Academic literature on the topic 'Стереотип мовний'

Звернення до особливостей представлення гендерних стереотипів у субстандарті німецької мови зумовлено антропоцентричними тенденціями сучасної лінгвістики, актуальністю питання співвідношення мови та мислення, проблемами впливу соціальних факторів на мовний код. Чоловічі та жіночі якості та відношення до них у суспільстві знайшли своє відображення у лексичному значенні слова.

Вивчення стереотипів у сучасній лінгвістиці є актуальним для філології. Особливо важливим стає у контексті вивчення українсько-польських взаємозв’язків. Порівняльні аспекти стереотипу чоловіка та жінки в українській та польській мовах є важливими для використання під час вивчення полоністичних дисциплін. Відповідно основними завданнями стала характеристика впливу ментальності та культури на формування мовних стереотипів, з’ясування суті гендерних стереотипів у мовній картині світу, розкриття стереотипу чоловіка та жінки в польській та українській мовах, а також у свідомості українців і поляків у рамках лінгвокультурних відносин.

В час масштабної глобалізації, вивчення національної специфіки того чи іншого народу набуває все більшого значення. Фразеологізми відображають позамовну дійсність, називають предмети та явища навколишнього середовища, фіксують зміст, який стосується умов життя народу – носія тої чи іншої мови, вони є дзеркалом національної культури. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30483

Медведєв А. В. Репрезентація етнічних стереотипів у німецькомовному побутовому анекдоті : кваліфікаціїна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник С. Ю. Вапіров. Заполріжжя : ЗНУ, 2020. 63 с.<br>UA : Магістреська робота: 63 стор., 67 джерел. Об’єктомдослідження є німецький побутовий анекдот етнічної тематики. Метадослідження полягає у вивченні мовних засобів репрезентації регіонального представника у німецькому побутовому анекдоті. Теоретико-методологічні засади: теорія комічного (Л.М. Пєсоріна, І.°Е.°Сніховська) теорія стереотипів (І.Реш, Ю.Є. Прохоров, У. Аммон). Отриманні результати: Анекдот як жанр виконує не тільки викривальну функцію (мається на увазі політичний анекдот), а й розважальну. Анекдот відбиває всі значущі сторони буття суспільства, у ньому вербалізуються найважливіші етнічні та культурні стереотипи. Розглянуті нами стереотипи регіональних пред¬ставників німецько¬мовно¬го етносу, а саме швабів, швейцарців, баварців, австрійців, східних фризів мають лінгвокультурну значущість і не тільки у плані розуміння характеру зазначених регіональних представників, але й у плані вивчення гумористичного сприйняття ними самих та інших етнічних груп. Було з’ясовано, що етнічні стереотипи будуються навколо уявлень про інтелектуальні здібності та риси характеру етнічних груп (останні обумовлюють до того ж поведінку їх представників). Гумористичний ефект/гумористична конотація визначається тематикою, аксіологією, спрямованістю комунікації, зорієнтованої на виявлення невідповідностей або ж алогічних суперечностей у реальному житті, що зумовлюють виникнення сміхового ефекту. Серед найважливіших засобів створення комічного ефекту слід назвати: мовну гру слів або значень (полісемія, омонімія), мовні відхилення на діалектному рівні, антропоніміка, метафоричність, алогізм тощо.

Ященко Ю. М. Стилістика гумору в анекдотах професійної тематики : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник С. Ю. Вапіров. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 62 с.<br>UA : Дипломна робота - 62 стор., 63 джерела. Об’єктом дослідження є німецький побутовий анекдот професійної тематики, а предметом є мовні засоби репрезентації представника певної професії у німецькому побутовому анекдоті. Мета роботи: вивчення мовних засобів репрезентації представника таких професій, як поліцейський, юрист, політик, лікар, програміст, у німецькому побутовому анекдоті. Теоретико-методологічні засади: ключові положення теорії комічного, (М.М. Бахтин, І.Е. Сніховська та ін.), теорії стереотипів (О.В. Бєлова О.В., Е. Бартминський, І. Панасюк) та гумористичного дискурсу (В.І. Карасик, В.В. Химик та ін.). Отримані результати: Розглянуті нами стереотипи пред¬ставників 5 професій, а саме поліцейсь¬кого, юриста, політика, лікаря, програміста мають лінгвокультурну зна¬чущість і не тільки у плані розуміння їх типових характеристик, але й у плані вивчення гумористич¬ного сприйняття їх образів. Більшість визначених нами стереотипних харак¬теристик є негативними. Гумористичний ефект/гумористична конотація визначається тематикою, аксіологією, спрямованістю комунікації, зорієнтованої на виявлення невідпо-відностей або ж алогічних суперечностей у реальному житті, що зумовлю¬ють виникнення сміхового ефекту. Серед найважливіших засобів створення комічного ефекту слід назвати: мовну гру слів або значень (полісемія, омонімія), метафорика, елементи мовного алогізму та чорного гумору (найменування, що викликають первинну реакцію зворотну сміховій) тощо. Ключові слова: побутовий анекдот, стереотип, ефект несподіва-ності, ефект комічного, мовна гра, каламбур.<br>DE : Die vorliegende Diplomarbeit bezieht sich auf die Problematik der Berufsstereotype unter komischem Gesichtswinkel. Die Aktualität des erforschten Themas ist durch ein hohes Interesse der modernen Linguistik zum Phänomen des Komischen, sowie zu komplizierten Prozessen der Stereotypisierung des deutschsprachigen regionalen Vertreters zu erklären. Das läßt sich anhand einer meist standhaften und zugleich flexiblen Gattungen wie der Witz ausführen. Der Witz widerspiegelt die wichtigsten professionelle und kulturelle Stereotype. Die festgestellten und analysierten Vorstellungen der Deutschen über Polizisten, Juristen, Politiker, Ärzte und Programmierer sind nicht nur aus landeskundlicher Sicht wichtig, sondern sie lassen auch die Besonderheiten ihrer komischen Wahrnehmung begreifen. Die meisten erforschten Charakteristika der Berufsvertreter sind negativ. Anhand dieser Stereotype werden solche menschliche Eigenschaften, wie Intelligenz, Charakter charakterisiert. Der Humoreffekt, der in der Witzsituation entsteht, hängt von der Thematik des Witzes, sowie von der Ausrichtung der Kommunikation ab. Die letzte ist auf die Enthüllung der alogischen Widersprüche orientiert. Unter den wichtigsten Mitteln, die für den Humoreffekt dienen, ist das Wortspiel zu nennen, das auf der Polysemie oder Homonymie gründet. Das Wortspiel kann nicht nut auf der lexikalischen Ebene zum Vorschein kommen, es kann auch phonetischgraphischen und morphologische Natur haben. Die Abweichungen auf der dialektalen Ebene, Antroponymik sind im Witz auch von Bedeutung.

Кузьменко Д. К. Негативні етнономінації як маркери мови ворожнечі та їх відтворення при перекладі українською мовою (на матеріалі американського варіанту англійської мови) : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 «Філологія» / наук. керівник С. І. Прус. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 62 с.<br>UA : Дипломна робота – 62 стор., 58 джерела. Об’єкт дослідження: маркери мови ворожнечі, як негативно забарвлені етнономінації на позначення представників «чужих» спільнот, які проживають на території Америки. Мета роботи: комплексне вивчення феномену «мова ворожнечі», її чинників та маркерів та особливостях їх перекладу українською мовою. Теоретико-методологічні засади: ключові положення про «мову ворожнечі», сформульовані та досліджені науковцями, як в зарубіжній (Lewis I., Herbert C., Walker S.) так і в вітчизняній науці (Дубровский Д., Акифьева Р., Грищенко А. И., Байбурін А. К., Березович Е. Л., Голубовська І. О., Додонов Р. О., Зацний Ю. А., Юнацька Г. Б.), Питання, пов’язані з даною проблемою, розглянуті в соціолінгвістичному і в лінгвістичних руслах. Отримані результати: в ХХ-ХХI ст. в світі посилилися міжетнічні конфлікти, що в свою чергу, зумовило зростання інтересу науковців (соціологів, етнологів, психологів) до феномену мови ворожнечі. Під мовою ворожнечі (англ. “hate speech” або “political incorrectness”) в широкому смислі розуміється, будь - яке самовираження з елементами заперечення принципу рівності всіх людей у правах. Співіснування та взаємодія різних етнокультурних спільнот на рубежі XX-XXI століть спричинило те, що практично не залишилося монокультурних співтовариств, навіть ті нечисленні, які збереглися, лише умовно можна назвати монокультурною. В світлі змін, що відбуваються на світовій арені, відзначається також зростання інтересу до проблеми ідентифікації та самоідентифікації, прагнення етносів зберегти свою самобутність, підкреслити унікальність своєї культури та світосприйняття. На перший погляд ці проблеми здаються зовсім не пов’язані одна з іншою, але це не так, оскільки мова завжди тонко реагує на зміни в житті суспільства та переосмислення багатьох сторін його життя неминуче призводить до відображення цих змін у мові. Одним з найважливіших мовних засобів формування мови ворожнечі є лексика. Безсумнівно, до найбільш значущих ознак мови ворожнечі відносяться такі лексичні одиниці, які відображають релевантність для мовців опозиції «свій – чужий». Головними екстралінгвістичними чинниками мови ворожнечі в номінаціях етнічної приналежності виступають саме стереотипи та базова фундаментальна опозиція людської свідомості «свій – чужий». Опозиція «свій – чужий», є одним з фундаментальних базових протиставлень людської свідомості і тому здавна привертала увагу вчених. Наступним фактором функціонування одиниць мови ворожнечі виступає стереотип або етностереотип. Для нашого дослідження є доцільними саме етноніми з негативною конотацією, які і слугують маркерами мови ворожнечі. Переклад негативно забарвлених етнономінацій можна ототожнювати з перекладом сленгу, так як це дуже схожі поняття та НЗЕ з одного боку є складовою сленгової системи. При перекладі одиниць з експресивною номінацією потрібно враховувати такі види перекладацьких трансформацій: калька, лексико-семантична заміна, генералізація, транскрипція та транслітерація. При перекладі НЗЕ або сленгу на українську мову обов’язково виконується тільки одна задача – знайти еквівалент денотативного значення одиниці сленгу. Згідно досліджень, американські негативно забарвлені етнономінації є невід’ємною частиною щоденного життя сучасних американців, підтримуючи расизм та дискримінацію, незважаючи на політкоректність, що широко пропагується. У створенні й розповсюдженні нових негативно забарвлених етнономінацій велику роль відіграють ЗМІ та літературні твори. Оскільки НЗЕ володіють різноманітним емоційним забарвленням та мають пейоративний відтінок, то їхніми основними соціопрагматичними функціями є нанесення образів, дегуманізація та актуалізація негативних якостей етносу, що стереотипізується.<br>EN : The paper focuses on the study of “hate speech” phenomenon and functioning of name, denoting different ethnic groups in present American English. The actuality of the problem, which led to the choice of the research topic, is in the fact that the problem of "hate speech" is quite new, especially in Ukrainian science world. It is the fact that there is not enough research in this field in Ukraine. We analyzed the phenomenon of hate speech, comparing this with political correctness, also due to elaboration of the extralinguistic factors. We discovered that the phenomenon of “hate speech” is linked with political correctness. That is why, in our opinion, it would be appropriate to simultaneously consider two phenomena - political correctness and hate speech. The extralinguistic factors are presented through the main opposition of the human consciousness – “domestic-foreign” and stereotypes. Opposition “domesticforeign” is one of the fundamental basic oppositions of human consciousness and therefore has long attracted the attention of scientists. Throughout the history of scientific research, this opposition has been the subject of research in various sciences: philosophy, psychology, sociology. The concept of stereotype in modern humanities is interdisciplinary. Initially developed on the basis of sociology and social psychology, the concept of stereotype later became the subject of analysis of such sciences as ethnology, history, philosophy, cognitive linguistics, ethnolinguistics and psychology. We analyzed the causes of ethnophaulisms appearance, and the main methods of translation. The translation of ethnopholisms can be equated with the translation of slang, as these are very similar concepts and ethnic slurs on the one hand are part of the slang system. We presented the results of ethnophaulisms translation or so-called ethnic slurs from American English into Ukrainian.