Journal articles on the topic 'Система звукова'

В статье рассматриваются основные модели звуковой драматургии в современном белорусском игровом кино. Звуковая драматургия трактуется как структурно-семантическая организация внутрикадровой и закадровой формы звуковых компонентов (речи, музыки, шумов) в их разнообразных композиционно-драматургических функциях в целях создания целостного звукового и звукозрительного образа фильма. Каждый из основных звуковых компонентов обладает своими свойствами, однако их можно классифицировать по следующим признакам: функциональность, содержательность, фонизм. Для речевого и шумового компонентов характерны все основные свойства (композиционно-драматургические функции, структурно-семантическая значимость, громкостные, темповые, тембровые характеристики). Музыкальный компонент наиболее сложный по своей структуре и отличается как имманентно присущими ему характеристиками (музыкально-выразительные средства, жанрово-стилевые черты, особенности композиторской техники и др.), так и формами существования в экранном произведении. Вступая в сложное взаимодействие, все звуковые компоненты создают звуковую драматургию, которая является частью общей драматургии фильма. Функционирование всех звуковых компонентов фильма анализируется на материале современных белорусских игровых фильмов разных жанров – детектива, психологической драмы, хоррора, байопика. В биографической ленте «Купала» создана разветвленная звуковая драматургия на основе лейтмотивности, монотематизма, полистилистики. Авторское переосмысление музыкальных источников и активная работа с цитатным материалом присутствуют в лентах «Масакра» и «Следы на воде». Отмечаются многообразные структурно-семантические и темброво-колористические функции речевого компонента, а также символическая и концептуальная роль шумовой сферы в картинах «Купала» и «В тумане». Делается вывод о том, что звуковая драматургия современного фильма выступает как система звуковых средств экранного произведения в их образно-содержательном и конструктивном единстве.

Рассмотрены наклонные ионно-звуковые волны в плазме, в которой ионы движутся однонаправлено. В рамках линейной теории выведено двумерное дисперсионное соотношение и показано, что в системе возможны обратные и боковые волны. Развитая в работе нелинейная теория обратных и боковых волн базируется на выводе и анализе псевдопотенциала Сагдеева. Вычислены нелинейные профили обратной и боковой ионно-звуковых волн. Найдено, что профили обратной и боковой волн неотличимы от профиля обычной прямой ионно-звуковой волны. Ключевые слова: плазма, ионно-звуковая волна, обратная волна, боковая волна, псевдопотенциал Сагдеева.

В данной статье рассматривается антропология звука в контексте изучения акустического кода и звуковой картины мира как универсальной информационной модели в традиционной культуре монгольских народов. Такая информационная модель представляет собой дифференцированную систему звуков со своими грамматическими и синтаксическими правилами, способную не только передать всю сложность представлений человека об окружающем мире, но и воздействовать на него, служа залогом сохранения мирового порядка. Понятие «антропология звука» гораздо шире и объемнее, чем семантика, которая является одной из ее ключевых составляющих. Поскольку в современной российской науке в рамках направления Антропология искусства еще только обсуждаются вопросы терминологии, точного определения антропологии звука пока не существует. В статье рассматривается звук человеческого голоса, выполняющий коммуникативную функцию и обладающий огромной силой воздействия на природу и социум. Акустический код, характеризуя культурный и природный ландшафт, включает широкий спектр звуков от природных, натуральных до строго организованных вербальных и музыкальных текстов и отличается полифункциональностью. О магии звука голоса человека свидетельствуют народные поверья и легенды, в которых отражаются мифологические и религиозные представления монгольских народов. Сформированный в течение тысячелетий мир степной культуры номадов включал много-уровневую систему звуковых кодов, реализованных как в музыкальной, так и в немузыкальной формах. Исследуется семантика звука в возгласных распевах и обрядовых протяжных песнях монголов уртын дуу, репрезентирующих особый «генетический код» и являющихся этническим маркером культурной традиции. Обрядовые протяжные песни уртын дуу, в том числе песнопения, исполняющиеся во время грозы, мелодический свист3 или посвист тесно связаны с обрядом призывания небесной благодати и культом предков. Они являются одним из важных компонентов целостной обрядовой системы, организующим звуковое поле традиционной культуры монгольских народов. Кроме того, в статье пунктирно представлен феномен звука в многомерном пространстве шаманского и буддийского космоса. Таким образом, в данной статье отражено обрядовое содержание звукового пространства монгольского мира, чем и обусловлен выбор материала (мифологические представления о голосе, обрядовые протяжные песни, мантры и т. п.). Автор не ставил целью исследовать всю палитру звукового поля традиционной культуры монгольских народов. Это тема будущего специального исследования. This article examines the anthropology of sound in the context of studying the acoustic code and the sound picture of the world as a universal information model in the traditional culture of the Mongolian peoples. Such an information model is a differentiated system of sounds with its own grammatical and syntactic rules, which can not only convey the complexity of a person's ideas about the surrounding world, but also affect it, serving as a guarantee of preserving the world order. The sound of the human voice, which performs a communicative function and has a huge impact on nature and society, is considered in the context of an acoustic or sound code of the steppe culture of the Mongolian peoples. The acoustic code of traditional culture, characterizing the cultural and natural landscape, includes a wide range of sounds from natural to strictly organized verbal and musical texts and is characterized by polyfunctionality. Folk beliefs and legends, which reflect the mythological and religious ideas of the Mongolian peoples, testify to the magic of the sound of the human voice. The article examines the semantics of sound in the exclamatory chants and ritual long songs of the urtynduu Mongols, which represent a special “genetic code” and are an ethnic marker of their cultural tradition. The ritual long songs urtynduu, including chants performed during thunderstorms, melodic whistling or whistling, are closely related to the rite of invoking heavenly grace and the cult of ancestors. They are one of the important components of the integral ritual system, organizing the sound field of the traditional culture of the Mongolian peoples. In addition, the article presents the dotted line phenomenon of sound in the multidimensional space of the shamanic and Buddhist cosmos.

У статті проаналізовано поняття фонетична субкомпетентність як оволодіння фонетичною системою української мови, свідоме практичне застосування отриманих теоретичних знань у власному мовленні; визначено її мовний компонент; в аспекті мовного компонента з’ясовано поділ звукових одиниць на сегментні та суперсегментні; обґрунтовано, що вивчення звуків ґрунтується на фізичному, фізіологічному й лінгвістичному аспектах, а звук є явищем фізичним, маючи висоту, силу (інтенсивність), тон, тембр, тривалість у часі, утворюється апаратом мовлення людини й сприймається її слуховим апаратом та має суспільний характер; досліджено, що майбутні вчителі української мови вперше засвоюють поняття «фонема», що виконує конститутивну, ідентифікаційну й дистинктивну функції, й, осмислюючись через морфему чи слово, вичленовується людською свідомістю, ознайомлюються з її ознаками та усвідомлюють різницю між звуком і фонемою; встановлено, що в курсі «Сучасної української літературної мови» студенти вивчають поняття «фонетичний склад» як елемент звукового ланцюжка, його фонетичні характеристики, специфічну ознаку – поєднання несегментних фонетичних одиниць, а також досліджують його у фонетичному (форма організації звуків), фонологічному (форма організації фонем) й історичному аспектах (успадкований від праслов’янської мови); висвітлено проблему ознайомлення з надсегментними явищами фонетичної системи української мови, до яких уналежнено склад й інтонацію; умотивовано урахування специфічних принципів навчання: спиратися на усне мовлення й виробляти увагу до мовлення, що відповідає літературним нормам; удосконалювати вміння артикулювати звуки української мови; поєднувати імітаційний шлях засвоєння орфоепічних навичок із свідомим засвоєнням норм літературного мовлення; спиратися на мовний слух, удосконалювати слухову пам’ять; постійно тренувати в зіставленні звукової оболонки слів; навчання фонетики з іншими розділами науки про мову; урахування особливостей місцевої говірки; фізичного розвитку органів мовлення та вибір часткових методів і прийомів: фонетичний (фонематичний, орфоепічний) розбір; вправи, спостереження й аналіз звукового складу мови; диференціювання звуків мови; спостереження й аналіз за артикуляцією звуків; виявлення структури складу, ритміки слова; спостереження над інтонаційним оформленням тексту. Ключові слова: лінгвістична компетентність, фонетична субкомпетентність, звук, фонема, склад, інтонація.

Статья посвящена рассмотрению ряда аспектов композиционного метода Марко Строппы на примере «Traiettoria» для фортепиано и генерированных компьютером звуков. Проблема «сочинения звука» решается композитором путем выстраивания диалектики отношений между электронным и акустическим инструментарием в рамках композиции смешанного типа. Этапами прекомпозиционной работы становятся организация пространственной таксономии, поиск и фиксация комплексов звуков, соответствующих понятию «звуковых сущностей», или «Организмов Музыкальной Информации», а также разработка системы нотной записи, способствующей «визуализации» музыкальной идеи. The article covers some aspects of the compositional method of Marco Stroppa on the example of Traiettoria for piano and computer-generated sounds. The composer solves the problem of “composing sound” by building a dialectic of the relationship between electronic and acoustic instruments within a composition of a mixed type. The stages of pre-compositional work are the organization of spatial taxonomy, the search and fixing of complexes of sounds that correspond to the concept of “sound entities”, or “Organisms of Musical Information”, as well as the development of a musical notation system that promotes the “visualization” of a musical idea.

