To see the other types of publications on this topic, follow the link: Сидеральна культура.
Journal articles on the topic 'Сидеральна культура'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 38 journal articles for your research on the topic 'Сидеральна культура.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Лысенко, О. Г. "Люпин узколистный (Lupinus angustifolius L.) – сидеральная культура." Научные труды по агрономии 2, no. 2 (2019): 45–50. http://dx.doi.org/10.37574/2658-7963-2019-2-45-50.
Full textAbstract:
Широкое внедрение люпина узколистного в сидеральных посевах позволит улучшить баланс гумуса в почве, что может удешевить производство сельхозпродукции, предотвратить деградацию почвенного плодородия. Сидеральные сорта люпина узколистного, выращиваемые в занятых и сидеральных парах и промежуточных посевах, вместо паровой и полупаровой обработки почвы, не только предотвращают проявление водной и ветровой эрозии, но и обогащают почву органическим веществом и азотом, повышая продуктивность севооборота. Его неприхотливость к почвенным условиям, урожайность, богатство белком, способностью связывать молекулярный азот воздуха за счёт симбиотической фиксации азота (до 80% своих потребностей) доказывает, что он является одним из важных звеньев, осуществляющих функции средообразующих и ресурсовосстанавливающих растений, что важно в современном направлении – биологизации земледелия. Для использования люпина в качестве органического удобрения нужны надежные сидеральные сорта. В ФГБНУ «Ленинградский НИИСХ «БЕЛОГОРКА» в результате селекционной работы получены высокопродуктивные сорта люпина узколистного сидерального направления: Олигарх, Белогорский 310, Аккорд, Меценат. Они прошли Госсортоиспытание и включены в реестр допущенных к использованию в качестве сидератов. Их использование в качестве промежуточной и основной сидеральной культуры в зерново-пропашном севообороте, решает проблему дешевых органических удобрений, оздоровления пахотных земель и их плодородия.
2
Горб, О. О., Т. О. Чайка, and І. О. Яснолоб. "Використання сидеральних культур як відновлюваного джерела енергії в органічному землеробстві." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 28, 2017): 38–41. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2017.04.06.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано актуальність використання сидеральних культур в органічному землеробстві. Виділено особливості їх використання для певних сільськогосподарських культур. Доведено переваги від використання зелених добрив і надано пропозиції щодо їх використання сільськогосподарським господарствам і фермерам. Наведено сидеральні культури в овочівництві та їх агротехнологічні особливості. Обґрунтовано форми кормовиробництва та застосування зелених добрив. Наведено кліматичні, ґрунтові та організаційно-економічні умови використання сидеральних культур.
The article substantiates the importance of using organic crops in organic farming. The peculiarities of their use for certain crops are highlighted. The advantages of using green fertilizers and suggestions for their use by farms and farmers have been proved. Sederal cultures in vegetable growing and their agrotechnological features are presented. The forms of fodder production and application of green fertilizers are substantiated. The climatic, soil, organizational and economic conditions of use of sederal cultures are presented.
3
Ильвес, А. Л., О. А. Драгунов, and Л. П. Смолина. "Оценка энергосберегающего эффекта базовых элементов агротехнологий." Аграрная Россия, no. 4 (March 19, 2017): 2–6. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2017-4-2-6.
Full textAbstract:
Определена эффективность ресурсосберегающих приемов обработки почвы и севооборотов на дерново-подзолистой легкосуглинистой почве. Использован системный подход, включающий обобщение обширных экспериментальных данных и одновременное использование абсолютных, стоимостных и энергетических критериев для оценки и разработки ресурсосберегающих технологий. Для оценки эффективности технологий использован энергетический анализ. По соотношению энергии, содержащейся в сельскохозяйственной продукции, и техногенной энергии, затраченной для ее получения, определены энергетические коэффициенты или энергетическая рентабельность производства. На основе ресурсосберегающей системы обработки почвы, включающей осеннее отвальное лущение на глубину 10 – 12 см вместо традиционной вспашки на 20 – 22 см, достигнуто сокращение энергозатрат на основную обработку почвы до 20 %. Минимализация приемов основной обработки почвы весьма эффективна при возделывании пропашных культур. Наиболее эффективным решением является более широкое использование в севооборотных схемах полей с бобовыми культурами, в том числе и в качестве сидеральных посевов. Возделывание в зернопропашном севообороте в качестве сидеральной культуры клевера красного повышает урожайность последующих культур от 7 до 27 %, при этом стоимость прибавки колеблется в пределах 19 – 27 % от стоимости продукции контрольного севооборота без сидерального поля. Наиболее значительные прибавки урожайности наблюдаются от применения сидератов без внесения минеральных удобрений или на фоне низких норм, порядка 30 кг действующего вещества на гектар. При норме внесения минеральных удобрений 90 кг на гектар действующего вещества эффект сидерального удобрения практически не прослеживается.
4
Гребенников, А. М. "Использование сидеральных сообществ для восстановления плодородия агрочерноземов." Аграрная Россия, no. 7 (July 10, 2016): 2–7. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2016-7-2-7.
Full textAbstract:
В условиях существующего дефицита удобрений, и особенно органических, значительно возрастает роль сидерации как способа поддержания и воспроизводства плодородия почв. Одной из основных проблем использования зеленого удобрения является подбор культур, сидерация которыми приводила бы к наиболее существенному улучшению показателей почвенного плодородия и условий произрастания последующих культур. Фактор смешивания (агроценотический эффект) при правильном подборе компонентов в сидеральные сообщества по сравнению с чистыми посевами этих компонентов может оказывать более значительное позитивное влияние на комплекс свойств агрочерноземов, определяющих уровень их плодородия. Исследования проводили в 2001 – 2005 гг. в условиях полевого опыта, заложенного в трех повторениях на тяжелосуглинистых, мощных, типичных черноземах Петринского стационара Почвенного института им. В. В. Докучаева (Курская область). Варианты опыта включали чистые посевы сидеральных культур (кукуруза сорта Бемо, соя сорта Октябрьская, подсолнечник сорта Енисей, пайза сорта Удалая) и их бинарные смеси. По годам исследований варианты с сидератами чередовали с посевами яровой пшеницы. Рассмотрено применение метода построения вариантов сравнения для оценки влияния агроценотического эффекта в сидеральных сообществах на их продуктивность, микробиологические, агрофизические и агрохимические свойства почв. Установлена тесная связь между изменением значений этих свойств и показателями, отражающими продуктивность сидеральных агросообществ и эффективное плодородие. В рамках рассмотренного полевого опыта наиболее перспективными для восстановления плодородия типичных черноземов оказались сидеральные агросообщества: кукуруза + соя, соя + подсолнечник, подсолнечник + пайза с долей каждого компонента в указанных смесях, равной 50 %.
5
Васютин, Александр Сергеевич, Владимир Филиппович Кирдин, Геннадий Андреевич Дебелый, and Александр Владимирович Меднов. "Горох в зарубежных странах и в России." Аграрная Россия, no. 4 (March 10, 2016): 11–13. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2016-4-11-13.
Full textAbstract:
Гороховую муку и изоляты белка широко используют в хлебопекарной и кондитерской промышленности, а в результате глубокой переработки получают мясные продукты. Интенсивно ведется селекция овощных сортов гороха. В свежем, замороженном, сушеном или консервированном виде зеленый горошек является незаменимым продуктом питания. В России недостаточно внимание уделяется культуре гороха, хотя отечественные ученые внесли существенный вклад в генофонд гороха. В мировом сельскохозяйственном производстве и в отдельных регионах России из зернобобовых культур преобладает соя. В европейских странах после выведения и внедрения в производство устойчивых к полеганию технологичных высокоурожайных сортов гороха площади посева этой культуры возросли, а сои сократились. В странах с умеренным климатом — Великобритании, Германии, Франции и др., как и в центральных регионах России, горох в отличие от сои ежегодно вызревает и дает высокий урожай зерна. Чтобы уменьшить зависимость от импортируемой сои и продуктов ее переработки, необходимо расширить посевы гороха и других местных бобовых культур для питания населения и кормления животных. Опыты, проведенные в Московском НИИСХ, показали, что переход к органическим системам земледелия путем насыщения севооборотов горохом и другими бобовыми культурами до 50 % всего состава, применение органических, в том числе сидеральных и фосфорно-калийных, удобрений при комбинированной обработке почвы обеспечивает высокую продуктивность пашни по выходу растительного белка на уровне 4,7 ц/га и выше.
6
Маслинская, М. Е., Л. Ф. Кабашникова, Н. С. Савельев, and Е. В. Череухина. "Study of efficiency of using sideral crops in cultivation of linseed." Technical crops. Scientifical agricultural journal, no. 1(3) (March 28, 2022): 10–20. http://dx.doi.org/10.54016/svitok.2022.45.24.002.
Full textAbstract:
В статье приведены результаты изучения возможности использования и эффективности сидеральных культур при возделывании льна масличного. Полевые опыты заложены в 2017-2019 годы в РУП «Институт льна». В качестве сидеральных культур использованы горох, редька масличная и озимая рожь. В результате проведенных исследований установлено, что посев льна после сидеральных культур обеспечивал повышение урожайности по сравнению с контрольным вариантом на 10,4-12,4%, количества коробочек на растении – на 4,8-7,9%, значений показателя «масса 1000 семян» – на 1,8-7,1% и сбора масла с гектара – на 6,1-22,7%. При этом масличность семян находилась на уровне контроля. При анализе морфоструктуры растений в различные периоды роста отмечено увеличение таких показателей, как общая длина и масса растения, длина и масса про- ростка в фазу «елочка» и период «бутонизация-цветение», а также высоты растения, его массы и количества побегов в период «зеленой спелости» в вариантах с использованием сидеральных культур. Анализ фотосинтетических показателей листьев показал, что в фазу «елочка» в изученных вариантах происходило увеличение содержания суммарного хлорофилла (Хл (a+b)) и каротиноидов по сравнению с контролем, к периоду «бутонизация-цветение» наблюдалась обратная закономерность. В то же время при использовании сидеральных культур происходило увеличение содержания фотосинтетических пигментов в стеблях льна, что свидетельствует о переносе фотосинтетической функции на нели- стовые фотосинтезирующие органы (стебли) растений. Обнаружено, что применение сидеральных культур способствовало снижению активности перекисного окисления липидов (ПОЛ) относительно контроля, что свидетельствует о стабилизации окислительных процессов в листьях льна в этих условиях. В результате проведенных исследований установлено, что наиболее эффективной сидеральной культурой при возделывании льна масличного являлась редька масличная. Academy of Sciences of Belarus», Minsk, Republic of BelarusThe article presents the results of studying the possibility of using and the effectiveness of sideral cultures in the cultivation of linseed. Field experiments were laid in 2017-2019 at RUE «Institute of flax». Peas, oil radish and winter rye were used as sideral crops. As a result of the conducted studies, it was found that sowing linseed after sideral crops provided an increase in yield compared to the control variant by 10.4-12.4%, the number of capsules per plant by 4.8-7.9%, the values of the indicator "weight of 1000 seeds" by 1.8-7.1% and collection of oil per hectare of sowing by 6.1-22.7%. At the same time, the oil content of the seeds was at the control level. When analyzing the morphostructure of plants in different periods of growth, an increase in such indicators as the total length and weight of the plant, the length and weight of the seedling in the«herringbone» phase and the «budding-flowering» period, as well as the height of the plant, its mass and the number of shoots during the «green ripeness» in variants using sideral crops was noted. The analysis of photosynthetic parameters of the leaves showed that in the «herringbone» phase in the studied variants there is an increase in the content of total chlorophyll (Cl (a+b)) and carotenoids compared with the control, by the«budding-flowering» period, the reverse pattern is observed. At the same time, when using sideral cultures, the content of photosynthetic pigments in flax stems increases, which indicates the transfer of photosynthetic function to non-leaf photosynthetic organs (stems) of plants. It was found that the use of sideral cultures contributes to a decrease in the activity of lipid peroxidation (POL) relative to the control, which indicates the stabilization of oxidative processes in flax leaves under these conditions. As a result of the conducted re- search, it was found that the most effective sideral crop in the cultivation of linseed is oilseed radish.
7
Ивенин, В. В., А. В. Ивенин, К. В. Шубина, А. Г. Закарян, and А. Н. Фирсов. "Economic Efficiency of Grain Crops Growing depending on the Technology of their Cultivation in Fallow Lands in the Volga-Vyatka Region." Vestnik APK Verhnevolzh`ia, no. 4(56) (December 30, 2021): 10–14. http://dx.doi.org/10.35694/yarcx.2021.56.4.002.
Full textAbstract:
Приводятся данные о возделывании зерновых культур на светло-серых лесных почвах в условиях Волго-Вятского региона по ресурсосберегающим технологиям производства за 2016–2019 годы. Полевой опыт был заложен на залежном поле одного из сельскохозяйственных предприятий Нижегородской области. Установлено, что применение в технологиях производства зерновых культур сидерального горчичного пара позволило повысить их рентабельность производства на естественном плодородии почвы на 15,9 п.п. по традиционной обработке почвы, на 29,0 п.п. – при минимальной технологии (Mini-till) и на 23,5 п.п. – при технологии прямого сева (No-till); по азотному минеральному фону – на 15,2 п.п., 10,9 п.п. и 14,4 п.п. соответственно изучаемым технологиям. Внесение минеральных удобрений мало влияет на показатель рентабельности производства зерновых культур при использовании промежуточной сидеральной культуры (горчицы белой): так, при их внесении, в зависимости от технологии производства, данный показатель находится в интервале 17,7–55,4%, а без внесения – 17,3–54,6%. Без выращивания сидеральной культуры применение минеральных удобрений более выгодно: уровень рентабельности производства рассматриваемых сельскохозяйственных культур с их применением был в интервале 2,5–38,0%, без их применения – 1,4–31,1%. Таким образом, на светло-серых лесных почвах Волго-Вятского региона при разработке залежных земель, с экономической точки зрения, необходимо применять ресурсосберегающие технологии Mini-till и No-till при возделывании зерновых культур по сидеральным промежуточным парам (горчица белая), что обеспечивает рентабельность производства на уровне 22,7–55,4%. Data on the cultivation of grain crops on light-gray forest soils in the Volga-Vyatka region on resource-saving production technologies for 2016–2019 are given. Field test was laid on the fallow field of one of the agricultural enterprises of the Nizhny Novgorod region. It was established that the use of green-manuredmustard fallow in grain crop production technologies made it possible to increase their profitability of production on natural soil fertility by 15.9 percentage points for traditional tillage, by 29.0 percentage points – with minimum technology (Mini-till) and by 23.5 percentage points – with direct seeding technology (No-till); according to the nitrogen mineral background – by 15.2 p.p., 10.9 p.p. and 14.4 p.p., according to the studied technologies. The application of mineral fertilizers has little effect on the profitability of grain production when using interplahted green manure crop (white mustard): for example, when they are applied, depending on the production technology, this indicator is in the range of 17.7–55.4%, and without application – 17.3–54.6%. Without growing green manure crop, the use of mineral fertilizers is more profitable: the level of profitability of production of the crops under consideration with their use was in the range of 2.5–38.0%, without their use – 1.4–31.1%. Thus, on the light-gray forest soils of the Volga-Vyatka region, when developing fallow lands, from an economic point of view, it is necessary to use the resource-saving technologies Mini-till and No-till when cultivating grain crops using green-manured interplahted fallow (white mustard), which ensures profitability of production at the level of 22.7–55.4%.
8
Лощинина, Алина Эдуардовна. "Пары как предшественники озимых культур при различных системах обработки почвы." Аграрная Россия, no. 5 (May 22, 2022): 10–14. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2022-5-10-14.
Full textAbstract:
В 2018 – 2021 гг. на типичной для большинства хозяйств Верхневолжья дерново-подзолистой легкосуглинистой почве изучали системы обработки в звене севооборота «пар – озимые культуры». Сравнивали 3 системы обработки почвы: отвальную (общепринятую), плоскорезную и мелкую — в парах (чистом, сидеральном, клеверном) и под озимые культуры. Установлено, что в парах перед посевом озимых культур запас продуктивной влаги в пахотном слое почвы по плоскорезной системе обработки превосходил отвальную (контроль) на 4,8 мм или на 18,8 %. Большая пористость пахотного слоя (43,7 %), содержание макроструктурных (68,2 %) и водопрочных (43,6 %) агрегатов выявлены по отвальной системе обработки почвы. По ней более активно проходили в почве биологические процессы — выделение углекислого газа [55,4 мг C–CO2/(м2 · ч)], разложение льняного полотна (21,5 %), содержание нитратного азота составило 18,9 мг/кг. Максимальное количество дождевых червей (54 – 71 шт./м2) выявлено в поле клеверного пара независимо от системы обработки почвы. Засоренность озимых культур по плоскорезной и мелкой системам обработки почвы в 1,7 и 1,4 раза соответственно превосходила отвальную. Наиболее высокая урожайность парозанимающих культур (21,9 т/га) получена по традиционной отвальной обработке почвы, а озимых (2,76 т/га) — по плоскорезной.
9
Борисов, Валерий Александрович, Олег Анатольевич Разин, Игорь Юрьевич Васючков, and Ольга Николаевна Успенская. "Перспективы развития органического овощеводства в Российской Федерации." Аграрная Россия, no. 9 (October 17, 2018): 30–34. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2018-9-30-34.
Full textAbstract:
Во всех развитых и во многих развивающихся странах действует органическое законодательство, сформированное на основе органических стандартов, регламентирующее и регулирующее способы производства, качество и реализацию органической продукции. Площади под органическими овощами в мире имеют устойчивую тенденцию к росту. Рынок органической овощной продукции в Российской Федерации находится еще в начальной стадии своего развития. Для получения органической овощной продукции, пригодной для детского и диетического питания, требуется чистая плодородная почва и отказ от синтетических удобрений и пестицидов. Этого можно добиться при выращивании овощных культур в овошекормовом севообороте, с использованием сидератов, биокомпостов, навоза, сапропеля и природных регуляторов роста. Многолетние исследования Всероссийского научно-исследовательского института овощеводства показывают, что лучшие результаты по урожайности, качеству овощной продукции получены при освоении овоще-кормового и овоще-травопольного севооборотов, при снижении насыщенности их овощами с 80-100% до 56-67%. Наиболее пригодными для органического овощеводства являются бахчевые культуры, огурец, морковь, лук репчатый, кабачок, патиссон, брокколи, сельдерей, петрушка, которые меньше нуждаются в быстрорастворимых минеральных удобрениях. Для освоения системы органического овощеводства предложены размещение овощных культур на почвах с оптимальными показателями почвенного плодородия конкретно для каждой культуры; освоение овоше-кормовых и овоще-сидеральных севооборотов с длительной ротацией: максимальное обогащение почвы биологическим азотом за счёт бобовых однолетних и многолетних трав (вика, горох, донник, люцерна, клевер); выращивание культур и сортов, отзывчивых на органические удобрения (огурец, тыква, кабачок, брокколи, цветная капуста, морковь, петрушка, укроп, салат и др.); использование природных экологически безопасных видов удобрений и регуляторов роста (циркон, эпин, экстрасол, гуматы и др.); применение микробиологических удобрений и микроэлементов; использование природных цеолитов для поглощения токсичных веществ; максимальное использование всех ресурсов органических и местных удобрений, включая торф, сапропель, траву, лист, стерню и т.д.
10
Ивенин, Валентин Васильевич, Алексей Валентинович Ивенин, and А. Г. Левина. "Эффективность различных технологий возделывания картофеля в условиях биологической системы земледелия." Аграрная Россия, no. 6 (December 25, 2009): 47–49. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2009-6-47-49.
Full textAbstract:
В статье проанализирована эффективность технологий возделывания картофеля сорта "Удача" - обычной и голландской - с учетом таких элементов биологизации, как микробиологические препараты, органические удобрения и сидеральные культуры.
11
Ложкин, А. Г., Н. А. Кириллов, Александр Ильич Волков, and Л. А. Куликов. "Ресурсосберегающие способы обработки почвы в севооборотах с чистым и сидеральным парами." Аграрная Россия, no. 5 (April 13, 2015): 11–13. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2015-5-11-13.
Full textAbstract:
Изложены трехлетние экспериментальные данные по выявлению и разработке наиболее эффективных ресурсосберегающих способов обработки серой лесной почвы при возделывании основных зерновых культур в севооборотах с чистым и сидеральным парами.
12
Ковалевський, С. Б., Ю. М. Марчук, К. В. Маєвський, С. С. Ковалевський, and А. М. Чурілов. "Комплексний підхід до реабілітації лісових земель Житомирського Полісся, пошкоджених непромисловим видобутком бурштину." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 4 (September 9, 2021): 43–47. http://dx.doi.org/10.36930/40310406.
Full textAbstract:
З'ясовано, що питання комплексного підходу до відновлення лісових земель, порушених внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину непромисловими методами на території Житомирського Полісся, є відносно новим і потребує подальшого вивчення. Відсутність аналогів у світовій практиці рекультивації пов'язана, передусім, із специфічним характером ушкоджень лісових земель під час видобутку непромисловими методами. У контексті роботи вивчено та класифіковано основні типи пошкоджень вкритих лісовою рослинністю територій, що утворилися внаслідок видобутку бурштину. Встановлено, що одним з негативних наслідків, який істотно ускладнює відновлення пошкоджених ділянок, є значне підвищення кислотності субстратів. Розроблено комплексний спосіб відновлення порушених лісових ділянок з урахуванням їх кислотності, який охоплює стимулювання процесів природного заростання, видалення сухостійних дерев, ліквідацію захаращеності, часткове зняття попередньо нанесеного на ґрунти шару розкривних порід та засипання ям, планування поверхні ґрунту та низку агротехнічних заходів. Так, зокрема, в разі виявлення середнього значення рН верхнього шару субстрату ділянки в межах 5,5-7,0 – залишають її під природне поновлення, проводячи догляд за лісовими насадженнями, що існували на ній до пошкодження з урахуванням сучасного стану ґрунту. Якщо рН становить 3,5-5,5, додатково вносять мінеральні добрива, готують ґрунт під посадку ацидофільних культур, створюють лісові культури за прийнятими в лісовому господарстві технологіями та схемами змішування відповідно до типів лісорослинних умов та типів лісу. Якщо показник рН < 3,5, додатково проводять вапнування закислених ґрунтів, вносять доломітовий вапняк, проводять оранку та висівають навесні однорічні сидеральні культури трав'яних рослин, виконують повторну оранку наступної весни, вносять мінеральні добрива, створюють лісові культури з переважанням швидкорослих деревних видів, здатних ефективно депонувати вуглець. Окрім цього, за важкого ступеня ушкодження ділянок у контексті реабілітації територій, запропоновано облаштування пожежних водойм відповідних параметрів, використовуючи при цьому вийнятий, під час створення чаші ґрунт для відсипання під'їзних шляхів та ремонту ґрунтових лісових доріг.
13
Мушинский, Александр Алексеевич, and Н. И. Мушинская. "Об эффективности возделывания сидеральных культур в плодово-ягодном питомнике." Аграрная Россия, no. 6-II (December 26, 2009): 68. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2009-6-ii-68.
Full text
14
Писаренко, В. М., Н. П. Коваленко, Г. Д. Поспєлова, О. О. Горб, М. А. Піщаленко, Н. І. Нечипоренко, and О. Л. Шерстюк. "ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРИЙОМИ ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА ЯК ОСНОВА РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ШКІДЛИВИХ ОРГАНІЗМІВ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 25, 2020): 46–53. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.05.
Full textAbstract:
Концепцією гармонійного розвитку у сфері сільськогосподарського виробництва є органічне зем-леробство, яке забезпечує збереження родючості ґрунту, його захист від забруднення ксенобіоти-ками та виробництво екологічно безпечних продуктів харчування. Одним із головних принципів орга-нічного землеробства є чітке дотримання вимог, що висуваються до кожного етапу виробництвасільськогосподарської продукції. Саме тому важливим є пошук ефективних технологій. Дослідженовплив технологічних прийомів органічного землеробства на регулювання розвитку шкідливих організ-мів на основі багаторічного досвіду роботи ПП «Агроекологія» Шишацького району Полтавськоїобласті. З’ясовано, що оптимізація фітосанітарного стану посівів сільськогосподарських культурза умови органічного землеробства базується на формуванні гетерогенної видової та сортовоїструктури агроекосистем, урахуванні економічних порогів шкідливості шкідників, збудників хвороб ібур’янів, особливостях технологій, притаманних цій системі. Доведено, що за умови внесення до-статніх норм органічних добрив, вирощування багаторічних бобових трав та сидеральних культур уПП «Агроекологія» забезпечується оптимальний режим живлення сільськогосподарських культур,що сприяє підвищенню їхньої конкурентоспроможності з бур’янами та стійкості до пошкодженнядеякими шкідниками і ураження хворобами. Встановлено підвищену на 28,4–31,6 % мікробіологічнуактивність ґрунту за умови органічного землеробства порівняно з інтенсивним веденням сільського-сподарського виробництва. Крім того, відзначено зміни у видовому складі ентомофауни. Спостері-гається збільшення кількості видів хижих турунів на полях господарства на 20 % порівняно з посі-вами зернових колосових культур у разі застосування інтенсивних технологій. Динамічна щільністьхижих карабід за роки досліджень (2012–2019 рр.) залежно від видового складу і погодних умов заумови органічного землеробства перевищувала цей показник на полях з інтенсивною технологією на32,6–51,2 %. Визначено, що зменшення забур’яненості посівів пов’язане з дотриманням регламентівтехнологічних заходів, передбачених органічним землеробством (багаторічний мілкий обробіток ґру-нту, застосування сидератів, збирання деяких культур на зелений корм, силос, сінаж або сіно у фазіукісної стиглості). Широке використання принципів агрофітоценології, що базуються на розширеннівидового та сортового складу культурних рослин, відсутність використання пестицидів та дотри-мання принципів полікультури сприяють підвищенню ефективності природних ентомофагів та фун-гістазису біоценозу, що своєю чергою дає змогу контролювати чисельність шкідливих організмів угосподарстві.
15
Гребенников, А. М. "Устойчивость продуктивности сидеральных агросообществ и их компонентов к пространственному и временнóму факторам." Аграрная Россия, no. 5 (June 1, 2021): 15–22. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2021-5-15-22.
Full textAbstract:
Увеличение удобрительной способности сидератов на почву возможно при использовании для этой цели смеси экологически и аллелопатически совместимых культур по сравнению с чистыми посевами их компонентов. Однако при этом остается не исследованным влияние пространственного и временного факторов (размещения культур в разных местах поля и проведения исследований в годы, различающиеся по погодным условиям) на взаимодействия между растениями. Из результатов проведения полевого опыта следовало, что на продуктивность бинарных агросообществ фактор расположения в пространстве вариантов опыта практически не оказывал влияния, а воздействие временного фактора, хотя и было более выраженным, не всегда объяснимо. На вариабельность продуктивности культурного и сорного компонентов рассматриваемых агросообществ наиболее выраженное влияние оказал временной фактор. При этом чем более устойчивым был культурный компонент к временному фактору, тем менее устойчивой к нему была продуктивность сорняков.
16
Orekhivskyi, V. D. "Еволюція концептуальних підходів у дослідженні понятійно-змістового трактування сутності органічного землеробства." Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, no. 5 (June 14, 2018): 90–96. http://dx.doi.org/10.15421/171872.
