To see the other types of publications on this topic, follow the link: Спеціальні вправи.
Journal articles on the topic 'Спеціальні вправи'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Спеціальні вправи.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Шестак, Юрій, Вячеслав Мулик, and Дар’я Окунь. "ВПЛИВ ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ВПРАВ НА ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЮНИХ БОКСЕРІВ 15-16 РОКІВ." Слобожанський науково-спортивний вісник 6, no. 80 (December 21, 2020): 46–51. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-6.007.
Full textAbstract:
Мета: визначити ефективність застосування спеціальних вправ з використанням боксерських споряджень протягом річного макроциклу у юних боксерів 15-16 років. Матеріал і методи: дослідження проводилися із залученням юних боксерів 15-16 років, що склали контрольну (12 спортсменів) і експериментальну (12 спортсменів) групи, які здійснювали річний тренувальний процес за програмою ДЮСШ, але в експериментальній групі в кінці кожного тренування використовувалися вправи із застосуванням боксерських споряджень (вправи з мішком і грушею; з настінною подушкою; пневматичною грушею; вправи з м'ячем на гумках; вправи з малим підвісним м'ячем). Початкове і прикінцеве вимірювання психофізіологічних показників здійснювалося після тренування з великим навантаженням, яке використовувалося у боксерів обох груп. Результати: отримані результати дозволяють розширити методику використання спеціальних вправ для розвитку швидкісно-силових якостей відповідно до специфіки виду спорту. Визначено доцільність використання вправ спеціальної швидкісно-силової спрямованості у юних боксерів 15-16 років наприкінці тренувального заняття на фоні втоми. Висновки: підтверджено покращення результатів психофізіологічних показників, які є складовими рухової діяльності боксерів (часу простої реакції на звук і світло; проби Ромберга, показників тесту Шульте, концентрації та переключення уваги за тестом Бурдона). Ключові слова: юні боксери, психофізіологічні показники, спеціальні боксерські спорядження, швидкісно-силові якості.
2
Черних, Тетяна, Дар’я Окунь, Олена Тарасевич, and Ярослав Крайник. "Визначення впливу експериментальної програми базових елементів на формування факторної структури засвоєння спортивної акробатики юних спортсменів-початківців." Слобожанський науково-спортивний вісник 5, no. 85 (October 25, 2021): 11–19. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-5.002.
Full textAbstract:
Мета: дослідити вплив експериментальної програми на формування факторної структури засвоєння базових елементів техніки юних акробатів 6-7 років. Матеріал і методи: у дослідженні брали участь юні акробати-початківці 6-7 років ДЮСШ No4 у кількості 19 осіб (10 хлопців та 9 дівчаток). У якості тестів використовувалися загальні та спеціальні фізичні вправи та психофізіологічні показники. Використовувався факторний аналіз розрахунку, який здійснювався статистичним методом, розробленим і представленим у роботах С. Спірмана та Г. Томпсона. Результати: проведений факторний аналіз дозволив визначити ряд факторів, що визначають якість засвоєння базових елементів техніки спортивної акробатики юними спортсменами 6-7 років. Висновки: встановлено, що в процесі застосування експериментальної програми здійснився перерозподіл факторів та визначено 4 групи: психофізіологічний, загально-підготовчий, спеціально-підготовчий та інші в базових вправах («ластівка», «місток», «стійка на лопатках», «перекид вперед», «колесо») у напрямку виконання спеціально-підготовчих вправ. Ключові слова: спортивна акробатика, базові вправи, юні акробати.
3
Fishchenko, V. O., Obeidat Khaled Jamal Saleh, and O. D. Karpinska. "Біомеханічне обґрунтування реабілітаційних заходів після тотального ендопротезування колінного суглоба." TRAUMA 23, no. 1 (May 16, 2022): 66–71. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.1.23.2022.884.
Full textAbstract:
Тотальне ендопротезування колінного суглоба — це поширена ортопедична операція, що спрямована на поліпшення якості життя людини з термінальною стадією артрозу шляхом зменшення болю та поліпшення функції. Відновлення повноцінної функціональності колінного суглоба після операції ендопротезування, особливо в пацієнтів працездатного віку, було і залишається чи не головним завданням реабілітації. Мета роботи: на основі біомеханічних підходів розробити комплекс реабілітаційних вправ для відновлення функціональності колінного суглоба після його ендопротезування та надати оцінку ефективності запропонованого комплексу. Розглянуті основні напрямки передопераційної фізіотерапії, а також реабілітація на різних етапах від першого тижня після операції до року. На основі отриманих раніше даних обстеження хворих з гонартрозом і біомеханічного моделювання були обґрунтовані спеціальні фізичні вправи на різних етапах реабілітації, спрямовані на відновлення сили м’язів, що страждають у процесі перебігу дегенеративного остеоартрозу колінного суглоба. Запропонований комплекс реабілітації включає низку фізичних вправ щодо відновлення сили та еластичності м’язів і сухожилків стоп, литок, стегна. Комплекс починається з виконання простих дій щодо розробки м’язів у ліжку або сидячи і закінчується силовими вправами з використанням еластичних стрічок, вправами на присідання, ходіння на пальцях. Запропоновані реабілітаційні заходи помітно поліпшують стан пацієнтів після операції ендопротезування колінного суглоба завдяки відновленню функціональності протезованої кінцівки для виконання повсякденних вправ.
4
Павленко, Віктор, Владислав Рожков, and Єлена Павленко. "ПІДВИЩЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ БІГУНІВ-БАР’ЄРИСТІВ НА КОРОТКІ ДИСТАНЦІЇ НА ЕТАПІ ПОПЕРЕДНЬОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ." Слобожанський науково-спортивний вісник 4, no. 78 (June 26, 2020): 11–16. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-4.002.
Full textAbstract:
Мета: визначити розвиток загальної підготовленості юних спортсменів віком 12–13 років, які займаються спринтерським бар’єрним бігом. Матеріал і методи: у дослідженнях взяли участь 30 легкоатлетів (14 дівчат та 16 хлопців) віком 12-13 років, які займаються у дитячо-юнацьких спортивних школах Харківської області. У процесі педагогічного експерименту використовувалися такі методи: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування; спеціальні педагогічні спостереження за навчально-тренувальною діяльністю юних бігунів, які спеціалізуються у бар’єрному бігу на короткі дистанції, педагогічний експеримент, математична статистика. Результати: за результатами тестування фізичної підготовленості бар’єристів на короткі дистанції було виявлено, що середньостатистичні значення показників фізичної підготовленості у дівчат та хлопців відповідають нормативам навчально-тренувальної групи попередньої базової підготовки. Експериментальна група працювала за цією програмою і в тренувальні заняття включали вправи швидкісного та швидкісно-силового характеру. Темпи приросту показників спеціальної фізичної підготовленості у дівчат та юнаків відображено у таблицях 2 і 3, аналіз яких дозволяє виявити за час проведення експерименту позитивні зміни показників фізичної підготовленості бар’єристів на короткі дистанції. Висновки: проаналізовані та узагальнені дані науково-методичної літератури щодо фізичної підготовки бігунів-бар’єристів на короткі дистанції. Визначено та оцінено рівень загальної фізичної підготовленості юних спортсменів віком 12–13 років, які займаються бар’єрним бігом на короткі дистанції. Експериментально підтверджено вплив засобів швидкісно-силової спрямованості на спеціальну фізичну підготовленість бігунів-бар’єристів на короткі дистанції. Ключові слова фізична підготовка, бар’єрний біг, спеціальна фізична підготовленість.
5
Канунова, Людмила, Олександр Півень, and Євгеній Плотніков. "ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ НАВАНТАЖЕНЬ В БАЗОВОМУ МЕЗОЦИКЛІ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ У ЮНИХ ГИРЬОВОЧОК 14-15 РОКІВ З УРАХУВАННЯМ ФАЗ СПЕЦИФІЧНОГО БІОЛОГІЧНОГО ЦИКЛУ." Слобожанський науково-спортивний вісник 5, no. 79 (October 26, 2020): 58–64. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-5.009.
Full textAbstract:
Мета: визначити ефективність використання комплексів вправ силової спрямованості в базовому мезоциклі зі спеціальної фізичної підготовленості юних гирьовичок 14-15 років з урахуванням фази оваріально-менструального циклу. Матеріал і методи: відповідно до методологічного підходу у вирішенні проблеми і поставлених завдань програма дослідження включала комплекс методів: аналіз науково-методичної літератури, визначення спеціальної фізичної підготовленості за допомогою педагогічного тестування юних гирьовичок, педагогічне спостереження за тренувальним процесом та методи математичної статистики. Результати: представлено сучасні підходи щодо особливостей побудови тренувального процесу юних гирьовичок 14-15 років; надано детальну структуру побудови базового мезоциклу зі спеціальною фізичною підготовленістю з урахуванням диференціювання навантаження спеціальних комплексів силової спрямованості в різні фази оваріально-менструального циклу. У експерименті брали участь контрольна та експериментальна група, у яких використовувалися різні підходи до планування тренувального процесу та особливістю яких є те, що в експериментальній групі використовувалися спеціальні комплекси силової підготовленості, враховуючи працездатність в різних фазах оваріально-менструального циклу. Висновки: впровадження методики тренувального процесу юних гирьовичок 14-15 років в базовому мезоциклі річного макроциклу з урахуванням фаз оваріально-менструального циклу сприяло достовірному підвищенню показників загальних та спеціально-допоміжних вправ у експериментальній групі по відношенню до контрольної в ривку гирі 8 кг за 10 хв (t=2,15; р<0,05); у вправі присідання з гирею 24 кг на плечах на 10,2 разів (t=2,28; р<0,05) та становій тязі – на 6,7 разів (t=2,25; р<0,05). Ключові слова юні спортсменки, специфічний біологічний цикл, фази оваріально-менструального циклу, мікроцикли, мезоцикли
6
Черних, Тетяна, and Вячеслав Мулик. "Встановлення кореляційної залежності засвоєння базових вправ спортивної акробатики від використання окремих спеціально-підготовчих вправ юних акробатів-початківців 6-7 років." Слобожанський науково-спортивний вісник 3, no. 83 (June 23, 2021): 26–32. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-3.004.
Full textAbstract:
Мета: визначити кореляційний взаємозв'язок базових вправ початкової підготовки юних акробатів та спеціально-підготовчих вправ, що використовуються для їх засвоєння. Матеріал і методи: дослідження проводилося на базі комплексної дитячо-юнацької спортивної школи № 6 Слобідського району м. Харкова. У дослідженні брали участь 14 дітей 6-7 років, які займалися спортивною акробатикою у спортивно-оздоровчих групах, на участь яких було отримано згоду батьків. На початку дослідження, після ознайомчих занять, було проведено контрольне тестування виконання базових вправ «ластівка», «перекид вперед», «колесо», «берізка», «місток», після чого проведено підготовчий етап (20 занять) з використанням спеціально-підготовчих вправ для розвитку рухових якостей, необхідних для виконання зазначених базових вправ та проведено повторне тестування, оцінка якого здійснювалася за 10-бальною шкалою. Після цього проведено кореляційний аналіз залежності базових акробатичних вправ від спеціально-підготовчих вправ, які використовувалися для їх виконання. Результати: у процесі використання комплексів спеціально-підготовчих вправ підвищилась якість виконання базових вправ за рахунок використання спеціально-підготовчих вправ у вправі «ластівка» (t=3,94; p<0,001), «перекид вперед» (t=2,90; p<0,05), «колесо» (t=2,12; p>0,05), «берізка» (t=2,67; p<0,05), «місток» (t=2,59; p<0,05). Висновки: у результаті досліджень встановлено кореляційний взаємозв'язок базових акробатичних вправ з окремими спеціально-підготовчими вправами, які використовуються під час їх навчання. Ключові слова: базові акробатичні вправи, юні акробати, кореляція.
7
Жарова, І. О., and П. П. Чередніченко. "Фізична реабілітація хлопців старшого дошкільного віку з плоскостопістю із використанням засобів та елементів гри у футбол." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (October 21, 2016): 47–53. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2016.2.47-53.
Full textAbstract:
Велика кількість відхилень у стані опорно-рухового апарату дітей старшого дошкільного віку свідчить про те, що чинні організаційно-методичні підходи до використання засобів фізичної реабілітації та фізичного виховання повною мірою не забезпечують профілактики розвитку деформацій склепінь стопи та їх корекції. Систематичне тренування м’язів нижніх кінцівок – один з основних засобів профілактики плоскостопості. Однак застосування лікувальної фізичної культури часто не дає бажаного результату. Зазвичай використовувані спеціальні фізичні вправи не завжди в достатньому ступені впливають на найважливіші м’язові групи. Поряд із використанням регулярних фізичних вправ з метою профілактики й корекції плоскостопості необхідно здійснювати пошук нових ефективних засобів тренування сили м’язів стопи й гомілки. Одним з ефективних засобів фізичного виховання, що має на меті посилення й зміцнення м’язів нижніх кінцівок і відповідає віковим особливостям старших дошкільників, є вправи, які включають елементи спортивних ігор, зокрема футболу. Крім коригуючої функції, використання елементів футболу впливає на розвиток фізичних якостей, рухових навичок, інтелектуальних здібностей, сприяє підвищенню рівня захисних функцій організму й формуванню інтересу до фізичної культури та спорту. Вищевикладене визначило мету – розробити технологію фізичної реабілітації із застосуванням засобів футболу для хлопців 4–6-річного віку із плоскостопістю. Ця технологія ґрунтується на дидактичних принципах і принципах фізичної реабілітації, на організаційних та методичних основах процесу відновлення дітей із плоскостопістю та здійснюється відповідно до трьох етапів реабілітації із використанням усіх можливих засобів, форм, методів і принципів фізичного виховання та фізичної реабілітації в єдності, реалізуючи тим самим корекційну, оздоровчу, виховну та освітню функції фізичного виховання та фізичної реабілітації, забезпечуючи їх зв’язок із підготовкою до школи та формуванням гармонійно розвиненої особистості.
8
Дегтярьова, І. В., А. А. Войда, and Ю. М. Гасан. "ІЗОМЕТРИЧНІ ВПРАВИ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ СИЛИ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ МЕДИЧНОЇ ГРУПИ." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 10 (April 26, 2022): 101–5. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.13.
Full textAbstract:
Для збереження та зміцнення здоров’я студентської молоді потрібно передбачати раціональне поєднання нових підходів до фізичного виховання. Застосування різноманітних технологій серед студентів, які займаються у спеціальних медичних групах, має важливе значення для зміцнення здоров’я та розвитку особистості. Силові вправи повинні забезпечувати необхідний рівень різнобічної фізичної підготовки студентів з відхиленнями у стані здоров’я. У роботі було досліджено ефективність використання ізометричних вправ для розвитку силових якостей серед студентів спеціальної медичної групи Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Покращення силових показників студентів експериментальної групи надало змогу виконувати більшість запропонованих вправ на заняттях з фізичного виховання у повному обсязі, сприяло позитивним змінам в організмі. Ізометричні вправи можна рекомендувати для використання серед студентів з ослабленим здоров’ям.
9
Дегтярьова, І. В., А. А. Войда, and Ю. М. Гасан. "ІЗОМЕТРИЧНІ ВПРАВИ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ СИЛИ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ МЕДИЧНОЇ ГРУПИ." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 10 (April 26, 2022): 101–5. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.13.
Full textAbstract:
Для збереження та зміцнення здоров’я студентської молоді потрібно передбачати раціональне поєднання нових підходів до фізичного виховання. Застосування різноманітних технологій серед студентів, які займаються у спеціальних медичних групах, має важливе значення для зміцнення здоров’я та розвитку особистості. Силові вправи повинні забезпечувати необхідний рівень різнобічної фізичної підготовки студентів з відхиленнями у стані здоров’я. У роботі було досліджено ефективність використання ізометричних вправ для розвитку силових якостей серед студентів спеціальної медичної групи Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Покращення силових показників студентів експериментальної групи надало змогу виконувати більшість запропонованих вправ на заняттях з фізичного виховання у повному обсязі, сприяло позитивним змінам в організмі. Ізометричні вправи можна рекомендувати для використання серед студентів з ослабленим здоров’ям.
10
Zakhozha, Natalia, Olga Kasarda, Vladimir Zakhozhiy, Oksana Usova, and Andrey Gavrilyuk. "Фактори патології органів зору в студентів та їх профілактика." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 2(42) (July 26, 2018): 111–16. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-02-111-116.
Full textAbstract:
Актуальність статті зумовлена значною кількістю студентської молоді з порушенням зору, що викликає тривогу як у медиків, так і в педагогів, адже зір – один із найголовніших аналізаторів організму, який забезпечує отримання повної динамічної інформації про колір, форму, віддаль, навколишній світ тощо. Мета роботи – узагальнення причин патології органів зору та способи його збереження. Методологія дослідження – аналіз науково-методичної літератури, опитування студентів щодо користування комп’ютерними й мобільними пристроями. Результати. Узагальнено фактори патології зору, які можуть бути спадковими, вродженими та набутими. Спадкові передаються від батьків або через покоління. До вродженої патології можуть призвести негативні впливи на плід у період вагітності. Причиною набутих є захворювання внутрішніх систем й органів, передусім хвороби ЛОР-органів та серцево-судинні патології, шкідливі звички, нераціональне харчування, екологічні умови, а також робота з дисплеями. Багатогодинне читання з монітора провокує зоровий синдром і загалом погіршує зір. Студентська молодь надто захоплюється комп’ютерними й мобільними технологіями, незважаючи на їх негативний вплив. Тому науковці наголошують на необхідності дотримання правил користування комп’ютерами й мобільними пристроями, наводять спеціальні вправи для профілактики та корекції зору, завдяки яким підвищуються рівень й інтенсивність обмінних процесів в організмі, посилюється кровообіг. Регулярне їх виконання позитивно впливає як на роботу м’язів ока, так і на гостроту зору. Висновки. Керуючись як загальними, так і спеціальними рекомендаціями, такими як належна організація роботи з дисплеями, регулярні перерви, використання вправ для розслаблення та лікувальної гімнастики, можна запобігти патології зору.
11
Butko, Y. L. "Духовні практики даосизму." Grani 19, no. 2 (January 28, 2016): 151–54. http://dx.doi.org/10.15421/1716038.
Full textAbstract:
У статті розглянуто духовні практики даосизму. Встановлено, що духовний шлях в даосизмі має основну кінцеву мету – досягнення вічної, незнищенної особистості через медитативне преображення і зведення нижчих психічних сил до їх вищих станів. Для досягнення цього, даос практикує спеціальні практики, які включають в себе поряд з заняттями технікою медитативного споглядання і різні гімнастичні, дихальні і тому подібні вправи, а також (на значному відрізку своєї історії) - лабораторну («зовнішню ») алхімію. Серед духовних практик даосизму головною є медитація, яка має мало спільного з тими чи іншими зовнішніми прийомами. Даоська медитація приводить людину до єдності, з’єднує цю єдину людину з космосом і суспільством. Автор зробила висновок, що на шляху самовдосконалення даос, під керівництвом вчителя, проходить ряд чітко визначених етапів, отримуючи суто індивідуальні настанови. Духовні практики, подібні до даоських, були широковідомі і в інших релігійно-філософських системах. Однак семантика даоських практик є суттєво іншою, так само як їх функції в структурі релігійної практики в цілому.
12
Гнидюк, Олександр, and Оксана Гнидюк. "ФІЗИЧНЕ САМОВДОСКОНАЛЕННЯ ЯК ОДНА ІЗ СКЛАДОВИХ РЕАЛІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 17, no. 2 (January 26, 2020): 64–74. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v17i2.32.
Full textAbstract:
У статті визначено актуальність фізичного самовдосконалення як одної із складових реалізації системи професійної підготовки офіцерів прикордонників, розглянуто сутність даного поняття Велика увага авторів сфокусована на необхідності та важливості деяких основних складових фізичного самовдосконалення для майбутніх офіцерів-прикордонників.Стаття присвячена вивченню професійних підходів відповідно до умов і підстав застосування прикордонниками спеціальних засобів фізичного самовдосконалення при виконанні завдань з охорони державного кордону. Постійний розвитком Державної прикордонної служби України висуває нові вимоги до підготовки офіцерів-прикордонників. Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького є єдиним вищим навчальним закладом професійної підготовки майбутніх офіцерів прикордонної служби. Існує велика кількість професійних тренінгів під час навчання на всіх етапах отримання курсантами вищої освіти, велика увага приділяється багатьом професійним курсам. Головними з них є: тактика, медична підготовка, вогнева і фізична підготовка. Фізична підготовка – одна з найважливіших частин життя курсантів і надзвичайно корисна для майбутньої професії. Наведені основні форми фізичної підготовки: ранкові фізичні вправи, спеціальні спортивні гуртки, фізичні змагання з усіх видів спорту. Головною метою фізичного виховання є: отримання гарної фізичної форми, самовдосконалення та базова підготовки щодо майбутньої служби на державному кордоні. Тому слід відмітити, що майбутні офіцери-прикордонники мають володіти основними теоретичними навичками, а також бути у належній фізичній формі і бути готовими до дій у різних умовах обстановки.За браком часу курсанти повинні самостійно займатись і планувати свій розпорядок дня. Фізична підготовка як основна частина військового курсу тісно пов’язана з іншими військовими предметами (тактикою, вогневою підготовкою, військовою медициною) та впливає на майбутню службу.
13
Канунова, Людмила, and Віктор Джим. "ВИЗНАЧЕННЯ КОРЕЛЯЦІЙНОГО ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ МІЖ ПОКАЗНИКАМИ ЗМАГАЛЬНИХ І СПЕЦІАЛЬНИХ ВПРАВ ТА МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНИМИ ПОКАЗНИКАМИ У ГИРЬОВИЧОК 12-15 РОКІВ." Слобожанський науково-спортивний вісник 76, no. 2 (April 6, 2020): 119–35. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-2.008.
Full textAbstract:
Мета: встановлення рівня взаємозв’язку між спортивним результатом, морфофункціональними показниками юних спортсменок гирьовичок 12-15 років та рівнем спеціальної фізичної підготовленості. Матеріал і методи: в дослідженні було залучено 30 юних спортсменок 12-15 років. Дослідження було проведено на базі кафедри одноборств Харківської державної академії фізичної культури та ДЮСШ №16 та КДЮСШ №8. Результати: встановлена залежність змагальних та спеціально-підготовчих вправ від морфо-функціональних показників між ривком гирі 8 кг за 10 хв і антропометричними показниками – довжиною тіла (r=0,488), довжиною верхньої кінцівки (r=0,431), окружністю грудної клітки на вдиху і видиху (r=0,676; r=0,640) та масою тіла (r=0,412); показниками загальної фізичної підготовленості – підтягування на перекладині (r=0,431), згинанні і розгинанні рук в упорі лежачи (r=0,426), висі на планці 1,5 см (r=0,588) та вис на перекладині на одній руці (r=0,488). Присідання з гирею 24 кг корелює з морфологічними показниками та масою тіла і довжиною нижньої кінцівки (r=0,520; r=0,482, відповідно), окружнісюі грудної клітки на вдиху – r=0,540; на видиху – r=0,620, а також окружністю стегна (r=0,752); спеціальної фізичної підготовленості: з бігом на 30 м (r=-0,568) та стрибком у довжину з місця (r=0,587). Результати станової тяги з гирею 24 кг корелюють з масою тіла (r=0,695), окружністю грудної клітки на вдиху і видиху (r=0,443; r=0,426), а також окружністю стегна (r=0,654); з бігом на 30 м (r=-0,495), стрибком у довжину з місця (r=0,494), висі на планці 1,5 см (r=0,418) та вис на перекладині на одній руці (r=0,418). Результати в жимі гирі 8 кг виявлено взаємозв’язок лише з масою тіла (r = 0,606) та з згинанням-розгинанням рук в упорі лежачи (r=0,620), ЧСС в стані спокою (r=0,731), життєвою ємністю легенів (r=0,430) та затримкою дихання на вдиху (r=0,482). Висновки: виявлена кореляція між результатами змагальних вправ та спеціально-підготовчих вправ, що впливають на силову підготовленість та витривалість спортсменок гирьовичок, дає можливість враховувати їх використання у тренувальному процесі юних гирьовичок 12-15 років. Ключові слова спортивний результат, морфофункціональна підготовленість, змагальні вправи, спеціально-підготовчі вправи.
14
Мойсеєнко, І. М. "НЕЙРОНАУКИ ЯК ПІДҐРУНТЯ ДО КОРЕКЦІЇ СЕНСОМОТОРИКИ ДІТЕЙ З РОЗЛАДАМИ АУТИЧНОГО СПЕКТРУ." Педагогіка та психологія, no. 61 (April 2019): 122–31. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.61.14.
Full textAbstract:
У сучасному науковому світі щодня з'являються різні напрями досліджень, що приводить до виникнення нових дисциплін. Здобутки нейропсихології, нейробіології та нейрофізіології є новим поштовхом для розвитку педагогічного напряму корекції психофізичних порушень у дітей з особливими освітніми потребами. Спеціальні педагоги встановлюють цілі та завдання розвитку дитини з розладами аутичного спектру (РАС), нейрології допомагають їх виконувати. Вирішення проблеми вимагає компетентності психологів, клініцистів, педагогів, які можуть забезпечити відповідну нейрокорекцію. Спільна робота вчених різних сфер діяльності – фізіологів, психологів, викладачів – допоможе зрозуміти та розробити нові методи допомоги дітям із РАС. Мета статті – висвітлити клінічні особливості функціональних порушень нервової системи дітей з РАС. У статті зроблено аналіз стратегій, технологій, емпіричних здобутків сучасних нейронаук та їхній вплив на розробку педагогічних технологій допомоги дітям з особливими освітніми потребами. На основі всебічного дослідження було визначено ряд питань. Діти з аутизмом мають неврологічні розлади. У галузі корекційної педагогіки виникають труднощі дітей з РАС у імітації, розподілі м’язового тонусу, рухи погано скоординовані, порушена орієнтація в просторі, відчуття тіла, звуків, фарб, форм навколишнього середовища. Неповна інтеграція рефлекторних моделей може спричинити функціональні та структурні проблеми в організмі. Нейрофізіологічною основою центральної нервової системи став початок нових підходів до діагностики та педагогічної допомоги дітям з РАС. Розробка авторської методики "Сенсомоторний розвиток" базується на знаннях нейрофізіології. На основі комплексного дослідження зроблений аналіз авторської методики, що спрямована на стимуляцію органів вестибулярної системи та пропріоцепцію дітей з РАС. Спеціальні вправи стимулюють мозочок, стовбур мозку, мієлінізацію нервових волокон. Теоретичні та експериментальні дослідження дали можливість розробити структуру діагностики сенсомоторних навичок. На основі результатів діагностики було розроблено авторську методику формування сенсомоторних навичок.
15
Салєєва, А. Д., І. М. Чернишова, І. П. Нартова, Н. Ю. Трегуб, and Н. П. Задерей. "Інноваційні підходи при складанні реабілітаційних програм для пацієнтів з наслідками хребтово-спинномозкової травми." Pain medicine 3, no. 2/1 (October 18, 2018): 39. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.27895.
Full textAbstract:
Актуальність. За даними статистики, щорічно в Україні понад 2500 пацієнтів отримують травми хребта і спинного мозку, 80 % з них – пацієнти працездатного віку. Крім проведення медикаментозного лікування, важливе місце в реабілітації цієї категорії пацієнтів займає фізична реабілітація із застосуванням механотерапії, роботизованих систем. Виникає необхідність розробки індивідуальної комплексної реабілітаційної програми з урахуванням соматичного стану та результатів тестування для сумісного використання різних методик механотерапії. Програма включала дозоване навантаження та спеціальні реабілітаційні вправи на блочному тренажері, які покращують рухливість суглобів, еластичності м’язів та зв’язок, і застосування роботизованої системи (G-EO) для тренування навиків ходи в стані полегшеної ваги пацієнта.
Метою дослідження було оцінити ефективність розробленої інноваційної програми реабілітації пацієнтів з наслідками хребтовоспинномозкової травми.
Матеріали та методи. Під наглядом перебувало дві групи пацієнтів. Хворим першої групи проводилась медикаментозна терапія й апаратна фізіотерапія, пацієнти другої групи отримували медикаментозну терапію, фізіотерапію та механотерапію з використанням роботизованої системи G-EO та блочного тренажера. Ефективність проведеного лікування (в середньому 1 місяць) оцінювалась за допомогою Функціональної Оціночної Шкали для хворих з травмою спинного мозку (Vatutazione Fuczionate Mietotesi – VFM), толерантність до фізичних навантажень оцінювалась клінічно (пульс, частота дихання, почервоніння обличчя, запаморочення, підвищене потовиділення).
Результати дослідження та їх обговорення. В результаті проведених досліджень встановлено, що фізична реабілітація сприяла підвищенню толерантності до фізичних навантажень (збільшення часу тренувальних вправ без ознак втоми). Після проведеного курсу реабілітації з використання G-EO та блочного тренажера 80 % пацієнтів (другої групи) мали результати тестування в середньому на 5–10 балів вищі, ніж пацієнти першої групи.
Висновки. Таким чином, за даними проведених досліджень, практика застосування програми комплексної реабілітації з використанням роботизованої механотерапії та блочних тренажерів для пацієнтів з наслідками спинномозкової травми показала переваги даного підходу.
16
Клапчук, В. "РЕСПІРАТОРНА ГІМНАСТИКА В РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСАХ ПІСЛЯ ІНФАРКТУ МІОКАРДА." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 10 (April 26, 2022): 31–37. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.4.
Full textAbstract:
Мета – підвищити ефективність лікувальної гімнастики шляхом застосування спеціальнихдихальних вправ у хворих на інфаркт міокарда.Методи. Проводили гіпоксичні проби у двох варіантах: із затримкою дихання на вдиху (пробаШтанге) і затримкою дихання на видиху (проба Генча). Результати оцінювали за тривалістю часузатримки дихання і за показником хронотропної реакції серця на затримку дихання. Його визна-чали за величиною відносини частоти серцевих скорочень після закінчення проби до вихідної час-тоти пульсу. Також розраховували інспіраторний та експіраторний гіпоксичні індекси як частку відділення тривалості затримки дихання (с) на частоту серцевих скорочень (уд./хв).Результати. Під впливом реабілітаційного комплексу підвищення показників гіпоксичнихпроб Штанге и Генча було статистично значимим як у основній, так і у контрольній групах. Алепри порівнянні їх між собою прикінцеві показники в основній групі за цими пробами були ста-тистично кращими: t = 3,03 та 3,12 відповідно, р < 0,01. Обчислення гіпоксичних індексів підчас прикінцевого дослідження виявило статистично значиме переважання позитивної динамі-ки в основній групі за інспіраторним індексом (0,657 ± 0,013 ум. од.) при порівнянні з контр-ольною (0,552 ± 0,016 ум. од.) та за експіраторним індексом: відповідно, 0,657 ± 0,013 ум. од.та 0,445 ± 0,011 ум. од. (t = 5,09 і 5,94; p < 0,001).Висновки. У хворих після інфаркту міокарда на стаціонарному етапі реабілітації показникизовнішнього дихання за результатами гіпоксичних проб Штанге і Генча з оцінкою хронотропноїреакції серця на затримку дихання, а також інспіраторного та експіраторного гіпоксичних індек-сів, отримані при первинному дослідженні, були зниженими. З метою підвищення ефективностілікувальної гімнастики застосовані спеціальні дихальні вправи при напівліжковому (палатному)та вільному рухових режимах з використаням елементів пранаями індійської оздоровчої системихатха-йога. Після проведеного реабілітаційного курсу модифікована нами методика лікувальноїгімнастики виявилась більш ефективною у порівнянні із загальноприйнятою, що має статистичнозначиме підтвердження і тому дозволяє рекомендувати її до впровадження.
17
Клапчук, В. "РЕСПІРАТОРНА ГІМНАСТИКА В РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСАХ ПІСЛЯ ІНФАРКТУ МІОКАРДА." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 10 (April 26, 2022): 31–37. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.4.
Full textAbstract:
Мета – підвищити ефективність лікувальної гімнастики шляхом застосування спеціальнихдихальних вправ у хворих на інфаркт міокарда.Методи. Проводили гіпоксичні проби у двох варіантах: із затримкою дихання на вдиху (пробаШтанге) і затримкою дихання на видиху (проба Генча). Результати оцінювали за тривалістю часузатримки дихання і за показником хронотропної реакції серця на затримку дихання. Його визна-чали за величиною відносини частоти серцевих скорочень після закінчення проби до вихідної час-тоти пульсу. Також розраховували інспіраторний та експіраторний гіпоксичні індекси як частку відділення тривалості затримки дихання (с) на частоту серцевих скорочень (уд./хв).Результати. Під впливом реабілітаційного комплексу підвищення показників гіпоксичнихпроб Штанге и Генча було статистично значимим як у основній, так і у контрольній групах. Алепри порівнянні їх між собою прикінцеві показники в основній групі за цими пробами були ста-тистично кращими: t = 3,03 та 3,12 відповідно, р < 0,01. Обчислення гіпоксичних індексів підчас прикінцевого дослідження виявило статистично значиме переважання позитивної динамі-ки в основній групі за інспіраторним індексом (0,657 ± 0,013 ум. од.) при порівнянні з контр-ольною (0,552 ± 0,016 ум. од.) та за експіраторним індексом: відповідно, 0,657 ± 0,013 ум. од.та 0,445 ± 0,011 ум. од. (t = 5,09 і 5,94; p < 0,001).Висновки. У хворих після інфаркту міокарда на стаціонарному етапі реабілітації показникизовнішнього дихання за результатами гіпоксичних проб Штанге і Генча з оцінкою хронотропноїреакції серця на затримку дихання, а також інспіраторного та експіраторного гіпоксичних індек-сів, отримані при первинному дослідженні, були зниженими. З метою підвищення ефективностілікувальної гімнастики застосовані спеціальні дихальні вправи при напівліжковому (палатному)та вільному рухових режимах з використаням елементів пранаями індійської оздоровчої системихатха-йога. Після проведеного реабілітаційного курсу модифікована нами методика лікувальноїгімнастики виявилась більш ефективною у порівнянні із загальноприйнятою, що має статистичнозначиме підтвердження і тому дозволяє рекомендувати її до впровадження.
18
Горчанюк, Юрій, Максим Мерзлікін, and Тамара Ляхова. "Динаміка показників координаційних здібностей баскетболістів груп початкової підготовки під впливом використання спеціально-підготовчих вправ." Слобожанський науково-спортивний вісник 3, no. 83 (June 2021): 60–67. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-3.009.
Full textAbstract:
Мета: визначення ступеню впливу спеціально-підготовчих вправ на показники координаційних здібностей баскетболістів груп початкової підготовки. Матеріал і методи: у дослідженні брали участь 40 спортсменів у віці 9 – 11 років, що навчаються в групах початкової підготовки другого року навчання ДЮСШ № 7 міста Харкова (контрольна група 20 спортсменів, експериментальна група 20 спортсменів). Для встановлення показників координаційної підготовленості юних баскетболістів використовувались стандартні тестові вправи, запропоновані Л.П. Сергієнко [13]. Результати: використовувалися у навчально–тренувальному процесі експериментальної групи спеціально-підготовчих вправ: різноманітні стрибки та акробатичні вправи, а також комплекси вправ на батуті. Дана методика позитивно вплинула на показники координаційних здібностей баскетболістів групи початкової підготовки, і між результатами до та після педагогічного експерименту було встановлено достовірні розбіжності (р<0,05). Висновки: встановлено позитивну динаміку показників координаційних здібностей експериментальної групи після проведення педагогічного експерименту. Так, в тестуванні контролю оцінки і регуляції просторово-часових та динамічних параметрів рухів покращення результатів у відсотковому співвідношенні становило від 9% до 43%, в тестуванні оцінки відчуття часу приріст результатів коливався від 27% до 56%, поліпшення даних оцінки точності м’язових зусиль становило від 3% до 16%, динаміка показників контролю здібностей орієнтування у просторі склала від 7% до 43%, результати контролю стійкості статичної та динамічної рівноваги після педагогічного експерименту покращились з 14% до 18%, показники відчуття ритму змінились на 7%, показники контролю здатності до довільного розслаблення м’язів покращились на 3%, результати контролю координованості рухів було збільшено на 31% (р>0,05). Ключові слова: спортсмени-баскетболісти, координаційні здібності, спеціально підібрані комплекси акробатичних вправ, вправи на батуті.
19
Кузьмічова, Валентина. "Формування вокальної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва в класі «Постановка голосу»." Professional Art Education 2, no. 1 (April 15, 2021): 28–34. http://dx.doi.org/10.34142/27091805.2021.2.01.04.
Full textAbstract:
У статті розкрито зміст та сутність формування вокальної компетентності у майбутніх учителів музичного мистецтва в класі з постановки голосу, як складової фахової підготовки. Виявлена специфіка творчої професійної діяльності, яка відображає якість виконавської культури педагога-музиканта. Доведено, що фахову підготовку поєднує методична, наукова, вокально-виконавська та педагогічно-організаційна діяльність. Встановлено, що процес формування вокальної компетентності в класі з постановки голосу достатньо довготривалий та вимагає дотримання певної послідовності. З'ясовано, що на заняттях з постановки голосу педагогічно доцільно використовувати спеціальні вправи, творчі завдання, акцентувати увагу на методику роботи з різними типами голосів, виходячи з фізіологічних та вікових особливостей учнів, знати принципи організації концертних виступів тощо. Оцінено вплив на формування вокальної компетентності унікальної спадщини українських співацьких традицій, використання кращих вокальних методик вітчизняних та зарубіжних педагогів. Охарактеризовано напрями реалізації та вплив творчого підходу до навчального процесу, що сприяють формуванню вокальної компетентності. Розкрито ключове значення самостійної роботи в класі «Постановка голосу», спрямованої на безперервну музичну самоосвіту, розкриваючи творчі вокальні здібності здобувача вищої професійної освіти. Виявлено вплив особистісних якостей, стилю роботи, музичних здібностей, індивідуальних і психологічних особливостей та творчого іміджу на формування вокальної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва в класі постановки голосу.
20
Пістряк, Петро, Олег Забула, Володимир Турчин, and Інна Черніченко. "РЕКОМЕНДАЦІЇ З РОЗРОБЛЕННЯ ВПРАВ ПІДГОТОВЧИХ СТРІЛЬБ ТА ЇХ РОЛЬ У НАВЧАННІ ОФІЦЕРА-ВИПУСКНИКА." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, no. 4 (May 8, 2020): 294–306. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.274.
Full textAbstract:
У статті визначається мета підготовчих вправ навчальних і бойових стрільб, якою є прищеплення та вдосконалення навичок, в першу чергу первинних, у підготовці до виконання та виконанні вправ навчальних, бойових, контрольних та спеціальних вправ стрільб. Одними з головних факторів, які впливають на виконання будь-якої вправи стрільб є наступні: теоретичний та практичний рівень навченості стрілка діям зі зброєю, справність зброї, наявність належності озброєння та її стан, імовірність виявлення цілі та її ідентифікація, імовірність правильного введення вихідних даних для стрільби, імовірність ураження цілі, імовірність точного оцінювання результатів стрільби та її корегування, кількість та вид боєприпасів для ураження цілі, погодні умови.Для розроблення вправи підготовчих стрільб використано метод сітьового планування, що дозволяє скласти та реалізувати раціональний “план” виконання вправ підготовчих стрільб та здійснити навчання у найкоротший термін. Сітьовий графік вправи стрільб складається із елементів двох типів: робіт та подій. Визначено перелік подій для виконання вправи та перелік робіт, що виконуються.
21
Шестак, Юрій, and Вячеслав Мулик. "Кореляційна залежність використання загально- і спеціально-підготовчих (боксерських споряджень) вправ і психофізіологічних показників та рівня прояву сили ударів руками юних боксерів 15-16 років." Слобожанський науково-спортивний вісник 3, no. 83 (June 23, 2021): 77–82. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-3.011.
Full textAbstract:
Мета: встановити кореляційний взаємозв'язок між загально- і спеціально-підготовчими вправами та силовими показниками ударів руками, а також психофізіологічними якостями, що виникають у процесі тренувань. Матеріал і методи: дослідження проводилися із залученням юних боксерів 15-16 років, що склали експериментальну групу у кількості 12 спортсменів, які здійснювали одноцикловий річний тренувальний процес за програмою ДЮСШ на початку підготовчого періоду (після втягуючого мезоцикла проведено контрольне тестування), і в кінці змагального періоду здійснено повторне тестування з використанням засобів загальної і спеціальної фізичної підготовки та психофізіологічних показників. Зазначене дало змогу встановити кореляційну залежність між зазначеними показниками. Результати: отримані результати дозволяють при побудові тренувального процесу, спрямованого на підвищення абсолютної та відносної сили удару в боксі, враховувати ефективність використання загально- і спеціально-підготовчих вправ по відношенню до основних ударних рухів боксерів. Висновки: отримані результати дозволяють більш ефективно здійснювати планування тренувального процесу з застосуванням загально- і спеціально-підготовчих вправ для вирішення завдань щодо розвитку швидкісно-силових якостей, які є основою абсолютної та відносної сили удару в боксі. Ключові слова: фахова передвища освіта, студент, викладач, стан здоров’я, професійно-прикладна фізична підготовка, будівельник.
22
Рябченко, Ольга, and Ельміра Ельхан кизи Алієва. "Визначення кореляційної залежності засвоєння базових елементів художньої гімнастики від використання класичного екзерсису дівчаток 5-6 років." Слобожанський науково-спортивний вісник 6, no. 86 (December 23, 2021): 26–31. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-6.004.
Full textAbstract:
Мета: встановити кореляційний взаємозв’язок базових елементів художньої гімнастики та спеціальних вправ класичного екзерсису. Матеріал і методи: дослідження проводилося на базі КЗ "КДЮСШ №1 ХМР" серед дівчаток 5-6 років, які займаються художньою гімнастикою. В експерименті брали участь 60 юних спортсменок. Для встановлювання кореляційної залежності було залучено 3 хореографа і 4 тренера з художньої гімнастики. В зв’язку з тим, що дослідження проводилося в групах початкової підготовки другого року навчання, була застосована 10-ти бальна шкала оцінки. На початку дослідження визначався вплив класичного екзерсису на засвоєння базових елементів художньої гімнастики. Наприкінці – встановлювалася кореляція між елементами художньої гімнастики та спеціальними вправами класичного екзерсису. Результати: в процесі застосування спеціальних вправ класичного екзерсису (фр. exercice – "вправа"), тобто вивчення елементарних базових рухів біля станку – підвищився рівень виконання базових елементів художньої гімнастики, таких як: стрибок «козак» (t=2,12; p<0,05), рівновага «вперед» (t=3,57; p<0,001), рівновага «атитюд» (t=2,68; p<0,01), поворот «пасе» (t=2,21; p<0,05), «колесо» (t=1,72; p>0,05). Висновки: у результаті досліджень визначено кореляційний взаємозв’язок базових елементів художньої гімнастики зі спеціальними вправами класичного екзерсису. Ключові слова: художня гімнастика, базові елементи, класичний екзерсис, кореляція.
23
Semeniv, B. S., M. М. Stahiv, I. D. Yakymyshyn, T. G. Prystavskyi, and A. L. Kovban. "Вплив психофізіологічних та фізичних факторів на структуру професійної підготовки студентів біолого-технологічного факультету." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 76 (March 5, 2017): 129–35. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7625.
Full textAbstract:
Профільна фізична підготовка розглядається як один з напрямів системи фізичного виховання, яка повинна формувати прикладні знання, фізичні, психологічні й спеціальні властивості, уміння й навички, що забезпечують об’єктивну готовність людини до успішної професійної діяльності. Особливу увагу в засвоєнні трудових навичок і в адаптації організму молодої людини до професії займають спеціальні засоби фізичної культури, в основі яких міститься перенесення фізичних якостей і рухових навичок, що і є одним з важливих питань в теорії фізичного виховання. Перенесення фізичних якостей і рухових навичок слід розуміти як вплив занять фізичними вправами на ті чи інші види діяльності людини. В кожній руховій дії можна виділити її головну сторону, яка полягає в переважному вияві й розвитку певних якостей і навичок. Спеціально направленими методами фізичної підготовки можна тренувати ті психологічні й фізіологічні механізми, які визначають функціональні можливості людини в процесі її трудової діяльності. Завдання фізичного виховання полягає в тому, щоб вміло та цілеспрямовано використовувати спеціальну фізичну підготовку для підвищення працездатності фахівця.
24
Vashchuk, Liudmyla, and Vasyl Pantik. "Зміст фітнес-програми силової спрямованості залежно від індивідуальних особливостей будови тіла студентів." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 2(42) (July 26, 2018): 25–32. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-02-25-32.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження. Незважаючи на значну кількість новацій у системі фізичного виховання вищої школи, на практиці чинні програми з фізичного виховання дещо застарілі та наповнені видами спорту, які користуються низькою популярністю в студентської молоді, орієнтовані на професійно- або військово-прикладну й фізичну підготовку, складання контрольних нормативів, які вимагають певного рівня фізичної підготовки, а не спрямовані на корекцію фізичного стану молоді та виявлення й усунення недоліків чинної системи фізичного виховання з урахуванням інтересу та мотивації студентської молоді. Цікавим є й той факт, що кількість годин для цієї підготовки не передбачено програмою, а більшість ВНЗ у нашій державі відходять від класичної системи фізичного виховання. Тому, на нашу думку, доцільне використання видів спорту з урахуванням, передусім, інтересу та мотивації молоді, які забезпечать високий рівень морального задоволення від занять.
Ефективним засобом залучення студентів до систематичної рухової активності є виконання нових, нетрадиційних фізичних вправ. Великі потенційні можливості для фізичного вдосконалення студентів має фітнес. Мета дослідження – розробити зміст фітнес-програм силової спрямованості залежно від індивідуальних особливостей будови тіла студентів. Результати роботи. Установлено, що в основі занять фітнесом лежить фітнес-програма, для якої характерна сукупність спеціально підібраних фізичних вправ, спрямованих на комплексну або вибіркову дію на системи організму чи окремі частини тіла залежно від морфофункціональних можливостей людини. У програмі потрібно чітко визначити вид (або спрямованість) рухової активності чи поєднання вправ, інтенсивність занять, тривалість вправ, характер відпочинку, кількість занять на тиждень, темпи збільшення навантаження протягом тижня або місяця. Виконання силових вправ передбачало використання різних рухів не лише з обтяженнями, але й на спеціальних тренажерах і власною вагою. Висновки. Для студентів астенічної будови тіла рекомендовано вправи силової спрямованості для збільшення маси тіла, окружностей частин тіла, покращення показників тонусу м’язів. Студенти гіперстенічної будови тіла виконували вправи на зниження маси тіла, зменшення окружностей частин, зменшення жирового компонента. Фізичні навантаження представникам нормостенічного типу статури спрямовували на поліпшення тонусу м’язів, зниження темпів приросту маси тіла та зменшення окружності таза.
25
Помещикова, Ірина, and Ярославна Асєєва. "Вплив вправ з м’ячем на координаційні здібності юних спортсменів 8-9 років, які займаються тенісом настільним." Слобожанський науково-спортивний вісник 6, no. 81 (February 22, 2021): 71–78. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-1.010.
Full textAbstract:
Мета: розробка підходів щодо покращення координаційних здібностей юних спортсменів у тенісі настільному під впливом спеціально підібраних вправ із тенісним м’ячем. Матеріал і методи: у дослідженні приймали участь дві групи юних вихованців дитячо-юнацької спортивної школи №11 м. Харкова у віці 8-9 років у загальній кількості 24 осіб (контрольна група, n=12, експериментальна група, n=12). Для визначення показників прояву координаційних здібностей використовувались тести, рекомендовані навчальною програмою для дитячо-юнацьких спортивних шкіл з настільного тенісу. Педагогічний експеримент тривав 3 місяці та полягав у впровадженні в практику експериментальної групи спеціально підібраних вправ. Результати: введення у навчально-тренувальний процес експериментальної групи вихованців 8-9 років з настільного тенісу вправ з тенісним м’ячем, спрямованих на розвиток координаційних здібностей, було виявлено достовірне покращення показників тестових вправ: у набиванні тенісного м’яча на ракетці за 1 хв., на внутрішній і на зовнішній стороні ракетки та чергуючи сторону ракетки, біг боком навколо столу, біг по вісімці (р<0,05). В тестах підкидання і ловля тенісного м’яча двома руками за 30 с, перенесення м’ячів, під час пересування у 3-х метровій зоні вірогідної відмінності виявлено не було (р>0,05). Висновки: покращення прояву показників координаційних здібностей у дітей 8-9 років експериментальної групи, які займаються настільним тенісом після впровадження спеціально підібраної системи вправ із тенісним м’ячем становили: у тесті «Набивання тенісного м’яча на ракетці за 1 хв. на внутрішній стороні ракетки» – 25,3 %, «Набивання тенісного м’яча на ракетці за 1 хв. на зовнішній стороні ракетки» – 27,3 %, «Набивання тенісного м’яча на ракетці за 1 хв. на внутрішній і зовнішній стороні ракетки по черзі» – 39,0 %, «Підкидання і ловля тенісного м’яча двома руками не вище голови за 30 с» – 5,5 %, «Біг боком навколо столу» – 5,8 %, «Біг по вісімці» – 2,5 %, «Перенесення м’ячів, під час пересування у 3-х метровій зоні» – 2,7 %. Ключові слова: теніс настільний; координаційні здібності; вправи із м’ячами; вправи із ракеткою.
26
Мулик, Катерина, Тетяна Гриньова, Alexander Skaliy, Сергій Бершов, and Володимир Корнієнко. "Рівень розвитку сили студентів, які займаються у спортивних секціях зі скелелазіння із застосуванням вправ на різних тренажерах." Слобожанський науково-спортивний вісник 5, no. 85 (October 25, 2021): 5–10. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-5.001.
Full textAbstract:
Мета: визначити вплив занять скелелазінням на рівень розвитку сили студентів, які займаються у спортивних секціях зі скелелазіння за різними програмами. Матеріал і методи: у дослідженні брали участь 45 студентів (чоловіки) віком 18-23, які займалися в секціях скелелазіння. Випробовувані були розділені на три групи по 15 чоловік в кожній: у першу – контрольну групу (КГ), були включені спортсмени, які тренувалися за стандартною методикою; у другу – експериментальну групу No1 (ЕГ1), увійшли спортсмени, які тренувалися за стандартною програмою з включенням спеціально-розроблених вправ на розвиток сили на кампусборді; у третю – експериментальну групу No2 (ЕГ2), увійшли спортсмени, які займалися за стандартною програмою з включенням спеціально підібраних вправ на гімнастичних кільцях. Для оцінки рівня розвитку сили та ії динаміки були використані тести, які максимально близько висвітлюють прояви сили у скелелазінні, а саме: вис в блоці, підтягування на перекладині, підтягування до грудей, згинання і розгинання рук в упорі лежачи, кистьова динамометрія, згинання кисті з обтяженням. Результати: для визначення впливу занять скелелазінням за різними програмами на рівень розвитку сили студентів, які займаються у спортивних секціях зі скелелазіння, було проведено аналіз спеціальних показників. Так, виявлено, що показники, які досліджувались в усіх групах упродовж експерименту мали тенденцію до покращення. Висновки: встановлено, що вправи на кампусборді та гімнастичних кільцях мають неоднаковий вплив на розвиток окремих груп м’язів, що дозволяє зробити висновок про необхідність поєднання цих програм для забезпечення різнобічного розвитку сили студентів, які займаються у спортивних секціях зі скелелазіння. Ключові слова: скелелазіння, розвиток сили, студенти, спортивні секції.
27
Тищенко, В. О., О. В. Соколова, М. А. Бєлоус, Д. Г. Тищенко, and В. І. Крамаренко. "ПЛІОМЕТРИЧНІ ВПРАВИ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ УДОСКОНАЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ГАНДБОЛІСТОК." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 1 (September 27, 2021): 108–13. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-15.
Full textAbstract:
Гандбол – це динамічна спортивна гра, для якої характерні постійні зміни інтенсивності, високі вимоги до техніко-тактичних дій, а також складні фізичні протистояння під час матчу. Одним із необхідних видів підготовки в гандболі є фізична підготовка, значимість якої не можна недооцінювати. На кожному етапі спортивної майстерності фізична підготовка виконує певну роль. Мета дослідження – визначити ефективність програми вдосконалення спеціальної фізичної під- готовки студенток 2-го курсу Запорізького національного універси- тету, які займаються в навчально-спортивній секції з гандболу. Об’єкт дослідження – навчально-тренувальний процес навчально-спортив- них секційних занять з гандболу. Суб’єкт дослідження – студентки 2-го курсу Запорізького національного університету. Предмет дослі- дження – динаміка показників спеціальної фізичної підготовлено- сті студенток 2-го курсу Запорізького національного університету під впливом розробленої програми. Методи дослідження: аналіз та узагальнення літературних джерел за темою дослідження; педагогіч- ний експеримент; педагогічні спостереження; педагогічне тестування; методи математичної статистики. Результати дослідження. Упрова- дження запропонованої програми вдосконалення спеціальної фізичної підготовки студенток 2-го курсу Запорізького національного універ- ситету в навчально-тренувальний процес секційних занять з ганд- болу засвідчило свою доречність. Ефективність експериментальної програми порівняно з традиційною програмою розвитку спеціальних фізичних якостей підтверджена приростами відповідних показників. Висновки. Відбулося покращення за рахунок правильного підбору пліометричних вправ для вдосконалення спеціальної фізичної підго- товленості студенток 2-го курсу Запорізького національного універ- ситету, що дало змогу прискорити та якісно здійснити тренувальний процес у навчально-спортивній секції з гандболу.
28
Khaskhachykh, D. A. "ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ ГОРИЗОНТАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ТА МОТИВАЦІЇ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ." Медична освіта, no. 4 (November 12, 2019): 51–55. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.4.10577.
Full textAbstract:
З метою підвищення якості викладання циклу «Акушерство та гінекологія» на кафедрі акушерства та гінекології ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» використовуються спеціальні методи мотивації роботи студентів, що значно підвищило ефективність та якісну успішність студентів медичного факультету 4 та 5 курсів навчання. Студенти отримують знання під час перегляду демонстрацій, навчальних відеофільмів, беруть участь в обговореннях, вправах або ролевих іграх, що симулюють конкретні клінічні випадки, та практикуються у використанні отриманих навичок. Після опанування практичних навичок студенти практикуються в їх використанні в симуляційних класах згідно з програмою OSKI, максимально наближених до реальних клінічних умов, під наглядом викладачів, які слідкують за якісним виконанням методик клінічних вмінь.
З метою підвищення мотивації студентів до навчання використовуються такі методи, як заохочення спілкування між студентом та викладачем, а також у групі за темою заняття, прояв інтересу до кожного студента зі сторони викладача, відкритість для порад і допомоги, включення студентів до обговорення теми, включаючи в роботу всіх студентів групи, особливо тих, хто відчуває невпевненість. Заняття повинно бути цілеспрямованим і проводитися в доброму темпі, що передбачає існування чіткого плану та хронометражу. В структурі заняття повинні використовуватися ігрові вправи, які модулюють клінічні випадки. Викладач повинен вміти виявляти активних студентів та мотивувати їх виступати в ролі експертів при вирішенні важких ситуацій. Така методика викладання, в якій немає чіткого розділу на вчителя та учня, – метод горизонтальної комунікації, який використовується для роботи з дорослими людьми, при якому заняття виглядає не як стандартний урок, а скоріш як передача знань від досвідченого наставника до учня, дозволяє встановити позитивний емоційний контакт між викладачем та студентами, значно підвищує вмотивованість та результативність навчального процесу.
З метою підвищення якості навчання студентів-медиків у вищих навчальних закладах України доцільно використовувати передовий досвід та технології, які базуються на сучасних методах проведення педагогічного процесу. Заохочення та мотивація студентів до навчання повинні базуватися на принципах максимального розкриття творчих можливостей студентів, вмінні спілкуватися в групах, використанні отриманих практичних навичок при симуляції клінічних випадків та роботі на симуляційному обладнанні. Наш досвід підготовки студентів-медиків з дисципліни «Акушерство та гінекологія» показав високий рівень задоволеності й засвоєння навчального матеріалу при використанні методів мотивації та горизонтальної комунікації між викладачами і студентами.
29
Черних, Тетяна, Вячеслав Мулик, Тетяна Скалій, and Дар’я Окунь. "ЗАСТОСУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНО-ПІДГОТОВЧИХ ВПРАВ ДЛЯ ЗАСВОЄННЯ БАЗОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ СПОРТИВНОЇ АКРОБАТИКИ ЮНИМИ СПОРТСМЕНАМИ-ПОЧАТКІВЦЯМИ." Слобожанський науково-спортивний вісник 6, no. 80 (December 21, 2020): 11–16. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-6.002.
Full textAbstract:
Мета: розробити комплекси спеціально-підготовчих вправ та визначити ефективність їх застосування при засвоєнні базових вправ у акробатів-початківців. Матеріал і методи: дослідження проводилося на базі Комплексної дитячої спортивної школи № 6 Слобідського району (м. Харків). У дослідженні брали участь 28 дітей 6–7 років, які займаються спортивною акробатикою у спортивно-оздоровчих групах. Контрольна група (n=14) проводила тренувальний процес за програмою ДЮСШ, експериментальна (n=14) із застосуванням спеціальних вправ до кожного базового елементу («ластівка», «стійка на лопатках», «берізка», «перекид вперед», «колесо», «місток») у підготовчій частині заняття. Наприкінці річного тренування проведено контрольне тестування виконання базових елементів юних акробатів 6-7 років досліджуваних груп, яке оцінювалося 5 експертами за 10-бальною шкалою оцінки їх виконання. Результати: у процесі застосування комплексів спеціальних вправ для кожного базовго елементу юних акробатів 6-7 років отримано достовірно кращі результати оцінювання по відношенню до контрольної групи у виконанні вправ «ластівка» (t=6,25; p<0,001), «стійка на лопатках» (t=7,89; p<0,001), «перекид вперед» (t=4,00; p<0,001), «колесо» (t=4,69; p<0,001) та «місток» (t=4,33; p<0,001). Висновки: у результаті досліджень встановлено, що застосування розроблених комплексів спеціальних вправ для засвоєння базових елементів юними акробатами 6-7 років ефективно впливає на формування елементів техніки базових вправ та психофізіологічних показників, що забезпечує їх виконання. Ключові слова: юні акробати, базові елементи техніки, кореляція, м’язові групи.
30
Шестерова, Людмила, and Лейля Аджаметова. "ВПЛИВ ПЛІОМЕТРИЧНОГО ТРЕНУВАННЯ НА УДОСКОНАЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕННОСТІ ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНИХ СПРИНТЕРІВ З ВАДАМИ ЗОРУ НА ПЕРЕДЗМАГАЛЬНОМУ ЕТАПІ." Слобожанський науково-спортивний вісник 77, no. 3 (June 6, 2020): 43–48. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-3.006.
Full textAbstract:
Мета: з’ясувати ефективність застосування пліометричного методу тренування на різному ґрунті на передзмагальному етапі висококваліфікованих спринтерів з вадами зору. Матеріал і методи: досліджувалися показники спеціальної фізичної підготовленості Заслуженого майстра спорту України з легкої атлетики серед спортсменів з вадами зору упродовж передзмагального етапу річного макроциклу. У ході роботи були використані наступні методи: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне спостереження; педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати: зміна ґрунту, на якому виконувалися вправи пліометричного характеру, призвела до позитивних змін показників спеціальної фізичної підготовленості легкоатлетки. Висновки: застосування на передзмагальному етапі підготовки висококваліфікованої легкоатлетки з вадами зору шеститижневої пліометричної програми сприяло достовірному підвищенню швидкісних і швидкісно-силових показників (p<0,05-0,01). Ключові слова пліометрика, спеціальна фізична підготовленість, передзмагальний етап, вади зору.
31
Онищук, Вікторія, Наталія Гаврилова, Ірина Мацейко, and Олександр Звіряка. "Ефективність застосування комплексної програми фізичної реабілітації дітей шкільного віку з короткозорістю на санаторному етапі." Слобожанський науково-спортивний вісник K, no. 6 (December 30, 2019): 50–56. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2019-6.030.
Full textAbstract:
Мета: обґрунтувати та розробити комплексну програму фізичної реабілітації з використанням спеціальних вправ у школярів 10-11 років з короткозорістю на санаторному етапі. Матеріал і методи: для вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: огляд літературних джерел; візометрія; рефрактометрія; педагогічне тестування; методи математичної статистики. Результати: проведені нами дослідження засвідчили, що через 22 дні від початку занять у школярів, які займалися за санаторною програмою реабілітації, відбулося поліпшення показників гостроти зору і рефрактометрії але не достовірно. Тоді як, у школярів експериментальної групи застосування авторської програми, яка включала розроблений комплекс спеціальних вправ для зору, гімнастичні вправи, ранкову гігієнічну гімнастику, дозовану лікувальну ходьбу по місцевості за розвішеними орієнтирами, рухливі ігри і естафети з м’ячем, сприяло покращенню функції зорового аналізатора та показників фізичної підготовленості на санаторному етапі фізичної реабілітації. Висновки: аналіз показників гостроти зори і рефрактометрії у дітей шкільного віку з короткозорістю, які займалися за авторською програмою фізичної реабілітації, дозволяє констатувати покращення функції зорового аналізатора та деяких показників фізичної підготовленості. Ключові слова школярі, міопія, зоровий аналізатор, фізична реабілітація, санаторний етап
32
Бєляк, Ольга. "Зміст лексичної роботи з учнями початкових класів у спеціальній школі." Освітній вимір 43 (December 11, 2014): 124–29. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v43i0.2774.
Full textAbstract:
Бєляк О. М. Зміст лексичної роботи з учнями початкових класів у спеціальній школі.
У статті пропонується зміст роботи з учнями початкових класів. Здійснено відповідно до мети аналіз нормативних документів, у яких наголошується на необхідності постійної лексичної роботи. Визначено етапи, напрями лексичної роботи в початкових класах спеціальної школи, а також розроблено комплекс вправ задля уточнення і збагачення словника молодшого школяра.
33
Гордійчук, Б. В., С. С. Головіна, and І. М. Янченко. "ЗАСТОСУВАННЯ КОМПЛЕКСНОЇ МЕТОДИКИ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДЛЯ ЗАНЯТЬ ЗІ СТУДЕНТАМИ ПЕРШОГО КУРСУ З ОСТЕОХОНДРОЗОМ ШИЙНОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 1 (September 27, 2021): 38–43. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-05.
Full textAbstract:
Лікувальна фізкультура є провідним засобом консервативного ліку- вання остеохондрозу. Оздоровчий і профілактичний ефект лікувальної фізичної культури пов’язаний із підвищеною фізичною активністю, посиленням функцій опорно-рухового апарату, активізацією обміну речовин. Систематичне застосування лікувальних фізичних вправ значно підвищує ефективність медикаментозних лікувальних засобів, скорочує термін лікування. Актуальність дослідження полягає в тому, що відсоток хворих на остеохондроз серед студентів збільшується. Це захворювання все частіше вражає молодих людей, викликає у них важкі неврологічні та ортопедичні розлади, які призводять до втрати працездатності, а та в гірших випадках – до інвалідності. Задачею нашої роботи було дослідити ефективність розробленої нами методики, яка включає нормалізацію рухомості в шийному відділі хребта у студентів спеціальних медичних груп першого курсу. У статті наведена методика, яка включає виконання вправ для зміцнення м’язів шийного відділу хребта, вправ для самомасажу, що покращують притік крові до головного мозку. Вправи на формування правильної постави, вправи на розтягування хребта з елементами йоги та дошки Євмінова також є елементами нашої методики. Для підвищення результативності студентам було запропоновано кінезіологічне тейпування м’язів шиї та грудного відділу хребта. Після проведеного експерименту із застосуванням нашої методики у студентів зросли показники обсягу руху в шийному відділі хребта, зменшились больові відчуття та підвищились показники загального тонусу м’язів, що свідчить про ефективність розробленої методики. Використання методики, що ґрунтувалася на виконанні комплексів вправ, індивідуально підібраних для кожного студента, показало ефективність нормалізації рухомості в шийному відділі хребта в студентів першого курсу. Застосування засобів фізичної реабілітації у хворих на остеохондроз шийного відділу хребта дає значний позитивний ефект. Підводячи підсумок проведених досліджень, можна зробити висновок, що використання засобів фізичної реабілітації у хворих на остеохондроз дає відчутний позитивний ефект, дозволяє значно скоротити час проходження реабілітації.
34
Сова, Марія, and Володимир Шишка. "Нові тенденції у тренувальному процесі спортсменів, що спеціалізуються в мотоциклетному кросі на мотоциклах з коляскою." Слобожанський науково-спортивний вісник K, no. 6 (December 30, 2019): 93–96. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2019-6.039.
Full textAbstract:
Мета дослідження полягає в обґрунтуванні методик спеціальної фізичної підготовки спортсменів в мотокросі на мотоциклах з боковим причепом з урахуванням їх індивідуальних особливостей Завдання дослідження: розробити методику підготовки спортсменів, що спеціалізуються в мотокросі на мотоциклах з коляскою з урахуванням специфіки взаємодії членів екіпажу. Матеріал і методи: констатувальний педагогічний експеримент було організовано з метою порівняння основних техніко-тактичних показників змагальної діяльності світових лідерів та провідних українських екіпажів у кросі на мотоциклах з колясками, й обґрунтування, на цій підставі, методичних рекомендацій стосовно підготовки наших спортсменів до участі у міжнародних змаганнях найвищого рівня. Усі дослідження з метою порівняння результатів були організовані на одній і тій же трасі – єдиній сертифікованій FIM в Україні мотокросовій трасі асоціації «Техноспорт» у м. Чернівцях довжиною 1620 м. Результати: видима різниця в швидкості проходження дистанції світовими та українськими лідерами свідчить про істотно вищий рівень спеціальної, функціональної та технічної підготовленості перших, які на більш високих швидкостях долають перешкоди на дистанції, демонструючи високий рівень універсальності їхньої підготовленості. Виявлено, що спеціальна фізична підготовка наших спортсменів є надійним резервом підвищення їхньої спортивної результативності. Висновки. Застосування методики побудови якісної структури змагальної рухової діяльності спортсменів у кросі на мотоциклах з колясками дало змогу встановити, що провідною руховою якістю є спеціальна спритність. Другою за значущістю в забезпеченні високого спортивного результату у кросі на мотоциклах з колясками є загальна і спеціальна витривалість членів екіпажу. Ключові слова мотокрос, вломлення,статичні зусилля,дихальні вправи
35
Сомова, Катерина, Тетяна Ємець, Юлія Калмикова, and Сергій Калмиков. "РОЗВИТОК ГНУЧКОСТІ У ТАЗОСТЕГНОВИХ СУГЛОБАХ У ДІТЕЙ 5-8 РОКІВ ПОЧАТКОВОЇ ГРУПИ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ З ХУДОЖНЬОЇ ГІМНАСТИКИ." Слобожанський науково-спортивний вісник 4, no. 84 (August 31, 2021): 37–43. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-4.006.
Full textAbstract:
Мета: оцінити ефективність запропонованої методики тренувань для розвитку гнучкості у тазостегнових суглобах у дітей 5-8 років, що займаються у початковій групі спеціальної фізичної підготовки з художньої гімнастики. Матеріал і методи: у дослідженні брали участь 16 гімнасток початкової групи спеціальної фізичної підготовки з художньої гімнастики у віці 5-8 років, ОГ – 8 гімнасток, які займались за авторською методикою тренування і КГ – 8 гімнасток, які займались за стандартною методикою тренування. Тренування в обох групах проводилось три рази на тиждень по 1,5 години. Оцінка результатів пасивної та активної гнучкості у тазостегнових суглобах застосовувалась у обох групах на початку обстеження та на 22 день тренування за допомогою тестів «Виконання шпагату з гімнастичної лавки» та «Піднімання ноги догори, лежачи на спині» за Л.А. Карпенко, І.А. Вінер, В.А. Савицьким (2007). Результати: для розвитку гнучкості у тазостегнових суглобах у дітей основної групи, що займаються у початковій групі спеціальної фізичної підготовки з художньої гімнастики, застосовувалась авторська методика тренування, яка включає вправи на розвиток пасивної та активної гнучкості, мотиваційну частину методики, що сприяє позитивним емоціям дітей, підвищенню уваги та зацікавленості результатом тренування. Висновки: показники розвитку пасивної та активної гнучкості в основній групі були значно вищими (р<0,05), порівняно з контрольною групою, що свідчить про позитивний вплив застосування авторської методики тренування. Вона сприяє покращенню показників активної та пасивної гнучкості у тазостегнових суглобах за рахунок включення комбінованих вправ, що розвивають усі компоненти рухливості у тазостегнових суглобах, вправ динамічного характеру та силових вправ у поєднанні з примусовим розтягуванням. Ключові слова: активна та пасивна гнучкість, діти, тазостегновий суглоб, художня гімнастика.
36
Мазуренко, Ігор. "Аналіз силових показників висококваліфікованих армспортсменів на етапі передзмагальної підготовки." Слобожанський науково-спортивний вісник K, no. 6 (December 30, 2019): 44–49. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2019-6.029.
Full textAbstract:
Мета: аналіз показників силової підготовки основних змагальних рухів армспортсменів вищої кваліфікації на етапі пе- редзмагальної підготовки. Завдання роботи: аналіз тренувального процесу при підготовці до змагань з армрестлінгу; виявлення оптимальних силових показників при підготовці до змагань з армрестлінгу; визначення методики підготов- ки до головних змагань з армрестлінгу. Матеріал і методи: теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури та методики тренуваль- ного процесу висококваліфікованих армспортсменів при підготовці до основних змагань, педагогічний експеримент (кистьова динамометрія, тензодинамометрія). Матеріал: у процесі дослідження проведено виміри силових показників в основних змагальних рухах висококваліфікованих 24 армспортменів 3 вагових категоріях (до 80 кг, 80-100 кг, понад 100 кг) по 8 осіб у кожній на етапі передзмагальної підготовки. Показники вимірювали електротензодинамометром серії FBk польського виробництва з класом точності до 100 грамів, за допомогою спеціально виготовленого блочного пристрою «Прибор ARM1». Результати: в результаті аналізу, визначено, що силові показники 4 змагальних рухів (згинанні пальців, натяжка мо- лотом, гак, згинанні кисті) висококваліфікованих армспортсменів були достовірно високими у ваговій категорії 80-100 кг. Причому показник сили гаку правої руки був найвищим саме у цій ваговій групі, а найнижчий показник зафіксовано у ваговій групі до 80 кг у згинанні пальців. Висновки: порівняльний аналіз усіх досліджених показників силових можливостей висококваліфікованих армспор- тсменів дозволив встановити, що найбільш високі результати були показані в силових вправах гак і згинанні кисті; можна стверджувати, що силові вправи дозволяють достатньо чітко визначити рівень силової підготовленості арм- спортсменів, а сама це є головним показником результативності висококваліфікованих армспортсменів; отримані результати свідчать про те, що армспортсмени з гіршими силовими показниками досягають результатів за рахунок включення до виконання силових вправ більшої кількості м’язових груп і, навпаки, більш високі силові показники до- сягаються за рахунок виконання силових вправ певною м’язовою групою. Ключові слова армрестлінг, силові показники, змагання, спортсмени.
37
S.H., Havryshko, and Moroz F.V. "ORGANIZATION OF SELF-DEPENDENT CLASSES BY PHYSICAL EXERCISES IN THE EXTRACURRICULAR ACTIVITIES ELEMENTARY SCHOOL STUDENTS." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 95 (August 2, 2021): 13–18. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-95-2.
Full textAbstract:
Considering the modern conditions of educational development, insufficient attention is paid to the independent motor activity of primary school students and directly to the independent performance of physical exercises in extracurricular activities. The article is devoted to the analysis of psychological and pedagogical research of the problem of organization of independent physical exercises in extracurricular activities of primary school.The article considers the essence of the concept of independence. The accepted thesis is that independence should be understood as a generalized characteristic of the activity of a junior schoolchild, and physical development as a controlled natural process of increasing the functional capabilities of primary school students.Forms of independent classes in school and out of school in physical education are recommended, namely: morning hygienic gymnastics; exercise during the day; sports breaks; independent physical exercises at the place of living.The state of use of physical exercises by students of primary school in independent activity is revealed.Thus, from first to fourth grade there is a tendency to reduce the number of students engaged in independent physical activity.The reasons for students’ refusal to exercise in independent physical activity are analyzed. It is indicated that the main reason is the lack of desire to exercise.The algorithm for students’ independent work with physical exercises is proposed. Thus, it is recommended to follow the following sequence of actions: determining the state of health and level of physical fitness, formation of pedagogical tasks, selection of general and special physical exercises, and implementation of tasks, planning and implementation of tasks, evaluation of work results. Elementary school students are offered the rules of independent exercise.To increase the efficiency of preparation of independent classes, develop requirements for compiling sets of exercises for independent motor activity of primary school students.Key words: independent classes; physical exercises; elementary school students.З огляду на сучасні умови розвитку освіти недостатньо приділяється уваги самостійній руховій діяльності учнів початкової школи та безпосередньо самостійному виконанню фізичних вправ у позакласній та позашкільній роботі. Стаття присвячена аналізу психолого-педагогічних досліджень проблеми організації самостійних занять фізичними вправами в позакласній та позашкільній роботі початкової школи.У статті розглянуто сутність поняття «самостійність». Прийнято тезу, що самостійність треба розуміти як узагальнену характеристику активності молодшого школяра, а фізичний розвиток – як керований природній процес підвищення функціональних можливостей учнів початкових класів.Рекомендуються форми самостійних занять з фізичного виховання, такі як ранкова гігієнічна гімнастика; фізичні вправи протягом дня; фізкультурні паузи; самостійні заняття фізичними вправами за місцем проживання.Виявлено стан використання учнями початкової школи фізичних вправ у самостійній діяльності. Так, від 1-го до 4-го класу наявна тенденція до зменшення кількості учнів, що займаються самостійною руховою діяльністю.Проаналізовано причини відмови учнів від самостійних занять руховою діяльністю. Зазначено, що основними причинами є відсутність бажання займатися, невмотивованість з боку дорослих.Запропоновано алгоритм педагогічного впливу в процесі організації самостійної роботи для учнів початкової школи. Так, педагогам рекомендується дотримуватись такої послідовності дій: врахування стану здоров’я та рівня фізичної підготовленості, розроблення педагогічних завдань з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, підбір змісту загальних і спеціальних фізичних вправ, планування та реалізація завдання, оцінювання результатів проведеної роботи. Учням початкових класів запропо-новано правила проведення самостійних занять фізичними вправами.Для підвищення ефективності підготовки самостійних занять розроблено вимоги до складання комплексів вправ для самостійної рухової діяльності учнів молодшого шкільного віку.Ключові слова: самостійні заняття, фізичні вправи, учні початкової школи.
38
Резніченко, Ольга Олексіївна. "ТРЕНІНГ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ СПОСІБ ПОДОЛАННЯ СТРАХІВ." Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, no. 4 (December 9, 2021): 59–64. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.4.12.
Full textAbstract:
У статті розглянуто питання ефективності застосування тренінгу як методу подолання страхів. Метою роботи є теоретичне обґрунтування застосування тренінгових технологій у роботі зі страхами та висвітлення ефективних аспектів застосування тренінгових технік. Окреслено ключові завдання тренінгу, вказано на особливості і переваги групових та індивідуальних занять. Методологія дослідження передбачає застосування загальнонаукових і спеціальних методів та методик, зокрема аналізу, синтезу, абстрагування, конкретизації, описового методу, часткового прогнозування. З метою мінімізації страхів запропоновано різні вправи в рамках тренінгових програм. Акцентовано на необхідності попередньо проводити коротку лекцію, присвячену ролі когнітивних фільтрів у виникненні страхів. Ефективною методикою знайомства запропоновано вправу «Сліпий поводир»; прогнозовано, що в такий спосіб ефективно зняти емоційну напругу, вибрати відповідні засоби налагодження контакту. Обґрунтовано доцільність вправи на формування рефлексії самооцінки. Методику «Драматична арена» запропоновано використовувати з метою формування загальної картини, яка є фактично монтажем індивідуальних флешбеків. З’ясовано доцільність застосування вправи «Цунамі» для викорінення страху самотності. Наголошено на необхідності дотримання організаційних принципів тренінгу (зворотний зв’язок, конфіденційність та закритість групи, обговорення ситуацій, котрі мають місце в групі, активність та спільна відповідальність), що стоять в основі успішності такої форми групової роботи. На основі проведеної роботи сформовано пропозиції щодо оптимальних технологій проведення тренінгів, спрямо- ваних на боротьбу зі страхами. Зроблено висновок щодо доцільності розробки тренінгової програми, спрямованої на зниження інтенсивності переживання різного роду страхів, профілактики і корекції негативних емоційних станів, невпевненості у собі жінок середнього віку.
39
Соловей, О. М., М. Ю. Пожидаєв, Д. В. Дищенко, К. Г. Вознюк, С. П. Петренко, and Д. О. Анісімов. "ТЕОРЕТИЧНА ПІДГОТОВКА КУРСАНТІВ ЯК ФАКТОР, ЩО ВПЛИВАЄ НА РІВЕНЬ СКЛАДНИКІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 4 (April 18, 2022): 71–79. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-10.
Full textAbstract:
Нині основною складовою частиною професійної діяльності працівників правоохоронних органів є високий рівень компетентності і рівень спеціальної фізичної підготовленості. Незважаючи на це, рівень теоретичної підготовки курсантів і здобувачів вищої освіти та їхні теоретичні знання не завжди відповідають вимогам, які сприяють підвищенню мотивації до занять зі спеціальної фізичної підготовки і вдосконаленню їх рівня. Тому проблемою нашого дослідження є визначити рівень теоретичної підготовки курсантів та її вплив на розвиток складників спеціальної фізичної підготовки протягом навчального процесу. Мета – визначити вплив теоретичної підготовки курсантів на їх рівень складників спеціальної фізичної підготовленості під час навчального процесу. Матеріал і методи: аналіз та узагальнення науково-методичної літератури та нормативних документів, анкетування, педагогічне спостереження, методи тестування спеціальної фізичної підготовленості, послідовний педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Стимулюючими факторами успішного навчання в університеті є оволодіння професією (72,6 %), набуття знань (70,3 %), наявність бажання навчатися (93,4 %). Отримують задоволення від дисципліни «Спеціальна фізична підготовка» 28,3 %, мають бажання займатися додатково фізичними вправами 58,1 %. Із форми заняття обрали лекції в поєднанні з практичними заняттями 89,2 %, лекції в поєднанні із самостійною роботою – 60,3 %, лекції в поєднанні із семінарськими заняттями і консультаціями –61,8 %. 55,0 % задоволені змістом лекцій і практичних занять, 31,6 % достатньо зрозумілі поняття і терміни під час лекцій, 13,3 % відчували інтерес до проблем, що розглядалися під час лекції. 19,1 % вважають рівень власної підготовленості високим, 41,6 % – середнім і 34,4 % – нижчим за середній. Достовірно (р<0,05) покращились показники швидкісно-силових здібностей (на 3,1%), спритності (на 3,2 %), сили (на 25,4 %) та витривалості (на 3,6 %). Професійні мотивації першокурсників («оволодіння професією», «отримання диплома», «набуття знань») прямо пов’язані з формуванням професійних вмінь та навичок та набуттям теоретичних знань із дисципліни «Спеціальна фізична підготовка». Набуті теоретичні знання відіграють важливу роль у підвищенні рівня спеціальної фізичної підготовленості курсантів і здобувачів.
40
Котляр, Сергій, Олександр Топорков, and Тетяна Сидорова. "Спеціальна силова підготовка кваліфікованих лижників-гонщиків 18-20 років у підготовчому періоді." Слобожанський науково-спортивний вісник 2, no. 82 (April 26, 2021): 37–43. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-2.006.
Full textAbstract:
Мета: вдосконалення спеціальної силової підготовки кваліфікованих лижників-гонщиків 18-20 років у підготов-чому періоді річного макроциклу. Матеріал і методи: у дослідженні брали участь спортсмени віком 18-20 років, які мали підготовку на рівні пер-шого спортивного розряду та кандидата в майстри спорту, та досвід занять лижним спортом 8-10 років. Контрольна група (n=10) проводила тренувальний процес за програмою ДЮСШ, експериментальна (n=10) – із застосуванням спеціальних вправ з урахуванням стилю пересування та м’язів, які приймають участь у роботі. Наприкінці етапів під-готовки за допомогою спеціальних тестів на лижоролерах і лижному тренажері проведено контрольне тестування розвитку спеціальних силових якостей, а після завершення дослідження спортсмени брали участь у змаганнях з лижоролерів різними стилями пересування. Результати: у результаті застосування спеціальної силової підготовки в режимі (СФП/ЗФП – 80/20%) відбулось покращення результатів тестових показників спеціальної підготовки на 3,33 – 18,09 % та показників, отрима-них під час змагань: результати в гонці спринт класичним стилем покращилися на 23,63% (t=5,67; p<0,01); спринт ковзанярським стилем – на 24,86 % (t=8,13; p<0,01); в гонці класичним стилем 10 км - на 9,77 % (t=4,01; p<0,01); в гонці ковзанярським стилем 10 км – на 6,82 % (t=2,43; p<0,05). Висновки: виконана безперервна силова підготовка лижниками-гонщиками у підготовчому періоді дозволи-ла здійснювати контроль та управління тренувальним процесом. Використання запропонованої методики силової підготовки під час карантину сприяло більш раціональному та продуктивному тренувальному процесу лижників-гонщиків на етапі самоізоляції. Вирішальну роль в тренувальному процесі кваліфікованих лижників-гонщиків 18-20 років має співвідношення ЗФП та СФП в підготовчому періоді. Ключові слова: лижні перегони, дистанційне тренування, силова підготовка
41
Nakonechnyi, I. "ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ТА ТЕХНІКОТАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ З ПАНКРАТІОНУ." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 33 (January 3, 2020): 62–67. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.33.62-67.
Full textAbstract:
Мета. Теоретично обґрунтувати та розробити програму спеціальної фізичної та технікотактичної підготовки висококваліфікованих спортсменів з панкратіону та перевірити її ефективність. Методи. Для розв’язання поставлених завдань було використано такі методи: аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури, тестування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики, аналіз відео матеріалів змагальної діяльності спортсменів. У дослідженні взяли участь 20 спортсменів, які входять у збірну команду України з панкратіону, віком 17-31 рік. Педагогічний експеримент проводився на базі спортивного клубу “Голден Панкратіон”. Програма спеціальної фізичної та технікотактичної підготовки висококваліфікованих спортсменів експериментальної групи передбачала виконання наступних тренувальних завдань: вправи із спеціальними міні-обтяженнями протягом 2 хвилин та подальшими вириваннями суперника (прохід в ноги); виконання різноманітних кидків із спеціальними манекенами для боротьби; різноманітні удари ногами в різні рівні тримаючись за сітку протягом хвилини; згинання й розгинання рук в упорі лежачи з оплесками в долоні (перед грудьми, за головою, за спиною) протягом 30 с; удари руками (“бій з тінню”) з подальшим виконанням больових прийомів в партері; швидкісна робота з горизонтальними канатами протягом хвилини; вправи із двома спеціальними амортизаційними гумами (входи в ноги та удари); виконання спеціалізованих завдань зі зміною положень в партері з ударами (5 хвилин); ситуаційні техніко-тактичні завдання в партері з силовою роботою (3хв). Результат. В результаті проведеного педагогічного експерименту із застосуванням розробленої програми та порівняльного аналізу показників контрольної й експериментальної груп виявлені вірогідні зміни показників спеціальної фізичної підготовки (вибухові удари ногами по мішку та по спеціальним знаряддям за 30 с, удари руками по боксерському мішку на швидкість за 20 с, стрибки зі скакалкою за одну хвилину, удари по мішку в партері та зі стійки за одну хвилину, удари руками, ногами по мішку за одну хвилину). Щодо тактико-технічної підготовки, то виявлено наступне: 39,7% висококваліфікованих спортсменів віддають перевагу змішаному стилю ведення поєдинку (удари, кидки, боротьба в партері); 16,3% використовують стиль боротьби “Ударнік” (характерні виграні поєдинки ударною технікою); 16% здійснюють поєдинок за стилем “Кидки”; 28% спортсменів застосовують стиль “Партер”. Висновок. Отже, застосування в тренувальному процесі кваліфікованих спортсменів з панкратіону розробленої програми дозволяє оптимізувати рівень спеціальної фізичної й техніко-тактичної підготовки.
42
Єфімова, А. І., and І. С. Расторгуєва. "ВИКОРИСТАННЯ ДОШКИ ЄВМІНОВА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ПОРУШЕНЬ ПОСТАВИ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 4 (April 18, 2022): 80–85. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-11.
Full textAbstract:
Систематизація й узагальнення сучасних науково-методичних знань з питань використання профілактора Євмінова для пацієнтів із порушеннями постави дають змогу розширити та сформувати уявлення про актуальність цієї методики. Мета наукового дослідження – надати теоретичний аналіз та узагальнити дані науково-методичної літератури щодо використання гімнастичних загальнорозвивальних і спеціальних коригуючих вправ як одного з засобів лікувальної фізичної культури, зокрема їх виконання на дошці Євмінова для лікування та профілактики порушень постави; проаналізувати та узагальнити дані опитування щодо ефективності застосування дошки Євмінова. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури з тематики дослідження, опитування. Постава – це звичне положення тіла людини у спокої та в русі. Вона визначається під час стояння, сидіння, ходьби та виконання інших видів рухової діяльності. Відхилення від правильної постави називають порушенням або дефектом постави. Порушення постави – це не хвороба, але людина з порушеною поставою перебуває у групі ризику щодо розвитку ортопедичної патології хребта, захворювань органів дихання, травлення тощо. Одним із засобів лікувальної фізичної культури, що застосовується для лікування порушень постави, є гімнастичні вправи з використанням дошки Євмінова. Згідно з результатами опитування щодо ефективності застосування дошки Євмінова 71,4 % осіб відзначили покращення, 25,2 % – не відчули результату, 3,4 % респондентів констатують погіршення стану. Позитивне враження від занять лікувальною фізичною культурою з використанням дошки Євмінова склалось у 94,8 % пацієнтів; нейтральне (візит не викликав особливих емоцій) – у 4,7 %, негативне – у 0,5 % пацієнтів від загальної кількості опитаних. Аналіз літературних джерел підтверджує наявність проблеми порушення постави у населення України. Проте на основі власних досліджень ми дійшли висновку, що використання гімнастичних загальнорозвивальних та спеціальних коригуючих вправ як одного з засобів лікувальної фізичної культури, зокрема їх виконання на дошці Євмінова, має позитивний вплив на стан постави.
43
Кизім, Петро, Євген Федоров, and Наталія Батєєва. "Особливості розвитку координаційних здібностей спортсменів з фітнесу віком 8–9 років." Слобожанський науково-спортивний вісник 5, no. 85 (October 25, 2021): 48–54. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-5.007.
Full textAbstract:
Мета: визначити динаміку розвитку координаційних здібностей спортсменів з фітнесу віком 8–9 років. Матеріал і методи: протестовано 34 спортсменів з фітнесу на початку та в кінці дослідження. Використовувалися наступні методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури; педагогічне спостереження; педагогічне тестування; методи математичної статистики. Результати: результати педагогічного дослідження розвитку координаційних здібностей спортсменів з фітнесу віком 8–9 років свідчать про значний приріст показників координаційних здібностей, які підтверджують, що застосування спеціальних комплексів вправ є ефективним підходом у навчально-тренувальному процесі. Висновки: порівняння динаміки статистичних показників підсумкового тестування спортсменів з фітнесу віком 8–9 років показало приріст усіх протестованих показників. Ключові слова: координаційні здібності, спортсмени, фітнес, тестування.
44
Круцевич, Тетяна, Наталія Пангелова, and Роман Підлетейчук. "Концептуальні підходи до організації систем фізичної підготовки військовослужбовців у провідних країнах НАТО." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 2 (January 3, 2022): 76–80. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.76-80.
Full textAbstract:
Анотація. В умовах масштабного застосування Збройних сил України для стримування гібридної агресії на сході нашої країни для Європейської інтеграції, яка є основою зовнішньополітичної ідентичності України особливої ваги набуває модернізація держави, формування ефективних та дієвих Збройних сил України. За цих умов створення нової дієвої системи фізичної підготовки молоді є одним із головних елементів базового фундаменту, який забезпечить високу ефективність Збройним силам України при використанні їх за призначенням. Зважаючи на ці обставини, особливо актуальним є дослідження та формування надійних теоретико-методологічних основ, порівнюючи системи фізичної підготовки збройних сил провідних країн-членів НАТО. Мета. Порівняльний аналіз концепцій, змістового наповнення та особливостей організацій систем фізичної підготовки збройних сил провідних держав-членів НАТО. Методи. Аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури та документальних матеріалів; метод системного аналізу; хронологічний, історико-логічний, описовий методи. Результати. Загальним для реалізації основних завдань підготовки військовослужбовців НАТО є використання традиційних засобів фізичної підготовки (гімнастичні вправи, елементи легкої атлетики, плавання, спортивні ігри, єдиноборства), а також військово-прикладних вправ (рукопашний бій, метання гранат, підводне плавання, подолання перешкод). Існують і певні відмінності у застосуванні засобів військово-фізичної підготовки. Так, у підрозділах армії США окремо виділяють вправи для розвитку силової та аеробної витривалості (система кросфіт); у збройних силах Німеччини – комплекси вправ, пов’язані з небезпекою та ризиком (парашутний спорт, альпінізм); у фізичній підготовці військових Франції використовують різні види спорту. Організаційні форми фізичної підготовки в арміях країн НАТО дещо відрізняються. Спільним є наявність спеціальних курсів різної спрямованості («курс повітряно-штурмової підготовки», диверсійно-розвідувальний курс, «командо», «смуга ризику»). Незважаючи на певні відмінності у формуванні мети і завдань системи фізичної підготовки збройних сил країн Північноатлантичного альянсу, суть їх практично ідентична – розвиток фізичних і психологічних якостей, формування військово-прикладних навичок, що забезпечують виконання бойових завдань у будь-яких (у тому числі екстремальних) умовах.
Ключові слова: фізична підготовка, організаційно-методичні основи, збройні сили, Північноатлантичний альянс.
45
Tuchak, Oleg. "Вплив координаційних вправ на учнів молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 2(42) (July 26, 2018): 78–85. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-02-78-85.
Full textAbstract:
Актуальність. Дослідниками встановлено, що діти із затримкою психічного розвитку становлять одну п’яту частину від загальної кількості дітей, які йдуть до першого класу. Це свідчить про актуальність проблеми й необхідність пошуку ефективних шляхів для її розв’язання. Мета роботи – обґрунтувати ефективність впливу координаційних вправ на координаційні здібності, психічні процеси та властивості учнів молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку. Методи дослідження. Використано теоретичні, емпіричні, статистичні методи дослідження. Дослідження відбувалося впродовж 2012–2016 рр. і реалізовувалось у чотири етапи: аналітико-констатувальний; пошуковий; формувальний та узагальнювальний. Дослідницько-експериментальну роботу здійснювали на базі Луцького навчально-реабілітаційного центру. Результати роботи. Розроблено методику навчання координаційних вправ учнів молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку. Методика складається з двох блоків – психічного та фізичного. Психічний блок містить такі процеси та властивості: зорова й слухова пам’ять, образно-логічне та наочно-дійове мислення. До фізичного блоку увійшли такі координаційні якості: здатність до оцінки та регулювання динамічних і часових параметрів руху, орієнтування в просторі; рівновага статична й динамічна. Засоби, які використовувалися під час реалізації методики поділялися на загальні та спеціальні. Особливістю спеціальних засобів були умови їх виконання, які підібрані таким чином, щоб як найефективніше сприяти розвитку координаційних здібностей, психічних процесів і властивостей. Висновки. Підтверджено ефективність експериментальної методики. Виявлено статистично значимі зміни за мимовільним оперативним зоровим та слуховим запам’ятовуванням, образно-логічним і наочно-дійовим мисленням. Покращено здатність до оцінки й регуляції просторово-часових та динамічних параметрів рухів, стійкість рівноваги статичної та динамічної.
46
Гапонова, Людмила. "Оцінка координаційних здібностей у велосипедному спорті (маунтинбайк)." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 4 (May 20, 2021): 18–21. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.4.18-21.
Full textAbstract:
Анотація. Однією з важливих ланок управління тренувальним процесом є контроль фізичної підготовленості спортсменів. У велосипедному спорті (маунтинбайк) важливим є тестування координаційних здібностей, оскільки вони є провідними для досягнення високих спортивних результатів в олімпійській дисципліні крос-кантрі. Демонстрація високих спортивних результатів неможлива без чітких норм їх оцінювання, саме тому існує необхідність їх розробки. Проблема комплексного контролю за координаційними здібностями у маунтинбайку особливо актуальна, оскільки в ході тренувальної та змагальної діяльності гонщик змушений управляти не тільки своїм тілом, а й взаємодіяти з велосипедом. Тому спортсмен повинен мати високий рівень розвитку рухових навичок, включаючи координацію. Мета. Розробити комплекс спеціальних вправ для контролю за рівнем розвитку координаційних здібностей у велосипедному спорті (маунтинбайк) та шкали для їх оцінювання. Методи. Теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, тестування, методи математичної статистики. Результати. Розроблено комплекс з п’яти рухових вправ, до яких належать їзда «змійкою» на 50 м, їзда до цілі, вправа «сюрпляс», ритмічні стрибки на велосипеді, стрибки на розмітку, та представлено нормативи для оцінювання рівня розвитку координаційних здібностей у велосипедистів 15–17 років, які спеціалізуються в крос-кантрі за п’ятибальною сигмовидною шкалою, що відповідають такому розподілу: низька, нижча середньої, середня, вища середньої та висока. Застосування таких вправ дозволяє давати якісну оцінку розвитку координаційних здібностей та вчасно корегувати спрямованість тренувального процесу у маунтинбайку.
Ключові слова: координаційні здібності, оцінка, контроль, крос-кантрі, маунтинбайк.
47
Помещикова, Ірина, Наталія Чуча, and Ірина Ширяєва. "Використання методу колового тренування у розвитку швидкісно-силових здібностей баскетболістів 15-16 років." Слобожанський науково-спортивний вісник 2, no. 82 (April 26, 2021): 44–49. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-2.007.
Full textAbstract:
Мета: визначити ефективність використання комплексу вправ швидкісно-силової спрямованості методом ко-лового тренування у тренувальному процесі 15-16 річних баскетболістів. Матеріал і методи: у дослідженні брали участь дві групи баскетболістів БК «Джуніор» м. Харкова у віці 15-16 років у загальній кількості 20 спортсменів (контрольна група, n=10, експериментальна група, n=10). Педагогічний експеримент тривав 2 місяці та полягав у впровадженні в навчально-тренувальний процес експериментальної групи спеціально підібраних вправ, які використовувалися за допомогою методу колового тренування. Комплекс вправ включав біг зиґзаґом навколо стойок, стрибки через набивні м’ячі, стрибки угору із добиванням м’яча у щит, вистрибування із присіду, стрибки через бар’єри, метання набивного м’яча стоячи, стрибки через тумби різної висоти, прискорення. Запропонований комплекс вправ застосовувався на кожному тренувальному занятті на по-чатку основної частині. У контрольній і експериментальній групі проводилося 4 тренувальних заняття на тиждень тривалістю 135 хвилин. Результати: у ході введення у навчально-тренувальний процес експериментальної групи баскетболістів 15-16 років спеціально підібраних вправ, спрямованих на розвиток швидкісно-силових здібностей, із використанням ме-тоду колового тренування, було виявлено достовірне покращення показників тестових вправ: стрибок у довжину з місця (t=2,13; р<0,05), стрибок у висоту з місця (t=2,14; р<0,05), стрибок у висоту з розгону (t=2,24; р<0,05). В тесті «метання набивного м’яча вагою 1 кг стоячи» достовірної відмінності виявлено не було (t=0,86; р>0,05). Висновки: покращення прояву показників швидкісно-силових здібностей баскетболістів 15-16 років експери-ментальної групи після впровадження спеціально підібраних вправ із використанням методу колового тренування становило: у тесті «стрибок у довжину з місця» – 2,73%, «стрибок у висоту з місця» – 5,54%, «стрибок у висоту з розгону» – 6,32%, «метання набивного м’яча вагою 1 кг стоячи» – 7,62%. Ключові слова: баскетболісти, швидкісно-силові якості, метод колового тренування.
48
Забора, Андрій, and Олег Камаєв. "Удосконалення методики фізичної підготовки курсантів ЗВО МВС України зі специфічними умовами навчання." Слобожанський науково-спортивний вісник 3, no. 83 (June 23, 2021): 83–87. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-3.012.
Full textAbstract:
Мета: розробити та експериментально обґрунтувати вдосконалену методику фізичної підготовки курсантів. Матеріал і методи: дослідження виконано на навчально-спортивній базі Харківського національного університету внутрішніх справ (ХНУВС). У дослідженні брали участь 46 курсантів двох академічних груп другого року навчання. Було створено експериментальну (n-24) і контрольну (n-22) групи. Експеримент тривав протягом четвертого семестру. У роботі використано наступні методи дослідження: аналіз та узагальнення науково-методичної інформації, педагогічне спостереження, тестування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати: за рахунок використання експериментальної методики, підбору засобів та методики виконання комплексних вправ одержано приріст показників фізичної та спеціальної підготовленості курсантів. Висновки: розроблена методика удосконалення фізичної підготовки забезпечила достовірне покращення показників фізичної підготовленості курсантів і сприяє успішному оволодінню вправами тактики самозахисту. Ключові слова: курсанти, фізична підготовка, тестування, фізичні якості, кросфіт.
49
Bondarchuk, V. I., A. V. Bai, K. V. Myndziv, and O. V. Vayda. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІН «ОСНОВИ ПРАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ФІЗИЧНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ (ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ)», «ТЕРАПЕВТИЧНІ ВПРАВИ» І «БІОМЕХАНІКА ТА КЛІНІЧНА КІНЕЗІОЛОГІЯ»." Медична освіта, no. 3 (December 2, 2019): 6–13. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10642.
Full textAbstract:
У статті представлено технічні засоби, які використовуються у навчальному процесі на практичних заняттях з дисциплін «Основи практичної діяльності у фізичній реабілітації (Вступ до спеціальності)», «Терапевтичні вправи» і «Біомеханіка та клінічна кінезіологія».
На кафедрі фізичної терапії, ерготерапії та фізичного виховання студенти 1 курсу навчання в Тернопільському державному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського МОЗ України вивчають дисципліну «Основи практичної діяльності у фізичній реабілітації (Вступ до спеціальності)». На практичних заняттях під час вивчення тем, які передбачені робочою програмою, студенти вивчають і використовують різноманітні технічні засоби. Для прикладу представлено одну тему, а саме: «Фізична працездатність, визначення поняття. Методи визначення фізичної працездатності», де студенти вивчають: визначення, застосування, обладнання та вимоги до проведення тестів; кількісну оцінку фізичної працездатності; пристрої для тестування; вимоги до проведення навантажувальних тестів для визначення фізичної працездатності; субмаксимальний тест PWC170; гарвардський степ-тест; тест Наваккі; тест Купера. Для тестування фізичної працездатності на практичному занятті студенти використовують велоергометр вертикальний Circle B6 , тренажер «міні-степпер» та степпер.
Студенти, навчаючись на 2 курсі, вивчають дисципліну «Терапевтичні вправи». На практичних заняттях із вказаної дисципліни студенти вивчають комплекси вправ, які можна застосовувати при різних нозологіях. Адже фізична реабілітація – це застосування фізичних вправ і природних чинників з профілактичною і лікувальною метою у комплексному процесі відновлення здоров’я, фізичного стану та працездатності хворих та інвалідів. На сьогодні існує безліч спеціальних тренажерів для тренування будь-яких мʼязів, але, звичайно, неможливо придбати їх усіх, тому студенти для вивчення поданих тем практичних занять використовують спортивний тренажер «Фітнес-центр Максіма», а також велоергометр вертикальний Circle B6; тренажер «міні-степпер» та степпер; пристрій для витягування хребта «NEXUS» та велотренажер магнітний «Кристал BC7200DKG-HB».
Студенти, які навчаються на 3 курсі, вивчають дисципліну «Біомеханіка та клінічна кінезіологія». Мета навчальної дисципліни – сформувати у студентів систему знань про застосування біомеханіки та клінічної кінезіології у професійній діяльності і професії фахівців галузі фізичної терапії, ерготерапії та використання принципів біомеханіки (поведінку і механічні рухи в них на всіх рівнях організації та в різних станах) і клінічної кінезіології (метод діагностики й терапії, який декларує зв’язки м’язового напруження (тонусу) зі станом внутрішніх органів та систем організму). За час вивчення навчальної дисципліни студенти мають можливість відпрацьовувати свої навички на масажних кушетках, приладах, на спортивному тренажері «Фітнес-центр Максіма», на пристрої для витягування хребта «NEXUS» та велотренажері магнітному «Кристал BC7200DKG-HB».
Усі перелічені технічні засоби знаходяться у взаємодії з різними системами організму людини: із системою керування рухами, із системою виконання рухів, із системами обслуговування рухів. Вивчення особливостей застосування технічних засобів у фізичній терапії, ерготерапії на практичних заняттях з дисциплін «Основи практичної діяльності у фізичній реабілітації (Вступ до спеціальності)» (1 курс), «Терапевтичні вправи» (2 курс) та «Біомеханіка та клінічна кінезіологія» (3 курс) є необхідним як інструмент аналізу функціонального стану організму людини.
50
Янчук, Карина, Олександр Тихорський, Олександр Володченко, and Вікторія Худякова. "ВИКОРИСТАННЯ ЗМАГАЛЬНИХ ВПРАВ ВИСОКОЇ ІНТЕНСИВНОСТІ НА ФОНІ ВТОМИ ЕЛІТНОЮ КАРАТИСТКОЮ З ВАДАМИ СЛУХУ." Слобожанський науково-спортивний вісник 4, no. 84 (August 31, 2021): 31–36. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-4.005.
Full textAbstract:
Мета: визначити ефективність використання змагальних вправ з високою швидкістю на фоні втоми елітною каратисткою з вадами слуху протягом чотирирічного циклу. Матеріал і методи: у дослідженні брала участь спортсменка з вадами слуху, що займається карате – Дефлімпійська чемпіонка 2013 та 2017 років. . У тренувальному процесі спортсменка використовувала змагальні вправи високої інтенсивності на фоні втоми наприкінці тренувального заняття. Для визначення ефективності програми у дослідженні використовувався ряд психофізіологічних показників, а саме: ефективність роботи, психічна стійкість, час простої реакції на світло, реакція на предмет, що рухається, теппінг-тест, час реакції вибору, проба Ромберга, концентрація та переключення уваги. Також досліджувалась кількість нанесених ударів у різних частинах поєдинку. Результати: достовірне покращення результатів за час чотирирічного циклу спостерігалося у показниках психічної стійкості (t=2,02; p<0,05), часу простої реакції на світло (t=2,51; p<0,05), реакції на предмет, що рухається (t=3,79; p<0,001), частоти рухів (t=3,63; p<0,001), часу реакції вибору (t=2,08; p<0,05), проби Ромберга (t=6,96; p<0,001), у переключенні уваги за тестом Бурдона (t=2,40; p<0,05). У показнику концентрації уваги та ефективності роботи на таблицях Шульте статистично значимих відмінностей не було виявлено (p>0,05). Висновки: виявлено покращення результативності спортсменки при виконанні атакуючих дій протягом других та третіх 40 с поєдинку. Зазначене свідчить про розвиток спеціальної витривалості та підвищення працездатності на фоні втоми. Отримані результати підтверджуються покращенням психофізіологічних показників, що впливають на спортивну результативність у карате. Доведено доцільність використання змагальних вправ на фоні втоми та їх вплив на психофізіологічні показники Дефлімпійської чемпіонки з карате. Ключові слова: карате, психофізіологічні показники, атакуючі дії, елітна спортсменка, каратистка з вадами слуху.