Настоящая статья посвящена теме повышения уровня техники и технологий, которые используются правоохранительными органами для борьбы с организованной преступностью. В частности, освещен вопрос частичной автоматизации оперативно-розыскной деятельности, как более эффективного способа выявления, предупреждения, пресечения и раскрытия преступлений, а также более результативного метода сбора информации, по сравнению с традиционными процессуальными средствами. В работе даны общие сведения об оперативно-розыскной деятельности, обсуждены этапы и особенности проведения такого оперативно-розыскного мероприятия как наблюдение, раскрыты проблемы его проведения, вызванные человеком. Исходя из установленных проблем выполнен поиск и анализ публикаций, посвященных автомати-зированным системам, способным их решить. Таким образом, основной акцент в работе сделан на рассмотрении международного опыта в разработке автоматизированных систем, перспективных для правоохранительных органов. На основании выполненного анализа публикаций выделено три категории перспективных автоматизированных систем для борьбы с организованной преступностью: видеосистемы распознавания и слежения за подвижными объектами, системы автоматизированной обработки большого количества разнородных данных, системы распознавания и локализации источников звуков

В статье рассматривается задача рассеяния звуковых волн абсолютно жестким цилиндром с радиально-неоднородным изотропным упругим покрытием в плоском волноводе. Полагается, что волновод заполнен однородной идеальной жидкостью, одна его граница является абсолютно жесткой, а другая - акустически мягкой, законы неоднородности материала покрытия цилиндра описываются дифференцируемыми функциями, гармоническая звуковая волна возбуждается заданным распределением источников на сечении волновода. В случае установившихся колебаний распространение малых возмущений в идеальной жидкости описывается уравнением Гельмгольца. Колебания неоднородного изотропного упругого цилиндрического слоя описываются общими уравнениями движения сплошной среды. Для нахождения поля смещений в неоднородном покрытии построена краевая задача для системы обыкновенных дифференциальных уравнений второго порядка. Первичное поле возмущений представлено совокупностью собственных волн волновода. Давление рассеянного цилиндрическим телом поля ищется в виде потенциала простого слоя. Построена функция Грина для уравнения Гельмгольца, удовлетворяющая заданным граничным условиям на стенках волновода и условиям излучения на бесконечности. Функция плотности распределения источников ищется в виде разложения в ряд Фурье. Для нахождения коэффициентов этого разложения получена бесконечная линейная система уравнений. Проведено усечение бесконечной системы и ее решение найдено методом обратной матрицы. Получены аналитические выражения для рассеянного акустического поля в разных областях волновода.

В статье рассматривается звуковое решение анимационного фильма, которое понимается как особый способ построения звукового ряда фильма в его соотношении с визуальным рядом и общей драматургией произведения. Звуковое решение фильма включает в себя такие компоненты, как речь, музыка и шумы в акустически пространственном и образном соотношении и предполагает осмысление функционирования музыки, шумов и речи в контексте образной системы кинопроизведения. Звуковое решение как составляющая образно-семантической структуры анимационного фильма имеет особые средства выразительности (интонация, ритм, тембр и др.) и способы отражения действительности (ассоциативное отражение предметного мира, идей, эмоций), что позволяет ей служить специфическим авторским способом создания художественного экранного образа языком звуковой экспрессии. Выделены специфические особенности звуковых компонентов в контексте анимационного фильма: речи как наиболее реального и одновременно условного звукового компонента, музыки как самого эмоционального элемента, искусственное происхождение и тембровая необычность шумовой партитуры. На основе анализа звукового решения лучших белорусских анимационных фильмов режиссеров Игоря Волчека, Елены и Владимира Петкевич, Ирины Кодюковой делается вывод о том, что звуковое решение выступает в них как важный содержательный и формообразующий компонент, посредством которого осуществляется авторский замысел. В анимационном фильме звук играет значительную роль как общепонятный язык, который может косвенно пояснять сюжет, рассказывать об исторических и социальных явлениях, иллюстрировать внутренние чувства и историю персонажей. Этими свойствами анимации обусловлено ее активное внедрение в игровое кино, видеоклипы, рекламу. Место анимационного кино в современной художественной культуре позволяет предполагать широкие перспективы ее развития в качестве одного из важных средств массовой коммуникации.
 Ключевые слова: звуковое решение фильма, анимационное кино, киномузыка, речевые и шумовые компоненты фильма.

В статье рассмотрен вопрос возможности проникновения в систему мышления такого вида искусства как музыка. Подчеркнута особая специфика элементов языка музыки, а именно: семантика каждого элемента музыкального языка изначально уже является творческим актом: звук, ритм, фактура, гармония, мелодика, тембр, регистр, динамика и т.д. Опираясь на противоположные направления в системе художественного мышления: Восток – Запад, раскрывается возможность проникновения в системную организацию каждого из предполагаемых полюсов. Различные типы музыкального мышления дают основание оценить выразительно-конструктивную организацию отличных друг от друга типов мышления, начиная от звука и до всего формообразующего процесса художественного целого.Ключевые слова: семантика, творческое мышление, конструктивная выразительность, функциональность, музыкальное пространство, элементы музыкального языка, специфика стиля: Восток-Запад, система звука, метроритм.

При образовании вторичных звуков системы гласных чеченского языка главную роль играет фонетический процесс ассимиляции. В статье рассматриваются первичные гласные звуки среднего ряда, нижнего подъема (смешанного ряда): краткая, долгая и полудолгая -а. Будучи твердыми и негубными, гласные звуки а, ā, â первого слога под влиянием губных и мягких гласных второго слога дают вторичные гласные заднего ряда, среднего подъема о, ō, оа и гласные звуки переднего ряда, среднего подъема е, ē, аь, тем самым расширяя систему гласных звуков современного чеченского литературного языка.

Технологія доповненої реальності є галуззю відображення інформації, що активно розвивається. Використовуючи технології тривимірного моделювання разом з технологією лазерного голографічного зображення, можна створити нові просунуті системи відображення навігаційної інформації. Такі системи дозволять створити прилади, здатні в більшій мірі подати необхідну інформацію в одному джерелі, без обмеження кутом огляду екрана. Зображення стане візуально доступне з будь-якого горизонтального кута, а також воно зможе відтворити тривимірність об'єкта. Скомбінувавши навігаційні прилади в одну систему відображення, можливе збільшення обсягу візуальної інформації, що передається з одного джерела в зрозумілому вигляді. Виходячи з цього, можливо набагато ефективніше оцінити інформацію, розглянувши її під різними кутами, додатково використовуючи метод відображення шарами, водночас показуючи водну поверхню і те, що знаходиться під нею. Деякі з методів побудови голограми здатні також створювати звук, що дозволяє використовувати це для удосконалення систем пошуку і порятунку. Спектр використання голографічних технологій великий і з кожним роком дослідження в цьому напрямку представляють нові результати і можливості. У статті будуть розглянуті питання побудови голографічного зображення за допомогою лазера і без використання моніторів. На прикладі фемтосекундного лазера буде описаний процес створення плазмових точок для відображення візуальної інформації, наведено приклад використання нанолазера для створення звукової хвилі і описаний принцип створення тривимірних моделей для подальшого їх відображення. Спираючись на теоретичні і практичні дослідження в цьому напрямку, будуть коротко описані приклади використання технологій в комплексі навігаційних систем позиціонування судна, а також системи пошуку і порятунку. Ключові слова: фемтосекундний лазер, воксель, нанолазер, ефект Керра

Рассмотрена задача о вынужденном рассеянии Мандельштама-Бриллюэна (ВРМБ) в плазме в поле двумерно локализованной и неоднородной волны накачки при произвольных значениях угла рассеяния. Получены точные решения системы укороченных уравнений для амплитуды электромагнитной рассеянной волны и амплитуды звуковой волны в приближении сильной диссипации звуковых волн при произвольном направлении распространения рассеянной волны. Исследована угловая зависимость интенсивности рассеянного излучения и ее зависимость от параметра неоднородности волны накачки. Ключевые слова: вынужденное комбинационное рассеяние: ВКР, ВРМБ, SBS, SRS, ионный звук, приближении сильной диссипации.

Об’єктами дослідження є системи аналізу зображень, звуків, відео. У статті зроблено огляд природної і автоматизованих систем аналізу відео, звуків, зображень. Було виявлено, що людина надає вищі показники якості аналізу відео, так яквраховує і синтезує за допомогою логічних умовиводів зображення зі звуками. Існуючі комп’ютерні програми не будують логічно зв’язаних умовиводів і мають негучку структуру через що їх можливість еволюційної розробки(наприклад вбудова механізму синтезу звуків і зображень) обмежена. Метою роботи є підвищення якості аналізу відео і побудова гнучкого рішення. Для досягнення мети пропонується побудова архітектурного рішення за процесами аналізу людини – із врахуванням зображення, звуків, їх поєднанням у логічні умовиводи та винесення кожного етапу аналізу у компоненти описані в доменній термінології.
 Бібл. 10, іл. 1, табл. 1

Возникновение ретракционного кармана тимпанальной мембраны (барабанной перепонки) влечет за собой нарушение звуковой проводимости среднего уха. Хирургическое удаление фиксированных ретракционных карманов приводит к появлению перфораций, на место которых устанавливается хрящевой трансплантат. Целью работы являлось определение геометрических параметров хрящевого трансплантата, обеспечивающих звуковую проводимость колебательной системы среднего уха, соответствующую слуховым функциям среднего уха в норме. Определение геометрических параметров трансплантата осуществлялось на основании соответствующей конечно-элементной модели. В качестве величин, характеризующих слуховую проводимость колебательной системы среднего уха, рассматривались собственные частоты свободных колебаний. На основании сравнительного анализа спектров собственных частот свободных колебаний среднего уха в норме и среднего уха с хрящевыми трансплантатами различной толщины установлено, что толщина трансплантата, накладываемого на задневерхний квадрант после удаления фиксированного ретракционного кармана, составляет 0,193 ± 0,031 мм. Полученные результаты могут быть использованы при планировании хирургических операций по восстановлению целостности барабанной перепонки и улучшению слуховой проводимости.

Настоящая статья посвящена теме повышения уровня техники и технологий, которые используются правоохранительными органами для борьбы с организованной преступностью. В частности, освещается вопрос частичной автоматизации оперативно-розыскной деятельности, применение средств которой в целях выявления, предупреждения, пресечения и раскрытия преступлений считается более эффективным и характеризуется большей результативностью с позиции сбора информации по сравнению с традиционными процессуальными средствами. В работе даются общие сведения об оперативно-розыскной деятельности, подробно обсуждаются особенности проведения такого оперативно-розыскного мероприятия как наблюдение. Основной акцент делается на рассмотрении международного опыта в разработке автоматизированных систем, перспективных для правоохранительных органов: видеосистемы распознавания и слежения за подвижными объектами, системы автоматизированной обработки большого количества разнородных данных, системы распознавания и локализации источников звуков. Ключевые слова: оперативно-розыскная деятельность, наблюдение, программное обеспечение, актуальные проблемы

У роботі досліджені питання автентифікації та авторизації користувачів в системах, які працюють в мережі Інтернет, розглянуто проблему надійності отримання доступу та варіанти покращення і підвищення рівня безпеки та збереження даних користувачів. В статті запропоновано вирішення проблеми підвищення надійності за рахунок розробленої системи автентифікації з використанням аналізу звукових сигналів. Доведено, що проблема захисту облікових засобів користувачів стає тільки важливішою з розповсюдженням інтернет технологій в житті пересічних людей

В статье получено аналитическое решение задачи дифракции плоской звуковой волны на двух однородных упругих цилиндрах с радиально-неоднородными покрытиями, находящимися в идеальной жидкости. Волновые поля в содержащей среде и однородных упругих телах находятся аналитически, а для нахождения полей смещений в неоднородных покрытиях построена краевая задача для системы обыкновенных дифференциальных уравнений второго порядка.С помощью непрерывно-неоднородных упругих покрытий можно эффективно изменять характеристики рассеяния тел в определенных направлениях, если подобрать соответствующие законы неоднородности для механических параметров покрытия. Задача представляет интерес для изучения дифракции звука на решетке цилиндрических тел, а также служит необходимым элементом решения методом мнимых источников задачи о дифракции звука на одиночном однородном упругом цилиндре с неоднородным покрытием, находящемся вблизи акустически мягкой или абсолютно жесткой плоской поверхности.

Статья посвящена систематизации представлений о психологии творческого процесса, как своеобразного, исторически сложившегося, диалога двух типов художественно-образного мышления. Актуальность заявленной темы определена значимостью для сегодняшнего дня процессов диффузии тенденций Восток — Запад в музыкальной жизни нашей планеты. Можно выделить общий аспект такого явления: чем ярче и замкнутее закономерности той или иной системы, тем интереснее и специфичнее их интеграционный процесс. Восток и Запад отражают особого рода идею сложившихся традиций, проблема взаимоотношения которых является одним из наиболее интересных ракурсов теоретических исследований.Ключевые слова: пространство, время, художественное мышление, система, музыкальный язык, звуковой процесс, жанр, форма, стиль, горизонталь, вертикаль, музыкальная мысль.

Рассмотрена возможность замены тротила в имитационных боеприпасах на пиротехнические смеси. Проведен подбор и анализ пиротехнических составов, проведены теоретические расчеты кислородного баланса и объема газообразных продуктов взрыва для каждой системы. На модельной системе рассмотрен механизм инициирования основного пиротехнического заряда. Изучена работа ТЭНового инициатора как в чистом виде, так с применением инертного наполнителя. Показано образование треков металлических частиц и их горение в атмосфере. Установлены световые и звуковые характеристики имитационных боеприпасов на подобранных пиротехнических смесях. Исследовано бризантное воздействие полученных пиротехнических изделий.

В нашем обзоре мы рассматриваем лексику чеченского и немецкого языков с начальными спирантами. Эти слова, объединенные общим компонентом - начальным согласным звуком, образуют семантические поля. Проанализировав семантические системы, мы смогли определить ядро и периферийные зоны, которые развились из ядерных. Далее мы обосновали связи и переходы внутри полученных семантических систем; выяснили процентное соотношение между объемами полей̆, а также индивидуальные особенности и общие закономерности фоносемантики спирантов между чеченским и немецким языками.

Мета роботи – дослідити типологію акустичних подій на прикладі композиції Олександра Нестерова «Кольорова флюографія», використо- вуючи методи спектрального аналізу. Для досягнення цієї мети по- ставлено такі завдання – проаналізувати поняття «акустична подія», виявити різні типи акустичних подій у вищезгаданому творі та ок- реслити їх роль у драматургії твору. Методологія. У ході дослідження використано спектральний аналіз музичного твору за допомогою про- грамного забезпечення. Результати спектрального аналізу були піддані системно-аналітичному та компаративному методам дослідження. Наукова новизна. У статті вперше розкривається співвідношення тер- мінів «акустична подія» (Г. Когут) та «звуковий об’єкт» (П. Шеффер) і вперше досліджується творчість композитора Олександра Нестеро- ва. Висновки. Введене П. Шеффером поняття «звуковий об’єкт» сут- нісно співпадає з поняттям «акустична подія», що його запропонував Г. Когут. Розуміння акустичної події (звукового об’єкта) як основопо- ложного елемента музичної тканини дає змогу детально аналізувати твори електронної музики як сукупність таких подій, що є елемента- ми цілісної системи. У творі О. Нестерова «Кольорова флюографія» виявлено та проаналізовано акустичні події трьох типів – гармонічні тони (переважають), імітації звуків ударних інструментів (що ство- рюють джазові жанрово-стилістичні алюзії) та концентровані висо- кочастотні акустичні події, інтервальна компонента яких не сприй- мається на слух. Характер взаємодії цих акустичних подій дозволяє вивчити загальну драматургію та форму твору – контрастно-складову 8-частинну з ознаками 4-частинного сонатно-симфонічного циклу. Ра- зом із тим типологія акустичних подій у «Кольоровій флюографії» дещо відрізняється від типології, що виявлена Г. Когутом у творі Г. Лахен- мана “Pression”, а також відрізняється від виявленої нами раніше ти- пології у творі А. Загайкевич «Мотус». Таким чином, робимо висновок про те, що різні музичні твори характеризуються різною типологією акустичних подій, натомість створення єдиної, універсальної типології потребуватиме подальшого накопичення аналітичного матеріалу.

У статті проаналізовано комбінаторні процеси у звуковому потоці (асиміляція, дисиміляція, афереза, діереза, епентеза, метатеза, гаплологія), притаманні східнополіським говіркам. Зазначено, що такі фонетичні модифікації є джерелом збільшення лексики й важливою ознакою їх фонетичної системи. Установлено, що вивчення й опис взаємодії звуків сприяють виявленню виразних специфічних ознак окремих говірок і діалектних груп. Цей фактор набуває особливого значення для східнополіського ареалу, розташованого в регіоні споконвічного міждіалектного контактування, й умотивовує актуальність статті, мета якої – аналіз комбінаторних звукових змін, здійснений на матеріалі власних письмових і звукових записів. Підкреслено, що комбінаторні зміни звуків належать до тих фонетичних ознак, які включають досліджувану говірку до складу східнополіських говорів української мови та певним чином об’єднують із суміжними західнобрянськими діалектами, білоруськими у своїй основі. Прокоментовано з використанням значного фактичного матеріалу, зібраного автором, модифікації груп приголосних і голосних сіверської говірки. Із залученням численних прикладів охарактеризовано повну та часткову суміжну й дистантну асиміляцію за такими ознаками: способом і місцем творення, за дзвінкістю, м’якістю, твердістю; численні випадки дисиміляції за способом творення і глухістю, а також обидва процеси щодо взаємодії голосних. Певну увагу приділено говірковим особливостям аферези як одного з найвиразніших маркерів діалектного Полісся; специфічним проявам в досліджуваному ареалі діерези й епентези. Розглянуто відносно нечисленні приклади метатези й гаплології. Подано деякі історико-етимологічні коментарі; у певних випадках матеріал висвітлено в діахронічному, порівняльно-історичному та соціолінгвістичному аспектах. Доведено, що фонетичні процеси, притаманні досліджуваним говіркам, збагачують їх лексичний склад і за своєю природою й особливостями реалізації відповідають тенденціям розвитку північноукраїнських діалектів загалом і східнополіського мовного ареалу зокрема.

В кабине экипажа воздушного судна происходит процесс передачи информации. Процесс передачи информации - коммуникация осуществляется в виде устных сообщений, системы жестов и мимики; передачи световой, письменной и голосовой информации членам экипажа от системы контроля воздушного судна. Коммуникация в кабине экипажа воздушного судна имеет специфику и проявляется в разных формах. Члены экипажа являются основными элементами коммуникационного процесса в кабине воздушного судна. Система регистрации звуковой обстановки в кабине экипажа осуществляет процесс коммуникации членов экипажа. При расследовании авиационного происшествия большое значение имеет исследование коммуникационной деятельности членов экипажа воздушного судна. Зарегистрированный коммуникативный процесс в кабине экипажа имеет преимущество перед параметрической информацией в том, что он передает полнотную акустическую картину в кабине экипажа. Установление речевого и/или акустического содержания записи - это одна из главных задач решаемая при расследовании авиационного происшествия. При распознавании речи основная роль принадлежит восприятию и соответственно узнаванию. Вот почему проведенные эксперименты подтверждают, что эксперты, которые имели летную практику наиболее достоверно расшифровывают записанные сигналы.

