To see the other types of publications on this topic, follow the link: Скульптура.

Journal articles on the topic 'Скульптура'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Скульптура.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Цугорка, Олександр Петрович, and Богдан Миколайович Мазур. "СУЧАСНА СКУЛЬПТУРА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ОРГАНІЗАЦІЮ СУСПІЛЬНОГО ПРОСТОРУ." Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», no. 44 (June 25, 2021): 221–26. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.44.2021.235436.

Full text
Abstract:
Мета статті – з’ясувати суть культурно-мистецького феномену сучасної скульптури та її вплив на суспільний простір України. Методологія дослідження визначається мистецтвознавчими методами (формальним, стилістичним, семіотичним), а також іконографічним та загальнонауковими теоретичними методами аналізу, синтезу й абстрагування, що дало змогу виявити візуально-естетичні якості сучасної скульптури та впливи соціального й політичного розвитку України на організацію сучасного мистецтва в суспільному просторі. Наукова новизна статті полягає у виявленні особливостей трансформації сучасної української скульптури, з’ясуванні її впливу на сучасне довкілля та суспільний розвиток України. Висновки. Встановлено, що українська скульптура є молодим мистецтвом, що зазнало зміну поколінь та естетичних поглядів, оскільки після розпаду СРСР та здобуттям Україною державної незалежності монументальна пропаганда значною мірою була зосереджена на потребі утвердження національної ідентичності. Сучасна скульптура як складний мистецький феномен має значний дослідницький потенціал, що привертає увагу дослідників різних галузей знань (культурологія, історія, релігія й ін.) і потребує фахового наукового опрацювання. Стрімкі урбанізаційні процеси і загальна демократизація українського суспільства вплинула на розвиток образотворчого мистецтва в цілому і на скульптуру зокрема. Для активного діалогу із соціумом сучасні скульптурні твори встановлюються у відкритому архітектурному просторі, що дає змогу суспільству переосмислювати традиційні форми та формувати нові концепції сприйняття. Сучасна скульптура, створюючи нові й модифікуючи наявні культурно-символічні образи населених пунктів, відіграє надзвичайно важливу роль у створенні ефекту автентичності урбаністичного простору, підсилює його культурний, мистецький та історичний сенс, є своєрідним ефективним засобом актуалізації культурної пам’яті.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Троценко, Ганна. "КАМ’ЯНА ПАРКОВА СКУЛЬПТУРА У ЛАНДШАФТНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ–ХХІ СТ. НА ВІННИЧЧИНІ." KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 2, no. 8 (July 13, 2021): 40–50. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.2.7.

Full text
Abstract:
На основі опрацьованого матеріалу комплексно висвітлено значення ландшафтної кам’яної скуль- птури у відкритому макросередовищі. Враховано різні аспекти взаємодії «скульптура–простір»: виставки в пар- ках, організовані скульптурні парки/сади, скульптура у ландшафтному дизайні, особливо акцентовано увагу на проведенні симпозіумів. Детально з’ясовано інтенції першого симпозіуму «Подільський Оберіг» 1986 року та останнього – 2020 року, які відбулися у с. Буша Вінницької області, де й зародився найбільший парк історичної скульптури в Україні та Європі. Також вивчено розроблення дизайну його ландшафтного середовища. Розглянуто розвиток художніх процесів нашої держави та проведено паралель із міжнародною ситуацією. Наведено фактологічні дані, що частково розкривають світові мистецькі події. На прикладі репрезентативних творів митців охопле- но образно-стилістичні напрями, які дали імпульс для пошуку ідейно-пластичних концепцій паркової скульптури.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Шеретюк, Руслана. "ПІЗНЬОБАРОКОВА СКУЛЬПТУРА САКРАЛЬНИХ СПОРУД ОРДЕНУ ПІАРІВ НА ВОЛИНІ." Litopys Volyni, no. 24 (July 9, 2021): 58–62. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.09.

Full text
Abstract:
У статті досліджено стилістичний зв’язок пізньобарокового сакрального мистецтва Волині з європейськими художніми тенденціями, що виразно простежується на прикладі скульптурного декору місцевих культових споруд римо-католицького ордену піарів. З’ясовано, що в католицьких костелах він разом із монументальними фресковими розписами і станковим релігійним живописом являв собою невід’ємну складову частину їх худож- нього декорування. Вказано, що скульптурний декор Дубровицького піарського костелу є показовим прикладом оздоблення пізньобарокових інтер’єрів пластикою в техніці стукко. У ній виконані фігурки путті, що й доте- пер прикрашають його стіни та стелю. Розкрито, що до творів монументальної статуарної пластики Волині доби пізнього бароко, яка відігравала роль сюжетно-пластичного й емоційного акценту храму, належали кам’яні фігури Богоматері Ласкавої та Йосифа Обручника Любешівського піарського костелу, а також скульптура Божої Матері Ласкавої піарського костелу святого Антонія Падуанського в Межирічі Корецькому. Охарак- теризовано, що рококовій круглій скульптурі була притаманна характерна манера формування фігур, а також динамізм їх драперії. На жаль, всі вони були втрачені під час Другої світової війни. Виявлено, що Межиріцький піарський костел був щедро декорований вівтарними скульптурними фігуративними композиціями та художнім орнаментальним різьбленням. Простежено, що барокове скульптурне оздоблення вівтарів вповні узгоджувалося з його загальним художньо-стилістичним задумом, а художня різьба не лише доповнювала цілісний пластичний образ храму, але й надавала більшої декоративності. Підсумовано, що в контексті пізньобарокової концепції цілісності облаштування інтер’єру латинського храму пластичний декор у техніці стукко, монументальна скульптура, декоративна різьба відігравали роль не лише елементів його мистецького наповнення, а й ключових засобів утілення провідних художніх ідей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Glavenchuk, Alla. "Зооморфные изображения в позднем палеолите Степного Побужья (на примере поселения Анетовка 2)." Eminak, no. 1(29) (April 7, 2020): 138–57. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2020.1(29).383.

Full text
Abstract:
На позднепалеолитическом поселении Анетовка 2 собрана богатая коллекция мобильной скульптуры и других предметов неутилитарного назначения, иллюстрирующих духовную жизнь первобытного населения приледниковой степи в Гранитно-степном Побужье 18-19 тысяч лет тому назад. Зооморфная скульптура малых форм на Анетовке 2 представлена достаточно массово. Среди них ‑ скульптуры бизонов, мамонтов, зайцев, птиц, представителей семейства кошачьих, лошади, носорога и зооморфные фигурки, по которым сложно определить, какое животное изображено. Зооморфные фигурки изготовлены из плотных глинистых стяжений, каолина, охры, кварца, аллювиальных галек, песчаников, песчаникового кварцита, талькового сланца и кости.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Логинова, Юлия. "Художественный некрополь как объект историко-архитектурного наследия: проблемы сохранения (российский и европейский опыт)." Scientific journal “ACADEMIA. ARCHITECTURE AND CONSTRUCTION”, no. 2 (June 15, 2021): 59–65. http://dx.doi.org/10.22337/2077-9038-2021-2-59-65.

Full text
Abstract:
Скульптура некрополей XVIII и других столетий, которая представлена многими выдающимися произведениями, подвергаясь воздействию неблагоприятной окружающей среды, находится под угрозой необратимых трансформаций и даже гибели. Затронутая в статье тема, несмотря на свою актуальность, в настоящее время не получила должного внимания специалистов в области реставрации. В статье сделана попытка соединить теоретические изыскания с большим практическим опытом многих поколений рестав­раторов в области реставрации мемориальной скульптуры. Не случайно в качестве центрального памятника был вы­бран ансамбль некрополя Александро-Невской лавры в Санкт-Петербурге. В истории его создания, реорганизации, музеефикации и реставрации, осуществлявшихся в разные периоды его существования, отразилось многообразие проблем, связанных с изучением памятников, в которых архитектура, скульптура, ландшафтное искусство и эпигра­фика составляют неразрывное целое. Кроме того, в статье рассматриваются не только отечественные примеры, но и такие мемориальные ансамбли, как кладбище Асситен в Бергене, в Норвегии, кладбища XIX века в Берлине, клад­бища Ла-Виллетта в Парме и история их эксплуатации и сохранения.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Бардалеева, С. Б. "Collection of the Buddhist sculptures of Mongolia of the National Museum of the Republic of Buryatia." Iskusstvo Evrazii [The Art of Eurasia], no. 3(22) (September 30, 2021): 68–77. http://dx.doi.org/10.46748/arteuras.2021.03.006.

Full text
Abstract:
В статье впервые рассматривается собранная Национальным музеем Республики Бурятия коллекция буддийской скульптуры Монголии, связанной с именем Г. Дзанабадзара (1635–1723), основоположника монгольской школы в буддийском искусстве. В ходе изучения коллекции использовалась визуальная и сравнительная методика, а также знакомство с авторскими работами Мастера в музеях Монголии. В результате были выявлены три группы буддийских скульптур с характерными особенностями этой школы: цельное толстостенное литье, блестящая позолота, комбинированное золочение, особая техника освящения скульптур. Ярким украшением коллекции является авторская работа самого Дзанабадзара — скульптура Будды долголетия Амитаюса. Кроме того, около тридцати скульптур XVIII–XIX вв. представляют его школу. Третья группа скульптур состоит из поздних работ монгольских мастеров в виде реплик и подражаний. О коллекции монгольской скульптуры музея упоминалось в сообщении автора статьи на научной конференции в Монголии, посвященной 370-летию Дзанабадзара. Целью данной статьи является возможность ознакомить читателей с «эталонными» работами Великого Дзанабадзара и его школы, создавших базу для творчества следующих поколений художников. The collection of the Buddhist sculpture of Mongolia, which is related to the founder of the Mongolian school in the Buddhist art G. Zanabazar (1635–1723), is observed for the first time at this article. The process of research of the collection involved visual and comparative methods as well as conversance with the master’s works in museums of Mongolia. As a result, three groups of the Buddhist sculptures with special features of the school were fetched out: one-piece and heavy-walled casting, lucent gilding, special technic of sculpture consecrating. The collection cherry on top is Zanabazar’s own work — a sculpture of Buddha of longevity Amitayus. Furthermore, about thirty sculptures of 18th – 19th centuries represent his school. The third group of the sculptures consists of late works of Mongolian masters by way of replica and imitating. This collection of the Mongolian sculptures of the museum was mentioned by the article author at scientific conference in Mongolia dedicated to the 350th anniversary of Zanabazar’s birth. The article aim is to introduce to the readers the “reference” works of the great Zanabazar and his school, which prepared a basis for creation for the next generation of artists.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Шнайдер, А. Б. "Сучасна текстильна скульптура." Теорія та практика дизайну, Вип. № 9 (2016): 240–52.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

БРЕСЛАВЕЦ, Татьяна Иосифовна, and Юрий Леонидович КУЖЕЛЬ. "Kamakura Sculpture in Temples and Museums." Известия Восточного института 1, no. 53 (March 2022): 38–47. http://dx.doi.org/10.24866/2542-1611/2022-1/38-47.

Full text
Abstract:
Скульптурные портреты, созданные в эпоху Камакуры (1192–1333), бережно сохраняются в буддийских храмах, демонстрируются в национальных музеях и зарубежных галереях. В этот период в Японии произошла трансформация религиозно-философских, этические и эстетических ценностей, поскольку на смену аристократии к власти пришло воинское сословие. Статья даёт понимание не только путей развития портрета, но и акцентирует внимание на новых возможностях его обозрения в музейных экспозициях. В музее, теряя связь с сакральным пространством храма, скульптуры обретают светское значение. скульптура, храм, музей, выставочное пространство, экспонат
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Хом"як, Л. "Надгробна скульптура династії Папіжів." Родовід, Число 1 (17) (1999): 8–16.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Maltseva, O. V. "The Tiger-Dog and its Semantics in the Nanai Shamanic Sculpture: Cultural and Cognitive Aspects." Archaeology, Ethnology and Anthropology of Eurasia (Russian-language) 49, no. 2 (2021): 125–33. http://dx.doi.org/10.17746/1563-0102.2021.49.2.125-133.

Full text
Abstract:
Статья посвящена феномену нанайского шаманского комплекта, совмещающего два образа — собаки и тигра. Шаманская скульптура нанайцев рассматривается как явление, в котором получила отражение субъективная и объективная реальность, сконструированная носителями традиционной культуры. Для выявления значимости одомашненного животного и хищника в жизни нижнеамурского сообщества проведены культурные параллели с народами Сибири и тихоокеанского побережья. С привлечением фольклорного и лексического материала, результатов полевых исследований, аналитических данных этнографов воссозданы образы собаки и тигра в культурах местных народов. Рассмотрение проблемы в контексте коллективного опыта познания мира позволило выявить архетипический и модифицированные пласты в конструировании образов. Типичным для всех народов Сибири и Дальнего Востока являлось восприятие собаки как транспортного средства, помощника, ритуальной жертвы, проводника в загробный мир. Образ этого животного, воплощенный в нанайской шаманской скульптуре, ассоциировался с усилением воздействия духа. В шаманской иконографии нанайцев сакральная ипостась собаки чаще выступала в связке с образом тигра, олицетворявшим шаманскую силу и первопредков. Результаты анализа «тигриной» терминологии указывают на южные корни культа хищника в нанайской среде. Установлено, что сим-волически-знаковое наполнение ритуальных скульптур нанайцев сформировалось в результате соприкосновения культурных пластов тунгусского, палеоазиатского и маньчжурского (китайского) происхождения. Практическая значимость фигур состояла в их использовании шаманом в качестве не только помощников при «поимке» и «заключении» духов, но и «языка общения» с представителями духовного мира.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Кейлин, Вадим. "Звуковая скульптура в публичном пространстве." Городские исследования и практики 2, no. 4 (November 8, 2018): 51–58. http://dx.doi.org/10.17323/usp24201751-58.

Full text
Abstract:
Speaker Sculptures1— серия звуковых скульптур в общественных пространствах, созданных Бенуа Мобри в 1987–2015 гг. Все они представляют собой сложенные из действующих громкоговорителей крупномасштабные конструкции, часто имитирующие существующие памятники архитектуры или исторические типы зданий. Публика может взаимодействовать с работой, позвонив по определенному телефонному номеру, либо посредством Bluetooth или Wi-Fi. Содержание этих интеракций составляет звуковую часть работы. Цель данной статьи — рассмотреть реализованную в Speaker Sculptures художественную стратегию объединения общественных и частных пространств с помощью акустических медиа и технологий, а также ее гипотетические приложения к акустическому дизайну городских пространств. Следует отметить, что предметом рассмотрения является эта художественная стратегия в целом, а не отдельные работы, поэтому ряд художественных соображений, важных для отдельных скульптур, оставлен за рамками данной статьи. В то же время часть тезисов носит гипотетический характер и, возможно, выходит за рамки того, что было реализовано в конкретных работах. Другими словами, в центре данного текста — возможные эффекты, которые Speaker Sculptures могли бы оказать на городское пространство, если бы стали его постоянной частью. ____________________________ 1 Название серии представляет собой непереводимую игру слов и потому дано без перевода. Speaker в данном контексте может означать как громкоговоритель, так и говорящего, а название в целом отсылает к Speakers Corner — «Уголку ораторов» в лондонском Гайд-парке. Для единообразия названия отдельных работ даны также без перевода.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Горский, Иван Михайлович. "The Sculpture of the Iconostasis of the Smolensk Region the Temples of the eighteenth century." Вестник церковного искусства и археологии, no. 1(2) (June 15, 2020): 79–92. http://dx.doi.org/10.31802/2658-5111-2020-1-2-79-92.

Full text
Abstract:
Статья посвящена малоизученной теме украшения иконостасов деревянной скульптурой в XVIII веке в Смоленской епархии. Рассмотрение ряда сохранившихся памятников иконостасного искусства Смоленщины позволяет увидеть особенности, присущие только местной традиции, и в то же время, обнаружить близость к повсеместной традиции украшения храмов скульптурой. Результатом сравнительного анализа скульптуры Смоленского региона с храмовой скульптурой других регионов (Украина, Белоруссия, Ростов Великий) стало выявление ориентира, руководствуясь которым, мастера создавали иконостасы барочной традиции на Смоленщине. The article is devoted to the little-studied theme of decorating iconostasis with wooden sculpture in the 18th century in the Smolensk diocese. Consideration of a number of preserved monuments of the iconostasis art of the Smolensk region makes it possible to see the features inherent only in the local tradition and, at the same time, to discover the proximity to the ubiquitous tradition of decorating temples with sculpture. The result of a comparative analysis of the sculpture of the Smolensk region with the temple sculpture of other regions (Ukraine, Belarus, Rostov the Great) revealed a landmark, guided by which, the masters created the iconostasis of the baroque tradition in the Smolensk region.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Streltsova, Svitlana. "Скульптура Олега Денисенка як тривимірна археологія графічних творів." ART-platFORM 2, no. 2 (November 19, 2020): 209. http://dx.doi.org/10.51209/platform.2.2.2020.209-228.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто творчість відомого сучасного львівського художника Олега Денисенка, яка досі висвітлювалася лише в окремих дослідженнях, але без комплексного ґрунтовного аналізу мистецької мови автора, експериментальних, новаторських методів у різних видах образотворчого мистецтва. Звернено увагу на стилістику пластичної мови, яка є і відображенням графічних творів, і виражена у скульптурі. Аналізується, з якою метою у своїй творчості митець звертається до скульптури, що є тривимірним відображенням його графічних творів зі своєю особливою сформованою індивідуальною манерою, образною мовою, наповненою знаковою системою та символічним значенням. Розглядається можливість надання семіотичної обізнаності глядачеві з метою фіксації чітких орієнтирів у трактуванні зашифрованого змісту мистецького твору. Проаналізовано теми, до яких звертається митець, інтерпретуючи архетипні сюжети та традиції класичного культурного надбання. З’ясовуються етапи розвитку та формування образної мови сучасного митця-графіка О. Денисенка, які прослідковуються у різних видах його творчості й відображають особисте світосприйняття. Розглянуто творчий доробок митця, який має свою нішу в українському образотворчому мистецтві та потребує репрезентації на теренах не тільки України, а і в європейському просторі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Ратна, Галина. ""Генезис", або що таке соціальна скульптура." Українська культура, no. 5 (2008): 20–21.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Котова, Екатерина Сергеевна. "Монументальная скульптура Ленинграда в период оттепели." Общество: философия, история, культура, no. 8 (August 15, 2018): 144–48. http://dx.doi.org/10.24158/fik.2018.8.28.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Собкович, О. "Скульптура Закарпаття: становлення та особливості пластичного розуміння." Вісник Закарпатської академії мистецтв, Вип. 10 (2018): 207–9.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Скляренко, Г. "Скульптура Івана Кавалерідзе в контексті українського мистецтва XX cт." Художня культура. Актуальні проблеми, Вип. 5 (2008): 519–38.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Verhunova, Nataliia, and Serhii Verhunov. "СКУЛЬПТУРА ЯК ПРОДУКТ ПРОМИСЛОВОГО ДИЗАЙНУ. ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ В ПРОЕКТНІЙ ПРАКТИЦІ." Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», no. 39 (December 10, 2018): 191–99. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.39.2018.153688.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Derevianko, A. P., M. V. Shunkov, A. Yu Fedorchenko, and M. B. Kozlikin. "Paleolithic Sculpture from Denisova Cave." Problems of Archaeology, Ethnography, Anthropology of Siberia and Neighboring Territories 25 (2019): 103–8. http://dx.doi.org/10.17746/2658-6193.2019.25.103-108.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Юсупова, Х. М. "СТАНОВЛЕНИЕ РУССКОЙ СКУЛЬПТУРЫ В ПЕРВОЙ ПОЛОВИНЕ XVIII в." Итоговая научно-практическая конференция профессорско-преподавательского состава, посвященная году науки и технологии, no. 1 (March 19, 2021): 417–25. http://dx.doi.org/10.36684/36-2021-1-417-425.

Full text
Abstract:
В статье рассматриваются вопросы развития русской скульптуры в эпоху Петра I. Особое внимание уделяется европейским авторам скульптурных художественных шедевров мировой и отечественной культуры. Характеризуется развитие западноевропейского типа скульптуры в России. Также большое внимание в данной статье отведено вопросу становления и развития скульптурного и парадного портрета, монументальной скульптуре, и статуарной пластике.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Pogozhev, Yevgeniy, Svetlana Bobrova, and Konstantin Scripko. "SCULPTURE OF CHARLES DARWIN OF WORK OF SERGEY TIMOFEEVICH KONENKOV." LIFE OF THE EARTH 42, no. 1 (February 2, 2020): 46–53. http://dx.doi.org/10.29003/m879.0514-7468.2020_42_1/46-53.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Бояркина, Альбина Витальевна, and Тигран Сержикович Симян. "SYNTACTICS OF STORY TRAJECTORIES IN A UNIVERSITY RECREATION COURTYARD." ΠΡΑΞΗMΑ. Journal of Visual Semiotics, no. 1(31) (February 10, 2022): 103–26. http://dx.doi.org/10.23951/2312-7899-2022-1-103-126.

Full text
Abstract:
Статья посвящена семиотическому анализу экстерьерного пространства на примере Парка современной скульптуры дворика филологического факультета Санкт-Петербургского государственного университета. Актуальность дискурса заключается в том, что культурно-семиотическое описание университетского пространства может стать импульсом для подобных локальных исследований первого уровня, а на основе проанализированного эмпирического материала могут быть выведены культурно-семиотические константы университетского пространства, а также структура социальной и культурной памяти (второй уровень). Авторы статьи опираются на семиотические методы исследования. Анализируются не только семантические и прагматические аспекты организации пространства как целостного текста, но и проявляющиеся синтагматические цепочки или траектории. Особое место уделяется утилитарным функциям некоторых скульптур. Эмпирический материал описан также с типологической точки зрения и кластеризован по различным параметрам, темам, траекториям: скульптуры представителей культуры, литературных героев, транснациональные скульптуры, учёные и философы, прагматичные скульптуры, скульптуры как индикаторы факультетов и кабинетов, религиозные скульптуры, осмысление времени и истории в парке, исторические скульптуры, прагматика парка. Типологизация эмпирического материла показывает структурные и тематические контуры пространства, выявляются важные маркеры социальной памяти и важность их мультипликации, передачи следующему поколению. Анализ эмпирического материала показал, что университетский парк семантически и прагматически нагружен: каждая скульптура становится объектом расшифровки и осмысления реципиентов. Каждое поколение студентов, знакомясь с социальной, культурной и исторической памятью, формирует свои традиции, продуктом которых являются также «суеверные» памятники, приносящие удачу. Университетский парк становится пространством отдыха, романтических встреч и интеллектуального познания. Благодаря «вдохновителям-авторам» (Богданов, Аветисян) он стал «интерьерным» пространством на пленэре, овеществлённым примером концепции «обучение–воспитание». Кроме того, культурные артефакты придают университетскому пространству новую функцию – музея под открытым небом, в котором акцентируются не только различные культурные и религиозные пласты, но и исторические события. Закодированные культурные, исторические, религиозные ценности становятся важными константами «мягкой силы» (soft power) для моделирования национальной, культурной и политической идентичности, которая в экстренных (военных) ситуациях проявляется в чувстве патриотизма. The article is dedicated to the semiotic analysis of the exterior space using the example of the contemporary sculpture park in the courtyard of the Faculty of Philology, Saint Petersburg State University. The relevance of this discourse is in the fact that a cultural-semiotic description of the university space can become an impetus for such local studies of the first level. In addition, due to the analyzed empirical material, cultural and semiotic constants of the university space, as well as the structure of social and cultural memory, are derived (second level). The article was written using a semiotic method. The semantic and pragmatic aspects of the sculptures are analyzed as not only a holistic text, but also emerging syntagmatic chains. A special place is also given to the pragmatic (superstitious) sculptures of the university space, to which students attribute miraculous qualities. The empirical material is also described in a typological way. The sculptures are clustered according to different parameters and themes: sculptures of cultural representatives, literary heroes of the park, transnational sculptures of the park, scientists and philosophers of the park, pragmatic sculptures of the park, sculptures of the park as indicators of faculties and offices, religious sculptures of the park, comprehension of time and history in the park, historical sculptures of the park, pragmatism of the park. The typologization of the empirical material shows the structural and thematic outlines of the exterior of the space and identifies important markers of social memory and the importance of its animation and transmission to the next generation. In addition, it is proposed that Russian researchers would conduct studies of the third level – this is the level of the description and analysis of the typology of the university space not only of Russian universities, but also of universities in the countries of the Soviet and post-Soviet space. The analysis of the empirical material shows that the university park is semantically and pragmatically loaded. Each sculpture becomes an object of decoding and comprehension by recipients. Moreover, each new generation of students gets acquainted with the social, cultural and historical memory; forms their own traditions, such as “superstitious” monuments bringing luck. The university park, in fact, becomes a space for relaxation, romantic and intellectual exploration. Thanks to the inspiring authors (Bogdanov, Avetisyan), the university park has become an “interior” space in the open air, a materialized example of the concept of “education-upbringing”, since there are many sculptures dedicated to famous figures of culture, literature, as well as literary heroes, key historical events. In addition, cultural artifacts endow the university space with a new function – an open-air museum, which includes not only different cultural and religious layers, but also historical events such as the Great Patriotic War and the tragic events of the Soviet era (repressions). All the encoded cultural, historical and religious values, in fact, become important soft power constants for modeling the national, cultural and political identity, which in emergency (military) situations manifests itself as a sense of patriotism.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

CHUMACHENKO, Olena. "«Playback theatre» як форма «entertainment» у сучасній культурі." ART-platFORM 3, no. 1 (May 27, 2021): 13–25. http://dx.doi.org/10.51209/platform.1.3.2021.13-25.

Full text
Abstract:
Розглянуто «рlayback theatre» як форму «еntertainment» у сучасній культурі. Окреслено, що «рlayback theatre», виступаючи різновидом інтерактивного театру імпровізації, включає в себе дві основні комплементарні практики, де є партиципативні й емерсивні аспекти. Охарактеризовано такі структурні елементи «рlayback theatre» як: «рідка скульптура» (заснована Дж. Фоксом); «трансформація», «хор», «п’ять елементів», «картина», «фото», «колаж», «Доміно», «Розетка», «Епізоди». «Playback theatre» як форма «еntertainment» у сучасній культурі виступає альтернативою «технообразам», підтримуючи традиційні «текстообрази» з властивою їм інтерпретаційною особливістю. Сутність «рlayback theatre» у сучасному контексті полягає у активізації «нового мистецтва» для виявлення розкриття внутрішнього потенціалу особистості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Posternak, Kirill V. "Limits of the Permitted: Sculpture in Russian Iconostases of the Baroque Era." Actual Problems of Theory and History of Art 10 (2020): 169–81. http://dx.doi.org/10.18688/aa200-2-16.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Semenova, Elizaveta Maksimovna, and Petr Vladimirovich Mavshov. "ФОРМИРОВАНИЕ УМЕНИЙ ПЕРЕДАЧИ ДВИЖЕНИЯ ЧЕЛОВЕКА НА ЗАНЯТИЯХ СКУЛЬПТУРОЙ В ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ." Russian Journal of Education and Psychology 10, no. 10 (October 21, 2019): 114. http://dx.doi.org/10.12731/2658-4034-2019-10-114-120.

Full text
Abstract:
Статья посвящена поиску оптимальной методики обучения умений передачи движения человека на занятиях скульптурой в общеобразовательных учреждений. В исследовании определены фундаментальные основы обучения и серия упражнений, направленных на усвоение специальных умений.Методы проведения работы: изучение, анализ и обобщение искусствоведческих работ, методической и специальной литературы, учебных программ общеобразовательных учреждений.Результаты работы: выполнен отбор содержания учебного материала по формированию умений передачи движения на занятиях скульптурой, разработана серия упражнений для оптимального усвоения специальных умений учащимися общеобразовательного учреждения.Область применения результатов: детские художественные школы, общеобразовательные учреждения.Предлагаемая методика обучения формирование умений передачи движения человека на занятиях скульптурой в общеобразовательных учреждений позволяет учащимся общеобразовательных учреждений развивать творческое мышление, освоить процесс создания динамичной скульптуры.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Pilipko, Viktor N. "PLASTER SCULPTURES FROM THE TOWER BUILDING AT OLD NISA (PRELIMINARY REPORT)." Journal of historical philological and cultural studies 4, no. 58 (December 2017): 31–46. http://dx.doi.org/10.18503/1992-0431-2017-4-58-31-46.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Федулин, Александр, Aleksandr Fedulin, Вардан Багдасарян, and Vardan Bagdasaryan. "Monumental sculpture and battle of ideologies: history and current challenges." Service & Tourism: Current Challenges 7, no. 4 (December 24, 2013): 11–17. http://dx.doi.org/10.12737/1866.

Full text
Abstract:
Genesis of phenomenon «battles of monuments» is investigated in the article. Particular historic role of monumental sculpture in ideological propaganda is proved. «Crucial points» of «battles of monuments» in history and modern life are revealed. Ideological component of battle against Soviet symbolics is considered.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Забашта, Ростислав. "Скульптура слов"ян-язичників і художня традиція античного світу (до проблеми історико-культурної сув"язі)." Студії мистецтвознавчі, Ч. 3 (27) (2009): 20–39.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Сенников, А. Г., and Е. А. Сенникова. "Возвращение динозавров Хрустального дворца: допотопные животные Хокинса, "Природа"." Priroda, no. 8 (2021): 49–61. http://dx.doi.org/10.7868/s0032874x21080056.

Full text
Abstract:
Скульптуры ископаемых животных, установленные в парке Хрустального дворца в Лондоне в 1854 г., были первыми такими реконструкциями и отражали достижения палеонтологии первой половины XIX в. Созданные скульптором и натуралистом Б.У.Хокинсом под руководством знаменитого палеонтолога Р.Оуэна, они на полвека стали образцом для изображения животного мира прошлого Земли. В настоящее время комплекс скульптур в парке Хрустального дворца — уникальный памятник истории науки, привлекающий внимание широкой публики.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Шпіца, Роксолана, and Наталія Коваль. "РOЗВИТOК ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ УЧНІВ ПOЧAТКOВOЇ ШКОЛИ В КОНТЕКСТІ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ." Молодий вчений, no. 11 (99) (November 30, 2021): 197–200. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-44.

Full text
Abstract:
У статті розкривається значення емоційного інтелекту в особистісному зростанні учнів початкової школи в контексті мистецької освіти. Уточнюється поняття «емоційний інтелект», окреслюється його зміст та структура. Визначаються особливості його розвитку в учнів 1-4 класів у контексті мистецького навчання у початковій школі. Виокремлено, адаптовано та розроблено вправи, прийоми, ігри для розвитку емоційного інтелекту молодших школярів: «Метафора», «Маска улюбленого героя мистецького твору», «Скринька кольорових емоцій», «Кандинський», «Музична графіка», «Пантоміма», «Скульптура», «Тембри голосів», «Малюнок в техніці флюїд-арт», «Тілесна перкусія», «Диригент», «Дзеркало», «Дотик», «Музичний діалог», «Мистецьких зошит емоцій», «Мозаїка емоцій», «Імпровізація», «Емоція у смартфоні», «Мистецький батл», «Кольори», «Флюїд-арт», «Дихальна гімнастика» та інші. Означено базові чинники та умови, які безпосередньо впливають на розвиток емоційного інтелекту молодших школярів освітньому процесі НУШ.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Shamshina, Lyubov Mihaylovna, and Evgenia Olegovna Olneva. "Naum Gabo’s sculpture as a styling base in clothing making process." Interactive science, no. 5 (15) (May 18, 2017): 25–28. http://dx.doi.org/10.21661/r-130521.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Шипицин, Антон, and Anton Shipitsin. "Urban sculpture and cultural code of Volgograd in the context of branding the territory." Universities for Tourism and Service Association Bulletin 10, no. 4 (December 19, 2016): 89–97. http://dx.doi.org/10.12737/23656.

Full text
Abstract:
The sculpture and monuments of Volgograd are discussed in the article as cultural and symbolic objects expressing the local identity and the defining image of the city, and also as resources for branding areas. Field studies and analysis of publications in print and electronic media showed that in the period from 2006 to 2016. in Volgograd, it was installed about 50 different sculptural forms and art objects – sculptures, memorials, monuments, small architectural forms. The author carried out a content analysis of the sculptural text and made the classification of monuments installed over the last 10 years. There were identified dominant themes and motifs, proving the irreducibility of the identity of Volgograd to a common denominator with a predominance of heroic discourse of the Soviet past. Specific examples show that the development of object environment of Volgograd clarifies three main trends: the assertion of the identity of the city-hero, stream professional-corporate symbols, representation of the images of the pre-Soviet past, first of all, an appeal to the history and culture of Tsaritsyn. The empirical material of Volgograd highlights the key functions of modern urban sculptures and monuments: monumental, memorial, axiological, aesthetic, social, advertising, entertainment, cultural and educational. It’s stated that creation and promotion of a positive image of Volgograd as a modern city of cultural innovations is difficult in the absence of a developed strategy of cultural policy aimed at the use of intelligent, creative, real assets and the search for alterna- tive symbolic models.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Podshivalova, P. I. "Reproduction Sculpture in Dutch Genre Painting of the Second Half of the 17th Century." Art & Culture Studies, no. 1 (February 2022): 244–67. http://dx.doi.org/10.51678/2226-0072-2022-1-244-267.

Full text
Abstract:
The article is devoted to the peculiarities of the reproduction sculpture of the Johan Larson family workshop and the strategies of its reproduction in the Dutch genre painting of the end of the Golden Age. The analysis of the cultural situation in the 17th century Holland indicates that sculpture did not play a significant role in Dutch interiors and was mainly presented by so-called ‘beeldekens’ or figurines that were carved from inexpensive materials or sculpted from plaster, lead, or even wax. The main and largest enterprises in this branch of sculptural production were George and Johan Larson’s workshops in The Hague and London, which, due to a diverse thematic repertoire and international contacts, gained wide recognition both in Holland and beyond. Another conclusion follows from the analysis of the works by H. van der Burch, J. Steen, and G. Metsu, who suggest a different symbolic interpretation of the putto sculptures cast from plaster based on the originals of F. Duquesnoy. If in the compositional structure Larson’s reproductive material performs the function of the aestheticization of the background, then as the plot moves, depending on the content, it generates motives of romantic longing or unrequited attraction. Thus, the present article bridges significant gaps in the study of the Dutch reproductive sculpture of the Golden Age and the peculiarities of its interpretation in genre painting of the second half of the 17th century.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

ВАЛЬДЕС-МАРТИНЕС, Эрик Раулевич. "ОСОБЕННОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ОБЪЕКТОВ ИЗО И ФОТОГРАФИЙ В СМИ, СОЦИАЛЬНЫХ СЕТЯХ И ИНЫХ ИСТОЧНИКАХ РАСПРОСТРАНЕНИЯ ИНФОРМАЦИИ." Труды по Интеллектуальной Собственности 40, no. 1 (April 12, 2022): 100–112. http://dx.doi.org/10.17323/tis.2022.14225.

Full text
Abstract:
Сегодня кажется совершенно обыденным делать фотографии исторических памятников, городских скульптур, художественных картин в музеях. Все перечисленные произведения относятся к объектам изобразительного искусства. Вместе с тем мало кто задумывается, насколько правомерно впоследствии использовать снятые фотографии: можно ли их размещать в социальных сетях на своих персональных страницах? Допустимо ли печатать такие фотографии в средствах массовой информации? Можно ли производить на основе этих снимков товары широкого потребления (футболки, брелоки, значки, открытки и т. п.) и т. д.? Как выясняется, с точки зрения действующего законодательства все не так просто. В последнее время отмечается возросшее количество судебных дел по данной проблематике. Этот вопрос стал предметом обсуждения на одном из заседаний Научно-консультационного совета Суда по интеллектуальным правам [1, c. 11]. Некоторым странам известен такой режим свободного использования произведений ИЗО, как panorama exception, или freedom of panorama, который предполагает бездоговорное использование произведений ИЗО, т.е. без разрешения авторов (правообладателей), которые постоянно находятся в общественных местах. Гражданский кодекс РФ также предусматривает свободное использование произведений ИЗО, которые открыто расположены в общественных местах: парки, улицы, музеи и т. д. Вместе с тем свободное использование путем воспроизведения и распространения, в том числе на фотографии, возможно лишь при соблюдении определенных условий. В противном случае пользователю необходимо обращаться за разрешением к правообладателю. Кроме того, в случаях если объект, в котором выражено произведение ИЗО (картина, скульптура, гравюра и т.п.), принадлежит на праве собственности музею, включен в состав Музейного фонда Российской Федерации и находится в музеях Российской Федерации, также необходимо запрашивать разрешение у музея. Несоблюдение этих требований приводит к нарушению прав как правообладателей, так и музеев. В статье проанализированы особенности воспроизведения и распространения произведений ИЗО в СМИ, социальных сетях и иных источниках распространения информации в соответствии с законодательством Российской Федерации. Рассмотрены подходы к свободному использованию произведений в некоторых иностранных юрисдикциях.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Shashlova, T. Ju. "The Sculpture of a Persian from Heraclea Pontica and Some Questions of the Political History of the City." Series History. International Relations 17, no. 1 (2017): 79–82. http://dx.doi.org/10.18500/1819-4907-2017-17-1-79-82.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

ГРИГОРЬЕВА, В. В., Д. А. БРИЦКИЙ, and А. В. БЯЛТ. "МОРФОЛОГИЯ ПЫЛЬЦЕВЫХ ЗЕРЕН ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ РОДА LONICERA (CAPRIFOLIACEAE), ПРОИЗРАСТАЮЩИХ НА СЕВЕРО-ЗАПАДЕ РОССИИ, "БОТАНИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ"." Ботанический журнал, no. 5 (2014): 529–39. http://dx.doi.org/10.1134/s1234567814050048.

Full text
Abstract:
С помощью светового и сканирующего электронного микроскопов исследована морфология пыльцевых зерен 21 вида рода Lonicera. Палиноморфологически род Lonicera однотипен. Пыльцевые зерна всех изученных видов 3-4-, редко 5-бороздно-оровые, крупные с шиповатой скульптурой. Полученные палиноморфологические данные не во всех случаях согласуются с секционным делением рода. Обнаруженные с помощью СЭМ детали скульптуры, а также очертания пыльцевых зерен с полюса являются хорошими дополнительными признаками для характеристики некоторых видов или отдельных групп видов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Romanova, O. "A Statue of Thoth-baboon from Bohdan and Varvara Khanenko National Museum of Art." World of the Orient 2014, no. 4 (December 30, 2014): 92–103. http://dx.doi.org/10.15407/orientw2014.04.092.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Sadzińska, Ewa. "Поэт перед статуей (о примере скульптурного экфрасиса у А. Кушнера)." Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica, no. 13 (August 28, 2020): 131–40. http://dx.doi.org/10.18778/1427-9681.13.12.

Full text
Abstract:
В статье рассматриваются разные репрезентации форм поэтического описания скульптур в лирике А. Кушнера. Особое внимание уделяется анализу стихотворения «Перед лучшей в мире конной статуей…» (2008). Выявляются специфика и функции скульптурного экфрасиса. Реконструируется культурно-историческая парадигма поэтического образа конных статуй, присутствующих в произведении. Раскрываются не только явные аллюзии к монументам, но и имплицитные реминисценции, отсылающие к философии римских стоиков (в том числе, Марка Аврелия). Делается вывод о том, что экфрасис скульптуры не только элемент художественного пространства, но и важнейшая структурно-семантическая единица текста; он не только обеспечивает внутреннюю целостность стихотворения, но и заостряет его философскую составляющую.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Конёнкова, Алла Кирилловна. "The New Testament Images in the works of Sergei Timofeevich Kon’enkov." Вестник церковного искусства и археологии, no. 3(4) (August 15, 2020): 77–89. http://dx.doi.org/10.31802/bcaa.2020.4.3.005.

Full text
Abstract:
Статья посвящена исследованию творческих поисков скульптора С. Т. Конёнкова. Несмотря на то, что многие созданные им произведения скульптуры и графики стали предметом художественного анализа и исследования, отдельные направления его творческих исканий до сих пор остались неизученными. В первую очередь, это касается художественных размышлений Конёнкова на раскрытие сюжетов Нового Завета, а также создание образа Иисуса Христа в графике и скульптуре. Духовная жизнь родного села Верхние Караковичи была тесно связана с Оптиной Пустынью, и память об общении с оптинскими старцами оказала сильное влияние на становление личности и творчества художника. В 1923 г. С. Т. Конёнков по поручению правительства в составе делегации художников и общественных деятелей уехал в Америку с выставкой работ советских художников и скульпторов, где задержался более чем на 20 лет. Этот период творчества слабо изучен, но именно в это время появляются первые скульптурные работы, изображающие Иисуса Христа. The article is devoted to the study of the creative heritage of the sculptor S. T. Konenkov. Despite the fact that many of his sculptures and graphic works became the subject of scientific analysis and research, some areas of his artistic search have remained unexplored. First of all it concerns Konenkov’s reflections on the New Testament subjects, as well as the creation of the image of Jesus Christ in graphics and sculpture. The spiritual life of his native village Verkhniye Karakovichi was closely connected to Optina Hermitage, and the memory of discussions with the Optina elders had a strong influence on the formation of the artist’s personality and his further work. In 1923, on behalf of the government, S. T. Konenkov, left for America as part of a delegation which organized an exhibition of Soviet artists and sculptors. There he stayed for more than 20 years. That period of his life and work is poorly studied, but it was the time when the first sculptural works depicting Jesus Christ appeared.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Novikov, A. G., and O. I. Goriunova. "Portable Sculptures from Neolithic and Bronze Age Habitation Sites near Lake Baikal." Archaeology, Ethnology and Anthropology of Eurasia (Russian-language). 44, no. 4 (2016): 60–66. http://dx.doi.org/10.17746/1563-0102.2016.44.4.060-066.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Kamalova, Yu B., and G. V. Lomaev. "Information Features for the Computer Classification of Pollen Grains." Intellekt. Sist. Proizv. 16, no. 2 (July 2, 2018): 105. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2018-2-105-112.

Full text
Abstract:
В статье рассмотрены информационные признаки для компьютерной классификации пыльцевых зерен, а также проанализировано их морфологическое строение с рассмотрением геометрических признаков на разных уровнях. В качестве признаков для распознавания выявлены размеры (экваториальный диаметр и полярный радиус и др.), очертания, скульптура, апертура, текстура, полярность пыльцевых зерен. Приведен пример классификации пыльцевых зерен. Были найдены интервалы и количество растений, попадающих в данные интервалы по признакам, - экваториальному диаметру и полярному радиусу. Для экваториального диаметра было выявлено, что максимальное число растений (25 шт.) лежит в диапазоне от 40 до 50 мкм и т. д. По выявленным данным была построена таблица диапазонов экваториального диаметра и количества растений, попадающих в данный диапазон, и диаграмма. Было выявлено, что в диапазон значений полярного радиуса от 0 до 10 мкм не попало ни одного растения, в диапазон от 10 до 20 мкм попало 6 растений, от 20 до 30 мкм - 28 растений и т. д. По выявленным данным была построена таблица диапазонов полярного радиуса и количества растений, попадающих в данный диапазон, и диаграмма.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Slavova, Liubov’. "The Tradition of Classicism and Sculpture of Leningrad — Saint Petersburg: The Sculpture Collection of the State Russian Museum." Actual Problems of Theory and History of Art 5 (2015): 793–800. http://dx.doi.org/10.18688/aa155-8-88.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Легедза, Анна. "ПОРТРЕТИ ФУНДАТОРІВ У ЛЬВІВСЬКІЙ ВІВТАРНІЙ СКУЛЬПТУРІ МЕЖІ XVI – XVIІ СТ.: ҐЕНЕЗА, ІКОНОГРАФІЧНІ, СТИЛІСТИЧНІ ТА ОБРАЗНО-ПЛАСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ." KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 1, no. 8 (July 12, 2021): 51–62. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.1.8.

Full text
Abstract:
Охарактеризовано ґенезу, іконографічні та образно-пластичні особливості вівтарних портретів фундаторів у львівській скульптурі межі XVI–XVII ст. Для вирішення порушених проблем застосовано загально- наукові та спеціальні підходи і методи: порівняльно-історичний, історичної реконструкції, формально-стилістич- ного та іконографічного аналізу. Продемонстровано, що у досліджуваний період зображення колінопреклонених фундаторів, раніше пошире- них в іконописі, фресках, мозаїках, фундаційних таблицях, книжковій мініатюрі, увійшли у скульптурні вівтарі львівських сакральних споруд і набули ренесансних ознак. З’ясовано, що новаційними рисами композицій стали збільшення масштабу колінопреклоненої постаті щодо сакральної, зазвичай христологічної, сцени; увиразнення меморіально-глорифікаційної функції і підпорядкування їй адораційних мотивів; більша образна узагальненість, відтворення індивідуальних та вікових ознак. Відзначено, що композиції з колінопреклоненими постатями у збе- режених львівських вівтарях датовано 1570–1610 рр. – часом посилення нідерландських впливів та окреслення маньєристичних і ранньобарокових стилістичних ознак. Наголошено на значенні вівтарних зображень фундато- рів у становленні портрета як самостійного жанру в польській і львівській скульптурі другої половини XVI – пер- шої половини XVIІ ст.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Fanyuan, Le. "Образы «Божественной комедии» Данте в историко-культурном контексте." Музичне мистецтво і культура 23 (November 30, 2016): 379–88. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2016-23-379-388.

Full text
Abstract:
Целью статьи становится рассмотрение избранных произведений искусства, связанных с творческим воспроизведением образов «Божественной комедии» А. Данте. Методология работы состоит в использовании аналитического, фактологического и исторического методов исследования. Указанный методологический подход позволил выявить имена целого ряда создателей, обратившихся в своем творчестве к сюжетам и образам «Божественной комедии» Данте. Научная новизна. Актуализируется проблема отражения «Божественной комедии» Алигьери Данте в различных видах искусств: к произведению Данте обращались поэты и писатели, скульпторы и художники, а также композиторы. Выводы. Поэты и писатели (О. Шпенглер, О. Мандельштам и др.), скульпторы и художники (Микеланджело, Г. Доре, С. Боттичелли, С. Дали, О. Роден и др.) обычно старались целостно рассматривать произведение Данте. Композиторы – среди них Ф.Лист, П.Чайковский, С.Рахманинов и другие – чаще всего воспроизводили содержание одного и того же фрагмента. Речь идет об интерпретации пятой песни «Ада», когда Данте, сопровождаемый тенью Вергилия, спускается во второй круг Ада.Ключевые слова: Данте, «Божественная Комедия», виды искусства, творческое восприятие, воплощение в поэзии, в литературе, в скульптуре, в живописи, в музыке.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Tkachenko, Sergei B. "Unrealised monumental sculpture as an architectural and artistic component of urban planning concepts on the example of the Bolshoy Moskvoretsky bridge." Journal «Izvestiya vuzov. Investitsiyi. Stroyitelstvo. Nedvizhimost» 10, no. 3 (2020): 470–85. http://dx.doi.org/10.21285/2227-2917-2020-3-470-485.

Full text
Abstract:
Built according to the designs of outstanding architects, bridges constructed in Moscow during the 1930s can be classified as philosophically-meaningful aesthetic structures having the ability to affect both contemporaries and their descendants. The object of the study consisted of the Bolshoy Moskvoretsky bridge, occupying a special urban development position among Moscow's architectural structures due to its location at the crossroads of the central historical and ideological core of the capi-tal. According to the General Plan of 1935, the Moskvoretsky bridge was intended as the most impor-tant of the four priority bridges. The main ideological message assigned to it was to lead to Red Square forming the ideological hub of world communism the cradle of the socialist world with the funerary mau-soleum of the ever-living leader at its centre. The study examines the design stages of the Moskvoretsky bridge during the pre-war period, as well as the creative confrontation in the post-war period between architect A.V. Shchusev and sculptor V.I. Mukhina that characterised the artistic image of the Moskvoretsky bridge. The study is aimed at the examination of incentive grounds for the emer-gence of a plastic solution and the reasons for the incompleteness of an outstanding work by A.V. Schusev. General scientific methods of research (analysis, synthesis), as well as a number of par-ticular scientific methods, such as system-structural, formal-logical, graphical virtual reconstruction, complex research and others, were used in the work. Additionally, an inclusion in scientific research of methodological approaches for studying the consequences of non-implementation of urban planning concepts and projects was performed. The results of the research are presented by the proprietary de-velopment of approaches to adequate methods of determining the potential impact of unimplemented major urban planning projects on the formation of the capital of Russia on the example of the Moskvoretsky bridge.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Кысылбаикова, Марина Ильинична. "Linguistic consciousness of the Sakha language speakers through semantic fields." Вестник Адыгейского государственного университета, серия «Филология и искусствоведение», no. 4(287) (March 15, 2022): 26–32. http://dx.doi.org/10.53598/2410-3489-2021-4-287-26-32.

Full text
Abstract:
В рамках исследования ядра якутского языка автором были проанализированы семантические поля «памятник», «скульптура», «кино», «здоровый образ жизни», «средства массовой информации». Респондентами выступили носители якутского языка, который для них является основным языком общения. Свободный ассоциативный эксперимент, послуживший основным методом для получения реакций на исследуемые семантические поля, доказал эффективность метода при изучении языкового сознания. Полученные результаты позволяют представить примерную структуру якутского языка, которая состоит из ядра и периферий. Исследование языкового сознания путем анализа семантических полей позволяет представить структуру всего языка. As part of the study of the core of the Sakha language, the author analyzed the semantic fields "monument", "sculpture", "movie", "healthy lifestyle", "mass media". The respondents were native speakers of the Sakha language, which is the main language of communication for them. Free associative experiment, which served as the main method for obtaining reactions to the studied semantic fields, proved the effectiveness of the method in the study of linguistic consciousness. The results obtained allow us to present an approximate structure of the Sakha language, which consists of a core and periphery. The study of linguistic consciousness by analyzing semantic fields allows us to represent the structure of the entire language.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Хахула, Любомир, and Василь Ільницький. "МИТЕЦЬ VS АВТОРИТАРНА ВЛАДА: ТВОРЧЕ СЕРЕДОВИЩЕ РАДЯНСЬКОГО ЛЬВОВА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ." Society Document Communication, no. 13 (January 10, 2022): 229–56. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-13-229-256.

Full text
Abstract:
Мета роботи полягає у комплексному дослідженні суспільно-політичних та творчих стратегій львівських митців-скульпторів – майстра української медальєрної пластики Любомира Терлецького та творця монументальної і станкової скульптури Валентина Борисенка – у другій половині ХХ століття. Методологічну основу роботи склали напрацювання в галузях політичної історії, культурної антропології, соціальної історії, мистецтвознавства. Пропоноване дослідження ґрунтується на методологічному принципі «case study», який дозволив застосувати системно-структурний метод до розкриття багатовимірної історії повсякдення – творчого та кар’єрного шляхів львівських скульпторів радянського періоду. Наукова новизна праці полягає в успішному застосуванні мікроісторичного підходу для демонстрації тогочасних опозиційних моделей «творчість-диктатура» та «митець-авторитарна влада», а також способів їх вираження в умовах радянського політико-ідеологічного контролю. Доведено, що львівські митці-скульптори Л. Терлецький та В. Борисенко пройшли відмінний шлях професійного та творчого зростання, й відтак своєю діяльністю виражали різні політичні й культурні горизонти. Висновки. Мистецьке середовище післявоєнного Львова формувалося через активне підпорядкування художньої творчості цілям радянського державно-партійного апарату. Впровадження стилю соціалістичного реалізму вимагало від митців пристосування до примітивних форм вираження ідеологічних постулатів СРСР/УРСР. Залишаючись домінантним напрямом мистецтва, соціалістичний реалізм змушував львівських скульпторів вибудувати індивідуальні стратегії творчості, професійного зростання, взаємовідносин із владою. Любомир Терлецький (1922–1993), будучи замолоду репресованим за активну патріотичну позицію, пройшов випробування радянськими таборами та, після реабілітації, повернувся до творчого життя. Не маючи ілюзій щодо перспектив авторитарного радянського режиму він пізнавав та популяризував тисячолітню історію України. Не лише скульптурною творчістю, але й науковою роботою митець демонстрував незломний характер та переконання про неминучість державно-політичного і культурного відродження українського народу. Автор монументальних та станкових скульптур Валентин Борисенко (1929–1990) увійшов в історію як типовий представник радянської скульптурної школи, майстер, що добре вписувався в накинуту партією «згори» догму соціалістичного мистецтва. Водночас, будучи сформованим у львівській художній традиції (вчителями В. Борисенка були вихованці краківської, празької, римської творчих шкіл), він, через звернення до княжої доби чи народних месницьких характерів XVIII ст., частково відмежовувався від радянських ідеологічних нашарувань. Обравши партійну й адміністративну кар’єру В. Борисенко неодноразово виконував пропагандистські роботи на замовлення партійно-політичних структур.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

ТАРАСЕВИЧ, В. Ф. "ОСОБЕННОСТИ МОРФОЛОГИИ ПЫЛЬЦЫ РОДОВ DICENTRA И DACTYLICAPNOS (FUMARIACEAE) И ИХ РОДСТВЕННЫЕ СВЯЗИ, "БОТАНИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ"." Ботанический журнал, no. 4 (2014): 384–401. http://dx.doi.org/10.1134/s1234567814040028.

Full text
Abstract:
Исследована пыльца 10 видов Dicentra и 5 видов Dactylicapnos с помощью светового и электронных сканирующего и трансмиссионного микроскопов. К роду Dicentra относятся виды D. ochroleuca, D. chrysantha, D. spectabils, D. formosa, D. eximia, D. peregrina, D.pusilla, D. uniflora, D. canadensis, D. cucullaria, a к роду Dactylicapnos - D. grandifoliolata, D. scandens, D. macrocapnos, D. roylei, D. torulosa. Выявлено, что они характеризуются двумя типами апертур (1-й тип 3-бороздный и 2-й тип 6-, 12- и слитно многоруговый), а также разнообразной скульптурой экзины (сетчатой, перфорированной и перфорированно-морщинистой). Особенности пыльцы свидетельствуют, что наиболее примитивными видами являются Dicentra peregrina, D. spectabilis, D. uniflora и D. eximia, которые сочетают в себе такие черты, как 3-бороздность и сетчатую скульптуру, что ставит эти виды в основание изученных родов Dicentra и Dactylicapnos. Самый высокий эволюционный уровень занимает вид Dicentra cucullaria, имеющий слитно многоруговые апертуры и перфорированную скульптуру. Сравнение ультратонкого строения экзины Dicentra c таковой у изученных ранее родов Corydalis и Fumaria показало их большое сходство. Присутствие среди основного типа пыльцы некоторого количества пыльцы с отклонениями в числе и расположении руговых апертур не влияет на таксономическую характеристику вида и позволяет использовать пыльцу при определении ее видовой принадлежности и сравнении с пыльцой других таксонов. Прослежено содержание стерильной и деформированной пыльцы, что характеризует биологическую особенность видов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Sintchouk, Ivan. "Лита копія медалі Моріца Саксонського з-під м. Кобріна Брестської обл., Республіки Білорусь." Ukrainian Numismatic Annual, no. 1 (December 21, 2017): 122–31. http://dx.doi.org/10.31470/2616-6275-2017-1-122-131.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена атрибуції, що знайдена в Брестській обл. Республіки Білорусь, – литій копії медалі Моріца Саксонського з використанням її як заготовки для дукача. Етнографи Російської імперії відносять землі нижче Баранович до українських етнічних земель: межа проходить із заходу на схід між Брестом і Бєлостоком, Кобрином і Волковиськом, Пинськом і Слонимом. Місце знахідки – в межах ареалу української матеріальної культури. Герман Моріц (1696–1750) – позашлюбний син короля Речі Посполитої Августа II, французький військовий і державний діяч, військовий теоретик, генеральний маршал Франції. TPQ медалі визначається як 1777 р., оскільки на реверсі зображена скульптурна група мавзолею в кірсі Сен-Тома, скульптора Жана-Батіста Пигаля (1714–1785). Робота над мавзолеєм закінчилася у 1777 р., тоді ж, 20 серпня, із Страсбурзького собору була урочисто перенесена труна з прахом маршала. У другій половині 19 ст. на більшій частині території України дукачі як елемент матеріальної культури починають вироджуватися. Виходячи з відомих на сьогодні даних, артефакт слід датувати останньою чвертю 18 – першою половиною 19 ст.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Аманжолова, Дина, and Dina Amanzholova. ""The only beauty is truth that become visible" (Urban sculpture as the factor of ethnical and civil identity construction in post-Soviet societies)." Service & Tourism: Current Challenges 7, no. 4 (December 24, 2013): 18–28. http://dx.doi.org/10.12737/1867.

Full text
Abstract:
Author presents comparative analysis of urban sculpture in Kiev and Astana as important factors for construction of ethnical and civil identity in post-Soviet reality. Particular attention is paid to disbalance and continuity of present life with Soviet past, specifi cs and contradiction of ethno-social and cultural politics of Ukraine and Kazakhstan, sculpture plastics as the element of modern urban area for basic components of public conscience formation and value reference points of complex system of self-identifi cation in post-Soviet societies.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography