To see the other types of publications on this topic, follow the link: Сучасна мода.
Journal articles on the topic 'Сучасна мода'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Сучасна мода.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Походенко, Катерина Романівна. "СТАЛА МОДА ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ." Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», no. 45 (December 17, 2021): 249–56. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247403.
Full textAbstract:
Мета статті — аналіз сталої моди як предмета наукових досліджень у вітчизняній науковій літературі. Принципи сталості потребують наукового обґрунтування їхнього зв’язку з виробництвом та експлуатацією одягу. Методологія та підходи. На першому етапі дослідження проаналізовано вітчизняні джерела на тему сталості в моді за останні 10 років, на другому — синтезовано джерела за групами відповідно до галузей у контексті сталої моди. Наукова новизна. Вперше проаналізовано й систематизовано українські наукові джерела у контексті сталої моди за різними галузями, такими як дизайн, мистецтвознавство, екологія, технології й переробка, економіка, культурологія і право, виявлено основні напрями опублікованих досліджень. Висновки. Сталість у моді — міждисциплінарне питання, тому варто вивчати цю проблему в суміжних галузях, які безпосередньо впливають на моду та, відповідно, на процес проєктування, виробництва, естетику модних виробів, а також поведінку споживачів у контексті експлуатації та утилізації модних виробів. Сучасний стан виробництва та споживання модних товарів має негативні екологічні, економічні, правові, соціопсихологічні та етичні наслідки. Введення принципів сталості у виробництво та споживання модних товарів є одним із способів розв’язання проблем, зумовлених вище перерахованими наслідками. Означено невисвітлені питання як поле для подальших досліджень: інтеграція принципів сталості в дизайн, мистецтвознавство та естетику моди. Введення принципів сталості у моду актуалізує нове бачення проєктування одягу, а результати дослідження сприятимуть розробленню нових сталих інтегративних технологій дизайну.
2
Таміла, Пригода. "МІНІМАЛІЗМ, ДЗЕН, КАРАНТИН У СУЧАСНІЙ КУЛЬТУРІ: СПРОБА УСВІДОМЛЕНОГО СПОЖИВАЦТВА." УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 35 (February 6, 2021): 143–49. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v35i0.376.
Full textAbstract:
Стаття присвячена виявленню культурних тенденцій під час пандемії коронавірусу і карантину. Зокрема, увага звертається на сферу повсякденності, мінімалістичні стильові особливості сучасного дизайну та моди, що складаються під впливом дзен-буддистської естетики та критичного ставлення до споживацтва Розглядаються процеси трансформації у споживацькому середовищі, внаслідок якого формуються і розвиваються екологічна мода, усвідомлене і соціально відповідальне споживацтво, мінімалізм у дизайні та побуті, контрспоживацтво.
3
Voronkova, A. I. "Мода у контексті сучасних соціологічних досліджень." Grani 19, no. 4 (March 4, 2016): 69–73. http://dx.doi.org/10.15421/1716080.
Full textAbstract:
У статті виявлено та проаналізовано зв’язок між особливостями змісту різних варіантів теорії моди та науково-дослідницькими стратегіями національних соціологічних шкіл, до яких належать учені з США, Франції та Німеччини – Р. Барт, Г. Блумер, Ж. Бодрійяр, П. Бурдьє, Т. Веблен, Г. Зіммель, В. Зомбарт. Зокрема, представники американської соціології вивчали моду, насамперед, у контексті визначення певної групи психологічних чинників, що впливають як на індивідуальну (Т. Веблен), так і на колективну (Г. Блумер) поведінку членів сучасного суспільства. Французькі дослідники П. Бурдьє, Р. Барт та Ж. Бодрійяр аналізували моду як певний соціальний феномен, що впливає на функціонування усіх сфер життєдіяльності особистості, та потребує, насамперед, ґрунтовних теоретичних інтерпретацій. Німецькі соціологи розглядали моду, передусім, як одну з багатьох форм життя (Г. Зіммель), за допомогою яких тенденція до соціального вирівнювання поєднується з тенденцією до індивідуальних відмінностей, що починають активно взаємодіяти за умов становлення та розвитку капіталістичного суспільства (В. Зомбарт). Обґрунтовано, що історичний розвиток кожної з країн впливав на становлення їх національних соціологічних шкіл, відповідно це позначилося не тільки на формуванні їх провідних напрямів дослідження, але й на специфіці аналізу інших соціальних феноменів та процесів, зокрема на вивченні проблемного поля моди.
4
Копилова, Надія. "ГЕНДЕРНІ ІНВЕРСІЇ У СУЧАСНИХ ПРАКТИКАХ МОДИ (УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД)." УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 39 (January 31, 2022): 153–58. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v39i.512.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню гендерних трансформацій у соціокультурних та візуальних практиках високої і масової моди сучасної України. Встановлено, що мода як соціокультурний простір та набір естетичних зразків виступає віддзеркаленням певних соціальних процесів та ментальних настанов. Проведений аналіз дозволив простежити основні напрями, у яких виявляють себе інверсії гендеру та тілесності у модних практиках: інверсії в межах традиційних гендерних стандартів фемінності; рух до андрогінності (змішування традиційних гендерних маркерів фемінності та маскулінності); рух до гендерної нейтральності (спроба позбутися гендерних маркерів узагалі). Виявлено певну специфіку гендерних реалій в українському соціокультурному просторі у порівнянні зі світовим досвідом гендерних трансформацій.
5
ЛИКТЕЙ, Людмила. "РОЗВИТОК МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН ЧЕРЕЗ ДИСТАНЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ." Освітні обрії 50, no. 1 (March 15, 2020): 66–69. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.66-69.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано зміст методичної компетентності викладачів гуманітарних дисциплін педагогічних коледжів. Висвітлено основні методичні підходи щодо викладання навчальних дисциплін: методика української мови, українська мова за професійним спрямуванням, основи культури і техніки мовлення, сучасна українська мова, дитяча література з методикою навчання, іноземна мова за професійним спрямуванням (англійська, німецька, польська) тощо. Визначено роль методичної компетентності у професійному зростанні викладачів, котрі активно застосовують дистанційні та інноваційні технології навчання. Окреслено особливості впровадження дистанційних технологій навчання в сучасну систему освіти. Подано погляди науковців щодо впливу дистанційних технологій навчання на розвиток методичної компетентності викладачів гуманітарних дисциплін. Особливу увагу приділено питанню викладання навчальних дисциплін у педагогічних коледжах, їх обсягу, структурі і якості знань, умінь та навичок, що надаються дистанційно.
6
VARYVONCHYK, Anastasia. "УКРАЇНСЬКА ВИШИВКА В ОДЯЗІ 70-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ." ART-platFORM 3, no. 1 (May 27, 2021): 325–45. http://dx.doi.org/10.51209/platform.1.3.2021.325-345.
Full textAbstract:
Стаття присвячена малодослідженій проблемі у вітчизняній науці, пов’язаній із промисловим виробництвом одягу та застосуванням української вишивки. Значний внесок у розвиток традиційного українського одягу та декорування вносили художники-модельєри Київського Будинку моделей одягу, якій розпочав свою діяльність у 1944 р. Завдяки художникам у важких умовах розроблялися сучасні на той час моделі за мотивами українського традиційного одягу. Вбрання створювалося на виробництвах легкої промисловості та «Укрхудожпрому».
Зазначається, що українська вишивка була невід'ємною частиною українського одягу, а згодом, і промисловості. У Києві в червні 1970 р. Всесоюзним інститутом асортименту виробів Міністерства легкої промисловості УРСР було проведено художньо-технічну раду для огляду виробів, що презентували молодіжну моду. Учасники художньо-технічної ради розглянули моделі, запропоновані 34 швейними підприємствами та 6 Будинками моделей України. Проведення цього заходу надало можливість впровадити модні тенденції десятиріччя у життя.
Художники Київського Будинку моделей одягу (КБМО) активно запроваджували та використовували традиційні національні елементи вбрання, поєднуючи тенденції сучасної моди того часу. Аналізуючи стан використання вишивки традиційного українського крою в сучасному одязі 70-х рр. ХХ ст. у КБМО, можемо відзначити, що в молодіжному одязі художники-модельєри застосовували традиційний крій, вишивку, декор, за мотивами національного костюму усіх регіонів України. Змінювалися моделі подовжених жіночих суконь із вовняних тканин, у дівочих комплектах із бязі переважав сорочечний крій із комірцем «стійка» та короткими рукавами. Підтримувалися напрямки крою у довжині блуз до талії, із вживанням народних мотивів української вишивки. Прямі й розширені спідниці донизу підкреслювали талію і призбирувалися на гумці чи поясі. Пальта створювалися на основі крою української свитки за прямим силуетом, втачними рукавами, каптур переходив у комір із китицями та так само оздоблювався за мотивами елементів народної української вишивки, що виконувалася тамбурним швом чорними, червоними, жовтими й зеленими кольорами.
Високий рівень моделювання одягу демонстрували промислові виробництва. Джерелом натхнення для фахівців українських виробництв легкої промисловості та «Укрхудожпрому» слуговали покази мод, що влаштовувалися Будинками моделей двічі на рік. Виконання виробництвами тематичних і композиційно довершених творчих проектів спрямовувало й узгоджувало діяльність швейної, текстильної, трикотажної промисловості. Організація праці на усіх етапах виробництва підкреслює актуальність означенної проблеми, що обумовленна потребою збереження української автентичності, дослідження та висвітлення особливостей створення сучасних виробів із напрямку художніх промислів, таких як художня вишивка, яка є одним із найдавніших різновидів народної творчості.
7
Дудок, Х. Р. "СУЧАСНА АНГЛІЙСЬКА ТЕРМІНОЛОГІЯ СФЕРИ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ." Nova fìlologìâ 1, no. 81 (June 23, 2021): 123–28. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-19.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу продуктивних способів термінотворення англійської мови у сфері засобів мобільного зв’язку. Завдяки стрімкому розвитку інформаційно-комунікаційних технологій відбувається процес збагачення словникового складу всіх мов, англійської зокрема, новими лексичними одиницями на позначення інновації сфери мобільного зв’язку. Цей засіб зв’язку характеризується максимальною швидкістю передавання й отримання необхідної інформації, що перетворює мобільний зв’язок на невід’ємний атрибут сучасної людини. Зараз настав час для узагальнення інформації, яка дасть змогу окреслити особливості понятійної системи «Мобільний зв’язок», шляхи та специфіку її використання в мовознавчій науці. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю аналізу широкого застосування нової лексики сфери технологій мобільного зв’язку, важливістю та специфікою цієї сфери. Здійснено теоретичний і практичний аналіз праць, присвячених дослідженню англомовної сфери мобільного зв’язку, розкрито суть понятійно-термінологічної системи «Мобільний зв’язок», її лексико-семантичний, структурний потенціал. Матеріал вибірки термінів сфери мобільного зв’язку засвідчив, що поряд із такими способами термінотворення, як композиція, синтаксичне словосполучення, вторинна номінація та афіксація, найбільш продуктивним в цій сфері є термінотворення за допомогою абревіації. Акцентовано увагу на тому, що мова SMS сформувалася на основі скорочень та умовних позначень, яка активно використовується широким колом користувачів мобільного зв’язку для передавання коротких текстових повідомлень. Зазначено, що SMS-мова, «новомова» або «тестова мова» практично є метамовою, не стільки перекладається, скільки локалізується, адаптується до мовних і культурних норм її користувачів [Language Localisation]. Зроблено висновок, що новомова відрізняється від загальнонародної мови специфічною лексикою, фразеологією, графікою, словотворенням, відсутністю розділових знаків, які часто замінюють піктограмами. Вплив сучасних науково-технічних технологій спричиняє появу нових слів, словосполучень і термінів у сучасній англійській мові сфери мобільного зв’язку в плані вираження, а термінологічні одиниці сфери технологій мобільного зв’язку відображають як структурні, так і лексичні особливості сучасної фахової англійської мови.
8
Чорноус, Оксана. "Сучасні підходи до тлумачення мотиву номінації." East European Journal of Psycholinguistics 5, no. 1 (June 30, 2018): 25–35. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2018.5.1.och.
Full textAbstract:
У статті досліджуються сучасні підходи до тлумачення терміну «мотив номінації», який останнім часом активно вживається в українській ономастиці. Автор з’ясовує семантичне наповнення понять «мотив» і «номінація», аналізуючи дефініції, запропоновані лінгвістами та психологами в лексикографічних працях, наукових розвідках. У результаті були виявлені такі істотні ознаки понять «мотив» і «номінація»: 1) ідеться про внутрішню усвідомлювану мовцем причину; 2) ця причина має особисту значущість для номінатора, є сферою його індивідуального зацікавлення; 3) внутрішня причина спонукає номінатора звернутися до ресурсів мови та обрати з-поміж готових лексем, що функціонують у мові, найбільш вдалий варіант або створити власний; 4) створюючи антропонім, мовець керується своїми смаками та вподобаннями, намагаючись досягти максимальної інформативності, милозвучності оніма. Порівнюючи їх із закладеними в дефініцію терміна «мотив номінації», автор робить висновок про деякі розбіжності, зокрема в деяких визначеннях мотив номінації інтерпретують як зовнішню екстралінгвістичну причину. Насамкінець на підставі чинного законодавства автор робить висновок про те, що термін «мотив номінації» може бути застосований до прізвищ як класу онімної лексики, зокрема в тих випадках, де творцем прізвища виступають представники державних органів або сам носій.
Література
References
Бабій Ю. Прізвища сучасної Середньої Наддніпрянщини: дис. на здобуття наук. ступеня кандидата філологічних наук: 10.02.01 «Українська мова». Миколаїв, 2007.
Булава Н. Сучасні українські прізвища північної Донеччини: дис. на здобуття наук. ступеня кандидата філологічних наук: 10.02.01 «Українська мова». Одесса, 2005.
Володіна Т.С. Полісемія лінгвістичних термінів (на матеріалі сучасної німецької мови). Мовні і концептуальні картини світу, 2014, 47(1), 229-237.
Єрмоленко С. Мовний смак, мода і культура мови. Мова і міжкультурна комунікація, 2014, 1, 6-16
Ільченко І. І. Антропонімія Нижньої Наддніпрянщини в її історичному розвиткові (Надвеликолузький регіон) : дис. на здобуття наук. ступеня кандидата філологічних наук: 10.02.01 «Українська мова». Запоріжжя, 2003.
Кочнева Е. Концептуальные основы подготовки студентов к проектированию будущей профессиональной деятельности. Нижний Новгород: НГПУ им. К. Минина, 2013.
Кубрякова Е. Номинативный аспект речевой деятельности. М.: Наука, 1986.
Телия В. Номинация. Языкознание. Большой энциклопедический словарь В. Ярцева (ред). М.: Большая Рос. энцикл, 2002. C. 336-337.
Торчинський М. Структура, типологія і функціонування онімної лексики української мови : дис. на здобуття наук. ступеня доктора філологічних наук: 10.02.01 «Українська мова». Київ, 2010.
References (translated and transliterated)
Babii, Yu. (2007). Prizvyshcha suchasnoi Serednoi Naddniprianshchyny [Surnames of Modern Middle Naddnieprianshchyna]. Ph.D. dissertation. Mykolayiv.
Bulava, N. (2005). Suchasni ukrainski prizvyshcha pivnichnoi Donechchyny [Modern Ukrainian surnames of northern Donetsk region]. Ph.D. dissertation. Odessa.
Volodina, T.S. (2014). Polisemiia linhvistychnykh terminiv (na materiali suchasnoi nimetskoi movy) [Polysemy of Linguistic Terms (Based on Modern German Language)]. Movni i Kontseptualni Kartyny Svitu, 47(1), 229-237.
Yermolenko, S. (2014). Movnyi smak, moda i kultura movy [Language taste, fashion and culture of speech]. Mova i Mizhkulturna Komunikatsiia, 1, 6-16.
Ilchenko, I. I. (2003). Antroponimiia Nyzhnoi Naddniprianshchyny v yii istorychnomu rozvytkovi (Nadvelykoluzkyi rehion) [The antroponomy of the Lower Dnieper area in it’s historical development]. Zaporizhzhia.
Kochneva, E. (2013). Kontseptual'nye osnovy podgotovki studentov k proektirovaniyu budushchey professional'noy deyatel'nosti [Conception of Students Training for Design of Future Professional Activity]. Nizhniy Novgorod: Nizhniy Novgorod University.
Kubryakova, E. (1986). Nominativnyy aspekt rechevoy deyatel'nosti [Nominative Aspect of Speech Activity]. Moscow: Nauka.
Teliya, V. (2002). Nominatsiya. Yazykoznanie [Nomination. Linguistics.] In: Bol'shoy entsiklopedicheskiy slovar' [Large encyclopedic dictionary], (pp. 336-337). V. Yartseva, (Ed). M.: Bolshaya Rossiyskaya Entsiklopedia.
Torchynskyi, M. (2010). Struktura, typolohiia i funktsionuvannia onimnoi leksyky ukrainskoi movy [Structure, typology and functioning of onymic lexemes in the Ukrainian language]. Doctor of Science dissertation. Kyiv.
Джерела
БПС – Большой психологический словарь / под. ред. Б. Мещерякова, В. Зинченко. СПб. : Прайм-Еврознак, 2003.
Бучко Д. Словник української ономастичної термінології / Д. Бучко, Н. Ткачова. Харків : Ранок-НТ, 2012.
Головин С. Словарь практического психолога / С. Головин. Минск: Харвест, 1998.
Дыдынский Ф. Латинско-русский словарь к источникам римского права / Ф. Дыдынский. Москва: Спартак, 1997.
ОТСП – Оксфордский толковый словарь по психологии [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.xn--80aacc4bir7b.xn--p1ai/словари/оксфордский-толковый-словарь-по-психологии/мотив
Подольская Н. Словарь русской ономастической терминологии / Н. Подольская. М.: Наука, 1978.
ПЭ – Психологическая энциклопедия / под. ред. Р. Корсини, А. Ауэрбаха. СПб: Питер, 2006.
СУМ – Словник української мови: в 11 т. / под. ред. І. Білодіда. К.: Наукова думка, 1970 – 1980.
Sources
BPS –Meshcheryakov, B. & Zinchenko, V. (Eds.). (2003). Bol'shoy psikhologicheskiy slovar' [The Great Dictionary of Psychology]. S.-Petersburg: Praym-Yevroznak.
Buchko, D. & Tkachova, N. (2012). Slovnyk Ukrainskoi Onomastychnoi Terminolohii [Dictionary of Onomastic Terminology]. Kharkiv : Ranok-NT.
Dydynskiy, F. (1997). Latinsko-russkiy Slovar' k Istochnikam Rimskogo Prava [Latin-Russian Dictionary of the Sources of Roman Law]. Moskva: Spartak.
OTSP – Oksfordskiy tolkovyy slovar' po psikhologii [Oxford Explanatory Dictionary of Psychology]. Retrieved from: www.xn--80aacc4bir7b.xn--p1ai/словари/оксфордский-толковый-словарь-по-психологии/мотив
PE – Korsini, R. & Auerbakh, A. (Eds.). (2006). Psikhologicheskaya Entsiklopediya [Psychological Encyclopedia]. S.-Petersburg: Piter.
Podol'skaya, N. (1978). Slovar' Russkoy Onomasticheskoy Terminologii [Dictionary of Russian Onomastics Terminology]. M.: Nauka.
Polovin, S. (1998). Slovar' Prakticheskogo Psikhologa [Dictionary of Practical Psychologist]. Minsk: Kharvest.
SUM – Bilodid, I. (Ed.). (1970-1980). Slovnyk Ukrainskoyi Movy: v 11 t. [Dictionary of the Ukrainian Language]. In 11 vol. Kyiv: Naukova Dumka.
9
Бедріна, Надія Сергіївна. "ТРАНСФОРМАЦІЯ КОМПОНЕНТІВ ДИТЯЧОЇ СУБКУЛЬТУРИ НА YOUTUBE-КАНАЛАХ." Питання культурології, no. 37 (May 28, 2021): 12–20. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.235993.
Full textAbstract:
Мета статті — проаналізувати трансформацію компонентів дитячої субкультури на YouTube-каналах для дітей. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні наступного комплексу інструментів: феноменологічний підхід застосовано з метою розгляду субкультури дитинства як феномена культури та дитячих каналів YouTube як феномена сучасної аудіовізуальної культури; аксіологічний підхід використано для з’ясування змістового і ціннісного статусу дитячих каналів YouTube у сучасному аудіовізуальному мистецтві; ігрова теорія культури уможливила виявлення взаємозв’язків між грою та ігровими відео на YouTube; системний підхід допоміг вивчити дитячу субкультуру та канали YouTube як цілісні системи. Наукова новизна. Виділено найпопулярніші жанри дитячих каналів: розпакування (unpacking), «зроби сам» (DIY, або Do It Yourself) і музичні канали. Проаналізовано трансформацію таких компонентів дитячої субкультури як фольклор (словесна творчість), ігри (предметні, сюжетно- рольові, дидактичні), дитяча мода, гумор, естетика, табуювання, філософія. Виявлено, що фольклор і дитяче словотворення різноманітно представлені у зазначених каналах: у розмовах між дітьми та батьками, у монологах і діалогах самих дітей-блогерів, які впливають на культуру дітей-глядачів. З’ясовано, що предметні, дидактичні, сюжетно-рольові ігри є основою більшості відео на популярних дитячих каналах. Зазначено, що такі компоненти субкультури, як мода, гумор, естетичні уявлення, табуювання й філософія імпліцитно закладені й транслюються у дитячих відео на каналах YouTube. Висновки. Проаналізовано трансформацію компонентів дитячої субкультури: фольклору, ігор, моди, гумору, естетики, табуювання, філософії на YouTube-каналах для дітей в жанрах розпакування, музичних та «зроби сам». Визначено, що слово і гра є базовими компонентами дитячої субкультури на YouTube-каналах, інші компоненти закладені імпліцитно.
10
Petrenko, D. V. "Медіальний поворот у філософії." Grani 18, no. 5 (April 7, 2015): 98–102. http://dx.doi.org/10.15421/1715106.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню філософських концептуалізацій медіа. Філософія медіа – один з найбільш актуальних напрямків сучасної філософії. Мета статті – дослідити лінії концептуалізації медіа у філософії другої половини ХХ – початку ХХІ сторіччя. Найбільш популярним значенням імені медіа є «засіб масової інформації», або «засіб масової комунікації». З другої половини ХХ сторіччя це значення регулярно відтворюється у різних філософських дослідженнях, які звертаються до критики масової інформації/комунікації. Філософи критикують медіа як складову культурної індустрії або проводять аналіз ідеології, що ретранслюється масмедіа. Існує також і друге значення концепту медіа – «матеріальні фактори комунікаційних процесів». Канадський теоретик культури М. Маклюен розглядає медіа не тільки як засіб комунікації, але і як повідомлення. Ім’я медіа тут стає центральним інструментом вивчення трансформацій культури. Подальший розвиток ця лінія знаходить у дослідженнях В.Онга, Ф.Кіттлера, Р.Дебре. У ряді сучасних філософських концепцій поняття медіа визначається ще ширше і співвідноситься з поняттям мова (Д.Мерш, Л.Візінг, М.Фогель, В.Савчук). Означені лінії філософії медіа є результатом лінгвістичного повороту, який визначив мову центральною філософською проблемою. Медіальний поворот у сучасній філософії є продовженням лінгвістичного повороту і складає одну з найбільш важливих тенденцій актуального мислення.
11
Лебедєва, А. В. "НЕОЛОГІЗАЦІЯ ЛЕКСИЧНОГО СКЛАДУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ НОВІТНЬОГО ЧАСУ." Nova fìlologìâ 1, no. 81 (June 23, 2021): 206–10. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-31.
Full textAbstract:
Статтю присвячено метаморфозам, які фіксуються в лексичній системі англійської мови в останні роки, а саме процесам неологізації та проблемам, пов’язаним із появою новотворів в англійській мові на новітньому етапі її розвитку. Мова як будь-який живий організм безупинно еволюціонує та збагачується різними мовними засобами. Лексична система мови є найбільш рухомою і гнучкою. Словниковий склад змінюється динамічно й постійно разом із розвитком мовного колективу, відображаючи сучасні тенденції та зміни у суспільстві. Сьогодні англійська мова зазнає різноманітних змін на всіх мовних рівнях, зокрема лексичному. На рівні лексики трансформації відчуваються найбільш інтенсивно, оскільки лексична система віддзеркалює актуальні суспільні тенденції та модифікації мовного оточення, збагачується новими лексичними одиницями. Проблеми неології викликають велику зацікавленість із боку сучасних мовознавців. Аналізуються номінативні процеси та лексичні зміни, що відбуваються на сучасному етапі, досліджуються механізми неологізації вокабуляру, характеризуються основні шляхи поповнення новотворами лексичного складу англійської мови, вивчаються особливості процесів утворення нових слів, досліджується структурна, семантична та функціональна специфіка неологізмів. Аналіз нових лексичних одиниць і мовних процесів, пов’язаних із їх появою та функціонуванням, є актуальним питанням у зв’язку з орієнтацією сучасної лінгвістики на дослідження процесів розвитку мови. Детальне вивчення неологізмів сприяє більш чіткому розумінню та сприйняттю динамічних процесів неологізації, що фіксуються останнім часом на рівні лексики. Цей процес свідчить про тісний зв’язок проблемної тематики з реаліями сьогодення та нагальними потребами сучасного суспільства. Об’єктом розвідки виступають процеси неологізації лексичного складу англійської мови. Матеріалом дослідження обрано неологізми, які з’явилися в англійській мові за період останніх років ХХІ ст. Розглянуто теоретичні підходи до вивчення новотворів, визначено поняття «неологізм», проаналізовано семантичну специфіку та тематику англійськомовних новоутворень.
12
Ільченко, Тамара. "ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ІНШОМОВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ ТА СПОСОБИ ЇХ ПЕРЕКЛАДУ." Молодий вчений, no. 12 (100) (December 30, 2021): 58–61. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-12.
Full textAbstract:
Ця стаття присвячена дослідженню іншомовних запозичень у сучасній англійській мові та способам їх передачі у період сьогодення. В цій роботі проведено загальний огляд іншомовних запозичень, визначені фактори, які впливають на їх утворення, наведені дані с дослідження сфери використання іншомовних запозичень, з метою ознайомлення з ними. Отже протягом останніх десятирічь, підходи до аналізу перекладу змінюються раз-у-раз та виринає безліч сучасних понять у сфері перекладу, що потребує від знавців мови, перекладачів, лінгвістів та науковців усвідомленості з новими спрямуваннями у галуззі перекладу. У період сьогодення ця проблема стає надзвичайно актуальною посеред лінгвістів та перекладачів, через те, що вимогам модернізованого світу повинні підходити фахівці та спеціалісти, які є обізнаними саме у трьох мовах, а точніше: у мові вхідній (мова оригіналу), в нашій роботі це іноземна мова, в особливості китайська; цільовій мові, у нас це – англійська мова, і українській мові, яка потребує адаптації і порівняння мовних одиниць вищезгаданих мов. У процесі дослідження перекладу, слід звернути увагу на особливості китайськомовної термінології, тому що цей різновид перекладу – специфічний, що потребує повної відповідальності. Переклад іншомовних запозичень певної сфери має здійснювати лише досвідчений у цій сфері спеціаліст, який володіє її особливостями та досконало орієнтується у сучасних віяннях перекладацького поприща.
13
Гетьман, Зоя. "ТЕКСТОВА КАТЕГОРІЯ ДІАЛОГІЧНОСТІ З ОГЛЯДУ НА ПОСТУЛАТИ ЕКОЛІНГВІСТИКИ." Молодий вчений, no. 7 (95) (July 30, 2021): 67–71. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-7-95-15.
Full textAbstract:
У сучасній лінгвістиці широко вживається термін «інтеракція». У поняття соціальної інтеракції входить і мовленнєва інтеракція, яка характеризує взаємозв’язок комунікантів у процесі мовленнєвої взаємодії, що відтворюється в тексті як лінгвістичній категорії та абстрактній конструкції в текстовій категорії діалогічності, яка відображає інтеракціональну суть спілкування адресанта-адресата. Діалогічність (інтеракціональність) слід кваліфікувати як феномен, реально присутній у будь-якій формі мовленнєвої комунікації, втіленій у текст. Текстова категорія діалогічності вплітається в семантико-прагматичну структуру тексту. За М. М. Бахтіним, текст – це діалог адресанта з попереднім або сучасним йому станом суспільства, знань, культур, а також з адресатом, і текстова категорія діалогічності має позалінгвальне підгрунтя: випливає із взаємовідносин учасників комунікації, контексту в широкому розумінні, комунікативної ситуації, спільних пресупозицій комунікантів. Зазначені позалінгвальні фактори взаємодіють з власне мовними структурами. У тексті як своєрідному середовищі (екосистемі) здійснюється інтеракція між комунікантами. Еколінгвістична модель інтеракціональної комунікації відбиває складну мережу еколінгвістичних відносин: мова – мовна особистість, мова – текст, мова – суспільство.
14
Цвяк, Лариса, and Дар’я Кононова. "ЗНАЧЕННЯ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ: ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ СЛОВНИКІВ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 18, no. 3 (February 1, 2020): 346–56. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v18i3.91.
Full textAbstract:
У статті розглянуто спосіб впровадження нових інформаційних технологій у процесі викладання та навчання з метою підвищення якості освіти. Отже, необхідність введення ІКТ у навчальний процес дозволить витрачати малу кількість часу на підготовку до занять та полегшить навчання студентам, полегшивши засвоєння матеріалів. Ефективність вивчення англійської мови студентами може бути підвищена за рахунок більш ефективного формування лексичних та перекладацьких навичок при використанні комп’ютерного чи електронного словника, створеного на основі сучасних досягнень інформаційних технологій. Слід враховувати, що застосування словника все ще залишається однією з найкращих можливостей для знаходження визначень слова. Особливо, коли студентам доводиться мати справу зі спеціалізованими текстами, де значення терміна не завжди визначається першим із багатьох наданих варіантів перекладу. Потрібно враховувати специфіку текстів та професійну сферу спілкування. Дискусії у галузі перекладознавства та методів навчання мов не завжди однозначно схиляються на користь необхідності звернення до професійного словника. Під час підготовки майбутніх фахівців професійна підготовка пов'язана з одним із організуючих способів навчального процесу та створенням нових технологічних підходів до організації діяльності студентів із опорою на сучасні інформаційно-комунікаційні технології. Використання повного спектру технічної підготовки та інформаційних ресурсів у навчанні іноземних мов відповідає сучасній навчальній парадигмі та підвищує пізнавальну діяльність учнів. Тож використання електронних лексикографічних систем у процесі вивчення дисципліни «Іноземна мова» у ВНЗ є ефективним інструментом формування та розвитку компетенцій у галузі перекладу спеціальних текстів.
15
Голярдик, Наталія, Олександр Луцький, Наталія Макогончук, and Світлана Шумовецька. "ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ПРЕЗЕНТАЦІЙ ЯК ЗАСОБУ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЗНАНЬ КУРСАНТІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН “ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ТА УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ”, “УКРАЇНСЬКА МОВА ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ” І “СУЧАСНА КОМУНІКАЦІЯ”." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 24, no. 1 (April 26, 2021): 79–96. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.631.
Full textAbstract:
У статті розкрито особливості використання мультимедійних презентацій як засобу підвищення якості знань курсантів під час вивчення навчальних дисциплін “Історія України та української культури”, “Українська мова за професійним спрямуванням” і “Сучасна комунікація”. З’ясовано, що сучасний етап розвитку освіти характеризується широким впровадженням у навчальний процес комп’ютерних технологій, що дозволяють вийти на новий рівень навчання, відкривають раніше недоступні можливості як для викладача, так і для курсантів. Зазначені засоби допомагають збільшити кількість наочної зорової інформації, що дозволяє підвищити ефективність одержання знань курсантами.Автори трактують мультимедійну презентацію як програму, що може містити текстові матеріали, фотографії, малюнки, слайд-шоу, звукове оформлення, дикторський супровід, відеофрагменти, анімацію і тривимірну графіку. Мультимедійна презентація дає унікальні можливості для інтенсифікації процесу навчання різних дисциплін, а також створення методик, орієнтованих на розвиток особистості курсанта. Насамперед йдеться про швидкий зворотний зв’язок між викладачем та курсантами; комп’ютерну візуалізацію навчальної інформації про об’єкти чи закономірності історичних процесів, явищ культурного життя; передачу великих обсягів інформації, поданої у різних формах тощо.Детально розкрито вимоги щодо інтерактивного програмно-методичного забезпечення викладання зазначених навчальних дисциплін, специфіку використання мультимедійних засобів для розроблення комплексів навчально-методичних матеріалів, співвідношення мультимедійних ефектів та звичайного тексту, межі застосовності мультимедійних вставок. На основі практики використання текстових слайдів на заняттях з навчальних дисциплін “Історія України та української культури”, “Українська мова за професійним спрямуванням” і “Сучасна комунікація” визначено вимоги до структури та змісту навчального матеріалу, поданого на слайдах.Розкрито особливості визначення змісту та оформлення текстових й ілюстративних слайдів, а також колірного і мультимедійного оформлення як важливого засобу організації сприйняття інформаційного матеріалу. Окреслено поради психологів, дизайнерів про сприйняття кольорів, вплив кольору на пізнавальну діяльність слухачів, про поєднання кольорів, оптимальну кількість кольорів на екрані тощо.
16
Іншаков, Артур. "Якість освіти як сучасна парадигма підготовки майбутніх фахівців за спеціальністю «Дошкільна освіта»." Освітній вимір 43 (December 11, 2014): 182–85. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v43i0.2748.
Full textAbstract:
Іншаков А. Є. Якість освіти як сучасна парадигма підготовки майбутніх фахівців за спеціальністю «Дошкільна освіта».
Статтю присвячено питанням підвищення успішності та якості освіти у професійній підготовці вихователів дошкільних навчальних закладів у курсі «Сучасна українська мова з практикумом». Запропонована система роботи та форми контролю сприятимуть формуванню необхідних для вихователя мовленнєвих умінь і навичок.
17
КУБРАК, Сніжана. "ІНОЗЕМНА МОВА І СУЧАСНІ ЗАСОБИ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ." Humanities science current issues 1, no. 32 (October 16, 2020): 242–47. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.1/32.214513.
Full text
18
Шпітько, І. М. "Сучасна словацька мова та проблема англіцизмів у глобалізованому світі." Проблеми загального і слов"янського мовознавства, no. 3 (2019): 144–51.
Find full text
19
Уманец, Н. А. "РИЗИКИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ МОЛОДІ В УМОВАХ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 96, no. 3 (June 29, 2020): 244–55. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-96-3-244-255.
Full textAbstract:
У статті говориться про кризи соціалізації молоді в умовах інформаційного суспільства. Нова модель соціалізації молоді знаходиться на етапі становлення. Глобалізаційні процеси відбиваються на цій соціальній групі в першу чергу. Зміна цінностей, особливостей та способів спілкування, що породжені цифровою революцією, сприяли посиленню індивідуалізації соціальних практик. Зростання складності соціального життя супроводжується інтенсифікацією процесів обміну інформацією і підвищенням потреби людей в ній. Адаптуючись до нових умов існування, сучасна людина змушена трансформувати свої когнітивні стратегії й встигати обробляти більшу кількість інформації за коротший проміжок часу. Лінійне, бінарне мислення замінюється нелінійним. Сьогодні людина все частіше мислить яскравими образами, брендами, рекламними текстами, не маючи цілісної картини. Під тиском інформаційного потоку змінюється свідомість людини, її мова, процес мислення, комунікативні якості особистості. Змінюється співвідношення традиційних та нових форм в структурі практик читання сучасної молоді. Розглядається процес кіберсоціалізації особистості, який набуває значущості в умовах трансформації соціокультурного середовища і ціннісної системи. Акцентується увага на системі освіти як ключовому інституті у забезпеченні соціального розвитку молоді. Актуальність цієї проблематики пов'язана з розвитком віртуального комунікативного простору соціальних мереж і появою у сучасної молоді потреби в соціальних мережах.
20
Скрипник, Надія. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Молодий вчений, no. 4.1(104.1) (April 30, 2022): 56–59. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-104.1-14.
Full textAbstract:
Досягнення високого рівня готовності випускника гуманітарно-педагогічного коледжу до професійної діяльності може бути здійснене лише при побудові навчання як цілісної системи, під якою прийнято розуміти певне ціле, що складається з взаємопов’язаних між собою елементів, при чому закони, принципи чи порядок зв’язку цих елементів створюють внутрішню структуру системи, а характер її взаємодії з навколишнім середовищем – її функціонування. Мова змінюється й розвивається, інтелектуально зростає й сама людина. Сучасний світ потребує від здобувача освіти, майбутнього фахівця певної освітньої галузі, не тільки знання свого фаху, а й високого рівня володіння професійно орієнтованою комунікативно-мовленнєвою компетентністю. Проблема формування професійно орієнтованої компетентності майбутнього вчителя набуває в наш час особливої актуальності у зв’язку з модернізацією змісту освіти, що, згідно з вимогами Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, спрямована на становлення мовленнєво-мовної особистості, яка володіє нормами усного і писемного спілкування та вільно використовує мовні засоби в різних професійних ситуаціях. Процес удосконалення професійно орієнтованої діяльність майбутніх педагогів – очевидний. Адже фахова підготовки формується за загальними тенденціями розвитку та закономірностями функціонування сучасної української літературної мови. Основним завданням закладів вищої освіти є – удосконалення мовної, мовленнєвої культури студентів, майбутніх фахівців різних галузей освіти, котрі на належному рівні вміли б практично користуватися рідною мовою в найрізноманітніших життєвих ситуаціях. А становлення та актуальність професійно орієнтованої комунікативно-мовленнєвої компетентності є результатом внутрішньомовного процесу реагування на нові явища у житті носіїв мови, які вимагають сучасні мовні номінації.
21
Guryev, S. Ye, P. V. Tanasiyenko, and V. V. Ridzhok. "Сучасна діагностика посттравматичного остеомієліту у постраждалих із політравмою." TRAUMA 15, no. 1 (January 15, 2014): 59–61. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.1.15.2014.81266.
Full textAbstract:
У статті йде мова про використання сучасних маркерів запалення у постраждалих із політравмою. Для раннього виявлення інфекційних ускладнень політравми використовується тест на прокальцитонін крові. Порівнюється специфічність тесту у постраждалих із посттравматичним остеомієлітом та іншими інфекційними ускладненнями. Виявлена достатня ефективність тесту на прокальцитонін крові в обох групах спостереження. Доведена можливість діагностики посттравматичного остеомієліту у постраждалих із політравмою до появи клінічної картини захворювання.
22
Труба, Г. М. "НАУКОВИЙ ДИСКУРС. СУЧАСНЕ БАЧЕННЯ." Nova fìlologìâ, no. 84 (December 30, 2021): 242–47. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-34.
Full textAbstract:
Термін «дискурс» має довгу історію становлення: він змінював своє значення протягом епох, а сучасне його значення виникло під впливом філософії постмодернізму. Термін «дискурс» згадується ще у філософії античних класиків (у діалогах Платона, який розмежовує поняття загального, цілісного, нечасткового, неіндивідуального, єдиного і дискурсивного розуму, який у своєму русі охоплює і співвідносить окремі смисли). Трактування нового бачення дискурсу у філософії XX століття виражається в тому, що під ним розуміється розвиток мовної конструкції (мова або текст) у монолозі, що започаткувало дослідження різних дискурсів. Науковий дискурс, як не парадоксально, став одним з останніх, який починають досліджувати. З 50-х років ХХ століття з’являються дослідження, які спеціально присвячені специфіці наукового викладу і власне науковому дискурсу, визначенню його загальної характеристики, жанрово-стильовій диференціації. Особливу увагу вивченню жанрових характеристик наукового дискурсу приділяли такі дослідники: П. Селігей, Н. Непийвода, М. Котюрова, О. Ільченко й інші. Лінгвістичний аналіз дискурсу здійснили Н. Арутюнова, Т. Дейк, Дж. Лакофф та інші. Роботи цих дослідників становлять методологічну основу під час формулювання терміна «науковий дискурс». За С. Барановою, науковий (академічний) дискурс – це вербалізований у тексті тип дискурсивної діяльності за сферою комунікації, мовленнєва взаємодія представників відповідної соціальної групи/інституту з метою реалізації статусно-рольових можливостей у заданих цим соціальним інститутом межах, складова частина власне професійної зони професійного дискурсу. В авторитетних виданнях з’являються твердження, що мова наукової прози кардинально протиставлена мові художньої літератури, тому будь-які «прикраси», почуття і переживання автора недоречні. Але сучасна цифровізація і пришвидшений обмін інформацією змінили і розширили науковий дискурс.
23
Литвиненко, Наталія Миколаївна, Олександра Петрівна Пенчук, Ольга Олександрівна Лавренюк, and Анастасія Василівна Морозова. "ВЕСІЛЬНЕ ЖІНОЧЕ ВБРАННЯ У ТРАДИЦІЇ ТА СЬОГОДЕННІ." Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», no. 45 (December 17, 2021): 241–48. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247402.
Full textAbstract:
Мета статті — виявити особливості весільного жіночого вбрання на основі досліджень трансформації модних тенденцій жіночого одягу 1920-х років і сьогодення з урахуванням національних особливостей, притаманних українському вбранню та сучасному трендоутворенню в дизайні одягу й аксесуарів. Подано весільне вбрання, що синтезує сучасні тенденції прямого силуету, оверсайзу та варіативні етноелементи, що акцентують увагу на ментальній індивідуальності нареченої, що живе в сьогоденні, але виявляє шану й повагу до національного характеру, відчуває свою приналежність до традицій України. Методологія дослідження. Комплексний метод історико-культурного та стилістичного аналізу використано для осмислення традицій, культурних засад і методології змін весільної моди. Метод хронологічного аналізу та синтезу — для узагальнення історико-культурних завдань і мистецьких трансформацій моди 1920-х та їх впливу на сьогодення. Аналітично-систематичний метод — для систематизації результатів дослідження проблеми та формулювання провідних напрямів трансформацій весільної моди. Наукова новизна полягає у виявленні особливостей весільного жіночого образу й розширенні науково-теоретичного світогляду еволюції нових технік у крої та модних тенденцій від сучасних дизайнерів весільного вбрання. Запропоновано авторський проєкт весільної колекції вбрання з урахуванням етноспецифіки декорування та екологічних тенденцій в модній індустрії. Висновки. На основі аналізування трендів 1920-х років і сьогодення спроєктовано весільну колекцію з округлою формою, м’якими лініями для підкреслення жіночності та прямокутником — символом мужності та незламності духу української жінки. Фольклорний стиль окреслено як основу для проєктування весільних колекцій, що поєднує й інтерпретує мегатренд екологічності та використання натуральних тканин, перероблення старого текстилю в нові текстури й полотна.
24
Олтаржевський, Д. "Стиль і мова сучасної корпоративної періодики." Стиль і текст, Вип. 10 (2009): 99–108.
Find full text
25
Ярмиш, Ю. Ф. "Зміст і мова сучасних електронних ЗМІ." Наукові записки Інституту журналістики 8 (2002): 141–44.
Find full text
26
Іншакова, Ірина Опанасівна. "Семантика похідних, утворених від назв кольорів." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, no. 1 (October 16, 2011): 227–32. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i1.798.
Full textAbstract:
Сучасна українська мова багата на кольоративи та їх похідні. Подана класифікація структурно-семантичних груп похідних, утворених від назв кольорів, у їх основі – лексичне значення слів та спосіб словотвору. Матеріал свідчить про невичерпні можливості словотвору української мови.
27
Жиденко, Тамара. "KIEZDEUTSCH, ЯК МОВА МОЛОДІ, ЯКА ФОРМУЄ ОСОБЛИВУ КУЛЬТУРУ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 7 (September 3, 2021): 192–96. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.27.08.2021.035.
Full textAbstract:
Проведене дослідження Kiezdeutsch (кицдойч)як соціоетнолекта сучасної німецької мови, що представляє собою поєднання елементів мови іммігрантів і німецького молодіжного сленгу, в контексті німецькомовного медіадискурс. Медіадискурс включає в себе як письмові, так і усні форми дискурсу, що реалізуються в рамках масової комунікації, комедійні шоу, ток-шоу, поп-музика та ін. Проводиться відмінність між двома категоріями, що описують аспекти критики і наслідування мови та культури іммігрантів: стилізовані варіанти і власне кіцдойч (по Х. Візе[2]). До особливостей Kiezdeutsch відноситься широке використання лексем рідної мови іммігрантів (перш за все, турецького і арабського), гібридні лексеми, різні сугестивна, емоційно насичені вираження, неправильний порядок слів у розповідному реченні з фінітним дієсловом на першому місці (замість другого) і різні види клітізаціі, наприклад, мономорфемние форми, утворені шляхом асиміляції і злиття предикативних одиниць. Аналіз матеріалу показав, що в сучасній німецькій масмедіа існують негативна, нейтральна і позитивна типізації іммігрантів. Негативна типізація включає в себе негативну стереотипизацию і негативну стигматизацію, тобто приписування іноземцям певних рольових кліше і соціокультурних стереотипів, які розглядається німецьким суспільством як деградація. При позитивному або нейтральному прийнятті елементів культури і мови іммігрантів кіцдойч розцінюється як явище, здатне впливати на мовну свідомість молоді і вимагає серйозної уваги і дослідження [7].
28
Устінова, Вікторія Олександрівна. "Роль запозичень у сучасній німецькій мові моди." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 12 (May 5, 2015): 106–13. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v12i0.326.
Full textAbstract:
У статті визначено роль запозичень у сучасній німецькій мові моди та схарактеризовано деякі з них. Установлено, що німецький словник моди формується передусім на підґрунті іншомовної лексики (галліцизмів й англо-американізмів) і продовжує поповнюватися за рахунок запозичень. Французькі й англо-американські запозичення в сучасній німецькій мові у своїй сукупності презентують рівень культури сучасного німецькомовного суспільства та відбивають значущість культурно-інтеграційних процесів, характерних для наших часів.
29
Турмис, Ольга. "ЛІНГВІСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ В ЛІНГВОФІЛОСОФСЬКОМУ АСПЕКТІ." ΛΌГOΣ. МИСТЕЦТВО НАУКОВОЇ ДУМКИ, no. 9 (January 10, 2020): 89–93. http://dx.doi.org/10.36074/2617-7064.09.020.
Full textAbstract:
Наступна стаття стосується теоретичних основ лінгвофілософського аспекту мовної діяльності. Вона визначає шлях переходу від позитивного знання до глибокого розуміння мови в широкому теоретичному та методологічному контексті. Аналіз досліджень та публікацій допомагає краще зрозуміти мову - як духовну енергію та когнітивну діяльність людини. Було з’ясовано, що багато проблем та тем, які раніше вважалися «екстралінгвістичними», в сучасній лінгвістиці трактуються як «інтралінгвістичні» («внутрішні»). Метою статті було провести порівняльний аналіз мови та філософії, чітко визначити відношення між ними, з’ясувати, що є «відправною точкою» будь-яких знань: мова як матеріал формування світу або філософія як початкова форма людського пізнання. У викладі основного матеріалу автор намагається дослідити цю проблему, аналізуючи різні періоди філософської думки та їх основні відмінності у ставленні до проблеми мови, бо кожне покоління мислителів дає власну відповідь на це питання. Проте, дослідивши низку філософських поглядів на природу мовної реальності, ми дійшли наступних висновків та переконань: сучасна філософія, розроблена лінгвофілософською думкою останніх трьох століть, починає трактувати мову не лише як «мову індивіда», «систему», «структуру», «тип», «характер», але як «простір думки» і «будинок буття духу». Відповідно до отриманих результатів, проблема взаємозв'язку між мовою та філософією залишається однією з найскладніших проблем гуманітарної думки. Незважаючи на всебічні дослідження багатьох лінгвістів та філософів протягом століть, це дослідження не зможе бути остаточно завершеним, адже воно ніколи не зможе дійти до фінальної межі, оскільки сама мова є живою матерією, і процес її дослідження є нескінченним.
30
Куц, Г. М. "«МЕМ» ЯК БАЗОВА ОДИНИЦЯ СУЧАСНОЇ КУЛЬТУРНОЇ ЕВОЛЮЦІЇ." Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки 2, no. 21 (2020): 58–73. http://dx.doi.org/10.34142/24130060.2020.21.2.05.
Full textAbstract:
Розглянуто проблематику культурної еволюції. Стверджується, що головна відмінність між еволюцією природи та еволюцією культури полягає лише в темпах їхньої динаміки. Зазначається, на основі концепції Р. Докінза, що основою еволюційного процесу культури виступає «мем» - молекула-реплікант - одиниця передачі культурної спадщини. Зафіксовано, що «мемам» властива висока стійкість, підвищена тривалість існування, точність копіювання. Аргументовано, що процес розвитку моди, посилює еволюційні процеси в культурі, а недовговічність існування моди сприяє її динаміці, що призводить до змін культурного простору індивіда та, в свою чергу, посилює культурну еволюцію.
31
Арцишевська, А. "Фахова юридична мова: сучасні тенденції розвитку та особливості перекладу." Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського. Філологія (мовознавство), вип. 17 (2013): 248–52.
Find full text
32
Арцишевська, А. "Фахова юридична мова: сучасні тенденції розвитку та особливості перекладу." Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського. Філологія (мовознавство), вип. 17 (2013): 248–52.
Find full text
33
Чупріна, Н. "Роль кітчу у формуванні сучасної вуличної моди." Вісник Львівської національної академії мистецтв, Вип. 30 (2016): 226–36.
Find full text
34
Бабенко, О. В. "МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ АВТОНОМІЇ ВЧИТЕЛЯ: МУЛЬТИМЕДІА ТА ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, no. 2 (November 15, 2021): 263–69. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-41.
Full textAbstract:
Дослідження спрямоване на аналіз суперечливої природи поняття «автономія вчителя», розгляд сучасних підходів до інтерпретації його сутності, типів, а також реалізації деяких цифрових дидактичних прийомів у процесі викладання англійської мови як іноземної. З точки зору психології автономія пов’язана з самовизначенням, заснованим на внутрішній мотивації. Під автономією вчителя розуміється ступінь самостійності особистості приймати рішення з будь-яких питань своєї професійної діяльності. Цей термін має різні прояви в різних культурах і детально описується за допомогою синергетичного та компетентнісного підходів. Мета статті – систематизувати сучасні дослідження в галузі автономії вчителя, а також продемонструвати на практиці те, як можна поєднувати сучасні вимоги до вчителя з опорою на нові освітні ресурси. Розрізняють три складові частини автономії вчителя: його здатність реалізовувати автономну діяльність, мотивацію до творчості та професійну незалежність. Інформаційна компетентність – невід’ємна частина професійної компетентності вчителя іноземної мови. Сучасні мультимедіа як форма комунікації об’єднують такі форми контенту: текст, аудіо, зображення, анімацію, відеоматеріали. Інтернет-сервіс LearningApps.org є додатком Web 2.0. З його допомогою можна успішно розробляти, зберігати інтерактивні завдання з різних предметних дисциплін. Учні можуть перевірити та закріпити свої знання в ігровій формі, що сприяє формуванню їхнього пізнавального інтересу, розвитку критичного та творчого мислення, учнівської автономії. Ця платформа також успішно використовується під час навчання іноземних мов, оскільки вона дозволяє використовувати або створювати різні вправи для відпрацювання всього спектра мовних навичок (читання, аудіювання, говоріння та письмо). Для ілюстрації переваг цього інтернет-сервісу ми розробили низку різнопланових вправ за темою «Індустрія моди» для студентів спеціалізованих вищих навчальних закладів та охоче ділимося своїм педагогічним досвідом у статті.
35
Kuts, Yuri, and Sergeyeva Olena. "Сучасна державна мовна політика України: європейський вимір." Theory and Practice of Public Administration 3, no. 66 (September 24, 2019): 16–23. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.03.02.
Full textAbstract:
Проаналізовано ситуацію щодо проблем реалізації конституційних вимог розвитку й застосування мов в Україні.
Виявлено, що процеси русифікації ще не припинені та набувають витончених форм; мовна реабілітація громадян України подекуди свідомо гальмується; зрусифіковано вищу освіту і механізми впровадження державної мови в навчально-виховний процес проходять досить-таки повільно; дуже неохоче і кволо переходить до українського ділового мовлення численний корпус державних службовців, особливо на місцевому рівні.
Доведено, що у сфері внутрішньої політики має бути всіляка підтримка державної мови, яка є одним із символів державності. Основна її функція – забезпечення єдиного політичного, економічного та освітнього простору на території всієї країни. Мовна політика держави має здійснюватися на базі чітко розробленого мовного законодавства. Державна мовна політика України має достатній набір формалізованих і відокремлений цілей, а також інших властивостей та якостей, щоб виділити її в окремий тип державної політики.
Кожна з мов, які існують в Україні, є об’єктом правового регулювання в державній мовній політиці України, оскільки вони є об’єктом ділової, культурної, наукової та інших видів діяльності. Державна мова України також є інструментом державного управління, що слугує для виявлення волі народу і волі держави.
36
Устінова, Вікторія, Світлана Шокалюк, Ірина Мінтій, and Андрій Пікільняк. "Сучасні методи організації комп’ютерної підтримки самостійної роботи майбутніх учителів німецької мови." Педагогіка вищої та середньої школи 52 (December 19, 2019): 135–52. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v52i0.3781.
Full textAbstract:
Мета дослідження - з'ясувати теоретико-методологічні аспекти організації комп'ютерної підтримки самостійної роботи іноземною (німецькою) мовою для майбутніх викладачів різних предметів.
Предметом дослідження є методичний прийом організації ефективної комп’ютерної підтримки майбутніх учителів для самостійної роботи іноземною (німецькою) мовою. Цілі дослідження: викласти цілі вивчення іноземних мов у його широкому та вузькому розумінні, вимоги до результатів підготовки майбутніх учителів з різних предметів; дослідити способи організації комп’ютерної підтримки самостійної роботи майбутніх вчителів; надати методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи майбутніх учителів за змістом окремого навчального модуля курсу Moodle «Іноземна (німецька) мова».
У статті узагальнено досвід організації комп’ютерної підтримки самостійної роботи майбутніх вчителів та змістові й методологічні особливості її впровадження у процес експериментального внесення курсу Moodle «Іноземна (німецька) мова» у навчальний процес, що здійснюється на базі Криворізького державного педагогічного університету.
37
Каминін, І. М., and Л. В. Чурсіна. "КОЛОКАЦІЇ З КОМПОНЕНТОМ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ (НА МАТЕРІАЛІ ФРАНКОМОВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ У СФЕРІ МОДИ)." Лінгвістичні дослідження 2, no. 54 (2021): 32–44. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.54.2.04.
Full textAbstract:
Cтаттю присвячено дослідженню колокацій з компонентом іншомовного походження в сучасній українській мові, що входять до лексико-семантичної групи “мода”. Виокремлений корпус колокацій проаналізовано в аспекті їхньої структурної типології, характеру синтагматичної сполучуваності з питомими лексичними одиницями, тлумачення семантичних трансформацій у контексті. Здатність запозичених одиниць утворювати колокації на ґрунті мови-реципієнта є ознакою глибокого ступеня їхньої асиміляції на семантичному, словотвірному й синтаксичному рівнях.
38
Удовіченко, Г. М., and М. О. Куц. "МОВА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ ЯК ПРЕДМЕТ МОВНОСТИЛІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 1 (September 17, 2021): 170–75. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-24.
Full textAbstract:
У статті розглянуто підходи дослідників-лінгвістів щодо визначення закономірностей перекладу творів різних жанрів та їхньої відмінності. Сформульовано визначення мовностилістичного аналізу. Виконано критичний аналіз підходів до мовностилістичного аналізу художнього тексту. Зазначено, що вітчизняні та закордонні критики відзначають появу великої кількості якісних творів, розрахованих на масового читача. Останнім часом такі твори все частіше стають предметом мовностилістичного аналізу. Одним із важливих чинників у процесі перекладу є жанрова належність оригіналу, яка спрямовує перекладача на вибір відповідного мовно-стилістичного інструментарію. Переклад художніх творів вимагає ще більших зусиль перекладача для збереження задуму автора, передачі духу епохи, її культурних надбань тощо. Складність художнього перекладу зумовлює цілу низку нових завдань не лише для перекладача, а й для перекладознавчої науки загалом, передусім – стилістики. Доведено, що в сучасних творах художньої літератури предмет мовностилістичного аналізу можна визначити як сукупність використаних у художньому творі мовних засобів, за допомогою яких письменник забезпечує втілення ідейно-художнього задуму; вивчення виразних засобів мови та стилістичних прийомів повинно враховувати взаємозв’язок застосування зазначених засобів і прийомів зі змістом художнього твору; мовні засоби та прийоми, які несуть стилістичну функцію, служать не тільки відповідній передачі художнього задуму, а й завданням автора. Для виконання поставлених завдань використовувалася комплексна методика аналізу, що включає прийоми порівняльного лінгвістичного аналізу, статистичного підрахунку мовних одиниць, класифікаційного аналізу, контекстуальної інтерпретації, виявлення смислових і конотативних відповідностей. Теоретична значущість дослідження полягає в подальшому розвитку порівняльного мовностилістичного аналізу оригінального художнього твору, призначеного для масового читача, і його перекладу, у встановленні основних стилістичних закономірностей, характерних для творів масової літератури. Практична значущість полягає в тому, що матеріал дослідження може використовуватися в курсах із порівняльної стилістики англійської та української мов, а також під час вивчення сучасної зарубіжної літератури у вишах.
39
Оlefir, H. "ANGLICISMS IN THE MODERN FRENCH LANGUAGE: A FASHION TREND OR THE DEMAND OF THE TIME?" PROBLEMS OF SEMANTICS, PRAGMATICS AND COGNITIVE LINGUISTICS, no. 33 (2018): 218–30. http://dx.doi.org/10.17721/2663-6530.2018.33.16.
Full textAbstract:
It is an undeniable fact that the English language has become the most widely used, either as native, second national or especially a foreign one. Strong position of English in the globalization processes has led to massive imposition of Anglicisms over other languages, including the French language. French linguists are concerned about the English language domination; the actions are taken to protect the French identity. In particular, the Académie française analyses all the borrowings and provides recommendations regarding their use or substitution. The research topicality is proved by the need to study spread of Anglicisms in French, and to prevent the lexemes interference. The importance of research is evident as the Anglicisms are widely used in all fields of communication. The French language vocabulary reacts to the processes inside the society. French politicians and journalists are responsible for major promotion of Anglicisms – though they are expected to serve examples of literary French. The point is that Anglicisms are perceived as prestigious and fashionable, provoking interest to the notion. However, the Anglicisms are often used in order to sound snobbish which is unacceptable. Morevover, original French words are available. In some cases, the Académie française offers French replacements for the terms accepted worldwide. According to the UN estimation, 2/3 of the world population speaks English. International contacts pushed the process of the languages unification through the language economy. Of course, not all borrowings actually enrich the vocabulary, yet they provide the speakers with additional tools.
40
Kremen, Vasyl, and Volodymyr Ilyin. "Психолінгвістичні особливості дискурсу візуальної епістемології: від logos’у до visio." PSYCHOLINGUISTICS 28, no. 1 (November 8, 2020): 168–86. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2020-28-1-168-186.
Full textAbstract:
Вступ. Стаття присвячена психолінгвістичному аналізу візуальних досліджень у дискурсах сучасної епістемології, які відкривають нові формати взаємодії «слова» і «бачення», визначають співвідношення між мовою та свідомістю, вербальним і візуальним у пізнанні та мисленні.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні використання методів психолінгвістики в концептуалізації візуальних студій як нового формату сучасних епістемологічних дискурсів, що засновані на герменевтиці, когнітивістиці, психології сприйняття та її модифікаціях.
Методи дослідження. Міждисциплінарний підхід, методи сучасної епістемології та візуалістики, герменевтичні, феноменологічні, когнітивні практики, дані експериментальних досліджень.
Результати. Теоретичний аналіз підтвердив важливість герменевтичної інтерпретації текстів, де людина через психологічне споглядання та дологічний, дорефлексивний, допонятійний досвід відкриває нові горизонти знання про світ і себе. Мова як «дім буття» є психолінгвістичною сферою, що зумовлює перехід від загальних структур свідомості до її психосемантичного зв’язку з сутнісним змістом знання. Сфера бачення (vision) як дискурс сучасної епістемології, в умовах соціальної, лінгвістичної, медіа-візуальної активності розширює психологічне, когнітивне, інтелектуальне, вербальне сприйняття світу та його розуміння. Візуальне сприйняття в ролі перцептивної діяльності в епістемології нероздільно пов’язане з культурою мовлення, практикою логічної аргументації, що дає змогу здійснювати психолінгвістичну оцінку наукового, філософського, культурного знання. Отримані в результаті сприйняття образи утворюють нову реальність, яка презентує себе в інтенціях візуальної культури.
Висновки. Візуальні студії у формах візуальної культури, візуального сприйняття, візуального мислення постають новими аспектами сучасної епістемології, відкривають перспективи вербальної комунікації в процесах когнітивно-інтелектуальної діяльності, активізуючи психолінгвістичну сферу наукового аналізу.
41
Kolesnikova, Iryna. "Language of Modern Advertising." Terminological Bulletin, no. 5 (2019): 170–74. http://dx.doi.org/10.37919/2221-8807-2019-5-22.
Full textAbstract:
Professional language is a universal tool of specialists’ communication. Every professional language has its specificity at different levels. They are terminology, genre features of texts, ethics of professional communication etc. However, none of these languages can be an antagonist of literary language. Violation of the standards of literary language, intellectual imbalance between the advertiser’s IQ and the consumer, the existence of negative connotations and emotions, failure to reach advertiser’s intentions; unsuccessful linguistic design of advertising product, violation of ethics of communication with the client; failed branding; inappropriate neologisms; wrong semantics towards words of foreign origin, famous to place names, onyms, dubious creativity are typical features of language. The specialist in language of advertising (“lingvoreklamist”) is an expert in the language of copywriting. His professional occupation allows not only to make professional re-branding and to find both linguistic and intellectual mistakes in an advertising text, but also to find a name for the company or institution according to their specialty. It means that he work as trouble-shooter in order to make advertising product of high quality.
42
Монахова, Т. В. "Інформаційно-змістова специфіка викладання дисципліни "Сучасна українська мова ЗМІ" на факультетах журналістики." Інформаційні технології в освіті, Вип. 4 (33) (2017): 107–17.
Find full text
43
ВІТЮК, Валентина. "ПРАВОПИСНЕ ПОРТФОЛІО ЯК ІНДИКАТОР ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТРАЄКТОРІЇ ФОРМУВАННЯ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОПИСНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 3 (October 27, 2021): 49–56. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.8.
Full textAbstract:
У статті зазначено, що в контексті актуальних вимог до професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів Нової української школи проблема формування та вдосконалення правописної компетентності студентів в умовах сьогодення набуває виняткової актуальності. У статті висвітлено питання забезпечення якості мовної освіти за допомогою технології портфоліо як однієї з ефективних форм накопичення та оцінювання індивідуальних досягнень студентів. Описано європейське мовне портфоліо: історію виникнення, структуру та зміст. Визначено правописне портфоліо як важливий компонент мовного портфоліо, як сучасну освітню технологію, в основу якої покладено особистісно орієнтований підхід до навчання, метод автентичного оцінювання результатів навчальної діяльності студентів у процесі вивчення правопису української мови, індивідуальну траєкторію вдосконалення правописної компетентності майбутніх фахівців Нової української школи. Проаналізовано значення правописного портфоліо для суб’єктів освітнього процесу: викладача й студента. Виділено структуру правописного портфоліо майбутнього учителя початкової школи. Запропоновано схему-зразок правописного портфоліо у системі лінгвістичної підготовки майбутніх учителів Нової української школи. У процесі роботи над науковою розвідкою використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: аналіз і синтез під час опрацювання лінгвістичної, педагогічної та методичної літератури з досліджуваної проблеми; теоретичне осмислення й узагальнення досвіду викладачів і власного досвіду роботи для визначення стану робо- ти з формування правописної компетентності майбутніх учителів початкової школи; емпіричні: спостереження й аналіз занять з дисципліни «Сучасна українська мова з практикумом», «Практикум з українського правопису», бесіди з викладачами й студентами.
44
Ostapchuk, S. "ГЕНДЕРОВАНА МОВА В ГАЗЕТНОМУ Й ТЕЛЕВІЗІЙНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ: СУЧАСНЕ БАЧЕННЯ." State and Regions. Series: Social Communications, no. 2(42) (March 18, 2020): 139. http://dx.doi.org/10.32840/cpu2219-8741/2020.2(42).21.
Full textAbstract:
<p><em>The article describes the generic differentiation of nouns for the designation of persons in the modern newspaper and TV space; covered the use of gender endings in the language practice of mass communication; it is determined that forms of both genera – male and female can be formed from most profession’s names. Attention is paid to the expediency of using feminine and masculine or common gender instead of the common masculine. Gender issues in language communication are discussed. Gender and professional communication has outlined.</em></p><p><em>In the scientific context, different approaches to gender theories have been covered: sociological and linguistic. The general tendency of the gender approach to socio-cultural reality is revealed: naming the feminitives and masculinitives, social roles and processes, giving them the features, expressiveness.</em></p><p><em>There are two sets of feminitives: the first is nouns that call women by different characteristics: family ties, nationality, profession, position, and so on. The second group of feminitives are nouns that call females animals.</em></p><p><em>It has been established that the media play an important role in shaping public opinion, evaluating events, influencing the image of modern men and women and shaping our gender stereotypes.</em></p><p><em>It is revealed that the most productive is the suffix – k-, by which the most feminine innovations are now formed, the suffix – its- – the second word-forming productivity, the suffix – in- generates feminitives from the masculine bases to – ets, – log or consonant.</em></p><p><em>It is revealed that the new spelling has approved the use and the most productive models of feminitives’ creation.</em></p><p><em>It has been found that the most promising and well-grounded area of analysis of the peculiarities of male and female language is the study of the tactics of speech behavior of men and women in different communicative situations, taking into account the cultural tradition of a particular society.</em></p><p><strong><em>Key words:</em></strong><strong><em> </em></strong><em>gender, gender language, language culture, gender endings, feminitives, gender differentiation of nouns, gender approach, media, TV space.<strong></strong></em></p>
45
Остапчук, С. С. "Гендерована мова в газетному й телевізійному просторі України: сучасне бачення." Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації, no. 2 (42) (2020): 139–43.
Find full text
46
Качайло, Ксенія Анатоліївна, and Тетяна Михайлівна Мішеніна. "Дидактичний супровід у процесі вивчення словотвірного потенціалу невідмінюваних іменників у змісті курсу «Сучасна українська літературна мова»." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, no. 1 (October 16, 2013): 694–703. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i1.600.
Full textAbstract:
У статті здійснено спробу розроблення дидактичного супроводу у вивченні словотвірного потенціалу невідмінюваних імен у змісті навчальної дисципліни «Сучасна українська літературна мова». Система пропонованих завдань спрямована на вивчення словотвірного потенціалу невідмінюваних іменників за напрямками: 1) особливості входження невідмінюваних імен до словотвірної системи української мови; 2) розгляд невідмінюваних імен як словотвірної бази для суфіксальних одиниць; 3) невідмінювані іменники як компоненти складних слів.
47
Піголь, М. І. "Функціонування англіцизмів у дискурсі індустрії моди сучасної Іспанії." Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, no. 29 (2016): 170–79.
Find full text
48
Огнєва, О. Д. "Стан сучасної художньої прози тибетців: автор, мова, адресат." Китаєзнавчі дослідження, no. 1/2 (2016): 97–109.
Find full text
49
Овсієнко, Алла. "МЕТАФОРА В МАСМЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ." Society. Document. Communication, no. 6 (June 27, 2019): 58–73. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2018-6-58-73.
Full textAbstract:
У статті розглянуто метафору, яка виступає одним із найважливіших компонентів друкованих та електронних комунікацій.
У дослідженні констатовано, що в інформаційному просторі велику роль відіграють засоби масової інформації, які історично впливають на формування світогляду сучасної людини. Мова засобів масової інформації як різновид національної мови еволюціонує одночасно з етнічною свідомістю та перебуває під впливом суспільних процесів. Вона відображає не лише суспільне життя, а обличчя країни в цілому. Тому мова сучасних засобів масової інформації багата на метафори, які сформовані на архетипах та мають різноманітне стилістичне значення.
Зосереджено увагу в мові засобів масової інформації на концептуальній метафорі, яку використовують для досягнення різних ефектів. Її вживання може бути зумовлене бажанням зробити друковане слово емоційнішим, впливовішим.
Зроблено висновки, що метафора як прояв креативності мислення присутня практично в усіх типах дискурсів незалежно від їхньої типологізації (політичному, медичному, інституційному, педагогічному, постмодерністському, феміністському та ін.). Однак в кожному з дискурсів сукупність функцій метафори є особливою в залежності від різноманітних ознак актуального дискурсу.
У процесі комунікації, зокрема в газетно-публіцистичному стилі, метафора допомагає окреслити основні ідеї комунікативного повідомлення, розставити аксіологічні акценти, також апелює до фонових знань реципієнта й активізує до асоціації.
Для дослідження метафори в публіцистиці використано як основні метод спостереження та описовий метод. На різних етапах дослідження послуговувалися методом функціонального аналізу для визначення стилістичного навантаження метафори в публіцистиці.
50
РУСНАК, І. С., and М. С. ВАСИЛИК. "ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД В ІНШОМОВНІЙ ОСВІТІ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, no. 4 (April 18, 2022): 164–70. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.24.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано доцільність використання технологічного підходу в навчанні англійської мови магістрів філологічних спеціальностей у закладах вищої освіти України. Констатовано, що їх підготовка здійснюється за двома рівнями вищої освіти – бакалаврським (першим) і магістерським (другим) – в умовах модернізації освітньої галузі, перебудови її структури та змісту, вдосконалення діючих програм, підготовки нових навчальних курсів, використання сучасних механізмів визначення якості освіти в контексті інтеграції в Європейський освітній простір. Формування спеціальних фахових компетенцій забезпечує вивчення нормативних навчальних дисциплін («Практичний курс іноземної (англійської) мови», «Ділова англійська мова», «Методика викладання іноземної мови у середній та вищій школі», «Друга іноземна мова» тощо) і дисциплін вільного вибору здобувачів освіти («Теорія та історія мовознавства», «Основи германістики» тощо). Встановлено, що до найбільш ефективних технологічних підходів у навчанні англійської мови належать застосування інформаційних та телекомунікаційних технологій, робота з навчальними комп’ютерними програмами, дистанційні курси іноземних мов, створення презентацій у програмному середовищі Open Office Impress, Microsoft Power Point, використання ресурсів всесвітньої мережі Internet. Висвітлено алгоритм використання комунікативно орієнтованого комплексу мультимедійних технологій в навчанні навичок говоріння. З’ясовано, що до основних видів роботи, які сприяють навчанню англійської мови та розвитку мовлення, належать: дискусія, рольова гра, відтворення недостатньої інформації, завершення розповіді, доповідь, розповідь за малюнком (малюнками). З’ясовано, що сучасний викладач в освітньому процесі виступає організатором самостійної, активної пізнавальної діяльності студентів, їхнім консультантом і помічником у засвоєнні іноземної мови.