Relevant bibliographies by topics / Сократ / Journal articles
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Сократ.

Journal articles on the topic 'Сократ'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Сократ.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Кирилл Евгеньевич, Прокопов. "Сократ, ученик Пифагора". Платоновские исследования, № 11(02) (26 грудня 2019): 99–116. http://dx.doi.org/10.25985/pi.10.2.05.

Full text
Abstract:
В статье рассматривается гипотеза о возможном пифагореизме исторического Сократа. Известно, что Сократ в диалогах Платона высказывает пифагорейские идеи, которые принято считать выражением мыслей самого Платона о пифагореизме. В качестве независимого от Платона источника берутся «Облака» Аристофана. Вопреки распространенному тезису, Сократ в «Облаках» не является собирательным образом интеллектуала своего времени. Сопоставление «Облаков» с «Федоном» показывает, что между двумя образами Сократа есть несколько точек соприкосновения. Во-первых, обывательский взгляд Аристофана на Сократа и его шко
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Ільїна, О. В. "ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ПОРТРЕТНИХ ХАРАКТЕРИСТИК СОКРАТА В ПОВІСТІ Ю. М. МУШКЕТИКА". Nova fìlologìâ, № 86 (15 грудня 2022): 61–67. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2022-86-9.

Full text
Abstract:
У статті репрезентовано особливості мовної реалізації образу давньогрецького філософа Сократа у повісті Ю.М. Мушкетика «Смерть Сократа» з позицій теорії множинних світів. Зокрема, увагу зосереджено на портретних характеристиках персонажа як важливого складника персонажного можливого світу. Дослідження засноване на уявленні про персонажний світ як про підвид художнього можливого світу. У межах персонажного світу виокремлюємо деонтичну та аксіологічну модальності. Зовнішність персонажа, його портретні характеристики відносимо до складників аксіологічної модальності. Встановлено, що аксіологічна
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Галанин, Рустам Баевич. "Рецепция образа Сократа в философии ранней Стои: критический взгляд". Платоновские исследования 1, № 22(22) (2025): 95–117. https://doi.org/10.25985/pi.22.1.06.

Full text
Abstract:
Этика Стои выработала настолько непосильный для достижения идеал мудреца, что даже Сократ не смог бы его реализовать, или, если сказать иначе, именно потому, что Сократ, который, будучи признанным мудрейшим из греков самим Дельфийским оракулом, сам постоянно искал того, кто был бы мудр, и так и не нашел, именно поэтому стоики не могли позволить себе провозгласить кого-либо мудрецом, не запятнав в то же время священную память о Сократе. Уж если Сократ не позволял себе считать себя мудрым, то кто в здравом уме отважится дерзнуть на такую прокламацию? Статья посвящена рецепции образа Сократа в ра
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Абдула, Андрій. "Проблема Сократа : класичні стратегії розв’язання та їх аналітичні інтерпретації в дослідженнях К. Поппера та Г. Властоса." Actual Problems of Mind, № 23 (17 грудня 2022): 32–46. http://dx.doi.org/10.31812/apm.7626.

Full text
Abstract:
Проблема Сократа – одна з давніх філософських проблем. Сократа називають «засновником Західної філософії» та «першім справжнім філософом», але, можливо, той Сократ, якого ми знаємо, був лише літературним персонажем у діалогах Платона. Навіть його сучасники не могли однозначно відповісти на запитання «ким був Сократ насправді?» Три найближчих до нього античних автори, твори яких зберіглися – Арістофан, Ксенофонт та Платон, давали йому суперечливі характеристики, а більш пізні автори довільно використовували його образ.
 Водночас, дослідники не полишали спроб відтворити «історичного Сократа
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Шевцов, Константин Павлович. "A Man of the Golden Age: Socrates in the Dialogues of Plato." Платоновские исследования 2, no. 13 (2020): 69–91. http://dx.doi.org/10.25985/pi.13.2.03.

Full text
Abstract:
В статье фигура Сократа в платоновских диалогах рассматривается как попытка осмысления Платоном сократовского отношения к смерти. В «Апологии» смерть понимается как решающее испытание, которое должно показать верность Сократа избранному им способу мышления и общения с собеседниками. Верность себе вплоть до смерти учреждает собственный смысл, который понимается как выражение божественного предназначения. В «Федоне» Платон дает двойное истолкование этому предназначению: доказательства бессмертия души дают логическую его трактовку, но они составляют лишь введение к описанию молчания Сократа как т
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Елена Валентиновна, Алымова. "Два «Пира»". Платоновские исследования, № 12(01) (28 червня 2020): 125–40. http://dx.doi.org/10.25985/pi.12.1.05.

Full text
Abstract:
Статья продолжает ряд актуальных в настоящее время исследований, посвященных так называемому «сократовскому вопросу». Сократ - философ par excellence. Так его трактует классическая традиция, спорить с которой автор не берется, но предлагает рассмотреть эту загадочную фигуру в контексте, который редко удостаивается внимания в историко-философской перспективе, - в контексте сократических сочинений Ксенофонта. При этом автор статьи весьма скептически относится к возможности отыскать так называемого «исторического» Сократа - речь, скорее, идет о представлении еще одного «литературного» Сократа. Ди
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Ирина Александровна, Протопопова. "Сократ как «сущность» и «метод»: трансцендирование". Платоновские исследования, № 12(01) (28 червня 2020): 110–24. http://dx.doi.org/10.25985/pi.12.1.04.

Full text
Abstract:
Статья продолжает тему «Сократ как сущность и метод», где платоновский Сократ рассматривается не как персонаж, а как «прием», с помощью которого Платон показывает продвижение сознания по ступеням, описанным, в частности, в «разделенной Линии» (R. 509-511). В первой части было показано, как через фигуру Сократа реализуются эленхос и апория: благодаря испытанию собеседники, включая самого Сократа, попадают в тупик, относящийся не только к предмету вопрошания, но и к самим вопрошающим. Негативность, требующая дальнейших разысканий, приводит к необходимости выхода за пределы любых образов и мнений
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Ирина Александровна, Протопопова. "Сократ как «сущность» и «метод»: эленхос и апория". Платоновские исследования, № 11(02) (26 грудня 2019): 83–98. http://dx.doi.org/10.25985/pi.10.2.04.

Full text
Abstract:
«Сократический вопрос» заключается в том, что исходя из дошедших до нас источников найти «исторического» Сократа весьма затруднительно. «Сократы» Платона, Ксенофонта, Аристоксена сильно отличаются друг от друга, но и в рамках сочинений одного автора - Платона - Сократ предстает очень разным: ироник, моралист, гибрист, «законник», майевтик, резонер, апоретик, учитель, софист, мистагог и т.д. В статье выдвигается гипотеза, что Сократ в целом в разных диалогах воплощает движение от сферы к сфере в свете четырехчастного строения сущего в «разделенной Линии» (R. 509-511), представляя собой некую ди
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Галанин, Рустам Баевич. "Gods and the Demons in Socrates’ Religion." Платоновские исследования 1, no. 18(18) (2023): 11–46. http://dx.doi.org/10.25985/pi.18.1.01.

Full text
Abstract:
В научной литературе давно идет дискуссия по поводу того, чем являлся даймоний Сократа, как его интерпретировать, как он коммуницировал с Сократом и прочее. Господствующей многие годы в науке интерпретацией был рационалистический подход, предложенный Грегори Властосом и Мартой Нуссбаум, которые полагали, что Сократ говорил о даймонии в ироническом смысле, тогда как на самом деле это был голос разума или рациональная интуиция. Кристофер Риви предложил так называемый подход, который заключался в том, что Сократ нерефлексивно и мгновенно реагирует на указания даймония, потому что теоретически пос
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Соболєвський, Я. А. ""Американський Сократ": практична філософія Вільяма Пенна". Гуманітарні студії, Вип. 29 (2017): 149–56.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Соболєвський, Я. А. ""Американський Сократ": практична філософія Вільяма Пенна". Гуманітарні студії, Вип. 29 (2017): 149–56.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Беспалов, І. О. "Сократ - його філософія та діалогічний метод". Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: "Теорія культури і філософія науки", вип. 59 (2019): 34–40.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Дьяковська, Галина Олександрівна, Ольга Георгіївна Алієва та Сергій Сергійович Копійко. "Метафізика педагогічних технологій в працях давньогрецьких філософів класичного періоду". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 1, № 1 (111) (2025): 38–47. https://doi.org/10.33216/2220-6310/2025-111-1-38-47.

Full text
Abstract:
У статті розглянута педагогічна спадщина видатних представників давньогрецької філософії классичного періоду (Сократ, Платон, Арістотель) та проаналізовані можливості впровадження її найефективніших технологій в теорію і практику сучасного освітньо-виховного процесу. Автором надається вичерпна характеристика підходів античних мислителів до проблеми виховання підростаючого покоління, виходячи з їх світоглядних та загально філософських засад. Самопізнання та запитальний метод Сократа, систематичність та суспільна спрямованість педагогіки Платона, Арістотелівська увага до розвитку природних здібн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Streltsov, Alexey. "Which Socrates? “Supplement to the Memorabilia of the Blessed Socrates”." Respublica Literaria 5, no. 3 (2014): 49–66. http://dx.doi.org/10.47850/rl.2024.5.3.49-66.

Full text
Abstract:
Provided is translation into Russian as well as commentary of the J. G. Hamann’s treatise «Supplement to the Memorabilia of the Blessed Socrates» (Beylage zun Denkwürdigkeiten des seligen Sokrates) of 1773, which up to this time has not received sufficient treatment in the historical-philosophical research. This work represents concluding part of Hamann’s trilogy of sorts, which began with «Socratic Memorabilia» of 1759 and «Clouds» of 1760. The treatise deals with Socratic perspective and interpretation of the character of Socrates in the context of the Enlightenment project. In this work Ham
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

БЛОХА, Ярослав Євгенійович. "КАТЕГОРІЯ «СПРАВЕДЛИВІСТЬ» В АНТИЧНІЙ ФІЛОСОФІЇ ПЕРІОДУ ВИСОКОЇ КЛАСИКИ". Філософські обрії, № 36 (19 грудня 2016): 79–87. https://doi.org/10.5281/zenodo.208942.

Full text
Abstract:
<em>У статті розкрито зміст категорії «справедливість» у вченнях Сократа, Платона і Арістотеля. Визначено, що Сократ, вважав несправедливість неприродною, оскільки вона, на його думку,є</em> <em>плодом незнання і помилок.</em> <em>У Платона справедливість виражається у відданості всіх</em> <em>станів (одні – займаються науками і управляють державою, інші –</em> <em>сумлінно виконують закони і хоробро боронять батьківщину, треті – піклуються про необхідні запаси та коряться правителям) своїй справі, в тому, щоб кожен виконував свої обов›язки, що говорить</em> <em>про те, що справедливість не мо
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Ирина Николаевна, Мочалова. "Философия Сократа: формирование и трансформация советского канона". Платоновские исследования, № 12(01) (28 червня 2020): 141–58. http://dx.doi.org/10.25985/pi.12.1.06.

Full text
Abstract:
Статья посвящена анализу трансформации образа Сократа в контексте советской идеологии. Фигура Сократа рассматривается в качестве своеобразного маркера смены идеологических парадигм и связанного с этими процессами изменения историко-философского канона. Выделяются три периода советской рецепции образа и учения Сократа: 1) 20-е годы; 2) 30-50-е годы и 3) 60-80-е годы XX века. В качестве репрезентативных текстов первого периода рассматриваются работы о Сократе С.А. Жебелёва (1923), К.И. Сотонина (1925) и В.К. Сережникова (1929). Отсутствие заданного канона позволяет каждому из авторов реализовать
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Сковронський, Д. М. "ФЕНОМЕН СОЦІАЛЬНОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ У ТВОРЧОСТІ ФІЛОСОФІВ АНТИЧНОСТІ". Знання європейського права, № 2 (29 червня 2021): 26–29. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i2.198.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто феномен соціальної справедливості, що допомагає глибше зрозуміти сутність кожної епохи й її соціальних перетворень. Жодне політичне та ідеологічне спрямування не може обійти поняття справедливості, щоб не визначити свою точку зору з даного питання. Складність соціальних відносин у сучасному суспільстві підвищила увагу до питання справедливості.&#x0D; Ми стоїмо перед необхідністю, опираючись на позитивні тенденції минулого, відкинути все застаріле і здійснити реальні кроки на шляху модернізації суспільства. Тому варто надати йому форм, що відповідають сучасним об’єктивним ін
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Pietras, Alicja, and Pylyp Bilyi. "Wasyl Sezemann: Sokrates i problem samopoznania." Kultura i Wartości, no. 30 (March 25, 2021): 5. http://dx.doi.org/10.17951/kw.2020.30.5-44.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Surikov, Igor E. "SOCRATES AND THERAMENES." RSUH/RGGU Bulletin. "Literary Theory. Linguistics. Cultural Studies" Series, no. 2 (2024): 61–76. http://dx.doi.org/10.28995/2686-7249-2024-2-61-76.

Full text
Abstract:
In Diodorus’ work, there is a piece of evidence (dating to 404– 403 B.C.), which has no corroborating parallels in other sources and so is often considered not authentic. According to that author, when in Athens during the period of the Thirty regime a conflict occurred between Critias, the leader of extreme oligarchs, and Theramenes, the leader of moderate ones, and the latter was executed as a result of that conflict, Socrates tried (although without success) to come to his aid. There are no other data on friendly relations between the philosopher and the politician in the sources. The artic
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Саркисян, А. С. "О необходимости создания серий океанографических климатических расчетных атласов (СОКРАТ)". Океанология 56, № 5 (2016): 677–82. http://dx.doi.org/10.7868/s0030157416050129.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Наумова, У. О., Л. В. Наумова, І. П. Савченко, Т. І. Крицький та Ю. В. Бойко. "Етичні погляди з часів античності та сьогодення". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 4 (14 грудня 2022): 43–46. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2022.4.13168.

Full text
Abstract:
Резюме. У статті наведено погляд на етику стародавніх філософів з кінця VII ст. до н. е. до початку VІ ст. н. е. Багато мислителів не лише вирішували філософські проблеми, а й займалися медичною приктикою. У розв’язанні моральної проблематики античні греки спиралися на реальний ґрунт людських стосунків і зосереджували увагу на самореалізації творчого потенціалу людини у нинішньому, а не у потойбічному світі. Сам феномен моральності вважався привілеєм людей, оскільки боги – вічно юні, безсмертні, а отже, не переобтяжені необхідністю вибирати вчинки та нести за них моральну відповідальність. Мин
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Колесников, Илья Дмитриевич. "К вопросу об авторстве идеи «уподобления богу» (Stob. 2.7.3f)". Платоновские исследования 1, № 22(22) (2025): 179–97. https://doi.org/10.25985/pi.22.1.10.

Full text
Abstract:
Стобей (2.7.3f) цитирует сочинение «О телосе», в котором сказано, что платоновскую идею «уподобления богу» (ὁμοίωσις θεῷ) предвосхитили Сократ, Пифагор и Гомер. Гомеровская формула ἴχνια βαῖνε θεοῖο не может претендовать на статус источника платоновского учения. Затем автор «О телосе» обращается к «Пифагоровой» формуле ἕπου θεῷ, однако первое упоминание этой формулы в лучшем случае принадлежит Дикеарху, и обычно ее приписывали не Пифагору, а «семи мудрецам». На пифагорейский исток идеи уподобления богу может указывать другая формула: ἀκολουθεῖν τῷ θεῷ; но у нас нет оснований отнести ее к пифаг
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Takhtajan, S. A. "Socrates, both polite and not so." Indo-European Linguistics and Classical Philology, no. 26 (2022): 1112–23. http://dx.doi.org/10.30842/ielcp230690152672.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Мамбетова, А. А., та А. А. Чечулин. "Экономические воззрения философов классической античности". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 86, № 4 (2022): 111–15. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-06-2022-170.

Full text
Abstract:
Научная статья посвящена анализу философских мыслей классиков античной философии, которые поднимают ценностные, социально-нравственные фундаментальные проблемы в сфере экономики. Такие древнегреческие философы, как Сократ, Платон, Ксенофонт и Аристотель стояли у истоков развития экономической науки, они старались определить, что из себя представляет "богатство", "экономика", "деньги" — эти и другие важнейшие экономические категории, на которых и строится экономическая наука. Воззрения некоторых мыслителей классического периода остаются актуальными и дискуссионными по настоящее время.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Elbakyan, Alexandra A. "Open Use of Reason: Socrates and Kant." Kantian journal 42, no. 4 (2023): 11–34. http://dx.doi.org/10.5922/0207-6918-2023-4-2.

Full text
Abstract:
Kant is compared with Socrates because the two philosophers have much in common. Both thinkers were central figures in their time. Kant revolutionised the philosophy of the modern period dealing with questions of ethics and epistemology; Socrates brought about a similar revolution in ancient Greek philosophy. The image of Socrates continues to inspire modern scholars, the main features of this image being rationality and publicity. Socrates is seen as an arch-rationalist and the founder of science and philosophy as a whole. Besides, he practised philosophy publicly, being an antipode of anothe
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Садовничий, В. А., М. И. Панасюк, В. М. Липунов та ін. "Мониторинг природных и техногенных космических угроз: результаты миссии Ломоносов и проект Универсат-СОКРАТ". Космические исследования 57, № 1 (2019): 46–56. http://dx.doi.org/10.1134/s0023420619010102.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Луковская, А. И. "Политические и правовые учения эпохи античной классики (середина V—IV в. до н.э.): Сократ". История государства и права, № 14 (2008): 30–32.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Нұрышева, Гүлжихан, та Бану Қалдаева. "ЕЖЕЛГІ ГРЕК ФИЛОСОФИЯСЫНДАҒЫ ГЕНДЕРЛІК ТЕҢДІК ИДЕЯСЫ". Al-Farabi 4, № 72 (2020): 50–61. http://dx.doi.org/10.48010/2020.4/1999-5911.05.

Full text
Abstract:
Мақалада ежелгі Грекияның философиялық дүниетанымындағы гендерлік теңдік идеясына тарихи-философиялық талдау жасалады. Антикалық кезеңдегі гендерлік қатынастардың қалыптасуының реті анықталады. Пифагор, Сократ, Платон, Аристотельдің концепциялары сыни талдауға түседі. Зерттеуде сол кезеңдегі негізгі философиялық дәстүрлер белгіленеді. Махаббат, достық, рухани бірлік мәселелеріне ерекше көңіл бөлінеді. Антикалықтың классикалық кезеңіндегі әйелдердің жағдайы қарастырылады. Аристотельдің таптық және гендерлік құлдықты идеологиялық ақтауы, Платонның табиғатынан әйел мен еркектің теңдік идеясы және
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Крижановська, Тетяна Олександрівна. "ОСОБЛИВОСТІ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ В АНТИЧНІЙ ФІЛОСОФСЬКІЙ ДУМЦІ ПЕРІОДУ КЛАСИКИ". Culturological Almanac, № 2 (19 вересня 2023): 185–90. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2023.2.25.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена розгляду критичного мислення як феномену, основні особливості якого, як показано в цій роботі, склались у період класичного періоду античної філософії. Філософське визначення критичного мислення постає у вигляді складного комплексного завдання. Можемо говорити про три точки уваги: перша – операціональна; критичне мислення має бути раціональним, логічно обґрунтованим, цілеспрямованим; друга – аксіологічна, має бути готовність людини до критичного перегляду своїх глибинних ціннісних переконань та світоглядних настанов; третя – соціальна, можливість доводити свою думку, не завжд
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Vandzhurak, R. "Socrates and Ukrainian Jurisprudence: Preconditions, Present Influence and Future." Fìlosofs׳kì ta metodologìčnì problemi prava 21, no. 1 (2021): 47–53. http://dx.doi.org/10.33270/02212101.47.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Протопопова, Ирина Александровна. "Socrates and Imitators: Plato’s “Mimetic” and “Authentic” Subjects." Платоновские исследования 2, no. 19(19) (2023): 81–96. http://dx.doi.org/10.25985/pi.19.2.03.

Full text
Abstract:
Статья продолжает исследование автором проблемы субъекта в античной философии. В предыдущей статье, «„Отсутствующая река“ и „невозможный пловец“» (2023), на материале диалога «Теэтет» было показано, как логика софистов приводит к парадоксам: если всё движется обоими основными видами движения (изменение и перемещение), то нет ни «субстанции» изменения, ни «субъекта» его фиксации; в таком случае нельзя говорить о человеке как «мере всех вещей». В «Теэтете» Платон показывает, что для существования субъекта познания необходимо измерение, которое мы могли бы назвать , или . В новой статье речь идет
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Magomedov, K. M. "Was Socrates illiterate or about the specifics of humanitarian knowledge." Herald of Dagestan State University 33, no. 1 (2018): 109–16. http://dx.doi.org/10.21779/2500-1930-2018-33-1-109-116.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Ishchenko, Nina S. "Porfiry Petrovich as Socrates in the Plot of Crime and Punishment." Dostoevsky and World Culture. Philological journal, no. 2 (22) (2023): 45–56. http://dx.doi.org/10.22455/2619-0311-2023-2-45-56.

Full text
Abstract:
The important role of dialogism in Dostoevsky’s work makes it possible to turn to the philosophy of Plato, another recognized master of philosophical dialogue, for the analysis of his characters. In the twentieth century, the dramatic paradigm of the study of Platonic philosophy is actively developing, and special attention is paid to the characters involved, time, place, and circumstances of the dialogues, as a possibility to better understand the depth of Plato’s thought. The same approach is used in the article to read the behavior of the characters in Crime and Punishment. In this piece of
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Naranovich, Stanislav V. "W.K.C. Guthrie. A History of Greek Philosophy. Vol. 3. The Fifth-Century Enlightenment." History of Philosophy Yearbook 27 (December 28, 2022): 449–57. http://dx.doi.org/10.21146/0134-8655-2022-37-449-457.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Zvonska, Lesia. "TRANSLATION OF THE CHAPTER OF DIOGENES LAERTIUS' WORK "LIVES OF THE EMINENT PHILOSOPHERS": SOCRATES." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies, no. 32 (2022): 101–7. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2659.2022.32.20.

Full text
Abstract:
The publication presents a translation from the ancient Greek into Ukrainian of the second chapter of the historico-philosophical work of the Hellenistic doxographer Diogenes Laertius "Lives of the Eminent Philosophers"; the section is dedicated to the biography of Socrates. The text is preceded by a summary of translator's intentions, complexities and their solutions. The work of Diogenes Laertius is translated into Ukrainian for the first time.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Tsimbalyuk, Vitaliy. "Is Socrates a scholar and educator of public law in Ukraine?" Public Law, no. 35 (2019): 138–46. http://dx.doi.org/10.37374/2019-35-15.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Стрельцов, Алексей Михайлович. "Epistemological Triad in the Socratic memorabilia of J.G. Hamann." Платоновские исследования 2, no. 19(19) (2023): 118–43. http://dx.doi.org/10.25985/pi.19.2.05.

Full text
Abstract:
В дебютном сочинении 1759 г. «Сократические достопамятности» () кенигсбергский литератор Иоганн Георг Гаман, использовав «метасхематический» метод непрямой коммуникации, предпринял попытку интерпретации сократического незнания в целях апологетики собственного мировоззрения перед рижским предпринимателем И.К. Беренсом и философом И. Кантом. Гаман предложил трактовку, достаточно сильно расходившуюся с общепринятым в 18-м веке образом Сократа, которого полагали «человеком разума» . Парадокс провозглашения Пифией мудрейшим человека, который сказал о себе, что «ничего не знает», выявляет принцип ед
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

С.А., Жигач, Архипов Д.Г., Вожаков И.С., Лежнин С.И. та Усов Э.В. "Реализация библиотеки свойств пара натрия на основе формуляцииs(p,h) в теплогидравлическом модуле интегрального кода СОКРАТ-БН". Теплоэнергетика 2013, № 4 (2013): 69–72. http://dx.doi.org/10.1134/s0040363612110161.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Pichugina, Victoria. "Ancient Greek theater as a school for the city: why Socrates was not a theatergoer." Hypothekai 8 (May 2024): 36–54. http://dx.doi.org/10.32880/2587-7127-2024-8-8-36-54.

Full text
Abstract:
The article explores the phenomenon of ancient Greek theater, portraying it as a unique space where an entire cityscape unfolded before the eyes of thousands of spectators. Despite its mesmerizing effect, there's ongoing debate about its educational impact. In the first part of the article, sources are analyzed in which ancient authors argue for or against the notion that the theater, for which Aeschylus, Sophocles, and Euripides composed, and which was occasionally attended by Socrates, could serve as a kind of school for adults and adolescents. Plato's dialogues, featuring Socrates as the ce
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Lyubiviy, Yaroslav. "Формування поняття рефлексії як механізму самоорганізації ідентичності в античній філософії". Multiversum. Philosophical almanac, № 1-2 (17 травня 2019): 3–30. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2019.1-2.01.

Full text
Abstract:
Формування рефлексії як схеми мислення та тригера практичної дії у стародавньому світі було важливим чинником виникнення феномена «вісьового часу» (К.Ясперс). У цей період виникли мораль як рефлексія та регулятор вольової діяльності, логіка як рефлексивне відслідковування істинності руху думки, демократія як рефлексивне взаємовизнання громадянами гідності один одного, монотеїстичні релігії (юдаїзм, брахманізм, веданта, християнство, деякі школи будизму), а також класична філософія. Рефлексія як компонент самосвідомості стала важливим механізмом самоорганізації ідентичності, починаючи з вісьово
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Verlinsky, A. L. "Socrates on the need for convention in Plato’s Cratylus (431 d 1 – 435 c 9)." Indo-European linguistics and classical philology 27 (2023): 227–58. http://dx.doi.org/10.30842/ielcp230690152717.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Сапожникова, Мария Григорьевна. "Император Маркиан – продолжатель Феодосия II или новатор?" Via in tempore. История. Политология 49, № 3 (2022): 528–34. http://dx.doi.org/10.52575/2687-0967-2022-49-3-528-534.

Full text
Abstract:
Император Маркиан имел высокую оценку своей деятельности в сочинениях византийских историков, таких как Эрмий Созомен, Сократ Схоластик, Феофан Исповедник и др. В их трудах он описывался как идеальный правитель, сопоставляемый с Константином Великим. Долгое время этого же мнения придерживались и многие последующие исследователи Поздней античности, которые считали эпоху Маркиана «золотым веком» Византии, а деятельность его предшественника Феодосия Младшего – безрезультатной. Однако в последнее время в историографии происходит обратный процесс – снижение оценки эпохи Маркиана, – который отражает
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Матвєєв, Сергій, Наталія Крушинська та Кирило Краснянський. "Спорт військовослужбовців, які зазнали поранення під час бойових дій: стан, проблеми, перспективи". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 4 (4 травня 2022): 3–7. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.4.3-7.

Full text
Abstract:
Анотація. Разом із демократичними зрушеннями, що відбуваються у сучасному суспільстві, на жаль, не припиняються війни та локальні військові конфлікти, які суттєво збільшують кількість військовослужбовців, котрі зазнають поранень або серйозних травмувань під час бойових дій. Ефективним фактором їх реабілітації і подальшої соціалізації виступає спорт. Про позитивний вплив фізичних вправ на відновлення здоров’я військових висловлювались Сократ, Гіппократ, Геродот та інші видатні постаті Стародавньої Греції. Відомо, що лікар Олександра Македонського успішно відновлював дієздатність воїнів спеціаль
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Lazarenko, I. S. "Феномен соціальної допомоги в гуманітарному знанні: ретроспективний аналіз". Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, № 9(137) (2016): 14. http://dx.doi.org/10.15421/171673.

Full text
Abstract:
Проведений ретроспективний аналіз феномена «соціальна допомога» дозволяє продемонструвати, що даний соціальний феномен має давню традицію наукового вивчення. З’ясовано теоретичні засади розуміння даного феномена в руслі різних соціо-гуманітарних наук. Виявлено, що основи дослідження соціальної допомоги як суспільного феномена закладено філософами (Сократ, Платон, Аристотель). Охаректеризовано сутність соціальної допомоги з позицій культурологічної (К. Леві-Стросс, К. Поланьї, Б. Малиновський), правової (Д. Гом’єн, Д. Харріс, Дж. Зваак), політологічної (Г. Еспинг-Андерсен, О. фон. Бісмарк, У.Бе
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Ахмедов, И. С., К. С. Долганов, Н. И. Рыжов, Д. Ю. Томащик та А. Е. Киселев. "Обобщение результатов расчетно-экспериментальных исследований повторного залива ТВС водой в поддержку моделирования тяжелых аварий с помощью программы для ЭВМ СОКРАТ". Теплоэнергетика, № 11 (2024): 48–58. http://dx.doi.org/10.56304/s0040363624700334.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Мирзоян, Ванане. "ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ КОНЦЕПЦИИ ДЕТЕРМИНАЦИИ ПСИХОСОМАТИЧЕСКИХ РАССТРОЙСТВ: ОТ ТЕОРИИ К ПРАКТИКЕ". Modern Psychology 8, № 1(16) (2025): 75–86. https://doi.org/10.46991/sbmp/2025.8.1.075.

Full text
Abstract:
В последние годы резко увеличилось число больных страдающих психосоматическими расстройствами, об этом свидетельствуют как врачи, так и психологи и психотерапевты. Психосоматические расстройства представляют собой сложные и многогранные явления, в основе которых лежат как психологические, так и соматические процессы. Исторически различные исследователи предложили множество моделей и концепций, пытаясь объяснить взаимосвязь между психическими состояниями и физическими симптомами. Так, например в V веке до нашей эры Сократ утверждал, что не существует телесной болезни, отдельной от душевной, а П
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Галанин, Рустам Баевич. "The Rhetorical Dimension of Plato’s." Платоновские исследования 2, no. 13 (2020): 92–112. http://dx.doi.org/10.25985/pi.13.2.04.

Full text
Abstract:
В диалоге «Лисид» Сократ беседует с самыми юными героями всего корпуса платоновских сочинений - с Лисидом и Менексеном, которым примерно 11-12 лет. Беседа эта ведется для того, чтобы показать влюбленному в Лисида юноше Гиппоталу, как нужно разговаривать со своим возлюбленным, чтобы не навредить ни себе, ни ему, т.е. речь о том, как нужно пользоваться риторическим инструментарием. Как и в диалоге «Федр», в «Лисиде» в начало дискуссии, посвященной любви, дружбе и желанию, положено очищение риторики от сиюминутного и эгоистического блага, которое имеет в виду Гиппотал, когда, пользуясь различными
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Bedretdinov, M., and O. Stepanov. "KORSAR/GP AND SOCRAT/V1 CODES’ VALIDATION FOR THE LOSS OF COOLING AT SPENT FUEL POOL CONDITIONS." PROBLEMS OF ATOMIC SCIENCE AND TECHNOLOGY. SERIES: NUCLEAR AND REACTOR CONSTANTS 2021, no. 3 (2021): 213–26. http://dx.doi.org/10.55176/2414-1038-2021-3-213-226.

Full text
Abstract:
The results of experiments on boiling off a coolant in the assembly of rods ADELA-2 and ALADIN test facility were considered in the article. During the work, the ADELA-2 and ALADIN test facilities were simulated using the KORSAR/GP and SOCRAT/V1 thermal-hydraulic codes. The effect of the degree of spatial discretization on the calculation results was estimated and it was shown that the results of the calculated data are in acceptably good accordance with the experimental data. The results obtained demonstrate insignificant errors in determining the time of uncovering the rods and reaching the
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Lyubiviy, Yaroslav. "Ідентичність як предмет практичної філософії". Multiversum. Philosophical almanac, № 1-2 (25 березня 2019): 3–23. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2018.1-2.01.

Full text
Abstract:
Останніми роками у світі прискорюється процес заміщення старих технологій на сучасні, пов’язані насамперед з відновлювальною енергетикою та штучним інтелектом, що неминуче призведе до перевороту у суспільних відносинах та до кардинальних змін у ідентичності. Реструктуризація ідентичності веде і до зміни практичних орієнтацій суб’єктів, до переосмислення ними власного місця у світі та взаємовідносин з Іншими. За антропним принципом науки, поза іншим, будь-яка система за посередництвом самореферентних процесів прагне самоорганізуватися з метою самозбереження та передбачає існування Спостерігача.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Прянишников, А. И., И. Н. Смит, А. Ф. Мельник, and А. А. Зеленов. "Winter Wheat Varieties Responsiveness on the Intensity of Their Cultivation Level Assessment." Научно-агрономический журнал, no. 2(121) (June 26, 2023): 28–33. http://dx.doi.org/10.34736/fnc.2023.121.2.005.28-33.

Full text
Abstract:
Актуальность темы связана с необходимостью составления индивидуальной сортовой технологии, адаптированной к различным почвенным и погодно-климатическим условиям того или иного региона и округа страны за счет применения новых средств защиты растений и удобрений. При отборе перспективных сортов решается задача по выявлению их индивидуальных особенностей, в том числе и по реакции на факторы интенсификации. Изучалась отзывчивость экспериментального материала озимой пшеницы 12 сортов на интенсивность возделывания, которая складывалась из применяемых новых систем защиты растений, уровня минерального
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography