Academic literature on the topic 'Синергетичні ефекти'

У статті розглянуто теоретичні аспекти прояву синергічних ефектів при сучасних концентраційних процесах. Досліджено основні форми прояву синергічних ефектів на прикладі харчової промисловості. Розглянуто основні форми прояву синергетичних ефектів. Сформовано теоретичні підходи до сутності понять «синергетика» та «синергетичні ефекти». Наведено методичний інструментарій дослідження синергетичних ефектів. Розглянуто синергетичні ефекти в розрізі позитивного та негативного результату.

У статті розглянуто об’єктивні умови створення кластерів як найбільш ефективних інтеграційних об’єднань, здатних протистояти викликам і загрозам у глобалізованому економічному середовищі, акцентовано увагу на процесах кластеризації та їх позитивному впливу на ефективність функціонування учасників кластерного утворення та кластера в цілому. Охарактеризовано види ефектів, які виникають при формуванні кластерів. Виявлені умови виникнення внутрішньої і зовнішньої синергії в кластерному утворенні та форми їх прояву. Розглянуто схему виникнення синергетичного ефекту, методика його оцінювання в масштабі окремого кластера та в секторіальному масштабі. Показана важливість синергетичного ефекту в нарощуванні виробничого потенціалу та підвищенні конкурентоспроможності кластерного утворення та його учасників.

Обґрунтовано, що центральною проблемою оцінювання результативності управлінської команди є забезпечення її відповідності певним критеріям ефективності функціонування. На підставі аналізу підходів до визначення критеріїв ефективності управлінської команди доведено необхідність забезпечення позитивного ефекту від взаємодії її учасників у вигляді структурної, функціональної та адміністративної синергії. Показано, що джерелами синергетичного ефекту виступатиме формування оптимальних організаційної, рольової та комунікативної структур із погляду їх відповідності завданням управлінської команди. Сумарний синергетичний ефект визначено як компетенційну синергію та обґрунтовано доцільність його ототожнення з комплексним критерієм ефективності функціонування управлінської команди.

Правильна організація зв’язків структурних одиниць кластера з державними орга-нами забезпечує передумови досягнення найбільшого внеску всіх підсистем кластера в його діяль-ність. Таким чином забезпечується додатковий синергетичний ефект, урахування якого приуправлінні, в значній мірі, сприяє підвищенню конкурентоспроможності та стійкості кластера.Роль держави в процесах формування і розвитку кластерів полягає в створенні інфраструктурита органів, призначенням яких є забезпечення сприятливих умов для ефективної діяльності клас-тера. При цьому особливої актуальності набуває задача виявлення тих структурних одиниць буді-вельного кластера, державна підтримка яких, забезпечить максимальний синергетичний ефект. Вроботі запропоновано схему, згідно з якою здійснюється обґрунтування вибору структурних оди-ниць кластера, що потребують державної підтримки. Схема передбачає багатоваріантне про-гнозування ефективності діяльності різних кластерних структур и формування бази знань, яка вподальшому стане основою інтелектуальної системи підтримки прийняття рішень щодо виборуструктурних одиниць кластера

Сучасна система управління соціально-економічним розвитком адміністративної території потребує удосконалення у зв’язку з тим, що існує проблема відсутності ефективного механізму стимулювання суб’єктів господарювання до природоохоронної діяльності, що обумовлює необхідність формування державної спонукальної примусової системи адміністративно-законодавчих та ринкових інструментів екологічного регулювання, яка апріорі спрямована на ефективне розв’язання широкого кола проблем раціоналізації природокористування. Таким чином особливої актуальності набуває питання формування екологоорієнтованої системи управління та дослідження зв’язків, що виникають в цій системі. Адже зв’язки формують підґрунтя ефективного функціонування адміністративної території. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31052

Застосування синергетичного підходу є актуальним для більшості економічних досліджень так званого перехідного періоду, оскільки синергетика розглядає світ не в стаціонарному стані, а на етапі його становлення, кризи. Криза, в якій опинились наразі вітчизняні підприємства, діяльність яких пов’язана із забрудненням довкілля, з погляду синергетики не є однозначно негативним явищем, а, насамперед, важливим орієнтиром в усвідомленні сутності еколого-економічних процесів. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/8046

Ефективність діяльності компанії в сучасних умовах господарювання залежить від прийняття своєчасних та економічно обґрунтованих рішень. Різноманітні умови розвитку компанії вимагають від менеджерів специфічних знань стосовно того чи іншого рівня розвитку бізнесу. Одним із шляхів динамічного розвитку компанії, а також збільшення частки ринку та підвищення капіталізації організації є злиття і поглинання інших суб'єктів господарювання. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36923

Впродовж останніх років особливої актуальності набули наукові дослідження питань підвищення ефективності функціонування еколого-економічних систем. Загострення екологічних проблем створює умови, за яких суб'єкти господарювання, органи законодавчої та виконавчої влади, інші ланки суспільства змушені перейти до нових принципів взаємодії між учасниками економічних процесів з метою формування екологічно-гармонійних відносин, що відповідали б критеріям стійкого соціально-економічного розвитку. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/15850

Холявко, Н. І. Стратегія забезпечення адаптивності системи вищої освіти до умов інформаційної економіки : дис. .. д-ра екон. наук : 08.00.03 / Н. І. Холявко. - Чернігів, 2019. - 594 с.<br>Дисертаційна робота присвячена дослідженню теоретичних, методологічних та методичних засад формування і реалізації стратегії забезпечення адаптивності системи вищої освіти до умов інформаційної економіки. З позицій системного підходу досліджено економічну природу вищої освіти та визначено її роль у процесах становлення інформаційної економіки. Виокремлено головні виклики інформаційної економіки до національної системи вищої освіти. Розкрито сутність і характерні риси адаптивності системи вищої освіти до умов інформатизації економіки; на основі синтезу системно-синергетичного й інституціонального підходів сформульовано методологічні аспекти забезпечення адаптивності такої системи з виявленням відповідних закономірностей і принципів. Розроблено триблокову методику оцінювання рівня розвитку інформаційної економіки, націлену на здійснення моніторингу процесів розбудови системи вищої освіти на основі статистичного методу; визначення динаміки комплексного інтегрального показника – на основі індексного методу; проведення мезоекономічного аналізу за освітньою, дослідницькою, інноваційною компонентами розвитку інформаційної економіки - на основі кластерного методу. Обґрунтовано пріоритети й основні напрями розвитку взаємодії суб’єктів системи вищої освіти та підприємницького сектору, досягнення позитивних синергетичних ефектів від такої взаємодії в умовах інформатизації національної економіки. Сформовано концептуальні положення розробки стратегії забезпечення адаптивності системи вищої освіти до умов інформаційної економіки, запропоновано схему механізму та сукупність взаємоузгоджених практичних заходів реалізації такої стратегії<br>Диссертация посвящена исследованию теоретических, методологических и методических основ формирования и реализации стратегии обеспечения адаптивности системы высшего образования к условиям информационной экономики. С позиций системного подхода исследована экономическая природа высшего образования и определена его роль в процессах становления информационной экономики. Выделены главные вызовы информационной экономики к национальной системе высшего образования. Раскрыта сущность и характерные черты адаптивности системы высшего образования к условиям информатизации экономики; на основе синтеза системно-синергетического и институционального подходов сформулированы методологические аспекты обеспечения адаптивности такой системы с идентификацией соответствующих закономерностей и принципов. Разработана трехблоковая методика оценки уровня развития информационной экономики, нацеленная на осуществление мониторинга процессов развития системы высшего образования на основе статистического метода; определение динамики комплексного интегрального показателя – на основе индексного метода; проведение мезоэкономического анализа по образовательной, исследовательской, инновационной компонентам развития информационной экономики – на основе кластерного метода. Обоснованы приоритеты и основные направления развития взаимодействия субъектов системы высшего образования и предпринимательского сектора, достижения положительных синергетических эффектов от такого взаимодействия в условиях информатизации национальной экономики. Сформированы концептуальные положения разработки стратегии обеспечения адаптивности системы высшего образования к условиям информационной экономики, предложена схема механизма и совокупность взаимосогласованных практических мер реализации такой стратегии.<br>The thesis is devoted to the research of theoretical, methodological and methodical principles of development and implementation of the strategy for ensuring the adaptability of the higher education system to the information economy conditions. From the standpoint of the systematic approach, the economic nature of the higher education is investigated, and its role in the processes of development the information economy is determined. Main challenges of the information economy to the national higher education system are highlighted. The essence and characteristic features of adaptability of the higher education system to the conditions of the economy informatization are revealed; based on the synthesis of synergistic and institutional approaches, methodological aspects of ensuring the adaptability of such a system are formulated, with the identification of relevant laws and principles. A three-block methodology for assessing the level of the information economy development, aimed at analyzing the baseline of upgrading the higher education system based on statistical method, are produced; determination of the dynamics of a complex integral index – on the basis of index method; conducting of the meso-economic analysis by educational, research, innovative components of the information economy development – on the basis of cluster method. Priorities and main directions of the interaction development between subjects of the higher education system and the business sector, the achievement of positive synergetic effects from such interaction in the conditions of the national economy informatization are substantiated. Decomposition of a comprehensive mechanism for motivating the cooperation of business entities, higher education institutions, government and civil society are improved; the set of incentives for activating business participation in the educational and research activities of universities is systematized. The structure of the organizational and economic mechanism of R&D results commercialization in the real sector of the national economy with specification of its purpose, functions, principles, set of methods and instruments of implementation of such mechanism is proposed; its influence on the adaptability of the higher education system to the conditions of the information economy is proved. Conceptual provisions of the development of the strategy for ensuring the adaptability of the higher education system to the information economy conditions are formed, a mechanism scheme and a set of mutually agreed practical measures for the implementation of such a strategy are proposed

Останнім часом увагу вчених все частіше привертають проблеми, пов’язані з описом руху наночастинок. Це пов’язано з новітніми технологічними розробками із застосуванням наночастинок. Завдяки контрольованому руху наночастинок можна створювати нові матеріали із заданими властивостями та архітектурою, збирати мікро- та нано-пристрої, контролювати різні каталітичні реакції, організовувати доставку ліків в конкретні точки живих організмів.

У статті узагальнено практики та критичний аналіз регламентів організації трудової діяльності, зокрема у банківській сфері в умовах пандемії, що формують основу системи регламентування соціально-трудових відносин. Обґрунтовано, що під системою регламентування соціально-трудових відносин розуміється сукупність правил, стандартів, домовленостей щодо залучення, використання, реалізації праці, що дозволяє не лише ефективно реалізовувати такі відносини, але й досягати достатнього рівня якості, що сприяє формуванню позитивного бренду, іміджу компанії як роботодавця, забезпечує синергетичний ефект у реалізації цілей сталого розвитку. Авторські дослідження у банківській сфері дозволили узагальнити досвід та розробити рекомендації щодо формування системи регламентів соціально-трудової сфери, зокрема з організації трудової діяльності: унормування режиму праці та відпочинку, комунікацій, створення безпечних умов праці, організації робочих місць, тощо.