Academic literature on the topic 'Супутникові системи'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Супутникові системи.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Супутникові системи"
1
ШУЛЬГА, Олександр, та Валерія СОКІРІНА. "ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ НАВІГАЦІЙНОЇ СУПУТНИКОВОЇ СИСТЕМИ (GNSS) ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ РУХОМИХ ОБ’ЄКТІВ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 2 (29 червня 2023): 83–88. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2023-74-11.
Full textAbstract:
Супутникова радіонавігаційна система(СРНС) – це високотехнологічна інформаційно – вимірювальна система, що складається з п'яти основних сегментів.
 Супутникові радіонавігаційні системи є всепогодними системами космічного базування, які дають змогу в глобальних масштабах визначати місцеположення рухомих об'єктів та їхню швидкість у певний момент часу, а також здійснювати точну координацію часу.
 Принцип дії систем полягає в тому, що навігаційні супутники випромінюють спеціальні електромагнітні сигнали. Апаратура споживачів, установлена на об'єктах, розташованих на поверхні Землі чи в навколоземному просторі, приймає та вимірює ці сигнали і після оброблення видає дані про місцеположення та швидкість об'єкта в реальному часі чи в заданий момент часу.
 Космічний сегмент є системою навігаційних супутників, що рухаються по еліптичних орбітах навколо Землі. На кожній орбіті перебувають декілька супутників. Навігаційний супутник має на борту стандарт часу та радіоелектронну апаратуру, що випромінює в напрямку Землі шумоподібні безперервні радіосигнали. Ці сигнали містять інформацію, необхідну для проведення навігаційних визначень за допомогою апаратури споживача. Завдяки достатній кількості навігаційних супутників і спеціальних параметрів радіосигналів апаратура споживача може в будь-який час за будь-яких погодних умов приймати випромінені супутниками сигнали та визначати місцеположення, швидкість і поточний час споживача.
 Наземний керуючий сегмент у своєму складі має центр керування космічним сегментом, радіолокаційні й оптичні станції спостереження за навігаційними супутниками та апаратуру контролю за станом навігаційних супутників. Керуючий сегмент визначає, прогнозує й уточнює параметри руху навігаційних супутників, формує й передає в бортову апаратуру супутників відповідну цифрову інформацію, а також виконує ряд контрольних і профілактичних функцій.
 Сегменти космічних і наземних функціональних доповнень являють собою апаратурно - програмні комплекси, призначені для забезпечення точності навігаційних визначень, а також цілісності, неперервності, доступності й експлуатаційної готовності системи. Призначення та функції цих доповнень розглядаються далі.
 Сегмент користувачів потенційно може складатися з необмеженої кількості супутникових навігаційних приймачів, які приймають та вимірюють сигнали навігаційних супутників і виконують розрахунки місцеположення, швидкості й поточного часу з похибками, зумовленими характеристиками супутникової навігаційної системи та апаратури споживача.
2
Іваненко, Віталій Миколайович, В. М. Федунов, Ірина Валеріївна Трофименко та Леонід Леонідович Пліта. "МЕТОДИКА РОЗРОБКИ КАСКАДНОЇ МОДЕЛІ РОЗРАХУНКУ КООРДИНАТ СУДНА НА ОСНОВІ ГЛИБОКОГО НАВЧАННЯ". Vodnij transport, № 1(39) (8 лютого 2024): 159–68. https://doi.org/10.33298/2226-8553.2024.1.39.16.
Full textAbstract:
Метою статті є дослідження методики розробки каскадної моделі розрахунку координат судна на основі глибокого навчання, здатної прогнозувати відносну швидкість судна в нерухомій системі координат під впливом вітру і хвиль. Поставлена мета досягається шляхом побудови топології каскадної моделі розрахунку координат судна, визначення порядку формування навчального набору даних та тестування результатів навчання. Для визначення координат місця розташування судна, зокрема, з використанням автономних навігаційних систем, необхідно забезпечити стабільність судна по заданій траєкторії. Однак, супутникові навігаційні системи мають свої недоліки, такі як обмеженість використання в певних умовах, наприклад, в середовищах, де радіохвилі не проходять, а також проблеми з шумами і цілісністю системи. У випадках, коли стикаються з форс-мажорними природними явищами, які можуть пошкодити супутникові системи, стеження судна може залежати від алгоритмів обробки навігаційної інформації в автономних системах для підвищення точності і цілісності інтегрованих навігаційних систем, що використовують дані супутникової навігації. Часто визначення деяких зовнішніх факторів, таких як параметри збурення, супроводжується значними похибками, що призводить до значної невизначеності при прогнозуванні обчислюваних координат. У порівнянні з наявними алгоритмами, використання нейронних мереж може бути більш ефективним у умовах невизначеності, оскільки вони мають нелінійні властивості перетворення вхідних сигналів у вихідні. Таким чином, прогноз обчислюваних координат при впливі зовнішніх факторів повністю відповідає цим умовам. Найбільш суттєвим результатом є каскадна модель розрахунку координат судна на основі довготривалої короткочасної пам'яті (Long short-time memory; LSTM). В рамках подальшого напряму роботи можна зазначити, що навіть якщо ця прогностична модель є більш точною, ніж традиційні методи, її ефективність повинна бути підвищена, щоб досягти оптимальних результатів. Також, важливо зазначити, що гіперпараметр оптимізації є ключовим елементом для моделей глибокого навчання. Гіперпараметри визначають як навчальну продуктивність моделі, так і якість її тестування. Ключові слова: судно, координати, обчисленням шляху, модель, нейронна мережа, глибоке навчання, довготривала короткочасна пам'ять.
