Dissertations / Theses on the topic 'Суб’єкти забезпечення економічної безпеки держави'

Дисертаційна робота присвячена вирішенню наукової проблеми розвитку теоретичних засад та практичних рекомендацій й удосконалення науково- методичних підходів щодо забезпечення боргової безпеки в системі економічної безпеки держави. У дисертаційній роботі узагальнено існуючі наукові напрацювання щодо визначення економічної сутності поняття "боргова безпека держави", у результаті чого її запропоновано розуміти як невід’ємну складову фінансово- економічної безпеки держави, яка характеризується оптимальним рівнем та структурою державного боргу з урахуванням вартості його обслуговування з метою забезпечення стійкості фінансової системи держави та її фінансового суверенітету, підтримки належного рівня платоспроможності та кредитного рейтингу. На відміну від існуючих підходів запропоноване визначення спирається на структурний, системний, функціональний, управлінський та ризик-орієнтований підходи, що дозволяє врахувати усі складові боргової безпеки держави, забезпечити транспарентність та ефективність управління нею. Розвинуто концептуальні засади системи забезпечення боргової безпеки держави; визначено її суб’єкти, об’єкти, стратегічну та оперативну мету, принципи, методи та інструменти. Особливу увагу акцентовано на розробленні дієвої системи оцінювання та управління борговою безпекою держави. Запропоновано розглядати управління борговою безпекою держави, як сукупність відповідних заходів, що здійснюються державою в особі уповноважених органів щодо планування, організації, оцінювання, прогнозування, координації, моніторингу, розробки ефективних методів і важелів щодо збереження боргового навантаження на безпечному рівні, а також скороченню вартості обслуговування державного боргу з метою забезпечення фінансово-економічної безпеки держави. У роботі обґрунтовано, що боргова безпека є невід’ємною частиною економічної безпеки держави. З цією метою розроблено структурно-логічну схему, у якій відображено місце та визначено роль боргової безпеки в системі економічної безпеки держави та яка передбачає виокремлення відповідних підсистем, принципів, функцій, об’єктів і суб’єктів. Це дозволило окреслити вектор трансформації існуючої системи забезпечення боргової безпеки держави з метою її конвергенції з міжнародними принципами. Проаналізовано та узагальнено основні методичні підходи до оцінювання та аналізу рівня боргової безпеки держави. Аналізуючи наукові напрацювання вітчизняних та зарубіжних вчених-дослідників, а також дослідження проведені міжнародними фінансовими організаціями, обґрунтовано, що перелік індикаторів боргової безпеки держави має визначатися для кожної держави окремо та включати таке число показників та їх граничних значень, що в повній мірі відображають стан боргової сфери з позиції її безпеки, забезпечують об’єктивність інформації та позитивно впливають на якість прийняття управлінських рішень щодо боргової безпеки в системі забезпечення економічної безпеки держави. Досліджено стан державного та гарантованого державою боргу України. Визначено ключові тенденції в борговій сфері, ризики й загрози борговій безпеці. У дисертації надано перелік ключових індикаторів боргової безпеки, проведено порівняння їх граничних значень в Україні зі світовою практикою; удосконалено науково-методичний підхід до визначення стану боргової безпеки держави на основі кількісного оцінювання релевантних показників, їх подальшої кластеризації, який, на відміну від існуючих, дозволяє ідентифікувати основні потенційні загрози і джерела нестабільності, спрогнозувати їх майбутню динаміку та розрахувати інтегральний індекс боргової безпеки. На основі системи релевантних показників удосконалено методичний інструментарій та проведено розрахунок інтегрального індексу боргової безпеки України. Подальше практичне застосування запропонованої методики дозволить своєчасно та оперативно оцінити рівень боргової безпеки країни в той чи інший період часу єдиним узагальнюючим показником. Аналіз розрахованого інтегрального показника боргової безпеки дозволить своєчасно реагувати на потенційні загрози та нейтралізувати ризики, спричинені надмірним борговим навантаженням. В цілому, результати розрахунків, згідно із запропонованим алгоритмом, дають підстави стверджувати, що для оперативного та якісного визначення реального рівня боргової безпеки держави, проведення його постійного моніторингу цілком достатньо наведених показників, щоб просигналізувати про критичність ситуації в даній сфері та нейтралізувати основні загрози. Обґрунтовано, що незадовільні значення як окремо взятих індикаторів боргової безпеки так і інтегрального індексу свідчать про необхідність серйозної уваги органів державної влади та розроблення заходів з оптимізації управління борговою безпекою України в системі забезпечення економічної безпеки. Запропоновано напрями підвищення ефективності управління боргом та підвищення рівня боргової безпеки. Розроблено та запропоновано до практичного використання науково- методичний підхід щодо коротко- та середньострокового прогнозування державного боргу за допомогою авторегресійної моделі ARMA. Зазначений підхід передбачає визначення рівня персистентності державного боргу шляхом проведення R/S аналізу для розрахунку експоненти Херста. Розрахований показник Херста для державного боргу України підтверджує гіпотезу про існування «пам’яті даних», засвідчує наявність автокореляції в його динаміці та обумовлює вибір авторегресійних моделей для прогнозування майбутньої динаміки державного боргу. Спираючись на запропоновану методику щодо побудови ARMA моделі, у роботі проілюстрована процедура прогнозування державного боргу: визначено параметри рівняння регресії, обрано найоптимальнішу специфікацію моделі, проведено перевірку отриманого рівняння на адекватність. Запропонований в дисертації науково-методичний підхід дозволяє визначати динаміку державного боргу України та отримати прогнозні його значення на найближчі три роки. У роботі виокремлено основні чинники, що впливають на боргову політику держави. Запропоновано науково-методичне підґрунтя оцінювання впливу показників економічного розвитку (ВВП, прямі іноземні інвестиції, індекс інфляції, ЗВР, експорт та імпорт товарів і послуг) на державний борг України на основі системи регресійних рівнянь з розподіленим лагом (за методом Алмона). Це дозволило зробити позитивний висновок про можливість не лише оцінювання часового відставання між показниками, але й про перспективу здійснення прогнозних розрахунків як для державного боргу, так і для ключових показників економічного розвитку держави. Запропонований науково-методичний інструментарій сприятиме вирішенню двох основних завдань: 1) відображення ключових взаємозв’язків в економіці, в яких безпосередньо чи опосередковано бере участь державний борг; 2) забезпечення можливості прогнозування державного боргу в майбутніх періодах та визначення його впливу на основні макроекономічні показники і процеси. Визначено, що вагомого значення серед інструментів забезпечення боргової безпеки держави набуває моніторинг як система заходів, що передбачає підвищення рівня фінансової, а відповідно й економічної безпеки держави. У роботі обґрунтовано методичні засади моніторингу ефективності управління борговою безпекою держави шляхом проведення узагальненого оцінювання відповідності національної практики розкриття інформації про боргову сферу в Україні міжнародним принципам забезпечення економічної безпеки держави, що дозволяє підвищити ефективність системи забезпечення боргової безпеки. Основні положення дисертації доведено до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій, які можна застосовувати в діяльності державних органів виконавчої влади, зокрема, Міністерства фінансів України – з питань управління державним боргом; Рахункової палати України – у ході здійснення аудиту ефективності державного бюджету та боргу; Національного банку України – в контексті взаємодії монетарної та боргової політики держави; професійними спілками та асоціаціями. Крім того, результати роботи можуть бути цікавими для наукових кіл, оскільки вони розширюють існуючі знання щодо можливостей прогнозування державного боргу та дозволяють запровадити заходи з покращення економічної та боргової ситуації в Україні.<br>The dissertation is devoted to solving the scientific problem of debt security in the system of state economic security, as well as its theoretical bases development, improvement of the existing scientific and methodical approaches, and its practical provisions. The research summarizes the existing scientific studies of «state debt security» concept. As a result, it is suggested to identify it as an integral part of the state financial and economic security, characterized by optimal level and structure of public debt with considering the cost of its servicing to ensure the state`s financial system stability and its financial sovereignty, maintaining an adequate solvency level and credit rating. In contrast to other approaches, the proposed definition is based on a structural, systemic, functional, managerial and risk-oriented standpoint, which allows to consider all components of state debt security to ensure transparency and efficiency of its management. Furthermore, the conceptual principles of the state debt security system are developed; its subjects, objects, strategic and operational goal, principles, methods and instruments are defined. Special attention is paid to the developing of the effective system for assessing and managing state debt security. The author suggests considering «state debt security management» concept as a set of appropriate measures taken by the state and its authorized bodies to coordinate, organize, evaluate, monitor, plan, forecast, develop effective methods and levers regarding maintaining debt burden at a safe level and reduce the servicing costs of external debt in order to ensure the financial and economic security of the state. It is outlined that debt security is an integral part of state economic security. In order to prove this a structural and logical scheme has been offered, which introduces place and role of debt security in the system of state economic security and the separates its subsystems, principles, functions, objects and entities. Eventually, it allows us to outline the vector of transformation of the current state debt security system in order to converge it with international principles. The dissertation provides a list of key indicators of debt security, and their threshold values in Ukraine in comparison with the world practice. Besides, scientific and methodological approach to determining the state debt security based on quantitative assessment of relevant indicators is substantiated, which, in contrast to existing ones, allows to identify significant potential threats and causes of instability, predict their future dynamics and calculate integrated debt security index. Based on the system of relevant indicators the integral debt security index in Ukraine is calculated. Further practical implementation of the proposed methodology will allow timely and effectively assess the debt security level of the country in a specified period of time by just one indicator. Analysis of the integral debt security index provides a timely response to potential threats and allows to neutralize the risks caused by excessive debt burden. In general, the obtained results according to the developed algorithm allow concluding that for timely and high-quality determination of the present level of state debt security it is necessary and enough to provide constant monitoring of these indicators. A scientific and methodological approach to short- and medium-term forecasting of public debt includes the autoregressive model (ARMA) developed and proposed for practical use. It helps identifying the persistence level of public debt by calculating the Hearst exponent and conducting an R/S analysis. It confirms the hypothesis of the «data memory» presence and the rationality of using autoregressive models to predict the future dynamics of the public debt in Ukraine. The provided in the dissertation model allows to determine the dynamics of public debt of Ukraine and get its forecast values for the next three years. The study provides a scientific and methodological bases for assessing the impact of indicators of economic development (GDP, foreign direct investment, consumer price index, foreign exchange reserves, exports and imports of goods and services) on Ukraine`s public debt based on a system of regression equations with distributed lag (Almon model). This allows to draw a positive conclusion about the possibility of estimating the time lag between indicators and the prospects of forecasting both public debt and critical indicators of economic development. The proposed scientific and methodological approach will solve two main tasks: 1) reflection of crucial relationships in the economy, which directly or indirectly involves public debt; 2) providing the ability to forecast external debt in future periods and determine its impact on key macroeconomic indicators and processes. It is determined that monitoring as a system of measures becomes more important for ensuring the state debt security as it might increase the level of financial and, accordingly, state’s economic security. The dissertation confirms the main methodological principles of monitoring the effectiveness of state debt security management by conducting a generalized assessment of compliance of national practice of disclosure on the debt sector in Ukraine with international principles of state economic security, which increases the effectiveness of the debt security system. The main provisions of the thesis have been brought up to the level of methodical materials (provisions) and practical recommendations. It is possible to use them in the activities of state executive bodies, in particular, the Ministry of Finance of Ukraine (on public debt management); the Accounting Chamber of Ukraine (during the audit of the efficiency of the state budget and debt); the National Bank of Ukraine (in the context of the interaction of monetary and debt policy); trade unions and associations.

Нароган В. В. Монетарна політика держави в системі забезпечення економічної безпеки України: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 21.04.01 – економічна безпека держави / Нароган Вадим Валентинович. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ МВС України, 2020. - 240 с.<br>Дисертація присвячена вирішенню наукової проблеми, пов’язаної з розробкою теоретичних, методологічних та практичних рекомендацій щодо ефективного застосування монетарної політики для забезпечення економічної безпеки держави. Узагальнено, в дисертації: (1) проаналізовано теоретико-методичні засади дослідження монетарної політики як інструмента зміцнення національної економічної безпеки (зокрема, теоретичні підходи до аналізу монетарної політики у взаємозв’язку з економічною безпекою держави; монетарна політика як засіб забезпечення національної економічної безпеки; застосовано методи теоретичного моделювання монетарної політики у системі зміцнення економічної безпеки держави); (2) окреслено роль монетарної політики у забезпеченні економічної безпеки України (а саме, наведена характеристика монетарної політики у глобальній економіці; проаналізовано етапи розвитку монетарної політики в Україні; здійснено критичну оцінку особливостей механізмів зміцнення економічної безпеки України з використанням інструментарію монетарної політики); (3) розроблено стратегічні напрями застосування монетарної політики в системі забезпечення економічної безпеки України (насамперед, використано стратегічне програмування впливу монетарної політики на економічну безпеку держави з використанням інструментарію теорії ігор; розглянуто можливість використання криптовалюти як механізму протидії загрозам безпеці розвитку національної економіки; окреслено напрями адаптації європейського досвіду проведення монетарної політики у забезпеченні економічної безпеки України). На основі критичного аналізу наукових джерел розглядаються теоретичні підходи до вивчення монетарної політики стосовно економічної безпеки держави. Проаналізовано монетарну політику як засіб забезпечення національної економічної безпеки. Проведено теоретичне моделювання монетарної політики в контексті посилення економічної безпеки держави. Вивчені основні аспекти монетарної політики у світовій економіці та в Україні. Розкрито особливості механізмів посилення економічної безпеки України із застосуванням інструментів монетарної політики. Запропоновано підходи до стратегічного програмування впливу монетарної політики на економічну безпеку держави з використанням інструментів теорії ігор. Розглядається можливість використання криптовалюти як механізму протидії загрозам безпеці розвитку національної економіки. Окреслено можливості адаптації європейського досвіду проведення монетарної політики щодо забезпечення економічної безпеки України. У дисертації розроблені методичні підходи до визначення головного завдання монетарної політики, які відрізняються від діючих механізмів державного макроекономічного регулювання шляхом вирівнювання економічних циклів за наявності стабільної динаміки цін та відносно низького рівня безробіття, що створить передумови для макроекономічного балансу, економічного розвитку та забезпечення економічної безпеки, а також алгоритм впровадження грошових механізмів, який, на відміну від діючої у вітчизняній грошовій системі, містить такі елементи: грошове таргетування; валютне таргетування; інфляційне таргетування (згідно за правилом Тейлора); орієнтація на реальний ВВП, що підвищить ефективність монетарної політики та забезпечить поліпшення економічної безпеки держави. Подальший розвиток отримали методологічні підходи до моделювання монетарної політики, які відрізняються використанням моделі управління Баумоля-Тобіна та додаванням змінних, що характеризують рівень економічної безпеки держави з урахуванням трансакційних витрат домогосподарств, що дозволило враховувати взаємозв’язок між монетарною політикою та економічною безпекою на різних рівнях ієрархії управління соціально-економічною системою. Окреслено методологічні підходи до аналізу взаємозв’язку між монетарними чинниками та рівнем економічної безпеки держави з інституціональної точки зору, де, на відміну від усталеного твердження обґрунтовано, що не лише дохід, відсоткова ставка, а й трансакційні мотиви є факторами, які слід враховувати під час стратегічного планування розвитку монетарної сфери та забезпечення національної економічної безпеки держави, особливо її фінансової компоненти. Проаналізовано методичні підходи до використання механізмів криптовалюти як методу протидії загрозам фінансовій безпеці національних економік у глобальному середовищі, які, на відміну від існуючих теоретичних розробок, ґрунтуються на застосуванні теорії ігор, що дозволяє мінімізувати загрози та запропонувати підходи до прогнозування впливу на економічну безпеку в коротко- та довгостроковій перспективі. На основі здійсненого дослідження зроблено наступні висновки. Доведено, що в ефективному функціонуванні усіх державних механізмів провідну роль відіграє монетарна політика. Зауважено, що у чинному законодавстві відсутнє закріплення змісту монетарної політики та в доктринальному тлумаченні − її узагальнене розуміння. Виявлено непоодинокі випадки ототожнення монетарної та грошово-кредитної політики, навіть у нормативно-правових актах, необхідність чого є сумнівною. Підтверджено, що монетарна політика ґрунтується як на економічних законах грошового обігу, так і на законах соціального розвитку, а в її основі лежать кредитні та валютні операції, які відбуваються на фінансовому ринку. Наголошено, що головною ціллю монетарної політики держави повинна бути розробка концептуальних основ для стійкого економічного зростання у довгостроковій перспективі. Обґрунтовано, що становлення монетарної політики незалежної України пройшло довгий та складний шлях, змінюючись під впливом тієї чи іншої економічної теорії та в ході постійної полеміки представників різних теорій. При цьому спостерігаються як позитивні моменти, так і негативні. До позитивних віднесено відмову використання прямих кредитів Національного банку України для фінансування бюджетного дефіциту. До негативних – спрямованість монетарної політики на створення фінансового капіталу поруч з виробництвом, а не в якості його підґрунтя, що обумовило формування примітивного ринку. Виявлено, що на сучасному етапі інфляція в Україні носить переважно немонетарний характер, оскільки причиною інфляції є – зростання витрат виробництва (насамперед, цін і тарифів природних монополій, відсоткової ставки, транспортних послуг). Перерозподіл грошових потоків на користь природних монополій, диспаритет цін на енергоносії та сировинні товари відносно цін готової продукції призводять до збитковості та не конкурентоспроможності вагомої частки підприємств сільського господарства та обробної промисловості. У підсумку, вітчизняна економіка втрачає конкурентні переваги на глобальних ринках. Наголошено, що на початку ХХІ ст. багато розвинених країн цікавилися трансмісійним механізмом та його впливом на економіку. Особливий інтерес до трансмісійного механізму в Європі був викликаний пошуком схожих структур країн Єврозони для проведення єдиної грошово-кредитної політики. Актуальність дослідження трансмісійного механізму в Україні визначається наслідками світової кризи та її впливом на фінансову безпеку, яка вимагає перегляду тактики грошово-кредитної політики, виходячи із завдань підтримки постійних темпів економічного зростання та стабільного курсу гривні. Зауважено, що проведення ефективної монетарної політики залежить від досягнення тактичних, проміжних, кінцевих цілей. Основні цільові орієнтири й параметри аналізованої політики представляють собою глобальне завдання, що є прерогативою не лише НБУ, але й інших державних регуляторів. Серед основних напрямів монетарної політики виокремлюють такі: зростання реального обсягу ВВП; помірні темпи інфляції; рівновагу платіжного балансу; максимальна зайнятість. Виявлено, що на сучасному етапі, під впливом агресивної інвестиційної діяльності провідних країн та активної політики найбільших ІТ-компаній лавиноподібно розвивається глобальний цифровий простір. Проте в Україні цифрова економіка залишається сферою з нерозкритим потенціалом. Очевидно, що світова паперово-грошова система знаходиться в кризі, а значить замість неї мають прийти нові структуровані фінансові продукти. У світових фінансово-платіжних системах такими продуктами стали криптовалюти, серед яких одним із найбільш розповсюджених є біткоїн. Обґрунтовано, що для того, щоб криптовалюту можна було сприймати як гроші, у неї має бути як мінімум п’ять властивостей, якими наділені традиційні гроші, а саме: портативність, довговічність, подільність, пізнаваність, передбачуваність вартості грошей. Водночас глобальне поширення таких платежів перетворює цю категорію послуг на привабливу для протизаконних дій, у тому числі у сфері легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму тощо. В даний час спостерігається тенденція до використання криптовалют зловмисниками для анонімізації своїх дій, а громадяни все частіше стають жертвами шахраїв. In general, in the dissertation: (1) the theoretical and methodological principles of monetary policy research as a tool for strengthening national economic security (in particular, theoretical approaches to the analysis of monetary policy in relation to economic security; monetary policy as a means of national economic security; applied methods of monetary policy theoretical modeling in the system of strengthening the economic security of the state) are analyzed; (2) the role of monetary policy in ensuring Ukraine's economic security (in particular, the characteristics of monetary policy in the global economy; the stages of monetary policy development in Ukraine; critically assesses the mechanisms of strengthening Ukraine's economic security using monetary policy tools) is outlined; (3) strategic directions of monetary policy application in the system of economic security of Ukraine (first of all, used strategic programming of monetary policy influence on economic security of the state using game theory tools; considered the possibility of using cryptocurrency as a mechanism to counter security threats to the national economy; European experience in conducting monetary policy in ensuring the economic security of Ukraine) is developed. Based on a critical analysis of scientific sources, theoretical approaches to the study of monetary policy in relation to the economic security of the state are considered. Monetary policy as a means of ensuring national economic security is analyzed. Theoretical modeling of monetary policy in the context of strengthening the economic security of the state is carried out. The main aspects of monetary policy in the world economy and in Ukraine are studied. The peculiarities of the mechanisms of strengthening the Ukraine’s economic security using the monetary policy instruments are revealed. Approaches to strategic programming of the impact of monetary policy on the economic security of the state using the tools of game theory are proposed. The possibility of cryptocurrency using as a mechanism to counter security threats to the development of the national economy is considered. The possibilities of adapting the European experience of monetary policy conducting to ensure the economic security of Ukraine are outlined. The dissertation develops methodological approaches to defining the main task of monetary policy, which differ from the current mechanisms of state macroeconomic regulation by equalizing economic cycles in the presence of stable price dynamics and relatively low unemployment, which will create preconditions for macroeconomic balance, economic development and economic security. Also an algorithm for the introduction of monetary mechanisms, which, in contrast to the current in the domestic monetary system, contains the following elements: monetary targeting; currency targeting; inflation targeting (according to the Taylor rule); focus on real GDP, which will increase the effectiveness of monetary policy and improve the economic security of the state. Methodological approaches to monetary policy modeling have been further developed, differing in the use of the Baumol-Tobin governance model and the addition of variables that characterize the level of economic security of households, taking into account the transaction costs of households, management of the socioeconomic system. Methodological approaches to the analysis of the relationship between monetary factors and the level of economic security of the state from the institutional point of view are outlined, where, in contrast to the established statement, it is substantiated that not only income, interest rate, but also transactional motives are factors within strategic planning for the development of the monetary sphere and ensuring the national economic security of the state, especially its financial component. Methodological approaches to cryptocurrency mechanisms using as a method of counteracting threats to the financial security of national economies in the global environment are analyzed, which, unlike existing theoretical developments, are based on the application of game theory, which minimizes threats and offers approaches to forecasting economic security in long-term perspective . Based on the study, the following conclusions are made. It is proved that monetary policy plays a leading role in the effective functioning of all state mechanisms. It is noted that in the current legislation there is no consolidation of the content of monetary policy and in the doctrinal interpretation − its generalized understanding. There are many cases of identification of monetary and monetary policy, even in regulations, the need for which is questionable. It is confirmed that monetary policy is based on both the economic laws of money circulation and the laws of social development, and is based on credit and currency transactions that take place in the financial market. It is emphasized that the main goal of the monetary policy of the state should be to develop a conceptual framework for sustainable economic growth in the long run. It is substantiated that the formation of the monetary policy of independent Ukraine has come a long and difficult way, changing under the influence of one or another economic theory and in the course of constant controversy between representatives of various theories. At the same time, both positive and negative moments are observed. The refusal to use direct loans of the National Bank of Ukraine to finance the budget deficit was considered positive. The negative are the following − the focus of monetary policy on the creation of financial capital along with production, rather than as its basis, which led to the formation of a primitive market. It was found that at the present stage inflation in Ukraine is mainly nonmonetary, as the cause of inflation is − rising production costs (primarily, prices and tariffs of natural monopolies, interest rates, transport services). The redistribution of cash flows in favor of natural monopolies, the disparity in prices for energy and raw materials relative to the prices of finished products lead to unprofitability and noncompetitiveness of a significant share of agricultural and manufacturing enterprises. As a result, the domestic economy is losing competitive advantage in global markets. It is emphasized that at the beginning of the XXI century many developed countries were interested in the transmission mechanism and its impact on the economy. Particular interest in the transmission mechanism in Europe was caused by the search for similar structures of the Eurozone countries to conduct a single monetary policy. The relevance of the study of the transmission mechanism in Ukraine is determined by the effects of the global crisis and its impact on financial security, which requires a review of monetary policy, based on the task of maintaining constant economic growth and a stable hryvnia exchange rate. It is noted that the conduct of effective monetary policy depends on the achievement of tactical, intermediate, ultimate goals. The main targets and parameters of the analyzed policy are a global task, which is the prerogative not only of the NBU, but also of other state regulators. Among the main directions of monetary policy are the following: real GDP growth; moderate inflation; balance of payments; maximum employment. It is revealed that at the present stage, under the influence of aggressive investment activities of leading countries and active policy of the largest IT companies, the global digital space is developing avalanche-like. However, in Ukraine, the digital economy remains an area of untapped potential. It is obvious that the world paper and money system is in crisis, which means that new structured financial products should come instead. In the world's financial and payment systems, such products are cryptocurrencies, among which one of the most common is bitcoin. It is argued that in order for a cryptocurrency to be perceived as money, it must have at least five properties that are endowed with traditional money, first of all: portability, durability, divisibility, recognizability, predictability of the money value. At the same time, the global proliferation of such payments makes this category of services attractive for illegal actions, including in the field of money laundering, terrorist financing, etc. Currently, there is a tendency for criminals to use cryptocurrencies to anonymize their actions, and citizens are increasingly falling victim to fraud.

Процес виникнення та створення української держави в першу чергу обумовлений проблемами забезпечення її національної безпеки. Нині в українській і російській науковій літературі відбуваються гострі дискусії щодо визначення поняття, суті національної безпеки, змісту основних загроз та реакції на них. Цілком очевидним та зрозумілим на сьогодні є те, що подальше функціонування та сталий розвиток України як суверенної, демократичної держави залежить від реалізації внутрішньої та зовнішньої політики стосовно захисту інтересів держави, суспільства, особи. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34066

Відносини власності є одними із основних у господарському праві. Невипадково майже усі політичні негаразди виникають через намагання тих чи інших осіб або суб’єктів господарювання змінити на свою користь структуру власності у країні, регіоні, місті. І саме через це відносини власності є одними із найбільш вразливіших, а тому потребують захисту. Останній може здійснюватися власними силами, а також за допомогою використання можливостей держави та незалежних служб безпеки.<br>Property relations are one of the major in economic law. Almost all political problems arise from efforts of certain individuals or economic entities change in their favor ownership structure in the country, region, city. Property relations are the most vulnerable and therefore need protection. Protection can be done on their own, and through the use of state and independent security services.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню наукової проблеми розвитку теоретико-методологічних і методичних засад удосконалення системи фінансового моніторингу як інструмент забезпечення економічної безпеки національної економіки. У дисертаційній роботі узагальнено існуючі наукові напрацюваня до визначення змістовної сутності фінансового моніторингу, системи фінансового моніторингу, її складових, нормативно-правовового забезпечення, виділено фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, розглянуто ризикорієнтовний підхід при здійсненні фінансового моніторингу банківськими установами, визначено особливості співпраці з політично значущими особами, вивчено випадки відмови від встановлення ділових відносин з клієнтами, заборони проведення певних фінансових операцій. Запропоновано розглядати фінансовий моніторинг як комплекс фінансових, правових, нормативних заходів, спрямованих на запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, що проводяться на різних рівнях функціонування фінансової системи, для забезпечення економічної, фінансової, національної безпеки держави. Систему фінансового моніторингу запропоновано трактувати як складну багаторівневу систему взаємопов’язаних суб’єктів і об’єктів фінансового моніторингу, налагоджене функціонування якої у вигляді сукупності дає спроможність одержати певне ефективне та прозоре функціонування фінансової системи у частині запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму, фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Здійснено грунтовний аналіз понятійно-категоріального апарату економічної безпеки національної економки, у результаті чого запропоновано наступне його авторське трактування: економічна безпека як складний багатофакторний певний комплекс умов, принципів, факторів, методів, засобів економічної, правової, політичної направленостей, що повинні забезпечувати захист соціально-економічних інтересів держави та відповідно її населення, забезпечення необхідних передумов майбутнього сталого розвитку країни, життєвих умов людей, забезпечити гідний рівень держави на міжнародному ринку; забезпечити запобігання чи зменшення ризику навмисної шкоди життю та майну; що дозволяє зберігати стійкість по відношенню до зовнішніх, а також внутрішніх загроз. Належний рівень економічної безпеки національної економіки досягається шляхом використання комплексу певних інструментів, як державних, так і спеціальних. У роботі обгрунтовано, що економічна безпека є невід’ємною частиною національної безпеки, а одним з найважливіших елементів економічної безпеки є фінансова безпека. При чому, вагомого значення серед інструментів забезпечення фінансової безпеки набуває фінансовий моніторинг як система заходів, що передбачає підвищення рівня фінансової, а відповідно й економічної безпеки держави шляхом здійснення контролю за фінансовими операціями зменшення обсягів фінансових злочинів, а саме: зростання рівня конкурентоздатності держави, скорочення розмірів тіньової економіки, зростання надійності банків, збільшення надходжень до бюджету держави від конфіскованого нелегального майна, сплати податків від виявлених незаконних доходів, скорочення корупції, збільшення ефективності застосування бюджетних ресурсів. У вигляді структурно-логічної схеми зображено передумови формування концепції удосконалення системи фінансового моніторингу, на базі яких розроблено концепцію удосконалення системи фінансового моніторингу як інструменту забезпечення економічної безпеки національної економіки, що враховує взвємозалежність процесів легалізації нелегальних доходів від учасників системи фінансового моніторингу, тобто державних органів та суб’єктів первинного фінансового моніторингу, загроз економічній безпеці, методик та моделей забезпечення економічної безпеки, етапів та процедур проведення фінансового моніторингу банківськими установами. У роботі визначено три рівні суб’єктів первинного фінансового моніторингу України, а також проаналізовано основні показники їх діяльності за період 2011–2018 рр. Це дозволило виявити проблемні аспекти системи протидії легалізації кримінальних доходів та резерви її покращання. Запропоновано методику оцінювання ризику використання банків для легалізації кримінальних доходів на основі гравітаційного моделювання, яка враховує рейтингування країни щодо характеристики визначення рівня ризику легалізації кримінальних доходів на основі метрики Мінковського; на основі рівняння закону гравітаційного тяжіння та гравітаційної сили в суспільних явищах побудовано економіко-математичну модель оцінювання ризику легалізації кримінальних доходів. Це дозволило визначити основні пріоритети удосконалення стандартів економічної політики держави в частині посилення національної економічної безпеки. У роботі запропоновано визначення ймовірнісних збитків від здійснення дій та/або процедур з легалізації (відмивання) коштів для фінансових установ, на основі побудови витратних матриць і дерева рішень можливих альтернатив настання ризиків банківської діяльності. Враховано формування ознакового простру основних індикаторів збитків, оцінювання релевантних факторів ризиків, визначення співставності факторів банківських ризиків. Це дозволить отримати банками ряд переваг: нарощування обсягів фінансових потоків; розширення клієнтської бази банку; інтенсифікація попиту на банківські послуги; збереження ліцензії на здійснення банківських послуг; стабільне функціонування фінансової установи; співпраця з міжнародними партнерами. Удосконалено та запропоновано до практичного використання методики фронтірного аналізу ефективності фінансового моніторингу банків в розрізі оцінювання ризиків легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, за допомогою проведення Data Envelpment Analysis з використанням середовища Frontier Analyst, яка на відміну від існуючих базується на побудові вхідноорієнтованої BCC-моделі задачі дробно-лінійного програмування мінімізації умовних входів та вихідно-орієнтовної CCR-моделі задачі дробно-лінійного програмування максимізації умовних виходів з постійною віддачею від масштабу, при цьому умовні входи розраховано на основі адитивної згортки зважених методом першої головної компоненти показників характеристики ефективності функціонування банків України. Це дозволило визначити існуючий резерв та можливий потенціал покращення ефективності здійснення фінансового моніторингу для окремо взятого банку. Обгрунтовано методологічні засади групування банків на групи ефективно та неефективно працюючих банків в розрізі запобігання та протидії легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, на основі застосування ітеративного дівізійного методу k-середніх, який на відміну від існуючих базуються на комбінації методів інтелектуального аналізу даних, зокрема кластерного та дисперсійного аналізу (міжгрупових та внутрішньогрупових дисперсій ознак). Це дозволило інтерпретувати поточні позиції банків відносно конкурентів на банківському ринку в розрізі різних напрямків стратегічного управління. Дослідженно та удосконалено методичний інструментарій визначення інтегрального індексу загрози національної економіки на основі побудови структурно-логічної моделі за допомогою функції Кернела та мультиплікативної форми згортки, яка дозволяє провести відбір релевантних показників оцінювання індексу загрози національної економіки на базі комбінації методів Парето та діаграми розсіювання. Подальше практичне застосування запропонованої методології дозволить своєчасно та оперативно забезпечувати підтримку необхідних організаційних, інституційних, нормативно-правових умов, що передбачають спроможність системи національної економіки до протистояння зовнішніх та внутрішніх загроз та навантажень, подальшої якісної адаптації до проблем та дестабілізуючих факторів, швидкому відновленню після впливу негативних чинників. В роботі удосконалено та запропоновано методику державного регулювання економічної безпеки національної економіки шляхом використання інструментарію теорії ігор (критеріїв мінімаксу та максиміну), яка на відміну від існуючих базується на ідентифікації конфліктної ситуації між державою та економічними агентами, які використовують банки для легалізації кримінальних доходів, побудові платіжної матриці кількісних результатів функціонування учасників у вигляді лінійного багатофакторного регресійного рівняння, а також враховує наслідки використання кожного серед учасників своїх чистих стратегій поведінки або їх комбінації. Це дозволило здійснити формалізацію стратегій поведінки з бору держави та з боку економічних агентів за рахунок шкалювання інтервалів значень показників характеристики сценаріїв державного регулювання економічної безпеки національної економіки. Сформульовано ефективні сценарії реформування національної системи фінансового моніторингу на основі побудови економіко-математичної моделі кількісного оцінювання та якісної інтерпретації стратегій реформування Національної системи фінансового моніторингу шляхом використання методу цілочислової оптимізації. Взаємозв’язок досліджуваних чинників представлений за допомогою матриць бінарних величин взаємної обумовленості. Це дозволило стверджувати, що за умови формування дієвого інструментарію поступового подолання загрозливих факторів активізації процесу легалізації кримінальних доходів країна може перетворитися у регіонального лідера по боротьбі з фінансовими правопорушеннями. Основні положення дисертації приведено до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій, що можна застосовувати в діяльності державних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, професійними спілками та галузевими асоціаціями, суб’єктами реального та фінансового секторів економіки, банківськими установами.<br>The dissertation is devoted to the solution of a scientific problem of development of theoretical-methodological and methodical bases of improvement of system of financial monitoring as the tool of maintenance of economic safety of national economy. The dissertation summarizes the existing scientific developments to determine the substantive essence of financial, financial monitoring system, its components, regulatory support, identified financial transactions subject to financial monitoring, considered a risk-based approach to financial monitoring by banking institutions. politically significant persons, cases of refusal to establish business relations with clients, prohibition of certain financial transactions were studied. It is proposed that financial monitoring as a set of financial, legal, regulatory measures aimed at preventing and combating legalization (laundering) of proceeds from crime, terrorist financing, financing the proliferation of weapons of mass destruction, carried out at various levels of the financial system, to ensure economic financial, national security of the state. The financial monitoring system is proposed to be interpreted as a complex multilevel system of interconnected subjects and objects of financial monitoring, the well-functioning of which as a whole gives the ability to obtain a certain effective and transparent functioning of the financial system in preventing and combating money laundering. criminal, terrorist financing, financing the proliferation of weapons of mass destruction. A thorough analysis of the conceptual and categorical apparatus of economic security of the national economy, resulting in the following author's interpretation: economic security as a complex multifactorial set of conditions, principles, factors, methods, means of economic, legal, political orientations that should protect social economic interests of the state and accordingly its population, providing the necessary prerequisites for the future sustainable development of the country, living conditions of the people, to ensure a decent level of the state in the international market; ensure the prevention or reduction of the risk of intentional damage to life and property; which allows you to maintain resilience to external as well as internal threats. The appropriate level of economic security of the national economy is achieved through the use of a set of certain tools, both state and special. The paper argues that economic security is an integral part of national security, and one of the most important elements of economic security is financial security. Moreover, among the instruments of financial security is financial monitoring as a system of measures to increase the level of financial and, consequently, economic security of the state by monitoring financial transactions to reduce financial crime, namely: increasing the competitiveness of the state, reducing the size shadow economy, increasing the reliability of banks, increasing revenues to the state budget from confiscated illegal property, paying taxes on detected illegal income, reducing corruption, increasing the efficiency of budget resources. The structural and logical scheme shows the prerequisites for the formation of the concept of improving the financial monitoring system, based on which the concept of improving the financial monitoring system as a tool to ensure economic security of the national economy, taking into account the interdependence of legalization of illegal income. objects of primary financial monitoring, threats to economic security, methods and models of economic security, stages and procedures of financial monitoring by banking institutions. The paper identifies three levels of subjects of primary financial monitoring of Ukraine, as well as analyzes the main indicators of their activities for the period 2011- 2018. This allowed to identify problematic aspects of the system of combating money laundering and reserves for its improvement. A method for assessing the risk of using banks for money laundering on the basis of gravitational modeling is proposed, which takes into account the country's rating on the characteristics of determining the level of risk of money laundering on the basis of Minkowski metrics; based on the equation of the law of gravitational gravity and gravitational force in social phenomena, an economic-mathematical model for assessing the risk of legalization of criminal proceeds is built. This allowed us to identify the main priorities for improving the standards of economic policy of the state in terms of strengthening national economic security. The paper proposes the definition of probabilistic losses from the implementation of actions and / or procedures for legalization (laundering) of funds for financial institutions, based on the construction of cost matrices and a decision tree of possible alternatives to the risks of banking. In contrast to the existing account for the formation of the indicative space of the main indicators of losses, assessment of relevant risk factors, determining the comparability of banking risk factors. This will allow banks to obtain a number of benefits: increasing financial flows; expansion of the bank's customer base; intensification of demand for banking services; maintaining a license to provide banking services; stable functioning of the financial institution; cooperation with international partners. Improved and proposed for practical use of the method of frontal analysis of the effectiveness of financial monitoring of banks in terms of assessing the risks of money laundering by conducting Data Envelpment Analysis using Frontier Analyst, which in contrast to the existing input-oriented BCC-model problems of fractional-linear programming of minimization of conditional inputs and source-oriented CCR-model of problem of fractional-linear programming of maximization of conditional outputs with constant return on scale, thus conditional inputs are calculated on the basis of additive convolution of indicators of performance characteristics of banks. This allowed to determine the existing reserve and possible potential for improving the efficiency of financial monitoring for an individual bank. The methodological principles of grouping banks into groups of efficient and inefficient banks in terms of preventing and combating money laundering, based on the use of iterative divisive method of k-means, which in contrast to existing methods are based on a combination of data mining methods, including cluster and analysis of variance (intergroup and intragroup variances of traits). This allowed us to interpret the current position of banks in relation to competitors in the banking market in terms of different areas of strategic management. The methodological tools for determining the integrated threat index of the national economy based on the construction of a structural-logical model using the Kernel function and the multiplicative form of convolution, which allows the selection of relevant indicators for estimating the threat index of the national economy based on a combination of Pareto methods and diagrams. Further practical application of the proposed methodology will allow timely and prompt support of the necessary organizational, institutional, regulatory conditions that provide the ability of the national economy to withstand external and internal threats and pressures, further quality adaptation to problems and destabilizing factors, rapid recovery from negative factors. The method of state regulation of economic security of the national economy is improved and proposed by using the tools of game theory (minimum and maximum criteria), which, unlike the existing ones, is based on identifying the conflict situation between the state and economic agents using banks to legalize criminal proceeds. a matrix of quantitative results of participants' functioning in the form of a linear multifactor regression equation, and also takes into account the consequences of each participant's use of their pure behavioral strategies or a combination thereof. This allowed for the formalization of behavioral strategies on the part of the state and on the part of economic agents by scaling the intervals of the values of the indicators of the characteristics of the scenarios of state regulation of economic security of the national economy. Effective scenarios for reforming the national system of financial monitoring are formulated on the basis of building an economic and mathematical model of quantitative evaluation and qualitative interpretation of strategies for reforming the National system of financial monitoring by using the method of integer optimization. The relationship of the studied factors is represented by matrices of binary values of mutual conditionality. This allowed us to argue that with the formation of effective tools for gradually overcoming the threatening factors of intensification of the process of legalization of criminal proceeds, the country can become a regional leader in the fight against financial offenses. The main provisions of the dissertation are reduced to the level of methodological developments and practical recommendations that can be applied in the activities of state executive bodies, local governments, trade unions and industry associations, the real and financial sectors of the economy, banking institutions.

Дисертацію присвячено аналізу адміністративно-правових засад діяльності правоохоронних органів із забезпечення фінансово-економічної безпеки України. Уточнено поняття, ознаки фінансово-економічної безпеки. Визначено сутність адміністративно-правового механізму забезпечення фінансово-економічної безпеки України, місце правоохоронних органів у ньому, етапи їх становлення. Класифіковано адміністративно-правові засади діяльності правоохоронних органів із забезпечення фінансово-економічної безпеки України. Розкрито поняття та сутність елементів адміністративноправового статусу правоохоронних органів із забезпечення фінансовоекономічної безпеки України. Охарактеризовано рівні, напрями, адміністративно-правові форми, методи, організаційні основи діяльності правоохоронних органів із забезпечення фінансово-економічної безпеки України. Узагальнено зарубіжний досвід організації та діяльності таких правоохоронних органів і можливості його використання в Україні. Запропоновано напрями оптимізації діяльності правоохоронних органів із забезпечення фінансово-економічної безпеки України, координації та взаємодії між ними, оцінювання їх діяльності.<br>Диссертация посвящена анализу административно-правовых основ деятельности правоохранительных органов по обеспечению финансовоэкономической безопасности Украины. Уточнены понятие, признаки финансово-экономической безопасности. Определены сущность административно-правового механизма обеспечения финансовоэкономической безопасности Украины, место правоохранительных органов в нем, этапы их становления. Классифицированы административно-правовые основы деятельности правоохранительных органов по обеспечению финансово-экономической безопасности Украины. Раскрыты понятие и сущность элементов административно-правового статуса правоохранительных органов по обеспечению финансово-экономической безопасности Украины. Охарактеризованы уровни, направления, административно-правовые формы, методы, организационные основы деятельности правоохранительных органов по обеспечению финансово-экономической безопасности Украины. Обобщен зарубежный опыт организации и деятельности таких правоохранительных органов и возможности его использования в Украине. Предложены направления оптимизации деятельности правоохранительных органов по обеспечению финансово-экономической безопасности Украины, координации и взаимодействия между ними, оценки их деятельности.<br>The thesis deals with the analysis of the administrative and legal framework for the activity of law-enforcement agencies ensuring the financial and economic security of Ukraine. It clarifies the concept and generalizes the features of financial and economic security as a component of national security of the state and the object of administrative and legal protection. The essence of the administrative and legal mechanism for ensuring the financial and economic security of Ukraine, the place of law-enforcement agencies in the specified mechanism are determined. The stages of formation of law-enforcement agencies ensuring financial and economic security of Ukraine are outlined. The administrative and legal framework for the organization and activity of law-enforcement agencies ensuring the financial and economic security of Ukraine are classified. The thesis reveals the concept and structure of the administrative and legal status of law-enforcement agencies ensuring the financial and economic security of Ukraine. It specifies the purpose, tasks, functions, competence, powers, organizational and staff structure, legal guarantees and liability as elements of the administrative and legal status of law-enforcement agencies ensuring the financial and economic security of Ukraine. The thesis characterizes levels and areas, administrative and legal forms and methods, organizational framework for the activity of law-enforcement agencies ensuring financial and economic security of Ukraine. The foreign experience of the organization and activity of law enforcement agencies ensuring financial and economic security is generalized and the possibilities of its use in Ukraine are outlined. The areas for optimization of activity of law-enforcement agencies ensuring financial and economic security of Ukraine, coordination and interaction between them are proposed. Proposals on improving the evaluation of the activity of law-enforcement agencies ensuring the financial and economic security of Ukraine are provided.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2017. Дисертаційна робота присвячена визначенню сутності та особливостей адміністративно-правового статусу суб’єктів забезпечення національної безпеки України та шляхів удосконалення його нормативно-правового забезпечення. Особливу увагу приділено проблематиці національної безпеки держави як об’єкта адміністративно-правової охорони та захисту. Досліджуються сутність та особливості національної безпеки держави, поняття та види суб’єктів забезпечення національної безпеки України. З’ясовуються місце, значення та особливості органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських об’єднань у системі суб’єктів забезпечення національної безпеки України. Визначено та охарактеризовано сутність, види та особливості правоохоронних органів України як суб’єктів забезпечення національної безпеки України, їх завдання, функції та повноваження у визначеній сфері. Аналізуються чинники, що впливають на якість забезпечення національної безпеки України. Акцентується увага на проблемах взаємодії та координації між суб’єктами забезпечення національної безпеки України, пропонуються шляхи удосконалення правового регулювання їх діяльності з урахуванням зарубіжного досвіду та можливостей його адаптації в Україні.