To see the other types of publications on this topic, follow the link: Система звукова.
Journal articles on the topic 'Система звукова'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Система звукова.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
KARPILOVA, Antonina. "ЗВУКОВАЯ ДРАМАТУРГИЯ БЕЛОРУССКИХ ИГРОВЫХ ФИЛЬМОВ". ART-platFORM 3, № 1 (2021): 193–213. http://dx.doi.org/10.51209/platform.1.3.2021.193-213.
Full textAbstract:
В статье рассматриваются основные модели звуковой драматургии в современном белорусском игровом кино. Звуковая драматургия трактуется как структурно-семантическая организация внутрикадровой и закадровой формы звуковых компонентов (речи, музыки, шумов) в их разнообразных композиционно-драматургических функциях в целях создания целостного звукового и звукозрительного образа фильма. Каждый из основных звуковых компонентов обладает своими свойствами, однако их можно классифицировать по следующим признакам: функциональность, содержательность, фонизм. Для речевого и шумового компонентов характерны все основные свойства (композиционно-драматургические функции, структурно-семантическая значимость, громкостные, темповые, тембровые характеристики). Музыкальный компонент наиболее сложный по своей структуре и отличается как имманентно присущими ему характеристиками (музыкально-выразительные средства, жанрово-стилевые черты, особенности композиторской техники и др.), так и формами существования в экранном произведении. Вступая в сложное взаимодействие, все звуковые компоненты создают звуковую драматургию, которая является частью общей драматургии фильма. Функционирование всех звуковых компонентов фильма анализируется на материале современных белорусских игровых фильмов разных жанров – детектива, психологической драмы, хоррора, байопика. В биографической ленте «Купала» создана разветвленная звуковая драматургия на основе лейтмотивности, монотематизма, полистилистики. Авторское переосмысление музыкальных источников и активная работа с цитатным материалом присутствуют в лентах «Масакра» и «Следы на воде». Отмечаются многообразные структурно-семантические и темброво-колористические функции речевого компонента, а также символическая и концептуальная роль шумовой сферы в картинах «Купала» и «В тумане». Делается вывод о том, что звуковая драматургия современного фильма выступает как система звуковых средств экранного произведения в их образно-содержательном и конструктивном единстве.
2
Красовська, І. В. "АРХІТЕКТОНІКА ЗВУКОВИХ РЕПРЕЗЕНТАЦІЙ У МЕЖАХ КОГНІТИВНОГО НАПРЯМУ ФОНЕТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ". Nova fìlologìâ, № 89 (18 травня 2023): 143–48. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2023-89-20.
Full textAbstract:
У статті розглядається центральне та дискусійне поняття для сучасних фонетичних досліджень – звукова репрезентація. Обґрунтовано доцільність аналізу природи звукових репрезентацій у межах когнітивного підходу, основні засади якого орієнтують фонетистів на вивчення сегментної й надсегментної систем мови як невід’ємних складників мисленнєвої діяльності людини, що тісно взаємодіє з іншими когнітивними структурами та процесами: сприйняттям, увагою, пам’яттю. Природа звукових репрезентацій аналізується, спираючись на когнітивні операції, що забезпечують сприйняття та декодування звукового повідомлення. Представлено структурований огляд накопиченого у фонетиці матеріалу, що свідчить про наявність релевантних зв’язків сегментного й надегментного рівнів мови з ментальними процесами у свідомості мовця. Запропоновано класифікацію існуючих експериментально-фонетичних підходів до вивчення когнітивних процесів сприйняття звукової інформації: артикуляційний, акустичний та акустико-візуальний. Виокремлення зазначених підходів зроблено, ураховуючи когнітивні операції кодування та зберігання звукової інформації у свідомості мовця, які дослідники розглядають як фундаментальні для виникнення системи звукових репрезентацій у свідомості мовця з подальшим їх використанням для побудови власних висловлень під час мовленнєвої комунікації. Представлено узагальнену класифікацію різних підходів до архітектури звукових репрезентацій, які розглядаються як складова частина мисленнєвої діяльності людини, що виникають унаслідок взаємодії з когнітивними процесами мовця. З огляду обґрунтованої глибинної структури звукової репрезентації у межах зазначених підходів, вони поділені на дві укрупнені групи, а саме: одноформатні та поліформатні. Звукові репрезентації, які класифіковано як одноформатні, виникають у психоакустичному просторі завдяки активації вроджених акустичних ключів. Формування поліформатних репрезентацій розглядається як динамічний процес, що охоплює декілька стадій, на кожній із яких з’являється певна когнітивна структура, що відбиває синтез звукової інформації на цьому етапі когнітивної діяльності. Архітектоніка формування звукових репрезентацій представлена як рухливий процес, що розгортається у певному мовленнєвому контексті, активується акустичними ключами, у результаті чого у свідомості мовця поетапно з’являються ментальні структури зберігання звукової інформації.
3
Подчашинський, Юрій Олександрович, Олена Миколаївна Безвесільна, Ларіна Олексіївна Чепюк, Юрій Олександрович Шавурський та Олена Василівна Дерев’янко. "Вимірювання параметрів руху та керування технологічним обладнанням для пакування морозива". Технічна інженерія, № 1(89) (7 липня 2022): 101–7. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2022-1(89)-101-107.
Full textAbstract:
Застосування інформаційно-вимірювальних систем у харчовій галузі дозволяє покращити якість продуктів, зменшити витрати на обслуговування обладнання, зменшити витрати сировини за рахунок скорочення браку. Виробництво морозива з деякими змінами здійснюється за загальною технологічною схемою і складається з таких операцій: приймання сировини, підготовка сировини, складання суміші, пастеризація суміші, гомогенізація суміші, охолодження і дозрівання суміші, фризерування суміші, фасування та загартовування, пакування і зберігання морозива. Використання сучасних контрольно-вимірювальних приладів дозволяє поліпшити точність підтримки технологічних параметрів виробництва морозива. Розроблена система за рахунок точного вимірювання параметрів руху технологічного обладнання і його більш точного позиціонування дозволяє зменшити витрати часу на роботу обладнання для пакування морозива, сприяє зменшенню випуску бракованої продукції. За рахунок зменшення часу на пакування, вилучення затримок обладнання для усунення одночасного попадання двох або більше пачок морозива у пакувальну машину досягається ритмічність роботи пакувальної лінії. Як програмований логічний контролер обрано контролер Siemens S7-1200. Для програмування системи використано стандартний програмний пакет фірми Siemens TIA Portal V16. В процесі роботи системи виконується безперервний контроль технологічних параметрів і при виявленні відхилень від нормальних значень включається попереджувальна звукова і світлова сигналізація з виведенням на екран монітора текстового повідомлення, виконується переключення на резервне обладнання і відбувається відключення головних електроприводів для захисту обладнання від можливого ушкодження.
4
Дубинов, А. Е., та И. Н. Китаев. "Нелинейная теория обратных и боковых ионно-звуковых волн в плазме с однонаправлено движущимися ионами". Журнал технической физики 90, № 1 (2020): 53. http://dx.doi.org/10.21883/jtf.2020.01.48660.134-18.
Full textAbstract:
Рассмотрены наклонные ионно-звуковые волны в плазме, в которой ионы движутся однонаправлено. В рамках линейной теории выведено двумерное дисперсионное соотношение и показано, что в системе возможны обратные и боковые волны. Развитая в работе нелинейная теория обратных и боковых волн базируется на выводе и анализе псевдопотенциала Сагдеева. Вычислены нелинейные профили обратной и боковой ионно-звуковых волн. Найдено, что профили обратной и боковой волн неотличимы от профиля обычной прямой ионно-звуковой волны. Ключевые слова: плазма, ионно-звуковая волна, обратная волна, боковая волна, псевдопотенциал Сагдеева.
5
Мусаев, Мухаммаджон Махмудович, Малика Ильхамовна Абдуллаева та Маннон Мусинович Очило. "СИНТЕЗ УЗБЕКСКОЙ РЕЧИ НА БАЗЕ ГИБРИДНОЙ НЕЙРОСЕТЕВОЙ АРХИТЕКТУРЫ". DIGITAL TRANSFORMATION AND ARTIFICIAL INTELLIGENCE 2, № 6_22 (2024): 91–97. https://doi.org/10.5281/zenodo.14680025.
Full textAbstract:
В данной статье рассматриваются особенности разработки систем преобразования текста в речь, а также описываются ключевые этапы реализации TTS-системы. Основной целью работы является описание и определение составных модулей, на основе которых была реализована TTS-система узбекского языка, использующая гибридную нейросетевую модель Tacotron2+ParallelWaveGAN. В рамках исследования проведены эксперименты и осуществлена оценка модели синтеза речи, которая составила 4,3 балла из 5, тогда как естественная речь была оценена на 4,7 балла по системе оценивания MOS. Основные результаты показывают, что сочетание моделей Tacotron2+ParallelWaveGAN генерирует более естественные звуковые аудио, в отличие от классической модели Tacotron2+WaveNet. Данные выводы и разработанная TTS-система могут быть использованы в ассистивных системах для людей с ограниченными возможностями. В завершении статьи обсуждаются решения, которые могут положительно повлиять на разработанную систему с точки зрения улучшения естественности и просодики генерируемых аудиофайлов.
6
Губернатор, Олена Ігорівна. "ІМЕРСИВНІ КУЛЬТУРНІ ПРАКТИКИ ХХІ СТОЛІТТЯ: ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРИЙОМИ". Culturological Almanac, № 3 (21 лютого 2023): 283–89. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2022.3.36.
Full textAbstract:
У статті досліджено особливості сучасних імерсивних культурних практик. Проаналізовано роль імерсивності в сучасній культурі – імерсивність розглядається як феномен ілюзорно-афективної структури сучасної культури (за Р. ван ден Аккером, А. Гібсоном та Т. Вермюленом), що полягає в трансформації, яка відбувається з людиною в короткостроковий період завдяки тілесно-тактильному зануренню в середовище та посиленню ефекту присутності. Висвітлено основні аспекти особливостей імерсивних практик в сучасному театральному мистецтві, кінематографі, відео-арті, експозиційній діяльності, репрезентації культурної спадщини. Запропоновано визначення поняття «імерсивні культурні практики» як сучасні культурні практики, що пропонують імерсивний досвід та використовують інноваційні технології для досягнення цього результату. З’ясовано, що імерсивні культурні практики використовують такі технології, як: відеомапінг, просторова звукова система, доповнена реальність, віртуальна реальність, програмне забезпечення для створення цифрового мистецтва/контенту, тактильний датчик та мобільні технології.
7
Арутюнов, С. Д., А. А. Южаков, И. И. Безукладников та ін. "Анализ системы «излучатель–имплант» бионического протеза уха и её влияния на звуковые характеристики". Vestnik of Volga State University of Technology. Series Radio Engineering and Infocommunication Systems, № 4(60) (16 лютого 2024): 77–86. https://doi.org/10.25686/2306-2819.2023.4.77.