Full textAbstract:
На основі іноземних та вітчизняних наукових досліджень проаналізовані існуючі термінологічні визначення органічного землеробства. З’ясовано спільні ознаки розглянутих трактувань щодо органічного землеробства, органічного виробництва, органічного сільського господарства та органічної продукції. Запропоновано авторське бачення змісту органічного землеробства, яке включає застосування системи дієвих природних заходів, що сприяють підвищенню родючості ґрунту, оптимальному росту сільськогосподарських культур та отриманню екологічно чистої продукції. Визначено, що органічне землеробство базується на використанні науково обґрунтованої структури посівних площ і спеціалізованих сівозмін із вирощуванням багаторічних бобових трав, застосуванні мілкого безполицевого обробітку ґрунту, використанні сидеральних культур на зелене добриво, внесенні науково обґрунтованих норм органічних добрив, запровадженні екологічно безпечних агротехнічних та біологічних заходів у технологіях вирощування сільськогосподарських культур. Встановлено, що в органічному землеробстві виключається використання синтетичних хімікатів (мінеральні добрива, пестициди, антибіотики тощо) та генетично модифікованих організмів.
17
Kalimullin, Marat, Rinat Abdrakhmanov, Radik Ziatdinov, Marat Salimzyanov, and Ilshat Mukhametshin. "MACHINE FOR SEEDER CROPS." Vestnik of Kazan State Agrarian University 16, no. 4 (February 15, 2021): 80–84. http://dx.doi.org/10.12737/2073-0462-2021-80-84.
Full textAbstract:
Recently many agricultural producers have begun to take care of environmental aspects and are gradually switching to the use of organic farming elements in the cultivation of agricultural crops, which include green fertilizers - siderates. Many experts recommend cutting the green mass of green manure crops with a mower and embedding it in the surface layer of the soil as mulch. However, not all termination methods are equally effective. In particular, when passing through a field with a rotary harrow’s green manure, the circular knives have to simultaneously perform two functions: chop and embed the vegetative mass of plants, which negatively affects the depth of processing. Therefore, the goal of our research is to develop a combined unit for mowing, crushing and embedding green mass of green manure crops into the soil. To achieve this, it is proposed to attach a plant chopper to the front of the tractor, which will mow and chop the plants, and two discator batteries installed on the rear hitch of the tractor will close the chopped organic mass. To determine the efficiency of using the proposed combined unit in different regions of the Republic of Tatarstan on different soils, comparative field tests were carried out, which consisted in determining the completeness of incorporation of green mass. The value of this indicator without using the mower on the front hitch was 65%, and with mowing and chopping - 95%, this is 1.5 times more than in the version with the compared unit, which should favorably affect the decomposition of the embedded organic matter
18
Писаренко, В. В., П. В. Писаренко, В. М. Писаренко, Г. В. Лук’яненко, С. І. Панченко, and Ю. Г. Писаренко. "ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СИДЕРАТІВ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 27, 2012): 122–26. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.03.26.
Full textAbstract:
Викладені результати досліджень економічноїефективності використання сидеральних культур.Встановлено, що вартість біомаси еспарцетувиколистого, вики озимої, гречки, буркуна білогодосягає від 500 до 3000 грн на гектар. Вартістьпоживних речовин (NPK), накопичених у біомасі,становить від 1000 до 2500 тис. грн на гектар.Розрахований загальний економічний ефект вико-ристання сидеральних культур в умовах Полтав-ської області, який становить від 1500 до6000 тис. грн на гектар.
The results of studies of economic efficiency green manured cropsare given. It has been determined that the biomass cost of holyclover, vetch winter, buckwheat, sweet clover reaches from 500 to3000 hrn. per hectare. Cost of nutrients (NPK), accumulated in thebiomass ranged from 1000 to 2500 thousand per hectare. The totaleconomic impact of green manured crops in Poltava region, whichis from 1500 to 6000 thous. per hectare has been calculated.
19
Kolodyazhny, A. G., N. N. Karabaev, A. K. Kozybay, T. Zh Yzakanov, and N. A. Karabaev. "THE IMPORTANCE OF AGROCLIMATIC POTENTIAL AND IRRIGATION IN THE INTRODUCTION OF GREEN MANURE STUBBLE CROPS." Bulletin of the Korkyt Ata Kyzylorda University 59, no. 4 (2021): 41–50. http://dx.doi.org/10.52081/bkaku.2021.v59.i4.095.
Full textAbstract:
Рассматривается значение агроклиматического потенциала Центральной части Чуйской долины Кыргызстана, позволяющий размещать пожнивные промежуточные растения после раноубираемых зерновых колосовых культур при бесперебойном обеспечении поливной водой, что позволяет внедрить в аграрное производство пожнивных сидеральных культур -горчицы белой, донника белого, ячменя ярового, фацелии рябинколистной, редьки масличной используемые в качестве зеленых удобрений. Этот агротехнический прием способствует пополнению запасов органического вещества почвы свежими растительными массами. Поступающая в почву свежая фитомасса пожнивных сидератов предназначена повышению поступления в почву зеленой растительной органической массы и они улучшают агрофизические, агрохимические, микробиологические свойства орошаемой пашни, тем самым создается условия повышения урожайности и качества продукции сельскохозяйственных культур. Агротехника возделывания пожнивных сидератов используемые в качестве зеленых удобрений - горчицы белой, донника белого, ячменя ярового, фацелии рябинколистной, редьки масличной охватывает основные элементы ведения органического сельского хозяйства, и они отвечают предъявляемым требованиям биологизации орошаемого земледелия и способствуют получению экологически чистой продукции растениеводства.
20
Prikhodko, A. V., and A. V. Cherkashyna. "PRODUCTIVITY OF GREEN MANURE CROPS DEPENDING ON HYDROTHERMAL CONDITIONS." TAURIDA HERALD OF THE AGRARIAN SCIENCES 3 (27) (2021): 144–54. http://dx.doi.org/10.33952/2542-0720-2021-3-27-144-154.
Full textAbstract:
Green manuring can increase biological activity of the soil, enrich it with organic matter, nutrients and improve its agrophysical and agrochemical properties. The aim of the research was to establish the influence of green manure crops species composition on the productivity of agrophytocenoses and the input of soil organic matter under various hydrothermal conditions. The studies were conducted in 2016–2019 on the experimental fields of the Research Institute of Agriculture of Crimea. Soil – chernozems southern low-humus. Average daily air temperature was: in 2016 – 11.8 °С; in 2017 – 12.7 °С; in 2018 – 12.5 °С; in 2019 – 12.6 °С (average long-term values – 10.8 °С). The amount of precipitation over the years was at the level of 162, 67, 129, 108 % of the norm. The experiments were laid according to B. A. Dospekhov “Methods of field research”. Position of the variants is systematic, triple replication. Fields square – 720 m2. The research subject is green manure crops agrocenoses. The object of the research is the process of forming the productivity of green manure crops. On average, over the years of research, the highest yield of green mass was formed by sweet clover and sainfoin (29.1 and 27.1 t/ha, respectively), winter triticale (24.5 t/ha) and winter rye (25.8 t/ha). T. pratense and P. tanacetifolia were low-yielding. The largest amount of accumulated soil organic matter was detected when rye, triticale, sainfoin and sweet clover were used as green manure; it was 5.88, 5.72, 5.56 and 5.52 t/ha, respectively. We established an average correlation (at 5 % significance level) between the amount of precipitation for the period “sowing – ripeness” in 2016–2017 and the yield of green mass of green manure crops (r = 0.52), as well as dry matter yield (r = 0.59). A negative correlation of average strength was also established between the average daily temperature of the period “sowing – ripeness” in 2017–2018 and yield of green mass (r = –0.66), as well as organic matter yield (r = –0.64).
21
Kildyushkin, Vasily, Alexander Soldatenko, Tatiana Kitaygora, Lyudmila Onischenko, and Aleksandr Boyko. "Comparative analysis of the influence of nanopowders of iron, cobalt and copper on the development of cucumber plants in the open ground south of the Nonchernozem zone." Proceedings of the Kuban State Agrarian University 1, no. 64 (2017): 77–82. http://dx.doi.org/10.21515/1999-1703-64-77-82.
Full text
22
В.К., Ивченко, Михайлова З.И., Филиппов А.Г., and Кокин С.В. "ВЛИЯНИЕ РЕСУРСОСБЕРЕГАЮЩИХ ТЕХНОЛОГИЙ ОСНОВНОЙ ОБРАБОТКИ ПОЧВЫ НА ЗАСОРЕННОСТЬ ПОСЕВОВ ЯРОВОЙ ПШЕНИЦЫ." Bulletin of KSAU, no. 3 (March 19, 2020): 35–43. http://dx.doi.org/10.36718/1819-4036-2020-3-35-43.