3
Охріменко, О. "МЕТОДИ ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ ПОЗИЦІОНУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ ЗАСОБАМИ СУПУТНИКОВОЇ НАВІГАЦІЇ". Vodnij transport, № 2(30) (27 лютого 2020): 16–22. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.2.30.02.
Full textAbstract:
Розглянуто аналіз засобів обробки навігаційних даних у системах відстеження рухомих об’єктів, а саме розглянуто метод який підвищує точність вимірювання координат, це алгоритм фільтрації Каймана .Значною мірою це стосується різних рухомих об’єктів -організації руху повітряного ,морського, річкового, автомобільного й залізничного транспорту, а також використання сучасних супутникових навігаційних систем у суміжних областях, таких як геодезія й картографія, землевпорядження, моніторинг земної поверхні. Розглянуто Алгоритм фільтрації Калмана – послідовний рекурсивний алгоритм, який використовує прийняту модель динамічної системи для отримання оцінки, що може бути істотно скоригована в результаті аналізу кожної нової вибірки вимірювань у часовій послідовності. Це рекурентний метод, який можна віднести за своїм алгоритмом до метода заміщення. Алгоритм фільтрації Калмана застосовується в процесі управління багатьма складними динамічними системами, так як це математичний апарат, який дозволяє згладжувати дані на льоту, не накопичуючи їх для аналізу. При управлінні динамічною системою, перш за все, необхідно повністю знати її фазовий стан в кожен момент часу,але виміряти всі змінні, якими необхідно управляти, не завжди можливо, і в цих випадках фільтр Калмана є тим засобом, який дозволяє відновити відсутню інформацію за допомогою наявних неточних (зашумленних) вимірювань. Ключові слова: супутникові навігаційні системи, методи обробки навігаційних даних, точність вимірювання координат, метод Калмана
4
Якімцов, Ю. В. ,., Н. М. ,. Левченко, Л. В. ,. Чуприна та К. О. Малюков. "ВЕЛИКОМАСШТАБНЕ ТОПОГРАФІЧНЕ ЗНІМАННЯ ДЛЯ ПОТРЕБ БУДІВНИЦТВА З ВИКОРИСТАННЯМ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди, № 43 (30 листопада 2023): 316–27. http://dx.doi.org/10.31713/budres.v0i43.36.
Full textAbstract:
В статті розглянуто процес проведення топографо-геодезичних робіт з використанням сучасних технологій і штучних супутників Землі (ШСЗ) як прогресивних методів якісного виконання прикладних задач з визначення координат будівельних об’єктів та земельних ділянок для будівництва. Обгрунтовано, що супутникові навігаційні системи є сімбіозом космічних технологій, пристроїв й наземного обладнання та надають широкий спектр їх використання в геодезії та топографії, оскільки забезпечують міліметрову точність, скорочення часу вимірювань, а отже і скорочення витрат на їх виконання. Наголошено, що методи супутникової геодезії умовно поділяються на: геометричні та динамічні. Коротко викладено характеристику кожного з них. Доведено, що сучасна геодезія відіграє вирішальну роль у будівництві, забезпечуючи точну та ефективну зйомку і картографування, покращуючи інформаційне моделювання будівель, моніторинг та інспекцію, забезпечуючи стабільність фундаменту і ґрунту, а отже, створення більш якісних і довговічних споруд.
5
Зазірний, Андрій Андрійович. "ВИЗНАЧЕННЯ ТА КОНТРОЛЮ МІСЦЯ ПОЛОЖЕННЯ СУДНА З ВИКОРИСТАННЯМ НЕЧІТКОЇ ЛОГІКИ". Vodnij transport, № 2(38) (11 грудня 2023): 157–63. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2023.2.38.17.
Full textAbstract:
Мета даного дослідження полягає в опрацюванні можливостей підвищення елементів безпеки плавання судна за недостатньої навігаційної інформації за допомогою нечітких логічних систем. Для цього необхідно дослідити методи контролю розташування судна на основі нечіткої логіки, розробка нового підходу до визначення параметрів вектора стану судна, контролю розташування за допомогою способів теорії нечітких множин; в оцінці параметрів вектора стану судна, що входять до системи з різних джерел. У роботі запропоновано спосіб оцінки за допомогою нечітких чисел. Зазначений спосіб дозволяє оцінювати одночасно декілька параметрів вектора стану судна, а також візуалізувати небезпечні та безпечні параметри. Отримані дані можна застосувати у системі підтримки прийняття рішень, що згодом стане найважливішим аспектом вибору траєкторії руху судна, тобто безпечного управління судном. Ключові слова: морський транспорт, транспортна система, вантажообіг, безпека, навігаційне обладнання, судноводії, судноплавні компанії, навігаційні аварії, стиснені акваторії, попереднє прокладання шляху, глобальні навігаційні супутникові системи, інформаційне середовище, точність координат, автоматизація, безпека навігації.
6
Nesterenko, S., D. Yermolenko, О. Shefer та A. Kliepko. "УКРАЇНСЬКА НАВІГАЦІЙНА СУПУТНИКОВА СИСТЕМА: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 65 (2021): 4–7. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.3.004.
Full textAbstract:
Проаналізовані основні діючі і перспективні навігаційні супутникові системи світу, у тому числі й регіональні, за точністю позиціонування, зоною покриття, кількістю виведених на орбіту космічних апаратів, активністю оновлення системи тощо. Відмічено, що, залежно від програмування, усі вищеназвані навігаційні системи є взаємосумісними і можуть функціонально доповнювати одне одного. Додатково підвищити точність позиціонування можливо з використанням глобальних систем диференційних поправок SBAS (Space Based Augmentation System) у Північній і Південній Америці, в Європі і Японії, а для корекції GPS–даних на території України використовуються методи коригування DGPS і RTK з наземних базових станцій. Досліджено можливості української космічної галузі. Проаналізована затверджена Концепція Державної космічної програми, яка передбачає запуск супутника «Січ-2-30» з терміном експлуатації 5 років, і подальше щорічне його доповнення кількома супутниками упродовж п’яти років. Попри позитивні зрушення в українській космічній галузі виявлені недоліки і проблеми її повноцінного розвитку: недостатнє фінансове забезпечення, нестійке правове державне регулювання, необхідність довготривалих наукових досліджень для оцінки рівня якості позиціонування. Супутник «Січ-2-30» не зможе забезпечити Україні повну інформаційну незалежність, а, отже, і фінансову незалежність від інших постачальників картографічних знімків, так як отримувані знімки будуть мати відносно невисоку роздільну здатність. Відмічено, що незважаючи на проблемні питання, є гостра необхідність розвитку власної української навігаційної системи для отримання цифрових зображень поверхні Землі. У держави з’явиться можливість проведення постійного безперервного моніторингу різних явищ, галузей, секторів, таких як землевпорядних, аграрних, екологічних, архітектурно-будівельних, економічного прогнозування, кліматичних, правоохоронних, військових тощо. Завдяки ефективній роботі української навігаційної супутникової системи з’явиться можливість брати участь у різних міжнародних програмах, зокрема з освоєння Місяця, повноцінно інтегруватися у Європейську космічну систему, що передбачає Угода про асоціацію України з ЄС
7
Циплаков-Яблонський, Сергій, and Ганна Шеїна. "Research of electronic navigation systems for agricultural equipment." Problems of Modeling and Design Automatization 2, no. 20 (2024): 113–19. https://doi.org/10.31474/2074-7888-2024-2-20-113-119.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано передові технологічні рішення у сфері навігаційних систем з використанням їх для забезпечення потреб сільськогосподарської діяльності. Досліджено методологію визначення позиції за допомогою глобальної супутникової навігаційної системи, структуру модульованого сигналу супутникової навігації. Також окреслено природу похибок, що впливають на точність позиціювання на земній поверхні. Розглянуто метод точкового позиціювання GNSS, основна концепція якого залежить від методу трилатерації. Експериментально встановлено точність позиціювання запропонованої електронної системи шляхом проведення статичного та динамічного тестів на базі розробленого електронного навігаційного пристрою. Ключові слова: навігаційна система, сільськогосподарська діяльність, глобальна супутникова навігаційна система, GNSS, позиціювання, електронна система, статичні та динамічні тести, точність
8
Labutkina, Tetiana, та Oleksandr Akinshev. "Сегменти з функціями спостереження орбітальних обєктів і звязку у складі інтегрованої супутникової системи". Journal of Rocket-Space Technology 33, № 4-29 (2024): 99–117. https://doi.org/10.15421/452457.
Full textAbstract:
Тематика статті знаходиться на стику трьох науково-практичних напрямків, які є важливими складовими у розвитку космічної діяльності: підтримання в актуальному стані інформації про множину об’єктів на навколоземних орбітах; застосування в космосі мережних інформаційних технологій; створення супутникових систем за принципом багатофункціональності, реалізація інтеграції функцій в рамках однієї супутникової системи, поєднання супутникових систем різного призначення у єдину функціонально інтегровану систему. В статті запропонований підхід до побудови різновисоких сегментів з функціями зв’язку і спостереження орбітальних об’єктів, які входять до складу функціонально інтегрованої супутникової системи на різновисоких орбітальних угрупованнях. При цьому функція зв’язку представлена як базова-допоміжна для реалізації цільової функції спостереження орбітальних об’єктів (як «платформна» функція системи), так і як цільова функція системи (яка є одною з цільових функцій системи). Стаття розділена на дві частини. В першій частині статті запропоновані два концептуальних рішення з побудови орбітальних сегментів інтегрованої супутникової системи, в яких реалізована функція спостереження орбітальних об’єктові. За першою концепцією сегмент спостереження орбітальних об’єктів містить тільки космічні апарати-спостерігачі, які реалізують функції зв’язку і спостереження. За другою концепцією до сегменту спостереження входять також космічні апарати зв’язку, які розвантажують космічні апарати-спостерігачі від встановлення бокових зв’язків в одному сегментів і від реалізації міжсегментних зв’язків. Друга частина статті присвячена розробці підходів до порівняння характеристик функціонування системи при різних концептуальних проектних рішеннях. В структурі системи виділені однотипні елементарні структурні одиниці (комунікаційні групи), які забезпечують комунікацію функціональних одиниць системи, представлених космічними апаратами-спостерігачами або функціональними парами космічних апаратів спостерігачів.Показники функціонування системи, розраховані для комунікаційної групи, прийнятні для характеристики всіх груп такого виду в системі і характеризують систему в цілому. Отримані результати числових розрахунків, які представляють результати порівняльного аналізу застосування двох запропонованих концептуальних рішень. В даній публікації представлена перша частина статті.
9
Labutkina, Tetiana, та Oleksandr Akinshev. "Сегменти з функціями спостереження орбітальних об’єктів і зв’язку у складі інтегрованої супутникової системи". Journal of Rocket-Space Technology 34, № 1 (2025): 52–69. https://doi.org/10.15421/452506.
Full textAbstract:
Тематика статті знаходиться на стику трьох науково-практичних напрямків, які є важливими складовими у розвитку космічної діяльності: підтримання в актуальному стані інформації про множину об’єктів на навколоземних орбітах; застосування в космосі мережних інформаційних технологій; створення супутникових систем за принципом багатофункціональності, реалізація інтеграції функцій в рамках однієї супутникової системи, поєднання супутникових систем різного призначення у єдину функціонально інтегровану систему. В статті запропонований підхід до побудови різновисоких сегментів з функціями зв’язку і спостереження орбітальних об’єктів, які входять до складу функціонально інтегрованої супутникової системи на різновисоких орбітальних угрупованнях. При цьому функція зв’язку представлена як базова-допоміжна для реалізації цільової функції спостереження орбітальних об’єктів (як «платформна» функція системи), так і як цільова функція системи (яка є одною з цільових функцій системи).Стаття розділена на дві частини. В першій частині статті, що опублікована в роботі [1], запропоновані два концептуальних рішення з побудови орбітальних сегментів інтегрованої супутникової системи, в яких реалізована функція спостереження орбітальних об’єктові. За першою концепцією сегмент спостереження орбітальних об’єктів містить тільки космічні апарати-спостерігачі, які реалізують функції зв’язку і спостереження. За другою концепцією до сегменту спостереження входять також космічні апарати зв’язку, які розвантажують космічні апарати-спостерігачі від встановлення бокових зв’язків в одному сегментів і від реалізації міжсегментних зв’язків. Друга частина статті присвячена розробці підходів до порівняння характеристик функціонування системи при різних концептуальних проектних рішеннях. В структурі системи виділені однотипні елементарні структурні одиниці (комунікаційні групи), які забезпечують комунікацію функціональних одиниць системи, представлених космічними апаратами-спостерігачами або функціональними парами космічних апаратів спостерігачів. Показники функціонування системи, розраховані для комунікаційної групи, прийнятні для характеристики всіх груп такого виду в системі і характеризують систему в цілому. Отримані результати числових розрахунків, які представляють результати порівняльного аналізу застосування двох запропонованих концептуальних рішень. В даній публікації представлена друга частина статті.
10
Melnyk, O. M., K. S. Koriakin та O. V. Lohinov. "CУПУТНИКОВІ КОМПАСИ У СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ НАВІГАЦІЇ СУДЕН". Transport development, № 1(12) (3 травня 2022): 54–63. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.05.
Full textAbstract:
Вступ. Перевезення вантажів з використанням морського транспорту має надзвичайно довгу історію, яка безперервно продовжується і сьогодні, набуваючи нових особливостей, пов’язаних з технічним розвитком суден, удосконаленням технології перевезення вантажів, інтенсивною трансформацією зовнішнього середовища. Обладнання сучасних морських суден навігаційним устаткуванням, радіообладнанням, рятувальними та протипожежними засобами та пристроями відбувається за певних правил та підлягає строгому нагляду щодо відповідності всім наявним на поточний момент міжнародним вимогам і стандартам з метою забезпечення безпечної практики експлуатації суден, що досягається шляхом належного використання всіх технічних приладів і систем. Метою цієї роботи є дослідження характеристик і особливостей застосування електронних засобів супутникової навігації, визначення перспектив використання альтернативних засобів курсовказання, таких як супутникові компаси, їх функціональних можливостей з метою підвищення ефективності процесу судноводіння і забезпечення безаварійної експлуатації суден. Результати. У представленій роботі розкриваються практичні та теоретичні аспекти використання систем супутникової навігації, зокрема впровадження таких альтернативних засобів курсовказання, як супутникові компаси. Висновки. У ході дослідження встановлено, що характеристики та функціональні можливості супутникових пристроїв курсовказання здатні не тільки підвищити ефективність процесу судноводіння, але й забезпечити безаварійну експлуатацію суден, що додатково підтверджує їх актуальність. Поширене використання супутникових компасів як невід’ємної частини навігаційного обладнання сучасних суден значно спрощує процес судноводіння і дає можливість швидко і точно визначати необхідні параметри руху судна.
Dissertations / Theses on the topic "Супутникові системи"
1
Шум, М. О., та М. І. Гончарук. "СУПУТНИКОВІ СИСТЕМИ НАВІГАЦІЇ". Thesis, Національний авіаційний університет, 2015. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/13961.
Full text
2
Конін, Валерій Вікторвич, Valeriy Konin, Олексій Сергійович Погурельський та ін. "Дистанційне дослідження глобальних навігаційних супутникових систем". Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/53573.
Full textAbstract:
Список літератури
1. Конин В. В., Погурельский А. С., Малютенко Т. Л., Приходько И. А. Компоненты GNSS в среде MаtLab // MatLab та комп'ютерні обчислення в освіті, науці та інженерії : тези доповідей Загальноукраїнськой конференції – Національний авіаційний університет. –Київ, 2019. – С. 29–30..
2. NovAtel connect [Електронний ресурс] // GPS & GNSS Equipment, Products & Solutions | NovAtel. – Режим доступу: https://novatel.com/products/firmware-options-pc-software/novatel-connect (дата звернення: 09.02.2021). – Назва з екрана.
3. NovAtel Convert [Електронний ресурс] // GPS & GNSS Equipment, Products & Solutions | NovAtel. – Режим доступу: https://novatel.com/products/firmware-options-pc-software/novatel-convert (дата звернення: 23.02.2021). – Назва з екрана.
4. Конин В., Конина Л. Спутниковые системы навигации / Учебное пособие [Електронний ресурс] // er.nau.edu.ua. – Режим доступу: http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/25225 (дата звернення: 02.02.2021). – Назва з екрана.
5. Крисіко А., Митник О. Отримання даних QZSS для оцінки якості навігаційного сигналу // Політ. Сучасні проблеми науки : тези доповідей ХХІ Міжнародної науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти і молодих уч. . – Національний авіаційний університет. – Київ, 14 квіт. 2021 р. – Київ, 2021. – С. 86.
6. Іщенко О.М. Експериментальні характеристики ефемерид, корекції іоносфери, тропосфери і часу системи QZSS // Політ. Сучасні проблеми науки: тези доповідей ХХІ Міжнародної науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти і молодих уч. . – Національний авіаційний університет. – Київ, 14 квіт. 2021 р. – Київ, 2021. – С. 82.
7. Максименко Н.В. Метод зглажування псевдовідстаней з використанням експериментальних даних системи QZSS // Політ. Сучасні проблеми науки: тези доповідей ХХІ Міжнародної науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти і молодих уч. – Національний авіаційний університет. – Київ, 14 квіт. 2021 р. – Київ, 2021. – С. 90-91.<br>Глобальні навігаційні супутникові системи (GNSS) широко впроваджуються в сферу транспорту, сільського господарства, геодезію та інші сфери діяльності людини. На сьогоднішній день повністю функціонують GPS та GLONASS, продовжують свій розвиток GALILEO та BeiDou. Для функціонування цих супутникових систем необхідно також забезпечувати якісну підготовку спеціалістів по впровадженню та моніторингу глобальних навігаційних супутникових систем.
Щоб забезпечити якісну підготовку спеціалістів для обслуговування систем GNSS необхідно як теоретичне навчання, так і закріплення практичних навичок при роботі з навігаційною апаратурою.
Зважаючи на пандемію, яка охопила увесь світ, технічним закладам освіти необхідно впроваджувати нові методи навчання та підготовки спеціалістів.<br>Національний авіаційний університет
3
Волков, О. Є., М. М. Комар, Д. О. Волошенюк та О. Ю. Господарчук. "Інтелектуальна інформаційна технологія автономної навігації безпілотного літального апарату". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39989.
Full text
4
Пащенко, Сергій Олександрович, А. В. Скоробагатих та Дмитро Васильович Бреславський. "Дослідження температурного поля блоку гіроскопів штучного супутника Землі". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22447.
Full text
5
Кондратюк, Василь Михайлович, та Vasyl M. Kondratiuk. "Методи і алгоритми прецизійного визначення місцеположення рухомих об’єктів за сигналами глобальних навігаційних супутникових систем". Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49720.
Full textAbstract:
Дисертаційна робота присвячена застосуванню глобальних навігаційних супутникових систем (ГНСС) для вирішення актуальних наукових завдань: прецизійного визначення місцеположення рухомих об’єктів за допомогою обробки кодових і фазових ГНСС-спостережень без ускладненої процедури розв’язання фазової неоднозначності.
В дисертації вирішено науково-технічну задачу розробки методів і алгоритмів прецизійного визначення місцеположення рухомих об’єктів за допомогою обробки кодових і фазових ГНСС-спостережень без ускладненої процедури розв’язання фазової неоднозначності.
Удосконалено метод обробки кодових і фазових ГНСС спостережень, що вирішує задачу згладжування/фільтрації кодових спостережень з використанням безперервних фазових спостережень в режимі кінематичного позиціонування, який, на відміну від відомих, враховує вплив накручування фази несучої (“wind ефект), який проявляється при зміні напрямку руху, еволюціях, обертаннях об’єктів. Даний метод забезпечує підвищення точності оцінки координат рухомих об’єктів до дециметрового рівня.
В процесі наукових досліджень отримав розвиток метод комбінованого диференціального сумісного кодово фазового рішення навігаційної задачі з одночасною оцінкою початкових фазових неоднозначностей (як континуальних змінних) та без безпосереднього здійснення операцій згладжування/фільтрації. Метод є найбільш ефективним для спільної обробки спостережень GPS+ГЛОНАСС так як враховує особливості частотного розносу спектрів випромінюваних сигналів ГЛОНАС, що забезпечує дециметровий рівень точності.
Вперше розроблено метод сумісної обробки кодових і фазових ГНСС-спостережень, що вирішує задачу точного кінематичного позиціонування, який, на відміну від відомих методів, дозволяє усунути варіаційні складові похибки рішення, суттєво зменшення вплив стрибків оцінок кодово-фазових рішень, обумовлених зміною робочого сузір’я супутників ГНСС, та, в середньому, у 2 рази зменшити похибки позиціонування по відношенню до «згладженого» рішення і в 3–4 рази по відношенню до DGPS рішень. Розроблена методика оцінки фактичної точності координатних визначень з використанням диференціальної коригувальної інформації, що дозволяє провести верифікацію ГНСС-устаткування користувача для двох режимів роботи: для нерухомого приймача – статичний режим та для мобільного приймача – кінематичний режим.<br>The dissertation is devoted to the application of global navigation satellite systems (GNSS) to solve relevant scientific problems: precision position determination of moving objects by processing the carrier phase and code GNSS observations without a complicated procedure of the carrier phase ambiguity resolution.
The dissertation solves the scientific and technical problem of developing methods and algorithms for precision position determination of moving objects by processing the carrier-phase and code GNSS observations without a complicated procedure of the carrier-phase ambiguity resolution.
The method for processing carrier-phase and code GNSS observations has been improved that solves the task of smoothing/filtering of code observations using continuous carrier-phase observations in the mode of kinematic positioning, which in a contrast to other known methods takes into account the influence of carrier phase contribution (“wind-up”-effect), which is manifested during change of motion direction, evolution and rotations of moving objects. This method ensures accuracy of moving objects coordinates determination increase up to decimeter level.
In the process of scientific research, the method of combined differential compatible code and carrier-phase solution of the navigation problem was developed with simultaneous estimation of initial carrier-phase ambiguities (as continuous variables) and without direct smoothing / filtering operations. The method is the most effective for the joint processing of GPS + GLONASS observations as it takes into account the peculiarities of the frequency distribution of the spectrums of the emitted GLONASS signals, which provides a decimeter level of accuracy.
For the first time, a method of joint processing the carrier-phase and code GNSS observations was developed, which solves the problem of accurate kinematic positioning, which, unlike known methods, allows eliminating variational components of solution error, significantly reducing the impact of estimates of code-phase solutions due to changes in the working constellation of GNSS satellites, and, on average, 2 times reducing the positioning errors with regard to the "smoothed" solution and 3–4 times with regard to DGPS solutions.
A method for estimating the actual accuracy of coordinate determinations using differential correction information has been developed, which allows to make verification of the user’s GNSS equipment for two operating modes: for a fixed receiver – static mode and for a mobile receiver – kinematic mode.
6
Савицький, Владислав Ігоревич. "Оцінка точності супутникової системи Beidou". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/41860.
Full textAbstract:
Робота публікується згідно наказу ректора від 21.01.2020 р. №008/од "Про перевірку кваліфікаційних робіт на академічний плагіат 2019-2020р.р. навчальному році" . Керівник проекту: доцент, к. т. н. Погурельський Олексій Сергійович<br>Після початку розгортання супутникових систем в 60-х роках минулого століття людство вступило в епоху супутникових технологій, яка продовжує успішно розвиватися і на далі. На сьогоднішній день існує 4 глобальні супутникові системи, які перебувають на різних стадіях розвитку. Кожна з цих систем складається не тільки з космічного сегменту, а має також наземні станції моніторингу та управління, які розташовані по всій поверхні Землі, що робіть реалізацію та обслуговування доволі складним та дорогим. Тому, розробку таких систем могли собі дозволити тільки потужні країни з сильною економікою. Сполучені Штати Америки розробили систему GPS, Російська Федерація, правонаступниця Радянському Союзу, продовжує модернізувати систему ГЛОНАСС, свої системи почали розгортати Європейський союз (система GALILEO) та Китайська Народна Республіка (система BeiDou). Основною метою супутникових навігаційних систем є забезпечення потреб у високоточному визначенні місцеположення як для цивільних, так і для військових користувачів. Для підвищення точності визначень позиціонування в подальшому були розроблені космічні та наземні функціональні доповнення. Зважаючи на мирові тенденції розвитку супутникових технологій Китайська Народна Республіка поставила за мету розробити власну незалежну супутникову систему, яка б на першому етапі забезпечувала потреби власних користувачів навігаційної інформації, а в подальшому мала б і глобальне покриття. Також китайська навігаційна супутникова система має працювати з усіма існуючими навігаційними супутниковими системами.
7
Чернюк, Євген Олегович. "Оцінка точності супутникової системи GALILEO". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/41857.
Full textAbstract:
Робота публікується згідно наказу ректора від 21.01.2020 р. №008/од "Про перевірку кваліфікаційних робіт на академічний плагіат 2019-2020р.р. навчальному році" . Керівник проекту: доцент, к. т. н. Погурельський Олексій Сергійович<br>Станом на початок 2020 року в світі функціонує 4 глобальних навігаційні супутникові системи. Кожна з них є реалізацією складної в технічному і затратної в фінансовому плані задачі. Глобальна супутникова навігаційна система це не лише сузір’я супутників але і складна наземна інфраструктура розподілених по земній поверхні станцій моніторингу та спостереження, прийому та завантаження спеціальної службової інформації, головний та резервний центри управління. Через цю складність реалізувати перші системи вдалося потужним країнам, чий військовий бюджет осилив цей тягар: Сполученим Штатам Америки (система GPS), Радянському Союзу на початковому етапі і Російській Федерації на завершальному (система ГЛОНАСС), а також Китайській Народній Республіці (система BeiDou). [2, 3, 11]
Спільним у створенні цих систем була мета – забезпечення потреб військової сфери у високоточному глобальному сервісу позиціонування та наведення. Широке розповсюдження технологій супутникової навігації в цивільній сфері було лише похідною від тих можливостей які забезпечили розгорнуті системи військовим. Розвиток і основні віхи в становленні систем глобального позиціонування були пов’язані з політичним протистоянням на світовій арені. Як наслідок, на сьогоднішній день можна констатувати факт наявності надзвичайно зручних і ефективних засобів для глобального позиціонування, які при цьому не надають жодних гарантій цивільним користувачам на наявність і доступність своїх сигналів і сервісів у майбутньому. [4, 11, 12]
Створення і розгортання глобальної навігаційної супутникової системи повністю цивільного призначення значно відрізняє на цьому тлі європейський проект Galileo. Він пройшов складний шлях від ідеї і загальної концепції до свого нинішнього етапу, коли система стоїть на порозі повноцінного функціонування з досягнутою номінальною кількістю космічних апаратів. Орієнтована на потреби цивільних і перш за все авіаційних користувачів, система Galileo забезпечуватиме доступ до сигналів високоточної навігації на комерційній основі зі збереженням безкоштовних відкритих сервісів. [5,19]
Поточна стадія функціонування системи Galileo дозволяє планувати і виконувати комплексні дослідження її характеристик в режимі одно системної обробки даних та у сполучені з даними від інших існуючих систем. Завдяки організації довготривалого моніторингу з’являється можливість відслідковувати еволюційні зміни, які відбуватимуться в системі разом з нарощуванням кількості супутників на орбіті.
Ці задачі можуть бути продовженням результатів одержаних в цій роботі, присвяченій оцінці точності глобальної навігаційної супутникової системи Galileo.
8
В, Лобурь Д. "Моніторинг характеристик супутникових навінаційних систем". Thesis, Київ, Національний авіаційний університет, 2009. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/18783.
Full textAbstract:
Навігаційний сервіс GNSS, який надається користувачам, полягає у розповсюдженні навігаційних сигналів супутників GPS, ГЛОНАСС, GALILEO, BEIDOU і диференціальної корегувальної інформації, яка формується функціональними доповненнями супутникових навігаційних систем, як широкозонними (WAAS, EGNOS, Skyfix), так і регіональними (SAPOS, CORS, AGNES, СКНЗУ). Важливо відмітити, що від виду послуг, які надаються користувачам, залежить склад контрольованих параметрів якості навігаційного забезпечення.
9
Зубань, Юрій Олександрович, Юрий Александрович Зубань, Yurii Oleksandrovych Zuban, Євгеній Віталійович Крючко, Евгений Витальевич Крючко та Yevhenii Vitaliiovych Kriuchko. "Проблеми розробки та побудови системи супутникової навігації". Thesis, Вид-во СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/4387.
Full text
10
Швець, Валеріян Анатолійович. "ЗАГРОЗИ НАВІГАЦІЙНОМУ СЕГМЕНТУ МЕРЕЖЕВИХ СУПУТНИКОВИХ СИСТЕМ". Thesis, Київський національний університет, 2018. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/33283.
Full textBook chapters on the topic "Супутникові системи"
1
Розенвассер, Д. М. "Оцінка спектральної ефективності глобальної супутникової системи Starlink". У ГУМАНІТАРНИЙ І ІННОВАЦІЙНИЙ РАКУРС ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ: ПОШУКИ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2022. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-266-4/112.
Full textConference papers on the topic "Супутникові системи"
1
Лобанов, Дмитро. "СУПУТНИКОВА СИСТЕМА НА ЕЛІПТИЧНИХ І КОЛОВИХ ОРБІТАХ: НОВІ АСПЕКТИ БАГАТОГРАННИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ЗАСТОСУВАННЯ". У XXVI International youth scientific and practical conference «Human and Space». О.М. Makarov National youth aerospace education center, 2024. http://dx.doi.org/10.62717/2221-4550-2024-1-098.
Full text
2
Вітер, Анастасія, Ольга Головіна та Євген Матвєєв. "ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ КОМПЕНСАЦІЇ ЗАВАД В ПРИЙМАЛЬНИХ КАНАЛАХ СИСТЕМ СУПУТНИКОВОЇ НАВІГАЦІЇ". У Теорія модернізації в контексті сучасної світової науки, chair Олександр Хіжнюк. ТОВ УКРЛОГОС Груп, 2025. https://doi.org/10.62731/mcnd-24.01.2025.007.
Full text
3
Мельник, Олексій. "ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ СDMA У СУПУТНИКОВИХ СИСТЕМАХ НАВІГАЦІЇ МОРСЬКИХ СУДЕН". У RICERCHE SCIENTIFICHE E METODI DELLA LORO REALIZZAZIONE: ESPERIENZA MONDIALE E REALTÀ DOMESTICHE, chair Костянтин Корякін, Андрій Волошин, Володимир Окулов та Ігор Пуляєв. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-12.11.2021.v2.15.
Full text
4
Акіншев, Олександр. "СУПУТНИКОВА СИСТЕМА З ФУНКЦІЯМИ ЗВ’ЯЗКУ І СПОСТЕРЕЖЕННЯ ОРБІТАЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ, ПОБУДОВАНА НА РОЗПОДІЛЕНИХ КОСМІЧНИХ АПАРАТАХ". У XXVI International youth scientific and practical conference «Human and Space». О.М. Makarov National youth aerospace education center, 2024. http://dx.doi.org/10.62717/2221-4550-2024-1-094.
Full text