Academic literature on the topic 'Спеціальні вправи'

Мета: визначити ефективність застосування спеціальних вправ з використанням боксерських споряджень протягом річного макроциклу у юних боксерів 15-16 років. Матеріал і методи: дослідження проводилися із залученням юних боксерів 15-16 років, що склали контрольну (12 спортсменів) і експериментальну (12 спортсменів) групи, які здійснювали річний тренувальний процес за програмою ДЮСШ, але в експериментальній групі в кінці кожного тренування використовувалися вправи із застосуванням боксерських споряджень (вправи з мішком і грушею; з настінною подушкою; пневматичною грушею; вправи з м'ячем на гумках; вправи з малим підвісним м'ячем). Початкове і прикінцеве вимірювання психофізіологічних показників здійснювалося після тренування з великим навантаженням, яке використовувалося у боксерів обох груп. Результати: отримані результати дозволяють розширити методику використання спеціальних вправ для розвитку швидкісно-силових якостей відповідно до специфіки виду спорту. Визначено доцільність використання вправ спеціальної швидкісно-силової спрямованості у юних боксерів 15-16 років наприкінці тренувального заняття на фоні втоми. Висновки: підтверджено покращення результатів психофізіологічних показників, які є складовими рухової діяльності боксерів (часу простої реакції на звук і світло; проби Ромберга, показників тесту Шульте, концентрації та переключення уваги за тестом Бурдона). Ключові слова: юні боксери, психофізіологічні показники, спеціальні боксерські спорядження, швидкісно-силові якості.

Мета: дослідити вплив експериментальної програми на формування факторної структури засвоєння базових елементів техніки юних акробатів 6-7 років. Матеріал і методи: у дослідженні брали участь юні акробати-початківці 6-7 років ДЮСШ No4 у кількості 19 осіб (10 хлопців та 9 дівчаток). У якості тестів використовувалися загальні та спеціальні фізичні вправи та психофізіологічні показники. Використовувався факторний аналіз розрахунку, який здійснювався статистичним методом, розробленим і представленим у роботах С. Спірмана та Г. Томпсона. Результати: проведений факторний аналіз дозволив визначити ряд факторів, що визначають якість засвоєння базових елементів техніки спортивної акробатики юними спортсменами 6-7 років. Висновки: встановлено, що в процесі застосування експериментальної програми здійснився перерозподіл факторів та визначено 4 групи: психофізіологічний, загально-підготовчий, спеціально-підготовчий та інші в базових вправах («ластівка», «місток», «стійка на лопатках», «перекид вперед», «колесо») у напрямку виконання спеціально-підготовчих вправ. Ключові слова: спортивна акробатика, базові вправи, юні акробати.

Тотальне ендопротезування колінного суглоба — це поширена ортопедична операція, що спрямована на поліпшення якості життя людини з термінальною стадією артрозу шляхом зменшення болю та поліпшення функції. Відновлення повноцінної функціональності колінного суглоба після операції ендопротезування, особливо в пацієнтів працездатного віку, було і залишається чи не головним ­завданням реабілітації. Мета роботи: на основі біомеханічних підходів розробити комплекс реабілітаційних вправ для відновлення функціональності колінного суглоба після його ендопротезування та надати оцінку ефективності запропонованого комплексу. Розглянуті основні напрямки передопераційної фізіотерапії, а також реабілітація на різних етапах від першого тижня після операції до року. На основі отриманих раніше даних обстеження хворих з гонартрозом і біомеханічного моделювання були обґрунтовані спеціальні фізичні вправи на різних етапах реабілітації, спрямовані на відновлення сили м’язів, що страждають у процесі перебігу дегенеративного остеоартрозу колінного суглоба. Запропонований комплекс реабілітації включає низку фізичних вправ щодо відновлення сили та еластичності м’язів і сухожилків стоп, литок, стегна. Комплекс починається з виконання простих дій щодо розробки м’язів у ліжку або сидячи і закінчується силовими вправами з використанням еластичних стрічок, вправами на присідання, ходіння на пальцях. Запропоновані реабілітаційні заходи помітно поліпшують стан пацієнтів після операції ендопротезування колінного суглоба завдяки відновленню функціональності протезованої кінцівки для виконання повсякденних вправ.

Мета: визначити розвиток загальної підготовленості юних спортсменів віком 12–13 років, які займаються спринтерським бар’єрним бігом. Матеріал і методи: у дослідженнях взяли участь 30 легкоатлетів (14 дівчат та 16 хлопців) віком 12-13 років, які займаються у дитячо-юнацьких спортивних школах Харківської області. У процесі педагогічного експерименту використовувалися такі методи: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування; спеціальні педагогічні спостереження за навчально-тренувальною діяльністю юних бігунів, які спеціалізуються у бар’єрному бігу на короткі дистанції, педагогічний експеримент, математична статистика. Результати: за результатами тестування фізичної підготовленості бар’єристів на короткі дистанції було виявлено, що середньостатистичні значення показників фізичної підготовленості у дівчат та хлопців відповідають нормативам навчально-тренувальної групи попередньої базової підготовки. Експериментальна група працювала за цією програмою і в тренувальні заняття включали вправи швидкісного та швидкісно-силового характеру. Темпи приросту показників спеціальної фізичної підготовленості у дівчат та юнаків відображено у таблицях 2 і 3, аналіз яких дозволяє виявити за час проведення експерименту позитивні зміни показників фізичної підготовленості бар’єристів на короткі дистанції. Висновки: проаналізовані та узагальнені дані науково-методичної літератури щодо фізичної підготовки бігунів-бар’єристів на короткі дистанції. Визначено та оцінено рівень загальної фізичної підготовленості юних спортсменів віком 12–13 років, які займаються бар’єрним бігом на короткі дистанції. Експериментально підтверджено вплив засобів швидкісно-силової спрямованості на спеціальну фізичну підготовленість бігунів-бар’єристів на короткі дистанції. Ключові слова фізична підготовка, бар’єрний біг, спеціальна фізична підготовленість.

Мета: визначити ефективність використання комплексів вправ силової спрямованості в базовому мезоциклі зі спеціальної фізичної підготовленості юних гирьовичок 14-15 років з урахуванням фази оваріально-менструального циклу. Матеріал і методи: відповідно до методологічного підходу у вирішенні проблеми і поставлених завдань програма дослідження включала комплекс методів: аналіз науково-методичної літератури, визначення спеціальної фізичної підготовленості за допомогою педагогічного тестування юних гирьовичок, педагогічне спостереження за тренувальним процесом та методи математичної статистики. Результати: представлено сучасні підходи щодо особливостей побудови тренувального процесу юних гирьовичок 14-15 років; надано детальну структуру побудови базового мезоциклу зі спеціальною фізичною підготовленістю з урахуванням диференціювання навантаження спеціальних комплексів силової спрямованості в різні фази оваріально-менструального циклу. У експерименті брали участь контрольна та експериментальна група, у яких використовувалися різні підходи до планування тренувального процесу та особливістю яких є те, що в експериментальній групі використовувалися спеціальні комплекси силової підготовленості, враховуючи працездатність в різних фазах оваріально-менструального циклу. Висновки: впровадження методики тренувального процесу юних гирьовичок 14-15 років в базовому мезоциклі річного макроциклу з урахуванням фаз оваріально-менструального циклу сприяло достовірному підвищенню показників загальних та спеціально-допоміжних вправ у експериментальній групі по відношенню до контрольної в ривку гирі 8 кг за 10 хв (t=2,15; р<0,05); у вправі присідання з гирею 24 кг на плечах на 10,2 разів (t=2,28; р<0,05) та становій тязі – на 6,7 разів (t=2,25; р<0,05). Ключові слова юні спортсменки, специфічний біологічний цикл, фази оваріально-менструального циклу, мікроцикли, мезоцикли

Мета: визначити кореляційний взаємозв'язок базових вправ початкової підготовки юних акробатів та спеціально-підготовчих вправ, що використовуються для їх засвоєння. Матеріал і методи: дослідження проводилося на базі комплексної дитячо-юнацької спортивної школи № 6 Слобідського району м. Харкова. У дослідженні брали участь 14 дітей 6-7 років, які займалися спортивною акробатикою у спортивно-оздоровчих групах, на участь яких було отримано згоду батьків. На початку дослідження, після ознайомчих занять, було проведено контрольне тестування виконання базових вправ «ластівка», «перекид вперед», «колесо», «берізка», «місток», після чого проведено підготовчий етап (20 занять) з використанням спеціально-підготовчих вправ для розвитку рухових якостей, необхідних для виконання зазначених базових вправ та проведено повторне тестування, оцінка якого здійснювалася за 10-бальною шкалою. Після цього проведено кореляційний аналіз залежності базових акробатичних вправ від спеціально-підготовчих вправ, які використовувалися для їх виконання. Результати: у процесі використання комплексів спеціально-підготовчих вправ підвищилась якість виконання базових вправ за рахунок використання спеціально-підготовчих вправ у вправі «ластівка» (t=3,94; p<0,001), «перекид вперед» (t=2,90; p<0,05), «колесо» (t=2,12; p>0,05), «берізка» (t=2,67; p<0,05), «місток» (t=2,59; p<0,05). Висновки: у результаті досліджень встановлено кореляційний взаємозв'язок базових акробатичних вправ з окремими спеціально-підготовчими вправами, які використовуються під час їх навчання. Ключові слова: базові акробатичні вправи, юні акробати, кореляція.

Велика кількість відхилень у стані опорно-рухового апарату дітей старшого дошкільного віку свідчить про те, що чинні організаційно-методичні підходи до використання засобів фізичної реабілітації та фізичного виховання повною мірою не забезпечують профілактики розвитку деформацій склепінь стопи та їх корекції. Систематичне тренування м’язів нижніх кінцівок – один з основних засобів профілактики плоскостопості. Однак застосування лікувальної фізичної культури часто не дає бажаного результату. Зазвичай використовувані спеціальні фізичні вправи не завжди в достатньому ступені впливають на найважливіші м’язові групи. Поряд із використанням регулярних фізичних вправ з метою профілактики й корекції плоскостопості необхідно здійснювати пошук нових ефективних засобів тренування сили м’язів стопи й гомілки. Одним з ефективних засобів фізичного виховання, що має на меті посилення й зміцнення м’язів нижніх кінцівок і відповідає віковим особливостям старших дошкільників, є вправи, які включають елементи спортивних ігор, зокрема футболу. Крім коригуючої функції, використання елементів футболу впливає на розвиток фізичних якостей, рухових навичок, інтелектуальних здібностей, сприяє підвищенню рівня захисних функцій організму й формуванню інтересу до фізичної культури та спорту. Вищевикладене визначило мету – розробити технологію фізичної реабілітації із застосуванням засобів футболу для хлопців 4–6-річного віку із плоскостопістю. Ця технологія ґрунтується на дидактичних принципах і принципах фізичної реабілітації, на організаційних та методичних основах процесу відновлення дітей із плоскостопістю та здійснюється відповідно до трьох етапів реабілітації із використанням усіх можливих засобів, форм, методів і принципів фізичного виховання та фізичної реабілітації в єдності, реалізуючи тим самим корекційну, оздоровчу, виховну та освітню функції фізичного виховання та фізичної реабілітації, забезпечуючи їх зв’язок із підготовкою до школи та формуванням гармонійно розвиненої особистості.

Для збереження та зміцнення здоров’я студентської молоді потрібно передбачати раціональне поєднання нових підходів до фізичного виховання. Застосування різноманітних технологій серед студентів, які займаються у спеціальних медичних групах, має важливе значення для зміцнення здоров’я та розвитку особистості. Силові вправи повинні забезпечувати необхідний рівень різнобічної фізичної підготовки студентів з відхиленнями у стані здоров’я. У роботі було досліджено ефективність використання ізометричних вправ для розвитку силових якостей серед студентів спеціальної медичної групи Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Покращення силових показників студентів експериментальної групи надало змогу виконувати більшість запропонованих вправ на заняттях з фізичного виховання у повному обсязі, сприяло позитивним змінам в організмі. Ізометричні вправи можна рекомендувати для використання серед студентів з ослабленим здоров’ям.

Для збереження та зміцнення здоров’я студентської молоді потрібно передбачати раціональне поєднання нових підходів до фізичного виховання. Застосування різноманітних технологій серед студентів, які займаються у спеціальних медичних групах, має важливе значення для зміцнення здоров’я та розвитку особистості. Силові вправи повинні забезпечувати необхідний рівень різнобічної фізичної підготовки студентів з відхиленнями у стані здоров’я. У роботі було досліджено ефективність використання ізометричних вправ для розвитку силових якостей серед студентів спеціальної медичної групи Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Покращення силових показників студентів експериментальної групи надало змогу виконувати більшість запропонованих вправ на заняттях з фізичного виховання у повному обсязі, сприяло позитивним змінам в організмі. Ізометричні вправи можна рекомендувати для використання серед студентів з ослабленим здоров’ям.

Актуальність статті зумовлена значною кількістю студентської молоді з порушенням зору, що викликає тривогу як у медиків, так і в педагогів, адже зір – один із найголовніших аналізаторів організму, який забезпечує отримання повної динамічної інформації про колір, форму, віддаль, навколишній світ тощо. Мета роботи – узагальнення причин патології органів зору та способи його збереження. Методологія дослідження – аналіз науково-методичної літератури, опитування студентів щодо користування комп’ютерними й мобільними пристроями. Результати. Узагальнено фактори патології зору, які можуть бути спадковими, вродженими та набутими. Спадкові передаються від батьків або через покоління. До вродженої патології можуть призвести негативні впливи на плід у період вагітності. Причиною набутих є захворювання внутрішніх систем й органів, передусім хвороби ЛОР-органів та серцево-судинні патології, шкідливі звички, нераціональне харчування, екологічні умови, а також робота з дисплеями. Багатогодинне читання з монітора провокує зоровий синдром і загалом погіршує зір. Студентська молодь надто захоплюється комп’ютерними й мобільними технологіями, незважаючи на їх негативний вплив. Тому науковці наголошують на необхідності дотримання правил користування комп’ютерами й мобільними пристроями, наводять спеціальні вправи для профілактики та корекції зору, завдяки яким підвищуються рівень й інтенсивність обмінних процесів в організмі, посилюється кровообіг. Регулярне їх виконання позитивно впливає як на роботу м’язів ока, так і на гостроту зору. Висновки. Керуючись як загальними, так і спеціальними рекомендаціями, такими як належна організація роботи з дисплеями, регулярні перерви, використання вправ для розслаблення та лікувальної гімнастики, можна запобігти патології зору.

Згідно проведених досліджень не існує ефективних методів лікування сколіозу, а ось методик, які можуть нашкодити і посилити порушення більш ніж достатньо [1]. Тому необхідно в разі вибору способу лікування керуватись принципом «щоб не нашкодити» у цій ситуації. Принцип корекції сколіозу за допомогою ЛФК, заснований на тому факті, що при даному захворюванні певні групи м’язів (ліва чи права) відстають від розвитку [2]. Неважко здогадатись, що лікування спрямоване на усунення різниці сили розвитку між лівою і правою групами м’язів. Тобто максимально навантажити м’язи, які відстають у розвитку і якомога менше задіяти водночас найбільш розвинені. Власне це виключає виконання будь-яких вправ із синхронними рухами. Тому, виходячи з багаторічного досвіду тренерської роботи, необхідно обґрунтувати комплекс вправ, які дозволять безпечно сприяти лікуванню захворювань опорно-рухового апарату (у даному випадку сколіозу).

Магістерська дисертація викладена на 120 сторінках, літературних джерел 47; рис. 24, табл. 7, додатків 4. Мета – за результатами аналізу існуючих літературних і інформаційних джерел розробити та обґрунтувати програму превентивної фізичної реабілітації травм верхньої кінцівки в боксі із застосуванням сучасних технічних засобів і засобів фітнесу та визначити її ефективність. Актуальність роботи. В даний час спортивний травматизм, за різними джерелами, становить 2-5% від загального (побутового, виробничого та ін.). Деякі розбіжності в цифрах пов’язані з тим, що спортивний травматизм залежить, як від виду спорту, так і від ступеня залучення опитуваних людей до занять спортом. Бокс – популярний вид спорту, що відноситься до групи єдиноборств. Для спортсменів, які займаються боксом, характерним є високий атлетизм, спрямований на подолання опору супротивника, швидка реакція, витривалість, постійна зміна під час поєдинку статичних і динамічних напружень. Гострі травми опорно-рухового апарату у боксерів складають 66,16% від загальної кількості травм, причому значна їх частина припадає на руки. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Магістерська робота виконана відповідно до плану НДР «Розробка технологій фізичної терапії та технічних засобів їх здійснення» №01117U002933 від 01.04.2017 кафедри біобезпеки і здоров’я людини КПІ ім. Сікорського. Мета роботи: за результатами аналізу існуючих літературних і інформаційних джерел розробити та обґрунтувати програму превентивної фізичної реабілітації травм верхньої кінцівки в боксі із застосуванням сучасних технічних засобів і засобів фітнесу та визначити її ефективність. Завдання дослідження: 1. Провести аналіз існуючих програм превентивної фізичної реабілітації пошкоджень верхньої кінцівки в боксі традиційними засобами і різними технічними пристроями і засобами фітнесу з використанням наукової, науково-методичної та навчальної література, мережі Internet. 2. Навести анатомічні особливості будови великих суглобів верхньої кінцівки та механізмів їх травмування; особливості сучасних методів і засобів фізичної реабілітації після пошкоджень верхньої кінцівки в боксі за допомогою спеціальних фізичних вправ, в тому числі на різних типів технічних засобах. 3. Розробити програму превентивної фізичної реабілітації пошкоджень верхньої кінцівки в боксі засобами фітнесу зі структурною схемою і алгоритмом дії програми за допомогою спеціальних фізичних вправ, в тому числі на технічних засобах і засобах фітнесу. 4. Провести дослідження з виконанням констатувального і формувального педагогічного експерименту з представленням результатів. 5. Розробити техніку безпеки при проведенні реабілітаційних заходів з використанням спеціальних фізичних вправ, в тому числі на технічних засобах і засобах фітнесу. Об’єкт дослідження: травматизм верхньої кінцівки в боксі. Предмет дослідження: методи та засоби превентивної фізичної реабілітації травм верхніх кінцівок в боксі. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури та інформаційних джерел, пов’язаних з превентивною фізичною реабілітацією травм верхніх кінцівок в боксі засобами фітнесу та технічними засобами; інструментальні методи дослідження (кистьова динамометрія); педагогічні методи дослідження – спостереження, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Наукова новизна роботи: – досліджені анатомічні та функціональні особливості великих суглобів верхньої кінцівки. За допомогою досліджень була розроблена програма превентивної фізичної реабілітації травм верхніх кінцівок в боксі засобами фітнесу; – після проведення дослідження було підтверджено позитивний вплив застосованих методів та засобів превентивної фізичної реабілітації травм верхньої кінцівки в боксі засобами фітнесу. Практичне значення отриманих результатів. Розроблена програма превентивної фізичної реабілітації травм верхніх кінцівок в боксі засобами фітнесу, за допомогою спеціальних вправ та технічних засобів. Програма, подана в роботі, може бути використана в діяльності спортивних клубів, спортивних залів, а також у навчальних курсах під час підготовки фахівців з фізичної терапії, на практичних заняттях студентів вищих навчальних закладів з фізичного виховання і спорту. За результатами досліджень було опубліковано1 тези та 2 статті. Отримано акт впровадження результатів в практику Громадської організації «Федерація боксу Києво-Святошинського району».
The master's thesis is presented on 120 pages and includes literary sources 47; Fig. 24, Table 7, Annexes 4. The purpose is to develop and substantiate a preventive physical rehabilitation program of upper limb injuries in boxing using modern technical and fitness equipment and to determine its effectiveness, as a result of the analysis of existing literary and information sources. Relevance of work. Currently, sports injuries, according to various sources, is 2-5% of the total (household, industrial, etc.). Some discrepancies in numbers are due to the fact that sports injuries depend on both the sport and the extent to which the respondents are involved in sports. Boxing is a popular type of martial arts. Athletes who practice boxing are characterized by high athleticism, aimed at overcoming the resistance of the opponent, rapid reaction, endurance, constant change during the fight of static and dynamic stresses. Acute musculoskeletal injuries in boxers account for 66.16% of the total number of injuries, with a considerable part of them being in the hands. Work relationship with scientific programs, plans, topics. The master's thesis was carried out in accordance with the plan of research and development of "Development of technologies of physical therapy and technical means of their implementation" №01117U002933 from 01.04.2017 Department of Biosafety and Human Health Sikorsky KPI. Purpose of the work: to develop and substantiate a preventive physical rehabilitation program of upper limb injuries in boxing with the use of modern technical and fitness equipment and to determine its effectiveness. Objectives of the study: 1. To analyze the existing preventive physical rehabilitation programs of upper limb injuries in boxing by traditional means and various technical devices and means of fitness using scientific, scientific-methodical and educational literature, Internet. 2. Give anatomical features large joints structure of the upper extremity and the mechanisms of their injury; features of modern methods and means of physical rehabilitation after damage of the upper limb in boxing by means of special physical exercises, including on different types of technical means. 3. To develop a preventive physical rehabilitation program of upper limb injuries in boxing by fitness means with a block diagram and action algorithm of the program by means of special physical exercises, including on technical means and fitness means. 4. To conduct research with performance of the ascertaining and forming pedagogical experiment with presentation of results. 5. To develop safety during rehabilitation activities with the use of special physical exercises, including technical and fitness equipment. Object of study: upper limb injuries in boxing. Subject of research: methods and means of preventive physical rehabilitation of upper limb injuries in boxing. Research methods: analysis of scientific and methodological literature and information sources related to the preventive physical rehabilitation of upper limb injuries in boxing by fitness means and technical means; instrumental research methods (wrist dynamometry); pedagogical methods of research - observation, pedagogical experiment, methods of mathematical statistics. Scientific novelty of the work: - the anatomical and functional features of the large joints of the upper extremity were investigated. Through research, a preventive physical rehabilitation program of upper limb injuries in boxing by fitness means was developed; - after the study, the positive impact of the applied methods and means of preventive physical rehabilitation of upper limb injuries in boxing by fitness means was confirmed. The practical significance of the results obtained. A preventive physical rehabilitation program of upper limb injuries in boxing by fitness means, with the help of special exercises and technical means. The program presented in the thesis can be used in the activities of sports clubs, gyms, as well as in training courses during the training of specialists in physical therapy, at practical classes of students of higher educational institutions in physical education and sports. As a result of the research, 1 theses and 2 articles were published. The act of putting the results into practice of the NGO Boxing Federation of Kyiv-Svyatoshinsky District was received.

Розвиток спеціальних рухових якостей фахівці передусім пов’язують з вирішенням побудови змісту тренувального процесу на різних етапах річного циклу залежно від віку, кваліфікації, поточного рівня фізичної підготовленості спортсменів. Ефективність виконання змагальної вправи забезпечується рівнем розвитку і здатністю до виявлення у різній мірі співвідношенням взаємопов’язаних рухових якостей: сили, швидкості, координації, гнучкості та витривалості.

Одним з найефективніших методів лікування сколіозу є лікувальне плавання. Воно є універсальним засобом різнобічного впливу (позитивного) на організм людини, сприяє зміцненню здоров’я, значно поліпшує функцію серцево-судинної і дихальних систем. Власне сколіоз є захворюванням опорно-рухового апарату, що характеризується викривленням хребта у фронтальній (боковій) площині з розворотом хребців (торсія) навколо своєї вертикальної осі, що веде до функціональних порушень у роботі органів грудної клітинки, а також до косметичних дефектів [1, c. 115].

У сучасному спорті спостерігається тенденція до пошуку нових форм організації і проведення тренувального процесу, належної фізичної та психофізіологічної підготовки, додаткових резервів, за допомогою яких можливе якісне підвищення його ефективності (І.Д. Глазирін, 2013; І.О. Салатенко, 2015; Є.Я. Стрєльнікова, 2018). Сучасний волейбол є однією з основних невід’ємних частин змісту навчальної програми з фізичного виховання, секційних та факультативних занять, а також фізкультурно-оздоровчих заходів. Динамічний волейбол успішно розв’язує завдання гармонійного фізичного розвитку студентської молоді завдяки виконанню різноманіття спеціальних фізичних і технічних вправ [1; 2]. Підвищення ефективності спортивного вдосконалення студентів вимагає результатів не тільки з фізичної підготовленості, але і показників психофізіологічних якостей, оскільки це один із сегментів функціонального стану організму спортсмена і управління рухами [1]. В основі управління рухами закладено складні фізіологічні процеси, які залежать від багатьох факторів, в тому числі і від швидкості проведення нервового імпульсу по структурах центральної нервової системи. На думку наукових дослідників напрям психофізіології спорту є однією з найперспективніших векторів пошуку нових підходів у підготовці спортсменів високої кваліфікації.[1; 2] Саме вивчення психофізіологічних функцій істотно збагачує інформацію про функціональний стан спортсмена на різних етапах підготовки, тому що спортивні досягнення значною мірою залежать від того, наскільки повноцінно, послідовно відбувався процес спортивного вдосконалення Використання сучасних інноваційних комп’ютерних комплексів дозволяє швидко і ефективно фіксувати значення психофізіологічної підготовленості спортсмена. Без сумніву можна сказати, що своєчасний контроль розвитку фізичної і психофізіологічної підготовленості є дієвим інструментом управління спеціальною підготовкою спортсмена, який дозволяє здійснювати зворотні зв’язки між тренером і спортсменом, допомагає використанню ефективних засобів і методів у навчально-тренувальних заняттях на всіх етапах багаторічної підготовки спортсмена, що є актуальним. Тема студентської наукового дослідження відповідає змісту навчальної програми з фізичного виховання України для закладів вищої освіти, орієнтованої на формування знань, умінь, навичок, якими повинен володіти майбутній фахівець в обраному виді діяльності. Дослідження виконано згідно плану НДР кафедри фізичного виховання і спорту на 2016-2021 рр.за темою: "Професійно-прикладна психофізична підготовка студентів" (N 0116U006733). Мета. Теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити особливості впливу спеціальних фізичних вправ на розвиток психофізіологічних якостей студентів-волейболістів.

У тезах висвітлені шляхи підвищення ефективності спеціальних фізичних вправ на розвиток психофізіологічних якостей студентів-волейболістів.
В тезисах освещены пути повышения эффективности специальных физических упражнений на развитие психофизиологических качеств студентов-волейболистов.
Ways to increase the effectiveness of special physical exercises for the development of psychophysiological qualities of volleyball students are outlined in the theses.

Науково обґрунтовано та розроблено методику вдосконалення технічної підготовки юних бігунів, які спеціалізуються в бігу з бар’єрами, що містить комплекси спеціально-бігових вправ, та їх розподіл у варіантах мікроциклів підготовки, також комплекси фізичних вправ, спрямованих на розвиток основних рухових якостей. Доповнено дані щодо показників технічної підготовки юних легкоатлетів, які спеціалізуються у бар’єрному бігу. Практичне значення роботи полягає в комплексному використанні засобів спеціально-бігових вправ у тренувальному процесі юних бар’єристів, що дає можливість підвищити рівень техніки бар’єрного бігу та вдосконалювати як швидкісні, силові, координаційні якості так і витривалість і гнучкість у суглобах на етапі початкової базової підготовки.
Научно обоснована и разработана методика совершенствования технической подготовки юных бегунов, специализирующихся в беге с барьерами, содержащей комплексы специально-беговых упражнений, и их распределение в вариантах микроциклов подготовки, также комплексы физических упражнений, направленных на развитие основных двигательных качеств. Дополнены данные показателей технической подготовки юных легкоатлетов, специализирующихся в барьерном беге. Практическое значение работы состоит в комплексном использовании средств специально-беговых упражнений в тренировочном процессе юных барьеристов, что дает возможность повысить уровень техники барьерного бега и совершенствовать как скоростные, силовые, координационные качества так и выносливость и гибкость в суставах на этапе начальной базовой подготовки.
Methods for improving the technical training of young runners who specialize in barrier training, containing complexes of special running exercises, and their distribution in variants of microcycle training, as well as complexes of exercises aimed at the development of basic motor qualities, are scientifically substantiated and developed. Added data on the technical training of junior track and field athletes specializing in barrier racing. The practical importance of the work lies in the integrated use of special-running exercises in the training process of young barriers, which allows to increase the level of technique of barrier running and to improve both speed, strength, coordination qualities and endurance and flexibility in the joints at the initial baseline stage. preparation.

Процес оволодіння технікою виконання змагальної вправи у кожному виді спорту включає систему засобів і методів у досягненні поставленої мети [1]. Основоположним чинником у цьому є сама змагальна вправа зі специфічною структурою рухів, яка помітно змінюються по мірі зростання спортивного результату як за швидкістю, амплітудою, так і за зусиллями, які при цьому проявляються [2]. У процесі зростання кваліфікації спортсмена у бігу на коротких дистанціях ставляться підвищені вимоги щодо виконання вправ силового характеру, тому підбір оптимальних засобів і методів силової підготовки є актуальним дослідженням. Мета – охарактеризувати методичні аспекти інтеграції використання спеціальних вправ силової спрямованості в бігу на короткі дистанції.

Посібник з дисципліни «Сучасна українська літературна мова» (розділи «Лексикологія», «Фразеологія», «Лексикографія») укладено з урахуванням вимог, що висуваються до практики викладання профілюючих дисциплін у вищій школі. Велику увагу приділено аналізу парадигматичних відношень лексико-семантичної системи української мови, національним особливостям формування лексичного і фразеологічного фонду. У навчальному посібнику подано завдання і вправи, систематизовані відповідно до кожної теми з розділів «Лексикологія», «Фразеологія», «Лексикографія» курсу «Сучасна українська літературна мова». Розроблено плани проведення практичних занять, подано списки основної (на початку) і додаткової(до кожного заняття) літератури, запропоновано вправи різної складності і характеру (аналітичні, дослідницькі, творчі), подано завдання до самостійної роботи, наведено питання до екзамену. Матеріали до практичних занять спрямовують роботу студентів на поглиблене опрацювання спеціальної літератури, зокрема з історії формування лексичного шару, з історії укладання словників, на вивчення дискусійних питань, що має вагоме значення в підготовці вчителя-словесника. Для студентів факультету української філології.

В результаті дослідно-аналітичної роботи розглянуто актуальну проблему формування готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до застосування засобів фізичної терапії в системі самоосвіти. Враховуючи результати моніторингу Інтернет-ресурсів, аналізу науково-методичної, спеціальної та довідкової літератури встановлено, що питанням розроблення та апробації прикладних програм (методик, педагогічних моделей, тощо) формування готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до застосування технік кінезіологічного тейпування у професійній діяльності (в системі багаторічної підготовки спортсменів) присвячено недостатню кількість науково-методичних праць, що потребує подальших наукових розвідок та підкреслює актуальність і практичну складову обраного напряму дослідження. Під час вирішення поставлених перед нами завдань були використані наступні методи дослідження (на емпіричному та теоретичному рівнях): абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання, математично-статистичні (кореляційного аналізу, факторного аналізу, шкалювання) тощо. У динаміці другого етапу дослідження членами науково-дослідної групи визначено сутність та структуру готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до професійної діяльності – особистісне утворення, яке формується шляхом акцентованого педагогічного впливу на формування у тренерів готовності до підтримання престижу українського спорту на міжнародній арені завдяки всебічній та якісній підготовці висококваліфікованих атлетів, до виконання навчально-тренувальних планів на різних етапах багаторічної підготовки спортсменів-одноборців у тому числі й на етапах їхньої фізичної терапії і ерготерапії та забезпечує узгодження ним знань про зміст та структуру професійної діяльності, а також вимог цієї діяльності до рівня всебічної підготовленості, а також психофізіологічного стану одноборців, сформованих компетентностей необхідних для організації збалансованої та конкурентоспроможної системи багаторічної підготовки спортсменів, які спеціалізуються в одноборствах зі сформованими та усвідомленими ними в процесі розвитку можливостями та потребами. Враховуючи результати низки теоретичних та емпіричних досліджень вважаємо, що структура готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до професійної діяльності містить наступні компоненти: мотиваційний, функціональний, прикладний та стресостійкий. В процесі дослідно-аналітичної роботи упродовж третього етапу дослідження нами виділені рівнозначні для тренерів, які спеціалізуються в одноборствах «критерії оцінювання»: мотиваційний, змістовий та аналітико-оцінний. Крім цього, вважаємо, що для будь-якого «критерію» характерним є наявність певних «показників», які відображають найбільш важливі та інформативні властивості «об’єкту», що забезпечує його існування. Відповідно до аналізу спеціальної науково-методичної та довідкової літератури членами науково-дослідної групи встановлено, що найбільш ефективними підходами для досягнення мети обраного напряму дослідження (з метою розроблення майбутньої «Програми формування готовності тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо до застосування засобів фізичної терапії із акцентованим використанням технік кінезіологічного тейпування в системі самоосвіти») є: діяльнісний, особистісно-зорієнтований, комплексний, системний, а також структурний «підходи». Крім цього, відповідно до результатів низки емпіричних досліджень, а також враховуючи власний досвід організації системи багаторічної підготовки одноборців, нами пропонується до використання в системі оцінювання готовності тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо до застосування засобів фізичної терапії із акцентованим використанням технік кінезіологічного тейпування наступних «рівнів»: високого, достатнього та задовільного. Варто також підкреслити, що для досягнення головної мети дослідження членами науково-дослідної групи планувалося використання наступних коригуючих технік кінезіологічного тейпування: лімфатична корекція «тунелювання»; зв’язкова-сухожильна корекція «тиск»; фасціальна корекція «утримання»; механічна корекція; послаблююча корекція «ліфтинг»; функціональна корекція «пружинування». Підсумовуючи результати аналізу науково-методичної та спеціальної літератури (Інтернет-джерел), членами науково-дослідної групи розроблено та апробовано програму формування готовності тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо до застосування засобів фізичної терапії (із акцентованим використанням технік кінезіологічного тейпування) в системі самоосвіти. Розроблена та апробована «Програма» є уніфікованою і може ефективно використовуватися в системі фізичної терапії представників інших повноконтактних одноборств (олімпійських та неолімпійських видів спорту). Результати дослідження впроваджені у систему самоосвіти (підвищення кваліфікації) тренерів, які спеціалізуються в одноборствах. Напрями подальших досліджень передбачають розроблення дихальних комплексів фізичних вправ, які забезпечують підвищення працездатності тренерів з одноборств (на прикладі тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо та дзюдо) на етапі їхнього відновлення після лікування коронавірусної хвороби (COVID-19).

Респондентам було запропоновано визначити своє бачення вирішення шляхів в особистому фізичному вдосконаленню через використання засобів фізичного виховання. Визначено, що легкоатлетичні вправи у студентів посідають найостанніше місце в ієрархії вибору засобів фізичної культури, передостаннє місце в виборі засобів фізичного вдосконалення займають спортивні ігри. Дослідження переваг студентів у вибору засобів фізичного вдосконалення дає можливість стверджувати, що гімнастичні вправи і спеціальні комплекси мають більшу популярність, ніж легкоатлетичні вправи і спортивні ігри. Встановлено, що кожний п’ятий студент бажає здійснювати роботу з фізичного вдосконалення самостійно. Проведене дослідження показує, що 38% студентів І-ІІІ курсів денної форми навчання віддають перевагу заняттям фізичними вправами під керівництвом фахівця.

Для нівелювання різниці в технічній підготовці між студентами першокурсниками, на початку освоєння вимог модулю баскетбол, для підвищення емоційного стану студентів, розвитку координаційних можливостей, подолання ніяковіння в розумінні своєї недосконалості рекомендовано на заняттях з баскетболу використовувати спеціальні технічні вправи для розвитку «почуття» володіння м’ячем. Застосування впродовж заняття фізичних вправ в зоні субмаксимальних навантажень і до індивідуально переносимої межі (до відмови) сприяло покращенню фізичних (сила, швидкість, витривалість) та морально вольових якостей, можливості повноцінної участі в учбово-тренувальній грі, що дає можливість рекомендувати для застосування на кожному занятті вправи зі значним напруженням.

Після проведення перших тренувань зі студентською футбольною командою була виявлена недостатня наявність у більшості футболістів швидкісних якостей, які необхідні для отримання позитивного результату у грі. Тому, перед нами виникла проблема покращення цієї рухової здібності. Але, так як вік студентів перевищує сенситивний період розвитку швидкості виникла потреба підійти до проблеми з іншого боку. Після проведення досліджень в групі студентів-футболістів виявлено, що майже всі дослідні мають довгі або пропорційні зросту ноги, та в той же час, недостатню довжину кроку для пробігання короткої дистанції з максимальною швидкістю. Отже, важливим недоліком повільно бігаючих футболістів можна вважати їх короткий крок який не мав достатнього розвитку в дитячі роки.Для збільшення довжини кроку, і як наслідок відштовхування і покращення швидкісних якостей можна рекомендувати використання в тренувальному процесі футболістів спеціальні стрибкові вправи без обтяжень з різною інтенсивністю.

У роботі зроблена спроба показати на прикладі педагогічного експерименту, проведеного на уроках фізичної культури в 6-х класах, результативність виконання індивідуально-напружених зусиль (спеціальних вправ) в умовах змагальної діяльності створеної за рахунок індивідуальної та групової мотивації. Наведено дані про результати експерименту по застосуванню на уроках мотиваційно - стимулюючих умов. На уроках фізичної культури в 6-х класах, застосовувалось виконання індивідуально-напружених зусиль (спеціальних вправ) в умовах змагальної діяльності створеної за рахунок індивідуальної та групової мотивації.

В статті викладені результати педагогічного експерименту проведеного на уроках фізичної культури з учнями 6 класів. В експериментальних класах використовувався комплекс спеціальних вольових,індивідуально дозованих вправ в умовах мотиваційної діяльності з застосуванням змагального методу. Напружені навантаження виявили високий стимулюючий ефект на розвиток резервів рухових якостей учнів, та їх фізичну підготовленість, сприяли удосконаленню механізмів серцевої діяльності, підвищенню рівня функціональної активності мозку і сталості його загального функціонального стану, що забезпечує зростання адаптаційних можливостей організму підлітків при м`язовій діяльності.