Academic literature on the topic 'Старший дошкільний вік'

Статтю присвячено характеристиці особливостей організації освітньої діяльності в різновіковій групі закладу дошкільної освіти. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні особливостей взаємодії дітей в різновіковій групі, особливостей організації режимних моментів і безпосередньої освітньої діяльності з дітьми. Поняття різновікової групи визначено як спільність дітей, що відрізняються віком, рівнем фізичного, інтелектуального і соціального розвитку та об’єднаних на основі загального соціального інтересу або задля досягнення спільної мети. У зв’язку з цим уточнено, що будь-яку групу закладу дошкільної освіти можна розглядати як різновікову, оскільки діти одного року народження відрізняються за показниками фізичного, психічного, інтелектуального рівня розвитку, а отже повинні навчатися за різними індивідуальними освітніми програмами. Узагальнено психологічні механізми взаємодії дітей різного віку, які відбиваються на характері розвитку кожної дитини (механізм наслідування для молодшого, механізм дорослішання для старшого віку) і визначають позицію вихованця у взаємодії: «старший» – «молодший». Такі механізми зумовлюють побудову освітнього процесу у різновіковій групі. Проаналізовано труднощі, які виникають у роботі вихователів у різновіковій групі: постійне спілкування з молодшими дітьми обмежує інтереси й світогляд старших дітей, спостерігається відставання в їх розвитку; виникають труднощі в організації режиму дня; у навчальній діяльності різновікових груп педагогу доводиться витратити в 2-3 рази більше часу; розподіл часу між старшою та молодшою підгрупами. В результаті, в порівнянні з дітьми з груп однолітків, діти старшої групи можуть не бути в повній мірі підготовлені до школи. Визначено особливості гри у дітей різного віку. Зазначено важливість ретельного продумування і особливої організації розвивального середовища в груповий кімнаті, своєчасної підготовки та правильного розміщення дидактичних і наочних посібників. Перспективою подальших наукових пошуків визначено дослідження підготовки майбутніх педагогічних працівників у сфері дошкільної освіти до роботи в різновіковій групі.

Проблема розвитку мовленнєвих навичок старших дошкільників є однією з найважливіших у системі дошкільного виховання. Ступінь розвитку мовлення є характеристикою освіченості людини й народу загалом. За допомогою мовних засобів людина виражає себе, свій внутрішній світ, світобачення, свій естетичний, етичний, світоглядний та інтелектуальний розвиток. Вироблення в дошкільників навичок практичного володіння рідною мовою, вміння правильно будувати висловлення в усній формі – основне завдання, яке постає перед закладом дошкільної освіти. У дитини старшого дошкільного віку вдосконалюється граматична правильність мовлення, продовжується засвоєння суфіксів, спостерігається прагнення до точного вживання граматичних форм, що виявляється в критичному ставленні до власного мовлення і мовлення інших людей. У дошкільному віці мовлення дитини виконує функцію спілкування, пізнання світу, планування власних дій та спільної діяльності. Дитина володіє здебільшого розмовним стилем усної української мови. Мовлення є головним фактором соціалізації дітей не лише в дошкільному закладі, а й за його межами. Оскільки дошкільний вік характеризується тим, що провідною діяльністю дитини є ігрова, то саме гра стимулює мовлення дошкільників. Використання різноманітних ігор під час навчання та вільного часу дітей сприяє своєчасному розвитку, зокрема, мовлення. Мовленнєво-ігровою є діяльність, яка потребує застосування набутих раніше знань, мовленнєвих навичок та вмінь. Характерною ознакою цієї діяльності є усвідомлення дітьми побудови ігрового сюжету. Для дітей гра зі словом є не лише цікавим, а й корисним для її розвитку процесом. Мовленнєві ігри спрямовані на правильну вимову, уточнення та закріплення словника, на загальний розвиток мовлення. Дошкільнята вчаться висловлювати власну думку, знаходити компроміс з однолітками, робити висновки. Разом із розвитком мовлення діти стають упевненішими, зникає сором’язливість, напруженість, скутість. Гру слід використовувати під час мовленнєвого розвитку, що виявляється в дитячій діяльності й яка пов’язана зі спілкуванням. Використання дидактичних ігор у дошкільних закладах досить розповсюджене. Їх використовують не лише на заняттях, а й під час прогулянок та у вільний для дітей час. Орієнтація на ігрову діяльність, прийоми та ігрові форми важливо включати в навчальну роботу. Особливого значення набуває поєднання гри з навчальною діяльністю в старшій групі дошкільного закладу, оскільки відбувається перехід від ігрової діяльності до навчальної.