Full textAbstract:
В статье рассматривается влияние конструктивных параметров системы «звуковой излучатель – ушной имплант» бионического протеза уха на результирующие звуковые характеристики – АЧХ, ФЧХ, субъективное качество восприятия звука пациентом (перцептивность). В предыдущих исследованиях авторского коллектива показано, что ряд механических параметров крепления бионического протеза (расстояние и угол между крепёжными элементами) не оказывает значимого влияния на результирующую характеристику, однако существуют иные факторы, оказывающие такое влияние. По итогам проведённого расширенного анализа полученных в ходе предыдущих экспериментов звуковых характеристик авторами в качестве гипотезы были определены две основные потенциальные причины их изменения – качество прижимного соединения непосредственно между звуковым излучателем и ушным имплантом, а также возникающий в процессе неоптимального механического крепления общий перекос конструкции «виброизлучатель – тело протеза» относительно осевой линии ушного импланта. В настоящей статье авторами для подтверждения выдвинутой гипотезы проведены дополнительные эксперименты по выявлению реального влияния указанных выше факторов на звуковые характеристики. Выявлена высокая степень влияния особенностей прижимного соединения непосредственно между звуковым излучателем и ушным имплантом на результирующие АЧХ и ФЧХ. Подтверждены причины возникновения дефектов АЧХ, наблюдавшихся в предыдущих экспериментах, а также определены основные меры противодействия ухудшению звуковых характеристик бионического уха за счёт оптимизации соответствующих конструктивных элементов. Introduction. Specialized hearing aids utilizing bone conduction are gaining popularity for restoring hearing in patients facing various challenges, such as traumatic ear amputation or congenital anomalies. These devices prove beneficial even when surgery might not be the optimal solution, especially considering the patient's age. An alternative to conventional head-mounted devices comes in the form of a bionic ear seamlessly integrated into an aesthetic prosthesis, doubling as a hearing aid. However, a significant scientific challenge lies in effectively transmitting sound through a complex system comprising an implant, a vibrating transducer, and the patient's bone tissue. This system, marked by substantial nonlinearity, multiple transitions between media, and various parameters, may suffer from resonances and delays at different frequencies. Addressing this scientific challenge aims at enhancing sound transmission quality and increase the efficiency of such hearing aids. The aim of this study is to investigate the impact of the clamping connection parameters of the "sound emitter-ear implant" system, along with associated mechanical fastening parameters, on sound signal characteristics to optimize the prosthesis's mechanical design. Conclusion. The study unveiled that employing an optimized retainer design, coupled with the overall optimization of the prosthesis geometry, significantly enhances its acoustic characteristics. The resultant amplitude-frequency and phase-frequency responses after optimization deliver high perceptual sound quality. Furthermore, our findings indicate that employing polyetherketone compounds serves as a compelling alternative to traditional frame materials, offering both high rigidity and a lighter, more workable structure. The refined frame design enhances the contact of the vibration emitter with the bone substrate, thereby improving sound signal characteristics.
8
НИКОЛИШИН, Мирон, та Анна ІВАНОЧКО. "УКРАЇНОМОВНИЙ МЕТОД ВІДТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 61 (30 травня 2025): 115–24. https://doi.org/10.24919/2522-4565.2025.61.13.
Full textAbstract:
Описано метод відтворення україномовним суб’єктом інформації з зовнішнього середовища та втілення її в акустично-звукові та писемні переносники.Мову в цій розвідці розглянуто як інформаційно-знакову систему, у якій людині належить головна керівна роль. Однією з функцій цієї системи є відтворення інформації з зовнішнього середовища й утілення її в писемні та акустично-звукові переносники. Механізм відтворення інформації репрезентовано методом, притаманним україномовному середовищу, а саме видозміною слів усіх частин мови. Кількість видозмін кожної частини мови є сталою та такою, що корелює з видозмінами інших частин мови. Ця мікрофункція названа інформаційним інтегруванням, яке завершує віртуальне перенесення інформації в пам’ять суб’єкта, де її збережувано до моменту втілення в акустично-звуковий чи писемний переносники.Втілення інформації в акустично-звуковий переносник забезпечують голосові зв’язки людини, коли на них діє струмінь повітря. Голосові зв’язки натягнуті впоперек гортані і змінюють свій стан, скорочуючись або розслаблюючись, за допомогою м’язів, до яких вони прикріплені. Це має наслідком сукупність звукових гармонійних коливань різної амплітуди, частоти та початкової фази, які своєю зміною фіксують подану інформацію, утворюючи в такий спосіб акустично-звуковий сигнал. Кількісна інтерпретація описаного методу реалізована з використанням понять ентропії та інформації, шляхом уведення коефіцієнтів інформативності використовуваних частин мови. Ці коефіцієнти інформативності окреслюють у прийнятій моделі відтворення інформації та ступінь використання інформаційних частин мови, а також характеризують як сутність відтворюваної інформації, так і мовну компетентність, також стиль суб’єкта, який цю інформацію відтворює.
9
Боса, Т. С. "ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ФОНОСТИЛІСТИЧНИХ ЗАСОБІВ У РОМАНІ Й. В. ГЕТЕ «СТРАЖДАННЯ ЮНОГО ВЕРТЕРА»". Nova fìlologìâ, № 96 (30 грудня 2024): 22–28. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2024-96-3.
Full textAbstract:
Стаття присвячена виявленню фоностилістичних явищ у прозі Гете. Систематизовано й узагальнено теоретичні дослідження фоностилістики в мовознавстві, розглянуто фонетичні особливості в романі Й. В. Гете «Страждання юного Вертера». Проаналізовано фоностилістичні явища, що дозволяють виявляти звук, систему символів мови поета тощо. Звернено увагу на ритмомелодику, eвфоназію, внутрішню звукову організацію тексту, звукoпис, cлухові aкустичні iмпресії, лекcичні звукoобрази, засоби фоніки (aлітерацію, асoнанс), звуконаслідування. Дослідження спрямовано на опис специфіки використання фоностилістичних прийомів. Об’єктoм дослідження є ромaн Й. В. Гете «Страждання юного Вертера», предметом – фоностилістичні прийоми, що aктуалізуються в ньому. У дослідженні художнього твоpу спостерігаємо свiтосприйняття автора, яке відображає глибинні смисли роману через національно-мовну картину світу. Автор використовує букви та звуки природної мови, що вказують на звуконаслідування і їхню реалізацію через внутрішній світ, емоційний стан, переживання героя, а також відображає спів птахів, шурхіт листя, тривожну та напружену атмосферу опису. Дослідження фоностилістичних явищ у романі Гете розглядаємо через суттєві розходження між частотністю фонем у різних стилях. Тaкож у статті схарактеризовано фонoстилістичні особливості фонестемної лексики німецької мови з опорою на aналіз функціонaльно-стилістичних і лексикографічних характеристик. Доведено, що вони функціонують у художньому прозовому тeксті задля встановлення символічних значень її початкових фонеcтем. Окрім тoго, розглянуто особливості ритмічного простору роману. З’ясовано, що найпоширенішими фоностилістичними засобами прози Гете є алітерація й асонанс. Алітерація відбувається за допомогою звуків /r/, /s/, /w/ та /t/. Кожен з них несе своє певне навантаження. Асонанс спостерігаємо в звуках /а/, /u/, /i/ та /e/. За допомогою асонансу утворюється мелодійність опису, що пом’якшyє сприйняття тексту. Зазначено, що використання автором ономатопеї відображає звукове відтворення реальних природних явищ. Й. В. Гете показує майстерну та неперевершену гру зі звуком, яка підкреслює емоційні та драматичні моменти й відображає фізичний і психічний стан героя. Доведено, що важливим аспектом фоностилістики в прозі Гете є звукова символіка. Певні звуки чи їх поєднання в ній набувають символічного значення. Це дозволяє авторові на рівні підсвідомості впливати на читача, створюючи додаткові смислові нашарування.
10
Дашиева, Лидия Данииловна. "ANTHROPOLOGY OF SOUND IN THE TRADITIONAL CULTURE OF THE MONGOLIAN PEOPLES." Tomsk Journal of Linguistics and Anthropology, no. 3(33) (November 28, 2021): 118–26. http://dx.doi.org/10.23951/2307-6119-2021-3-118-126.
Full textAbstract:
В данной статье рассматривается антропология звука в контексте изучения акустического кода и звуковой картины мира как универсальной информационной модели в традиционной культуре монгольских народов. Такая информационная модель представляет собой дифференцированную систему звуков со своими грамматическими и синтаксическими правилами, способную не только передать всю сложность представлений человека об окружающем мире, но и воздействовать на него, служа залогом сохранения мирового порядка. Понятие «антропология звука» гораздо шире и объемнее, чем семантика, которая является одной из ее ключевых составляющих. Поскольку в современной российской науке в рамках направления Антропология искусства еще только обсуждаются вопросы терминологии, точного определения антропологии звука пока не существует. В статье рассматривается звук человеческого голоса, выполняющий коммуникативную функцию и обладающий огромной силой воздействия на природу и социум. Акустический код, характеризуя культурный и природный ландшафт, включает широкий спектр звуков от природных, натуральных до строго организованных вербальных и музыкальных текстов и отличается полифункциональностью. О магии звука голоса человека свидетельствуют народные поверья и легенды, в которых отражаются мифологические и религиозные представления монгольских народов. Сформированный в течение тысячелетий мир степной культуры номадов включал много-уровневую систему звуковых кодов, реализованных как в музыкальной, так и в немузыкальной формах. Исследуется семантика звука в возгласных распевах и обрядовых протяжных песнях монголов уртын дуу, репрезентирующих особый «генетический код» и являющихся этническим маркером культурной традиции. Обрядовые протяжные песни уртын дуу, в том числе песнопения, исполняющиеся во время грозы, мелодический свист3 или посвист тесно связаны с обрядом призывания небесной благодати и культом предков. Они являются одним из важных компонентов целостной обрядовой системы, организующим звуковое поле традиционной культуры монгольских народов. Кроме того, в статье пунктирно представлен феномен звука в многомерном пространстве шаманского и буддийского космоса. Таким образом, в данной статье отражено обрядовое содержание звукового пространства монгольского мира, чем и обусловлен выбор материала (мифологические представления о голосе, обрядовые протяжные песни, мантры и т. п.). Автор не ставил целью исследовать всю палитру звукового поля традиционной культуры монгольских народов. Это тема будущего специального исследования. This article examines the anthropology of sound in the context of studying the acoustic code and the sound picture of the world as a universal information model in the traditional culture of the Mongolian peoples. Such an information model is a differentiated system of sounds with its own grammatical and syntactic rules, which can not only convey the complexity of a person's ideas about the surrounding world, but also affect it, serving as a guarantee of preserving the world order. The sound of the human voice, which performs a communicative function and has a huge impact on nature and society, is considered in the context of an acoustic or sound code of the steppe culture of the Mongolian peoples. The acoustic code of traditional culture, characterizing the cultural and natural landscape, includes a wide range of sounds from natural to strictly organized verbal and musical texts and is characterized by polyfunctionality. Folk beliefs and legends, which reflect the mythological and religious ideas of the Mongolian peoples, testify to the magic of the sound of the human voice. The article examines the semantics of sound in the exclamatory chants and ritual long songs of the urtynduu Mongols, which represent a special “genetic code” and are an ethnic marker of their cultural tradition. The ritual long songs urtynduu, including chants performed during thunderstorms, melodic whistling or whistling, are closely related to the rite of invoking heavenly grace and the cult of ancestors. They are one of the important components of the integral ritual system, organizing the sound field of the traditional culture of the Mongolian peoples. In addition, the article presents the dotted line phenomenon of sound in the multidimensional space of the shamanic and Buddhist cosmos.
11
Сідченко, С. О., С. П. Лещенко, С. І. Бурковський, М. П. Батуринський та П. Р. Цюпка. "Методологічні аспекти використання акустичних датчиків у системах ситуаційної обізнаності про повітряну обстановку". Системи озброєння і військова техніка, № 1 (77) (22 травня 2024): 69–80. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2024.77.10.
Full textAbstract:
У статті розроблені методологічні аспекти створення систем акустичного моніторингу прольоту засобів повітряного нападу (АМПЗПН) та їх інтеграції в систему ситуаційної обізнаності про повітряну обстановку (спеціальне програмне забезпечення “Віраж-Планшет”). Серед нових перспективних альтернативних джерел інформації про повітряну обстановку застосовуються акустичні датчики. Тож, автоматизований збір, аналіз, відображення та обмін інформацією від акустичних датчиків про прольоти засобів повітряного нападу противника в інформаційних (автоматизованих) системах є актуальним науково-технічним завданням. Проведено аналіз стану справ з розробки систем АМПЗПН в Україні. Зазначено, що серед проектів таких систем можна відмітити системи “еРакета” та “Звук”. Запропоновані загальні вимоги до їх побудови, наведено варіант структурної схеми їх побудови. Зазначено, що найскладнішим та найголовнішим при розробці системи АМПЗПН є розробка підсистеми розпізнавання акустичного сигналу та класифікації повітряного об’єкта. При цьому, дана підсистема повинна мати повну базу даних портретів акустичних сигналів засобів повітряного нападу противника. Показано, що на роботу перспективних систем АМПЗПН суттєво впливає швидкість розповсюдження звукових хвиль у порівнянні зі швидкістю повітряних об’єктів. Проведено аналіз часових затримок, що можуть виникати в системах ситуаційної обізнаності про повітряну обстановку при виявленні засобів повітряного нападу. В середньому вони складають 29 секунд при дальності виявлення 10 км. За цей час крилата ракета пролітає в середньому від 5,83 км до 7,84 км, а безпілотний літальний апарат – 1,14 км. При використанні функціоналу перевірки інформації (модерації подій) оператором системи часові затримки збільшуються. Кожна хвилина обробки збільшує дальність прольоту крилатої ракети від 12 км до 17,45 км, а безпілотного літального апарата – 2,34 км. Розроблено загальну схему та протокол отримання (видачі) інформації про повітряну обстановку від системи АМПЗПН противника в систему ситуаційної обізнаності про повітряну обстановку “Віраж-Планшет”.
12
Гасанова, У. У. "СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ФОНЕТИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ СОВРЕМЕННЫХ ДАГЕСТАНСКИХ ЯЗЫКОВ". Международная научная конференция «Дешериевские чтения – 2025», № 1 (26 квітня 2025): 54–57. https://doi.org/10.36684/159-1-2025-54-57.
Full textAbstract:
В статье проводится сравнительная характеристика фонетической системы современных дагестанских языков. Отмечается общее и сходное в фонетике данных языков. Каждый из дагестанских языков имеет ряд специфических индивидуальных фонетических особенностей. Сравнительно-исторический анализ фонетики современных дагестанских языков дает возможность восстановить примерную исходную фонетическую систему общедагестанского праязыка. В своем дальнейшем историческом развитии фонетическая система общедагестанского праязыка превратилась в фонетическую систему современных дагестанских языков и их диалектов. При превращении произошли определенные процессы. Подавляющее большинство звуков фонетической системы общедагестанского праязыка сохранилось без изменения в современных дагестанских языках и диалектах. Определенное количество звуков не сохранилось, утерялось, не было унаследовано в тех или иных языках. Ряд звуков перешли в другие звуки и в ряде случаев совпали с существующими. Были приобретены новые звуки, которые не были в праязыке. В каждом конкретном языке эти процессы происходили своеобразно. Историческая судьба фонетической системы общедагестанского праязыка: в основном хорошо сохранились сонорные, звонкие, глухие, исчезли латеральные во всех дагестанских языках, кроме аварского, исчезли во многих литературных языках. В ряде языков исчезли геминированные спиранты, смычно-гортанные геминаты сохранились лишь в аварском языке, во многих языках исчезли лабиализованные.
13
Horhun, R., та B. Saltovskyi. "Інтерактивна карта тривог України". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 55 (16 червня 2024): 66–70. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2024-55-07.
Full textAbstract:
Представлений варіант інформування населення про небезпеки, пов’язані з бойовими діями, у вигляді інтерактивної карти України. Основною задачею є створення недорогої, вандалостійкої та наочної автономної інформаційної системи. Інформер призначений для розміщення в укриттях, ситуаційних кімнатах, інших приміщеннях та на транспорті. Сама карта України надрукована на 3D-принтері і поділена на окремі комірки у формі областей. Система складається з системи керування, побудованій на мікроконтролері ESP32, адресних світлодіодів, які відсвітлюють окремі області на карті України, та звукової підсистеми, що звуковими сигналами повідомляє про початок, тип тривоги (повітряна тривога, загроза артилерії, хімічна тривога, радіаційна небезпека, вуличні бої) та її закінчення. Кожна область на карті має заднє підсвітлення своїм окремим адресним світлодіодом, колір світлодіодів та звукові сигнали різняться в залежності від видів небезпеки. Після закінчення тривоги відповідний світлодіод одну хвилину світить зеленим світлом, а потім вимикається для економії енергії. Данні для обробки беруться через бездротову мережу Wi-Fi за допомогою API сайта ALERTS.IN.UA. Система живеться від зовнішнього блока живлення напругою 5 вольт з током 2,5 ампера, але передбачена можливість використання аварійного джерела напруги (пауербанка, приладу безперебійного живлення, сонячних панелей та ін.). Одним з напрямів вдосконалення системи може бути отримання інформації про небезпеки через системи стільникового зв'язку GSM.
14
РУСКУЛІС, Лілія. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ФОНЕТИЧНОЇ СУБКОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НА ЗАНЯТТЯХ ІЗ ЛІНГВІСТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (вересень 2020): 331–38. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-331-338.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано поняття фонетична субкомпетентність як оволодіння фонетичною системою української мови, свідоме практичне застосування отриманих теоретичних знань у власному мовленні; визначено її мовний компонент; в аспекті мовного компонента з’ясовано поділ звукових одиниць на сегментні та суперсегментні; обґрунтовано, що вивчення звуків ґрунтується на фізичному, фізіологічному й лінгвістичному аспектах, а звук є явищем фізичним, маючи висоту, силу (інтенсивність), тон, тембр, тривалість у часі, утворюється апаратом мовлення людини й сприймається її слуховим апаратом та має суспільний характер; досліджено, що майбутні вчителі української мови вперше засвоюють поняття «фонема», що виконує конститутивну, ідентифікаційну й дистинктивну функції, й, осмислюючись через морфему чи слово, вичленовується людською свідомістю, ознайомлюються з її ознаками та усвідомлюють різницю між звуком і фонемою; встановлено, що в курсі «Сучасної української літературної мови» студенти вивчають поняття «фонетичний склад» як елемент звукового ланцюжка, його фонетичні характеристики, специфічну ознаку – поєднання несегментних фонетичних одиниць, а також досліджують його у фонетичному (форма організації звуків), фонологічному (форма організації фонем) й історичному аспектах (успадкований від праслов’янської мови); висвітлено проблему ознайомлення з надсегментними явищами фонетичної системи української мови, до яких уналежнено склад й інтонацію; умотивовано урахування специфічних принципів навчання: спиратися на усне мовлення й виробляти увагу до мовлення, що відповідає літературним нормам; удосконалювати вміння артикулювати звуки української мови; поєднувати імітаційний шлях засвоєння орфоепічних навичок із свідомим засвоєнням норм літературного мовлення; спиратися на мовний слух, удосконалювати слухову пам’ять; постійно тренувати в зіставленні звукової оболонки слів; навчання фонетики з іншими розділами науки про мову; урахування особливостей місцевої говірки; фізичного розвитку органів мовлення та вибір часткових методів і прийомів: фонетичний (фонематичний, орфоепічний) розбір; вправи, спостереження й аналіз звукового складу мови; диференціювання звуків мови; спостереження й аналіз за артикуляцією звуків; виявлення структури складу, ритміки слова; спостереження над інтонаційним оформленням тексту. Ключові слова: лінгвістична компетентність, фонетична субкомпетентність, звук, фонема, склад, інтонація.
15
Файнзільберг, Леонід Соломонович, та Катерина Олександрівна Алексійчук. "Інформаційна система для оцінювання реакції військовослужбовців на звукові команди". International Scientific Technical Journal "Problems of Control and Informatics" 70, № 2 (2025): 55–66. https://doi.org/10.34229/1028-0979-2025-2-5.
Full textAbstract:
Під час бойових дій унаслідок вибухів та пострілів на близькій відстані виникає так звана баротравма, яка при поєднанні з акустичною травмою призводить до суттєвого погіршення слуху і навіть глухоти. Регулярна перевірка слуху військових і мирних жителів прифронтових регіонів надає змогу вчасно виявляти можливі порушення та звертатися до лікарів. У статті описано мобільну систему для діагностики слуху в польових умовах на основі мовної аудіометрії. Оперативне оцінювання стану слуху запропоновано здійснювати за допомогою інформаційної системи на основі спеціальних тестів, які передбачають відтворення паронімів — слів, різних за значенням, але близьких за звучанням. Реалізовано 12 тестів різного ступеня складності, які передбачають відтворення тестових слів, що вживаються військовими при виконанні службових обов’язків, таких як «стій», «стрій» і «бій». Для більш надійного тестування звукові файли піддаються спотворенню такими впливами, як випадкова зміна гучності, зміна темпу відтворення та накладання різних завад, характерних для бойової обстановки (шум гвинтокрила, звуки пострілів і вибухів тощо). Особливість інформаційної системи полягає в тому, що тестові слова, які має почути пацієнт, заздалегідь записуються в пам’ять смартфона як звукові файли, що відтворюються через навушники смартфона. Так можна перевіряти кожне вухо окремо. Результатом обстеження є інтегральна персоніфікована характеристика слухового апарата особи, що тестується, заснована на визначенні індивідуальних статистичних характеристик помилок та реакцій на звукові стимули збуджуючого та гальмуючого типів. У польових умовах система надає змогу підвищити боєздатність бійців завдяки адекватному реагуванню на звукові команди під час комунікування в критичних ситуаціях.
16
Закраилова, М. С. "НЕКОТОРЫЕ ФОНЕТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ВЕДЕНСКОГО ГОВОРА ПЛОСКОСТНОГО ДИАЛЕКТА ЧЕЧЕНСКОГО ЯЗЫКА". Международная научная конференция «Дешериевские чтения – 2023», № 1 (27 квітня 2023): 86–89. http://dx.doi.org/10.36684/100-1-2023-86-89.
Full textAbstract:
В статье рассматриваются некоторые фонетические особенности веденского говора плоскостного диалекта чеченского языка. В качественном и количественном отношении звуковые системы веденского говора совпадают с системами гласных и согласных звуков чеченского литературного языка, с одной лишь разницей, что краткие и долгие палатальные гласные имеют здесь меньшее распространение. Специфическим явлением в области фонетики веденского говора плоскостного диалекта является аканье, которое наблюдается в форме родительного падежа некоторых имен существительных, в каузативных формах глагола, в прошедшем совершенном времени, а также в повелительном наклонении глагола. Кроме того, в статье приведены случаи расхождения в фонетических процессах, когда в веденском говоре гласные в основе глаголов не подвергаются изменениям.
17
Высоцкая, М. С. "“To Compose Sound”: to the Problem of Musical Organization in Traiettoria by Marco Stroppa." Научный вестник Московской консерватории, no. 1(40) (March 20, 2020): 36–55. http://dx.doi.org/10.26176/mosconsv.2020.40.1.003.
Full textAbstract:
Статья посвящена рассмотрению ряда аспектов композиционного метода Марко Строппы на примере «Traiettoria» для фортепиано и генерированных компьютером звуков. Проблема «сочинения звука» решается композитором путем выстраивания диалектики отношений между электронным и акустическим инструментарием в рамках композиции смешанного типа. Этапами прекомпозиционной работы становятся организация пространственной таксономии, поиск и фиксация комплексов звуков, соответствующих понятию «звуковых сущностей», или «Организмов Музыкальной Информации», а также разработка системы нотной записи, способствующей «визуализации» музыкальной идеи. The article covers some aspects of the compositional method of Marco Stroppa on the example of Traiettoria for piano and computer-generated sounds. The composer solves the problem of “composing sound” by building a dialectic of the relationship between electronic and acoustic instruments within a composition of a mixed type. The stages of pre-compositional work are the organization of spatial taxonomy, the search and fixing of complexes of sounds that correspond to the concept of “sound entities”, or “Organisms of Musical Information”, as well as the development of a musical notation system that promotes the “visualization” of a musical idea.
18
Нещерет, Іван, Кирило Злобін та Юрій Цикало. "Особливості побудови та рекомендації стосовно використання радіомодуля nRF24L01 у військовій техніці". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 47, № 2 (2023): 91–95. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2023-47-2-91-95.
Full textAbstract:
Сьогодні, приймально-передавальна апаратура зазнала суттєвого розвитку, здебільшого, завдяки цифровізації. Цифрова техніка стає все популярнішою під час прийому й передачі інформації. Восьмирозрядні мікроконтролери (наприклад, nRF24L01) володіють достатньою швидкістю обробки даних. Забезпечивши аналого-цифрове перетворення та маючи можливості в програмуванні даних мікроконтролерів, відкриваються перспективи для реалізації трансивера. Серія виробів провідної корпорації Nordic Semiconductor містять вбудовані високопродуктивні мультиплексори, що з’єднані з Flash-пам’яттю (ядром) мікроконтролера індустріального стандарту 8052 (наприклад, nRF24L01), та підтримує декілька стандартів конфігурації послідовного порту. Ці вироби є першими інтегрованими схемами, які можна назвати «інтелектуальними прийомо-передавачами» для систем збирання та обробки даних на одному кристалі. На першому етапі обробка фізичних сигналів полягає в необхідності отримання інформації, що міститься в них. Ця інформація наявна в амплітуді сигналу, в частоті або спектральному складі, у фазі чи у відносних часових залежностях декількох сигналів. У деяких випадках бажано змінити формат інформації, яка знаходиться в пакеті сигналу. Наприклад, зміна формату відбувається під час передавання звукового сигналу в телефонній системі з багатоканальним доступом і частотним розділенням. У випадку цифрового зв’язку аналогова звукова інформація спочатку перетворюється на цифрову за допомогою аналого-цифрового перетворювача. Цифрова інформація, що втілює в собі індивідуальні звукові канали, мультиплексується (багатоканальний доступ з часовим розділенням (TDMA)) та передається через послідовну цифрову лінію зв’язку. Метою статті є проведення аналізу особливостей побудови та надання рекомендації щодо застосування радіомодуля nRF24L01 у техніці військового призначення, а також – порівняння основних принципів та стандартів моделювання сигналів і завад в електронних системах, принципів дискретизації, кодування сигналів.
19
Гриценко, Володимир Ілліч, Олександр Євгенович Волков, Юрій Петрович Богачук, Микола Миколайович Комар та Дмитро Олександрович Волошенюк. "ТЕХНОЛОГІЯ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ КОМП’ЮТЕРНОГО ЗОРУ ДЛЯ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА ПЕЛЕНГАЦІЇ АКУСТИЧНИХ ЦІЛЕЙ У КОНТРОЛЬОВАНОМУ ПРОСТОРІ". Science-based technologies 50, № 2 (2021): 107–21. http://dx.doi.org/10.18372/2310-5461.50.15437.
Full textAbstract:
Актуальність. В умовах зростання та загострення терористичної і кримінальної активності питання забезпечення безпеки контрольованого простору стає одним з актуальних завдань. Постановка проблеми. У теперішній час для забезпечення безпеки контрольованого простору широко застосовують мережі відеокамер. Акустичні системи для захисту контрольованого простору мають певні переваги в порівнянні із системами відеоспостереження. Для забезпечення ситуаційної обізнаності щодо безпеки контрольованого простору необхідно мати досить точно визначені параметри руху акустичних цілей, що може бути досягнуто у пасивному режимі роботи акустичних систем тільки методами непрямого оцінювання акустичних сигналів, прийнятих з декількох рознесених точок простору. Але подібний підхід створює проблему появи хибних спрацювань системи та помилок у визначені кількості виявлених акустичних цілей, коли акустичних цілей стає більше за одну. Метою статті є розробка інтелектуальної технології застосування засобів комп’ютерного зору для ідентифікації та пеленгації акустичних цілей у контрольованому просторі. Результати. Для вирішення завдань стійкої ідентифікації, пеленгації та визначення параметрів руху акустичних цілей розроблено технологію застосування засобів комп'ютерного зору до звукових сигналів, які перетворюються в потік графічних відображень. Також розроблено метод зіркової кластеризації, який додатково перевіряє на істинність набори точок збігу для графічних відображень звукових хвиль, отриманих відомими методами бібліотеки комп’ютерного зору. Висновки. Отримані результати можуть бути використані як інструмент попереднього автоматичного аналізу ситуації і, будучи інтегрованими в систему комплексної безпеки, підвищити її ефективність, значно зменшивши час реакції співробітників спеціальних служб при виникненні тривожних подій.
20
Karpilova, Antonina. "ЗВУКОВОЕ РЕШЕНИЕ АНИМАЦИОННОГО ФИЛЬМА В КИНЕМАТОГРАФЕ БЕЛАРУСИ". ART-platFORM 1, № 1 (2020): 141. http://dx.doi.org/10.51209/platform.1.1.2020.141-157.
Full textAbstract:
В статье рассматривается звуковое решение анимационного фильма, которое понимается как особый способ построения звукового ряда фильма в его соотношении с визуальным рядом и общей драматургией произведения. Звуковое решение фильма включает в себя такие компоненты, как речь, музыка и шумы в акустически пространственном и образном соотношении и предполагает осмысление функционирования музыки, шумов и речи в контексте образной системы кинопроизведения. Звуковое решение как составляющая образно-семантической структуры анимационного фильма имеет особые средства выразительности (интонация, ритм, тембр и др.) и способы отражения действительности (ассоциативное отражение предметного мира, идей, эмоций), что позволяет ей служить специфическим авторским способом создания художественного экранного образа языком звуковой экспрессии. Выделены специфические особенности звуковых компонентов в контексте анимационного фильма: речи как наиболее реального и одновременно условного звукового компонента, музыки как самого эмоционального элемента, искусственное происхождение и тембровая необычность шумовой партитуры. На основе анализа звукового решения лучших белорусских анимационных фильмов режиссеров Игоря Волчека, Елены и Владимира Петкевич, Ирины Кодюковой делается вывод о том, что звуковое решение выступает в них как важный содержательный и формообразующий компонент, посредством которого осуществляется авторский замысел. В анимационном фильме звук играет значительную роль как общепонятный язык, который может косвенно пояснять сюжет, рассказывать об исторических и социальных явлениях, иллюстрировать внутренние чувства и историю персонажей. Этими свойствами анимации обусловлено ее активное внедрение в игровое кино, видеоклипы, рекламу. Место анимационного кино в современной художественной культуре позволяет предполагать широкие перспективы ее развития в качестве одного из важных средств массовой коммуникации.
 Ключевые слова: звуковое решение фильма, анимационное кино, киномузыка, речевые и шумовые компоненты фильма.
21
Толоконников, Лев Алексеевич. "Рассеяние звуковых волн цилиндром с радиально-неоднородным упругим покрытием в плоском волноводе". Чебышевский сборник 20, № 1 (2019): 270–81. http://dx.doi.org/10.22405/2226-8383-2019-20-1-270-281.
Full textAbstract:
В статье рассматривается задача рассеяния звуковых волн абсолютно жестким цилиндром с радиально-неоднородным изотропным упругим покрытием в плоском волноводе. Полагается, что волновод заполнен однородной идеальной жидкостью, одна его граница является абсолютно жесткой, а другая - акустически мягкой, законы неоднородности материала покрытия цилиндра описываются дифференцируемыми функциями, гармоническая звуковая волна возбуждается заданным распределением источников на сечении волновода. В случае установившихся колебаний распространение малых возмущений в идеальной жидкости описывается уравнением Гельмгольца. Колебания неоднородного изотропного упругого цилиндрического слоя описываются общими уравнениями движения сплошной среды. Для нахождения поля смещений в неоднородном покрытии построена краевая задача для системы обыкновенных дифференциальных уравнений второго порядка. Первичное поле возмущений представлено совокупностью собственных волн волновода. Давление рассеянного цилиндрическим телом поля ищется в виде потенциала простого слоя. Построена функция Грина для уравнения Гельмгольца, удовлетворяющая заданным граничным условиям на стенках волновода и условиям излучения на бесконечности. Функция плотности распределения источников ищется в виде разложения в ряд Фурье. Для нахождения коэффициентов этого разложения получена бесконечная линейная система уравнений. Проведено усечение бесконечной системы и ее решение найдено методом обратной матрицы. Получены аналитические выражения для рассеянного акустического поля в разных областях волновода.
22
Лізунов, Сергій, та Євгеній Філобок. "УДОСКОНАЛЕНА СИСТЕМА АКТИВНОГО ПРИДУШЕННЯ ЗВУКУ". Ukrainian Information Security Research Journal 23, № 4 (2022): 221–25. http://dx.doi.org/10.18372/2410-7840.23.16768.
Full textAbstract:
Зазвичай, для усунення просочування інформації по акустичному каналу, застосовують або звукоізоляцію, або генератори корельованих акустичних перешкод. У першому випадку (пасивний метод) потрібні значні витрати часу на проведення робіт по звукоізоляції. У другому випадку (активний метод) наявність генераторів шуму створює дискомфорт при проведенні переговорів. Саме випромінювання є демаскуючою ознакою, що полегшує зловмисникам визначити час і місце переговорів. Недоліки обох перелічених вище методів можуть бути зменшені при застосуванні систем активного пригнічення акустичних шумів. Системи такого активного шумозаглушення ґрунтуються на процесі інтерференції хвиль. Попри те, що сам по собі метод дозволяє ефективно пригнічувати навколишні звуки, реальні пристрої не завжди справляються з цим завданням, особливо з акустичними коливаннями з частотою більше тисячі Герц. Річ у тому, що на реєстрацію звуку і обчислення протилежної хвилі у мікроконтролера йде деякий час. Через це звук, що випромінюється ним, вже не повністю протилежний до звуку, що входить, а відстає від нього по фазі. Цей недолік можна зменшити, якщо сигнал, який потрібно подавити, подавати на вхід такого пристрою по електричному або електромагнітному каналу. Завдяки тому, що електричний сигнал поширюється швидше за звукові коливання, прилад починає обробляти сигнал ще до його приходу у вигляді акустичної хвилі. Шумозаглушення таких систем працює для звуків з частотою до 4 кГц, що є досить прийнятним для спектру мовної інформації. Таким чином, на межах контрольованої зони можна знизити рівень акустичних хвиль від джерел інформації з обмеженим доступом до безпечної величини. Такі системи можна також з успіхом використовувати в режимних приміщеннях, де циркуляція акустичної (мовної) інформації заборонена взагалі. Подальше удосконалення такої моделі можливе, якщо врахувати такі залежності (характеристики) приміщення між точкою розташування джерела звуку, що придушується (доповідач), і точками каналів витоку акустичної інформації на границях контрольованої зони: часові (час поширення акустичної хвилі),- частотні (АЧХ і ФЧХ), ревербераційні (відбиття звукових хвиль від перешкод). Ці характеристики можуть бути зняті завчасно і внесені в електронні блоки управління, які виробляють пригнічуючи сигнали. У цьому випадку кожен блок заздалегідь готовий до перетворення отриманого від мікрофона сигналу з метою вироблення максимально ефективного сигналу придушення. При цьому, в принципі, можна взагалі відмовитися від використання додаткових мікрофонів біля кожного каналу витоку мовної інформації. Подальше вдосконалення системи активного придушення звуку направлено на підвищення її ефективності, прихованості факту та місця проведення перемовин, зменшення енергоспоживання системи.
23
Васильев, Д. Е. "Повышение эффективности охранных систем с помощью детектирования звуковых колебаний в помещениях с использованием искусственного интеллекта". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 93, № 8 (2023): 52–54. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-01-2023-395.
Full textAbstract:
Объекты гражданского и государственного использования имеют системы безопасности, включающие в себя датчики движения, датчики открытия окон и дверей, камеры. Устройства в этих системах позволяют в режиме реального времени вести удаленный контроль над помещением и предупреждать случаи несанкционированного проникновения посторонних лиц на объект. Системы безопасности активно развиваются и используют в работе искусственный интеллект, позволяющий детектировать объекты через устройство наблюдения. Однако, идеальными эти системы нельзя считать: датчики движения имеют большой процент случаев ложного срабатывания, а камеры имеют «слепые» зоны и не всегда оборудованы системами ночного видения.
24
Бекмурзаев, Батырхан, Денис Ерёмин та Римма Калиева. "О ПЕРСПЕКТИВНЫХ АВТОМАТИЗИРОВАННЫХ СИСТЕМАХ ДЛЯ БОРЬБЫ С ОРГАНИЗОВАННОЙ ПРЕСТУПНОСТЬЮ". Вестник КазАТК 117, № 2 (2021): 119–29. http://dx.doi.org/10.52167/1609-1817-2021-117-2-119-129.
Full textAbstract:
Настоящая статья посвящена теме повышения уровня техники и технологий, которые используются правоохранительными органами для борьбы с организованной преступностью. В частности, освещен вопрос частичной автоматизации оперативно-розыскной деятельности, как более эффективного способа выявления, предупреждения, пресечения и раскрытия преступлений, а также более результативного метода сбора информации, по сравнению с традиционными процессуальными средствами. В работе даны общие сведения об оперативно-розыскной деятельности, обсуждены этапы и особенности проведения такого оперативно-розыскного мероприятия как наблюдение, раскрыты проблемы его проведения, вызванные человеком. Исходя из установленных проблем выполнен поиск и анализ публикаций, посвященных автомати-зированным системам, способным их решить. Таким образом, основной акцент в работе сделан на рассмотрении международного опыта в разработке автоматизированных систем, перспективных для правоохранительных органов. На основании выполненного анализа публикаций выделено три категории перспективных автоматизированных систем для борьбы с организованной преступностью: видеосистемы распознавания и слежения за подвижными объектами, системы автоматизированной обработки большого количества разнородных данных, системы распознавания и локализации источников звуков
25
КОЗІЙ, Ольга. "АКВАФОНОСЕМИ В УКРАЇНОМОВНИХ ТА АНГЛОМОВНИХ ПОЕТИЧНИХ ТВОРАХ: ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 52 (22 березня 2023): 9–14. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2022.52.1.
Full textAbstract:
Вода – універсальний символ чи не у всіх світових традиціях. Водночас її наділено найрізноманітнішими функціями. Окремі особливості води зумовили її персоніфікацію, зробили символом вічного руху, очищення, а разом з тим і руйнації. Тож невипадково воду розглядають як основу основ, повноту можливостей, синтез і детермінізм усіх елементів. Ця стаття є спробою порівняльного аналізу особливостей функціонування звукових образів, пов’язаних в українській та англійській мовах із водою. Для зіставлення цих аквафоносем обрано низку поетичних творів українських шістдесятників та яскраві приклади пейзажної лірики австралійських письменників. Вибір останніх зумовлений тим, що цей шар англомовної літератури ще недостатньо вивчений. Способи створення образів у літературі перебувають у сферах дослідження двох наук – літературознавства та мовознавства. Звук в описах картин природи – це художній елемент, що допомагає розкрити їхній психологічний підтекст та емоційне наповнення. Компактність віршованого тексту обумовлює вибір слів із багатоплановою семантикою: чим більшою кількістю смислів наповнене слово, тим змістовно багатшим і образно яскравішим є текст, тим сильнішим є його емотивний резонанс. Створення звукових образів, або звукосимволізм, передбачає генерування художніх смислів звуковою оболонкою слова. На фонетичному рівні мови художнього твору маємо справу з художнім звукописом. Під звукописом розуміємо систему звукового інструментування, спрямовану на створення звукового образу. Основними елементами художнього звукопису є: гармонія й дисгармонія, евфонія й какофонія, алітерація та асонанс, звукові повтори і звуконаслідування. Часто саме завдяки семантично навантаженим звукосполученням та їхній здатності до взаємодії читач може пройнятися віршем, побачити й відчути його.
26
ПРИХОДЧЕНКО, Сергій, Лариса КОРЯШКІНА, Ольга ШЕВЦОВА та Євгеній ЗАГИНАЙЛО. "КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ АРХІТЕКТУРИ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБРОБКИ БАГАТОДЖЕРЕЛЬНИХ АКУСТИЧНИХ СИГНАЛІВ". Information Technology: Computer Science, Software Engineering and Cyber Security, № 4 (18 лютого 2025): 169–77. https://doi.org/10.32782/it/2024-4-20.
Full textAbstract:
Робота присвячена розробці програмного забезпечення для моделювання поширення звукових хвиль у просторах з багатьма аудіо джерелами. Метою є створення гнучкої та масштабованої програмної системи для моделювання акустичних хвиль, що поєднує чисельні методи, оптимізацію обчислень і сучасну візуалізацію, надаючи ефективний інструмент для аналізу складних акустичних процесів у різних середовищах. Методологія. Запропоновано архітектуру програмного забезпечення симуляції звукових хвиль, яка базується на модульному підході та використовує методи скінченних і граничних елементів для розв’язання рівнянь акустики, механізми підтримки паралельних обчислень, візуалізацію результатів симуляції. Наукова новизна полягає у розробці комплексного підходу щодо створення програмного забезпечення для симуляції звукових хвиль, використовуючи обчислювальні методи і алгоритми, які сумісно розв’язують рівняння акустики і рівняння, GPU-прискорення та багатопотокову обробку, що дозволяє досягти високої точності і ступені достовірності моделювання та оптимізації обчислювальних ресурсів. Висновки. В розробленій моделі програмного забезпечення передбачені модуль візуалізації, який забезпечує тривимірну інтерпретацію результатів, і модуль збереження даних, що слугує для обробки великих обсягів інформації. Запропонована модель дозволяє досліджувати звукові коливання, та моделювати звукові хвилі з декількох джерел, що робить її корисною для вирішення широкого спектра задач, зокрема проектування акустичних середовищ і аудіотехнологій.
27
Zavgorodnia, Galyna. "Семантика элементов музыкального языка как показатель отличия западного и восточного мышления". Музичне мистецтво і культура, № 20 (17 грудня 2014): 283–94. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2014-20-283-294.
Full textAbstract:
В статье рассмотрен вопрос возможности проникновения в систему мышления такого вида искусства как музыка. Подчеркнута особая специфика элементов языка музыки, а именно: семантика каждого элемента музыкального языка изначально уже является творческим актом: звук, ритм, фактура, гармония, мелодика, тембр, регистр, динамика и т.д. Опираясь на противоположные направления в системе художественного мышления: Восток – Запад, раскрывается возможность проникновения в системную организацию каждого из предполагаемых полюсов. Различные типы музыкального мышления дают основание оценить выразительно-конструктивную организацию отличных друг от друга типов мышления, начиная от звука и до всего формообразующего процесса художественного целого.Ключевые слова: семантика, творческое мышление, конструктивная выразительность, функциональность, музыкальное пространство, элементы музыкального языка, специфика стиля: Восток-Запад, система звука, метроритм.
28
Ирезиев, С. Х. С. Э., та А. К. Сосаева. "ВКЛАД А.Г. МАЦИЕВА В ИССЛЕДОВАНИЕ ЧЕБЕРЛОЙСКОГО ДИАЛЕКТА ЧЕЧЕНСКОГО ЯЗЫКА". Известия Чеченского государственного университета, № 2/38 (7 липня 2025): 31–36. https://doi.org/10.36684/12-2025-38-2-31-36.
Full textAbstract:
Настоящая статья посвящена анализу научного вклада А.Г. Мациева в исследование чеберлойского диалекта чеченского языка и его значимости для становления и развития чеченского языкознания. В центре внимания – роль данного диалекта в реконструкции грамматического строя и фонетической системы чеченского языка. Авторами рассмотрены фонетические, морфологические и лексические особенности чеберлойского говора, а также дана развернутая характеристика вокалической и консонантной систем. Особое внимание уделено упрощенной системе гласных чеберлойского диалекта, которая, по мнению исследователей, представляет собой важнейший материал для историко-сравнительного анализа и восстановления древнейших ступеней развития гласного состава нахских языков. Выводы, сделанные на основе изучения этого диалекта, способствуют более полному пониманию процессов эволюции звуковой системы современного чеченского языка и ее диалектной дифференциации.
29
В.С., Горшков, Фомина О.В., Чернышов П.А. та Смирнов С.В. "ОРГАНИЗАЦИОННЫЕ, КОНСТРУКТИВНЫЕ И ТЕХНИЧЕСКИЕ МЕРОПРИЯТИЯ, НАПРАВЛЕННЫЕ НА ПОВЫШЕНИЕ УРОВНЯ ПОЖАРНОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ПРИ ПРИМЕНЕНИИ В СТРОИТЕЛЬСТВЕ СИСТЕМ ФАСАДНЫХ ТЕПЛОИЗОЛЯЦИОННЫХ КОМПОЗИЦИОННЫХ С НАРУЖНЫМИ ЗАЩИТНО-ДЕКОРАТИВНЫМИ ШТУКАТУРНЫМИ СЛОЯМИ И ГОРЮЧИМ ПОЛИМЕРНЫМ УТЕПЛИТЕЛЕМ". Pozharnaia bezopasnost`, № 4(117) (20 грудня 2024): 59–73. https://doi.org/10.37657/vniipo.pb.2024.117.4.006.
Full textAbstract:
Современные требования к энергоэффективности жилых и нежилых зданий предполагают использование в строительстве инновационных решений, эффективных теплоизоляционных материалов, энергосберегающих технологий отопления и освещения помещений. Одним из таких решений, набирающих все большую популярность в нашей стране, является устройство наружных систем теплоизоляции фасадов, которые можно использовать как при строительстве, так и для звуко- и теплоизоляции наружных стен с внешней стороны при реконструкции зданий. К наружным системам звуко- и теплоизоляции фасадов относятся два основных вида: фасадная теплоизоляционная композиционная система с наружными защитно-декоративными штукатурными слоями (СФТК или штукатурная система теплоизоляции) и навесные фасадные системы с воздушным зазором (НФС или вентилируемые фасады). В результате проведенных исследований по определению причин и процессов развития (распространения) пожара по наружным системам звуко- и теплоизоляции фасадов был накоплен уникальный опыт. Также были проведены научные и экспериментальные исследования в аккредитованных научных центрах и лабораториях. Это позволило определить ряд конструктивных требований обеспечения пожарной безопасности СФТК с горючим полимерным теплоизоляционным материалом. The article presents examples of analysis of fires with the spread of flame on the outer facades using plaster thermal insulation systems that show their particular hazard and the need to determine the structural features of these facade systems, which have a significant rate of spread of combustion and influence on the development of the fire. There is determined the nature of the vertical spread of the fire on the facade of the building, determined by the influence of the fire hazard of the building structures of the external walls (facades), as well as by the structural features of the buildings and the parameters of the development of the resulting fire. Taking into account the expanding market of use of facade systems in construction, the article considers the peculiarities of their fire hazard, gives recommendations on the installation and use of thermal insulation plaster systems (SFTK). The main organizational, structural and technical measures to improve fire safety of facade thermal insulation systems with external protective and decorative plaster layers and combustible polymer insulation are presented.
30
Кривошея, Н. Б., та В. О. Мартинова. "ОРФ-ПЕДАГОГІКА В СИСТЕМІ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 57 (2021): 34–48. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2021.57.03.
Full textAbstract:
У статті розкрито значення орф-педагогіки в системі музичної освіти дітей дошкільного віку. На основі законодавчих і нормативних документів визначено, що одним зі шляхів усебічного та гармонійного розвитку дитини є залучення її в процес музичного виховання, яке потужно впливає на розвиток особистості. Зазначено, що надзвичайно дієвою в процесі формування мистецько-творчої компетентності дітей дошкільного віку є орф-педагогіка, головним призначенням якої є залучення всіх дітей до музичної діяльності незалежно від їхніх здібностей, розкутість індивідуально-творчих сил, розвиток музикальності та творчості, вивільнення природних здібностей, самоствердження особистості, розвиток самостійності та свободи мислення тощо. Зауважено, що орф-педагогіка – це альтернативна система музичної освіти з головним складником імпровізацією, особливість якої полягає в глибокому та органічному взаємозв’язку музики, руху та мови. Акцентовано, що вона ґрунтується на принципах: навчання потрібне для розвитку (від потрібно до хочу); рух, звук, мова, спів неподільно пов’язані спочатку, і поступово поділяються потім (від єдності до розподілу), процес важливіший за результат (від процесу до результату), практика важливіша за теорію (від розваги до навчання). Розкрито зміст елементів системи орф-педагогіки (мовні вправи (декламація віршів і прози під супровід, голосові звукові ефекти – жартівливі віршики, забавлянки, лічилки, примовки, потішки «Кожушок», «Мишеня», «Дощик», «Жабки», «Кулачки й долоньки» тощо), поетичне музикування (читання під музичний супровід – «Осіння казка», вірш «Ніч», словесна гра з рухами «Веселий дід» тощо), музично-рухові вправи (рух під музику – «Іди, іди, дощику», «Ходить гарбуз по городу», «Подоляночка», «Будь уважним» тощо), гра на елементарних музичних інструментах (музичні іграшки та інструменти – ігри «Наш оркестр», «Музичні інструменти», «Чий ансамбль краще?», «Магазин музичних інструментів» тощо), елементарний музичний театр (інтегративна ігрова діяльності, з одночасним використанням музики, руху, танцю, мови та художнього образу – Музична казка про висоту звуків, казка «Про високі та низькі звуки», казка «Як виникли ноти?» тощо)) у системі музичної освіти дітей дошкільного віку. Доведено, що використання елементів орф-педагогіки сприяє розв’язанню важливого питання освіти через творчість.
31
Соловьёв, Виктор Иванович, Олег Владимирович Рыбальский та Вадим Васильевич Журавель. "Система автоматической сегментации пауз в фонограммах на основе нейронных сетей глубокого обучения". International Scientific Technical Journal "Problems of Control and Informatics" 66, № 1 (2020): 91–97. http://dx.doi.org/10.34229/1028-0979-2021-1-8.
