Relevant bibliographies by topics / Суспільна пам’ять / Journal articles
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Суспільна пам’ять.

Journal articles on the topic 'Суспільна пам’ять'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Суспільна пам’ять.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Стрільчук, Людмила. "ПАМ’ЯТЬ ПРО УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИЙ МІЖНАЦІОНАЛЬНИЙ КОНФЛІКТ НА ВОЛИНІ У РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ У СУЧАСНОМУ ПОЛЬСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ (НА ПРИКЛАДІ КІНО)". Litopys Volyni, № 26 (5 серпня 2022): 49–53. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2022.26.08.

Full text
Abstract:
У сучасному світі усе більше уваги приділяють поняттю «історична пам’ять», його досліджують історики, філософи, журналісти. З історичною пам’яттю пов’язують існування суспільно-історичних стереотипів, формуваня національної ментальності, ототожнення себе із історією та культурою народу. Власне, під «історичною пам’яттю» ми розуміємо здатність людського розуму зберігати індивідуальний та колективний досвід міжлюдських взаємин і формувати на його підставі уявлення про історію як таку та своє місце у ній. Фактично, – це наявна інформація для соціальної ідентифікації особистості та спільноти. Істо
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Glinianowicz, Katarzyna. "Gesty pańszczyźniane. Cielesny wymiar pamięci społecznej w prozie Iwana Franki." Slavica Wratislaviensia 173 (October 7, 2020): 195–204. http://dx.doi.org/10.19195/0137-1150.173.16.

Full text
Abstract:
У статті здійснено аналіз репрезентацій тілесности в вибраних повістях Івана Франка, що є частиною галицьких дискурсів пам’яті про панщину. Теоретична основа — це концепція тіла як носія суспільної пам’яти, запропонована Полом Каннертоном. Звернено увагу на те, як у Франкових творах представники першого покоління руської/української інтелігенції 70–80-х рр. ХІХ ст., користуючись позою, жестом та тілесною взаємодією, відтворюють минулі панщинні відносини між руським селянством та польською шляхтою. У висновках указано, що вписана в тіло пам’ять про панщину примушує Франкових героїв особливо рев
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Власенко, Світлана. "Основні принципи публічної політики національної пам’яті". Public administration aspects 12, № 2 (2024): 77–84. http://dx.doi.org/10.15421/152427.

Full text
Abstract:
Актуальність. Національна пам’ять Українського народу є важливим чинником формування й утвердження української національної та громадянської ідентичності, відіграє консолідуючу роль і сприяє єднанню суспільства, забезпечує національну безпеку держави. Зростання суспільного інтересу до національної пам’яті останні десять років активізувало політико-управлінські процеси у цій сфері, сприяло законотворчій діяльності, викликало науковий та публічний дискурс навколо питань інституціоналізації публічної політики національної пам’яті. Сьогодні перед публічними службовцями, науковцями та громадськістю
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

РУМЯНЦЕВА-ЛАХТІНА, Оксана. "КОЛЕКТИВНА ПАМ’ЯТЬ У СІМЕЙНОМУ РОМАНІ О. ЗАБУЖКО «МУЗЕЙ ПОКИНУТИХ СЕКРЕТІВ» ЯК ЗАСІБ УСВІДОМЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 158–64. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.21.

Full text
Abstract:
У статті здійснено спробу проаналізувати сімейний роман О. Забужко «Музей покинутих секретів» з позицій «колективної пам’яті». До завдань, поставлених авторкою, належать: 1) відстежити кореляцію індивідуальної пам’яті й з’ясувати її вплив на пам’ять колективну; 2) установити, як колективна пам’ять діє на усвідомлення національної ідентичності (мова йде про українську ідентичність) інтелектуально розвиненої особистості; 3) окреслити «місця пам’яті» (у цьому випадку – фотографії) і з’ясувати, як вони крізь призму індивідуальної пам’яті впливають на підсвідомість сучасників. Авторка статті спирає
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

КУХАРУК, Христина, Ярослав ШТАНЬКО та Віра КАЧМАР. "ТРАВМАТИЧНА ПАМ’ЯТЬ І ФАКТ ЯК ДОМІНАНТА СТОРІТЕЛІНГУ В ІСТОРИЧНОМУ РЕПОРТАЖІ КАТАЖИНИ КОБИЛЯРЧИК «СТРУП. ІСПАНІЯ РОЗ’ЯТРЮЄ РАНИ»". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, № 3 (13) (10 грудня 2024): 47–52. https://doi.org/10.32689/maup.philol.2024.3.7.

Full text
Abstract:
У статті досліджено структурні та семантичні домінанти сторітелінгу в історичному репортажі К. Кобилярчик «Струп. Іспанія роз’ятрює рани» – травматичну пам’ять і факт. Укладено типологію структурних елементів сторітелінгу історичного репортажу: історичні факти, авторська інтерпретація, свідчення респондентів, присутність автора на місці історичних подій. Визначено семантико-структурне ядро сторітелінгу в історичному репортажі – історичний факт. За допомогою лінгвостилістичного методу виокремлено та проаналізовано сторітелінгову домінанту травматичної пам’яті. З’ясовано, що в історичному репорт
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Lutsyshyn, H. I. "Державна політика історичної пам’яті як чинник консолідації українського суспільства". Grani 18, № 8 (2015): 33–38. http://dx.doi.org/10.15421/1715152.

Full text
Abstract:
Розглянуто особливості реалізації державної політики історичної пам’яті як чинника консолідації українського суспільства. В Україні акцентування на розбіжностях у ставленні до трагічних сторінок минулого (голодомор, український визвольний рух) призвело до загострення суспільних конфліктів, поглибило лінії розколів та протистоянь у суспільстві. Наголошується, що політичний контекст національної пам’яті не є лише контекстом внутрішньополітичної боротьби, він поширюється на міждержавні відносини, впливає на прикордонну співпрацю. Доведено, що політика пам’яті має бути скерована на збереження сусп
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Каліщук, Оксана. "(НЕ) ПАМ’ЯТЬ ЄДВАБНОГО, (НЕ) ПАМ’ЯТЬ ВОЛИНІ". Litopys Volyni, № 24 (9 липня 2021): 16–20. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.02.

Full text
Abstract:
Події Другої світової війни залишається однією з найтрагічніших та найдражливіших сторінок європейської історії. Історичні події, на кшталт Волині, погрому в Єдвабному, виселення силезьких німців, не могли обго- ворюватися в комуністичні часи. За нових реалій пам’ятання про ці події набуло офіційного виміру. Річниця «кривавої неділі» 11 липня (що від певного часу стала Національним днем пам’яті жертв геноциду українських націоналістів проти громадян Республіки Польща) відзначається відразу після 10 липня, коли вшановують погром євреїв польськими жителями Єдвабного на Підляшші. Аналіз цих істор
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Сачко, Д. В. "ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ ЯК ПРЕДМЕТ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ВИМІРІ УКРАЇНИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, № 3 (18 лютого 2022): 116–23. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.3.16.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена актуальній у сучасному українському суспільстві проблемі державного регулювання гуманітарної політики, а саме створенню законодавчих та інституційних форм реалізації політики формування і збереження національної пам’яті. Автор дає визначення ключових понять зазначеної проблематики – «національна пам’ять», «історична політика» та «публічна історія», а також коротку характеристику теоретичного дослідження зазначеної проблематики як серед українських, так і серед закордонних дослідників. Визначається основна відмінність між «історичною політикою» та «публічною історією». Вказуют
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Шуст, Олена. "ПІЛОТНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРИЧНОЇ КОЛЕКТИВНОЇ ТРАВМИ В ЧАСИ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ". Журнал соціальної та практичної психології, № 5 (27 червня 2025): 78–83. https://doi.org/10.32782/psy-2025-5-11.

Full text
Abstract:
У статті розглядається роль колективної історичної травми в українському суспільстві в умовах сучасної війни Росії проти України. Історична пам’ять є основою національної ідентичності, і для України ця ідентичність глибоко корениться в травматичному досвіді, зокрема, втратами під час радянської епохи, Голодомору, депортацій і репресій. Вивчається, як ці історичні травми можуть бути активовані новими травматичними подіями, як-от війна, і знову проявлятися в суспільній свідомості. Колективна травма, що виникає через геноциди, політичні репресії та інші трагедії, залишає глибокий відбиток на коле
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Khrystan, Nazarii. "Данило Романович у радянській історичній уяві: князь чи король". Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Історія 1, № 45 (2017): 6–13. http://dx.doi.org/10.31861/hj2017.45.6-13.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена радянській формі пригадування образу Данила Романовича як одного із “місць” української культурної пам’яті. Автор зосереджує свою увагу на середньовічній практиці сприйняття титулу Данила як “RexRuthenorum”. Простежує ідеологічну трансформацію використання образу короля та його заперечення у радянській історичній політиці. Особливий акцент зосереджено на усвідомленні стійкого штампу про “князя Данила Галицького” та його впровадження у суспільну свідомість певною системою образів.
 Ключові слова: король, дефініція, образ, історична уява, суспільна свідомість
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Lysenko, Oleksandr. "КОНКУРУЮЧІ НАРАТИВИ: ПАМ’ЯТЬ ПРО ДРУГУ СВІТОВУ В УКРАЇНІ: МІЖ ПОЛІТИКОЮ І РЕФЛЕКСІЄЮ". ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ ГОЛОКОСТУ: Український вимір 11 (15 грудня 2019): 17–34. http://dx.doi.org/10.33124/hsuf.2019.11.01.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто низку сюжетів, пов’язаних із пам’яттю про Другу світову війну в УРСР та в суверенній Україні. Історична пам’ять у всіх своїх вимірах – колективному, корпоративному, індивідуальному – відіграє помітну роль у процесах націє- і державотворення. Офіційна модель пам’яті часто спирається на історичний міф. 
 Простежуючи тривалий шлях еволюції комеморативних практик у радянську добу, можна зафіксувати заміну міфу «Великої жовтневої соціалістичної революції», що домінував у колективній/офіційній пам’яті до середини 1960‑х рр., але вичерпав свій мобілізаційний ресурс, на міф «В
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Biliatska, Valentina. "Історична пам’ять і конфлікти «пам’яті» у романі у віршах Анатолія Шкуліпи «Берест»". Філологічний дискурс, № 10 (20 листопада 2019): 10–18. http://dx.doi.org/10.31475/fil.dys.2020.10.01.

Full text
Abstract:
У статті порушено проблему історичної пам’яті та конфлікту суспільної й індивідуальної «пам’яті», їх впливу на осмислення подій минулого й особистого вчинку героя в романі у віршах Анатолія Шкуліпи «Берест» (2011). Головним героєм роману є реальна особа, Олексій Берест, уродженець Сумщини, який здійснив героїчний подвиг в роки Другої світової війни – підняв прапор Перемоги над рейхстагом, але був викреслений із списку нагороджених через те, що він українець. Художньо інтерпретуючи біографічні дані про героя, автор відтворив на психологічному рівні наслідки суб’єктивних та історичних факторів,
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

ПЕТРОВА, Ірина. "ІНФРАСТРУКТУРА ПАМ’ЯТІ ТА ПРОВЕНАНС У ПОСТКОЛОНІАЛЬНОМУ ДИСКУРСІ: АНАЛІТИКА ДЖ. БАХА". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ КУЛЬТУРОЛОГІЯ), № 50 (22 травня 2025): 228–33. https://doi.org/10.35619/ucpmk.50.964.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено постколоніальним наративам, що презентуються через інфраструктуру пам’яті («memory infrastructure») та провенанс-дослідження (provenance research), які активно застосовуються в Німеччині. Значимий внесок у розробку питань постколоніальної етики, репатріації артефактів і переосмислення ролі закладів культури (передусім музеїв) здійснив Дж. Бах (J. Bach), охарактеризувавши історичну пам’ять як моральний і політичний феномен, а провенанс-дослідження – як основоположний принцип для розкриття сутності колоніального дискурсу.У своїх роботах Дж. Бах простежує, як уряд Німеччини ство
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Солонська, Наталія. "БІБЛІОТЕКА КИЇВСЬКОГО СОФІЙСЬКОГО СОБОРУ XI СТОЛІТТЯ В ЙОГО ІСТОРІЇ: КОНТЕКСТ СОФІЄЗНАВСТВА". Сіверянський літопис, № 4 (7 жовтня 2023): 172–84. http://dx.doi.org/10.58407/litopis.230416.

Full text
Abstract:
Історичний досвід бібліотек Київської Русі є унікальним у контексті вивчення знань про княжу добу як складника історії України. Один із історичних образів минулого, носій інформації про нього – Бібліотека Київського Софійського собору XI ст. (далі – БКСС). Соборна книгозбірня – свідчення державності княжої України. Вона є першоджерелом початків знань про Україну; про вектори міжнародних зв’язків Київської Русі; відображенням міжнародного іміджу давньоруської країни, політики; відбиває світосприйняття, особливість мислення представників епохи; формалізованим відображенням культури суспільства,
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Буліга, Микола. "ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ В РЕСПУБЛІЦІ ПОЛЬЩА (90-ТІ РОКИ ХХ – ПОЧ. ХХІ СТ.): ТЕНДЕНЦІЇ, ЕВОЛЮЦІЯ ТА ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ". Litopys Volyni, № 31 (30 грудня 2024): 81–85. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2024.31.12.

Full text
Abstract:
У статті аналізуються особливості формування та еволюції державної політики історичної пам’яті в Республіці Польща в період 90-х років ХХ – перших двох десятиріч ХХІ століття. Доведено, що державна політика історичної пам’яті зазнала в досліджуваний період еволюційних змін. Автор статті аналізує основні тенденції в еволюції державної політики історичної пам’яті, виокремлює особливості, що увиразнювали зміни в історичній політиці та державній політиці історичної пам’яті, проводить паралелі з Україною. На сучасному етапі проблеми історичної пам’яті та державної історичної політики є досить актуа
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Мосієвич, Л. В. "ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ POST-COVID В АНГЛОМОВНОМУ НОВИННОМУ ДИСКУРСІ". Nova fìlologìâ, № 98 (1 липня 2025): 121–27. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2025-98-15.

Full text
Abstract:
У статті досліджено вербалізацію концепту POST-COVID в англомовному новинному дискурсі на матеріалі новин BBC за 2024–2025 рр. На відміну від концепту COVID, що має переважно медичну вербалізацію й стосується інфекційного захворювання, поняття POST-COVID охоплює ширший спектр явищ, зокрема медичні, психологічні, соціальні, економічні та культурні аспекти життя після завершення пандемії. Актуальність роботи зумовлена тривалим впливом пандемії COVID-19 на суспільне життя, що спричинило формування нового концепту, який охоплює медичні, соціальні, політичні та культурні аспекти. Метою дослідження
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Гончаренко, Катерина Сергіївна, Вероніка Сергіївна Марченко та Катерина Олексіївна Волосевич. "РОЛЬ ІДЕОЛОГІЇ У ВІЗУАЛЬНІЙ КУЛЬТУРІ СЬОГОДЕННЯ (НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНСЬКОГО КІНЕМАТОГРАФУ)". Culturological Almanac, № 4 (30 грудня 2024): 313–18. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.4.37.

Full text
Abstract:
У сучасному світі візуальна культура відіграє надзвичайно важливу роль. Насамперед вона є джерелом, яке має найбільший вплив на формування суспільної свідомості й ідентичності. Це відбувається завдяки тому, що мислення через візуальні образи є найбільш відповідним сучасній людині. Сприйняття контенту через меми, короткі відео, фото тощо виступає чи не єдиним джерелом отримання інформації, отже, і формування на її основі стійких форм вражень, уявлень чи ідентифікаційних маркерів. Кіно теж можна назвати одним із найвпливовіших елементів цієї культури. Воно не лише відображає реальність, але й ак
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Казмірчук, Олег, Олександр Курчаба та Галина Єрко. "НАЦІЄТВОРЧИЙ ПОТЕНЦІАЛ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ: КОРИФЕЇ В СУСПІЛЬНІЙ СВІДОМОСТІ УКРАЇНЦІВ". Litopys Volyni, № 24 (9 липня 2021): 98–102. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.16.

Full text
Abstract:
У статті зроблена спроба проаналізувати потенціал історичної пам’яті про театр корифеїв у контексті утвердження цінностей та ідеалів української нації у XXI столітті. Зауважено на потребі збереження та популяризації кращих зразків культурної спадщини України з огляду на глобалізаційні процеси та їх виклики. Розглянуто три напрями, за якими доцільно здійснювати повернення в національну пам’ять здобутків корифеїв. У першому напрямі, науковому, охарактеризовано основні академічні опрацювання цієї темати- ки за останнє десятиріччя – численні публікації та монографії, зокрема дослідження українсько
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Єфімова, Анна, та Олександр Гончарук. "КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНІ КОНОТАЦІЇ В ПАМ’ЯТНИКАХ І МЕМОРІАЛАХ УКРАЇНИ 2000-2021 РР." УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: культурологія) 47 (17 грудня 2023): 135–40. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v47i.736.

Full text
Abstract:
Зосереджено увагу на питаннях ретрансляції культурної пам’яті, втіленої у меморіальних мистецьких об’єктах у публічному просторі. Досліджено історичні події, постаті чи ідеї, що опинилися у фокусі суспільногоінтересу і отримали втілення у скульптурних пам’ятниках і меморіальних комплексах у період 2000-2021 рр. як формах фіксації колективної культурної пам’яті. Останнє двадцятиліття вважаємо актуальним для вивчення з огляду на суспільно-політичні події та стрімку динаміку мистецьких процесів, зокрема у площині комемораційних художніх практик у просторі міста. Дана проблематика не отримала нале
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Галич, Валентина. "Публіцистичні мотиви щоденникової рецепції Олеся Гончара постаті Лесі Українки". Український інформаційний простір, № 2(8) (15 листопада 2021): 156–69. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.2(8).2021.245870.

Full text
Abstract:
Актуальність статті передусім пояснюється таким чинником, як відзначення у 2021 році 150-річчя від дня народження Лесі Українки, видатної письменниці, публіцистки, перекладачки, що посприяло новому сприйняттю її творчості з урахуванням комунікативних та духовних запитів сучасності. Крім того, публікація в часи незалежності України щоденників українських письменників привернула увагу вчених до питань публіцистичної творчості їхніх авторів, поєднання в ній суб’єктивного й об’єктивного, особливостей психології текстотворення, суспільної вартості для сучасного читача доробку мемуаристів та згадани
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Мінцис, Елла, та Наталія Яцків. "ПОШУКИ ІДЕНТИЧНОСТІ У ПРОСТОРАХ ПАМ’ЯТІ (НА ОСНОВІ РОМАНІВ МАРІ-ФРАНС КЛЕР ТА ВІКТОРІЇ БЕЛІМ)". FOLIUM, № 5 (25 грудня 2024): 84–90. https://doi.org/10.32782/folium/2024.5.12.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено аналізу проблеми ідентичності у творах письменниць з українським корінням, зокрема у романі Марі-Франс Клер «П’ять майорців для мого незнайомця» та Вікторії Белім «The Rooster House: A Ukrainian Family Memoir». Методологією дослідження слугує феноменологія пам’яті, запропонована Полем Рікером та розроблена Аляйдою Ассман. Крізь призму автобіографічних романів письменниці розгортають власні спогади про родину, таким чином через індивідуальну пам’ять прагнуть осмислити історичну дійсність України, пережити травматичний досвід родинних таємниць, щоб увиразнити свою ідентичність,
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Безлуцька, Олена Петрівна. "БІОГРАФІЧНА РЕКОНСТРУКЦІЯ ЖИТТЯ ТА НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОЛЕКСАНДРА ОЛЕКСІЙОВИЧА ШУММЕРА". South Archive (Historical Sciences), № 50 (1 липня 2025): 11–18. https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2025-50-2.

Full text
Abstract:
Мета. Дослідити життєвий і науковий шлях українського орнітолога та природоохоронця Олександра Олексійовича Шуммера (1875–1938), проаналізувати його внесок у розвиток вітчизняної орнітології, болотознавства, природоохоронної справи, а також окреслити його місце в історії науки в контексті соціальних і політичних викликів першої третини ХХ ст. Додатково поставлено завдання актуалізувати значення особистості О.О. Шуммера для сучасної національної історичної пам’яті. Методи. У дослідженні використано міждисциплінарний підхід, що поєднує елементи історії науки, біографістики, соціальної історії та
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

ПАХНІН, М. Л. "РОСІЙСЬКА ДЕЗІНФОРМАЦІЯ ЯК ВИКЛИК ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ". Вісник Кримінологічної асоціації України 31, № 1 (2024): 860–68. https://doi.org/10.32631/vca.2024.1.79.

Full text
Abstract:
У статті наголошено на тому, що в українських реаліях дана проблема набуває особливого значення з огляду на те, що саме інформаційна сфера стає ареною найзапекліших протистоянь демократичного світу з російським агресором, який протягом всієї своєї історії намагався спотворювати, викривляти, знищувати найвидатніші надбання та пам’ятки вітчизняної історії та культури. Зазначено, що дезінформація виступає принципово важливим викликом для української державності, а також вітчизняної кримінології з огляду на те, що дезінформація та пропаганда використовуються державою-агресором для виправдання вчин
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Руденко, Юлія. "РЕГІОНАЛЬНІ МАРКЕРИ ЕТНОПОЛІТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ КРІЗЬ ПРИЗМУ НАЦІОНАЛЬНОЇ КОНСОЛІДАЦІЇ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ". Scientific Journal of the National Pedagogical Dragomanov University. Series 22. Political Sciences and Teaching Methodology of Socio-Political Disciplines 22, № 36 (2024): 35–43. https://doi.org/10.31392/udu-nc.series22.2024.36.04.

Full text
Abstract:
Розглядаються регіональні особливості України крізь призму етнічного складу її населення. Особливо важливими вказуються такі чинники та індикатори розвитку регіонів як регіональна пам’ять, політичні уподобання, культурні особливості тощо. Зазначається, що регіональна пам’ять є різновидом суспільної пам’яті, що представляє собою сукупність знань, оцінок і уявлень щодо минулого, які мають значний вплив на розвиток того чи іншого регіону. Самоусвідомлення громадян того чи іншого регіону як його частки реалізується крізь низку чинників, зокрема: історичного, політичного, етнічного тощо. Зазначаєть
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Кириченко, Віктор. "КОЛЕКТИВНІ ТРАВМИ УКРАЇНЦІВ ТА НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ". Журнал соціальної та практичної психології, № 4 (27 грудня 2024): 56–60. https://doi.org/10.32782/psy-2024-4-9.

Full text
Abstract:
Анотація. У статті розглядається проблема формування національної ідентичності особистості під впливом колективних травм. Аналізуються випадки проявів трансгенеративного травматичного досвіду і його смислова артикуляція, що його українці наразі отримують в умовах війни з рф. Нації формуються та зміцнюються через боротьбу за своє існування, яка може проявлятися як у фізичному протистоянні, так і в культурно-економічних змаганнях. Протистояння України російській агресії підкреслює силу української національної ідентичності, яка стає джерелом гордості для українців. Умови війни посилюють колектив
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Козлов, Анатолій Васильович. "Пам’ять, воля, кульутра як засади таланту, майстерності, геніальності й не тільки". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 4 (11 грудня 2014): 5–9. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v4i0.1322.

Full text
Abstract:
Стаття присвячується спробі хоча б окреслити глибину, сутнісну функцію кожної зі складових обох тріад і базову природну та суспільну залежність таланту від пам’яті, майстерності від культури, а геніальності – перш за все від сили волі людини.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

МАЛЯРЧУК, Олег, та Оксана КОГУТ. "СПІВПРАЦЯ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ З ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ У 1988 – 2021 рр. (НА ПРИКЛАДІ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ)". Східноєвропейський історичний вісник, № 21 (24 грудня 2021): 198–207. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.21.246915.

Full text
Abstract:
Мета дослідження – в історичному контексті дослідити ефективність співпраці громадських організацій західного регіону України з органами місцевого самоврядування та державної влади (1988 – 2021) на прикладі унікальних за своєю потугою “Товариства Лева”, Івано-Франківського обласного культурно-наукового товариства (КНТ) “Рух”, Івано-Франківського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка. Методологія дослідження спирається на принципи об’єктивності та історизму, що передбачають розгляд окремих явищ і процесів у їх розвитку та тісному зв’язку із системою відповід
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

ЧМЕЛИК, Роман, та Любомир ХАХУЛА. "УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКА МІЖКУЛЬТУРНА ВЗАЄМОДІЯ НА ПОГРАНИЧЧІ (КІНЕЦЬ ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТ.)". Східноєвропейський історичний вісник, № 23 (27 червня 2022): 214–25. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.23.258987.

Full text
Abstract:
Інтеграційні процеси початку ХХІ ст. спричинили нову конфігурацію міжнаціональних відносин на східних кордонах Європейського союзу. Особливо це проявилося на українсько-польському пограниччі, визначеному кордоном, сформованим після Другої світової війни. Метою пропонованої статті є наукова інтерпретація активних форм українсько-польської міжкультурної взаємодії, вираженої релігійно-конфесійним та комеморативним чинниками, а також аналіз феномену транскордонного співжиття в умовах євроінтеграційних процесів кінця ХХ – початку ХХІ ст. Методологія дослідження охоплює широкий спектр міждисциплінар
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Volkovskyi, Volodymyr. "Національні філософські традиції як джерело пам’яті і примирення: на матеріалі українофільського дискурсу ХІХ ст." Multiversum. Philosophical almanac 1, № 2 (2020): 97–110. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.1.2.06.

Full text
Abstract:
У статті фокусується увага на проблематиці національної ідентичності, аналізуючи проблеми конструювання історичної пам’яті, пов’язані з ними ситуації забуття, пам’яті, примирення і ворожнечі, конструювання політичного та історичного суб’єктів. Звертаючись до українофільського дискурсу ХІХ століття, автор показує, як конструюється ідеальний суб’єкт, його умоглядний простір і час, і як це може допомогти у розв’язанні актуальних питань сучасної політики, зокрема дебатах довкола історичної пам’яті, національної ідеї, суспільної єдності та діалогу тощо.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Тяглий, Михайло. "КАРТОГРАФУВАННЯ ГЕНОЦИДУ РОМІВ УКРАЇНИ (1941–1944 РР.) ТА ПАМ’ЯТІ ПРО ЦЕ". City History, Culture, Society, № 1(12) (19 квітня 2021): 118–69. http://dx.doi.org/10.15407/mics2021.12.118.

Full text
Abstract:

 Упродовж низки проєктів, що їх останніми роками виконував Український центр вивчення історії Голокосту, було виявлено різноманітні історичні джерела, які загалом містять відомості про понад 140 місць загибелі ромів у зонах німецької окупації України. У цій статті подано п’ять карт, які є результатом пошукової роботи й заповнюють наявні на сьогодні у картографії та історіографії пробіли, дають змогу дати відповіді на такі запитання, що є нагальними при описі долі ромського населення України: 1) кількість і розташування місць страт ромів (що важливо для усвідомлення масштабу, регіональних
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

SAVCHYN, Liliia. "Традиції етнокультури як базова характеристика культурної пам’яті". ART-platFORM 5, № 1 (2022): 259–78. http://dx.doi.org/10.51209/platform.1.5.2022.259-278.

Full text
Abstract:
Вагомість особливостей збереження традицій етнокультури є перевагою досліджень філософів, культурологів, істориків та інших галузей вітчизняних науковців. Їх основні тези декларують ідеї щодо світогляду етносу, який формується на засадах традицій етнокультури. Здебільшого виокремлюються масштабні і ґрунтовні умовиводи – мудрість народу у поєднанні з традиціями є джерелом формування філософії етнокультури. У статті проаналізовано тези щодо етнічної свідомості. На базі усвідомлення світопростору створюються архетипи, що діалектично перетворюються на практичну діяльність. Відтак, саме практична д
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Grusheva, Tetyana. "Російська література як канал поширення «русского мира»: український вимір". Eminak, № 3(43) (10 листопада 2023): 96–112. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2023.3(43).660.

Full text
Abstract:
Мета статті – дослідити можливості літератури для трансляції російських наративів, виявити стереотипи, які властиві масовій свідомості українців і були сформовані під впливом літературної уяви.
 Методологія дослідження спирається на методи: загальнонаукові (аналітичний, парадигмальний, синтетичний) і загальноісторичні (історико-порівняльний, системно-хронологічний). 
 Наукова новизна полягає у виявленні зв’язку між літературною уявою, домінуючою культурою та національною пам’яттю.
 Висновки: у радянському міфотворенні перед літературою було поставлено одне з головних завдань. Йо
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

ГАВРИЛЕНКО, ОЛЕКСАНДР. "Зародження права на території України в античну добу". Право України, № 2020/01 (2020): 64. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-01-064.

Full text
Abstract:
Соціально-політичні процеси, що упродовж останніх років відбуваються в Україні, інтенсивний розвиток інститутів громадянського суспільства надзвичайно актуалізують проблему функціонування адекватної модерним реаліям правової системи, яка покликана справляти пози тивний вплив на характер суспільних змін, сприяти гуманізації держави і права, підвищенню ефективності правового регулювання, формування високої правосвідомості, як суспільної, так і індивідуальної. Не останню роль у цих процесах відіграє накопичений народом упродовж тисячоліть історичний досвід правотворення. Адже тисячолітня епоха іс
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Робак, Ігор Юрійович, та Людмила Андріївна Савенок. "СПЕЦИФІКА ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ НАСЕЛЕННЯ СХОДУ УКРАЇНИ В ЧАСИ ПОВНОМАСШТАБНОЇ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ". South Archive (Historical Sciences), № 45 (30 квітня 2024): 45–52. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2024-45-6.

Full text
Abstract:
Метою дослідження є аналіз специфіки історичної пам’яті мешканців сходу України на другому році повномасштабної агресії Росії проти України. Отже, методи дослідження обумовлені особливостями джерельної бази вивчення проблеми. Основу її становлять дані соціологічних обстежень стану історичної пам’яті й суспільно-політичних настроїв населення. Також аналіз побудований з огляду на специфіку сходу України як історико-географічного регіону – розуміння сходу як сукупності об’єктивних і суб’єктивних геополітичних, власне історичних, природно-екологічних, соціально-політичних і соціально-економічних ф
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Калантай, Сергій Гаврилович. "ТРАНСФОРМАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО КІНЕМАТОГРАФА В УМОВАХ СУЧАСНИХ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ВИКЛИКІВ". Culturological Almanac, № 4 (30 грудня 2024): 399–407. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.4.49.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано особливості та виклики, що постають перед українським кінематографом в умовах сучасних суспільно-політичних викликів, зокрема, зокрема аналізується кіно в період ключових подій сучасності, таких як Помаранчева революція 2004 року, Революція Гідності 2014 року та російсько-українська війна, яка триває з 2014 року й досягла піку у повномасштабному вторгненні 2022 року. Досліджено вплив цих подій на розвиток національної кіномови та зміцнення української ідентичності. Встановлено, що українське кіно в умовах війни виконує не лише розважальну, а й документально-історичну та
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

БАТЕНКО, Тарас. "ДО ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРИЧНА КЛІМАТОЛОГІЯ» (ПАМ’ЯТІ ЕМАНУЕЛЯ ЛЕ РУА ЛАДЮРІ, 1929–2023)". Problems of humanities History, № 15/57 (12 квітня 2024): 69–81. http://dx.doi.org/10.24919/2312-2595.15/57.7.

Full text
Abstract:
Мета дослідження спрямована на аналіз дослідницького потенціалу кліматичних даних з огляду на їхню значущість у вивченні історичних процесів. Історична кліматологія – це міждисциплінарна галузь дослідження, яка охоплює знання про клімат і погоду в минулому з письмових джерел та артефактів, а також застосування цих знань для вивчення суспільно-політичних процесів у минулому. Основний акцент робиться на взаємозв’язку між змінами клімату та ключовими історичними подіями, такими як голодомори, війни, міграції та епідемії. За останні роки історична кліматологія зросла та диверсифікувалася, включно
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

КОЛЬБЕНКО, АНДРІЙ. "Звичаєве право Запорозької січі як важливий етап української державності". Право України, № 2020/01 (2020): 129. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-01-129.

Full text
Abstract:
Розвиток сучасної української держави обумовлений пошуком оптимальної моделі керівництва суспільством і регулювання різноманітних суспільних відносин. Тому, поряд із орієнтуванням на європейські правові традиції та цінності, важливим є врахування досвіду українського державотворення у різні історичні періоди. Особливо цікавими і важливими у цьому сенсі є правові звичаї та традиції, які існували в Запорозькій Січі, де великою мірою формувався менталітет і характер української нації. Мета статті – з’ясувати вплив звичаєвого козацького права на правосвідомість українців у державотворчих процесах,
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Біляцька, Валентина. "Про «генний диво-код» у романі у віршах «Дивограй» Олесі Омельченко". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 11 (19 вересня 2018): 101–9. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v11i0.2035.

Full text
Abstract:
У статті наголошується на проблемі духовності як найбільш необхідному чиннику розбудови суверенної Українив історико-філософсько-фантастичному романі-есе у віршах «Дивограй» О. Омельченко. У творі художньо ідеалізовано людські стосунки на суспільно-етичному рівні, інтерпретовано визначні події,архаїчні пласти вірувань українського народу як магічної й духовної його сили, відтворено найдавніші шари історичної й культурної пам’яті.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Баличева, Лариса. "БЛАГОДІЙНІСТЬ У ХАРКОВІ В ХІХ СТОЛІТТІ". Litopys Volyni, № 28 (8 червня 2023): 56–61. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2023.28.06.

Full text
Abstract:
У статті на основі широкого кола наукової літератури та періодики розкриті мотиви, засоби та напрями приватної та суспільної благодійності представників української ліберальної інтелігенції та соціально орієнтованих підприємців у ХІХ столітті, наведено дефініції понять «благодійність», «доброчинність», «меценатство». Методологія дослідження базується на принципах історизму та об’єктивності. Стаття спирається переважно на порівняльно-типологічний та історико-культурний підходи, а також на елементи ретроспективного методу історичного краєзнавства. Результати проведеного дослідження дозволили дій
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Vlasenko, Svitlana. "Роль громадянського суспільства у становленні публічної політики національної пам’яті в Україні". Public Administration and Regional Development, № 19 (3 квітня 2023): 31–51. http://dx.doi.org/10.34132/pard2023.19.02.

Full text
Abstract:
Мета статті – з’ясувати роль громадянського суспільства у становленні публічної політики національної пам’яті в Україні наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років.
 Дослідження здійснено на основі нормативно-правових актів Верховної Ради УРСР, офіційних документів громадських об’єднань, що діяли в Україні в зазначений період, а також із використанням наукових розробок вітчизняних дослідників з окремих аспектів поставленої проблеми.
 У процесі підготовки статті були використані загальнонаукові методи (аналізу та синтезу, індукції та дедукції, пояснення й узагальнення) в поєднанні з м
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Кулібова, Ярослава Володимирівна. "ВИКЛАДАЧІ СУСПІЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН ГЛУХІВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ – МЕЧИСЛАВ ЗАРЕМСЬКИЙ, ВАЛЕРІЙ БЄЛАШОВ, ВІКТОР ЗАЇКА: ПРОСОПОГРАФІЧНИЙ ПОРТРЕТ". Culturological Almanac, № 4 (30 грудня 2024): 145–51. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.4.17.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено науково-педагогічній діяльності представників історико-філософської школи Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, яка утворилася на кафедрі історії, правознавства та методики навчання. В основі роботи лежить аналіз біографічних даних та внеску трьох видатних науковців – Мечислава Заремського, Валерія Бєлашова та Віктора Заїки – у розвиток української історичної науки, філософії, краєзнавства та збереження культурної спадщини. Наголошується, що діяльність зазначених учених сприяла становленню кафедри як важливого науково-освітнього осер
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Гончаренко, Аліна Володимирівна. "Давня лексика української мови на тлі суспільних змін". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 12 (19 грудня 2024): 94–100. https://doi.org/10.15407/visn2024.12.094.

Full text
Abstract:
У доповіді йдеться про проблему упередженого ставлення до давньої за походженням української лексики. Ці пуристичні тенденції, спрямовані на подолання наслідків російського впливу та дистанціювання від російських запозичень, посилилися з початком широкомасштабного вторгнення РФ. Наведено приклади одиниць, які помилково кваліфікують як мовні покручі й кальки з російських прототипів. Розглянуто причини вилучення з ужитку та оголошення питомих українських форм російськими або суржиковими. Наголошено на важливості фахового підходу до оцінки мовних та мовно-культурних надбань минулого, необхідності
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Бєльська, Тетяна, Марія Лашкіна та Юрій Нестеряк. "ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА ТА ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ДЕРЖАВИ ЯК ПСИХОСОЦІАЛЬНЕ ЯВИЩЕ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ". Public management 22, № 2 (2020): 119–32. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-2(22)-119-132.

Full text
Abstract:
Констатується, що вплив психічного на суспільно-політичні процеси в умовах безперервного інформаційного потоку є визначальним; психологічний тиск на свідомість стає все більш розповсюдженим, збільшу- ється емоційність інформаційних повідомлень, їх вплив на психосоціальний стан суспільства. Автори переконують, що практики впливу та розповсю- дження емоційно забарвленої неправдивої інформації перетворилися сьо- годні на інформаційно-психологічні війни, які переслідують мету активізу- вати суспільну свідомість громадськості держави-противника і вплинути на державну політику. Визначено, що психоло
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Svitlenko, Serhiy. "М.М. Аркас і збереження історичної пам’яті про Т.Г. Шевченка (остання чверть 19 – початок 20 ст.)". Eminak, № 2(46) (15 липня 2024): 238–53. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2024.2(46).715.

Full text
Abstract:
Мета статті полягає в історичній реконструкції різнобічної діяльності М.М. Аркаса у справі збереження історичної пам’яті про Т.Г. Шевченка в останній чверті 19 – на початку 20 ст. Наукова новизна. Здійснено концептуальне осмислення теми, показано ґенезу інтересу М.М. Аркаса до постаті Т.Г. Шевченка за контроверсійних суспільно-політичних чинників. Доведено, що увічнення в історичній пам’яті образу Т.Г. Шевченка являло собою в діяльності М.М. Аркаса органічний триєдиний процес у межах українського національного культурництва, виявлено його смисли, структуру, зокрема три основні напрями. Вказано
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Барчук, Володимир. "ЛІТЕРАТУРНІ МОВИ В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ: ДО ПРОБЛЕМИ ОБ’ЄКТА КУРСУ «ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ»". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 50 (2024): 13–20. https://doi.org/10.24144/2663-6840.2023.2.(50).13-20.

Full text
Abstract:
Історія української літературної мови є ключовим лінгвістичним курсом у підготовці філологів. Однак тривають дискусії про предмет цієї лінгвістичної науки. Зазвичай матеріал з історії української літературної мови вміщує відомості зі суміжних наук: власне історії, історії мовознавства, історії літератури. Необхідно більш конкретно визначити, що саме має бути об’єктом опису і основною одиницею цієї лінгвістичної науки. Історія української літературної мови вивчає загальні питання її розвитку, конкретний мовний матеріал здебільшого використовують як ілюстративний. Пропонують звузити об’єкт істор
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Terlyuk, Ivan. "«The history of the Russians»: a memory of Ukrainian political and legal thought in the context of national genesis and state-legal tradition of Ukrainians." Visnik Nacional’nogo universitetu «Lvivska politehnika». Seria: Uridicni nauki 10, no. 38 (2023): 7–16. http://dx.doi.org/10.23939/law2023.38.007.

Full text
Abstract:
Анотація. Розглянуто «Історію Русів» як пам’ятку української політико-правової думки. Проводиться думка про неї як про знакове явище з погляду українських націоґенезу й державно-правової традиції. Висловлено власне розуміння використовуваної термінології. Наголошено, що на зламі XVIII початку ХІХ ст. в російсько-імперських політико- правових реаліях український націоґенез як ідея національної державності розвивався загалом у руслі двох тенденцій необхідності збереження козацької державно-правової традиції й потреби врахування нових суспільно-політичних реалій. Підкреслено, що першу тенденцію в
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Slesarenko, Andrij, and Roman Mychalchuk. "The Holocaust in Czechoslovakia films of the 1960s: artistic and social aspects." Scientific Papers of the Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University. History, no. 35 (April 5, 2022): 140–49. http://dx.doi.org/10.32626/2309-2254.2022-35.140-149.

Full text
Abstract:
Мета дослідження – проаналізувати висвітлення теми Голокосту у творчості чехословацьких кінорежисерів «нової хвилі» 1960-х років, показати мис- тецький та суспільний виміри кінофільмів. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, системності та використання загальнонау- кових методів дослідження. Методом збору та аналізу інформації є візуальний ана- ліз. Використовується інтерпретація змісту кінокартин та їх ідей, застосовується метод дискурс-аналізу. Наукова новизна полягає у тому, що здійснено спробу дослід- ження висвітлення теми Голокосту у кінофільмах чехосл
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Хіміч, М. І. "СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ САКРАЛЬНОЇ СФЕРИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Scientific Bulletin of Kherson State University Series Geographical Sciences, № 18 (16 серпня 2023): 31–40. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2023-18-4.

Full text
Abstract:
Сакральна сфера Івано-Франківщини сформована як природними, так і антропогенними об’єктами, які мають особливі духовні властивості і виконують комунікативну, консолідуючу, лікувальну, захисну та природоохоронну функції. Сакральна сфера впливає на соціокультурне та економічне життя суспільства. Аналіз суспільно-географічних умов її формування допомагає зрозуміти взаємодію між релігійними та політичними структурами, а також сприяє вивченню різноманітних форм соціального та культурного розвитку території у певні історико-політичні періоди. Дослідження сакральної сфери має практичне значення для р
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Чупрій, Леонід. "ІСТОРИЧНА ПАМ'ЯТЬ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ В УМОВАХ ПРОТИДІЇ РОСІЙСЬКІЙ ІНФОРМАЦІЙНІЙ АГРЕСІЇ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 3 (17) (28 вересня 2023): 278–90. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2023-03-278-290.

Full text
Abstract:
В статті аналізуються особливості формування історичної пам'яті як важливого чинника державотворення в умовах протидії російській інформаційній агресії. Зазначається, що в умовах посилення зовнішніх загроз та викликів для України зокрема повномасштабної агресії з боку Росії, дуже важливим є формування ефективної державної політики пам’яті, яка буде спростовувати всі російські історичні міфи та сприятиме формуванню україноцентричної національної ідентичності. Підкреслюється, що історична пам'ять є одним з головних чинників формування національної самосвідомості, важливим фактором забезпечення н
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Фальковський, Андрій Олександрович. "АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ ТА ПРИРОДНОЇ СПАДЩИНИ: ТЕОРЕТИКО-КОМПАРАТИВНИЙ ПІДХІД". Центральноукраїнський вісник права та публічного управління, № 1 (26 березня 2025): 77–85. https://doi.org/10.32782/cuj-2025-1-10.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена розкриттю особливостей адміністративно-правового захисту об’єктів культурної й природної спадщини в теоретико-компаративному аспекті. Автор наголошує на важливості належного адміністративно-правового регулювання цієї сфери як одного з ключових чинників збереження національної ідентичності, історичної пам’яті. У роботі системно розглядаються міжнародні стандарти та рекомендації ЮНЕСКО, а також аналізується практика різних країн світу, що дозволяє окреслити спільні риси ефективних механізмів охорони та визначити оптимальні шляхи вдосконалення законодавства. Зокрема, звернено ув
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography