To see the other types of publications on this topic, follow the link: Системи автоматичного цифрового управління.
Journal articles on the topic 'Системи автоматичного цифрового управління'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Системи автоматичного цифрового управління.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Мильников, Геннадій. "МЕТОД НАСТРОЮВАННЯ ЦИФРОВОГО РЕГУЛЯТОРА НА ОСНОВІ ДИНАМІЧНОЇ ОПТИМІЗАЦІЇ". Повітряна міць України 2, № 5 (2023): 63–68. http://dx.doi.org/10.33099/2786-7714-2023-2-5-63-68.
Full textAbstract:
У статті запропоновано метод настроювання цифрового регулятора системи автоматичного управління динамічним об'єктом на основі динамічної оптимізації. Визначено мету дослідження – підвищення показників якості функціонування системи автоматичного управління динамічним об'єктом шляхом використання нечіткого регулятора. Для досягнення мети дослідження використано спосіб динамічної оптимізації настроювання регулятора. Представлено результати математичного моделювання системи управління з цифровим нечітким регулятором, формуючим управляючий вплив на динамічний об’єкт, що управляється. Проведено порівняльну оцінку системи автоматичного управління динамічним об'єктом на основі пропорційно-інтегрально-диференціального регулятора та регулятора на базі нечіткої логіки. Аналіз отриманих результатів моделювання показав, що в системі з нечітким регулятором похибку відхилення зменшено у 5,5 разів, а час регулювання зменшено у 1,6 рази. Отже, застосування нечіткого регулятора дозволило підвищити точність і динамічні показники, керування динамічним об'єктом.
2
Zapolovsky, M., та M. Mezentsev. "РОЗРОБЛЕННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧІ ДИЗЕЛЬ-ПОЇЗДА НА ОСНОВІ МЕТОДІВ ЦИФРОВОГО УПРАВЛІННЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 54 (2019): 46–50. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.046.
Full textAbstract:
Розглянуті питання розробки та дослідження моделей систем автоматичного керування (САК) електропередачею дизель-поїзда з електроприводом змінного струму. Проведено огляд літературних джерел на задану тематику та аналіз існуючих підходів до розв’язання. Розглянуті як стандартні алгоритми керування окремих контурів системи управління так і варіанти з використанням методів цифрового управління. Побудовані математичні моделі, структурні схеми моделей контурів САК електропередачі, запропоновані рекурентні співвідношення для окремих контурів управління, проведене моделювання їхнього функціонування. Отримані аналітичні співвідношення, які можуть бути використані для розробки структури САК електропередачі дизель-поїзда і розрахунку її параметрів при забезпечені певного критерію якості. Визначені параметри САК вихідної напруги інверторів (каналу формування струму) асинхронного електродвигуна, які забезпечують задану якість керування та допустимі межі зміни параметрів САК.
3
Денисюк В.Ю., Симонюк В.П., Лапченко Ю.С та Новосад Б.І. "МЕТРОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТОЧНОСТІ ПРИЛАДІВ АКТИВНОГО КОНТРОЛЮ В ПРОЦЕСІ ОБРОБКИ". Перспективні технології та прилади, № 16 (31 липня 2020): 38–47. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-16-6.
Full textAbstract:
В статті розглянуто методи підвищення точності розмірних параметрів деталей шляхом виявлення механізму взаємозв’язків конструктивно-технологічних особливостей деталей, які обробляються, та метрологічної точності приладів автоматичного управління і контролю процесом металообробки. Описано методику визначення похибки показів та інших характеристик точності приладів для шліфувальних верстатів за допомогою жорсткої стійки, забезпеченої опорним столиком і кронштейном для кріплення вимірювального засобу, який перевіряється та зразкового цифрового індикатора, за яким відзначають переміщення столика. Встановлено, що суттєвим резервом підвищення точності обробки на металообробних верстатах є використання системи автоматичного регулювання за вихідним параметром із застосуванням відповідного приладу активного контролю. При цьому прилад повинен мати аналоговий або дискретний вихід і певні динамічні властивості, які визначають динамічні властивості всієї системи і допустиму похибку.
4
Шафоростова, Марія, та Микола Богомолов. "РОЗРОБКА ІНТЕГРОВАНОЇ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ТА НЕІНВАЗІЙНОЇ ВАГУСНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ З ЕПІЛЕПСІЄЮ". Біомедична інженерія і технологія 3, № 18 (2025): 1–9. https://doi.org/10.20535/.2025.18.328325.
Full textAbstract:
Стимуляція блукаючого нерва є перспективним методом нейромодуляції, що використовується для лікування епілепсії, депресії, хронічного болю та інших неврологічних розладів. Незважаючи на ефективність імплантованих пристроїв для вагусної стимуляції, їх використання пов’язане зі значними обмеженнями, зокрема необхідністю хірургічного втручання, ризиками післяопераційних ускладнень і відсутністю автоматичної адаптації параметрів стимуляції до поточного стану пацієнта. У цій роботі представлено концепцію автоматизованої системи неінвазійної вагусної стимуляції, що усуває ці недоліки шляхом використання мікропроцесорних технологій та сенсорних систем для моніторингу фізіологічних показників у реальному часі. Запропонована система оцінює стан пацієнта на основі вимірювання мозкового кровотоку в зоні епілептогенної активності за допомогою дифракційно-кореляційної спектроскопії, а також реєстрації частоти серцевих скорочень і рівня насичення крові киснем через пульсоксиметрію. Зібрані дані використовуються для автоматичного коригування параметрів стимуляції, що забезпечує індивідуалізований підхід до лікування, підвищуючи його ефективність і безпеку. Система складається з пульсоксиметра, електродів для транскутанної стимуляції, модуля моніторингу кровотоку та центрального блоку управління. Автоматизація процесу дозволяє зменшити потребу у втручанні медичного персоналу та забезпечує зручність використання для пацієнтів у домашніх умовах. Впровадження цієї технології може суттєво покращити якість життя осіб із фармакорезистентною епілепсією та іншими неврологічними розладами. Крім того, запропонована система може бути адаптована для застосування при інших захворюваннях, які потребують нейромодуляції. Подальші дослідження будуть зосереджені на оптимізації алгоритмів цифрової обробки та підвищенню точності системи моніторингу.
5
Padalka, I., О. Dmytriiev, D. Parkhomenko та O. Meleshko. "МЕТОД ПЕРЕДБАЧЕННЯ ОСОБЛИВИХ ВИПАДКІВ В ПОЛЬОТІ НА ОСНОВІ ЗАВЧАСНОГО ВИЯВЛЕННЯ АНОМАЛЬНИХ ПОСЛІДОВНОСТЕЙ В ДІАГНОСТИЧНИХ ДАНИХ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ПОВІТРЯНОГО СУДНА". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 61 (2020): 28–31. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.3.028.
Full textAbstract:
Сучасні бортові цифрові системи автоматичного управління, контролю і діагностики дозволяють вимірювати велику кількість параметрів технологічного обладнання повітряного судна і отримувати масиви такої інформації в цифровому вигляді. Прогнозування особливих випадків в польоті є основним завданням параметричного діагностування технологічного обладнання повітряного судна. Однак існуючі діагностичні моделі, що базуються на відповідних математичних моделях, не повною мірою використовують масиви діагностичних даних та не завжди дозволяють прогнозувати виникнення відмов технологічного обладнання, що робить задачу прогнозування особливих випадків в польоті актуальною. Мета статті полягає в розробці методу прогнозування особливих випадків в польоті на основі виявлення аномальних послідовностей в діагностичних даних технологічного обладнання повітряного судна; з метою підвищення безпеки польотів. Результати дослідження. У роботі запропоновано метод прогнозування особливих випадків в польоті на основі завчасного виявлення аномальних послідовностей в діагностичних даних технологічного обладнання повітряного судна. Для завчасного виявлення аномальних послідовностей пропонується використовувати гібридну стохастичну модель та метод виявлення аномальних послідовностей в діагностичних даних технологічного обладнання повітряного судна. Вхідна тренувальна інформація надається у вигляді векторів спостережень за розвитком процесу в яких особливо виділене кінцеве значення, в якості результату, що характеризують факти приналежності вектору до класу нормальних або аномальних темпоральних патернів. Висновок. Застосування запропонованого методу дозволить впровадити прогностичний принцип управління безпекою польотів, а також отримати економічний ефект від запобігання простою повітряного судна через раптової відмови обладнання
6
Попік, Андрій Васильович. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ РИЗИКИ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ: ВИКЛИКИ ТА ШЛЯХИ МІНІМІЗАЦІЇ". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 6 (30 грудня 2024): 136–41. https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2024.6.22.
Full textAbstract:
У статті досліджуються інформаційно-комунікаційні ризики у системі публічного управління України в умовах цифрової трансформації та воєнного стану. Акцентовано увагу на тому, що ефективність державного управління значною мірою залежить від якості комунікації як всередині державних структур, так і між органами влади та громадськістю. Водночас розширення цифрових технологій та збільшення інформаційних потоків спричиняє появу нових загроз, зокрема: кібератак, поширення дезінформації, маніпулятивних наративів та низького рівня медіаграмотності населення. Підтверджено, що зростання кількості кіберінцидентів та інформаційних атак на державні інституції безпосередньо впливає на ефективність управлінських процесів. Виявлено, що у 2024 році кількість зафіксованих кібератак на державні органи України зросла на 69,8% порівняно з попереднім роком. Одночасно значно збільшилися фінансові втрати громадян через кіберзлочинність, що свідчить про необхідність посилення інформаційної безпеки на всіх рівнях державного управління. У статті розглянуто основні види інформаційно-комунікаційних ризиків у публічному управлінні: технологічні ризики; організаційні ризики; когнітивні ризики; юридичні ризики; соціальні ризики. З метою мінімізації цих загроз запропоновано комплексний підхід, що включає такі напрями: розвиток кібербезпеки державних інформаційних систем та посизахисту персональних даних; стандартизація комунікацій у державному управлінні для підвищення ефективності інформаційного обміну; протидія дезінформації шляхом запровадження інструментів автоматичного виявлення фейкових новин і підвищення рівня медіаграмотності населення; впровадження кризових комунікацій для оперативного реагування на інформаційні атаки та підтримки довіри громадян до державних інституцій; розробка законодавчих ініціатив, спрямованих на посилення інформаційної безпеки та регулювання відповідальності за поширення маніпулятивної інформації.
7
ДОДОН, Оксана, та Олена КОВАЛЕНКО. "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 2 (29 червня 2023): 74–78. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2023-8-10.
Full textAbstract:
Стаття містить результати досліджень аналізу потреб та досвіду використання інформаційних технологій в системі соціального захисту. Розглянуті особливості створення єдиної української інформаційної системи соціального захисту; функції системи «Дія» в напряму соціального захисту та особливості діяльності соціального працівника з інформаційними технологіями. Єдина інформаційна система соціальної сфери (ЄІССС) дозволяє швидко отримати різні види допомоги. Замовником такої системи є Міністерство соціальної політики. Проект реалізовано разом з Міністерством цифрової трансформації та за підтримки USAID/UK «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS», Фондом Євразія. Така комплексна система автоматизації різних напрямів соціальної підтримки є основою для технологічної платформи та інформаційного середовища соціального захисту. Відомо, що наявність інформаційної системи, спеціальних технологій потребує також запровадження алгоритмів та сценаріїв їх використання, активної імплементації в роботу соціальних працівників. Концепція використання інформаційних технологій в системі соціального захисту базується на формуванні єдиної інформаційної екосистеми, яка використовує інформацію оновлених державних реєстрів. Такий підхід вирішує питання дистанційного надання послуг, унеможливлює корупційні дії, алгоритмізує всі процедури отримання довідок, соціальних послуг, зменшує обсяг ручних операцій, ймовірність помилок та затримок у виплатах, забезпечує взаємодію різних державних та банківських установ. Інформаційним ядром системи є єдиний соціальний реєстр. Система сформована як мікросервісна та гнучка. Зміни в пріоритетах запровадження нових модулів були продиктовані кризою повномасштабного вторгнення росії в Україну. І саме тому з’явились послуги для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), послуга з усиновлення через портал, інтеграція з платформою є-Допомога для реалізації додаткових виплат міжнародними організаціями. Взаємодія ЄІССС та Дії дозволяє надавати цифрові послуги 24/7. Робота фахівців соціальної сфери є автоматизованою, що дає можливість більше приділяти уваги громадянам. Цифровізація та оптимізація інформаційних потоків, введення електронних послуг, різноманітного інструментарію на спеціальних порталах та платформі Дія дозволяє формувати запити дистанційно, автоматично здійснювати перевірку даних та формування різноманітних, в тому числі й виплатних документів. Завдяки електронній комунікації формується середовище державних соціальних послуг та соціального захисту. Інформаційні технології в системі соціального захисту можна поділити на такі категорії: державні інформаційні системи, що базуються на виконанні запитів з державних реєстрів, автоматизують роботу служб соціальної сфери, дозволяють користувачам самостійно знаходити та отримувати необхідну інформацію, а також технології, що допомагають надавати соціальні послуги та є інструментом для роботи соціального працівника. Саме тому працівники соціальної сфери повинні володіти інструментарієм для роботи з сучасними інформаційними технологіями. Стратегія цифровізації та запровадження інформаційних технологій в системі соціального захисту орієнтується на задоволення потреб людини, визначених цільових категорій, а також на реалізацію сучасного інструментарію інформаційних систем для автоматизації рутинних процедур надання соціальних послуг, забезпечення соціального захисту, можливості виконання самостійних запитів на інформацію та виплати за допомогою веб-порталів. Соціальні працівники повинні мати високий рівень цифрової грамотності, знання та навички роботи в ЄІСС як для виконання власних процедур роботи, так і для допомоги інвалідам, ВПО, пенсіонерам тощо.
8
Nagovskyy, D. A., та G. G. Doschenko. "ПРОБЛЕМИ АВТОМАТИЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НАПРУГИ СУДНОВИХ СИНХРОННИХ ГЕНЕРАТОРІВ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 9 (2015): 229–33. http://dx.doi.org/10.15421/40250936.
Full textAbstract:
Досліджено проблеми управління судновими генераторами в перехідних режимах. Розглянуто наявні системи генерації напруги та регулятори. Наочно наведено судновий синхронний генератор як об'єкт класичної теорії автоматичного управління, його принципову схему та модель у пакеті програм Simulink Matlab, а також структурну схему системи регулювання напруги змінного струму. Показано закономірності процесу управління напругою синхронних генераторів та надано рекомендації стосовно співвідношення "точність регулювання / стійкість".
9
Гурський, О. О., О. Є. Гончаренко та С. М. Дубна. "Розробка моделі газотурбінного двигуна на основі даних перерахування характеристик компресора динамічного принципу дії". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 2 (2019): 132–40. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i2.1362.
Full textAbstract:
Метою роботи є підвищення ефективності функціонування газотурбінного двигуна шляхом використання координувальної системи автоматичного управління. Для досягнення поставленої мети необхідно розробити модель газотурбінного двигуна на базі моделі статичних режимів роботи компресора динамічного принципу дії, що реалізована засобами середовища MATLAB \ Simulink. Актуальність розробки відповідної моделі обумовлена необхідністю оцінки енергоефективності функціонування газотурбінного двигуна, а також можливістю побудови певної координувальної системи автоматичного управління, що використовує відхилення від співвідношення змінних системи при регулюванні технологічних параметрів. Автоматичні системи координувального управління дозволяють узгодити відповідні перехідні процеси і можуть забезпечити ряд позитивних особливостей при функціонуванні об'єкта управління. У даній роботі представляється розробка елементної моделі газотурбінного двигуна як об'єкта керування. Ця модель розробляється для синтезу різноманітних систем автоматичного управління, що забезпечують узгодження перехідних процесів при регулюванні. Надається структурно-параметрична схема газотурбінного двигуна з описом окремих її елементів. Відображається принцип перетворення вихідної моделі компресора у відповідну модель газотурбінного двигуна. При розробці математичної моделі, відповідно конструктивним особливостям, газотурбінний двигун розділяється на турбокомпресор, камеру згоряння, турбіну і реактивне сопло. Виходячи з такого поділу, безпосередньо розглядається математичний опис окремих елементів газотурбінного двигуна, а потім зв'язується в єдину математичну схему. У заключній частині роботи наведені результати моделювання. Це статичні характеристики компресора і перехідні характеристики турбіни за швидкістю обертання валу. Приводиться аналіз результатів моделювання на основі порівняння статичних характеристик моделі вихідного компресора і компресора газотурбінного двигуна.
10
Карлов, В. Д., А. Є. Присяжний, А. О. Ковальчук та М. В. Бархударян. "Пропозиції щодо створення та модернізації електромеханічних систем дистанційного керування куто-вим положенням об’єктів". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 2(55) (2 вересня 2024): 91–97. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2024.55.10.
Full textAbstract:
Електромеханічні приводи обертання знайшли широке розповсюдження в сучасних системах військового та цивільного призначення. Швидкими темпами створюються системи дистанційного керування вогневими засобами поля бою для зменшення втрат особового складу, модернізуються існуючі та створюються нові зразки систем обертання як вогневих, так і радіолокаційних засобів з використанням сучасної елементної бази. В роботі запропоновано осучаснений варіант побудови аналого-цифрової системи дистанційного керування кутовим положенням вогневих засобів поля бою, або інших систем дистанційного керування, наведено приклад оптимізації параметрів електромеханічної слідкуючої системи. Метою статті є розробка функціональної структури системи дистанційного керування кутовим положенням об’єкта з використанням цифрового датчика кута та дослідження якості її функціонування шляхом комп’ютерного моделювання. Основним методом дослідження є математичне моделювання процесів, що протікають в системах автоматичного керування з використанням програмного забезпечення SIMULINK щодо моделювання динамічних систем пакету прикладних програм MATLAB. В роботі розроблено математичну модель, за допомогою якої оцінюється ефективність функціонування запропонованої системи автоматичного керування азимутальним положенням об’єкта. Запропонований варіант побудови аналого-цифрової електромеханічної слідкуючої системи, яка може бути ефективною заміною двоконтурної системи обертання з індукційними вимірювальними пристроями (сельсинами) для дистанційного керування азимутальним положенням об’єкта керування. Побудова аналого-цифрової системи азимутального обертання з цифровим датчиком кута дозволяє зменшити та осучаснити кількість необхідного обладнання, покращуючи якість роботи системи обертання. Для наведення вогневих засобів ураження на рухомі повітряні об’єкти можливо використання алгоритмів функціонування цифрового керуючого пристрою, які забезпечують мінімізацію помилки слідкування, виходячи з якості даних зовнішньої цілевказівки, темпу її видачі, та маневрених властивостей повітряних об’єктів. Радіолокаційна інформація в реальному часі використовується для автоматизованого або автоматичного слідкування за повітряними цілями модернізованою зенітною установкою.
11
СЕМЕНОВ, Андрій, Михайло ШУРХАЛ, Антон САВИЦЬКИЙ та Ольга ВОЙЦЕХОВСЬКА. "СИСТЕМА КЕРУВАННЯ ТЕМПЕРАТУРОЮ ПРИМІЩЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ РОЗУМНИХ БУДИНКІВ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 2 (25 червня 2024): 246–57. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2024-78-29.
Full textAbstract:
Системи контролю показників енергоефективності "розумних" будинків дозволяють забезпечувати оптимальне використання енергії та знизити витрати. Одним із ключових методів контролю енергоефективності "розумних" будинків є сенсорні системи, які вимірюють споживання енергії в будинку, температуру, освітлення та інші параметри. Ці дані потім аналізуються та використовуються для оптимізації роботи систем управління енергією. Одним зі способів аналізу даних є використання штучного інтелекту та алгоритмів машинного навчання для прогнозування споживання енергії та автоматичного управління системами "розумних" будинків. Також важливо врахувати індивідуальні потреби мешканців та оптимальне використання ресурсів. У роботі розроблена автоматична система керування терморегулюванням повітря з використанням інтелектуальних технологій, яка відстежує температуру в приміщенні та керує циркуляцією свіжого повітря в приміщенні без втручання людини. Система керування терморегулюванням у "розумних" будинках використовується для автоматичного контролю та регулювання температури приміщення з метою забезпечення комфорту для мешканців та оптимального використання енергії. Основні компоненти такої системи включають сенсори температури, термостати, систему опалення та кондиціювання повітря. За допомогою цих компонентів система може автоматично реагувати на зміни температури в середовищі та запускати/зупиняти системи опалення або кондиціювання для забезпечення оптимального рівня комфорту. Сучасні системи управління терморегулюванням "розумних" будинків використовують штучний інтелект для аналізу даних та автоматичного встановлення оптимальних параметрів температури, а також можуть навчитися пристосовуватися до індивідуальних уподобань користувачів. Ця технологія допомагає не лише підвищити комфорт у будинку, але й зменшити витрати на енергію шляхом ефективного управління системами опалення та кондиціювання повітря.
12
Штефан, Євгеній Васильович, Тетяна Анатоліївна Роїк, Оксана Володимирівна Зоренко та Олександр Павлович Шостачук. "Методи цифрового управління поліграфічними процесами". Технологія і техніка друкарства, № 2(72) (29 червня 2021): 54–63. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.2(72).2021.242474.
Full textAbstract:
Робота присвячена проблемі методологічного забезпечення цифрового керування та комп’ютерних методів інформаційного управління технологічними процесами при реалізації виробничих режимів у логістичній системі «макет—виріб». Розглянуто особливості створення спеціалізованих інформаційних систем у виді програмно-технічних засобів для керування технологічними показниками в умовах їх реальної залежності від властивостей вхідних матеріалів, стану, налагодження та режиму основних елементів обладнання. Запропоновано застосування проблемно-орієнтованих методів розроблення інформаційних систем для ефективного супроводження функціонування об’єктів поліграфічної галузі. Розглянуто основні принципи створення інформаційних систем для аналізу наукових проблем у предметній області процесів та обладнання поліграфічних виробництв. Представлено методику розроблення інформаційної системи типу «цифрова модель—інтелектуальна експертна система—система автоматизованого управління». Розглянуто особливості створення інформаційної моделі об’єкта досліджень з використанням об’єктно-орієнтованої методики. Показано, що використання об’єктно-орієнтованої методики дозволяє ефективно провести декомпозицію технічної системи, класифікувати підсистеми і описати їх у виді скінченої сукупності класів та зв’язків між ними з подальшою формалізацією інформації про об’єкт досліджень. Розглянуто інформаційну систему, що відповідає напряму проблемної орієнтації — «контроль та управління технологічними параметрами процесів виготовлення поліграфічної продукції». На основі запропонованої інформаційної системи розроблена загальна методика визначення взаємозв’язку конструктивно-технологічних параметрів відповідного технічного об’єкту. Виділено основні елементи розробленої методики — розрахункову схему та математичну модель об’єкту дослідження. Представлено методику розроблення математичної моделі об’єкту дослідження для прийнятого варіанту інформаційної системи. Обговорено перспективи практичного використання представлених методологічних розробок.
13
Масан, В. В. "ПЕРСПЕКТИВИ ЦИФРОВОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ". Вісник економіки транспорту і промисловості, № 85 (29 березня 2024): 75–82. http://dx.doi.org/10.18664/btie.85.306332.
Full textAbstract:
Цифрова трансформація для сучасного підприємства стала не лише провідним перспективним напрямом розвитку, а й життєвою необхідністю для утримання наявних та завоювання нових конкурентних переваг. Стаття присвяченат питанням подальшого розвитку підприємств залізничного транспорту із використанням інформаційних технологій. У дослідженні виокремлено автоматизовані системи управління, які у своїй діяльності застосовує АТ «Укрзалізниця». Зазначено, що одним із напрямів подальшого цифрового розвитку підприємств залізничного транспорту є застосування інтервального регулювання, впровадження проєкту «Інтелектуальна система комплексного управління рухом поїздів на швидкісних напрямах», створення високоточних координатних систем та системи безпеки пасажирів, обслуговуючого персоналу і об'єктів пасажирського комплексу створені високоточні координатні системи.
14
Кібальник, Любов, Олена Кравченко та Вадим Пилипенко. "ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ БАНКІВСЬКОГО МАРКЕТИНГУ ТА УПРАВЛІННЯ НЕЮ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ". Молодий вчений, № 5 (129) (30 серпня 2024): 146–50. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2024-5-129-18.
Full textAbstract:
У статті розкриваються основні поняття, пов’язані з системою банківського маркетингу та управління нею в умовах цифровізації. Виявлено відмінності між Інтернет та цифровим маркетингом, визначено суб’єкт та об’єкт банківського цифрового маркетингу. Наведено взаємодію цифрового і традиційного банківського маркетингу. Розроблено стратегії керування системою банківського управління. Наведено авторами характеристику маркетингового управління системою банківського маркетингу. Стаття стане корисним ресурсом для дослідників та маркетологів, зацікавлених у підвищенні ефективності цифрових маркетингових стратегій.
15
Biley, D., та S. Berzhanskiy. "Підходи до математичного опису процесів галузевого управління та нагляду за безпекою виробничого циклу на АЕС". Nuclear and Radiation Safety, № 4(64) (16 грудня 2014): 55–61. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2014.4(64).11.
Full textAbstract:
Виконано аналіз характерних особливостей процесів регулювання та оперативного управління безпекою енергоблоків АЕС. За результатами аналізу запропоновано підходи до математичного опису зазначених процесів та до формування шкали управління поточним рівнем безпеки як частини виробничого циклу видобутку електроенергії на АЕС. В основі запропонованих підходів лежать положення теорії автоматичного управління, методика побудови експериментальних рівнянь та процесний підхід системи якості ISO:9001.
16
Черевко, Олена, Сергій Щербаков та Олександр Шаповалов. "ІНВАРІАНТНА СИСТЕМА АВТОМАТИЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РІВНЯ МЕТАЛУ В КРИСТАЛІЗАТОРІ МБЛЗ". Наука та виробництво, № 23 (1 січня 2021): 256–66. https://doi.org/10.31498/2522-9990232020241122.
Full textAbstract:
На якість поверхні злитка істотно впливає робота системи автоматичного регулювання (САР) рівня металу в кристалізаторі МБЛЗ. Переривання струменя металу, що надходить в кристалізатор, а також коливання рівня призводять до утворення поверхневих дефектів злитка. Великі відхилення від заданого рівня можуть призводити до виникнення аварійних ситуацій. Виконано аналіз роботи існуючої САР рівня металу в кристалізаторі. Встановлено, що основним обуренням по навантаженню, яке призводить до коливань рівня, є зміна швидкості витягування злитка, що відбувається при зміні промковша та розливного стакана, при переході на другий стопор промковша, при спрацьовуванні системи запобігання проривів та інших причин. Для підвищення динамічної точності стабілізації рівня металу запропоновано структурну схему комбінованої САР, що використовує принципи управління по відхиленню та обуренню. Внесено відповідні пропозиції щодо удосконалення системи. Функціонування системи управління перевірено на моделях. Доведено, що розроблена САР абсолютно інваріантна до обурення по навантаженню. Дослідження показали, що запропоновані нововведення дозволяють істотно покращити умови вторинного охолодження злитка, підвищити якість стабілізування рівня металу в кристалізаторі, і, як наслідок, якість кінцевої продукції.
17
Щербаков, Сергій, та Олена Черевко. "МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ КРИСТАЛІЗАЦІЇ ЗЛИТКУ". Наука та виробництво, № 23 (19 жовтня 2021): 421–29. https://doi.org/10.31498/2522-9990232020241266.
Full textAbstract:
В умовах сучасного виробництва велика увага приділяється питанням підвищення якості злитків, виготовлених за технологією безперервного лиття, а також питанням надійності та безпеки роботи обладнання. На якість відлитої заготовки впливає комплекс різних факторів, основними з яких є конструктивні особливості основних вузлів МБЛЗ і наявність систем автоматичного управління. Ключову роль у забезпеченні високої якості поверхні та внутрішньої структури злитка відіграє робота системи автоматичного управління зоною вторинного охолодження. На сучасних МБЛЗ застосовуються динамічні системи вторинного охолодження (ДСВО). Сутність даних систем полягає в можливості корекції параметрів зони вторинного охолодження на основі інформації про поточний тепловий стан злитка, яку ДСВО отримує в режимі реального часу. Необхідність отримання достовірної інформації про поточний стан злитка представляє головну складність при проектуванні ДСВО. На даний час не існує методу, який дозволяє безперервно контролювати температуру внутрішніх точок злитка, і розробка такого методу в найближчому майбутньому не представляється можливою. Тому, для контролю температурного стану злитка в ДСВО використовуються математичні моделі, які ґрунтуються на чисельному рішенні задачі нестаціонарної теплопровідності. В роботі проведений аналіз існуючої системи управління вторинним охолодженням злитка на МБЛЗ № 6 ПАТ «МК «Азовсталь». Розроблено модель кристалізації злитка, яка дозволяє аналізувати профіль температури поверхні та внутрішнє температурне поле. Порівняння результатів, отриманих при використанні моделі, з даними технічної документації МБЛЗ підтвердило достатню адекватність моделі та можливість подальшого її використання в системах управління вторинним охолодженням злитків.
18
ЯНКОВЕЦЬ, Тетяна. "Стратегічне управління цифровим маркетингом". Herald of Kyiv National University of Trade and Economics 145, № 5 (2022): 93–112. http://dx.doi.org/10.31617/1.2022(145)06.
Full textAbstract:
Вступ. Під впливом глобалізації, урбанізації та цифровізації змінюються поведінка споживачів, бізнес-моделі компаній, їх стратегії та маркетинг. Проблема. Потребує теоретичного обґрунтування цілісний підхід до стратегічного управління цифровим маркетингом з урахуванням специфіки використання цифрових технологій, каналів, методів, інструментів. Метою статті є обґрунтування застосування системи стратегічного ринкового управління до управління цифровим маркетингом, відповідний механізм управління, а також етапи формування стратегії цифрового маркетингу підприємства. Методи. Використано загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема: аналізу та синтезу, системно-структурного аналізу, порівняння, системний, графічний, логічного узагальнення. Результати дослідження. Обґрунтовано систему стратегічного управління цифровим маркетингом підприємства, описано системоутворювальні чинники. Наведено характеристику функцій управління цифровим маркетингом. У запропонований механізм управління цифровим маркетингом у системі стратегічного управління ним включено нормативно-правове, інформаційне, організаційне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення, а також цифрові методи та інструменти. До основного цифрового інструменту зазначеного механізму віднесено стратегію цифрового маркетингу, виділено основні етапи її формування, які поділено на етапи розроблення та реалізації, пов’язані з функціями управління. Детально описано етапи стратегії цифрового маркетингу. Запропоновано: стратегічні цілі цифрового маркетингу та відповідні стратегії; тактичні цілі та відповідні показники цифрового маркетингу, підібрані за етапами шляху споживача; для розроблення і реалізації заходів цифрового маркетингу запропоновано цифрові інструменти просування споживача на його шляху; розглянуто контент-маркетинг, запропоновано розділи контент-плану для забезпечення ефективності реалізації стратегії цифрового маркетингу. Висновки. Запропоновано використовувати систему стратегічного управління, яке орієнтоване на зовнішнє ринкове середовище, попит, маркетинг. Обґрунтовано механізм управління цифровим маркетингом підприємства. Запропоновано етапи стратегії цифрового маркетингу як основного інструменту зазначеного механізму в системі стратегічного управління цифровим маркетингом підприємства.
19
Сальник, С. В., та П. Г. Сидоркін. "ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В СИСТЕМАХ УПРАВЛІННЯ МОБІЛЬНИХ РАДІОМЕРЕЖ". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 3(56) (2 грудня 2024): 68–74. https://doi.org/10.30748/nitps.2024.56.02.
Full textAbstract:
В статті розглянуто засоби підтримки прийняття рішень в системах управління мобільних радіомереж. З’ясовано, що існуючі засоби мобільного радіозв’язку характеризуються здатністю розширення власних функцій за принципом роботи комп’ютерних та стаціонарних мереж. В мобільних радіомережах одним із найголовніших елементів, який забезпечує її функціонування є система управління. Завдяки системі управління функції елементів мобільного радіозв’язку можуть виконуватися виходячи із мети використання мобільної радіомережі та засобів радіозв’язку. Процес управління засобів мобільного радіозв’язку здійснює система управління на основі використання відповідних алгоритмів, способів та засобів, які проводяться на основі математичних методів для досягнення мети управління. Визначено, що системи управління поділяються на: автоматизовані системи управління, системи автоматичного управління та автономні системи управління мобільного радіозв’язку. Ці системи управління містять множину взаємопов’язаних багаторівневих функціональних підсистем, однією з яких є підсистема підтримки прийняття рішень. Було розглянуто існуючи засоби підтримки прийняття рішень та з’ясовано, що існуючі засоби підтримки прийняття рішень, які застосовуються в різних системах не завжди орієнтовані на функціонування в мобільних радіомережах. Враховуючи особливості функціонування мобільного радіозв’язку та необхідність застосування в них засобів підтримки прийняття рішень було запропоновано побудову засобів, способів та методів підтримки прийняття рішень на основі інтелектуалізації прийняття рішень, зокрема нейронних мереж. Використання цього підходу забезпечить виконання визначених в статті вимог до засобів підтримки прийняття рішень у разі їх використання в мобільних радіомережах.
20
Вінковський, Марко Сергійович, Олексій Олександрович Койфман, Вадим Валентинович Ливада та Юрій Вікторович Узлов. "НАЛАШТУВАННЯ СИСТЕМИ АВТОМАТИЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РІВНЯ ВОДИ У ПРОМИСЛОВОМУ РЕЗЕРВУАРІ". Науковий Журнал Метінвест Політехніки. Серія: Технічні науки, № 2 (27 вересня 2024): 61–70. http://dx.doi.org/10.32782/3041-2080/2024-2-10.
Full textAbstract:
У статті розглядається важливість точного та надійного контролю та регулювання рівня рідини в баках для різних промислових сфер, як-от металургія, водопостачання та хімічні процеси. Проведено аналіз різних методів автоматичного регулювання рівня рідини, як-от релейний регулятор, П-регулятор, ПІ-регулятори та ПІД-контролери, кожен із яких має свої переваги та недоліки. Розроблено цифрового близнюка бака-накопичувача для симуляції й аналізу перехідних процесів у регулюванні рівня, що дозволяє досліджувати реакцію системи на різні вхідні збурення та налаштовувати регулятори ефективніше. Після порівняння різних типів регуляторів рівня й аналізу їхніх результатів були зроблені висновки щодо найбільш ефективного регулятора для конкретного застосування.
21
Власюк, Віктор. "Інформаційно-аналітичні основи формування концепції обґрунтування вимог до системи управління для підтримання заданого рівня боєздатності військ (сил)". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 51, № 3 (2024): 89–95. https://doi.org/10.33099/2311-7249/2024-51-3-89-95.
Full textAbstract:
Метою статті є розроблення інформаційно-аналітичних основ формування концепції обґрунтування вимог до системи управління військами (силами) під час бойових дій. У дослідженні використано елементи теорії автоматичного регулювання, теорії ймовірностей, методи аналізу та порівняння. Розроблена концепція визначає спосіб та загальний порядок розрахунку необхідних значень показників стійкості системи управління, живучості системи пунктів управління та оперативності органу управління. Запропонована концепція є основою для розроблення методичного апарату обґрунтування вимог до системи управління у складі трьох взаємопов’язаних методів: метод оцінювання ефективності системи управління військами (силами), метод урахування впливу системи управління на боєздатність військ у ході бойових дій та метод обґрунтування вимог до системи управління для підтримання заданого рівня боєздатності військ (сил) під час бойових дій. Новизною першого методу є те, що в ньому вперше, систему регулювання використано для оцінювання ефективності системи управління військами (силами) та введено до наукового обігу поняття терміну «ймовірність виходу з ладу регулятора». Це забезпечує підвищення точності оцінювання боєздатності військ (сил) завдяки урахуванню не лише можливостей сил і засобів матеріально-технічного забезпечення, але й ефективності системи управління військами (силами) в цьому процесі. Новизна другого методу зводиться до того, що вперше показано як система управління впливає на боєздатність військ (сил). Використання розробленого методу дає змогу порівняти значення допустимої величини середньодобових відносних втрат озброєння та військової техніки своїх військ (сил) в ідеальних та реальних умовах роботи. Новизною третього методу стало те, що вперше обґрунтовано вимоги до системи управління за критерієм підтримання заданого рівня боєздатності військ (сил) з урахуванням практичних можливостей у забезпеченні необхідних значень часткових показників, що характеризують інтенсивність потоку відмов елементів системи управління. Теоретичним значенням викладеного у статті є розроблення інформаційно-аналітичних основ формування концепції формування методичного апарату обґрунтування вимог до системи управління. Практичне значення зводиться до можливості використання отриманих результатів науково-дослідними установами під час формування моделі перспективної системи управління військами (силами).
22
Dmitrenko, Т., T. Derkach, A. Dmitrenko та I. Ivasco. "РОЗРОБКА MOДУЛЯ УПРАВЛІННЯ НАУКОВОЮ ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ КАФЕДРИ ДЛЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ СИСТЕМИ “ПОРТАЛ-КАФЕДРА”". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 52 (2018): 104–12. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.104.
Full textAbstract:
Розглянуто актуальне питання побудови системи для управління навчальним закладом в цілому та науковою та науково-технічною діяльністю кафедри для інформаційної інтелектуальної системи «Портал-кафедра». Проаналізовано характерні особливості існуючих на даний час ресурсів ВНЗ України. Досліджено можливості проектування та програмної реалізації модуля управління. Визначено функції інформаційної системи, вимоги до контенту й наповнення модуля та системи керування контентом компонування сторінок. Наведено розроблену зручну структуру модуля управління науковою та науково-технічною діяльністю кафедри. Представлено розроблену архітектуру інформаційної інтелектуальної системи, обрано та обґрунтовано використання мови програмування, обрано та обґрунтовано використання системи управління базами даних, розглянуті джерела вихідних даних та варіанти початкового інформаційного наповнення системи та концепція призначення прав доступу та повноваження користувачів та адміністрування. Запропоновано модуль управління науковою та науково-технічною діяльністю кафедри для інформаційної інтелектуальної системи «Портал-кафедра», який дозволить оптимізувати процедуру ведення звітів про наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність, знизити витрати на організацію наукової діяльності кафедри за рахунок оптимізації використання всіх ресурсів кафедри, підвищити продуктивність праці персоналу та ефективного управління наданням платних науково-дослідницьких послуг, сприятиме розвитку академічних свобод шляхом забезпечення прозорості діяльності всіх суб'єктів, задіяних в системі. Особлива увага звертається на можливості даного інтелектуального модулю серед яких можна виділити такі, як автоматичне генерування звітів про наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність, перевірка тексту на унікальність та можливість включати систему планування дати та часу публікації наукового матеріалу заздалегідь, що дасть можливість автоматичного опублікування статті в указану дату та час.
23
ВИСОЦЬКА, І. І., О. О. СОЛОВЙОВА, В. С. КОНОВАЛЮК та І. І. ГЕРАСИМЕНКО. "ФОРМУВАННЯ КОМПЛЕКСНОЇ СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ АВІАЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 4(87) (29 січня 2024): 24–30. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.4.3.
Full textAbstract:
У статті розглянуто роль авіації як однієї з галузей національної економіки, стабільність діяльності якої є дуже важливою. Проаналізовано джерела міжнародного та національного нормативно-правового характеру, а також визначено трансформацію дефініції актів незаконного втручання (АНВ). Доведено, що питання, пов’язані з захистом від терористичних загроз, особливо помітні в аеропорту і найімовірніші спроби АНВ відбуваються поблизу нього або безпосередньо в ньому. Також в статті узагальнено нормативну базу функціонування аеропортів за документами і стандартами ІСАО, ІАТА та наведено класифікацію АНВ згідно цих стандартів. З’ясовано, що авіаційна безпека важлива, оскільки це чиєсь життя і це виводить питання протидії та попередження АНВ на новий щабель. Проаналізовано динаміку видів АНВ за 2020–2022 роки та з’ясовано, що сьогодні таких подій набагато менше і це свідчить про належне регулювання щодо запобігання подібних актів незаконного втручання. В загальній схемі управління ризиками в умовах невизначеності та недостатньої інформації, необхідної для належної оцінки загроз та ризиків, сформовано трирівневу можливість проведення оцінки параметрів наслідку загроз кожної вразливої групи. Таким чином, оцінка ризику тісно пов’язана з кожним критичним елементом аеропорту, а самі втрати пов’язані з успіхом запропонованих заходів щодо протидії загрозам. Удосконалено оцінку рівня інформованості про кожну складову системи «ПС – система автоматичного управління – екіпаж – середовище – особлива ситуація» щодо можливих ризиків та загроз, що викликаються їх діяльністю. Запропоновано в цій системі розглядати як складову «акт незаконного втручання», а саме: «ПС – система автоматичного управління – екіпаж – середовище – акт незаконного втручання – особлива ситуація». Доведено, що безпека будь-якого аеропорту в питаннях рішення технічних та організаційних заходів має бути об’єднано в єдину систему на основі комплексного підходу.
24
СВІТИЙ, І. М., та О. І. ЧЕРНЯК. "ПРО ОСОБЛИВОСТІ АВТОМАТИЧНОГО КЕРУВАННЯ КОТЛОМ ДКВР-10-13". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 2(89) (1 липня 2024): 72–78. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.2.10.
Full textAbstract:
Значна частина технологічних процесів на промислових, сільськогосподарських, харчових підприємствах пов’язана з великим споживанням пари, яку виробляють парові котли у власних котельнях підприємств. Виклики сьогодення вимагають підвищення енергоефективності парових котлів, забезпечення ресурсозбереження, зменшення шкідливих викидів у зовнішнє середовище тощо. Вирішити ці складні завдання можливо, зокрема, шляхом підвищення інтелектуального рівня алгоритмів автоматичного керування виробленням пари у котлах. Тому актуальним є вдосконалення існуючих подібних систем автоматичного керування. Відомо чимало досліджень в цьому напрямку, однак існуючі системи не забезпечують необхідну динамічну точність керування внаслідок неврахування в контурі регулювання тиску пари в барабані котла істотного збурення – відбору пари споживачами. Авторами запропоновано ефективну систему автоматичного керування виробленням пари в котлі ДКВр-10-13 підвищеної динамічної точності на основі принципу інваріантності до контрольованого збурення. В ході проведеного дослідження було проаналізовано технологічний процес вироблення пари, розроблено комплекс моделей котла як об’єкта керування та здійснено їх цифрову реалізацію в середовищі Matlab Simulink; розроблено алгоритми керування, що забезпечують підвищення ефективності функціонування та динамічної точності стабілізації регульованих змінних котла, розроблено алгоритми логічного керування котлом; вибрано технічні засоби та розроблено технічну структуру системи керування котлом; розроблено графічний інтерфейс автоматизованого робочого місця оператора котельні на базі SCADA-системи Genie; розроблено програмне забезпечення для реалізації алгоритмів цифрового керування на функціонально- і вільно- програмованих контролерах; розроблено фрагменти проектної документації технічного забезпечення системи керування; обґрунтовано економічну доцільність та інвестиційну привабливість розробки, розглянуто питання техніки безпеки та охорони праці при експлуатації котла.
25
Pantyeyev, R. "МОДЕЛЮВАННЯ ТА АНАЛІЗ ЯКОСТІ ПЕРЕХІДНИХ ПРОЦЕСІВ В НЕЧІТКИХ СИСТЕМАХ УПРАВЛІННЯ ЕЛЕКТРОПРИВОДОМ". Herald of Kiev Institute of Business and Technology 43, № 1 (2020): 58–64. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2020.43.08.
Full textAbstract:
Розглядаються методи використання нечіткої логіки для вирішення задач керування електромеханічними системами. Як засіб для підвищення якості функціонування автоматизованих електромеханічних систем використовується один з сучасних принципів автоматичного управління - адаптивне управління, що реалізується за допомогою інтелектуальних технологій формування адаптивних алгоритмів регулювання та управління, а саме технологій нечіткого управління (Fuzzy-control). Побудовано дві моделі систем управління: класична двоконтурна система стабілізації швидкості обертання двигун постійного струму - керований випрямляч з пропорційно-інтегральним регулятором і система стабілізації системи двигун постійного струму-керований випрямляч на основі нечіткого регулятора швидкості. Моделювання систем стабілізації і подальший аналіз перехідних процесів здійснювався за допомогою середовища моделювання Matlab Simulink. Після проведення необхідних математичних розрахунків і вибору найбільш оптимальних передавальних функцій, для кожного елемента була розроблена повна функціональна схема класичної двухконтурной системи стабілізації швидкості досліджуваної системи двигун постійного струму – керований випрямляч. Проводиться порівняльний аналіз основних показників якості перехідного процесу для класичної і нечіткої систем управління з метою виявлення переваг і недоліків останньої. Досліджуються дві системи керування: класична двоконтурна система стабілізації швидкості обертання з пропорційно-інтегральним регулятором і система стабілізації на основі нечіткого регулятора швидкості. Моделювання систем стабілізації і подальший аналіз перехідних процесів здійснюється у середовищі моделювання Matlab Simulink з використанням блоку інтелектуального керування Fuzzy Control Toolbox.
26
Борисова, Світлана. "ЗНАЧЕННЯ ЦИФРОВОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Education. Innovation. Practice 11, № 9 (2023): 7–14. http://dx.doi.org/10.31110/2616-650x-vol11i9-001.
Full textAbstract:
У статті розглядається зв’язок модернізації вищої освіти з використанням цифрових технологій у підготовці здобувачів вищої освіти. Цифровізація розглядається як єдність соціальних, технологічних, економічних, політичних й культурних механізмів, процес використання інформаційних технологій у будь-якій діяльності. Тенденція цифровізації професійної підготовки здобувачів вищої освіти обумовила висвітлення гуманітарного, методичного і управлінського аспектів нового типу освіти: відкритої, формування змісту якої ґрунтується на створенні банків вільних інформаційних модулів, що є основою конструкції нових навчальних курсів. Зазначено принципи реалізації відкритої освіти. Підкреслено проблему створення інноваційного цифрового освітнього середовища закладу вищої освіти як відкритої сукупності інформаційних систем, призначених для забезпечення різних завдань професійної підготовки з урахуванням принципів оновлення змісту професійної підготовки. Зазначено актуальність електронного навчання як засобу реалізації відкритої освіти в межах побудови цифрового освітнього середовища. Наголошено на відмінностях цифрового освітнього середовища та інформаційної системи. Надано функціональні й змістові характеристики, класифікаційні групи (авторські програмні розробки, системи управління навчанням, системи управління контентом) засобів електронного навчання. Схарактеризовано критерії вибору актуального для розв’язання конкретних завдань програмного продукту, засади використання засобів електронного навчання (принципи наочності навчання, адаптивності, інтерактивності й розподілу навчального матеріалу, мультимедіа репрезентації, реалізація творчих задумів засобами цифрових технологій) і принципи побудови цифрового освітнього середовища професійної підготовки здобувачів вищої освіти (єдність, відкритість, доступність, конкурентність, достатність, корисність).
27
Разживін, Олексій Валерійович, Ігор Олександрович Олійник, Сергій Вікторович Потоцький та Гліб Романович Бобов. "НЕЧІТКА СУПЕРВІЗОРНА СИСТЕМА АВТОМАТИЗОВАНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТИСКУ ПАРУ КОТЛОАГРЕГАТУ". Науковий Журнал Метінвест Політехніки. Серія: Технічні науки, № 1 (10 вересня 2024): 58–66. http://dx.doi.org/10.32782/3041-2080/2024-1-9.
Full textAbstract:
У статті розглянуто синтез нечіткого регулятора системи автоматичного керування тиском пару парового котла, проведено порівняльний аналіз перехідних процесів регулювання тиском пари під час застосування класичного ПІД-регулятора та із застосуванням нечіткого регулятора, підключеного паралельно в режимі супервізору. Проведено аналіз наявних систем автоматичного регулювання тиском пару, що відходить з парового котла. На початковому проведено проаналізовані недоліки наявних котельних установок та їх системи управління. На підставі проведеного аналізу окреслені шляхи усунення виявлених недоліків. Реалізовані задачі дослідження особливостей технологічного процесу пароутворення; проведено удосконалення математичної моделі і алгоритму регулювання технологічним процесом пароутворення шляхом впровадження нечіткого регулятора в режимі супервізора, який функціонує паралельно з класичним ПІД-регулятором; запропонована математична модель автоматизованої системи керування тиску подачі газоповітряної суміші на горіння; розроблено структуру та алгоритм функціонування автоматизованої системи керування котельним агрегатом з використання нечіткого регулятору в супервізорному режимі роботи. Запропонована математична модель режиму пароутворення у котлі, яка відрізняється тим, що враховує змінні технологічні параметри, а також алгоритм роботи нечіткого регулятору в супервізорному режимі роботи витратою повітря на горіння, які відрізняються тим, що враховують показник розрідження у топці котла. Запропоновано розроблення автоматизованої системи управління пароутворенням у котлі тину ДЕ, яка містить сучасну контрольно-вимірювальні апаратуру температури, витрати й тиску пара, газу та повітря, яке підводиться до пальників. Модернізація АСУ спрямована на підвищення продуктивності котельної установки і зниження витрат енергоносіїв (газу і повітря на горіння), яке досягає у відносному значені 18%.
28
Kachanov, Petro, та Mykola Tarasenko. "СИСТЕМА АВТОМАТИЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗРІДЖЕННЯ В ТОПЦІ КОТЛА". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 80 (2025): 66–69. https://doi.org/10.26906/sunz.2025.2.066.
Full textAbstract:
Автоматичне регулювання процесу горіння є ключовим фактором підвищення ефективності, безпеки та екологічності котельних установок. Відхилення від оптимальних параметрів горіння можуть призводити до неповного згоряння палива, збільшення викидів шкідливих речовин або аварійних ситуацій. Автоматичні системи управління дозволяють підтримувати стабільний та економічний процес, контролюючи подачу палива і окисника в реальному часі. Одним із критичних аспектів регулювання є підтримка оптимального розрідження в топці. Воно забезпечує стабільність факела та сприяє повному згорянню палива. У роботі розглянуто вплив параметрів розрідження на ефективність процесу, а також методи регулювання димососами та дуттьовими вентиляторами. Застосування сучасних регуляторів, зокрема ПІД-регуляторів, дозволяє оперативно реагувати на зміну теплового навантаження, підтримуючи необхідний баланс між подачею повітря та відведенням продуктів згоряння. Отримані результати свідчать про ефективність запропонованої системи автоматичного регулювання розрідження з показником перерегулювання у 15% та часом регулювання 5 секунд. Перспективними напрямками розвитку є застосування алгоритмів машинного навчання для прогнозування змін у процесі горіння та вдосконалення системи на основі аналізу хімічного складу димових газів.
29
СИТНІК, Борис Тимфійович, Володимир Олександрович Бриксін та Ілля Валерійович Давидов. "Моделі і методи створення систем реалізації графіків руху високошвидкісних поїздів з адаптивною корекцією швидкості за фактичними параметрами проїзду Частина 2. Аналіз способів управління швидкістю поїзда з тяговими двигунами постійного та змінного струму". Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті 27, № 1 (2022): 3–18. http://dx.doi.org/10.18664/ikszt.v27i1.254087.
Full textAbstract:
Надано аналіз існуючих способів формування сигналів керування швидкістю поїзда з тяговими двигунами постійного або змінного струму, запропоновано структурну схему моделі електропередачі поїзда та її окремих блоків, наведено спрощену структурну схему моделі системи управління електропередачею постійного струму за заданим поточним графіком руху, запропоновано настройку системи керування швидкістю корегувати на підставі критерію гарантованого ступеня стійкості (КГСС) для забезпечення якості динамічних характеристик у перехідних режимах, сформульовано основні вимоги до моделі адаптивної системи автоматичного керування поїздом з нечітким завданням швидкості руху і її автоматичною корекцією на ділянках проїзду.
30
Bondarenko, Svіtlana, Larysa Ivanchenkova, Svetlana Minakova та Tatiyna Butenko. "Цифрові інструменти системи контролю в електронному бізнесі". Journal of Scientific Papers "Social Development and Security" 13, № 1 (2023): 207–24. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2023.13.1.17.
Full textAbstract:
Мета роботи: обговорення переваг та недоліків різних цифрових інструментів системи контролю в Е-бізнесі.
 Метод дослідження: використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, метод експертних оцінок.
 Практична цінність дослідження: систематизовані: інструменти моніторингу та аналізу відвідуваності сайту, аналізу змісту сайту, збору та аналізу поведінкових даних користувачів, електронного контролю документообігу та транзакцій, автоматизованого контролю фінансової звітності тощо. Ці інструменти дозволяють контролювати різні аспекти електронного бізнесу та виявляти можливі порушення в роботі бізнесу.
 Цінність дослідження: виділяються проблемні питання: (1) яким чином інструментами цифрового контролю можна забезпечувати впровадження інноваційних рішень та стратегій, зокрема, залучати та зберігати клієнтів, аналізувати ринок та конкурентну ситуацію, а також робити більш точні прогнози попиту на товари і послуги; (2) якими інструментами цифрового контролю можна додатково зменшувати витрати на зберігання та управління запасами, що може дозволити підприємствам знизити витрати та підвищити ефективність управління ланцюгом постачання.
 Тип статті: теоретична.
31
Удовіка, І. О., О. О. Гурський та С. О. Воінова. "АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ РОЗЛИВУ ПИВА З ЕЛЕМЕНТАМИ СУЧАСНИХ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ УПРАВЛІННЯ". Automation of technological and business processes 15, № 2 (2023): 18–24. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v15i2.2521.
Full textAbstract:
Анотація. Традиційні підходи до автоматичного управління займають головну роль в сучасній промисловості та напевно продовжать бути мейнстрімом ще довгі роки. Системи управління з використання сучасних технологій інтелектуального управління стають все більш затребуваними в теперішніх умовах. Стосовно сфери громадського харчування, роботи зможуть виконувати функції офіціанта, бармена, касира, прибиральника та інші. Актуальною є автоматизація дозування рідких продуктів, зокрема, забезпечення відповідного температурного режиму при дозуванні пива на підприємствах громадського харчування з використанням елементів технологій інтелектуального управління. В жодному з опублікованих у відкритому доступі результатів досліджень не вирішено питання забезпечення точної підтримки регламентної температури пива при його дозуванні. На кафедрі автоматизації технологічних процесів і робототехнічних систем одеського національного технологічного університету в рамках науково-дослідної роботи магістранта виконане наукове дослідження процесу дозування пива як об’єкта управління та запропонована система автоматичного управління (САУ) температурним режимом при його дозуванні на основі елементів систем інтелектуального управління. Порівняльний аналіз функціонування класичної САУ та систем з використанням нечіткого та нейрорегуляторів показав переваги застосування останніх перед класичною для управління об’єктами з нелінійними характеристиками. Для технічних систем з випадковим характером збурень, високим порядком їх динамічних моделей та з нелінійними характеристиками можна говорити про проблему управління в умовах невизначеності. Використання нечітких та нейрорегуляторів забезпечує грубість і стабільну збіжність перехідних процесів у системі, тому такий підхід слід вважати доцільним.
32
Скляренко, І. Ю., І. М. Смирнова, О. О. Герчиков та О. Р. Сидорчук. "РОЗРОБКА І ВПРОВАДЖЕННЯ АЛГОРИТМУ БЕЗПЕЧНОГО МАНЕВРУВАННЯ СУДЕН ВНУТРІШНЬОГО ПЛАВАННЯ". Vodnij transport, № 1(32) (27 січня 2021): 134–44. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.1.32.14.
Full textAbstract:
У статті розглянуто проблеми забезпечення безпечного маневрування суден, наведено фактори впливу на маневрування суднами внутрішнього плавання, дано визначення системі автоматичного управління судном, що є основою процесу переходу до безекіпажних суден. Розглянуто види сучасних адаптивних авторульових систем управління суднами, досліджено їх основні особливості, що стало підґрунтям для розроблення системи підтримки прийняття рішень суднами. Досліджено, що для розробки логічних структурних алгоритмів прийняття рішення приділяється увага розробки методів коригування планової траєкторії при управлінні розходженням суден. При великій їх кількості завдання значно ускладняються, і судноводій змушений вирішувати тільки оперативні задачі. Оцінку ситуації зміну відносного руху описано трьома характеристиками. Представлені модель задачі прийняття рішення, схема системи самонавчання, математична модель динамічної бази знань на основі чого було побудовано алгоритм функціонування системи безпечного маневрування, що дозволяє провести побудову вирішальної функції паралельно як в автоматизованому режимі, так і на основі експертної думки. Ключові слова: система управління, маневрування, система підтримки прийняття рішень, база даних, алгоритм.
33
Кондратюк, Іван. "THE LATEST TECHNOLOGIES IN PERSONNEL MANAGEMENT: PROGRESSIVE EXPERIENCE AND DIRECTIONS OF ITS IMPLEMENTATION IN DOMESTIC ENTERPRISES." "Scientific notes of the University"KROK", no. 4(72) (December 30, 2023): 146–56. http://dx.doi.org/10.31732/2663-2209-2023-72-146-156.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемам дослідження особливостей та перспектив впровадження новітніх технологій управління персоналом в практику діяльності вітчизняних підприємств на основі світового досвіду та практичних прикладів провідних зарубіжних компаній. Для досягнення цілей дослідження у роботі використані такі методи: абстрактно-логічний, діалектичний та монографічний метод, методи теоретичного узагальнення, дедукції, аналізу і синтезу, порівняльного аналізу. У статті проаналізовано досвід впровадження новітніх технологій управління персоналрм таких провідних світових компаній як: Microsoft, IBM, Coca-Cola, Unilever, Deloitte, CISCO, Siemens, Panasonic. Встановлено, що найбільш розповсюдженими трендами серед HR-технологій, які потребують впровадження на сучасних українських підприємствах є такі: штучний інтелект та машинне навчання у сфері управління персоналом; технології підтримки гібридної роботи; технології, що спрямовані на досягнення благополуччя, безпеки та підтримки працівників; розробка програмного забезпечення управління персоналом; управління цілями в HR-менеджменті. Визначено, що штучний інтелект та машинне навчання у сфері управління персоналом передбачають: 1) Впровадження алгоритмів перевірки резюме на базі штучного інтелекту; алгоритмів машинного навчання; платформ адаптації на основі штучного інтелекту. 2) Технології підтримки гібридної роботи: інструменти для спільної роботи та комунікації; системи відстеження робочого часу та рівня відвідувань; платформи віртуального навчання та розвитку; інструменти відбору та найму кандидатів із підтримкою штучного інтелекту; мобільні додатки для управління персоналом. 3) Технології, що спрямовані на досягнення благополуччя, безпеки та підтримки працівників: платформи благополуччя працівників; переносні пристрої, віртуальні медичні послуги. 4) Розробку програмного забезпечення управління персоналом: системи відстеження кандидатів (ATS); системи управління продуктивністю (PMS); системи управління навчанням (LMS). 5) Управління цілями в HR-менеджменті: спільна робота з конкретною метою; платформи управління цілями; мобільні програми для відстеження прогресу; автоматизовані системи оцінки; аналіз даних та прогнозування. Все це стане важливим кроком для інтеграції вітчизняного цифрового HR-ринку до ринку Європейського Союзу у рамках ратифікації Угоди між Україною та Європейським Союзом про участь України у програмі Європейського Союзу «Цифрова Європа» (2021–2027). Така інтеграція має величезний потенціал для вітчизняних талантів, адже дасть змогу майбутнім українським учасникам програми «Цифрова Європа» долучитися до міжнародних проєктів у сфері новітніх технологій, штучного інтелекту, суперкомп’ютерів, розвитку цифрових навичок тощо. Визначено, що Україна, в рамках Європейської інтеграції також активно стала на шлях розвитку цифрового HR-ринку.
34
Дакі, О. А., В. М. Іваненко, В. М. Федунов, М. П. Карпін та Є. А. Толкаченко. "Синтез алгоритмів системи контролю та управління судновими системами". Системи озброєння і військова техніка, № 4 (68) (24 грудня 2021): 63–69. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.68.09.
Full textAbstract:
У статті визначено, що поява надійних, перешкодостійких та економічних аналогових і логічних мікросхем, мікропроцесорної техніки, вдосконалення та мініатюризація виконавчих електромеханічних елементів й датчиків надали якісно нову елементну базу для сучасного етапу розвитку автоматизації суднових систем, а саме розроблення алгоритмів системи контролю та управління судновими системами. З впровадженням мікроелектронних електронно-обчислювальних машин в суднові системи управління став характерний комплексний системний характер автоматизації, збалансований розподіл функцій управління між людиною та керуючою електронно-обчислювальною машиною з урахуванням ергономічних, психологічних та економічних вимог, використання математичних моделей управління та автоматичного пошуку оптимуму за заданим критерієм, використання самоналагоджувальних структур. Через тенденцію скорочення чисельності обслуговуючого персоналу; необхідність обмеження потоку інформації, а також здійснення дій; вимоги обмеження масо-габаритних характеристик пультів управління, щитів, панелей, а також необхідність реєструвати зміну багатьох параметрів підсистем зумовило створення системи обробки представлення інформації. Для адекватного функціонування синтезованої системи управління у статті розроблені алгоритми первинної обробки інформації, яка надходить від датчиків. Ці алгоритми повинні забезпечувати вироблення екстрених повідомлень судноводієві в разі, коли порушується нормальний режим роботи та виникає передаварійна ситуація. З метою отримання адекватних технічних рішень потрібне створення моделей та алгоритмів оптимізації й автоматизації суден і суднових технічних засобів, способів побудови систем на основі сучасних технологій суднового машинобудування, розробки алгоритмів для підвищення оперативності прийняття рішення судноводієм.
35
Лобода, П. П., та І. С. Старовіт. "РОЗРОБКА АРХІТЕКТУРИ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГНОЗУВАННЯ І УПРАВЛІННЯ ТЕРМОГАЗОДИНАМІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ І РАДІАЦІЙНИМ СТАНОМ НОВОГО БЕЗПЕЧНОГО КОНФАЙНМЕНТУ ЧАЕС". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 4(83) (10 квітня 2023): 67–73. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2022.4.9.
Full textAbstract:
Новий безпечний конфайнмент (НБК) – це захисна споруда, збудована над існуючим об’єктом «Укриття», яка включає в собі комплекс технологічного обладнання для вилучення зі зруйнованого четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС матеріалів, що містять ядерне паливо, поводження з радіоактивними відходами та інші системи, призначені для здійснення діяльності з перетворення цього енергоблоку на екологічно безпечну систему. Дах та стіни об’єкту «Укриття» мають велику кількість щілин, через які проникає повітря та радіоактивні аерозолі в основний об’єм НБК, а звідти в довкілля. Через перепади температур, які залежать від пори року та режиму роботи персоналу при розбиранні завалів усередині НБК виникають нестаціонарні термогазодинамічні процеси теплової конвекції та руху повітря. Необхідність управління вологістю повітря для подовження терміну використання НБК та забезпечення радіаційної безпеки вимагають розробки спеціалізованих інформаційних технологій. Метою даної роботи є розробка архітектури програмного забезпечення прогнозування і управління термогазодинамічними процесами і радіаційним станом НБК ЧАЕС на основі технології цифрових двійників. Проведено аналіз архітектури та функціональних можливостей існуючої інтегрованої системи управління НБК. Враховуючи недостатній рівень реалізації потреб у візуалізації та прогнозуванні в ІСУ НБК, зазначено необхідність використання її даних як основи для вирішення задач візуалізації, прогнозу та управління за допомогою цифрового двійника. Визначено основні вимоги до побудови цифрового двійника НБК та на основі огляду основних типів цифрових двійників і наявних підходів до формування їх архітектури представлено узагальнену структурну схему цифрового двійника НБК.
36
Ярмак, В. Л., та О. І. Фуклєв. "МЕТОД УПРАВЛІННЯ МАНЕВРУВАННЯМ СУДНА НА МІЛКОВОДДІ". Vodnij transport, № 1(42) (30 січня 2025): 147–55. https://doi.org/10.33298/2226-8553.2025.1.42.18.
Full textAbstract:
У статті визначено, що одним із шляхів оптимізації управління рухом судна в різних умовах руху є створення систем, що застосовують метод, здатний адаптуватися відповідно до цих умов. Результати досліджень свідчать, що отримана адаптивна модель руху судна відповідає основним законам гідромеханіки та разом з алгоритмом адаптації може бути використана як базова при синтезі адаптивного методу управління рухом судна. У статті удосконалено адаптивний метод управління маневруванням судна на мілководді, який, на відміну від існуючих, ґрунтується на застосуванні динамічної системи управління рухом та дозволяє підвищити точність настроюваних коефіцієнтів управління судном у стиснених водах і на мілководдідля систем автоматичного управління та підтримки прийняття рішень. Ключові слова: судноводіння, безпека судноплавства, безпека на морі, навігація, стислі води, попередження зіткнення суден, маневрування, маршрут судна, метод управління, морський транспорт
37
Грабар, І. Г., О. Є. Жуковський та A. М. Талько. "МОДЕЛЬ РЕГУЛЮВАННЯ КІНЕМАТИЧНИХ ТА ДИНАМІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ТЕХНОЛОГІЧНИХ МАШИН". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 106 (2024): 252–68. https://doi.org/10.31713/vt2202422.
Full textAbstract:
На основі дослідження динаміки параметри роторів змінної маси намотувально-розмотувальних машин в нелінійній постановці запропоновано та реалізовано модель регулювання параметрів кінематики та динаміки. Ця робота дозволила створити програмноапаратний комплекс динамічного управління та підтримки заданих параметрів розмотувально-намотувальних технологічних машин в режимі онлайн. Було розглянуто класичні методи управлінняперемоткою та на основі недоліків було проведено оптимізацію системи управління для забезпечення регулювання натягу без використання додаткового валу вимірювання натягу, а шляхом математичної обробки параметрів електроприводу та генерації параметрів керування. Був розроблений алгоритм роботи системи, який забезпечував плавний набір необхідного натягу, що не дає можливості розриву матеріалу, що перемотується, в циклах старту-зупинки. Розробка системи управління виконана на обладнанні компанії SIEMENS, а саме реалізація математичної моделі на програмовано-логічному контролері SIEMENS SIMATIC, а частина управління двигуном постійного струму на перетворювачі SIEMENS SINAMICS DCM. Проведено комп’ютерне тестування моделі та розроблено систему автоматичного управління параметрами конкретної технологічної машини – продольно-різального стану ПРС5-201. Показано, що результати добре співпадають з експериментальними даними, було виконано оцінку зміни динамічних параметрів на різних швидкостях роботи, а також на перехідних режимах з різною зміною динаміки. Розробка впроваджена на кількох підприємствах паперової галузі України та Європи і може бути цікава для модернізації інших перемотуючих машин, в яких критичний контроль натягу матеріалу.
38
Черняк, О. І., та І. М. Світий. "ДО ПИТАННЯ АВТОМАТИЗАЦІЇ КОТЛОАГРЕГАТУ ДКВр-10-13 В КОТЕЛЬНЯХ ХАРЧОВИХ ПІДПРИЄМСТВ". Automation of technological and business processes 16, № 2 (2024): 29–38. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v16i2.2839.
Full textAbstract:
Технологічні процеси на підприємствах харчової промисловості пов'язані з великим споживанням теплоти, яку одержують у їх власних парових котельнях. Актуальним є вдосконалення систем автоматичного керування (САК) вироблення пари в котлоагрегатах котельнь, з метою підвищення їх енергоефективності та зменшення енергоспоживання. Відомі подібні САК мають недостатню динамічну точність керування внаслідок неврахування істотного збурення - відбору пари споживачами. В Одеському національному технологічному університеті, на кафедрі автоматизації технологічних процесів і робототехнічних систем запропоновано ефективну систему автоматичного керування виробленням пари в котлоагрегаті ДКВр-10-13 підвищеної динамічної точності. В ході дослідження проаналізовано технологічний процес вироблення пари, розроблено комплекс моделей котла, як об’єкта керування та здійснено їх цифрову реалізацію в середовищі Matlab Simulink; розроблено алгоритми керування, що забезпечують підвищення ефективності функціонування та динамічної точності стабілізації регульованих змінних котла, розроблено алгоритми логічного керування котлом; вибрано технічні засоби та розроблено технічну структуру системи керування котлом; розроблено графічний інтерфейс автоматизованого робочого місця оператора котельні на базі SCADA-системи Genie; розроблено програмне забезпечення для реалізації алгоритмів цифрового керування на функціонально- і вільно- програмованих контролерах; розроблено фрагменти проектної документації технічного забезпечення системи керування; обгранкувано економічну доцільність та інвестиційну привабливість розробки, розглянуто питання техніки безпеки та охорони праці при експлуатації котла.
39
Yermilova, N., S. Kyslytsia, Y. Burkun та A. Goncharov. "РОЗРОБЛЕННЯ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ АВТОМАТИЧНОГО КЕРУВАННЯ ЕЛЕКТРОПРИВОДОМ БЕТОНОРОЗДАВАЧА". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 59 (2020): 21–26. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.021.
Full textAbstract:
Проаналізувавши особливості конструкції, принцип роботи та електропривод бетонороздавача типу СМЖ-69А, автори прийшли до висновку, що найбільш гостро потребує модернізації механізм переміщення цього пристрою та система його керування. Для підвищення ефективності роботи запропоновано застосувати частотнорегульований електропривод механізму переміщення на базі АД з короткозамкненим ротором. Рекомендовано замінити застарілий привод пересування у вигляді двигуна, редуктора і ланцюгової передачі на мотор-редуктор, що дозволить звільнити місце для встановлення контролерів та іншого обладнання системи автоматичного керування. Для механізму пересування бетонороздавача обрано сучасний мотор-редуктор, розроблена схема керування електроприводом на базі ПЛК. Пропонується застосувати тензометричний метод зважування бетонної суміші, для чого бункер з бетонною масою встановлюється на тензодатчиках. При заповненні бункера бетонороздавача до певної маси сигнал з тензодатчиків надходить на контролер, після чого програма починає працювати. Вхідним сигналом є маса бетонної суміші, що подається в бункер, а вихідним – напруга, яка подається на контролер, а потім, через перетворювач частоти, на об'єкт управління – привід пересування бетонороздавача. Керуючим впливом об’єкта керування (ОК) являється напруга, що подається на мотор-редуктор, а збурювальним впливом – сила статичного навантаження від ваги бетонороздавача, ваги бетонної суміші в бункері та сили опору розрівнюючого пристрою. Розроблена математична модель ОК, за допомогою якої проведені дослідження перехідних процесів об’єкту керування шляхом зміни керуючого та збурювального впливів. Аналіз перехідних процесів довів працездатність та якість системи керування. Розроблений алгоритм функціонування системи автоматичного керування бетонороздавачем, на базі якого побудована програма для ПЛК. Проведена технічна реалізація САК, обрані необхідні елементи та пристрої. Розрахована авторами економічна ефективність від проведеної модернізації довела її доцільність
40
Зюзюн, В. І., та В. А. Стародубець. "ЗАСТОСУВАННЯ ТЕОРІЇ МНОЖИН ДЛЯ МАТЕМАТИЧНОГО ОБҐРУНТУВАННЯ РОЗРОБКИ ПРОЄКТУ СТВОРЕННЯ ІОТ-СИСТЕМИ ДЛЯ АВТОМАТИЧНОГО МОНІТОРИНГУ РІВНЯ ВОЛОГОСТІ ҐРУНТІВ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 6 (30 грудня 2024): 29–39. https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2024.6.4.
Full textAbstract:
У статті розглядається застосування теорії множин для математичного обґрунтування розробки проєкту створення IoT-системи для автоматичного моніторингу рівня вологості ґрунтів. Інноваційний підхід базується на інтеграції концепцій Інтернету речей із сучасними методами автоматизації для забезпечення ефективного управління сільськогосподарськими ресурсами. Теоретична частина статті зосереджена на побудові математичної моделі, яка використовує принципи теорії множин для формалізації відносин між сенсорами, параметрами моніторингу, зовнішніми умовами та алгоритмами обробки даних. Особливу увагу приділено розробці алгоритмів збору, аналізу та обробки даних із сенсорів вологості, які забезпечують безперервний контроль стану ґрунту. Ці алгоритми базуються на використанні теоретико-множинних операцій для об'єднання даних із різних сенсорів і фільтрації шуму. На основі запропонованих моделей представлено архітектуру IoT-системи, що включає компоненти апаратного забезпечення, такі як сенсори та контролери, мережеві протоколи передачі даних, хмарне середовище для зберігання та аналізу інформації, а також інтерактивний інтерфейс для користувача. Проведено детальний аналіз практичних аспектів впровадження системи, включаючи технічні характеристики сенсорів, енергоспоживання, стабільність зв’язку, інтероперабельність мережі та інтеграцію із зовнішніми модулями прогнозування погодних умов. Значна увага приділяється питанням безпеки даних, що передаються, та стійкості системи до відмов. Очікувані результати застосування системи включають оптимізацію поливу, підвищення врожайності, зменшення витрат на ресурси та зниження впливу на навколишнє середовище. Система дозволяє вчасно реагувати на зміни рівня вологості та приймати обґрунтовані рішення щодо управління ресурсами. Окрім цього, стаття розглядає перспективи масштабування IoT-системи для застосування в інших агротехнологіях, таких як контроль температури ґрунту, рівня освітленості та показників кислотності. Отримані результати підтверджують доцільність використання теорії множин для побудови формальних моделей, що підвищують точність моніторингу, швидкість аналізу даних та ефективність управління у сфері агросектору.
41
Сурін, Дмитрій, та Анна Заікіна. "КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАСОБІВ ЦИФРОВОГО ЗДОРОВ’Я". Physical and Mathematical Education 38, № 5 (2023): 32–38. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2023-038-5-005.
Full textAbstract:
У статті представлено класифікацію засобів цифрового здоров’я за функційним призначенням
 Постановка проблеми. Використання цифрових технологій у фізичній терапії та ерготерапії в останні роки набуває стрімкого поширення, проте воно є точковим і залежить від багатьох чинників, серед яких не лише фінансовий аспект, але й обізнаність фахівців у можливості застосування цифрових технологій для покращення стану власного здоров’я та здоров’я інших. Тому актуалізується проблема аналізу наявних технологій для їх практичного використання у фізичній терапії, ерготерапії. Мета дослідження: класифікувати засоби цифрового здоров’я у межах наявних українських практик
 Матеріали і методи. Для досягнення мети дослідження використано теоретичні методи наукового пізнання: контент-аналіз наукових результатів, представлених у цифровому науковому просторі та аналіз засобів цифрового здоров’я.
 Результати. Проведене дослідження дозволило класифікувати засоби цифрового здоров’я засоби цифрового здоров’я за їх функційним призначенням: системи управління документацією; системи аналітики даних та прогнозування; системи телереабілітації; системи мобільних додатків; мобільні пристрої (для підтримки здорового способу життя, для моніторингу тиску і пульсу, для контролю болю, для розробки індивідуальних програм пацієнтів), прилади, вимірювальні установки, датчики; технології віртуальної (VR) і доповненої реальності (AR); програмне забезпечення, яке постачається разом зі спеціалізованим обладнанням. 
 Висновки. Розроблена класифікація конкретизує результати професійної підготовки фахівців фізичної терапії через знання груп ЗЦЗ та уміння використовувати хоча б по одному представнику у кожній з цих груп у майбутній професійній діяльності.
42
Дакі, О. А., С. А. Олізаренко, Ю. Г. Якусевич, З. Я. Дорофєєва та В. В. Тришин. "Інформаційна технологія розробки бази знань інтелектуальної системи автоматичного управління рухом судна". Системи озброєння і військова техніка, № 3(67) (24 вересня 2021): 52–60. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.67.07.
Full textAbstract:
Питання створення і використання універсальної інформаційної технології для промислової розробки бази знань (БЗ) інтелектуальної системи автоматичного управління рухом судна (ІСАУ) в умовах невизначеності навколишнього середовища при неповній інформації з використанням останніх досягнень в області нечіткої логіки і глибокого навчання є недостатньо дослідженими. У роботі представлена інформаційна технологія розробки БЗ ІСАУ рухом судна з використанням глибоких нейронних мереж і інтервальних нечітких логічних моделей. У процесі розробки інформаційної технології вирішені такі часткові завдання: розроблена структура і склад інформаційної технології розробки БЗ ІСАУ рухом судна; обґрунтований вибір нечіткої логічної моделі для формалізації процесу функціонування нечіткого регулятора ІСАУ рухом судна; обґрунтований вибір глибокої нейронної мережі для формального представлення моделі нейромережевого аналізатора ІСАУ рухом судна; обґрунтовано ефективність застосування інформаційної технології розробки БЗ ІСАУ рухом судна з використанням глибоких нейронних мереж і інтервальних нечітких логічних моделей. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямку може бути розробка пропозицій щодо використання засобів автоматизованого проектування БЗ ІСАУ рухом судна з врахуванням представлення даної технології як сукупності функцій-процесів по розробці відповідної БЗ.
43
Popov, V. M., та M. M. Targoniі. "МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ АВТОМАТИЗОВАНОГО УПРАВЛІННЯМ ВОДОПОДАЧЕЮ НА ЗРОШУВАЛЬНІЙ СИСТЕМІ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 87 (2019): 28. http://dx.doi.org/10.31713/vt320193.
Full textAbstract:
Дослідження спрямовані на створення математичної моделі, що застосовується для обґрунтування алгоритмів автоматизованого управління водоподачею на закритій зрошувальній системі (ЗЗС) при застосуванні на насосній станції (НС) насосного агрегату (НА) з перетворювачем частоти (ПЧ).Метою досліджень є зменшення енергоємності машинної водоподачі на ЗЗС шляхом ефективного застосування ПЧ на НС. Поставлено завдання: створення моделі автоматизованого управління водоподачею за блок-схемою ЗЗС; проведення ідентифікації параметрів типових блоків моделі за результатами експериментальних досліджень; аналіз якості системи автоматичного регулювання (САР) напору води на виході НС.Створено математичну модель ЗЗС, як об’єкту розосередженого контролю та автоматизованого управління водоподачею, за її блоксхемою із застосуванням програми MATLAB/Simulink. Отримано динамічні та гідравлічні характеристики об’єктів за результатами експериментальних досліджень, проведених на ЗЗС із застосуванням сучасних засобів вимірювальної техніки (ЗВТ). Здійснено ідентифікацію параметрів типових блоків математичної моделі – асинхронних електродвигунів, відцентрових насосів, засувок та іншихблоків за перехідними характеристиками та функціональними залежностями, отриманими експериментально. Визначено гідравлічні характеристики закритої зрошувальної мережі (ЗЗМ) із застосуванням розрахунково-експериментального методу. Розроблено математичну модель САР напору на виході НС для аналізу перехідних процесів автоматичного регулювання водоподачі та оптимізації параметрів пропорційно-інтегрального (ПІ) регулятора.
44
Ярмак, Віктор Леонідович, та Ірина Леонідівна Гусак. "ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО РОЗРОБКИ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ РУХОМ СУДНА В ПОРТОВІЙ АКВАТОРІЇ". Vodnij transport, № 1(39) (8 лютого 2024): 59–68. https://doi.org/10.33298/2226-8553.2024.1.39.06.
Full textAbstract:
У ході дослідження запропоновано способи завдання траєкторії руху судна для різних районів плавання із властивими ним умовами навігації, що базуються на методах аналітичної геометрії та фізичних принципах маневрування судном. Використаний математичний апарат для завдання ліній траєкторій довів його ефективність, що полегшує роботу автоматичних регуляторів. Для кожного з типів траєкторій розроблений відповідний за функціоналом принцип формування управляючих впливів та псевдоуправлінь, що базується на теорії автоматичного управління. Регулятори базуються на принципах ПІД-управління. Введення додаткового каналу кутового прискорення при управлінні нестійким на курсі судном дозволяє перетворити коливальні перехідні процеси в аперіодичні. Даний підхід розширює область стійкості системи управління й суттєво підвищує якість управління за критеріями економічності й безпеки за рахунок можливості підвищення коефіцієнта підсилення системи управління. За результатами моделювання руху судна на кожному з типів траєкторій з обраним для них регулятором відхилення від заданих траєкторій не перевищують допустимого за критеріями безпеки значення для кожного з районів плавання. Ключові слова: автоматизація, судноводіння, база знань, безпека судноводіння, зона небезпеки, інформаційна підтримка прийняття рішень, маневрування, маршрут судна, модель, навігаційна небезпека, навігаційна обстановка, обмеження плавання, перешкода, порт, портова акваторія, прийняття рішення, програмне значення курсу, система управління безпекою, судноводій, судноводіння, траєкторія, управління рухом судна, формалізація, штучний інтелект.
45
Шулежко, О. І., та Л. О. Гончар. "МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ ЦИФРОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ РЕСТОРАННОГО БІЗНЕСУ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 31 (19 лютого 2025): 76–81. https://doi.org/10.20535/2307-5651.31.2024.319024.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню та всебічному аналізуванні теоретичних аспектів моделювання системи менеджменту в ресторанній сфері. Методика дослідження полягає в аналізуванні ключових підходів в наявних інформаційних ресурсах відносно наукових поглядів у даній та суміжних галузях, а також комплексному систематизуванні й порівнянні різних ключових складових проблематики у формуванні ефективності системи управління. У статті узагальнено основні та похідні функції трактування поняття менеджменту їхній вплив на соціум. Систематизовано HR-менеджмент, виробничий менеджмент та сервісний менеджмент, як ключові вектори ресторанного управління. Стверджено залежність цифрової компоненти та сфери гостинності через триєдину складову людини. Сформовано систему цифрового менеджменту на базі передових чинників формування ефективної діяльності через призму менеджерських задач. Результати дослідження полягають у визначенні п’яти структурних елементів становлення системи цифрового менеджменту та їх можливостей у загальній оптимізації господарської діяльності ресторанної галузі. Практична значущість полягає в обґрунтованому доведенні ефективності проведеного дослідження та подальшій йому можливості впроваджувати результати цього аналізу в певних аспектах своєї діяльності або в цілому у конкретних закладах, застосовуючи найбільш влучні та ефективні методи та інструменти цифрових рішень для максимізації конкурентної позиції підприємств та їх взаємозв’язку із зовнішнім світом та власних внутрішніми бізнес-процесами.
46
Криниця, Сергій. "Стратегії цифровізації системи управління публічними фінансами в Україні: аналіз та перспективи". Acta Academiae Beregsasiensis. Economics, № 6 (9 липня 2024): 307–21. http://dx.doi.org/10.58423/2786-6742/2024-6-307-321.
Full textAbstract:
У статті досліджуються особливості та проводиться аналіз діючих стратегій цифровізації системи управління публічними фінансами в Україні. Метою дослідження є обґрунтування удосконалення стратегій цифровізації та цифрової трансформації системи управління публічними фінансами. У роботі використано методи аналізу (для аналізу наукових джерел) та узагальнення (виділення завдань та напрямів реалізації стратегій цифрової трансформації у публічних фінансах), графічний (для графічного представлення тенденцій). Проаналізовано 3 стратегічних документи, які містять цілі та завдання цифровізації державних фінансів, зокрема Стратегію здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2025 року, Стратегію реформування системи управління державними фінансами на 2022-2025 роки та Національну стратегію доходів до 2030 року. Відмічено, що серед завдань чільне місце посідають такі як здійснення переходу на безпаперове середовище та електронний документообіг, впровадження інформаційних систем обробки даних та їх обміну між різними органами виконавчої влади, централізацію управління ІТ-системами тощо. Ці завдання є необхідними для створення міцної бази щодо подальшого впровадження більш складних цифрових технологій у майбутньому. Визначено, що зазначені стратегічні документи зосереджуються головним чином на оцифровуванні та автоматизації системи управління публічними фінансами, не зачіпаючи власне технологій та процесів цифровізації та цифрової трансформації. Однак стрімкий розвиток цифрових технологій не дає можливості зволікати з виконанням стратегічних завдань щодо їх впровадження в систему управління публічними фінансами України. Успішна реалізація цілей згаданих стратегій до 2025 року створить гарне підґрунтя для цифрових трансформацій державного управління загалом та управління публічними фінансами зокрема. В оновлених стратегіях, що передбачатимуть цілі та напрямки цифровізації системи управління публічними фінансами після 2025 року, варто запланувати впровадження власне цифрових технологій, таких як штучний інтелект, машинне навчання, аналіз великих даних тощо.
47
Голубков, П., Д. Путников та В. Егоров. "ВИКОРИСТАННЯ ACTIVEX ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ КОНВЕРТАЦІЇ СИСТЕМИ АВТОМАТИЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НАГРІВАННЯМ ПЕЛЬМЕННОЇ ПРОДУКЦІЇ З СЕРЕДОВИЩА МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ MATLAB SIMULINK У СЕРЕДУ РОЗРОБКИ ДОДАТКІВ LABVIEW". Automation of technological and business processes 11, № 3 (2019): 80–83. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i3.1505.
Full textAbstract:
В статті розглядається створення керуючої програми процесом автоматичного нагрівання тіста пельменного продукту кубічної форми. Аналіз роботи підсистем регулювання температури в апараті здійснювалось на повній імітаційній моделі об’єкту керування та діючих на нього збурень. В ході апріорного аналізу особливостей реалізації системи автоматичного керування процесу функції регулювання відзначався високий рівень невизначеності динамічних властивостей каналів управління, і, перш за все, підсистеми регулювання температури нагріву пельменного продукту. Це вимагає підвищення якості реалізації функції регулювання. Воно повинно йти в напрямку підвищення запасу стійкості підсистеми регулювання температури, яке забезпечить стабілізацію динамічної точності регулювання в умовах змінних властивостей об’єкту керування, тобто в напрямку підвищення рівня точності роботи підсистеми.
 При розробці моделі системи керування виникла проблема створення на базі цієї ж моделі керуючої програми для промислового контролера та інтерфейсу керування, а також можливість роботи в декількох, абсолютно різних програмних продуктах.
 Подібні питання можуть виникнути при створенні програмного забезпечення для вирішення поставлених завдань. На поточний момент ми можемо варіювати і підбирати відповідно до тих чи інших вимог програмне забезпечення з різними можливостями системи автоматичного проектування.
 За допомогою ActiveX технологій створена модель була конвертована в середовище розробки програм LabView для подальшого створення керуючої програми. Що вирішило запитання з впровадженням технологічного рішення інженерних задач і їх використання для автоматизації виробництва при моделюванні процесів.
 Система була промодельована з тими ж параметрами що і в Matlab, та результати моделювання, які є адекватні оригінальній моделі, приведені в статті.
48
Квасній, Любов Григорівна, Зеновій Васильович Квасній та Орися Михайлівна Грицко. "УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІСТЮ СТРАТЕГІЇ ЦИФРОВОГО БІЗНЕСУ". Public management, № 2 (30) (8 вересня 2022): 40–46. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2022-2(30)-5.
Full textAbstract:
Мета роботи полягає в обґрунтуванні доцільності управління ефективністю стратегії цифрового бізнесу компанії на основі ресурсного підходу та динамічних можливостей, включаючи людські можливості, спільну роботу, інновації та технічні можливості, що дозволяють стимулювати цифрову трансформацію. В статті досліджено концепції, пов’язані з цифровою трансформацією в бізнесі. Методологія: на основі методів узагальнення наукових досліджень запропоновано під цифровою бізнес-стратегією розуміти комплексний план дій, сформульований для розвитку управлінських та операційних можливостей та отримання конкурентоспроможних цінностей в умовах цифрової трансформації. Використовуючи методи логічного мислення та економічного аналізу, доведено, що фірмам, які прагнуть до цифрової трансформації, потрібні цифрові можливості і ресурси, щоб забезпечити динамічні можливості (тобто гнучкість, швидкість і високий ступінь пристосування), щоб забезпечити швидку реакцію та здатність використовувати усі можливості на фоні швидких змін. Обґрунтовано важливість дієвості системи в цифровій бізнес-стратегії фірми. Розглянуто можливі варіанти реалізації цифрової бізнес-стратегії та взаємодії цифрової стратегії, бізнес- та ІТ-стратегій. Акцентовано увагу на тому, що міжфункціональний характер цифрової бізнес-стратегії призводить до того, що в останні роки статичний аналіз стає все більш неефективним, що підвищує попит на безперервну та динамічну реконфігурацію бізнес-ресурсів у різноманітних організаційних процесах, включаючи розширення можливостей у сфері операційного менеджменту, управління, інновацій та зростання вимог клієнтів. Наукова новизна: запропоновано визначення цифрової бізнес-стратегії як комплексного плану дій, сформульованого для розвитку управлінських та операційних можливостей та отримання конкурентних переваг в умовах цифрової трансформації та врахування динамічних можливостей. Доведено, що динамічні можливості є важливим інструментом для забезпечення ефективності цифрової трансформації. Аргументовано, що фірмам, які прагнуть до цифрової трансформації, потрібні цифрові можливості і ресурси, щоб забезпечити динамічні можливості (тобто гнучкість, швидкість і високий ступінь пристосування) і швидку реакцію управлінського персоналу на зміни, включаючи здатність використовувати усі можливості на фоні цих змін. Висновки. Встановлено, що цифрова трансформація потребує наявності співробітників з високим рівнем навичок аналізу даних і вмінням вирішувати проблеми за допомогою цифрових інструментів і цифрового робочого середовища, і організації повинні бути готові співпрацювати з іншими компаніями, щоб полегшити подолання можливих проблем, а також отримання можливостей для підвищення шансів на досягнення ефективних бізнес-результатів. Запропоновано основні шляхи, що ведуть до ефективного управління цифровою бізнес-стратегією фірми.
49
Квасній, Л. Г., З. В. Квасній та О. М. Грицко. "УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІСТЮ СТРАТЕГІЇ ЦИФРОВОГО БІЗНЕСУ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 3 (66) (30 вересня 2022): 70–76. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/66-10.
Full textAbstract:
Мета роботи полягає в обґрунтуванні доцільності управління ефективністю стратегії цифрового бізнесу компанії на основі ресурсного підходу та динамічних можливостей, включаючи людські можливості, спільну роботу, інновації та технічні можливості, що дозволяють стимулювати цифрову трансформацію. В статті досліджено концепції, пов’язані з цифровою трансформацією в бізнесі. Методологія: на основі методів узагальнення наукових досліджень запропоновано під цифровою бізнес-стратегією розуміти комплексний план дій, сформульований для розвитку управлінських та операційних можливостей та отримання конкурентоспроможних цінностей в умовах цифрової трансформації. Використовуючи методи логічного мислення та економічного аналізу, доведено, що фірмам, які прагнуть до цифрової трансформації, потрібні цифрові можливості і ресурси, щоб забезпечити динамічні можливості (тобто гнучкість, швидкість і високий ступінь пристосування), щоб забезпечити швидку реакцію та здатність використовувати усі можливості на фоні швидких змін. Обґрунтовано важливість дієвості системи в цифровій бізнес-стратегії фірми. Розглянуто можливі варіанти реалізації цифрової бізнес-стратегії та взаємодії цифрової стратегії, бізнес- та ІТ-стратегій. Акцентовано увагу на тому, що міжфункціональний характер цифрової бізнес-стратегії призводить до того, що в останні роки статичний аналіз стає все більш неефективним, що підвищує попит на безперервну та динамічну реконфігурацію бізнес-ресурсів у різноманітних організаційних процесах, включаючи розширення можливостей у сфері операційного менеджменту, управління, інновацій та зростання вимог клієнтів. Наукова новизна: запропоновано визначення цифрової бізнес-стратегії як комплексного плану дій, сформульованого для розвитку управлінських та операційних можливостей та отримання конкурентних переваг в умовах цифрової трансформації та врахування динамічних можливостей. Доведено, що динамічні можливості є важливим інструментом для забезпечення ефективності цифрової трансформації. Аргументовано, що фірмам, які прагнуть до цифрової трансформації, потрібні цифрові можливості і ресурси, щоб забезпечити динамічні можливості (тобто гнучкість, швидкість і високий ступінь пристосування) і швидку реакцію управлінського персоналу на зміни, включаючи здатність використовувати усі можливості на фоні цих змін. Висновки. Встановлено, що цифрова трансформація потребує наявності співробітників з високим рівнем навичок аналізу даних і вмінням вирішувати проблеми за допомогою цифрових інструментів і цифрового робочого середовища, і організації повинні бути готові співпрацювати з іншими компаніями, щоб полегшити подолання можливих проблем, а також отримання можливостей для підвищення шансів на досягнення ефективних бізнес-результатів. Запропоновано основні шляхи, що ведуть до ефективного управління цифровою бізнес-стратегією фірми.
50
Мільман, Л. М., та Т. С. Кучмійова. "ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ". Цифрова економіка та економічна безпека, № 8 (08) (25 вересня 2023): 173–77. http://dx.doi.org/10.32782/dees.8-29.
Full textAbstract:
У статті висвітлено особливості фінансової політики держави в умовах цифровізації економіки. Виявлено, що ефективна реформа системи управління державними фінансами є основою для реалізації національної політики та досягнення стратегічних цілей розвитку за допомогою підтримки загальної фіскальної дисципліни, стратегічного розподілу бюджетних ресурсів та ефективного надання послуг. Розглянуто особливості реалізації Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Системи управління державними фінансами до 2025 року. Охарактеризовано Стратегію розвитку фінансового сектору України та встановлено, що, незважаючи на війну, цей документ визначає необхідність продовження технологічного розвитку фінансових послуг як важливої передумови для подальшого розширення фінансової доступності та забезпечення кібербезпеки. Розглянуто особливості модернізації законодавства про регулювання фінансового ринку.