Full textAbstract:
Использование нейронных сетей глубокого обучения для построения инструментария для проведения экспертиз материалов и аппаратуры цифровой звукозаписи позволяет решить «проклятую» проблему такой экспертизы — выявление следов монтажа в цифровых фонограммах. Эти сети обеспечивают высокую вероятность обнаружения таких следов в паузах речевой информации, записанной на фонограмме. Перед проведением поиска следов монтажа в исследуемой фонограмме необходимо выделить паузы (сделать ее сегментацию), а инструментарий, построенный на основе нейронных сетей глубокого обучения, требует работать в автоматическом режиме. Основным требованием автоматической сегментации является высокая эффективность выделения пауз в условиях постоянного изменения уровня шумов в фонограммах. Она определяется вероятностью в точке пересечения кривых ошибок I и II рода. На основе нейронных сетей глубокого обучения предложено создать автоматизированную систему сегментации фонограмм, имеющую высокую эффективность выделения пауз в речевой информации. При этом система должна быть независимой от уровня шумов в каждой конкретной паузе, а также языка, контекста и диктора, чья речь зафиксирована в фонограме. Предложено рассматривать паузы как один из видов звуковой информации, отличающийся своими характеристиками от языковой информации, зафиксированной в фоно-грамме. Для обучения таковой сети необходимо сделать первичную базу таковых звуков и пауз. На ее основе созданы три массива данных, предназначенных для обучения, тестирования и определения кривых ошибок I и II рода. После обучения и тестирования система прошла проверку на реальных фонограммах. В результате учета некоторых особенностей языка на нейронных сетях глубокого обучения построена система, обеспечивающая в автоматическом режиме эффективную сегментацию пауз в фонограммах. Полученные результаты удовлетворяют требованиям экспертизы, что подтверждено приведенными кривыми ошибок I и II рода.
32
Пасічник, А. М., та М. Ю. Ріпа. "АЛГОРИТМ ПОБУДОВИ ТА ОПТИМІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО РОЗМІЩЕННЯ ЗВУКОВИХ ДЖЕРЕЛ СИСТЕМИ ЕКСТРЕНОГО ОПОВІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ". Systems and Technologies 67, № 1 (2024): 25–29. http://dx.doi.org/10.32782/2521-6643-2024-1-67.4.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розробці алгоритму вирішення задачі оптимізації територіального розміщення елементів системи екстреного оповіщення населення за критерієм максимізації покриття території населеного пункту із допустимим рівнем потужності джерел звукових сигналів на основі застосування генетичних алгоритмів. Актуальність статті обумовлена потребою у покращенні сучасних систем екстреного оповіщення населення, особливо у випадках необхідності врахування особливостей певних територій. Ця проблема досить важлива у сучасному світі постійних надзвичайних ситуацій, а якісний розподіл джерел екстреного оповіщення може стати одним із важливих елементів системи попередження та вчасного реагування на катастрофи. Однією із найбільш ефективних технологій побудови таких систем є застосування генетичних алгоритмів, які забезпечують пошук найбільш ефективних варіантів в динамічному режимі з можливістю їх подальшої оптимізації. Тому розробка і удосконалення методів раціонального розміщення джерел та оптимізації технічних характеристик системи екстреного оповіщення населення є актуальною проблемою для безпеки та збереження здоров’я населення. Метою даної статті є розробка алгоритму структурної оптимізації територіального розміщення джерел звукових сигналів системи екстреного оповіщення населення за критерієм максимізації покриття території населеного пункту із допустимим рівнем потужності джерел звукових сигналів на основі модифікації генетичного алгоритму. У відповідності із запропонованим підходом в якості критерія оптимізації використовується функція максимального покриття території населеного пункту при мінімальній кількості джерел звукових сигналів допустимої потужності. В процесі пошуку оптимальної структури територіального розміщення елементів системи оповіщення застосовується модифікований генетичний алгоритм аналізу та визначення найбільш ефективних варіантів. В якості умови побудови оптимального розв’язку задачі визначено умову повного покриття території розміщення населення сигналами звукового оповіщення. За результатами проведених досліджень встановлено, що розроблений алгоритм дозволяє визначити оптимальну структуру територіального розміщення джерел звукових сигналів системи екстреного оповіщення населення за критерієм максимізації покриття території населеного пункту із допустимим рівнем потужності джерел звукових сигналів.
33
Шеретов, Юрий Владимирович. "On construction of exact solutions of stationary quasi-hydrodynamic system using Lin's substitution." Herald of Tver State University. Series: Applied Mathematics, no. 1 (April 21, 2023): 36–48. http://dx.doi.org/10.26456/vtpmk657.
Full textAbstract:
Описаны новые точные решения стационарной квазигидродинамической (КГД) системы, которые не удовлетворяют ни уравнениям Навье-Стокса, ни уравнениям Эйлера. С помощью подстановки Линя указанная КГД система свелась к системе обыкновенных дифференциальных уравнений, которая была до конца проинтегрирована. При $c_s\to +\infty$, где $c_s$ - скорость звука в жидкости, построенные решения стремятся к соответствующим точным решениям системы Навье-Стокса. New exact solutions of stationary quasi-hydrodynamic (QHD) system that do not satisfy either the Navier–Stokes equations or the Euler equations are described. With the help of Lin's substitution, the indicated QHD system was reduced to the system of ordinary differential equations, which was fully integrated. For $c_s\to +\infty$, where $c_s$ is the sound velocity in the liquid, the constructed solutions tend to the corresponding exact solutions of the Navier-Stokes system.
34
Джабраилова, А. А., та Х. Р. Сельмурзаева. "НОХЧИЙН МЕТТАН МУКЪАЧУ АЬЗНИЙН ИЙНА МОГ1А". Научно-практическая конференция «Взгляд современной молодежи на актуальные проблемы гуманитарного знания» 2020, № 1 (12 вересня 2020): 72–75. http://dx.doi.org/10.36684/24-2020-1-72-75.
Full textAbstract:
При образовании вторичных звуков системы гласных чеченского языка главную роль играет фонетический процесс ассимиляции. В статье рассматриваются первичные гласные звуки среднего ряда, нижнего подъема (смешанного ряда): краткая, долгая и полудолгая -а. Будучи твердыми и негубными, гласные звуки а, ā, â первого слога под влиянием губных и мягких гласных второго слога дают вторичные гласные заднего ряда, среднего подъема о, ō, оа и гласные звуки переднего ряда, среднего подъема е, ē, аь, тем самым расширяя систему гласных звуков современного чеченского литературного языка.
35
Zahorodnia, Liudmyla, та Tetiana Marieieva. "Формування звукової культури мовлення в дітей 5-го року життя з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення засобом дидактичної гри". Preschool Education: Global Trends 2 (10 вересня 2022): 94–122. http://dx.doi.org/10.31470/2786-703x-2022-2-94-122.
Full textAbstract:
Мета. Актуальність дослідження зумовлена потребами суспільства у гармонійному розвитку особистості дітей, у тому числі й тих, які мають фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення (ФФНМ). Сучасна освітня парадигма висуває перед педагогами завдання підвищення ефективності корекційно-розвивального процесу в закладі дошкільної освіти, зокрема через використання ігрової діяльності. Чільне місце серед ігор у цьому процесі посідають дидактичні.
 Методи і матеріали. У процесі дослідження було використано такі методи: 1) теоретичні: аналіз, синтез психолого-педагогічної та методичної літератури, індукція, дедукція; 2) емпіричні: спостереження, бесіди, логопедичне обстеження; 3) педагогічний експеримент; 4) методи математичної статистики. 
 Результати. У дітей з ФФНМ поєднуються порушення вимови звуків, складової структури слова, просодичних компонентів, інтонації, фонематичних процесів. Формування звукової культури мовлення в дошкільників із ФФНМ є важливим, адже розвиток фонематичних процесів позитивно позначається на становленні всієї мовленнєвої системи дитини. Ефективним засобом розвитку звукової культури мовлення дітей з ФФНМ є дидактична гра, як на заняттях, так і поза ними. За результатами діагностики було визначено, що порушення звукової культури мовлення за всіма критеріями (фонетичним, фонематичним, звукоскладовим і просодичним) мають 100% обстежуваних дітей. Було розроблено й апробовано систему роботи, що складалася з трьох етапів – підготовчого, формування первинних вимовних умінь і навичок, формування комунікативних умінь і навичок. Її реалізація відбувалася з урахуванням таких педагогічних умов: (1) природно і гармонійно включати ігри у всі можливі режимні моменти та фронтальні й індивідуальні заняття; (2) під час планування проведення ігор ураховувати послідовність роботи щодо формування звуковимови та фонематичного слуху й сприймання у дітей; (3) враховувати під час проведення ігор механізм дефекту, індивідуальні можливості й особливості поведінки дітей
 Висновки. Результати експериментального дослідження на констатувальному етапі засвідчили ефективність запропонованої системи роботи з дітьми 5-го року життя з ФФНМ, яка була зреалізована відповідно до виокремлених педагогічних умов.
36
Шпак, С. В., О. В. Дєньга, С. А. Шнайдер, О. І. Аксінорська, Ж. О. Новікова та О. А. Прийма. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ОЦІНКА КАРІОЗНОГО ПРОЦЕСУ ТА СТУПЕНЯ РЕЗОРБЦІЇ АЛЬВЕОЛЯРНОЇ КІСТКИ ЩЕЛЕП У ЩУРІВ НА ТЛІ МОДЕЛЮВАННЯ ХРОНІЧНОГО СТРЕСУ ТА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ". Інновації в стоматології, № 4 (30 грудня 2024): 52–56. https://doi.org/10.35220/2523-420x/2024.4.11.
Full textAbstract:
Тривалий психоемоційний вплив, зокрема звуковий стрес, відіграє суттєву роль у розвитку ряду патологічних процесів у зубо-щелепній системі. Негативна дія стресу часто реалізується через оксидантні ушкодження тканин, що може підвищувати ризик виникнення карієсогенних змін та прискорювати резорбцію кісткової тканини пародонта. Водночас, пошук ефективних лікувально-профілактичних комплексів, здатних компенсувати деструктивну дію стресу, залишається актуальним завданням. Мета дослідження. Оцінити вплив лікувального комплексу препаратів на каріозний процес та ступень резорбції альвеолярної кістки щелеп щурів на тлі моделювання хронічного стресу. Матеріали та методи. У дослідженні використано 34 щура-самця лінії Wistar (2-місячного віку, маса тіла 140±8 г), яких розподілили на три групи: інтактну (n=10), зі змодельованим хронічним звуковим стресом (n=12) та зі змодельованим стресом із подальшим застосуванням ЛПК (n=12). Упродовж 50 діб тваринам 2-ї та 3-ї груп моделювали хронічний звуковий стрес за допомогою ультразвукового відлякувача шкідників. У групі «стрес + ЛПК» тварини додатково отримували лікувальний комплекс препаратів. По завершенню досліду визначали кількість і глибину каріозних порожнин, а також ступінь резорбції альвеолярного відростка. Статистичну обробку результатів здійснювали за допомогою програми STATISTICA 6.1 з використанням t-критерію Стьюдента (р<0,01 вважали достовірним). Результати дослідження. Тварини, яким моделювали хронічний звуковий стрес, продемонстрували достовірне підвищення інтенсивності каріозних уражень та посилення резорбтивних процесів у кістковій тканині порівняно з інтактною групою. Водночас застосування лікувально-профілактичного комплексу на тлі тривалого звукового стресу суттєво поліпшувало морфофункціональні показники зубо-щелепної системи: знижувалася як кількість каріозних уражень, так і їх глибина, а також сповільнювалася деструкція альвеолярного відростка. Висновки. Отримані результати свідчать про виражену карієспрофілактичну та пародонтопротекторну дію застосованої композиції препаратів в умовах звукового стресу. Використання цього комплексу може стати перспективним напрямом у розробці профілактичних і лікувальних стратегій, спрямованих на запобігання та корекцію стрес-індукованих карієсогенних змін у зубо-щелепній системі.
37
Солихов, Д. К., Д. У. Хобилов та С. А. Двинин. "К теории ВРМБ в поле двумерно локализованной и неоднородной волны накачки при произвольном значении угла рассеяния". Оптика и спектроскопия 130, № 4 (2022): 597. http://dx.doi.org/10.21883/os.2022.04.52281.2631-21.
