для опрацювання новий набір даних.На рисунку 1 подано схему функціонування grid-програми. На сервер, або кластер серверів, поступає набір даних, які потрібно опрацювати. На першому етапі дані передаються в чергу повідомлень (1). На інших вузлах аналізується чергою повідомлень (2) про нові набори даних. Коли набір даних з’являється в черзі повідомлень, він аналізується на першому комп’ютері, де його виявлено, а результати надсилаються назад в чергу повідомлень (3), звідки вони зчитуються сервером або кластером серверів (4). Обидва компоненти можуть функціонувати незалежно один від одного, а кожен з них може функціонувати навіть в тому випадку, якщо другий компонент не задіяний на жодному комп’ютері. Рис. 1. Архітектура grid-програм У такій ситуації використовуються хмарні обчислення, оскільки при цьому не потрібні власні сервери, а за відсутності даних для опрацювання не потрібні сервери взагалі. Таким чином можна масштабувати потужності, що використовуються. Інакше кажучи, щоб комп’ютер не використовувався «вхолосту», важливо опрацьовувати дані за мірою їх надходження. Сервери включаються, коли потік даних інтенсивний, а виключаються в міру ослаблення інтенсивності потоку. Grid-програми мають дещо обмежену область застосування (опрацювання великих об’ємів наукових і фінансових даних). В переважній частині таких програм використовуються транзакційні обчислення.Транзакційна система – це система, де один і більше вхідних наборів даних опрацьовуються одночасно в рамках однієї транзакції та в

Насущная проблема отделов ИТ многих современных предприятий – нехватка ресурсов сервера для обработки необходимой информации. В статье предлагается виртуализировать сервер с целью увеличения его функциональных возможностей. Научная новизна состоит в анализе существующих решений виртуализации, выбора виртуальной платформы и разработки программного обеспечения для эффективного перехода на нее всей системы предприятия без потерь времени и данных. Практическая новизна состоит в разработке программного средства автоматического переключения путей маршрутизации, написанной на языке Perl.

У овом раду описан je приједлог рјешења за пренос датотеке са дијагностичким подацима у оквиру једног IoT система који укључује машину са посредничким уређајем и удаљени сервер. Пренос унутар машине одвија се преко Controller Area Network (CAN) магистрала, односно помоћу CANOpen протокола, док се пренос до удаљеног сервера одвија помоћу Hypertext Transfer Protocol (HTTP) протокола. Приликом преноса датотеке до удаљеног сервера уочен је недостатак уколико је временско ограничење за пренос фиксно. Да би се недостатак превазишао, имплементирано је израчунавање временског ограни­чења на основу ширине пропусног опсега и величине датотеке. Рад укључује и анализу резултата израчу­навања временског ограничења.

Динамічний розвиток мережних технологій призводить до виникнення великої кількості комп’ютерних мережних систем. Реалізація таких систем на практиці пов’язана із значними витратами на технічне та програмне забезпечення. Особливо ця проблема стосується студентів природничо-математичних спеціальностей, для яких інформаційні технології складають основу загальної підготовки спеціаліста.
 Наприклад, можна студента навчити, як розгорнути повноцінний файловий сервер на різних платформах та зробити порівняльний аналіз цих реалізацій. Слід зазначити, що студент не зможе дати повний аналіз реалізації цих серверів, не протестувавши їх в реальному робочому середовищі, яке може складатись, в свою чергу, також з різних платформ. Для реалізації даної схеми потрібно буде виділити одному студентові мінімум два сервери на різних платформах та близько 5-10 робочих станцій на різних платформах, а також час на реалізацію цього завдання. Якщо взяти до уваги, що іншим студентам потрібно буде виділити такі ж самі ресурси, то такі заняття стають матеріально невигідними.
 Розвиток віртуальних технологій за останні роки надає можливості вирішувати вказану проблему шляхом моделювання комп’ютерних мережних схем.

У сучасному світі кількість смертей та інцидентів у результаті тероризму вже перевищило число жертв будь-якої іншої форми та продовжує збільшуватися. У зв’язку з можливою легалізацією в Україні стрілецької зброї виникає нагальна необхідність у автоматизованих системах моніторингу терористичної активності. Головна задача таких систем – за допомогою акустичних датчиків оперативно виявляти факти пострілів та вибухів, визначати їх координати та повідомляти служби забезпечення безпеки населення. Розроблений апаратно-програмний комплекс має зіркову архітектуру, складається з декількох сенсорних кластерів та головного серверу. Кожен сенсорний кластер включає до себе три звукових сенсори розташованих на місцевості, контролер керування на базі мікропроцесору Arduino та кластерний сервер. До складу кожного сенсору входить мікрофон із низьким рівнем шуму, підсилювач та лінійний перетворювач цифрового сигналу. Головною задачею кластерного сервера є класифікація та локалізація у просторі джерела гучного імпульсного звуку. У випадку виявлення факту пострілу або вибуху, інформація про нього оперативно передається до відповідних служб забезпечення безпеки населення. Локалізація у просторі джерела гучного імпульсного звуку виконується методом геометричної тріангуляції за результатами аналізу даних від акустичних сенсорів. У результаті попередніх випробувань прототипу системи була досягнута точність локалізації місця пострілу біля 10 м при рознесенні сенсорів на відкритій місцевості більш ніж на 800 м.

Мета. Розробка системи віддаленої комунікації між наземною станцією та дроном, що інтегрований із мікрокомп’ютером, із використанням мобільного інтернету та SMS-повідомлень. Методика. Експерименти проводились на FPV-дроні, польотний контролер якого фізично інтегрований із мікрокомп’ютером Raspberry Pi 5 через протокол UART. У якості джерела мобільного зв’язку використано мобільний USB-модем ZTE MF79U та SIM-карту одного із українських операторів. Орендовано та налаштовано віртуальний виділений сервер із ОС Ubuntu. Налаштовано MAVlink-комунікацію між дроном та наземною станцією із використанням сервера-посередника та програмного забезпечення MAVLink Router. Налаштовано допоміжні systemd-служби та розроблено bash-скрипти на сервері та мікрокомп’ютері дрона для ініціації з’єднання при увімкненні та відновлення у випадку його втрати. У якості програмного забезпечення наземної станції для планування місій використано додаток QGroundControl. Мобільний модем налаштовано для можливості використання у якості серійного порта, що підтримує AT-команди. Розроблено скрипти на мові Python для моніторингу отриманих SMS-повідомлень та автовідповідача. Результати. Реалізовано комунікацію дрона із наземною станцією через мобільний інтернет, розроблено скрипти для комунікації з використанням SMS-повідомлень. Наукова новизна. За результатами дослідження розроблено інструменти, при комбінації яких можна знизити вірогідність втрати комунікації між дроном і наземною станцією. Практична значимість. Результати можуть бути використані при реалізації системи віддаленої комунікації між наземною станцією та дроном, і при плануванні автономних польотних місій.

В данной статье рассматривается процесс проектирования мобильного приложения «Активный гражданин» с использованием современных методов концептуального моделирования, на основе предпочтений пользователей, которые были выявлены с помощью метода анкетирования. Целью работы стало создание мобильного приложения, максимально соответствующего функциональным потребностям пользователей. При анализе результатов исследования были определены шесть основных функциональных вкладок, которые будут составлять основу структуры приложения: «Новости», «Голосования», «Мероприятия», «Проблемы», «О городе» и «Петиции». Представлены концептуальные модели приложения, построенные на основе полученных данных, а именно: модель архитектуры приложения, описывающая взаимодействие пользователя с сервером (Клиент-Сервер), модель данных приложения, построенная с помощью нотации IDEF1X, описывающая сущности, атрибуты и связи между ними, и модель функциональности приложения (use case диаграмма), показывающая, какой функционал приложения доступен каждой группе пользователей. Таким образом, в результате выявлено, что использование методов концептуального моделирования в сочетании с методом анкетирования способствуют созданию высокофункциональных, удобных приложений, а также помогают сформировать картину будущего мобильного приложения на ранних этапах разработки. Кроме того, использование этих методов позволяет предвидеть потенциальные ошибки. Ключевые слова: мобильное приложение, активный гражданин, концептуальное моделирование, анкетирование, архитектура приложения, клиент-сервер, нотация IDEF1X, use case диаграмма.

У науковій роботі описано архітектуру модуля збору та обробки відкритих даних про наукові роботи працівників закладу вищої освіти, інтегрованого в рейтингову систему університету. Модуль працює в рамках системи рейтингування науково-педагогічних працівників, яка реалізована на фреймворку Laravel. Він включає графічний інтерфейс для користувачів (науковців, завідувачів кафедр, рецензентів, адміністраторів) та серверну частину на PHP з JavaScript. Для зберігання даних використовується MySQL сервер.Модуль автоматизує збір інформації про наукову діяльність, зокрема статті, конференційні публікації та інші роботи з джерел, як-от Web of Science, Google Scholar і Scopus. Розпізнавання та класифікація робіт відповідно до критеріїв рейтингової системи здійснюється за допомогою штучного інтелекту, що використовує трансформерну архітектуру із механізмом самоуваги (self-attention). Ця технологія дозволяє моделі аналізувати текстові дані, розуміти контекст і семантичні зв’язки між словами, та цей процес інтегрований через API OpenAI.Для збору даних використовується сервер на Node.js з Express.js і хмарне сховище MongoDB через GraphQL API. Сервер інтегрується з джерелами, як-от DSpace та Електронна бібліотека НАПН України. Багаторівнева архітектура підвищує надійність і масштабованість системи. Взаємодія з модулем відбувається через JWT Tokens, що забезпечує захист даних і доступ до них тільки авторизованим користувачам.

У статті розглядається платформа для віддаленого управління (моніторингу) IoT-пристроями, які в останній час дуже широко поширюються по всьому світу. Водночас постає проблема підвищення рівня ефективності проєктування інформаційних систем, що будуть надавати доступ до різноманітної інформації з будь-якого куточка світу, де є доступ до мережі «Інтернет». Тому важливим є уважний та ретельний підхід до вибору архітектури платформи.IoT-платформа – це набір компонентів, які забезпечують: взаємодію з додатками, віддалений збір даних з датчиків, безпечне підключення та управління пристроями. IoT-платформа забезпечує перевагу при створенні IoT-систем за рахунок надання інструментів розробки, що робить Інтернет речей простіше і дешевше для кінцевих користувачів.Було проаналізовано функціональні можливості платформи. Обґрунтовано основні підходи до її побудови. Запропоновано архітектуру платформи, яка дозволяє взаємодіяти користувальницьким додаткам з IoT-пристроями.У результаті було отримано діючий прототип IoT-системи, що демонструє принцип роботи цієї платформи. Основу системи становить сервер, який взаємодіє з клієнтами та IoT-пристроями. Однак взаємодія з пристроями сервером виконується за допомогою MQTT-брокера. Взаємодія клієнтів із сервером виконується за протоколом WebSocket. Програмне забезпечення для сервера створено за допомогою мови програмування Node.js, TypeScript і фреймворка LoopBack. Для створення клієнтського інтерфейсу було використано такий стек технологій: CSS, HTML, Javascript, React, Material-UI.Розроблена платформа є дуже гнучкою та дозволяє: підключати безліч різноманітних пристроїв; конфігурувати пристрої через браузер; створювати сценарії для керування системою в цілому (сценарії створюються за допомогою візуального програмування).

