Journal articles: 'Система зв’язків'

1

Штефан, Євгеній Васильович, Тетяна Анатоліївна Роїк, Оксана Володимирівна Зоренко, and Олександр Павлович Шостачук. "Методи цифрового управління поліграфічними процесами." Технологія і техніка друкарства, no. 2(72) (June 29, 2021): 54–63. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.2(72).2021.242474.

Full text

Abstract:

Робота присвячена проблемі методологічного забезпечення цифрового керування та комп’ютерних методів інформаційного управління технологічними процесами при реалізації виробничих режимів у логістичній системі «макет—виріб». Розглянуто особливості створення спеціалізованих інформаційних систем у виді програмно-технічних засобів для керування технологічними показниками в умовах їх реальної залежності від властивостей вхідних матеріалів, стану, налагодження та режиму основних елементів обладнання. Запропоновано застосування проблемно-орієнтованих методів розроблення інформаційних систем для ефективного супроводження функціонування об’єктів поліграфічної галузі. Розглянуто основні принципи створення інформаційних систем для аналізу наукових проблем у предметній області процесів та обладнання поліграфічних виробництв. Представлено методику розроблення інформаційної системи типу «цифрова модель—інтелектуальна експертна система—система автоматизованого управління». Розглянуто особливості створення інформаційної моделі об’єкта досліджень з використанням об’єктно-орієнтованої методики. Показано, що використання об’єктно-орієнтованої методики дозволяє ефективно провести декомпозицію технічної системи, класифікувати підсистеми і описати їх у виді скінченої сукупності класів та зв’язків між ними з подальшою формалізацією інформації про об’єкт досліджень. Розглянуто інформаційну систему, що відповідає напряму проблемної орієнтації — «контроль та управління технологічними параметрами процесів виготовлення поліграфічної продукції». На основі запропонованої інформаційної системи розроблена загальна методика визначення взаємозв’язку конструктивно-технологічних параметрів відповідного технічного об’єкту. Виділено основні елементи розробленої методики — розрахункову схему та математичну модель об’єкту дослідження. Представлено методику розроблення математичної моделі об’єкту дослідження для прийнятого варіанту інформаційної системи. Обговорено перспективи практичного використання представлених методологічних розробок.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Ponomarenko, O. L. "Cезонна динаміка консортивних зв’язків птахів з дубом звичайним (Quercus robur)." Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель 46 (June 6, 2019): 114–22. http://dx.doi.org/10.15421/441719.

Full text

Abstract:

Досліджено міжсезонну динаміку консортивних зв’язків птахів в індивідуаль-них консорціях дуба звичайного. Проаналізовано показники загального бюдже-ту часу птахів на одне ядро консорції, його динаміку по сезонах, видовий склад тачисельність птахів-консортів протягом року. Виявлено, що система консортивнихзв’язків птахів протягом року на віргінільному дубі має стохастичний характер.На молодому генеративному дубі, протягом року домінують трофічні взаємодії. Настарому генеративному дубі, крім інтенсивних трофічних зв’язків, птахи протягомроку реалізують також численні топічні зв’язки. Стабільність системи консортив-них зв’язків птахів з дубом звичайним зростає в напрямку від віргінільного до ста-рого генеративного.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Степанов, М. Т. "Замкнуті САР з прогнозуванням: аналіз альтернативних варіантів сруктур." Automation of technological and business processes 13, no. 3 (November 4, 2021): 38–48. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i3.2144.

Full text

Abstract:

У статті розглядається системи автоматичного регулювання які реалізують алгоритми керування з прогнозуванням складових вільного та вимушеного руху на час запізнення вперед в замкнутому контурі. Проводиться порівняльний аналіз їх роботи у перехідних та сталих режимах роботи, а також запасів стійкості які вони забезпечують. Об'єкти технологічного типу досить часто мають велику інерційність в каналах регулювання яка пов'язаної не тільки з чистим запізненням, але, більшою мірою з акумуляцією речовини і енергії, так званим ємнісним запізненням. Повна або часткова компенсація цієї інерційності може в значній мірі поліпшити якість регулювання для таких об'єктів. На практиці для компенсації впливу запізнення на динаміку власного руху часто використовують системи з упереджувачем Сміта які значно розширюють запас стійкості систем і забезпечують їх працездатність в умовах нестаціонарних властивостей об’єкта керування. Також прогнозування використовується у системах керування з прогнозуючою моделлю, в яких керуючий вплив на кожному кроці розраховується за рахунок вирішення оптимізаційної задачі на основі математичної моделі об’єкта керування. Ці системи також застосовують для керування об’єктами технологічного типу, зокрема рекомендують до застосування при керуванні багатоканальними об’єктами канали яких пов’язані між собою через дію перехресних зв’язків. В якості альтернативи вказаним системам запропонована система регулювання з прогнозуванням вимушеного руху в замкнутий контур якої введено алгоритм прогнозування в реальному часі на основі кубічного сплайну. Проведено структурний та оптимальний параметричний синтез альтернативних варіантів систем автоматичного регулювання. В якості базового регулятора було обрано типовий ПІД-регулятор. Порівняльний аналіз оптимальних систем, проведений в часовій і частотних областях, показав перевагу системи регулювання, що реалізує принцип керування за прогнозом на основі кубічного сплайну. При аналізі роботи систем за каналом дії неконтрольованих збурень система регулювання з прогнозуванням по кубічному сплайну забезпечує зниження інтегрального і прямих показників якості перехідних процесів до 40%. Перевірка на грубість систем автоматичного регулювання показала, що система автоматичного регулювання з прогнозуванням регульованої змінної за кубічним сплайном має приблизно однаковий запас стійкості за часом запізнення та трошки нижчий запас стійкості за коефіцієнтом передачі об’єкта керування, ніж система з упереджувачем Сміта.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Шпинковський, О. А., М. І. Шпинковська, and В. В. Голобородько. "ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ДЛЯ ДОПОМОГИ ФІНАНСОВИМ УСТАНОВАМ У ВИЗНАЧЕННІ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ КЛІЄНТІВ." Automation of technological and business processes 11, no. 3 (November 11, 2019): 14–22. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i3.1496.

Full text

Abstract:

У роботі підкреслено важливе місце у діяльності фінансових установ їх спроможність надавати якісні послуги юридичним та фізичним особам в отриманні кредитних позик. Розроблювальна інформаційна система надасть можливість контролю роботи та керування записами користувачів системи. Завдяки її використанню банківські установи зможуть автоматизувати оцінку кредитоспроможності та уникнути небажаних ризиків та суб’єктивних оцінок. Проаналізовано сучасні системи визначення можливості надання позик особам та організаціям. Визначено необхідні характеристики та фактори, що впливають на роботу систем. Запропоновано функціональні і нефункціональні вимоги до системи. Розроблено діаграми прецедентів, що надають повну інформацію зв’язку між користувачами та їх взаємодію з інформаційною системою. Спроектовано діаграми активності і послідовності, що надають інформацію про динамічні процеси інформаційної системи. Розроблено діаграми зв’язків у таблицях баз даних, окреслено мінімальні необхідні вимоги до можливостей комп’ютера для функціонування додатку. Запропоновано алгоритми для оцінки кредитоспроможності клієнтів банку як юридичних так і фізичних осіб.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

ГАЛЕЦЬКИЙ, Сергій. "ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ ДО ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (December 2020): 241–49. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-241-249.

Full text

Abstract:

АНОТАЦІЯ У статті розглянуто особливості системного підходу до проблеми формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Зазначено, що системний підхід визначає провідні системні характеристики компетентності, професійної підготовки, інформаційно-комунікаційних технологій. Охарактеризовано системні об’єкти, що підлягають вивченню й експериментальній перевірці: професійна підготовка майбутніх викладачів іноземних мов у ЗВО як система; комунікативна компетентність як системний об’єкт; інформаційно-комунікаційні технології як системне явище і процес; модель і технологія формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів. Представлено системні характеристики формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Наголошено на значущості системного підходу до проблеми формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів іноземних мов. Визначено, що існування комунікативних зв’язків між компонентами системи і компонентами зовнішнього середовища відноситься до двох основних структурних зв’язків системи (підпорядкованості й узгодженості). Підпорядкованість передбачає існування домінуючого, головного складника системи, що є визначальним у функціонуванні й розвитку системного об’єкта. Визначено, що таким головним складником у системі формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів виступають інформаційно-комунікаційні технології. Зв’язок узгодженості, натомість, передбачає рівноцінність компонентів системи; у нашому дослідженні такими виступають, по-перше, компоненти комунікативної компетентності майбутніх викладачів; по-друге, компоненти моделі / технології формування означеної компетентності засобами інформаційно-комунікаційних технологій. На засадах системного підходу окреслено авторське формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів іноземних мов як складну динамічну відкриту систему, що має ознаки матеріальної й абстрактної водночас. Ці системні характеристики уможливлюють проєктування моделі та технології формування означеної компетентності з сукупності взаємопов’язаних складників, що забезпечують ефективність упровадження названих моделі і технології. Ключові слова: системний підхід, комунікативна компетентність, майбутні викладачі іноземних мов, засоби інформаційно-комунікаційних технологій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Бойко, А. Д., І. В. Трофименко, and О. В. Бажак. "СИНТЕЗ МОДЕЛІ ТА АЛГОРИТМІВ ПРОЦЕСУ КЕРУВАННЯ РУХОМ СУДНА." Vodnij transport, no. 1(32) (January 27, 2021): 29–35. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.1.32.04.

Full text

Abstract:

В статті розроблена модель систем керування судном. Особливістю даної моделі є взаємозв’язок суднових навігаційних пристроїв з енергетичними системами судна. Використання даної моделі дозволяє вивчити та дослідити якісні показники судна та виявити залежності впливу їх характеристик на якість керування судна. Також у статті наведено алгоритмічні рішення системи керування судном та висвітлюються позитивні та негативні властивості їх використання. Для дослідження руху судна як правило застосовуються динамічні моделі з оптимізацією керуючих впливів. При цьому, у якості моделі динаміці просторового стану можна використовувати модель Пуанкор, а для часткового вирішення систем рівнянь даних моделей можна використовувати статистичні методи. Це пов'язано з тим що, аналітичні рішення знаходяться тільки в небагатьох випадках. Таким чином, виникає необхідність розроблення нових моделей руху судна по заданому маршруту та його керування в складній динамічній обстановці. Тому метою даної статті є розробка моделі системи керування судном з можливістю висвітлення логічних зв’язків для підвищення ефективності судноводіння під час його експлуатації в складних умовах для забезпечення безпеки управління судна. Ключові слова: автоматизована система керування, навігаційні пристрої, судноводіння, керування судном, енергетичні системи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

А.В. Рубець. "СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ У РОЗПОДІЛЕНИХ СИСТЕМАХ." Наукові нотатки, no. 68 (January 30, 2020): 86–90. http://dx.doi.org/10.36910/6775.24153966.2019.68.13.

Full text

Abstract:

У статті автори роблять детальний аналіз необхідності та актуальності використання систем моніторингу при роботі розподілених систем, зокрема при плануванні використання ресурсів, а саме: організації обслуговування, апаратного та програмного забезпечення, різноманітних комунікаційних зв’язків, логіки рішень. Проводиться аналіз літературних джерел, де описуються, як теоретичні так і практичні аспекти використання моніторингових систем у багатьох сферах людського життя. Досліджується структура та основні підходи до побудови систем моніторингу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Іatsyshyn, Andrii V., Oleksandr O. Popov, Volodymyr O. Artemchuk, Valeriia O. Kovach, and Iryna S. Zinovieva. "АВТОМАТИЗОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ У ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ." Information Technologies and Learning Tools 72, no. 4 (September 21, 2019): 286–305. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v72i4.2993.

Full text

Abstract:

Стан довкілля значною мірою залежить від компетентності фахівців у галузі екологічної безпеки, які відповідають за прийняття управлінських рішень щодо зменшення негативного впливу на природне навколишнє середовище. Тому важливим є постійне підвищення кваліфікації управлінських кадрів, зокрема щодо застосування автоматизованих системи управління екологічною безпекою. Проаналізовано закордонні та вітчизняні публікації в галузі управління екологічною безпекою за даними моніторингу. На підставі власного багаторічного досвіду роботи в галузі екологічної безпеки та на основі наукових джерел визначено, що важливими є розробка та впровадження спеціалізованих систем управління екологічною безпекою за даними моніторингу. Такі системи необхідні для: виявлення і прогнозування прихованих тенденцій і закономірностей розвитку екологічних процесів, ідентифікації раніше невідомих взаємозв'язків між екологічними параметрами і факторами впливу, розробки оптимізаційних рекомендацій у галузі екологічної безпеки, візуалізації результатів аналізу, підготовки попередніх звітів і проєктів допустимих рішень з відповідним оцінюванням тощо. Розглянуто основні принципи управління екологічною безпекою. Описано основні блоки удосконаленої системи управління екологічною безпекою за даними екологічного моніторингу, а саме: «Задачі стратегічного управління екологічною безпекою», «Бази даних та алгоритми оцінювання ситуації і прийняття управлінських рішень у галузі екологічної безпеки», «Управління даними», «Система підготовки рішень (на основі економічної оцінки «ризик-ціна-ефект»)», «Система підготовки рішень», «Інтелектуальний аналіз даних», «Система підтримки прийняття рішень (СППР)», «Задачі тактичного управління екологічною безпекою». Запропоновано удосконалену структуру автоматизованої інформаційної системи управління екологічною безпекою територій, що зазнають техногенного впливу від промислових, потенційно-небезпечних об’єктів та транспорту. Описано призначення блоків (модулів) систем і зв’язків між ними. Побудовано параметричну модель експертно-інформаційної системи, яка охоплює: базу знань, моделювання, підтримку ухвалення рішень та налаштування контрольно-вимірювального блоку. Показано, що розроблені системи забезпечують функціонування системи управління екологічною безпекою, дають змогу описувати структурні елементи та інформаційні зв’язки між ними, що підвищує оперативність опрацювання вихідних даних. Обґрунтовано шляхи застосування автоматизованої інформаційної системи управління екологічною безпекою в підвищенні кваліфікації фахівців, відповідальних за прийняття управлінських рішень у галузі екологічної безпеки. Отже, одночасно з удосконаленням складових системи управління екологічною безпекою за даними моніторингу, важливим є підвищення кваліфікації фахівців у галузі екологічної безпеки, зокрема працівників міністерств, підприємств та організацій, які відповідають за прийняття рішень щодо зменшення негативного впливу на довкілля та підготовку майбутніх фахівців у цьому напрямку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Khalikov, Volodymyr, Anatolii Zhernosekov, Alexander Shatan, and Andrii Mukha. "ФОРМУВАННЯ ВОЛЬТ-АМПЕРНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ДЖЕРЕЛ ЖИВЛЕННЯ ЗВАРЮВАЛЬНОЇ ДУГИ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 3(25) (2021): 78–84. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2021-3(25)-78-84.

Full text

Abstract:

Актуальними є дослідження щодо поліпшення ефективності технології дугового зварювання та функціонування обладнання. Розглянута теоретична й апаратна реалізація зворотних зав’язків систем управління трифазними дуговими випрямлячами для належного формування їхніх вольтамперних характеристик і модифікацій зворотних зв’язків систем. Розроблена універсальна й компактна система управління дуговими випрямлячами з можливістю її застосування в установках для зварювання в середовищі інертних і активних газів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Поладі, Рената Чобівна. "ПРАВОВІ ТА ДИПЛОМАТИЧНІ ТРУДНОЩІ В РОЗБУДОВІ УГОРСЬКО-УКРАЇНСЬКИХ ДВОСТОРОННІХ ЗВ’ЯЗКІВ (1989/1990–1991)." Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, no. 7 (June 3, 2021): 79–91. http://dx.doi.org/10.31866/2616-745x.7.2021.233249.

Full text

Abstract:

У статті дослідженню піддаються правові та дипломатичні труднощі в розбудові українсько-угорських двосторонніх зв’язків, що мали місце на межі 1980–90-х рр. Складності, перш за все, випливали з того, що на відносини двох вказаних сторін практично необмежений вплив мав Радянський Союз, його система, а згодом – системна криза та розпад цієї ж системи, у результаті чого на мапі Європи з’явилося чимало самостійних, незалежних держав. У статті пропонується порівняльний аналіз Конституції СРСР 1977 р. та Конституції УРСР 1978 р. Окремо висвітлюється роль Декларації «Про державний суверенітет України» у розбудові українсько-угорських двосторонніх відносин. Спираючись на архівні матеріали та приклади, автор статті намагається вказати на те, за яких обставин розвивалися двосторонні відносини між Будапештом та Києвом, які були їх спільні цілі та інтереси. Особливий акцент робиться у статті на думках політичних і дипломатичних еліт двох країн щодо розбудови безпосередніх двосторонніх відносин між країнами, котрі й самі представляють.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Степанченко, И. И. "ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ЯК НЕСЕМІОТИЧНА КАТЕГОРІЯ." Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 1, no. 71 (2020): 10–17. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2020.01.71.02.

Full text

Abstract:

У статті представлені загальні властивості моделі лексичного значення слова як несеміотичної категорії. У лінгвістиці склалися два основні підходи до визначення лексичного значення: відбивний і релятивний. Прибічники першого підходу визначають лексичне значення слова як відображення у свідомості людини істотних ознак певного класу явищ дійсності. Прихильники релятивного підходу (С. Ульман, Л. Вітгенштейн, Ч. Морріс і ін.) розглядали лексичне значення як зв'язки, переходи, відносини. Вчені, які представляли обидва підходи, засновували свої теорії на семіотичних уявленнях про сутність мови. Антропоцентричні принципи вивчення мовних явищ мають на увазі вихід у суміжні сфери знань про людину, в т.ч. і в галузь філософії. М.М. Правдін справедливо вважав, що з позицій діалектичного матеріалізму відношення між дійсністю, мисленням і мовою не зводяться до стосунків знакової репрезентації, оскільки кожен з цих трьох світів є діалектичною єдністю конкретного і абстрактного. Абстрактна сторона дійсності – сфера законів, зв’язків, стосунків між явищами не піддається безпосередньому відображенню в мисленні у вигляді зв'язків між образами відповідних явищ, тобто суть і поняття не пов'язані стосунками знаку і означаемого. Зв’язки між іменами в мовній системі не є знаком стосунків між “предметними” образами. Це дозволяє дійти висновку про те, що стосунки між “предметними” образами і стосунки між іменами усередині мови – дві різні, але тісно пов’язані в комунікативному акті системи. У розвиток цієї теорії лексичне значення визначається в статті як система неграматичних правил оперування словом усередині мовної системи. Таке визначення дозволяє інакше розглядати системну організацію лексики в мові.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Шедяков, В. "Система світогосподарських зв’язків переживає стан, близький до інституціональної невизначеності." Економіст, no. 9 (347), вересень (2015): 1–3.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Kovalchuk, M. V. "Провінційне управління Османської імперії XVI ст. на основі канун-наме." Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, no. 12(140) (November 5, 2016): 100. http://dx.doi.org/10.15421/1716147.

Full text

Abstract:

У статті на основі даних султанських канун-наме розглядається організація провінційного управління Османської імперії у XVI ст. Автор аналізує систему адміністративного поділу Османської імперії. Зазначається, що найбільші османські провінції поділялися на два типи – тімарли, в яких було сформовано османське право, тімарна система та поділ на санджаки та сальянелі, в яких тімарна система була відсутня, а зібрані податки розподілялися на місцеві потреби; адміністративно-військовою територіальною одиницею другого рівня були санджаки, які у свою чергу розподілялися на кази, кадилики та нахійє. Встановлено, що систему влади на місцях формували представники військово-адміністративної, судової та фінансової ліній османського управління, які відповідно очолював бейлербей, кадій та дефтердар. Їхнім головним завданням було налагодження і зміцнення зв’язків між провінцією та центром.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Кузьменко, О. К. "ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 28, 2012): 217–21. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.02.43.

Full text

Abstract:

Розглянуто категорію «еколого-економічна сис-тема» як цілісність екологічної та економічноїсистем, що характеризується інтенсивністювнутрішніх зв’язків та емерджементних власти-востей. Проведено аналіз структурних елементівеколого-економічної системи. Запропоновано схе-му взаємодії складових еколого-економічної систе-ми з урахуванням впливу на неї сільськогосподарсь-ких підприємств. A category of ecological and economic system, as integrity ofthe ecological and economic systems, which is characterizedintensity of internal communications and emergent properties.The analysis of structural elements of the ecological and economic system is conducted. The scheme of co-operation of constituents of the ecological and economic system is offered witha glance influence by agricultural enterprises.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Morozova, О. I. "МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПРОЦЕСІВ, ЩО ПРОТІКАЮТЬ В ОСВІТНІХ ТА ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМАХ, ЗАСНОВАНА НА ВИКОРИСТАННІ ОНТОЛОГІЧНОГО ІНЖИНІРИНГУ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, no. 54 (April 11, 2019): 135–38. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.135.

Full text

Abstract:

В роботі наведено модель формування процесів, що протікають в освітніх та виробничих системах, заснована на використані онтологічного інжинірингу. В основу моделі входить термінологічна система предметної галузі «Організація та функціонування закладу вищої освіти», терміни якої пов'язані між собою гіперономічними відносинами. Основною метою побудови термінологічної системи є відокремлення з термінологічної низки три групи термінів, тобто їх попередня класифікація. Така класифікація передбачає упорядкування певних термінів з метою пошуку між них однорідних зв’язків та відносин. Рівень корінного поняття має троє термінів та їх поняття, які формують три гілки понять. Наведено укрупнену схему термінології предметної галузі «організація та функціонування вищого навчального закладу». Як кореневий термін, який задає своєрідний розмір термінологічного дерева предметної області «організація і функціонування закладу вищої освіти» обраний термін «вища освіта». Виділено три гілки термінів, які утворюють термінологічне дерево, яке покриває своїми визначеннями предметну область. Перша гілка передбачає використання відносин «загальне – часткове» та «рід – вид». Друга гілка буде формуватися на просторо часових відносинах або як кажуть темпоральних відносинах, а також причино-наслідних зв’язків між певними поняттями. Третя гілка, в корні якої полягає термін «педагогіка вищої школи» передбачає будь які відносини між низ лежачими термінами. Одержану термінологічну систему предметної галузі представлено у виді онтологічної моделі, структура якої має деревовидний вигляд. Таке представлення дає можливість формалізувати предметну галузь. Корисність даної термінологічної системи у тому, що вона може стати основою для множини навчальних дисциплін, які називаються «Вступ до спеціальності». Крім того, словник дає методичну основу викладачам, які формують або оновлюють робочі навчальні програми на етапі обмірковування назв навчальних модулів, тим, а також анотацій до них з метою створення укрупненого термінологічного дерева навчальної дисципліни, яке буде основою для наповнення її навчальним матеріалом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Torkhova, Nadiia. "Система зв’язків з громадськістю в органах публічного управління (на прикладі органів правосуддя)." Public Administration and Regional Development, no. 12 (May 24, 2021): 512–37. http://dx.doi.org/10.34132/pard2021.12.10.

Full text

Abstract:

У статті охарактеризовано зв’язки з громадськістю (паблік рілейшнз) як систему взаємопов’язаних елементів, яка є складовою частиною стратегічного менеджменту в органі публічного управління. Проаналізовано особливості найбільш значущих елементів системи паблік рілейшнз та їхньої ролі у процесі організації діалогічних відносин органів публічного управління з громадськістю. Особливу увагу приділено аналізу понять «громадськість», «громадська думка», «інструменти зв’язків з громадськістю та ЗМІ». На прикладі органів правосуддя розглянуто застосування окремих прямих інструментів зв’язків з громадськістю (програм охоплення). Визначено, що однією із фундаментальних засад управління зв’язками з громадськістю є участь органу публічного управління у житті громади, яку можна забезпечити з допомогою програм охоплення, структурованих відповідно до певних категорій громадян та їхніх потреб. Автор визначає властивість програм охоплення для формування відносин органу публічного управління з громадськістю у векторі партнерства. У статті охарактеризовано прямі зв’язки з громадськістю як нову інтерактивну модель комунікації, що має актуалізувати комунікативний аспект та максимально наблизити органи влади до суспільства. Наголошено, що реалізація прямих ініціатив забезпечує формування позитивного іміджу органів державної влади, сприяє просвітницькій діяльності й вихованню правової культури, позитивно впливає на правильне сприйняття громадянами функцій органів публічного управління. У статті визначено важливість складання «профілю» (характеристики) цінностей кожної із груп цільової аудиторії, який включає у себе комплекс ознак – опорних пунктів у процесі стратегічного планування комунікативної діяльності установи. Автор обґрунтовує, що першим кроком до актуалізації програм охоплення має стати закріплення їх у комунікативних стратегіях та планах комунікативних заходів органів публічного управління. При цьому слід ураховувати постійний розвиток і зміну медіапростору та зважати на те, що традиційні методи комунікації мають слабкий вплив на молоде покоління.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Лиховідова, Ірина Едуардівна. "РИЗИК-ОРІЄНТОВНИЙ ПІДХІД В СИСТЕМІ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ЯК ВИЯВ АРХЕТИПУ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ." Public management 26, no. 1 (July 19, 2021): 102–22. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-1(26)-102-122.

Full text

Abstract:

Визначено роль державного регулювання у корпоративній сфері за допомогою розгляду системи ризиків та узагальненню негатиного ефекту, спричиненого зловживаннями, маніпуляціями, недобросовісними та незаконними діями на ринку. Визначено, що корпоративне управління є одним з ключових елементів і передумовою успішної діяльності акціонер- ного товариства. Зазначено, що належне управління допомагає зміцнити довіру до компанії, підвищити її конкурентоспроможність, ефективність та зростання, а отже, сприяє залученню іноземних інвестицій та є базисом, який забезпечує інноваційний розвиток держави. Розглянуто архетипи дер- жавного нагляду в системі корпоративного управління шляхом виявлення та дослідження системи зв’язків між національною ментальністю та дер- жавним регулюванням та наглядом. В результаті чого визначено, що влада і суспільство в умовах запровадження інновацій змінюють форми та мето- ди дії, пріоритетне значення у відносинах влади і суспільства набуває роз- виток процесів взаємодії та комунікацій. Крім того, розглянута система та моніторинг ризиків у корпоративній сфері та зроблено акцент на підході, що ґрунтується на оцінці ризиків. Розглянуто систему захисту інвесторів, яка доповнюється пруденційним наглядом, що є складовою загальної сис- теми нагляду державними органами на фінансовому ринку. Досліджено, що вдосконалення взаємодії між органами державної влади, корпорацією та населенням залишається необхідним у вирішенні проблеми формування конкурентоспроможного економічного середовища та підвищення інвес- тиційної привабливості України. Таким чином доведено необхідність дер- жавного нагляду у сфері корпоративних відносин та розглянуто шляхи вдо- сконалення державного регулювання даною сферою відносин за допомогою впровадження ризик-орієнтованого підходу у систему корпоративного управління.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Diadechko, Andrii. "Імітаційна модель функціонування системи метрологічного обслуговування засобів вимірювального контролю параметрів зразків озброєння та військової техніки на основі мереж Петрі." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 5 (October 31, 2021): 179–89. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.5.17.

Full text

Abstract:

На сьогоднішній день, в умовах інтенсивного розвитку озброєння та військової техніки, засобів контролю його параметрів, інформаційних та цифрових технологій, та в умовах поетапного впровадження стандартів НАТО в Збройних Силах України, одним з пріоритетних завдань щодо розвитку Збройних Сил України є створення ефективних систем забезпечення зразків озброєння, до яких відноситься й система метрологічного обслуговування засобів вимірювального контролю їх параметрів. Вирішення такого завдання аналітичним шляхом є, як правило, складним, а в ряді випадків по суті неможливим. Як наслідок, в наявності велика кількість взаємних зв’язків як між елементами системи, так і між різнорідними засобами вимірювального контролю параметрів всередині кожного елементу. Проаналізувати та отримати інформацію про структуру та динамічну поведінку системи, оцінити її та виробити пропозицій щодо її удосконалення або змінення дозволяють відомі методи імітаційного моделювання. У зв'язку з цим, для вирішення завдань такого вигляду, в статті запропоновано використовувати теорію мереж Петрі для імітаційного моделювання функціонування системи метрологічного обслуговування засобів вимірювального контролю параметрів зразків озброєння та військової техніки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Khvorova, Hanna. "Система соціально-психологічних технологій формування компетентного батьківства щодо дітей з аутизмо." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 45(48) (July 3, 2020): 121–29. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi45(48).148.

Full text

Abstract:

Наведено теоретичне обґрунтування й опис практик та алгоритмів функціонування окремих елементів та всієї системи соціально-психологічних технологій формування батьківської компетентності щодо дітей з аутизмом у цілому. За результатами попереднього теоретичного аналізу здійснено моделювання системи соціально-психологічних технологій формування батьківської компетентності щодо дітей з аутизмом. Кожна з технологій, що входить до системи, має певні особливості щодо тривалості використання, його цілей та організаційно-психологічних умов застосування. Усі разом вони мають позитивно вплинути на психологічну якість життя батьків. Система містить такі технології, як наративне консультування батьків; експрес-тренінг компетентного батьківства щодо виховання дітей з аутизмом; соціально-психологічний тренінг компетентної взаємодії фахівців освітньої системи з батьками; пролонгована тренінгова програма компетентного батьківства щодо виховання дітей з аутизмом, психоедукацією за методикою незавершених ситуацій (МНС); психологічне консультування батьків дітей з аутизмом; історичний метод і метод сторітелінгу. Система соціально-психологічних технологій формування батьківської компетентності щодо виховання дітей з аутизмом дає змогу забезпечити формування компетентності батьків, які мають різні рівні батьківської компетентності, протягом тривалого періоду. Важливими умовами ефективного функціонування системи є компетентна взаємодія фахівців, які надають психолого-педагогічну допомогу дітям-аутистам, з батьками і доступність для батьків фахівців, які виконують щодо них функцію експерта/модератора з компетентного батьківства. Фундаментальні дослідження батьківських практик взаємодії з дітьми-аутистами, виявлення зв’язків між дитячими і батьківськими характеристиками та батьківськими характеристиками і рівнем батьківської компетентності допоможуть побудувати науково обґрунтовану систему сприяння компетентному батьківству щодо дітей з аутизмом, підвищити рівень та якість взаємодії між батьками та спеціалістами освітніх та реабілітаційних закладів, які працюють з такими дітьми, сприятимуть наданню програмам підтримки компетентності батьків дітей з аутизмом статусу муніципальних програм підтримки батьків дітей з інвалідністю, впровадженню програм підтримки батьків у загальні протоколи втручання, догляду та допомоги при аутизмі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Denisov, Yurii, Oleksiy Gorodny, and Oleg Sereda. "СИНТЕЗ РЕГУЛЯТОРА КОНТУРУ КУТА КРЕНУ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ КВАДРОКОПТЕРА З КОМПЕНСУЮЧИМ РЕГУЛЯТОРОМ КОНТУРУ СТРУМУ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 4(18) (2019): 169–74. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-169-174.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження. Постановка теми дослідження викликана необхідністю підвищення якості енергетики та динаміки в системах управління польотом безпілотних літальних апаратів (БПЛА), враховуючи їх зростаючу роль у промисловій, побутовій та військовій сферах. Постановка проблеми. У системах керування польотом БПЛА з чотирма несучими гвинтами (квадрокоптер) процеси керування впливають на процеси споживання електроенергії від бортового акумулятора. Втрати потужності в силових компонентах систем керування квадрокоптером можна знизити, якщо усунути вплив пульсацій проти-е.р.с. електродвигуна на форму струму, що споживається від акумулятора. Досягнення цієї мети можливе за рахунок реалізації необхідних законів керування в контурах системи. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз відомих публікацій за темою дослідження показав, що в них не приділено уваги питанням економного використання енергетичного ресурсу акумулятора. Основна увага приділяється удосконаленню процесів управління та навігації без урахування їх зв’язків з енергетичними процесами. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Існування поставленої проблеми є наслідком неврахування впливу процесів управління на якість процесів енергоспоживання. Це проявляється в тому, що в наявних одноконтурних системах керування квадрокоптером регулятор настроюється на необхідну швидкодію та перерегулювання без урахування впливу закону керування на якість енергетичних процесів, тобто без контролю форми струму, що споживається. Постановка завдання. Відомі системи керування квадрокоптером мають один контур регулювання. Для контролю струму, що споживається від акумулятора, необхідно мати контур струму та контур швидкості, що підкорюється головному контуру кута крену. Система керування польотом БПЛА повинна мати три контури регулювання. Виклад основного матеріалу. Для триконтурної системи керування польотом квадрокоптера виконано синтез цифрового регулятора головного контуру, котрий регулює кут крену. Процедура синтезу включає в себе врахування впливу пропорційно-інтегрального регулятора з астатизмом другого порядку, який включений у контур струму для компенсації пульсацій проти-е.р.с. безколекторного двигуна постійного струму (БДПС). У результаті синтезу отримана структура і параметри ланок регулятора контуру кута крену у вигляді цифрового рекурсивного фільтра. Висновки відносно статті. Синтезовано цифровий регулятор контуру кута крену для триконтурної системи управління квадрокоптером. Регулятор дозволяє стабілізувати процес польоту з економією енергетичного ресурсу бортового акумулятора.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Касярум, Сергій Олегович. "Специфіка моделювання модульно-рейтингової технології при викладанні фундаментальних дисциплін у вищій технічній школі." Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (March 28, 2014): 99–102. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.411.

Full text

Abstract:

