To see the other types of publications on this topic, follow the link: Сталь Ст3.
Journal articles on the topic 'Сталь Ст3'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Сталь Ст3.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Писарев, Дмитрий Евгеньевич, Анна Александровна Писарева, Александр Иванович Стариков, Расул Ахмадович Мамадалиев та Р. Ю. Некрасов. "Напыление металлических покрытий из нержавеющей и медной проволок на поверхности стали Ст3 и сплава Д16АТ". Металловедение и термическая обработка металлов, № 10 (6 січня 2025): 10–17. https://doi.org/10.30906/mitom.2024.10.10-17.
Full textAbstract:
Исследована микроструктура покрытий, полученных методом холодного напыления на сталь Ст3 и алюминиевый сплав Д16АТ с применением нержавеющей и медной проволок соответственно. Для нанесения покрытий использовано новое разработанное устройство, отличающееся от существующих аналогов способом создания дополнительного слоя и массогабаритными характеристиками. Установлено, что толщина напыляемого слоя составляет 0,2 – 0,3 мм. Структура покрытия неоднородная, что обусловлено различием скоростей напыления мелкодисперсных компонентов, выдуваемых из сварочной дуги.
2
Makrukha, Tetiana, and Oleksandr Dubovyy. "CURRENT STATUS AND DEVELOPMENT PROSPECTS OF NANOSTRUCTURING OF DEFORMED METALS AND ALLOYS AND SPRAYED COATINGS." Technical Sciences and Technologies, no. 4(30) (2022): 58–70. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2022-4(30)-58-70.
Full textAbstract:
The information presented in the article is an overview of the possibility of improving the mechanical properties of metals, alloys and sprayed coatings in order to obtain a dispersed, in particular, nanoscale substructure, which allows obtaining a set of unique operational characteristics, which, in turn, will increase the resource of parts of machines and mechanisms that are used in mechanical engineering.Today, the most common methodof nanostructuring is intensive plastic deformation (by friction, by equal-channel angular pressing, etc.), however, these methods can only be used for the manufacture of parts with a small cross-section, so the creation of new methods of deformation-thermal treatment is an urgent task of modern materials science.The paper shows the possibility of applying pre-deformation and pre-recrystallization heat treatment for technically pure iron, carbon steels of 1020 (сталь 20), 1045 (сталь 45), 1070 (сталь 70),A284Gr.D (Ст3) and C80W (У8) brands, alloyed steels of 5140H (40Х) and AISI 420 (20Х13) brands, Sv-08G2S (Св-08Г2С) gas-thermal and electric arc coatings, as well as Ni80Cr20 nichrome alloy and CuA19Mn2 (2.0960) bronze (БрАМц9-2).The work compares methods of static deformation with methods of intensive plastic deformation and shows that pre-recrystallization heat treatment allows to significantly strengthen metals (more than 30%) in combination with sufficient plasticity (for A284Gr.D (Ст3) steel, the relative elongation is up to 7.5%, and the relative narrowing is up to 75 %).The work presents the results of the experimental investigation of the influence of deformation and thermal factors on the mechanical properties, in particular, hardness and strength, of metals, alloys and sprayed coatings. It is established that the strengthening effect occurs due to the refinement of substructural elements, such as the size of coherent scatteringregions, the disorientation angle of subgrains, and the number of substructural elements to a nanoscale state. Thus, with the help of additional deformation followed by pre-recrystallization and heat treatment of carbon and alloyed steels, it is possible to obtain subgrains with a size of less than 200 nm with a disorientation angle of up to 2 ° with a relative amount of nanoscale subgrains of up to 65%.The possibility of industrial application of the proposed technology is shown on the example of production of regulating springs of membrane valves of pipelines made of 1070 (сталь 70) steel, which allows to increase the hardness by 19%.
3
Мехпара Адыгезалова, Мехпара Адыгезалова. "ИССЛЕДОВАНИЕ БАКТЕРИЦИДНЫХ СВОЙСТВ НОВОГО ОРГАНИЧЕСКОГО СОЕДИНЕНИЯ В ЛАБОРАТОРНЫХ УСЛОВИЯХ". PAHTEI-Procedings of Azerbaijan High Technical Educational Institutions 47, № 12 (2024): 86–96. https://doi.org/10.36962/pahtei47122024-09.
Full textAbstract:
Универсальность ингибиторов заключается в том, что они не только снижают общую скорость коррозии и уровень локального повреждения материалов, но и являются эффективными бактерицидами, прежде всего по отношению к сульфатредуцирующим бактериям. Такие добавки, даже в малых концентрациях, позволяют не только эффективно бороться с коррозией металлического оборудования, но и с его наводороживанием. Неэффективность катодной защиты в присутствии микроорганизмов приводит к тому, что единственным эффективным методом борьбы с коррозией, вызванной сульфатредуцирующими бактериями, является использование веществ, способных полностью подавить или существенно ослабить активность этой коррозионно-опасной группы микроорганизмов. В процессе реакций на поверхности металла накапливается адсорбированный атомарный водород, который затем рекомбинирует в молекулы и высвобождается в виде газа (H2) или внедряется в металл, вызывая его хрупкость и коррозионное растрескивание. Бактерицидное действие исследуемого ингибитора ИБ-1 было изучено в отношении двух штаммов СРБ (Desulfomicrobium и Desulfovibrio desulforicans). Показано, что в первые 3 дня исследуемый ингибитор более эффективно подавляет число клеток Desulfovibrio desulforicans по сравнению с Desulfomicrobium. При концентрации ингибитора 25 мг/л к концу жизненного цикла бактерий значение степени подавления числа клеток в первом случае составляет 90%, во втором — 85%. При концентрации 20 мг/л для Desulfovibrio desulforicans значение степени подавления числа клеток составляет 84%, а для Desulfomicrobium значение степени подавления числа клеток составляет 80%. При концентрации ингибитора 20 и 25 мг/л на седьмой сутки степень подавления продукции сероводорода (S, %) микроорганизмами Desulfovibrio desulforicans составила 92-95%, а для Desulfomicrobium S=87-90%. Таким образом, ингибитор более эффективно подавляет продукцию сереводорода седьмой сутки в первом случае, чем во втором. Лабораторные исследования позволили определить оптимальную концентрацию ингибитора ИБ-1, эффективно подавляющего рост СРБ и защищающего сталь марки Ст3 от сероводородной, углекислой и комбинированной сероводородной и углекислой коррозии. Ключевые слова. ингибитор, бактерии, сульфатредукция, бактерицид. эффективность
4
Гостев, С. Д., И. Ю. Гоц та А. Э. Саркисян. "Взаимодействие стали ХН65МВУ, после различных видов термической обработки, со стеклом С93-3 в процессе изготовления стеклянных изделий". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 100, № 5 (2023): 8–10. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-08-2023-215.
Full textAbstract:
В статье рассматриваются вопросы возможного использования дополнительной термической обработки стеклоформующей оснастки, изготовленной из нержавеющей коррозионностойкой стали ХН65МВУ, с целью предотвращения активной химической реакции между сталью и расплавом стекла во время производственного цикла, на примере электровакуумного стекла марки С93-3.
5
Gaiko, G. V., V. P. Torchinsky, O. M. Sulima та ін. "Помилки та ускладнення ревізійного протезування у хворих з асептичною нестабільністю ацетабулярного компонента ендопротезА кульшового суглоба". TRAUMA 15, № 1 (2014): 74–77. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.1.15.2014.81278.
Full textAbstract:
На основі комплексних досліджень 188 хворих, яким виконано ревізійне протезування кульшового суглоба, визначені вірогідні чинники раннього та пізнього виникнення нестабільності ацетабулярного компонента ендопротеза. Факторами, що призвели до повторної нестабільності компонентів ендопротеза, стали: використання ендопротезів без функціонального покриття та цементного типу фіксації ревізійного компонента; відсутність кістково-пластичного заміщення дефектів кульшової западини понад 50 см3, імплантація компонента в нерекомендованій позиції та з незначним, до 40 %, перекриттям кісткою; помилки при технічному виконанні кісткової пластики дефектів понад 150 см3, що не забезпечило контакт трансплантованої кістки з материнським ложем (до 50 %) та призвело до лізису трансплантованої кістки та вторинного зміщення компонента в перші три роки обстеження. Септична нестабільність ревізійного компонента стала наслідком контамінації мікроорганізмами кульшового суглоба та неналежної антибіотикопрофілактики цього ускладнення. Причиною вивихів голівки ревізійного ендопротеза стали імплантація ревізійного компонента в нерекомендованій позиції з перекриттям кісткою менше 40 %.
6
Соколов, Александр Григорьевич, Эдуард Эдуардович Бобылёв та Вячеслав Дмитриевич Марченко. "ВЛИЯНИЕ КОМПЛЕКСНОЙ ХИМИКО-ТЕРМИЧЕСКОЙ ОБРАБОТКИ НА КОРРОЗИОННУЮ СТОЙКОСТЬ СТАЛЬНЫХ ИЗДЕЛИЙ". Ползуновский вестник, № 3 (8 жовтня 2023): 238–44. http://dx.doi.org/10.25712/astu.2072-8921.2023.03.32.
Full textAbstract:
В статье рассматривается влияние комплексной химико-термической обработки (КХТО) стальных изделий, включающей в себя цементацию, диффузионное насыщение хромом и закалку на коррозионную стойкость стальных изделий в 30% водном растворе HCl и 3% NaCl. В качестве обрабатываемых материалов использовались стали Ст3, 40Х, 40Х13, 20Х13. Было выявлено, что КХТО позволяет получать покрытия толщиной от 7 до 27 мкм, при этом микротведрость поверхности покрытых образцов достигает 24000 МПа в зависимости от температуры КХТО. Было выявлено, что на скорость коррозии влияет элементный состав покрываемого материала, режимы КХТО, состав коррозионно-активной среды. Проведение испытаний образцов выявило, что стали без покрытий имеют более низкую коррозионную стойкость, чем материалы, подвергнутые КХТО. При этом, скорость коррозии материалов снижается пропорционально увеличению содержания хрома в и снижению содержания углерода в покрываемом материале. Наиболее эффективно скорость коррозии снижается в среде NaCl. Так, скорость коррозии образцов, изготовленных из стали Ст3, снизилась в 11,6 раз, из стали 40Х в 8,22 раза, 40Х13 в 4,56 раза, 20Х13 в 4,1 раз. В 30% водном растворе HCl скорость коррозии образцов, изготовленных из стали Ст3, снизилась в 4,6 раз, из стали 40Х в 4,4 раза, 40Х13 в 3,99 раз, 20Х13 в 3,84 раза. Также, было выявлено, что на коррозионную стойкость оказывает влияние температура КХТО. Так, при температуре КХТО 1000°С скорость коррозии в 3 % NaCl составляла 0,08 г/(м2*час). При увеличении температуры до 1070°С скорость коррозии уменьшалась до 0,059 г/(м2*час). Аналогично температура КХТО влияла и на другие исследуемые материалы.
7
Гареева .,, Г. Н., та Н. С. Идрисова. "Философская суть поэзии Мустая Карима". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 97, № 4 (2023): 44–47. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-05-2023-192.
Full textAbstract:
Славный сын башкирского народа Мустай Карим – Мустафа Сафич Каримов - великий гуманист, Народный поэт Республики Башкортостан, писатель, драматург, публицист, гражданин и воин-защитник Родины, выдающийся общественный деятель, человек большой души и доброго сердца - внес огромный вклад в сокровищницу мировой литературы, поднял на новый уровень традиции классической башкирской литературы, его творчество стало олицетворением Башкортостана. Как художник многогранного таланта Мустай.Карим стал целой эпохой башкирской, российской, мировой литературы, из-под пера которого вышли выдающиеся произведения. Он – автор более ста поэтических и прозаических сборников, свыше десяти пьес. Феномен Мустая Карима – многогранный, не только литературного характера, но и феномен общемировой, общецивилизационный
8
Мухаммадиев, Д. М., Ф. Х. Ибрагимов, О. Х. Абзоиров та Л. Ю. Жамолова. "Расчет устойчивости междупильной прокладки при сжатии". Современные инновации, системы и технологии - Modern Innovations, Systems and Technologies 2, № 4 (2022): 0301–11. http://dx.doi.org/10.47813/2782-2818-2022-2-4-0301-0311.
Full textAbstract:
В статье приведены результаты расчета устойчивости междупильной прокладки при сжатии для линтерной машины 5ЛП. Установлено увеличение значения число полуволн для стали Ст3 (n=0.4672) в отличие от алюминиевой АК5М2 (n=0.3276) на 42.6% и критическое сжимающее усилие (для ст.3 – Ткр=2263.4 МПа и для АК5М2 – Ткр=1642.3 МПа) на 37.8%. Результаты расчетов устойчивости междупильных прокладок из стали ст.3 и алюминия АК5М2 показали возможность использования стальной междупильной прокладки при сборке пильных цилиндров линтерной машины 5ЛП.
9
Геллер, О. Л. "Сто років неіржавіючої сталі". Металознавство та обробка металів. МОМ, № 1 (2013): 58–62.
Find full text
10
Алджунайд, Хайрудин. "Исламская революция в Индонезии (Кевин Фогг)". American Journal of Islam and Society 38, № 1--2 (2024): 194–97. http://dx.doi.org/10.35632/ajis.v38i1--2.3401.
Full textAbstract:
В годы, последовавшие за окончанием Второй мировой войны,Индонезия стала свидетелем ожесточенных столкновениймежду местными жителями и возвращающимися колониаль-ными державами. Около ста тысяч человек или более погибли,миллионы других были перемещены, а повседневная жизньбыла наполнена нуждой, страданиями и неопределенностью.Получивший название «Индонезийская революция», этот пе-реломный момент в истории Юго-Восточной Азии длился че-тыре долгих года, кульминацией которых стало создание хруп-кой нации 27 декабря 1949 г. после столетий голландского гос-подства. Возникновение крупнейшей в мире мусульманскойстраны привело к разгулу государственного насилия, граждан-ских беспорядков и волнений: между правящим правитель-ством и его противниками, между исламскими силами и секу-ляристами, а также между теми, кто имел разные представле-ния о том, как должна выглядеть индонезийская нация.
11
Klushina, Natalia I. "Категория стиля в современной стилистике и стилистические идеи С. Гайды". Croatica et Slavica Iadertina 20, № 2 (2025): 37–47. https://doi.org/10.15291/csi.4609.
Full textAbstract:
Статья посвящена стилю как базовой категории сти- листики. Стиль не имеет и не может иметь точную научную дефиницию, поскольку является сложным исторически сложившимся феноменом, любое опре- деление которого грозит редукционизмом и упроще- нием. Отсутствие строгой дефиниции стиля породило несколько кризисов в стилистике, поскольку размы- вало ее предмет исследования. Стилистика пережила угрозы, связанные с поглощением ее другими комму- никативными науками, такими как риторика и дис- курсология, но проблема стиля так и не была реше- на. Наиболее перспективным для будущего развития современной стилистики представляется понимание стиля как гуманитарной структуры текста, предло- женное польским академиком Станиславом Гайдой. Данное определение получает новое звучание в совре- менную цифровую эпоху, в которой одним из важней- ших акторов коммуникации, наряду с человеком го- ворящим (homo loquencs), становится искусственный интеллект. Стилистика цифровой эпохи может стать интегративной трансгуманитарной наукой, поскольку предметом ее исследований становятся такие фено- мены, как стиль, текст, автор-человек, искусственный интеллект, адекватное изучение которых возможно будет только при включении в стилистические иссле- дования достижений различных гуманитарных наук, но под особым стилистическим углом зрения и при сохранении базовых принципов стилистики.
12
Tsygankova, Liudmila E., Victoriya A. Bryaksina, Aleksandr A. Uryadnikov та Ljubov A. Kanaeva. "Использование просроченного лекарства Дротаверина для антикоррозионной защиты стали в растворе HCl". Chemical Bulletin of Kazakh National University 115, № 2 (2025): 24–30. https://doi.org/10.15328/cb1403.
Full textAbstract:
В последние два десятилетия в научной литературе широко освещаются вопросы использования просроченных лекарственных препаратов для антикоррозионной защиты металлов. Целью данной работы является исследование просроченного лекарства Дротаверин (Но-шпа) в качестве ингибитора коррозии углеродистой стали Ст3 в 1 М растворе НСl. Концентрация Дротаверина варьировала в пределах 20-80 мг/л. Исследования проведены методами гравиметрии, потенциодинамической поляризации, импедансной спектроскопии, сканирующей электронной микроскопии. Гравиметрические исследования ингибирующего действия Дротаверина проведены при комнатной температуре в течение 2 и 24 ч и при 80°С в течение 0,5 ч с защитным эффектом (Z, %) 72, 82 и 96 %, соответственно, при концентрации 80 мг/л. Рассчитанные по поляризационным и импедансным измерениям величины Z близки к определенным гравиметрически. Оценены степени заполнения поверхности электрода ингибитором и показано подчинение адсорбции Дротаверина изотерме Ленгмюра. Рассчитанная свободная энергия адсорбции, равная -29 кДж/моль, свидетельствует о физической адсорбции препарата на поверхности стали с некоторой долей хемосорбции. Дротаверин вызывает замедление катодной и анодной электродных реакций.
13
Соломаха, Ірина. "СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ТА СОЦІОКУЛЬТУРНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНИ У XVIII ст." Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка 178, № 22 (2023): 63–71. http://dx.doi.org/10.58407/232211.
Full textAbstract:
Мета статті – проаналізувати та висвітлити вплив суспільно-політичних, соціально-економічних та культурних процесів на ключові особливості розвитку освіти на українських землях у XVIII ст.Методологія. Методологічною основою дослідження є історичні (порівняльний, узагальнення) та соціологічні (структурного аналізу) методи. Використання системного підходу сприятиме розгляду процесів у освітній сфері як систему взаємопов’язаних компонентів. Окрім того, ключовими методами цього дослідження є аналіз педагогічних, історико-педагогічних та історико-філософських статей і монографій.Наукова новизна роботи полягає у комплексному аналізі суспільно-політичних та соціокультурних процесів, які були притаманні українським землям протягом XVIII ст.; виокремленні чинників, які спричинили ґрунтовні зміни у суспільній свідомості населення та стали поштовхом до трансформацій у сфері освіти.Висновки. Творчо засвоївши європейські культурні здобутки, Україна стала певним ретранслятором їх в межах православного простору європейської цивілізації. Завдяки існуванню Києво-Могилянської академії, Україна стає потужним інтелектуальним центром, у якому поєдналися традиції тодішньої західноєвропейської освіти з національно-культурними та релігійними особливостями православного навчального закладу. Завдяки цьому академія стала місцем поширення знань у межах православного простору Східної та Південної Європи, відкривши можливість доступу до якісної для свого часу освіти. Освітні процеси були важливою складовою культурного та інтелектуального піднесення доби бароко, яке знайшло свій вияв в Україні наприкінці XVII – у середині XVIII ст. і яке стало уособленням симбіозу, творчим засвоєнням загальноєвропейських тенденцій, що перено-силися на український ґрунт під впливом національної традиції.В Україні зміни в освітній та інтелектуальній сферах відбувалися водночас із істотними політичними трансформаціями. Ці політичні та соціальні зміни являли собою поступову інкорпорацію до складу Російської держави з одночасним наступом на національно-культурну самобутність та уніфікацію форм інтелектуального життя, включення їх у загальноімперську структуру. Цей процес завершився ліквідацією Гетьманщини, зруйнуванням Запорозької Січі та реформуванням козацтва як стану на Лівобережжі, приєднанням Криму та освоєнням Південної України, а також поділами Речі Посполитої та входженням Правобережної України до складу імперії. Такі геополітичні зміни призвели до значних ідейних переорієнтацій, зокрема у середовищі самого українства: з частини європейського світу Україна перетворилася на складову імперії, і віднині зв’язок з європейським інтелектуальним простором відбувався за посередництва адміністративних структур імперії та під її ідейним контролем.
14
Svitlenko, Serhiy. "М.М. Аркас і збереження історичної пам’яті про Т.Г. Шевченка (остання чверть 19 – початок 20 ст.)". Eminak, № 2(46) (15 липня 2024): 238–53. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2024.2(46).715.
Full textAbstract:
Мета статті полягає в історичній реконструкції різнобічної діяльності М.М. Аркаса у справі збереження історичної пам’яті про Т.Г. Шевченка в останній чверті 19 – на початку 20 ст. Наукова новизна. Здійснено концептуальне осмислення теми, показано ґенезу інтересу М.М. Аркаса до постаті Т.Г. Шевченка за контроверсійних суспільно-політичних чинників. Доведено, що увічнення в історичній пам’яті образу Т.Г. Шевченка являло собою в діяльності М.М. Аркаса органічний триєдиний процес у межах українського національного культурництва, виявлено його смисли, структуру, зокрема три основні напрями. Вказано на зв’язок інтелектуальної меморіалізації історичної пам’яті про Т.Г. Шевченка з образом мислення, ціннісними поглядами, ідеалами, орієнтаціями, традиціями свідомого українства. Висновки. Збереження історичної пам’яті про Т.Г. Шевченка стало важливим змістом життя та діяльності М.М. Аркаса за несприятливих історичних умов російського імперського режиму та світоглядного впливу українського народолюбства. Увічнення історичної пам’яті Кобзаря у діяльності М.М. Аркаса здійснювалося модусами українського культурництва – маркерами його української національної свідомості й ідентичності. Основними смислами та напрямами вшанування особистості Кобзаря в інтелектуальній діяльності та громадських практиках М.М. Аркаса стали засоби музично-театрального мистецтва, популярного історичного наративу та громадської просвітянської діяльності. Як щирий український патріот М.М. Аркас відігравав ключову роль у започаткуванні феномену Шевченківських роковин у Миколаєві. Це відбивалося у діяльності українських гуртків і Миколаївської «Просвіти» періоду 1902-1909 рр. Імперський режим чинив всілякий спротив увічненню світлого образу Кобзаря. Традиція вшанування історичної пам’яті Т.Г. Шевченка у Миколаєві, закладена М.М. Аркасом, мала послідовників і стала ознакою необоротного ментального розриву з «єдиним російським світом» у колах свідомого українства, сприяла його консолідації, утвердженню національної свідомості та ідентичності.
15
В.Н., Корнопольцев,, Лысых, С.А. та Милонов, А.С. "ПОВЫШЕНИЕ ПЛАСТИЧНОСТИ БОРИДНОГО ПОКРЫТИЯ НА НИЗКОУГЛЕРОДИСТОЙ СТАЛИ". Фундаментальные проблемы современного материаловедения, № 4 (26 грудня 2022): 546–53. http://dx.doi.org/10.25712/astu.1811-1416.2022.04.014.
Full textAbstract:
В работе представлены сравнительные исследования структуры, микротвердости, коэффициента диффузии и пластичности борированного и боромедненного слоев, полученных на низкоуглеродистой стали Ст3 за время выдержки 3, 4 и 5 ч при помощи разработанного совмещенного твердофазного метода с использованием высокотемпературного синтеза насыщающих элементов из окислов бора и медив процессе термической обработки (ТО), что приводит к интенсификации процесса легирования поверхности железоуглеродистых сплавов (ЖУС). При чистом борировании в процессе химической термообработки (ХТО) формирование покрытия происходит по классическому варианту с образованием слоя со структурой игольчатые кристаллиты, ориентированные от поверхности вглубь металла. После 5-ти часовой обработки формируется двухфазное покрытие из высшего борида FeB с микротвердостью 21-22 ГПа и расположенного под ним слоя низшего борида Fe2B с микротвердостью 18-19 ГПа. Толщина слоя высшего борида составляет до трети от общей протяженности борированного покрытия. Максимальная длинна игл для борирования составила 120 мкм, Структура боромедненного покрытия также имеет структуру игольчатых кристаллитов, но отличается более плотной упаковкой и большей длинной игл – до 200 мкм. При боромеднении устанавливает положительный градиент роста микротвердости от поверхности вглубь слоя с максимальной величиной 18-18,5 ГПа на расстоянии 10…20 % от поверхности от общей толщины покрытия. Коэффициент диффузии бора при наличии в грануле окиси меди увеличивается до 4-х раз, определенный расчетом и уравнениями, полученными при помощи программного обеспечения Excel. Величина хрупкости eпред для борирования составила 1,25-1,27, для боромеднения – 2,21-2,42, что оценивается баллами хрупкости: для борирования – 3, для боромеднения – 1. Наличие окиси меди в реакционной грануле способствует диффузии бора вглубь ЖУС с формированием фазы из низшего борида железа, что положительно сказывается на финишной обработке и эксплуатации обрабатываемых деталей.
16
Kapral, Yu P., Yu I. Ozymok, M. R. Burdyak та B. I. Palyuh. "ЗМІЦНЮВАННЯ КОНСТРУКЦІЙНОЇ СТАЛІ Ст3 МЕТОДОМ ВИСОКОШВИДКІСНОГО ТЕРТЯ В ТЕХНОЛОГІЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ВУГЛЕЦЮ". Forestry, Forest, Paper and Woodworking Industry 45 (30 грудня 2019): 17–21. http://dx.doi.org/10.36930/42194503.
Full textAbstract:
Effectiveness researches of strengthening of structural steel St3 by high-speed friction method in the technological environment of carbon have been conducted. The billets of round chopping made of St3 steel were strengthened by the method of high-speed friction at the variable mode factors: the feed speed of the billets and the pressing force of the disk to the billet. The researches were conducted in the technological environment of carbon and air. Physico-mechanical characteristics of the obtained layers were measured after strengthening. According to the results of the research the microhardness of the layer at depths up to 150μm was found to be significantly higher in the the technological environment of carbon than in the environment of air on all modes. At the further distance from the upside microhardness is approximately the same during strengthening in both modes. Such increase in microhardness can be explained by the fact that the upside layers of the metal are melted and saturated with carbon because of the significant heat release from friction. Steel microhardness increases due to the tempering while carbon concentration increases in steel. At the depth 50μm from the upside due to the strengthening in the technological environment of carbon microhardness increases by 13…25% depending on strengthening modes. In case of strengthening in the technological environment of air the microhardness of upside layers (up to 150 μm) is lower than maximum microhardness. Comparing the results of different modes strengthening was found that the highest physico-mechanical indicators of strengthened layer on the steel St3 billets can be obtained under the following strengthening modes: pressing force of the disk to the billet – 800H; the feed speed of the billets – 0,5 m/min. Maximum microhardness is about 8,5 GPa at the depth of 200μm during such strengthening modes. Microhardness is about 8 GPa at the depth of 200…550μm and is begining to decrease till starting microhardness at the depth of 550μm to 850μm. The billets in the form of a tube made of St3 steel are used for production of band-sawing machine directors. Comparing the obtained results and the results of the activity [1] it is proved that for the production of band-saw machine directors it is efficient to use full-bodied tubes because the side thickness of the hollow tube is not sufficient for heat dissipation and effective use of the self-hardening effect.
17
Палій, А. П., А. І. Завгородній та І. М. Дегтярьов. "ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ДЕЗІНФЕКТАНТУ «ДЗПТ-2»". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (28 червня 2012): 123–25. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.02.25.
Full textAbstract:
Наведені результати визначення фізико-хімічнихвластивостей нового дезінфікуючого препарату«ДЗПТ-2». Встановлено, що даний дезінфікуючийпрепарат має менший поверхневий натяг, ніж во-да, й проявляє незначну корозійну активність назразки сталі СТ3, сталі нержавіючої Х25Т, сталіоцинкованої листової, алюмінію АД1М, дюралюмі-нію Д1, латуні Л80, міді М1 порівняно з препара-том-еталоном (3 % лужний розчин формальдегі-ду) й може застосовуватися для санітарноїобробки металевих конструкцій та обладнаннятваринницьких приміщень.
 In the article are presented results of determination of physicaland chemical properties of new disinfectant preparation of«DZPT-2». It is established disinfectant preparation has a lesssurface-tension than water and shows insignificant corrosiveactivity standard steel ST3, stainless steel X25T, galvanizedsheet steel, aluminium AD1M, duralumin D1, brass L80, copperM1 by comparison to a preparation-standard (3 % alkaline solutionof formaldehyde) and can be used for the sanitization ofmetallic constructions and equipment of stock houses.
18
Міронова, Ірина, та Сергій Макарішин. "Військова революція в Європі кінця 16 – початку 17 ст.: трансформація армій та інтеграція нерегулярних сил". Старожитності Лукомор'я, № 2 (1 травня 2025): 56–65. https://doi.org/10.33782/2708-4116.2025.2.332.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу глибоких трансформацій у військовій організації Європи наприкінці 16 – на початку 17 ст., що стали відомими як «військова революція». Основну увагу приділено змінам у тактиці, стратегії, масштабах воєнних дій і ролі армій у суспільстві. Особливий акцент зроблено на процесі формування регулярних армій і трансформації нерегулярних військових формувань, зокрема ландскнехтів і лісовчиків, які поступово інтегрувалися у централізовані державні структури. У дослідженні висвітлено, як еволюція військової організації сприяла адаптації до нових технологій, змін у зброї та соціально-політичних умовах, що стало основою для формування сучасних армій і державних апаратів.
19
Ілляшенко, Юлія, та Алла Лисенко. "СВІТОВА КОЛОНІАЛЬНА СИСТЕМА: ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ В ПЕРІОД РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ (КІН. XV – ПЕР. ПОЛ. XVIІ СТ.)". Litopys Volyni, № 27 (8 грудня 2022): 154–58. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2022.27.25.
Full textAbstract:
У статті висвітлено ключові чинники, які вплинули на формування та становлення світової колоніальної системи в період раннього Нового часу (кін. XV – пер. пол. XVIІ ст.). Акцентовано увагу на тому, що вагомим чинником європейського колоніалізму стали модернізаційні процеси в країнах Західної Європи, які супроводжувались становленням великих централізованих держав, розбудовою абсолютних монархій, утвердженням і системним розвитком ринково-капіталістичних відносин, накопиченням капіталу, бурхливим розвитком міст та торгівлі, досить потужним розвитком промисловості і зростанням товарності сільського господарства, що зумовлювало крайню необхідність в активізації пошуків нових шляхів розширення ринків збуту. З’ясовано, що ключовим моментом початку глобальної колоніальної експансії європейців були Великі географічні відкриття, які мали вагоме економічне, політичне та соціальне підґрунтя і результатом яких у розрізі аналізу колоніалізму стало прискорення процесу первісного нагромадження капіталу. Охарактеризовано соціальні, культурні, ідеологічні, інформаційні та науково-технічні передумови Великих географічних відкриттів. Визначено, що Великі географічні відкриття XV–XVI ст. стали важливим і в багатьох аспектах визначальним моментом у реалізації прагнень європейців до збагачення та домінування. Показано, що активна колоніальна експансія і прагнення до домінування серед європейських країн супроводжувались агресивною колоніальною політикою західних держав, що характеризувалась нав’язуванням жорсткої європейської монополії в питаннях торгівлі з колоніями, їх примітивним позаекономічним грабуванням, насадженням жорстких форм експлуатації підкореного місцевого населення. Доведено, що на середину XVIІ ст. активна колоніальна експансія і прагнення до домінування серед європейських країн привели до змін у політичній розстановці сил в Європі, стали основним складником подальших кардинальних геополітичних трансформацій.
20
Жалоба, Ігор, та Ігор Піддубний. "У пошуку «золотої середини»: політична діяльність Аурела Ончула першої чверті ХХ ст." Історико-політичні проблеми сучасного світу, № 49 (16 червня 2024): 220–30. https://doi.org/10.31861/mhpi2024.49.220-230.
Full textAbstract:
Аурел Ончул є одним з політичних діячів Буковини, який розпочав свою політичну діяльність на початку ХХ ст., намагаючись здобути для своєї політичної позиції визнання як на крайовому рівні, так і на загальнодержавному. Здобуття політичної позиції відбувалося за рахунок проведення активної кампанії через газету “Privitorul”, намагаючись продемонструвати відмінність власної організації від вже існуючих політичних сил. Пошук союзників вів до контактів з представниками політичних сил євреїв та українців, як і до зміни політичних партій, в діяльності яких брав участь. Намагання опиратися на союз з політичними лідерами українців стало основою позиції А. Ончула у жовтні-листопада 1918 р. та підтримки проекту поділу Буковини на українську та румунську частину. Саме позиція А.Ончула та оголошення його національним комісаром Буковини від румунів стала причиною розриву з представниками Румунської Національної Ради та остаточної втрати політичних позицій.
21
В.И., ЗУРНАДЖИ, ВОЛОШИН В.С., КУССА Р.А., ЕФРЕМЕНКО В.Г., ДЖЕРЕНОВА А.В. та ЦВЕТКОВА Е.В. "СОВРЕМЕННЫЕ КОНСТРУКЦИОННЫЕ СТАЛИ С TRIP-ЭФФЕКТОМ". Science and Transport Progress. Bulletin of Dnipropetrovsk National University of Railway Transport, № 5(89) (7 липня 2020): 80–92. https://doi.org/10.15802/stp2020/212955.
Full textAbstract:
Цель. Основной целью данной работы является выполнение на основе последних литературных данных анализа современного состояния вопроса о направлениях в разработке химического состава и режимов термической обработки сталей, реализующих TRIP-эффект при нагружении. Благодаря протеканию деформационного мартенситного превращения остаточного аустенита эти стали обладают повышенным комплексом механических и эксплуатационных свойств при достаточно экономном легировании.Методика. В работе использованы сведения, полученные из опубликованной за длительный период времени научной литературы, включая отечественные источники и высокорейтинговые зарубежные издания. Сведения систематизированы по основным типам TRIP-сталей и касаются их химического состава и технологии термической об-работки.Результаты.Представлена история развития исследований по разработке конструкционных ста-лей,использующих TRIP-эффект, а именно: высоколегированных однофазных метастабильных аустенитных сталей, а также низколегированных многофазных TRIP-assistedсталей,в которыхTRIP-эффект играет вспомогательную роль как дополнительный механизм упрочнения и обеспечения повышенной пластичности. К последней группе сталей относятся: низколегированные TRIP-assistedстали, δ-TRIP-стали и мартенситно-стареющие TRIP-стал и. Описаны типичные схемы легирования и применяемые схемы термической обработки, позволяющие достигнуть в сталях оптимальных соотношения фазово-структурных составляющих, количества и степени стабильности остаточного аустенита к деформационному мартенситному превращению и, как результат, –обеспечить повышенный комплекс механических и эксплуатационных свойств.Отмечена ключевая роль формирования бескарбидной структуры, достигаемой легированием кремнием и/или алюминием, в обеспечении высоких свойств стали. Показана перспективность применения современных конструкционных сталей, реализующих TRIP-эффект, в автомобилестроении и в машиностроительной отрасли. Даны рекомендации по дальнейшим направлениям исследований в данной области. Научная новизна.В статье проведен анализ и систематизация актуальных литературных данных о направлениях в разработке технологий получения многофазных конструкционных сталей с остаточным метастабильным аустенитом, реализующих TRIP-эффект при нагружении.Практическая значимость.Результаты, полученные в рамках данной работы, могут быть использованы в качестве справочных материалов при решении конструкторских задач, а также в образовательных целях при подготовке профильных специалистов по инженерным специальностям.
22
Dykun, Hanna. "ГРОМАДСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ ПРАЦЮЮЧИХ ЖІНОК ЯК КАТАЛІЗАТОР ГЕНДЕРНОЇ ПОЛІТИКИ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ ХХ СТ". Law Review of Kyiv University of Law, № 4 (7 грудня 2023): 128–33. http://dx.doi.org/10.36695/2219-5521.4.2023.24.
Full textAbstract:
У статті досліджено діяльність організації «Громадське об’єднання працюючих жінок» у Другій Речі Посполитій і на західноукраїнських землях міжвоєнного періоду ХХ ст., аналіз програмових цілей, а також основні вектори його впливу, що допоможе по-новому висвітлити проблему гендерної рівності і сприятиме глибшому розумінню ролі жінки на епохальних зламах української історії. Доведено, що активізація організованого жіночого руху стала можливою у 1918 р., коли жінкам було надано виборче право. Підкреслено визначальну роль Громадського об’єднання працюючих жінок на західноукраїнських землях, зокрема у Волинському воєводстві, де було гостро поставлено проблему емансипації жінок, реалізації конституційних засад щодо рівноправності громадян незалежно від статі й походження та втілення їх на практиці. Аргументовано, що здобуте право бути обраною й брати участь у виборах стало першою сходинкою реалізації гендерних зусиль жіноцтва. Проведено думку про те, що Громадське об’єднання працюючих жінок, як і багато інших європейських жіночих організацій у 20-х роках ХХ ст., увійшли до складу Міжнародної організації праці як спеціалізованої установи Ліги Націй, головною метою якої проголошувалося забезпечення миру в усьому світі та зменшення соціальної несправедливості шляхом покращення умов праці. Результати дослідження підводять до думки про те, що Громадське об’єднання працюючих жінок стало важливим каталізатором гендерної політики на західноукраїнських землях міжвоєнного періоду та сприяло розвитку жіночого руху в Україні та формуванню нового світогляду жіноцтва. А тому ґрунтовні дослідження, пов’язані із репрезентацією проблем жіночого руху, сприятимуть побудові надійного фундаменту для реалізації поставлених програмних завдань у сфері гендерної політики в Україні.
23
Осетковский, И. В., А. М. Юнусов, Н. А. Козырев, А. Р. Михно та А. А. Комаров. "Микроструктурные исследования наплавленного слоя порошковой проволокой системы Fe - C - Si - Mn - Cr - Ni - Mo - V". Металловедение и термическая обработка металлов, № 6 (15 червня 2022): 29–35. http://dx.doi.org/10.30906/mitom.2022.6.29-35.
Full textAbstract:
Представлены результаты исследований структуры и неметаллических включений металла, наплавленного с использованием порошковой проволоки системы Fe - C - Si - Mn - Cr - Ni - Mo - V, в состав шихты которой взамен аморфного углерода введена пыль газоочистки алюминиевого производства, содержащая углерод и фтор. Проведена наплавка порошковой проволоки диаметром 5 мм на пластины из стали Ст3 под флюсом АН-26С с использованием сварочного автомата при токе 420 - 520 А, напряжении 28 - 32 В, скорости сварки 7,2 - 9 м/ч с охлаждением при комнатной температуре. Исследованы свойства двух образцов с различным содержанием углеродфторсодержащей добавки в порошковой проволоке. Определена величина зерна и дисперсность мартенсита в структуре наплавки. Проведен анализ химического состава наплавленного слоя и неметаллических включений, образующихся в нем. Измерена твердость образцов по методу Роквелла. Сделан вывод о необходимости установления оптимального количества добавки, содержащей углерод и фтор, в порошковой проволоке для избежания образования повышенного количества неметаллических включений в наплавленном слое.
24
Папава, Медея В. "К ИСТОРИИ ИСТОРИЧЕСКИХ БОЛЬНИЦ Г. ТБИЛИСИ: ОТ ТИФЛИССКОЙ ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНОЙ ДО КЛИНИКИ ИМ. Ф.И. ТОДУА (К 80-ЛЕТИЮ Ф.И. ТОДУА)". Caucasus Journal of Medical and Psychological Sciences 1, № 4 (2024): 1–20. http://dx.doi.org/10.61699/cjmps-v1-i4-p1-20.
Full textAbstract:
Данная статья об истории основания Тифлисской железнодорожной больницы и деятельности на рубеже веков продолжателя традиций её именитых предшественников – акад. Ф.И. Тодуа. Более ста лет эта больница являлась лечебно-диа- гностическим и организационным центром для медицинских учреждений Закавказской магистрали и базой повышения квалификации медицинского персонала (открыта в 1902 году). В 1922 году при больнице стала функционировать «Диагностическая клиника Тбилисского государственного университета» с хорошо оснащённой клинико-диагностической лабораторией и электрокардиологическим кабинетом (рук. д-р мед. наук М.Д. Цинамдзгвришвили). В 1991 году при железнодорожной больнице учреждается «Региональный научно-исследовательский клинико-диагностический центр Закавказской железной дороги», директором которого назначается Ф.И. Тодуа (д-р мед. наук, проф., лауреат Государственной премии СССР, руководитель лаборатории компьютерной томографии Ин-та хирургии АМН им. А.В. Вишневского). Через некоторое время после переезда, страна, погрузилась в пучину политического и экономического хаоса. Являясь по своему психологическому типу миротворцем, Ф.И. Тодуа стал созидателем мира среди конфликтов. Благодаря способности адаптироваться по-новому раскрылись его новаторские качества менеджера, ученого, исследователя, наставника, радиоло- га и врача. Его концепция развития руководимого им учреждения базировалась на принципах гуманизма, на балансе социальной и экономической эффективности, на рациональном сочетании массового и индивидуального в медицинском обслуживании. Автор ряда изобретений, монографий и многих научных статей, лауреат Государственной премии Грузии в области науки и техники (1996), член редколлегии ряда научных журналов, особое внимание уделял научной деятель- ности. Основанному им медицинскому учреждению после его кончины 7 октября 2017 года было присвоено имя «Клиника им. Ф.И. Тодуа», а руководителем стал его внук – Георгий Диасамидзе, которому, во многом благодаря преемственности, прагматизму и творческому подходу к руководству вверенной его попечению клиники, сумел уловить тенденции современности, сохранить и преумножить её лидирующие позиции среди медицинских учреждений страны.
25
Субботина, Дарья, Константин Сулин, Ксения Чижова, et al. "Hybrid surgical technologies in the treatment of cystic cerebral metastases of breast cancer." VOPROSY ONKOLOGII 69, no. 3 (2023): 462–69. http://dx.doi.org/10.37469/0507-3758-2023-69-3-462-469.
Full textAbstract:
Ведение. В настоящее время стратегические направления и тактические приемы лечения солидных церебральных метастазов интуитивно понятны и патогенетически обоснованы. На этом фоне подходы к санации кистозных церебральных метастазов кажутся не столь однозначны. Вышеизложенное диктует необходимость внедрения в клиническую практику научно обоснованных гибридных технологий лечения кистозных церебральных метастазов. Цель исследования. Изучение возможности лечения кистозных церебральных метастазов рака молочной железы (РМЖ) с применением гибридных хирургических технологий. Материалы и методы. Нами обследованы и пролечены 162 пациентки с метастазами рака молочной железы в головной мозг. В исследование вошли 15 женщин в возрасте от 32 до 73 лет у которых верифицированы кистозные церебральные метастазы. В зависимости от объема и соотношения кистозного и солидного компонентов применялся следующий подход: в том случае, когда мы понимали, что после удаления жидкости объем солидного компонента составил бы 10 и менее см3 - первым этапом проводилась стереотаксическая аспирация, а затем - радиохирургическое лечение. При ожидаемом остаточном объеме солидной части (после предполагаемой аспирации кисты) более 10 см3 выполнялась резекция опухоли и дальнейшая радиохирургия. Когда общий объем метастаза не превышал 10 см3 - применялось только стереотаксическое облучение. Результаты. Число пациенток с кистозными неоплазмами (n=15) среди всех больных с церебральными метастазами РМЖ (n=162) составило 9,3%. Средний объем опухоли до лечения составлял 27,5 см3 (Q1 17,8; Q3 37,4), после лечения 8,3 см3 (Q1 7,05; Q3 10,35). 3 (20%) пациентам проведено только радиохирургическое лечение, в 8 случаях (53,3%) выполнялась предварительная аспирация с последующим облучением, 4 пациентам (26,7%) выполнена микрохирургическая резекция с последующим радиохирургическим облучением ложа опухоли. В группе СРХ медианный объем опухоли был уменьшен с 9,3 см3 до 3,7 см3 (2,3;4,6 см3), в группе дренирования и СРХ с 37,5 см3 до 8,2 см3 (1,9;12,1 см3), в группе микрохирургии с последующей СРХ с 21,1 см3 до 4,9 см3 (1,8;7,1 см3). Заключение. Нами не было выявлено достоверных различий в отдаленных результатах между исследуемыми группами. Использование гибридных хирургических технологий и дифференцированной тактики их выбора может обеспечить достижение приемлемого качества жизни в условиях высокой автономности.
26
Kovalchuk, Nadiia, Volodymyr Saniuk, Tetiana Hnitetska та ін. "Еволюція масових гімнастичних виступів (кінець ХІХ ст. – початок ХХІ ст.)". Physical education, sport and health culture in modern society, № 1 (49) (31 березня 2020): 9–20. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2020-01-09-20.
Full textAbstract:
Актуальність. У 1882 р. відбулися масові гімнастичні виступи під назвою Всесокільські злети. Завдяки організаторам сокільського руху, який успішно розповсюдився на територіях інших країн, ідея масових гімнастичних виступів набула великої популярності серед молоді. Їх гедоністичне значення проявляється в естетичній видовищності, вони є потужним агітаційним засобом, піднімають патріотичний дух як учасників, так і глядачів, а також є об’єктом як внутрішнього, так і міжнародного туризму. Понад століття автори та творчі колективи шукають нові ідеї, розробляють технічне обладнання, створюють музичні та ритмічно-пластичні композиції для відображення тематики заходу, якому вони присвячені, та підвищення видовищності масових гімнастичних виступів. Мета дослідження – вивчити й узагальнити матеріали, які стосуються змін, що відбулися протягом століття в масових гімнастичних виступах. Методи дослідження – теоретичний аналіз та узагальнення навчальної, науково-методичної, довідникової літератури й матеріалів Інтернет-мережі з означеної проблеми. Результати дослідження. У досліджуваному історичному періоді фізкультурні свята, гімнастичні виступи досягли небувалого розвитку й перетворились у своєрідну нову форму масового фізкультурного видовища. У свій час на еволюцію масових гімнастичних виступів суттєво вплинули творчі ідеї спортсменів та митців Радянського Союзу. Саме ними започатковано тематичні виступи, уведено новий динамічний стиль без довгих перешикувань «на одному диханні», розроблено схему побудови композицій із піками уваги глядачів. Уперше почали вводити у виступи поточні рухи, розбірні металеві гімнастичні прилади та фонову трибуну. І сьогодні в масових гімнастичних виступах існує стандарт відстані між учасниками на полі 2,8 метра, який запропоновано М. Сєрим. Висновки. Масові гімнастичні виступи й до сьогодні не втратили своєї актуальності. Уже понад 130 років вони є засобом пропаганди спорту, виховання естетичних, моральних якостей та виконують гедоністичні функції. Сучасним рекордсменом проведення масових гімнастичних виступів стала Північна Корея.
27
Barchukova, Alina, Sofya Vetrova, and Elena Ilyushkova. "Study of steel corrosion St3 rate in mineral fertilizer environment." АгроЭкоИнфо 6, no. 66 (2024): 5. https://doi.org/10.51419/202146605.
Full textAbstract:
The study of steel corrosion rate in the environment of mineral fertilizers is an important aspect necessary to ensure the durability and reliability of agricultural machinery structures. Mineral fertilizers containing various chemical compounds have a significant effect on corrosion processes. During the experiments, corrosion rates were measured at different concentrations of mineral fertilizers. It was found that with increasing concentration of mineral fertilizers there is an increase in corrosion activity, which is due to electrochemical reactions occurring on the surface of the metal. Key words: STEEL, CORROSION RATE, CORROSION PRODUCTS, CORROSION LOSSES, AGGRESSIVE ENVIRONMENT, MINERAL FERTILIZERS
28
Підгорбунський, Микола. "Огляд музичних трактатів XІV–XVI ст. Центрально-Східної Європи та їх роль у запровадженні українського багатоголосся". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 52 (2 липня 2025): 118–26. https://doi.org/10.31866/2410-1176.52.2025.334085.
Full textAbstract:
Мета статті — проаналізувати музично-теоретичні трактати XIV–XVI ст., що були поширені в Центрально-Східній Європі, та визначити їх вплив на формування українського багатоголосся. Результати дослідження. Проведено системний аналіз музично-теоретичних трактатів у культурному контексті творчості польських, італійських, французьких та німецьких композиторів і теоретиків, а також музикантів з українських територій, які в означений період входили до складу Королівства Польського та Речі Посполитої. Виявлено, що на початку XVI ст. в церковній музиці українських земель простежується вплив західноєвропейської поліфонічної традиції. Збережені музично-теоретичні трактати, що містять описи новітніх нотних систем, засвідчують поступовий процес інтеграції західноєвропейських музичних практик в українське музичне середовище. У цей період українські музиканти та теоретики формують авторські елементи музичного стилю, що стало основою для подальшого розвитку композиторської творчості. Наукова новизна. У ході дослідження вперше наголошено на головних чинниках поширення багатоголосся в українській музичній культурі, зокрема бурхливий розвиток західноєвропейської музичної теорії та поширення реформаційних течій серед українців. Висновки. Музичні трактати XIV–XVI ст. стали не лише джерелом теоретичних знань, а й каталізатором становлення української багатоголосої традиції. Першими новаторами стали музиканти з західних регіонів України. Водночас адаптація новітніх музичних практик відбувалася зі збереженням національних традицій і творчим переосмисленням запозичених елементів, що засвідчує як самобутній характер української музичної культури, так і високий рівень професійної підготовки. Водночас окремі аспекти, пов’язані з участю протестантських шкіл і храмів, а також світських капел і музичних цехів у поширенні багатоголосся на українському культурному просторі залишаються недостатньо дослідженими й потребують подальшої наукової рефлексії.
29
Станкевич, Георгій Миколайович, Анфіса Карпівна Кац та Сергій Володимирович Васильєв. "ХАРАКТЕРИСТИКА ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЗЕРНА СПЕЛЬТИ". Scientific Works 2, № 83 (2019): 4–13. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i83.1539.
Full textAbstract:
Анотація. В останні роки все більше уваги приділяється плівчастим пшеницям, які вирізняються підвищеним вмістом поживних речовин у порівнянні з традиційними видами пшениці і є перспективною сировиною для розширення асортименту продукції здорового харчування. До таких пшениць відноситься спельта, три сорти якої нині вирощують в Україні. Післязбиральна обробка зерна, транспортування та зберігання у зерносховищах різного типу базуються на його фізико-механічних властивостях і їх врахування дозволить підприємствам зменшити втрати зерна під час обробки та зберегти його якість.
 Стаття присвячена дослідженню фізико-механічних властивостей зерна плівчастої пшениці – спельти. Предметом досліджень було не обрушене (з квітковими плівками) та обрушене (зі знятими плівками) зерно спельти сорту «Зоря України» 2017 року врожаю. Залежно від вологості не обрушеної та обрушеної спельти визначено низку фізико-механічних властивостей зерна — натуру, масу та істинний об’єм 1000 зерен, кути природного укосу та коефіцієнти зовнішнього тертя у спокої (по сталі, гумі, пластмасі) і в русі. Встановлено закономірності зміни досліджених властивостей спельти від вологості зерна та запропоновано емпіричні рівняння, що описують ці зміни. 
 Результати проведених експериментальних досліджень показали, що натура не обрушеного зерна спельти залежно від вологості в межах 11,6…23,7 % складає відповідно 364…342 г/л, що практично у 2 рази менше, ніж обрушеного зерна, яке за вологості 12,3…23,5 % має натуру відповідно 706…644 г/л. З підвищенням вологості зерна натура та співвідношення між її значеннями для обох форм спельти зменшуються. 
 Маса 1000 зерен не обрушеного зерна спельти знаходиться у межах 41,5…57,5 г, а у обрушеного 102…117 г, тобто зростає у 2,5…2,0 рази відповідно до вказаних вище діапазонів зміни вологості не обрушеного та обрушеного зерна. Пропорційно у стільки ж разів змінюється істинний об’єм 1000 зерен обох форм спельти, який складає у тих же діапазонах вологості відповідно 102…117 см3 та 41,5…57,5 см3. Порівняльні відмінності досліджених властивостей спельти обумовлюються наявністю квіткових плівок у не обрушеного зерна.
 Кут природного укосу спельти, який характеризує її сипкість, для не обрушеного зерна в межах дослідженої вологості дорівнює 29…40°, а для обрушеної спельти знаходиться на рівні 28…39°, що пояснюється різним станом поверхні квіткових плівок та обрушеного зерна спельти. У досліджених межах вологості визначені також коефіцієнти зовнішнього тертя спокою не обрушеної та обрушеної спельти по поверхнях різних матеріалів (сталь, гума, пластмаса), а також коефіцієнти зовнішнього тертя в русі.
30
Ягубова, Светлана Сергеевна, Рита Ушеровна Островская, Татьяна Александровна Гудашева та Сергей Борисович Середенин. "Дипептидный миметик фактора роста нервов ГК-2 сохраняет антидиабетическую активность при системном, в том числе пероральном, введении у мышей". Экспериментальная и клиническая фармакология 80, № 8 (2017): 23–26. http://dx.doi.org/10.30906/0869-2092-2017-80-8-23-26.
Full textAbstract:
Дефицит нейротрофинов является одним из основных патогенетических факторов снижения пролиферации и усиления апоптоза β-клеток при диабете. Способность фактора роста нервов (NGF) поддерживать функционирование β-клеток и стимулировать секрецию инсулина позволяет предположить, что NGF может быть полезным в лечении диабета 2 типа. Однако неудовлетворительные фармакокинетические свойства нативной молекулы препятствуют ее применению. Целью данной работы стало изучение влияния оригинального димерного дипептидного миметика фактора роста нервов ГК-2 на эффекты диабетогенного токсина стрептозотоцина (СТЗ). Эксперименты проведены на 44 мышах C57Bl/6, разделенных на 4 группы: пассивный контроль (мыши, которым вводили физиологический раствор); активный контроль (СТЗ 100 мг/кг внутрибрюшинно); опытная группа 1 (ГК-2 0,5 мг/кг внутрибрюшинно в течение 14 дней до и 16 дней после СТЗ); опытная группа 2 (ГК-2 5 мг/кг per os по той же схеме). Показано, что ГК-2 ослабляет гипергликемию (максимум на 59,65 % для внутрибрюшинного введения и на 42,57 % для перорального) и уменьшение массы тела (на 7,56 % для внутрибрюшинного введения и на 6,53 % для перорального), вызванные введением СТЗ, и этот эффект проявляется как при внутрибрюшинном, так и пероральном введении; выявлено последействие ГК-2 по обоим показателям антидиабетической активности — эффект сохранялся на протяжении всего периода наблюдения (44 дня после окончания терапии).
31
Галемчук, Світлана. "ДІЯЛЬНІСТЬ ОСЕРЕДКІВ ТОВАРИСТВА “ПРОСВІТА” НА ГАЛИЦЬКІЙ ГУЦУЛЬЩИНІ В КІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ ст." Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина" 37 (22 грудня 2024): 85–99. https://doi.org/10.15330/gal.37.85-99.
Full textAbstract:
У статті висвітлено діяльність осередків товариства “Просвіта” на території Галицької Гуцульщини в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Проаналізовано статути “Просвіти” щодо організації праці культурно-просвітницького товариства в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. За допо- могою виявлених архівних матеріалів офіційних органів влади та тогочасної газетної періодики просте- жено передумови створення осередків товариства, охарактеризовано їхню діяльність. Показано дина- міку зростання кількості культурно-просвітницьких осередків Галицької Гуцульщини та здійснено порів- няльну характеристику цих показників з іншими сусідніми повітами краю. Наголошується, що найбільш гострою проблемою у функціонуванні осередків “Просвіти” на території краю стало питання їх належного матеріального утримання. Фінансова скрута іноді призводила до повного занепаду читалень, що ставило під загрозу якісний розвиток просвітницького руху на Галицькій Гуцульщині в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Проте осередки товариства “Просвіта” стали основним засобом впливу на суспільну думку та підняття культурного рівня жителів краю. Її члени виявляли в міському і сільському середо- вищі людей, здатних до розумової праці, залучали до суспільно-політичної діяльності з перетворенням надалі на провідників української нації. Ключові слова: “Просвіта”, читальня, філія, Галицька Гуцульщина, статут, культурно- просвітницька робота, бібліотека.
32
Reformatskaya, I. I., D. A. Petrilin, and I. I. Ashcheulova. "Corrosion-Electrochemical Studies of St3 Steel with Various Types of Processing." Occupational Safety in Industry, no. 7 (July 2024): 74–80. http://dx.doi.org/10.24000/0409-2961-2024-7-74-80.
Full textAbstract:
Fires at the petrochemical industry facilities cause harm to human life and health and significant economic and environmental damage. Accidents associated with ignitions at oil and petrochemical storage facilities in 2018–2022, resulted in injuries of 21 persons, and 10 fatalities; the total economic damage exceeded 1.5 billion rubles. One of the causes of fires is the spontaneous combustion of pyrophoric corrosive deposits (17 %). As a result of the reaction of the interaction of iron disulfide with oxygen in the air, pyrophoric corrosive deposits ignite. Large-scale steel equipment containing sulfurous oil is exposed during operation to corrosive and mechanical wear, risk of fires, and explosions. One of the protection methods of oil and gas equipment against corrosion and pyrophoric formations is surface treatment with paint anticorrosive coating. Modern paint coatings proved to be ineffective in ensuring anticorrosive protection of metal equipment. The main objective of the article is to study various options of metal surface treatment by electrochemical methods with the following comparison of their protective ability. The efficiency (isolating ability) of various treatments of St3 steel has been analyzed. Based on the results of electrochemical corrosive studies, chronogalvanometric curves have been built. Therefore, to determine the efficiency of the protective effect of anticorrosive paint coatings, the accelerated corrosive-electrochemical method is recommended. For the treatment of the oil equipment surface, the anticorrosive paint coating containing the following layers: inhibitor (urotropinу solution); primer (sodium polyacrylate, ethyl alcohol); and two layers of sodium polyacrylate, have been proposed to use. The application of this protective coating will ensure a fault-free mode of operation of oil equipment for more than 10 years without coating replacement. This will guarantee the safe work of employees at the petrochemical industry facilities.
33
Бродецкий И.Л., Иценко А.И., Рябчиков И.В., Белов Б. Ф. ,. Троцан А. И. "ОПТИМИЗАЦИЯ СПЛАВОВ УГЛЕТЕРМИЧЕСКОГО ФЕРРОТИТАНА ДЛЯ КОВШЕВОЙ ОБРАБОТКИ СТАЛИ". Нові матеріали і технології в машинобудуванні (Праці Міжнародної науково-технічної конференції), № 6 (29 лютого 2016): 24–25. http://dx.doi.org/10.20535/2519-450x.6.2015.61318.
Full textAbstract:
Белов Б.Ф., Троцан А.И., Бродецкий И.Л., Иценко А.И., Рябчиков И.В.(ИПМ НАН Украины, г. Киев; НПО «Перспектива», г. Запорожье)E-mail: brodig@mail.ruТитан относится к химически активным элементам, образует термодина-мически прочные оксиды, карбиды, нитриды и используется для микролегиро-вания сталей специального назначения. Структурно-химический анализ систе-мы FeO-TiO2 определяет ряд оксидных промежуточных фаз и позволяет не только исследовать механизм шлакообразования в пирометаллургических про-цессах, но и установить последовательный ряд промежуточных металлических фаз, образующихся при руднотермическом переделе. Системным классификатором сплавов ферротитана является полигональ-ная диаграмма состояния (ПДС) бинарной системы Fe - Ti (рис.1), построенная разработанным нами методом [1] и включающая 11 промежуточных фаз: FeFe12TiFe6TiFe4Ti(Э1)Fe3TiFe2TiFe3Ti2(Э2)FeTiFeTi2(Э3) FeTi3 FeTi4FeTi6Ti.Промежуточные фазы – интерметаллиды, образующиеся в результате хи-мических реакций исходных компонентов, представлены титанидами железа разной природы: эвтектоидные, эвтектические, перитектоидные, сингулярные. На классической диаграмме (вставка на рис.1) известны лишь три интерметал-лида и три эвтектики, находящиеся среди промежуточных фаз полигональной диаграммы, что свидетельствует как об адекватности экспериментальных и теоретических данных, так и о значительно большей информативности ПДС.Промышленные сорта ферротитана гостированы (ГОСТ 4761-91) для со-ставов ФТи25ФТи30ФТи35ФТи40ФТи70. На основании полученных результатов марочный состав сплавов составляет ряд ФТи5ФТи10ФТи15 ФТи20ФТи30ФТи35ФТи45ФТи60ФТи75ФТи80, который рас-ширен за счет низко- и высоколегированных сплавов. При этом из приведенно-го маркировочного ряда стабильными являются сплавы на базе эвтектоидных . Рис. 1 – Полигональная диаграмма системы Fe –Ti(ФТи10, ФТи20 и ФТи70), перитектоидных ФТи80 и сингулярных (ФТи30, ФТи45) фаз полиго¬нальной диаграммы железо - титан, которым отвечают интерметаллиды: Fe6TiFe3TiFeTi3; FeTi6; Fe2TiFeTi. Эвтектические и перитектические сплавы образуются в жидком со¬стоянии и распадаются при затвердевании, эвтектоидные и сингулярные существуют в твердом виде.Таким образом, проведенным структурно-химическим анализом системы Fe-Тi определены оптимальные составы сплавов ферротитана, отвечающие сте-хиометрическому составу интерметаллидов в области их гомогенности.
34
Шморгун, В. Г., О. В. Слаутин, В. П. Кулевич, Д. В. Проничев, and С. А. Кузнецов. "WEAR RESISTANCE EVALUATION OF LAMINATED FeAl/Fe3Al/Fe(Al) COATINGS." Metallurg, no. 1 (January 25, 2024): 74–78. http://dx.doi.org/10.52351/00260827_2024_1_74.
Full textAbstract:
Показано, что в покрытиях FeAl/Fe3Al/Fe(Al), сформированных на стальной основе с использованием сварки взрывом и последующей термообработки, основным механизмом разрушения является когезионный. Отслоение и скалывание покрытий происходит только при больших нагрузках. Установлено, что твердость слоистого FeAl/Fe3Al/Fe(Al) покрытия толщиной 440 мкм от подложки к поверхности увеличивается, на расстоянии 200 мкм от поверхности достигает максимума, а затем снижается за счет увеличения пористости. Его относительная износостойкость в ≈1,5 раза выше основы из стали Ст3. It is shown that in FeAl/Fe3Al/Fe(Al) coatings formed on a steel substrate using explosion welding and subsequent heat treatment, the main failure mechanism is cohesive. Peeling and spalling of coatings occurs only at high loads. It has been established that the hardness of a layered FeAl/Fe3Al/Fe(Al) coating with a thickness of 440 μm increases from the substrate to the surface, reaches a maximum at a distance of 200 μm from the surface, and then decreases due to an increase in porosity. Its relative wear resistance is ~1.5 times higher than the St3 steel substrate.
35
Aleutdinova, M. I., and V. V. Fadin. "Features of Deterioration of the Contact Surface of C235 Steel and Its Wear in Dry Sliding Against Steel under Alternating Current." Trenie i Iznos 46, no. 1 (2025): 76–85. https://doi.org/10.32864/0202-4977-2025-46-1-76-85.
Full text
36
Козінчук, В. Р. "Стиль монументального історизму в українській іконографії Х–ХІІ ст." Музичне мистецтво і культура 2, № 33 (2021): 14–26. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2021-33-2-2.
Full text
37
Сливка, Лариса. "РЕКРЕАЦІЙНО-ЗДОРОВʼЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИЙ ВИМІР ОРГАНІЗАЦІЇ ВІЛЬНОГО ЧАСУ ДІТЕЙ І ЮНАЦТВА У ПОЛЬЩІ НАПРИКІНЦІ ХІХ ‒ НА ПОЧАТКУ ХХ ст.: ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ У ПАРКАХ ІМЕНІ ГЕНРИКА ЙОРДАНА". Молодь і ринок, № 2/222 (31 березня 2024): 26–30. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2024.300083.
Full textAbstract:
У статті схарактеризовано заслуги Г. Йордана в раціоналізації форм і методів фізичного виховання дітей і юнацтва. Констатовано, що першим осередком “нового фізичного виховання” у Європі кінця ХІХ ст. вважається найвідоміший і найтриваліший проєкт Г. Йордана під назвою “Міський парк імені доктора Генрика Йордана” у Кракові. Ця багатофункціональна локація налічувала 12 спортивних полів, кожне з яких мало відмінні від інших призначення та конструкцію і було обладнане найсучаснішим на той час оснащенням. Зазначено, що основним компонентом фізкультурної діяльності вихованців “парку” були спорт, групові рухливі ігри й забави. Досліджено, що осередки, призначені “для забав і тілесних вправ”, за взірцем краківського “парку”, були створені згодом у багатьох містах Польщі, до того ж, “йорданівські парки” стали відомими і далеко за межами Польщі.
 Зроблено висновок, що Г. Йордан був одним із перших у Європі і першим у Польщі, хто запровадив у фізичне виховання “новий стиль”, вивівши це виховання із замкнутих і душних гімнастичних залів на лоно природи, на свіже повітря та сонце.
38
Собко, Г. М., та Т. П. Мох. "ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАН ДІТИНИ ПІСЛЯ ПСИХІЧНОГО ТА ФІЗИЧНОГО НАСИЛЬСТВА". Kyiv Law Journal, № 3 (1 листопада 2023): 160–65. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2023.3.23.
Full textAbstract:
Анотація. Стаття піднімає питання особливої важливості призначення судово-психологічної експертизи у випадках вчинення психічного та психологічного насильства відносно дітей. У зв’язку з тих, що діти ще не вміють як дорослі якісно приховувати свої почуття. Проте при залученні експертів є можливість як з’ясувати стан дитини так і виявити можливі приховувані наслідки домашнього насильства, такі як вчинення сексуальних дій відносно дитини. Все це набуває особливої значущості в умовах воєнного стану, коли як батьки так и дітей знаходяться під ще більш емоційним навантаженням. Надалі дається визначення судово-психіатричної експертизи як засобу визначення стану дитини після насильства. Зазначаються провідні національні та зарубіжні дослідники, які займалися даною проблематикою. Підкреслюється значення криміналізації «домашнього насильства» задля розкриття та протидії психічному насильству. Надалі надаються результати анкетування стосовно емоційного стану дітей, які страждають від домашнього насильства, окрім того взаємозв’язок між видом сімейного насильства та емоційним станом дитини. У статті також розглядаються дані анкетування стосовно наслідків сексуального насильства над дітьми. Отримані результати судово-психіатричної експертизи щодо дітей, які стали свідками домашнього насильства. Експертиза стосувалась ста сорока дітей, згідно даних про які складені таблиці. Наступним питанням дослідження стала анкетування щодо ефективності роботи правоохоронних органів з питання протидій насильства на дітьми загалом та домашнього насильства зокрема. На підставі проведеного дослідження надано ставлення щодо можливості позитивно вплинути на стан агресій у особи, яка чинить насильство. Зазначено, що при проведення судово-психологічної експертизи експерт-психолог повинен керуватися комплексним психологічним підекспертним портретом, який включає безліч психологічних факторів, крім фізіологічного афекту. На підставі проведеного аналізу зроблені висновки, які повинні вплинути на ефективність роботи психологів на підставі висновків судово-психіатрічної поведінки.
39
Дрогобицька, Оксана. "БЕНКЕТ І ЕТИКЕТ: КУЛЬТУРА ГАЛИЦЬКОГО ЗАСТІЛЛЯ КІНЦЯ ХІХ – 30-х рр. ХХ ст." Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина" 37 (22 грудня 2024): 131–39. https://doi.org/10.15330/gal.37.131-139.
Full textAbstract:
Стаття присвячена культурі застілля у родинах галицької інтелігенції та міщан наприкінці ХІХ – у 30-х рр. ХХ ст. Джерелами дослідження стали спогади сучасників, а також численні кулінарні книги вказаного періоду. Методологія базується на загальнонаукових та спеціально-історичних методах: історико- генетичному, порівняльно-історичному, системно-структурному. Для підтвердження фактів викорис- тано матеріали інтерв’ю, зібрані в процесі опитування старожилів. Авторка ставить за мету проаналізувати культуру застілля представників галицької еліти та міщан, а саме особливості запрошення і прийняття гостей, роль господарів забави, основні правила поводження за столом. Простежує як правила етикету відображені на сторінках кулінарних книг кінця ХІХ – 30-х рр. ХХ ст. Велику увагу приділено вчительці, організаторці жіночих гуртків і господарських курсів у Галичині, авторці книги “Нова кухня вітамінова” Осипі Заклинській (1894–1972). У питаннях етикету вона намагалася поєднати європейські та національні традиції, критикувала застарілі правила, які вже втратили актуальність і позбавлені раціональності. На думку авторки, давні збірники рецептів є цінним історичним джерелом інформації про поря- док запрошення гостей, роль “пані дому” в процесі підготовки та організації застілля, правила серві- рування столу, дозволені норми поведінки і навіть теми для розмов. У другій половині ХХ ст. українці втратили більшу частину культури вишуканого застілля, що стало наслідком радянської окупації. Ключові слова: етикет, культура, традиції, кулінарні книги, інтелігенція, спогади, Галичина.
40
Матишов, Г. Г., Н. И. Булышева, А. В. Клещенков та ін. "ЭСТУАРИИ АЗОВСКОГО МОРЯ - УНИКАЛЬНЫЕ ПОЛИГОНЫ ДЛЯ ИССЛЕДОВАНИЯ БИОКОРРОЗИИ. ОПЫТ ПОСТАНОВКИ ЭКСПЕРИМЕНТА, "Наука Юга России"". Science in the South of Russia, № 2 (2020): 63–75. http://dx.doi.org/10.7868/s25000640200207.
Full textAbstract:
С декабря 2018 г. в устьевой области р. Дон в зоне смешения речных и морских вод на стационарах Южного научного центра Российской академии наук - береговой научно-экспедиционной базе «Кагальник» и гидрометеопосту «Донской» - проводятся стендовые испытания по изучению совместного влияния климатических и биологических факторов на экспериментальные пластины, изготовленные из сталей марок 30ХГСА и СтЗ и алюминиевых сплавов марок АМгб и Д16. В этой акватории наблюдался достаточно агрессивный гидрологический режим, который характеризовался общим повышенным фоном солености (до 3-3,5 единиц практической солености) и низкими значениями температуры с частыми переходами через 0 °С с 20 декабря 2018 г. по 26 февраля 2019 г. и дальнейшим ростом температуры. В мае 2019 г. установился стабильный термохалинный режим. При исследовании формирования сообществ обрастания на экспериментальных пластинах для микроводорослей отмечен рост количественных характеристик с декабря по апрель, а затем его снижение. В течение всего периода наблюдений среди микрообрастаний доминировали диатомовые водоросли. Для макрообрастателей количественные показатели постепенно увеличиваются с декабря по июнь. Заселение пластин макробеспозвоночными началось со стали 30 ХГСА. По результатам трех месяцев испытаний наибольшая скорость коррозии отмечена на образцах всех марок на атмосферных стендах БНЭБ «Кагальник». При испытаниях в воде наибольшая скорость коррозии образцов сталей 30ХГСА и СтЗ была получена на станции БНЭБ «Кагальник», а наибольшая скорость коррозии образцов сплавов Д16 и АМгб - на станции ГМП «Донской». Оценка изменения твердости поверхности образцов металлических материалов показала наибольшее снижение данного показателя для образцов стали 30ХГСА - 17 % на атмосферном стенде, при испытаниях в воде снижение показателя составило 6,5 % независимо от станции экспонирования.
41
Прошутинский, Ю. С., Н. О. Дементьева та З. А. Васильева. "Экспериментальное изучение отношения к собственному имени как элемента самоотношения". TIDINGS of the Baltic State Fishing Fleet Academy: Psychological and pedagogical sciences (Theory and methods of professional education) 3, № 53 (2020): 160–64. http://dx.doi.org/10.46845/10.46845/2071-5331-2020-3-53-160-164.
Full textAbstract:
Немаловажную роль в процессе становления самосознания играет и самоотношение, куда входит и отношение к собственному имени. Учитывая факт фундаментальной значимо-сти для человеческой личности имени, напрашиваются вопросы: «Может ли в таком случае отношение человека к собственному имени быть тождественным по отношению человека к самому себе», «можно ли через отношение человека к личному имени охарактеризовать отношение человека к своей личности в целом»? Поиск ответа на эти вопросы и стал основным курсом представленного в статье исследования и эксперимента
42
Литвинова, Т. Ф., та С. Ю. Компанієць. "Історіографічне освоєння історії дворянства Лівобережної України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст." Studies in history and philosophy of science and technology 34, № 1 (2025): 66–74. https://doi.org/10.15421/272507.
Full textAbstract:
З кінця ХХ ст. у вітчизняній історіографії розпочався процес тотального перегляду накопиченого досвіду. Створені радянською та народницькою історіографією образи українського дворянства як визискувачів трудового народу та зрадників національної справи зазнали суттєвої корозії. Завдяки інтенсивному освоєнню цієї проблематики накопичений значний масив досліджень історії дворянства різних регіонів, які суттєво змінили уявлення щодо громадської, господарської, освітньої та культурної активності панівної верстви. Наявність такого потужного історіографічного доробку викликала запит на його експертний аналіз. Предметом історіографічного розбору стали найбільш репрезентативні дослідження, які претендують на цілісну репрезентацію дворянської верстви Лівобережної України. Виявлено, що проблематика історії дворянства, яка на початку 1990‑х рр. займала маргінальне місце в історіографії, у ХХІ ст. стала однією з провідних тем. Найбільш розробленими виявилися такі питання, як: меценатська, освітня, громадська, господарська діяльність найбільш значущих представників цієї верстви. Активно розробляється проблематика родинного й повсякденного життя. Водночас поза увагою залишається або лише намічений як перспективний цілий комплекс напрямів, визначений розумінням завдань нової соціальної історії та методологічними можливос- тями історіографічних поворотів світової історіографії останніх десятиліть. Серед них роль і місце соціальної еліти в регіоні та імперії загалом, специфіка стосунків з іншими станами, соціальна, ментальна, господарська диференціація регіонального дворянства, приватне та сексуальне життя, історія дозвілля, читання, уявлень та емоцій. Актуальним залишається й екстенсивне розширення інформаційних можливостей за рахунок архів- ної евристики та нових археографічних проєктів. Без розв’язання виявлених проблем неможливе не лише глибоке розуміння історії дворянства, а й адекватне сприйняття «українського ХІХ століття» загалом.
43
Дубровская, Д. В. "«ВСЕ ВЕЩИ У ДРУЗЕЙ ОБЩИЕ»: ОТ СТА МАКСИМ МАТТЕО РИЧЧИ О ДРУЖБЕ (1595 г.) К ПРОПОВЕДИ ХРИСТИАНСТВА В МИНСКОМ КИТАЕ, "Средние века"". Средние века, № 1 (2023): 83–100. http://dx.doi.org/10.7868/s0131878023010051.
Full textAbstract:
Первой по-настоящему успешной христианской миссией в Китае стала миссия иезуитов, проникшая в Срединную империю в конце XVI в. и через некоторое время успешно достигшая пекинского двора при императоре династии Мин Ваньли. В науке по-прежнему анализируются причины этого беспрецедентного успеха в попытке понять метод второго лидера миссии – итальянского проповедника Маттео Риччи, сумевшего преодолеть противодействие «партии евнухов», ксенофобию населения и неприятие «рыжеволосых дьяволов» традиционной китайской культурой и закрепиться при пекинском дворе. В поле зрения исследователей почти не попадал небольшой трактат, написанный Риччи еще на юге страны и получивший широкое распространение среди образованных кругов Китайской империи. Между тем трактат «О дружбе» стал первым произведением, не только написанным европейцем по-китайски, но и включенным в ряд важных китайских энциклопедий и литературных коллекций. Статья рассматривает причины и обстоятельства создания эссе, структуру трактата, основанного на популярных максимах европейской философской мысли, начиная с классической древности, и секрет его популярности в Китае, где небольшая книга сначала попадает в официальные компендиумы, а при маньчжурской династии Цин безжалостно исключается из них как крамольная. Автор полагает, что, выбрав нейтральную общекультурную тему, проповедник обратился к некоему человеческому и интеллектуальному общему знаменателю, не только продемонстрировав право на литературное общение с китайской культурной элитой, но и показав, что у представителей двух вступивших во взаимодействие цивилизаций гораздо больше общего, чем предполагалось.
44
Синявська, Олена, та Іванна Садова. "Національно-культурні товариства німецької громади в Одесі у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст." Старожитності Лукомор'я, № 3 (31 липня 2022): 44–51. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2022.3.157.
Full textAbstract:
У статті розглядається історія виникнення та основні напрями діяльності німецьких національно-культурних товариств, що діяли в Одесі у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Відзначається, що південний регіон, і зокрема Одеса, стали центром колонізаторських рухів ще на початку ХІХ ст.
 Перші товариства, що були створені в Одесі, займалися доброчинною діяльністю й опікувалися незаможними співвітчизниками, забезпечували їх одягом, їжею та притулками, надавали медичну допомогу та ліки, влаштовували людей похилого віку у Будинки піклування, а малолітніх – у Сирітські будинки та притулки. Найбільш відомим було Німецьке благодійне товариство, яке поступово розширювало свою діяльність, відображаючи це у текстах своїх статутів. Поряд із благодійницькою діяльністю, значна увага членами товариства надавалася просвітницькій роботі, влаштуванню музичних вечорів. Одним із перших культурно-просвітницьких німецьких товариств було засноване у 1861 р. товариство «Гармонія».
 На початку ХХ ст. створюється низка нових товариств німецької громади. Активністю серед них відзначаються засновані у 1906 і 1908 роках Південноросійське німецьке товариство та Німецьке товариство просвіти Південної Росії, практична діяльність яких зосереджувалася у сфері організації лекцій, концертів, театральних вистав, відкритті читалень і навіть власних навчальних закладів. З початком Першої світової війни антинімецькі настрої посилилися не тільки у суспільстві, а й у державній політиці Російської імперії, наслідком чого стала низка антинімецьких указів і ліквідація німецьких товариств.
45
Гайраханова, А. Ш., та Х. М. Батаев. "ОСОБЕННОСТИ СОВРЕМЕННОЙ ТРАНСПЛАНТОЛОГИИ СЕРДЦА". Вестник медицинского института, № 1/21 (27 червня 2022): 23–28. http://dx.doi.org/10.36684/med-2022-21-1-23-28.
Full textAbstract:
Целью нашего исследования стали современные особенности, применяемые в кардиохирургии при трансплантации сердца. Использовались современные медицинские источники для выявления специфики проведения операций по пересадке сердца, а также учитывались клинические исследования, которые свидетельствовали об успехах и неудачах ранее проводимых операций подобного рода. Особо отмечалась значимость операции, проводимой по трансплантации сердца. Отмечалось, что пересадка сердца человека проводится при утрате функциональности и различных патологиях сердечной мышцы. По мере произошедших перемен как в деятельности кардиохирургов, так и во всей хирургической сфере, многие специалисты с каждым десятилетием все чаще восторгались тем, как на их глазах меняется вся эта сфера. Было также отмечено, что многие врачи даже не могли представить, что когда-то они будут не только обсуждать, но и сами окажутся свидетелями удивительных операций по пересадке внутренних органов человека. Данные виды операционных вмешательств хирурги стали проводить уже в начале двадцатого столетия. За последние 40 лет проведено уже около ста тысяч пересадок сердца. Также усовершенствована сама техника проведения операции на сердце с явными и положительными результатами.
46
Hodgin, Maksym. "The factor of Sunni-Shia opposition in the foreign political doctrine of Iran (70s of the XX century – the beginning of the XXI century)." Scientific Papers of the Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University. History 36 (July 3, 2022): 127–38. http://dx.doi.org/10.32626/2309-2254.2022-36.127-138.
Full textAbstract:
Мета статті – дослідити місце та значення чинника суніто- шиїтського протистояння у зовнішньополітичній доктрині Ірану. Методологія дос лідження спирається на принципи конкретно-історичного підходу та об’єк тив- ності, всебічності і цілісності, системності та використання методів – аналізу та синтезу, історико-генетичного, історико-порівняльного, історико-типологічного, проблемно-хронологічного. Наукова новизна полягає у тому, вперше в українській іс- торіографії доводиться, що чинник суніто-шиїтського протистояння є головним інструментом у зовнішньополітичній доктрині Ірану упродовж 70-х рр. ХХ ст. – почат- ку ХХІ ст. Висновки. Автор доводить, що чинник суніто-шиїтського протистояння відіграє одну з визначальних ролей у зовнішній політиці Ірану. З початком Ісламської революції в Ірані прослідковується феномен «шиїтського відродження», що зрештою створило об’єктивну умову для пере творення цієї країни у регіонального лідера усьо го шиїтсь кого руху. Після перемоги революції одним із основних напрямків зовнішньої по- літики стало установлення та розвиток відносин з усіма мусульманами світу. Однак основ ним пріоритетом цієї політики стали ісламські країни. Окрім того, у своїй зов- нішній політиці керівництво Ірану використовує фактор суніто-шиїтського про- тистояння для реалізації власних зовнішньополітичних цілей і амбіцій, які поляга- ли у перетворенні Ірану в провідного лідера мусульманського світу. Перемога револю- ції під ісламсь кими гаслами в Ірані та встановлення режиму, при якому влада опини- лася в руках шиїтсь кого духовенства, будівництво держави за ісламською моделлю, кон фронтація нового іранського режиму із США і проголошення ним зовнішньополі- тичного курсу на формування «ісламського світопорядку» – усе це справило велике враження на населення в інших мусульманських країнах, помітно ожививши інтерес до шиїтсь кого ісламу, особ ливо серед молоді.
47
Жежеря, Ольвіта Михайлівна. "БІОНІКА У СВІТОВІЙ АРХІТЕКТУРІ ТА ДИЗАЙНІ ХХ – ПОЧ. ХХІ СТ." Ukrainian Art Discourse, № 6 (28 грудня 2023): 32–37. http://dx.doi.org/10.32782/uad.2023.6.4.
Full textAbstract:
Метою статті є аналіз біоніки у світовій архітектурі та дизайні ХХ – поч. ХХІ ст. Сьогодні сфера досліджень творів біоніки включає широкий спектр наукових дисциплін: крім суто мистецтвознавчих, архітектурно-урбаністичних, дизайнерських це блоки наук філософії, біофізики, біомеханіки, біохімії, екології людини, медицини, кібернетики, знань про навколишнє середовище, в тому числі урбоекології, ноосферології, ергономіки. Однак найранніші яскраві риси мистецького світогляду біоніки мали твори ар нуво (стилю модерн) кінця ХІХ – початку ХХ ст. Аналог цілісності художньої структури митці ар нуво бачили в природі і форми своїх творів уподібнювали рослинам та живим організмам. Біоморфний принцип означав творче трансформування природного прототипу, завдяки методам стилізації та ритму. Яскравими прикладами ранньої біонічної естетики стали заміські вілли авторства американця Брюса Гоффа з їх дивними, орієнтованими на природу антигеометричними формами, метафоричними образами та неповторним дизайном інтер’єрів. У другій половині ХХ і на початку ХХІ ст. спостерігається нова хвиля архітектури та дизайну біоніки, вже на основі наукових досліджень. Знову, як і в період ар нуво, характерним стало використання гнучких ліній та поверхонь, що виражають динамічні структури. У біонічних спорудах і дизайн-об’єктах розповсюджені арочні структури за взірцями тваринних хребтів, структури тонких оболонок, натхнені ракоподібними, роздуті структури за взірцем біоклітин, спіральні структури, що нагадують, зокрема, листя подорожника. Як популярні напрямки природоінтегрованої архітектурної біоніки розвиваються «зелена архітектура», «лендформна архітектура», «земляна архітектура», «блоб- архітектура». новітній біоморфний дизайн відкриває безмежні можливості для творчості та інновацій у різних сферах. Він підкреслює важливість співпраці між дизайнерами, архітекторами та науковцями для досягнення гармонії між технологією та природою, створюючи при цьому високофункціональні та привабливі продукти та споруди.
48
Кириллова, Инна Константиновна, Олег Николаевич Абрамов, Роза Игоревна Поштару та Владимир Игоревич Портнов. "Возможности искусственного интеллекта в корпоративном обучении". TIDINGS of the Baltic State Fishing Fleet Academy: Psychological and pedagogical sciences (Theory and methods of professional education) 4, № 66 (2023): 176–82. http://dx.doi.org/10.46845/2071-5331-2023-4-66-176-182.
Full textAbstract:
Искусственный интеллект активно развивается и проникает во все сферы жизнедеятельно-сти человека. Совершенствование и распространение систем искусственного интеллекта неминуемо ведет к изменениям жизни человека. Не стала исключением и сфера корпора-тивного обучения, где искусственный интеллект является незаменимым помощником. Возможности искусственного интеллекта позволяют беспрерывно работать, анализиро-вать большой информационный поток и использовать их для решения определённых за-дач. Описаны возможности искусственного интеллекта в корпоративном обучении, осве-щены его преимущества, проблемы и будущие разработки. Проанализированы положи-тельные и отрицательные стороны влияния искусственного интеллекта на отрасль корпо-ративного обучения. Будущее корпоративного обучения будет определяться продолжаю-щейся эволюцией обучающих систем на базе искусственного интеллекта.
49
Mokrysheva, Natalia G., Julia A. Krupinova, and Svetlana S. Mirnaya. "Clinical, laboratory and instrumental methods of pre-surgical diagnosis of the parathyroid glands cancer." Endocrine Surgery 11, no. 3 (2017): 136–45. http://dx.doi.org/10.14341/serg20173136-145.
Full textAbstract:
Обоснование. При выявлении у пациента манифестной формы первичного гиперпаратиреоза (ПГПТ) дифференциальная диагностика между доброкачественным и злокачественным новообразованиями околощитовидных желез (ОЩЖ), которые могут быть причиной заболевания, затруднительна. Дифференциальная диагностика злокачественной и доброкачественной опухоли до операции определяет объем хирургического вмешательства и дальнейшую тактику наблюдения.
 Цель. Определить клинические и лабораторно-инструментальные предикторы рака ОЩЖ.
 Методы. Проведено одноцентровое одномоментное ретроспективное исследование, в которое включено 385 пациентов с ПГПТ (273 с аденомами ОЩЖ, 66 с гиперплазиями и 19 пациентов с раком ОЩЖ), обследованных и прооперированных в ФГБУ “НМИЦ эндокринологии” с 2000 по 2014 г. Первичной конечной точкой исследования стало определение уровня ионизированного кальция (Са++), паратгормона (ПТГ) и объема опухоли ОЩЖ, характерных для злокачественных новообразований ОЩЖ. Уровень Са++ определялся ионоселективным методом, ПТГ – электрохемилюминесцентным методом на анализаторе фирмы Roche Cobas 6000. Объем ОЩЖ рассчитывался по формуле эллипса: V(см3) = (A × B × C) × 0,49 с помощью ультразвукового исследования аппаратом Valuson E8 фирмы GeneralElectric.
 Результаты. В группе пациентов с раком ОЩЖ выявлено повышение уровня Са++ более 1,60 ммоль/л (р = 0,004) и ПТГ более 600 пг/мл (p = 0,03). Объем опухоли более 6 см3 встречался чаще в группе раков, чем в группе доброкачественных новообразований ОЩЖ (р = 0,01).
 Заключение. В группу высокого риска наличия карциномы ОЩЖ среди пациентов с ПГПТ входят лица с сочетанием гиперкальциемии более 1,6 ммоль/л (Са++), повышением ПТГ более 600 пг/мл и размером опухоли более 6 см3.
50
Пивоваров, В. Ф., А. Н. Чупров, М. М. Тареева та С. С. Пронин. "II МЕЖДУНАРОДНЫЙ ИНВЕСТИЦИОННЫЙ ФОРУМ «СТРАТЕГИЯ РАЗВИТИЯ ПИЩЕВОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ И ИНВЕСТИЦИИ В ПРОИЗВОДСТВО ПРОДУКТОВ ПИТАНИЯ В УСЛОВИЯХ КРИЗИСА»(ИТОГИ, ПРИОРИТЕТЫ И РЕШЕНИЯ)". Vegetable crops of Russia, № 4-1 (30 грудня 2009): 23–26. http://dx.doi.org/10.18619/2072-9146-2009-4-1-23-26.
Full textAbstract:
Второй Международный инвестиционный форум «Стратегия развития пищевой промышленности и инвестиции в производство в условиях кризиса» состоялся 14 октября в«Экспоцентре». В это время здесь проходила выставка «Агропродмаш2009» и форум стал одним из сопутствующих мероприятий, привлекших внимание участников выставки и посетителей. В его работе приняли участие около ста руководителей и владельцев предприятий пищевой промышленности, специалистов и учёных, экспертов, а также представители федеральных органов власти, финансовых структур, страховых компаний. Организатором выступила компания «АгроМедиаГрупп». Форум прошёл приподдержке Министерства сельского хозяйства РФ, Торгово-промышленной палаты РФ, Ассоциации региональных банков России. Партнёры Форума - ОСАО «Ингосстрах», ООО«ИндастриПак».