разработка программного обеспечения и использование микроконтроллеров для умного дома – это актуальная тенденция в области современных технологий. Рассматривается инновационный подход к взаимодействию различных устройств системы «Умный дом», основанный на клиент-серверной архитектуре. Данный подход обеспечивает интеграцию умного дома в единую сиcтему, позволяя устройствам согласовано взаимодействовать и функционировать. Ключевыми отличительными особенностями этого подхода являются гибкость и адаптивность программного обеспечения, позволяющего настраивать систему под различные режимы, условия и потребительские потребности. Проведен сравнительный анализ возможностей разработанной системы и возможностей умного дома с Алисой и системы i-Tone. В качестве ядра аппаратного обеспечения разрабатываемой системы использовался микроконтроллер Espressif ESP-32, имеющий обширный набор интерфейсов для подключения к широкому спектру внешних периферийных устройств и низкое энергопотребление. Архитектура системы включает в себя WEB-сервер на базе микрокомпьютера Orange PI Zero3, роутер и несколько устройств на базе ESP-32. Данная система имеет типичную клиент-серверную архитектуру, где клиент (смартфон, компьютер) общается с веб-сервером, а сервер, в свою очередь, взаимодействует с устройствами. В качестве протокола для передачи данных от устройств к серверу был выбран протокол Message Queueing Telemetry Transport (MQTT). Для управления сервисами в разработанной системе используется контейнеризация с помощью Docker и оркестрация контейнеров с помощью Docker Compose. В качестве брокера сообщений MQTT выбран Eclipse Mosquitto. Для обработки полученных данных был создан сервис на Java Spring Boot, который подписывается на все устройства умного дома, полученные сообщения сервер обрабатывает и сохраняет в базу данных. Для удобства пользователя добавлена визуализация полученных данных. Веб-интерфейс разработан с использованием библиотеки React software development and the use of microcontrollers for a smart home is an actual trend in the field of modern technologies. The article presents an innovative approach to interaction of various devices for a smart home, based on a client-server architecture. This approach ensures the integration of a smart home into a single system, allowing devices to interact and function in a coordinated manner. The key distinguishing features of this approach are the flexibility and adaptability of the software, which allows you to customize the system to different modes, conditions and consumer needs. A comparative analysis of the capabilities of the developed system and the capabilities of the smart home with Alice and the i-Tone system is carried out. The Espressif ESP-32 microcontroller was used as the core of the hardware of the system under development, which has an extensive set of interfaces for connecting to a wide range of external peripherals and low power consumption. The system architecture includes a WEB server based on the Orange PI Zero 3 microcomputer, a router and several ESP-32-based devices. This system has a typical client-server architecture, where the client (smartphone, computer) communicates with a web server, and the server, in turn, interacts with devices. The Message Queuing Telemetry Transport (MQTT) protocol was chosen as the protocol for transmitting data from devices to the server. To manage services in the developed system, containerization using Docker and container orchestration using Docker Compose are used. Eclipse Mosquitto has been selected as the MQTT message broker. To process the received data, a Java Spring Boot service was created, which subscribes to all smart home devices, the server processes the received messages and saves them to the database. Visualization of the received data has been added for the convenience of the user. The web interface is designed using the React library

В данной статье рассматриваются основные понятия и концепции для работы автоматизированного переводчика с чувашского языка на русский и наоборот, идеи по его реализации и доработки на основе уже существующих программ.

Безумовно одною з найважливіших галузей впровадження інформаційних технологій є така, що тісно пов’язана з забезпеченням повсякденних потреб людини та її безпеки. Особу увагу привертають розробки, які спрямовані допомогти людині в екстреній ситуації. Прикладом може бути програмний продукт, який дозволить користувачам викликати швидку допомогу одним натисканням кнопки і відслідковувати її місцезнаходження в дорозі у разі погіршення стану здоров’я людини. Важливою функцією для користувача-пацієнта є забезпечення безперервного відстеження карети швидкої допомоги впродовж всього шляху пересування карети швидкої допомоги. Реалізація такого рішення потребує забезпечення надійної роботи, цілісності внутрішніх компонентів, легку доступність і зручне використання. Метою даної роботи є створення програмного продукту, який допомогає водіям бригад швидкої допомоги прокладати оптимальний маршрут до місця виклику, а, також, дозволяє пацієнтам спостерігати за пересуванням карети та визначати час прибуття медиків. В системі розроблено надійно-працюючий, виділений сервер, який обробляє дані, такі як: інформацію про користувачів, виклики, бригади, карети. Реалізовано можливість в режимі реального часу отримувати інформацію про місце перебування карети, яка знаходиться в дорозі до пацієнта. Положення об'єкта обчислюється завдяки використанню розміщеного на ньому GPS-приймача, який приймає та обробляє сигнали супутників космічного сегменту GPS – системи глобального позиціонування. Для реалізації була використана мова програмування C#, фреймворк ASP.NET Core, система управління базами даних PostgreSQL, середовище розробки JetBrains Rider, платформа для тестового хостингу сервера Heroku. Результатом розробки є мобільний додаток, який дозволить користувачу викликати швидку допомогу і відстежувати свою карету. Для водіїв карет забезпечується зручна робота при виконанні своїх обов'язків. Взаємодія між мобільними додатками здійснюється за допомогою серверу, яких працює з усіма користувачами мобільних додатків, забезпечуючи швидку і своєчасну передачу даних.

Метою роботи є проєктування програмного сервісу складання позовних заяв «ProshuSud». Програмний сервіс дозволяє користувачеві грамотно скласти позовну заяву, висвітлити основні нюанси, головні обставини юридичної справи, скласти перелік відповідних документів, визначити суд, до якого подається позов, розрахувати розмір судового збору для відповідної категорії справи. За допомогою програмного сервісу «ProshuSud» користувач може отримати консультації з будь-яких юридичних питань в онлайн режимі, замовити складання позову та супровід в суді по всій території України. При розробці програмного сервісу було використано методологію об’єктно-орієнтованого програмування, технології крос-платформної розробки Node.js та React, перевагою яких є можливість асинхронного виконання коду, тобто сервер може обробляти безліч запитів одночасно, не очікуючи на завершення кожного з них, що призводить до більш ефективного використання ресурсів та швидкого відгуку сервера. В роботі розроблено архітектуру програмного сервісу із застосуванням патерну MVC. Описано функціональні можливості програмного сервісу «ProshuSud». Побудовано діаграму варіантів використання в UML, на якій відображено взаємодію між варіантами використання, що представляють функції системи, та дійовими особами, які представляють людей або системи, які отримують або передають інформацію до програмного сервісу. Також описано процес завантаження проєкту до хмарного сервісу GitHub та роботу із системою контролю версії Git, що дозволяє захищати вихідний код від втрати, забезпечує командну та розподілену роботу та допомагає скасувати зміни, що зроблені у проєкті. Також в роботі розроблено БД програмного сервісу, описано файлову структуру проєкту, розроблено інтерфейс користувача, наведено програмні методи роботи з формами та описано процес керування функціональними компонентами, що були використані при розробці проєкту.


 В умовах зростання технологій Інтернет-речей, актуальною проблемою стає забезпечення безпеки інформації. Визначено, що найбільш перспективною бездротовою мережею зв'язку для Інтернету речей (IoT) на даний час є LoRaWAN. Однак пропрієтарна технологія модуляції та шифрування LoRa, "закрита" патентом Semetech, що приводить до кіберінцидентів з вилучення ключів із пристрою за допомогою реверс-інжинірингу; зламування мережі за допомогою облікових даних за замовчуванням або через вразливість та викрадення ключів із сервера. В якості засобу вдосконалення існуючого алгоритму пропонується інтеграція у існуючу апаратну частину ІоТ пристрою додаткового мікроконтролеру (засіб криптографічного захисту інформації) з вбудованими алгоритмами крипто-кодових конструкцій Мак-Еліса та Нідеррейтера на модифікованих LDPC кодах в для посилення алгоритмів шифрування технології LoRaWAN що застосовуються при передачі даних в середині мережі та для забезпечення безпеки зовнішнього контуру пропонується використовувати розроблений сервер, який фізично розміщується у місці де буде знаходитися шлюз з виходом до зовнішнього каналу зв’язку мережі інтернет.

Авторами разрабатываются модели объектов информационной системы предприятия: канал данных, сервер приложений и СУБД, комплексная модель для анализа. Разработанные модели могут быть использованы при проектировании и модернизации сетевой инфраструктуры предприятия, для оценки временных характеристик передачи трафика и оценки задержек для различных типов приложений. Модель сервера допускает гибкую настройку за счет задания различных типов задержек при обработке запросов. Адекватность моделей подтверждается результатами моделирования реального фрагмента компьютерной сети. Модели разработаны в среде CPN Tools. The authors develop models of enterprise information system objects: data channel, application server and DBMS, complex model for analysis. The developed models can be used in design and modernization of the enterprise network infrastructure, to estimate the temporal characteristics of traffic transmission and to estimate delays for different types of applications. The server model allows for flexible configuration by setting various types of delays in processing of requests. The efficacy of the models is confirmed by the results of modeling a real fragment of the computer network. Models are developed in the CPN Tools environment.

У статті розкрито питання побудови архітектури сучасних корпоративних додатків на Node.js. Визначено, що Node.js - це надзвичайно потужна платформа на основі JavaScript, побудована із застосуванням Google Chrome JavaScript V8 Engine, яка використовується для розробки веб-додатків з інтенсивним введенням-виводом. Наголошено, що програму, яка запускається на сервері та обробляється клієнтським браузером, використовуючи Інтернет для доступу до всіх ресурсів цієї програми, зазвичай легко розбити на три частини: клієнт, це коли користувач взаємодіє з інтерфейсною частиною веб-програми; сервер, який відповідає за прийом клієнтських запитів, виконання необхідних завдань та надсилання відповідей клієнтам та база даних у якій зберігаються дані для веб-програми. Наголошено, що Node.js використовує архітектуру «однопотокового циклу подій» для обробки кількох одночасних клієнтів. Модель обробки Node.js заснована на моделі подій JavaScript разом із механізмом зворотного виклику JavaScript. Зазначається, що частини архітектури Node.js складаються із запитів, які можуть бути блокуючими (складними) або неблокуючими (простими) залежно від завдань, які користувач хоче виконати у веб-застосунку; серверу Node.js, який є серверною платформою, яка приймає запити від користувачів, обробляє їх та повертає відповіді відповідним користувачам; черги подій, яка зберігає вхідні запити клієнтів і передає їх один за одним у цикл подій; пулу потоків, що складається з усіх потоків, доступних для виконання деяких завдань, які можуть знадобитися для виконання запитів клієнта; циклу подій, що необмежено приймає запити та обробляє їх, а потім повертає відповіді відповідним клієнтам та зовнішніх ресурсів, які необхідні для блокування запитів клієнтів. Архітектура сучасних корпоративних додатків на Node.js. ґрунтується на застосуванні двох окремих напрямків: «зверху вниз» за відповідними ролями, що допомагає розробникам об’єднувати та роз’єднувати модулі, а також напрямок «розділяй і володарюй» у відповідності до виконуваних завдань, що допомагає розробникам розділити завдання на простіші модулі, одночасно дозволяючи розробляти декілька модулів. Розроблена архітектура покликана ефективно структурувати дизайн додатків для кращої ремонтопридатності та розширюваності з часом.

Робота присвячена проблемам побудови моделей, розробки, реалізації та впровадження інформаційно-аналітичної системи обліку експертних проваджень у підрозділах Експертної служби МВС України. Аналізуючи сучасні вимоги та принципи розробки програмних засобів для підрозділів МВС України, авторами було сформовано перелік вимог та базових принципів стосовно розробки необхідного програмного забезпечення. Окрім того, було здійснено аналіз сучасних технологій, які можливо використати для розробки системи. Відокремлено ті технологічні рішення, що повністю задовольняють поставлені вимоги. Відтак авторами для розробки програмного засобу обрано архітектуру на кшталт web-додатка, для роботи з яким користувачеві необхідний лише web-браузер, в якому буде відображений графічний інтерфейс користувача, а вся функціональність системи забезпечується web-сервером. При розробці авторами приділено особливу увагу питанню захисту інформації, оскільки воно продиктовано ключовими вимогами до програмного забезпечення, що може бути використане в підрозділах МВС України. Відтак розроблена система фундаментально базується на моделі безпеки «Zero Trust» і здійснює багаторівневе фільтрування та перевірку будь-яких даних, що обробляються в системі. Також система має алгоритми автоматизованої реакції на спроби несанкціонованого вторгнення. Як ключові технології було обрано систему керування базами даних PostgreSQL для збереження та маніпулювання даними, web-сервер nginx для забезпечення функціонування сервера, мову програмування PHP для написання коду серверної частини системи та мови HTML, CSS, Java Script для реалізації графічного інтерфейсу користувача. Виходячи з вимог безпеки, при розробці не використовувалися сторонні бібліотеки чи фреймворки. Безпосередньо для реалізації серверної частини додатка авторами обрано дещо модифіковану модель MVC та реалізовано принцип абсолютної модульності системи. Інформаційно-аналітичну систему було успішно впроваджено в діяльність усіх підрозділів Експертної служби МВС України. Наразі система активно використовується для автоматизованого створення звітності й формування статистичних та аналітичних даних про окремі напрями діяльності служби.

Організація роботи навчальних комп’ютерних лабораторій в умовах дистанційного навчання пов’язане із низкою питань, зокрема з розробкою та впровадженням системи віддаленого доступу користувачів не лише до навчального контенту але й до ресурсів локальної мережі та сервісного обладнання: програмних засобів та середовищ, серверів, принтерів, цифрових приладів тощо. Тому одна з основних проблем, яка виникає при організації дистанційного навчання здобувачів освіти, зокрема IT спеціальностей, є створення умов для комфортного доступу здобувача освіти до комп’ютерної мережі університетської лабораторії – в ідеалі повна імітація роботи в комп’ютерній лабораторії університету при віддаленому доступі. Незважаючи на велику кількість праць, присвячених різним аспектам організації дистанційного навчання проблема створення віддалених навчальних комп’ютерних лабораторій досліджена не достатньо.
 У роботі наведено аналіз існуючих підходів та принципів побудови типової інформаційної структури навчальної комп’ютерної лабораторії. На засадах практичного досвіду використання та модернізації такої системи запропоновано ряд технічних рішень спрямованих на організацію віддаленого доступу до внутрішніх інформаційних ресурсів навчальної комп’ютерної лабораторії. З багатьох можливих рішень по створенню інформаційної системи з віддаленим доступом у роботі окреслено три найпростіші та швидкі варіанти їх реалізації. Проаналізовано ряд варіантів організації віддаленого доступу до навчальної комп’ютерної лабораторії, яка побудована за допомогою технології перенаправлення окремих портів на один вузол локальної мережі із різноманітними інформаційними, апаратними та програмними ресурсами, або декілька вузлів, серед яких один сервер віддаленого робочого столу, web-сервер та інші ресурси з окремими IP адресами. Досліджено основні структурні компоненти системи віддаленого доступу на засадах VPN та наведено рекомендації по їх налаштуванню та застосуванню. Надано основні особливості застосування VPN з використанням роутеру MikroTik. Запропонований підхід дозволив реорганізувати роботу комп’ютерної навчальної лабораторії та створити нові можливості використання інформаційних ресурсів студентами та викладачами ЛНУ імені Тараса Шевченка в умовах запровадження дистанційної освіти в період COVID-19. Практичний досвід використання такого підходу у 2020-2021 рр. довів власну ефективність.

Цель. Разработка системы раннего оповещения о сильных землетрясениях в условиях редкой сети сейсмических станций.
 Методы. Исследования проводятся в трех направлениях – оперативная автоматическая генерация карт изосейст после события, создание акселерометров с возможностью отправки данных на центральный сервер с последующим расчетом ожидаемой интенсивности колебаний и времени ожидания события и разработка прибора, непрерывно рассчитывающего спектр колебаний по вертикальной компоненте и подающего сигнал при поступлении волны с периодом больше 2 с и величиной ускорений определенной величины.
 Результаты. Получены зависимости величины землетрясения от периода P-волны и пиковой амплитуды смещения грунта. Создана система автоматического построения карт изосейст сильных событий, запущен сервер сбора данных от удаленных станций, отправляющий предупреждение об ожидаемом землетрясении посредством telegram-bot.
 Область применения исследований. Полученные результаты дают возможность реализовать систему предупреждения о сильных землетрясениях, которая может быть использована в МЧС для оперативной оценки ситуации, защиты особо важных объектов (плотин крупных водохранилищ, атомных электростанций и т. д.).

В статье описан разработанный программный инструмент, объединяющий в себе численные модели, гидрологические данные, средства подготовки, анализ результатов и информацию о наблюдениях по тематике внутренних волн в Мировом океане. Предлагаемый подход направлен на повышение эффективности исследования путем автоматизации рутинных операций, повторяющихся при каждом численном эксперименте. Разработана новая версия программного комплекса (IGWResearch2). Структура комплекса была существенно переработана и дополнена новым функционалом с учетом анализа запросов пользователей. Были разработаны коммуникационные блоки для проведения облачных вычислений, интеграции исходных данных и результатов расчета в облачное хранилище. Такой подход позволяет перенести вычислительный процесс с рабочих станций на вычислительный сервер с более производительным аппаратным обеспечением. Облачное хранилище дает возможность обмениваться данными между пользователями и хранить результаты расчетов на сервере. Пользовательский интерфейс переработан, добавлена пошаговая система инициализации модели с автоматической корректировкой на основе теоретических оценок. Разработан блок интеграции с сервисами НИЛ МПиТК НГТУ им. Р. Е. Алексеева: авторизацией и онлайн базой данных наблюдений внутренних волн, позволяющий отображать информацию о типах, источниках и дате наблюдений на интерактивной карте. В статье рассматриваются особенности реализации комплекса, обзор используемых моделей, данных и численный эксперимент, выполненный при помощи комплекса.

Задача прогнозирования возможных нагрузок в работе сети сотовой связи может быть сведена к построению прогноза о возможном количестве обращений в заданный промежуток времени к одному шлюзу (PGW). Располагая такой информацией для всех шлюзов в сети, можно организовать оптимальное распределение ресурсов, предотвратить перегрузку шлюзов и, как следствие, сбои в работе всей сети. Проведен статистический анализ реальных данных, собранных автоматизированными измерительными комплексами на узлах одной из мобильных сетей, выявлены данные, наиболее подходящие для построения моделей прогнозирования. Представлены результаты исследования возможности и эффективности прогнозирования нагрузки серверов с использованием математических моделей, построенных при помощи следующих методов машинного обучения: линейная регрессия, $k$-ближайших соседей и random forest. Установлено, что для решения задачи построения краткосрочного прогноза о количестве запросов, которые поступят на сервер, не обязательно использовать сложные и требующие вычислительных ресурсов модели. На основании рассчитанных значений метрик качества установлено, что наиболее точный прогноз может быть получен при помощи модели линейной регрессии.

Система базується на зборі та аналізі даних з датчиків, встановлених на паркувальних майданчиках, які передають інформацію про наявність вільних місць на сервер у реальному часі. Сервер обробляє дані та надсилає їх у мобільний додаток користувачів. Це дозволяє водіям в реальному часі бачити, де є вільні паркомісця, що сприяє скороченню часу на пошук місця для паркування. Мобільні додатки, як інтерфейс користувача, надають можливість не тільки переглядати актуальну інформацію про паркінги, але й здійснювати бронювання місць та оплату паркування. Інтеграція з мапами та навігаційними системами забезпечує зручне планування маршрутів з урахуванням наявності паркомісць. Додаткові функції системи можуть включати аналітику використання паркінгів, що дозволяє міським службам планувати розвиток паркувального простору з урахуванням актуальних потреб користувачів. Також система може включати інтеграцію з камерами відеоспостереження для забезпечення безпеки та контролю за порядком на паркінгах. Дана стаття розказує про тонкощі та деталі реалізації подібної системи, описує технології, що можуть бути використані під час впровадження та дає ширше уявлення про подібного роду системи. Бібл. 4, іл. 2.

Розглянуто платформи для організації систем обробки великих даних. Деталізовано питання розгортання, використання, складу архітектури та можливостей Apache Spark в хмарі Azure. Розглянуто компоненти кластера Apache Spark в Azure HDInsight. Виділено види диспетчерів кластерів Apache Mesos, Apache Hadoop YARN і Spark. Наведено загальну модель обслуговування завдання у Spark кластері, що дозволяє оцінити ймовірність відмови завдання, серверну складову часу затримки до відгуку SparkContext, показники енергоспоживання компонент архітектури. В цій моделі розглядається три типи груп ресурсів: гарячого (hot), теплого (warm) і холодного (cold) пулів фізичних серверів. Побудована стохастична модель фізичного сервера гарячого пулу у вигляді марковського графа. Наведені формули для розрахунку загального середнього енергоспоживання фізичного сервера.

У овом раду је имплементирана децентрализована апликација за рад са студентском службом. У оквиру овог рада је описана целокупна архитектура апликације коју чине паметни уговор постављен на Ethereum мрежи, сервер репрезентован као Express апликација и клијентска React апликација. Такође, објашњене су делатности свих горепоме­нутих компоненти и начин сарадње.

<em>В статье представлен анализ выбора и настройки подключения </em><em>к сети </em><em>VPN</em><em>. Представлены поддерживаемые протоколы туннелирования, а также методы, поддерживаемые сервером удаленного доступа. Показано значение RADIUS-сервера при подключении к сети </em><em>VPN</em><em>.</em>

Використання туманних комп’ютерних середовищ має важливе значення для оптимізації роботи IoT інфраструктури, особливо в умовах постійного зростання кількості підключених пристроїв та необхідності швидкої обробки великих обсягів даних. Мета роботи полягає в огляді та оцінці особливостей застосування туманних комп’ютерних середовищ для побудови IoT інфраструктури, що дозволить зменшити затримки, покращити безпеку даних та знизити навантаження на центральні сервери. Методологія. У роботі використано методологію теоретичного аналізу для розгляду різних варіантів побудови IoT систем, зокрема з централізованою хмарною архітектурою та децентралізованою архітектурою на базі туманних середовищ. Особлива увага приділена аналізу систем екологічного моніторингу. Наукова новизна полягає в дослідженні особливостей використання туманних середовищ для побудови децентралізованих IoT систем, а також у визначенні ключових переваг, таких як зменшення затримок та покращення стабільності роботи мережі. Висновки. Туманні комп’ютерні середовища значно покращують роботу IoT інфраструктури, зменшуючи затримки передачі даних і розвантажуючи центральні сервери. Це підвищує стабільність та безпеку системи, хоча і потребує додаткових витрат через складнішу архітектуру. Впровадження таких середовищ, несе особливу користь для масштабних систем, де швидкість обробки даних є критично важливою, наприклад у системах, логіка яких ґрунтується на аналізі великих обсягів інформації, задля миттєвої реакції на появу відхилень від заданої норми. Туманні середовища були розглянуті для впровадження у систему екологічного моніторингу з функціоналом сповіщення населення про екологічні загрози. Впровадження такої системи на базі туманних середовищ дозволило децентралізувати систему, що в свою чергу забезпечило систему безперебійністю роботи, пришвидшило виконання критично важливого функціоналу системи, та розвантажило центральний сервер від необхідності обробляти велику кількість запитів від давачів.

У статті досліджено сутність та значення маркетингових комунікацій в діяльності організацій; визначено сутність і запропонована модель інтегрованих маркетингових комунікацій; визначені фактори, що сприяють і перешкоджають їх використання; виділені переваги інтернет-реклами в порівнянні з традиційним видом реклами; визначено місце інтернет-реклами в системі маркетингових комунікацій, визначені принципи розробки маркетингової стратегії в Інтернет.&#x0D; Ресурси Інтернет при проведенні маркетингових досліджень можуть застосовуватися в наступних напрямках: використання пошукових засобів і каталогів Інтернет, проведення опитувань відвідувачів власного сервера, дослідження результатів телеконференцій, використання даних опитувань, проведених на інших серверах. Вивчення конкурентів може здійснюватися шляхом відвідування їх серверів, отримання інформації про зв'язки з їх партнерами.&#x0D; Інтернет-реклама, є частиною маркетингової діяльності організації, дозволяє рекламодавцеві впливати на цільову аудиторію, отримувати зворотний зв'язок від споживачів, а використання інтернет-технологій дозволяє більш ефек тивно управляти системою маркетингових комунікацій.&#x0D; Маркетингові можливості Інтернет можна позначити на кожному етапі виробничого циклу організації: вивчення ринку - виробництво товарів - реалізація - сервіс і післяпродажне обслуговування. На кожному з цих етапів Інтернет надає організаціям додаткові можливості щодо поліпшення маркетингової діяльності і додаткові переваги перед конкурентами. У зв'язку з цим актуальною проблемою є розробка маркетингової стратегії в Інтернет.

Представлено описание модели, алгоритма и структуры прикладного программного комплекса (кода), предназначенного для моделирования течений в пористой среде, содержащей соединения природных газов (метан и др.) с водой или газовые гидраты. Код «HYDRAT1D» позволяет решать уравнения флюидодинамики в талой зоне и пьезопроводной среде с учетом фазовых переходов. Код “HYDRAT1D” реализован на языке JavaScript и работает в рамках компьютерной архитектуры «клиент-сервер».

В данной статье будет рассмотрена методика передачи и обработки персональных данных. Главной целью является обеспечение безопасности данных во время передачи на сервер. Для осуществления операций с информацией используется защищенное соединение. Рассмотрим методы, обеспечивающие надежную передачу на примере сетевой модели TCP/IP. В статье проводится сравнение IPS и IDS систем, для сетевой безопасности. Также, уделим внимание таким технологиям, как proxy и VPN.

В данной работе представлен анализ основных применяемых методов ограничения электромагнитных помех. Предложены методики и общие принципы конструирования электронных модулей для защищенных серверов, а также методики уменьшения помех в корпусах ЭВМ в стоечном исполнении. Эффективность предложенных методик подтверждена экспериментальными данными, полученными на альтернативной измерительной площадке ФГУ ФНЦ НИИСИ РАН The report presents an analysis of main methods used to limit EMI. The methods and general principles of designing electronic modules for secure servers are proposed. This paper also concludes methods for reducing interference in rack-type computers. The effectiveness of the proposed methods is confirmed by experimental data obtained at the alternative measuring site SRISA

&lt;p&gt;Рассматривается концепция многофункциональной электронной библиотеки с возможностями продвинутого полнотекстового поиска, функционирующего как в локальной сети (архитектура клиент-сервер), так и в режиме распределенной&lt;br /&gt;информационной среды (гибридная архитектура). На примере одной из них (информационная система T-Libra, разработка ООО «Константа», Архангельск, Россия) описываются различные виды полнотекстового поиска, их использование для целей управления, образования, науки и культуры.&lt;/p&gt;

Розроблено систему аналізу сесій із пристроями ІоТ для боротьби із ботнетами і, як наслідок, – захисту пристроїв мережі Інтернету речей від проникнення зловмисних мереж ботів. Для її реалізації запропоновано власний ботнет на основі протоколу SSH. Задля забезпечення високої надійності та децентралізованості ботнет здійснює керування через окремий сервер баз даних, в якому міститься інформація про стан ботів, а також загальна інформація про кожного з них. Запропонована система аналізу сесій реалізована за принципом Honeynet мереж, але по суті є гібридною, оскільки використовує модель автоном- них агентів, модель моніторингу мережі та модель виявлення вторгнень на основі поведінки. Командний сервер може викрадати файли із зараженого бота, виконувати будь-які операції від імені адміністратора, а також вражати розумні пристрої. Для дослідження використано смарт-годинник, який працює за допомогою Bluetooth LE. Як результат створено власну систему захисту від ботнетів, яка дає змогу аналізувати хост та виявляти основні ознаки наявності цього хоста в мережі ботів. Це дозволяє оперативно зреагувати та почати проти- діяти такому зараженню. Система дає змогу отримати дані про встановлені активні з’єднання SSH, команди, які віддалено запускаються на цьому хості, а також автоматично заблокувати встановлені з’єднання та не допустити проникнення нових. У результаті тестування запро- понованої системи здійснено атаку на пристрій ІоТ та заблоковано зловмисника, що під- тверджує ефективність розробки.

Цю роботу присвячено дослідженню методів і засобів організації розподілених систем для виявлення інфікованих програм, що використовують техніки уникнення виявлення. Для проведення дослідження застосовується множина ізольованих середовищ для аналізу їхньої поведінки під час виконання. Актуальність дослідження та аналізу, а також пошук нових методів виявлення зловмисного програмного забезпечення є надзвичайно важливою. Це підтверджується великою кількістю нових екземплярів та швидким розвитком методів уникнення виявлення. Незважаючи на велику кількість різноманітних засобів виявлення таких загроз, щороку фіксуються численні випадки компрометації персональних та корпоративних даних на різних веб-ресурсах та платформах. Складність виявлення таких загроз пов’язана, зокрема, з використанням методів, що містять поліморфні властивості, які ускладнюють процес виявлення. У статті проведено аналіз застосування технологій розподілених систем для пошуку екземплярів зловмисного програмного забезпечення та представлено передові рішення. Особливу увагу приділено перевагам використання грід-обчислювальних систем і особливостям їхньої організації. Мета цієї статті – представити метод, що застосовує розподіл завдань між елементами грід-обчислювальної системи для ефективного розподілу навантаження з урахуванням автономності обчислювальних елементів. У ролі завдань виступають запити до обчислювальних елементів на виконання та аналіз інфікованих програм, що дозволяє сформувати їхню поведінкову модель. Запропонована система використовує центральний сервер для координації всіх внутрішніх процесів комунікації, збору результатів виконання інфікованих програм та їх подальший аналіз для остаточного визначення наявності зловмисної активності у програмі. Запропонований метод дає змогу не лише організувати розподіл завдань, а й зробити його оптимальним, зважаючи на автономність елементів, використовуючи розроблений мережевий протокол взаємодії центрального сервера та обчислювальних елементів.

Виконання лабораторних робіт в рамках курсу «Системне адміністрування ОС Linux» вимагає наявності більше ніж одного комп’ютера на одного студента. Наприклад, проведення лабораторних робіт із встановлення та налагодження маршрутизатора передбачає, як мінімум, наявності двох комп’ютерів: маршрутизатора і робочої станції.Одним з варіантів є використання у якості маршрутизаторів старих комп’ютерів, звісно, за їх наявності. Але такі комп’ютери мають вже відпрацьований ресурс і, як наслідок, невелику надійність. Тому в ході виконання лабораторної роботи важко визначити причину, через яку виникла помилка – внаслідок неправильного конфігурування програмного забезпечення чи через апаратну несправність. До того ж апаратне забезпечення застарілої ПЕОМ може не відповідати вимогам сучасного програмного забезпечення.Також можливий варіант, коли студенти об’єднуються у групи для вивільнення необхідної кількості комп’ютерів. Лабораторні роботи з встановлення маршрутизатора передбачають наявність в ПЕОМ двох мережевих контролерів, для чого потрібно встановити в системному блоці ще один мережевий контролер, а також замінити жорсткий диск з робочою операційною системою на інший. На жаль, така можливість є не завжди через відсутність додаткових жорстких дисків та мережевих контролерів або через умови гарантійного обслуговування комп’ютерної техніки, які не дозволяють відкривати опломбовані системні блоки.Оптимальним варіантом, на думку автора, є використання технологій віртуалізації [1; 2]. В якості системи віртуалізації було використано дистрибутив з вільним вихідним кодом Proxmox Virtual Environment (Proxmox VE), який дозволяє використовувати у якості гіпервізорів KVM (Kernel-based Virtual Machine) та OpenVZ [3].Для виконання лабораторних робіт був створений полігон, схема якого зображена на рис. 1.Для кожної групи студентів були створені користувачі в системі Proxmox VE (grp00..grp5). Кожному з користувачів було надано доступ до двох віртуальних машин і до сховища, де зберігаються ISO-образи з операційними системами. Причому, з міркувань безпеки, доступ до параметрів конфігурації віртуальних машин був примусово обмежений. Користувач мав право змінювати тільки один параметр – назву файла з образом операційної системи. На рис. 2 зображено інтерфейс керування віртуальними машинами, які доступні користувачу grp00. Комп’ютерна лабораторія під’єднана до загальноуніверситетської мережі через маршрутизатор комп’ютерної лабораторії. Це дає змогу уникнути небажаних наслідків у разі неправильного конфігурування ПЕОМ в лабораторії. Мережа лабораторії розділена на підмережі (рис. 1). У підмережу 192.168.30.X увімкнені фізичні ПЕОМ, маршрутизатор та фізичний комутатор а також сервер віртуальних машин з системою віртуалізації Proxmox VE. На сервері віртуальних машин створено декілька віртуальних підмереж з віртуальними маршрутизаторами та комутаторами. Підмережа 192.168.34.X створена з метою унеможливити втрату непрацездатності комп’ютерної лабораторії через некоректне конфігурування студентами віртуальних маршрутизаторів grp00 – grp05. Підмережі 192.168.1.X – 192.168.6.X створені, відповідно, для користувачів grp00 – grp05. Інтерфейс керування для створення віртуальних комутаторів зображено на рис. 3, де vmbr0 – віртуальний комутатор підмережі 192.168.30.X, за допомогою якого здійснюється під’єднання до ПЕОМ та маршрутизатора і комутатора навчальної лабораторії, vmbr34 – віртуальний комутатор підмережі 192.168.34.X, vmbr9000 – vmbr9005 – віртуальні комутатори підмереж 192.168.1.X – 192.168.6.X.Студенти з ПЕОМ навчальної лабораторії за допомогою Інтернет-переглядача мають доступ до екранів своїх віртуальних машин (рис. 4). У разі втрати працездатності підмереж 192.168.30.X та 192.168.1.X – 192.168.6.X доступ до екранів віртуальних машин збережеться завдяки тому, що ПЕОМ навчальної лабораторії та сервер віртуальних машин знаходяться в підмережі 192.168.30.X, доступ до якої студентам заборонено. Наведену схему навчального полігону можна використовувати у комп’ютерних класах загального використання, тому що вона не потребує зміни критичних параметрів операційної системи на ПЕОМ класу і зводить ризик втрати працездатності комп’ютерного класу до мінімуму.У разі виникнення потреби збільшення обчислювальної потужності можна використати декілька серверів віртуальних машин, об’єднавши їх у кластер [4].

Викладено і проаналізовано результати експериметів щодо ефективності розв’язання задач прогнозування методами Machine Learning із застосуванням технології Machine Learning Services. Ця технологія полягає у перенесенні процесів оброблення даних з комп’ютера клієнта (як це реалізовано у класичній технології Machine Learning) на сервер, на якому зберігаються дані. Дослідження проводилися шляхом порівняння витрат часу розв’язання задач за кожною технологією при різних обсягах даних. Результати досліджень показали, що застосування технології Machine Learning Services має у два рази кращі показники на кількості даних понад півтора мільйона записів.

Система дистанційної освіти Moodle — один із лідерів серед вільно-розповсюджуваного програмного забезпечення, що використовується для підтримки навчального процесу. У роботі вивчено проблему оновлення застарілої версії системи дистанційної освіти Moodle. Показано приклад успішної реалізації процедури оновлення на прикладі Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського. Описано основі етапи процесу оновлення й перенесення СДО Moodle на новий сервер. Наведено приклади застосування технології віртуалізації і системи контролю версій у задачах системного адміністрування СДО Moodle. Представлено рекомендації зі здійснення оптимізації програмного оточення СДО Moodle.

&#x0D; &#x0D; &#x0D; This paper presents the development of software-hardware complex that performs the function of measuring the basic soil parameters (pH and soil moisture, photosynthetically active radiation, temperature and humidity, soil depth) and provides the transfer of these data to a remote server.&#x0D; &#x0D; &#x0D;

Прибытие, проследование и отправление поездов на железнодорожной станции фиксируется системой электрической централизации (ЭЦ). Однако на малодеятельных линиях системы ЭЦ могут отсутствовать и их внедрение экономически нецелесообразно. Для отслеживания движения поездов на таких станциях разрабатывается Аппаратно-программный комплекс фиксации исполненного движения (АПК ФИД). В его состав входят видеокамеры, фиксирующие характер движения или его отсутствие согласно зонам ответственности. Передача информации производится по радиоканалу в централизованный сервер системы. На основе данных видеоаналитики сервер системы формирует цифровую модель станции для оценки занятости путей и стрелок. Оснащение малодеятельных участков таким аппаратно-программным комплексом позволит получить объективные данные о передвижениях на станциях без использования ЭЦ с минимальными затратами. Traditionally, the arrival, passing and departure of trains at a railway station is recorded by means of electric interlocking systems, but at stations belonging to low-activity lines, electric interlocking systems may be absent and their implementation is economically inexpedient. For such cases, it is proposed to record the movement of trains at the station with the help of The Railway Units Tracking System (RUTS) being developed. Video cameras within the complex establish probabilistic estimates and the nature of movement or its absence according to the areas of responsibility and transmit the information via radio channel to the centralized server of the system. On the basis of video analytics data the RUTS server forms a digital model of the station to assess the occupancy of tracks and switches. Equipping stations with the hardware and software complex will allow obtaining objective data on movements at stations without the use of electric interlocking with minimal costs.