Full textAbstract:
Цель исследования – изучить влияние различных приемов основной обработки почвы при разных уровнях интенсификации на засоренность посевов яровой пшеницы. Исследование проводилось на землях учхоза «Миндерлинское» Сухобузимского района (Красноярский край) в 2017–2019 гг., выполнялось в севообороте со следующим чередованием культур: сидеральный пар – яровая пшеница – ячмень – кукуруза – яровая пшеница, в звене севооборота кукуруза – яровая пшеница. Засоренность посевов проводилась количественно-весовым методом с отражением видового состава сорняков в фазу кущения яровой пшеницы и перед уборкой в 6-кратном повторении рамкой 0,25 м2. Математическая обработка результатов исследования проводилась по методике дисперсионного анализа. В борьбе с однодольными и двудольными сорняками применяли гербицид «Пума Голд», КЭ. Объектом исследования являлась яровая пшеница сорта Новосибирская 15. Почвенный покров представлен черноземом выщелоченным, среднемощным, с содержанием гумуса в пахотном слое до 8,0 %. В фазу кущения яровой пшеницы на неудобренном фоне общая засоренность возрастала от вспашки к минимальным обработкам почвы. После применения гербицида к уборке культуры наиболее засоренными остались посевы на фоне прямого посева в необработанную стерню. При плоскорезной и минимальной обработке количественный состав сорных растений по годам практически не различался. На удобренном фоне массовая доля сорняков в сравнении с неудобренным фоном несколько возрастает по всем вариантам. К уборке яровой пшеницы наиболее засоренными оставались посевы по минимально обработанной почве и при прямом посеве в необработанную стерню. На второй и третий годы возделывание яровой пшеницы по плоскорезной, минимальной обработкам почвы и при прямом посеве в необработанную стерню приводит к появлению на вариантах нового видового состава сорных растений. В посевах появляются: Taraxacum vulgare L. (одуванчик), Cannabis ruderalis (конопля сорная), Caleopsis bifida Boenn (жабрей, или пикульник двураздельный), Avena fatua L. (овсюг полевой).
23
Кравцова, Е., E. Kravcova, Л. Рудакова, and L. Rudakova. "CHANGE OF AGROCHEMICAL INDICATORS THE CHERNOZEM ORDINARY UNDER THE INFLUENCE OF SIDERALNY CULTURES." Agrarian Bulletin of the 183, no. 4 (June 6, 2019): 12–19. http://dx.doi.org/10.32417/article_5cf94d7fa5cc35.98074134.
Full text
24
Писаренко, В. М., П. В. Писаренко, В. В. Писаренко, О. О. Горб, and Т. О. Чайка. "ФОРМУВАННЯ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТУ В УМОВАХ ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 27, 2019): 85–91. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.11.
Full textAbstract:
Викладено сучасне розуміння щодо формування поживного режиму рослин за умов ведення орга-нічного землеробства, яке ґрунтується на створенні агроекосистем, максимально наближених до природних формацій завдяки регулюванню двох глобальних процесів – фотосинтезу й азотфіксації в усіх їхніх проявах. Обґрунтовано, що азот є не лише основним біогенним елементом живої матерії, виконуючи найважливішу роль у житті рослин і тварин, але є провідним елементом землеробства. Проаналізовано вплив бульбочкових бактерій на збагачення ґрунту азотом різних рослин і формуван-ня врожайності зерна, що необхідно враховувати при визначенні норм азотних добрив. Виявлено, що іншим важливим чинником оптимізації поживного режиму сільськогосподарських культур за умови органічного землеробства є органічні добрива, внесення яких сприяє активізації діяльності ґрунтової мікрофлори, а після їхньої мінералізації відбувається насичення ґрунту поживними речовинами, які використовують рослини. Встановлено, що також сидерати є одним з чинників у формуванні пожи-вного режиму сільськогосподарських культур як невичерпне, постійно поновлювальне джерело орга-нічної речовини. Зазначено, що системне вирощування багаторічних та однорічних бобових трав, сидеральних культур і внесення гною як елементів технологій органічного землеробства, враховуючи їхню післядію, практично забезпечує рекомендований режим мінерального живлення основних сільсь-когосподарських культур. Визначено, що на поживний режим рослин також значно впливають коп-роліти дощових черв’яків, які покращують поживний режим ґрунту, його структуру та фізичні вла-стивості. Обґрунтовано, що органічні добрива є одним із резервів поповнення вмісту вуглекислого газу в приземному шарі атмосфери, що має суттєве значення для фотосинтезу і, в кінцевому підсу-мку, для формування врожайності сільськогосподарських культур. Результати цих спостережень можуть слугувати предметом подальших наукових досліджень задля впровадження у виробництво, а також їх можна використати у навчальному процесі при підготовці спеціалістів у галузі знань 20 «Аграрні науки та продовольство».
25
Kryvenko, A. I. "Efficiency of piling up of organic mass of sideration of cultures in dependence on treatment of soil in South Steppe of Ukraine." UKRAINIAN BLACK SEA REGION AGRARIAN SCIENCE 99, no. 3 (2018): 66–72. http://dx.doi.org/10.31521/2313-092x/2018-3(99)-11.
Full text
26
S. A., TEYMUROV, IMASHOVA S. N., and BABAYEV T. T. "EFFECTIVE USE OF SIDERAL CROPS (SEED PEAS, SPRING RAPE AND AMARANTH) ON AGROCHEMICAL INDICATORS OF THE SOIL." AIC development problems of the region 3, no. 43 (July 2020): 102–8. http://dx.doi.org/10.15217/issn2079-0996.2020.3.102.
Full text
27
Вожегова, Р. А., Г. М. Ісакова, А. С. Малярчук, Д. І. Котельников, and Н. М. Гальченко. "Продуктивність кукурудзи за мінімізованого обробітку ґрунту та органо-мінеральних систем удобрення на зрошенні Півдня України." Аграрні інновації, no. 5 (May 12, 2021): 123–27. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.5.20.
Full textAbstract:
У статті відображено результати досліджень із вивчення показників забур’яненості та продуктивності кукурудзи залежно від різних систем основного обро- бітку ґрунту та удобрення і подальшого впливу на показ- ники продуктивності культури у сівозміни в зрошуваних умовах Півдня України. Мета. Метою досліджень було визначення впливу основного обробітку ґрунту, різних систем удобрення та сидерації на забур’яненість посі- вів кукурудзи та подальшого впливу на його продуктив- ність. Методи. Під час експерименту використовували польовий, кількісно-ваговий, візуальний, лабораторний, розрахунково-порівняльний, математично-статистичний методи та загальновизнані в Україні методики і мето- дичні рекомендації. Дослідження проводилися протягом 2016–2019 рр. на дослідних полях Асканійської ДСДС ІЗЗ НААН України. Результати. Дослідженнями встанов- лено, що заміна оранки чизельним розпушуванням на 28–30 см у системі різноглибинного безполицевого обро- бітку зменшила засміченість посівів кукурудзи порівняно з контролем на 40% за кількістю бур’янів та на 19,7% за накопиченням вегетативної маси з показниками 10 шт./м2 та 31,9 г/м2 відповідно. Максимальну забур’яненість у досліді в середньому по фактору А (25 шт./м2 за кіль- кістю бур’янів та 298,8 г/м2 за накопиченням вегетатив- ної маси) було відзначено за нульового обробітку ґрунту у сівозміні, що збільшувало їх кількість на 78,6% а вегета- тивну масу в 7,82 рази порівняно з контролем. Водночас у середньому по фактору В застосування сидеральної культури зменшує забур’яненість на 33,3% за кількістю та 45,6% за вегетативною масою, підвищуючи продук- тивність кукурудзи на 13,7%. Отримано однаковий рівень урожайності за систем диференційованого, мілкого одно- глибинного та різноглибинного безполицевого обробітку ґрунту – 8,71–10,93 т/га. Водночас істотний недобір уро- жайності було отримано за нульового обробітку, де показ- ники були менше порівняно з контролем у середньому по фактору А на 16,3%.
28
Orekhivskyi, V. "Becoming and development of scientific bases of the use of siderations of cultures in organic agriculture of Ukraine (the second half of ХІХ –beginning of ХХІ centuries)." History of Science and Biographical Studies, no. 4 (December 21, 2017): 275–95. http://dx.doi.org/10.31073/istnauka201704-11.
Full text
29
В.К., Ивченко, Демьяненко Т.Н., Ильченко И.О., Шевырногов А.П., Ботвич И.Ю., Емельянов Д.В., Ларько А.А., and Мальчиков Н.О. "ИСПОЛЬЗОВАНИЕ НАЗЕМНЫХ СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧЕСКИХ ИЗМЕРЕНИЙ ДЛЯ ВЫЯВЛЕНИЯ ВЛИЯНИЯ ПРИЕМОВ ОСНОВНОЙ ОБРАБОТКИ ПОЧВЫ НА ПРОЦЕСС НАРАСТАНИЯ НАДЗЕМНОЙ ФИТОМАССЫ ЯРОВОЙ ПШЕНИЦЫ В ЗЕРНОПАРОПРОПАШНОМ СЕВООБОРОТЕ." Bulletin of KSAU, no. 1 (January 17, 2020): 3–11. http://dx.doi.org/10.36718/1819-4036-2020-1-3-11.
Full textAbstract:
Цель исследований – установить возможность использования спектрофотометрических измерений высокого спектрального разрешения для выявления динамики нарастания зеленой массы яровой пшеницы, размещенной после кукурузы, и формирование базы эталонных характеристик спектрального отражения для интерпретации спутниковых данных. Задачи исследований: изучить динамику нарастания надземной фитомассы яровой пшеницы по фазам развития в течение вегетационного периода; определить величину надземной фитомассы яровой пшеницы в сыром состоянии; установить спектры отражения посевов яровой пшеницы в течение вегетационного периода по фазам развития. Схема пятипольного зернопаропропашного севооборота, который развернут во времени и в пространстве, включала следующие культуры: сидеральный пар – яровая пшеница – ячмень – кукуруза – яровая пшеница. Повторность в опыте – четырехкратная. Расположение делянок двухъярусное, систематическое. Схема опыта включала следующие варианты: 1) отвальная обработка (вспашка на 20–22 см); 2) безотвальная обработка (плоскорезное рыхление на 20–22 см); 3) минимальная обработка (дискование на 8–10 см); 4) без основной обработки почвы. Агротехника возделывания яровой пшеницы – общепринятая для данной почвенно-климатической зоны. Посевы яровой пшеницы располагались на двух фонах – удобренный (минеральные азотные удобрения в виде аммиачной селитры вносили в дозе 35,0 кг/га д.в.) и без удобрений. На основании использования классического метода учета надземной фитомассы и наземных спектрофотометрических измерений высокого спектрального разрешения в период нарастания надземной фитомассы яровой пшеницы установлено, что использование коэффициента спектральной яркости адекватно отражает динамику нарастания надземной фитомассы яровой пшеницы, размещаемой после кукурузы. Наиболее существенный вклад в формирование величины фитомассы яровой пшеницы в период кущения вносят способы основной обработки почвы (32,2 %) и почвенный покров (35,6 %). Сформирована база эталонных характеристик отражения посевов яровой пшеницы на различных вариантах основной обработки почвы для интерпретации спутниковых данных.
30
Stasiv, Oleh, Oksana Kachmar, Oksana Vavrynovych, and Ekaterina Arabska. "Еколого-економічна ефективність вирощування кукурудзи на зерно в короткоротаційних сівозмінах Західного регіону." Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 7, no. 2 (June 20, 2021): 182–99. http://dx.doi.org/10.51599/are.2021.07.02.10.
Full textAbstract:
Мета. Мета статті – обґрунтування економічної ефективності та екологічної доцільності вирощування кукурудзи на зерно в короткоротаційних сівозмінах Західного регіону за різних рівнів антропогенних навантажень.
Методологія / методика / підхід. Еколого-економічне оцінювання ефективності вирощування кукурудзи на зерно в короткоротаційних сівозмінах за інтенсивної та альтернативної органо-мінеральних систем удобрення виконували на основі інтерпретації інформаційного масиву даних, отриманих в умовах довготривалого експериментального модельного полігону Інституту сільського господарства Карпатського регіону впродовж 2016–2020 рр. Економічну ефективність визначали розрахунковим методом за розробленими нами технологічними картами.
Результати. Досліджено, що комплексне застосування мінеральних (N120Р100К100) і органічних (як традиційних – гною, так і альтернативних – соломи пшениці озимої – стерневого попередника в сівозміні й зеленої маси післяжнивної сидеральної культури) добрив сприяє отриманню високої продуктивності зерна кукурудзи з виходом 6,10–6,87 т/га зернових, 8,20–9,20 т/га кормових одиниць і 0,49–0,55 т/га перетравного протеїну. Доведено, що найвищі значення умовно чистого прибутку (737 дол. США/га) та окупності 1 дол. США витрат (2,0 дол. США) забезпечуються за сумісного внесення мінеральних та альтернативних органічних добрив. Установлено, що високий умовний рівень рентабельності вирощування кукурудзи на зерно (72–104 %) формується за внесення мінеральних добрив у дозі N120Р100К100 на традиційних й альтернативних органічних фонах. Обґрунтовано еколого-стабілізаційну роль у ґрунтотвірних процесах органо-мінеральних удобрювальних комплексів, які пропоновані до застосування під час вирощування кукурудзи на зерно.
Оригінальність / наукова новизна. Уперше в умовах Західного регіону науково обґрунтовано еколого-економічну доцільність вирощування кукурудзи на зерно в короткоротаційних сівозмінах за традиційних та альтернативних систем удобрення.
Практична цінність / значущість. Запропоновані підходи до вирощування кукурудзи на зерно в короткоротаційних сівозмінах Західного регіону забезпечують високу її зернову продуктивність на рівні виходу 6,10–6,87 т/га зернових, 8,20–9,20 т/га кормових і 0,49–0,55 т/га перетравного протеїну, сприяють підвищенню умовного рівня рентабельності до 72–104 % за екологічно безпечного ведення сільськогосподарського виробництва.
31
Пісковий, М. Б., and А. В. Пилипченко. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ БІОТИ ҐРУНТУ В ПОСІВАХ КОНОПЕЛЬ ЗА ТЕХНОЛОГІЯМИ ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 27, 2019): 35–42. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.04.
Full textAbstract:
У будь-якому сільськогосподарському виробництві при зміні виду діяльності чи зміні технологій вирощування постає низка проблем, які призводять до величезних фінансових і екологічних втрат та навіть до припинення виробництва. Група компаній «Арніка», поставивши стратегічне завдання щодо переводу всього сільськогосподарського виробництва за технологіями органічного землеробст-ва, наштовхнулася на певні проблеми, одна з них – стабілізація продуктивності оброблюваних площ через покращення біологічної активності ґрунту, тобто активізації роботи зообіоти ґрунту та мі-кробного ценозу. За умови, що відсутність внесення мінеральних добрив призведе до зниження родю-чості ґрунту в органічному землеробстві, шляхами забезпечення конопель макро- й мікроелементами крім органічних добрив та сидеральних культур необхідно виявити елементи технології, які б давали можливість активізувати роботу зообіоти ґрунту та мікробного ценозу. Порівняно з класичною технологією вирощування конопель органічна система з одного боку позбувається стресових ситуа-цій (вплив міндобрив та засобів захисту рослин), а з іншого збільшення кількості культивацій покра-щує повітряний баланс ґрунту, що сприяє розмноженню та розвитку ґрунтової біоти. Дослідження, що проводяться у підприємствах групи компаній «Арніка» м. Глобине Полтавської області, започа-тковані 2015 року. Отримані експериментальні дані дали змогу внести зміни в елементи технології органічного вирощування конопель посівних і таким чином стабілізувати кількісний склад дощових черв'яків, кліщів, ногохвісток та мікробного ценозу. У статті представлено результати досліджень кількісного, якісного складу та активності функціонування біорізноманітності природних та сільсь-когосподарських ґрунтових екосистем при вирощуванні конопель посівних за технологіями органічно-го землеробства. Дослідження свідчать, що, незважаючи на високу пристосованість ґрунтової біо-ти до постійних змін навколишнього середовища, рівновага ценозів ґрунту порушується внаслідок антропогенного та техногенного впливу. Застосування технологій органічного землеробства дають змогу зообіоті та мікрофлорі ґрунту уникати стресових навантажень від впливу мінеральних доб-рив та засобів захисту рослин. Водночас дослідження зміни продуктивності конопель посівних при переході технологій вирощування від класичної до органічної системи землеробства свідчить, що є свої особливості, які ми маємо виявити у процесі подальших досліджень.
32
Калинин, А. Б., and И. З. Теплинский. "Methods and means for managing moisture supply regimes during potato growing." Kartofel` i ovoshi, no. 2 (February 7, 2022): 28–32. http://dx.doi.org/10.25630/pav.2022.11.32.004.
Full textAbstract:
В настоящее время картофелеводство России особенно остро испытывает отрицательное влияние неблагоприятных погодных условий, связанных с глобальными климатическими изменениями. Многолетние наблюдения погодных явлений в Московском регионе показали устойчивое повышение суммы положительных температур и усиление неравномерности выпадения осадков. Ввиду того, что влажность почвы – один из основных факторов, определяющих урожайность картофеля и его качество, то для стабильного влагообеспечения растений при отклонении погодных факторов от нормальных значений необходимо создать условия для накопления влаги, удержания ее в корнеобитаемом слое и беспрепятственного распространения корневой системы внутри почвенного горизонта. Применение тяжелых энергонасыщенных агрегатов при реализации интенсивных технологий возделывания картофеля приводит к нарушению естественного сложения почвы и существенному ухудшению режима влагообеспечения его корневой системы, а при длительном отсутствии осадков переуплотнение способствует перегреву почвы на глубину более 50 см, которое ведет к дополнительному иссушению корнеобитаемого слоя. С целью оптимизации режима влагообеспечения растений возникает необходимость совершенствования механизированных технологических приемов, применяемых при возделывании картофеля, направленных на повышение устойчивости растений к стрессам от действия климатических факторов. Для снижения отрицательного влияния последствий глобального изменения климата необходимо использовать биологизированную технологию подготовки почвы, направленную на насыщение верхнего слоя почвы растительными остатками сидеральных культур, совершенствовать технологический процесс функционирования картофелепосадочных агрегатов, устранять уплотненные зоны в междурядьях путем применения пропашных культиваторов-глубокорыхлителей непосредственно сразу после прохода посадочной машины с поделкой лунок по следу глубокорыхлительных лап. Свободное развитие корней растений на значительную глубину обеспечивает устойчивость к стрессам, обусловленным отклонениями климатических условий от нормальных значений. Применение предлагаемых усовершенствований технологии возделывания картофеля возможно реализовать в различных почвенно-климатических условиях. Это позволит минимизировать последствия глобального изменения климата и обеспечить стабильность производства в различных регионах возделывания картофеля. At present, potato growing in Russia is particularly acutely affected by adverse weather conditions associated with global climate change. Long-term observations of weather phenomena in the Moscow region have shown a steady increase in the sum of positive temperatures and an increase in the unevenness of precipitation. Due to the fact that soil moisture is one of the main factors determining potato yield and its quality, in order to ensure stable moisture supply to plants when weather factors deviate from normal values, it is necessary to create conditions for the accumulation of moisture, its retention in the root layer and the unhindered spread of the root system inside the soil horizon. The use of heavy energy-saturated aggregates in the implementation of intensive potato cultivation technologies leads to a violation of the natural composition of the soil and a significant deterioration of the moisture supply regime of its root system, and in the long absence of precipitation, over-compaction leads to overheating of the soil to a depth of more than 50 cm, which leads to additional drying of the root layer. In order to optimize the moisture supply regime of plants, there is a need to improve mechanized technological techniques used in potato cultivation, aimed at increasing plant resistance to stress from the action of climatic factors. To reduce the negative impact of the consequences of global climate change, it is necessary to use biologized soil preparation technology aimed at saturating the upper soil layer with plant residues of sideral crops, to improve the technological process of potato planting units, to eliminate compacted zones in the aisles by using row cultivators-deep-diggers immediately after the passage of the planting machine with diy holes in the wake of deep-diggers. The free development of plant roots to a considerable depth provides resistance to stresses caused by deviations of climatic conditions from normal values. The application of the proposed improvements in potato cultivation technology can be implemented in various soil and climatic conditions. This will minimize the effects of global climate change and ensure the stability of production in various regions of potato cultivation.
33
Зебрин, С. Н., И. А. Грачева, and Б. В. Анисимов. "Monitoring of original seed potatoes by method of field trial of samples." Kartofel` i ovoshi, no. 2 (February 8, 2021): 24–27. http://dx.doi.org/10.25630/pav.2021.27.78.005.
Full textAbstract:
В статье рассмотрены результаты сравнительных испытаний сортообразцов оригинального семенного картофеля методом грунтового контроля. Испытательный участок грунтового контроля расположен на экспериментальной базе «Коренево» ФГБНУ «Федеральный исследовательский центр картофеля имени А.Г. Лорха» (Московская область) на дерново-подзолистой супесчаной почве. Предшественник – занятый пар (сидеральные культуры). Минеральные удобрения (азофоска с добавлением калимагнезии) вносили в дозах N90H90K135при нарезке гребней. Испытания сортообразцов проводили поделяночно на двух параллельных рядках по 50 клубней в каждом при схеме посадки 75×30 см, площадь делянки – 25 м2. В сезонах 2019–2020 годов было оценено 247 сортообразцов оригинального семенного картофеля с целью детальной проверки на соответствие нормативным допускам стандартных требований, касающихся их сортовой идентичности, наличия или отсутствия сортовых примесей и растений, пораженных вирусными и бактериальными болезнями, передающимися через семенной материал. По совокупности сортоотличительных признаков растения, стебля, листа и соцветия выявлено наличие растений с отклонениями типичности сортовых признаков в семи сортообразцах, включая мини-клубни (1 образец), первое полевое поколение из мини-клубней (5 образцов) и супер-суперэлиту (1 образец). На основе более детального изучения, в трех образцах первого полевого поколения из мини-клубней растения с отклоняющимися признаками были идентифицированы как примесь другого сорта. Превышение установленных допусков стандарта по вирусным болезням (YВК) выявлено у 80 сортообразцов, в том числе 17 образцах мини-клубней, 31 образце первого полевого поколения из мини-клубней и 38 образцах супер-суперэлиты. Растения с внешними признаками поражения бактериозами (контролируемыми допусками стандарта (черная ножка) не обнаружено. Показатели продуктивности растений и структуры урожая различались в зависимости от условий сезона, сроков созревания сортов и в основном соответствовали их сортовым характеристикам. Показатели продуктивности растений (масса клубней, г/куст) в зависимости от сорта, поколения и сезонных условий варьировали в диапазоне от 372 до 1055 г/куст. Наиболее высокие и стабильные по годам показатели по массе клубней отмечены у сортов Краса Мещеры, Гулливер, Садон, Фаворит, Метеор. The article considers the results of comparative tests of variety samples of original seed potatoes by the method of soil control. The soil control test on the experimental base Korenevo of the «Federal Research Center of Potatoes» (Moscow region) site is located on sod-podzolic sandy loam soil. The predecessor is a busy couple (green manure cultures). Mineral fertilizers (azofoska with the addition of potassium magnesium) were applied in doses of N90H90K135when cutting ridges. Testing of cultivars was carried out in plots on two parallel rows of 50 tubers each with a planting pattern of 75×30 cm, plot area – 25 m2. In 2019–2020 crop season comparative trials of seed potato samples where required out for detailed check of compliance with the normative tolerances of the standard requirements related to varietal identity and purity and, the level of viral and bacterial diseases transmitted through seed material 247 samples of original seed potatoes were evaluated to determine their varietal identity, the presence or absence of other varieties and plants affected by viral and bacterial diseases transmitted through seed material. By the totality of the varietal distinctive features of the plant, stem, leaf, inflorescence, the presence of plants with deviations in the typicality of varietal traits was revealed in 7 varieties, including mini-tubers (1 sample), the first field generation from mini-tubers (5 samples) and super-superquality (1 sample). On the basis of a more detailed study, in 3 samples of the first field generation from minitubers, plants with deviating traits were identified as an admixture of another variety. Exceeding the established tolerances of the standard for viral diseases (YВК) was detected in 80 samples, including 17 samples of mini-tubers, 31 samples of the first field generation from mini-tubers, and 38 samples of the super-superquality. Plants with external signs of bacteriosis infection (blackleg) controlled standard tolerances were not found. The indicators of plant productivity and the structure of the yield differed depending on the conditions of the season, the timing of ripening of varieties and basically corresponded to their varietal characteristics. Plant productivity indicators (tuber weight, g/bush), depending on the variety, generation and seasonal conditions, varied in the range from 372 to 1055 g/bush. The highest and most stable tuber weight indicators were observed in the varieties Krasa Meshchery, Gulliver, Sadon, Favorit, Meteor.
34
Khalep, Yurii, Anatolii Moskalenko, Mykola Shapovaliuk, and Ekaterina Arabska. "Еколого-економічне значення сидерації для органічних агроценозів Полісся." Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, March 20, 2021, 211–31. http://dx.doi.org/10.51599/are.2021.07.01.11.
Full textAbstract:
Мета. Метою статті є поглиблене дослідження еколого-економічних та організаційно-агрономічних аспектів застосування посівів сидеральних культур у проміжні (після збирання врожаю основних культур) строки в сівозмінах органічного землеробства в рослинницьких господарствах Полісся.
Методологія / методика / підхід. Дослідження проведено в Інституті сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (НААН) упродовж 2011–2020 рр., у рамках виконання завдань відповідних програм наукових досліджень НААН. Аналіз еколого-економічних та організаційно-агрономічних аспектів застосування посівів сидеральних культур у проміжні (після збирання врожаю основних культур) строки проведено за підсумками авторського дослідження на прикладі узагальнення прогнозних результатів розроблених типових моделей органічних сівозмін для господарств рослинницького спрямування зони Полісся. Основні методи: прогнозування (прогноз надходження елементів живлення, органічної речовини тощо); розрахунково-конструктивний (калькулювання витрат на вирощування сидеральних культур і розрахунок вартості удобрювального потенціалу їх біомаси); абстрактно-логічний (формулювання висновків за результатами проведених досліджень); порівняльного аналізу (порівняння сидеральних культур за комплексом біологічних, економічних та організаційних аспектів); вирівнювання динамічних рядів (визначення частки внеску посівів сидеральних культур у проміжні (після збирання врожаю основних культур) строки у формування удобрювального потенціалу розроблених моделей сівозмін у динаміці); монографічний (вивчення біологічних та агрономічних аспектів застосування сидеральних культур за результатами досліджень інших авторів).
Результати. Установлено, що для органічних господарств рослинницького виробничого спрямування, за відсутності можливості застосування такого важливого джерела удобрення як гній, посіви сидеральних культур у проміжні (після збирання врожаю основних культур) строки є важливим чинником підвищення удобрювального потенціалу сівозмін та, відповідно, продуктивності агроценозів. Зазначене є особливо актуальним для зони Полісся з її відносно малородючими ґрунтами з одного боку й сприятливими природно-кліматичними умовами для застосування посівів сидеральних культур у проміжні (після збирання врожаю основних культур) строки – з іншого. Нашими теоретичними розрахунками визначено, що в розроблених органічних сівозмінах рослинницького виробничого спрямування зони Полісся частка посівів сидеральних культур у проміжні (після збирання врожаю основних культур) строки за їх внеском в удобрювальний потенціал може становити 18,5–27,0 % від усіх урахованих джерел. Водночас внесок сидератів у процеси гумусоутворення (збереження гумусу) є менш вагомим (4,7–6,4 %), проте саме завдяки біомасі сидератів, як додаткового джерела надходження (збереження) гумусу, у низці випадків досягаються позитивні баланси гумусу.
Оригінальність / наукова новизна. Уперше запропоновано та обґрунтовано за еколого-економічними й організаційно-агрономічними параметрами широке застосування посівів сидеральних культур у проміжні (після збирання врожаю основних культур) строки для органічних сівозмін рослинницького виробничого спрямування зони Полісся. Уперше, наскільки нам відомо, проведено економічну оцінку удобрювального потенціалу найбільш поширених у практиці вітчизняного аграрного виробництва сидеральних культур і розраховано вартість елементів живлення, що містяться в їх біомасі, за різних варіантів їх використання.
Практична цінність / значущість. Практична значущість основних результатів дослідження полягає, передусім, в еколого-економічному обґрунтуванні доцільності широкого застосування посівів сидеральних культур у проміжні (після збирання врожаю основних культур) строки в сівозмінах органічного виробництва Полісся та в рекомендаціях щодо їх добору залежно від організаційно-економічних умов конкретного господарства. Крім того, доцільність посівів сидеральних культур у проміжні (після збирання врожаю основних культур) строки є актуальною і для традиційних систем землеробства.
35
Ostonakulov, T. E., and N. N. Usmonov. "Влияние сидеральных культур на плодородие почвы, урожайность и качество картофеля." Kartofel` i ovoshi, no. 5 (May 6, 2020). http://dx.doi.org/10.25630/pav.2020.74.31.006.
Full textAbstract:
Цель исследований оценка влияния различных сидеральных культур на рост, развитие, формирование урожая, урожайность и семенные качества сортов картофеля, а также на плодородие почвы, и на их основе подбор лучших сидеральных культур, позволяющих получить устойчивый высокий здоровый урожай семенного картофеля. В 2016-2019 годах проведены исследования на староорошаемых среднесуглинистых типичных сероземных почвах с залеганием грунтовых вод 5-7 м. Почвы характеризовались благоприятными агрофизическими свойствами и низким содержанием гумуса, нитратного азота, подвижного фосфора, средним содержанием обменного калия. Изучали раннеспелые сорта Кувонч-1656м, среднеранние Бахро-30, Sante и Kondor после следующих летних и озимых сидеральных культур рапс, масличная редька, ячмень, горох, горчица сизая и горохмасличная редька. Контроль зяблевая вспашка. Наибольшая урожайность биомассы (29,9-34,5 т/га) отмечена у летних и озимых сидератных культур гороха, рапса, масличная редька и горохамасличной редьки. После этих сидератов доля макроагрегатов (0,25мм) в слое 0-30 см была на 1,6-8,6 (летних), 5,8-9,6 больше (озимых), объемная масса на 0,04-0,07 г/см3 ниже в сравнении с контролем. После лучших сидератов (горох, рапс и горохмасличная редька) содержание гумуса в пахотном слое повышается на 0,01-0,02, нитратного азота 7,40-10,05 мг/кг, подвижного фосфора 14,4-16,3 мг/кг, обменного калия 10,36-21,10 мг/кг по сравнению с контролем. При посадке картофеля после выделенных сидератов полевая всхожесть семенных клубней составила по сортам 99,6-99,9, всходы появлялись раньше на 2-6 дней по сравнению с контролем, а вегетационный период удлиняли на 4-8 дней, площадь листовой поверхности была на 20,6-21,7 тыс. м2 больше, урожай клубней с куста на 206,0-223,7 г больше, чем контроля. При этом был получен самый высокий урожай товарных (30,0-35,0 т/га) и семенных клубней (21,5-25,4 т/га) с коэффициентом размножения (6,5-7,7). При посадке семенных клубней изученных сортов картофеля, выращенных после лучших сидератов (горох и горохмасличная редька), установлено, что зараженность растений вирусами снижалась на 9,7-10,2 (в явной форме), а в латентной форме на 21,9-22,2. Доля вырожденных клубней уменьшается на 3,0-3,4 и способствует получению здорового урожая семенного картофеля.The purpose of the research is to study the influence of various siderate crops on the growth, development, yield formation, yield and seed quality of potato varieties, as well as soil fertility elements, and on their basis the selection of the best siderate and varieties, allowing to obtain a stable high healthy seed potato. In 2016-2019, studies were carried out on old-irrigated medium loamy typical gray-earth soils with a groundwater table of 5-7 m. The soils were characterized by favorable agrophysical properties and a low content of humus, nitrate nitrogen, mobile phosphorus, and an average content of exchange potassium. We studied early ripe varieties Kuvonch-1656m, mid-early varieties Bahro-30, Sante and Kondor for the following summer and winter siderates: rapeseed, oil radish, barley, peas, mustard, and peasoil radish. Winter plowing served as control. The highest biomass productivity (29.9-34.5 t/ha) was observed in summer and winter siderate crops - peas, rapeseed, oilseed radish and peaoil radish. With these siderates, the proportion of macroaggregates (0.25 mm) in the 0-30 cm layer was 1.68.6 (summer), 5.89.6 more (winter), and the bulk mass was 0.040.07 g/cm3 lower in comparison with the control. After the best siderates (peas, rapeseed and peas oil radish), the humus content in the arable layer increases by 0.01-0.02, nitrate-nitrogen 7.40-10.05 mg/kg, mobile phosphorus 14.4-16.3 mg/kg, potassium exchange 10.36-21.10 mg/kg compared with the control. Potato planting after selected siderate crops the germination of seed tubers was 99.6-99.9 by variety, seedlings were accelerated by 2-6 days, and the growing season was extended by 4-8 days, the leaf surface area was 20.6-21.7 thousand m2 more, the harvest of tubers from the bush is 206.0-223.7 g more than the control. At the same time, the highest yield of marketable (30.0-35.0 t/ha) and seed tubers (21.5-25.4 t/ha) with a reproduction ratio (6.5-7.7) was obtained. When planting seed tubers of the studied potato varieties grown after the best siderates (peas and peas oil radish), it was found that the infection of plants with viruses decreased by 9.7-10.2 (in the explicit form), and in a latent form by 21.9 -22.2. The proportion of degenerated tubers decreases by 3.0-3.4 and contributes to a healthy harvest of seed potatoes.
36
Hayday, T., and D. Chitayev. "DETERMINATION OF SOIL CULTIVATING SOWING UNITS PARAMETERS FOR SOWING GREEN MANURE CROPS." Technical and technological aspects of development and testing of new machinery and technologies for agriculture of Ukraine, no. 23(37) (December 2018). http://dx.doi.org/10.31473/2305-5987-2018-2-23(37)-11.
Full text
37
Gaidai, T. V. "STUDY OF FUNCTIONING OF COMBINED TILL-PLANT OUTFIT FOR SOWING CULTURAL CULTURES." Technical and technological aspects of development and testing of new machinery and technologies for agriculture of Ukraine, no. 25(39) (December 2019). http://dx.doi.org/10.31473/2305-5987-2019-2-25(39)-10.
Full text
38
Сафонов, А. В., Е. Н. Кузин, А. Н. Арефьев, and Е. Е. Кузина. "CHANGES IN THE PHYSICAL AND CHEMICAL PROPERTIES OF SOIL UNDER THE INFLUENCE OF MANURE, GREEN MANURE AND THE STOVER BIODESTRUCTOR." Niva Povolzh`ia, no. 2(55) (May 18, 2020). http://dx.doi.org/10.36461/np.2020.2.55.002.
Full textAbstract:
Интенсификация земледелия в лесостепной зоне Среднего Поволжья требует решения проблемы сохранения почвенного покрова и его потенциального и эффективного плодородия с целью повышения урожайности сельскохозяйственных культур и качества растениеводческой продукции. В связи с этим разработка и внедрение в земледельческую практику агробиологических приемов предотвращения антропогенной деградации в агроландшафтах является актуальным направлением современной аграрной науки. Цель исследований заключалась в сравнительной оценке влияния навоза, сидератов и их сочетаний с биодеструктором стерни на физико-химические свойства лугово-черноземной почвы. Для достижения поставленной цели были проведены исследования в период с 2017 по 2019 гг. в первом агропочвенном районе Пензенской области. Исследованиями установлено, что действие и последействие навоза, сидератов и их комплексное действие и последействие с биодеструктором стерни оказало положительное влияние на физико-химические свойства лугово-черноземной почвы. Сидеральные пары по эффективности влияния на емкость катионного обмена, сумму обменных оснований, величину обменной и гидролитической кислотности не уступали унавоженным парам. Более существенное влияние на изменение физико-химических свойств почвы оказало комплексное действие и последействие навоза, редьки масличной и бобовых сидератов с биодеструктором стерни. Емкость катионного обмена на их фоне увеличилась на 1,40-1,51 мг-экв./100 г почвы, сумма обменных оснований на 1,6-1,7 мг-экв./100 г почвы, величина рНсолна 0,22-0,24 ед., величина гидролитической кислотности снизилась на 0,17-0,19 мг-экв./100 г почвы. Intensification of agriculture in the forest-steppe zone of the Middle Volga region requires solving the problem of preserving the soil and its potential and effective fertility in order to increase crop productivity and quality of crop production. In this regard, the development and implementation in agricultural practice of agrobiological techniques to prevent anthropogenic degradation in agricultural landscapes is an urgent direction of modern agricultural science. The purpose of the research was to compare the effect of the implementation of manure, green manure and their combinations with the stover biodestructor on the physical and chemical properties of meadow-chernozemic soil. To reach this purpose, research was conducted in the period from 2017 to 2019 in the first agro-soil district of the Penza region. Research has shown that the effect and after-effect of manure, green manure and their compound action and after-action with the stover biodestructor had a positive effect on the physical and chemical properties of meadow-chernozemic soil. Green manure fallows were not inferior to manured fallows in terms of their effect on the cation-exchange capacity, the sum of exchange bases, and the amount of exchange and hydrolytic acidity. A compound action and after-action of manure, the oil radish and green manure of legumes with the stover biodestructor had a more significant influence on the change in the physical and chemical properties of the soil. In their background, the cation-exchange capacity increased by 1.40-1.51 mg equivalent/100 g of soil, the sum of exchange bases by 1.6-1.7 mg equivalent/100 g of soil, the value of рНКСl 0.22-0.24 units, the value of hydrolytic acidity decreased by 0.17-0.19 mg equivalent/100 g of soil.