У статті розкрито проблему готовності дітей до навчання у школі в різні історичні періоди. Доведено, що педагогічні явища та факти детермінуються конкретними суспільно-історичними обставинами та умовами, які визначають їх сутнісний і змістовий аспекти; суспільну, інституційну й особистісну доцільність. З огляду на предмет дослідження, схарактеризовано поняття “готовність до навчання в школі”, “підготовленість”, “поведінковий компонент готовності дитини до навчання в школі”. Проаналізовано ступінь дослідженості проблеми та наукові розвідки науковців, у яких висвітлено підготовку дітей до школи крізь призму суспільного замовлення в різні історичні періоди розвитку дошкільної педагогіки. У дослідженні доведено, що процес формування поведінкового компонента готовності старшого дошкільника до школи є змінним, історичним. Подано визначення та охарактеризовано компонент поведінкової готовності дітей до шкільного навчання. Описано особливості формування поведінкового компонента готовності дітей дошкільного віку до навчання у школі. Ключові слова: підготовка до школи, готовність до шкільного навчання, старші дошкільники, поведінковий компонент готовності.

У статті розкривається підготовка майбутніх педагогів дошкільної та початкової ланок освіти до навчання математики дітей старшого дошкільного віку і першокласників. Здійснено аналіз досліджень із проблеми підготовки фахівців до зазначеного виду діяльності. Метою статті є підготовка майбутніх вихователів і вчителів до навчання математики старших дошкільників та учнів першого класу школи. Доведено актуальність вибору теми дослідження, яке полягає у розв’язанні комплексного соціально-педагогічного завдання, зокрема у забезпеченні наступності між суміжними ланками освіти (дошкільною та початковою), що сприяє підвищенню рівня загальної готовності дитини до шкільного навчання і розвитку подальшого інтересу до математичної діяльності. Виокремлено показники математичного розвитку, на які потрібно звернути особливу увагу фахівцям обох освітянських ланок. З’ясовано, що досягнення високого рівня готовності дітей до навчання у школі передбачає удосконалення як змістового, так і процесуального складників навчання математики. Для реалізації цих напрямів використовуються такі організаційні форми: методичні об’єднання; семінари педагогів закладів дошкільного навчання та вчителів початкових класів; спільні педагогічні ради, конференції; проведення відкритих дидактичних і виховних заходів для педагогів закладів дошкільної освіти та вчителів початкової школи; дні відкритих дверей у закладах дошкільної освіти та початковій школі; спільний аналіз діяльності щодо здійснення наступності; індивідуальні консультації педагогів закладів дошкільної освіти і вчителів початкової школи; взаємовідвідування та аналіз дидактичних і виховних заходів; взаємонавчання вчителів початкової школи та педагогів закладів дошкільної освіти; вивчення особових справ, карт розвитку, діагностичних матеріалів розвитку.

Параметри результативності (ефективності) професійної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти презентовано у різних вимірах. У статті означено феноменологію еколого-професійної та еколого-педагогічної компетентності. Проаналізовано екологічну домінанту у професійній підготовці майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Визначено новий підхід до підготовки фахівців дошкільної освіти – лідерської діяльності педагога в екологічній освіті дошкільників, яка представляє цілісну модель, що включає мотиваційно-ціннісну, емоційно-вольову, змістову та діяльнісну підструктури та критерії до них. Окреслені ключові атрибути та екологічні домінанти у професійній підготовки майбутнього фахівця дошкільної освіти до здійснення еколого-педагогічної діяльності. Акцентовано увагу на таких поняттях, як екологічна культура, соціально-екологічна компетентність, еколого-педагогічна компетентність майбутніх вихователів, еколого-педагогічна готовність, професіоналізм вихователів дошкільних закладів у формуванні екологічно доцільної поведінки дошкільників, готовності майбутніх вихователів до формування в старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток. Подано власне ставлення до розуміння «готовність до формування екологічно доцільної поведінки дітей дошкільного віку» – професійно-особистісне цілісне інтегративне новоутворення, яке характеризується наявністю сформованих (привласнених) мотиваційно-ціннісних диспозицій, когнітивно-інтелектуальних характеристик, поведінкових патернів і рефлексивно-оцінних дій, що розкриваються у здатності суб’єкта професійної діяльності до ефективного формування означеного сегменту життєдіяльності дошкільників.

У статті проаналізовано сутність та особливості виховання у дітей старшого дошкільного віку гуманної поведінки як сукупності гуманних почуттів, уявлень і мотивів, що реалізуються у вчинкові як результаті засвоєння дітьми моральних цінностей, а також передбачають поступове формування відповідного досвіду. З’ясовано, що така поведінка малят є моральною нормою і спрямована на розуміння, усвідомлення та емоційне переживання ними наслідків дотримання/недотримання відповідних правил. Виокремлено чинники формування гуманності, що репрезентується і як мотив поведінки, і як моральна якість дитини-дошкільника. Увиразнено такий важливий засіб виховання гуманної поведінки у дітей, як їхня міжособистісна взаємодія в системі «дитина – дорослий» та «дитина –однолітки», яка допомагає дошкільнятам пізнавати світ, засвоювати соціальний досвід, отримувати необхідну інформацію та набувати практичні вміння спілкуватися, співпереживати, проявляти дружелюбність і взаємодопомогу, співчуття, доброзичливість, чуйність, підтримку. Охарактеризовано формування гуманності шляхом поступового навчання дитини узгоджувати власні дії з інтересами інших, відповідати за свої вчинки, а також засвоєння і внутрішнього прийняття нею моральних норм, які поступово починають регулювати й мотивувати її поведінку. Крім того, обґрунтовано педагогічні умови ефективного виховання гуманної поведінки старших дошкільнят, зокрема: формування у них позитивної мотивації з метою засвоєння елементарних моральних норм, розвитку гуманних почуттів та якостей, мотивів і навичок гуманної поведінки в різних видах емоційно насиченої діяльності та спілкування; гуманістична спрямованість дій вихователя, його професійна компетентність та авторитет, що ґрунтується на здатності бути чуйним, доброзичливим, толерантним; співпраця закладів дошкільної освіти з родинами вихованців в аналізованому процесі, що, з одного боку, уможливить вироблення єдиної стратегії і тактики в реалізації ними своєї виховної функції, а з іншого – сприятиме збереженню неповторності й особливостей кожного із зазначених інститутів.

Мета: виявлення особливостей психосоціального розвитку вихованців старшого дошкільного віку приватної балетної студії м. Харків. Матеріал і методи: у дослідженні брали участь 20 вихованців балетної студії м. Харкова у віці від 5 до 7 років, які займаються балетом від 10 місяців до 2 років. Для отримання результатів використовували методику М.Джеллінека та М. Мерфі «Перелік дитячих симптомів» PSC та Y-PSC в українській адаптації «Перелік дитячих симптомів» PSCUKR та Y-PSC-UKR (О.Л. Луценко, Д.В. Штриголь, Н.Г. Міхановська), а саме варіант PSC, який заповнюється батьками дитини. Результати: результати проведеного нами дослідження показали, що за оцінками, отриманими від батьків, 45% вихованців балетної студії мають деякі проблеми з психосоціальним розвитком. При цьому 25% мають ці проблеми за шкалою «інтерналізація», а ще 20% – за шкалою «екстерналізація». Серед 25% опитуваних, які мають певні проблеми за шкалою інтерналізації, найбільш розповсюдженими були відповіді, що дитина: швидко втомлюється, боїться нових ситуацій, хоче бути з батьками більше, ніж раніше, відчуває себе поганою та менше розважається. Серед 20% опитуваних, які мають певні проблеми за шкалою екстерналізації, найбільш розповсюдженими були відповіді, що дитина: невгамовна, не може сидіти спокійно, менше цікавиться школою (в нашому випадку – заняттями балетом), діє, «як заведена», легко відволікається, надто багато літає у хмарах, не виконує правила. Висновки: більшість вихованців балетної студії мають гармонійний психосоціальний розвиток за оцінюванням їх батьків. Отже, можна припустити, що заняття балетом позитивно впливають на психосоціальний розвиток старших дошкільників. Ключові слова: психосоціальний розвиток, старший дошкільник, студія балету, особистість, методика PSC, інтерналізація, екстерналізація.

The purpose of the work is to determine the pedagogical conditions for the formation of creative abilities in senior preschoolers in the conditions of preschool education.Methods: the main features of creativity are singled out, which include the ability of a preschooler to create something new, to produce non-standard, original thoughts and ideas in their own activities and communication, to show variability, flexibility and independence of thinking.The criteria of existence of creative abilities of children of senior preschool age are substantiated, among which activity, initiative of senior preschoolers in thinking, activity, communication is allocated; the presence of certain inclinations, abilities, interests, creative imagination; heuristics; imagination; sufficient level of life competence; flexibility of thinking; independence, initiative, the presence of creative potential, activity, focus, improvisation.Highlighted and substantiated: low (low ability of creativity to reproduce the surrounding reality; inability to generate something new that contains original innovations, conceptual plans; lack of initiative, inability to variably diversify, implement and implement certain subjects or knowledge; inability to perform tasks independently), medium (instability in terms of opportunities to generate innovative ideas, to make non-standard choice of ways to solve problems; the ability to variably diversify, implement and implement certain objects or knowledge; periodic incompetence in non-standard application of experience; the ability to fantasize with new images; manifestations in solving a particular problem, task or task; the need for little help from an adult or peers), and high (ability to invent your own system of rules for solving an unusual situation; speech-situational solution; solving non-standard problems; ability to produce unusual and fantastic images; independent implementation of tasks; formation of own model of implementation of decisions and behavior in society; application of acquired knowledge, skills and abilities in non-standard situations) levels of creative abilities of senior preschoolers.The results and scientific novelty are that the article highlights and substantiates the psychological and pedagogical factors, pedagogical conditions for the development of creative abilities of older preschoolers and outlines the program of actions in the educational process of preschool education.Pedagogical tools for realization of tasks on introduction of technology of development of creative abilities of children of senior preschool age are argued and forms of employment (fantasy classes, improvisation classes, game classes, travel classes, research classes, “fairy-tale interpretation” classes, meeting classes, adventure classes, classes with elements of celebration or celebration, etc.); reproductive, information-receptive, game, search methods and methods of work in classes in preschool education.Conclusions. Substantiated the need to include older preschool children in all types of creative activities (games, classes in logic and mathematics, speech, sports and health development, various arts, in solving creative problems, establishing partnerships in preschool education for formation of creative abilities of senior preschoolers.Key words: creativity, creative abilities, senior preschoolers, children of senior preschool age, educators, teachers of preschool education, preschool institutions. Метою роботи є визначення педагогічних умов формування творчих здібностей у старших дошкільників в умовах закладу дошкільної освіти.Методи. Виокремлено основні ознаки творчості, які включають здатність дошкільника створювати нове, продукувати нестандартні, оригінальні думки та ідеї у власній діяльності та спілкуванні, виявляти варіативність, гнучкість та самостійність мислення.Обґрунтовано критерії наявності творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку, серед яких виділено активність, ініціативність старших дошкільників у мисленні, діяльності, спілкуванні; наявність певних нахилів, здібностей, інтересів, творчої уяви; евристичність; творчу уяву; достатній рівень життєвої компетентності; гнучкість мислення; самостійність, ініціативність, наявність творчого потенціалу, активність, спрямованість, імпровізаційність.Виділено та обґрунтовано: низький (низька здатність креативності до відтворення довколишньої реальності; неспроможність генерувати щось нове, що містить самобутні новації, концептуальні плани; безініціативність, нездатність варіативно урізноманітнювати, впроваджувати та реалізувати певні предмети чи знання; неспроможність самостійно виконувати завдання), середній (нестабільність щодо можливостей генерувати інноваційні замисли, здійснювати нестандартний вибір шляхів вирішення завдань; спроможність варіативно урізноманітнювати, впроваджувати та реалізувати певні предмети чи знання; періодична некомпетентність у разі нестандартного застосовування набутого досвіду; здатність фантазувати зі створенням нових образів; нестійкість виявлення ініціативи в інтелектуально- діяльнісних проявах у розв’язанні певної проблеми, задачі чи завдання; необхідність у незначній допо-мозі дорослого чи однолітків) та високий (здатність винаходити власну систему правил розв’язання нестандартної ситуації; мовленнєво-ситуаційне вирішення; вирішення нестандартних задач; спроможність до продукування незвичайних та фантастичних образів; самостійне здійснення реалізації завдань; формування власної моделі втілення рішень та поведінки у суспільстві; застосування набутих знань, умінь та навичок у нестандартних ситуаціях) рівні творчих здібностей старших дошкільників.Результатами та науковою новизною є те, що у статті виділено та обґрунтовано психолого-педагогічні чинники, педагогічні умови розвитку творчих здібностей старших дошкільників та окресле-но програму дій у освітньо-виховному процесі закладу дошкільної освіти. Аргументовано педагогічні інструменти для реалізації завдань з упровадження технології розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку та визначено форми занять (заняття-фантазування, заняття-імпровізація, ігрове заняття, заняття-подорожування, пошуково-дослідницьке заняття, заняття-«казкова інтерпретація», заняття-зустріч, пригодницьке заняття, заняття з елементами урочистості або святкування тощо); репродуктивні, інформаційно-рецептивні, ігрові, пошукові методи та прийоми роботи на заняттях у закладах дошкільної освіти.Висновки. Обґрунтовано необхідність включення дітей старшого дошкільного віку в усі види твор-чої діяльності (в ігри, заняття з логіко-математичного, мовленнєвого, спортивно-оздоровчого розвитку,різні види мистецтва, в розв’язання творчих завдань), налагодження партнерської взаємодії у закладі дошкільної освіти для формування творчих здібностей старших дошкільників.Ключові слова: творчість, творчі здібності, старші дошкільники, діти старшого дошкільного віку, вихователі, педагоги дошкільної освіти, заклади дошкільної освіти.

У статті порушується проблема правового виховання дітей старшого дошкільного віку в умовах сучасного закладу дошкільної освіти як необхідна умова адаптації, соціалізації, правової культури дошкільників. Розкрито психолого-педагогічні особливості дітей старшого дошкільного віку з метою пошуку доступних і актуальних шляхів правового виховання. Із позицій сучасності подаються форми та методи правового виховання дітей стар- шого дошкільного віку, аналізуються труднощі, з якими доводиться стикатися педагогам під час здійснення правової освіти дошкільників. Визначено педагогічні умови правового виховання дітей старшого дошкільного віку в освітньому процесі сучасного закладу дошкільної освіти. Зміст правової освіти виступає пріоритетним методологічним орієнтиром, на якому базується розроблення шляхів правового виховання старших дошкільників в умовах життєдіяльності сучасного закладу дошкільної освіти (В. Ашиков, Г. Васянович, Н. Виноградова, М. Городиський, С. Козлова, В. Оксамитний, О. Рилєєва, І. Романова, Е. Руслова). В основу дослідження покладено чотири методологічні підходи до розуміння права, тобто основні способи осмислення правової реальності: правовий позитивізм; правовий об’єктивізм; правовий суб’єктивізм; правова інтерсуб’єктивність (П. Баранов, С. Максимов, О. Орлова, Е. Соловйов, О. Татаринцева, В. Тацій, В. Чефранов). Наукова новизна дослідження криється в уточненні сутності поняття «правове виховання» та розкритті змістової характеристики феномену «правове виховання дітей старшого дошкільного віку». Зміст запропонованого дослідження передбачає наступність між дошкільною та початковою освітою, зокрема, авторські розробки суголосні з громадянською компетентністю Нової української школи. Результати дослідження підтвердили, що зміст правової освіти мають репрезентувати розуміння дефініцій, які підлягають формуванню у дітей старшого дошкільного віку, як-от: обов’язок, правила, дисципліна, відповідальність, право, правила поведінки, культура, повага, закон, Конституція України, права людини.

Забезпечення неперервності здобуття людиною освіти є можливим за умови реалізації принципів перспективності і наступності між суміжними ланками освіти, зокрема дошкільною і початковою. Стаття висвітлює актуальну проблему стратегічних інноваційних підходів до розвитку освіти України в І половині ХХІ століття, аспекти нововведень щодо організації безперервної освіти. В статті зроблено акцент на основні форми співпраці ЗДО та НУШ, які реалізують принцип наступності суміжних ланок освіти. Доведено, що різноманітні форми співпраці ЗДО та НУШ позитивно впливають на всебічний розвиток особистості дитини, продовжують, поглиблюють та примножують знання, уміння, навички, набуті на попередньому етапі, оптимізують діяльність педагогів та сприятливо впливають на формування сучасної освітньої системи європейського зразка. Вагомими завданнями сьогодення є забезпечення наступності змісту дошкільної та початкової освіти, відповідність Базового компонента дошкільної освіти віковим особливостям дітей старшого дошкільного віку та вимогам концептуальних засад реформування Нової української школи. І для вирішення цих завдань, доцільно учителям використовувати досвід роботи педагогів закладів дошкільної освіти зі старшими дошкільниками та інші інноваційні підходи.

Представлено аналіз сутності підготовки майбутнього соціального педагога до формування моральної культури дітей старшого дошкільного віку в дошкільному навчальному закладі. Представлен анализ сущности подготовки будущего социального педагога к формированию нравственной культуры детей старшего дошкольного возраста в детском саду.

Волик А. Г. Розвиток рухових здібностей дітей старшого дошкільного віку засобами ігроритміки : кваліфікаційна робота магістра спеціальність 017 "Фізична культура і спорт" / наук. керівник Г. А. Омельяненко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 85 с.
UA : Кваліфікаційна робота – 85 сторінок, 26 таблиць, 6 рисунків, 51 літературне посилання. Об’єкт дослідження – заняття з ігроритмики (танцювально-ігрової гімнастики). Метою дослідження було: довести вплив занять з ігроритміки (танцювально-ігрової гімнастики) на фізичний розвиток та розвиток фізичних здібностей дітей старшого дошкільного віку. Методи дослідження – аналіз та узагальнення науково-методичних джерел за темою дослідження; педагогічні спостереження; педагогічний експеримент; визначення показників фізичного розвитку; тестування рухових здібностей дітей дошкільного віку; методи математичної статистики. У показниках фізичного розвитку спостерігається позитивна динаміка, однак достовірних відмінностей у показниках не зафіксовано. З’ясовано, що за всіма показниками фізичної підготовленності хлопчиків старшого дошкільного віку експериментальної групи спостерігались достовірні відмінності на відміну від хлопчиків контрольної групи, де не спостерігалось істотного приросту за жодним з показників. Визначено, що серед показників дівчаток старшого дошкільного віку експериментальної групи недостовірні відмінності виявлено лише у показнику «Біг 10 м, с» (t=0.85), інші показники мали істотні відмінності. У дівчаток контрольної групи також спостерігались істотні відмінності за двома показниками: «Стрибок у довжину з місця, см» (t=3,94) і «Нахил тулуба вперед, см» (t=2,24).
EN : Thesis – 85 pages, 26 tables, 6 figures, 51 literary references. The object of the study – lessons in play (dance and gymnastics). The aim of the study was to prove the impact of playing gymnastics (dance and gymnastics) on the physical development and development of physical abilities of older preschool children. Research methods – analysis and generalization of scientific and methodological sources on the topic of research; pedagogical observations; pedagogical experiment; definition of indicators of physical development; testing of motor abilities of children of preschool age; methods of mathematical statistics. There is a positive trend in the indicators of physical development, however, there are no significant differences in indicators. It was found that for all indicators of physical fitness of the boys of the older preschool age of the experimental group, there were significant differences, unlike the boys of the control group, where no significant increase was observed in any of the indicators. It was determined that among the indicators of girls of the older preschool age of the experimental group, insignificant differences were found only in the indicator "Running 10 m, s" (t = 0.85), other indicators had significant differences. The girls of the control group also showed significant differences in two indicators: "Long jump from place, cm" (t = 3,94) and "Tilt of the torso forward, cm" (t = 2,24).

Дірявка Ю. П. Особливості інтегральної підготовки дітей 5-7 років, які займаються шахами : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 017 "Фізична культура і спорт" / наук. керівник Л. В. Гальченко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 71 с.
UA : Кваліфікаційна робота на 71 сторінку, 10 таблиць, 65 рисунків, 58 літературних джерел. Мета дослідження: дослідити особливості інтегральної підготовки дітей 5-7 років, які займаються шахами. Об'єкт дослідження – шахові навички дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Суб'єкт дослідження – учні старшої групи дитсадка "Ясеня" (м. Дніпро) та учні першого класу ЗОШ № 134 (м. Дніпро). Предмет дослідження – шахові навички дітей 5-7 років. Методи дослідження – аналіз та узагальнення літературних джерел за темою дослідження, педагогічні спостереження за інтелектуальним вихованням дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, теоретичні методи (аналіз і синтез, узагальнення, порівняння), методи математичної статистики. Практична значущість результатів дослідження полягає в розробці і обґрунтуванні ефективної методики тренування юних шахістів на етапі початкової (базової) підготовки. В основі методики розроблена авторська програма підготовки дітей першого року навчання, що містить навчально-тренувальні комплекси, які забезпечують засвоєння техніко-тактичних та стратегічних прийомів юних шахістів. Зафіксовані необхідні психолого-педагогічні умови, які сприяють підвищенню якості підготовки шахістів початкових розрядів.
EN : Thesis consists of 71 pages, 10 tables, 65 diagrams, 58 references. The purpose of research – investigation of the features of integrated activities of children 5-7 years who play chess. The object of study – the chess skills of children of senior preschool and of students grades 1-2. Subject of research – students of senior group of kindergarten "Yasenya" (Dnipro) and students of the first grade of school №134 (Dnipro). The subject of the study – the chess skills of children 5-7 years. Methods of research: 1. Аnalysis and summary of the literature on the topic of research. 2. Рedagogical observation of the intelectual education of children of senior preschool and elementary school age. 3. Theoretical methods (analysis and synthesis, generalization, comparison). 4. Methods of mathematical statistics. Practical importance of the research results is development and reasoning of an effective training method for young chess players at the stage of initial (basic) training. The author's program for the preparation of children in the first year of study is based on the methodology, which contains training complexes that ensure the mastering of technical, tactical and strategic techniques for young chess players. The necessary psychological and pedagogical conditions have been fixed, which contribute to improving the quality of training of chess players of the initial grades.

Земляна С. Ю. Розвиток рухових здібностей дітей старшого дошкільного віку засобами спортивної гімнастики : кваліфікаційна робота магістра спеціальність 017 "Фізична культура і спорт" / наук. керівник Г. А. Омельяненко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 77 с.
UA : Кваліфікаційна робота – 77 сторінок, 6 таблиць, 1 рисунок, 63 літературних посилання. Об’єкт дослідження – розвиток рухових здібностей у дітей дошкільного віку. Мета роботи – довести вплив занять з спортивної гімнастики на розвиток рухових здібностей хлопчиків 5-6 років. Методи дослідження – теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичних джерел за темою дослідження, педагогічні спостереження, педагогічний експеримент, методи визначення показників фізичної підготовленості хлопчиків 5-6 років; методи математичної статистики. Виявлено значний вплив занять з спортивної гімнастики на рівень розвитку показників рухових здібностей хлопчиків 5-6 років. Найбільший відносний приріст показників у хлопчиків експериментальної групи спостерігався у тестах «Міст» (112,92%), «Нахил вперед» (147,37%), «Піднімання прямих ніг у положення «кута» (85,48%), «Метання тенісних м’ячів в ціль» (88,11%), «Біг у чергуванні з ходьбою» (78,47%), «Згинання та розгинання рук в упорі лежачи» (52,00%). У хлопчиків контрольної групи показники приросту були значно меншими, так, найбільший відносний приріст показників спостерігався у тестах «Нахил вперед» (52,38%), «Міст» (36,36%), «Біг у чергуванні з ходьбою» (38,22%), «Метання тенісних м’ячів в ціль» (22,45%).
EN : Thesis – 77 pages, 6 tables, 1 figure, 63 literary references. The object of the study is the development of motor skills in preschool children. The purpose of the work is to prove the impact of gymnastics classes on the development of motor abilities of boys 5-6 years. Research methods – theoretical analysis and generalization of scientific and methodological sources on the topic of research, pedagogical observations, pedagogical experiment, methods of determining the indicators of physical fitness of boys 5-6 years; methods of mathematical statistics. Significant influence of gymnastics exercises on the level of development of motor performance of boys 5-6 years is revealed. The highest relative increase in boys in the experimental group was observed in the tests «Bridge» (112.92%), «Tilt forward» (147.37%), «Lifting straight legs to the» angle «(85.48%),» Throwing of tennis balls in goal «(88.11%),“ Running in alternation with walking «(78.47%),“ Bending and extending hands with emphasis on lying «(52.00%). The boys of the control group had significantly lower growth rates, so the highest relative increase was observed in the Tilt Forward (52.38%), Bridge (36.36%), and Running on Walk (38, 22%), «Throwing tennis balls at the goal» (22,45%).

Моісєєва В. В. Забезпечення рухової активності дітей старшого дошкільного віку засобами гімнастики : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 012 «Дошкільна освіта» / наук. керівник С. В. Сиваш. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 70 с.
UA : Робота викладена на 70 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 74 джерела. Об’єкт дослідження: процес рухової активності дітей старшого дошкільного віку. Предмет дослідження: вплив гімнастики на формування рухової активності дітей старшого дошкільного віку. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності використання гімнастики як засобу формування рухової активності старших дошкільників. У кваліфікаційній роботі розкрито сутність понять «рухова активність» та «гімнастика»; проаналізовано вплив гімнастики на формування рухової активності старших дошкільників; визначено критерії, показники та рівні рухової активності дітей старшого дошкільного віку; перевірено ефективність впливу гімнастики на підвищення рівнів рухової активності дітей старшого дошкільного віку.
EN : The work is presented on 70 pages of printed text. The list of links includes 74 sources. Object of research: the process of motor activity of older preschool children. Subject of research: the influence of gymnastics on the formation of motor activity of older preschool children. The purpose of the study in the theoretical justification and experimental testing of the effectiveness of the use of gymnastics as a formation of motor activity of older preschoolers. The essence of the concept of "motor activity" and "gymnastics" is revealed in the qualification work; the influence of gymnastics on the formation of motor activity of senior preschoolers is analyzed; criteria, indicators and levels of physical activity of older preschool children are determined; the effectiveness of the influence of gymnastics on increasing the level of motor activity of older preschool children was tested.

В магістерській роботі зроблений аналіз психолого-педагогічних досліджень та розроблено систему роботи з розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку у процесі екологічної освіти. Перевірено ефективність впровадження системи роботи з досліджуваної теми в умовах закладу дошкільної освіти. Результати дослідження становлять наукову, методичну, інформаційну та практичну цінність.
In the master thesis work it is done the analysis of the psychological and pedagogical researches. It is also developed the system of the activities on the development of the creative abilities of the children of the senior preschool age in the process of ecological education. It is checked the efficiency of the introduction system of work on the research topic in the conditions of the institution of the preschool education. The results of this research have scientific, methodological, informational and practical value.

Беккер К. О. Розвиток емоційного інтелекту в дітей старшого дошкільного віку : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 012 «Дошкільна освіта» / наук. керівник Л. М. Шульга. Запоріжжя : ЗНУ, 2022. 76 с.
UA : Робота викладена на 76 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 80 джерел. Мета дослідження: теоретичне обґрунтування, розроблення та експериментальна перевірка запровадженої системи інтерактивних технологій з розвитку емоційного інтелекту дітей старшого дошкільного віку. Об’єкт дослідження:розвиток емоційного інтелекту дітей старшого дошкільного віку. Предмет дослідження:система інтерактивних технологій з розвитку емоційного інтелекту дітей старшого дошкільного віку.У роботі проаналізовано сутність ключових понять дослідження; з’ясовано стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практиці сучасної дошкільної освіти; розроблено критерії та показники, виявлено рівні розвитку емоційного інтелекту в дітей старшого дошкільного віку; теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови з розвитку емоційного інтелекту в дітей старшого дошкільного віку.
EN : The work is presented on 76 pages of printed text. The list of links includes 80 sources. The purpose of the study: theoretical justification, development and experimental verification of the introduced system of interactive technologies for the development of emotional intelligence of older preschool children. Object of research: development of emotional intelligence of older preschool children. Subject of research: the system of interactive technologies for the development of emotional intelligence of older preschool children. The essence of key research concepts is analyzed in the work; the state of the researched problem in the pedagogical theory and practice of modern preschool education is clarified; developed criteria and indicators, identified levels of development of emotional intelligence in older preschool children; theoretically substantiated and experimentally tested pedagogical conditions for the development of emotional intelligence in older preschool children.

Ковшакова Т. В. Методика розвитку зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку у процесі театральної діяльності : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 012 «Дошкільна освіта» / наук. керівник А. Ф. Курінна. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 71 с.
UA : Робота викладена на 71 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 85 джерел. Об’єкт дослідження: процес розвитку зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку. Предмет дослідження: методика розвитку зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку в процесі театральної діяльності. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність методики розвитку зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку в процесі театральної діяльності. У кваліфікаційній роботі з’ясовано сутність та показники розвитку зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку; визначено стан сформованості зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку; розроблено, науково обґрунтовано й експериментально перевірено методику розвитку зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку в процесі театральної діяльності.
EN : The work is presented on 71 pages of printed text. The list of links includes 85 sources. Object of research: the process of developing coherent speech in older preschool children. Subject of research: methods of developing coherent speech of older preschool children in the process of theatrical activities. The purpose of the study: to theoretically substantiate and experimentally test the effectiveness of methods of developing coherent speech of older preschool children in the process of theatrical activities. The essence and indicators of the development of coherent speech of older preschool children are clarified in the qualification work; the state of formation of coherent speech of children of senior preschool age is determined; developed, scientifically substantiated and experimentally tested methods for the development of coherent speech of older preschool children in the process of theatrical activities.

В магістерській роботі розглядається процес розвитку вольових якостей дітей старшого дошкільного віку. Визначено провідну роль розвитку волі дітей старшого дошкільного віку як форму їх особистісного зростання. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови розвитку вольових якостей старших дошкільників в умовах закладу дошкільної освіти.
The master's thesis considers the process of development of volitional qualities of older preschool children. The leading role of development of will of children of senior preschool age as a form of their personal growth is defined. The pedagogical conditions of development of volitional qualities of senior preschoolers in the conditions of preschool education institution are theoretically substantiated and experimentally checked.