Academic literature on the topic 'Тау метод Ланцоша'

Станом на теперішній час, аналіз технічного стану електричних схем передбачає використання широких можливостей обчислювальної техніки. Важливою умовою при цьому є здатність діагностувальної системи здійснювати процес діагностування в режимі реального часу. До окремого класу об'єктів діагностування можна віднести пасивні ланцюги, що складаються тільки з елементів з резистивною провідністю та не містять власних джерел енергії. Для подібних ланцюгів створені методи діагностування, які полягають у визначенні параметрів всіх елементів ланцюга і потребують доступу до всіх вузлів схеми, що перевіряється. При цьому процедура діагностування стає досить трудомісткою, оскільки визначаються параметри усіх без винятку елементів ланцюга. Значно зменшити кількість обчислювальних операцій при проведенні діагностування, дозволяє алгоритм заснований на застосуванні методу навчальних та перевірочних характеристик. Вказаний метод, будучи заснованим на методі підсхем, був спочатку створений для діагностування неперервних систем автоматичного регулювання, а потім був поширений і на самі електричні кола. В якості підсхем, в схемах електричних кіл виділяються підсхеми, для яких перевіряються гіпотези. Сутність застосування методу полягає в тому, що на підставі значень навчальних характеристик, відповідно до гіпотези за формулою Фостера, визначаються значення параметрів несправних елементів. Потім, маючи значення параметрів всіх елементів ланцюга, визначається оцінка значень навчальних характеристик, при збігу яких із виміряними значеннями — гіпотеза приймається, інакше — гіпотеза відкидається. В представленій статті, на конкретному прикладі показано, що застосування методу навчальних та перевірочних характеристик дозволяє суттєво знизити трудомісткість процедури діагносту­вання як на етапі проведення вимірювань, так і на етапі обчислень. Результати обчислювальних експериментів підтверджують ефективність застосування методу навчальних та перевірочних характеристик, що в підсумку дає можливість більш ефективного використання засобів обчислювальної техніки.

У сучасному світі цифрових технологій обробка зображень відіграє ключову роль у численних галузях. Від медичної візуалізації, яка вимагає високої чіткості для точних діагнозів, до супутникової розвідки, що спирається на деталізовані зображення для моніторингу земних та атмосферних явищ. Також це стосується мультимедійних продуктів, де якість зображення безпосередньо впливає на сприйняття контенту користувачами. Одне з основних завдань у цій сфері – збільшення розміру зображень із збереженням їхньої якості. Традиційні методи, такі як бікубічна інтерполяція та метод Ланцоша, вже давно використовуються у цій області через їх простоту та ефективність. Хоча вони ефективні для помірного збільшення зображень, при значному збільшенні вони часто призводять до втрати якості, зокрема до розмиття та поганого збереження деталей. Особливо це стає критичним у ситуаціях, де необхідна висока деталізація, наприклад, у медичних знімках для точної діагностики або в супутникових зображеннях для точного моніторингу змін на Землі. Тому з'являється потреба у більш вдосконалених методах збільшення розміру зображень, які здатні зберегти високу якість деталей навіть при значному збільшенні. У відповідь на ці виклики, сучасні технології, зокрема глибинне навчання та нейронні мережі, пропонують новітні підходи до обробки зображень. Ці методи здатні значно підвищити якість зображень, зокрема за рахунок вдосконаленого відтворення деталей та зменшення розмиття. Однак, вони вимагають значних обчислювальних ресурсів та великих наборів даних для ефективного навчання, що може бути обмежувальним фактором для їх застосування у практичних сценаріях. Крім того, складність налаштування та тонкої настройки нейронних мереж також може бути бар'єром для широкого використання цих методів. Враховуючи ці обмеження, комбінований підхід, який включає елементи класичних технік, видається оптимальним рішенням. Такий метод може поєднувати простоту та надійність класичних методів з високою якістю та деталізацією. Це дозволяє досягти високої якості зображень з помірними обчислювальними витратами. Ця стаття детально аналізує та порівнює класичні методи з комбінованим підходом, використовуючи різноманітні метрики якості, такі як PSNR, для об'єктивної оцінки результатів. Окрім якості зображень, також розглядаються час обробки та ефективність використання ресурсів, що є важливими аспектами у виборі методу обробки зображень. Комбінований підхід, що інтегрує класичні та новітні методи, може стати ефективним інструментом у сучасних застосуваннях обробки зображень, забезпечуючи високу якість та ефективність.

Явище старіння програмного забезпечення (ПЗ) полягає в нагромадженні помилок старіння у системі, що працює тривалий час без перезавантаження. Акумуляція помилок спричиняє зменшення швидкодії системи та збільшення відмов старіння, що має негативний вплив на такі характеристики якості ПЗ, як надійність та продуктивність. Мобільні пристрої та системи, зокрема на базі платформи Android, є особливо вразливі до процесу старіння, оскільки в них обмежені апаратні ресурси, їх функціонування залежить від заряду батареї, а активність використання користувачами може відрізнятись у різних випадках. Основним проактивним підходом для протидії негативним ефектам явища старіння є процедура омолодження програмного забезпечення, яка полягає в регулярному очищенні стану системи від нагромаджених помилок старіння. У роботі запропоновано метод омолодження програмного забезпечення для операційної системи (ОС) Android. Цей метод передбачає прогнозування часу виконання омолодження, використовуючи комплексну модель старіння та омолодження на підставі ланцюга Маркова з неперервним часом розподілу. Запропонований метод враховує різні рівні старіння, активність використання мобільного пристрою користувачем та рівень заряду батареї для прогнозування часу омолодження та вибору стратегії омолодження. Градація рівнів старіння в методі дає змогу виконувати планування омолодження тільки на тому етапі, коли в системі спостерігається процес старіння, який може призвести до відмови старіння. Окрім цього, залежно від рівня старіння в момент виконання омолодження, метод передбачає вибір між "теплим" і "холодним" омолодженням, що може забезпечити як ефективність омолодження, так і працездатність системи у разі "теплого" омолодження. Врахування рівня заряду в методі дає змогу планувати омолодження завчасно до повного розряду батареї. Для покращення досвіду користувача запропонований метод враховує активність використання мобільного пристрою користувачем так, щоб виконання омолодження не перешкоджало виконанню процесів і додатків користувача. Метод омолодження може бути реалізований у вигляді програмного комплексу, що складається із двох модулів. Модуль вимірювання метрик старіння дає змогу у фоновому процесі виконувати збір даних та їх статистичне опрацювання. Модуль омолодження безпосередньо виконує кроки методу та саму процедуру омолодження у запланований час, враховуючи отримані дані із модуля вимірювання. Описаний метод омолодження потребує експериментальних досліджень та перевірок ефективності омолодження на реальних даних і в реальних умовах.

У статті проведено дослідження методу коригування періоду калібрування вимірювального обладнання на основі методу реакції. Структуровано поняття калібрування та підходів до здійснення повірок. Визначено основні складові впливу кількості повірок на загальний цикл виробництва. Детально описано етапи та принципи проведення коригування періоду калібрування вимірювального обладнання від визначення необхідної кількості одиниць засобів вимірювального обладнання для випробування до механізмів застосування математичної статистики до отриманих значень, з метою знаходження вибіркового середнього та вибіркового стандартного відхилення, враховуючи результати нестабільності, які перевищують інтервали, та ґрунтуючись на вибірковій характеристиці розподілу нестабільності метрологічних ознак одиниць вимірювального обладнання. У якості вимірювального приладу для проведення дослідження обрано вимірювач комплексних коефіцієнтів передачі (векторний аналізатор ланцюгів) Р2-116. Зазначено, що метод коригування періоду калібрування базується на методі реакцій в основі якого лежить дослідження параметрів приладу відповідно до умов, що змінюються. Підкреслено, що зміна умов експлуатації полягає у перетворенні імпедансу порту, включенні ланцюга та виключенні останнього. Сформовано схеми реалізації кожного підходу. Математично обґрунтовано принципи роботи з вибіркою отриманих значень та їх обробка відповідно до методу коригування періоду калібрування вимірювального приладу. Проведено групування отриманих значень за порядковими номерами перевірок, починаючи з виготовлення або ремонту вимірювального обладнання з метою коригування періоду калібрування. У табличній формі представлено результати випробувань тридцяти вимірювачів комплексних коефіцієнтів передачі (векторний аналізатор ланцюгів) з якими, із застосування статистичної обробки результатів інтервалу охоплення для кожної групи здійснено прорахунок основних математичних показників. Представлено, на основі розрахунку систему рівнянь, вирішення якої дозволило отримати значення коефіцієнтів необхідних для встановлення періоду калібрування. Порівнюючи отримані результати із заявленими у технічній документації виробником, підкреслено, що необхідність коригування періоду калібрування вимірювального обладнання є беззаперечним фактом, так як підвищення періоду є економічно вигідним для підприємства яке використовує дане обладнання у власному виробництві.

Діяльність транснаціональних корпорацій (ТНК) у сфері високих технологій значно впливає на глобальний високотехнологічний ринок. Цифровізація грає ключову роль у забезпеченні конкурентоспроможності ТНК та сприяє їхньому розвитку. Саме тому тематика дослідження є своєчасною та актуальною. Метою представленої роботи є визначення особливостей та закономірностей діяльності транснаціональних корпорацій під впливом процесів цифровізації. Основними методами, що були використані в роботі є такі методи: метод аналізу та синтезу для визначення основних закономірностей розвитку транснаціональних корпорацій в сучасних умовах цифровізації, методи дедукції та індукції для визначення основних напрямів розвитку глобального високотехнологічного ринку та діяльності транснаціональних корпорацій на ньому, метод порівняння для визначення основних особливостей інструментарію цифровізації, графічний метод для наочного відображення представлених результатів дослідження. Основними результатами представленої роботи можливо визначити наступні складові, що визначені ті, що мають вплив на розвиток ТНК в умовах цифровізації: використання цифрових технологій для розвитку електронної комерції та оптимізації ланцюга постачання; впровадження систем, які автоматизують та оптимізують управління бізнес-процесами; фінансування великих програм досліджень для створення нових продуктів та технологій; створення та утримання лабораторій для тестування нових ідей та розробок; використання хмарних платформ для забезпечення доступу до даних та ресурсів у режимі реального часу; застосування сучасних засобів цифрової безпеки для захисту конфіденційної інформації; створення та впровадження продуктів, які здатні взаємодіяти між собою та з користувачами через Інтернет; аналіз великих обсягів даних, що надходять від підключених пристроїв, для отримання цінної інформації; використання штучного інтелекту для автоматизації вирішення завдань та підвищення ефективності; застосування аналітики даних для отримання інсайтів та прийняття стратегічних рішень; застосування технології блокчейн для забезпечення безпеки та прозорості у фінансових операціях; використання автоматизованих смарт-контрактів для управління транзакціями та взаємодії з контрагентами. Саме тому необхідним є впровадження цифрових технологій у виробництво для автоматизації та оптимізації процесів.

Мета. Метою дослідження є обґрунтування впливу інституційних трансформацій на формування відтворювальної логістики хлібного ринку України в розрізі сфер регламентованого, частково й нерегламентованого товароруху, їх взаємодій і зв’язків, а також розробка механізму інституційного забезпечення відтворювальної логістики ринку з урахуванням європейського досвіду.
 Методологія / методика / підхід. Під час дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, а саме: монографічний (при дослідженні теоретичних і методологічних засад формування відтворювальної логістики ринку хліба та хлібобулочних виробів); аналіз рядів динаміки (розрахунок показників виробництва хліба й борошна у розрізі різних сфер товароруху); метод порівняння (оцінка економічних показників різних сфер і ланок ринкового ланцюга); структурний аналіз (оцінка структури доданої вартості продукції); індексний метод (оцінка цінових індексів хлібної продукції та індексів заробітної плати); експертний метод (для визначення обсягів виробництва продукції у сферах частково й нерегламентованого товароруху); абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формулювання висновків). Вихідною базою дослідження стали дані Державної служби статистики України, аналітичних видань, експертні оцінки фахівців ринку.
 Результати. Запропоновано методичний підхід до діагностики обігу продукції у сферах регламентованого, частково й нерегламентованого товароруху переробних ланок ринкового ланцюга на основі синтезу статистичних й експертних методів, а також методики визначення основних індикаторів продовольчої безпеки. Використовуючи цей підхід, установлено тенденцію істотного скорочення обсягів виробництва хліба у сфері регламентованого товароруху, динамічне зростання споживання хліба у сферах частково й нерегламентованого товароруху, міжланкову взаємодію трьох сфер суміжних ланок (виробництва борошна та хліба) ринкового ланцюга. Доведено, що інституційні трансформації були несистемними та одиничними, не забезпечили відтворювально-логістичний розвиток переробних ланок ринкового ланцюга та підтримку споживчої ланки. Розроблено структурну модель інституційного забезпечення відтворювальної логістики хлібного ринку, орієнтовану на інтеграцію «тіньових» сегментів до сфери регламентованого товароруху та більш паритетний перерозподіл доданої вартості між ланками ринкового ланцюга.
 Оригінальність / наукова новизна. Уперше обґрунтовано теоретико-методичний підхід до оцінки трансформаційного впливу формальних інститутів на логістичні процеси товарних ринків шляхом декомпозиції ланкових потокових процесів за сферами регламентованого, часткового регламентованого та нерегламентованого товароруху та комплексної оцінки напрямів взаємодії й обсягів товароруху цих сфер за складовими ланками ринкових ланцюгів, що дозволяє визначити вплив сучасних тенденцій «тінізації» на функціонування логістичних ланцюгів товарних ринків, проблемні місця та «пастки» в їх інституційному забезпеченні.
 Практична цінність / значущість. Результати дослідження мають важливу практичну цінність для органів державної влади при регулюванні соціально значущого ринку хліба. Здійснено розрахунки обсягів виробництва хліба й борошна у сферах частково й нерегламентованого товароруху, які дають змогу виявити латентні тенденції розвитку суміжних ринків, інституційні чинники впливу на зростання їх «тіньових» сегментів, обсяги податкових і відтворювальних втрат. Запропонована модель інституційного забезпечення відтворювальної логістики може бути використана державними органами влади в ході реформування інституційного механізму регулювання хлібного ринку України.

Розширення міжнародної діяльності компаній потребує додаткової уваги до використання сучасних та ефективних методів міжнародного управління. Міжнародне бізнес-середовище постійно змінюється, стає більш конкурентним, що обумовлює необхідність генерувати та впроваджувати нові, нестандартні ідеї, реалізація яких відбувається через міжнародні проєкти. Управління міжнародними проєктами фокусується на конкретному завданні, має більшу гнучкість та швидкість реагування, враховує управління ризиками, забезпечує кращий контроль над бюджетом, ефективність та результативність. Для ефективного управління міжнародними проєктами доцільно використовувати спеціальні методи, які враховують як специфіку міжнародної діяльності, так і стадію життєвого циклу проєкту. З огляду на це, стаття присвячена дослідженню різноманітних методів, які використовують керівники та команди проєктів для успішного керування міжнародними ініціативами в корпоративному середовищі та зміцненні конкурентних позицій компанії на міжнародному ринку.У статті висвітлено особливості управління міжнародними проєктам та розглянуто актуальні методи управління міжнародними проєктами, а саме: SWOT-аналіз, аналіз припущень, метод Дельфі, мозковий штурм, оцінка «знизу вгору», планування методом набігання хвиль, PERT аналіз, аналіз дерева рішень, аналіз мережі, декомпозиція, метод «операції в вузлах», вирівнювання ресурсів, аналіз очікуваного грошового значення, аналіз чутливості, методи критичного шляху та критичного ланцюга, метод Монте-Карло, швидкий прохід, аналіз відхилень, аналіз характеру та наслідків відмов, метод освоєного обсягу, метод «вивченого уроку».Правильний підбір та використання методів управління міжнародними проєктами, розуміння переваг та недоліків кожного з них дозволить компанії успішно реалізувати міжнародний проєкт та отримати максимальний результат від його реалізації.

Вступ. Фармацевтична промисловість стабільно розвивалася до війни та мала сталу тенденцію збільшення щорічного товарообо­роту. Пандемія та карантинні обмеження позна­чилися на стані логістики й, відповідно, на динаміці галузі. Проблема. Повномасштабне вторгнення та воєнний стан в Україні спричинили карди­нальні зміни в галузі, що пов’язано зі зміна­ми ланцюгів постачання внаслідок бойових дій, окупації, масових обстрілів, знищення транспортної та складської інфраструктури. Метою наукової статті є визначення основ­них проблем фармацевтичної галузі в умовах воєнного стану та перспектив застосування інструментів логістики для відновлення і роз­витку цієї галузі у повоєнний період. Методи. Використано методи елементарно-теоретичного аналізу та синтезу, економіко-статистичні методи і метод експертної оцінки. Результати дослідження. Основні пробле­ми фармацевтичної галузі в умовах воєнного стану можна поділити на 5 основних груп: інфраструктурні, логістичні, фінансові, вироб­ничі та соціальні. Вони змусили галузь адапту­ватися, що викликало позитивні зрушення – про це свідчать статистичні дані та прогнози зростання обсягів продажів. Ключовими факто­рами впливу на рівень якості фармацевтич­ної логістики є точне планування ланцюга постачання за часом і витратами; безпека як у контролі документів, так і в умовах навко­лишнього середовища, до яких продукт під­дається. Після погодження Україною статусу кандидата на вступ у ЄС досліджувана галузь може отримати нові можливості на між­на­родному фармацевтичному ринку. Висновки. Фармацевтична галузь присто­со­вується до умов воєнного стану, з ураху­ванням інфраструктурних, логістичних, фінан­сових, виробничих та соціальних проблем. Відновлення стабільності на фармацевтичному ринку зумовлене збільшенням кількості інвес­тицій у логістику та власне виробництво, змі­ною попиту на товари вітчизняного вироб­ництва, розширенням ринку збуту і можли­вістю для України стати фармацевтичним хабом для Європи.

Метою статті є моніторинг зарубіжного досвіду комерціалізації інновацій та активізації інтеграційних процесів у інноваційній сфері. Для виконання окресленої мети у процесі дослідження використано методи формалізації, аналогій, аналізу, порівняння. Інформаційною базою дослідження є матеріали Європейської комісії, матеріали монографій, наукових статей вітчизняних і зарубіжних вчених, аналітичних оглядів.
 Проведено систематизацію праць вітчизняних та зарубіжних вчених з метою наведення комплексного трактування інновації в сучасних умовах господарювання. Проаналізовано рейтинг країн світу за Глобальним індексом інновацій у 2015-2021 рр. (ТОП-20 та Україна). Досліджено спектр практичних засобів та інструментів задля забезпечення інноваційного розвитку та підвищення рівня комерціалізації інновацій, що застосовують країни світового економічного простору. Оцінивши передовий досвід активізації інноваційної діяльності зроблено висновок про те, що першочерговим завданням, яке вирішують країни-інноваційні лідери є побудова інноваційного ланцюга від генерації ідеї до її реалізації в підприємницькому середовищі.
 У статті здійснено узагальнення зарубіжного інтеграційного досвіду фінансового, організаційного і нормативно-правового забезпечення комерціалізації інновацій, а також окреслено заходи даного спрямування, що можуть бути адаптовані для впровадження у вітчизняну інноваційну практику.
 Науковою новизною отриманих результатів є обґрунтування прямого впливу комерціалізації інновацій на конкурентоспроможність країни, уточнено трактування дефініції «інновації» акцентуванням на необхідності їх постійності та безперервності продукування, а також на оптимальності інноваційно-управлінської інфраструктури на мікро-, макро-, мезо- та мегарівнях. Виокремлено із передового зарубіжного досвіду країн – інноваційних лідерів заходи підвищення рівня комерціалізації інновацій для інтегрованих структур (наука, держава, бізнес), що сприятимуть підвищенню ефективності усього ланцюга створення інноваційного продукту у вітчизняній практиці.
 Одержані результати дослідження можуть бути використані при формуванні заходів інноваційної політики щодо формування стратегічних напрямів підвищення рівня комерціалізації інновацій.

У цій роботі запропоновано марківську модель системи обслуговування-запасання з миттєвим обслуговуванням, зворотним зв'язком, первинними та повторними витрачаючими заявками різних типів та руйнівними заявками. Первинні заявки формують потік пуасонів і за наявності запасів вони миттєво отримують запаси. Якщо в момент надходження первинної заявки рівень запасів дорівнює нулю, то ця заявка згідно зі схемою Бернуллі або залишає систему, або йде в нескінченний буфер для повторення свого запиту в майбутньому. Інтенсивність повторних заявок є постійною величиною і якщо у момент надходження повторної заявки рівень запасів дорівнює нулю, то ця заявка згідно зі схемою Бернуллі або залишає орбіту, або залишається в орбіті для повторення свого запиту у майбутньому. Руйнівні заявки також формують пуассонівський потік, проте, на відміну від витрачають заявок, вони не вимагають обслуговування, оскільки в момент надходження такої заявки рівень запасів миттєво зменшується на одиницю. У системі прийнято політику поповнення запасів, згідно з якою в момент надходження склад системи заповнюється повністю. Час виконання замовлення є випадковою величиною, яка має показовий розподіл. Показано, що математичною моделлю системи, що вивчається, є деяка двовимірна ланцюг Маркова з нескінченним простором станів. Розроблено алгоритм для обчислення елементів матриці побудованого ланцюга і знайдено умову ергодичності даного ланцюга. Для обчислення стаціонарних ймовірностей станів використовується матрично-геометричний метод. Знайдено формули для обчислення основних характеристик системи.

Основи науки єдині. «Наука являє собою внутрішньо єдине ціле. Її поділ на окремі області обумовлений не стільки природою речей, скільки обмеженістю здібностей людського пізнання. Насправді ж не існує переривчастастого ланцюга від фізики і хімії через біологію та антропологію до соціальних наук. ... Велику внутрішню схожість мають і методи дослідження ... ». На перший погляд може здатися, що автор цих думок – представник «гуманітарного мислення», а насправді вони висловлені німецьким фізиком, лауреатом Нобелівської премії Максом Планком.