Academic literature on the topic 'Старіння матеріалу'

Зберігання мікрофільмів та їх використання мають важливе значення для заощадження інформації: найважливіших технічних, будівельних, історичних, культурних та інших даних. На стан документів негативно впливають режими зберігання, фактори, які діють за межами допустимих умов («оцтовий синдром», біологічна вразливість, «нітратний синдром» та інші), які можуть викликати прискорення їх старіння і передчасне руйнування та загрожують істотним скороченням термінів зберігання архівних документів. У статті використані результати аналізу особливостей, порядку організації заощадження мікрофільмів як архівних документів і причин повної і часткової втрати інформації на них. Результати довгострокового заощадження архівних документів залежать не тільки від режиму зберігання, а й матеріалів з яких зроблена тара. Як матеріали для тари розглядаються пластмаси, метали, картон. Для вирішення актуальної задачі визначення пріоритетності використання різних матеріалів для виготовлення тари для зберігання мікрофільмів показана можливість використання методу аналізу ієрархій. Цей метод відноситься до класу критеріальних і дозволяє більш об’єктивно проводити експертну оцінку. Для оцінки обрані такі критерії: антигрибкові властивості, механічні характеристики і пожежобезпечність, захист від оцтовог о синдрому, вага, вартість коробок.

Розглядається усталена повзучість прямокутної пластинки з боковими виточками. Запропоновано числовий алгоритм розв’язання цієї граничної задачі. Він базується на застосуванні методу скінченних елементів і варіанту теорії старіння (Работнова). З урахуванням подібності ізохронних кривих повзучості матеріалу пластинки гранична задача теорії повзучості зведена до задачі в рамках деформаційної теорії пластичності для певного моменту часу. Лінеаризація рівнянь деформаційної теорії пластичності досягається за допомогою методу змінних параметрів пружності. На кожному кроці методу змінних параметрів пружності застосовується метод скінченних елементів. Як базовий для даного методу обраний ізопараметричний чотирикутний скінченний елемент. Отримані картини напружено-деформованого стану пластинки для різних моментів часу.

Міцністні і втомні властивості є найбільш цінними механічними характеристиками гуми як конструкційного матеріалу. Для практики найцікавіше питання роботоздатності виробу та діапазону зміни його фізико-механічних параметрів при заданих умовах впливу середовища та режиму експлуатації. Інтерес до проблем міцності та втоми гуми в останній час значно зріс у зв’язку з широким впровадженням у практику різних виробів, що несуть великі силові вантажі. Тому вивченню ефектів старіння, втоми та руйнування гум присвячені численні теоретичні та експериментальні дослідження. У виданих останнім часом монографіях підбивається підсумок багаторічних теоретико-експериментальних досліджень проблем міцності полімерних тіл і значна увага в цих роботах приділена гумі. При тривалій дії статичних чи знакозмінних навантажень у гумі можуть накопичуватися незворотні механіко-хімічні зміни. Таке накопичення зазвичай називають втомним процесом або втомою, а руйнування зразка в результаті його дії – втомним руйнуванням. У ході тривалого вивчення цього процесу розроблені для характеристики окремих його елементів специфічні терміни. Так, час роботи деталі від початку експлуатації до виходу з ладу називають довговічністю, витривалістю або терміном служби. Однак у масивних гумових виробах виявити тріщину надзвичайно складно, а після першої видимої тріщини ресурс наробітку деталі досягає 30% і більше загального терміну служби. З урахуванням викладеного вище, визначимо вплив форми імпульсу тиску, що «біжить» з постійною швидкістю, на напружено-деформований стан порожнистого циліндра в межах пружності, так як описані вище елементи трансмісії автомобіля повинні працювати пружно. Для розрахунку втомного руйнування гумових елементів трансмісії приймемо наступні припущення: в матеріалі є велика кількість різних дефектів і недосконалостей структури з різним ступенем небезпеки; із збільшенням об’єму деталі ймовірність наявності небезпечного дефекту зростає; міцність деталі визначається найнебезпечнішим дефектом. У вихідному напруженому матеріалі гумового елементу також існують різні дефекти, що виникають в результаті механічного та теплового впливу або технології виготовлення, недосконалості структури (домішки в навантаженні та інгредієнтах гумової суміші), погане диспергування наповнювача або вулканізація, місця концентрації залишкових напружень і т.п. Такі недосконалості матеріалу є осередками мікротріщин, що дають початок руйнуванню навантаженої деталі. Імовірність розвитку тріщини з найнебезпечнішого дефекту може бути задовільно описана у межах класичної теорії математичної статистики.

Техніко-криміналістичне дослідження документів відрізняється різноманітністю задач, що вирішуються. Для їх вирішення судовим експертом застосовуються різні методи. В експертній практиці нерідко виникає необхідність встановлення первісного змісту реквізитів згаслих документів, в тому числі втрачених при несприятливих умовах зберігання: світла, вологи, температури і т.п. Під дією даних факторів відбувається згасання реквізитів документів. Найбільш часто об'єктами судово-технічної експертизи документів при встановленні слабо видимих реквізитів є:рукописні записи, підписи, відбитки печаток і штампів. Також виникає потреба в оволодінні знаннями основ фізики, хімії та інших наукових дисциплін судовими експертами, методикою дослідження згаслих документів, наявність лабораторних приміщень та навичок для роботи з ветхими документами. В даній роботі охарактеризовано процес старіння документів під впливом різних чинників, проаналізований хімічний склад і фізичні фарбувальної речовини штрихів згаслих текстів, надана загальна характеристика матеріалу для виготовлення паперу та висвітлені методи, які найбільш доцільно застосовувати при встановленні змісту згаслих реквізитів документів.