Full textAbstract:
Рассмотрена задача о вынужденном рассеянии Мандельштама-Бриллюэна (ВРМБ) в плазме в поле двумерно локализованной и неоднородной волны накачки при произвольных значениях угла рассеяния. Получены точные решения системы укороченных уравнений для амплитуды электромагнитной рассеянной волны и амплитуды звуковой волны в приближении сильной диссипации звуковых волн при произвольном направлении распространения рассеянной волны. Исследована угловая зависимость интенсивности рассеянного излучения и ее зависимость от параметра неоднородности волны накачки. Ключевые слова: вынужденное комбинационное рассеяние: ВКР, ВРМБ, SBS, SRS, ионный звук, приближении сильной диссипации.
38
Кондратюк, Э., та А. Маранов. "РАЗРАБОТКА И ВНЕДРЕНИЕ ИННОВАЦИОННОЙ НАВИГАЦИОННОЙ СИСТЕМЫ НА БАЗЕ ЛАЗЕРНОЙ ГОЛОГРАФИЧЕСКОЙ УСТАНОВКИ". Vodnij transport, № 2(30) (27 лютого 2020): 41–46. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553/2020.2.30.05.
Full textAbstract:
Технологія доповненої реальності є галуззю відображення інформації, що активно розвивається. Використовуючи технології тривимірного моделювання разом з технологією лазерного голографічного зображення, можна створити нові просунуті системи відображення навігаційної інформації. Такі системи дозволять створити прилади, здатні в більшій мірі подати необхідну інформацію в одному джерелі, без обмеження кутом огляду екрана. Зображення стане візуально доступне з будь-якого горизонтального кута, а також воно зможе відтворити тривимірність об'єкта. Скомбінувавши навігаційні прилади в одну систему відображення, можливе збільшення обсягу візуальної інформації, що передається з одного джерела в зрозумілому вигляді. Виходячи з цього, можливо набагато ефективніше оцінити інформацію, розглянувши її під різними кутами, додатково використовуючи метод відображення шарами, водночас показуючи водну поверхню і те, що знаходиться під нею. Деякі з методів побудови голограми здатні також створювати звук, що дозволяє використовувати це для удосконалення систем пошуку і порятунку. Спектр використання голографічних технологій великий і з кожним роком дослідження в цьому напрямку представляють нові результати і можливості. У статті будуть розглянуті питання побудови голографічного зображення за допомогою лазера і без використання моніторів. На прикладі фемтосекундного лазера буде описаний процес створення плазмових точок для відображення візуальної інформації, наведено приклад використання нанолазера для створення звукової хвилі і описаний принцип створення тривимірних моделей для подальшого їх відображення. Спираючись на теоретичні і практичні дослідження в цьому напрямку, будуть коротко описані приклади використання технологій в комплексі навігаційних систем позиціонування судна, а також системи пошуку і порятунку. Ключові слова: фемтосекундний лазер, воксель, нанолазер, ефект Керра
39
Пятакович, В. А., А. М. Василенко, and В. Ф. Рычкова. "Method for calculating the total loss for sound propagation in the mode of spaced radiation and reception." MORSKIE INTELLEKTUAL`NYE TEHNOLOGII)</msg>, no. 4(58) (December 2, 2022): 272–78. http://dx.doi.org/10.37220/mit.2022.58.4.053.
Full textAbstract:
В статье представлен метод расчета суммарных потерь на распространение звука по двум взаимно пересекающимся секторам. Предложенный метод позволяет оценить практические возможности гидроакустических средств, работающих в режиме разнесенного излучения и приема, а также обосновать размещение активных и пассивных элементов системы обнаружения признаков полей объектов в морской среде. Метод разработан на базе математического моделирования процессов распространения звуковых волн в морской среде и статистического анализа информации о гидролого-акустической обстановке. Алгоритмическая основа расчета параметров гидроакустического поля в двумерно-неоднородном канале распространения звука, с контролем критериев применимости лучевой теории, позволяет учесть изменчивость вертикального распределения скорости звука, рельеф дна вдоль трассы распространения сигналов, волнение поверхности моря, акустические свойства грунта. Приведены результаты расчета суммарных потерь на распространение звука для полигона, расположенного в северо-западной части Тихого океана.
40
МАРКІНА, Ольга, Максим МАРКІН та Ростислав ПРИЙМАК. "ЗАСТОСУВАННЯ СПЕКТРАЛЬНОГО АНАЛІЗУ ЗВУКОВИХ ХВИЛЬ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ НЕСПРАВНОСТЕЙ ДВИГУНІВ ВНУТРІШНЬОГО ЗГОРЯННЯ В АВТОМОБІЛЯХ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 4 (28 листопада 2024): 97–107. https://doi.org/10.31891/2219-9365-2024-80-12.
Full textAbstract:
У даній статті розглянуто методи вдосконалення безконтактного контролю двигунів внутрішнього згоряння) автомобілів шляхом аналізу звукових сигналів їх роботи. Основною метою дослідження було впровадження новітніх акустичних технологій та спектрального аналізу для виявлення несправностей на ранніх етапах експлуатації двигунів. Проведено експериментальні дослідження із записом звуків роботи двигуна в різних режимах за допомогою стандартних пристроїв, зокрема смартфону Samsung A54. Результати дослідження показали, що спектральний аналіз звукових хвиль є ефективним інструментом для діагностики технічного стану ДВЗ. У статті представлено графіки звукових хвиль, що ілюструють різні режими роботи двигуна (з увімкненим і вимкненим кондиціонером, на різних передачах), а також графік абсолютних амплітуд для різних режимів. Аналіз даних показав наявність характерних аномалій, які можуть вказувати на несправності, такі як потрапляння повітря в систему двигуна, перевантаження через роботу кондиціонера та аномальні вібрації. Виявлені проблеми потребують додаткової діагностики для підтвердження і своєчасного усунення. Запропонована методика дозволяє знизити витрати на технічне обслуговування двигунів за рахунок ранньої діагностики, що підвищує конкурентоспроможність підприємств автомобільної промисловості.
41
Bosiakov, Sergei M., Kirill S. Yurkevich, Gennady I. Mikhasev, Lyudmila G. Petrova та Marina M. Maisyuk. "Оценка толщины хрящевого трансплантата для тимпанальной мембраны при удалении ретракционного кармана (конечно-элементное моделирование)". Journal of the Belarusian State University. Mathematics and Informatics, № 1 (12 квітня 2021): 69–78. http://dx.doi.org/10.33581/2520-6508-2021-1-69-78.
Full textAbstract:
Возникновение ретракционного кармана тимпанальной мембраны (барабанной перепонки) влечет за собой нарушение звуковой проводимости среднего уха. Хирургическое удаление фиксированных ретракционных карманов приводит к появлению перфораций, на место которых устанавливается хрящевой трансплантат. Целью работы являлось определение геометрических параметров хрящевого трансплантата, обеспечивающих звуковую проводимость колебательной системы среднего уха, соответствующую слуховым функциям среднего уха в норме. Определение геометрических параметров трансплантата осуществлялось на основании соответствующей конечно-элементной модели. В качестве величин, характеризующих слуховую проводимость колебательной системы среднего уха, рассматривались собственные частоты свободных колебаний. На основании сравнительного анализа спектров собственных частот свободных колебаний среднего уха в норме и среднего уха с хрящевыми трансплантатами различной толщины установлено, что толщина трансплантата, накладываемого на задневерхний квадрант после удаления фиксированного ретракционного кармана, составляет 0,193 ± 0,031 мм. Полученные результаты могут быть использованы при планировании хирургических операций по восстановлению целостности барабанной перепонки и улучшению слуховой проводимости.
42
Ліневич, О. "Гетерогенний архітектурний фреймворк для системи відеоаналізу". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 39 (2021): 27–33. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.39.2021.247388.
Full textAbstract:
Об’єктами дослідження є системи аналізу зображень, звуків, відео. У статті зроблено огляд природної і автоматизованих систем аналізу відео, звуків, зображень. Було виявлено, що людина надає вищі показники якості аналізу відео, так яквраховує і синтезує за допомогою логічних умовиводів зображення зі звуками. Існуючі комп’ютерні програми не будують логічно зв’язаних умовиводів і мають негучку структуру через що їх можливість еволюційної розробки(наприклад вбудова механізму синтезу звуків і зображень) обмежена. Метою роботи є підвищення якості аналізу відео і побудова гнучкого рішення. Для досягнення мети пропонується побудова архітектурного рішення за процесами аналізу людини – із врахуванням зображення, звуків, їх поєднанням у логічні умовиводи та винесення кожного етапу аналізу у компоненти описані в доменній термінології.
 Бібл. 10, іл. 1, табл. 1
43
Толоконников, Л. А. "Дифракция плоской звуковой волны на двух упругих цилиндрах с неоднородными покрытиями". Чебышевский сборник 19, № 1 (2018): 238–54. http://dx.doi.org/10.22405/2226-8383-2018-19-1-238-254.
Full textAbstract:
В статье получено аналитическое решение задачи дифракции плоской звуковой волны на двух однородных упругих цилиндрах с радиально-неоднородными покрытиями, находящимися в идеальной жидкости. Волновые поля в содержащей среде и однородных упругих телах находятся аналитически, а для нахождения полей смещений в неоднородных покрытиях построена краевая задача для системы обыкновенных дифференциальных уравнений второго порядка.С помощью непрерывно-неоднородных упругих покрытий можно эффективно изменять характеристики рассеяния тел в определенных направлениях, если подобрать соответствующие законы неоднородности для механических параметров покрытия. Задача представляет интерес для изучения дифракции звука на решетке цилиндрических тел, а также служит необходимым элементом решения методом мнимых источников задачи о дифракции звука на одиночном однородном упругом цилиндре с неоднородным покрытием, находящемся вблизи акустически мягкой или абсолютно жесткой плоской поверхности.
44
Мухін, Антон. "СИСТЕМА АВТОМАТИЗОВАНОГО НАГЛЯДУ ЗА СТАНОМ ЗДОРОВ’Я ВОДІЯ ПІД ЧАС РУХУ АВТОМОБІЛЯ". Herald of Khmelnytskyi National University. Technical sciences 335, № 3(1) (2024): 152–57. http://dx.doi.org/10.31891/2307-5732-2024-335-3-22.
Full textAbstract:
Запропоновано інтеграцію в блок допомоги при керуванні сучасним автомобілем додаткової системи автоматизованого нагляду за станом здоров’я водія під час руху. Основною метою такої системи є догляд за критичними показниками здоров’я такими, як температура, серцевий тиск, рівень кисню в крові у відсотковому співвідношенні, показниками електрокардіограми, фотоплетизмограма та звукове дослідження легень та серця - стетоскопія. Запропоновано електронні схеми для реалізації керування даною системою та інтеграцію її до головного електронного блоку автомобіля за допомогою спеціального протоколу на основі послідовного інтерфейсу підключення. Одночасне зчитування, обробку та передавання даних планується реалізувати за допомогою операційної системи реального часу відповідних сенсорів. Обрано основні необхідні складові частини системи замірювання основних показників здоров’я – мікросхема, що використовується для зчитування та оброки сигналів електрокардіограми та фотоплетизмограми. Така система є особливо актуальною в сьогоденні, коли станом на 2020 рік, 25% всіх мешканців країни є водіями. Ще один показник, котрий робить цю систему особливо актуальною, це відсутність схожих систем на ринку. На момент написання статті, не має вбудованих систем в автомобілях, котрі б дозволяли робити постійний моніторинг стану здоров’я водія. Такі системи існують тільки, як додаткові прилади та не є сертифікованими приладами і в більшості знаходяться у стані розробки. Система дозволяє попереджувати про небезпеку для водія, що є особливо критичним під час руху, та проводити активний та пасивний моніторинг роботи серця, накопичувати дані та відправляти та за необхідності передавати їх лікарям для подальшого дослідження. Апаратна реалізація описана у вигляді електричних схем підключення сенсорів до основного мікроконтролера, котрий виконує керуючу функцію. Механічне підключення системи в автомобіль планується в місцях прямого контакту з тілом людини, такими як кермо, водійське сидіння, паски безпеки. Результати дослідження показують можливість реалізації такої системи використовуючи сучасні компоненти і програмні рішення It is proposed to integrate an additional system of automated monitoring of the driver's health while driving into the assistance unit of a modern car. The main purpose of such a system is to take care of critical health indicators such as temperature, heart pressure, blood oxygen level in percentage ratio, electrocardiogram indicators, photoplethysmography and sound examination of the lungs, and heart-stethoscopy. Electronic circuits for implementing the control of this system and its integration into the main electronic unit of the car using a special protocol based on the universal serial interface are proposed. The main microcontroller on which it is proposed to manage the system is STM32F412CG. Simultaneous reading, processing and transmission of data is planned to be implemented using the real-time operating system for the corresponding sensors. All the necessary components of the system for measuring the main health indicators have been selected. Such a system is especially relevant today, when in 2020 year, 25% of all residents of Ukraine are drivers. Another indicator that makes this system particularly relevant is the lack of similar systems on the market. At the time of writing, there are no embedded systems in cars that would allow for constant monitoring of the driver's health. Such systems exist only as additional devices which are not certified and are mostly under development. The system allows you to warn about the danger to the driver, which is especially critical during the movement, and to conduct active and passive heart monitoring, accumulate data and send, if necessary transfer them to doctors for further research. The hardware implementation is described as electrical diagrams for connecting the sensors to the main microcontroller, which performs the control function. The mechanical connection of the system to the car is planned in places of direct contact with the human body, such as the steering wheel, driver's seat, and seat belts. The results of the research confirm the possibility of implementation for such a system while using modern hardware components and programming solutions.
45
МАЙСТРУК, Микола. "СУЧАСНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ДИХАЛЬНИХ ВПРАВ В ПРАКТИЦІ ФІЗИЧНОГО ТЕРАПЕВТА У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ". Physical Culture and Sport: Scientific Perspective, № 2 (27 жовтня 2022): 24–29. http://dx.doi.org/10.31891/pcs.2022.2.4.
Full textAbstract:
Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) - це поширена патологія дихальної системи, яка появляється незворотними змінами дистальних відділів дихальних шляхів. У зв’язку з погіршенням світової екологічної ситуації щорічно статистична реєстрація захворюваності на ХОЗЛ зростає. Рівень летальності при цій патології залишається високим.
 В програму реабілітації хворих обов'язково включаються дихальні вправи. Основними серед них були статичне дихання, динамічне дихання, статичне діафрагмальне дихання, довільно кероване або локалізоване дихання, спеціальні дихальні вправи та дихальні вправи з дозованим опором. Звукова гімнастика передбачала спеціальні вправи, пов'язані з вимовою звуків і їх сполучень у визначеній послідовності та визначеним способом. Застосовували також респіраторну гімнастику.
 Метою роботи було визначити особливості застосування дихальних вправ у фізичній реабілітації хворих на хронічне обструктивне захворювання легень.
 Розробка сучасних аспектів використання дихальних вправ в практиці фізичного терапевта у хворих н хронічне обструктивне захворювання легень
 ХОЗЛ - це поширена патологія дихальної системи, яка появляється незворотними змінами дистальних відділів дихальних шляхів, яка призводить до істотного економічного й соціального збитку, в наслідок цього виникає об’єктивна потреба розробки та впровадження індивідуальних програм фізичної реабілітації цієї категорії пацієнтів. Дихальні вправи – є обов’язковим складовим усіх програм фізичної реабілітації хворих на хронічне обструктивне захворювання легень.
46
Bekmurzayev, B. Zh, D. I. Yeryomin, and R. A. Kaliyeva. "PROSPECTS FOR THE DEVELOPMENT OF AUTOMATED LAW ENFORCEMENT SYSTEMS." Bulletin of Korkyt Ata Kyzylorda University 57, no. 2 (2021): 160–67. http://dx.doi.org/10.52081/bkaku.2021.v57.i2.050.
Full textAbstract:
Настоящая статья посвящена теме повышения уровня техники и технологий, которые используются правоохранительными органами для борьбы с организованной преступностью. В частности, освещается вопрос частичной автоматизации оперативно-розыскной деятельности, применение средств которой в целях выявления, предупреждения, пресечения и раскрытия преступлений считается более эффективным и характеризуется большей результативностью с позиции сбора информации по сравнению с традиционными процессуальными средствами. В работе даются общие сведения об оперативно-розыскной деятельности, подробно обсуждаются особенности проведения такого оперативно-розыскного мероприятия как наблюдение. Основной акцент делается на рассмотрении международного опыта в разработке автоматизированных систем, перспективных для правоохранительных органов: видеосистемы распознавания и слежения за подвижными объектами, системы автоматизированной обработки большого количества разнородных данных, системы распознавания и локализации источников звуков. Ключевые слова: оперативно-розыскная деятельность, наблюдение, программное обеспечение, актуальные проблемы
47
Отрох, С., О. Андрійчук, Р. Гусейнов та К. Олєнєва. "СИСТЕМА АВТЕНТИФІКАЦІЇ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ АКУСТИЧНИХ СИГНАЛІВ". Information and communication technologies, electronic engineering 1, № 2 (2021): 45–53. http://dx.doi.org/10.23939/ictee2021.02.045.
Full textAbstract:
У роботі досліджені питання автентифікації та авторизації користувачів в системах, які працюють в мережі Інтернет, розглянуто проблему надійності отримання доступу та варіанти покращення і підвищення рівня безпеки та збереження даних користувачів. В статті запропоновано вирішення проблеми підвищення надійності за рахунок розробленої системи автентифікації з використанням аналізу звукових сигналів. Доведено, що проблема захисту облікових засобів користувачів стає тільки важливішою з розповсюдженням інтернет технологій в житті пересічних людей
48
ПАНЬКІВ, Мар’ян. "КОМПОЗИТОРСЬКА ТВОРЧІСТЬ В СУЧАСНОМУ МУЗИКОЗНАВЧОМУ ДИСКУРСІ: ВЕКТОРИ ДОСЛІДЖЕННЯ". Fine Art and Culture Studies, № 5 (24 грудня 2024): 47–57. https://doi.org/10.32782/facs-2024-5-7.
Full textAbstract:
В статті досліджено сучасні теоретичні концепції функціонування композиторської творчості. До уваги взято найбільш ґрунтовні музикознавчі праці, які є базовими у вивченні індивідуальності митця і його художньої діяльності. Мета роботи – узагальнити сучасні теоретичні концепції функціонування композиторської творчості в контексті системного осмислення цього мистецького феномену. Методологія дослідження є комплексною, зокрема використано методи: аналізу та синтезу, що дозволяє розглянути множинні музикознавчі розробки та об’єднати їх в єдину систему вивчення композиторської творчості; компаративний – спрямований на виявлення різних аспектів осмислення феномену композиторської діяльності, системний – обумовлює взаємозв’язок аналізованих наукових праць у музикознавчому дискурсі; узагальнення – забезпечує обґрунтованість і логічність зроблених в статті висновків. Наукова новизна статті полягає у систематизації сучасних музикознавчих концепцій щодо композиторської творчості, що є важливим в аспекті комплексного дослідження діяльності митця. В роботі узагальнено концептуальні положення фундаментальних наукових праць українських музикознавців щодо композиторської творчості. Відзначено, що концепція композиторської індивідуальності, запропонована І. Драч, базується на індивідуально-особистісному підході. Композиторську індивідуальність авторка трактує як «цілісність художнього світу митця», яка «у конкретному мовному матеріалі та системі образів» утворює індивідуальний авторський стиль. Цій думці суголосна точка зору Т. Гусарчук, яка наголошує на особистісних детермінантах в композиторській творчості, які проявляються передусім у індивідуалізації музичного стилю, який і є визначником творчої індивідуальності митця. Сучасний ракурс дослідження феномену універсалізму творчої особистості музиканта репрезентовано в працях О. Коменди. Науковицею запропоновано дефініцію поняття «універсальна творча особистість», розроблено типологію універсальної творчої особистості музиканта. Новітній погляд на вивчення композиторської творчості як інтерпретацію запропоновано Р. Каширцевим. Дослідник переконливо доводить, що інтерпретація «пронизує весь творчий процес композитора від самого початку, тобто від зародження ідеї». Вона обумовлюється внутрішніми й зовнішніми чинниками, де внутрішній чинник становить «творча індивідуальність митця», а зовнішній – «об’єктивні передумови написання твору». Жанрово-стильові аспекти композиторської творчості зазвичай становлять проблематику персоніфікованих наукових досліджень, адже сучасна композиторська творчість репрезентує широку жанрову і стильову палітру найрізноманітніших індивідуально-авторських інтерпретацій. Жанрово-стильова модель, як історично сформований феномен, становить універсальну аналітичну систему комплексного дослідження музичного твору і творчості митця. Сучасні техніки письма, зокрема комп’ютерні технології, активно включаються в мовний словник новітньої композиторської стилістики. Їх застосування значно збагачує музично-звукову палітру, стимулює формування нової музичної жанровості, активізує самореалізацію музиканта-композитора і виконавця. Актуальною в сучасній українській композиторській творчості постає тема національного. Як ментальне коріння вона проростає в творчості кожного українського митця, що виявляється на рівні жанрів (оперті на пісенно-танцювальні фольклорні національні витоки), стилістики (інтонаційно-мовних компонентах музичного висловлювання), художньо-образному наповненні творів. У висновках наголошено, що сучасний музикознавчий дискурс репрезентує різні вектори дослідження композиторської творчості. В центрі уваги науковців незмінно залишається особистість митця – індивідуальність як універсум, що продукує «нові духовні смисли, відкриває нові звукові світи і художні структури, жанрово-стильові простори, техніки і системи звукоорганізації» що становлять парадигму сучасного музичного мистецтва і обумовлюють його подальший розвиток.
49
Демидова, Марина Григорівна. "Зміст та особливості формування інструментально-виконавських навичок учнів-початківців у процесі музичної освіти". Південноукраїнські мистецькі студії, № 4 (29 січня 2025): 24–30. https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-4.4.
Full textAbstract:
У статті розглядається питання формування загальних інструментально-виконавських навичок у процесі навчання учнів-початківців гри на музичних інструментах (фортепіано, клавішних, ударних, духових, струнних). До таких загальних специфічних навичок віднесено: розташування виконавця біля інструмента (правильно сидіти чи стояти); спосіб видобування звуків (знання анатомії та фізіології органів, які беруть участь у процесі гри); нотна орієнтація, що визначає якість відповідності звуковисотності; метроритмічність відповідно до авторського тексту; характер, амплітуда, швидкість рухів пальців, рук, губ; формування звукової хвилі на різних інструментах (окрім фортепіано); підпорядкування технічних завдань художньому втіленню змісту музики. Таким чином, мета статті полягає в систематизації науково-методичних знань щодо теоретичних і практичних засад методики навчання учнів-початківців гри на музичних інструментах. Виявлено механізм звуковидобування, характерний для гри на будь-якому музичному інструменті, що полягає у вказаній послідовності взаємопов’язаних ланок: нотний знак, уявлення про звук, м’язово-рухова установка, виконавський рух, реалізація звучання, слуховий аналіз. Доведено, що рухові навички можуть взаємодіяти, а можуть і протистояти одна одній. Зазначено, що узгодження навичок відбувається в разі, якщо: а) система рухів, що входять в одну навичку, відповідає системі рухів, включених в іншу навичку; б) удосконалення однієї навички створює умови для реалізації іншої; в) фактичне оволодіння однією навичкою є початком осмислення необхідності освоєння іншої. У статті акцентується увага на тому, що в процесі початкового навчання гри на будь-якому інструменті важливо сконцентрувати увагу викладача на формування в учнях таких навичок: рухово-технічних, метро-ритмічних, нотно-орієнтованих, рухо-слухових, художньо-образних.
50
Zavgorodnia, Galyna. "Феномен музыкального пространства в аспекте традиций: Восток — Запад." Музичне мистецтво і культура, № 21 (25 грудня 2015): 188–97. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2015-21-188-197.
Full textAbstract:
Статья посвящена систематизации представлений о психологии творческого процесса, как своеобразного, исторически сложившегося, диалога двух типов художественно-образного мышления. Актуальность заявленной темы определена значимостью для сегодняшнего дня процессов диффузии тенденций Восток — Запад в музыкальной жизни нашей планеты. Можно выделить общий аспект такого явления: чем ярче и замкнутее закономерности той или иной системы, тем интереснее и специфичнее их интеграционный процесс. Восток и Запад отражают особого рода идею сложившихся традиций, проблема взаимоотношения которых является одним из наиболее интересных ракурсов теоретических исследований.Ключевые слова: пространство, время, художественное мышление, система, музыкальный язык, звуковой процесс, жанр, форма, стиль, горизонталь, вертикаль, музыкальная мысль.