Academic literature on the topic 'Соціально-психологічна адаптація'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Соціально-психологічна адаптація.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Соціально-психологічна адаптація"
1
Труляєв, Р. О. "СТИЛЬ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ЯК ФАКТОР СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ." Educational Dimension 29 (May 19, 2022): 387–95. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4975.
Full textAbstract:
Розкрито поняття «соціально-психологічна адаптація» та «професійна адаптація». Теоретично обґрунтовано вплив стилю саморегуляції на соціально-психологічну адаптацію працівників виробничих підприємств. Висвітлено матеріали дослідження впливу індивідуальних особливостей саморегуляції на соціально-психологічну адаптацію і професійну ефективність. Доведено, що стиль саморегуляції, характеризуючи особливості функцій планування, моделювання, програмування, оцінки результатів, визначає через них організацію і управління цілеспрямованою діяльністю, що безпосередньо беруть участь в адаптації до соціальних і операціональних умов праці.
2
Пенькова, Наталя, and Вікторія Шевченко. "Проблеми соціально-психологічної адаптації курсантів національної гвардії України до навчання." Збірник наукових праць: психологія, no. 24 (December 23, 2019): 112–20. http://dx.doi.org/10.15330/psp.24.112-120.
Full textAbstract:
У статті розкрито поняття «адаптація», «соціально-психологічна адаптація», «професійна адаптація». Проаналізовано основні підходи до виокремлення основних проблем соціально-психологічної адаптації. Розглянуто етапи соціально-психологічної адаптації. Описано етапи адаптації які притаманні саме курсантам. Виділено зовнішні та внутрішні фактори професійної адаптації. Перераховано складові професійної адаптації. Зроблено висновки в яких висвітлено основні проблеми, які заважають курсантам швидко адаптуватися до умов навчання.
3
Проценко, І. І. "ПРОФЕСІЙНА АДАПТАЦІЯ УЧИТЕЛІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ: ЧИННИКИ ВПЛИВУ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 100, no. 1 (April 28, 2021): 147–54. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-100-1-147-154.
Full textAbstract:
У статті досліджено соціально-психологічні чинники, що впливають на процес професійної адаптації учителів Нової української школи. Визначено, що вони обумовлені інтегральним характером. З’ясовано, що на процес професійної адаптації впливають різноманітні фактори: фактори середовища, до яких здійснюється адаптація (робоче місце, технологічний процес, зміст виробничих завдань, можливості просування по службовим сходинам та підвищення кваліфікації); індивідуально-особистісні фактори, безпосередньо пов'язані з особливостями самого адаптанта (переадаптаційний рівень знань, умінь та навичок, характер мотивації, яка визначає ставлення до діяльності, індивідуально-психологічні властивості особистості); фактори управління процесом адаптації (контроль виробничого процесу з боку керівництва, заохочення і стимулювання успішного виконання завдань, навчання посередництвом прикладу); соціально-психологічні фактори (соціально-психологічний клімат колективу, наявність групових норм та санкцій, стиль міжособистісної взаємодії у групі). У дослідженні розроблено теоретичну модель структури чинників, що впливають на процес управління професійною адаптацією вчителів: соціально-економічні чинники, соціально-психологічні чинники (взаємодія з керівником, психологічна атмосфера у колективі, міжособистісна взаємодія, статусно-ієрархічні відносини); індивідуально-психологічні (психофізіологічні чинники, особистісні чинники); соціально-демографічні чинники. Визначено, що всі вони по-різному впливають на успішність адаптації та на її результат в залежності від ступеня інтенсивності та тривалості впливу.
4
Панов, М. С. "Соціально-психологічна адаптація особистості: дослідження феномену." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(50)T3 (2019): 255–66. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-255-266.
Full textAbstract:
Актуальність: запропонована тема дослідження особливостей соціально-психологічної адаптації особистості є особливо актуальною в умовах сучасного суспільства, коли загальні соціальні перетворення сприяють загостренню питань адаптації для окремих категорій населення, зокрема, для внутрішньопереміщених осіб. Мета дослідження полягає у з'ясуванні впливу соціальної ситуації на особливості соціально-психологічної адаптації особистості (на прикладі внутрішньо переміщених осіб (ВПО)). Методи: опитувальник для діагностики соціально-психологічної адаптації (К. Роджерс, Р. Даймонд), тест-опитувальник «Самовідношення» (В.В. Столін, С.Р. Пантєлєєв). Результати: отримані в результаті проведеного дослідження дані дозволили окреслити основні тенденції за особливостями соціально-психологічної адаптації безробітного населення та з'ясувати специфіку цього процесу у внутрішньопереміщених осіб, які знаходяться в ситуації безробіття. Специфіка процесу соціально-психологічної адаптації для даної категорії досліджуваних безперечним чином взаємопов’язана з певними аспектами їх особистісного самоставлення. Так, безробітні з числа ВПО мають нижчий рівень інтегрального самоставлення, а саме більш низький рівень самоповаги, аутосимпатії та очікуваного ставлення оточуючих. В той самий час, вони меншою мірою схильні до самозвинувачення, а також відрізняються вищими показниками за шкалами самокерівництва та самопослідовності, що знову таки вказує на їх вищу готовність до досягнення визначених цілей та завдань. Висновки: отримані дані вказують на наявність певних складнощів в процесі соціально-психологічної адаптації безробітних, які належать до внутрішньопереміщених осіб, що пов’язано з об’єктивною неможливістю впливати на деякі життєві обставини, а також на відповідні утруднення у адаптації до нових умов життя та соціального оточення, що безперечним чином загострює перебіг адаптаційних процесів для даної категорії досліджуваних. Поряд із цим, нижчий рівень ескапізму у безробітних з числа ВПО засвідчує готовність до подолання нагальних труднощів на шляху до досягнення значущих життєвих цілей. Зазначені особливості та закономірності наголошують на необхідності своєчасного надання кваліфікованої психологічної допомоги та підтримки щодо оптимізації соціально-психологічної адаптації безробітних, які належать до внутрішньопереміщених осіб, що є однією з важливих проблем сучасної психологічної практики.
5
ШИНКАР, Марія. "ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ТА КОМУНІКАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В СУЧАСНОМУ МЕДІАСЕРЕДОВИЩІ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, no. 1 (54) (May 19, 2022): 91–99. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2022.1.13.
Full textAbstract:
У статті розглянуто особливості соціально-психологічної адаптації та комунікації студентської молоді в сучасному медіасередовищі. Визначено, що протягом навчання у ЗВО в студентів закладаються основи професіоналізму , формується потреба й готовність до безперервної самоосвіти тощо. Значною мірою це визначається успішністю адаптаційних та комунікаційних процесів, які слід враховувати в освітньому процесі. Таким чином, метою нашого дослідження є визначення особливостей соціально-психологічної адаптації та комунікації студентської молоді в сучасному медіасередовищі. Методологічну основу статті становлять загальні психологічні положення про сутність і розвиток оосбистості в процесі життєдіяльності, теоретичні положення про сутність і закономірності психічного розвитку особистості, її соціально-психологічної адаптації та комунікації в сучасному медіасередовищі, принцип системного підходу, який набув значного поширення в сучасних наукових розробках. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні особливостей соціально-психологічної адаптації та комунікації студентської молоді в сучасному медіасередовищі; розробці заходів, здатних прискорити входження студентів першокурсників до колективу; зведенні до мінімуму наслідків дезадаптації студентської молоді в сучасному медіасередовищі. Висновки. Отже, соціально-психологічну адаптацію можна визначити як процес оптимальної відповідності особистості та професійного й освітнього середовища. У випадку адаптації студентів до умов закладів вищої освіти ці дві сторони будуть такими: адаптація до умов освітнього процесу і соціально- психологічна адаптація у навчальній групі. До переліку основних соціально-психологічних чинників, що впливають на процес адаптації студентів можна віднести чинники нового навчального середовища, нового соціально-психологічного середовища, нового інформаційно-когнітивного простору та чинник професійного середовища. Зазначені чинники можуть здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на процес адаптації студентської молоді. Це може залежати від психологічних особливостей особистості, пояснення якої припускає сукупність внутрішніх умов, що змінюються під дією зовнішніх впливів.
6
Боярин, Лілія, and Наталія Завацька. "Проблема соціально-психологічної адаптації іноземних студентів до умов освітнього середовища закладу вищої освіти." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(50)T2 (2019): 243–55. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-243-255.
Full textAbstract:
У роботі представлені результати теоретичного дослідження проблеми соціально-психологічної адаптації іноземних студентів до умов освітнього середовища закладу вищої освіти. Зазначено, що якісна підготовка фахівців та відносна доступність вищої освіти заохочують іноземних студентів до навчання в освітніх закладах України. Метою роботи є теоретико-методологічний аналіз вивчення проблеми соціально-психологічної адаптації іноземних студентів до умов освітнього середовища у зарубіжній та вітчизняній психологічній літературі. Для досягнення поставленої мети використано комплекс методів дослідження: аналіз, синтез, порівняння сучасних наукових й емпіричних досліджень з проблеми адаптації студентів, зокрема й іноземних, до навчання у вищих навчальних закладах, а також їх узагальнення й систематизація. Розкрито труднощі адаптації іноземних студентів – вони залежать від національних та регіональних характеристик і змінюються від курсу до курсу. Процес ускладнюється декількома проблемами: налагодженням соціальних контактів, подоланням мовного бар’єру, самореалізацією у новому соціумі та інтеграції у ньому, позбавленням від стереотипного сприйняття представників іншої культури, розвитком толерантного ставлення до учасників міжкультурного спілкування та взаємодії, подоланням культурного шоку, а також пристосуванням до цінностей нового суспільства. Визначено, що соціально-психологічна адаптація є процесом активного пристосування до вимог середовища. З позицій системного підходу це явище розглядається як безперервний процес взаємозумовлювального впливу людини та її соціального оточення, успішність і адекватність якого залежить як від індивідуально-психологічних особливостей, так і від чинників середовища. Зазначено, що психофізіологічна, інтелектуальна, соціокультурна та інші сфери адаптації, постають окремими аспектами єдиного процесу соціально-психологічної адаптації. Як правило, в природних умовах ЗВО щодо іноземних студентів діє не окремий фактор, а багатошаровий комплекс факторів середовища в якому вони опинились. Встановлено, що соціально-психологічна адаптація іноземних студентів, як складне, міждисциплінарне, процесуальне утворення – є результатом активності студента і включає концентрування та використання його особистісних регулятивних можливостей.
7
ГРИСЬ, Антоніна. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА АДАПТАЦІЯ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ ЯК УМОВА ЇХ УСПІШНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ." Психологічне здоров’я, no. 2 (April 28, 2021): 24–34. http://dx.doi.org/10.32689/2663-0672-2021-2-3.
Full textAbstract:
Постановка проблеми. Соціально-психологічна адаптація підвищує адап- тивність особистості, тобто міру її пристосованості до життя в соціумі. Варіант соці- ально-психологічної адаптації, при якому особистість може частково змінюватися в ото- ченні та водночас залишатися сама собою, що забезпечує конгруентність і комфортність психологічної рівноваги особистості, є оптимальним для успішної професійної соціалізації майбутнього фахівця, зокрема психолога. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Здат- ність особистості долучатися до адаптивної соціальної поведінки, розуміти інших людей та керувати їх поведінкою, пов’язана із соціальним інтелектом. Для розвитку теорії соці- ально-психологічної адаптації особистості важливість має вивчення Я-концепції особисто- сті. З соціальним інтелектом майбутнього фахівця співвідносяться всі види професійної компетентності. Формулювання мети статті. Мета – розкрити особливості соціаль- но-психологічної адаптації студентів-психологів у процесі їх професійної соціалізації. Виклад основного матеріалу. Соціальний інтелект, як інтегральна інтелектуальна здатність, що визначає успішність спілкування та соціальної адаптації, об’єднує і регулює пізнавальні процеси, пов’язані з відображенням людини як партнера по спілкуванню або групи людей, діагностувався тестом соціального інтелекту Дж. Гілфорда і М. О’Саллівена. Експеримен- тальна група досліджуваних складалася з двох груп, у яких реалізовано формувальні впливи (по 24 особи у кожній), та двох контрольних груп, – загалом 96 осіб. Із демографічних показ- ників, бралися до уваги стать та вік випробуваних. Статистична обробка отриманих ре- зультатів здійснювалася за допомогою методів математичної статистики в програмах Excel та SPSS – 17. Для статистичного аналізу використовувалися U-критерій Манна-Уіт- ні для незалежних і W-критерій Уілкоксона для залежних вибірок. Навчання проводилося в форматі аудиторних занять (лекційних чи лабораторних) за програмою, теоретична основа якої – інтерактивні технології та методи, що реалізують принципи навчання дорослих та акцентовані на розвиток соціального інтелекту. Відбір методів, реалізованих у даній про- грамі, здійснювався на основі: сучасних досліджень у галузі загальної, вікової та педагогічної психології; концепції саморегуляції діяльності та активності суб’єкта; теорій психологічної травми, механізмів психологічного захисту, сучасних теоретичних і емпіричних досліджень соціального та емоційного інтелекту; положень суб’єктного підходу; методологічних і ме- тодичних аспектів реалізації спецкурсів для студентів старших курсів та організації соці- ально-психологічного тренінгу. Висновки та перспективи подальших досліджень. Таким чином, розвиток соціального інтелекту студентів ефективно здійснювати через створення сприятливого освітньо-культурного середовища з урахуванням особистісних характерис- тик майбутнього фахівця, передусім таких як: попередній соціокультурний досвід, ціннісні орієнтації та смисложиттєві орієнтири студентів, мотиваційні чинники, які є основою роз- витку здатностей до соціально-психологічної адаптації, в основі якої показники соціального інтелекту. Зазначені показники забезпечують адаптацію незалежно від типу соціальної ор- ганізації, в якій доведеться працювати майбутнім психологам, оскільки вони є універсальни- ми. Відповідно, виходячи з отриманих даних, варто конструювати зміст освітніх програм підготовки фахівців таким чином, щоб вони сприяли передусім розвитку їх адаптивних здат- ностей, бо вони є оновою опанування на практиці професійних компетентностей: комуніка- тивних, особистісних, технологічних.
8
Суслова, В. О. "Соціально-психологічна адаптація молоді до іншокультурного середовища і навчальна мотивація." Вісник Одеського національного університету. Серія: Психологія 23, вип. 2 (48) (2018): 136–45.
Find full text
9
Сахарова, Катерина Олександрівна, and Наталія Анатоліївна Липовська. "РЕАДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ, ЩО ОПИНИЛИСЯ У СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ." Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, no. 5 (February 1, 2022): 54–58. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.5.8.
Full textAbstract:
У статті розглянуто підходи до організації роботи спеціальних соціально-педагогічних установ, що працюють із неповнолітніми, що опинилися у складних життєвих обставинах. На думку авторів, для ефективної роботи з реабілітації дітей необхідно виявити психологічні особливості, що призводять до порушення їхньої соціальної адаптації, на основі отриманих знань організувати роботу щодо соціальної реабілітації підлітків, які опинилися у складних життєвих обставинах. Розглянуто теоретичні підходи до інтерпретації соціальної адаптації: психоаналітичний, біхевіористський, гуманістичний, когнітивний. Соціально-психологічна адаптація інтерпретується авторами як один із видів соціальної адаптації, така взаємодія особистості і соціального середовища, яка приводить до оптимального співвідношення цілей і цінностей особистості та групи. Розглядається реадаптація як різновид соціально-психологічної адаптації особистості, яка інтерпретується авторами як комплекс заходів, спрямований на пристосування на тому чи іншому рівні до умов зовнішнього середовища. Обґрунтовано, що система комплексної допомоги дитині у складних життєвих обставинах повинна вибудовуватися як доповнюючий ланцюжок від екстреної соціальної допомоги, педагогічної підтримки і супроводу на рівні масової освітньої установи, спеціалізованої допомоги та консультування у профільних центрах. Проведене дослідження дозволило визначити тенденції до подальшого теоретичного вивчення соціальної реадаптації, а також до практичного застосування отриманих результатів.
10
Slyusarevskyy, Mykola, and Lidiya Chorna. "Психологічний ста і громадянська ідентичність дітей-переселенців зі сходу України." Проблеми політичної психології 21 (December 6, 2018): 69–86. http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol21-year2018-6.
Full textAbstract:
Переселенці зі сходу України, як дорослі, так і діти, перебувають під впливом травматичних подій, однак діти є особливо вразливою групою. Щонайменше три основні чинники гальмують їхню соціально-психологічну адаптацію та інтеграцію в українське суспільство, а саме: воєнні дії на сході України, свідками та учасниками яких переселенці стали, і велика ймовірність розвитку в них посттравматичних стресових розладів; складнощі адаптації переселенців на новому місці проживання; несформованість у багатьох переселенців як громадян України політичної ідентичності, проукраїнських поглядів на майбутнє держави, в якій вони проживають, що значно посилює їхні психологічні негаразди. Завдяки дослідженню суспільних настроїв учнів старших класів, серед яких були й переселенці, на звільнених від російської окупації у 2014 році територіях Донбасу виявлено закономірність: старшокласники, які вважають, що Україну можна зберегти як єдину державу, порівняно з їхніми опонентами переживають позитивні почуття у 2-3 рази частіше; проукраїнські погляди учнівської молоді істотно поліпшують її емоційне самопочуття, а протилежні – погіршують; подолання емоційних травм переселенців відбуватиметься швидше, якщо вони визначаться, громадянами якої держави вони є, та усвідомлять власну національну ідентичність. Водночас процес інтеграції мешканців сходу в українську спільноту має базуватися на вихованні дітей усіх регіонів України в дусі патріотизму – дорослі мають усвідомлювати необхідість такого виховання і дбати про створення відповідних умов для цього. Формування згуртованості українців може розпочинатися з реалізації соціально-психологічних проектів, які б показували необхідність такого єднання. Табори, де діти з різних куточків України могли б не тільки відпочивати, а й навчатися спільно розв’язувати життєві проблеми, виховуватись у національному дусі, – хороша можливість реалізації ідеї єднання українців. Психологічна допомога дітям-переселенцям має будуватися на комплексних засадах, з урахуванням соціально- та політико-психологічної складової процесу їхньої інтеграції в українське суспільство.
Ключові слова: внутрішньо переміщені особи, посттравматичні стресові розлади, соціально-психологічна адаптація, патріотичне виховання, громадянська ідентичність.
Dissertations / Theses on the topic "Соціально-психологічна адаптація"
1
Корнєєва, Ольга. "Емоційний інтелект як чинник соціально-психологічної адаптації до студентського сережовища." Thesis, Національний авіаційний університет, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/38939.
Full textAbstract:
Одним із механізмів реалізації соціально-психологічного розвитку людини є емоції. Вони супроводжують її діяльність, здійснюють оцінку середовища і ситуації, регулюють стратегії поведінки. Емоційний інтелект – це здатність розуміти ставлення особистості, виражені в емоціях, і управляти емоційною сферою. Дослідження адаптивних можливостей EQ дозволило б підвищити ефективність діяльності особистості.
Нині молодь розглядається як цінний ресурс. Суспільство із потребує фахівця із високим рівнем саморегуляції, сформованими професійними якостями, що здатен вільно орієнтуватися в соціальному просторі, адекватно оцінювати його завдання й ресурси та продуктивно їх використовувати. Активне формування особистості відбувається саме у студентському середовищі
2
Андрусенко, Анастасія Олександрівна, and Anastasiia Andrusenko. "Емоційний інтелект як чинник соціально-психологічної адаптації особистості до студентського середовища." Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43224.
Full textAbstract:
Сучасне суспільство невпинно розвивається, і в цих умовах здатність швидко адаптуватися відіграє важливу роль. У ході соціально-психологічної адаптації особистість стає повноправним членом соціуму, реалізує свої потреби та інтереси, розвиває свою індивідуальність. Поняття адаптації пройшло великий і суперечливий шлях розвитку, труднощі визначення якого пов'язані з об'єктивною складністю цього явища.Modern society is constantly evolving, and in these conditions, the ability to adapt quickly plays an important role. In the course of socio-psychological adaptation, the individual becomes a full member of society, realizes its needs and interests, develops its individuality. The concept of adaptation has passed a long and contradictory path of development, the difficulty of which is associated with the objective complexity of this phenomenon.
3
Ніколаєнко, М. "Самоефективність як чинник соціально-психологічної адаптації до умов навчання в ВНЗ." Thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/84768.
Full textAbstract:
Мета: дослідити самоефективність студенток-першокурсниць як чинник
соціально-психологічної адаптації до умов навчання в університеті. Відповідно
до мети дослідження – завданнями визначено: проаналізувати теоретичні
аспекти самоефективності особистості та теоретичні аспекти особливостей
особистісної адаптованості студентів-першокурсників до умов навчання у ВНЗ;
з’ясувати аспекти самоефективності як чинника соціально-психологічної
адаптації студентів.
4
Іллєнко, Б. А., and О. В. Котов. "Технології соціальної роботи з вимушеними переселенцями." Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/21120.
Full textAbstract:
Іллєнко, Б. А. Технології соціальної роботи з вимушеними переселенцями : магістерська робота : 231 Соціальна робота / Б. А. Іллєнко, О. В. Котов ; керівник роботи Ємець Н. А. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра креативних індустрій та соціальних інновацій. – Чернігів, 2020. – 106 с.У зв’язку із складною політичною ситуацією в Україні велика кількість родин змушені були терміново покинути свої домівки і тимчасово переміститися в інші регіони нашої держави. Випускна кваліфікаційна робота присвячена вивченню теоретичних засад, аналітичних та практичних аспектів технологій соціальної роботи з вимушеними переселенцями. У першому розділі розглядаються питання сутності понять «вимушений переселенець» в психолого-педагогічній літературі. Проводиться аналіз соціальних та психологічних проблем вимушених переселенців в Україні в умовах російської агресії. У другому розділі застосовано аналітичний підхід для всебічного аналізу технологій соціальної роботи з сім’ями вимушених переселенців. Визначено особливості організації психологічного супроводу внутрішньо переміщених осіб, також досліджено стратегію адаптації та реабілітації дітей вимушених переселенців. Розкрито особливості індивідуальної та групової роботи з дітьми-переселенцями. В третьому розділі проведено емпіричне дослідження соціально-психологічних проблем вимушених переселенців, зокрема дітей. Досліджено критерії, рівні та показники діагностики стресових розладів у вимушених переселенців. В четвертому розділі розкрито особливості планування та надання допомоги вимушеним переселенцям, а також розроблена програма корекції посттравматичних розладів у вимушених переселенців та надані соціально-психологічні рекомендації сім’ям, які опинилися в ситуації вимушеного переселення.
Due to the difficult political situation in Ukraine, a large number of families were forced to leave their homes immediately and temporarily move to other regions of our country. The final qualifying work is devoted to the study of theoretical principles, analytical and practical aspects of technologies of social work with internally displaced persons. The first section examines the essence of the concepts of «forced migrant» in the psychological and pedagogical literature. The methodological principles and problems of internally displaced persons in Ukraine are assessed. The analysis of social and psychological problems of internally displaced persons in Ukraine in the conditions of Russian aggression is carried out. The second section uses an analytical approach for a comprehensive analysis of social work technologies with internally displaced persons families. The peculiarities of the organization of psychological support of internally displaced persons are determined, the strategy of adaptation and rehabilitation of children of internally displaced persons is also investigated. Features of individual and group work with displaced children are revealed. In the third section, an empirical study of the socio-psychological problems of internally displaced persons, including children. Criteria, levels and indicators of diagnosis of stress disorders in internally displaced persons have been studied. The fourth section describes the specifics of planning and providing assistance to internally displaced persons, as well as a program for the correction of post-traumatic stress disorder in internally displaced persons and provides socio-psychological recommendations to families in forced resettlement. The developed program makes it possible to implement this program in different countries and with different age groups of refugees and internally displaced persons.
5
Кислиця, М. Г. "Особливості психологічної адаптації студентів-лершокурсників." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21909.
Full text
6
НЕЧАЄВА, ОЛЬГА ОЛЕГІВНА. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОГРАМИ «СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ АДАПТАЦІЇ» З УЧАСТЮ МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ У РЕАБІЛІТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗС УКРАЇНИ – УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ." Thesis, Тернопіль, 2021. https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17163.
Full text
7
Румянцева, Х. Д. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА АДАПТАЦІЯ СТУДЕНТІВ." Thesis, 2015. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/20576.
Full text
8
Крaус, Євгeнiя Олeксaндрiвнa. "Соціально-психологічна адаптація військовослужбовців-учасників антитерористичної операції." Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4198.
Full textAbstract:
Крaус Є. О. Соціально-психологічна адаптація військовослужбовців антитерористичної операції : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 231 "Соціальна робота: соціальна педагогіка" / наук. керівник Т. Г. Соловйовa. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 101 с.EN : The qualification work consists of an introduction, 2 parts, findings, a list of references (107 items), and 4addenda on 8 pages. The qualification work volume is 100 pages, 92 of them – main text. There are 9 tables and 2 illustrations. The qualification work gives a theoretical review and describes the experimental practical development and testing of a comprehensive diagnosis of the psycho-emotional state of servicemen. It determines the conditions and opportunities for influence aimed at optimizing rehabilitation activities with servicemen participating in hostilities. The research object: the process of socio-psychological rehabilitation of anti-terrorist operation participants. The research subject: the content, forms and methods of the organization of social and psychological complex rehabilitation of servicemen-participants of hostilities. The purpose of the research: to provide theoretical grounds and give experimental verification of the features of the organization of rehabilitation and further social and psychological support of participants in combat conflicts. The research tasks are: 1. To define the essence of the concept of “rehabilitation”, characterize its types and explore the approaches and principles of organization of rehabilitation activities. 2. To consider features of socio-psychological support of fighters, to substantiate system of the organization and realization of complex rehabilitation of military men-participants of military operations. 3. To develop a method of the research of social and psychological adaptation of servicemen, to test the efficiency of social and psychological support of participants of military operations, and to develop methodical recommendations. 4. To verify experimentally the effectiveness of the proposed system of organization and implementation of the comprehensive rehabilitation of servicemen-participants of hostilities. The part 1 “Theoretical foundations of rehabilitation activities in Ukraine and abroad” describes the essence of the concept of “rehabilitation”, its features as a social phenomenon, the factors that determine its origin; features of rehabilitation of servicemen are considered; foreign and domestic experience of rehabilitation activity is analyzed. The part 2 “Practical aspects of the implementation of the system of organization and implementation of comprehensive rehabilitation of servicemen-articipants in hostilities” presents the results of indicative, formative and control stages of the experimental work on comprehensive rehabilitation of combatants. The analysis of the results has proved the effectiveness of the developed and the implemented program.
UA : Кваліфікаційна робота: 101 с., 9 таблиць, 2 рисунки, 107 джерел, 4 додатки. Об’єкт дослідження: процес соціально-психологічної реабілітації учaсників AТО. Предмет дослідження: зміст, форми тa методи особливості організації соціально-психологічної комплексної реабілітації військовослужбовців-учасників бойових дій. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити особливості організації реабілітації та подальшого соціально-психологічного супроводу учасників бойових конфліктів. Методи дослідження: теоретичний аналіз джерел, синтез, клaсифікaція, порівняння, узaгaльнення, спостереження, інтерв’ювання, опитування, вивчення особових справ, анкетування,накопичення інформації. Теоретичне значення роботи полягає у комплексному підході до розробки системи організації реабілітаційної діяльності з військовослужбовцями, які брали участь у бойових діях та обґрунтуванню сутності загальнонаукових і спеціальних принципів та підходів, покладених в основу. Практичне значення роботи полягає у розробці та апробації тренінгу «Антистрес» для військовослужбовців, що були учасниками бойових дій та формулюванні методичних рекомендацій для фахівців соціальних служб щодо оптимізації реабілітаційної діяльності з військовослужбовцями-учасниками бойових дій. Галузь використання: реабілітаційні центри допомоги військовослужбовцям, що приймали безпосередню участь у бойових діях.
9
Тітова, К. В. "Соціально-психологічна допомога військовослужбовцям, які проходять строкову службу." Thesis, 2019. http://ir.stu.cn.ua/123456789/19132.
Full textAbstract:
Тітова, К. В. Соціально-психологічна допомога військовослужбовцям, які проходять строкову службу : магістерська робота : 23 Соціальна робота / К. В. Тітова ; керівник роботи Чепурна Г. Л. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра соціально-психологічної допомоги населенню. – Чернігів, 2019. – 78 с.Формування соціально-психологічної готовності до служби в армії є важливим чинником адаптації військовослужбовців, яка полягає в необхідності виконання священного обов'язку - захищати Батьківщину. У теоретичній частині викладено теоретико-методологічні засади дослідження соціально-психологічної допомоги військовослужбовцям. Висвітлюються соціально-психологічні чинники адаптації військових до строкової служби. У практичній описано емпіричне дослідження адаптивності військовослужбовців строкової служби і запропоновано програму соціально-психологічної допомоги військовослужбовцям. Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у специфіці особливостей адаптації військовослужбовців строкової служби; уточненні соціальних та психологічних проблем військовослужбовців; створенні розвивальної програми, спрямовану на формування адаптивності військовослужбовців.
10
Мельниченко, Олеся Вікторівна. "Соціально-психологічна адаптація учасників бойових дій до умов мирного життя." Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4753.
Full textAbstract:
Мельниченко О. В. Соціально-психологічна адаптація учасників бойових дій до умов мирного життя : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник О. А. Лукасевич. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 115 с.UA : Робота виклади на 115 сторінках, 12 таблиць. Перелік посилання включає 81 джерело. Об’єкт дослідження – соціально-психологічна адаптація. Проблема соціально-психологічної адаптації учасників бойових дій, нажаль, стає в даний час особливо актуальною. Це пов’язано з тим, що в нашій країні постійно збільшується кількість військовослужбовців та жертв військових дій. Участь у бойових діях, загальновизнано вважається стресовим чинником найвищої міри інтенсивності, тому проблема збереження здоров’я і працездатності осіб, що беруть участь у військових конфліктах, що супроводжуються веденням активних бойових дій останнім часом привертає увагу великого числа дослідників. Перебування в зоні бойових дій супроводжується сильним психотравмуючим впливом через екстремальні ситуації, в які потрапляє учасник бойових дій, що неминуче впливає на психологічний стан, в тому числі й після повернення до мирного життя. Маючи своєрідний життєвий досвід, вони представляють собою таку категорію населення, яка потребує особливого підходу. На перший план виходить питання про необхідність адаптації до нових умов, про перебудову психіки на мирний лад. Наукова новизна: вперше виділені навички соціально-психологічної адаптації до умов мирного життя; створено тренінгову програму для розвитку навичок соціально-психологічної адаптації учасників бойових дій. Виокремлені види та показники соціально-психологічної адаптації у учасників бойових дій до умов мирного життя.
EN : The work is presented on 115 pages, 12 tables. The list of references includes 81 sources. The object of research is socio-psychological adaptation. The problem of socio-psychological adaptation of combatants, unfortunately, is now becoming particularly relevant. This is due to the fact that the number of servicemen and victims of hostilities is constantly increasing in our country. Participation in hostilities is generally considered to be a stress factor of the highest degree of intensity, so the problem of maintaining the health and ability to work of persons involved in military conflicts, accompanied by active hostilities, has recently attracted the attention of many researchers. Being in a combat zone is accompanied by a strong traumatic impact due to extreme situations in which a participant in hostilities finds himself, which inevitably affects the psychological state, including after returning to a peaceful life. Having a unique life experience, they represent a category of the population that needs a special approach. At the forefront is the need to adapt to new conditions, the restructuring of the psyche in a peaceful way. Scientific novelty: for the first time the skills of social and psychological adaptation to the conditions of peaceful life were singled out; a training program was created to develop skills of social and psychological adaptation of combatants. Selected types and indicators of socio-psychological adaptation of combatants to the conditions of peaceful life.
Conference papers on the topic "Соціально-психологічна адаптація"
1
Сидоренко, Юлія. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА АДАПТАЦІЯ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ САМООЦІНКИ СТУДЕНТІВ ДО НАВЧАННЯ У ЗВО." In МІЖГАЛУЗЕВІ ДИСПУТИ: ДИНАМІКА ТА РОЗВИТОК СУЧАСНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/10.07.2020.v2.06.
Full text