To see the other types of publications on this topic, follow the link: Стан емоційний.
Journal articles on the topic 'Стан емоційний'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Стан емоційний.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
СУХОПАРА, Ірина. "ЕМОЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ В КОНТЕКСТІ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 2020): 111–22. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-111-122.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано актуальність обраної теми в контексті ідей Нової української школи та проаналізовано наукові джерела щодо трактування терміну "емоційна компетентність" у науковій педагогічній і психологічній літературі. Висвітлено результати аналізу різних підходів зарубіжних і вітчизняних дослідників до тлумачення понять "емоційний інтелект" і "емоційна компетентність". Визначено, що проблема емоційної компетентності тісно пов’язана з феноменом емоційного інтелекту. Відповідно до концепції Нової української школи відбувається переорієнтація освітнього процесу на емоційну складову, розвиток емоційного інтелекту учнів, успішну самореалізацію особистості, відкриття та вияв власного потенціалу, що вимагає від педагога вмінь здійснювати освітній процес на емоційній основі, будувати стосунки з учнями на засадах довіри, поваги, емпатії, свідомо виражати та керувати емоціями, розпізнавати, розуміти емоційний світ молодших школярів, створювати позитивний емоційний настрій та сприятливий психологічний клімат у класі. Відтак існує проблема розвитку емоційної компетентності вчителя початкової школи. Обґрунтовано розуміння емоційної компетентності вчителя початкової школи як динамічною комбінації поглядів, цінностей, знань про емоції, вміння вираження, розуміння, керування власними емоціями та емоційним станом учнів, особистих якостей для успішного здійснення освітнього процесу на емоційній основі, засадах емпатії, поваги, співпраці з школярами, їх батьками, колегами, власної реалізації в професійній сфері. Узагальнено теоретичні підходи до розуміння структури емоційної компетентності, визначено найбільш поширені погляди на складові емоційної компетентності, подано її структуру. У структурі емоційної компетентності вчителя початкової школи визначено особистісний (вираження, розуміння, керування власними емоціями) і міжособистісний (здатність сприймати, розуміти, впливати на емоційний стан учнів) компоненти. Співвіднесено структуру емоційної компетентності вчителя початкових класів з ідеями Нової української школи. Ключові слова: емоції, емоційний інтелект, емоційна компетентність, вчитель початкової школи, Нова українська школа.
2
Шульга, Т. В. "ЕМОЦІЙНА КУЛЬТУРА СУЧАСНОГО ФАХІВЦЯ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ." Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, no. 52 (2019): 36–52. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2019.52.03.
Full textAbstract:
У статті висвітлено різні аспекти питання становлення емоційної сфери особистості, відображено ґенезу поняття «емоційна культура», проаналізовано дефініції «емоційний інтелект», «емоційна компетентність», «емоційна культура» тощо та їхнє активне введення до наукового обігу сучасних педагогічних досліджень. Автор простежує ґенезу поняття емоційної культури, яка вивчається сучасними зарубіжними та вітчизняними науковцями – психологами та педагогами. У статті визначення емоційної культури майбутнього вихователя розкривається через низку дотичних понять: культура почуттів, емоційний інтелект, емоційна компетентність. Дослідження дефініції емоційної культури особистості засвідчує приналежність цієї проблеми до широкого кола питань, у яких висвітлюються такі вимоги до емоційної сфери фахівця, як здатність усвідомлювати власні емоції та переживання та емоції оточуючих, самоуправління та саморегуляція емоційними станами та реакціями, корегування власної поведінки відповідно стану інших тощо. Визначено особливості емоційної сфери дітей дошкільного віку: зміна змісту та ролі емоцій в діяльності дитини, опанування формами вираження емоцій, ускладнення емоцій від базових до вищих тощо. Обґрунтовано емоційну культуру як основний елемент впливу на становлення особистості дошкільника та формування його емоційної сфери, відповідність цього особистісного утворення сучасним вимогам суспільства до фахівця дошкільної освіти. Пояснено, що емоційний стан вихователя передається вихованцям та викликає відповідні переживання, впливає на їхнє самопочуття та формування поведінкових стереотипів, оскільки в дошкільному віці яскраво проявляється «копіювання» почуттів та емоцій інших людей. Дані здійсненого аналізу дозволили сформулювати визначення емоційної культури фахівця дошкільної освіти та окреслити значення цього особистісного утворення в процесі виконання основних виховних завдань.
3
СУХОПАРА, Ірина. "КРИТЕРІЇ ТА РІВНІ СФОРМОВАНОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (September 2020): 357–66. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-357-366.
Full textAbstract:
У статті розглядається проблема емоційної компетентності, яка допомагає вчителю встановлювати партнерські стосунки з учнями, їхніми батьками, колегами, володіти технологіями впливу на інших, організовувати освітнє середовище, освітній процес на емоційній основі, що важливо в умовах реалізації концепції Нової української школи. Емоційна компетентність майбутніх учителів початкової школи розуміється як сукупність поглядів, цінностей, набутих знань, сформованих вмінь та навичок в емоційній сфері, їх розуміння, вираження, регулювання та дозволяє успішно організовувати освітній процес на емоційній основі, засадах емпатії, поваги, співпраці з школярами, їх батьками, колегами, реалізовувати себе в особистісній і професійній діяльності. Метою статті є вивчення та теоретичне обґрунтування критеріїв, рівнів і показників сформованості емоційної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Для вирішення проблеми застосовувалися методи аналізу психолого-педагогічної літератури, систематизації та узагальнення теоретичного матеріалу, вивчення досвіду. На основі змістових і структурних компонентів зазначеного феномену розроблено когнітивний (сукупність знань про емоції, почуття, емоційні стани, способи їх вираження, причини виникнення, вікові особливості емоційної сфери молодших школярів), ціннісний (сукупність мотивів та цінностей гуманного спілкування, взаємодії, досягнення успіху) і діяльнісний (сукупність умінь та навичок адекватно сприймати емоції учнів, розуміти їх почуття і власний емоційний стан, виражати власні емоції, керувати ними) критерії, наведено відповідні показники сформованості емоційної компетентності майбутніх педагогів. Враховуючи ступневий характер оволодіння компетентністю, визначено низький, середній і високий рівні сформованості емоційної компетентності майбутніх учителів початкових класів, описано їх характеристики. Сукупність професійних цінностей, мотивів, знань, вмінь, що належать до визначених критеріїв і показників емоційної компетентності майбутніх фахівців є важливою для здійснення професійної діяльності. Ключові слова: емоційна компетентність, майбутні вчителі початкової школи, критерії, показники, рівні, сформованість.
4
Грицук, Оксана. "Емоційні стани здобувачів вищої освіти під час навчальних занять." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 2(52) (2020): 288–99. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-52-2-288-299.
Full textAbstract:
Актуальність проблеми обумовлена необхідністю покращення емоційних станів здобувачів вищої освіти. Мета статті – розкрити особливості емоційних станів здобувачів вищої освіти під час навчальних занять. Ми припускаємо, що емоційні стани здобувачів відрізняються залежно від форми навчального заняття. Використано методи теоретичного аналізу сучасних досліджень щодо емоційних станів здобувачів, психодіагностична методика «САН: самопочуття, активність, настрій» (В.О. Доскін, Н.О. Лаврентьєва, В.Б. Шарай, М.П. Мирошников), методи кількісної оцінки даних за допомогою пакету STATISTICA 12. Представлено та проаналізовано результати емпіричного дослідження основних складових емоційного стану здобувачів – самопочуття, активності, настрою. Проведено порівняння показників самопочуття, активності та настрою у здобувачів вищої освіти на лекційному, семінарському і лабораторному заняттях за допомогою тесту Фрідмана. Виявлено, що емоційні стани здобувачів вищої освіти під час різних видів навчальної діяльності мають неоднорідний характер. Визначено, що на семінарських заняттях здобувачі мають знижені показники настрою і самопочуття, ніж на лекційних та лабораторних навчальних заняттях. Виявлено більш високі показники вираженості активності у здобувачів спостерігаються на лабораторних заняттях. Доведено, що показники самопочуття мають низькі значення під час лекційних занять. Емоційний стан здобувачів вищої освіти під час лекційних занять характеризується як забарвлений негативними психічними станами, такими, як втомленість, безсилля, але присутній оптимізм стосовно подальшої навчальної роботи.Емоційний стан здобувачів вищої освіти під час семінарських занять вирізняється напруженістю, втомою, виснаженням.Емоційний стан здобувачів вищої освіти під час лабораторних занять характеризується бадьорістю, працездатністю, активністю, захопленістю процесом навчання, задоволеністю практичними результатами. Наведені матеріали дозволяють по-новому поглянути на особливості емоційних станів здобувачів вищої освіти під час різних видів навчальних занять.
5
Батьковець, Н. О., and Г. А. Батьковець. "ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК СКЛАДОВА РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 62 (January 4, 2021): 62–67. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-62-08.
Full textAbstract:
У статті розглянуто вплив емоційного інтелекту на ефективність виконання професійних функцій, наведено взаємозв’язок між вмінням працівника керувати емоційним інтелектом та результатом його праці. Визначено суб’єктивні та об’єктивні показники, які впливають на зародження різних типів емоцій. Наведено класифікацію зовнішніх та внутрішніх структуроутворюючих чинників емоційного інтелекту працівника. Розглянуто суб’єктивні та об’єктивні складові емоційного стану індивідуума, які формують реак-цію на стрес-фактори і рівень зрозумілості подразника. Визначено основні показники сталої поведінки працівників підприємства та її впливу на функціональну ефективність виконуваних обов’язків. Доведено, що вміння працівника керувати емоційним інтелектом впливає на результативність його праці та можливість кар’єрного росту чи ротації в організації. Наведено загальнонаціональний показник України у всесвітньому рейтингу щастя як базовий при формуванні емоційного фону населення. Доведено, що відсутність у моделі розвитку персоналу заходів, які дозволяють управляти емоційним станом працівника, може призвести до ряду негативних наслідків, які наведені у статті. Визначено, що професійний розвиток персоналу потрібно пла-нувати з врахуванням профільних та особистісних компетенцій. Сформовано модель професійного розвитку персоналу з врахуванням суб’єктивних (локально орієнтованих) компетенцій. Окреслено взаємозв’язок між ключовими факторами успіху та професіоналізмом кадрового складу через призму емоційної грамотності. Доведено, що емоційний стан працівників підприємств невиробничої сфери визначає стан купівельної поведінки та готовність споживача до товарообміну.
6
Вовченко, Ольга. "Роль емоційного інтелекту у формуванні емоційної компетентності підлітків з порушеннями розумового розвитку." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 2(52) (2020): 76–89. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-52-2-76-89.
Full textAbstract:
Анотація.Стаття присвячена дослідженню складної, малодослідженої та неоднозначної категорії у спеціальній психології як «емоційний інтелект» та його вплив на формування «емоційної компетентності» у підлітків з порушеннями розумового розвитку. Динамізм сучасного українського суспільство створює нові виклики для навчання, виховання та розвитку осіб, що мають психофізичні порушення, зокрема порушення розумового розвитку. Активно змінюються пріоритети, умови життя, методика освітніх процесів, правила взаємодії між людьми в цілому. Важливим при цьому є створення, соціальних, психологічних та педагогічних умов для відповідного фізичного, інтелектуального, психічного та соціального рівня життєдіяльності дитини з особливими потребами, зокрема для підлітків з порушеннями розумового розвитку. Автором наголошено та розкрито сутність, важливість у формування особистості з порушеннями розумового розвитку саме емоційного інтелекту на формування емоційної компетентності. Оскільки одним із домінантних порушень, що виникає під впливом порушення розумової діяльності, є дисфункція процесів регуляції емоцій. В динамічний та гормонально активний період пубертату саме становлення емоційно-вольової сфери у підлітків з порушеннями розумового розвитку впливає на загальний розвиток особистості, її входження у соціум та адаптацію у ньому. Знання особливостей розвитку емоційно-вольової сфери на етапі становлення особистості, зокрема такої компоненти особистості як емоційний інтелект дає можливість цілеспрямовано управляти емоціями особистості, підбирати відповідний психологічний супровід та сприяти всебічному, повному розвитку цієї сфери. Для розв’язання завдань і забезпечення достовірності положень та висновків було використано загальні (аналіз, синтез) та специфічні наукові методи дослідження, зокрема методи психодіагностики, що дали можливість визначити компоненти емоційної компетентності та вплив на них емоційного інтелекту. Виявлення стану сформованості емоційної компетентності здійснювалося відповідно до виокремлених компонент. За результатами досліджень було констатовано рівень розвитку емоційного інтелекту у підлітків з порушеннями розумового розвитку; визначено стан сформованості емоційної компетентності, шляхом виявлення основних компетенцій; визначено основні чинники становлення емоційної компетентності у підлітків з порушеннями розумового розвитку; встановлено умови та способи впливу емоційного інтелекту на формування емоційних компетенцій, та загалом емоційної компетентності підлітків з порушеннями розумового розвитку.
7
Ващук, О. П. "СКЛАДОВІ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ПОТЕРПІЛОГО ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЙОГО ПОКАЗАННЯ." Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 16 (October 30, 2019): 335–41. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v16i0.427.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню складових емоційного стану потерпілого в кримінальному провадженні та його своєчасному діагностуванню з метою ефективного розслідування злочину. Проаналізовано окремі думки авторів щодо впливу емоційного стану людини на її поведінку. Визначено тактичні завдання слідчого під час проведення слідчих дій та інших заходів з огляду на емоційний стан потерпілого. Надано пропозиції щодо оптимізації слідчої діяльності в умовах негативних емоційних реакцій потерпілого.
8
ВАКУЛІЧ, Тетяна, and Тетяна САФІР. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОГРАМИ КОРЕКЦІЇ ЕМОЦІЙНИХ РОЗЛАДІВ У ЖІНОК ІЗ СЕКСУАЛЬНИМИ ДИСФУНКЦІЯМИ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, no. 3 (52) (February 21, 2022): 44–50. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.3.6.
Full textAbstract:
У статті представлено розгляд актуальної проблеми жіночої сексуальної дисфункції та її вплив на емоційний стан жінок. Метою статті є дослідження закономірностей прояву емоційних розладів у жінок із сексуальними дисфункціями, взаємозв’язок психологічного і фізіологічного аспектів їх сексуального сприйняття та оцінка ефективності програми психологічної корекції; проведення емпіричного дослідження, спрямованого на покращення суб’єктивного сприйняття жінок як частини сексуальної функції. У контексті представлених матеріалів авторами викладено емпіричне узагальнення результатів дослідження різних чинників формування сексуальних дисфункцій та методи психологічної корекції емоційних розладів у жінок із сексуальними дисфункціями. Аналізуючи отримані дані, ми встановили, що жінки після проведення психокорекційних заходів стали більш емоційно стабільними, середні бали наблизились або досягли показників норми. Спостерігається підвищення загального емоційного тонусу, поява позитивного емоційного стану у зв’язку з формуванням у жінок багатоваріантного сприйняття сексуальності.
9
Богуш, Алла. "ЧИННИКИ ЕМОЦІЙНО-ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ В ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО." Інноватика у вихованні, no. 14 (November 17, 2021): 6–15. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i14.412.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу педагогічної спадщини відомого українського вченого Василя Олександровича Сухомлинського з проблеми емоційно-духовного розвитку дітей. Проблема емоційно-духовного розвитку дітей є однією із центральних у педагогічній спадщині вченого. Емоційний розвиток В. Сухомлинський розглядав як інтегрований феномен, складниками якого є: емоційні стани, емоційні відчуття і сприймання, емоційне ставлення, емоційне співпереживання у взаємовідносинах з іншим, емоційні ситуації, емоційні стимули, емоційна оцінка, й самооцінка, емоційна чутливість, емоційна культура. У дослідженні емоційно-духовний розвиток розуміємо як набуту якісну характеристику особистості, що передбачає засвоєнння загально-людських цінностей (моральні, етичні, естетичні, спеціально-громадянські) усвідомлення себе, свого «Я» у взаємозв'язку зі Всесвітом, з іншими людьми, втілення і реалізація набутих цінностей у своїй поведінці, своїх духовних вчинках. Духовний розвиток дитини Василь Сухомлинський розумів як її духовне життя, як виховання душі і серця дитини, її сердечності, щиросердності, людяності, поваги і любові до людини, жити і діяти для інших, розділяти з ними радість і горе. За результатами педагогічних творів Василя Сухомлинського було сформульовано «Педагогічні заповіді молодим педагогам».
10
Доніна, А. О., and К. А. Лут. "МОВНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ГЕРОЇВ У РОМАНІ СТІВЕНА КІНГА «КЛАДОВИЩЕ ДОМАШНІХ ТВАРИН»." Nova fìlologìâ, no. 84 (December 30, 2021): 82–86. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-12.
Full textAbstract:
Стаття присвячується вивченню специфіки передачі емоцій мовними засобами в романі Стівена Кінга «Кладовище домашніх тварин». У лінгвістиці все більше уваги приділяється розгляду особливостей взаємозв’язку мови й емоцій. Визначення індивідуально-авторських способів вираження емоційних станів людини в романах жанру жахів актуальне для дослідження. Стівен Кінг є одним із найвідоміших американських письменників, чиї твори змушують кров стигнути в жилах. Приналежність роману «Кладовище домашніх тварин» до жанру хорор літератури детермінує домінування негативних емоцій. Розглядаючи емоції жаху, страху, тривоги й невизначеності як основні жанротвірні елементи, було виявлено, що їх реалізація в художньому тексті відбувається крізь призму описів емоційних станів персонажів. Також було визначено основні прояви досліджуваних емоцій і проілюстровано їх мовне вираження в романі. Ми з’ясували, що вираження емоційного стану героїв твору Стівена Кінга досягається комплексом лінгвостилістичних засобів. Описуючи характерні психофізіологічні емоційні реакції, письменник використовує епітети, метафори, персоніфікації, повтори, паралелізм, умовчання, риторичні питання. Найчастіше Стівен Кінг експлікує емоційний стан персонажа твору через такі фізіологічні зміни, як заціпеніння, прискорене серцебиття, підвищення потовиділення, похолодання кінцівок, поява сирот тощо. Крім того, було виявлено широке використання соматизмів. Лінгвостилістичні засоби відіграють неабияку роль у творі, адже за їх допомогою автор майстерно зображує почуття та переживання героїв твору. Вони створюють психоемоційне тло твору, а також дозволяють читачеві переживати події разом із його героями, глибше пізнаючи кожного з них. Опис емоційного стану героїв допомагає досягти емпатії з боку реципієнта. Автор залучає читача до активного співпереживання героям, відбувається емоційне включення читача в текстову дійсність.
11
Ерліш, Ернест. "Психологічні чинники встановлення гармонійних сімейних взаємин у консультативному процесі." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 2(52) (2020): 45–53. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-52-2-45-53.
Full textAbstract:
Мета статті – виявити основні причини розгортання конфліктних шлюбно-сімейних відносин, та основні чинники подолання консультантом шлюбно-партнерських протистоянь, і сприяння встановленню гармонійних сімейних взаємин у подружній парі. Методи. У статті застосовано описовий і компаративний методи, а також методи дискурс-аналізу для виявлення специфіки сімейних взаємин через аналіз самозвітів деяких клієнтів психологічної консультації, що зверталися по допомогу фахівця у зв’язку із конфліктними взаєминами у родині. Результати. Стаття присвячена аналізу чинників та передумов гармонійних взаємин у родині засобами консультативної діяльності практичного психолога. Описано природу конфліктного процесу, його базис та специфіку розгортання. Проаналізовано ключові фактори появи конфліктів та причини, що призводять до загострення конфліктної взаємодії між членами подружжя. Описано можливі шляхи подолання патологічних негативних емоційних станів при перебуванні членів подружжя у ситуаціях конфліктної взаємодії та кризових періодах. Визначено, що специфіка шлюбно-сімейних взаємин тісно пов’язана із ситуаціями неспівпадіння інтересів кожного із членів подружжя. Відповідний спектр взаємного непорозуміння та відстоювання власних інтересів провокує розгортання конфліктної взаємодії. Наголошено, що одним із найбільш виражених та деструктивних проявів негативних аспектів конфліктної взаємодії є накопичення емоційної напруги і як наслідок – неможливість розрядити власний негативний емоційний фон. Частими є випадки невміння членів подружжя висловитися стосовно власних негативних переживань, проте не у лайливій та звинувачувальній формі, а конгруентно, стосовно лише власного ставлення до проблеми чи наявності певної емоційно незадоволеної потреби. Висновки. У статті вирізнено основні типи сімей відповідно до типу негативного емоційно-особистісного стану протікання: кризова, проблемна, конфліктна та невротична родини. Згідно пропонованої орієнтовної типології щодо стилю конфліктності у родині, маємо класифікаційний критерій розподілу відповідно до специфічних станів переживання даного типу конфліктності. У кризовій родині переважаючим є загострений стан переживання: члени родини у постійному актуальному режимі перебувають у ситуації провокованих і невирішених конфліктів. Проблемний тип родини передбачає тривалий стан протікання, тобто динамічні у часі та не вирішувані протягом тривалого часового проміжку труднощі. Невротична родина характеризується передовсім латентним (завуальованим) станом перебігу конфліктного процесу, тобто причини конфліктів не поверхові, часто навіть неусвідомлювані. Конфліктна родина визначає в якості провідного перманентний стан невдоволення: причини конфлікти змінюються, проте ситуація конфлікту постійна. Підкреслено, що відповідний конфліктний тип особистості одного або обох із подружжя вимагає відповідного консультативного чи корекційного втручання.
12
Аршава, І. Ф., Ю. М. Новіков, and В. Ю. Кутєпова-Бредун. "ПСИХОЛОГІЧНА СПЕЦИФІКА МУЗИКАНТА-ПРОФЕСІОНАЛА." Problems of Modern Psychology, no. 2 (October 7, 2021): 7–15. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-2-1.
Full textAbstract:
Професія музиканта посідає особливе місце у сучасному суспільстві. Гра на музичному інструменті вимагає для своєї реалізації не тільки високої професійної майстерності, але й необхідних для оволодіння будь-якою складною діяльністю вольових зусиль і мотивації. Представлено теоретичний та емпіричний аналіз психологічних особливостей музикантів-професіоналів. Досліджено особливості особистості музикантів за допомогою моделі «професіонал-аматор» у порівняльному аспекті. Теоретично обґрунтовано та емпірично доведено на репрезентативній вибірці із 182 музикантів, що обраний у дослідженні підхід до диференціації ступенів музичної освіти та рівня професіоналізму(в діаді «професіонал-аматор») дозволив виявити розбіжності у психологічних характеристиках музикантів досліджуваних груп. Вивчено стійкі особистісні диспозиційні та динамічні риси, особливості адаптаційного потенціалу, психологічного благополуччя та специфічного емоційного стану «потоку» музикантів. Встановлено, що музикантам-професіоналам притаманні сміливість, стриманість, схильність до впливу емоцій, допитливість, фрустрованість, в той час як музиканти-аматори характеризуються експресивністю, емоційною стабільністю, сумлінністю, мрійливістю та самодостатністю. Доведено, що музиканти-професіонали є більш схильними до виникнення психоемоційних порушень. Встановлено вищий рівень стану «потоку» у групі музикантів-професіоналів та констатовано його більшу частоту. Проаналізовано специфічність емоційної сфери музикантів-професіоналів і аматорів. Особливі форми вразливості, чуйності, емоційної лабільності сприяють можливості виникнення у групі музикантів-професіоналів психоемоційних порушень різного роду. Завдяки гуманізуючому потенціалу музичної діяльності у музикантів виникає можливість із набуттям досвіду переживати стан «потоку», виражаючи негативний емоційний стан шляхом гри на музичному інструменті. Результати дослідження можуть бути використані у психологічній роботі із студентами та педагогами музичних навчальних закладів, а також музикантами-професіоналами із метою покращення їх психологічного здоров’я і благополуччя та попередження виникнення станів психічної дезадаптації.
13
Сосіна, Валентина, Ніна Долбишева, Вікторія Кондратенко, and Тетяна Долбишева. "Вплив тренувальної форми одягу на ефективність педагогічного процесу в гімнастиці та сучасних танцях." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 2 (January 3, 2022): 27–34. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.27-34.
Full textAbstract:
Анотація. Форма одягу, яку презентують спортсмени і танцюристи під час своїх виступів, дозволяє формувати образ композицій, впливає на психічний стан особистості (спортсменів, танцюристів, глядачів та суддів). Значні зміні, що відбулися у тренувальній формі в гімнастиці та танцях, мали місце на початку 1990-х років. Дослідження впливу форми одягу під час занять хореографією та гімнастикою на психічний стан спортсменок і танцюристок є актуальним. Це дозволило тренерам-викладачам з гімнастики та педагогам танцювальних студій здійснити підбір тренувального одягу для підвищення емоційної складової навчально-тренувального процесу. Мета. Дослідити вплив форми одягу гімнасток і танцюристок на підвищення ефективності підготовки до виконавської діяльності та їхній психоемоційний стан. Методи. Аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне спостереження; опитування та анкетування; метод оцінювання психічного стану на основі методики «Самопочуття, активність, настрій» (САН); педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Результати. Визначено вплив тренувальної форми одягу під час тренувань і занять хореографією у представників техніко-естетичних видів спорту та танцюристок, які займаються сучасними видами хореографії, на психічну активацію, емоційний тонус, інтерес до занять, стан напруження та комфортність. Учені приходять до висновку, що форма одягу впливає на психоемоційний стан спортсменок та танцюристок, а його підбір необхідно здійснювати відповідно до обраного техніко-естетичного виду спорту або виду хореографії.
Ключові слова: психічний стан, гімнастика спортивна, гімнастика художня, хореографія, тренер-викладач, педагог, форма одягу, методика «Самопочуття, активність, настрій».
14
Барчі, Беата. "ПСИХОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ БЕЗРОБІТНИХ ОСІБ." Психологія: реальність і перспективи, no. 13 (December 26, 2019): 5–10. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.114.
Full textAbstract:
Однією із найважливіших соціально-економічних проблем сьогодення є безробіття. У статті представлено аналіз досліджень вітчизняних та зарубіжних учених до проблеми безробіття людей та з’ясовано, що дана проблема потребує розв’язання на загальнодержавному рівні з впровадженням організаційних заходів і системи психологічного забезпечення. Визначено, що джерелами формування емоційного стану безробітних є деформація потреб, втрата звичної структури часу та звичного порядку дій. Доведено, що емоційний стан людини в ситуації безробіття розвивається залежно від етапу розвитку даної ситуації, тривалості безробіття, характеристик особистості та низки показників середовища безробітного. Емоційний стан безробітного, за певних умов, може стати стресовим або кризовим. Наслідки переживання ситуації безробіття проявляються як під час даної ситуації, так і в подальшому житті людини, яка пережила безробіття. Виділено прояви безробітних внутрішнього переживання своєї неспроможності забезпечити гідне існування членів своєї сім’ї. Зазначено, що домінанта негативізму призводить до астенічних психічних станів, нервово психічних розладів і навіть до виникнення чи загострення соматичних захворювань. Ситуація безробіття як фактор формування конкурентоспроможності відрізняється неоднозначністю впливу і може, в залежності від різноманітних показників, стати як обмежуючим, так і позитивним фактором. Так, водночас, для певної частини осіб, які опинилися в такій скрутній життєвій ситуації втрата роботи означає підвищення активності, мобілізації своєї життєвої енергії. Визначено, що частина безробітних потребує психологічної реабілітації ту супроводу. Отримані результати дають можливість в подальшому розробити і організувати роботу з формування у безробітних готовності до подолання негативних емоційних станів у формі тренінгів, семінарів, консультацій.
15
Лазорко, Ольга, and Тетяна Шевцова. "ЕМПІРИЧНІ РЕФЕРЕНТИ ЕМОЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ПРОФЕСІОНАЛА." Psychological Prospects Journal, no. 36 (December 30, 2020): 159–73. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2020-36-159-173.
Full textAbstract:
Мета. У статті пропонується визначення місця емоційної безпеки в структурі професійної безпеки особистості, а також емпіричних референтів емоційної безпеки. Важливим завданням бачиться визначення зв’язків загального емоційного фону та схильності до стресу з самооцінкою та професійним вигоранням за трьома шкалами: емоційне виснаження, деперсоналізація та редукція особистих досягнень; ми припускаємо, що емоційна безпека особистості пов’язана із специфікою професійної діяльності: роботою з людьми або з документами, керівною діяльністю тощо.
Методи. З метою вивчення психологічних особливостей прояву емоційної безпеки особистості, зокрема таких емпіричних референтів як схильність до стресу, емоційна виснаженість, деперсоналізація, редукція професійних досягнень, вираженість базових емоцій та рівень самооцінки, нами було використано наступні психодіагностичні методики: «Визначення ступеня схильності до стресу» (за Є. О. Тарасовим); «Професійне вигорання» (за К. Маслач, С. Джексон в адаптації Е. Водоп’янової); «Шкала диференціальних емоцій» (за К. Ізардом); «Визначення рівня своєї самооцінки» (за Г.М. Казанцевою).
Результати. Емоційна безпека професіонала розглядається як почуття впевненості щодо володіння внутрішніми психологічними ресурсами для протистояння загрозам і небезпекам, пов’язаним з професійною діяльністю. З одного боку, емоційна безпека професіонала підтримується внутрішніми психологічним ресурсам, а з іншого боку, безпечним середовищем і довірливими стосунками в організації. Якщо розглянути ресурси емоційної безпеки через призму небезпеки, то схильність до стресу, емоційний фон, рівень професійного вигорання та рівень самооцінки гіпотетично можуть бути тими емпіричними референтами, які дозволять виявити наявність чи відсутність цих ресурсів. Представлено результати дослідження, метою якого було вивчення зв’язку схильності до стресу та загального емоційного фону з рівнем самооцінки та професійним вигоранням. Доведено, що стан емоційної безпеки пов’язаний не стільки з психологічними особливостями досліджуваних, скільки з специфікою провідної професійної діяльності: роботою з документами, роботою з людьми, змішана форма (люди та документи), а також керівною діяльністю.
Висновки. Встановлено значимі статистичні взаємозв’язки між показниками базових емоцій та показниками професійного вигорання (емоційне виснаження, деперсоналізація, редукція професійних досягнень) і рівнем самооцінки та між показниками професійного вигорання та стресостійкістю і рівнем самооцінки працівників комерційної організації. Подальше вивчення феномену емоційної безпеки особистості професіонала бачиться в контексті організаційного середовища та міжособистісної взаємодії персоналу організації. Важливим завданням та викликом для організаційних психологів сьогодні є віднайдення ефективних інструментів та програм забезпечення емоційної стабільності та безпеки персоналу на робочому місці, що, безумовно, є перспективним напрямком подальших досліджень.
16
Романишин, Наталія, and Яна Маковяк. "ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТАФОР НА ОСНОВІ ЧАСТОТНОЇ ЛЕКСИКИ У ТВОРАХ Д.Г. ЛОУРЕНСА." Молодий вчений, no. 11 (99) (November 30, 2021): 235–38. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-53.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано ідіостиль класика англійської літератури Девіда Герберта Лоуренса. Матеріалом для аналізу послужили кілька творів: роман "The Rainbow", а також оповідання "The Woman Who Rode Away", "Sun". "Smile", "Odour of Chrysanthemums", "The Prussian Officer". Вперше використано корпусне дослідження частотної лексики ідіостилю Д.Г. Лоуренса з використанням програми частотного та контент аналізу AntConc для пошуку та аналізу метафори. Обсяг проаналізованих лексичних одиниць становив 196 661 слововживання. В ході дослідження було виявлено метафори з колоративами, з частотною лексикою на тему ПРИРОДА, метафори, що виражають душевний стан, емоційний стан та інтелектуальний стану людини. Варто відзначити, що метафори Д.Г. Лоуренса працюють на розвиненого читача, що володіє високим рівнем розвитку здатності до рефлексії та розподілу смислів.
17
Кость, Ірина Ярославівна. "Емоційний стан страху та його вербалізація у прозовому тексті." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, no. 1 (October 16, 2011): 617–26. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i1.855.
Full textAbstract:
Стаття присвячена вивченню вербальної презентації емоційного стану страху в прозовому тексті, виявленню конституентів функціонально-семантичного мікрополя «Страх», їх розподілу за тематичними групами, синонімічними рядами. Окрім номінативних одиниць, були проаналізовані елементи невербального коду емоції.
18
Короленко, О. М. "Емоційний стан як ознака суб"єктивної сторони складу злочину." Держава і право, Вип. 50 (2010): 573–77.
Find full text
19
Короленко, О. М. "Емоційний стан як ознака суб"єктивної сторони складу злочину." Держава і право, Вип. 50 (2010): 573–77.
Find full text
20
Роганова, А. І., and Ю. І. Лановенко. "Вплив діджиталізації комунікацій на психічний стан людини." Herald of Kiev Institute of Business and Technology 47, no. 1 (August 25, 2021): 74–81. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2021.47.10.
Full textAbstract:
Спілкування – це головна умова психічного і соціального розвитку особистості. Завдяки комунікації функціонує і прогресує суспільство. Але сьогодні практично на всі суспільні сфери впливає розвиток високих технологій: він в корені трансформує психологічну культуру відносин між людьми, тому залучення психологічної науки до вивчення цих процесів стає дедалі актуальнішим. Усі емпіричні дослідження і наукові роботи, присвячені впливу цифрових технологій на розвиток і функціонування людини, не розглядали цей процес з точки зору змін, які відбулися безпосередньо у спілкуванні між людьми. Саме на цьому і було зосереджено наше дослідження. Нашоюметою було дослідити вплив діджиталізації комунікації на емоційний стан людини. Для цього ми розробили авторську діагностичну процедура «Емоції в онлайн-комунікації», яка складалася з семантичного диференціалу, суб’єктивного шкалювання та інтерв’ю. В дослідженні взяли участь 41 особи старше 25 років. Отримані результати виявили амбівалентне відношення досліджуваних до онлайн-спілкування. Так, на функціональному рівні люди отримали нові можливості, які призвели до позитивних змін в емоційній сфері (зокрема, зросло почуття безпеки під час комунікацій з іншими). Але з іншого боку, люди відчули свою вразливість на рівні глибинних переживань, що може спричиняти неусвідомлений опір інноваціям у промисловій, науковій та освітній сферах. Отриманих результатів достатньо для висновку, що розвиток суспільства, особливо в межах цілей сталого розвитку, неможливо здійснювати без урахування глибинно-психологічних реакцій людини.
21
Баранник, М., Н. Шейкіна, О. Баздирєв, and І. Жовтоніжко. "ВИКОРИСТАННЯ МОБІЛЬНИХ ДОДАТКІВ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ФАХОВИХ ЗДІБНОСТЕЙ АБІТУРІЄНТІВ З УРАХУВАННЯМ ЇХ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ." Physical and Mathematical Education 27, no. 1 (April 26, 2021): 30–35. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-027-1-005.
Full textAbstract:
Формулювання проблеми. Мобільні додатки як невід’ємна частина мобільних технологій займає одне з передових місць по частоті використання людиною у повсякденному житті інформаційних технологій. Розробка та впровадження такого програмного забезпечення у процес освіти, і особливо, профорієнтації майбутніх абітурієнтів, набуває все більше актуальності в нинішньому світі цифрових та інтерактивних технологій навчання. Більшість додатків, які існують на сьогоднішній день і використовуються для виявлення фахових здібностей абітурієнтів, представлені у вигляді опитувальника і не враховують емоційну складову людини, що у даний час проходить тестування. Авторами пропонується мобільний додаток, що враховує емоційний стан абітурієнта при проходженні професійно-орієнтованого тестування, що сприяє вибору та досягнення успіхів у майбутній професії.
Матеріали і методи. В процесі дослідження було використано теоретичні методи, зокрема, системний аналіз наукових джерел та нормативних документів, аналіз методів та технологій розробки мобільних додатків.
Результати. В результаті дослідження на прикладі розробленої платформи Toolhoo було запропоновано використання мобільних додатків у якості ефективного інструменту для тестування на предмет схильності до тієї або іншої спеціальності для майбутніх абітурієнтів ЗВО. В даній статі були проаналізовані та структуровані основні методики діагностики професійної спрямованості, проаналізовано ринок профорієнтаційних мобільних додатків, розроблено та запропоновано нову платформу, яка має можливість враховувати емоційну складову абітурієнтів при проходженні професійно-орієнтованого тестування, що суттєво впливає на результати тестування.
Висновки. Мобільні додатки знаходять своє застосування у всіх сферах людського життя, і, як наслідок, ринок мобільних додатків розвивається з неймовірною швидкістю. В процесі дослідження показано, що мобільний додаток є швидким та зручним способом пройти професійно-орієнтованого тестування для абітурієнтів. Автори пропонують використання нової мобільної платформи, що враховує емоційний стан абітурієнтів під час опитування.
22
Потапчук, Тетяна, Марія Клепар, and Ольга Фабрика-Процька. "МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ." Інноватика у вихованні, no. 14 (November 17, 2021): 100–107. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i14.346.
Full textAbstract:
Визначення статусу мистецтва, зокрема, музичнoго, та рoзуміння діяльнісної перспективи впливу музики на мoральність та духoвність учня, допоможе розв’язати основне питання музично-педагогічної освіти, постулатом якої стає становлення особистості (інтелектуальне та художнє) як pезультат її самopoзвитку і poзвитку її твopчих пoтенцій, що забезпечить всебічну підгoтoвку молодшого шкoляpа.
Відомо, що музичне мистецтво має властивість не лише формувати емоційний досвід, але й просвітлювати, очищати людські переживання. Цей очищувальний вплив - катарсис - є доказом зв’язку музичної творчості з вищими людськими цінностями.
Музичне мистецтво перш за все мистецтво емоцій, проте це мистецтво здатне впливати на інтелектуальну сферу особистості, збагачуючи її знання про морально-духовні цінності. В цьому випадку музичний твір є джерелом інформації про художній світогляд певного періоду, напряму, національної школи митця.
Впливаючи на людину насамперед через переживання, музичне мистецтво володіє унікальною здатністю активізувати емоційну сприйнятливість, збагачувати досвід почувань, а, отже, всебічно розвивати особистість, її ціннісні установки, загальну культуру.
Завдяки морально-духовним цінностям, музичне мистецтво, особливо духовна музика, дає людині можливість пережити чуже життя як своє, збагатитися досвідом багатьох поколінь, зробити його фактом свого буття. Мистецтво спонукає до співпереживання (емпатії), співчуття, здатності зрозуміти емоційний стан іншої людини (синтонії), сприяє формуванню людських відносин, зокрема й морально-духовних цінностей.
Із усіх мистецтв, музика найбільш яскраво виражає сутність внутрішнього, особистісного життя людини, а значить і життя взагалі, оскільки самоспостереження є взагалі єдиним джерелом пізнання глибин буття.
23
Кочарян, Ігор, and Юлія Пуханова. "ЕМОЦІЙНІ ЧИННИКИ КРЕАТИВНОСТІ ПІДЛІТКІВ." Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", no. 64 (2021): 110–28. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2021.64.07.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження: Стаття розкриває питання розвитку креативності за допомогою виявлення психологічних факторів, що заважають або сприяють креативності, в такому випадку стає задача пошуку регулюючих механізмів, які активують та підсилюють креативність, та ті фактори, що навпаки, притупляють або занижують її рівень. Мета дослідження:виявити емоційні чинники, які пов’язані та впливають на креативність підлітків. Результати дослідження: В роботі розкривається одна з актуальних проблем сучасної психології, що пов’язана з креативністю особистості. Проведено аналіз взаємозв’язків креативності з емоційними рисами, особливостями емоційного інтелекту, особливостями емоційного реагування, що пов’язані з креативністю особистостей підліткового віку, виявлено емоційний фактор креативності. Виявлений статистично достовірний негативний зв’язок оригінальності зі страхом, як емоційною рисою, позитивний зв'язок оригінальності з презирством, як емоційною рисою, виявлені статистично достовірні позитивні зв’язки емоційного інтелекту та його складових з оригінальністю, статистично достовірний позитивний зв'язок між практичним вмінням розпізнавати емоції з розробленістю та креативністю, визначено мінливість ознаки оригінальності зі зміною показника управління власними емоціями та презирства, як емоційної риси. Виявлено фактор креативності, який статистично достовірно пояснює мінливість креативності, та складається з інтересу, як емоційної риси, з оптимуму переживань, як засобу емоційного реагування, складових емоційного інтелекту, та зі способом емоційного реагування – апатією, як обмежуючим чинником креативності.
24
Вавринюк, Тетяна Іванівна. "Еквіваленти речень як засоби експресивного синтаксису в художньому тексті." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 15 (December 20, 2016): 113–24. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v15i0.171.
Full textAbstract:
У статті йдеться про еквіваленти речень як про засоби експресивного синтаксису. Увагу звернено на різні модальні типи слів-речень, на незакінчені речення та звертання-речення. Обґрунтовано думку, що синтаксичні експресивні засоби відзначаються художньо-зображальною місткістю, здатністю відображати широкий діапазон модальних значень, відтворювати емоційний стан героїв художнього твору.
25
Мельник, Ю. А., О. В. Верешко, Д. Ю. Білоус, and О. В. Мельник. "Формування містобудівних об’єктів відновлення з використанням природних матеріалів." Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві, no. 15 (June 25, 2021): 34–40. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2410-6208-2021-5(15)-05.
Full textAbstract:
Концепція функціонування реабілітаційних центрів передбачає комплексний підхід. Одним із варіантів прискорення одужання та реабілітації пацієнтів є гармонійний психо-емоційний стан, який досягається завдяки зануренню в природне середовище. В роботі запропоновано концепцію створення містобудівного об’єкту відновлення з використанням природних матеріалів на прикладі проєкту центру реабілітації на території військової частини у м. Володимир-Волинський.
26
Дейнега І. О. "РОЛЬ ФІРМОВИХ КОЛЬОРІВ В УПРАВЛІННІ БРЕНДАМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Економічний форум 1, no. 1 (February 10, 2020): 129–35. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-1-18.
Full textAbstract:
У статті актуалізовано значення кольору у маркетинговій діяльності організацій. Ідентифіковано вплив кольорів на емоційний стан людини. Розкрито культурні особливості сприйняття кольорів. Узагальнено практику найбільшого поширення кольорів і їх комбінації у брендингу вітчизняних і закордонних закладів вищої освіти. Розроблено практичні рекомендації щодо підбору закладом вищої освіти власних фірмових кольорів. Конкретизовано позиції законодавчого унормування вибору кольорів брендової символіки закладами вищої освіти.
27
Тукаєв, С., T. Вашека, O. Долгова, Н. Погорільська, Д. Иваскевич, and C. Федорчук. "Аматорський спорт як засіб запобігання емоційному вигоранню." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (February 15, 2021): 18–25. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2020.2.18-25.
Full textAbstract:
Мета. Встановити значення аматорського спорту як основи копінга емоційноговигорання у студентської молоді, виявити психологічні особливості студентів, які визначаютьуразливість до стрес-умов і схильність до формування емоційного вигорання. Методи. Пси-ходіагностична процедура була розділена на чотири частини: вимірювання емоційного виго-рання, дослідження індивідуально-типологічних властивостей, визначення психічного стануреспондентів та їх емоційних реакцій, діагностики антиципаційних здібностей. Результати.Встановлено, що заняття аматорськими видами спорту допомагають запобігти емоційномувигоранню у студентів. За всіма показниками в групі спортсменів-любителів і симптоми, і фазиемоційного вигорання менш виражені. Редукція особистісних досягнень за методикою К. Мас-лач більше виражена в групі спортсменів, що можна пояснити можливими розчаруваннями якв навчальній діяльності, так і незадоволеністю спортивними успіхами. Можна стверджувати,що спорт має сильний позитивний вплив на емоційний і психічний стан людини, захищаючипсихіку від дії стресорів, навчаючи спортсменів справлятися з труднощами, привносячи гар-монію у фізичне і психічне буття.
28
Дубяга, Я. І. "АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ ТРЕНІНГОВОЇ ПРОГРАМИ З РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ФАХІВЦІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ." Problems of Modern Psychology, no. 3 (April 27, 2021): 132–38. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-3-16.
Full textAbstract:
Професійна діяльність фахівців державної служби зайнятості України характеризується інтенсивністю міжособистісної взаємодії з клієнтами служби. Ефективна міжособистісна взаємодія вимагає від фахівця розвинених когнітивних здібностей щодо розпізнання емоційних переживань клієнта, вміння управляти власним емоційним станом та впливати на емоційний стан клієнта. Все це вказує на необхідність розвитку емоційного інтелекту фахівців служби зайнятості насамперед завдяки тренінговому впливу. Метою статті є аналіз результатів упровадження тренінгової програми з розвитку емоційного інтелекту фахівців державної служби зайнятості України. Для реалізації поставленої мети використано методику визначення рівня емоційного інтелекту Н. Холла, а також математично-статистичні методи обробки та аналізу результатів експериментального дослідження: непараметричний U-критерій Манна-Уітні для порівняння двох незалежних вибірок, непараметричний критерій Т-Вілкоксона для порівняння залежних вибірок та непараметричний критерій х² для порівняння результатів формувального експерименту в експериментальній та контрольній групах. Впровадження тренінгової програми з розвитку емоційного інтелекту, що спрямована на забезпечення узгодженого та комплексного характеру формувального впливу на підвищення рівня емоційного інтелекту фахівців ДСЗУ, було реалізовано у формі групового експерименту методом паралельних груп – експериментальної та контрольної. В експериментальній групі після проведення тренінгу спостерігається підвищення високого рівня та зниження низького рівня загального та всіх показників емоційного інтелекту, тоді як у контрольній групі спостерігається тенденція до зниження високого рівня за всіма показниками емоційного інтелекту. Результати дослідження дали змогу зробити висновки про те, що результати експериментальної групи підтверджують ефективність упровадження тренінгової програми з розвитку емоційного інтелекту фахівців ДСЗУ, який виступає важливим чинником професіоналізму у сфері діяльності «людина-людина».
29
Ліщинська-Мартинюк, О. "Тактика пред’явлення особи для впізнання крізь призму врахування психічного стану неповнолітніх потерпілих від насильницьких злочинів." Історико-правовий часопис 14, no. 2 (February 18, 2021): 131–37. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2019-2/23.
Full textAbstract:
У статті висвітлюються питання особливостей психічного стану неповнолітніх потерпілих від насильницьких злочинів. Розкрито особливості психіки неповнолітніх в різні вікові періоди і звичайні реакції на психологічну травму. Особливу увагу приділено обліку психічних станів неповнолітніх потерпілих від насильницьких злочинів при організації пред'явлення особи для впізнання. Обґрунтовано положення про те, що психічний стан неповнолітніх потерпілих від насильницьких злочинів знаходить свій вияв у своєрідності їх психічних процесів, є основою формування показань і обумовлює певні спотворення первинної інформації про злочин і має бути досліджено і враховано слідчим при виборі тактики пред'явлення неповнолітньому потерпілому для впізнання іншого людини. Тривалість, ступінь і характер впливу психічного стану на неповнолітнього потерпілого, ступінь його усвідомленості постраждалим, адекватність ситуації, домінування в ньому того чи іншого компонента впливають на обрання слідчим тактики слідчих дій за участю потерпілого, на оцінку слідчим його показань, отриманих при пред'явленні для впізнання. Напружено-емоційний стан неповнолітнього потерпілого суттєво гальмують процес відтворення ним показань. Тому з урахуванням ремінісценції, що визначає більшу продуктивність і змістовність відстроченого відтворення інформації, доцільно пізніше запланувати проведення пред’явлення до впізнання неповнолітнього потерпілого, але не пізніше трьох-чотирьох днів із моменту злочинного посягання, оскільки потім може виникнути процес забування.
30
Bondarenko, Natalia, Tetiana Narytnyk, Oleh Slobodianyk, and Mariana Ziatdinova. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОЛИВОСТЕЙ ЖІНОК В ПРЕГРАВІДАРНІЙ ПІДГОТОВЦІ ДЛЯ ПОПЕРЕДЖЕННЯ У НИХ ПСИХОСОМАТИЧНИХ РОЗЛАДІВ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ." PSYCHOLOGICAL JOURNAL 12, no. 2 (March 29, 2018): 23–33. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol12iss2pp23-33.
Full textAbstract:
У проведеному дослідженні здійснено теоретичний аналіз проблеми впливу на емоційний стан жінки протікання фізіологічної вагітності та зміни гормонального фону під час запліднення і в періоді виношування плода. У роботі досліджується психологічний стан та риси характеру жінок до зачаття і як цей набір психологічних якостей може впливати на протікання, на завершення вагітності та після народження з метою їх можливої корекції в прегравідарній підготовці. Значна роль приділяється акцентуації характеру, її відношення на появу якісних патопсихологічних змін в момент вагітності та після неї. Розглянуто ймовірність виникнення психічної хвороби у зв’язку з народженням дитини. Авторами розроблено методи профілактики та попередження виникнення психічних станів на основі вивчення перинатальної матриці.
31
Foturnyi, Serhiy. "ВПЛИВ ЗАНЯТЬ ОЗДОРОВЧО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ НА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ЖІНОК ПОХИЛОГО ВІКУ В ОЗДОРОВЧИХ ГРУПАХ." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 34 (February 5, 2020): 26–32. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.34.26-32.
Full textAbstract:
Мета. Систематизувати дані про впливи рекреаційно-оздоровчої рухової активності на функціональний стан жінок похилого віку, які займаються в оздоровчих групах. Методи. У процесі дослідження нами були використані такі методи: теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичної літератури; педагогічні спостереження, опитування, тестування; фізіологічні методи –фізіометрія, пульсометрія, тономометрія, функціональні проби; методи математичної статистики для обробки кількісних даних. В соціологічному опитуванні, які проводилось на базі Будинку офіцерів міста Чернівці, протестовано 69 жінок віком від 63 до 71 року. Жінки похилого віку відвідували оздоровчі групи з заняттями рекреаційно-оздоровчою направленості. Результати. Під час дослідження у респондентів двох груп визначили провідні мотиви до рекреаційних занять, основні причини відмови від занять. У результаті організованого впливу рухової активності на організм жінок похилого віку, спостерігалася позитивна динаміка: на стан здоров’я випробовуваних, яке характеризується достовірним поліпшенням більшості показників функціонального стану; розроблений зміст програми має суттєвийвплив на психо-емоційний стан і психічні процеси випробовуваних, істотно впливає на рівень рухових здібностей. Висновок. Таким чином, все перераховане вище обумовлює необхідність розробки спеціального змісту рекреаційно-оздоровчих занять для жінок похилого віку в групах здоров’я, що поєднує традиційні засоби фізичної культури з елементами східних оздоровчих систем. Це дозволило визначити ,комплексний підхід до розробки змісту занять в групах здоров’я, що враховує мотиваційні запити і психофізичні можливості жінок похилого віку, дозволить підібрати адекватні засоби фізичної культури та рухової активності і їх раціональне поєднання, підвищити ефективність рекреаційно-оздоровчих занять і забезпечити оптимізацію рівня психофізичного стану жінок похилого віку.Ключові слова: рухова активність, жінки похилого віку, східна гімнастика.
32
Волошина, Оксана. "ІНТЕРАКТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ ЯК ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОСТІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ." Інноватика у вихованні 1, no. 12 (November 21, 2020): 111–17. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i12.315.
Full textAbstract:
У статті порушено проблему важливості формування інтерактивної компетентності сучасного вчителя як запоруки ефективності організації освітнього процесу в контексті впровадження концепції Нової української школи. Охарактеризовано особливості організації інтерактивної взаємодії учасників освітнього процесу як спеціально організованого способу багатосторонньої комунікації, який передбачає активність кожного суб’єкта освітнього процесу.
Розкрита специфіка ролі модератора сучасного педагога,важливою професійною якістю якого є здатність долати фрустраційні стани учасників групової роботи, що пов'язані з організацією процесу спілкування та поведінковими реакціями партнерів групової взаємодії. Визначено загальні правила комунікації учасників освітнього процесу.
Акцентовано увагу на значущості комунікативної компетентності вчителя в контексті ефективного застосування інтерактивних технологій в освітньому процесу. Наведено приклади використання технік, які сприяють ефективній організації комунікативного процесу, при підготовці майбутнього вчителя: метакомунікативних технік, технік активного слухання, технік аргументації, технік, що регулюють емоційний стан учасників освітнього процесу.
33
Стуліка, Олена, and Анастасія Бабкіна. "ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ОСОБИСТІСНОГО РЕАГУВАННЯ В СИТУАЦІЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ." Молодий вчений, no. 3 (91) (March 31, 2021): 193–98. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-42.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано дослідження феномену невизначеності в сучасній психології та надано її характеристики. Розглянута сутність та особливості проявів страху особистості. Визначені поняття «копінг-стратегій» та механізмів психологічного захисту особистості в структурі саморегуляції, особливості формування психологічних меж особистості. Проаналізовано основні копінг-механізми, способи подолання труднощів у різних сферах психічної діяльності. Визначено особливості впливу ситуаційного страху на емоційний стан людини в ситуації невизначеності. Експериментально доведено, що причиною виникнення ситуаційного страху в умовах невизначеності можуть бути порушені особистісні межі.
34
СЕМЕНЮК, Антоніна, and Яна СПОРИШ. "СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛІЙСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ РИС ЛЮДИНИ ТА ЇХ ПЕРЕКЛАД." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 47 (January 27, 2022): 179–84. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.24.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню особливостей перекладу англійських фразеологізмів, що описують основні риси людини: її здібності, характер і емоційний стан в англійській та українській мовах. Проаналізовано їхні відмінності та збіжності на лексико-семантичному рівні, виявлено компоненти, навколо яких центруються фразеологізми і які визначають їхнє семантичне наповнення та будову. Виявлено, що семантична та прагматична тотожність досліджуваних одиниць в англійській та українській мовах не завжди корелює з лексичною та синтаксичною, про що свідчать моделі, за якими їх утворено. Компонентний аналіз допоміг з’ясувати, з якими образами найчастіше асоціюється характер людини, її емоційний стан та здібності. Розвідка показала, що до основних способів перекладу фразеологічних одиниць на позначення рис людини відносимо переклад фразеологічним еквівалентом, запозиченим обома мовами з іншої або наявним у мові перекладу; фразеологічним аналогом, який має те саме значення, але базується на іншому образі, переважно нейтральному щодо національного забарвлення; калькою, що полягає у спробі скопіювати англійський образ і створити нову фразеологічну одиницю; описовий переклад, який виявився домінантним з огляду на особливості світосприйняття й уподобань обох народів. Установлено, що основними джерелами постання фразеологізмів та збагачення їхнього складу є запозичення внаслідок міжнаціональних контактів, жива народна мова як відображення звичаїв і традицій, зайнятості носіїв мови в певній сфері, а також Біблія. Фразеологічні одиниці є частиною фольклору, відображенням вірувань, духу народу, його ментальності, тож дослідження їх може привести до розуміння особливостей етносвідомості, допоможе зрозуміти спосіб мислення того чи того народу, що має самобутню манеру вираження.
35
Щербакова, Надія. "ВИКОРИСТАННЯ ЗАХИСНОЇ ФУНКЦІЇ ГРИ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ." Інноватика у вихованні 1, no. 12 (November 21, 2020): 250–58. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i12.289.
Full textAbstract:
У статті на основі ретроспективного аналізу досліджень з проблеми захисної функції гри та презентації власного досвіду щодо організації і керівництва ігровою діяльністю дітей п’ятого року життя розкриваються ознаки, за якими гру можна віднести до захисного засобу забезпечення комфортного перебування дитини в соціумі.
Розглядаються особливості гри як вільної, самостійної і провідної діяльності дитини, яка, перш за все, спирається на емоційний стан й накопичений досвід її взаємин з дорослими та однолітками. Гра – діяльність вільна і самостійна, але вона потребує грамотного педагогічного керівництва
36
ТРОФАЇЛА, Наталія. "ВПЛИВ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ЕМОЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 5 (December 30, 2021): 62–66. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.5.10.
Full textAbstract:
У статті здійснено науково-теоретичний аналіз проблеми впливу ігрової діяльності на емоційний розвиток дітей дошкільного віку. Проаналізовано наукові підходи до проблеми ігрової діяльності в дошкільному віці. Акцентовано увагу на значенні гри в дошкільному дитинстві, яка є основним видом діяльності дошкільника, в процесі якої відбувається емоційний розвиток дітей. Розкрито важливість гри в психологічному розвитку дітей дошкільного віку, адже гра забезпечує поступовий розвиток базових психологічних новоутворень. Гра як вид діяльності посідає важливе місце в розвитку дітей дошкільного віку. Важливість та значення гри в житті дитини-дошкільника неможливо недооцінити та переоцінити. Гра дитини – це відповідна дошкільному дитинству форма організації життєдіяльності, ефективний метод і засіб реалізації освітніх завдань з усіх напрямів розвитку особистості дошкільників. Підкреслено роль дорослого в організації ігрової діяльності дітей дошкільного віку. Велику роль відіграє гра в розвитку й вихованні дитини, становленні особистості, вона виступає своєрідним і незамінним засобом у вихованні, навчанні, пізнанні та самореалізації кожної дитини. Гра – це не забаганка, це необхідність, в якій дитина задовольняє всі свої потреби: у психологічному, емоційному, розумовому розвитку. Охарактеризовано значимість забезпечення ігрового характеру навчально-виховного процесу. Сучасний стан проблеми розвитку ігрової діяльності дошкільників говорить про те, що в дошкільному дитинстві необхідно приділяти увагу цьому процесу. Отже, ігрова діяльність поступово готує дитину до входження в доросле професійне життя. Тому вона є ефективним засобом формування і розвитку необхідних для життя і продуктивної праці якостей та властивостей особистості, такою інтегрованою якістю, яка впливає на безпечний спосіб життя і ефективність майбутньої трудової діяльності людини.
37
Kushnerova, Y. H. "The emotional state of adolescents in different periods of a large biological cycle." Science and Education a New Dimension VII(198), no. 80 (May 25, 2019): 58–60. http://dx.doi.org/10.31174/send-pp2019-198vii80-15.
Full text
38
Бохонкова, Юлія, Олена Пелешенко, and Марина Кобиляцька. "Психологічні особливості використання видів арт–терапії в різні вікові періоди." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 1(54) (2021): 15–25. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-54-1-15-25.
Full textAbstract:
Стаття присвячена теоретико-методологічному розгляду напряму арт-терапія, психологічним особливостям використання видів арт- терапії в різні вікові періоди. У статті зроблено аналіз останніх досліджень і публікацій з зазначеної проблематики. Розглянуто науковий і прикладний зміст основ арт-терапії. Наведено опис видів арт-терапії, представлено теоретичний аналіз напрямків. Розглядаються методи психотерапевтичної, психодіагностичної, психокорекційної роботи з особливими психологічними запитами клієнтів. Проаналізовано завдання та функції арт-терапевтичної діяльності. Визначено основні специфічні особливості напряму арт-терапії. Акцентується увага на використанні видів арт-терапії в різних вікових групах. В статті робиться акцент на практичне застосування арт-терапевтичного напряму у вирішенні низки психологічних проблем. Зазначено можливості використання методів і технік арт-терапії в психології, медицині, педагогіці, соціальній роботі. Визначено можливості та переваги арт-терапевтичної діяльності в дитячій психології. Зроблено акцент на гармонізацію внутрішнього стану клієнта, відновлення його здатності знаходити рівновагу, стабілізувати емоційний стан за допомогою напряму арт-терапія. Ключові слова: арт-терапія,мистецтво,психокорекція, психотерапія, психодіагностика, психотерапія мистецтвом, ізотерапія, піскова терапія, терапія пластичними матеріалами, казкотерапія, лялькотерапія, музикотерапія, танцювальна терапія, мандалотерапія, МАК, фототерапія.
39
Bevzyuk, D. A., and N. A. Levicheva. "Біоінформаційний підхід у корекції негативного емоційного стану у щурів." Biosystems Diversity 22, no. 1 (May 2, 2014): 77–82. http://dx.doi.org/10.15421/011411.
Full textAbstract:
Отримано адекватну модель негативної емоційної поведінки у щурів шляхом стимулювання заднього вентромедіального гіпоталамуса. Уведення інформації, що міститься в біопотенціалах позитивно емоціогенного вентролатерального гіпоталамуса головного мозку щура-донора щурам-реципієнтам із модельованою агресивною поведінкою, викликає рівноважний емоційний гомеостаз, що виражається у зникненні судомних компонентів та дифузних афективних пароксизмів на ЕЕГ, проявах позитивниго грумінгу та спокою. Цей спосіб корекції емоційного гомеостазу уявляється ефективним для подальшого вивчення як новий шлях корекції емоційних розладів.
40
Кондратюк, Світлана, and Наталія Мандзяк. "МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ІГОР В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ." Молодий вчений, no. 8 (96) (August 31, 2021): 59–64. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-8-96-13.
Full textAbstract:
У статті висвітлено теоретичні засади використання психологічних ігор в закладах дошкільної освіти (ЗДО) для дітей старшого дошкільного віку; визначено вплив психологічних ігор на емоційний стан та розвиток дитини; розкрито організацію, алгоритм, супровід та підготовку проведення психологічних ігор вихователем та психологом в ЗДО. Керуючись завданнями освітнього напряму «Дитина в соціумі» Базового компоненту дошкільної освіти та методичними рекомендаціями й освітньою програмою «Дитина» доведено, що проведення психологічних ігор в дошкільних закладах здійснює формування позитивних установок та контр установок, що суттєво впливають на формування особистості, її ставлення до власного «Я», самооцінку. З’ясовано необхідність врахування питання алгоритму проведення ігор психологічного спрямування в умовах ЗДО. Уточнено поняття психологічні ігри. Доведено надважливість проведення психологічних ігор з дітьми дошкільного віку. Проаналізовано психолого-педагогічні дослідження, що висвітлюють особливості впливу психологічних ігор на формування та розвиток дітей старшого дошкільного віку та окреслено коло питань, пов’язаних із впливом психологічних ігор на зростаючі прояви агресивності та страху у дітей старшої вікової групи в сучасних умовах. Доведено, що психологічні ігри, які спрямовані на подолання агресії та страху мають позитивну динаміку і врівноважують емоційний стан дитини і можуть бути використані з метою корекційної роботи. Зазначено важливість ролі психологічних ігор у формуванні психічного розвитку та взаємодії й комунікації батьків з дітьми, дітей з ровесниками та наголошено на важливості дотримання певної структури під час проведення ігор такого типу. Наголошено, що психологічна гра є ключовим методом для подолання фрустрації, агресії, страху у дітей та дорослих. Ефективність впровадження в освітній процес різноманітних ігор психологічного спрямування залежить від рівня професіоналізму педагогів. Використання таких ігор у освітньому просторі ЗДО забезпечить розв’язання конкретних завдань практичного характеру, що дозволить поліпшити процес спілкування усіх учасників освітнього простору.
41
Байдак, Мар’яна Степанівна. "Українки в збройних конфліктах: соціокультурний вимір." Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, no. 10 (October 21, 2021): 36–42. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.10.036.
Full textAbstract:
На широкому джерельному матеріалі проаналізовано різноманіття ролей, образів, функцій українських жінок у збройних конфліктах, представлено ключові суспільні стереотипи, пов’язані з військовим досвідом жінок. Наголошено на потребі досліджувати воєнний досвід українського жіноцтва, який включає в себе сукупність господарських, соціальних, політичних, культурних і світоглядних обставин, що визначали умови життя жінок, їхнє ставлення до влади/держави, розуміння ними перебігу й сенсу війни, впливали на емоційний стан, змушували шукати відповіді на питання про місце і роль жінок під час війни. В основу дослідження покладено думку про те, що жінки були активними учасницями суспільних перетворень, а їхня діяльність у роки збройних конфліктів визначала можливості для розвитку жіночого питання в майбутньому.
42
Левченко, Тетяна. "ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛЕКСИКО-ТЕМАТИЧНИХ ГРУП У СОЦІАЛЬНИХ ДІАЛЕКТАХ." Society. Document. Communication, no. 7 (November 19, 2019): 75–92. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-7-75-92.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано функціонування лексико-тематичних груп у соціальних діалектах. Зокрема функціонування зоо‑ та фітоморфізмів у кримінальному арго на території України у 20-30-х роках минулого століття досі не було об’єктом комплексного дослідження, що зумовлює актуальність нашої розвідки. З огляду на це, наша мета полягає в аналізі найчисельнішої лексико-тематичної групи, яку представлено у кримінальному арго 20-30-х років ХХ століття зоо- та фітоморфізмами та в дослідженні процесу лексичної метафоризації і динаміки розвитку пропонованої групи лексики. Аналізуючи різні моделі перенесення, варто зазначити, що метафоризація фітоморфізмів здійснюється за подібністю, що сприймається органами відчуття (зором, слухом, дотиком, нюхом) і за схожістю емоційно‑психологічного сприйняття. Позитивні чи негативні емоції дають змогу поєднувати в одній назві реалії дійсності, що зумовлюють однаковий емоційний стан або характеризуються однаковим емоційним станом.
Охарактеризовано риси зоо- і фітоморфних перенесень, в яких яскраво виражена пейоративна маркованість. Риси, ознаки, властивості представників тваринного і рослинного світу спрямовуються на приниження гідності, підрив довір’я до людини. На позначення цього явища у лінгвістиці використовують термін «дисфемізм» або «какофемізм», які представляють троп, що полягає в заміні звичайної, нейтральної назви грубим, вульгарним словом або висловом з метою приниження об’єкта її позначення, для емоційного підсилення та увиразнення висловлення; іноді це є виявом мовної бравади, прагненням епатувати слухача. Таким чином визначено, що дисфемізми – це зоо- і фітоморфічні метафори стосовно людини, уживання грубих, лайливих, непристойних слів.
На основі аналізу наукової літератури і словників, які містять жаргонну лексику, зафіксовано тенденцію вживання арготизмів у певному тематичному спрямуванні, зокрема і тих, що є російськими відповідниками. Джерелом метафоричного вживання арготизмів виступають такі тематичні групи слів: а) назви тварин; б) назви рослин; в) назви частин тіла людини. Негативна оцінна конотація відіграє вирішальну роль у метафоричних значеннях кримінального арго. Лексико-тематична група зоо- та фітоморфізмів у кримінальному арго свідчить про матеріальні і духовні цінності кримінального світу і дає змогу побачити суспільні проблеми в цілому.
43
Сем’ян, Н. В. "НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ ЧИТАННЯ АНГЛОМОВНОГО ПОЕТИЧНОГО ТВОРУ: ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ ВИКЛАДАЧА." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 3 (April 29, 2021): 136–42. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-20.
Full textAbstract:
Метою статті є детальний огляд проблеми навчання іноземних студентів читання англомовного поетичного твору. У статті запропоноване викладення власного бачення автора щодо методологічної основи використання англомовного поетичного твору як засобу навчання та доведено, що сам художній фундамент процесу навчання повинен бути педагогічно обґрунтований, розроблений до дрібниць і вивірений на практиці. Автором з’ясовано, що подана методика стимулює комунікативні навички і вміння студентів, підвищує мотивацію до навчання, розвиває уяву та креативне мислення, позитивно впливає на взаємодію між студентами під час заняття. З огляду на обмежене використання художніх поетичних творів у процесі навчання іноземних громадян іноземної мови, якісний аналіз довів ефективність такої методики з урахуванням особливостей роботи викладача в іноземній аудиторії. У дослідженні висвітлюються елементи стратегій та підходи до навчання читання поетичного твору, послідовно надаються рекомендації щодо етапів роботи з поетичним твором, також автор пропонує до уваги власні приклади завдань. Разом із вищезазначеним у статті має місце аналіз особливостей роботи викладача з іноземними студентами. Автор виділяє та детально характеризує поведінкові функції викладача, серед яких – функція емоційної підтримки, дослідницька, фасилітаторська та експертна функції. Негативні стереотипи та етноцентричні погляди відіграють важливу роль у адаптації до нової культури та формуванні взаємин між іноземними студентами, отже, на думку автора, окрім навчальних функцій, викладачеві в іноземній аудиторії необхідно оволодіти вмінням працювати з емоційними проявами як з особливим змістом. Компонентний склад зазначеного вміння детально представлений у дослідженні. Автор наполягає на думці, що викладач повинен контролювати емоційний та психологічний стан студентів, виявляти до них підтримку, повагу та емпатію, водночас розмова в аудиторії має носити форму вільного діалогу. Ця стаття доводить, що представлена розробка методичної концепції навчання іноземних студентів англомовного поетичного твору сприяє підвищенню рівня володіння іноземною мовою, формує літературне і мовне почуття у студентів. До того ж виокремлена специфіка роботи викладача допоможе у досягненні вирішення тих методичних завдань, які стоять перед сучасним педагогом англійської мови в іноземній аудиторії.
44
Подуфалов, Анатолій. "Розумове виховання молодших школярів під час занять конструкторською діяльністю." Інноватика у вихованні 1, no. 12 (November 21, 2020): 276–84. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i12.304.
Full textAbstract:
У статті розглядаються питання розумового виховання учнів, аналізуються умови його ефективності. Актуальність досліджуваної проблеми зумовлюється суспільними тенденціями, що характеризують нинішній етап розвитку системи освіти: застосування різноманітних технологій, покликаних зробити процес навчання більш продуктивним, і водночас – зниження якості освіти, падіння загального рівня теоретичної та практичної підготовки школярів та студентів, невідповідність наявного рівня знань, умінь, навиків і компетентностей, набутого в ході навчання досвіду реальним потребам виробництва, ринку праці, суспільним запитам.
Розумове виховання школярів передбачає формування культури розумової праці дитини. Культура розумової праці являє собою психолого-педагогічний феномен, який засвідчує рівень розвитку інтелектуальних, пізнавальних, дослідницьких і організаційних якостей того, хто навчається. Компонентами культури розумової праці дитини є когнітивний (навики роботи з інформацією, навики аналізу, синтезу, здатність до створення нового), мотиваційний (пізнавальні інтереси), емоційно-вольовий та діяльнісний. В експериментальній роботі було досліджено здатність до аналізу і синтезу учнів початкової школи (когнітивний компонент), мотивацію до навчання (мотиваційний компонент), емоційний стан дітей під час заняття (емоційно-вольовий компонент), самостійність та активність в навчальній діяльності (діяльнісний компонент).
Педагогічними умовами ефективності розумового виховання дітей засобами конструкторської діяльності нами визначено: створення системи стимулів для розвитку пізнавального інтересу молодших школярів, розвиток навиків комунікації через діалог у груповій роботі та монолог під час презентації власних розробок, створення ситуації успіху для кожного учня; дотримання дидактичних принципів доступності та емоційності навчального матеріалу, зв’язку навчання з життям і теорії з практикою через конструювання затребуваних у повсякденному житті школяра предметів і механізмів, реалізація таких принципів виховання, як врахування вікових та індивідуальних особливостей, прихованості та емоційності виховних впливів.
45
Cherniak, Oksana. "ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ОСУДУ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ПЕРЕКЛАДУ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 1 (9) (February 9, 2021): 195–205. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-195-205.
Full textAbstract:
У статті виокремлено і проаналізовано фразеологізми, які виражають негативну оцінку адресата; визначено характеристики особи, які найбільш піддаються осуду в англомовному суспільстві і є зафіксованими у фразеологічних одиницях; проаналізовано фразеологізми, що позначають дії адресата, які можуть викликати осуд. Фразеологічні засоби є тією частиною лексики, яка найбільш влучно і виразно виражає емоції та експресії у мові. Вони точно передають емоційний стан самого мовця і тому широко використовуються для позначення його оцінного ставлення до об’єкта. Визначено, що переважна більшість фразеологізмів має експресивно забарвлене значення, суб’єктивно модальний компонент їхньої семантики сприяє передачі почуттів, емоцій, емоційних переживань. Виявлено, що за структурно-морфологічною ознакою фразеологічні одиниці на позначення осуду можна поділити на дієслівні та субстантивні. Фразеологізми на позначення осуду виражають різний ступінь критики: від легкого несхвалення дій адресата до осуду з образами. Виявлено, що в англомовному суспільстві найбільш осуду піддаються такі характеристики особи: надмірність, багатство, дратівливість, підступність, нечесність в бізнесі тощо.
У статті розглянуто способи перекладу фразеологічних одиниць на українську мову та проаналізовано, які способи перекладу найчастіше використовуються при передачі фразеологізмів з негативним знаком оцінки. Труднощі перекладу англомовних фразеологізмів зумовлені складністю їх семантичної структури, образним характером, національно-культурною специфікою їх значень. Виявлено, що найчастіше при перекладі фразеологізмів на позначення осуду застосовується описовий переклад, оскільки велика кількість англійських фразеологізмів є безеквівалентними. Водночас нерідко можна знайти фразеологічний аналог або фразеологічний еквівалент при передачі таких фразеологічних одиниць української мовою.
46
Vilchkovska, Anastasia. "Особливості інтеграції музики й рухової діяльності школярів у процесі фізичного виховання." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 3(47) (October 1, 2019): 10–16. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-03-10-16.
Full textAbstract:
Актуальність. Багаторічний досвід учителів фізичного виховання та наукові дослідження свідчать про, те що музика стимулює активність нервової системи, викликає зміни у функціональному стані організму, змінює напруження м’язів, швидкість роботи серця, ритм дихання й ін. Слухання музики створює в учнів певний емоційний стан (залежно від її характеру). Музика також є важливим засобом підвищення мотивації школярів до занять фізкультурою та спортом. Мета дослідження – визначити специфіку інтеграції музики і рухової діяльності в процесі фізичного виховання школярів. Методи дослідження – аналіз літератури з педагогіки музичного виховання, теорії і методики фізичного виховання; анкетування учнів і вчителів; психолого- педагогічні спостереження на уроках фізкультури. Результати дослідження. Аналіз педагогічного досвіду із застосуванням музики на заняттях фізкультури й спорту у школах різних європейських країн свідчить про те, що музику не раціонально застосовувати протягом усього уроку (45 хв). Її використовують у підготовчій частині, 6–10 хв основної частини (у разі її відповідності запропонованим учням вправам), на коротких етапах 5–8 хв та в завершальній частині до 3–5 хв. У статті розглянуто також рекомендації щодо вибору музики на різних етапах уроку залежно від засобів фізичної культури. Висновки. Інтеграція музики й рухової активності в процесі фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл спрямована на гармонійний розвиток особистості у фізичному, психічному та естетичному аспектах, активізації музично-рухового навчання, підвищенні ролі музичного мистецтва у сфері загальної життєдіяльності дітей. Застосування функціональної музики на уроках фізкультури й позакласних спортивних заняттях сприяє підвищенню емоційного стану, більш якісному виконанню учнями фізичних вправ, підвищує рухову активність, позитивно впливає на розвиток естетичних почуттів, сприяє поєднанню музики та рухової діяльності в процесі фізичного виховання школярів.
47
M.M., Shpak. "PSYCHO-EMOTIONAL STATE OF STUDENTS UNDER DISTANCE LEARNING." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 4 (December 1, 2021): 115–21. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-4-15.
Full textAbstract:
The purpose of the article is to theoretically substantiate and empirically investigate the psycho-emotional state of students under distance learning in higher education institutions.Methods. A set of research methods are used in order to achieve the goal: a) theoretical – analysis, synthesis, comparison, generalization and systematization of obtained results; b) empirical – observation, conversation, psychodiagnostic techniques: a technique of “Self-assessment of mental states” by H. Eysenck – to determine the indicators of mental states of students (anxiety, frustration, aggression, rigidity); a research technique of emotional intelligence by G. Hall – to determine the indicators and level of development of emotional intelligence in students; test “Pre-examination well-being” (modification of the technique of S.I. Boltivets) – to study the psychological readiness for passing exams and pre-examination well-being of students; c) mathematical and statistical data processing – descriptive statistics (finding the levels and frequency of expression of the trait in percent), linear correlation analysis by Pearson.Results. The study involved 80 students enrolled in 1st–2nd yearof Master’sdegree program at Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. The age of the respondents is 21–25 years. The study was carried out during 2020–2021.It was found out that under distance learning, a third part of students have a high level of anxiety, frustration, aggression. They experience anxiety, confusion, worrying, disillusion associated with prolonged social isolation, online learning, virtual communication with teachers and peers. More than half of students have an average level of the development of emotional intelligence therefore they are not always able to correctly recognize, understand and deal with emotions. Under distance learning half of the students showed an average level of psychological readiness for the exam and not entirely good pre-examination well-being. They are emotionally tense before the exam, often feel fear, lack of self-confidence in themselves and their knowledge.Conclusions. It was found out that under distance learning psycho-emotional state of students significantly deteriorates. Thereby, teachers need to create favorable conditions for students to study, taking into consideration their individual psychological characteristics, to provide them with psychological support.Key words: mental state, emotional state, emotional intelligence, distance learning, students, higher education institutions. Мета статті – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити психоемоційний стан студентів в умовах дистанційного навчання в закладах вищої освіти.Методи. Для реалізації поставленої мети використано комплекс методів дослідження: а) теоретичні–аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та систематизація отриманих результатів; б) емпіричні – спостереження, бесіда, психодіагностичні методики: методика «Самооцінка психічних станів» Г. Айзенка – для визначення показників психічних станів студентів (тривожність, фрустрація, агресивність, ригідність); методика дослідження емоційного інтелекту Н. Холла – для визначення показників та рівня розвитку емоційного інтелекту в студентів; тест «Передекзаменаційне самопочуття» (модифікація методики С.І. Болтівця) – для дослідження психологічної готовності до складання іспитів та передекзаменаційного самопочуття студентів; в) методи математично-статичної обробки даних – описова статистика (знаходження рівнів і частоти вираженості ознаки у відсотках), лінійний кореляційний аналіз Пірсона.Результати. У дослідженні взяли участь 80 студентів, які навчаються на 1–2 курсах магістратури в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка. Вік респон-дентів становить 21–25 років. Дослідження здійснювалося впродовж 2020–2021 років.Виявлено, що за умов дистанційного навчання третина студентів мають високий рівень тривож-ності, фрустрації, агресивності. Вони відчувають тривогу, хвилювання, неспокій, розчарування, які пов’язані з тривалою соціальною ізоляцією, навчанням у режимі онлайн, віртуальним спілкуванням з викладачами й однолітками. Більше половини студентів мають середній рівень розвитку емоційного інтелекту, тому не завжди здатні правильно розпізнавати, розуміти та управляти емоціями. В умовах дистанційного навчання у половини студентів виявлено середній рівень психологічної готовності до іспиту та не зовсім хороше передекзаменаційне самопочуття. Вони емоційно напружені перед іспитом, часто відчувають страх, невпевненість у собі та своїх знаннях.Висновки. З’ясовано, що в умовах дистанційного навчання психоемоційний стан студентів суттєво погіршується. У зв’язку з цим викладачам необхідно створити сприятливі умови для навчання студентів з урахуванням їхніх індивідуально-психологічних особливостей, забезпечити надання їм психологічної підтримки. Ключові слова: психічний стан, емоційний стан, емоційний інтелект, дистанційне навчання, студенти, заклади вищої освіти.
48
Помиткін, Едуард Олександрович, Любов Віталіївна Помиткіна, and Оксана Вікторівна Іванова. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ УЧИТЕЛІВ НУШ У ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ COVID-19 З ВИКОРИСТАННЯМ ЕЛЕКТРОННОГО РЕСУРСУ." Information Technologies and Learning Tools 80, no. 6 (December 22, 2020): 267–80. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v80i6.4179.
Full textAbstract:
У статті висвітлено результати дослідження емоційних станів учителів Нової української школи за допомогою комп’ютерного тесту, розміщеного на сайті. Аналізується проблема ускладнення виконання ними професійних обов’язків через недостатню компетентність у використанні ІКТ і як наслідок нестабільний психологічний стан, який виявляється в негативних емоційних переживаннях. У результаті теоретичного аналізу виявлено, що ґрунтовні дослідження емоційних станів учителів НУШ під час пандемії коронавірусної інфекції тільки розпочато. Для з’ясування емоційних станів педагогів, пов’язаних із переходом на дистанційне навчання у зв’язку з карантином, було проведено онлайн тестування викладачів за допомогою комп’ютерного варіанту тесту «Дослідження емоційних станів особистості» Е. О. Помиткіна, який містить 10 шкал, створених на основі класифікації 300 емоцій і почуттів особистості. Бралися до уваги два основних показники емоційних переживань учителів: співвідношення між позитивними і негативними емоційними станами та найбільш типові траєкторії емоційного реагування особистості. Встановлено, що переважна кількість респондентів перебуває у станах, близьких до фрустрації – сумнів, смуток, розгубленість. Проаналізовано причини цих деструктивних станів, які пов’язані, зокрема, з пандемією, відсутністю необхідних навичок для здійснення дистанційного навчання, а також високими вимогами з боку держави і батьків до особистості вчителя НУШ. Результати дослідження підтвердили потребу в наданні психологічної допомоги вчителям, особливо – старшим за 45 років. Серед провідних висновків зазначено, що використання ІКТ під час пандемії Соvid-19 надає можливість учителям НУШ здійснювати професійну діяльність онлайн, брати участь у психологічній діагностиці власних емоційних станів, їх психологічній корекції в умовах онлайн консультування, підвищувати кваліфікацію на тематичних вебінарах. Окреслено перспективи подальших досліджень, які полягають в емпіричній перевірці припущення про те, що викладання курсу «Людина. Родина. Світ» може бути фактором, який опосередковано покращує емоційні стани самих педагогів.
49
Sivers, Z. F. "ОСОБЛИВОСТІ КОНТЕКСТІВ ЗМІСТУ СОЦІАЛЬНИХ УЯВЛЕНЬ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ ПРО “СПРАВЕДЛИВІСТЬ-НЕСПРАВЕДЛИВІСТЬ”." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 39(42) (July 17, 2017): 69–77. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi39(42).42.
Full textAbstract:
Визначаються історичні витоки концептуалізації феномену “справедливість” як об’єктивної властивості соціальної системи з погляду її ставлення до особистості. Справедливість розглядається як одна з найважливіших соціальних цінностей, що є критерієм оцінювання взаємодії та відіграє суттєву роль у найрізноманітніших відносинах – від особистісних до суспільно-політичних. Зазначається, що зміст ідеї справедливості, тобто певних уявлень, які існують у суспільній свідомості, є історично і культурно обумовленим. Обѓрунтовується динамічний, а тому відносний характер уявлень про справедливість. Виокремлюються функції уявлень про справедливість: оцінювання, контролю, регуляції поведінки, збереження цілісності соціальної групи, впливу на емоційний стан і процеси соціального пізнання, а також принципи: балансу, дотримання норм і домовленостей, рівності, третейського судді, суб’єктивності. Наводяться дані емпіричного дослідження, у ході якого з’ясовувалося буденне розуміння сучасною молоддю справедливості-несправедливості, визначилися контексти застосування поняття “справедливість”, аналізувалось оцінювання подій з погляду справедливості та уявлень про можливі стратегії досягнення або відновлення справедливості в різних сферах життєдіяльності молоді.
50
Ватан, Ю. П. "СТРУКТУРА ТА СУТНІСТЬ МЕТАКОГНІТИВНОЇ АКТИВНОСТІ." Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, no. 3 (February 17, 2022): 10–14. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.2.
Full textAbstract:
У статті порушено актуальну проблему метакогнітивних явищ. Подано результати теоретичного аналізу метакогнітивної активності як складного інтегративного утворення, основне функціональне призначення якого полягає в управлінні процесами сприйняття, збереження, обробки та відтворення інформації. На основі розгляду наявних концепцій, у яких метакогнітивні процеси усвідомлюють і як складник саморегульованого навчання, і як процесуальний компонент метапізнання, і як особливий вид саморегуляції, виявлено та описано такі їх основні ознаки, як усвідомленість, довільність, цілеспрямованість. Обґрунтовано, що метакогнітивна активність є не простою сукупністю регулятивних процесів, а складним утворенням, яке містить такі компоненти: мотиваційно-емоційний, рефлексивно-оцінний, вольовий, операційний та інформаційний. Мотиваційно-емоційний компонент представлений комплексом потреб, інтересів, бажань, що відіграють важливу роль в ініціюванні метакогнітивної активності, до яких входять мотиви як пізнавальної діяльності загалом, так і вживання заходів із контролю над своїми когнітивними процесами. Вольовий компонент, який можна вважати ядром метакогнітивної активності, оскільки на нього припадає реалізація її основної функції, репрезентований процесами постановки мети, планування пізнавальної діяльної та контролю над її перебігом. Вони здійснюються у формі окремих операцій, серед яких можна виділити такі: розподіл часу, вибір певних когнітивних стратегій або мнемічних технік, пошук та виправлення помилок. Рефлексивні процеси, призначення яких полягає у спостереженні за перебігом пізнання і винесенні певних оцінок, тобто суджень, які відображають його стан, забезпечують суб’єкта поточною інформацією, на основі якої здійснюються регулятивні дії. До інформаційного компонента також входять знання індивіда про особливості своєї когнітивної сфери загалом, а також про когнітивні стратегії, які можна використовувати в процесі пізнавальної діяльності.