Journal articles on the topic 'Структурно-семантичний аналіз'

Статтю присвячено структурно-семантичному аналізу ергонімів міста Луцька (на прикладі назв закладів харчування). Розглянуто погляди лінгвістів на розуміння терміна ергонім. Проаналізовано 275 назв ресторанів, кафе, барів, піцерій та зʼясовано, що структурно ці ергоніми розподіляються на одно-, дво-, три- та багатокомпонентні.

В цій роботі розглянута синтаксична модель речення зі зміною порядку компонентів: інверсія, відокремлення членів речення, вставне слово та транспозиція значення моделі речення: риторичні запитання на основі політичних промов Білла Клінтона. Предметом дослідження є семантичні структури синтаксичної організації англійськомовних політичних промов Білла Клінтона, зреалізовані в різних типах речень. Джерела пошуку матеріалів – книга Вільяма Джефферсона Клінтона “Промови президента Білла Клінтона”, яка налічує 37 промов політика. Простежити механізм здійснення впливу на масову свідомість можна, вивчаючи політичний дискурс, який в останні десятиліття став одним із популярних об’єктів дослідження не лише в лінгвістиці, а й в інших науках. Проаналізовані синтаксичні прийоми вказують на підвищення емоційності висловлювань та посилення уваги до сказаного мовцем.

Онопа В. М. Дидактика, методика, педагогічна технологія і моделювання навчально-пізнавальних процесів. У статті подається логіко-семантичний аналіз та визначається науково достовірна ієрархія понять «дидактика», «методика», «педагогічна технологія». Розкриваються психолого-педагогічні та організаційно-методичні аспекти технологічного моделювання. Запропоновано структурно-функціональні моделі навчально-пізнавального процесу, покликані забезпечити ґрунтовність знань.

У цій роботі розглянуто синтаксичні засоби та особливості політичних промов Білла Клінтона. Виділені відмінності у практичному використанні цих особливостей залежно від індивідуальних особливостей мови мовця. Об’єктом дослідження є структурно-семантичні моделі синтаксису речення в англійськомовних політичних промовах Білла Клінтона у їхній динаміці. Аналізуються вони щодо наявності редукції вихідної моделі речення: еліпсис, номінативні речення, умовчання, асиндетон, парцеляція; експансії вихідної моделі речення: повтор, перелічення, тавтологія, полісиндетон, паралельні синтаксичні конструкції. Основні функції цих засобів – привернути увагу до конкретних проблем, передати очікувану інформацію, посилити ефект висловлювання.

На сьогоднішній день в педагогіці існує ряд різних визначень поняття «професійний розвиток» та, незважаючи на широту і ґрунтовність наукових досліджень, залишається не вирішеною проблема чіткого визначення суті і структури феномену «професійний розвиток викладача навчально-методичних центрів сфери цивільного захисту» і пов'язаних із ним професійно важливих якостей. В статті розкрито загальнонауковий та психолого-педагогічний зміст поняття «розвиток», проаналізовано різноманітні наукові погляди щодо визначення змісту та суті феномену «професійний розвиток викладача» та зроблено авторське визначення поняття «професійний розвиток викладача навчально-методичного центру сфери цивільного захисту», представлено його структуру. На підставі аналізу наукових джерел окреслено професійно важливі якості викладача навчально-методичних центрів сфери цивільного захисту, як результат його успішного професійного розвитку.

Формулювання проблеми. Підготовка до інноваційної діяльності майбутніх фахівців, що на теперішній час є одним з головних завдань освіти, вимагає насамперед обов’язкового опанування понятійним апаратом інноватики, в якій і досі не існує чітко сформованої терміносистеми. На сьогодні існує величезна кількість визначень поняття «інновації» в залежності від сфери застосування результатів інноваційної діяльності. Найчастіше разом з поняттям «інновація» використовують такі споріднені поняття як «відкриття», «винахід», «новація», «нововведення», якими нерідко заміняють «інновацію», вважаючи їх синонімами. «Новація», «нововведення», «інновація» є широко вживаними в україномовних та російськомовних джерелах, при цьому в англомовних джерелах найчастіше поняття «інновація» є загальним та включає в себе всі ці три поняття. Метою статті є семантичний аналіз базових термінів інноватики, аналіз відмінностей в схожих за змістом поняттях, і, як наслідок, формулювання загальних для різних галузей означень понять «новація», «нововведення», «інновація». Матеріали і методи. У дослідженні використовувалися такі методи: аналіз і синтез змісту філософських, культурологічних, лінгвістичних, економічних, технічних, психолого-педагогічних, історичних наукових та методичних досліджень проблеми формування понятійного апарату інноватики; порівняльно-історичний, ретроспективний методи; структурно-логічний аналіз. Результати. Проведений в роботі етимологічний аналіз слів «відкриття», «винахід», «новація», «нововведення», «інновація» (в українській, російській, англійській мовах) надав можливість зрозуміти закладену сутність цих слів на початку їх появи. Окреме дослідження походження пари слів «новація – інновація» на основі аналізу подібних пар латинських слів надало роз’яснення смислового навантаження залучення латинської приставки «in-» до первинного слова. При аналізі україномовних, російськомовних та англомовних наукових праць з інноватики виявилась суттєва розбіжність у використанні основних термінів. Семантичний аналіз понять «новація», «нововведення», «інновація», визначення особливостей використання цих понять у філософії, культурології та економіці надали можливості виокремити співпадіння у смисловому навантаженні та спільні частини формулювань у їх означеннях. На основі проведеного дослідження запропоновано використання термінів «новація», «нововведення», «інновація» в інноватиці, як окремих категорій, та сформульовано загальні означення цих понять для будь-якої галузі застосування. Висновки. Проведене дослідження виявило існування великої кількості розбіжностей, неточностей і протиріч у означеннях понять, невідповідностей термінології в різних мовах. Запропоновані в роботі формулювання загальних означень понять, які відповідають стадіям інноваційного процесу, надають можливість у подальшому розробити онтологічну модель в інноватиці, визначити її структуру та взаємозв’язки між об’єктами, що також має важливе значення для представлення даних в алгоритмічному машино-інтерпретованому вигляді. Формування понятійного апарату, чіткої термінології, формулювання загальних для різних галузей означень базових понять є необхідним етапом становлення та подальшого розвитку інноватики.

Purpose. The article reveals the national and cultural peculiarities of English phraseological units with ethnic names. This study aims to present the semantic structure of the English phraseological units denoting foreigners. Methods. The study was conducted using the method of dictionary definitions, the method of continuous sampling for the selection of phraseological units naming foreigners, interdisciplinary method for analysing linguistic aspects considering data from history, ethnology and sociology.Results. The analysis of units under study revealed that the ethnic names used in these phraseological units specify and modify the meaning of the main component of the phraseological unit, as well as create antonymic correlations between direct and figurative meaning of the main component of the phraseological unit (Dutch cure, Irishman’s hurricane). Being the elements of phraseological units official ethnic names modify and reconsider the semantic structure of the phraseological units, thus attributing conventional characteristics and evaluations to the representatives of other nations (to talk to like a Dutch uncle, Jewish lightning), or perform exclusively structural function being the constituent part of such phraseological units and denote historical and cultural realia of a nation with neutral evaluation (Jewish typewriter). The figurative meaning of the phraseological units with ethnic names is build on the psychological universal opposition ‘we vs others’ according to which the culture, manner of life, image of other nation is often evaluated negatively and with unjustified prejudice. Such culturally marked meanings are entrenched in the semantic structure of the phraseological units and recognized due to cultural competence and actualization of specific historical and national context and background of a certain ethnic community.Conclusions. It can therefore be concluded that phraseological units with ethnic names transfer the specific national and cultural vision and perception of the multinational world. As the component of the phraseological unit the ethnic names present characteristics and evaluations of the representatives of other nations and carry out structural function.Key words: phraseological units, ethnic names, cross-cultural communication, extralinguistic factors, cultural competence. Мета. Стаття присвячена виявленню етнокультурної своєрідності фразеологічних одиниць англійської мови, до складу яких входять етноніми. Метою статті є дослідження семантичної структури фразеологічних одиниць англійської мови, які репрезентують іноземців.Методи. У дослідженні використано метод словникових дефініцій, метод суцільної вибірки для добору фразеологічних одиниць на позначення іноземців, міждисциплінарний метод аналізу лінгвістичних аспектів із залученням даних історії, етнології та соціології.Результати. Аналіз фактичного матеріалу виявив, що у семантичній структурі фразеологічних одиниць етноніми уточнюють та модифікують значення основного компонента, викликають переосмислення значення основного компонента фразеологічних одиниць, можуть спричиняти антонімічні відношення між первинним та переосмисленим значенням основного компоненту фразеологічних одиниць (Dutch cure, Irishman’s hurricane). Входячи до складу фразеологізму, етноніми можуть як забезпечу-вати якісну характеристику та якісну оцінку денотату, приписуючи відповідні якості визначеному етносу (to talk to like a Dutch uncle, Jewish lightning), так і виконувати лише структурну функцію, надаючи фразеологічним одиницям національного колориту (Jewish typewriter). Переосмислене значення фразеологізмів з етнонімами ґрунтується на універсальній психологічній опозиції ‘свій – чужий’, відповідно до якої культура, спосіб життя, уявлення про інші нації, спосіб поведінки оцінюються негативно та з упередженням. Такі культурно марковані смисли, що зберігаються в семантиці фразеологічних одиниць з етнонімами, розпіз-наються учасниками комунікації завдяки їх культурній компетенції, вмінню актуалізувати історико-культурологічну інформацію.Висновки. Проведений аналіз семантичної структури фразеологічних одиниць з етнонімами в англійській мові дозволяє зробити висновок, що фразеологізми на позначення іноземців репрезентують специфічне національно-культурне бачення багатонаціонального світу. У складі фразеологічних одиниць етноніми можуть забезпечувати якісну характеристику та якісну оцінку представників інших народів, так і виконувати лише структурну функцію.Ключові слова: фразеологічні одиниці, етнонім, фразеологізм, міжкультурна комунікація, екстралінгвістичні фактори, культурна компетенція

The article analyzes the structural features of economic terminological syntagm of idiomatic type. The author defined semantic and grammatical modifications in economic terminological syntagm that underlie in their creation. The research shows that terminological word-combinations that appeared as a result of translation from English with the conservation of secondary nomination are selected and analyzed.

Мета дослідження. На основі фреймового аналізу комплексно дослідити особливості категоризації травматичного досвіду жінки у китайськомовному щоденниковому наративі. Методи дослідження. Основним у нашому дослідженні є метод фреймового моделювання, розроблений Я.В. Бистровим; використано також інші лінгвістичні методи (когнітивний і структурно-семантичний аналіз) та загальнонаукові методи (аналіз, синтез, дескрипція та класифікація мовних фактів, структурування текстового матеріалу). Матеріалом дослідження слугують літературні діариї відомих китайських письменниць Дін Лін (“Щоденник Софії”, “Щоденник самогубці”) та Лу Їнь (“Щоденник Ліши”, “Щоденник закоханої”). Результати. З’ясовано сутнісні характеристики фрейму-сценарію як психокогнітивної структури, що уможливлює виявлення змісту, принципів і засобів вербалізації суб’єктивного досвіду у відповідному наративі. Виявлено, що універсальною структурою категоризації жіночого травматичного досвіду (як психологічного феномену) в китайськомовному щоденниковому наративі є фрейм-сценарій ЖІНОЧЕ ЖИТТЄПИСАННЯ. Він охоплює 7 вузлів верхнього рівня: МОТИВАЦІЯ, ДІЙОВІ ОСОБИ, МЕТОДИ, ТРАВМАТИЧНИЙ ДОСВІД (ФІЗИЧНИЙ, ЕМОЦІЙНИЙ, ҐЕНДЕРНИЙ) та ПАМ’ЯТЬ, конкретизовані у 22-х терміналах нижнього рівня. Заповнення термінальних пропозицій текстовим матеріалом унаочнило емоційно-рефлексивну природу усвідомлення авторками власного досвіду як травматичного, що підтверджується семантичними ролями нараторок (найчастіше – пацієнс та експерієнцер), наративним методами (роздуми, описи, рефлексивні питання) та актуалізованими видами пам’яті (культурно-символічна, образно-іконічна, емоційна). Висновки. Фреймово-сценарний підхід до вивчення особливостей категоризації суб’єктивного досвіду в жіночому щоденниковому наративі уможливлює: (1) виявлення механізмів усвідомлення авторками власного досвіду, (2) ідентифікацію значущих для письменниць/ нараторок життєвих подій (об’єктивних дій і внутрішніх станів), (3) з’ясування мотивів, принципів і засобів категоризації цих подій.

Фразеологія становить культурно навантажений шар лексики і віддзеркалює знання та уявлення мовців про довкілля та своє буття. Досвід орієнтації у просторі набуває особливого значення для носіїв південних варіантів англійської мови з огляду на демографічні зміни та міграцію з північної до південної півкулі. Саме цим можна пояснити продуктивність фразеологізмів, утворених унаслідок процесів концептуалізації на основі орієнтаційної метафори, у новозеландському національному варіанті англійської мови. Орієнтаційна метафора є внутрішньо систематизованою, слугує важливим інструментом концептуалізації як конкретних, так і абстрактних понять. Продуктивність орієнтаційної метафори у процесах фразеологізації засвідчує ефективність семіотичних засобів, утворених на основі просторових метафор, їх прозорість і комунікативну доцільність, що пояснюється порівняною легкістю декодування втіленої в них інформації. Твердження про те, що концептуальні метафори охоплюють усю сферу людського досвіду і мають значний когнітивний потенціал, наразі підкріплюється численними дослідженнями концептуальної метафори, яка співвідноситься з більшістю сфер людської діяльності. Статтю присвячено аналізу ролі орієнтаційної метафори у процесах формування англомовної картини світу, вербалізованої лекико- фразеологічними засобами новозеландського національного варіанта англійської мови. Матеріал дослідження (200 фразеологізмів) виокремлено зі словників, електронних баз даних, регіональної преси, художніх текстів. Корпус одиниць проаналізовано за допомогою комплексу методів та методик, як-от метод суцільної вибірки та описовий метод, структурно-семантичний метод та компонентний (семний) аналіз, метод фразеологічного опису, метод аналізу словникових дефініцій та зіставний метод, концептуальний аналіз. Результати дослідження підтвердили, що просторові метафори залежать від нашого фізичного і культурного досвіду, а не встановлюються довільно. Метафора – ефективний спосіб пізнання, формування концепту, а також його вербалізації. Метафора має безліч фізичних і соціальних основ, структурує різні сфери людського буття (природа, політика, релігія, масова культура тощо), спрямовує комунікацію та поведінку мовців.

The purpose of the article is to establish correlations between the presence or absence of cultural specificity of a source-text simile and its replacement with a target-text simile based on a different cognitive model. The paper rests on D.Tartt’s and M. Atwood’s novels and their translations.Methods. The research employs structural-semantic translation analysis, which allows identifying translation transformations, and cognitive translation analysis, which allows constructing cognitive propositional models of the source-text and target-text fiction similes and reveal if they are culturally specific. A simile is defined as an explicit conceptual metaphor, after G. Lakoff and M.Johnson. Cognitive propositional model of the simile is “A is like B”, where “A” and “B” are the target and source domains/concepts respectively. The research addresses the concepts of translation procedure, translation transformation and translation strategy. A translation procedure is conceived as a process of solving a translation problem, a translation transformation – as converting a text unit from one language to another and a translation strategy – as a translator’s general plan of action. Translation transformations are studied as specific linguistic instantiations of translation procedures.Results. The study differentiates between idiomatic, non-idiomatic and allusive conventional similes. It has been revealed that replacement of English fiction simile mappings applies to idiomatic, non-idiomatic and allusive similes and is embodied in the Ukrainian language by culturally specific idiomatic similes.Conclusions. Replacement of fiction simile mappings is carried out by means of lexical-grammatical transformation of holistic substitution, which serves the strategy of domestication. The domestication strategy is compulsory if the translator is limited in making decisions by linguistic and cultural specificity of the English simile, as in the case of idiomatic similes, and it is optional in the case of non-idiomatic or allusive similes that are devoid of linguacultural specificity.Key words: allusive simile, cognitive translation analysis, idiomatic simile, non-idiomatic simile, translation procedure, translation strategy. Мета статті полягає у встановленні кореляцій між наявністю/відсутністю культурної специфіки порівняння тексту оригі-налу і використанням перекладачем процедури його заміни на порівняння, що базується на іншій когнітивній моделі. Робота виконана на матеріалі романів Д.Тартт та М. Етвуд та їхніх українських перекладів.Методи. У дослідженні використано структурно-семантичний перекладацький аналіз, що дозволяє виявити способи і трансформації перекладу і когнітивний перекладацький аналіз, що лежить в основі побудови когнітивних пропозиціональ-них моделей художніх порівнянь в оригіналі і перекладі, і дозволяє встановити, чи є вони культурно специфічними. Порівняння розглядається як експліцитна концептуальна метафора за Дж.Лакоффом та М.Джонсоном, когнітивна пропозиціональна модель якого має такий вигляд: «А є як Б», де «А» є доменом цілі, а «Б» – доменом джерела. У дослідженні визначаються поняття перекладацької процедури, способів/трансформацій перекладу та стратегій перекладу. Перекладацька процедура роз-глядається як процес вирішення перекладацької проблеми, способи/трансформації перекладу – як перетворення текстової одиниці з однієї мови на іншу, а стратегія перекладу – як загальний план дій перекладача. Способи/трансформації перекладу вивчаються як специфічне мовне втілення перекладацькоїпроцедури.Результати. У ході дослідження були розмежовані ідіоматичні, неідіоматичні та алюзивні конвенціональні порівняння. Визначено, що перекладацька заміна когнітивних моделей англомовних художніх порівнянь поширюється на ідіоматичні, неідіоматичні та алюзивні порівняння і втілюється в українській мові культурно специфічними ідіоматичними порівняннями.Висновки. Заміна когнітивних моделей порівнянь здійснюється за допомогою лексико-граматичної трансформації цілісної заміни, яка реалізує стратегію одомашнення. Стратегія одомашнення є примусовою, якщо перекладач є обмеженим у прийнятті рішень лінгвокультурною специфікою англомовного порівняння, як у випадку з ідіоматичними порівняннями, або факультативною, як у випадку з неідіоматичними або алюзивними порівняннями, які не є лінгвокультурно маркованими. Ключові слова: алюзивне порівняння, ідіоматичне порівняння, когнітивний перекладацький аналіз, неідіоматичне порівняння, перекладацька процедура, стратегія перекладу.

This paper presents the topical issue of the role of aggressive domestic and foreign policy of the German rulers of the XIII century. According to the plot of the epic poem «Kudrun», at the heart of the aggressive domestic and foreign policy of the German rulers is a global conflict involving man and the world, people and their religious worldview, the hierarchy of relations of the individual, wildlife and descendants of the «elite», king, queen and the authority of the church, upbringing and education, the beauty of a young woman and the hostility of a man, the jealousy of a brave old king-father and the cruelty of an elderly woman-queen-mother, and so on. Oppositions are also found in the categories of «one’s own» and «foreign», good and evil, old and new, earthly and unearthly, material and ideal, perfect and imperfect, living and inanimate, free from slavery and enslaved, bodily, mental and spiritual, mind and emotions. There is a bifurcation of the whole objective world into its physical existence and meaning. At the same time, the ideal behavior of knights is transformed – the support of German kings. There are relationships – «knight – thief, robber», «knight – barbarian», «knight – animal». Aggressive human behavior as a social being has a moral character. In the question of immorality, the medial man is influenced by ancient psychology, paganism and Christianity. The aim of the article is to identify German language units with the meaning of aggression in the Middle Ages. The study used deductive, structural-semantic, logical-semantic, contextual analysis, the method of linguistic description and analysis of dictionary definitions. The results of the study include clarification of the concept of «aggression», tracing its semantic content in time, highlighting the system of language units such as word, proper name, phrase (free and permanent), sentence (simple, complex, complex, combined, supra-phrase unity) and elucidation of the peculiarities of the formation of the phenomenon. It has been proven that aggression can be natural or artificial. Natural aggression is characteristic of the element of water, wild animals and man as a biological being, artificial – man as a social being and supernatural beings who embody evil.Aggression correlates with gender, age and culture: a man is aggressive at any age and in any culture, a woman – only in old age, being in the status of a mother who wishes her child a happy fate and being a foreigner. We conclude that the concept of aggression in medieval Germany is associated primarily with extralinguistic factors (religion, domestic and foreign policy, social, economic and cultural-historical development), refracted verbally by the author of the epic poem «Kudrun».Key words: the Middle ages, aggression, man, animal, element, word, proper name, phrase, sentence. Статтю присвячено актуальній проблемі щодо ролі агресивної внутрішньої і зовнішньої політики германських можновладців ХІІІ ст. Згідно з фабулою епічної поеми «Кудруна», в підвалинах агресивної внутрішньої і зовнішньої політики германських можновладців лежить глобальний конфлікт, що включає в себе людину і навколишній світ, людей і їхній релігійний світогляд, ієрархію стосунків індивідуума, диких тварин і нащадків «еліти», авторитет короля, королеви й авторитет церкви, виховання й освіту, красу молодої жінки й ворожість чоло-віка, ревнощі сміливого літнього короля-батька й жорстокість літньої жінки-королеви-матері тощо. Опозиції виявляємо і в категоріях «свого» й «чужого», добра й зла, старого й нового, земного й неземного, матеріального й ідеального, досконалого й недосконалого, живого й неживого, вільного від рабства й поневоленого, тілесного, душевного й духовного, розуму й емоцій. Відбувається роздвоєння цілісного предметного світу на його фізичне буття і значення. Разом з цим трансформується ідеальна поведінка лицарів – опори германських королів. Виникають нові співвідношення – «лицар – злодій, розбійник», «лицар – варвар», «лицар – тварина». Агресивна поведінка людини як соціальної істоти має моральний характер. У питанні про аморальність медіальна людина перебуває під впливом античної психології, язичництва та християнства. Метою статті є виявлення німецьких мовних одиниць зі значенням агресивності в середні віки. В ході дослідження було використано дедуктивний, структурно-семантичний, логіко-семантичний, контекстуальний аналізи, метод лінгвістичного опису та аналіз словникових дефініцій. Результати дослідження охоплюють уточнення поняття «агресивність», простеження його смислового наповнення на часовому зрізі, виокремлення системи мовних одиниць як-от слово, власна назва, словосполучення (вільне й стале), речення (просте, складне, ускладнене, комбіноване, надфразова єдність) та з’ясування особливостей формування феномену. Доведено, що агресивність може бути природною та штучною. Природна агресивність характерна стихії води, диким тваринам і людині як біологічній істоті, штучна – людині як соціальній істоті та надприродним істотам, що втілюють у собі зло. Агресивність корелює зі статтю, віком і культурою: чоловік – агресивний у будь-якому віці та в будь-якій культурі, жінка – лише в літньому віці, перебуваючи в статусі матері, яка бажає своїй дитині щасливої долі та будучи іноземкою. Висновуємо, що поняття агресивності в середньовічній Німеччині пов’язане насамперед з позамовними чинни-ками (релігія, внутрішня і зовнішня політика, соціальний, економічний і культурно-історичний розвиток), заломленими автором епічної поеми «Кудруна» вербально.Ключові слова: середні віки, агресивність, людина, тварина, стихія, слово, власна назва, словосполучення, речення.

Purpose. The main purpose of this paper is to interpret and differentiate the types of metaphorization mechanisms in Ukrainian, German and English phraseological units, which characterize positive intellectual abilities of a person, as well as to identify their common and distinctive features since one of the main characteristics of phraseological systems of different languages is the unity of general and special. Based on this goal and the general task of anthropocentric phraseology – the study of the ratio of linguistic and extralinguistic meanings, the existing definitions of phraseological units in languages are investigated, and the phraseological meaning is considered as an object of linguistic research. Phrasemes, or phraseological units, are studied in different directions. The study of them as units reflecting the human factor in any language remains relevant in recent decades. Metaphor is also in the focus of modern linguistics because of its relationship between linguistic phenomena and perception, memory and thinking, acquisition and application of human knowledge and experience.Methods. Since phraseological units are also studied in linguistic and linguocultural aspects, a complex research methodology is used here. According to the set goal and specific tasks, such basic methods as descriptive, comparative, component analysis were used.Results. The research findings are as follows: the author suggests a general classification of the mechanisms of metaphorization in phraseological units taking into account the components of their inner form. The models of phraseological units are highlighted, which are based on different types of metaphorical rethinking. The proposed classification can be used to study the semantic features of phraseological units using the material of different languages, as well as for their further correct ideographic separation.Conclusions. In the studied languages phrasemes with metaphorical rethinking form a rather large group. Many of them have a fairly transparent structure of meaning, the motivation of which is based on broad connotations known to almost any native speaker. The research objective includes identifying semantic similarities and differences between phraseological units of languages studied. The connection of phraseological units with the cultural code is preserved in the collective subconscious memory of native speakers. Phraseologisms, reflecting in their semantics the long process of people’s cultural development, fix and transmit cultural attitudes and archetypes, standards and stereotypes from generation to generation.Key words: phraseological unit/phraseme, idiom, metaphor, metaphorization, structural-semantic analysis, inner form. Мета. Основна мета дослідження – це інтерпретувати та диференціювати типи механізмів метафоризації в українських, німецьких та англійських фразеологізмах, які характеризують позитивні інтелектуальні здібності людини, а також виявити їх спільні та відмінні риси, адже однією з основних характеристик фразем різних мов виступає єдність загального і специфічного. Виходячи із цієї мети і спільного завдання антропоцентричної фразеології, що полягає у вивченні співвідношення мовних та екстралінгвістичних значень, досліджуються мовні визначення фразеологізмів у мові, а фразеологічне значення розглядається як об’єкт лінгвістичного дослідження. Вивчення фразем відбувається за різними напрямками. Вивчення їх як одиниць, що відбивають людський фактор в будь-якій мові, залишається актуальним в останні десятиліття. Метафора також знаходиться в центрі уваги сучасної лінгвістики через її взаємозв’язок між мовними явищами і сприйняттям, пам’яттю і мисленням, надбанням і застосуванням людських знань і досвіду.Методи. Оскільки фразеологічні одиниці розглядаються в лінгвістичному і лінгвокультурному аспектах, використовується комплексна дослідницька методологія. Згідно з поставленою метою та конкретними завданнями використовувалися такі основні методи, як описовий, зіставний, а також метод компонентного аналізу.Результати. Автор пропонує загальну класифікацію механізмів метафоризації у фразеологічних одиницях, що вивчаються з урахуванням компонентів їхньої внутрішньої форми. Виділено моделі фразеологізмів, засновані на різних типах метафоричного переосмислення. Запропонована класифікація може бути застосована для вивчення семантичних особливостей фразеологізмів на матеріалі різних мов, а також для їх подальшого правильного ідеографічного розподілу.Висновки. У досліджуваних мовах фраземи з метафоричним переосмисленням утворюють досить велику групу. Багато з них мають досить прозору смислову структуру, мотивація якої заснована на широких конотаціях, відомих практично кожному носію мови. У завдання дослідження входило виявлення семантичних подібностей і відмінностей між фразеологізмами мов. Зв’язок фразеологізмів із культурним кодом зберігається в колективній підсвідомій пам’яті носіїв мови. Фразеологізми, що відображають в своїй семантиці тривалий процес культурного розвитку людей, фіксують та передають культурні установки й архетипи, стандарти і стереотипи з покоління в покоління.Ключові слова: фразеологічна одиниця/фразема, ідіома, метафора, метафоричне переосмислення, структурно-семантичний аналіз, внутрішня форма.

Purpose. The article is devoted to the analysis of verbal means of creating a communicative effect of influence on the addressee in the medical advertising discourse. The purpose of the article is to study the peculiarities of the functioning of linguistic units at the morphological level in the discourse of medical advertising.Methods. Descriptive, functional, structural and semantic, quantitative and statistical research methods are used for the survey.Results. The results of the study allowed to conclude that each part of speech and each grammatical form has a certain functional yield in the implementation of a pragmatic task. It is noted that the specifics of the language of medical advertising messages are substantiality, detailing, concretization, involvement of the addressee in an implicit dialogue, imitation of trustful communication between advertiser and consumer, dynamism, appeal to feelings, emotions, and etc. It is established that these means give the advertising text accuracy, objectivity, persuasiveness, emphasize the benefits and healing properties of medications, creating a comprehensive picture of a medication.The frequency of use of parts of speech in the texts of medical advertising under the motivational and manipulative purpose of advertising communication has been clarified.The analyzed morphological and grammatical units are effective means of influencing the associative thinking of the target group, becoming one of the means for manipulating its consciousness. The optimal choice of nouns, adjectives, verbs, etc. in the advertising text creates a dynamic message that both informs and influences the consumer.Conclusions. According to the results of the study, the functioning of parts of speech in the discourse of medical advertising as a means of speech influence on the addressee at the morphological level is analyzed.A thorough selection of linguistic units and their grammatical categories creates conditions for the implementation of the manipulative potential of the advertising message. The comprehensive use of morphological units provides a positive perception of a medication, contributes to a more profound influence on the choice of a potential client, and encourages him to purchase the advertised item. The obtained results of the survey testify to the importance of the study of verbal means of speech influence on the addressee at the morphological linguistic level and indicate the prospects for further study of the outlined topic.Key words: noun, adjective, adverb, pronoun, numeral, verb. Мета. Статтю присвячено аналізу вербальних засобів створення комунікативного ефекту впливу на адресата в рекламному медичному дискурсі. Метою статті є дослідження особливостей функціювання мовних одиниць на морфологічному рівні в дискурсі медичної реклами.Методи. Для розвідки залучено описовий метод, який передбачає прийоми спостереження, систематизації, інтерпретації, класифікації, для збору й аналізу мовного матеріалу. Із метою виявлення вербальних засобів упливу та їхнього комунікативно-прагматичного призначення використано функціональний метод. Для визначення змісту мовних одиниць застосовано структурно-семантичний метод. Кількісно-статистичний метод дав змогу зафіксувати активність використання мовних засобів впливу в рекламних текстах.Результати. Pезультати проведеного дослідження уможливили дійти висновку, що кожна частина мови й кожна граматична форма мають певне функційне навантаження в реалізації прагматичного завдання. Зазначено, що специфікою мови рекламних повідомлень медичного спрямування є субстантивність, деталізація, конкретизація, залучення адресата до прихованого діалогу, імітація довірливого спілкування рекламодавця і споживача, динамізм, апеляція до почуттів, емоцій тощо. Установлено, що означені засоби надають рекламному тексту точності, об’єктивності, переконливості, підкреслюють переваги та цілющі властивості ліків, створюючи всебічне уявлення про медикамент.З’ясовано частотність уживання частин мови в текстах медичної реклами відповідно до спонукально-маніпулятивної мети рекламної комунікації.Проаналізовані морфологічні та граматичні одиниці є ефективними засобами впливуна асоціативне мислення цільової аудиторії, постаючи одним з інструментів маніпулювання її свідомістю. Оптимальний добір іменників, прикметників, дієслів тощо у рекламному тексті створює дієве повідомлення, яке одночасно інформує споживача та здійснює на нього вплив.Висновки. За підсумками проведеного дослідженняпроаналізовано функціювання частин мови у дискурсі медичної реклами як засобів мовленнєвого впливу на адресата на морфологічному рівні. Ретельний добір частиномовних одиниць та їхніх граматичних категорій створює умови для реалізації маніпулятивного потенціалу рекламного повідомлення. Комплексне вживання морфологічних одиниць забезпечує позитивне сприйняття медичного препарату, сприяє глибшому впливу на вибір потенційного клієнта і спонукає його до придбання рекламованого засобу. Отримані результати розвідки свідчать про важливість дослідження вербальних засобів мовленнєвого впливу на адресата на морфологічному мовному рівні і вказують на перспективи подальшого вивчення окресленої теми.Ключові слова: іменник, прикметник, прислівник, займенник, числівник, дієслово.

The purpose of the article is to trace the creative dialogue between elite and mass literature in J.Fowles’ novel “The Collector” as a factor in creating genre modifications in the game field of postmodern literature.Methods. The complex methodology is used in the article. Structural-semantic, intertextual methods, mythopoetic approach, methods of close reading are used for the interpretation and analysis of works of art and essays by J.Fowles.Results. The article examines the strategies of the relationship between the mass and elite in J.Fowles’ novel “The Collector” (1963), which gained special development in the literature of the 20th century and was called “double coding”. Some aspects of J. Fowles’ creative self-identification are traced. The categories “double coding”, “genre polyphony”, and the socio-cultural concept of “success” are considered. It is revealed that the principle of “double coding” is genre-modeling at all levels of the structure of the work, its productivity in the plot-compositional organization of the novel, artistic embodiment of the external and internal themes is clarified. The interrelation of problems, plot and linguistic-stylistic components of the work is considered. It is proved that the author unfolds the model of human relations in an internal topic. In a complex set of problems, the author emphasizes the confrontation between “The Few and the Masses” (J.Fowles), which is manifested in a conflict between the “man of the masses” – Frederick Clegg and the intellectual and spiritual personality of the artist Miranda Gray. The confrontation takes place on a value-mental level, in a situation where two people choose between light and darkness, reason and intellectual limitations, beauty and utilitarianism, freedom and imprisonment, ugly pleasure from power and the injustice of the victim, nobility and meanness. The correlation between traditional genres of high literature and modern mass in the creation of new novel modifications is revealed.Conclusions. In J.Fowles’ postmodernist novel “The Collector”, the principle of “double coding” is one of those that models the genre, participates in text creation, and corresponds to the author’s communicative and receptive strategies. The study of the work in the paradigm of “double coding” proves that such a synthesis contributes to the intellectualization of mass literature, which loses its one-dimensionality, and adds readability to experimental literature by returning it to the plot, intrigue, methods of interest of the recipient. The author combines the objectivity of a traditional novel with the subjectivity of a new 20th century novel.Key words: elite and mass literature, external and internal theme, genre, parable, polygenre. Мета статті – простежити творчий діалог між елітарною й масовою літературами у романі Дж.Фаулза «Колекціонер» як фактор творення жанрових модифікацій у ігровому полі літератури постмодернізму. Методи. У роботі використано комплексну методологію. Для інтерпретації та аналізу художніх творів і есеїстики Дж.Фаулза застосовано структурно-семантичний, інтертекстуальний методи, міфопоетичний підхід, методики «пильного читання» (close reading). Результати. У статті досліджено стратегії співвідношення масового й елітарного в романі Дж.Фаулза «Колекціонер» (1963), що набули особливого розвитку в літературі ХХ століття й одержали назву «подвійне кодування». Простежено деякі аспекти творчої самоідентифікації Дж.Фаулза. Розглянуто категорії «подвійне кодування», «жанрова поліфонія», соціокуль-турне поняття «успіх». Виявлено, що принцип «подвійного кодування» є жанромоделюючим на усіх рівнях структури твору, з’ясовано його продуктивність у сюжетно-композиційній організації роману, художньому втіленні теми зовнішньої та теми внутрішньої. Розглянуто взаємозв'язок проблематики, сюжетних і мовно-стильових компонентів твору. Доведено, що у темі внутрішній автором розгортається модель людських взаємин. Ускладному комплексі проблем автор акцентує протистояння «Небагатьох та Маси» (Дж.Фаулз), що оприявнено у конфлікті «людини маси» – Фредеріка Клегга та інтелектуально-духовної особистості художниці Міранди Грей. Протистояння відбувається на ціннісно-ментальному рівні, уситуації вибору двох людей між світлом та пітьмою, розумом та інтелектуальною обмеженістю, красою й утилітаризмом, свободою та ув’язненням, потворним задоволенням від влади і безправ'ям жертви, шляхетністю та ницістю. Виявлена кореляція між традиційними жанрами високої літератури та сучасної масової у створенні нових романних модифікацій. Висновки. У постмодерністському романі Дж.Фаулза «Колекціонер» принцип «подвійного кодування» є одним із тих, що моделює жанр, бере участь у текстотворенні, відповідає комунікативно-рецептивним стратегіям автора. Дослідження твору в парадигмі «подвійного кодування» доводить, що саме такий синтез сприяє інтелектуалізації масової літератури, яка втрачає свою одно-вимірність, та додає читабельності літературі експериментальній завдяки поверненню їй сюжетності, інтриги, прийомів зацікавлення реципієнта. Автор поєднує властиву традиційному роману об’єктивність зі суб’єктивністю нового роману ХХ сторіччя. Ключові слова: елітарна і масова література, тема зовнішня і внутрішня, жанр, притча, поліжанровість.

У статті проаналізовано прізвища жителів Ківерцівського району Волинської області (зафіксовані у 12 населених пунктах). За твірними основами прізвища розподілено на лексико-семантичні групи відповідно до основних джерел їх творення: власні особові імена; назви осіб за походженням і місцем проживання; назви осіб за соціальною належністю та родом заняття; назви осіб за індивідуальними ознаками. Наведені та проаналізовані прізвища зберігають у собі інформацію для нащадків про різноманітні історичні та суспільно-економічні процеси в житті українського народу.

У статті проаналізовано особливості назв плечового одягу, вживаних у говірках Підгаєччини. На основі польових записів визначено функційну активність номенів, подано структурно-семантичний аналіз лексем, з’ясовано лексико-семантичні паралелі з іншими українськими діалектними континуумами.

У статті йдеться про особливості вивчення фразеології через призму втілення в цих одиницях віри наших предків у демонологічний вищий світ. Розглянуто одиниці фразеології, які розкривають всі аспекти життя українців, – історію, вірування, цінності, традиції, обряди, побут тощо. Розвідку присвячено детальному опису українських екзистенціальних фразеологічних одиниць зі словами-компонентами «смерть», «смертний», або з семантикою «смерть». Акцентовано увагу на особливостях їхньої мотивації, установленню ролі слів-компонентів у формуванні цілісного фразеологічного значення. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення етноментальних і культурних чинників формування фразеологічного корпусу української мови шляхом ідеографічного, структурно-семантичного й етимологічного аналізу групи фразеологізмів зі значенням «смерть». Уважаємо, що всебічне ознайомлення з фразеологічним багатством української мови, з одного боку, дає змогу зберегти надбання пращурів, а з іншого – збагачує молоде покоління духовними скарбами свого народу, сприяє національному вихованню та встановленню зв’язків з іншими слов’янськими народними традиціями. Ключові слова: фразеологія, символ, демон, образ, вірування, екзистенціальний, семантика, етимологія, ідеографічний аналіз, структурно-семантичний аналіз. Покликання Список використаної літератури Аркушин, Григорій. Сказав, як два зв’язав. Народні вислови та загадки із Західного Полісся і західної частини Волині. Люблін-Луцьк, 2003. Вархол, Надія, і Івченко, Анатолій. Фразеологічний словник лемківських говірок Східної Словаччини. Братислава : Словацьке педагогічне видавництво; Пряшів : Відділ української літератури, 1990. Доброльожа, Галина. Фразеологічний словник говірок Житомирщини. Житомир : ПП Туловський, 2010. Кірілкова, Наталія. Словник волинських фразеологізмів. Рівне; Острог, 2013. Коваленко, Наталія. Слова з язика, як бджоли з вулика: матеріали до словника народних порівнянь подільських і волинських говірок Хмельниччини. Камʼянець-Подільський, 2011. Короткий українсько-польський словник усталених виразів: еквіваленти слова, фразеологізми, прислівʼя та приказки, за ред. Т. А. Космеди. Познань; Харків, 2017. Мацюк, Зоряна. Що сільце, то нове слівце: слов. фразеологізмів Західного Полісся. Луцьк : Вежа-Друк, 2013. Мацюк, Зоряна. Із народу не викинеш: діалектний словник фразеологізмів. Луцьк : РВВ «Вежа», 2006. Ступінська, Галина, і Битківська Ярина. Фразеологічний словник лемківських говірок. Тернопіль, 2012. Ужченко, Віктор, Ужченко, Дмитро, і Барвіна, Наталя, та ін. Фразеологічно-паремійний словник Східної Слобожанщини ХІХ століття. Луганськ, 2013. Чабаненко, Віктор. Фразеологічний словник говірок Нижньої Надніпрянщини. Запоріжжя, 2001. Muszyński, Zbysław. “Światy z a słowami. Ich na! urn i pomyłek”. Językowa halegoryzxu: ja świata, red. R. Grzegorczykowa i A. Pajdzińska, Lublin 1996, s. 43. Sawicka, Z., Gos Ł. Śmierć i pogrzeb w tradycji ludowej. URL: http://www.magwil.lt/archiwum/2009/magazyn11/list%2017.htm Zadrożyńska-Barącz, Anna. Światy, zaświaty – o tradycji świętowań w Polsce. Warszawa: Twój Styl, 2002. Żurawski, B. “Ludowe zwiastuny śmierci i złe wróżby”. Wiedza i życie, nr 11, 1999.

Порушується питання втілення образу Турандот у жанрах симфонічної музики, зокрема, у «Метаморфозах» П. Гіндеміта. Докладний структурно-семантичний аналіз дозволяє визначити рівень кореспонденції з темами К.-М. Вебера, які лягли в основу твору Гіндеміта як вияв неокласичних тенденцій, а також прослідкувати музичні маркери, застосовані композитором щодо цього образу, відтвореного засобами сучасної музики в іронічно-пародійному плані. Контекстуальне поле прочитань образу китайської принцеси у музиці ХХ століття збагачується за рахунок «Турандот» П. Гіндеміта симфонічною та балетною версіями, рівночасно демонструючи специфічний аспект орієнтальної тематики.Ключові слова: Турандот, орієнталізм, Пауль Гіндеміт, Скерцо, Метаморфози, пародія, балетні втілення, імагологія, імагосемантика. The aim of this paper is to determine the peculiarities of reading Turandot's image by Paul Hindemith in «Metamorphoses» for symphony orchestra. The methodology of the research is based on the application of the structural-semantic analysis of Scherzo's «Turandot» by P. Hindemit, which is considered using the principles of imagological research in the contextual field of reading the image of a Chinese princess in musical art.Results. In P. Scerzo's P. Hindemith, Turandot's brazen takes on a new meaning: in response to contemporary to the composer political and social conditions through the prism of parody, and extends the boundaries of traditional «Chinese», which is characterized by a vibrant jazz component and a neoclassical dimension, transporting the idea of a Chinese princess through reading an early romantic overture by K. M. von Weber from music to F. Schiller's drama «Turandot». Such specific «polystylistics» in the embodiment of this theme by expanding the intercontinental sound space reveals globalist tendencies and perpetuates humanistic ideals in a kind of grotesque form. The imagosemantics of Turandot's image in P. Hindnmith also contains stable musical markers (toy-puppet theme as a fairy-tale imaginary princess, chromatic-tortuous theme as an imago femme fatale, state imago – fanfare motif as a symbol of imperial-empathetic, motif drums in the spirit of «Chinozerii»). However, a parody-ironic approach to the solution of the image, the genre of eccentric, overflowing with total shock exaltation and warlike scherzo, in which the composer etymologically rethinks the serious challenges of the plot and the image of the heroine itself (the metamorphosis of the delicate «air China» theme into a distorted chromatized dissonance-false fanfare) – appears for the first time. Turandot in the music of the second half of the twentieth century will act more as a representative of totalitarian political structures, nominally representing ChineseOrientalism of the postmodernist type.Novelty. For the first time in national musicology, Turandot's embodiment in the music of the twentieth century was demonstrated, in particular, in the Scherzo of P. Hindemith's Metamorphosis for symphony orchestra, and the features of reading this image in the dimension of oriental imagosemantics were determined.The practical significance. In this article, Ukrainian and foreign musicologists may find information useful for exploring Turandot's image in twentieth-century music, particularly in Paul Hindemith's work in symphonic and ballet incarnations.Key words: Turandot, Orientalism, Paul Hindemith, Scherzo, Metamorphoses, Рarody, Ballet Еmbodiments, Imagology, Іmagosemantics.

У статті розглядається нормативно-правове забезпечення діяльності прикордонного загону з протидії тероризму. Наукове дослідження здійснено з використанням методів дедукції та індукції, аналізу та синтезу, які допомогли визначити структурно-логічну схему дослідження. Логіко-семантичний та догматичний методи застосовувались під час встановлення змісту правових норм. Системний метод допоміг з’ясувати внутрішню структуру діяльності прикордонного загону. Об’єктами дослідження стали нормативно-правові акти що регулюють діяльність прикордонного загону. На підставі вивчення норм національного законодавства та відомчих нормативно-правових актів встановлено, що охороняючи визначену ділянку державного кордону України прикордонний загін забезпечує дотримання законодавства у прикордонній та інших сферах, відповідно до компетенції, у тому числі й антитерористичного спрямування. Проведене дослідження дозволило зробити висновки про структуру діяльності прикордонних загонів Державної прикордонної служби України щодо протидії тероризму на ділянці відповідальності, яка включає: управління з організації, керівництва та контролю дій підпорядкованих підрозділів з протидії тероризму; охорону державного кордону на ділянці відповідальності щодо недопущення здійснення терористичних актів та їх нейтралізація (локалізація) в разі вчинення; недопущення перетинання державного кордону України у пунктах пропуску особами причетними до терористичної діяльності та засобами терору; виявлення та недопущення вчинення терористичних актів на контрольованих прикордонних територіях, прикордонних смугах; оперативне застосування підрозділів які призначені для захисту та посилення охорони визначеної ділянки державного кордону; своєчасне інформування про терористичні загрози та залучення інших суб’єктів які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом у межах своєї компетенції.