У терміні фундаментальні дисципліни (ФД), характерному для вищої технічної школи, закладені зміст та вимоги до таких дисциплін, як вища математика, загальна та теоретична фізика, хімія та інформатика. Вони повинні створювати базу знань, яка є підгрунтям ефективного засвоєння студентами матеріалу, професійно-орієнтованих дисциплін (ПОД). Саме тому викладанню ФД останнім часом приділяють особливу увагу.З метою підвищення ефективності навчального процесу останнім часом інтенсивно запроваджують педагогічні технології (ПТ). Серед них відомі інформаційні технології, інноваційні (пов’язані із застосуванням активних методів навчання: методу проектів, кейс-методик тощо) [1]. У більшості ж з вузів намагаються запровадити ПТ, сутність яких полягає у розробці такої організаційної структури навчання, що допомогла б діагностувати якість знань студентів на проміжних етапах навчання. Це означає планування та організацію навчального процесу на основі системи чітко визначених цілей та проміжних і кінцевих результатів навчального процесу, створення системи методів та засобів контролю, яка дозволяє досягти встановлених результатів і має прозору систему управління навчальним процесом з можливістю корекції його етапів. Зробити це дозволяє модульно-рейтингова система (МРС) організації навчання. Зараз її лише певною мірою можна розцінювати як ПТ. В той же час на її основі можна розробити достатньо гнучку технологічну схему для ФД. Поділ змісту навчального курсу на окремі модулі дозволяє визначити проміжні цілі навчання, створити необхідну систему контролю. Введення рейтингового контролю одночасно є і стимулюючим чинником, оскільки вимагає систематичної наполегливої навчальної праці [2, 144].МРС розглядалась як базова при дослідженні проблеми моделювання ПТ у вищій технічній школі. Вивчення досвіду її впровадження у практику роботи ВНЗ виявило труднощі як організаційного, так і методичного порядку, але викладачами пріоритет надається саме організаційним аспектам впровадження МРС. Методичні проблеми усвідомлюються ними не повною мірою, іноді на інтуїтивному рівні. В першу чергу це пов’язано із недостатністю психолого-педагогічних знань.Дослідження показало, що МРС не усвідомлюється викладачами як цілісна технологія, вони згодні використовувати у навчальному процесі і окремі її елементи. Так, 47% викладачів вважають, що модуль може бути не пов’язаний із рейтингом. 19% викладачів вважають, що поділ навчального курсу на модулі штучний і ускладнює процес навчання. Фактично ця частина викладачів виступає проти побудови ПТ із діагностикою проміжних результатів навчання. Розробка окремих модулів у змісті навчального курсу, як показало опитування, не є проблемою. Більшість викладачів орієнтується на логіку навчальної дисципліни, а саме – на окремі теми курсу. Найбільші складності при застосуванні МРС пов’язані із розробкою системи рейтингового контролю. 54% викладачів вважає, що для впровадження рейтингу достатньо визначити кількість балів за кожен модуль навчального курсу і ввести необхідну градацію (на “3”, на “4”, на “5”). Анкетування засвідчило, що викладачі, які будували таким чином власну технологію навчального процесу, отримали поразку. Характерно, що більшість з них, а саме 33%, вважають, що дана технологія неефективна.Вивчення досвіду впровадження МРС показало, що усі недоліки тісно пов’язані саме із початковим етапом побудови ПТ: проектуванням технології, розробкою моделі. Етап моделювання повинен закладати систему роботи викладача (організаційні і методичні аспекти) і студента (пізнавальна діяльність) над теоретичними знаннями та практичними уміннями, а також передбачити трьохрівневу структуру навчального курсу за рівнем складності запропонованих студентам завдань. На етапі моделювання МРС як ПТ перед викладачем стоять декілька завдань: 1) визначення навчальних модулів з курсу; 2) визначення мінімального обсягу теоретичних знань, необхідних для підготовки фахівця, цей обсяг буде у визначати рівень “3”; 3) розробка системи тестового контролю для вимірювання знань студентів; 4) визначення необхідного обсягу практичних умінь, якими повинен оволодіти студент; 5) розробка необхідної системи завдань практичного змісту, якими повинен оволодіти студент як майбутній фахівець. Цей рівень також у подальшому визначить рівень лише “3”; 6) розробка системи диференційованих практичних завдань різного рівня складності (передбачено два рівні, що визначать “4” та “5”); 7) визначення кількості балів на кожен навчальний модуль відповідно рівням складності; 8) при викладанні ФД створення моделі ускладнюється необхідністю розробки тісних міжпредметних зв’язків з ПОД. Дослідження показало, що більшість викладачів у моделі МРС випускає частину необхідних етапів. Не розроблено систему диференційованих практичних завдань для студентів, що є суттєвим недоліком сучасних розробок МРС як технології. Останній недолік не дає змоги побудувати гнучку ПТ, яка б відповідала завданню створення відкритих систем у освіті.Важливим компонентом ПТ є часові параметри. Дослідження виявило, що розподіл навчальних годин (лекційні та практичні) не завжди узгоджується із реальним співвідношенням між теоретичними знаннями та практичними уміннями, формування яких передбачається навчальною програмою. Формування практичних умінь – процес більш тривалий, ніж формування теоретичних знань (співвідношення у часі приблизно 3:1, зараз воно вкладає 1:1). Самостійне опрацювання практичних завдань не завжди доречне, оскільки у студентів ще не повною мірою сформована орієнтовна модель уміння. Тому вважаємо, що розробка ефективної ПТ вимагає узгодження розподілу навчальних годин з співвідношенням теоретичних знань та практичних умінь, передбачуваних навчальною програмою.Попередні дослідження [3, 57] виявили зниження рівня мотивації студентів до вивчення ФД. Це можна подолати, ввівши до моделі ПТ компоненти, засновані на міжпредметних зв’язках ФД і ПОД. Система міжпредметних зв’язків наведена у навчальних програмах переважно як посилання на навчальну дисципліну без реального відображення зв’язків у ПТ. Між тим саме їх аналіз впливає на оптимальний розподіл годин при розробці моделі ПТ для ФД. Вважаємо, що зміст ФД потрібно вивчати у контексті їх зв’язку з ПОД. Чітко визначені міжпредметні зв’язки і впроваджені на їх основі до курсів ФД корективи (розробка змісту лабораторних робіт з урахуванням змісту ПОД, впровадження у вищу математику задач, пов’язаних з змістом ПОД) дають змогу викладачу ФД познайомитись з конкретними спеціальними задачами, елементи яких можна використати при викладанні і стимулювати мотиви пізнавальної діяльності студентів. Врахування цих вимог дає змогу змінити існуюче зараз у вищій технічній школі ставлення певної частини студентів до ФД.Таким чином, дослідження виявило певні специфічні риси, що необхідно враховувати при розробці моделі ПТ, застосовуваної при вивченні ФД у вищій технічній школі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Чуприна, Людмила Миколаївна. "СИСТЕМА ПУБЛІЧНОГО ПРАВА У КРАЇНАХ ЄС." Знання європейського права, no. 3 (February 7, 2020): 7–22. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i3.8.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено аналізу особливостей системи публічного права у країнах Європейського Союзу. Автором доводиться необхідність поглиблення дослідження таких актуальних проблем як система публічного права, її складові. Показано, що у сучасних європейських країнах до системи публічного права належать конституційне, адміністративне та фінансове право. Зауважено, що межа публічного і приватного права дуже рухлива (через утворення нових галузей). Розглянутий приклад системи публічного права у Франції та Німеччині показав, що у Німеччині поділ між приватним і публічним правом виражений дещо слабше, ніж у Франції, що знаходить своє відображення в іншій організації та компетенції органів загальної, адміністративної та конституційної юстиції. Автором акцентовано увагу на тому, що сучасна система публічного права країн ЄС, зокрема, Франції та Німеччини, виходить з визнання більш тісних зв’язків між національним і міжнародним правом у цілому, між внутрішнім публічним правом і міжнародним публічним правом. Причинами їх зближення слугують як збільшення радіусу національно-державних дій, так і велика потреба в реалізації спільних міждержавних інтересів. Дослідження теоретичних основ пізнання публічного права, сенсу і цінностей, системи і принципів будови, перспективи розвитку даного явища є сьогодні одним з найважливіших напрямів юридичної науки. Публічне право за своєю природою відображає існування феномену публічності, тісно пов’язаного з інститутами держави і влади. Але, окрім цього, сьогодні можна з упевненістю стверджувати, що публічне право стає основою будь-якого суспільства. Межа публічного і приватного права дуже рухлива (через утворення нових галузей). На неї також впливають публічні процеси цивільного права і комерційні процеси публічного права.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

ГЕЙКО, Євгенія. "ЦІЛІСНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНОГО БУТТЯ." Психологічне здоров’я, no. 1 (April 28, 2021): 19–26. http://dx.doi.org/10.32689/2663-0672-2021-1-2.

Full text

Abstract:

Постановка проблеми. Цілісність визначається сукупністю зв’язків внутріш- ніх елементів системи й зовнішніх відношень, зв’язків і взаємодій. Проблема цілісності як сут- тєвої характеристики людського буття і місця людини у світі постає в різні історичні епохи в розмаїтті форм: як своєрідний мікрокосм розглядається частиною макрокосму; уподібненість Божественому; цілісність як уособлення земного і небесного в індивідові, наділеного свободою волі; цілісність людини в раціоналістичному або натуралістичному вимірі, особистісний ас- пект й цілісність буття індивіда. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розвиток прин- ципу цілісного аналізу людської психіки і її динамічних змін в онтогенезі втілився в системному підході в психології, уособився в невід’ємній складовій системно-еволюційного підходу і слугує од- нією з підстав у розробці системно-суб’єктного підходу. Формулювання мети статті. Мета – висвітлення особливостей цілісності особистості як суттєвої передумови її самореалізації з позиції системного підходу, який сприяє визначенню найсуттєвіших особливостей зазначеного явища. Виклад основного матеріалу. Об’єднання двох парадигм – системної й суб’єктно-ді- яльнісної – дозволяє помістити в центр концептуальної схеми психології людину-суб’єкта як стрижня психічної організації. Цілісність представляється як автономність й свідоме функці- онування на основі внутрішніх змінних (життєві значущості, стремління до самоактуалізації, «Я-концепція»). Серед зазначених змінних провідну роль відіграє система особистісних ціннос- тей. Відповідно психологічна зрілість цієї системи є необхідною характеристикою цілісності особистості. Висновки та перспективи подальших досліджень. З позицій системно-ціліс- ного підходу варто здійснити теоретичний аналіз полісистемної цілісності особистості та її загальних складових: субмодальностей, полярних категорій, біполярних категорій. Такими поняттями визначаються ментальні репрезентації цілісності особистості в різних сферах її цілісного світу. В якості провідних чинників доцільно виділити системні поняття ізомерії, багатомірності, ієрархії. У перспективі дослідження – вивчення особливостей становлення по- лісистемної цілісності особистості в онтогенезі з позиції системного підходу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Черкаський, Ярослав. "ОСВІТА ДОРОСЛИХ ЗАСУДЖЕНИХ У ПЕНІТЕНЦІАРНИХ УСТАНОВАХ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ: ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ АСПЕКТ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, no. 15 (January 20, 2020): 171–83. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(15).2019.171-183.

Full text

Abstract:

У статті обґрунтовано нагальність розвитку й удосконалення системи підготовки дорослих засуджених до звільнення. Проаналізовано організаційні умови освіти дорослих засуджених у пенітенціарних установах Великої Британії на підставі вивчення наукових праць учених й нормативних документів. Визначено й проаналізовано організаційні форми освіти засуджених в установах виконання покарань Англії та Уельсу: академічні кваліфікації, професійне навчання і зайнятість, програми корекції поведінки правопорушників, релігійне навчання й виховання, налагодження соціальних зв’язків, програму переселення «Через ворота». Результати наукового пошуку свідчать про те, що пенітенціарна система Великобританії має широкий спектр освітніх послуг, що відповідають індивідуальним потребам. Кожен засуджений може користуватися цими послугами після складання індивідуального плану підготовки до звільнення на основі оцінки ризиків і потреб засудженого. Виокремлено позитивні ідеї досвіду Великої Британії, які потребують подальшого вивчення з метою імплементування їх в систему виправлення і ресоціалізації засуджених в Україні. Ключові слова: реабілітація засуджених; освіта засуджених; освіта дорослих; організаційні умови освіти засуджених; форми освіти засуджених; установа виконання покарань.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Рибалка, Н. В. "Особливості застосування мнемотехніки при вивченні лексичного матеріалу на заняттях з німецької мови." Alfred Nobel University Journal of Philology 20, no. 2 (2020): 290–97. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-31.

Full text

Abstract:

У статті аналізується мнемотехніка як надійний механізм для запам’ятовування точної інформації і навчання мови в цілому. Наукова основа цієї техніки обертається навколо нейробіології і її впливу на навчання. Дослідники виявили, що чим більше зв’язків і асоціацій можна встановити між новою інформацією та інформацією, яка існує в мозку, тим вище здатність мозку згадати цю нову інформацію. Встановлено, що пам’ять – це система, яка функціонує за певними законами і правилами. При цьому мозок запам’ятовує не самі образи, що виникають у голові, а зв’язки між декількома образа- ми. Процес генерації здійснюється відповідно до зафіксованих зв’язків за наявності певних стимулів. Залежно від стимулу, чи то місце, слово, картинка або навіть літера, існують відповідні методи мнемотехніки: лінгвістичний метод, просторовий, зоровий, або візуальний, словесний, або вербаль- ний, та метод фізичних реакцій. Сучасні дослідження пам’яті ясно показали, що мнемоніка може бути потужним інструментом у вивченні певних даних, наприклад, запам’ятовування списку конкретних об’єктів. Мнемоніка включає в себе безліч форм, які можна ефективно використовувати при вивченні різних предметів і з учнями різних здібностей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

ХІТРОВ, Ігор, Валерій СОРОКА, Михайло КРИСТОПЧУК, and Світлана ПАШКЕВИЧ. "МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПЛОЩІ ТРАНСПОРТНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ МАРШРУТІВ ПАСАЖИРСЬКОГО СПОЛУЧЕННЯ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 13 (December 4, 2019): 173–84. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i13.101.

Full text

Abstract:

Одним з методів, що дозволяють оцінювати ефективність функціонування пасажирської транспортної системи приміського сполучення на етапі проектування маршрутної мережі і удосконалення діючої є моделювання її роботи. Цей процес може бути виконаний за допомогою апарату математичного моделювання. Застосування останнього для оцінки наслідків впровадження змін у маршрутній мережі пасажирського сполучення становить значний інтерес внаслідок таких причин: на даний час розроблено досить повний математичний апарат, що дозволяє здійснювати необхідну модифікацію існуючих моделей, і враховує специфіку конкретної маршрутної мережі; використання математичних моделей не вимагає значних ресурсів і дає можливість легко їх реалізувати на практиці з використанням ЕОМ, що дозволяє при необхідності проводити багаторазовий аналіз у процесі проектування та експлуатації мережі; математичні моделі, на відміну від натурного моделювання, вимірювання та статистичного аналізу параметрів реальної маршрутної мережі пасажирського сполучення (у випадку, якщо маршрутна мережа уже спроектована і знаходиться в процесі експлуатації), дозволяють робити висновки про тенденції розвитку мережі, що є важливим при дослідженні транспортної системи пасажирського сполучення.Необхідні передумовами вирішення поставлених завдань у загальному вигляді визначаються параметрами попереднього їх опису, територіального розміщення вузлів, елементів системи на аналізованому ринку транспортного обслуговування, між якими формуються зв’язки різного роду, що вимагають кількісної оцінки реалізацій відповідно до висунутих потреб на транспортні послуги. Умови достатності встановлюють методи, алгоритм вирішення завдань визначення кількісних характеристик оптимальних транспортних процесів і зв’язків. Їх характеристики повинні враховувати нормативи обмежень забезпечення надійності, безпеки, доцільності, ефективності, інші специфічні умови функціонування систем.У роботі пропонується удосконалений метод прогнозування потенціалу транспортних послуг, що може бути застосований при моделюванні функціонування транспортної системи пасажирського сполучення.Ключові слова: пасажирська транспортна система, приміське сполучення, площа транспортного обслуговування, маршрутна мережа, ринок транспортних послуг.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Балендр, Андрій. "СИСТЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З ОХОРОНИ КОРДОНУ В КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 18, no. 3 (February 1, 2020): 44–62. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v18i3.69.

Full text

Abstract:

У статті реалізовано модель системи професійної підготовки фахівців з охорони кордону в країнах ЄС розробленої з метою сприяння впровадження передового європейського досвіду в систему професійної підготовки персоналу Державної прикордонної служби України. Обґрунтовано, що сучасні особливості спільної професійної діяльності фахівців з охорони кордону в країнах ЄС, необхідність її узгодження і розроблення спільних стандартів підготовки та організації мережевої взаємодії, а також об’єктивна необхідність узагальнення й впровадження передового досвіду в практику підготовки персоналу вітчизняного прикордонного відомства вимагають узагальнення системи професійної підготовки фахівців з охорони кордону в країнах ЄС. Визначено, що підготовка прикордонників в країнах ЄС відбувається відповідно до загальноєвропейських уніфікованих стандартів, основними з яких вважаються уніфіковані програми підготовки та Галузева рамка кваліфікацій сфери охорони кордонів країн ЄС. Систему професійної підготовки фахівців з охорони кордону в країнах ЄС трактовано як динамічну, цілеспрямовану, просторово-часову інтеграцію елементів, для якої характерна функціональна структура та яка містить взаємопов’язані й взаємозумовлені підсистеми: цільова, законодавчо-нормативна; інституційно-управлінська; організаційна; теоретико-методологічна; змістовно-технологічна; діагностично-результативна. Таку систему професійної підготовки побудовано на основі зв’язків підсистем та їх взаємовідношення, що об’єднує їх у холістичну структуру. Автором було проведено аналіз можливості використання цього досвіду з метою його впровадження в систему професійної підготовки персоналу прикордонного відомства України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Степаненко, Євген, Вячеслав Думітраш, Ольга Думітраш, and Віталій Кокошинський. "Перспективи розвитку тропосферного зв’язку в інформаційно-телекомунікаційних системах спеціального призначення." Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 42, no. 3 (December 17, 2021): 71–78. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-71-78.

Full text

Abstract:

Сучасні військові конфлікти змінили загальний підхід до ведення бойових дій. Раніше війни розвивалися шляхом наростання масштабності (масовості) при безпосередньому контакті військ (сил), то сучасні війни ведуться за принципом зменшенням людського ресурсу при збільшенні використання високоінтелектуальної зброї на значних відстанях. На сьогоднішній день широке застосування високоточної зброї, засобів вогневого ураження в поєднанні з засобами розвідки, диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань, засобів радіоелектронного придушення, суттєво впливає на функціонування системи військового зв’язку. Дана тенденція в майбутньому буде тільки посилюватись, що створюватиме загрози функціонування системи управління. У війні майбутнього, кожна Держава, ставить своїм завданням адекватно і своєчасно виявити ключові ризики, напрямок технологічного розвитку, та зрозуміти, як він може вплинути на потенціал можливого майбутнього військового конфлікту. У найближчому майбутньому основу перспективної інформаційно-телекомунікаційної системи ЗС України повинна становити об’єднана автоматизована цифрова система зв’язку, яка повинна включати космічний, повітряний, наземний (польовий і стаціонарний) і морський компонент, автоматизовану систему управління зв’язком і систему інформаційної безпеки та повинна сприяти більш тісному зближенню (взаємної інтеграції) систем управління військами та зброєю в єдину інформаційно-розвідувально-вогневу (ударну) просторово розподілену систему, ключовими елементами якої є розвідувально-ударні комплекси. У зв’язку з цим виникла необхідність коригування підходів до визначення основних напрямків розвитку засобів і комплексів тропосферного зв’язку як складової інформаційно-телекомунікаційної системи ЗС України. У статті викладені пропозиції щодо перспектив розвитку засобів тропосферного зв’язку в інтересах Збройних Сил України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

ЖУРАВЕЛЬ, ВОЛОДИМИР. "Формування та розвиток окремих криміналістичних теорій (учень)." Право України, no. 2021/08 (2021): 65. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-08-065.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена розгляду концептуальних підходів до формування та застосування окремих криміналістичних теорій (учень). Актуальність означеної проблематики полягає в тому, що вона лежить у площині досліджень, спрямованих на формування загальної теорії криміналістики, що відображує сучасний рівень розвитку цієї галузі юридичних знань і належить до найбільш важливих напрямів криміналістичної доктрини. Зазначено, що окремі криміналістичні теорії (вчення) як наукові конструкції становлять основу структури загальної теорії криміналістики та визначають рівень розроблення теоретико-методологічної бази цієї науки. Система окремих криміналістичних теорій (учень) становить зміст загальної теорії криміналістики. Запропоновано окрему криміналістичну теорію (вчення) визначати як систему наукових знань, що описують і пояснюють деяку сукупність явищ і досліджують лише певне коло закономірностей об’єктивної дійсності з числа тих, які вивчає криміналістика загалом. Підкреслено, що характер закономірностей, які досліджує кожна з окремих криміналістичних теорій (учень), обумовлюють порядок їх упорядкування в структурі загальної теорії криміналістики. При цьому між предметами загальної теорії криміналістики й окремих криміналістичних учень існують відносини підпорядкованості цілого і частини. Кожна окрема криміналістична теорія (вчення) повинна мати власний об’єкт, предмет і методи дослідження, розкривати зміст і характер відносин з іншими теоріями (вченнями), визначати мету, завдання, функції та місце в системі криміналістики, формуватися на певній науковій гіпотезі, мати необхідне емпіричне підґрунтя, а також відповідний ступінь консолідації, що зумовлює можливість виділення певних закономірностей, які доповнюють, уточнюють предмет науки криміналістики загалом. Лише за умов дотримання цих вимог певні тео ретичні конструкції в змозі набувати статусу окремої криміналістичної теорії (вчення). Зроблено висновок, що в структурі загальної теорії криміналістики доцільно виділяти три рівні окремих теорій (учень): 1) криміналістичні теорії (вчення) наукознавчого спрямування, що охоплюють наукознавчі проблеми про об’єкт, предмет, методи, сферу дослідження, систему, природу, понятійний апарат та категорії криміналістики (мову криміналістики), її міжнаукові зв’язки і місце в системі наукових знань, історію розвитку та сучасний стан; 2) криміналістичні теорії (вчення) загальнонаукового рівня, які охоплюють закономірності, що поширюються на весь предмет дослідження, входять до нього загалом; 3) криміналістичні теорії (вчення) окремонаукового рівня, які стосуються дослідження закономірностей, що належать до окремих складових предмета криміналістики, розкривають його сутність і специ фіку. Наголошено, що сучасна система окремих криміналістичних теорій (учень) є динамічною і її вдосконалення зумовлене потребами судової та слідчої практики, розвитком суміжних галузей знань, загальної теорії та окремих криміналістичних учень, зміною зв’язків і залежностей між ними.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Трасковецька, Лілія. "КОМП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОДИНАМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 86, no. 4 (April 16, 2022): 204–19. http://dx.doi.org/10.32453/3.v86i4.945.

Full text

Abstract:

Робота присвячена комп’ютерному моделюванню систем, що змінюються з часом. У процесі пізнання та практичної діяльності людство широко використовує різноманітні моделі. Моделювання – це універсальний метод наукового пізнання, який базується на побудові, дослідженні та використанні моделей об’єктів і явищ. Найбільш важливим різновидом моделей є математичні моделі. До їхньої основи покладено припущення про те, що всі параметри досліджуваного об’єкта можна подати у кількісному вигляді й описати математичними співвідношеннями. Унаслідок широкого впровадження обчислювальної техніки і відповідного програмного забезпечення методи математичного моделювання поширилися в повсякденній практиці. Комп’ютерна реалізація дослідження складних математичних моделей ґрунтується на основі чисельних методів. Тому сучасне математичне моделювання завжди передбачає застосування чисельних методів аналізу та комп’ютерних обчислювальних експериментів. Водночас значення аналітичних методів з розвитком ЕОМ і обчислювальної математики ніяк не зменшується. Великі можливості проведення математичного моделювання відкриває, наприклад, матрична система комп’ютерної математики MATLAB у дослідженні складних технічних процесів, які характеризуються нелінійністю та багатогранністю зв’язків між елементами. Система пристосована до будь-якої галузі науки й техніки,міст ить засоби, які особливо зручні для електро- і радіотехнічних обчислень (операції з комплексними числами, матрицями, векторами й поліномами, опрацювання даних, аналіз сигналів, моделювання динамічних процесів і цифрова фільтрація). У роботі обґрунтовано динаміку процесів у лінійному колі (електричному фільтрі), побудовано математичну модель, що відображає процес протікання електричного струму в колі, у вигляді системи диференціальних рівнянь другого порядку. Отриману систему диференціальних рівнянь розв’язано аналітичним методом. Крім того, на основі вбудованих в MATLAB чисельних алгоритмів розв’язування звичайних диференціальних рівнянь побудовано наближений розв’язок математичної моделі, що відображає зміну струму в колі залежно від часу. Поряд з цим, використовуючи пакет імітаційного моделювання Simulink, складено структурну модель, яка повністю імітує роботу електричного фільтру. Розв’язок диференціального рівняння можна побачити на віртуальному осцилографі, який дозволяє представити результати моделювання у вигляді часових графіків або у вигляді чисел, графіків, таблиць.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Ozerchuk, І. "Принципи реалізації Bluetooth 5.2: апаратна реалізація." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 46 (March 31, 2022): 36–42. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2022-46-06.

Full text

Abstract:

У статті розкрито принципи реалізації Bluetooth 5.2 з точки зору апаратної реалізації. Описано еволюцію технології Bluetooth, наведено інноваційні функції Bluetooth 5.2, визначено основні переваги. Розкрито механізм встановлення зв’язку та описано етапи реалізації останнього. Запропоновано алгоритм формування з’єднання точка-точка за технологією Bluetooth з детальним описом процесу. Охарактеризовано стек протоколів Bluetooth. Визначено функціональну приналежність кожного протоколу та описано принцип взаємодії поміж протоколами. Наголошується, що в умовах сьогодення, низка сучасних компаній інтегрували основні функції широкої смуги Bluetooth в апаратне забезпечення, інші компанії, надають інтерфейс керування хостом. Підкреслено, що система на основі ARM для реалізації Bluetooth передачі у своєму складі має низку додаткових компонентів з’єднаних поміж собою шиною даних. Схематично представлено взаємодію апаратного забезпечення Bluetooth з встановленням функціональних зв’язків. Обґрунтовано принцип реалізації шифрування даних (функція потокового шифру) в апаратному забезпеченні. Наголошується, що застосування функції потокового шифру в апаратному забезпеченні знімає безперервне навантаження з процесора по бездротовому каналу під час передачі даних, а реалізація механізму генерації ключів та аутентифікації в апаратному (а не програмному) забезпеченні призводить до швидшого часу підключення та мінімізації споживання енергії. Запропонована архітектура системи для реалізації апаратного забезпечення Bluetooth 5.2 з урахуванням функції крипто захисту, описано потоки зв’язків на базі системи та описано кожен наявний функціональний блок з відокремленням власної приналежності та виконуваних завдань. Описано широту спектру застосування Bluetooth 5.2 з виділенням таких сфер як: розумні пристрої; засоби масової інформації (телебачення, радіомовлення); подвійна трансляція (функція подвійної трансляції, допомагає у передачі ідентичної інформації через обладнання LE Audio та дубль через гарнітуру Bluetooth або відповідний мобільний додаток, це може значно заощадити час та енергію); багатомовний переклад у режимі реального часу (дана функція зручна при спілкуванні на різних мовах, чи прослуховуванні інформації різними мовами).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Kobchenko, Natalia. "The system of syntactic connections: classification searching." Ukrainian Linguistics, no. 47 (2017): 36–51. http://dx.doi.org/10.17721/um/47(2017).36-51.

Full text

Abstract:

The paper deals with the analysis of various classifications of syntactic connections. Many different types and forms of syntactic connection have been discovered till to the second half of the ХХ century, that’s why the problem of their classification has appeared. Linguists suggest some classifications, grounded on different principles, but none of them is comprehensive. The purpose of the evaluation is to clear up that principles and to assess their prospect for creating universal classification. From the beginning scientists proposed to divide syntactic connections into two groups – connections in a word-combination and connections in a sentence – according to the sphere of their realization. Linguists also kept classic distinction into two opposite types of connection – subordinate and coordinative – according to existence / absence of dependence between combined components. Nowadays the similar classification schemes are presented in Russian and Belorussian linguistics. Instead in the Ukrainian grammar classifications according to the directivity of dependence and according to the role of connection in formation and modification syntactic constructions are more grounded. There is tendency to simplify classification schemes and to unit different sorts of syntactic connection into general types in Czech and Polish linguistics. As to Ukrainian material the classification based on the directivity of dependence seems to be perspective for future development of the theory of syntactic connection.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Панова, О. "СИСТЕМА СУБ’ЄКТІВ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я." Юридичний вісник, no. 4 (October 6, 2021): 42–48. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.2213.

Full text

Abstract:

У статті досліджено сутністьі зміст системи суб’єктів, якіздійснюють державний контрольі нагляд у сфері охорони здоров’я.Здійснено аналіз сутності кате-горій «суб’єкт», «система» та«система суб’єктів». Сформованоавторське бачення системи суб’єк-тів, які здійснюють державнийконтроль і нагляд у сфері охорониздоров’я. З’ясовано, що зміст сис-теми суб’єктів, які здійснюютьдержавний контроль і нагляд усфері охорони здоров’я, може бутипредставлений шляхом поєднанняїї елементів – власне суб’єктів,а також зв’язків, з урахуваннямяких вона утворена (критеріївгрупової належності таких суб’єк-тів). В якості критеріїв, з ураху-ванням яких суб’єкти державногоконтролю і нагляду у сфері охорониздоров’я можуть бути розподіленіу відповідні групи, обрано обсягїхньої компетенції. Обґрунтовано,що залежно від такого критеріюсуб’єкти державного контролю інагляду у сфері охорони здоров’яможуть бути розділені на загаль-нодержавні, галузеві, спеціальні.З урахуванням цього системасуб’єктів державного контролюі нагляду у сфері охорони здо-ров’я може бути представленатаким чином: 1) загальнодер-жавні суб’єкти: Верховна РадаУкраїни, комітети Верховної РадиУкраїни, Уповноважений ВерховноїРади України з прав людини; Пре-зидент України, Рада національноїбезпеки та оборони; Кабінет Міні-стрів України; 2) галузеві суб’єкти:міністерства та інші центральніоргани виконавчої влади, провіднемісце серед яких посідають Мініс-терство внутрішніх справ Укра-їни, Міністерство розвитку громаді територій України, Міністер-ство соціальної політики України;3) спеціальні суб’єкти: Міністер-ство охорони здоров’я України,Державна служба України з лікар-ських засобів і контролю за нарко-тиками, Національна служба здо-ров’я України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Аніщенко, Вікторія. "СИСТЕМА ТА ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ОФІЦЕРІВ ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, no. 4 (May 8, 2020): 6–25. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.254.

Full text

Abstract:

Офіцери Державної кримінально-виконавчої служби під час виконання професійних обов’язків стикаються із цілою низкою комплексних проблем, що пов’язані з реалізацією квазіпрофесійних службових завдань, необхідністю встановлення комунікативних зв’язків, в тому числі з контингентом установ виконання покарань слідчих ізоляторів, уповноважених органів з питань пробації, здійснення процесу ресоціалізації осіб, які знаходяться в умовах несвободи, пошуку мотиваційних факторів, що сприяють процесу їх виправлення та подальшої адаптації в суспільстві тощо. Тому дослідження педагогічних умов, що забезпечують формування професійної компетентності офіцерів-пенітенціаріїв під час здобуття вищої освіти є важливим завданням педагогіки в цілому, в тому числі й пенітенціарної.Ступенева підготовка майбутніх офіцерів ДКВС України базується на системному, компетентнісному та інших підходах, що забезпечує можливість гнучкої зміни концептуальних засад щодо відтворення складної, цілеспрямованої, динамічної системи підготовки офіцерів ДКВС України та створення педагогічних умов для формування сучасних знань, умінь та навичок ефективно виконувати службові завдання. Тому на теперішній час виникла необхідність у дослідженні педагогічних умов, що сприяють удосконаленню системи підготовки формування професійних компетентностей офіцерів ДКВС України в умовах ступеневої вищої освіти.Мета статті – обґрунтування педагогічних умов, що забезпечують систему ступеневої професійної підготовки офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України.За результатами дослідження виокремлено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови, що сприятимуть підвищенню рівня професійної компетентності майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України.Найбільш оптимальними педагогічними умовами в процесі професійної підготовки є такі: інтеграція фахової підготовки майбутніх офіцерів ДКВС шляхом реалізації міждисциплінарних зв’язків професійно орієнтованих та гуманітарних дисциплін і фахової практики; професійне спрямування змісту підготовки майбутніх офіцерів ДКВС України з урахуванням контексту майбутньої професійної діяльності на основі критеріїв відбору; розвиток мотивації майбутніх офіцерів ДКВС України через застосування методів активного навчання, що моделюють ситуації професійної взаємодії майбутніх офіцерів ДКВС України; підвищення рівня професійної підготовки викладачів професійно орієнтовних дисциплін; удосконалення системи контролю якості та моніторингу навчального процесу майбутніх офіцерів ДКВС. Зазначені педагогічні умови потребують практичної реалізації через методи, форми й засоби навчання, а також етапи професійної підготовки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Дашко І. М. "АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА." Економічний форум 1, no. 1 (February 10, 2020): 70–77. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-1-10.

Full text

Abstract:

Підприємство є цілісна система та складається з взаємозалежних елементів, зв’язків і відносин між ними. Проаналізовано теоретичні підходи щодо антикризового управління в контексті забезпечення конкурентоспроможності. Кризові явища унеможливлюють розвиток підприємницької діяльності підприємства і відповідно його конкурентоспроможність. Відповідно до системоузгодженості елементів підприємства обґрунтовано адаптацію механізму антикризового управління підприємством щодо забезпечення конкурентоспроможності. Поєднання сутнісних елементів антикризового управління та конкурентних позицій підприємств є підґрунтя створення синергетичних ефектів щодо забезпечення конкурентоспроможності в умовах кризових явищ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Міняйло, Наталія Олександрівна. "СИСТЕМА ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЩОДО УПРАВЛІННЯ РАЦІОНАЛЬНИМ РЕЖИМОМ РОБОТИ РУДНОГО ДВОРУ ЗА УМОВ УСЕРЕДНЕННЯ СИРОВИНИ." Scientific Journal "Metallurgy", no. 2 (February 22, 2022): 95–102. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-2-011.

Full text

Abstract:

Процеси підготовки шихти металургійної сировини до агломерації та переділу відносяться до процесів, що характеризуються складністю вимірювання головних технологічних параметрів, їх невизначеністю, наявністю взаємовпливових внутрішніх зв’язків, транспортним запізнюванням на управляльні впливи, тому розробка систем управління такими процесами передбачає наявність математичних моделей прогнозування та розрахунку рекомендацій на упередження. Розглядається питання створення системи підтримки прийняття рішень щодо управління процесом усереднення сипких матеріалів на рудному дворі металургійного підприємства з метою забезпечення стабільного хімічного складу сировини. За допомогою математичних моделей, побудованих на базі балансового методу та теорії нечітких множин, описують кожний етап процесів перевантаження сировини, виконують прогнозування її хімічного складу у полях приймальної траншеї, в обсязі грейфера перевантажувача, гребня та шару штабеля та розраховують рекомендації для розвантаження партій і класів сипких матеріалів, які надходять на підприємство з гірничо-збагачувальних комбінатів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Zinchenko, A., R. Pikul, K. Zinchenko, K. Liubarchuk, E. Yusukhno, A. Maksymenko, Yu Sokol, and Yu Rindin. "МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД З ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ЗВ’ЯЗКУ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 59 (February 26, 2020): 132–36. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.132.

Full text

Abstract:

Найбільш характерними особливостями побудови систем зв'язку військового призначення є високий ступінь апріорної невизначеності стосовно оперативної обстановки та малий обсяг вихідних даних для планування зв’язку. У таких умовах важливий правильний вибір апарату оцінки прийнятих управлінських рішень, який дозволить посадовим особам органів управління системою зв’язку бути впевненим у правильності рішень, що приймаються. Прийняття рішення на побудову системи зв’язку будь-якого рівня, як правило, включає визначення мети її функціонування, вибір показників і обґрунтування критеріїв оцінки, синтез альтернативних структур і пошук раціонального варіанту розгортання системи зв’язку. Практика бойового застосування частин та підрозділів зв’язку переконливо показала, що в теорії та практиці організації зв’язку виникла необхідність в удосконаленні науково-методичного апарату, що буде відповідати сучасним умовам функціонування систем управління та забезпечувати більш адекватну оцінку ефективності систем зв’язку, що розгортаються. В зазначеній статті авторами запропоновано методичний підхід з оцінки ефективності системи зв’язку спеціального призначення. Запропонований підхід заснований на використанні показника доступності системи зв’язку спеціального призначення з першого разу. В ході зазначеного дослідження авторами використані основні положення теорії зв’язку, теорії завадостійкості та розвідзахищеності. Новизна запропонованого методичного підходу, на відміну від існуючих полягає в тому, що система зв’язку спеціального призначення оцінюється по узагальненому показнику доступності канальних та мережевих ресурсів системи зв’язку спеціального призначення, що є згорткою часткових показників оцінки ефективності системи зв’язку спеціального призначення. Практичне значення запропонованого методичного підходу полягає в тому, що запропонований підхід дозволяє оцінити систему зв’язку по більшій кількості часткових показників, визначити заходи щодо розгортання системи зв’язку та виробити заходи стосовно підвищення ефективності системи зв’язку спеціального призначення

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

БУТИЛІНА, Олена, and Ірина ЄВДОКИМОВА. "ОРГАНІЗАЦІЙНІ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ У СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБАХ." Humanitas, no. 3 (October 28, 2021): 25–31. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.3.4.

Full text

Abstract:

Стаття містить аналіз організаційних структур управління у соціальних службах. Метою роботи є визна- чення особливостей організаційної структури управління у соціальній службі й оцінка можливостей побудови гнучких структур управління з урахуванням вимог зовнішнього оточення та тенденцій розвитку соціальної роботи в Україні. У контексті трансформації змістового наповнення професійних функцій соціальних пра- цівників і часткової зміни формату їх роботи актуалізується потреба у формуванні іншої моделі управління у соціальних службах. У статті було використано сукупність методів і прийомів наукового пізнання, а саме: методи аналізу та теоретичного узагальнення, системного аналізу. Шляхом дослідження структури та характеру управлін- ських зв’язків у соціальних службах визначено домінуючу модель управління – лінійно-функціональну. Їй прита- манні певні переваги та недоліки, зокрема опір змінам і втрата гнучкості реагування на зміни у зовнішньому середовищі. Це знижує ефективність роботи соціальної служби та доводить необхідність запровадження іншого підходу до менеджменту. У статті охарактеризовано декілька чинників, що впливають на систему управління і закріплюють ієрархічні відносини у цих організаціях. Відзначено, що недержавним організаціям соціальної сфери притаманна більша гнучкість, мобільність і здатність відповідати на виклики оточення. У статті визначено організаційну структуру управління соціальної служби та чинники, які її характеризують. Наведено декілька рекомендацій щодо оптимізації системи управління соціальної служби, а саме: 1) поступовий відхід від лінійно-функціональної моделі до мобільної системи, котра працює за принципом проєктів; 2) упро- вадження посади менеджера з персоналу у соціальних службах, що дозволить ефективно розв’язувати питан- ня соціального розвитку організації та персоналу; 3) активне налагодження зв’язків державних і недержавних структур із метою глибшого розуміння змін зовнішнього середовища і можливостей урахування їх у діяльності. Авторками визначено перспективний напрям досліджень – розробку основ актуальної моделі управління у соціальних службах і цілісної стратегії роботи з персоналом у межах менеджменту організації з урахуван- ням вимог зовнішнього середовища. Організаційна структура управління соціальних служб в Україні є недостатньо ефективною з огляду на умови, що інтенсивно змінюються. Система управління вимагає удосконалення у напрямі створення цілісної моделі менеджменту персоналу й активної співпраці з організаціями недержавного сектору.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Borysenko, Yury V., and Тetiana V. Mаmаtоvа. "Базові цінності та принципи мережевої взаємодії у мережевих системах місцевого розвитку." Public administration aspects 5, no. 12 (March 30, 2018): 17–26. http://dx.doi.org/10.15421/15201745.

Full text

Abstract:

У статті здійснено огляд основних наукових публікацій у сфері дослідження процесів формування мережевих систем в управлінні місцевим розвитком, орієнтованим на громаду. Констатовано, що значна кількість фахових публікацій, які висвітлюють результати досліджень у різних галузях науки (філософія, економіка, публічне управління, педагогіка), свідчить про складність і багатовимірність трансформаційних процесів, пов’язаних із розвитком мережевої взаємодії, а також про значні теоретичні й практичні напрацювання, що можуть бути адаптовані до вітчизняної практики місцевого самоврядування у контексті реалізації підходу до місцевого розвитку, орієнтованого на громаду. Визначено, що у дослідженні мережі розглядаються як спосіб інтеграції суб’єктів місцевого розвитку із подальшим вивченням процесів розвитку мережі як інституту. Запропоновано введення у науково-практичний обіг поняття «мережева система місцевого розвитку» і подано його авторське формулювання. Показано, що до ключових цінностей мережевої взаємодії належать: довіра, незалежність, відповідальність. Запропоновано сім принципів мережевої взаємодії, які забезпечують результативність функціонування мережевих систем місцевого розвитку: добровільність, спільність цілей і дії, взаємна вигода / всебічна корисність, пріоритетність зв’язків, колегіальність прийняття рішень, конгруентність / узгодженість дій, структурування діяльності і поділ обов’язків.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Mayorova, I. M., and V. P. Litvinenko. "КОНЦЕПЦІЯ ЕКОЛОГІСТИЧНОЇ МОДЕЛІ МОРСЬКОГО ПОРТУ В УМОВАХ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ." Transport development, no. 4(11) (January 14, 2022): 25–39. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.4-11.03.

Full text

Abstract:

Вступ. Обрання морського порту як об’єкта, де використовується екологістичний підхід, пояснюється тим, що саме морські порти в будь-якій країні є її найпотужнішим і виробничим, і транспортним, і торгівельним потенціалом. Саме морські порти забезпечують транспортну незалежність країни, є найважливішою ланкою її зовнішньої торгівлі й несуть комерційні і стратегічні перспективи з використання її транзитного потенціалу. Адаптація морського порту до вимог циркулярної економіки дає змогу йому покращити власні стратегічні перспективи, розширити транзитні можливості й виступати в ролі форварда зовнішньої торгівлі регіону або країни в цілому. Мета статті – розробити концепцію екологістичної моделі морського порту, яка налічує й екологічні, й економічні, і соціальні компоненти, позитивно впливає на становище всіх трьох і покращує їх. Результати. Обґрунтовано необхідність розглядати морський порт не як окрему систему або об’єкт, а враховувати, що транспортна система морського порту нерозривно пов’язана з транспортною системою міста, регіону, має тісний контакт і залежність із транспортними системами вантажовласників, вантажоспоживачів, судноплавних і транспортних компаній, з магістральним транспортом. Розроблено авторську концепцію екологістичної системи морського порту, яка ґрунтується на екологічних, економічних і соціальних стратегіях, що змістовно розширюються для кожної зі стратегій, має власний вплив на кожну з них. Сформульовано вимоги до функціонування екологістичних моделей. Запропоновано доповнити наявні наукові розробки з екологістичних моделей, саме для морського порту, компонентами мобільності й безпечності. Висновки. Показано, традиційний прояв сучасних підходів до екологізації на рівні виробництва, а саме: очисні споруди, маловідходні технології, пристрої з переробки відходів, екологічні матеріали, мало забруднюючі технології тощо; на рівні мотиваційних заходів і принципів – принцип «забруднювач сплачує», ефективна форма його реалізації – наявні платежі за використання природних ресурсів і забруднення середовища є недосконалими та малоефективними. Розроблено екологістичну модель морського порту як транспортного об’єкта, яка дає змогу регулювати екологічну й логістичну ситуації й у морському порту, і в транспортних системах міста, регіону та зв’язаних із морським портом виробників вантажів, вантажоутримувачів. Розроблена екологістична модель морського порту визначається цілісністю й роздільністю, наївністю зв’язків, організацією, інтегрованими властивостями та являє собою взаємопов’язану сукупність її складників, їх функції й керівні впливи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Onyshko, Svitlana, and Tetiana Venhurenko. "ДО ПИТАННЯ ДОМІНАНТ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ВІДНОСИН У ЛАНЦЮГУ «ФІНАНСОВА СИСТЕМА – ФІНАНСОВИЙ РИНОК – ФІНАНСОВЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО»." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 1(25) (2021): 111–16. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2021-1(25)-111-116.

Full text

Abstract:

У статті досліджено питання відсутності належної реалізації взаємозв’язку між окремими структурними ланками ланцюга «фінансова система - фінансовий ринок - фінансове посередництво», що призводить до втрати його продуктивного потенціалу при вирішенні проблем соціально-економічного поступу. Наголошено на першочерговому з’ясуванні домінант на рівні концептуальної трансформації відносин у зазначеному ланцюгу крізь призму причинно-наслідкових зв’язків. Виокремлено ключові домінанти зазначеної трансформації, серед яких: 1) вищий рівень зрілості сутнісного наповнення; 2) обґрунтованість обраних стратегічних пріоритетів і цілей та їх екстраполяція на рівень кожної ланки; 3) закономірності розвитку цифрової економіки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Шевченко, І. С., Д. І. Морозов, and Г. С. Бєлоха. "«Пряме» векторне управління асинхронною машиною подвійного живлення." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 8(264) (January 12, 2021): 62–65. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-264-8-62-65.

Full text

Abstract:

Побудова регульованого електропривода на базі асинхронної машини подвійного живлення є досить актуальною задачею, оскільки дозволяє управляти великими потоками електроенергії при високих енергетичних показниках. У таких відомих системах електропривода є досить складна система управління ними, оскільки передбачає використовування перетворювачів координат (прямі-зворотні) та наявність нелінійних зв’язків між каналами управління, це погіршує надійність таких систем. У роботі пропонується«пряме» векторне керування асинхронною машиною подвійного живлення без використання перетворювачів координат. Струми ротора запропоновано примусово формувати повністю керованим перетворювачем частоти, щоб зробити його активним та синфазним фазній е.р.с ротора. Перетворювач включається у роторне коло. Для схемної реалізації у якості перетворювачаобраний перетворювач частоти з ланкою постійної напруги з релейним керуванням. Вхідний випрямляч якого є активний випрямляч. Крім того перетворювач забезпечує електромагнітну сумісність з мережею живлення, та задовольняє вимогам, які зазначені в стандартах, на якість струму мережі. Представлена модель асинхронної машини подвійного живлення з традиційною системою керуванням з використанням перетворювачів координат «прямі-зворотні».Проведено порівняння математичної моделі при традиційному векторному керуванні та моделі з «прямим» векторним керуванням за допомогою Matlab. Отримані осцилограми роботи з запропонованим керуванням, вони демонструють наростання швидкості в машині подвійного живлення, при цьому струми з мережі синусоїдальні та співпадають за фазою зі своїми напругами, а пуск електропривода супроводжується віддачою енергії ротора через перетворювач до мережі.Результати показують, що електропривод формує раціональну динаміку без перерегулювання координат.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Fedchenko, V. Y. "КОМПЛЕКСНА СИСТЕМА РЕАБІЛІТАЦІЇ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ." Вісник наукових досліджень, no. 3 (October 29, 2018): 89–94. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9417.

Full text

Abstract:

Згідно з сучасними поглядами на депресивні розлади, метою реабілітації необхідно вважати попередження рецидивів, досягнення та підтримання найможливішого рівня соціального функціонування для конкретного пацієнта, що передбачає після досягнення ремісії продовження терапії, в тому числі з урахуванням резидуальної симптоматики. Мета дослідження – розробити комплексну диференційовану систему реабілітації депресивних розладів з урахуванням клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей їх перебігу та стандартів терапії. Матеріали і методи. Обстежили 122 пацієнтів із депресивними розладами. Із загальної кількості обстежених 40 осіб були із депресивними епізодами (F 32.0, 32.1, 32.2), 44 – із рекурентними депресивні розладами (F 33.0, 33.1, 33.2), 38 пацієнтів – із дистимією (F 34.1). Діагноз депресивних розладів було встановлено з урахуванням критеріїв МКХ-10. Для проведення дослідження використовували клініко-психопатологічний, психометричний (шкалу Гамільтона (HDRS), шкалу депресій центра епідеміологічних досліджень (CES-D)), психодіагностичний (методику E. Heim для визначення провідних копінг-стратегій, методику “Семантичний диференціал часу”, “Тест самоактуалізації”) методи. Результати досліджень та їх обговорення. Система заходів реабілітації включала медико-психіатричну, психотерапевтичну та соціальну складову й охоплювала стабілізувальний та профілактичний етапи терапії. Медико-психіатрична складова реабілітації включала в себе психофармакотерапію, спрямовану на стабілізацію стану хворих, купірування виражених поведінкових порушень, призначення препарату тривалої терапії. Основними завданнями психотерапевтичної складової реабілітації були: запобігти інвалідизації, розпаду сім’ї, розриву соціальних зв’язків, зберегти соціальне функціонування пацієнта, допомогти в подоланні почуття провини, безнадійності, неприязні. Психосоціальна складова реабілітації була спрямована на удосконалення соціальних навичок пацієнта, розширення кола сприйняття і міжособистісного спілкування (вироблення адекватних форм поведінки, тренування спілкування і підвищення впевненості в собі). Найефективнішими методами для цієї категорії хворих були групова когнітивно-поведінкова психотерапія, група взаємодопомоги й арт-терапія. При виборі технік когнітивно-поведінкової терапії застосовувався диференційований підхід, що спирався на виділення мішеней психотерапевтичного впливу окремо для депресивних епізодів, рекурентних депресивних розладів та дистимії залежно від вираженості та комбінації порушень у специфічних проблемних зонах. Висновки. Застосування комплексної диференційованої системи реабілітаційних заходів у роботі з пацієнтами з депресивними розладами, які базуються на урахуванні особливостей перебігу сучасних депресивних розладів та спираються на стандарти терапії, дає можливість підвищити ефективність надання допомоги для цієї категорії пацієнтів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Serhieienkova, Oksana, Svitlana Kalishchuk, and Tatiana Zabolotna. "Семантичні універсалії «картини світу» майбутніх психологів-консультантів." PSYCHOLINGUISTICS 29, no. 1 (March 29, 2021): 167–92. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-29-1-167-192.

Full text

Abstract:

Вступ. Отриманий і зафіксований в «картині світу» досвід взаємодії майбутнього психолога-консультанта зі світом «упаковується» в спеціальні мовні структури – семантичні універсалії. Семантичні універсалії мають мовний вираз та відкриваються як смисл. «Картина світу» як стабільно-динамічна система виконує спонукальну й орієнтовну функції і виступає внутрішнім планом діяльності майбутнього психолога-консультанта. Задана властивість «картини світу» до реконструкції викликає дослідницький інтерес до моделювання методів змістового її опису як системи смислів і координат семантичного досвіду. Мета статті – висвітлити специфіку моделювання семантичних універсалій як сукупності значень «картини світу» майбутніх психологів-консультантів. Процедура дослідження. Типом семантичного моделювання було обрано опис «вимірювателя», який реалізовувався методами визначення понять і оціночної решітки. Отримані результати опрацьовувались методом ієрархічного кластерного аналізу. Результати дослідження. Отримано систему семантичних універсалій, яка складається з 12-ти понять. В якості схеми розгляду отриманих значень були використані виміри аналізу базової категорій «образ». Отриманий в ході дослідження модельний конструкт віднесено до брамфатури. Дендрограма означила два узагальнених кластери семантичних універсалій: «ресурс та інтенція» і «динаміка», які можна розглядати в якості семантичного базису «картини світу» майбутніх психологів-консультантів. Висновки. Головні координатні крапки «картини світу» майбутніх психологів-консультантів окреслено в ході встановлення міжпонятійних зв’язків системи семантичних універсалій як тексту. Відсутність вимірів «субстанціональності» та «події» в семантичних універсаліях «картини світу» досліджуваних розкрила дефіцитність їх суб’єктивного засобу класифікувати події як відзеркалення світу на певні власні дії та нестачу актуалізації себе і своєї екзистенції. Означене положення потребує складання алгоритмів та умов моделювання розвитку системної екзистенціальної складової «картини світу» майбутніх психологів-консультантів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Borokhvostov, I. V., and M. O. Bilokur. "Аспекти існуючих документів оборонного планування щодо пошуку шляхів оснащення озброєнням військових формувань." Озброєння та військова техніка 20, no. 4 (December 25, 2018): 9–18. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2018.4(20).9-18.

Full text

Abstract:

Проаналізована існуюча система оборонного планування та зміни, які проведені в новому циклі. Здійснений пошук зв’язків, що пов'язані з такими змінами та впливом на шляхи оснащення озброєнням військових формувань.Побудовано матрицю, яка пов’язує суб’єкти та документи оборонного планування. Досліджено наявність наукового обґрунтування у схвалених нормативно-правових актах, які спрямовані на зміцнення національної безпеки. Виявлені неузгодження між документами оборонного планування та їх можливого негативного впливу на гармонізацію законодавства України до норм і правил ЄС, для проведення системних реформ, до рівня, прийнятного для членства в НАТО. В площині забезпечення національної безпеки вироблені відповідні пропозиції.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Дебела, І. М. "ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ПОБУДОВИ МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ ПРОГНОЗТИЧНИХ ТЕНДЕНЦІЙ ЕКОНОМІЧНОЇ ДИНАМІКИ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 6 (May 28, 2021): 113–20. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.6.13.

Full text

Abstract:

Математичне моделювання економічних явищ та процесів шляхом послідовного встановлення логічних причинно-наслідкових зв’язків є найбільш ефективним засобом рішення різноманітних проблем економічно розвинутого суспільства. Прогнозування розглядається як система методів та математичних моделей, що виводить управління масовими економічними явищами та процесами на якісно вищий рівень. Створення математичних моделей та прогнозування на їх основі передбачає застосування статистичних категорій, методів, інструментарію, вибір яких визначається особливостями та структурою предмету дослідження, впливом зовнішніх передбачуваних та випадкових чинників. Метою дослідження є практичні аспекти застосування математичних методів аналізу формалізованих тенденцій економічних показників, обґрунтування вибору статистичних критеріїв оцінки математичної моделі прогностичних альтернатив управлінських рішень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Макаров, C. А., О. М. Чекунова, and С. П. Бєляк. "Методика оцінки завадостійкості системи зв’язку Повітряних Сил." Системи озброєння і військова техніка, no. 1(61), (May 14, 2020): 128–37. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.61.15.

Full text

Abstract:

У статті в результаті проведеного аналізу встановлено, що складовою системи управління є система зв'язку, ефективність функціонування якої з урахуванням досвіду ведення бойових дій на сході України істотно залежить від впливу сучасних засобів радіоелектронного подавлення Збройних сил Російської Федерації. Визначені показники ефективності системи зв’язку, правильна оцінка яких дозволить забезпечення якісного управління частинами та підрозділами Повітряних Сил. Обґрунтована доцільність використання єдиного пiдходу щодо оцінки завадостійкості системи зв’язку в мережах Повітряних Сил. На основі існуючих методик оцінки якості функціонування систем зв’язку, радіотехнічного забезпечення та інформаційних систем запропоновано узагальнену удосконалену методику оцінки завадостійкості системи зв’язку, яка враховує показник ймовірності постановки противником навмисних завад та оцінку показника електромагнітної сумісності як одного із складових.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Чепков, І. Б., В. В. Сотник, І. В. Борохвостов, М. В. Бондарчук, and М. О. Білокур. "Порівняльний аналіз систем оборонного планування в США та в Україні." Озброєння та військова техніка 23, no. 3 (September 26, 2019): 3–15. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2019.3(23).3-15.

Full text

Abstract:

Досліджується еволюція змін у системі оборонного планування в США шляхом аналізу функціональних зв’язків між її елементами. Розглядається триступеневий процес, який поєднує у собі Систему інтеграції та розвитку спільних спроможностей, Систему планування, програмування, бюджетування та виконання, Систему оборонного замовлення. Проведено порівняльний аналіз відповідності елементів системи оборонного планування США та України. Метою статті є порівняльний аналіз ретроспективи реформування та розгляд існуючої системи оборонного планування в США та в Україні, змін, що відбувалися в останні роки та причинно-наслідкових зв’язків, які супроводжували цей процес. Дослідження за даною темою виконувались за допомогою таких методів та процедур системного аналізу, як абстрагування і конкретизація, декомпозиція, кластеризація і класифікація. Результати аналізу вказують на необхідність реорганізації системи оборонного планування в Україні шляхом впровадження більшості елементів, процедур та принципів системи оборонного планування США з урахуванням особливостей оборонно-промислового комплексу України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Федорущенко, Б., and О. Барановський. "ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ." Financial and credit activity problems of theory and practice 5, no. 40 (November 8, 2021): 16–27. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.244854.

Full text

Abstract:

Анотація. Визначено передумови і значущість формування системи забезпечення фінансової безпеки банківського сектору (ФББС) національної економіки. Виявлено недоліки сучасного висвітлення зазначеної проблематики. Висвітлено підходи до формування системи забезпечення ФББС. Критично проаналізовано погляди дослідників на забезпечення ФББС, що містяться в економічній літературі й дисертаціях із цієї проблематики. Виявлено, що нерозкритими залишаються питання з’ясування конкретних об’єктів забезпечення безпеки банківської діяльності; забезпечення ФББС часом обмежується лише формуванням, реалізацією і розвитком його стратегії, яка не враховує всю сукупність щільних зв’язків різних економічних агентів, їхніх різноманітних утворень і державних органів, секторів національної економіки, а також наявні розбіжності їхніх економічних / фінансових інтересів; не береться до уваги деструктивний вплив ендогенного середовища функціонування банківського сектору. Представлено авторське визначення системи забезпечення ФББС як: органічного поєднання забезпечувальних підсистем, що безперервно формуються на стійкій плановій основі суб’єктами системи для досягнення її цілей, виконання поставлених завдань концептуального / стратегічного характеру за об’єктно-орієнтованим підходом до забезпечення ФББС; комплексу оптимально альтернативних і скоординованих упереджувальних, поточних і коригувальних заходів. З’ясовано, чим визначається дієвість такої системи. Визначено, що формування й подальше функціонування системи забезпечення ФББС має здійснюватись на основі відповідної концепції, стратегії, політики, пріоритетів і поточних заходів, обґрунтованого визначення цілей і завдань такої системи, її предмета, об’єктів і суб’єктів, принципів формування й функціонування, механізмів, методів та інструментів забезпечення ФББС, визначення резервів підвищення її рівня; якісних забезпечувальних підсистем системи забезпечення ФББС. Наведено авторське бачення складових формування системи забезпечення ФББС. Ключові слова: фінансова безпека, система забезпечення фінансової безпеки банківського сектору, засади формування системи забезпечення фінансової безпеки банківського сектору, мета, завдання, об’єкт, суб’єкт, банківський сектор. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 0; бібл.: 12.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Малишева, Махіра. "ВПЛИВ ОСВІТНІХ РЕФОРМ У ТУРЕЧЧИНІ НА РОЗВИТОК БЕЗПЕРЕРВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ." Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, no. 15 (May 14, 2018): 176–82. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.15.176-182.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано сучасні освітні реформи в Туреччині та обґрунтовано їхній уплив на розвиток безеперервної професійної освіти в країні. З’ясовано, що реформування професійної освіти і навчання у Туреччині здійснює Міністерство національної освіти. Встановлено, що система професійно-технічної освіти Туреччини націлена на реалізацію інноваційних функцій у професійній підготовці фахівців, актуальність яких підтверджується досвідом розвинених країн і Європейським Союзом. Водночас стратегії розвитку безперервної освіти в Туреччині передбачають взаємодоповнення формального, неформального, інформального навчання задля створення гнучкої системи освіти впродовж життя.Визначено, що ключовими елементами модернізації професійної (професійно-технічної) освіти є формування зв’язків системи освіти з ринком праці; розвиток професійних стандартів і перспективних стандартів підготовки; розвиток курикулумів професійної (професійно-технічної) освіти на засадах компетентності, модульності й навчальних результатів; зміцнення соціального партнерства; обґрунтування і запровадження концепції навчання впродовж життя та ін. Зазначено, що для реалізації концепції освіти впродовж життя турецьким урядом розроблено і затверджено законодавчі й нормативно-правові документи (Закон щодо створення Управління професійних кваліфікацій, Декрет про інституції неформальної освіти та ін.), спрямовані на виконання ключових принципів Меморандуму безперервної освіти країн Європи.Зроблено висновок, що означені реформи щодо реалізації концепції освіти впродовж життя в Туреччині є вкрай важливими для інноваційного поступу країни до європейського простору. Однак перспективними залишаються проблеми, актуальні для сучасних процесів реформування системи професійно-технічної освіти Туреччини, а саме: узгодження й відповідність результатів професійного навчання з потребами ринку праці; створення професійних стандартів і відповідних їм освітніх стандартів; зміцнення соціальних відносин із роботодавцями та залучення їх до активної участі в удосконаленні системи професійної освіти тощо.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Система зв’язків'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles