To see the other types of publications on this topic, follow the link: Страхова справа.
Journal articles on the topic 'Страхова справа'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 35 journal articles for your research on the topic 'Страхова справа.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Толстов, Р. Д. "Страхова справа і страховий ринок Росії та України (ХІХ - початок ХХ ст.)". Історія народного господарства та економічної думки України, Вип. 37/38 (2005): 160–69.
Find full text
2
РАДЗИВІЛЮК, ВАЛЕРІЯ. "Процедура банкрутства страховиків в Україні". Право України, № 2021/07 (2021): 100. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-07-100.
Full textAbstract:
Стабільний страховий ринок є необхідною передумовою сталого економічного розвитку України, підвищення її інвестиційної привабливості, однією з найважливіших складових фінансової безпеки держави, без якої неможливо забезпечити розвиток будь-якої країни, безпечне функціонування суб’єктів господарювання, убезпечення різних сфер їхньої життєдіяльності. В Україні, як і в багатьох країнах світу, страхові компанії є досить потужними учасниками ринку фінансових послуг, які відіграють ключову роль у впровадженні економічної і соціальної політики, у прискоренні економічних перетворень. Проте не слід залишати поза увагою ту обставину, що страхова діяльність є високо ризиковою і завжди існує небезпека, особливо в період загострення світової фінансово-економічної кризи, через банкрутство однієї страхової компанії спричинити ланцюгову реакцію банкрутств інших страховиків (перестраховиків, страхових посередників) аж до системної кризи на ринку фінансових послуг загалом. З огляду на це у багатьох країнах світу правова регламентація відносин неплатоспроможності страховиків, щодо яких застосовуються судові процедури банкрутства (неспроможності), конкурсу має на меті запобігання зазначеним негативним наслідкам і збереження активів страхових компаній. Певним чином зазначена тенденція прослідковується у законодавстві про банкрутство в Україні. Мета статті – виявити специфіку провадження у стравах про банкрутство, де боржником (банкрутом) виступає страховик; проаналізувати особливості судових процедур банкрутства, що можуть бути застосовані до страховика; сформулювати пропозиції щодо вдосконалення законодавства України про банкрутство в частині проблем, які досліджуються. Встановлено, що з ухваленням Кодексу України з процедур банкрутства правова регламентація відносин, пов’язаних із неплатоспроможністю, банкрутством страховика не зазнала суттєвих змін. У зв’язку з цим актуальною є відповідь на запитання, чи міститься у нормах новітнього законодавства про банкрутство достатньо положень, що можуть сприяти вирішанню проблеми, які виникають у зв’язку та внаслідок із неплатоспроможністю таких боржників. Авторка доходить висновку, що зокрема: своєрідність справ про банкрутство страховиків пов’язана з тим, що вони “обтяжені” специфікою правового статусу суб’єкта таких процедур; законодавством про банкрутство передбачена можливість застосування до страховиків процедур відновлення платоспроможності; до специфічних правових наслідків відкриття ліквідаційної процедури та визнання боржника-страховика банкрутом належить припинення всіх договорів страхування, продаж єдиного майнового комплексу; характерною рисою законодавств про банкрутство (неспроможність), конкурсного законодавства різних країн є те, що вони засновані на неоднакових підходах до правового регулювання процесуальних відносин банкрутства страховиків.
3
КЛАПКІВ, Ю. М., В. С. СВІРСЬКИЙ та М. В. ФІГУРКА. "ДО ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ РИНКУ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ". REVIEW OF TRANSPORT ECONOMICS AND MANAGEMENT, № 5 (21) (17 червня 2021): 125–33. http://dx.doi.org/10.15802/rtem2021/243654.
Full textAbstract:
Мета. Розробка нових підходів до обґрунтування теоретико-методологічних засад формування ринку страхових послуг. Методологічну основа: діалектичні, гносеологічні й логічні методи, системно-функціональний метод та метод компаративістики при обґрунтуванні категоріально-понятійного апарату дослідження. Результати. Здійснено обґрунтування економічної природи страхової справи та визначення ознак страхової послуги у страховій системі, розкриття сутності та функціонального призначення ринку страхових послуг. Виділено основоположні принципи формування ринку страхових послуг, серед яких: конкурентність; вільний вибір страхувальником страховика; страховий ризик; страховий інтерес; принцип максимальної сумлінності; відшкодування в межах реально завданих збитків; франшиза; суброгація; контрибуція; співстрахування і перестрахування; диверсифікація. Окреслено функції ринку страхових послуг, що дозволило визначити його іманентні властивості. Виділено канали дистрибуції страхових послуг. Обґрунтовано, що сучасну концепцію інституціонального розвитку ринку страхових послуг України мають визначати поширення нових продуктів і видів страхування, в основі яких лежать технологічні та фінансові інновації. Наукова новизна. Запропоновано комплексний підхід до формування теоретичної концептуалізації ринку страхових послуг з урахуванням гносеологічних і емпіричних методів дослідження його сутності, як: складової фінансового сектору економіки з більшістю властивих йому характеристик, функцій і принципів; економічного простору, в якому взаємодіють інституційні одиниці з реалізації послуг страхування; сукупності упорядкованих грошових потоків між суб’єктами ринку страхових послуг на принципово нових засадах інноваційного поступу; результату гармонізації соціально-економічного, фінансово-гарантованого та життєво-безпекового аспектів взаємодії суб’єктів страхування. Практична значимість. Дослідження теоретико-методологічних та методичних аспектів формування ринку страхових послуг є основою для системного вирішення практичних проблем у даній сфері, розробки та вжиття заходів, спрямованих на досягнення прискореного поступального формування ринку страхових послуг для забезпечення соціально-економічного зростання.
4
Дума, Володимир. "СТРАХОВА ДІЯЛЬНІСТЬ В УМОВАХ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ: ПРАВОВІ ПІДСТАВИ Й ПРАКТИЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ". Scientific works of National Aviation University. Series: Law Journal "Air and Space Law" 2, № 63 (2022): 160–66. http://dx.doi.org/10.18372/2307-9061.63.16724.
Full textAbstract:
Мета: дослідити особливсті правого регулювання страхової діяльності в Україні за умов воєнного стану із визначенням перспектив національного страхування. Методи дослідження: використано загально-теоретичні і аналітичні (логіко-семантичний, порівняльно-правовий, аналіз та узагальнення) методи у поєднанні з комплексним підходом. Результати: на теоретичному рівні дослідження встановлено, що страхова діяльність в Україні є можливою, адже ґрунтується на нормах національного страхового права, що у своєму розвитку у довоєнний період пройшло складний шлях, але забезпечило надійний правовий супровід страховій діяльності навіть за умов воєнного стану. Крім того, встановлено, що незважаючи на воєнний стан, є можливість для подальшого розвитку страхування, зокрема як інвестиційного засобу. Перспективним виглядає залучення інвестиційних можливостей страхових копаній для відновлення національної мережі медичних та аптечних закладів, зруйнованих війною. Обґрунтовано думку, що держава може запровадити нові державні цінні папери, орієнтуючись на, в тому числі, страхових інвесторів, кошти від яких спрямовуватиме цільовим способом на відновлення національної системи охорони здоров’я. Обговорення: російська агресія проти України призвела до масштабних втрат національної економіки. Її відновлення є нагальним завданням вже сьогодні, попри воєнний стан. З іншого боку, обов’язком держави є забезпечення прав і свобод людини і громадянина, зокрема щодо охорони здоров’я. Реалізація вказаного права зажди була витратною справою, а в ситуації війни і руйнації сотень закладів охорони здоров’я – кратно ускладнилася. Вирішення відповідних проблем лише коштом держави неможливе, отож логічно залучити інвестиційні можливості приватних інвесторів, зокрема страхових компаній. Цьому сприяє напрацьоване національне страхове законодавство, що дозволяє страховикам працювати навіть в умовах війни.
5
Татарин, Наталія, та Катерина Підручняк. "ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ В УКРАЇНІ". Молодий вчений, № 5 (105) (31 травня 2022): 30–35. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-5-105-6.
Full textAbstract:
У статті розглянуто особливості фінансової діяльності страхових компаній в Україні на сучасному етапі. Здійснено структурно-динамічний аналіз доходів та витрат страхових компаній України протягом останніх років. Проведено аналіз обсягів фінансових результатів в розрізі видів діяльності страховика. Досліджено взаємозв’язок динаміки кількості страхових компаній та обсягу чистого прибутку страховика протягом останніх років. Крім того розглянуто динаміку сплати податку на прибуток страховими компаніями України. Виділено вітчизняні умови діяльності страховиків, за рахунок яких ускладнюється функціонування страхових компаній. Проаналізувавши особливості фінансової діяльності страхових компаній та стан страхової справи в Україні, визначено проблеми даного напряму та запропоновані перспективні шляхи вирішення цих проблем.
6
Ilienko, Andrii, та Ludmyla Runovska. "ЧИСЕЛЬНИЙ АЛГОРИТМ ДЛЯ ЗНАХОДЖЕННЯ ЙМОВІРНОСТІ ВИРОДЖЕННЯ В МОДЕЛІ КРАМЕРА-ЛУНДБЕРГА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 3(13) (2018): 105–13. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-3(13)-105-113.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Останнім часом стрімко зростає інтерес до комп’ютерних технологій прогнозування у страховій справі. Таке прогнозування може бути використано, зокрема, для визначення цінової політики страхових компаній. Постановка проблеми. Наразі виникає необхідність розробки простих та точних чисельних алгоритмів оцінювання ймовірності банкрутства, які можуть бути ефективно реалізовані комп’ютерними програмними засобами. Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні накопичений великий інструментарій чисельних методів оцінювання різних характеристик процесу страхового ризику – ймовірностей банкрутства на скінченному та нескінченному часових горизонтах, математичного сподівання та дисперсії часу банкрутства тощо. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Наявні методи або є занадто складними в реалізації, або демонструють недостатню точність оцінювання. Постановка завдання. Розробка чисельного алгоритму, що уточнює класичну апроксимацію де Вілдера для оцінювання ймовірності банкрутства на нескінченному часовому горизонті у страховій моделі Крамера-Лундберга, а також дослідження точності роботи цього алгоритму на основі формули Беєкмана. Виклад основного матеріалу. У статті розроблено новий метод наближеного знаходження ймовірності виродження процесу страхового ризику Крамера-Лундберга на нескінченному часовому горизонті. Цей метод уточнює апроксимацію, запропоновану Ф. де Вілдером, шляхом заміни еталонного експоненціального розподілу страхових виплат на суміш двох експоненціальних. Комп’ютерне моделювання показує істотно вищу точність запропонованого алгоритму в порівнянні з підходом де Вілдера. Висновки відповідно до статті. Запропонований у роботі алгоритм дозволяє оцінювати ймовірність банкрутства страхової компанії в моделі Крамера-Лундберга. Метод заснований на заміні процесу страхового ризику іншим процесом ризику, для якого страхові виплати розподілені за законом, що є сумішшю двох експоненціальних розподілів. Перевагою розробленого методу є його істотно вища точність у порівнянні з апроксимацією де Вілдера. Особливостями методу є вища складність реалізації внаслідок необхідності наближеного розв’язання системи нелінійних рівнянь, а також те, що ця система має придатні розв’язки не для будь-якого розподілу страхових виплат.
7
Коваленко, Юлія. "Допоміжні фінансові корпорації на ринку цінних паперів України". Acta Academiae Beregsasiensis. Economics, № 2 (22 грудня 2022): 117–29. http://dx.doi.org/10.58423/2786-6742/2022-2-117-129.
Full textAbstract:
Сектор фінансових корпорацій (фінансовий сектор) визначено як сукупність фінансових посередників, допоміжних фінансових корпорацій та інших фінансових корпорацій, специфіка яких полягає в тому, що вони провадять фінансову та страхову діяльність відповідно до чинного законодавства, а також некомерційних організацій, які пов'язані з цими інституційними одиницями. Доведено, що в Україні відсутня більшість фінансових інститутів, що працюють на зарубіжних ринках і входять до складу сектору фінансових корпорацій. Національні та міжнародні класифікатори дали змогу включити до національного сектора фінансових корпорацій: 1) фінансові посередники (Національний банк України, інші депозитні корпорації; інститути спільного інвестування; інші фінансові посередники, крім страхових компаній і недержавних пенсійних фондів; страхові компанії; недержавні пенсійні фонди); 2) допоміжні фінансові корпорації та некомерційні організації (у сфері ринку цінних паперів, страхування та недержавного пенсійного забезпечення, інформаційних послуг); 3) інші фінансові корпорації, які є кептивними фінансовими установами. Всебічно досліджено сутність та види професійної діяльності на ринку цінних паперів, куди було віднесено такі діяльність з торгівлі фінансовими інструментами, діяльність з організації торгівлі фінансовими інструментами, клірингову діяльність; депозитарну діяльність, діяльність з управління активами інституційних інвесторів, діяльність з управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю, а також діяльність з адміністрування недержавних пенсійних фондів. Допоміжні фінансові корпорації на ринку цінних паперів визначено як інституційні одиниці, що функціонують в організаційно-правовій формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, провадять професійну діяльність на цьому ринку, зайняті його обслуговуванням, але не набувають у власність фінансових активів і зобов'язань, з якими вони мають справу. Підходи до сутності та структури допоміжних фінансових корпорацій на ринку цінних паперів можуть істотно різнитися залежно від економік, наукових шкіл тощо, проте мають відповідати сучасним реаліям розвитку ринку.
8
Осадець, С. "Напрями модернізації страхової справи". Страхова справа, № 2 (46) (2012): 13–17.
Find full text
9
Stripko, M. "ВИЯВЛЕННЯ НЕЗАКОННИХ ОПЕРАЦІЙ ТА ЗЛОВЖИВАННЯ У СТРАХОВИХ ВІДНОСИНАХ". Juridical science 2, № 5(107) (2020): 146–50. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-107-5-2.18.
Full textAbstract:
У статті досліджуються протиправні механізми, які можуть існувати на українському страховому ринку та наносити шкоду економічному потенціалу України. Визначаються типові ознаки характерні механізмам, пропонуються шляхи їх запобігання, викладаються основні шляхи протидії. В статье исследуются противоправные механизмы, которые могут существовать на украинском страховом рынке и причинять вред экономическому потенциалу Украины. Определяются типичные признаки характерные механизмам, предлагаются пути их предотвращения, представляются основные пути противодействия. Наголошено, що за попередньо досягнутою домовленістю між учасниками, укладалися договори страхування, настання страхових випадків за якими неможливе (наприклад: падіння літака у визначену будівлю, пожежа у приміщенні обладнаному сучасною протипожежною системою тощо), а в подальшому ці ризики перестраховувалися у підконтрольних страхових компаніях, більшість з яких за кордоном. Після цього отримані кошти переказувались на рахунки підприємств з ознаками фіктивності та обготівковувались, а кошти розподілялись між учасниками схеми. Зокрема, цей механізм дозволяє привласнювати кошти держпідприємств та уникати оподаткування приватним підприємствам. Зроблено висновок, що рівень фінансової безпеки страхового ринку визначається тим, наскільки ефективно його суб’єкти можуть протистояти наявним та потенційним загрозам та усувати негативні фактори впливу на функціонування страхового ринку. Значна частина представників страхового ринку зареєстрована у м. Києві та Київській області. Оперативно-розшукова діяльність по лінії захисту фінансових установ небанківського типу (зокрема, страхових) Київського регіону протягом 2019 року здійснювалась за визначеними пріоритетними та функціональними завданнями: захист інтересів держави у фінансово-економічній сфері, виявлення злочинів, що сприяють «тінізації» національної економіки та забезпечення контролю за додержанням законодавства у сфері валютного регулювання, протидія витоку капіталів за межі держави, вжиття заходів щодо повернення в Україну валютних цінностей, в частині діяльності та з позицій страхових компаній. Заходи попередження та протидії найбільш доцільно проводити в рамках контррозвідувальних та оперативних справ, обов’язково поєднуючи їх разом із проведенням оперативно-технічних заходів.
10
Ільченко, А. В. "Особливості позовів у цивільних справах, що виникають із страхових правовідносин". Цивілістична процесуальна думка, № 1 (2015): 31–34.
Find full text
11
Лашкун, Олександра Сергіївна. "Особливості страхів у дітей молодшого шкільного віку". Актуальні проблеми психології в закладах освіти 7 (25 червня 2022): 115–19. http://dx.doi.org/10.31812/psychology.v7i.7268.
Full textAbstract:
У статті зроблена спроба вивчення поняття «страх». Проаналізовані класифікації страхів за різними ознаками. Експериментально виявлені поширені страхи серед дітей молодшого шкільного віку: страх смерті, покарання, фізичного пошкодження.
12
Внукова, Н. "Забезпечення якості освітніх послуг для підготовки фахівців страхової справи у контексті Болонського процесу". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, вип. 94/95 (2007): 10–13.
Find full text
13
Внукова, Н. "Забезпечення якості освітніх послуг для підготовки фахівців страхової справи у контексті Болонського процесу". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, вип. 94/95 (2007): 10–13.
Find full text
14
Внукова, Н. "Забезпечення якості освітніх послуг для підготовки фахівців страхової справи у контексті Болонського процесу". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, вип. 94/95 (2007): 10–13.
Find full text
15
Зайцева, А. С. "ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ, ФОРМИ ТА ОСНОВНИХ ІНСТРУМЕНТІВ ВЕНЧУРНОГО ІНВЕСТУВАННЯ". Вісник економіки транспорту і промисловості, № 72-73 (30 березня 2021): 189–96. http://dx.doi.org/10.18664/btie.72-73.280338.
Full textAbstract:
У статті здійснена спроба узагальнити поняття та значення венчурного інвестування; виявити основні функції та інструменти венчурного інвестування. Актуальність даної теми статті полягає у тому, що попит на венчурний капітал створюють підприємці, які шукають капітал, необхідний для фінансування створення підприємств або розширення діяльності вже існуючих підприємств на початкових стадіях розвитку. У статті доведено, що пропозиція венчурного капіталу забезпечує широке коло інвесторів різного профілю – приватні особи, корпорації, банки, страхові компанії, пенсійні фонди, інвестиційні фонди, держава тощо. Важливу роль на ринку виконують посередники – венчурні фірми, які залучають капітал від інших інвесторів та формують венчурні фонди, які безпосередньо інвестують у підприємства.
16
Степанова, М. Н. "МЕТОДИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ПРОГНОЗИРОВАНИЯ СПРОСА НА СТРАХОВЫЕ ПРОДУКТЫ С ПОКРЫТИЕМ НА СЛУЧАЙ ПОТЕРИ РАБОТЫ". Вестник Бурятского государственного университета. Экономика и менеджмент 182, № 4 (2024): 125–33. https://doi.org/10.18101/2304-4446-2024-4-125-133.
Full text
17
КАРАВАЄВ, Тарас. "Прогнозування вартості історичної холодної зброї". International scientific-practical journal "Commodities and markets" 47, № 3 (2023): 111–24. http://dx.doi.org/10.31617/2.2023(47)08.
Full textAbstract:
Питання оцінки пам’яток культури, в тому числі оцінки втрат, завданих українським музеям, архівам, фондам та приватним колекціонерам внаслідок військової агресії рф, є актуальним і вкрай важливим для власників та розпорядників. Воно пов’язане з необхідністю визначення оцінної вартості в численних судових справах про втрачене, пошкоджене чи викрадене майно, а також правомірності передання майнових прав та визначення страхових сум. Для товарознавчої оцінки професійним оцінювачам, судовим експертам потрібні об’єктивні, уніфіковані та комп’ютеризовані методи розпізнавання культурних пам’яток, зокрема холодної зброї, для їх подальшої оцінки. Це дає змогу використати наявні інформаційні джерела і спеціалізовані бази даних для виявлення й оцінки спорідненості об’єктів експертизи, прорахувати приблизну оцінну вартість зразків холодної зброї. Актуальності набуває розроблення спеціалізованого алгоритму визначання вартості втрачених та знищених культурних цінностей, зокрема і холодної зброї. Оскільки експертам і колекціонерам важко сформувати вартість лотів з урахуванням постійної зміни та безсистемності інформації про антикварну холодну зброю, завданням дослідження є удосконалення методики, що принаймні частково розв’яже описану вище проблему. Результатом проведеного дослідження є удосконалена методика з проведення оцінки холодної зброї, яка значно спростить процедури оцінювання лотів аукціонів та предметів музейних і приватних колекцій.
18
Капітанець, Світлана, Олександр Фрадинський та Наталія Шкуренко. "БОРГ ТА МЕХАНІЗМ ГАРАНТУВАННЯ ЙОГО ПОГАШЕННЯ В РАМКАХ КОНВЕНЦІЇ ПРО ПРОЦЕДУРУ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ". Сталий розвиток економіки, № 1(46) (30 серпня 2023): 64–70. http://dx.doi.org/10.32782/2308-1988/2023-46-8.
Full textAbstract:
У статті розкрито сутність і природу боргу, що виникає під час здійснення операцій процедури спільного транзиту. Вивчено причини виникнення боргу та особливості ідентифікації боржника. Також досліджено механізм забезпечення сплати (гарантій) боргу. З’ясовано, що механізм гарантування сплати боргу, який може виникнути під час здійснення операцій спільного транзиту врегульований Конвенцією про процедуру спільного транзиту від 25 травня 1987 року. У його основу покладено принцип страхування, за яким ризики несплати митних платежів та погашення боргу бере на себе третя сторона – гарант. На даний час в Україні є 14 таких вітчизняних гарантів – 8 страхових компаній та 6 банківських установ. Основу їх діяльності із забезпечення операцій із процедури спільного транзиту складає надання індивідуальних та загальних ліцензій, які мають характерні особливості застосування, прописані у міжнародних та вітчизняних нормативно-правових актах. В науковому плані набули подальшого розвитку дослідження теоретичних аспектів вивчення поняття боргу в митній справі та вивчення процесів щодо його погашення в процесі здійснення процедури спільного транзиту. В контексті практичного підходу, отримані результати можуть бути використані в процесі напрацювання пропозицій щодо концептуальних напрямів спрощення митних процедур і сплати митних платежів в Україні.
19
Зуенкова, Ю. А., А. И. Корнева, and Д. А. Болдырева. "Demand for voluntary medical insurance (VMI) services among students." Вестник МИРБИС, no. 2(38) (July 26, 2024): 165–71. http://dx.doi.org/10.25634/mirbis.2024.2.19.
Full textAbstract:
Актуальность исследования обусловлена снижением спроса на услуги ДМС-страхования среди частных клиентов в результате снижение платежеспособного спроса. В статье приводятся результаты исследования спроса на услуги ДМС-страхования среди студентов. Ранее исследования спроса среди российских студентов не проводилось. В результате анкетирования и проведения фокус групп среди студентов ведущих вузов г. Москвы получены данные о востребованности услуг ДМС-страхования среди российских и иностранных студентов. Материалы статьи представляют практическую ценность для страховых компаний, медицинских организаций, вузов. The relevance of the study is due to a decrease in demand for VMI insurance services among private clients as a result of a decrease in effective demand. The article presents the results of a study of the demand for VMI insurance services among students. Previously, there was no research on demand among Russian students. As a result of the survey and focus groups among students of leading universities in Moscow, data on the demand for VMI insurance services among Russian and foreign students were obtained. The materials of the article are of practical value for insurance companies, healthcare providers, and universities. Key words: voluntary medical insurance, insurance market, demand, medical insurance, marketing strategy.
20
Вальчук, Олена Іванівна. "ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ: УКРАЇНА – ЛИТОВСЬКА РЕСПУБЛІКА". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 3 (12 листопада 2021): 7–10. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.3.1.
Full textAbstract:
У статті зроблено спробу простежити основні тенденції в розвитку системи пенсійного страхування Литовської Республіки протягом 2004–2021 рр. Схарактеризовано найважливіші зміни на етапі її оновлення. Визначено вектори й пріо- ритети подальшої трансформації з урахуванням економічних, демографічних факторів і технічного складника. Адже пере- завантаження пенсійної системи в Литві – це спроба відповіді на виклики сучасності, які стосуються значної частини розвинених країн. Механізм формування пенсій є досить складним, оскільки потребує врахування багатьох чинників, у тому числі інфляційних процесів. Крім того, важливо виважено підійти до питання ознайомлення населення з наявною проблемою та надати необхідну інформацію для її розв’язання, а також забезпечити адаптаційний перехідний період. Автор у контексті співпраці й взаємодопомоги між Україною та Литовською Республікою розглядає підписання Договору про соціальне забезпечення 23 квітня 2001 р. і наступні дії задля його належної реалізації. У Технічній угоді між Пенсійним фондом України й Службою закордонних виплат Управління фонду державного соціального страху- вання Литовської Республіки сторони визначили порядок призначення, переказу й виплати пенсій, допомоги на похован- ня, а також шаблони формулярів і відомостей, що мають використовуватися із цією метою. Завдяки цьому громадяни України, які проживають у Литві, мають право на призначення та отримання пенсій та інших страхових виплат. Підбиваючи підсумки досліджуваного питання, автор наголошує на спільності в підходах до розв’язання проблеми покращення добробуту осіб пенсійного віку через зміну системи накопичення страхових виплат. Однак акцентує на значному сповільненні виконавчої реалізації поставленого завдання в українському суспільстві й необхідності посилен- ня інформаційної та мотиваційної складових частин.
21
Бжостек-Пшибишевська, Олександра. "ЖАХЛИВІСТЬ ДИВАЦТВА. «МОНСТР» ЯК ПОЛІТИЧНА МЕТАФОРА В НАУКОВО-ФАНТАСТИЧНИХ ФІЛЬМАХ". Culturological Almanac, № 3 (25 грудня 2023): 243–49. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2023.3.34.
Full textAbstract:
Поняття прибульця чи монстра нерозривно пов’язане з поняттям кордону. Для того, щоб визнати щось «своїм», «своїм», «відомим», ви повинні вступити в контакт з чимось іншим, а це означає, що ви повинні перетнути певні культурно санкціоновані кордони. Справа не лише в територіальних кордонах, хоча вони значною мірою сприяють найбільшим потрясінням і змінам у культурі. Межа часто визначається як лінія, де закінчується періодична форма. Його визначають за допомогою протилежних понять, таких як: «наш» проти «їхнього» простору, «свого» проти «чужого», «безпечного» проти «небезпечного», «гармонійно організованого» проти «хаотичного». Кожна культура починається з поділу світу на внутрішній простір («наш») і зовнішній простір («їхній»). Це бінарний розподіл, і його інтерпретація залежить від типології культури. Саме межа дозволяє нам зрозуміти, що належить одному світу, а що – іншому. Завдяки цьому ми можемо визначити те, що є знайомим і безпечним, і протиставити це тому, що є дивним і наповнює нас страхом. Як зазначає Вальденфельс у своїй книзі «Топографія іншого», «ви не можете мати власне без іншого». Чужинець – це наше дзеркало, на якому ми можемо визначити чи навіть пізнати й назвати власну суб’єктивність. Процес самопізнання не може відбуватися без попереднього контакту з іншими. Історичні події нав’язали нам певні шаблони, з якими ми повинні боротися, створюючи нашу реальність. Тому не дивно, що фільми про інопланетян і монстрів стають все більш різноманітними і більше не стосуються лише людських характерів. Тим не менш, більшість із них усе ще базуються на історії та позитивно чи негативно стосуються расистської ідеології (можна згадати один із перших таких фільмів, а саме «Народження нації» Девіда Уорка Гріффіта 1915 року). Усі ці ідеї базуються на одній із фундаментальних первинних рис, якою є страх. Не інакше і в науково-фантастичному фільмі «Монстри» (2010), проаналізованому в статті, реж. Гарет Едвардс.
22
Рудоманенко, Ю. В. "СПІВВІДНОШЕННЯ РІВНІВ ПРОКРАСТИНАЦІЇ ТА ПОСТТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ ОСОБИСТОСТІ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 2 (3 липня 2024): 31–35. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.2.6.
Full textAbstract:
У статті розглянуто наукові підходи щодо феномену прокрастинації та психічної травмованості особистості, а також викладено емпіричне дослідження з означених питань. Надано визначення феномену: «прокрастинація – це завжди ірраціональне відтермінування важливих рішень з супутнім відчуттям емоційного дискомфорту». Виокремлено суттєві ознаки прокрастинації: проблеми з відчуттям часу; не розумінням щодо власних планів чи цінностей; відчуття фрустрації, пригніченості; наявність страхів невдачі, успіху або втрати контролю; низька самооцінка та не впевненість у собі; зв’язок з психічної травмою в дитинстві; ослаблення здатності до прийняття вольових рішень; травмуючий життєвий досвід; дистрес; неефективні копінг-стратегії; порушення саморегуляції та соціальної адаптації; недостатні навички комунікації; помилкові базові переконання та високий рівень напруги; безпорадність; негативні наслідки у вигляді емоційного страждання від невиконаних зобов’язань, зіпсованих відносин, матеріальних збитків тощо. Зазначено, що в проявах прокрастинації та ПТСР, за результатами теоретичного дослідження, значно знижується здатність особистості приймати важливі рішення і виконувати діяльність, спостерігається підвищений рівень тривожності та знижений рівень комунікації, має місце зниження адаптації та адаптивних ресурсів особистості. Проведено емпіричне дослідження та встановлені значущі зв’язки між показниками шкал Місісіпської шкали оцінювання посттравматичного стресового розладу та загального рівня прокрастинації особистості. Показники означених шкал мають значущий додатній зв’язок на рівні 0,01%. Зроблено висновки: при проявах прокрастинації та ПТСР значно знижується здатність особистості приймати важливі рішення і виконувати діяльність, спостерігається підвищений рівень тривожності та знижений рівень комунікації. Прояви ПТСР, які виникають в результаті одиничної або повторюваної психотравмуючої події, тобто психічної травмованості особистості, призводять до збільшення частоти відкладання або відмови від прийняття важливих рішень та виконання справ. Прояви ж прокрастинації підвищують ризик виникнення ПТСР.
23
Пахомова, Світлана. "ПРИЧИНИ ВІДСУТНОСТІ ІМЕНІ ЖІНКИ В ДАВНЬОРУСЬКІЙ АНТРОПОНІМНІЙ ФОРМУЛІ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, № 45 (2021): 354–62. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2021.1.(45).354-362.
Full textAbstract:
Специфічні гендерні ролі в суспільстві упродовж тривалої історії супроводжувалися різними способами іменування чоловіків і жінок, однак у численній ономастичній літературі обʼєктом дослідження виступають переважно чоловічі іменування. Мета праці полягає у відтворенні давньої системи іменування східних словʼянок до- монгольського періоду і зʼясуванні причин специфіки жіночої антропоформули. Основними джерелами дослідження обрано літописи, додатковими – графіті та берестяні грамоти, беруться до уваги також екстралінгвальні відомості інших гуманітарних наук. У дослідженні було продемонстровано специфіку ідентифікації східнословʼянських жінок, яка полягала у невживанні її особового імені (відхилення від цього узусу стосувалося дівчат та жінок похилого віку). Дотепер у літературі це явище пояснювалося залежним станом особи. У статті спростовується ця теза і наводяться численні факти (освіта, рівні з чоловіком майнові права, участь у державних справах, регентські функції тощо), які переконують, що жінка в Київській Русі мала достойний правовий статус. Відсутність імені інтерпретуємо як рефлекс табу на жіноче ім’я, що вкладається в систему інших заборон, повʼязаних з язичницьким світоглядом, що впорядковує життя жінки у первісному суспільстві і пояснюються її природними фізіологічними властивостями, незрозумілими для чоловічої частини громади, а через це – уявленнями про те, що жінка дітородного віку якимось чином пов’язана з нечистим світом. Інакшість жінки, безперечно, пов’язана з кров’ю, а відтак – зі страхом смерті. Оскільки особливість жіночої природи виявляється у період статевого дозрівання дівчини, то евфемістична заміна дівочого імені на патронім здається нині цілком імовірною, вона була пов’язана з ритуалом ініціації – входженням в іншу вікову групу. Друга за- міна власної назви була викликана переходом жінки в іншу сім’ю після шлюбу, а складний весільний ритуал, рефлекси якого в різних формах виявляються й дотепер, за своєю структурою відповідав обряду ініціації, в результаті якого жінка діставала іншу власну назву – андронім.
24
Dokashenko, Viktor. "Soviet Trade unions and labor discipline in the political tasks of the khrushchev thaw." Scientific Papers of the Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University. History 36 (July 3, 2022): 226–47. http://dx.doi.org/10.32626/2309-2254.2022-36.226-247.
Full textAbstract:
Метою дослідження є визначення складників політичного впливу про- фесійних спілок на стан дисципліни праці, а також виявлення латентного потенціалу масової організації у створенні сприятливих умов її формування. З огляду на зазначе- не, дослідження здійснюється в параметрах політичної історії. Його методологічною основою є загальноісторичні принципи досліджень, конкретизовані елементами тео- рії соціально-трудових відносин, які охоплюють систему зв’язків трьох його основних суб’єктів: робочої сили, власника засобів виробництва та держави. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в українській історіографії розкривається механізм реалі- зації політичних завдань діяльності наймасовішої організації трудящих, спрямованих на підвищення рівня трудової дисципліни серед робітничого загалу. Робочою гіпоте- зою наукового пошуку є теза про те, що сам факт силового запровадження державної форми власності на засоби виробництва не може бути гарантією дотримання належ- ного рівня дисципліни праці. Останнє, відповідно до настанов нової влади, вимагало утримання розгалуженої мережі профспілкової бюрократії, яка комплексом економіч- них та позаекономічних засобів, власне, й забезпечувала дисципліну, хоча б наближену до необхідного рівня. Висновки. Проведений аналіз дозволив зробити декілька прикін- цевих висновків. По-перше, в період, що досліджується, була зроблена спроба змістити центр тяжіння в регулюванні дисципліни праці з жорстких державних форм на більш ліберальні, засновані на громадських засадах. По-друге, в постсталінський період масо- ва громадська організація залишила вмонтованою в систему соціального страхуван- ня формулу безперервного стажу, що дозволяло створити латентні, однак ефективні позаекономічні важелі впливу на формування дисципліни. По-третє, професійні спілки в епоху «відлиги» легко перехопили партійну ідею лібералізації спілкової роботи, зали- шивши при цьому незмінною свою політичну сутність, яка наочно засвідчує проблема трудової дисципліни в середині 50-х – 60-х рр. минулого століття.
25
Макарова, Т. М. "БУЛІНГ ЯК ВНУТРІШНЯ МОТИВАЦІЯ ДО САМОСТВЕРДЖЕННЯ: ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ (ЗА ПОВІСТЮ Ю. ЧЕРНІЄНКО «ПОМСТА»)". Nova fìlologìâ, № 93 (17 травня 2024): 101–7. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2024-93-14.
Full textAbstract:
У процесі аналізу повісті Ю. Чернієнко «Помста» було схарактеризовано позицію головної героїні крізь призму світогляду її однокласників і визначено причини внутрішньої мотивації Міри до самоствердження. Дослідниця доходить висновку, що основними передумовами виникнення булінгу у класі та чинниками, які посприяли зміні сприйняття дівчини та зумовили такі негативні наслідки, є: презирство до людей, відсутність власної думки, страх, зміна усвідомлення життєвих цінностей, психологічна травма через спробу зґвалтування, втрата довіри з боку дорослих (як рідних, так і вчителів). Також окреслено процес внутрішньої мотивації Міри та визначено етапи його формування та критерії «інакшості». Головна героїня приходить до розуміння того, що тільки принесенням себе в жертву можна взяти верх над слабшими, бо сучасні підлітки по-іншому не зможуть усвідомити своєї вини. Треба триматися гідно, бо слабких сучасний соціум швидко знищує. Саме в цій рисі характеру Міри простежується філософія конкордизму В. Винниченка «бути чесним із самим собою», навіть якщо цей принцип зумовлений страхом боятися бути собою. Згодом усвідомлення «інакшості» стає особистим імунітетом дівчини та виробляє відчуття гордості в тому, що жертва переросла булерів. Отже, самоствердження Міри проявляється в тому, що дівчина не просто усвідомлює наслідки, обмірковує варіанти завершення конфлікту, а й замість злості вирішує остаточно йти до кінця. Та найважливіше – не помста, а здатність бути собою, сприймати свідомо себе таку як є, й довести масі, що саме вона є жертвою, залежною від соціальних настанов, булінгу. Така модель поведінки Міри демонструє новий неочікуваний процес переродження особистості. Сама ж Ю. Чернієнко в образі головної героїні розкриває здатність жертви долати соціальні стереотипи й доводити іншим свою вищість. Тож спроба змінити цей світ, відверто оцінити свою поведінку й у процесі очного змагання розкрити очі на кожного з однокласників і їх керівників, свідчить про те, що сучасна література є дієвим ресурсним методом боротьби з булінгом, завдяки якому вперше описується не сама проблема, а її витоки.
26
СТЕЧИШИН, АЛЛА, та БОРИС КІНДЮК. "Основні напрями правотворчої діяльності Костя Левицького". Право України, № 2019/06 (2019): 157. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-06-157.
Full textAbstract:
У статті розглянуто основні напрями правотворчої діяльності відомого українського політичного діяча, вченого, доктора права, голови Союзу Українських Адвокатів Польщі, першого Прем’єр-міністра Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) Костя Левицького (1859–1941 рр.). Метою статті є дослідження основних напрямів правотворчої діяльності К. Левицького. Розгляд наукових праць, монографій, книг, статей, брошур дає змогу систематизувати наявні матеріали та виокремити такі напрями: історія держави і права; австрійське цивільно-процесуальне законодавство; правове забезпечення економічної діяльності; підготовка німецько-українського правничого словника; захист прав української мови в Австро-Угорщині та Польщі; історія політичних і правових учень; правовий статус адвокатури у довоєнній Польщі. Дослідження К. Леви цького з історії держави і права присвячені вивченню збірника давньоруського права – “Руської Правди”. Вчений розглядає історію введення до наукового обігу цієї пам’ятки права, знайденої у 1738 р. В. Татіщевим у Літописі Новгородському та виданої у 1767 р. професором А. Шлецером. Австрійське цивільно-процесуальне законодавство потрапило у коло інтересів К. Левицького з низки причин. По-перше, Кодекс мав складну структуру, частини документа приймалися у різні часи, при цьому цивільні правовідносини та пов’язані з ними спори займали провідне місце у судовій практиці, що обумовлено розвитком капіталізму на українських землях. По-друге, Австрійський цивільно-процесуальний кодекс був виданий німецькою мовою і його перекладів українською у той історичний період не існувало. Правове забезпечення економічної діяльності населення Галичини розглядалося у багатьох працях К. Левицького, написаних протягом 30-ти років. Їхньою темою були питання введення нових грошей, шпихлірів та крамниць, господарських спілок, кредитових товариств, порядку отримання ренти, страхових компаній. Учений проводив дослідження цього питання протягом двох історичних етапів: 1) в умовах правової системи Австро-Угорської імперії; 2) польського періоду, коли перебував у Львові в еміграції та займався банківською й адвокатською діяльністю. Питання правничої термінології мали виняткове значення для українського населення через необхідність звернення до вищих органів державної влади Австро-Угорщини, регіональних структур з управління Галичиною та австрійських судів. Цьому питанню К. Левицький присвятив низку статей, виданих у різні історичні періоди, першою з яких стала праця “В справі нашої правничої термінології” 1889 р., де було надано тлумачення найбільш вживаних німецьких юридичних термінів. Захистом української мови К. Левицький займався постійно на всіх етапах свого творчого життя, це був один із пріоритетних напрямів його наукових досліджень. Так, праця “Про права рускої мови” 1896 р. містила, крім текстів, ще й витяги з нормативно-правових актів, які роз’яснювали галицьким українцям їхні права щодо вживання української мови у державних органах, установах, судах. Історія політичних і правових учень була об’єктом наукових розробок ученого, у яких він досліджував процес виникнення та розвитку української держави та права на різних етапах становлення України. Розгляд наукових праць К. Левицького показав наявність широкого спектру досліджень у сфері юриспруденції, до якого, зокрема, входили питання історії держави і права, правове регулювання економічної діяльності, захист української мови, статус адвокатури, підготовка німецько-українського словника та історії політичних і правових учень. Як важливий засіб захисту прав українців К. Левицький використовував адвокатську діяльність шляхом створення адвокатського об’єднання – Союзу Українських Адвокатів, підготовки рекомендацій дій захисту у проведенні політичних процесів, а також порадників для молодих українських юристів.
27
Ліпінська, Алла Володимирівна. "Місце стохастики серед інших дисциплін". New computer technology 5 (6 листопада 2013): 62–63. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.81.
Full textAbstract:
На сучасному етапі зростає увага до стохастичних методів управління якістю продукції, що обумовлено необхідністю навчання елементів стохастики. Якщо спочатку в стохастиці розглядалися розв’язування задач, пов’язаних з азартними іграми і лотереями, то зараз, в міру розвитку природничої і технічної галузі, її предмет стає все ширшим та серйознішим.На думку В.Г. Кременя, “введення стохастичної лінії сприятиме розвитку саме тих якостей мислення, що є необхідними для нормальної соціалізації молоді, у ринкових умовах і відповідає світовим освітнім стандартам” [1].При першому ознайомленні з основними поняттями стохастики необхідно передбачити розумне поєднання життєвого досвіду учнів, строгості і доступності подання навчального матеріалу. При навчанні елементів стохастики доцільно починати з вивчення випадкових подій та їх статистичних ймовірностей, ознайомитися з розподілами статистичних ймовірностей та з їхніми числовими характеристиками. Учитель математики має бути впевненим, що починати ненав’язливе подання стохастичних ідей можна вже у середніх класах загальноосвітньої школи.Сучасне природознавство широко використовує елементи стохастики, як теоретичної основи під час опрацювання результатів спостереження у фізиці, механіці, астрономії, геодезії, медицині, біології, обчислювальній математиці, економіці, статистиці, військовій справі, при виявленні оптимальних каналів зв’язку, на транспорті, у виробництві. У зв’язку з широким розвитком підприємств, що випускають масову продукцію, стохастика використовується не лише для бракування продукції, а й для організації процесу виробництва (статистичний контроль). Сучасний науково-технічний прогрес і суспільство ставлять перед громадськістю країни досить високі вимоги до вміння аналізувати випадкові чинники, оцінювати шанси, висувати гіпотези, прогнозувати розвиток ситуацій і, нарешті, приймати рішення в умовах, які мають стохастичний характер.Відсутність стохастики в шкільному курсі математики перешкоджала формуванню природничого наукового погляду на світ, який абсолютно необхідний будь-якій людині в сучасному суспільстві, незалежно від того, ким вона стане і чим буде займатися в житті.Включення в шкільний курс математики елементів стохастики є одним з найважливіших аспектів модернізації змісту математичної освіти на сучасному етапі, коли в життя стрімко ввійшли референдуми і соціологічні опитування, кредити і страхові поліси, різноманітні банківські нарахування.На вивчення елементів стохастики в школі відводиться занадто мало часу, щоб ґрунтовно оволодіти знаннями й особливо вміннями з цієї теми, тому важливо правильно оцінити, які знання і способи діяльності потрібні сучасній людині у повсякденному житті та діяльності, що з них буде потрібне для вивчення інших предметів, для продовження освіти, для формування різних сторін інтелекту учня.Передбачений програмою обсяг матеріалу з “Елементів стохастики” є недостатнім і, якщо зміст програми не доповнити, то “Елементи стохастики” так і будуть існувати як стороння частина, яка буде тлумачитися як своєрідне продовження комбінаторики.Однією з причин нерозуміння місця елементів стохастики в шкільному курсі математики є недосконалість методичної системи навчання, і в першу чергу однієї з головних складових такої системи – змісту навчання. В основу змісту більшості навчальних посібників і методичних матеріалів покладалося так зване класичне означення ймовірності, що приводить до протиріч і численних некоректностей.У [2] вчителю математики запропоновано, як ввести означення ймовірності події на уроці в процесі вирішення проблем.Остаточно ж стохастика набула статусу математичної дисципліни завдяки аксіоматиці А.М. Колмогорова, з наукових досліджень якого і почала своє існування московська школа теорії ймовірностей. В означеній школі, починаючи з 20-х років ХХ століття, характер досліджень з теорії ймовірностей в багатьох випадках визначається ідеями теорії множин та теорії функції. В результаті цих досліджень виявилося, що між основними поняттями теорії ймовірностей та між основними поняттями теорії множин та теорії функцій можливе встановлення певних аналогій.Аксіоматизація теорії ймовірностей може бути проведена різними способами як у відношенні добору аксіом, так і добору основних понять і основних співвідношень. Якщо переслідувати мету можливої простоти як самої системи аксіом, так і побудови з неї подальшої теорії, то являється найбільш доцільною аксіоматизація понять випадкової події та її ймовірності. Існують також інші системи аксіоматичної побудови теорії ймовірностей, а саме такі, в яких поняття ймовірності не відноситься до числа основних понять, а саме виражається через інші поняття [3].
28
Нельга, Станіслав Павлович. "Внутрішній контроль страховика в умовах трансформаційних змін". Здобутки економіки: перспективи та інновації, № 15 (28 лютого 2025). https://doi.org/10.5281/zenodo.15201928.
Full textAbstract:
<em>У статті досліджено особливості організації внутрішнього контролю в страховій організації. Розглянуто значення внутрішнього контролю як ключового інструменту забезпечення фінансової стабільності та ефективного управління страховою організацією. Проаналізовано та розкрито його сутнісну характеристику, яка зосереджена на ключових аспектах організації та забезпеченні відповідності нормативним вимогам. Зосереджено увагу на інституційних аспектах внутрішнього контролю, його основних функціях, принципах та механізмах впливу на страхову діяльність. На основі практичного досвіду визначено, що для реалізації контрольної функції страховики створюють відділи внутрішнього аудиту, спостережні ради та інші контролюючі органи і самостійно розробляють та впроваджують систему внутрішнього контролю у свою діяльність. Особливу увагу приділено сучасним викликам, пов’язаним із цифровізацією, нормативним регулюванням та управлінням ризиками в страхуванні. Визначено роль внутрішнього контролю у зміцненні конкурентоспроможності страховиків. В умовах стрімких трансформацій змін, внутрішній контроль страховика є важливим інструментом для розвитку пріоритетних напрямів страхової справи. </em><em>Його подальше вдосконалення потребує оновлених системних досліджень, що враховують специфіку страхової діяльності та спрямовані на підвищення ефективності страхового нагляду на макро- та мікрорівнях.</em><em> Дане дослідження базується на нормативно-правових, законодавчих актах, наукових напрацюваннях вітчизняних та зарубіжних фахівців, використовує структурний, узагальнюючий та абстрактно-логічний методи аналізу.</em>
29
Котельницький, Назар Анатолійович. "Політика земського лібералізму північної України у галузі страхування власності населення(70-80рр.ХІХст.)". 30 березня 2025. https://doi.org/10.5281/zenodo.15130184.
Full textAbstract:
<em>У статті висвітлюються головні імперативи політики земського лібералізму північної України у галузі страхування власності населення. Методологія праці ґрунтується на методах аналізу та синтезу, індукції та дедукції, історико-описовому методі, контент-аналізі, проблемно-хронологічному методі. Автор прийшов до висновку про те, що проблеми страхування майна населення займали помітне місце у системі координат соціальної політики земського ліберального руху північної України у 70-80рр. ХІХст. Наприкінці 70рр.ХІХст., у зв’язку з новизною справи, відсутністю сталої системи у сфері, земські ліберали використовували паліативні форми діяльності, оперативно реагуючи на поточні ексцеси та забезпечуючи належним чином виплати компенсацій за збитки власникам майна. Великим досягненням опозиційних аристократів у цей період можна вважати впровадження інституту земських страхових агентів - найманих службовців, які безпосередньо займалися усім комплексом справ у галузі, яка знаходилась у стадії становлення. У 80рр. політика ліберальних земців помітно змінилася. Прогресисти виступали за чітке розмежування компетенції повітових та губернського земств у страховій справі, шляхом розподілу повноважень; зберегли право суміщення посад страхового агента і представника земських установ, що позитивним чином вплинуло на характер відносин з селянським станом, як абсолютної більшості населення. Принципово важливою віхою стало розроблення та затвердження за участю опозиціонерів Статуту земського страхування. Особистими зусиллями представників ліберального нобілітету була затверджена добровільна система земського страхування, як більш демократична, фінансово вигідна та проста в адмініструванні. Ліберальні аристократи докладали зусиль у справі боротьби з проявами службових зловживань та корупції серед посадових осіб страхової системи. У результаті подвижницьких зусиль членів опозиційної аристократичної фронди система страхування на півночі Лівобережної України отримала бажану сталість та почала розвиватися. Яскравим свідченням цього можна вважати укладення страхових угод між Чернігівською губернською земською управою та Дворянським поземельним банком Російської імперії.</em>
30
Юрчик, Ірина. "ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СТРАХОВОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ". Економіка та суспільство, № 55 (26 вересня 2023). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2023-55-53.
Full textAbstract:
Стаття присвячена перспективам розвитку корпоративної соціальної відповідальності страхового бізнесу в Україні в умовах сьогодення. В дослідженні розглянуто корпоративну соціальну відповідальність як добровільну ініціативу власника компанії або засновників організації з розробки і реалізації певних соціально-спрямованих, неприбуткових заходів, що мають на меті якісне покращення зовнішнього для компанії або організації середовища. Зокрема досліджено напрями реалізації стратегії корпоративної соціальної відповідальності страхового бізнесу в Україні Також було розглянуто окремі аспекти стратегій корпоративної соціальної відповідальності страхового бізнесу в Україні. В загальному у статті наголошено на важливості впровадження шести основних соціально відповідальних програм стратегії корпоративно-соціальної відповідальності, які можуть бути реалізовані страховими компаніями у своїй діяльності. В ході роботи було доведено, що у контексті розвитку страхової справи соціальна відповідальність має вагоме значення для страхового бізнесу. Доведено, що корпоративна соціальна відповідальність має бути важливою складовою концепції розвитку сучасного страхового бізнесу. Завдяки високому рівню корпоративної соціальної відповідальності, страхові компанії набувають цілого ряду переваг та займають важливі місця в житті суспільства, їх соціально відповідальна поведінка є запорукою гідного рівня життя населення, процвітання бізнес-структур та ефективного функціонування ринкової економіки.
31
Борщенко, Владлена. "ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ ПО СТРАХОВИХ СПРАВАХ". Наукові перспективи (Naukovì perspektivi), № 7(37) (4 серпня 2023). http://dx.doi.org/10.52058/2708-7530-2023-7(37)-411-420.
Full text
32
Тотев, Димитър. "Страхът от математиката в училище". Педагогически форум, № 1 (2018). http://dx.doi.org/10.15547/pf.2018.005.
Full textAbstract:
Математиката е предмет, който не се радва на голяма популярност в училище. Много ученици се страхуват от него или не разбират, защо изобщо трябва да учат математика. Това неразбиране на математическото учебно съдържание обаче може да се превърне в проблем за някои от тях. В известни случаи такова затруднение може да предизвика страх от математиката, който не бива осъзнат веднага. Едва когато пораснат, учениците започват да споделят и да признават, че се страхуват от една страна от математиката, а от друга от това, да прилагат математическите си знания. Преподавателите трябва да знаят как да се справят с този проблем.
33
Биков О.М. та Боровик Б.С. "ПРАВОВІ ОСНОВИ ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ СУБ’ЄКТАМИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Legal Bulletin, 28 листопада 2024, 67–72. https://doi.org/10.31732/2708-339x-2024-14-a5.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню правових основ відшкодування шкоди, завданої суб’єктами підприємницької діяльності, що є важливим аспектом для забезпечення справедливості та правопорядку у господарській сфері. Розглянуто ключові правові положення та принципи, які регулюють процес відшкодування збитків, завданих підприємствами або фізичними особами-підприємцями в ході їхньої діяльності. Акцентується увага на ролі державного регулювання та законодавчого закріплення механізмів компенсації збитків, які повинні забезпечувати захист прав постраждалих осіб та сприяти підтриманню справедливого балансу між інтересами підприємців і громадян. У статті також аналізуються основні категорії шкоди, що може бути завдана в результаті підприємницької діяльності, а саме майнова та моральна шкода, яка потребує компенсації. Підкреслюється, що для ефективного захисту постраждалих осіб важливо, щоб на законодавчому рівні було визначено прозорі критерії для оцінки шкоди та порядок її відшкодування. Окрім того, розглянуто поняття «відповідальність підприємця» як зобов’язання суб’єкта підприємництва компенсувати завдані збитки в межах встановлених законом. Також у статті аналізуються різні підходи до забезпечення відшкодування шкоди в різних країнах, що дозволяє визначити найкращі практики, які можуть бути адаптовані в Україні. Висвітлено важливість запровадження та вдосконалення страхових механізмів як додаткових засобів забезпечення виплати компенсацій, що дозволяє мінімізувати ризики для обох сторін - як підприємців, так і потерпілих осіб. Особлива увага приділяється судовим та адміністративним способам вирішення спорів щодо відшкодування шкоди, що дозволяє забезпечити об’єктивний та неупереджений розгляд кожного випадку. Розглянуто специфіку застосування норм цивільного, господарського та адміністративного права для розгляду позовів, пов’язаних з відшкодуванням шкоди. У статті також відзначено, що ефективна робота судової системи та наявність чітко визначених процедур розгляду таких справ є запорукою захисту прав громадян та належного функціонування ринкової економіки. Таким чином зазначається, що вдосконалення законодавства у сфері відшкодування шкоди суб’єктами підприємницької діяльності є одним із напрямків розвитку правової системи, який сприяє підвищенню рівня відповідальності суб’єктів господарювання перед суспільством.
34
Кухарчук, Наталія. "ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ АМБІВАЛЕНТНОСТІ В ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ". Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 30 червня 2021, 31–39. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2021.14(59).04.
Full textAbstract:
В статті висвітлені результати теоретичного дослідження психологічних поглядів на проблему амбівалентності. Амбівалентність розглядається у широкому розумінні, як тенденція уникнення вибору, що проявляється поведінково, когнітивно чи афективно, та спрямована на конкретну людину, подію, об’єкт чи, навіть, на майбутній досвід. Амбівалентність відіграє важливу роль у багатьох психоаналітичних теоріях, а також у соціологічних, когнітивних, розвивальних і психометричних підходах, у контексті нормального психологічного функціонування індивіда. Загальні філософські та психологічні точки зору свідчать про те, що амбівалентність може бути характерною ознакою для багатьох людей, та може формувати їхнє ставлення й взаємодію з оточуючим середовищем. Передумовами виникнення амбівалентності можуть бути: нестійкість емоцій, невизначеність цілей та установок, неузгодженість моральних принципів з емоціями та волею. Мета статті: висвітлення результатів теоретико-методологічного дослідження формування та розвитку психологічних поглядів на проблему амбівалентності в вітчизняній та закордонній науковій літературі. Методи дослідження: аналіз психологічної літератури, теоретичне узагальнення, порівняння вітчизняних та зарубіжних наукових підходів до визначення амбівалентності. Розглянуто складові амбівалентності: мотиваційна, поведінкова, афективно-когнітивна. Поданий теоретичний аналіз досліджень науковців: К. Абрагама, В. Блейхера, Е. Брейлера, М. Занни, Т. Зелінської, І. Козицької, М. Томпсона, З. Фрейда, К. Юнга та ін. Багатьма дослідниками доведено значний вплив амбівалентності на особистісне зростання й загальний стан психічного здоров’я людини. Узагальнено та обґрунтовано поняття амбівалентності як складного взаємозв’язку протилежно спрямованих, приблизно однакових за інтенсивністю, усвідомлених і неусвідомлених проявів, що належать до різних особистісних сфер. Література Абрахам, К. (2014). Психоанализ как источник познания для наук о духе. Ижевск : Слово. Брейлер, Э. (2010). Аффективность внушение, паранойя. Москва : Центр психологии культуры. Блос, П. (2010). Психоанализ подросткового возраста. Москва : Институт общегуманитарных исследований. Божович, Л. (1995). Избранные психологические труды. Проблемы формирования личности. Москва : Международная педагогическая академия. Борисюк, О.М., & Прохорчук, Н.В. (2017). Амбівалентність особистості як психологічний феномен. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ, 2, 80–91. Режим доступу: https://olhaborysiuk.lviv.ua/nauk-pr/ Врублевский, В., & Хорошковский, В. (1997). Український шлях. Київ : Демократична Україна. Горпинюк, В.П. (2008). Амбівалентність як чинник соціальних девіацій у сімейних взаєминах. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді, 5, 475–481. Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/3018/ Эриксон,Э. (1996). Молодой Лютер. Психоаналитическое историческое исследование. Москва : Московский философский фонд «Медиум». Зелінська, Т. (2004). Амбівалентність особистості. Київ : Каравела. Кляйн, М. (2011). Развитие в психоанализе. Москва : Академичский проект. Левин, К. (2000). Теория поля в социальных науках. Санкт-Петербург : Речь. Лук’яненко, Т.Н. (2001). Психологічні особливості дискордантної амбівалентності особистості. Практична психологія та соціальна робота, 1, 25–26. Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/6035/1/Lukyanenko.pdf Нюнберг, Г. (1999). Принципы психоанализа и их применение к лечению неврозов: Московский ин-т общегуманитарных исследований. Москва : ЭКСМО-Пресс. Перлз, Ф., Хеффермен, Р., & Гудмэн, П. (1993). Опыты психологии самопознания. Москва : Гильстель. Реан, А. (2007). Общая психология и психология личности. Москва : ЭКСМО-Пресс. Риман, Ф. (1998). Основные формы страха. Москва : Алетейа. Роджерс, К. (2000). Консультирование и психотерапия. Новейшие подходы в области практической работы. Москва : ЭКСМО-Пресс. Франкл, В. (1990). Человек в поисках смысла. Москва : Прогресс. Франкл, В. (1997). Доктор и душа. Санкт-Петербург : Ювента. Фрейд, А. (1999). Теория и практика детского психоанализа. Москва : ЭКСМО-Пресс. Фрейд, З. (1989). Психология бессознательного: сборник произведений. Москва : Просвещение. Хабайлюк, В.В. (2014). Життєва та професійна компетентність студентів. Обрій, 2, 80–83. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/obrii_2014_2_24 Хорни, К. (2016). Невротическая личность нашего времени. Nykoping : Philosophical arkiv. Хурчак, А.Е. (2004). Психологічні особливості амбівалентності атитюдів у юнацькому віці. (Дис. канд. психол. наук). Київ. Юнг,К. (1991). Архетип и символ. Москва : Реннесанс. Ялом, И. (2000). Экзистенциальная психотерапия. Москва : Класс. Maslou, (2007). Motivation and Personality (3rd ed.). Saint Petersburg : Piter. Rodzhers, (2000). Counseling and psychotherapy. The newest approaches in the field of practical work. Москва : EKSMO. Thompson,, & Zanna,M. (1995). The conflicted individual: personality-based and domain-specific antecedents of ambivalent social attitudes. Journal of personality, 63(2), 259–288. Режим доступу: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/7782994/
35
Volodko, Nataliia, та Nazar Lukavetskyi. "«МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ АСПЕКТИ КЛІНІЧНОЇ ОНКОЛОГІЇ» ПРОФЕСОРА БОРИСА БІЛИНСЬКОГО". Proceeding of the Shevchenko Scientific Society. Medical Sciences 76, № 2 (2024). https://doi.org/10.25040/ntsh2024.02.28.
Full textAbstract:
Велику увагу автор приділив своїм вчителям, навів гарний приклад служіння лікарському покликанню на історії життя Альберта Швайцера – німецького філософа, музиканта, лікаря, богослова і місіонера, лауреата Нобелівької премії миру, що у 30 рокв вивчився лікаря і вирушив працювати до Африки. Там, у невеличкому селищі, на власні скромні кошти заснував лікарню. Переживши буремні роки Першої світової війни, ув’язнення і табори, він повернувся до Африки, відбудував зруйновану лікарню і до кінця життя приймав там пацієнтів, виступав із відозвами проти ядерних випробувань. Далі автор аналізує багатогранну роль медичної сестри в системі взаємовідносин медичного персоналу і пацієнтів, наголошує на значущості цієї професії та відмінностях обов’язків медсестер в Україні та за кодоном. Адже професія медичної сестри поєднує в собі надзвичайно велику кількість людських та ділових якостей, найважливішими з яких є доброта та емпатія. Коли людині потрібна допомога медичної сестри, то від неї чекають не лише медичних знань та професіоналізму, а і чуйного ставлення, співчуття і душевної теплоти. Важливими рисами медсестри також є нестандартність мислення, здатність до швидкої реакції та змога ефективно працювати в екстрених ситуаціях. У багатьох розвинених країнах традиційний підхід до професії медичної сестри, як до помічника лікаря, значно змістився у бік більшої самостійності, і, відповідно, більшої відповідальності. Медичні сестри відіграють все більшу роль при наданні висококваліфікованої допомоги пацієнтам. У співпраці лікар-пацієнт велике значення належить саме пацієнтові, його емоціям, страхам, переживанням та сподіванням, особливо при онкологічних захворюваннях. Автор не з чуток знає та розкриває переживання пацієнта, пов’язані з усвідомленням онкологічного діагнозу, суперечливими бажаннями заперечити діагноз та підсвідомим непрактичним страхом перебування в онкологічному стаціонарі, жагучому прагненні до вилікування та позбавлення від хвороби. Украй важливою і надзвичайно близькою для автора є тема паліативної медицини, основним завданням якої є покращання якості життя та полегшення страждань хворої людини. Професор Білинський детально описує проблему болю в онкологічних пацієнтів, можливості надання їм допомоги у спеціалізованих медичних установах, зокрема госпісних. Де перебувають тяжкохворі з прогнозованим летальним наслідком. Ця тема нерозривно пов’язана з темою смерті онкологічних пацієнтів як трагічного настання фіналу боротьби за життя. Автор розмірковує над етаназією, коли лікар начебто не має бути бездіяльним, однак часом надмірні зусилля лікарів призводять до невиправданого продовження страждань термінальних хворих. Саме тому стосунки лікаря і хворого мають базуватися на правді. Суть правди, її значення для лікарів, хворих та їхніх близьких як головного чинника чесних взаємин також сповна описані у книзі. Автор звертає окрему увагу на емоційну лабільність та невиправдані або безпідставні очікування пацієнтів та їхніх родичів, що врешті призводять до незадоволення та скарг. Саме тому логічний та раціональний захист прав пацієнтів і лікарів є основою дружньої атмосфери та успішної діяльності медичної сфери загалом та онкології зокрема. Окреме місце в книзі належить аналізові сучасних проблем і перспектив онкології як науки. Автор підкреслює, що зросла міграція молодих лікарів до найрозвиненіших країн світу призводить до регресу науки в країнах їхнього походження, зокрема в Україні. Продовжуючи аналізувати онкологію як науку та грунтовно описуючи проблеми сучасної онкології, автор окремо наголошує на відповідальності науки перед суспільством, звертає увагу на наукову доброчесність, подеколи знівельовану певною комерціалізацією наукових пошуків. Професор Білинський виокремлює філософію як основу будь-якої науки і онкології зокрема, дискутує тотожність і відмінність таких одвічних філософських категорій, як істина і добро. У своїй книзі професор Білинський розкриває філософську суть медичної професії та покликання медичних працівників як активної та патріотичної частини суспільства, наголошує на особливій відповідальності лікарів. Адже медики дарують здоров'я людям, рятують їх від найрізноманітніших хвороб. Тому образ медика в уяві багатьох людей пов'язаний з надією і захистом. Кажуть, що лікар – це посередник між людиною і Богом. І справді, у багатьох ситуаціях медпрацівник є останньою рятівною надією для хворого. Саме тому лікарі мають бути елітою нації та активною частиною громадянського суспільства. Темі діяльності медиків в суспільному житті і русі опору впродовж багатьох періодів історії України присвячений окремий розділ книги. Сторінки пронизані цікавими прикладами з практики, що яскраво засвідчують значення викладених автором тез. Отже, книга професора Бориса Білинського «Морально-етичні аспекти клінічної онкології» є вагомим внеском у медичну літературу, що дає змогу глибше усвідомити складні моральні та етичні аспекти клінічної онкології. Саме тому вона не лише відкриває нові горизонти для розуміння сучасної медицини, але й ставить перед читачем фундаментальні питання про роль лікаря, медичної науки та суспільства у вирішенні моральних дилем.