В статье представлен проект по разработке шумозащитной кабины применительно к малогабаритному токарному оборудованию для металлообработки. В качестве такого оборудования использован токарный станок MML 1830 V, предназначенный для использования в условиях малых мастерских. Разработка средств коллективной защиты в виде шумозащитных кабин для такого класса оборудования является актуальной проблемой в связи со смежностью жилых помещений при организации рабочего пространства на стадии пусконаладочных работ или работ, связанных с модернизацией. Одной из задач являлось уменьшение издержек на изготовление и используемые материалы в режиме поиска оптимальной по сложности конструкции для достижения достаточных значений уровней звука в октавных полосах частот, предусмотренных санитарными требованиями. Концепция звукоизоляции реализована на примере простейшей звукоизоляционной кабины, изготовленной из материала Изолон® и системы Joker. Шумоизмерительным средством для целей пилотного исследования являлось программное обеспечение SPL Meter. Определение разницы уровней звукового давления в октавных полосах частот проводилось при различных частотах вращения токарного патрона станка на холостом ходу. Установлено, что с увеличением частоты вращения увеличивается и уровень звука, дБА, однако разность звуковых давлений внутри и снаружи кабины остается практически одинаковой со среднегеометрическим значением в 7,6 дБА. Достигнутый максимальный уровень звука вне шумозащитной кабины в 75,6 дБА ниже нормативного значения в 80 дБА.

Квазигидродинамическая система была предложена Шеретовым Ю.В. в 1993 году. Известные точные решения этой системы в подавляющем большинстве случаев удовлетворяют либо уравнениям Навье-Стокса, либо уравнениям Эйлера. В настоящей работе описан новый класс точных решений квазигидродинамической системы, которые не удовлетворяют ни уравнениям Навье-Стокса, ни уравнениям Эйлера. Соответствующие точные решения системы Навье-Стокса получаются из построенных решений предельным переходом при $c_s\to +\infty$, где $c_s$ - скорость звука в жидкости. The quasi-hydrodynamic system was proposed by Sheretov Yu.V. in 1993. The known exact solutions of this system in the overwhelming majority of cases satisfy either the Navier-Stokes equations or the Euler equations. This paper describes a new class of exact solutions of quasi-hydrodynamic system that satisfy neither the Navier-Stokes equations, nor the Euler equations. The corresponding exact solutions of the Navier-Stokes system are obtained from the constructed solutions by passing to the limit at $c_s\to +\infty$, where $c_s$ is the sonic velocity in the fluid.

За результатами аналізу вітчизняних та іноземних літературних джерел запропоновано один із найбільш інноваційних шляхів забезпечення стійкості антропогенно змінених екосистем – створення системи екотонів захисного типу, що дасть змогу забезпечити екологічну безпеку на шляхах залізничного транспорту, використовуючи виключно природні меланізми захисту довкілля. На дослідних ділянках описано таксономічну структуру лісових рослинних угруповань, фітоценотичну активність видів у лісових угрупованнях та розраховано зімкнутість, життєздатність деревостану, а також його проективне вкриття. Для визначення шумового ефекту проаналізовано шумопроникність лісових смуг і розсіювання звукових потоків від дії насадження. На підставі досліджень і розрахунків визначено зону звукової тіні, яка залежить від розмірів перешкоди і довжини звукової хвилі. Акустичний ефект зниження рівня звуку визначають такі чинники, як ширина смуги, дендрологічний склад і конструкція насаджень. За результатами проведеного однофакторного дисперсійного аналізу підтверджено, що досліджувані ділянки колії Львівської залізниці достовірно різняться між собою за цими даними. Результати досліджень також були піддані кореляційному аналізу, розраховано коефіцієнти парної кореляції структурних показників екотонів захисного типу із зниженням акустичного навантаження на ділянках колій Львівської залізниці. Завдяки цьому достовірно встановлено взаємозв'язок з відстанню, горизонтальною зімкнутістю деревного пологу, відстанню між деревами, висотою штамба і щільністю крони. На основі цього розраховано рівняння множинної регресії для комплексної оцінки зниження акустичного навантаження та прогнозування зниження рівня шуму із заданими параметрами екотонів захисного типу.

Французский язык представлен множеством вариантов за пределами метрополии, например, в Швейцарии. Несмотря на множество уникалий, нестандартное произношение в наибольшей степени противопоставляет французский язык метрополии национальному варианту французского языка Швейцарии. Ислледования, посвященные системе вокализма национального варианта французского языка Швейцарии, не отображают фонетические уникалии современной франкоговорящей Швейцарии. В связи с этим автором систематизированы данные по фонетическимявлениям французского языка Швейцарии в системе вокализма. Изучению подвергаются фонетические оппозиции [ɛ̃] – [ɑ̃], [α] – [a], [ɔ] – [o], [e] – [ε], [ɛ̃] – [oẽ]. В ходе работы с фактическим материалом исследования автор фиксирует наличие либо отсутствие выявленных оппозиций, а также уточняет частотность каждого случая оппозиции в целом, вне зависимости от франкоговорящего кантона.

В образовательном процессе участвуют две группы – учащиеся и учителя. Эффект этого двустороннего процесса зависит от эффективного взаимодействия двух участвующих групп. Развитие современных технологий предлагает внедрение веб-опосредованного обучения, где можно воспользоваться всеми преимуществами веб-среды –многочисленными оцифрованными библиотеками, хранящими ценные материалы: базами данных и программными системами, к которым можно получить доступ в режиме реального времени. Включение веб-среды в учебный процесс является эффективным средством предоставления обширных образовательных ресурсов и предполагает использование современных методов обучения. Оцифрованные библиотеки, программные системы и веб-базы данных признаны инструментами повышения качества процесса обучения. Однако эти ресурсы не всем пользователям одинаково доступны. Слепые учащиеся, студенты и все остальные – сталкиваются с препятствиями при использовании веб-ресурсов. В статье представлены наиболее распространенные проблемы для слепых людей в их попытках использовать оцифрованные веб-библиотеки и предлагаются решения для улучшения процесса организации веб-ресурсов, чтобы сделать их доступными для них. В статье рассматриваются основные барьеры, с которыми сталкиваются слепые учащиеся и студенты при использовании веб-библиотек и веб-программных систем. Описаны основные руководящие принципы, которые обеспечивают принятые веб-стандарты для обеспечения доступности Интернета для людей с ограниченными возможностями. В статье предлагаются инструменты и подходы для эффективного решения проблем доступа к интернет-образованию. Была предложена стратегия улучшения веб-доступности образовательных веб-сайтов, баз данных и программных систем, включая тестирование веб-сайтов с участием слепых лиц (включая студентов), анализ полученных результатов, создание соответствующего способа организации контента веб-страниц, ориентированного для использование слепыми людьми, устранение существующих барьеров для доступа к веб-страницам для людей с ограниченными возможностями. Предлагаются варианты решения проблем доступности графических материалов для студентов с особыми потребностями, такие как включение полей с подробным текстовым описанием диаграмм, добавление звуковых описаний и звуковых рекомендаций для слепых пользователей. Материал способствует решению проблем доступности Интернета, которые сегодня выходят на первый план из-за желания студентов использовать оцифрованные веб-образовательные ресурсы. Целью данного исследования является изучение возможностей использования веб-образовательных приложений людьми с ограниченными возможностями. Учитывая желание людей с ограниченными возможностями получить доступ к образовательным веб-сайтам и принятые официальные документы, рекомендующие создать веб-доступность для всех людей, можно сделать вывод о том, что еще предстоит проделать большую работу по обеспечению веб-доступности для всех пользователей. Решение вопросов, рассмотренных в статье, повысит доступность для людей с ограниченными возможностями (в том числе учащихся с особыми потребностями) к образовательным ресурсам в Интернете.

Мета статті – розглянути еволюцію європейського камерно-ансамблевого інструменталізму як особливого типу музичного мислення, а також дослідити жанрове поле радикальної трансформації традиційних прийомів композиторського письма. Методологія дослідження. Закономірності камерно-ансамблевого інструменталізму у творах європейських композиторів проаналізовані із застосуванням методу історизму, загальноестетичний метод використаний у дослідженні естетично-стильового феномену інструменталізму, а предмет дослідження статті вдалося системно опрацювати з допомогою музично-аналітичного методу. Наукова новизна. У музично-теоретичних та виконавських дослідженнях проблема інструменталізму розглянута під кутом нових інструментально-виразових засобів музики першої половини XX століття. Уперше проаналізовані витоки, семантика та головні тенденції еволюції камерно-ансамблевого інструменталізму як особливого типу мислення в музичній культурі Європи. Висновки. Джерела і традиції камерно-ансамблевого інструменталізму репрезентовані стилями європейської музики від епохи Бароко до нової Віденської школи. Камерно-інструментальний ансамбль як особливий тип музичного мислення активно функціонує зі стильовими «константами» і «змінними», із темброво-фактурними та просторово-часовими комплексами як стилістичними домінантами в камерно-ансамблевому інструменталізмі. Камерний ансамбль інструментального типу розвивався у двох вимірах: інтроспективному як романтичний камерний ансамбль та конструктивно-ігровому, гастрольному стилі епох пізнього Ренесансу й Бароко. Романтики розробляли переважно темброво-фактурну сферу інструментального ансамблю, експериментували зі складами, створювали нові типи змішаних (політембрових) звучань. Антиромантична лінія розвитку була пов’язана із семантико-композиційним рівнем жанрової системи, докорінним переосмисленням характеру звукових структур у розмаїтих техніках композиції, переакцентуванням у системі засобів виразно-конструктивного комплексу музики.

Інформаційні технології в галузі освіти слугують реалізації основної мети навчально-виховного процесу – наданню знань, забезпечення їх функціональності та розвитку особистості. Завдяки інформаційним технологіям чисельні перспективи, плани та цілі можливо втілити у реальність, розкрити безмежні можливості самонавчання, постійного розвитку інтересів молоді, залучення до світового освітнього, наукового простору тощо. У перспективі завдяки налагодженій системі інформаційного забезпечення та засобів інформаційних технологій можливо домогтися цілісного освітнього простору на всій території нашої держави, що обумовить єдність вимог та потреб роботодавців до певних спеціальностей, обмін досягненнями та розширення кола можливих засобів спрощення доступу до інформаційних ресурсів бібліотек, методичних центрів тощо. Активно працююча інформаційна система може налагодити до автоматизму етапність у навчанні, тобто перехід від одного навчального рівня до іншого, наприклад, перехід на наступний курс, послідовність навчальних дисциплін за складністю тощо, тільки за умови підтвердження необхідного рівня знань, умінь та навичок. Це все сприятиме підвищенню рівня якості навчального процесу та освіти в цілому, поповненню та розвитку державного науково-педагогічного потенціалу. Таким чином, актуальність і доречність вивчення та активного впровадження інформаційних технологій в освіту безумовні.Залучення інформаційних технологій до навчального процесу вивчається педагогами вже протягом багатьох років, цій проблемі приділяють свою увагу такі педагоги як Н. В. Апатова, М. І. Жалдак, Ю. І. Машбиць, С. А. Раков, І. В. Роберт, О. С. Семеріков. Впровадженням системи Moodle до навчального середовища у вищій школі займаються О. М. Анісімов, О. В. Бєлозубов, К. Р. Колос, Є. М. Смирнова-Трибульска, Ю. В. Триус, В. М. Франчук.У даній статті за мету ми ставимо розкриття певних організаційних аспектів контрольно-оцінювальних дій із залученням системи Moodle для студентів гуманітарних спеціальностей.Застосування інформаційних технологій відбувається на кожному етапі навчального процесу: починаючи з мотивації та до заключного етапу – оцінки і самооцінки. Іноді розуміють впровадження інформаційних технологій лише у вигляді комп’ютерного тестування. Це зовсім не так, неможливо розуміння цього глобального процесу звести до окремого контролюючого заходу вигляді комп’ютерної реалізації. Навіть при розгляді застосування інформаційних технологій саме під час контролю можна впровадити це нововведення не лише у вигляді тестування, але й засобом презентацій, проектів, перегляду відеозаписів чи прослуховування аудіо-фрагментів та виконання завдань на основі переглянутого чи прослуханого за допомогою мультимедійних технологій тощо. Систематизувати всі перелічені можливі види організації та проведення контролю й оцінювання у навчальному процесі можливо саме шляхом використання системи Moodle.Застосування інформаційних технологій при контролі й оцінці досягнень студентів можна назвати автоматизацією контролюючих дій. Під автоматизацією розуміють застосування технічних засобів, економіко-математичних методів та систем управління, що звільняють людину частково чи повністю від безпосередньої участі в процесі отримання, перетворення, передачі та використання енергії, інформації чи матеріалів [3, 5]. Таким чином, можна зробити висновок, що таке застосування інформаційних засобів приводить до скорочення часу контролю, додає швидкості та відповідності сучасним вимогам, оптимальності нововведень, розширює можливості, урізноманітнює та надає можливості поступово ускладнити контролюючі дії відповідно до індивідуальних вимог тощо.Впровадження інформаційних технологій на стадії контролю має як свої переваги, так і певні недоліки. Засобами інформаційних технологій можливо зробити контроль цікавим, об’єктивним, раціональним, різноманітним, розвиваючим, адаптивним, дослідницьким, дієвим та результативним за багатьма параметрами, прискорити та зробити більш продуктивним зворотний зв’язок. Присутність інформаційних технологій упродовж всього навчального процесу забезпечує адекватне ставлення до контролю засобами інформаційних технологій та продуктивний результат при їх використанні, оскільки на момент проходження контролюючих заходів студент має певний досвід залучення інформаційних засобів у навчальні дії, знайомий зі специфікою даної роботи та має можливість скористатися пріоритетами даного виду контролюючих дій тощо.Але в педагогіці виокремлюють і негативні риси цього засобу. Зазначають, що при впровадженні комп’ютерних технологій до контролюючих дій, обмежуються комунікативні якості студентів, знижується рівень творчого мислення, не відбувається обмін досвідом та розвиток мовних навичок та писемної комунікації, вмінь вести бесіду чи дискусію, має місце недостатнє використання групових та колективних завдань [4]. Але з наявністю цих недоліків можна й не погодитись. Наприклад, щодо комунікативних якостей, то за використання Інтернету студент може знайти собі нових співбесідників, помічників, однодумців, що й розширить його комунікативний рівень, те саме стосується вмінь вести бесіду чи дискусію – студент отримує можливість виступати на Інтернет-форумах, організовувати свої власні дискусійні питання та слідкувати за їх обговоренням та вирішенням. Даний аспект є доволі вагомим у формуванні мотивації залучення системи Moodle для студентів гуманітарних спеціальностей, а саме студентів-лінгвістів. А стосовно використання групових та колективних завдань, то це залежить від самого викладача та методики його роботи, рівня і обсягу впровадження інформаційних технологій у навчальний процес. Якщо матимуть місце робота в групах та гуртках з залученням нових інформаційних технологій, то індивідуальні та групові форми навчання будуть лише переплітатися та доповнювати одна одну, розширюючи діапазон можливої співпраці.Розглянемо використання інформаційних технологій у навчальному процесі вищої школи шляхом залучення системи Moodle. Це модульне об’єктно-орієнтоване дистанційне навчальне середовище з вільним програмним забезпеченням. Дана система має певну структуру, складові елементи, навчальні можливості тощо. Наша увага в даній статті буде спрямована на контрольно-оцінювальний компонент електронного курсу, впроваджуваний засобом системи Moodle до навчального процесу студентів гуманітарних спеціальностей.Організація контролю та оцінювання знань засобом системи Moodle має певні переваги, наприклад, легкість організації, різноманітність варіацій, швидкість, легкодоступність, об’єктивність, прозорість, сучасне програмне забезпечення, відповідність сучасним темпам інформаційного потоку тощо. Одним з варіантів організації контрольних дій у даній системі є використання елементу Hot Potatoes Quiz. За допомогою цієї програми тестового редактора можливо зробити тести різної складності та різних варіацій. Для цього необхідно завантажити програму на комп’ютер викладача [Ошибка: источник перёкрестной ссылки не найден; 2], а студент має доступ до веб-сторінок, розроблених в описуваному тестовому редакторі власне викладачем, безпосередньо через систему Moodle. Наведемо приклади завдань, що можливо розробити за допомогою Hot Potatoes:1. Вправи на заповнення пропусків – пропуски можуть ставитись замість слів, літер, частин слів (префіксів, суфіксів, закінчень). За потребою, викладач може внести посилання-підказки щодо пропущеного елементу, чи то антонім або синонім слова, тлумачення, чи то правило використання певних префіксів та суфіксів тощо. Також можливо представити підказки у вигляді зображення, чи то малюнку, схеми, фотокартки, символіки тощо, це прикрасить, урізноманітнить саме завдання, підвищивши інтерес студента, та підключить до запам’ятовування також і образне мислення.2. Тестові завдання на пошук відповідностей: відповідності можуть встановлюватися словами та їх еквівалентами у вигляді синонімів, антонімів, тлумачень, перекладів, зображень, звукових еквівалентів тощо. Вибір еквівалентів залежить від того, що саме перевіряється та рівня базових знань студентів.3. Тести з множинним вибором. У даному типі завдань є декілька можливостей встановлення параметрів відповідей: це може бути альтернативний вибір, вибір з кількома вірними відповідями, коротка відкрита відповідь чи змішані варіанти відповідей. Кожна відповідь може мати власний коментар, чи то тільки правильні чи невірні відповіді коментуються, за бажанням укладача тестів чи за необхідністю.4. Складання кросвордів. Цей вид завдань є доволі доречним для студентів гуманітарного профілю, оскільки націлений на розширення словникового запасу, асоціативного мислення, пошукових вмінь лінгвістичної спрямованості, пам’яті на лексичні одиниці, коло інтересів тощо.Маючи на комп’ютері програму Hot Potatoes Quiz, викладач чи автор курсу складає його на власному комп’ютері, а далі завантажує на електронний навчальний курс у системі Moodle, встановлюючи певні параметри. Відповідно до кількості завдань та кількості різновидів тестів можна встановити певну кількість максимально можливих балів при правильному виконанні завдання, що підбиваються до загальної таблиці оцінок, рейтингових показників тощо. Також має місце такий параметр як кількість спроб проходження тесту. Кожна спроба може бути переглянута викладачем, що допомагає йому контролювати певну статистику відповідей, складнощів, помилок, вмінь студента виправитись, рівень розуміння підказок та коментарів, активність студента, рівень вмінь працювати самостійно тощо.Система Moodle має значні можливості у складанні тестів у самому електронному навчальному курсі. З початку формується база питань з імпортуванням питань з власної бази комп’ютера чи складаються у самій системі. Питання до тестів теж можуть мати певні різновиди: на множинний вибір з одною чи декількома правильними відповідями, питання бінарної вибірки, пошук відповідностей, есе, передбачена обчислювальна відповідь, коротка відповідь тощо. Тести, складені в системі Moodle, теж мають певні варіації параметрів, наприклад, кількість спроб, використання допоміжних матеріалів, часовий ліміт тощо. Самі тести та база питань до них зберігаються у базі електронного навчального курсу, тому можуть бути використанні у інших курсах (що спрощує роботу викладачу), повторно чи у іншій інтерпретації.Наступним видом контролю, що проводиться засобами системи Moodle, буде «Завдання». Цей різновид контролюючої діяльності передбачає виконання певного завдання, що відображається на відповідній сторінці електронного навчального курсу в системі Moodle, способом складання чи завантаження файлу будь-якого формату або навіть декількох файлів чи складанням текстової відповіді в локальному текстовому редакторі, можливо з елементами зображень, фотокарток чи схем. Таким чином, відповіддю може бути презентація, таблиця тощо. Описуваний вид контролю підходить для написання есе, твору, відповіді на дискусійні питання, що є актуальними для гуманітарної спеціальності. Цей вид контролю має ще такі характеристики, як ліміт часу для виконання, можливість коригувати власну відповідь після завантаження до системи, можливість надсилати декілька відповідей. Перелічені параметри викладач встановлює особисто, за власним розсудом. Окремим параметром цього контролюючого засобу є «відповідь поза сайтом». Якщо встановлено таку характеристику, то по суті студент бачить намічену мету, а про результат своєї діяльності звітує на стаціонарному занятті чи у вигляді подальшої роботи в системі, наприклад, виконуючи проект. Такий вид контролюючого заходу також містить вибір максимального кількісного еквіваленту за виконане завдання (діапазон від 0 до 100 балів), що відбивається у загальній звітності. За цим видом контролю викладач має змогу виставити завдання на групове обговорення, дискусію, повернути на коригування студенту тощо.Усі види звітності з контролюючих заходів зберігаються у базі електронного навчального курсу системи Moodle, та можуть бути використанні як елементи портфоліо студента чи власне як портфоліо. Цей вид контролю є доволі інноваційним у вищій школі і рекомендується до впровадження офіційними наказами МОН України [5; 6]. Така інформація може бути доречною для рейтингу студентської активності та успішності, що враховується при зарахуванні до магістратури чи аспірантури, для працевлаштування студентів тощо.Традиційно систему Moodle використовують для викладання та в процесі навчання природничо-математичних наук, але не для гуманітарних. Це не є випадковістю, бо для викладача та студента, що схиляються до математичного мислення, використання інформаційних технологій є ближчим для розуміння, експлуатації та впровадження у власну діяльність як інноваційного явища. Тому питання впровадження інформаційних технологій, а саме системи Moodle, до навчання гуманітарним наукам є доволі нерозкритим питанням, потребує більш глибокого аналізу, вивчення аспектів практичного застосування.У даній статті ми зробили спробу продемонструвати певні організаційні аспекти контролю при впровадженні системи Moodle для навчання гуманітарних дисциплін, але це питання потребує подальшого вивчення.

В статье рассматривается феномен звукового символизма в языке. Обсуждаются различные подходы к определению сущности явления, его статус в современной лингвистике. Особо подчеркивается кросс-модальный характер явления, образующего собой предметную область для исследований как в области языкознания, так и в области психологии. Кросс-модальное соответствие звуковой и смысловой составляющих звукосимволических слов представляется авторами одним из обоснований научной значимости теорий фоносемантики и дальнейших попыток обнаружения и изучения устойчивых непроизвольных связей в звукоизобразительной системе языка. Важной особенностью работы является, также, расширение подхода к классификации звукосимволических явлений на основе семантики и формальной фонетической структуры путем добавления прагматической составляющей в ряд учитываемых характеристик. Так, авторами самостоятельно выделяются и анализируются три типа звукового символизма на основе существующих общепринятых классификаций: звуковой символизм, содержащий фонестему (Phonaestheme-сontaining Sound Symbolism); партикуляристский (Particularistic Sound Symbolism); идеофоны (Ideophones). Отдельно рассматривается взаимосвязь звукового символизма и фонэстетики – неформализованного направления лингвистики о красоте звучания языка, суть техник которого впервые описал Дж. Р. Р. Толкин, комментируя процесс создания вселенной в “Хоббите” и “Властелине колец” (в особенности в части фонетических приемов написания художественного текста, таких как, например использование определенной “контрастной” фонетики в языках разных рас). Авторами делается вывод о том, что фонэстетика способна расширить дуальную кросс-модальность звукового символизма, поскольку предполагает исследование субъективной категории красоты звука.

С помощью непрерывно-неоднородных упругих покрытий можно эффективно изменять характеристики рассеяния тел в определенных направлениях, если подобрать соответствующие законы неоднородности для механических параметров покрытия. В статье рассматривается задача дифракции сферической звуковой волны на однородном изотропном упругом цилиндре с радиально-неоднородным упругим покрытием. Полагается, что бесконечный круговой цилиндр с покрытием помещен в идеальную безграничную жидкость, законы неоднородности материала покрытия описываются дифференцируемыми функциями, на тело падает гармоническая сферическая звуковая волна, излучаемая точечным источником. В случае установившихся колебаний распространение малых возмущений в идеальной жидкости описывается скалярным уравнением Гельмгольца, а в упругом однородном изотропном цилиндре — скалярным и векторным уравнениями Гельмгольца. Колебания неоднородного изотропного упругого цилиндрического слоя описываются общими уравнениями движения сплошной среды. Аналитическое решение рассматриваемой задачи получено на основе известного решения аналогичной задачи дифракции плоской волны. Потенциал скорости сферической волны представляется в интегральной форме в виде разложения по цилиндрическим волновым функциям. При этом подынтегральное выражение оказывается аналогичным по форме выражению потенциала скорости плоской волны. Поэтому потенциал скорости рассеянной волны в случае падения сферической волны на цилиндр с покрытием записывается в виде интеграла, подынтегральное выражение которого аналогично по форме выражению потенциала скорости рассеянной волны при падении плоской волны на тело. Для вычисления подынтегральной функции необходимо определить поле смещения в неоднородном покрытии, решая построенную краевую задачу для системы обыкновенных дифференциальных уравнений второго порядка. Рассматриваются вычислительные аспекты оценки интеграла.

У статті проаналізовано функціонування граматичних архаїзмів в «Енеїді» І. Котляревського на основі поділу на лексико-фонетичні, лексико-словотвірні та лексико-морфологічні. До частотних лексико- фонетичних архаїчних явищ належать чергування звуків; фонетичні форми зі збереженням звука, замість якого в сучасній мові виступає інший; вставляння, усічення, випадання одного або кількох звуків; неповноголосся -ра-, -ла-, що відповідає сучасному -оро-, -оло-, відсутність протези. Серед словотвірно-лексичних архаїчних явищ виділено ті, що пов’язані з уживанням префіксів іс-, із-, в-, во-, воз-, вос, у-, од-, со-, су-; суфіксів -ець- та -ник-; компонента много. З’ясовано, що в «Енеїді» часто трапляються лексико-морфологічні архаїчні явища, пов’язані з уживанням застарілої дієслівної особової форми теперішнього часу єсть; суфікса -ова- замість -ува-, -юва-; архаїчних інфінітивних форм на -ть; форм особових дієслів без закінчення; використанням постфікса -ся в дієслівних формах; форм наказового способу з нередукованим закінченням -іте та -ім; особових дієслівних форм зворотного стану із суфіксом -сь замість -ся; постфікса -ть у формі ІІІ особи однини теперішнього часу; архаїчних форм дієприкметників і дієприслівників; паралелізмом особових закінчень дієслів у І особі множини: -мъ, -мо, -мы, -м, -ме, що розвинулися після занепаду зредукованих. До поширених лексико-морфологічних архаїчних явищ у системі іменника належать уживання застарілих іменникових форм зі специфічними закінченнями й суфіксами; у системі прикметника – уживання нестягнених повних форм прикметників (дієприкметників, порядкових числівників, вказівних, означальних і питально-відносних займенників); наявність стягнених прикметникових, дієприкметникових і займенникових форм; архаїчні відмінкові форми прикметників; творення складної форми ступенів порівняння прикметників за допомогою слів «самий», «тяжко», «з диявола» та суфікса -ійш-. Виділено архаїчні форми займенників, прислівників і службових частин мови, які вийшли з активного вжитку чи збереглися в говорах.

Настоящей статье рассматриваются вопросы восприятия особенностей и звуковых возможностей современных цифровых клавишных инструментов и их эмуляторов (в мобильных приложениях). Впервые делается попытка рассмотреть вопросы качества и технической специфики звука во взаимосвязях с тем, как в отношении к цифровому звуку отразилась система культурных ценностей и убеждений профессиональных и непрофессиональных музыкантов. Большое внимание уделяется методическим и практическим рекомендациям по применению цифровых инструментов в музыкальной педагогике, в особенности в условиях онлайн-преподавания музыкально-теоретических дисциплин в музыкальных школах, училищах и вузах. This article deals with the perception of the features and sound capabilities of modern digital keyboards and their emulators (in mobile applications). For the first time, an attempt is made to consider the issues of quality and technical specifics of sound in relation to how the system of cultural values and beliefs of professional and non-professional musicians was reflected in relation to digital sound. Much attention is paid to methodological and practical recommendations on the use of digital instruments in music pedagogy, especially in the context of online teaching of musical and theoretical disciplines in music schools, colleges and universities.

В основе разработки курсов практической фонетики, адресованных иноязычной аудитории, лежит анализ типологического своеобразия фонетической системы изучаемого языка в контексте лингводидактики. К числу важных направлений типологического исследования звукового строя русского языка следует отнести, во-первых, изучение соотношения консонантизма и вокализма в его фонетической системе на иноязычном фоне, во-вторых, – анализ позиционных закономерностей русской фонетической системы в сопоставлении с функционированием звуковых единиц в типологически разных языках. В позиционных закономерностях звукового строя языка наиболее ярко проявляется его идиоматичность: в каждом языке позиционные закономерности носят специфический характер и определяются соотношением парадигматики и синтагматики звуковых единиц. Большое число фонологически значимых отклонений в иностранном акценте обусловлено интерферирующим воздействием позиционных закономерностей родного языка на русскую речь учащихся. The development of practical phonetics courses addressed to a foreign audience is based on the analysis of the typological features of the phonetic system of the target language in the context of linguodidactics. It is necessary to designate two important areas of typological research of the sound structure of the Russian language: the study of the relationship of consonantism and vocalism in its phonetic system against a foreign language background and the analysis of positional rules of the Russian phonetic system in comparison with the functioning of sound units in typologically different languages. Idiomatic character of the language is most clearly manifested in the positional patterns of its sound structure. In each language, positional patterns are specific and are determined by the dominance of paradigmatic or syntagmatic relations of sound units. A large number of phonologically significant deviations in a foreign accent are due to the interfering influence of the positional laws of the native language on the Russian speech of students.

Основными средствами освещения подводной обстановки продолжают оставаться гидроакустические системы, обнаруживающие и оценивающие параметры подводных источников звука. Рассмотрена естественная первичная обработка гидроакустических полей, включающая процедуру согласования со средой и представляющая собой оценку отношения правдоподобия в каждой точке области обзора. Приводится пример реализации естественной обработки на основе лучевой модели по экспериментально зарегистрированным сигналам на горизонтальной протяженной буксируемой антенне, имеющей 48 приёмников и длину около 100 м. При обработке используется вся практически доступная информация о морской среде и помеховой обстановке. Показано, что учет искажения гидроакустических сигналов при их распространении в неоднородной морской среде позволяет существенно увеличить эффективность гидроакустических систем. Алгоритмы расчёта сигналов, помех, обнаружения и оценки дальности действия гидроакустических систем пассивного режима реализованы в численных моделях. Приведено сравнение традиционной и естественной обработки на примере расчёта для модели линейной антенны из 128 ненаправленных приёмников общей длиной 512 м. Естественная первичная обработка решает триединую задачу обнаружения, классификации и оценки координат. Такая обработка вполне реализуема современными средствами при современном уровне обеспечения гидрофизическими и геоакустическими данными.

Мета статті полягає в систематизації основних сучасних прийомів використання реверберації у звукорежисурі. Для реалізації мети використано методи: системно-аналітичний, мистецтвознавчий та порівняльно-історичний. Наукова новизна полягає в уточненні класифікації та систематизації основних сучасних прийомів використання штучної реверберації, а також опануванні методичних засад штучної реверберації в процесі професійної підготовки. Основні результати і висновки дослідження. Еволюція цифрових технологій у галузі звукорежисури, запровадження ревербераційних алгоритмів сприяли активному використанню штучної реверберації, зокрема «згорткової» реверберації із найсучаснішим ревербераційним алгоритмом. У статті розглянуто прийоми штучної реверберації для створення звукової перспективи; для оброблення back-вокалу та дилею; для «пом’якшення» звучання певних партій музичних інструментів; для опрацювання різних однотипних сигналів; для оброблення партії соло з двома ефектами реверберації. Певні різновиди штучної реверберації використовувалися на різних етапах розвитку музичної індустрії. Сучасний стан розвитку програмного забезпечення дає змогу використовувати відразу декілька алгоритмів реверберації і створювати оригінальне звучання. Засвоєння здобувачами вищої освіти прийомів штучної реверберації доцільно розпочати з найпростіших ефектів із незначним варіюванням лише певних параметрів. Подальше опанування штучної реверберації варто здійснювати засобами програмного забезпечення (зокрема, з допомогою безплатних VST-плагінів) для цифрових звукових робочих станцій.

Intonation in Lithuanian speech: Peculiarities of individual expressionThe subject and emotional contents of an utterance are expressed by the arsenal of all sound-intonation means of alanguage as well as by other elements lexical-grammatical of the language system, which are synchronically combined in aspeech act. The intonation of any speech has universal functions, which are inherent to other languages, and also specific functions and expressive means, characteristic of that particular language and its phonetic expression. When compared to other languages, the general functions and expressive means of intonation of any particular speech are determined by the grammatical structure and peculiarities of the language; the specifics of intonation depend on the individual possibilities of interlocutors to select and use appropriate expressive means of sounds and intonations, which would formulate and convey the contents of the utterance in the most precise and suggestive way. The work analyzes different variants of individual intonation expression of spoken texts that are characterized by different emotional and stylistic colouring. Интонация в литовской звучащей речи:специфика выбора общих и индивидуальных интонационно-звуковых средствС целью передачи содержания высказывания смыслового и эмоционального используется арсенал всех имеющихся интонационнo-звуковых средств языка, а также экспрессивные возможности других лексико-грамматических элементов языковой системы, которые могут быть синхронно задействованны во время акта речи. Среди функций, присущих интонации в каждом языке, следует выделить универсальные, свойственные идругим языкам, а также специфические фонетические средства экспрессии, встречающиеся только в отдельных языках. В любом языке общие функции интонации и ее экспрессивные возможности, в сравнении с другими языками, обусловлены особенностью собственной грамматической структуры; специфические способы выражения интонации в каждом отдельно взятом языке зависят от самых участников акта речи, которые ивыбирают соответственные интонационно-звуковые экспрессивные средства, способные максимально четко, убедительно и суггестивно передать содержание высказывания. Статья анализирует варианты реализации индивидуальной интонации в различных эмоционально и стилистически маркированных текстах устной речи.

[статья и аннотация на русском, аннотации на английском и литовском языках]
 Лексикографическая работа отражает и сохраняет знание о контактах русских говоров с балтами, финно-уграми в прошлом и настоящем. Научные исследования уникальных особенностей псковских говоров (несвершение второй палатализации в корнях кеп-, кев-, кед-; необычные сочетания согласных [гл], [кл]; особое появление звука [х]: мяхо, спрахывать; мена свистящих и шипящих звуков: суба ‘шуба’ и др.) обосновали особое положение псковских говоров среди всех восточнославянских языков и всех русских говоров. Сбор и изучение псковской народной речи приводят к пониманию роли синхронно-диахронных отношений псковских говоров с соседними языками в условиях “пограничья”. Некоторые уникальные особенности псковских говоров выделяют их среди восточнославянских языков и всех русских диалектов. Многоаспектная лексикографическая работа над Псковским областным словарём с историческими данными заставляет обращаться к объяснению специфических диалектных черт слов (кеп, всегли, мочигло, подпояхаться, приведи булку и др.) и находить исследовательские решения, которые меняют принятые научные мнения. Значим учёт данных археологии для выяснения жизни предков псковичей при общении с носителями других языковых систем (прежде всего балтских и финно-угорских). XX век показал, что запись народной речи на всех этапах сохранения материала должна быть достоверной, поскольку внимание даже к немногочисленным фактам может положить начало важному открытию и сделать новые теоретические выводы.

В статье рассматриваются звуковые параллели и их графические варианты в древних письменных памятниках азербайджанского и турецкого языков. В языке одного памятника встречаются различные версии одних и тех же лексических единиц, или же в разных памятниках одной эпохи одна и та же лексическая единица употребляется в разных вариантах. Цель - выявить фонетические параллели в азербайджанском языке в историческом аспекте на основе языковых материалов XV века. Данный вопрос впервые исследуется, что является очень актуальным для тюркологии и лингвистики в целом. В результате, отмечается, что в литературном языке ХV века параллельность звуков и звукоформ была широко распространена, в связи с чем формирование современного литературного языка прошло через сложный эволюционный процесс. This paper examines the sound parallels and their graphic variants in the ancient written monuments of the Azerbaijani and Turkish languages. In the language of one monument, there are different versions of the same lexical units, or in different monuments of the same era, the same lexical unit is used in different versions. The purpose of this article is to identify phonetic parallels in the Azerbaijani language in the historical aspect based on the linguistic materials of the 15 century. The novelty of this research is that these issues are investigating for the first time within the framework of this publication, which is very relevant for Turkology and linguistics in general. Summing up, it is noted that in the literary language of the 15 century, the parallelism of sounds and sound forms was widespread, as a result of which the formation of the modern literary language went through a complex evolutionary process.

В дослідженні показано місце завдань встановлення фонетичної якості термінів у сучасній термінознавчій проблематиці, конотативного аспекту у існуючих системах основних вимог до термінів. Оскільки фоносемантичне значення, або звукова оболонка, яка теж має додаткові семантичне навантаження, є певною можливістю, яка реалізується в мовній діяльності, та яка не завжди правильно та влучно відбиває належні конотативне оформлення референції, то альтернативні варіанти термінування отримують додатковий параметр оцінювання — фонетичну якість, яка може бути врахована у процесі термінування. Запропоновано визначення профілю належної конотації та експериментально встановлено оцінки його конкретних прикладів на основі запропонованого методу визначення фонетичної якості з використанням належної конотації термінів та терміноелементів (метод ПУНКТ). Оскільки є достатньо верифіковані результати дослідження семантичного диференціалу та фоносемантичних шкал, то вірогідною є й гіпотеза, що так само числом можна виразити профіль належної конотації, спираючись вже не на звучання, а на значення слова. Було досліджено гіпотезу профілю належної конотації з використанням фоносемантичних шкал на матеріалі конкретного експериментального встановлення профілів належної конотації та порівняння за результатами такого фоносемантичного аналізу, що дало можливість стверджувати позитивний потенціал використання та розвитку методу ПУНКТ. Завдяки такому дослідженню можна зробити висновок про те, що кожен термін може мати не тільки семантичний диференціал та фоносемантичний профіль, а й може мати також власний профіль належної конотації, який може встановлювати вимоги до вираження у семантичному диференціалі та фоносемантиці терміну різних звукових оболонок. Правильно вона буде реалізована лише тоді, коли для цього є необхідні передумови і установки. Дослідження також допомогло співвіднести фоносемантичний та термінологічний аспекти лексикології та виявити їх взаємозв'язок. Існують мови і терміни, де цей зв'язок простежується краще, але десь він може бути навпаки оберненим. На головне питання дослідження отримано безперечно позитивну відповідь: так, терміни можуть мати власний профіль належної конотації, його можна визначити та порівнювати з іншими фонетичними якостями термінів, визначаючі фонетичну якість термінів та терміноелементів.

В умовах сучасної медійної вищої освіти одним з пріоритетних напрямів вдосконалення навчально-виховного комплексу вищих навчальних закладів є запровадження інформаційних технологій, які в даний час мають найбільш стрімкий розвиток. Електронні комп’ютерні підручники, дистанційна освіта, віртуальні тренажери – це далеко не повний перелік напрямів, які успішно розвиваються в системах освіти. Проте сучасна освіта за інтенсивністю використання інформаційного інструментарію помітно відстає від інших дисциплінарних напрямів. Це зумовлено складнощами стосовно формалізації багатьох компонентів предметних областей, які створюють труднощі при алгоритмічній трансформації змісту, а також певним рівнем консервативності самої освіти, недостатнім рівнем володіння викладачами і студентами інформаційними технологіями [1, 5].Одним із важливих понять при запровадженні електронних систем навчання є якість освіти, яка традиційно відображає систему оцінювання успішності тих, хто навчається. У широкому розумінні якість вищої освіти являє собою збалансовану відповідність вищої освіти різноманітним цілям, потребам, вимогам, нормам, еталонам, стандартам [2].Тому не дивно, що сьогодні практично вся європейська система вищої освіти працює над підвищенням якості підготовки фахівців. У рамках Болонських реформ виробляються єдині підходи до забезпечення якості вищої освіти, розробки навчальних матеріалів, відбувається уніфікація вищої освіти та її ступенів.Важливим елементом вдосконалення навчально-виховного комплексу сучасного вищого навчального закладу є комплексна оцінка якості електронних засобів навчання (ЕЗН), під якою розуміється оцінка якості ЕЗН по сукупності інформативних параметрів (рис. 1).При оцінці якості ЕЗН за змістовною складовою необхідно враховувати ступінь їх відповідності вимогам Державних освітніх стандартів (ДОС) України з окремих напрямків підготовки фахівців, програм дисциплін ДОС. Відповідність ЕЗН вимогам діючих стандартів можуть підтвердити експерти за провідні фахівці Міністерства охорони здоров’я або Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України з відповідного напрямку. Техніко-технологічна оцінка якості ЕЗН відображає структурні компоненти освітнього процесу – одержання інформації (навчання), практичні заняття (тренування і закріплення знань, умінь і навичок), атестацію (їх контроль), можливість підсумкового контролю отриманих знань сучасними комп’ютерними методами.Розроблювач мережних ЕЗН має забезпечити стабільну роботу в мережі Internet на основі каналу цілодобового доступу із пропускною здатністю не менше 2 Мбіт/с.Застосування ЕНЗ не повинно вимагати підвищених показників продуктивності комп’ютерної техніки і спеціального програмного забезпечення для робочих місць учасників навчального процесу.Програмно-технологічним підґрунтям для побудови і підтримки системи освітніх порталів є програмно-апаратний комплекс, що дозволяє будувати і підтримувати портали різного призначення й архітектури і забезпечувати виконання відповідного набору функцій.Дидактична оцінка якості ЕЗН передбачає оцінювати міру їх відповідності стандартним дидактичним вимогам до навчальних видань (підручники, навчальні і методичні посібники).Методичні вимоги щодо оцінки якості ЕЗН вимагають урахування своєрідності й особливості предметної галузі, на яку вони розраховані, специфіки відповідної науки, її понятійно-категоріального апарату, особливостей використовуваних методів досліджень та її закономірностей, можливостей використання сучасних методів обробки інформації й методології реалізації освітньої діяльності (табл.).ТаблицяСутність методичних вимог щодо оцінки якості ЕЗН у складі освітніх порталів Методичні вимоги стосовно оцінки якості ЕЗНЇх сутністьВрахування складності функціонування навчального матеріалу в ЕЗН.Взаємозв’язок та взаємодія понятійних, образних та діючих компонентів мислення студентів при функціонуванні ЕЗН у складі освітніх порталів.Необхідність забезпечення відображення системи наукових понять навчального модуля у вигляді ієрархічної структури високого порядку.Кожний рівень в системі наукових понять навчального модуля повинен відповідати певному рівню абстракції і забезпечувати урахування їх логічних взаємозв’язків.Реалізація навчальної можливості щодо різноманітних контрольованих тренувальних дій.Поетапне послідовне підвищення рівня абстракції знань студентів на рівні засвоєння, достатньому для здійснення алгоритмічної та евристичної діяльності.До основних дидактичних і змістовних показників якості електронного навчального посібника (ЕНП) у цілому можна віднести наступні: валідність, надійність, економічність і надмірність, інтегрованість та практичність.Практичність ЕНП та електронних підручників оцінюється за допомогою експертних процедур викладачами й тими, кого навчають.Дидактична оцінка якості ЕЗН повинна відповідати наступним стандартним та специфічним дидактичним вимогам, що пропонуються до навчальних видань та відповідають специфічним закономірностям та сучасним дидактичним принципам навчання (рис. 2).Ергономічні вимоги до електронних засобів навчання повинні враховувати вікові особливості студентів різних форм навчання, встановлювати вимоги до відображення інформації та режимів роботи ЕЗН, забезпечувати підвищення рівня їх мотивації до навчальної діяльності. Важливою ергономічною вимогою є забезпечення підтримки студентів шляхом організації в структурі ЕЗН інтерфейсу, необхідних методичних вказівок та підказок, вільної послідовності й темпу роботи для того, хто навчається [3; 4].Однією з вимог ергономічного характеру до ЕЗН є їх відповідність гігієнічним вимогам і санітарним нормам роботи з комп’ютерною технікою (час роботи з ЕЗН не більше чотирьох годин, а обсяг навчальної інформації не більше 30 тисяч знаків). Під час здійснення дизайн-ергономічної експертизи проводиться оцінка якості компонентів інтерфейсу (сукупність засобів і правил, які забезпечують взаємодію пристроїв і програм) ЕЗН, відповідності ергономічним, естетичним вимогам та вимогам охорони праці і збереження здоров’я [1].Для використання мультимедійних ефектів необхідне їх створення шляхом введення у програму у відповідних місцях. Вони складаються з графіки, ілюстрацій, анімації, звукових ефектів, музики, голосу, відео, тощо. Необхідну допомогу при цьому можуть надавати художники-дизайнери та експерти з мультимедіа. Слід зазначити, що засіб донесення інформації впливає на вибір типу мультимедіа. Тренінг, що надається на CD-ROM, може мати в собі значно більшу мультимедійну частину в порівнянні з тренінгом, що проводиться через Internet.Таким чином, використання системного підходу щодо втілення різноманітних вимог до певного класу ЕЗН (електронні підручники, електронні навчальні посібники, електронні лекційні курси, електронні методичні посібники, електронні методичні вказівки, електронні практикуми, електронні довідкові матеріали, електронні навчально-методичні комплекси, електронні методичні вказівки для викладачів та інші), що використовуються в освітній діяльності, дозволяє на основі зворотного зв’язку покращити якість нового напрямку – „E-learning” в технологіях електронного навчання.

Виходячи із задачі систематизованого дослідження характеристик гідроакустичного nозброєння в реальних умовах, проведені кількісні оцінки впливу фізичних властивостей шпангоутного набору днища корабля на звукове поле корабельних гідроакустичних станцій з підкільними антенами.

Статья посвящена рассмотрению содержательных особенностей корректировочного курса фонетики РКИ для носителей китайского языка. На основе опыта преподавания в Совместном университете МГУ-ППИ и с учетом имеющихся в специальной литературе представлений о фонетико-фонологической системе китайского языка и китайском акценте формулируется ведущий принцип построения корректировочного курса фонетики, сочетающий ориентацию на китайскую артикуляционную базу и учет специфики фонетико-фонологической системы китайского языка. Предлагается описание содержательной структуры корректировочного курса для китайских студентов, которая включает четыре компонента: работу над проблемами в освоении консонантной системы русского языка, совершенствование навыков произношения гласных звуков в безударной позиции, отработку ритмико-интонационного членения речевого потока русской звучащей речи, знакомство со стилистическими особенностями русской звучащей речи. The article is devoted to the consideration of the content features of the correction course of the phonetics of the RCT for native speakers of the Chinese language. Based on the experience of teaching at the Joint University of MSU-PPI and taking into account the ideas available in the special literature about the phonetic-phonological system of the Chinese language and the Chinese accent, the leading principle of constructing a correction course of phonetics is formulated, combining orientation to the Chinese articulation base and taking into account the specifics of the phonetic-phonological system of the Chinese language. Russian Russian is a description of the content structure of the correction course for Chinese students, which includes four components: work on problems in mastering the consonant system of the Russian language, improving the skills of pronunciation of vowel sounds in an unstressed position, working out the rhythmic-intonation division of the speech flow of Russian sounding speech, familiarity with the stylistic features of Russian sounding speech.

Рассмотрены двумерные изэнтропические течения политропного газа, возникающие в начальный момент времени после мгновенного разрушения непроницаемой стенки, отделяющей неоднородный покоящийся газ от вакуума. В качестве математической модели используется система уравнений газовой динамики с учетом действия силы тяжести. В системе уравнений газовой динамики вводится автомодельная особенность в переменную x и для полученной системы ставится задача Коши с данными на звуковой характеристике. Решение начально-краевой задачи строится в виде степенного ряда. Коэффициенты ряда находятся при интегрировании обыкновенных дифференциальных уравнений. Для доказательства сходимости этого ряда ставится начально-краевая задача в пространстве других независимых переменных, а решение строится в виде своего сходящегося степенного ряда, и доказывается эквивалентность решений первой и второй начально-краевых задач The aim of this study is to construct a solution to the problem of the decay of a special discontinuity in physical space, i.e., two-dimensional isentropic flows of polytropic gas, arising after the instantaneous destruction of an impenetrable wall that separates an inhomogeneous resting gas from a vacuum. The study takes into account the effect of gravity. Research Methods. A variable, which governs the evolution of the self-similar singularity from the initial interface is introduced into the system of equations of gas dynamics. For the resulting system, the Cauchy problem is posed with prescribed values on the sound characteristic. The solution to this problem is constructed in the form of power series. The coefficients of the series are determined by solving algebraic and ordinary differential equations. Further, to prove the convergence of this series, an initial-boundary-value problem is posed in a special functional space. The solution to this initial-boundary value problem is constructed in the form of its convergent power series and the equivalence of solutions for the first and second initial-boundary value problems is proved. Solutions of the problem for the decay of a special discontinuity are constructed in the form of convergent power series. The equivalence of solutions in the physical and special functional space is proved. Conclusions. The solution constructed in physical space determines the initial conditions for the difference scheme for the numerical simulation of the given characteristic Cauchy problem, while the one, built in a special functional space, allows setting boundary conditions for this scheme