To see the other types of publications on this topic, follow the link: Субструктура.

Journal articles on the topic 'Субструктура'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Субструктура.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Иванов, Ю. Ф., В. Е. Громов, С. В. Коновалов, Ю. А. Шлярова, С. В. Воробьев та В. Я. Целлермаер. "СТРУКТУРА И ДИСЛОКАЦИОННАЯ СУБСТРУКТУРА ВЫСОКОЭНТРОПИЙНОГО СПЛАВА CoCrFeMnNi ПОСЛЕ ОБЛУЧЕНИЯ ИМПУЛЬСНЫМИ ЭЛЕКТРОННЫМИ ПУЧКАМИ". Фундаментальные проблемы современного материаловедения, № 4 (27 грудня 2021): 422–31. http://dx.doi.org/10.25712/astu.1811-1416.2021.04.004.

Full text
Abstract:
Используя технологию проволочно-дугового аддитивного производства (WAAM) в атмосфере чистого азота был получен высокоэнтропийный сплав (ВЭС) системы CoCrFeMnNi неэквиатомного состава: Cr – 15,5 ат.%, Mn – 3,1 ат.%, Fe – 38,9 ат.%, Co – 24,6 ат.%, Ni – 17,9 ат.%. Методами картирования выявлено однородное распределение элементов в объеме сплава. Установлено образование градиентной дислокационной субструктуры после облучения ВЭС импульсными электронными пучками с плотностью энергии 30 Дж/см2, длительностью импульса пуча 50 мкс, частотой следования импульсов 0,3 Гц, количеством импульсов облучения 3. Облучение ВЭС с такими параметрами не изменяет элементный состав сплава. В зависимости от расстояния до поверхности облучения образуются различные типы дислокационных субструктур. В поверхностном слое формируется неразорентированная ячеистая дислокационная субструктура, в объеме ячеек которой выявлено хаотическое распределение дислокаций. На расстоянии 25 мкм формируется неразориентированная ячеисто-сетчатая дислокационная субструктура, а на расстоянии 45 мкм к ней добавляются хаотически распределенные дислокации. При удалении на расстояние 120-130 мкм от поверхности облучения дислокационная субструктура в виде хаоса становится основной. Скалярная плотность дислокаций немонотонно изменяется в зависимости от расстояния от поверхности облучения в пределах 2,75∙1010см-2 – 5,5∙1010 см-2, достигая максимума на глубине 25 мкм. Обсуждены возможные причины такой экстремальной зависимости. Отсутствие на ПЭМ изображениях структур ВЭС изгибных контуров экстинкции свидетельствует о высокой пластичности ВЭС после электронно-пучковой обработки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Иванов, Ю. Ф., Р. Е. Крюков, В. Е. Громов, Н. А. Козырев та Ю. А. Рубанникова. "СТРУКТУРНО-ФАЗОВОЕ СОСТОЯНИЕ, ДЕФЕКТНАЯ СУБСТРУКТУРА И ПОВЕРХНОСТЬ РАЗРУШЕНИЯ НАПЛАВКИ". Фундаментальные проблемы современного материаловедения, № 3 (29 вересня 2021): 265–72. http://dx.doi.org/10.25712/astu.1811-1416.2021.03.002.

Full text
Abstract:
Методами сканирующей и просвечивающей электронной микроскопии исследованы структурно-фазовое состояние, дефектная субструктура и поверхность разрушения наплавок из низкоуглеродистой стали с разным содержанием легирующих элементов на сталь 09Г2С. Выполнен количественный анализ параметров структуры, фазового состава и дислокационной субструктуры наплавок. Показано, что линейная плотность частиц второй фазы (карбиды, оксиды, сульфиты и т.д.) размерами 0,25-25 мкм в два раза выше в более легированной наплавке. При исследовании поверхности изломов выявлены ямки вязкого излома двух размерных уровней – 5,5 и 1,3 мкм. На дне ямок отрыва большого размера располагаются частицы второй фазы. Установлено, что в более легированной наплавке области хрупкого излома более дисперсны. В обоих типах наплавок присутствуют зерна верхнего и нижнего бейнита. Выявлен остаточный аустенит в виде тонких прослоек вдоль пластин бейнита и в виде глобул. Оценены вклады скалярной и избыточной плотности дислокаций в упрочнении металла наплавок. Отмечено, что в более легированной наплавке скалярная и избыточная плотность дислокаций выше. Показано, что внутренние поля напряжений максимальной величины формируются в близи включений второй фазы.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Dybov, Vladislav А., Dmitrii V. Serikov, Galina S. Ryzhkova та Aleksey I. Dontsov. "Роста и субструктура пленок ниобата лития". Kondensirovannye sredy i mezhfaznye granitsy = Condensed Matter and Interphases 21, № 1 (2019): 51–59. http://dx.doi.org/10.17308/kcmf.2019.21/716.

Full text
Abstract:
Проведены исследования начальных стадий роста пленок ниобата лития на Si в процессе ВЧМР, исследовано влияние условий ВЧМР и последующих обработок (ТО, ИФО, БТО) на структуру, субструктуру и ориентацию получаемых покрытий. Установлено, что начальные стадии роста пленок ниобата лития в процессе ВЧМР на подогретой до 550 °С Si подложке характеризуются островковым зарождением кристаллитов и последующей их коалесценцией. Показана возможность управления текстурой пленок ниобата лития в процессе ВЧМР в условиях воздействия плазмы ВЧ-разряда, путем изменения состава рабочего газа. Показан эффект ИФО в кристаллизации аморфных пленок состава ниобата лития, заключающийся в формировании однофазной нанокристаллической пленки ниобата лития, в процессе обработки на воздухе.
 
 ИСТОЧНИК ФИНАНСИРОВАНИЯ
 Исследование выполнено при финансовой поддержке РФФИ, проект № 18-33-00836.
 
 
 ЛИТЕРАТУРА
 
 Lu Y, Dekker P., Dawes J.M. Journal of Crystal Growth, 2009, vol. 311, pp. 1441-1445. https://doi.org/10.1016/j.jcrysgro.2008.12.035
 Poghosyan A. R., Guo R., Manukyan A. L., Grigoryana S. G. SPIE, 2007, vol. 6698, pp. 1-5. https://doi.org/10.1117/12.734353
 Kadota M., Suzuki Y., Ito Y. Japanese Journal of Applied Physics, 2011, vol. 50, pp. 1-5. DOI: https://doi.org/10.1143/jjap.50.07hd10
 Hao L., Li Y., Zhu J., Wu Z., Wang J., Liu X., Zhang W. Journal of Alloys and Compounds, 2014, vol. 599, pp. 108-113. https://doi.org/10.1016/j.jallcom.2014.02.078
 Gupta V., Bhattacharya P., Yuzyuk Yu. I., Katiyar R. S. Mater. Res., 2004, vol. 19, N 8, pp. 2235-2239. https://doi.org/10.1557/jmr.2004.0322
 Tan S., Gilbert T., Hung C.-Y., and Schlesinger T. E. Phys. Lett., 1996, vol. 68, p. 2651. https://doi.org/10.1063/1.116270 
 Shih W.-C., Sun X.-Y. Physica B: Condensed Matter, 2010, vol. 405, no. 6, pp. 1619–623. https://doi.org/10.1016/j.physb.2009.12.054
 Barinov S. M., Belonogov E. K., Ievlev V. M., et al. DokladyPhysical Chemistry, 2007, vol. 412, no. 1, pp. 15-18. https://doi.org/10.1134/s0012501607010058 
 Hansen P. J., Terao Y., Wu Y., York R. A., Mishra U. K., Speck J. S. Vac. Sci. Technol., 2005, vol. 23, № 1, pp. 162-167. https://doi.org/10.1116/1.1850106
 Sumets M., Ievlev V., Kostyuchenko A., Vakhtel V., Kannykin S., Kobzev A. Thin Solid Films, 2014, vol. 552, pp. 32–38. https://doi.org/10.1016/j.tsf.2013.12.005
 Seok-Won Choi, et al. The Korean Journal of Ceramics, 2000, vol. 6, no. 20, pp. 138-142.
 Ievlev V. M., Soldatenko S. A., Kushhev S. B., Gorozhankin Ju. V. Inorganic Materials, 2008, vol. 44, no. 7, pp. 705-712. https://doi.org/10.1134/s0020168508070066
 Ievlev V. M., Turaeva T. L., Latyshev A. N., et al. The Physics of Metals and Metallography, 2007, vol. 103, no. 1, pp. 58-63. https://doi.org/10.1134/s0031918x07010073 
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Митлина, Людмила Александровна, Ludmila Alexandrovna Mitlina, Григорий Сайдашевич Бадртдинов та ін. "Субструктура и магнитные свойства монокристаллических плeнок феррошпинелей". Вестник Самарского государственного технического университета. Серия «Физико-математические науки» 2(23) (2011): 107–15. http://dx.doi.org/10.14498/vsgtu837.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Богданов, С. Г., Б. Н. Гощицкий та В. Д. Пархоменко. "Субструктура никеля, облученного быстрыми нейтронами, по данным малоуглового рассеяния нейтронов". Физика металлов и металловедение 115, № 6 (2014): 602–6. http://dx.doi.org/10.7868/s0015323014060035.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Макрушина, А. Н., В. А. Плотников, Б. Ф. Демьянов та С. В. Макаров. "Субструктура интерметаллического соединения Cu-=SUB=-3-=/SUB=-Sn в тонкопленочном состоянии". Журнал технической физики 89, № 6 (2019): 907. http://dx.doi.org/10.21883/jtf.2019.06.47639.298-18.

Full text
Abstract:
AbstractThe crystalline structure of intermetallic Cu_3Sn synthesized by successively condensing thin layers of copper and tin on a substrate at 150°C has been studied. Cu_3Sn compound exists in a very narrow homogeneity range and has a long-period close-packed ordered D0_19 superstructure. It has been found that the crystal lattice exhibits many slip traces associated with dislocation motion. The dislocation motion is due to the stressed state of the crystal, which can be characterized as uniform extension. Electron micrographs show that slip traces in the Cu_3Sn crystal are parallel to the ( $$\bar {1}\bar {1}21$$ ) and ( $$11\bar {2}1$$ ) planes belonging to pyramidal slip system II, which is a main slip system along with pyramidal and basal ones. Slip traces result from the motion of partial dislocations, as indicated by the amount of slip, which is equal to half the interplanar distance. Since the crystal is ordered, slip is accomplished by a pair of superpartial dislocations and a slip trace may be a superstructural or complex stacking fault.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Громов, В. Е., К. В. Волков, А. М. Глезер та ін. "Дислокационная субструктура и внутренние поля напряжений в объемно и дифференцированно закаленных рельсах". Известия Российской академии наук. Серия физическая 78, № 10 (2014): 1230–37. http://dx.doi.org/10.7868/s0367676514100081.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Фомин, Андрей Иванович, and Николай Александрович Панькин. "PHASE COMPOSITION, SUBSTRUCTURE AND RESIDUAL MACROSTRESSES IN THE SURFACE LAYER OF A TAPE OBTAINED BY ELECTRIC CONTACT WELDING." Physical and Chemical Aspects of the Study of Clusters, Nanostructures and Nanomaterials, no. 13 (December 23, 2021): 802–8. http://dx.doi.org/10.26456/pcascnn/2021.13.802.

Full text
Abstract:
Методами рентгенографии и электронной микроскопии исследован поверхностный слой чугуна ВЧ50-2 после его обработки электроконтактной приваркой. В качестве присадочного материала использовалась лента из стали 50ХФА. Применялись технологии обработки с созданием промежуточного слоя из никелевого порошка ПГН-12Н-01 и без него. Получены результаты о фазовом составе, субструктуре и остаточных напряжениях. Исследуемая система состоит из фаз a - Fe и у - Fe . Параметры субструктуры (микродеформации и измельчение блоков) имеют одинаковые значения для различных режимов электроконтактной приварки. Остаточные напряжения носят растягивающий характер и уменьшаются при создании промежуточного слоя из никелевого порошкового материала. Основной механизм их образования - термические воздействия на материал, обрабатываемый электроконтактной приваркой. Установлено, что после электроконтактной приварки ленты могут образовываться трещины, их ориентация преимущественно параллельно обрабатываемой поверхности обусловлена наличием большого градиента температур. The surface layer of DI50-2 cast iron after its processing by electric contact welding has been investigated by methods of X-ray diffraction and electron microscopy. A 50HVA steel strip was used as a filler material. Processing technologies were used with the creation of an intermediate layer of nickel powder PC-12N-01 and without it. Results on phase composition, substructure and residual stresses are obtained. The system under study consists of a-Fe and у-Fe phases. Substructure parameters (microstrain and block refinement) have the same values for different modes of electrical contact welding. Residual stresses are of a tensile nature and decrease when an intermediate layer of nickel powder material is created. The main mechanism of their formation is thermal effects on the material processed by electrocontact welding. Cracks may form after electrical contact welding of the tape. They are oriented mainly parallel to the surface to be treated and are due to the presence of a large temperature gradient.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Aymuhambet, Zhanat Askerbekkyzy, and Zhuldyzay Kalybekkyzy Kishkenbaeva. "Binary-dyadic substructure of modern poetry and its mythical foundation." Interactive science, no. 4 (June 20, 2016): 79–82. http://dx.doi.org/10.21661/r-80642.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Иевлев, В. М., А. И. Донцов, С. В. Горбунов та ін. "Структура, текстура и субструктура фольги на последовательных стадиях прокатки сплава Cu–36.4Pd (ат. %)". Неорганические материалы 57, № 11 (2021): 1264–71. http://dx.doi.org/10.31857/s0002337x21110051.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Золоторевский, В. С., Р. И. Доброжинская, В. В. Чеверикин та ін. "Прочность и субструктура листов из сплава Al–4.7Mg–0.32Mn–0.21Sc–0.09Zr, "Физика металлов и металловедение"". Физика металлов и металловедение, № 4 (2017): 429–36. http://dx.doi.org/10.7868/s0015323017020140.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Хасан, И. Х., та Н. А. Панькин. "Микроструктура, фазовый состав, субструктура и остаточные напряжения в алюминиевом сплаве АК5М7 после его электроискровой обработки". Поверхность. Рентгеновские, синхротронные и нейтронные исследования, № 10 (2021): 89–96. http://dx.doi.org/10.31857/s1028096021100071.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Тришкина, Л. И., А. А. Клопотов, Т. В. Черкасова, Ю. А. Абзаев, В. А. Литвинова та М. Д. Старостенков. "ВЛИЯНИЕ ТЕМПЕРАТУРЫ ОТЖИГА НА ЭВОЛЮЦИЮ ДИСЛОКАЦИОННОЙ И ДОМЕННОЙ СТРУКТУРЫ СПЛАВА Pd3Fe В РАЗУПОРЯДОЧЕННОМ И УПОРЯДОЧЕННОМ СОСТОЯНИЯХ". Фундаментальные проблемы современного материаловедения, № 1 (31 березня 2022): 58–68. http://dx.doi.org/10.25712/astu.1811-1416.2022.01.007.

Full text
Abstract:
В работе представлены исследования дислокационной и доменной структурыупорядоченного и разупорядоченного поликристаллического сплава Pd3Fe. Для изучения дефектной структуры использовался метод электронной дифракционной микроскопии. Упорядоченное состояние сплава достигалось при ступенчатом охлаждении образцов со скоростью 5 и 10 градусов в сутки при разных температурах отжига. Повышение температуры отжига и скорости охлаждения оказывает влияние на размеры доменов, которые образуются в сплаве. Типы дислокационных субструктур (ДСС) изменяются при увеличении степени деформации ε. В упорядоченном сплаве и в неупорядоченном при той же степени деформации типы дислокационной субструктуры несколько отличаются. Основным параметром, характеризующим упрочнение материала, является средняя скалярная плотность дислокаций. Плотность дислокаций при увеличении степени деформации и фиксированной температуре отжига увеличивается. При росте степени деформации происходит образование разориентировок в структуре. Разориентировки качественно идентифицируются возникновением на электронно-микроскопических снимках экстинкционных деформационных контуров. Количественным параметром разупорядоченной структуры является кривизна-кручение кристаллической решетки (χ). Установлено, что величина χ увеличивается с ростом степени деформации.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Тришкина, Л. И., Т. В. Черкасова, А. Н. Соловьев та Н. В. Черкасов. "НАКОПЛЕНИЕ ДЕФЕКТОВ ПРИ ПЛАСТИЧЕСКОЙ ДЕФОРМАЦИИ ПОЛИКРИСТАЛЛИЧЕСКИХ СПЛАВОВ НА ОСНОВЕ МЕДИ". Фундаментальные проблемы современного материаловедения, № 3 (29 вересня 2021): 289–96. http://dx.doi.org/10.25712/astu.1811-1416.2021.03.005.

Full text
Abstract:
В работе экспериментально исследуется роль размерного фактора в формировании дефектной структуры металлических материалов. Объектами исследования являлись поликристаллические ГЦК твердые растворы Cu-Al и Cu-Mn со средними размерами зерен в интервале 10-240 мкм. Дислокационная структура образцов, деформированных при комнатной температуре до различных степеней деформации, изучалась на фольгах методом ПЭМ. Проводилось измерение скалярной плотности дислокаций (ρ), плотности (ρG) геометрически необходимых дислокаций (ГНД), плотности (ρS) статистически запасенных дислокаций (СЗД), кривизны-кручения кристаллической решетки (χ), и некоторых других параметров. Количественно изучено влияние размера зерен дислокационной субструктуры на параметры дислокационной субструктуры. Были определены источники возникновения кривизны-кручения χ кристаллической решетки по электронно-микроскопическим снимкам. Проведены измерения χ в исследуемых сплавах от разных источников и ее изменения с расстоянием (Х) от источника для сплавов с фиксированным размером зерна и степенью деформации. Рассмотрено изменение усредненной величины кривизны- кручения от всех источников со степенью деформации.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Соснин, Олег Васильевич, Oleg Vasil'evich Sosnin, А. В. Громова та ін. "Закономерности эволюции дислокационных субструктур в сталях при усталости". Vestnik Samarskogo Gosudarstvennogo Tekhnicheskogo Universiteta. Seriya "Fiziko-Matematicheskie Nauki" 27 (2004): 185–92. http://dx.doi.org/10.14498/vsgtu301.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Попов, П. А., В. А. Конюшкин, А. Н. Накладов, С. В. Кузнецов та С. А. Скробов. "Влияние ячеистой субструктуры на теплопроводность гетеровалентных твердых растворов фторидов". Кристаллография 59, № 1 (2014): 108–10. http://dx.doi.org/10.7868/s0023476114010111.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Момот, В. Є., та А. І. Ковальов. "Модель інноваційного розвитку підприємства на основі формування неформальної креативної субструктури". Європейський вектор економічного розвитку 2, № 27 (2019): 85–99. http://dx.doi.org/10.32342/2074-5362-2019-2-27-8.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Соловьев, А. Н., С. В. Старенченко, Ю. В. Соловьева та В. А. Старенченко. "Термодинамический анализ вкладов дислокационных субструктур в деформационные процессы монокристаллов никеля". Известия Российской академии наук. Серия физическая 82, № 7 (2018): 856–59. http://dx.doi.org/10.1134/s0367676518070384.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Грачев, В. В., V. V. Grachev, А. В. Громова та ін. "Эволюция дислокационных субструктур в мало- и среднеуглеродистых сталях при волочении". Vestnik Samarskogo Gosudarstvennogo Tekhnicheskogo Universiteta. Seriya "Fiziko-Matematicheskie Nauki" 27 (2004): 123–29. http://dx.doi.org/10.14498/vsgtu288.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Dubovoj, A. N., A. A. Karpenchenko, M. N. Bobrov, and Yu E. Nedelko. "Formation of nanodimensional polygonization substructure in sprayed electric arc coatings." Автоматическая сварка 2017, no. 3 (2017): 40–43. http://dx.doi.org/10.15407/as2017.03.05.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Шевченко, В. Я., В. А. Блатов та Г. Д. Илюшин. "КЛАСТЕРНАЯ САМООРГАНИЗАЦИЯ ИНТЕРМЕТАЛЛИЧЕСКИХ СИСТЕМ: МЕТАЛЛОКЛАСТЕРЫ Cs И Cs И МЕТАЛЛООКСИДНЫЙ КЛАСТЕР CsO ДЛЯ САМОСБОРКИ КРИСТАЛЛИЧЕСКОЙ СТРУКТУРЫ (Cs)(Cs)(CsO), "Физика и химия стекла"". ������ � ����� ������, № 5 (2018): 457–63. http://dx.doi.org/10.7868/s0132665118050013.

Full text
Abstract:
Проведен геометрический и топологический анализ металлооксида с минимальным известным содержанием кислорода CsO, образующегося из кислородсодержащего расплава металлического Cs. Для определения кластеров-прекурсоров кристаллических структур использованы специальные алгоритмы разложения структурных графов на кластерные субструктуры (пакет программ ToposPro). Определены участвующие в самосборке кристаллических структур кластеры-прекурсоры: трехоктаэдрические кластеры CsO, октаэдрические кластеры Cs, тетраэдрические кластеры Cs. Реконструированы симметрийный и топологический коды процессов самосборки кристаллических структур из кластеров-прекурсоров в виде: первичная цепь микрослой микрокаркас.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Tarasov, Ju I., V. V. Krjachko та V. I. Novikov. "ОСОБЕННОСТИ СТРУКТУРИРОВАНИЯ ПРИ МАССОВОЙ КРИСТАЛЛИЗАЦИИ РАСПЛАВОВ Al И Pb В УСЛОВИЯХ ВЫСОКОИНТЕНСИВНОЙ ПЛАСТИЧЕСКОЙ ДЕФОРМАЦИИ ПРИ ЦЕНТРИФУГИРОВАНИИ". Kondensirovannye sredy i mezhfaznye granitsy = Condensed Matter and Interphases 20, № 1 (2018): 125–34. http://dx.doi.org/10.17308/kcmf.2018.20/484.

Full text
Abstract:
Представлены экспериментальные результаты по кристаллизации Al и Pb в условиях высокоинтенсивной пластической деформации [e¢ = (102-104) сек-1] на границе раздела «твердое-жидкое» в аппарате центробежного литья нового типа при скоростях вращения ротора до 2000 об/мин. В объёме закристаллизованных металлов Al и Pb методом атомной силовой микроскопии обнаружены вакансионные кластерные трубки со средними диаметрами Al – 39 нм, Pb – 25 нм. Обсуждается физическая модель образования в металлах новой субструктуры в виде вакансионных кластерных трубок, полученных при высокоинтенсивной пластической деформации.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Kozlov, E. V., N. A. Popova, and N. A. Koneva. "Scalar dislocation density in fragments with different substructure types." Letters on Materials 1, no. 1 (2011): 15–18. http://dx.doi.org/10.22226/2410-3535-2011-1-15-18.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Голубева, А. А., С. В. Коновалов, Ю. Ф. Иванов, К. А. Осинцев та И. А. Комиссарова. "Послойный анализ субструктуры Cr–Ni–Ti покрытия, полученного методом селективного лазерного плавления". Поверхность. Рентгеновские, синхротронные и нейтронные исследования, № 10 (2020): 34–41. http://dx.doi.org/10.31857/s1028096020100076.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Dubovyy, O. M., A. A. Karpechenko, M. M. Bobrov, and A. V. Labartkava. "Development of Thermal Spray Technology of Forming a Crushed Polygonization Nanosized Substructure." METALLOFIZIKA I NOVEISHIE TEKHNOLOGII 42, no. 5 (2020): 631–53. http://dx.doi.org/10.15407/mfint.42.05.0631.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Рыжкова, Д. А., С. Л. Гафнер та Ю. Я. Гафнер. "ИССЛЕДОВАНИЕ ТЕРМИЧЕСКОЙ СТАБИЛЬНОСТИ МАЛЫХ НАНОКЛАСТЕРОВ СЕРЕБРА С НАЧАЛЬНОЙ АМОРФНОЙ СУБСТРУКТУРОЙ". Фундаментальные проблемы современного материаловедения, № 1 (30 березня 2021): 17–23. http://dx.doi.org/10.25712/astu.1811-1416.2021.01.002.

Full text
Abstract:
Нанокластеры серебра, благодаря своим уникальным физическим и химическим свойствам, находят широкое применение во множестве отраслях: медицине, микроэлектронике, катализе, плазмонике, при создании различных конструкционных материалов и т.д. Известно, что управлять термодинамическими, оптическими, каталитическими и бактерицидными свойствами наночастиц Ag можно посредством изменения их размера, формы и внутренней структуры. При этом наиболее устойчивыми являются кластерные конфигурации, отвечающие определенным «магическим» структурным и электронным числам. В данной работе путем компьютерного моделирования с использованием метода молекулярной динамики и модифицированного потенциала сильной связи TB-SMA исследуются вопросы термической стабильности малых нанокластеров серебра (диаметрами менее 2 нм) для частиц, отвечающих некоторым «магическим» числам ГЦК, ГПУ, Ih и Dh структур с начальной аморфной морфологией. Результаты моделирования сравниваются с ранее полученными данными для аналогичного ансамбля частиц с начальной ГЦК модификацией. Показано, что по характер термически индуцированных структурных переходов исследуемых нанокластеров резко отличается от ранее наблюдаемого: отсутствуют ГЦК и ГПУ структуры на фоне преобладания Ih конфигураций. При этом данные нанокластеры Ag можно условно разбить на две группы в зависимости от их размера: с N < 100 атомов и N > 100 атомов. Для первых характерно сохранение аморфной морфологии, для вторых – переход к икосаэдрическим и, реже, к декаэдрическим модификациям. Причем, влияние «магических» чисел в большей степени прослеживается для частиц Ag с N < 100 атомов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Гришунин, В. А., В. Е. Громов, Ю. Ф. Иванов, А. Д. Тересов та С. В. Коновалов. "Эволюция фазового состава и дефектной субструктуры рельсовой стали, подвергнутой обработке высокоинтенсивным электронным пучком". Поверхность. Рентгеновские, синхротронные и нейтронные исследования. 2013, № 10 (2013): 82–88. http://dx.doi.org/10.7868/s0207352813090096.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Belonogov, E. K., A. A. Grebennikov, V. A. Dybov та ін. "Effect of photon treatment on structure and substructure of Bi2Te3 – хSeх thermoelectric material". Perspektivnye Materialy, № 12 (2019): 31–38. http://dx.doi.org/10.30791/1028-978x-2019-12-31-38.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Домашевская, Э. П., Д. Л. Голощапов, Аль Хайлани Хасан Исмаил Дамбос, Е. В. Руднев, М. В. Гречкина та С. В. Рябцев. "Особенности морфологии и оптических свойств наноструктур дисульфида молибдена от мономолекулярного слоя до фрактолообразной субструктуры". Физика и техника полупроводников 53, № 7 (2019): 940. http://dx.doi.org/10.21883/ftp.2019.07.47871.9090.

Full text
Abstract:
Abstract. The aim of the work is to show the effect of layer thickness on the features of the morphology and optical properties of MoS2 nanostructures, including the monomolecular layers, formed during the gas transporting transfer of sulfur vapors to the reactor hot zone with a molybdenum metal and subsequent deposition on the mica (muscavite) substrates. The results of the atomic force microscopy, optical absorption spectroscopy and Raman spectroscopy of molybdenum disulfide nanostructures of different thickness, obtained in temperatures interval of gas transport synthesis 525-600°C, show that a monomolecular MoS2 layers, containing trigonal domains and having a width of the band gap 1.84 eV at a direct-gap optical transition with the formation of excitons at room temperature, can be obtained. For the first time, fractal-like substructures were obtained, in the Raman spectra of which the values of the modes of intralayer and interlayer oscillations E12g 377.5 cm-1 and A1g 403.8 differ not only from the corresponding values of the modes of the monomolecular layer, but also from the known values of bulk samples. The frequency of the intralayer mode in these samples, E12g 377.5 cm-1, is the smallest of all known values.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Конева, Н. А., Л. И. Тришкина та Т. В. Черкасова. "Эволюция с деформацией кривизны-кручения кристаллической решетки в различных субструктурах сплавов на основе меди". Известия Российской академии наук. Серия физическая 83, № 6 (2019): 830–33. http://dx.doi.org/10.1134/s036767651906019x.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Gromov, V. E., K. V. Volkov, Yu F. Ivanov, K. V. Morozov, K. V. Alsarayeva, and S. V. Konovalov. "Formation of Structure, Phase Composition and Faulty Substructure in the Bulk- and Differentially-Hard-Tempered Rails." Uspehi Fiziki Metallov 15, no. 1 (2014): 1–33. http://dx.doi.org/10.15407/ufm.15.01.001.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Полетика, Т. М., С. Л. Гирсова, А. И. Лотков та К. В. Круковский. "Субструктурно-фазовые превращения при термообработках нанокристаллического сплава Ti-50.9 at.% Ni". Журнал технической физики 44, № 24 (2018): 3. http://dx.doi.org/10.21883/pjtf.2018.24.47023.17444.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Ditenberg, I. A., A. N. Tyumentsev, K. V. Grinyaev, V. M. Chernov, V. A. Drobyshev, and M. M. Potapenko. "FEATURES OF V—4Ti—4Cr ALLOY DEFECT SUBSTRUCTURE AFTER PLASTIC STRAINING BY DIFFERENT METHODS." Problems of Atomic Science and Technology, Ser. Thermonuclear Fusion 35, no. 3 (2012): 27–35. http://dx.doi.org/10.21517/0202-3822-2012-35-3-27-35.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Gromov, V. E., Yu F. Ivanov, E. G. Belov, V. B. Kosterev, and D. A. Kosinov. "Formation of Structural-Phase States, Defect Substructure and Properties of a Surface of Thermomechanically Hardened Low-Carbon Steel." Uspehi Fiziki Metallov 17, no. 4 (2016): 303–41. http://dx.doi.org/10.15407/ufm.17.04.303.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Gatsenko, O. S., O. E. Zasymchuk, P. O. Tesel’ko, S. G. Stirenko, and Yu G. Gordienko. "Computer Modelling of Mechanism of Formation of Localized Synergetic Defect Substructures under Plastic Deformation of Metal Nanocrystals." METALLOFIZIKA I NOVEISHIE TEKHNOLOGII 36, no. 9 (2016): 1207–24. http://dx.doi.org/10.15407/mfint.36.09.1207.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Shavrin, O. I., B. Ya Benderskiy, K. A. Kopylov, and A. N. Skvortsov. "To the Problem of Modeling the Processes of Cooling the Wire During Thermal Deformational Formation of a Nanoscale Structure." Bulletin of Kalashnikov ISTU 20, no. 4 (2017): 7. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2017-4-7-12.

Full text
Abstract:
Для формирования наноразмерной структуры в конструкционных сталях разработана технология термодеформационной обработки. Технологическая модель процесса включает скоростной индукционных нагрев проволоки до температур 900-1000 °С, позволяющий осуществить полиморфное превращение и гомогенизацию высокотемпературной фазы, деформацию волочением и регламентированное охлаждение с целью формирования полигонизированной наноразмерной структуры. Последний этап играет определяющую роль в процессе полигонизации и получаемой размерности субструктуры. Для управления процессом регламентированного охлаждения, формирующего и фиксирующего наноразмерную полигонизированную структуру, разработана математическая модель для технологической схемы деформации проволоки с использованием монолитной стационарной волоки. При использовании монолитной стационарной волоки охлаждение начинается в выходном конусе волоки. Описаны физические процессы, проходящие на этапе охлаждения при термодеформационной обработке проволоки. Обоснованы физические допущения, упрощающие математическую модель. Разработаны исследуемые и расчетные области процесса охлаждения проволоки после выхода ее из монолитной стационарной волоки. В решении математической модели заключены два подхода: разделение решения на несколько этапов и решение задачи сопряженного теплообмена.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Gruzevich, A. V. "Efficiency of application of substructure strengthened tubes on heating surfaces of supercritical boiler blocks." Автоматическая сварка 2017, no. 10 (2017): 43–51. http://dx.doi.org/10.15407/as2017.10.05.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Лубнин, А. Н., Г. А. Дорофеев, Р. М. Никонова, В. В. Мухгалин та В. И. Ладьянов. "Дефекты упаковки и механизмы деформационно-индуцированных превращений ГПУ-металлов (Ti, Mg) при механоактивации в жидких углеводородах". Физика твердого тела 59, № 11 (2017): 2206. http://dx.doi.org/10.21883/ftt.2017.11.45063.015.

Full text
Abstract:
Методами рентгеновской дифракции, растровой электронной микроскопии и химического анализа исследована эволюция структуры и субструктуры металлов Ti и Mg с гексагональной плотноупакованной (ГПУ) решеткой при их механоактивации в планетарной мельнице в среде жидких углеводородов (толуол, н-гептан), а также с добавками углеродных материалов (графита, фуллерита, нанотрубок). Изучены термическое поведение и водородаккумулирующие свойства получаемых механокомпозитов. При механоактивации Ti и Mg наблюдаются деструкция жидких углеводородов, образование метастабильного нанокристаллического карбогидрида титана Ti(C,H)x и гидрида магния beta-MgH2 соответственно. Механизмы образования Ti(C,H)x и MgH2 при механоактивации являются деформационными и связаны с накоплением дефектов упаковки, образованием гранецентрированной кубической (ГЦК) укладки атомов. Метастабильный Ti(C,H)x распадается при температуре 550oC, происходит частичное обратное превращение ГЦКГПУ. Накопление дефектов кристаллического строения (границ нанозерен, дефектов упаковки), деструкция углеводородов и образование механокомпозитов приводят к ускорению последующего гидрирования магния в реакторе Сивертса. Работа выполнена при финансовой поддержке РФФИ (грант N 16-32-00487) и УрО РАН (N 15-20-2-22). DOI: 10.21883/FTT.2017.11.45063.015
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Dubovyy, O. M., A. A. Karpechenko, M. M. Bobrov, O. O. Zhdanov, T. O. Makrukha, and Yu E. Nedelko. "Formation of Polygonization Nanoscale Substructure and Its Impact on the Physical and Mechanical Properties of Metals, Alloys, and Sprayed Coatings." METALLOFIZIKA I NOVEISHIE TEKHNOLOGII 39, no. 2 (2017): 209–43. http://dx.doi.org/10.15407/mfint.39.02.0209.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Trishkina, L. I., A. I. Potekaev, A. A. Klopotov, T. V. Cherkasova, V. V. Kulagina, and N. N. Medvedev. "Evolution of dislocation substructure under deformation of ordered and disordered Pd3Fe alloy in the region of low stable structural-phase states." Izvestiya vysshikh uchebnykh zavedenii. Fizika 64, no. 1 (2021): 90–96. http://dx.doi.org/10.17223/00213411/64/1/90.

Full text
Abstract:
The results of an electron microscopy study of the evolution of the dislocation structure of a polycrystalline ordered and disordered Pd3Fe alloy in the region of weakly stable structural-phase States are presented. The scheme of rearrangement of dislocation substructures during the transition from stage to stage, which are highlighted on the deformation curves of the Pd3Fe alloy, is constructed. It is established that in the case of both disordered and ordered alloys, each stage of deformation is characterized by its own special types of dislocation substructure (DSS), which are the main carriers of deformation for this stage. Transitions from some types of DSS to other types occur in certain ranges of values of the degree of deformation ε. The appearance of the DSS type characteristic of this stage of deformation occurs at the previous stage, and as the degree of deformation increases, the proportion of this type of DSS increases. At the stage under consideration, their share is the largest, and when moving to the next stage, it gradually decreases until it disappears. In the case of ordered alloys, the types of dislocation substructure-the main carrier of deformation for this stage differ from the types of DSS that are implemented in disordered alloys at the same stage of deformation. It is shown that each stage of deformation has its own DSS - strain carriers. When moving to a new stage, the transition to new structural carriers of deformation occurs. During the transition, these carriers co-exist, which is a characteristic feature of weakly stable States of the system.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Lozovskiy, Vladimir. "PHYSICAL BASES OF THE SEMICONDUCTOR MATERIALS FORMATION PROCESSES OF OF WITH THE SET SUBSTRUCTURE IN THE GRADIENT THERMAL FIELD." University News. North-Caucasian Region. Technical Sciences Series, no. 3 (September 2015): 108–14. http://dx.doi.org/10.17213/0321-2653-2015-3-108-114.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Dubovyy, O. M., A. A. Karpechenko, M. M. Bobrov, A. V. Labartkava, Yu E. Nedelko, and O. O. Lymar. "IIncrease of Physical-Mechanical and Operational Properties of Electric Arc and Plasma Sprayed Coatings by the Formation of a Thermally Stable Ground and Nanosize Substructure." METALLOFIZIKA I NOVEISHIE TEKHNOLOGII 41, no. 4 (2019): 461–80. http://dx.doi.org/10.15407/mfint.41.04.0461.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Gruzevych, A. V. "Increase of Operational Reliability of Heating Surfaces of Blocks of the Supercritical Pressure Due to Application of the Substructurally Hardened Pipes." METALLOFIZIKA I NOVEISHIE TEKHNOLOGII 39, no. 7 (2017): 929–47. http://dx.doi.org/10.15407/mfint.39.07.0929.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Sobol’, O. V., and O. A. Shovkoplyas. "Influence of Composition of Quasi-Binary Section of Ti—W—C System on Phase Formation, Structure, and Substructure of the Ion—Plasma Nanostructured Coatings Fabricated on Its Base." METALLOFIZIKA I NOVEISHIE TEKHNOLOGII 36, no. 1 (2016): 49–62. http://dx.doi.org/10.15407/mfint.36.01.0049.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Князев, Сергей. "Визначення складу пасти для формування зміцнених шарів на сталі мартенситного класу шляхом комбінованої обробки". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 21 (18 лютого 2021): 229–34. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.21.229-234.

Full text
Abstract:
Проблематика підвищення зносостійкості потребує нових матеріалознавчих підходів до вирішення питань поверхневого зміцнення. Нержавіючі сталі мартенситного класу мають високі антикорозійні властивості і характеристики міцності, однак слабко протидіють абразивному і ерозійному зношуванню. Існуючі методи хіміко-термічного зміцнення вже не відповідають експлутаційно-економічним показникам. Застосування комбінованої методики зміцнення яка поєднує борування та швидкісний нагріву струмами високої частоти дозволяє інтенсифікувати дифузійні процеси. Такій підхід дозволяють отримати порівняно товсті зміцнені шари та отримати структуру зміцненого шару з принципово новою морфологією.
 В результаті обробки сталі мартенситного класу отримано шари товщиною 25 – 240 мкм з проміжним загартованим шаром між дифузійною зоною та основним металом. Така архітектура зміцненого шару дозволяє ефективніше протидіяти продавлюванню, абразивному, ерозійному та кавітаційному зношуванню.
 Основними структурами у борованому шарі є бориди типу Fe2B, карбобориди, які розташовані у твердому розчині бору у залізі та легуючих елементів. 
 Мікротвердість борованого шару перевищує 10000 МПа. Мікротвердість загартованого шару сягає значень 8000 МПа, що відповідає мікротвердості безструктурного мартенситу.
 Перехід від дифузійного шару до основної структури відбувається через структуру гартування, яка була сформована під дією швидкісного нагрівання СВЧ, і достатньо швидкісним тепловідводом вглиб металу. Показано, що дрібні зерна матричного матеріалу, які утворились на границі поділу, утворюються внаслідок активного проникнення атомів бору по границям субструктури і формуванням нових границь структури.
 Ключові слова: борований шар, мікротвердість, загартований шар, карбід бору, струми високої частоти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Максименко, А. А., Ю. В. Касюк, Ю. А. Федотова, M. Marsza ek, Y. Zabila та J. Chojenka. "Магнитные свойства многослойных пленок Co/Pd на пористых темплатах Al-=SUB=-2-=/SUB=-O-=SUB=-3-=/SUB=- с развитой субструктурой ячеек". Физика твердого тела 59, № 9 (2017): 1738. http://dx.doi.org/10.21883/ftt.2017.09.44844.081.

Full text
Abstract:
Исследована структура и магнитные свойства пористых многослойных пленок Co/Pd, наносимых на темплаты анодированного Al2O3 со специфической морфологией поверхности, которая характеризуется ячеисто-пористой структурой с несколькими порами внутри каждой ячейки. Методами рентгеноструктрного анализа и рефлектометрии изучены особенности формирования фаз в наносимых пленках. Методами СКВИД-магнитометрии и магнитосиловой микроскопии выявлено влияние морфологических особенностей пористых пленок Co/Pd на их магнитоанизотропные свойства и процессы перемагничивания (механизмы перемагничивания, доменную структуру пленок и величину коэрцитивной силы HC). Работа выполнена в рамках гранта 2014/13/N/ST8/00731 Национального научного центра (NCN, Poland), государственной программы научных исследований "Физическое материаловедение, новые материалы и технологии" (задание 2.44), договоры Ф16В2-004 с БРФФИ (Беларусь). Финансовое обеспечение сканирующего электронного микроскопа (Tescan Vega 3) осуществлялось в рамках гранта UMO-2014/13/B/ST5/04497 (National Science Centre (NCN)). DOI: 10.21883/FTT.2017.09.44844.081
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Khlybov, A. A., T. M. Kolosova, E. S. Belyaev, and S. S. Belyaeva. "Carbonitriding of Diamondiferous Tape Based on Iron and Its Alloys." Bulletin of Kalashnikov ISTU 23, no. 1 (2020): 6. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2020-1-6-13.

Full text
Abstract:
Представлены результаты исследования структуры и свойств алмазосодержащих листовых материалов, предназначенных для изготовления тонких отрезных кругов для операций разделения изделий в микроэлектронике. Рассматриваемый алмазосодержащий материал изготовлен на базе металлической связки системы «железо – медь – никель». Структурная композиция, обеспечивающая работоспособность инструмента, создана путем прокатки порошковой шихты в ленту, спекания прокатной ленты, многостадийной уплотняющей, совмещенной с механико-термической обработкой и заключительной химико-термической обработкой готовых отрезных кругов.Механико-термическая обработка совмещает этапы уплотнения до беспористого состояния инструментальной ленты и позволяет увеличить прочность связки в алмазосодержащем инструменте за счет создания работоспособной дислокационной структуры. Механизмы дисперсионного упрочнения подразделяются на основные и косвенные. Основные базируются на том, что дисперсные частицы являются препятствиями для движения дислокаций, косвенные связанны с влиянием дисперсных частиц на характер субструктуры. К основным упрочняющим фазам относятся карбиды, нитриды, карбонитриды, интерметаллиды.Химико-термическая обработка (карбинитрация) формирует в структуре дисперсные нитриды и карбонитриды, что создает дополнительные препятствия для движения дислокации, увеличивая прочность связки согласно принципам дисперсионного твердения.В результате комплексной обработки, направленной на формирование структуры металлической связки тонких алмазосодержащих отрезных кругов, достигнута микротвердость в наружном слое отрезного круга до 8250 МПа, а во внутреннем гетерофазном слое – до 4150 МПа. Высокая микротвердость в наружном слое отрезного круга позволила снизить радиальный износ до 26 мкм на 100 м суммарного пути резания при скорости вращения 34000 мин–1 и максимальной предельной разрушающей подаче 95…103 мм/с (при резке высокотвердых хрупких материалов) по сравнению с отрезными кругами, полученными то аналогичной технологии, но не подвергнутыми заключительной химико-термической обработке. В рассмотренном случае химико-термическая обработка, проводимая на тонких отрезных кругах, существенно повышает их ресурс работы.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Крижко, О. А. "ПОНЯТТЯ МОТИВАЦІЇ МОВНИХ ОДИНИЦЬ ЯК СПІВВІДНОШЕННЯ МОВНОГО ЗНАКА ТА ЗНАЧЕННЯ". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 2 (9 квітня 2021): 96–105. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-14.

Full text
Abstract:
У статті розглядається проблема мотивації мовних одиниць як співвідношення мовного знака та значення. Зокрема, акцентується увага на специфіці самого мовного знака, яка зумовлена передусім його асиметричною природою, оскільки будь-які фактори зміни завжди призводять до зсуву відношень між означуваним і означувальним. Крім того, аналізуються основні властивості й ознаки мовного знака, подаються різноманітні підходи до визначення типів семантичних знакових відношень, виділяються асиметричні відношення у словесному знакові (нульова асиметрія, синтагматична асиметрія, парадигматична асиметрія), вказуються наслідки асиметрії словесного знака. У дослідженні зазначається, що словесні знаки як категорії лексичної семантики одночасно належать і семантичній структурі – одній з окремих субструктур загальної структури мови, і рівню лексики. Як семантичні категорії вони базуються на семасіологічних ознаках, а як категорії лексичного рівня мають також формальне вираження, тобто категоріям лексичної семантики властиве змістовно-формальне відбиття. Необхідно розрізняти семасіологічний і ономасіологічний підхід до їх вивчення, тобто кожну з категорій можна визначити у змістовому та значеннєвому планах. Із семасіологічного погляду гомосемні одиниці – це омолексемні полісемеми, з ономасіологічного – полісемемні омолексеми, а гетерогенні – полілексемні омосемеми й омосемемні полілексеми. З погляду співвідношення словесного знака й лексичного значення категорії лексичної семантики визначаються в аспекті топологічної / диференційної лінгвістики, проте структурний підхід до значення ще повністю не відповідає на питання взаємозумовленості знака та значення. Значення виникає в тих випадках, коли існують концептуальні зв’язки певного виду, що поєднують концепти як дискретні змістові сутності свідомості. Ці зв’язки можуть бути імплікаційними, порівняльно- класифікаційними та семіотичними (знаковими). Одним з основних положень лінгвістичної теорії є принцип довільності мовного знака, тобто як неумотивованість, як відсутність зв’язку між означувальним і означуваним, однак у системі мови мовний знак виявляється відносно мотивованим.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Семенова, Валентина Андреевна. "HEURISTICS AND NUMERICAL METHOD FOR NORMALIZING THE EMPIRICAL CONTEXT IN ONTOLOGICAL DATA ANALYSIS." Информационные и математические технологии в науке и управлении, no. 2(22) (June 25, 2021): 61–69. http://dx.doi.org/10.38028/esi.2021.22.2.006.

Full text
Abstract:
Областью исследования является онтологический анализ данных, заключающийся в построении формальных онтологий на основе эмпирических данных о слабоструктурированных предметных областях. Предметом исследования является нормализация эмпирического V -контекста - нестрогого соответствия «объекты-свойства» - при ограничениях существования свойств. Задача исследования состоит в разработке численного метода, который реализует эвристический подход к нормализации эмпирических контекстов. В работе используются методы теории множеств и бинарных отношений, модели и методы анализа формальных понятий, а также существующая методология применения ограничений существования свойств для построения формальных онтологий. Отличие и новизна предложенного метода заключаются в более эффективной реализации эвристического подхода за счёт представления системы измеряемых свойств - множества фиксируемых у объектов исследуемой предметной области свойств с заданными на нём ограничениями существования - в виде совокупности субструктур, однородных по виду экзистенциального сопряжения свойств-членов. The research field is ontological data analysis, which consists in the construction of formal ontologies based on empirical data on semi-structured subject domains. The subject of the research is the normalization of the empirical V -context - a non-strict correspondence "objects-properties" - with properties existence constraints. The research objective is to develop a numerical method that implements a heuristic approach to the normalization of empirical contexts. The work uses the methods of the theory of sets and binary relations, models and methods of formal concept analysis, as well as the existing methodology for applying the properties existence constraints to construct formal ontologies. The difference and novelty of the proposed method consists in the more efficient implementation of the heuristic approach by representing the system of measured properties - the set of properties fixed in the objects of the studied subject domain with the existence constraints on it - as a set of substructures that are homogeneous in the form of existential relation of member properties.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Чернета, Олег, Олександр Коробочка та Вадим Кубіч. "ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОГО СКЛАДУ ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК СЕРЕДНЬОВУГЛЕВІДОВОЇ СТАЛІДЛЯ АВТОМОБІЛЕЙ". Математичне моделювання, № 1(44) (1 липня 2021): 103–12. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.1(44)2021.236028.

Full text
Abstract:
Були проведені дослідження методів вибору оптимальних технологічних процесів для зміцнення поверхневого шару деталей. Наведено аналіз фізико-механічних характеристик покриттів після відповідних видів зміцнення з урахуванням структурних змін у поверхневих шарах. Вказано критеріальні оцінки технологічних методів зміцнення — азотування, бордування, бороцементації, лазерної обробки, іонно-плазмове азотування, термічна обробка, а також отримані критеріальні оцінки продуктивності технологічного обладнання та економічні показники.
 Міцність сталей забезпечується низкою зміцнюючих механізмів: твердорозчинні, дислокаційні, дисперсні, гранітні, субструктурні та перлітні. У сталях, загартованих до мартенситу, значення дислокаційних та субструктурних механізмів зміцнення, які залежать від вмісту розчиненого вуглецю. Збільшення міцності значно зменшує пластичність, в'язкість і збільшує межу крихкості. Для середньовуглецевихферитно-перлітних сталей вміст вуглецю або кількість перліту в структурі є головним фактором зміни міцності та пластичності. Зі збільшенням вмісту вуглецю ударна в'язкість зменшується, а крихкість зростає. Найбільш привабливими за властивостями є середньовуглецеві та середньолеговані сталі (0,3—0,5% С; σ0,2 = 700..850 МПа , σv = 900—1100 МПа). Особливості цих сталей - підвищені міцнісні властивості, низька чутливість до концентраторів напруги, висока витривалість та достатня в'язкість. Високоміцні середньолеговані сталі із вмістом 0,4% С забезпечують σв = 2100 МПа. При максимально можливих значеннях мікротвердості пластичність різко зменшується, коефіцієнти Kp, межа текучості — σt (МПа), коефіцієнт утворення тріщин KSU (дж/см2), коефіцієнт збільшення довжини δ (%), коефіцієнт стиснення Ψ (%). Червона лінія показує динаміку змін мікротвердості в залежності від методів і технологій зміцнення. При максимально можливих значеннях мікротвердості різко зменшується пластичність, коефіцієнти Kp, межа текучості - σt (МПа), коефіцієнт утворення тріщин KSU (дж/см2) ), коефіцієнт збільшення довжини δ (%), коефіцієнт стиснення Ψ (%).
 З аналізу фізико-механічних властивостей посилених покриттів найпоширенішої та найрозвиненішої у світовій практиці можна визначити основні значення показників зносостійкості, довговічності, мікротвердості, пластичності для сучасних покриттів, які можна отримати за допомогою різних технологій. Розроблена методика визначення оптимальних способів і технологій зміцнення поверхневого шару деталей зі сталі 45 за критеріальними показниками ефективності. Визначено основні значення основних показників, що складають рівень D0, що обов'язково необхідні для зміцнених поверхонь за відповідними технологіями.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography