To see the other types of publications on this topic, follow the link: Система зовнішньоекономічної діяльності.
Journal articles on the topic 'Система зовнішньоекономічної діяльності'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Система зовнішньоекономічної діяльності.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
КОВБАТЮК, Марина Володимирівна, Вікторія Вікторівна ШКЛЯР та Андрій Сергійович ПЄТУХОВ. "СИСТЕМА СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ". Economic Synergy, № 1 (31 березня 2023): 151–62. http://dx.doi.org/10.53920/es-2023-1-12.
Full textAbstract:
Необхідною умовою здійснення підприємствами ефективної зовнішньоекономічної діяльності є наявність відповідної системи стратегічного управління. Налагоджене функціонування такої системи підвищує стійкість та адаптивність підприємства до мінливих внутрішніх та зовнішніх факторів впливу, а також забезпечує стабільний розвиток підприємства на зовнішніх ринках у перспективі. У проведеному дослідженні авторами сформовано систему стратегічного управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств та визначено її складові. Встановлено, що формування складових має здійснюватися з врахуванням індивідуальних особливостей, специфіки та масштабів діяльності, галузі приналежності підприємства та кон’юнктури зовнішнього ринку. Система стратегічного управління зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД) підприємства являє собою сукупність взаємопов’язаних елементів стратегічного планування та стратегічного аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства, що передбачає визначення стратегічних пріоритетів та стратегії ЗЕД на основі ґрунтовної аналітичної роботи щодо вивчення внутрішнього і зовнішнього середовища функціонування, оцінки економічної безпеки та балансування між бажаними цілями і потенційними можливостями підприємства, а також є умовою конкурентоспроможності на зовнішніх ринках збуту. Оскільки система стратегічного управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства є частиною системи управління певного підприємства, то її функціонування має бути узгоджене з загальними цілями і стратегією розвитку підприємства. Налагоджена система стратегічного планування, комплексного моніторингу, стратегічного аналізу, організації реалізації визначеної стратегії, проведення контрольних та коригуючих заходів відповідно до вимог зовнішнього середовища дозволяє раціонально реалізовувати потенціал зовнішньоекономічної діяльності та розширювати географію проникнення підприємства на міжнародні ринки. Реалізація зовнішньоекономічного потенціалу та формування стратегії підприємства ґрунтується на результатах комплексного моніторингу, при проведенні якого особлива увага приділяється аналізу зовнішньоекономічної діяльності, напрями якого також визначено і удосконалено авторами.
2
ТЮРІНА, Ніла, Наталія КАРВАЦЬКА та Андрій ПЕТЯК. "ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ: СУТНІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА СИСТЕМА МЕНЕДЖМЕНТУ". Development Service Industry Management, № 4 (28 грудня 2023): 156–65. http://dx.doi.org/10.31891/dsim-2023-4(26).
Full textAbstract:
Досліджено трактування дефініції «зовнішньоекономічна діяльність» у законодавчих актах України та авторські визначення науковців. Виконано розмежування сутності цієї дефініції на рівні процесу та суб’єктів господарювання. Узагальнено точки зору вітчизняних та зарубіжних науковців щодо сутності категорії «зовнішньоекономічна діяльність підприємства» та сформовано авторське визначення, де проставлені акценти для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Визначено пріоритети, рівні, складові, мету та завдання системи менеджменту зовнішньоекономічної діяльності. Розмежовано за сутністю та змістовним наповненням систему менеджменту зовнішньоекономічної діяльності на макро і мікро рівнях соціально-економічних систем. У підсумку сформовано авторські визначення основних категорій зовнішньоекономічної діяльності, що стосуються сутності та процесу її виконання.
3
Савків, Уляна Степанівна, Галина Вікторівна Сидор та Андрій Олександрович Тимків. "УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ВІЙНИ". Scientific Bulletin of Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas (Series: Economics and Management in the Oil and Gas Industry), № 2(26) (31 грудня 2022): 79–88. https://doi.org/10.31471/2409-0948-2022-2(26)-79-88.
Full textAbstract:
В умовах військового часу загострюється проблема управління ризиками підприємства. Системи управління ризиками, які застосовувались субʼєктами господарювання у мирний час, виявились недієвими в умовах війни. Вони неспроможні унеможливити значні економічні втрати в процесі здійснення компаніями зовнішньоекономічної діяльності. Вирішення цих завдань можна розглядати через призму аналізу алгоритму управління ризиками компанії. Мета – розробити дієву систему управління зовнішньоекономічними ризиками в умовах військового часу. Для досягнення поставленої мети у статті використано загальні та спеціальні методи дослідження, зокрема: загальнонаукові та спеціальні методи дослідження – для забезпечення досягнення мети, абстрактно-логічний та діалектичний методи аналізу – для обґрунтування теоретичних положень та висновків. Актуальність матеріалу статті обумовлена тим, що традиційні підходи до управління ризиками необхідно переглянути та удосконалити. Війна завдала проблем учасникам зовнішньоекономічної діяльності. Імпортери та експортери не можуть вчасно або в повному обсязі виконувати свої зобовʼязання, тому необхідно впровадити зміни в систему управління ризиками зовнішньоекономічної діяльності. Розроблено алгоритм управління ризиками. Запропоновано таку послідовність дій: виявлення ризику; ідентифікація ризику; оцінка ступеня впливу ризику на підприємство; визначення методів та інструментів управління ризиком; усунення ризику або зниження рівня його впливу; моніторинг та контроль. Це дозволить вирішити проблеми, які виникають у мінливому зовнішньому та внутрішньому середовищах, спростити процедуру прийняття рішень щодо ризиків, знизити витрати на управління ними. Встановлено, що ризики мають подвійний вплив на зовнішньоекономічну діяльність. З одного боку - створюють бар’єри у функціонуванні, з іншого – стимулюють пошук нових рішень, ідей. Запропоновано зміни в системі управління ризиками, які забезпечать вищий рівень конкурентоспроможності підприємства. Удосконалена система управління ризиками у зовнішньоекономічній діяльності підприємства сприятиме зменшенню збитків.
4
Коваленко, Н. В., Г. Ю. Кучерук та В. М. Миленький. "УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ЗАСАДАХ ЛОГІСТИКИ". Трансформаційна економіка, № 1 (10) (28 лютого 2025): 111–15. https://doi.org/10.32782/2786-8141/2025-10-18.
Full textAbstract:
Розглянуто особливості управління зовнішньоекономічною діяльністю аграрних підприємств на засадах логістики в умовах глобалізації. Метою роботи є аналіз розвитку зовнішньоекономічної діяльності аграрної сфери в контексті логістики, виявлення наявних проблем та основних ризиків, що проявляються в системі логістики, розробка підходів щодо їх пом'якшення та усунення. Проведено оцінку розвитку зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств на даний час, розглянуто деякі особливості організації міжнародних логістичних операцій в умовах глобалізації, оцінено основні показники експортно-імпортних операцій, означено основні країни постачання вітчизняної продукції. Доведено, що логістична система міжнародних перевезень внаслідок воєнних дій значно змінилась, порушились логістичні ланцюги постачання агропродукції, припинено співробітництво з деякими партнерами, втрачено доступу до певних ринків збуту, відбулося переміщення логістичних поцесів, зменшення чисельності персоналу, кваліфікованих фахівців. Акцентовано увагу на особливостях адаптації аграрного бізнесу до військових умов.
5
Кривов’язюк Ігор та Шульга Марина. "ОЦІНЮВАННЯ ВПЛИВУ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ НА РОЗВИТОК ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ". Економічний форум 1, № 3 (2023): 97–108. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2023-3-13.
Full textAbstract:
У статті визначено реальні втрати зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств України під впливом сучасних викликів. Основною метою дослідження є реалізація науково-методичного підходу щодо оцінювання впливу сучасних викликів на розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Критичний аналіз змісту наукових публікацій з досліджуваної проблематики виявив відсутність комплексного підходу щодо встановлення реальних втрат зовнішньоекономічної діяльності підприємств під впливом сучасних викликів. Актуальність вирішення визначеної проблеми зумовлена масштабністю впливу сучасних викликів на динаміку зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств, що вимагає оцінювання такого впливу для подальшого розроблення заходів, які буде спрямовано на мінімізацію негативного впливу сучасних викликів. Методологічну основу становить система застосованих для отримання результатів дослідження методів: теоретичного узагальнення та аналітичний – для уточнення наукових підходів при визначенні впливу сучасних викликів на розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств; узагальнення, групування та інтегрального оцінювання – для визначення рівня впливу сучасних викликів на розвиток зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств у 2013‒2021 рр.; відносних і абсолютних відхилень, коефіцієнтного аналізу зміни зовнішньоторговельного обороту – для встановлення обсягів втрат зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств України під впливом сучасних викликів; логічного узагальнення – для отримання висновків і розроблення рекомендацій за результатами досліджень. Об’єктом дослідження в роботі виступає зовнішньоекономічна діяльність підприємств. У статті представлено результати оцінювання впливу сучасних викликів на розвиток зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств, що стало можливим завдяки розробленому та реалізованому авторському науково-методичному підходу. Аналіз і логічне узагальнення результатів оцінювання впливу сучасних викликів на розвиток зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств стали основою визначення реальних обсягів втрат їх зовнішньоторговельного обороту. Результати дослідження мають практичну цінність для Міністерства економіки України та Офісу з розвитку підприємництва та експорту, адже можуть виступати основою розробки програми рекомендацій для активізації експортної ініціативи промислових підприємств за сучасних умов.
6
Ткачук, І. М. "АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПОБУДОВИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ". Економічні науки. Серія "Регіональна економіка", № 18 (71) (29 листопада 2021): 215–23. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2021-18(71)-23.
Full textAbstract:
У статті висвітлено актуальні питання притаманні процесу організації внутрішнього контролю зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві. Як відомо, система внутрішнього контролю зовнішньоекономічної діяльності необхідна щоб забезпечити впевненість власників у тому, що покладені на керівництво підприємства завдання та обов’язки виконуються вчасно та на належному рівні. В процесі дослідження розглянуто та проаналізовано фактори, що впливають ефективність впровадження внутрішнього контролю зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві. Обґрунтовано, що внутрішній контроль зовнішньоекономічної діяльності, який здійснюється бухгалтером включає в себе перевірку законності та достовірності господарських операцій, вивчення результатів зовнішньоекономічної операцій в цілому.
7
Кривов’язюк Ігор та Шульга Марина. "МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ АНАЛІЗУ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ". Економічний форум 1, № 4 (2023): 134–41. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2023-4-17.
Full textAbstract:
У статті розкрито методичні аспекти дослідження стану зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Основною метою дослідження є удосконалення методичного підходу щодо здійснення аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Критичний аналіз наукових публікацій з досліджуваної проблематики виявив застосування при дослідженні стану зовнішньоекономічної діяльності підприємств методичних підходів, які характеризують системні недоліки, що не дозволяє сконструювати адекватну модель аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Актуальність вирішення даного питання зумовлена важливістю формування відповідного сучасним викликам методичного підгрунття для вивчення тенденцій та виявлення проблем зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Методологічну основу становить система застосованих для отримання результатів дослідження методів: теоретичного узагальнення та порівняльного аналізу – для характеристики методів дослідження, а також переваг і недоліків застосованих науковцями методичних підходів до аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств; групування та систематизації – для розкриття змісту та послідовності реалізації методичного підходу щодо здійснення аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств; моделювання та узагальнення – для побудови концептуальної моделі аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств в умовах сучасних викликів; логічного узагальнення – для отримання висновків і розроблення рекомендацій за результатами досліджень. Наукову новизну результатів дослідження становлять удосконалений методичний підхід до здійснення аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств та запропонована концептуальна модель аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств в умовах сучасних викликів. Результати дослідження мають практичну цінність для науковців і практиків, яких цікавить вивчення шляхів підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств на основі даних аналітичного обстеження її стану.
8
Єжунінова, Аліна Юріївна. "РЕГІОНАЛІЗАЦІЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН У КОНТЕКСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ: ПУБЛІЧНОУПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 2 (1 серпня 2023): 15–20. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2023.2.2.
Full textAbstract:
У статті наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової проблеми – раціоналізації державно-управлінської діяльності у сфері зовнішньоекономічної діяльності у контексті економічної безпеки держави, викладеної у формі дослідження впливу зовнішніх чинників, зокрема, європейських інтеграційних процесів та інкорпорації міжнародних стандартів в систему економічної політики національної держави. Актуалізовано проблематику дослідження ефективності управлінської діяльності в системі зовнішньоекономічних зв’язків на центральному й регіональному рівнях в Україні, що обумовлена насьогодні важливістю системного аналізу передумов інтеграції до європейських економічних та політичних структур, визначенням багаторівневих складових у системі національної зовнішньоекономічної політики України, необхідністю розробки цільових загальнодержавних, регіональних й галузевих програм економічного розвитку. Встановлено, що зовнішньоекономічного співробітництва не знайшов достатнього місця у працях провідних вітчизняних вчених. Дослідження науковців зосереджені навколо таких напрямів проблемного аналізу як розробка нормативно-правових документів щодо діяльності центральних органів влади у системі зовнішньоекономічної діяльності, концепцій регіонального розвитку (з включенням до структур таких програм положень про зовнішньоекономічну діяльність регіонів), та досліджень в сфері зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів підприємництва. Наголошено на необхідності систематизації дослідження ефективності управління такою діяльністю на різних рівнях у напрямі визначення механізмів її оптимізації в сучасних умовах. Доведено, що на сьогоднішній день базовою проблемою формування та реалізації оптимальної управлінської діяльності у зовнішньоекономічній площині виступають відсутність координації діяльності владних структур центрального рівня управління, зниження ефективності взаємодії центральних, регіональних, галузевих структур управління в сфері зовнішньоекономічної діяльності, нерозробленість напрямів адаптації зарубіжного досвіду та адаптації законодавчої бази України до правових норм інших країн, зокрема, законодавства ЄС та країн-членів ЄС. Вказано, що ефективність зовнішньоекономічної політики країни завжди має базуватися на системі стратегічних пріоритетів як міждержавного, так і трансрегіонального економічного співробітництва.
9
Куліш, Дамір Валерійович. "Система підтримки стратегічного планування зовнішньоекономічної діяльності підприємств ЄС". Економіка, управління та адміністрування, № 3(105) (4 жовтня 2023): 3–9. https://doi.org/10.26642/ema-2023-3(105)-3-9.
Full textAbstract:
Розглянуто систему підтримки стратегічного планування зовнішньоекономічної діяльності підприємств Європейського Союзу (ЄС). Визначено, що чиста стратегія не веде до чудових результатів та не дає результату без підтримки, програм, стратегій, що фінансують діяльність підприємств, що включає і ЗЕД. У цьому дослідженні обговорювалися інструменти ЄС, що становлять схему підтримки в державах-членах, більшість з яких реалізуються через національні та регіональні організації сприяння торгівлі та асоціації. Незважаючи на велику кількість заходів, проголошених у стратегії ЄС, та горизонтальний характер політики ЗЕД малого та середнього бізнесу, та координації реалізації стратегії, як наслідок, координація між службами ЄС була дуже хорошою в деяких сферах (наприклад, розділи угоди про вільну торгівлю (FTA), присвячені малим і середнім підприємствам), але це не стосується різних спільно фінансованих ЄС мереж, таких як EEN, Startup Europe або мережі ELAN. Держави-членки ЄС з найвищим загальним зростанням загальної торгівлі (сума імпорту та експорту), як правило, характеризуються вищими темпами зростання експорту (порівняно з темпами зростання імпорту), тоді як ті держави-членки з відносно низькими загальними темпами зростання загальної торгівлі, як правило, свідчать про вищі темпи зростання імпорту та потребують стратегічного планування зовнішньоекономічної діяльності.
10
ПЕНЬКОВ, Михайло. "ІНСТРУМЕНТИ ДЕРЖАВНОГО ВПЛИВУ НА ПРОЦЕСИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КРАЇНИ В УМОВАХ КРИЗОВИХ СИТУАЦІЙ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління, № 5(65) (18 квітня 2023): 49–54. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4625-2022-5(65)-8.
Full textAbstract:
У статті розкрито роль управлінських заходів у період кризових явищ та ситуацій; висвітлено інструменти та механізми державного впливу на процеси зовнішньоекономічної діяльності в умовах кризових ситуацій. Зазначено, що глобальні кризові ситуації зумовлюють негативні тенденції як в економічному розвитку окремих держав, так і в побудові перспектив щодо виходу країн з кризи. Вказується на те, що державне регулювання зовнішньоекономічних відносин передбачає створення відповідних умов та механізмів для ефективного розвитку відносин, здійснення діяльності у цій сфері. Підкреслюється, що немає жодної країни у світі, яка б змогла побудувати успішну економічну систему без зв’язків зі світовою економікою. Зовнішньоекономічна діяльність є найважливішим аспектом діяльності держави в сучасних міжнародних економічних відносинах. Зауважується, що одним з основних завдань антикризового управління є попередження кризи, відповідно – одним із найефективніших інструментів в антикризовому інструментарії державного впливу на процеси зовнішньоекономічної діяльності є успішна реалізація розробленої антикризової стратегії, метою якої є виступає вихід із кризи. Виокремлено інструменти антикризового управління: тактичні (аудит бізнес-процесів; аутсорсинг; бенчмаркинг; даунсайзинг; контролінг); стратегічні (диверсифікація; інтеграція; ліквідація; реінжиніринг; реструктуризація; санація). Наголошено на тому, що інструментарій державного впливу на процеси зовнішньоекономічної діяльності країни в умовах кризових ситуацій базується на обґрунтуванні вибору інструментів антикризового управління в умовах глобалізації: попередження криз та запобігання ризикам регіональній зовнішньоекономічній діяльності; прогнозування негативних проявів міжнародних економічних відносин у контексті зовнішньоекономічної діяльності; розробка відповідних технологій забезпечення й супровід економічної безпеки зовнішньоекономічної діяльності; імплементація позитивного зарубіжного досвіду протидії загрозам у системі зовнішньоекономічної діяльності на різних рівнях тощо.
11
МИКИТИН, Олег. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СИСТЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 4 (28 листопада 2024): 132–37. https://doi.org/10.31891/mdes/2024-14-18.
Full textAbstract:
У дослідженні аналізуються питання формування й подальшого розвитку теоретико-методичних положень системи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Вказується на те, що питання державної політики управління зовнішньоекономічною діяльністю мають вагому значення в сенсі розвитку національної економіки та зміцнення низки її вагомих компонент, як от – зовнішньоекономічна, макроекономічна, інвестиційна, інноваційна та інші. Метою дослідження визначено узагальнення та подальший розвиток теоретико-методичних основ системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Узагальнено базисні положення економічних теорій та концепцій системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Визначено та охарактеризовано ключові фактори удосконалення теоретико-методичних основ системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
12
Сагайдак-Нікітюк, Р. В., Н. В. Захарко, В. Г. Нікітюк та Н. В. Демченко. "ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ ЛОГІСТИКИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИРОБНИКІВ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ". Health & Education, № 3 (18 вересня 2023): 69–74. http://dx.doi.org/10.32782/health-2023.3.12.
Full textAbstract:
Встановлено, що зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) виробничих фармацевтичних підприємств здійснюється у формі експорту лікарських засобів, імпорту активних фармацевтичних інгредієнтів, основних і допоміжних матеріалів, обладнання, надання послуг і є однією з важливих сфер діяльності підприємства. Визначено, що логістика дозволяє покращити ефективність ЗЕД підприємств. До логістичних операцій у сфері ЗЕД виробничих фармацевтичних підприємств віднесено закупівлю необхідних активних фармацевтичних інгредієнтів, матеріалів та сировини, їх доставку та зберігання, переміщення до цеху, всередині цеху та до складу готової продукції, зберігання на складі готової продукції, її доставку споживачу. Визначено проблеми логістики ЗЕД виробничих фармацевтичних підприємств, до основних з них віднесено недосконалість розробки маршрутів, низьку ефективність фармацевтичного логістичного ланцюга, відсутність документування всіх логістичних операцій, принципів логістики в міжнародних угодах; відсутність уніфікованих вимог, стандартів і правил стосовно логістичної діяльності у сфері ЗЕД; дотримання операційних процедур стосовно логістичної діяльності та неможливість коригування замовлення. Запропоновано для оцінювання логістичної діяльності у сфері ЗЕД здійснювати на підставі рейтингового оцінювання якісних характеристик логістики ЗЕД. Методику діагностики логістики ЗЕД запропоновано здійснювати за п’ятьма напрямами: якість документообігу логістики ЗЕД; система обліку логістичних операцій ЗЕД; ефективність логістичної діяльності ЗЕД; надійність логістики; ефективність діяльності логістичного персоналу у сфері ЗЕД. Запропоновано визначення інтегрального показника логістичної діяльності у сфері ЗЕД. Розроблено шкалу оцінок якісних характеристик логістики ЗЕД.
13
Власюк, Н. І., та Ю. І. Момрик. "ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ ЗА СУЧАСНИХ УМОВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 77 (24 травня 2024): 83–89. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1205-2024-77-12.
Full textAbstract:
Анотація. Загальновідомо, що активізація державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності загалом та митного регулювання зокрема на сучасному етапі торговельних відносин набувають все більшого значення в умовах глобальної конкуренції та захисту національних економічних інтересів. Митна система є вагомим важелем підтримки рівноваги та створення в суспільному виробництві максимально сприятливих умов для розвитку економіки. У статті йдеться про значення митної політики держави в сучасних умовах для забезпечення захисту національних товаровиробників та формування спільного європейського простору, а також про особливості реалізації державної митної політики України в умовах воєнного стану. Зокрема, проаналізовано заходи, вжиті державою у сфері регулювання зовнішньоекономічних відносин, із початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України. Зазначено, що сутність державної митної політики доцільно розглядати не як відокремлену від практики теоретичну категорію, а як складовий елемент системи державного управління ЗЕД. Попри бойові дії на території країни, спровоковані російським повномасштабним збройним вторгненням, митні органи України продовжують працювати. На законодавчому рівні прийнято значну кількість нормативно-правових актів, що не лише спрощують процедуру митного оформлення товарів і транспортних засобів, а й передбачають певні пільги для імпортерів. Визначено вплив держави при регулюванні відносин, які виникають між нею та юридичними і фізичними особами, в процесі переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон. Розкрито сутність державної митної політики як напрямку державної політики, що має фінансовий характер і спрямована на регулювання суспільних відносин, які виникають в процесі переміщення товарів через митний кордон. Визначено цільове призначення, а також методи й способи функціонування митної політики держави. Окреслено реалізацію пріоритетних напрямів митної політики держави, яка передбачає подальший розвиток інститутів зовнішньоекономічної діяльності. Основна робота в удосконаленні митної політики повинна бути спрямована на оптимізацію митного тарифу шляхом зниження податкового навантаження на різні номенклатури товарів, імпорт яких є економічно недоцільним.
14
Дунська, А. Р., та О. В. Пінчук. "ПЕРЕДУМОВИ ІННОВАЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 26 (11 вересня 2023): 69–72. http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.26.2023.286986.
Full textAbstract:
Стаття присвячена вивченню передумов для запровадження підходів інноваційного управління зовнішньоекономічною діяльністю промислових підприємств з огляду на загострення ситуації у зовнішньоекономічних процесах України через військову агресію, що принципово змінило економічний простір функціонування вітчизняних підприємств. Авторами визначені передумови, що сформують фундамент для ефективного відновлення зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств з використанням інноваційних підходів. Окрема увага у статті присвячена виокремленню передумов впровадження інноваційного управління зовнішньоекономічною діяльністю промислових підприємств. Систематизація передумов впровадження інноваційного управління зовнішньоекономічною діяльністю надала можливість авторам статті сформувати низку перспективних напрямів оновлення систем управління зовнішньоекономічної діяльності підприємств української машинобудівної галузі у період війни та післявоєнний період.
15
Міценко, Н. Г., та І. П. Міщук. "СУТНІСТЬ ТА ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНОЇ ЛОГІСТИКИ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 68 (4 жовтня 2022): 20–27. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2022-68-03.
Full textAbstract:
Мета статті полягає у визначенні сутності системи міжнародної логістики, актуального стану і проблем здійснення нею основних завдань із логістичного забезпечення зовнішньоторговельних операцій суб’єктів ЗЕД, а також формулюванні деяких рекомендацій щодо трансформації зазначеної системи та підвищення ефективності комплексу здійснюваних логістичних процесів. Обгрунтовано актуальність дослідження процесів розвитку міжнародної торгівлі в контексті сучасних трендів світової економіки та місця і ролі міжнародної логістики в забезпеченні здійснення зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств. Проведено сутніснологічний аналіз базисних термінів “міжнародна логістика”, “логістика”, “система міжнародної логістики”. На основі аналізу публікацій різних авторів встановлено неоднозначність та суперечливість підходів до трактування в спеціальній літературі терміна “міжнародна логістика”. Обгрунтовано доцільність тлумачення міжнародної логістики з позицій трактування її як комплексу господарської діяльності, пов’язаної з регулярним (протягом тривалого періоду часу), систематичним, організованим (на засадах договірного узгодження – міжнародні контракти, угоди суб’єктів ЗЕД) виконанням процесів просторового та часового переміщування матеріальних і інших пов’язаних із ними логістичних потоків за умови перетину ними національних кордонів. Аргументовано доведено існування категорії “система міжнародної логістики” та визначено її сутність на мікро- та макроекономічному рівні. Проаналізовано сучасний стан і проблеми функціонування макроекономічної системи міжнародної логістики в Україні, зумовлені впливом екстремальних чинників, основними з яких є пандемічні обмеження в економіці та воєнні дії РФ з подальшою окупацією значної частини території України. Запропоновано окремі заходи з вирішення проблем міжнародної логістики в Україні та трансформації системи міжнародної логістики відповідно до актуальних вимог відновлення міжнародної торгівлі.
16
Каліна, І. І., С. А. Палій та Н. М. Шуляр. "УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ У СИСТЕМІ МИТНО-ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 1 (68) (30 січня 2023): 28–34. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/68-5.
Full textAbstract:
В статті розглядається зовнішньоекономічна діяльність підприємства в системі титно-тарифного регулювання, і зазначається, що зовнішньоекономічна діяльність підприємства є складовою національної економічної політики, і через те підлягає регулюванню з боку держави, яка в свою чергу регулювання здійснює через прийняття низки ефективних нормативно-правових актів. Розглядаються суб’єкти регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств, до яких відноситься: митні органи, які здійснюють митний контроль; підприємства, як суб’єкти зовнішньоекономічної діяльністі; митні посередники та фізичні особи, які причетні до переміщення товарів і транспортних засобів через кордон Найважливішою формою зовнішньоекономічною діяльністю підприємств є експорт продукції, який вказує на наявність її конкурентоспроможності. Експорт продукції здійснюється через митний контроль на певних етапах переміщення товару: виробництво, збереження, купівля, продаж, навантаження, розвантаження, пакування, транспортування, страхування, використання тощо. Митний контроль являє собою перевірку інформації про країну походження товару, його митної вартості, якості, правильності класифікації відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, кількості, ваги тощо.
17
Куценко, Т. М., С. Ю. Альошин та О. В. Заіка. "ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ОБЛІК В УПРАВЛІННІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ". Підприємництво і торгівля, № 39 (28 грудня 2023): 96–102. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1256-2023-39-11.
Full textAbstract:
В статті проаналізовано вплив цифровізації на інформаційне забезпечення та облік у сфері зовнішньоекономічної діяльності в контексті необхідності постійного вдосконалення і розробки нових методів та механізмів управління для підвищення конкурентоспроможності підприємства на міжнародних ринках. Наголошено, що наявність систематизованої інформації є передумовою успішного управління зовнішньоекономічною діяльністю в умовах конкуренції та глобального економічного середовища. Обґрунтовано роль інформаційних технологій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, яка полягає в формуванні ефективної стратегії збору, аналізу та використання інформації для успішного управління підприємством в зовнішньоекономічній сфері на основі моніторингу ринків, аналізу конкурентів та прогнозування ризиків та можливостей. Підкреслено важливість досліджень та удосконалення інформаційного забезпечення обліку та управління зовнішньоекономічною діяльністю в контексті посилення конкуренції на міжнародному ринку, складності зовнішньоекономічної діяльності та необхідності підвищення ефективності діяльності підприємства. Досліджено існуючі підходи до інтерпретації поняття «інформаційне забезпечення обліку та управління зовнішньоекономічною діяльністю», які підкреслюють значення інформаційного забезпечення для підтримки ефективних управлінських рішень та конкурентоспроможності на міжнародному ринку. Обґрунтовано принципи побудови системи інформаційного забезпечення обліку та управління зовнішньоекономічною діяльністю, зокрема: відкритість і доступність інформації, цільове спрямування, регулярне оновлення, конфіденційність та захист інформації, інтеграція інформації, автоматизація процесів, аналіз та прогнозування. Встановлено, що побудова ефективної системи інформаційного забезпечення обліку та управління є ключовим елементом управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства в умовах сучасних викликів та актуальних завдань управління.
18
Струк, Наталія. "ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ ЯК СКЛАДОВА ФІСКАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ". Сталий розвиток економіки, № 4(51) (20 грудня 2024): 95–103. https://doi.org/10.32782/2308-1988/2024-51-13.
Full textAbstract:
Доведено актуальність дослідження обліково-аналітичного забезпечення трансфертного ціноутворення як складової фіскальної політики, що дало змогу з’ясувати його роль у сталому розвитку зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) підприємств. Об’єктом дослідження є система обліково-аналітичного забезпечення ТЦУ у ЗЕД підприємств. Використані методи теоретичного узагальнення, емпіричного дослідження, порівняльного аналізу, систематизації, аргументації, порівняння. Наукова значущість дослідження – виокремлення основних елементів обліково-аналітичного забезпечення під час формування звіту про контрольовані операції. Практична цінність – рекомендації уряду України розробити програму поступового запровадження глобального мінімального податку. Сформульовано висновки, що обліково-аналітичне забезпечення ТЦУ є важливою складовою сталого розвитку ЗЕД підприємств, оскільки сприяє економічній стабільності, соціальній відповідальності та екологічній інтеграції.
19
КУЦЬ, Надія, та Ірина ПАВЛОВА. "ТРАНСПОРТНО-МИТНА ЛОГІСТИКА В МІЖНАРОДНИХ ПЕРЕВЕЗЕННЯХ ПОВОЄННОЇ УКРАЇНИ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 23 (2024): 134–41. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i23.1535.
Full textAbstract:
Транспортно-митна логістика в міжнародних перевезеннях є комплексним підходом до організації, координації та оптимізації всіх операцій, пов’язаних із транспортуванням товарів через митні кордони. Цей підхід спрямований на прискорення руху товарів, зниження витрат та забезпечення відповідності вимогам митного законодавства різних країн. Новизна концепції транспортної логістики щодо управління порядком переміщення товарів через митний кордон України полягає у впровадженні комплексного підходу до організації та оптимізації всіх етапів процесу митного оформлення. У повоєнній Україні транспортно-митна логістика в міжнародних перевезеннях відіграє вирішальну роль у відновленні економіки, нарощуванні зовнішньоекономічної активності та інтеграції в глобальні ринки. Враховуючи нові умови, відбудову інфраструктури, змінені торгівельні маршрути та підвищені вимоги до безпеки. Транспортно-митна логістика має враховувати низку специфічних аспектів і викликів. Ця нова концепція дозволяє прискорити і спростити переміщення товарів через митний кордон України, знижуючи затримки та покращуючи якість обслуговування, що є вагомим внеском у розвиток логістики зовнішньоекономічної діяльності. Ефективна транспортно-митна система забезпечить швидкість і доступність для товарів, сприятиме зростанню експорту, інвестицій, та інтеграції України у глобальну економіку. Ключові слова: транспортно-митна логістика, міжнародні перевезення, повоєнна Україна, транспорт, митний кордон, глобальні ринки
20
Borsa, Vadym, та Yuliia Terebeichyk. "ЦИФРОВІЗАЦІЯ МИТНИЦІ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 14 (2024): 355–67. https://doi.org/10.32750/2024-0232.
Full textAbstract:
У цій статті детально розглядаються особливості впровадження процесів, пов’язаних з цифровим розвитком, які включають цифрову трансформацію та цифровізацію як Державної митної служби України, так і її територіальних підрозділів. В аналізі наголошується на ключових аспектах, що визначають ефективність цих процесів в контексті модернізації державного управління, а також на викликах, з якими стикається система при інтеграції нових технологій. Підкреслюється важливість комплексного підходу до управління змінами для забезпечення підвищення продуктивності та якості обслуговування. Акцентується увага на важливості впровадження сучасних цифрових технологій для обслуговування громадян і бізнесу, що дозволить значно змінити сприйняття суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності ефективності роботи митної системи України. Підкреслено, що нині ключовим кроком у сфері митної справи є автоматизація всіх процесів декларування товарів під час митного оформлення експортних, імпортних і транзитних операцій, а також перехід на повний електронний документообіг. Особливу увагу зосереджено на пріоритетності діджиталізації механізмів митного оформлення, спрощення процедур митного контролю та створення ефективної системи аналізу й управління митними ризиками. Проаналізовано основні аспекти автоматизації митного контролю в Україні. Розглянуто архітектуру роботи інтегрованої системи «Електронна митниця». Зазначено, що впровадження інтегрованих цифрових платформ, таких як «Електронна митниця», сприяє прозорості процесів, зменшенню корупційних ризиків і пришвидшенню виконання митних процедур. Особливу увагу приділено міжнародному досвіду впровадження подібних технологій, зокрема стандартам Всесвітньої митної організації, які є орієнтиром для реформування митної системи України. Підкреслено важливість координації дій між різними державними органами та приватним сектором для ефективного функціонування цифрових систем. Також розглянуто вплив автоматизації митних процедур на розвиток міжнародної торгівлі, включаючи зменшення витрат часу і ресурсів для бізнесу. Визначено, що одним із ключових результатів цифровізації має стати покращення іміджу митної служби України на міжнародному рівні. Окремо наголошено на необхідності забезпечення безперервного навчання персоналу для адаптації до змін, які супроводжують цифрову трансформацію.
21
Ткач, О. В. "THE CONTENT OF A SUCCESSFUL FOREIGN TRADE STRATEGY OF ENTERPRISES IN THE CONDITIONS OF EUROPEAN INTEGRATION PROCESSES." Actual problems of regional economy development 1, no. 20 (2024): 110–17. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.20.110-117.
Full textAbstract:
Ефективність участі будь якої країни на світових ринках обумовлена активністю її суб’єктів господарювання різних форм власності їх ефективних стратегій просування товарів на зовнішні ринки та успішних зовнішньоекономічних угод, укладених з торговими партнерами. В статті розглядаються особливості врахування в стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємств світових правил та норм щодо принципів укладання, структури та виконання міжнародних угод в розрізі принципів вільного вибору характеру угод, відповідності цих угод міжнародним нормам та їх виконання за умов інтеграційних процесів до Європейської спільноти. Основна мета публікації: представлення необхідних важелів для застосування суб’єктами господарювання при підготовці, опрацюванні та укладанні зовнішньоекономічних контрактів купівлі продажу товарів, вільного вибору місця та норм правового забезпечення зовнішньоекономічної угоди. Представлений порівняльний аналіз застосування при укладанні міжнародних договорів купівлі продажу товарів принципів та норм Віденської конвенції про право міжнародних договорів та міжнародно-правової системи для регулювання відносин у сфері міжнародної торгівлі на основі комерційних правил та принципів (lex mercatoria). В представленій публікації як висновок і наукова новизна пропонується врахування в стратегіях зовнішньоекономічної діяльності підприємств і організацій як положень Віденської конвенції про право міжнародних договорів так і міжнародно-правової системи для регулювання відносин у сфері міжнародної торгівлі на основі комерційних правил та принципів (lex mercatoria). Обмеженість втручання в зовнішньоекономічну діяльність при укладанні міжнародних договорів купівлі-продажу товарів є практичною значущістю, що обумовлена як основними принципами Віденської конвенції про право міжнародних договорів та міжнародно-правової системи для регулювання відносин у сфері міжнародної торгівлі на основі комерційних правил та принципів lex mercatoria, так і вимогами конвергентних процесів до Європейського економічного простору.
22
Мельник, В. І. "Структура та особливості правового забезпечення функціонування системи економічної безпеки України". Прикарпатський юридичний вісник, № 1(30) (13 липня 2020): 105–8. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(30).526.
Full textAbstract:
Стаття присвячена питанню визначення та аналізу структури, а також з’ясуванню особливостей правово-го забезпечення системи економічної безпеки України. Наголошено, що система економічної безпеки держави як багатогранне та складне явище має як пряме, так і опосередковане відношення до широкого кола сфер правовідносин, врегульованих положеннями відповід-них актів. Акцентовано увагу на важливості таких документів як основного способу вираження волі держави з ме-тою виправданого, необхідного, а також легітимного впливу інституцій останньої на поведінку учасників тих чи інших правовідносин. Зазначено та обґрунтова-но, що ці акти, прийняті (затверджені) за попередньо встановленою процедурою і розраховані на багатора-зове застосування, змінюють або скасовують відповід-ні правові норми, окреслюють компетенцію суб’єктів забезпечення системи економічної безпеки України. Проаналізовано поширені підходи до структури цих документів саме в аспекті правового регулювання еко-номічної безпеки держави. На основі одного з таких документів запропоновано авторську класифікації цих актів, які відграють ключову роль у питанні правового забезпечення системи економічної безпеки України.Звернено увагу на відповідні положення Конститу-ції України – головного документу в існуючій ієрархії нормативно-правових безпекових актів. Розглянуто ЗУ «Про національну безпеку» – ключовий документ, яким визначено основи та принципи національної без-пеки, цілі й основні засади державної політики, які мають гарантувати захист від загроз, в тому числі й економічного характеру, а також досліджене інше без-пекове законодавство. Сфокусовано увагу на деяких аспектах актів, які регулюють відносини у сферах зовнішньоекономічної діяльності, банкрутства, приватизації й інших суміж-них напрямів. Окрема роль відведена кодифікованим нормативно-правовим актам, нормам і принципам міжнародного права, а також підзаконним норматив-но-правовим документам.
23
Кубів, С. І., та В. В. Федюк. "МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АГРАРНОГО СЕКТОРУ". Підприємництво і торгівля, № 27 (17 листопада 2020): 43–47. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-27-07.
Full textAbstract:
Велике значення для розвитку національної економіки, набуття нею рис, притаманних ринковій економіці, має процес входження України до системи міжнародних економічних відносин. Поглиблення участі України в європейських та світових інтеграційних процесах супроводжується збільшенням кількості підприємств, що здійснюють свою діяльність у зовнішньоекономічній сфері. Проведене у статті дослідження встановило, що важливою умовою успішного функціонування підприємства, де ЗЕД – основний вид діяльності, є створення досконалої системи оцінки результатів експортно-імпортних операцій, рівень яких характеризується ефективністю їх здійснення та базується на критеріях ефективності та результативності, які у сукупності характеризують рівень розвитку ЗЕД підприємства. Дослідження методологічних підходів до оцінки розвитку ЗЕД підприємства дає змогу стверджувати, що загальноприйнята методика його визначення відсутня. Важливим для розвитку національної економіки, набуття нею рис, властивих ринковій економіці, є процес входження України в систему міжнародних економічних відносин. Поглиблення участі України в європейських та світових інтеграційних процесах супроводжується збільшенням кількості підприємств, що працюють у зовнішньоекономічній сфері. Вивчення методологічних підходів до оцінки розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства свідчить про те, що загальновизнаний метод його визначення відсутній. У результаті дослідження узагальнено методичні підходи до оцінки розвитку ЗЕД підприємства, проведено порівняльний аналіз тих методичних підходів, які орієнтовані на ефективність ЗЕД. Порівняльний аналіз дав змогу встановити, що оцінка розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств повинна проводитися на основі економіко-математичних методів та методів експертних оцінок. Дослідження показує, що майже у всіх підходах, які ми розглядали, одним із ключових моментів у вивченні зовнішньоекономічної діяльності підприємства є визначення чинників, що впливають на ефективність експортного потенціалу. Проблема вибору відповідних критеріїв для аналізу зовнішньоекономічної діяльності залишається відкритою, що дасть змогу окремим підприємствам залежно від виду, масштабу їхньої діяльності адекватно оцінити рівень свого розвитку та визначити шляхи подальшого розвитку. Ми вважаємо, що найефективнішим методом виявлення чинників, що мають значний вплив на розвиток експортної діяльності підприємств і до якого схиляються багато дослідників, є метод експертних оцінок.
24
Каткова, Тетяна. "СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ МАРКЕТИНГОВОЇ ПОЛІТИКИ В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 1 (28 квітня 2022): 26–32. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2022-3-3.
Full textAbstract:
У статті виділено важливість розроблення та реалізації маркетингової політики при вирішенні завдань стосовно забезпечення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Наголошено про високу залежність успіху зовнішньоекономічних операцій підприємства від врахування чинників маркетингу та підготовки і реалізації відповідних заходів для досягнення очікуваних результатів. Розкрито концептуальні положення наукових досліджень маркетингової політики та зовнішньоекономічної діяльності підприємств і наголошено про певну відсутність ґрунтовних теоретико-методичних та прикладних напрацювань стосовно висвітлення їх взаємозв’язків та залежностей. Обґрунтовано сутність та значення маркетингової політики із сторони запровадження управлінських технологій в умовах посилення ресурсних вимог та невизначеності ринкового середовища зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Запропоновано розглядати стратегічні орієнтири маркетингової політики підприємства в контексті налагодження імпортозамінного виробництва та посилення виробничих і логістичних відносин із іноземними партнерами у його підготовці та розвитку. Визначено стратегічну роль маркетингової політики у забезпеченні ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства, зокрема виділено окремі групи чинників маркетингу, передмови розроблення і реалізації відповідної політики та змодельовано їх при вирішенні означених завдань. Ідентифіковано високу прогресивну роль низки маркетингових заходів у забезпеченні ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
25
Присяжний, В. В., та О. І. Трохимець. "ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ РЕГІОНІВ". Інклюзивна економіка, № 1 (07) (28 лютого 2025): 24–31. https://doi.org/10.32782/inclusive_economics.7-4.
Full textAbstract:
Перетворення економічної системи України, зокрема її трансформація від централізованої планової моделі до ринкової, що функціонує як повноцінна господарська структура на світовій арені, вимагає впровадження низки дієвих механізмів. Одним з таких є формування конкурентоспроможності регіонів держави. Проте треба розуміти, що у цьому питанні не може бути шаблонного підходу, адже не тільки регіони, а й навіть окремі громади мають певні розбіжності з сусідами. Це виражається у наявності багатьох чинників: чисельності і віку населення, наявності природніх ресурсів, фінансового капіталу, розвиненості логістичної складової на території регіону, наближення до кордону України, наявності зв’язків з міжнародними партнерами. Навіть історичні підґрунтя мають вплив на розвиток даної території. Наприклад, ще за часів імперії були закладені основи розвитку центрів металургії та машинобудування на Донбасі, Дніпропетровщині, в Київі та Харкові, портової інфраструктури для експорту продукції в Одесі та Маріуполі, виробництва цукру на території сучасних Полтавської, Київської та Вінницької областях. Відповідно до цього була налагоджена і система професійних навчальних закладів різних рівнів. Таким чином, на сьогоднішній день в основному сформована економічна база усіх регіонів України. Проте сучасні світові економічні тенденції часто вносять корективи у налагоджені механізми роботи не тільки національних економік, але й регіональних. Тому питання формування конкурентоспроможності суб’єктів економіки в територіальному розрізі є актуальним і своєчасним. Зроблений аналіз дозволить регіональній владі проводити політику сприяння формуванню механізму розвитку підприємств регіону шляхом оптимального використання ресурсів, створення передумов для структурно-інноваційних змін, створення наукомістких та високотехнологічних виробництв, посилення зовнішньоекономічної діяльності тощо.
26
Yakymchuk, T. I., Y. V. Krasovska та O. M. Podlevska. "МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ МИТНИМИ РИЗИКАМИ В ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 92 (2021): 481. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202043.
Full textAbstract:
Статтю присвячено аналізу перспектив використання стратегічних методів управління митними ризиками в зовнішньоекономічній діяльності підприємств. Участь України в міжнародних організаціях, посилення зовнішньоекономічного співробітництва, забезпечення конкурентоспроможності на світовому ринку, підвищення рейтингу держави у світовій спільноті, впровадження міжнародних стандартів потребує реформування сучасної політичної, правової, економічної, фінансової, соціальної та інших систем нашої держави.
27
Рибальченко, Сергій. "ЗАВДАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ". Grail of Science, № 42 (10 серпня 2024): 209–22. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.08.2024.028.
Full textAbstract:
Процес євроінтеграції України, особливо в період широкомасштабної військової агресії росії проти нашої суверенної держави, вимагає активізації розвитку промисловості, виробництва та економіки країни в цілому, що впливає на передумови, створює потребу та, у свою чергу, сприяє підвищенню цінності та значення зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання. У статті досліджено основні завдання вітчизняних підприємств при виході на зовнішні ринки та негативні фактори, що стримують розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств та шляхи їх вирішення, які в період війни та активної євроінтеграції України сприяють адаптації. економіки до системи світогосподарських зв’язків і формування відкритої економіки. При цьому визначено основні проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств, а саме низьку ефективність системи управління, відсутність стратегічного та маркетингового підходів в управлінні підприємством. У статті також пропонуються дії, які мають забезпечити позитивний розвиток зовнішньоекономічної діяльності, експортоорієнтованих галузей економіки та підприємств України в цілому. На основі аналізу зроблено висновок, що для вітчизняних підприємств зовнішньоекономічна діяльність є надзвичайно важливою сферою господарської діяльності, яка за умови ефективного використання сучасних методів і форм міжнародного бізнесу дуже позитивно впливає на ефективність виробництва, продукт якість і його технічний рівень. У період війни та активної євроінтеграції українські підприємства стикаються з необхідністю адаптувати свій стратегічний потенціал до умов партнерства з країнами ЄС. Статтю присвячено аналізу основних завдань зовнішньоекономічної діяльності підприємств в умовах війни та під впливом євроінтеграції України, при цьому підвищення ефективності їх діяльності, пріоритетних напрямів співробітництва з країнами ЄС, а також його основні конкурентні переваги та недоліки.
28
Гавриш, Костянтин, Ігор Завгородній та Наталія Бурєннікова. "ЕНДОГЕННО-ОРІЄНТОВАНА МОДЕЛЬ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ЇХНЬОЮ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В ЕПОХУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 4 (14 травня 2021): 84–88. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.05.2021.013.
Full textAbstract:
Метою статті є окреслення вдосконалених підходів до формування та реалізації завдань стратегічного розвитку підприємств в системі управління їхньою зовнішньоекономічною діяльністю, що засновуються на визнанні нерозривного зв’язку між пріоритетами розвитку зовнішньоекономічного сектору економіки та фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому. Запропоновано застосовувати на практиці переважно ендогенно-орієнтовану модель стратегічного розвитку, яка ґрунтується на певних складових стратегії та визначальних факторах економічного розвитку підприємств у системі управління їхньою зовнішньоекономічною діяльністю з урахуванням глобалізаційних процесів. Підкреслено, що в ендогенно-орієнтованій моделі стратегічного розвитку підприємств паралельно діятимуть і екзогенізовані складові, що дозволить отримувати в результаті синергетичний ефект.
29
Горященко, Юлія, Альона Пильгун та Анастасія Швець. "ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ В УПРАВЛІННІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 345–50. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-73.
Full textAbstract:
В статті проведено дослідження напрямів управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств за допомогою інноваційних підходів. Виявлено, що використання збалансованої системи показників та застосування інноваційних підходів у сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємств сприятиме удосконаленню процесу прийняття стратегічних і тактичних рішень та оптимізації діяльності підприємств. Ведення комплексної інноваційної діяльності є вагомим фактором успішної підприємницької ініціативи та отримання конкурентних переваг над іншими суб’єктами підприємницької діяльності. За умов глобальної кризи саме інноваційна діяльність має стати осередком розробки та впровадження здобутків науково-технічного прогресу. Це актуалізує розробку дієвих заходів з оптимізації управління інноваційною діяльністю вітчизняних підприємств в умовах постійно повторюваних фінансово-економічних криз.
30
Куцик, В. І., та Ю. О. Майборода. "ОСОБЛИВОСТІ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В УКРАЇНІ ТА ЗА ЇЇ МЕЖАМИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 61 (22 грудня 2020): 74–77. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-11.
Full textAbstract:
Розвиток фармацевтичної промисловості набув загальнопланетарних масштабів. Зовнішньо-економічна діяльність у цій галузі є важливою для конкурентоспроможності підприємств фармацевтичної галузі. Лідерами на світовому фармацевтичному ринку є транснаціональні компанії, які беруть активну участь у зовнішньоекономічній діяльності та створюють бар'єри для входу нових компаній. У статті розкри-то теоретичні та практичні аспекти зовнішньоекономічної діяльності підприємств на світовому фармацев-тичному ринку. Досліджено та сформовано сутність поняття “зовнішньоекономічна діяльність”, а також зазначено про важливість її здійснення для успішного функціонування підприємств у галузі фармацевтики. У роботі представлено ряд особливостей діяльності підприємств у цій сфері, що обумовлює конкурентоспро-можність компаній на світовому ринку. Значну увагу було приділено дослідженню ролі науково-дослідних ро-біт та основним складнощам, що виникають у процесі їх здійснення. Представлено порівняльний аналіз ви-трат на дослідження між низкою високотехнологічних галузей: аерокосмічна промисловість, виробництво комп'ютерів та оргтехніки, виробництво електронних комунікацій, фармацевтична промисловість Незважа-ючи на важкі часи для людства та світової економіки, успішні фармацевтичні компанії демонструють дуже високу рентабельність діяльності. У статті визначено систему факторів, що безпосередньо впливає на діяль-ність фармацевтичних підприємств. Обгрунтовано стійку потребу підприємств галузі в системних інвестиці-ях у розвиток власної науково-дослідної бази на основі аналізу діяльності провідних міжнародних фармацевти-чних компаній. Одним з аспектів, який обговорюється в роботі, є державне регулювання діяльності фармаце-втичних компаній. Авторами представлені інші специфічні аспекти функціонування та розвитку підприємств у фармацевтичній промисловості.
31
Резнік, Надія, та Тетяна Боровик. "МИТНА СПРАВА ТА МИТНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ". Молодий вчений, № 9 (109) (30 вересня 2022): 162–65. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-9-109-34.
Full textAbstract:
Досліджено співвідношення понять «митна справа» та «митна політика» в єдиному процесі розвитку національної системи митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання України. Представлено об’єктивний та сутнісний підходи до розуміння поняття «митна справа». Узагальнено, що митна справа це специфічна сфера діяльності держави, у межах якої забезпечується реалізація та захист митними органами публічних інтересів у сфері зовнішньоекономічної політики, національної та економічної безпеки держави. Визначено поняття митної політики, як складової частини внутрішньої та зовнішньої політики, яка визначає зміст діяльності держави та її компетентних органів у сфері регулювання зовнішньоекономічних відносин та організації митної справи та щодо захисту національних інтересів, національної безпеки та економічного суверенітету держави. Узагальнено, що митна політика та митна діяльність, насамперед, завжди нерозривно пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю держави, оскільки причиною їх виникнення є наявність міждержавних економічних (торговельних) відносин як об'єкта державного впливу та контролю. Цей факт зумовлює переважання економічного характеру функцій митної політики. Виділено три основні функції митної політики: фіскальна; регулятивна; захисна. Встановлено, що для виконання державою своїх обов'язків у рамках митної політики існують специфічні засоби впливу на розглянуту групу суспільних відносин, що входять до складу конкретного державного інституту, визначеного, зокрема, терміном «митна справа». Доведено, що окремі засоби митної політики, об’єднані в специфічний інститут державного управління під назвою «митна справа», мають кінцевою метою свого застосування виконання основної функції митної політики України захисту національних інтересів та національної безпеки. Обґрунтовано, що митна справа це діяльність держави та її уповноважених органів щодо встановлення тарифних і нетарифних обмежень переміщення товарів через митний кордон та контролю за їх виконанням з метою реалізації державної митної політики. Зважаючи на це, такі визначення митної справи та митної політики видаються більш доцільними, оскільки вони більш повно показують співвідношення цих двох понять.
32
Бабюк, Алла Миколаївна. "НОВІТНІ ОРІЄНТИРИ ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ". New Ukrainian Law, № 1 (30 березня 2022): 88–93. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2022.1.13.
Full textAbstract:
У статті досліджено новітні підходи до державної митної політики України. Зокрема, проаналізовано пропозицію запровадження публічно-сервісних відносин у сфері митної справи. Також детально вивчено концепцію створення «сервісної митниці» та проаналізовано наукові дослідження з цього питання. Визначено, що на законодавчому рівні відсутнє визначення поняття сервісних функцій митних органів. Метою наукової публікації є дослідження та співставлення понять «сервісні послуги» та «митні послуги». Також у статті здійснено аналіз функцій митних органів на предмет можливості віднесення їх до категорії сервісних. Проаналізовано праці науковців щодо визначення поняття «митна послуга». Встановлено, що здебільшого під митними послугами розуміється певний вид послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Іноді сюди відносять і деякі дії (функції), що здійснюють митні органи, і діяльність митних представників (посередників). З урахуванням того факту, що законодавство України не містить визначення митних послуг, у статті запропоновано власне бачення цього поняття. Протягом останніх років система митних органів України зазнала низки змін та реформ. В основу вказаних реформ митної системи було покладено в тому числі і спрямування до запровадження сервісних послуг митниці. Нині триває робота зі зміни підходів до роботи митних органів. Під час проведення дослідження відзначено необхідність максимальної автоматизації роботи митних органів, де це можливо, та мінімізації засобів людського впливу. У статті досліджено питання реформування митних органів та перетворення їх на сервісні органи. З цією метою проаналізовано функції митних органів у країнах Європейського Союзу. Вказаний аналіз свідчить про потребу запровадження на законодавчому рівні нових стандартів і підходів у роботі митних органів. Для цього необхідно чітко класифікувати функції, що здійснюють митні органи. Зокрема, їх можна класифікувати на управлінські та адміністративні митні послуги. У статті проведений аналіз функцій митних органів з урахуванням такого поділу. Наголошено, що послуги, що надаються митними органами, мають бути відповідним чином класифіковані із відповідним подальшим законодавчим визначенням та закріпленням. У статті запропоновано ідею, що у разі мінімізації контрольно-наглядового складника у митних правовідносинах слід звернути увагу на необхідність підвищення рівня правосвідомості споживачів відповідних публічно-сервісних послуг.
33
Рєпіна, Надія, та Олеся Микуляк. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННОЇ МИТНИЦІ В УКРАЇНІ". Grail of Science, № 12-13 (25 травня 2022): 81–86. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.29.04.2022.008.
Full textAbstract:
Одним з ефективним інструментів оптимізації митних процедур у зовнішньоекономічній діяльності є впровадження інформаційних технологій у митну практику. Функціонування комплексної системи “Електронна митниця” спрямовано на зміцнення митної безпеки України, адаптацію Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби та нової комп’ютеризованої транзитної системи ЄС, оперативне отримання актуальної і достовірної інформації про наміри проведення зовнішньоекономічних операцій, створення умов для прискорення процедур митного контролю та митного оформлення, поліпшення соціального й інформаційного обслуговування населення, удосконалення інформаційної митної інфраструктури та митного захисту в умовах війни.
34
Сторожук, О. В., А. М. Копотун та І. О. Буднік. "УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ". Митна безпека, № 3 (25 січня 2021): 107–14. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.3.2019.107-114.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню управління ризиками при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності в Україні. Проаналізовано основні аспекти стратегії розвитку системи управління ризиками у сфері зовнішньоекономічної діяльності, її причини. Досліджено зарубіжний досвід міжнародних стандартів управління ризиками. Обґрунтовано необхідність розробки і впровадження вдосконалення національної системи управління ризиками при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.
35
Остапенко, Т. Г. "Основні поняття системи зовнішньоекономічної діяльності". Науковий вісник Київського гуманітарного інституту. Економічні науки, № 1 (2007): 66–72.
Find full text
36
Кравзюк, А. В. "ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ ТА СПРОЩЕНОЇ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ". Ірпінський юридичний часопис, № 1(5) (7 вересня 2021): 97–105. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154.1(5).2021.97-105.
Full textAbstract:
У статті проведено порівняльний аналіз оподаткування юридичних осіб податком на прибуток підприємств та третьої групи спрощеної системи оподаткування. Визначено відмінності між двома системами оподаткування на основі порівняння елементів правового механізму податку на прибуток та єдиного податку. Так, податок на прибуток підприємств має ширше коло платників податків, оскільки його зобов’язані сплачувати не тільки резиденти, а й нерезиденти. При цьому складність зовнішньоекономічних операцій та їх обсяг не дає можливості застосовувати при цьому спрощену звітність. Констатовано, що спрощена система оподаткування, яка сама зазнає ряд трансформацій щороку, все ж не дозволяє повною мірою враховувати особливості діяльності юридичних осіб для розумного їх оподаткування і може бути вигідною для започаткування та ведення дрібного бізнесу із малою диференціацією видів діяльності.
37
Котвицька, Наталія, та Артем Захарченко. "ЛОГІСТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ". Сталий розвиток економіки, № 3 (54) (24 червня 2025): 191–97. https://doi.org/10.32782/2308-1988/2025-54-29.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальним питанням логістичного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності підприємств України в умовах глобальних викликів. Визначено основні проблеми функціонування європейських транспортних коридорів через територію України, проаналізовано сучасні підходи до оптимізації логістичних ланцюгів поставок. Досліджуються особливості адаптації українських підприємств до нововведень європейських стандартів логістики, вплив цифровізації на ефективність зовнішньоторговельних операцій та перспективи розвитку транспортної інфраструктури України. Запропоновано систему заходів щодо вдосконалення логістичної системи країни в контексті її інтеграції до європейського транспортного простору та глобальних ланцюгів поставок. Результати дослідження можуть бути використані для формування стратегії розвитку української транспортно-логістичної системи та підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств на світових ринках.
38
Сухонос, В. В., В. В. Сухонос та О. О. Сластьоненко. "СИСТЕМА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ У ЮРИДИЧНОМУ ВИМІРІ". Ірпінський юридичний часопис, № 2(11) (7 грудня 2023): 28–38. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154-2(11)-2023-28-38.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу юридичного виміру проблем і перспектив системи економічної безпеки України. При цьому питання юридичного виміру означеної системи становить певний інтерес, оскільки розглядає її організацію й функціонування під правовим кутом зору. Отже, метою цього дослідження є аналіз системи економічної безпеки України у юридичному вимірі її проблем та перспектив. У статті обґрунтовано, що конституційне закріплення терміна «економічна безпека» створило передумову для визначення й утворення системи економічної безпеки, розробки відповідної законодавчої бази, визначення засад правового статусу органів державної влади як суб’єктів забезпечення безпеки означеного типу. З’ясовано, що немає єдиної думку й щодо визначення терміна «економічна безпека» серед науковців, хоча в теорії та на практиці розрізняють різні типи безпеки. Доведено, що через війну в Україні та недостатню наукову розробленість система залишається незбалансованою для того, щоб оперативно реагувати та результативно протидіяти суворим викликам сьогодення. Стаття містить висновок про те, що економічна безпека України є складним і багатогранним явищем, що містить у собі такі види безпеки, як виробнича, енергетична, зовнішньоекономічна, демографічна, продовольча, соціальна, фінансова, інвестиційно-інноваційна та макроекономічна тощо. Наголошується, що й досі не існує легальної дефініції поняття «система економічної безпеки України», хоча наукова спільнота й оперує рядом потужних доктринальних визначень. При цьому визначається, що, вдосконалюючи систему економічної безпеки, варто також звернути увагу на її функції, оскільки вони є необхідним атрибутом будь-якої системи минулого і сучасності, адже визначають напрям діяльності системи економічної безпеки. Крім того, доведено, що система економічної безпеки має змінюватися з часом, оскільки може набувати нових рис і ознак, змінювати пріоритети, цілі та завдання, виконувати функції, що будуть актуальними в конкретній ситуації.
 Практична цінність роботи полягає в обґрунтуванні необхідності змін уявлення про економічну безпеку як систему та доведенні легального закріплення поняття «система економічної безпеки України».
39
Макурін, Андрій. "ОБЛІК ЦИФРОВОЇ ВАЛЮТИ НА РИНКУ ПЛАТЕЖІВ". Scientific Bulletin of Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas (Series: Economics and Management in the Oil and Gas Industry), № 2(22) (3 лютого 2021): 151–63. https://doi.org/10.31471/2409-0948-2020-2(22)-151-163.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню обліку цифрової валюти на ринку платежів. Аналіз цифрових валют показав, що їм належать такі властивості: цифрова валюта задля безпеки від підробки використовує криптографію; емісію здійснює сама система, яка є незалежною та неконтрольованою; неможливо встановити, яким шляхом було отримано ту чи іншу криптовалюти (обмін на товар або реальні гроші, майнинг). Було наведено характеристику різних валют, встановлено, що кожна з них може використовуватись для різних цілей, а саме: Ethereum – розумні контракти; Лайткоїн – цифрові гроші для швидких транзакцій; Ripple – для цілей венчурних фондів; Dash – повністю анонімна цифрова валюта, можливість використання для Darknet. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні підходів ідентифікації цифрових валют як об’єктів обліку. Особливу увагу під час здійснення обліку цифрової валюти необхідно приділити її визнанню, оскільки це має певні наслідки для відображення такого активу на рахунках бухгалтерського обліку, аналітичних і синтетичних регістрах та у фінансовій звітності. Проаналізовано підхід різних країн до правового регулювання такого активу. Оскільки правова колізія в подальшому не дозволяє оподатковувати ті операції, де використовуються цифрові активи. На даний момент в Україні відсутні будь-які нормативно-правові акти з регулювання обліку і оподаткування цифрових валют. Запропоновано підхід з відображення руху платежу з використанням цифрової валюти у мережі CBDC. Наведено первинний документ з мережі блокчейн на підтвердження здійснення транзакції з переводу криптовалюти BitcoinCash сторонній особі. Представлено процес перевірки платежу з урахування нововведень з відображення цифрових валют у банківській мережі. Визначено основний процес перевірки, який узагальнено в певних етапах його реалізації. Перспективи подальших досліджень полягатимуть у визначенні переваг та недоліків використання цифрових валют під час розрахунку підприємством з іншим за певні надані товари, роботи чи послуги. Необхідно здійснити порівняння використання цифрових валют, національної валюти гривні та доларів США. В подальшому це дозволить підприємству визначити, при яких умовах яку валюту варто використовувати під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності задля покращення транскордонного співробітництва.
40
Банчук-Петросова, Олена Вікторівна. "КОНЦЕПЦІЇ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Public management 29, № 1 (2022): 17–21. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2022-1(29)-2.
Full textAbstract:
Зазначено, що держава повинна виступити тепер як головний гарант життєздатності та ефективного функціонування економічної системи та одночасно активним організатором та координатором економічних зусиль, що визначають оптимальні цілі та параметри суспільного розвитку, що створюють умови та механізми їх досягнення. Йдеться, отже, про формування нової цілісної системи державного регулювання економіки та, зокрема зовнішньоекономічної діяльності, що відповідає нинішньому етапу трансформаційного процесу в України. Таким чином, політика активного протекціонізму, що сформувалася, була спрямована на стимулювання експортного виробництва і зменшення імпорту промислових виробів. Сьогодні постулати вчення меркантилістів перегукуються з ідеями протекціонізму, тому концепцію меркантилістів часто називають докапіталістичним протекціонізмом. Визначено, що незважаючи на певні відмінності в положеннях концепції «вільної торгівлі», погляди вищезгаданих авторів зводяться до єдиного обґрунтування принципу порівняльних витрат виробництва, згідно з яким у зовнішній торгівлі раніше чи пізніше встановлюються такі ціни на експортовані та імпортовані товари», за яких товарний обмін між торгуючими країнами знайде свій оптимальний рівень. При цьому держави завжди прагнутимуть експортувати надлишкові та імпортувати дефіцитні для цієї країни товари». Незважаючи на всю прогресивність ідей вільної торгівлі, практично всі країни-учасниці світового ринку більшою чи меншою мірою вдаються до різноманітних протекціоністських обмежень при здійсненні торгових операцій. У сучасних умовах для України особливої значущості набуває проведення державними органами гнучкої зовнішньоекономічної політики, спрямованої, з одного боку, на поступове входження країни в систему міжнародних економічних відносин, а з іншого – на захист основних позицій національної економіки за допомогою протекціоністських заходів доти, доки вітчизняні галузі не виявляться у змозі успішно конкурувати на світовому ринку. Мета дослідження. Метою проведеного в поданій статті дослідження є виявлення теоретичних аспектів концепції державного регулювання економічних процесів зовнішньоекономічної діяльності. Методологія. Питанням розвитку і державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності присвячені наукові розробки таких вітчизняних та зарубіжних учених: В. Андрійчука, В. Безрученка, В. Гейця, Н. Горіної, М. Згуровського, Л. Пісьмаченко, М. Портера, Б. Карлоффа, В. Середи, Р. Фатхутдінова, А. Харчука та ін. Констатуючи вагомі наукові та практичні результати досліджень згаданих авторів, слід відзначити, що певне коло питань концептуального, методологічного та методичного характеру залишається недостатньо дослідженим і таким, що потребує подальшого аналізу. Наукова новизна. Удосконалено теоретичні підходи до проведення державними органами гнучкої зовнішньоекономічної політики, спрямованої, з одного боку, на поступове входження країни в систему міжнародних економічних відносин, а з іншого – на захист основних позицій національної економіки за допомогою протекціоністських заходів доти, доки вітчизняні галузі не виявляться в змозі успішно конкурувати на світовому ринку. Висновки. Доведено, що новий протекціонізм виник із конфлікту вільної світової торгівлі з проблемами зайнятості, захисту довкілля та соціальної рівності, його прибічники виступають за скорочення світової торгівлі шляхом захисту національних ринків та запровадження заходів щодо і заохочення торгівлі вітчизняними товарами.
41
Трушкіна, Наталія, та Тетяна Сербіна. "МІЖНАРОДНА ЛОГІСТИКА У СИСТЕМІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". International Science Journal of Management, Economics & Finance 1, № 3 (2022): 101–14. http://dx.doi.org/10.46299/j.isjmef.20220103.7.
Full textAbstract:
Проаналізовано й узагальнено теоретичні засади зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Досліджено ключові аспекти логістичного забезпечення організації зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання. На основі методів угруповань і класифікації умовно систематизовано підходи до трактування міжнародної логістики, які запропоновано різними науковими школами, за такими групами: основа глобальної логістики; функціональна сфера логістики; наука про управління; процес управління; функції управління; мистецтво управління потоками; метод управління потоками; стратегічне управління міжнародним ланцюгом поставок. Запропоновано авторський підхід до визначення змісту терміна «міжнародна логістика», новизна якого полягає у тому, що це визначення базується на комплексному підході і відображає безперервний процес управління потоками ресурсів при послідовному здійсненні всього переліку процесів міжнародної логістичної діяльності.
42
Zaiachkivska, O. V. "ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСІВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 92 (2021): 48. http://dx.doi.org/10.31713/ve420205.
Full text
43
Товпига, Л. М. "КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ПОЛІЦЕЙСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична, № 35 (30 грудня 2022): 59–64. https://doi.org/10.5281/zenodo.7540269.
Full textAbstract:
У сучасних умовах розвитку світу, посилюються інтеграційні процеси в різних сферах суспільного життя і діяльності держави. Закономірністю сучасної епохи є зростання ролі зовнішньоекономічних зв’язків між країнами. Зближення країн у регулюванні поліцейської діяльності все більш відчутно впливає на характер та загальне політичне становище у світі, відкриває можливості для співробітництва держав у межах поля поліцейської діяльності. Сучасний розвиток порівняльно-правових досліджень в Україні пов’язаний з пошуками нової правової ідеології, практичними потребами перебудови правової системи, входженням у міжнародний та європейський правовий простір і відповідним визнанням значущості порівняльного правознавства, дослідженнями його теоретичних та історичних проблем. Це сприяє, формуванню нового підходу до вивчення права, як одного з регуляторів більшості відносин. Компаративний аналіз використовується з метою встановлення логічних закономірностей правових систем світу, визначає загальне та відмінне у праві в єдності та розрізненості часових та просторових форм правових систем. Звідси слідує, що предметом компаративного аналізу є геоправовий простір, основними елементами якого представлені, як національні правові системи так і міжнародні. Компаративний аналіз характеризується не лише інтеграцією та диференціацією правових систем світу, а і їх дисциплінарністю і проблемністю, поділом і об’єднанням. Згідно вище сказаного, світова спільнота визнає значення загально-правового принципу, для зближення правових систем світу. Це виявляє інтерес до вивчення та взаємного використання досвіду національних законодавств і міжнародно практичних норм в регулюванні поліцейської діяльності. У статті ми розглядаємо системи поліції таких країн як: України, Швеції, Норвегії, Молдови у контексті компаративістики, для запровадження позитивного досвіду для регулювання поліцейської діяльності в Україні.
44
Яковенко, Є. О., та В. С. Смирнова. "Зовнішньоекономічна торгівельна політика України під час запровадження карантинних обмежень". Актуальні проблеми держави і права, № 85 (14 серпня 2020): 265–70. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i85.1878.
Full textAbstract:
Досліджена зовнішньоекономічна торгівельна політика України; проведений аналіз митних режимів України, зокрема сучасний стан імпорту та експорту в режимі карантинних обмежень. Зовнішньоекономічна торгівельна політика держави є цілеспрямованою діяльністю щодо здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави шляхом застосування механізмів державного управління, які спрямовані на ефективне співробітництво в системі світового господарства з дотриманням національних економічних інтересів і безпеки громадян. Державна митна політика є системою принципів та напрямів діяльності держави у сфері захисту митних інтересів та забезпечення митної безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі, захисту внутрішнього ринку, розвитку економіки України та її інтеграції до світової економіки. У роботі описано митні режими та здійснено поглиблений аналіз режимів: імпорту та експорту. Досліджено статистичні показники імпорту та експорту за січень-лютий 2020 року та проведено їх зіставлення з показниками попереднього року, внаслідок чого виявлено скорочення імпорту товарів на 265,1 млн дол. (3,0%). Проведено аналіз динаміки імпорту товарів серед регіонів України, встановлено, що найбільший негативний внесок у динаміку імпорту товарів за 2 місяці 2020 року спостерігається в місті Києві (-1,9%). Установлено, що до найбільших країн-парт-нерів в імпорті товарів до України належать: Європейський Союз (42,1%), Китай (15,7%), Російська Федерація (9,5%), США (6%), Білорусь (5,4%), Туреччина (4,4%), Японія (1,8%), Індія (1,7%), Швейцарія (1,5%) та інші. Висвітлено вплив упровадження карантинних заходів на економіку України, зокрема закриття агропродовольчих ринків до 11 травня 2020 року. Доведено, що, підтримуючи іноземних виробників та здійснюючи зовнішньоекономічну торговельну політику, Україна втрачає якісний внутрішній ринок, до того ж, маючи проблеми на зовнішньому ринку. Як приклад, у роботі описується імпорт картоплі, яблук та молока. Описується ситуація на внутрішньому та зовнішньому торгівель-них ринках України, зміни в міжнародному торгівельному співробітництві, спровоковані коронаві-русом, та можливі ризики. Пропонуються заходи, спрямовані на стабілізацію зовнішньоекономічної торгівельної політики України після виходу з карантинного режиму.
45
Безкоровайна, В. В. "Податки в системі фінансового регулювання зовнішньоекономічної діяльності". Фінанси України, № 12 (2004): 40–45.
Find full text
46
Бойко, О., та В. Тильчик. "ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ЗАСАД НЕТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ". Юридичний вісник, № 2 (9 серпня 2022): 214–21. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.2340.
Full textAbstract:
У статті досліджено адміністративно-правові засади нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні. Надано авторське визначення категорії «адміністративно-правових засад нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності». Визначено зміст поняття «адміністративно-правові засади нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні» як категорії адміністративно-правової науки та його складові. Надано авторське визначення поняття «заходи нетарифного регулювання» та досліджено його ознаки. Досліджено правову природу та сутність нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні. Виявлено, що процес застосування державою нетарифних заходів регламентується положеннями одночасно кількох нормативно-правових актів. Виявлено, що існує необхідність розробки в державі нової моделі нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі, враховуючи євроінтеграційні прагнення України. Встановлено, що існує потреба у розробці законодавцем оновленої класифікації нетарифних заходів та запропоновано виділити в окрему групу інші заходи адміністративного характеру. Визначено коло нормативно-правових актів, що регулюють питання застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Досліджено систему суб’єктів правовідносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності та уточнено коло суб’єктів, уповноважених здійснювати регулювання та контроль за застосуванням нетарифних заходів у процесі здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Встановлено, що категорія «адміністративно правовий статус суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності» є динамічною категорією адміністративно-правової науки. Запропоновано коло суб’єктів-виконавців нормативно-правових приписів, що регулюють процес застосування нетарифних обмежень у сфері ЗЕД. Запропоновано класифікацію суб’єктів-виконавців нормативно-правових приписів, що регулюють процес застосування нетарифних заходів у сфері ЗЕД.
47
Юрків, Н. М., та А. Я. Корнійчук. "Удосконалення системи оцінювання експортного потенціалу лісогосподарського підприємства". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 2 (2021): 68–74. http://dx.doi.org/10.36930/40310211.
Full textAbstract:
На підставі трактувань зарубіжних і вітчизняних учених узагальнено поняття "експортний потенціал підприємства" на прикладі ДП "Городницьке лісове господарство". Здійснено аналіз найвідоміших методик оцінки експортного потенціалу підприємства, що враховують низку показників його діяльності, зокрема фінансові показники, показники зовнішньоекономічної діяльності підприємства та інші. Обґрунтовано методику та доцільність її використання для оцінювання експортного потенціалу лісогосподарського підприємства. Використано маркетингові інструменти оцінювання потенціалу (SWOT-аналіз та SPACE-аналіз), на підставі яких здійснено аналіз експортного потенціалу ДП "Городницьке ЛГ". Результати цього аналізу дадуть змогу виявити сильні та слабкі позиції в діяльності підприємства, визначити наявність потенціалу та розробити сценарії для розвитку і покращення роботи підприємства в майбутньому. На підставі розглянутих методик здійснено оцінювання експортного потенціалу ДП "Городницьке ЛГ". На підставі аналізу отриманих результатів та з огляду на важливість здійснення оцінки експортного потенціалу для встановлення експортних можливостей підприємства, забезпечення ефективного використання його ресурсів та резервів, запропоновано стратегії та реальні шляхи розвитку експортної діяльності підприємства. Практичним заходом для забезпечення розвитку експортного потенціалу ДП "Городницьке ЛГ" запропоновано виробництво та реалізацію за кордон дерев'яних європіддонів, оскільки підприємство має тривалий позитивний досвід з виробництва цієї продукції, а також достатні виробничі потужності для її реалізації. Аналіз ринку європіддонів засвідчив зростання попиту на цю продукцію з боку закордонних споживачів. Розраховані показники фінансового стану підприємства та показники, які характеризують зовнішньоекономічну діяльність ДП "Городницьке ЛГ" упродовж трьох останніх років, засвідчили можливість розвитку експортного потенціалу саме шляхом виробництва та експорту єропіддонів. Запропоновані у дослідженні стратегії розвитку експортного потенціалу матимуть позитивний економічний ефект для підприємства та допоможуть зміцнити позиції цього підприємства на зовнішньому ринку лісопродукції. Апробація запропонованої методики оцінювання експортного потенціалу підприємства на прикладі ДП "Городницьке лісове господарство" підтвердила можливість її використання для будь-якого підприємства, що може сприяти покращенню фінансових показників діяльності та підвищенню його прибутковості та конкурентоспроможності.
48
Кузьмін, Т. Л. "ОБЛІК ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ". Actual problems of regional economy development 1, № 21 (2025): 397–404. https://doi.org/10.15330/apred.1.21.397-404.
Full textAbstract:
Стаття спрямована на дослідження особливостей застосування сучасного програмного забезпечення для обліку зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) в умовах цифрової трансформації. У публікації акцентовано увагу на функціональних можливостях програм, здатних автоматизувати облік валютних операцій, митного оформлення, роботи з контрактами та іншими складовими ЗЕД. Проведено порівняльний аналіз популярних програмних рішень (Master: Бухгалтерія, ISPro, SAP S/4HANA, Dilovod), що дозволило виявити їх переваги й обмеження відповідно до специфіки підприємств різного масштабу. Метою статті є дослідження ролі сучасного програмного забезпечення в забезпеченні ефективного обліку зовнішньоекономічної діяльності підприємств в умовах цифрової трансформації. А також виявлення основних функціональних характеристик, переваг та недоліків провідних програмних рішень, що використовуються в цій сфері, а також визначення критеріїв, за якими доцільно здійснювати їх вибір. З метою реалізації поставленої у статті мети було застосовано сукупність наукових методів дослідження, зокрема, метод індукції та дедукції застосовувався для логічного обґрунтування підходів до вибору програмного забезпечення для обліку ЗЕД. Системний аналіз дав змогу комплексно оцінити функціональні можливості програм у взаємозв’язку з цифровими трансформаційними процесами в обліку. Метод синтезу дозволив узагальнити результати аналізу та сформулювати рекомендації щодо критеріїв вибору. Абстрагування використовувалося для теоретичного осмислення ключових понять і формування висновків. Візуалізація даних у таблицях і рисунках була здійснена за допомогою графічного методу. Науковою новизною дослідження є систематизація вимог до програмного забезпечення в контексті цифрової трансформації та обґрунтування підходів до його вибору для забезпечення ефективного ведення обліку ЗЕД. Результати дослідження можуть бути використані практиками бухгалтерського обліку та управління як основа для прийняття рішень щодо впровадження цифрових рішень у зовнішньоекономічну діяльність підприємств. Узагальнені висновки можуть слугувати базою для подальших досліджень щодо інтеграції облікових систем із глобальними цифровими платформами та розвитку методик автоматизованого контролю в міжнародних операціях.
49
Коршунова, Г. "Правова основа функціонування системи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності". Схід, № 5 (2006): 49–53.
Find full text
50
Фомішина, В. М., Н. Є. Федорова, Р. П. Огородник та Р. К. Саркісян. "ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЇ ДО ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СИСТЕМИ ЄС". Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, № 55 (30 червня 2025): 19–25. https://doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2025-55-3.
Full textAbstract:
Розглянуто роль і значення електроенергетики як один із головних факторів впливу на процес розвитку економіки країни. Визначено зміст зовнішньоекономічної діяльності енергетичного підприємства, зміст деталізовано за видами операцій суб’єктів господарської діяльності в галузі електроенергетики. На основі аналізу специфічних властивостей товару та особливого характеру відносин між групами учасників ринку електроенергії встановлено особливості зовнішньоекономічної діяльності у галузі. На основі проведеного аналізу виділено ключові особливості управління ЗЕД в галузі електроенергетики, обумовлені стратегічною важливістю цієї сфери, її високою урегульованістю, технічною складністю, специфікою продукту і характером взаємовідносин між учасниками. Запропоновано практичні рекомендації для господарюючих суб’єктів, що здійснюють ЗЕД в галузі енергетики, з урахуванням її специфіки.