Journal articles: 'Тау метод Ланцоша'

1

Klyuchka, K., and L. Mitko. "Detection Process of a Faulty Element in a Linear Passive Two-Port Network." Mathematical and computer modelling. Series: Physical and mathematical sciences, no. 22 (December 29, 2021): 81–89. http://dx.doi.org/10.32626/2308-5878.2021-22.81-89.

Full text

Abstract:

Станом на теперішній час, аналіз технічного стану електричних схем передбачає використання широких можливостей обчислювальної техніки. Важливою умовою при цьому є здатність діагностувальної системи здійснювати процес діагностування в режимі реального часу. До окремого класу об'єктів діагностування можна віднести пасивні ланцюги, що складаються тільки з елементів з резистивною провідністю та не містять власних джерел енергії. Для подібних ланцюгів створені методи діагностування, які полягають у визначенні параметрів всіх елементів ланцюга і потребують доступу до всіх вузлів схеми, що перевіряється. При цьому процедура діагностування стає досить трудомісткою, оскільки визначаються параметри усіх без винятку елементів ланцюга. Значно зменшити кількість обчислювальних операцій при проведенні діагностування, дозволяє алгоритм заснований на застосуванні методу навчальних та перевірочних характеристик. Вказаний метод, будучи заснованим на методі підсхем, був спочатку створений для діагностування неперервних систем автоматичного регулювання, а потім був поширений і на самі електричні кола. В якості підсхем, в схемах електричних кіл виділяються підсхеми, для яких перевіряються гіпотези. Сутність застосування методу полягає в тому, що на підставі значень навчальних характеристик, відповідно до гіпотези за формулою Фостера, визначаються значення параметрів несправних елементів. Потім, маючи значення параметрів всіх елементів ланцюга, визначається оцінка значень навчальних характеристик, при збігу яких із виміряними значеннями — гіпотеза приймається, інакше — гіпотеза відкидається. В представленій статті, на конкретному прикладі показано, що застосування методу навчальних та перевірочних характеристик дозволяє суттєво знизити трудомісткість процедури діагностування як на етапі проведення вимірювань, так і на етапі обчислень. Результати обчислювальних експериментів підтверджують ефективність застосування методу навчальних та перевірочних характеристик, що в підсумку дає можливість більш ефективного використання засобів обчислювальної техніки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Бодашевський, Д. Р., К. Р. Потапова, Л. Б. Вовк, К. О. Радченко та М. В. Наливайчук. "КОМБІНОВАНИЙ ПІДХІД ДО ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЗОБРАЖЕНЬ З ВИКОРИСТАННЯМ БІКУБІЧНОЇ ІНТЕРПОЛЯЦІЇ ТА ФІЛЬТРА ЛАНЦОША". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 5 (11 січня 2024): 3–14. http://dx.doi.org/10.32782/tnv-tech.2023.5.1.

Full text

Abstract:

У сучасному світі цифрових технологій обробка зображень відіграє ключову роль у численних галузях. Від медичної візуалізації, яка вимагає високої чіткості для точних діагнозів, до супутникової розвідки, що спирається на деталізовані зображення для моніторингу земних та атмосферних явищ. Також це стосується мультимедійних продуктів, де якість зображення безпосередньо впливає на сприйняття контенту користувачами. Одне з основних завдань у цій сфері – збільшення розміру зображень із збереженням їхньої якості. Традиційні методи, такі як бікубічна інтерполяція та метод Ланцоша, вже давно використовуються у цій області через їх простоту та ефективність. Хоча вони ефективні для помірного збільшення зображень, при значному збільшенні вони часто призводять до втрати якості, зокрема до розмиття та поганого збереження деталей. Особливо це стає критичним у ситуаціях, де необхідна висока деталізація, наприклад, у медичних знімках для точної діагностики або в супутникових зображеннях для точного моніторингу змін на Землі. Тому з'являється потреба у більш вдосконалених методах збільшення розміру зображень, які здатні зберегти високу якість деталей навіть при значному збільшенні. У відповідь на ці виклики, сучасні технології, зокрема глибинне навчання та нейронні мережі, пропонують новітні підходи до обробки зображень. Ці методи здатні значно підвищити якість зображень, зокрема за рахунок вдосконаленого відтворення деталей та зменшення розмиття. Однак, вони вимагають значних обчислювальних ресурсів та великих наборів даних для ефективного навчання, що може бути обмежувальним фактором для їх застосування у практичних сценаріях. Крім того, складність налаштування та тонкої настройки нейронних мереж також може бути бар'єром для широкого використання цих методів. Враховуючи ці обмеження, комбінований підхід, який включає елементи класичних технік, видається оптимальним рішенням. Такий метод може поєднувати простоту та надійність класичних методів з високою якістю та деталізацією. Це дозволяє досягти високої якості зображень з помірними обчислювальними витратами. Ця стаття детально аналізує та порівнює класичні методи з комбінованим підходом, використовуючи різноманітні метрики якості, такі як PSNR, для об'єктивної оцінки результатів. Окрім якості зображень, також розглядаються час обробки та ефективність використання ресурсів, що є важливими аспектами у виборі методу обробки зображень. Комбінований підхід, що інтегрує класичні та новітні методи, може стати ефективним інструментом у сучасних застосуваннях обробки зображень, забезпечуючи високу якість та ефективність.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Яковина, В. С., та Б. В. Угриновський. "Метод омолодження програмного забезпечення для операційної системи Android з використанням комплексної моделі його старіння на підставі ланцюга Маркова". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 6 (2021): 97–103. http://dx.doi.org/10.36930/40310615.

Full text

Abstract:

Явище старіння програмного забезпечення (ПЗ) полягає в нагромадженні помилок старіння у системі, що працює тривалий час без перезавантаження. Акумуляція помилок спричиняє зменшення швидкодії системи та збільшення відмов старіння, що має негативний вплив на такі характеристики якості ПЗ, як надійність та продуктивність. Мобільні пристрої та системи, зокрема на базі платформи Android, є особливо вразливі до процесу старіння, оскільки в них обмежені апаратні ресурси, їх функціонування залежить від заряду батареї, а активність використання користувачами може відрізнятись у різних випадках. Основним проактивним підходом для протидії негативним ефектам явища старіння є процедура омолодження програмного забезпечення, яка полягає в регулярному очищенні стану системи від нагромаджених помилок старіння. У роботі запропоновано метод омолодження програмного забезпечення для операційної системи (ОС) Android. Цей метод передбачає прогнозування часу виконання омолодження, використовуючи комплексну модель старіння та омолодження на підставі ланцюга Маркова з неперервним часом розподілу. Запропонований метод враховує різні рівні старіння, активність використання мобільного пристрою користувачем та рівень заряду батареї для прогнозування часу омолодження та вибору стратегії омолодження. Градація рівнів старіння в методі дає змогу виконувати планування омолодження тільки на тому етапі, коли в системі спостерігається процес старіння, який може призвести до відмови старіння. Окрім цього, залежно від рівня старіння в момент виконання омолодження, метод передбачає вибір між "теплим" і "холодним" омолодженням, що може забезпечити як ефективність омолодження, так і працездатність системи у разі "теплого" омолодження. Врахування рівня заряду в методі дає змогу планувати омолодження завчасно до повного розряду батареї. Для покращення досвіду користувача запропонований метод враховує активність використання мобільного пристрою користувачем так, щоб виконання омолодження не перешкоджало виконанню процесів і додатків користувача. Метод омолодження може бути реалізований у вигляді програмного комплексу, що складається із двох модулів. Модуль вимірювання метрик старіння дає змогу у фоновому процесі виконувати збір даних та їх статистичне опрацювання. Модуль омолодження безпосередньо виконує кроки методу та саму процедуру омолодження у запланований час, враховуючи отримані дані із модуля вимірювання. Описаний метод омолодження потребує експериментальних досліджень та перевірок ефективності омолодження на реальних даних і в реальних умовах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Чайковський, С. Ю. "ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДУ КОРИГУВАННЯ ПЕРІОДУ КАЛІБРУВАННЯ ВИМІРЮВАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ НА ОСНОВІ МЕТОДУ РЕАКЦІЇ". <h1 style="font-size: 40px;margin-top: 0;">Наукові нотатки</h1>, № 73 (12 серпня 2022): 105–12. http://dx.doi.org/10.36910/775.24153966.2022.73.16.

Full text

Abstract:

У статті проведено дослідження методу коригування періоду калібрування вимірювального обладнання на основі методу реакції. Структуровано поняття калібрування та підходів до здійснення повірок. Визначено основні складові впливу кількості повірок на загальний цикл виробництва. Детально описано етапи та принципи проведення коригування періоду калібрування вимірювального обладнання від визначення необхідної кількості одиниць засобів вимірювального обладнання для випробування до механізмів застосування математичної статистики до отриманих значень, з метою знаходження вибіркового середнього та вибіркового стандартного відхилення, враховуючи результати нестабільності, які перевищують інтервали, та ґрунтуючись на вибірковій характеристиці розподілу нестабільності метрологічних ознак одиниць вимірювального обладнання. У якості вимірювального приладу для проведення дослідження обрано вимірювач комплексних коефіцієнтів передачі (векторний аналізатор ланцюгів) Р2-116. Зазначено, що метод коригування періоду калібрування базується на методі реакцій в основі якого лежить дослідження параметрів приладу відповідно до умов, що змінюються. Підкреслено, що зміна умов експлуатації полягає у перетворенні імпедансу порту, включенні ланцюга та виключенні останнього. Сформовано схеми реалізації кожного підходу. Математично обґрунтовано принципи роботи з вибіркою отриманих значень та їх обробка відповідно до методу коригування періоду калібрування вимірювального приладу. Проведено групування отриманих значень за порядковими номерами перевірок, починаючи з виготовлення або ремонту вимірювального обладнання з метою коригування періоду калібрування. У табличній формі представлено результати випробувань тридцяти вимірювачів комплексних коефіцієнтів передачі (векторний аналізатор ланцюгів) з якими, із застосування статистичної обробки результатів інтервалу охоплення для кожної групи здійснено прорахунок основних математичних показників. Представлено, на основі розрахунку систему рівнянь, вирішення якої дозволило отримати значення коефіцієнтів необхідних для встановлення періоду калібрування. Порівнюючи отримані результати із заявленими у технічній документації виробником, підкреслено, що необхідність коригування періоду калібрування вимірювального обладнання є беззаперечним фактом, так як підвищення періоду є економічно вигідним для підприємства яке використовує дане обладнання у власному виробництві.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Карпик, Ярослав М., та Іраклій Н. Імнадзе. "ГЛОБАЛЬНИЙ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИЙ РИНОК: ДІЯЛЬНІСТЬ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ ТА ЦИФРОВІЗАЦІЯ". Journal of Strategic Economic Research, № 6 (8 квітня 2024): 82–89. http://dx.doi.org/10.30857/2786-5398.2023.6.8.

Full text

Abstract:

Діяльність транснаціональних корпорацій (ТНК) у сфері високих технологій значно впливає на глобальний високотехнологічний ринок. Цифровізація грає ключову роль у забезпеченні конкурентоспроможності ТНК та сприяє їхньому розвитку. Саме тому тематика дослідження є своєчасною та актуальною. Метою представленої роботи є визначення особливостей та закономірностей діяльності транснаціональних корпорацій під впливом процесів цифровізації. Основними методами, що були використані в роботі є такі методи: метод аналізу та синтезу для визначення основних закономірностей розвитку транснаціональних корпорацій в сучасних умовах цифровізації, методи дедукції та індукції для визначення основних напрямів розвитку глобального високотехнологічного ринку та діяльності транснаціональних корпорацій на ньому, метод порівняння для визначення основних особливостей інструментарію цифровізації, графічний метод для наочного відображення представлених результатів дослідження. Основними результатами представленої роботи можливо визначити наступні складові, що визначені ті, що мають вплив на розвиток ТНК в умовах цифровізації: використання цифрових технологій для розвитку електронної комерції та оптимізації ланцюга постачання; впровадження систем, які автоматизують та оптимізують управління бізнес-процесами; фінансування великих програм досліджень для створення нових продуктів та технологій; створення та утримання лабораторій для тестування нових ідей та розробок; використання хмарних платформ для забезпечення доступу до даних та ресурсів у режимі реального часу; застосування сучасних засобів цифрової безпеки для захисту конфіденційної інформації; створення та впровадження продуктів, які здатні взаємодіяти між собою та з користувачами через Інтернет; аналіз великих обсягів даних, що надходять від підключених пристроїв, для отримання цінної інформації; використання штучного інтелекту для автоматизації вирішення завдань та підвищення ефективності; застосування аналітики даних для отримання інсайтів та прийняття стратегічних рішень; застосування технології блокчейн для забезпечення безпеки та прозорості у фінансових операціях; використання автоматизованих смарт-контрактів для управління транзакціями та взаємодії з контрагентами. Саме тому необхідним є впровадження цифрових технологій у виробництво для автоматизації та оптимізації процесів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Zerkina, Oksana, Oksana Nikishyna, Svitlana Bondarenko, Оksana Makovoz та Natalia Durbalova. "Інституційне забезпечення формування відтворювальної логістики на ринку хліба та хлібобулочних виробів України". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 8, № 3 (2022): 153–77. http://dx.doi.org/10.51599/are.2022.08.03.08.

Full text

Abstract:

Мета. Метою дослідження є обґрунтування впливу інституційних трансформацій на формування відтворювальної логістики хлібного ринку України в розрізі сфер регламентованого, частково й нерегламентованого товароруху, їх взаємодій і зв’язків, а також розробка механізму інституційного забезпечення відтворювальної логістики ринку з урахуванням європейського досвіду. Методологія / методика / підхід. Під час дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, а саме: монографічний (при дослідженні теоретичних і методологічних засад формування відтворювальної логістики ринку хліба та хлібобулочних виробів); аналіз рядів динаміки (розрахунок показників виробництва хліба й борошна у розрізі різних сфер товароруху); метод порівняння (оцінка економічних показників різних сфер і ланок ринкового ланцюга); структурний аналіз (оцінка структури доданої вартості продукції); індексний метод (оцінка цінових індексів хлібної продукції та індексів заробітної плати); експертний метод (для визначення обсягів виробництва продукції у сферах частково й нерегламентованого товароруху); абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формулювання висновків). Вихідною базою дослідження стали дані Державної служби статистики України, аналітичних видань, експертні оцінки фахівців ринку. Результати. Запропоновано методичний підхід до діагностики обігу продукції у сферах регламентованого, частково й нерегламентованого товароруху переробних ланок ринкового ланцюга на основі синтезу статистичних й експертних методів, а також методики визначення основних індикаторів продовольчої безпеки. Використовуючи цей підхід, установлено тенденцію істотного скорочення обсягів виробництва хліба у сфері регламентованого товароруху, динамічне зростання споживання хліба у сферах частково й нерегламентованого товароруху, міжланкову взаємодію трьох сфер суміжних ланок (виробництва борошна та хліба) ринкового ланцюга. Доведено, що інституційні трансформації були несистемними та одиничними, не забезпечили відтворювально-логістичний розвиток переробних ланок ринкового ланцюга та підтримку споживчої ланки. Розроблено структурну модель інституційного забезпечення відтворювальної логістики хлібного ринку, орієнтовану на інтеграцію «тіньових» сегментів до сфери регламентованого товароруху та більш паритетний перерозподіл доданої вартості між ланками ринкового ланцюга. Оригінальність / наукова новизна. Уперше обґрунтовано теоретико-методичний підхід до оцінки трансформаційного впливу формальних інститутів на логістичні процеси товарних ринків шляхом декомпозиції ланкових потокових процесів за сферами регламентованого, часткового регламентованого та нерегламентованого товароруху та комплексної оцінки напрямів взаємодії й обсягів товароруху цих сфер за складовими ланками ринкових ланцюгів, що дозволяє визначити вплив сучасних тенденцій «тінізації» на функціонування логістичних ланцюгів товарних ринків, проблемні місця та «пастки» в їх інституційному забезпеченні. Практична цінність / значущість. Результати дослідження мають важливу практичну цінність для органів державної влади при регулюванні соціально значущого ринку хліба. Здійснено розрахунки обсягів виробництва хліба й борошна у сферах частково й нерегламентованого товароруху, які дають змогу виявити латентні тенденції розвитку суміжних ринків, інституційні чинники впливу на зростання їх «тіньових» сегментів, обсяги податкових і відтворювальних втрат. Запропонована модель інституційного забезпечення відтворювальної логістики може бути використана державними органами влади в ході реформування інституційного механізму регулювання хлібного ринку України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

ДУНСЬКА, Алла Рашидівна, та Ірина Андріївна ХАРЧЕНКО. "МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНИМИ ПРОЄКТАМИ В КОМПАНІЯХ". Economic Synergy, № 4 (29 грудня 2023): 70–86. http://dx.doi.org/10.53920/es-2023-4-5.

Full text

Abstract:

Розширення міжнародної діяльності компаній потребує додаткової уваги до використання сучасних та ефективних методів міжнародного управління. Міжнародне бізнес-середовище постійно змінюється, стає більш конкурентним, що обумовлює необхідність генерувати та впроваджувати нові, нестандартні ідеї, реалізація яких відбувається через міжнародні проєкти. Управління міжнародними проєктами фокусується на конкретному завданні, має більшу гнучкість та швидкість реагування, враховує управління ризиками, забезпечує кращий контроль над бюджетом, ефективність та результативність. Для ефективного управління міжнародними проєктами доцільно використовувати спеціальні методи, які враховують як специфіку міжнародної діяльності, так і стадію життєвого циклу проєкту. З огляду на це, стаття присвячена дослідженню різноманітних методів, які використовують керівники та команди проєктів для успішного керування міжнародними ініціативами в корпоративному середовищі та зміцненні конкурентних позицій компанії на міжнародному ринку.У статті висвітлено особливості управління міжнародними проєктам та розглянуто актуальні методи управління міжнародними проєктами, а саме: SWOT-аналіз, аналіз припущень, метод Дельфі, мозковий штурм, оцінка «знизу вгору», планування методом набігання хвиль, PERT аналіз, аналіз дерева рішень, аналіз мережі, декомпозиція, метод «операції в вузлах», вирівнювання ресурсів, аналіз очікуваного грошового значення, аналіз чутливості, методи критичного шляху та критичного ланцюга, метод Монте-Карло, швидкий прохід, аналіз відхилень, аналіз характеру та наслідків відмов, метод освоєного обсягу, метод «вивченого уроку».Правильний підбір та використання методів управління міжнародними проєктами, розуміння переваг та недоліків кожного з них дозволить компанії успішно реалізувати міжнародний проєкт та отримати максимальний результат від його реалізації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

НЕЧИПОРУК, Аліна, та Дмитро КОЧУБЕЙ. "Фармацевтична логістика в умовах воєнного стану". INTERNATIONAL SCIENTIFIC-PRACTICAL JOURNAL "COMMODITIES AND MARKETS" 46, № 2 (2023): 4–15. http://dx.doi.org/10.31617/2.2023(46)01.

Full text

Abstract:

Вступ. Фармацевтична промисловість стабільно розвивалася до війни та мала сталу тенденцію збільшення щорічного товарообороту. Пандемія та карантинні обмеження позначилися на стані логістики й, відповідно, на динаміці галузі. Проблема. Повномасштабне вторгнення та воєнний стан в Україні спричинили кардинальні зміни в галузі, що пов’язано зі змінами ланцюгів постачання внаслідок бойових дій, окупації, масових обстрілів, знищення транспортної та складської інфраструктури. Метою наукової статті є визначення основних проблем фармацевтичної галузі в умовах воєнного стану та перспектив застосування інструментів логістики для відновлення і розвитку цієї галузі у повоєнний період. Методи. Використано методи елементарно-теоретичного аналізу та синтезу, економіко-статистичні методи і метод експертної оцінки. Результати дослідження. Основні проблеми фармацевтичної галузі в умовах воєнного стану можна поділити на 5 основних груп: інфраструктурні, логістичні, фінансові, виробничі та соціальні. Вони змусили галузь адаптуватися, що викликало позитивні зрушення – про це свідчать статистичні дані та прогнози зростання обсягів продажів. Ключовими факторами впливу на рівень якості фармацевтичної логістики є точне планування ланцюга постачання за часом і витратами; безпека як у контролі документів, так і в умовах навколишнього середовища, до яких продукт піддається. Після погодження Україною статусу кандидата на вступ у ЄС досліджувана галузь може отримати нові можливості на міжнародному фармацевтичному ринку. Висновки. Фармацевтична галузь пристосовується до умов воєнного стану, з урахуванням інфраструктурних, логістичних, фінансових, виробничих та соціальних проблем. Відновлення стабільності на фармацевтичному ринку зумовлене збільшенням кількості інвестицій у логістику та власне виробництво, зміною попиту на товари вітчизняного виробництва, розширенням ринку збуту і можливістю для України стати фармацевтичним хабом для Європи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Baula, O. V. "ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙ ТА АКТИВІЗАЦІЇ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У ІННОВАЦІЙНІЙ СФЕРІ". Actual problems of regional economy development 1, № 17 (2021): 49–58. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.17.49-58.

Full text

Abstract:

Метою статті є моніторинг зарубіжного досвіду комерціалізації інновацій та активізації інтеграційних процесів у інноваційній сфері. Для виконання окресленої мети у процесі дослідження використано методи формалізації, аналогій, аналізу, порівняння. Інформаційною базою дослідження є матеріали Європейської комісії, матеріали монографій, наукових статей вітчизняних і зарубіжних вчених, аналітичних оглядів. Проведено систематизацію праць вітчизняних та зарубіжних вчених з метою наведення комплексного трактування інновації в сучасних умовах господарювання. Проаналізовано рейтинг країн світу за Глобальним індексом інновацій у 2015-2021 рр. (ТОП-20 та Україна). Досліджено спектр практичних засобів та інструментів задля забезпечення інноваційного розвитку та підвищення рівня комерціалізації інновацій, що застосовують країни світового економічного простору. Оцінивши передовий досвід активізації інноваційної діяльності зроблено висновок про те, що першочерговим завданням, яке вирішують країни-інноваційні лідери є побудова інноваційного ланцюга від генерації ідеї до її реалізації в підприємницькому середовищі. У статті здійснено узагальнення зарубіжного інтеграційного досвіду фінансового, організаційного і нормативно-правового забезпечення комерціалізації інновацій, а також окреслено заходи даного спрямування, що можуть бути адаптовані для впровадження у вітчизняну інноваційну практику. Науковою новизною отриманих результатів є обґрунтування прямого впливу комерціалізації інновацій на конкурентоспроможність країни, уточнено трактування дефініції «інновації» акцентуванням на необхідності їх постійності та безперервності продукування, а також на оптимальності інноваційно-управлінської інфраструктури на мікро-, макро-, мезо- та мегарівнях. Виокремлено із передового зарубіжного досвіду країн – інноваційних лідерів заходи підвищення рівня комерціалізації інновацій для інтегрованих структур (наука, держава, бізнес), що сприятимуть підвищенню ефективності усього ланцюга створення інноваційного продукту у вітчизняній практиці. Одержані результати дослідження можуть бути використані при формуванні заходів інноваційної політики щодо формування стратегічних напрямів підвищення рівня комерціалізації інновацій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Алієва, С. Г. "Матрично-геометричний метод для дослідження системи обслуговування-запасання зі зворотним зв'язком та руйнівними заявками". Problems of Informatization and Management 3, № 67 (2021): 4–10. http://dx.doi.org/10.18372/2073-4751.67.16192.

Full text

Abstract:

У цій роботі запропоновано марківську модель системи обслуговування-запасання з миттєвим обслуговуванням, зворотним зв'язком, первинними та повторними витрачаючими заявками різних типів та руйнівними заявками. Первинні заявки формують потік пуасонів і за наявності запасів вони миттєво отримують запаси. Якщо в момент надходження первинної заявки рівень запасів дорівнює нулю, то ця заявка згідно зі схемою Бернуллі або залишає систему, або йде в нескінченний буфер для повторення свого запиту в майбутньому. Інтенсивність повторних заявок є постійною величиною і якщо у момент надходження повторної заявки рівень запасів дорівнює нулю, то ця заявка згідно зі схемою Бернуллі або залишає орбіту, або залишається в орбіті для повторення свого запиту у майбутньому. Руйнівні заявки також формують пуассонівський потік, проте, на відміну від витрачають заявок, вони не вимагають обслуговування, оскільки в момент надходження такої заявки рівень запасів миттєво зменшується на одиницю. У системі прийнято політику поповнення запасів, згідно з якою в момент надходження склад системи заповнюється повністю. Час виконання замовлення є випадковою величиною, яка має показовий розподіл. Показано, що математичною моделлю системи, що вивчається, є деяка двовимірна ланцюг Маркова з нескінченним простором станів. Розроблено алгоритм для обчислення елементів матриці побудованого ланцюга і знайдено умову ергодичності даного ланцюга. Для обчислення стаціонарних ймовірностей станів використовується матрично-геометричний метод. Знайдено формули для обчислення основних характеристик системи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Терещенко, Світлана І., та Артур М. Євтушенко. "ЛОГІСТИЧНИЙ ЛАНЦЮГ ПОСТАЧАННЯ: УПРАВЛІННЯ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ". Journal of Strategic Economic Research, № 6 (8 квітня 2024): 207–14. http://dx.doi.org/10.30857/2786-5398.2023.6.21.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню управління та оптимізації логістичних ланцюгів постачання в умовах військового конфлікту. Актуальність теми полягає у важливості забезпечення стабільності та ефективності логістичних процесів підприємств у неспокійних умовах. Гіпотеза. Автори статті припускають, що впровадження стратегій управління та оптимізації логістичних ланцюгів в умовах військового конфлікту дозволяє підприємствам ефективно протистояти викликам та змінам, забезпечуючи стійкість та конкурентоспроможність. Основною метою статті є вивчення ключових аспектів управління та оптимізації логістичних ланцюгів постачання в умовах військового конфлікту та розробка стратегій для досягнення ефективності та стійкості. Дослідження використовувало різноманітні методи для глибокого вивчення впливу військового конфлікту на логістичні ланцюги. Відзначимо ключові методи. Аналіз наслідків військового конфлікту для різних етапів логістичного ланцюга був здійснений за допомогою системного аналізу логістичних процесів. Це дозволило з’ясувати взаємозв'язки та взаємозалежності компонентів ланцюгів. Розроблення системи ключових показників ефективності для кількісної оцінки логістичних процесів дозволило здійснити моделювання та прогнозування для визначення попиту та аналізу сценаріїв розвитку в умовах військового конфлікту. Застосування методів управління ризиками дозволило їх ідентифікувати та адаптувати до умов військового конфлікту. Ці методи спільно забезпечили комплексне дослідження та дозволили розробити рекомендації для підприємств у забезпеченні їхньої ефективності в умовах військових конфліктів. Автори виявили, що оптимізація логістичних ланцюгів в умовах військового конфлікту може бути реалізована на чотирьох етапах, що полягають у визначенні стратегій адаптації до умов конфлікту, встановленні системи моніторингу, аналізі впливу на ризики та розробці планів невідкладних заходів. Стаття підкреслює важливість системного управління та оптимізації логістичних ланцюгів в умовах військового конфлікту для забезпечення ефективності та стійкості підприємств. Розроблені стратегії можуть слугувати основою для впровадження практичних заходів у секторі логістики в умовах неспокійного середовища.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Хомічак, Любомир, Інга Кузнєцова, Вадим Пазюк та Аліна Касамвра. "РЕЗИСТЕНТНИЙ КРОХМАЛЬ У ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ". ПРОДОВОЛЬЧІ РЕСУРСИ 10, № 19 (2022): 151–61. http://dx.doi.org/10.31073/foodresources2022-19-17.

Full text

Abstract:

Предмет дослідження. Моніторинг виробництва резистентного крохмалю у світі та вплив його застосування на якість хліба. Останнім часом все більше уваги приділяється здоровому харчуванню людей з урахуванням особливостям організму, стресових ситуацій та ритму життя. Неправильне харчування призводить до розвитку ожиріння, цукрового діабету, панкреатиту, а також може викликати страждання від «прихованого голоду». Зниження споживання вуглеводів у раціоні сприяло розвитку напряму застосування у виробництві харчових продуктів так званого стійкого або резистентного крохмалю як низьковуглеводного інгредієнту. Мета. Моніторинг досліджень щодо властивостей резистентного крохмалю (РК) як функціонального інгредієнту харчових продуктів та його впливу на якість харчових продуктів на прикладі хліба. Методи та методика. Застосовано аналітичний метод. Результати. Для отримання резистентного крохмалю застосовують різні методи оброблення його нативної структури: фізичні, хімічні, ферментативні та генетичні. Стійкий крохмаль природним чином зустрічається у ряді сільськогосподарських продуктів і в трьох формах. RS1 переважає в насінні, бобах, а також в необробленому або мінімально переробленому цілісному зерні. RS2 перетравлюється дуже повільно і зазвичай міститься в картоплі, кукурудзі, недостиглих бананах та борошні. RS3 стає стійким тільки тоді, коли частини крохмального ланцюга розширюються, а потім скорочуються під час приготування або обробки їжі. Картопля, хліб і деякі злаки (до прикладу, кукурудзяні пластівці) є звичайними джерелами RS3. RS4 не зустрічається в природі й утворюється в результаті хімічної або термічної обробки, має як розчинні, так і нерозчинні властивості. РК використовують у виробництві хлібобулочних і молочних продуктів, різних закусках, пластівцях для сніданку, пастах, локшині, кондитерських виробах, м'ясних продуктах і напоях, а також у фармацевтичній промисловості і як альтернативу антибіотикам у прикормі курчат і поросят. Показано вплив комерційних продуктів резистентного крохмалю на якість хліба залежно від складових основи борошняної суміші. Сфера застосування результатів. Харчова промисловість, а саме крохмале-патокова галузь.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Лулу, Фатма, та Біджу-Хайур Чахра. "ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ, МОЛЕКУЛЯРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ТА АНТИБАКТЕРІАЛЬНА АКТИВНІСТЬ α- ТА β-АНОМЕРІВ ЕСТЕРІВ КСИЛОЗИ". Journal of Chemistry and Technologies 33, № 1 (2025): 32–42. https://doi.org/10.15421/jchemtech.v33i1.312010.

Full text

Abstract:

Отримання неіоногенних поверхнево-активних речовин з відновлюваних ресурсів є новим викликом у біотехнології, оскільки ці сполуки мають широкий спектр застосувань у багатьох галузях промисловості. У цьому контексті α- та β-аномери синтезованих біологічно активних речовин на основі D-ксилози з різною довжиною ланцюга були легко розділені та охарактеризовані за допомогою аналітичних методів. Оцінені їх поверхневі та емульгуючі властивості. Для вивчення реакційної здатності двох аномерів, синтезованих біосурфактантів, методом молекулярного моделювання за допомогою програми Gaussian 9 з використанням методу теорії функціоналу густини було отримано просторові конформації одержаної ацил-ксилопіранози. α-Сполуки є найбільш гнучкими, тому більш реакційноздатними, ніж β. Також досліджено антибактеріальну активність аномерів естерів цукрових жирних кислот. Одержані результати свідчать про важливість аномерної форми та довжини ланцюга для стабільності синтезованих сполук.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Матвійчук, Людмила, Лариса Чепурда та Ганна Чепурда. "ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНІСТЮ ТА ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА". Innovations and Technologies in the Service Sphere and Food Industry 2, № 6 (2022): 9–14. http://dx.doi.org/10.32782/2708-4949.2(6).2022.2.

Full text

Abstract:

Стаття узагальнює наявні підходи до системи управління безпечністю та якістю продукції та послуг ресторанного господарства. Основною метою проведеного дослідження є визначення дієвих інструментів управління безпечністю та якістю продукції та послуг ресторанного господарства на основі досліджень міжнародного досвіду, а також перспектив впровадження кращих практик в діяльність українських суб’єктів індустрії гостинності. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми управління безпечністю та якістю продукції ресторанного господарства засвідчила, що більшість публікацій присвячені вирішенню проблеми безпеки харчових продуктів загалом. Питання впровадження систем управління безпечністю та якістю продукції саме ресторанного господарства, в публікаціях висвітлені недостатньо. Актуальність вирішення цієї наукової проблеми полягає в тому, що сучасний вектор розвитку України особливо гостро ставить питання відповідності технології виготовлення ресторанної продукції міжнародним нормам та стандартам. Дослідження питання впровадження системи управління безпечністю та якістю продукції ресторанного господарства в статті здійснено в наступній логічній послідовності: проведено аналіз міжнародного досвіду вирішення зазначеної проблеми, визначено, що в розвинутих країнах ефективно впроваджується міжнародна система НАССР, яка визначає алгоритм аналізу ризиків і критичних контрольних точок у межах усього ланцюга виготовлення та споживання ресторанної продукції в тому числі. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи статистичного аналізу, методи формалізації, розробки алгоритму, описові, аналітичні та синтетичні методи. Періодом дослідження обрано сучасний стан ресторанного господарства України та світу. Об’єктом дослідження обрано процес впровадження системи управління безпечністю та якістю ресторанної продукції в діяльність ресторанних господарств, оскільки саме зазначений процес дозволяє гарантувати високу якість та безпеку пропонованої продукції та послуг. Дослідження підтверджує та теоретично доводить, що впровадження системи НАССР надає ресторанним господарствам ряд внутрішніх та зовнішніх переваг. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для суб’єктів господарювання індустрії гостинності, різних сервісних компаній, які надають послуги з розробки та впровадження системи управління безпечністю та якістю продукції ресторанного господарства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Кривов’язюк Ігор. "ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМ ІНТЕГРОВАНОГО ПЛАНУВАННЯ В ЛАНЦЮГАХ ПОСТАЧАННЯ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ". Економічний форум 1, № 4 (2023): 125–33. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2023-4-16.

Full text

Abstract:

У цій статті подальшого розвитку набуло застосування концепції інтегрованого планування в цифрових ланцюгах постачання. Метою дослідження є визначення перспективності застосування інтегрованої платформи планування та виконання в цифровому ланцюзі постачання промислових підприємств. Критичний аналіз змісту сучасних наукових досліджень вчених з узгодження питань впровадження цифрових технологій та удосконалення систем інтегрованого планування й управління ланцюгами постачання виявив недостатність приділення уваги цій проблематиці. Актуальність такої тематики зумовлена необхідністю вирішення проблеми ефективного управління логістикою промислових підприємств шляхом впровадження та використання цифрових технологій на основі створення додаткової цінності для усіх учасників логістичного ланцюга. Методологічну основу результатів статті становить система наступних застосованих методів: узагальнення – для уточнення місця інтегрованого планування в цифровому ланцюзі постачання; групування та деталізації – для уточнення взаємозв’язків між інтегрованою платформою планування в ланцюзі постачання та факторами попиту-пропозиції промислових підприємств; методи аналізу та оптимізації – для охоплення нових планових горизонтів в інтегрованих ланцюгах постачання промислових підприємств; узагальнення – при зведенні висновків і рекомендацій щодо отриманих даних досліджень. Наукову новизну результатів дослідження становить науково-методичний підхід, застосування якого дозволяє отримати сукупність висновків щодо визначення перспективності застосування інтегрованої платформи планування та виконання в цифровому ланцюзі постачання промислових підприємств. Отримані результати дослідження можуть бути корисними для промислових підприємств, що працюють над вирішенням проблеми підвищення ефективності управління логістикою.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Трішкіна, Н. І. "МЕХАНІЗМ ЗБАЛАНСУВАННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ТА ТАКТИЧНИХ ЦІЛЕЙ ВИРОБНИЧО-ТОРГОВЕЛЬНОГО ЛАНЦЮГА". Трансформаційна економіка, № 3 (08) (30 вересня 2024): 52–55. http://dx.doi.org/10.32782/2786-8141/2024-8-7.

Full text

Abstract:

Метою статті є розробка механізму збалансування стратегічних та тактичних цілей виробничо-торговельного ланцюга як системи управління, що направляє роботу всіх підрозділів для виконання поставлених цілей і пристосування до ринкових змін. У статті викладено авторське бачення формування механізму збалансування стратегічних та тактичних цілей виробничо-торговельного ланцюга в сучасних умовах країни. Представлені складові виробничо-торговельного ланцюга. Запропоновані основні принципи які формують та сприяють функціонуванню виробничо-торговельному ланцюгу як системі. Досліджено трактування термінів «ціль» та «планування». Охарактеризовано стратегічне та тактичне планування у виробничо-торговельному ланцюгу підприємства. Доведено необхідність збалансування стратегічних та тактичних цілей виробничо-торговельного ланцюга. Запропоновано механізм збалансування стратегічних та тактичних цілей виробничо-торговельного ланцюга який передбачає адаптацію до зовнішнього та внутрішнього середовища, ґрунтується на створення етапів для гармонійної координації потокових активів, встановлює критерії для розв'язання можливих протиріч та адаптує прогнозні показники підприємства до сучасних реалій. Наукова новизна полягає в тому, що теоретичної розробленості цієї важливої теми, яка б ураховувала особливості економіки України і специфіку такої сфери діяльності як виробничо-торговельна, ще недостатній. Практичне значення одержаних результатів в тому, що глибокі наукові дослідження з питань управління стратегічними та тактичними цілями підприємства, перш за все їх збалансування, в сучасних умовах розвитку української економіки можуть бути використані діючими підприємствами які мають виробничо-торговельний ланцюг, а також використані для подальшого наукового дослідження теоретичних та практичних проблем. Проведене дослідження дає змогу зробити висновок, що запропонований механізму збалансування стратегічних та тактичних цілей виробничо-торговельного ланцюга сприятиме вирішенню фундаментальних питань не тільки фінансових ресурсів, але й удосконаленню організаційної структури підприємства, управлінню матеріальними потоками, розширенню та збереженню ефективних партнерських зв’язків. Цілком очевидно, що запропонований механізму збалансування стратегічних та тактичних цілей повинен змінюватися і пристосовуватися до умов, що змінюються. Він створює основу для стратегічних та тактичних планів, основне призначення яких полягає у виборі дій і засобів для досягнення головної цілі підприємства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Бутько, Тетяна Василівна, Лариса Олексіївна Пархоменко, Євген Миколайович Артемов та Олександра Сергіївна Лагно. "Методи організації вантажних залізничних перевезень на основі ризик-орієнтованих технологій". Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті 28, № 4 (2023): 38–45. http://dx.doi.org/10.18664/ikszt.v28i4.296468.

Full text

Abstract:

Одним із основних напрямів підвищення конкурентоспроможності залізничного транспорту на ринку вантажних перевезень є забезпечення надійності функціонування залізничної транспортної системи. При цьому надійність розуміється в контексті збереження вантажу і навколишнього середовища під час перевезення, а також дотримання умов щодо визначеного строку доставки. Процес функціонування залізничної транспортної системи супроводжується ризиками виникнення різних транспортних подій, особливо в період воєнного стану. Як відомо, номенклатура вантажів, що перевозяться залізницею, є достатньо великою і включає значну кількість небезпечних вантажів, що можуть становити загрозу як для залізничної інфраструктури, так і навколишнього середовища та впливати на зменшення пропускної спроможності, невиконання строків доставки вантажів, через що в процесі операційної діяльності персоналу на залізничному транспорті доцільно спиратися на ризик-орієнтовані технології. З цією метою авторами запропоновано понятійний апарат ризик-менеджменту, а фактори ризиків поділено на техногенні і технологічні. Така класифікація дає змогу при формалізації технологічних процесів переміщення вантажів розробляти універсальні оптимізаційні математичні моделі, які є основою систем підтримки прийняття рішень (СППР) на автоматизованих робочих місцях (АРМ) оперативного і диспетчерського персоналу.Ураховуючи, що в період воєнного стану в Україні особливо актуальним постало питання перевезення зерна залізничним транспортом транзитом через території країн ЄС, у роботі сформовано оптимізаційну математичну модель з використанням апарату ризик-менеджменту, яка відображує процес просування ступінчастих «зернових» потягів з елеваторів в Україні через західні кордони до морських портів ЄС, де розташовано зернові термінали.При формуванні оптимізаційної математичної моделі функціонування такого транспортно-логістичного ланцюга було прийнято, що фактор ризику є технологічним, тобто показує невиконання строків проведення сукупності технологічних операцій із вантажем (зерном) у процесі його переміщення, тоді подією буде невиконання строків доставки вагонів із зерном на термінал у порти, а наслідком – додаткові економічні витрати.Ураховуючи, що об’єднуючою ланкою такого транспортно-логістичного ланцюга є зерновий потік, розмірність цільової функції оптимізаційної математичної моделі відображує грошовий еквівалент, приведений до тонни зерна.Цільова функція за своєю структурою є сумою доданків у вигляді витрат на тонну зерна за кожним елементом логістичного ланцюга, а ризикова компонента – це добуток імовірності виникнення ризику і додаткових витрат. Керуючими змінними в моделі прийнято час і кількість вагонів із зерном. Система обмежень моделі відображує технічні і технологічні умови перевезення вантажів залізничним транспортом. Аналіз цільової функції доводить, що найбільш критичним елементом транспортно-логістичного ланцюга є прикордонно-передавальні станції АТ УЗ, де відбуваються митний і фітосанітарний контролі, а також перевантаження зерна у вагони колії 1435 мм габариту 02-Т, що може спричинити виставляння зернового потяга на колію суміжної країни у строк, коли надана нитка графіка на залізницях країн ЄС вже є недоступною. Саме така подія може призвести до значних додаткових витрат. Задля запобігання такій події в статті обґрунтовано можливість надання пріоритету в обслуговуванні «зернових» потягів при проходженні їх через прикордонно-передавальні станції. З цією метою проведено статистичне дослідження всіх залізничних переходів з усіма країнами ЄС, що межують з Україною, щодо середньодобового передавання всіх вагонів і вагонів із зерном. На сьогодні такий пріоритет можна надати на всіх переходах, окрім переходу Чоп-Захонь (Угорщина), через який проходять виключно «зернові» потяги. Сформовану оптимізаційну математичну модель на основі ризик-орієнтованих технологій рекомендовано інтегрувати на АРМи оперативних працівників АТ УЗ та інтермодального «зернового» оператора у вигляді СППР для управління процесом просування «зернових» потягів в автоматизованому режимі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Кривохижа, Є. М., А. М. Соломон та О. В. Козлов. "БЕЗПЕКА ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ: СТАНДАРТИ ТА МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 4 (5 грудня 2024): 251–59. https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2024.4.25.

Full text

Abstract:

Забезпечення населення високоякісними та безпечними харчовими продуктами є однією з найважливіших складових національної безпеки України. Досягнення безпечності харчових продуктів виробниками досі залишається пріоритетним завданням для усіх галузей харчової промисловості. Актуальності це питання набуває ще більше, коли ринок харчової продукції розвивається стрімко, збільшується рівень конкуренції та асортимент продуктів закордонного походження. В статті приділена увага аналізу законодавчих та нормативно-правових аспектів регулювання безпечності харчових продуктів в Україні. Останнiм часом в Українi реалiзовано ряд заходiв щодо полiпшення ситуацiї у сферi якостi. Впроваджуються системи управлiння якiстю вiдповiдно до ДСТУ ISO 22000 на пiдприємствах та центральних органах влади, реформується iснуюча iнфраструктура забезпечення якостi, розробляються та оновлюються стандарти, приймаються необхiднi законодавчi акти. Ефективним iнструментом пiдвищення якостi продукцiї вiтчизняних пiдприємств слiд вважати впровадження та сертифiкацiю систем управлiння якiстю за моделями, регламентованими мiжнародними стандартами ISO серiї 22000. В Україні здебільшого законодавчо регламентовані питання стосовно забезпечення безпеки та якості харчових продуктів. Однак, не завершеним є гармонізація європейських вимог і норм у власне законодавство, що передусім стосується молочної і м’ясної промисловості. В Україні впровадження ДСТУ ISO 22000:2019 «Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-яких організацій харчового ланцюга» задля гармонізації українського законодавства з європейськими нормами почалося в рамках виконання підписаної Угоди про Асоціацію з ЄС. У стандарті ДСТУ ISO 22000:2019 зазначаються вимоги до системи управління безпечністю харчових продуктів у харчовому ланцюгу, згідно з якими оператор ринку харчових продуктів повинен довести свою здатність контролювати ризик, пов’язаний із безпечністю харчових продуктів. Методів контролю якості продукції розроблено велику кількість, але їх можна поділити на чотири основні групи: органолептичні, інструментальні, фізико-хімічні, мікробіологічні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Горелікова, Т. О., та С. В. Чопоров. "АНАЛІЗ МЕТОДІВ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ ВІД ПІДМІНИ ТА ВИДАЛЕННЯ, ЩО ҐРУНТУЮТЬСЯ НА ТЕХНОЛОГІЇ БЛОКЧЕЙН". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, № 1 (30 травня 2024): 54–65. http://dx.doi.org/10.26661/2786-6254-2024-1-07.

Full text

Abstract:

Під технологією блокчейн розуміють побудований за певними правилами ланцюг блоків, де кожен блок містить інформацію про власну хеш-суму та хеш-суму попереднього блока. Така організація записів при збереженні інформації дозволяє запобігти несанкціонованим змінам, оскільки зміна даних у будь-якому із блоків потребує зміни хеш-сум усього ланцюга даних. До переваг методів захисту інформації на базі технології блокчейн можна віднести безпеку, децентралізацію, можливість відстеження, незмінність, автоматизацію, взаємодію. Технологія блокчейн дозволяє забезпечити безпечний і захищений від втручання спосіб зберігання та передачі даних, оскільки дані зберігаються у блоках, які з’єднані разом у ланцюг. Це ускладнює для неавторизованих користувачів зміну даних або доступ до них без дозволу. Ця стаття містить результати дослідження особливостей використання методів технології блокчейн для вирішення проблеми захисту інформації від підміни. У роботах, представлених у цьому дослідженні, виконано аналіз різних аспектів технології блокчейн, включаючи структури даних, програми, правові наслідки, управління ланцюгом поставок, цифрові підписи, криптографію з відкритим ключем і докази з нульовим знанням. Для захисту даних у блокчейні використовують методи хешування, методи роботи з цифровими підписами, методи криптографії з відкритим ключем, методи доказу з нульовим знанням. Такі методи дозволяють забезпечувати безпеку, конфіденційність та ефективність обробки даних, але продуктивність їх реалізацій залежить від обраного програмного й апаратного забезпечення. Також зазначені методи мають власні специфічні вразливості щодо кібератак.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Ліпич, Любов. "ГЛОБАЛЬНІ ТА ЛОКАЛЬНІ ЛОГІСТИЧНІ СТРАТЕГІЇ У МІЖНАРОДНИХ ЛАНЦЮГАХ ПОСТАЧАННЯ". Економічний форум 1, № 4 (2022): 158–66. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-4-20.

Full text

Abstract:

Тенденції розвитку процесу глобалізації призвели до створення глобальних ланцюгів постачання. Мета статті - ідентифікувати компліментарності базових конкурентних стратегій глобального ланцюга постачання з локальними логістичними стратегіями. Встановлено, що логістична стратегія це набір внутрішньо та зовнішньо скоординованих, довгострокових рішень та дій щодо розміщення, транспортування, управління запасами, складування та обслуговування клієнтів, з метою отримання та збереження конкурентної переваги. Визначено потенційні можливості (більші можливості використання ефекту масштабу, краще використання виробничих потужностей, транспортування та зберігання, оптимізація витрат на запаси, розміщення виробничої діяльності поблизу торгових точок або в місцях, багатих на ресурси, концентрація наукових досліджень у країнах з високим рівень інноваційності) та загрози і ризики (більша складність логістичних процесів, більша відстань переміщення продукції через державні кордони, вищі витрати на управління в компанії, яка виконує роль центрального координатора потоку, функціонування в різних соціально - культурних умовах, уніфікація систем, процедур, процесів і стандартів при збереженні відмінностей, що є результатом місцевих політичних, правових, економічних, екологічних та інфраструктурних умов) розвитку глобальних ланцюгів постачання.Доведено, що згідно з принципами стратегічного управління цілі, засоби та інструменти локальних логістичних стратегій підприємства, мають узгоджуватися із загальною стратегією розвитку глобального ланцюга постачання, а остання з конкурентною стратегією.Обгрунтовано, що при формуванні стратегії глобального ланцюга постачання слід використовувати традиційну методологію стратегічного аналізу. У глобальних ланцюгах постачання, що працюють для окремих клієнтів В2С, головним завданням локальної логістичної стратегії є адаптація якості послуг до різноманітних очікувань клієнтів за прийнятного рівня витрат. Глобальна інтеграція та локальна адаптація логістичних стратегій у відносинах між В2В, окрім економічних результатів, повинна враховувати соціальні та екологічні стандарти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Plastun, Alex, Yulia Yelnikova, Asiyat Shelyuk, Anna Vorontsova та Alina Artemenko. "Роль державної інвестиційної політики та відповідального інвестування у фінансуванні сталого розвитку". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, № 2 (2020): 108–25. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.02.07.

Full text

Abstract:

Мета. Метою статті є дослідження ролі державної інвестиційної політики у фінансуванні сталого розвитку та концепцій відповідального інвестування як прикладного інструментарію та механізму її реалізації. Методологія / методика / підхід. Роль державної інвестиційної політики у фінансуванні сталого розвитку досліджено за допомогою структурно-функціонального аналізу, який дозволив провести її деталізацію за секторами та напрямами фінансових потоків і стадіями інвестиційного ланцюга, напрямами інтервенцій державної інвестиційної політики, а також органами, що її реалізують.  Результати. У статті досліджені концепції відповідального інвестування як прикладного інструментарію та механізму реалізації державної інвестиційної політики. Визначений зв’язок між: ESG – критерії оцінки (скринінгу) інвестиційних рішень та категоріями фінансів сталого розвитку. Визначено співвідношення інвестиційних ресурсів, напряму фінансових потоків і стадій інвестиційного ланцюга, та роль державної інвестиційної політики в межах фінансової системи сталого розвитку за секторами економіки та її ключовими напрямами. Оригінальність / наукова новизна. Проаналізовані аспекти й заходи державної інвестиційної політики за Цілями сталого розвитку. На основі цього розроблено дворівневий теоретико-методичний підхід до визначення ролі державної інвестиційної політики та місця механізму відповідального інвестування у формуванні фінансової системи, зорієнтованої на досягнення цих Цілей. Визначені напрями державної інвестиційної політики передусім узгоджуються з пріоритетними напрямами реформування фінансових систем країн світу на засадах сталого розвитку та асоційовані з певними суб’єктами інвестиційного ланцюга з огляду на їх релевантність і пріоритетність, а також відсутність у межах національної фінансової інфраструктури та регуляторних норм у сфері інвестування. Практична цінність / значущість. Запропоновано найбільш пріоритетні напрями державної інвестиційної політики в контексті відповідального механізму її реалізації з урахуванням найбільш релевантних для відповідальних інвесторів Цілей сталого розвитку та ESG – критеріїв. Ці заходи можуть бути використані для вдосконалення політики державних інвестицій її регуляторами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Rudakov, Serhii, Oksana Myrgorod та Ihor Hrytysyna. "Запобігання надзвичайним ситуаціям шляхом контролю стану ізоляції багатожильних кабелів". Problems of Emergency Situations, № 33 (2021): 253–66. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2021-33-20.

Full text

Abstract:

Розроблено метод вимірювання часткових ємностей і тангенсу кута діелектричних втрат окремих компонентів кабельних виробів, які знаходяться в експлуатації на енергетичних об’єктах. Цей метод ґрунтується на проведенні прямих вимірювань компонентів ізоляції окремо з подальшою оцінкою всієї конструкції в цілому. Цей метод дає можливість оцінити більш детальніше стан ізоляції кабелів, так як жили, екрани, металеві оболонки використовуються в якості електродів – для локалізації зондуючого елек-тромагнітного полю в визначених частинах кабелю: переважно в фазної та поясної ізоляції силових кабелів, в ізоляції жил або в меж фазному просторі контрольних кабелів. Тоді, порівнюючи характеристики виокремлених областей ізоляції між собою та з базовими виробами, які пройшли прискорені ресурсні випробування, аж до досягнення граничного стану, робимо обґрунтований висновок о поточному стані кабельного виробу. Значення часткових ємностей ізоляції жил кабелю повинно бути приблизно одного порядку, якщо значення суттєво різняться, то стан ізоляції наближається до критичного, що може призвести до виникнення надзвичайної ситуації. В роботі запропонований спосіб зменшення похибки вимірювань, який обмежує область використання прямої схеми тільки в тих випадках, коли ємність вимірюваного проміжку набагато вище, ніж ємність паразитних ланцюгів Дослідження на постійному струмі виконується приладами з трьома клемами: дві – вимірювальні, третя – екрануюча – для відводу від вимірювального ланцюга зайвого струму. Ізоляційний проміжок під’єднується до вимірювальних клем, а всі інші жили кабелю та екрани – до екрануючої клемі приладу. В роботі запропонована схема вимірювань, застосування якої дозволило зменшити шунтуючі ємності на 1000 пФ. Результати такого контролю дозволять виявити області параметрів, найбільш чутливі до процесів старіння кабелів, що призведе, у свою чергу, до запобігання надзвичайним ситуаціям, які могли б виникнути на об'єктах енергетики

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

СТЕЛЬМАХ, Г. О., О. М. ВАСИЛЕВСЬКИЙ, Т. Г. БАКАЛЮК, Н. Р. МАКАРЧУК та М. В. ВОЛИНЕЦЬ. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ТЕРАПЕВТИЧНИХ ВПРАВ ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ БОЛЮ ТА ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНИМ НЕСПЕЦИФІЧНИМ БОЛЕМ У ПОПЕРЕКОВОМУ ВІДДІЛІ ХРЕБТА". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 1 (16 червня 2025): 139–45. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2025.1.15359.

Full text

Abstract:

Мета: аналіз і узагальнення сучасних наукових даних щодо ефективності терапевтичних вправ у зменшенні больового синдрому та покращенні працездатності в пацієнтів із хронічним неспецифічним болем у поперековому відділі хребта. Матеріали і методи. У дослідженні здійснено літературний огляд, що дало змогу проаналізувати ключові аспекти впливу терапевтичних вправ на больовий синдром і працездатність. Результати. Європейські рекомендації з ведення хронічного неспецифічного болю в попереку рекомендують терапевтичні вправи як лікування першої лінії. Незалежно від механізму ушкодження поперекового відділу хребта слабкість глибоких м’язів тулуба та знижена стабільність хребта призводять до уповільненого зменшення больового синдрому та обмеження обсягу рухів. Під час реабілітації необхідно виконувати вправи для зміцнення глибоких м’язів тулуба (м’язів кора) з метою забезпечення стабільності та контролю рухів, оскільки ця область є функціональним центром кінетичного ланцюга між верхніми та нижніми кінцівками. Програми вправ під час лікування хронічного болю в поперековому відділі досить різноманітні, але їх ефективність залежить від індивідуальних особливостей пацієнта, правильної дозованості навантаження, дотримання принципу прогресії та комплексного підходу. З огляду на наявні докази аеробні, силові, стабілізуючі, динамічні вправи, а також заняття йогою та пілатесом виступають важливим компонентом у комплексному підході до лікування хронічного болю в поперековому відділі хребта, сприяючи значному полегшенню симптомів і покращенню функціонального стану пацієнтів. Висновки. Терапевтичні вправи є ефективним методом зменшення болю та поліпшення працездатності в пацієнтів із хронічним неспецифічним болем у поперековому відділі хребта, і повинні бути включені до комплексного плану лікування з огляду на їх доведену користь для покращення фізичного функціонування та якості життя.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

МАРКІВ, Юлія, Оксана КОНОПЕЛЬНИК, Олена АКСІМЕНТЬЄВА та Богдан ЦІЖ. "ОСОБЛИВОСТІ ОПТИЧНОГО ПОГЛИНАННЯ ТА СТРУКТУРИ ТОНКИХ ПЛІВОК ПОЛІАМІНОАРЕНІВ". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 3 (20 листопада 2024): 3–10. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2024-3-1.

Full text

Abstract:

Спряжені полімери, у тому числі поліаміноарени, активно використовуються у багатьох галузях досліджень, зокрема, для вдосконалення сенсорів, оптоелектронних та фотонних пристроїв завдяки унікальним фізико-хімічним властивостям пов’язаним з наявністю π-спряжених електронних зв’язків, делокалізованих вздовж полімерного ланцюга. Останніми роками зріс інтерес до використання спряжених полімерів у сенсорах (хемосенсорах) як чутливих до дії різних газів полімерних плівок. Вивчено особливості структури та оптичного поглинання тонких плівок поліаміноаренів – поліаніліну та поліортотолуїдину на прозорих скляних субстратах з нанесеним шаром оксиду олова. Для отримання зразків використано метод хімічної окисної полімеризації аміноаренів у водному розчині сульфатної кислоти під дією еквімолярної кількості персульфату амонію. Проаналізовано особливості оптичного поглинання тонких плівок поліаміноаренів на оптично-прозорій напівпровідниковій поверхні в діапазоні довжин хвиль 300–1100 нм. Встановлено, що спектри поглинання характеризуються наявністю широких смуг в області 300-450 нм та 700–900 нм, зумовлених електронними переходами у спряженій полімерній системі та поглинанням вільних носіїв заряду (поляронів). Використовуючи метод Таука, визначено оптичну ширину забороненої зони поліаміноаренів (Еg). Встановлено, що значення Еg для поліаніліну та поліортотолуїдину становлять 2,62±0,07 та 3,05±0,10 еВ відповідно. Наявність замісника у бензольному кільці ймовірно зменшує довжину спряження π-електронних зв’язків, що призводить до підвищення енергії переходу з валентної зони в зону провідності. Плівки поліаміноаренів протестовано на сенсорну чутливість до випарів органічних розчинників. Встановлено, що максимальна чутливість поліаніліну до нітробензолу спостерігається при λ > 800 нм, а поліортотолуїдину до диметилформаміду – при λ > 700 нм. При цьому значення оптичної ширини забороненої зони за наявності органічних молекул змінюються мало, що може свідчити про фізичний характер адсорбції органічних молекул на поверхні поліаміноаренів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Остапенко, Сергій. "ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ЯК ЗАСІБ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ АГРОЕКСПОРТУ". ПРОДОВОЛЬЧІ РЕСУРСИ 10, № 18 (2022): 257–65. http://dx.doi.org/10.31073/foodresources2022-18-25.

Full text

Abstract:

Предметом дослідження є наукові, теоретико-методичні та практичні аспекти державного регулювання харчової промисловості України як інструменту підвищення ефективності її функціонування. Мета дослідження – на основі узагальнення досліджень науковців та оцінки діяльності інституцій аграрного ринку розробити практичні рекомендації щодо розробки заходів державної підтримки підприємств харчової промисловості, як засіб диверсифікації експорту сільськогосподарської продукції і продовольства. Методи. Під час проведення дослідження використано такі методи: абстрактно-логічний, зокрема прийоми аналогії, зіставлення, індукції, дедукції (узагальнення теоретичних засад щодо сутності державної підтримки). Результати дослідження. В статті розглядаються пріоритетні напрями державного регулювання харчової промисловості, як засіб диверсифікації агроекспорту. Доведено, що ключовими інструментами і методами державного регулювання в контексті реалізації моделі модернізації в галузях харчової промисловості є стимулювання розвитку сектору засобів праці, інформаційних технологій, матеріально-технічного і ресурсного забезпечення внутрішнього виробництва. Виробничий комплекс апріорі не може розвиватися і, тим більше формувати й реалізовувати конкурентний потенціал без належної та доступної для цього матеріально-технічної і техніко-технологічної бази, фінансово- інвестиційного та ресурсного забезпечення. На сьогодні обмеженість у коштах бюджету нашої країни, які можна залучити для модернізації потужностей підприємств харчової промисловості, не дає підстав розраховувати на всебічну державну підтримку заходів модернізації. Проте на державному, обласному та місцевому рівнях можуть надаватися певні преференції щодо залучення приватних інвестицій у модернізацію існуючих і створення нових потужностей з глибокої переробки сільськогосподарської продукції. Вибір тих чи інших інструментів державного регулювання або їх певного поєднання залежить від поточного стану харчової промисловості, ресурсних можливостей державного бюджету, стану інфраструктури агропродовольчого ринку, тенденцій розвитку світової кон’юнктури. Водночас із метою підвищення ефективності державного регулювання, необхідно забезпечити правильну комбінацію використовуваних для його реалізації механізмів, інструментів, засобів і заходів при одночасному дотриманні базових принципів, коректне поєднання ендогенних і екзогенних факторів розвитку харчової промисловості в країні. Інструменти державного регулювання окремих видів агропродовольчого виробництва доцільно розглядати у комплексі підтримки як товаровиробників сільськогосподарської сировини, так і підприємств переробної промисловості, що сприятиме прояву синергетичного ефекту для кожного рівня учасника ланцюга поставок. Сфера застосування результатів дослідження. Результати досліджень можуть бути використані при розробці стратегічних напрямів розвитку агропромислового сектору України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Поварова, Наталія, та Наталія Кіровіч. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ ПРОДУКТІВ З М’ЯСА ПТИЦІ ШЛЯХОМ СИСТЕМНОГО УПРАВЛІННЯ ТРОФОЛОГІЧНИМ ЛАНЦЮГОМ". ПРОДОВОЛЬЧІ РЕСУРСИ 10, № 18 (2022): 121–30. http://dx.doi.org/10.31073/foodresources2022-18-12.

Full text

Abstract:

Погіршення соціально-економічних і екологічних умов життя, зростання психоемоційного стресу супроводжуються зниженням загальної резистентності організму і, як наслідок, є причиною значного зростання захворювань, які призводять до зниження тривалості життя населення. В цьому напрямку провідна роль в профілактиці і лікуванні може здійснюватись за допомогою спрямованої модифікації тваринної сировини, що направлена на виробництво продукту харчування з завданими функціональними або профілактичними характеристиками. Модифікація може здійснюватися як in vivo, так і in vitro. Випуск продуктів біокорегуючої дії вимагає особливих підходів до забезпечення безпеки і стабільних характеристик готового продукту в зв’язку з цим зростає роль прямої і зворотної простежуваності параметрів і властивостей на всіх етапах життєвого циклу продукції. Метою роботи із системних позицій було обґрунтування та розробка прикладних аспектів прижиттєвого формування заданих властивостей м'ясної сировини, прогнозування та простежуваності виробництва м'ясного продукту шляхом системного управління трофологічним ланцюгом від поля до споживача. Відповідно до поставленої мети вирішувалися такі завдання щодо розроблення наукових засад прижиттєвого формування якісних характеристик та спеціальних біокорегуючих властивостей готового продукту шляхом модифікування м'ясної сировини з метою його спрямованої трансформації: - науково обґрунтувати вибір комбінацій компонентів для збагачення кормових раціонів залежно від їхньої засвоюваності організмом сільськогосподарської птиці; - розробити технології продуктів на м'ясній основі спрямованої дії відповідно до теорії єдиного трофологічного ланцюга. Важливе значення серед різноманітних факторів зовнішнього середовища, що впливають на формування тканин тіла забійної птиці, її фізико-хімічні, органолептичні властивості, а також біологічну цінність, мають чинники годівлі (35% від загальних прижиттєвих факторів). Мета роботи: науково обґрунтувати та розробити прикладні аспекти прижиттєвого формування функціонально-технологічних властивостей м'ясної сировини з використанням елементів простежуваності виробництва м'ясного продукту шляхом системного управління трофологічним ланцюгом від поля до споживача. Предмет дослідження: технологія виробництва м'ясних продуктів з м'яса птиці, створена на основі сировини із заданими функціонально-технологічними властивостями, що забезпечується прижиттєвою модифікацією на етапі вирощування птиці. Результати досліджень: Розроблено алгоритм формування трофологічного ланцюга як інструменту створення продукту із заданими властивостями. Доведено можливість спрямованого модифікування складу та властивостей м'ясної сировини шляхом прижиттєвого формування властивостей, а також використано системний підхід до аналізу безпеки та специфічних характеристик м'ясної сировини. В роботі запропоновано використовувати в якості функціональної складової суміш фосфатів з метою прижиттєвої модифікації м’яса птиці. Застосування результатів: сформульовано та реалізовано наукову концепцію прижиттєвого формування якості м'яса птиці із заданими складом та функціонально-технологічними властивостями. Доведено можливість модифікації фізико-хімічного складу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

ЛІСОВСЬКИЙ, Ігор, Дмитро ШЕРШЕЛЮК, Володимир ЧУК та Олексій МАРТИНЮК. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЛОГІСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ". Development Service Industry Management, № 4 (28 грудня 2023): 135–39. http://dx.doi.org/10.31891/dsim-2023-4(22).

Full text

Abstract:

Логістика у більшості праць історичного характеру досліджується з позиції забезпечення військової діяльності різних років та епох, так для древніх греків логістика становила «логістичне мистецтво» або «мистецтво міркування, обчислення». Логістика розвивалася у різних напрямах, а саме: у промисловості, військових операціях, транспортуванні, інформаційних технологіях. У статті розглянуто сутність поняття «логістика» та «логістична діяльність» і наведено авторські визначення понять. На нашу думку, під логістикою слід розуміти комплексну систему планування, координації та контролю різних процесів, пов'язаних з управлінням потоками матеріальних ресурсів, товарів, послуг та інформації від постачання до кінцевого споживача. При цьому основною метою логістики є забезпечення оптимальної та ефективної роботи ланцюга постачання для задоволення потреб споживачів і максимізації прибутковості бізнес-процесів суб’єктів господарювання. Під «логістичною діяльністю» слід розуміти комплекс рішень, заходів та процесів, що спрямовані на організацію та оптимізацію матеріальних, інформаційних та фінансових потоків з метою досягнення цілей підприємства та задоволення запитів споживачів. Логістичне забезпечення є запорукою логістичної діяльності, і включає весь комплекс операцій та заходів, що забезпечують функціонування логістичної системи організації, зокрема: постачання / закупівлю, управління запасами, виробництво, складування, транспортування та збут. Логістичне забезпечення дозволяє менеджменту підприємств формувати необхідні логістичні потоки. Вони дозволяють гнучко реагувати на запити ринку та реалізовувати на відповідному рівніопераційні процеси. Це значно підвищує якість операційного менеджменту. Логістичне забезпечення реалізується за рахунок ефективного управління матеріальними та інформаційними потоками, і передбачає їх оптимізацію з метою мінімізації затрат, забезпечення якості та дотримання встановлених термінів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Баран, Леонід, та Олександр Михайленко. "РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ АНАЛІЗУ ПРОТИПРАВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 80, № 2 (2020): 22–39. http://dx.doi.org/10.32453/3.v80i2.188.

Full text

Abstract:

У сучасному світі використовуються програмні продукти, які дозволяють використовувати накопичену інформацію, аналізувати та візуально демонструвати дані з різних джерел (прикладом може бути IBM i2 Analyst’sNote book, ALERT). Вони дозволяють швидше виявляти ключову інформацію серед складних даних та надавати актуальний аналіз. Недоліком поданих технологій, як вважають автори статті, є те, що ці продукти не дозволяють робити припущення, створювати самостійно відсутні складові інформаційного ланцюга. Тобто постає необхідність запропонувати продукт, який має ознаки штучного інтелекту. В основу роботи інтелектуальної системи автори пропонують покласти теорію нечітких множин, яка дозволяє описувати якісні, нечіткі поняття і наші знання, а також оперувати цими знаннями з метою отримання нової інформації. Нечітка логіка, яка є основою для реалізації методів нечіткого управління, більш природньо описує характер людського мислення, ніж традиційні формально-логічні схеми. Саме тому використання математичних засобів для представлення нечіткої вихідної інформації дозволяє будувати моделі, які найбільш адекватно відображають різні аспекти невизначеності, які постійно присутні в навколишньому середовищі. Наявні математичні моделі теорії нечіткої логіки дозволяють вирішити завдання, які стоять перед інформаційно-аналітичними підрозділами ДПСУ щодо здійснення аналізу протиправної діяльності, і дозволяють упровадити їх у автоматизовані системи. Також подані рекомендації інформаційно-аналітичним підрозділам дадуть змогу аналітикам більш якісно оцінювати об’єкт, який підлягає аналізу. Визначено показники, за якими необхідно здійснювати збір інформації і за якими буде здійснюватись їх оцінка. Запропоновані методи мають можливість змінювати ці показники як кількісно, так і якісно. Практичні рекомендації аналітикам щодо вдосконалення інформаційно-аналітичної діяльності із застосуванням методики аналізу правопорушень надає можливість здійснювати аналіз отриманих даних, надавати пропозиції та приймати рішення в охороні державного кордону. Інформатизація інформаційно-аналітичної діяльності сприятиме підвищенню ефективності, точності роботи аналітичних працівників завдяки розвитку впроваджених у практику АРМ з відповідним програмним забезпеченням.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Яценко, О. М. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ АГРОТРЕЙДИНГУ НА ГЛОБАЛЬНИХ РИНКАХ ДОСКОНАЛОЇ КОНКУРЕНЦІЇ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 18 (29 грудня 2023): 300–306. http://dx.doi.org/10.32782/2708-0366/2023.18.35.

Full text

Abstract:

Для сучасного глобального аграрного ринку аграрний трейдинг є важливим компонентом, оскільки він дозволяє забезпечити рівновагу між обсягами виробництва та попитом на продукти, а також забезпечує доступ до різноманітної сільськогосподарської продукції для різних ринків. Метою статті є обґрунтування теоретико-методологічних засад розвитку агротрейдингу на глобальних ринках досконалої конкуренції. Проведено монографічне дослідження сутності поняття «агротрейдинг». Запропоновано авторське бачення сутності агротрейдингу. Досліджено агротрейдинг в контексті його розвитку на ринках досконалої конкуренції. Доведено, що світовий ринок зерна наразі перебуває в дещо вичікувальній позиції – як з боку експортерів, так і імпортерів, що спричинено непростим економічним становищем певних країн, геополітичними конфліктами у світі та величезними запасами зерна у всіх провідних гравців. Однією з найбільших проблем для всіх учасників сектору є ускладнення логістики. Проблеми з логістикою виявляються на кожному етапі ланцюга постачання. Високі ціни на внутрішньому ринку також ускладнюють ситуацію. Незважаючи на це, попит на українське зерно на світових ринках залишається високим, але проблемою залишається його доставка.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Мехно, Н. Я., та О. З. Яремчук. "ВПЛИВ L-АРГІНІНУ ТА АМІНОГУАНІДИНУ НА РОЗВИТОК ОКСИДАТИВНОГО СТРЕСУ В ЛЕГЕНЯХ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ АНТИФОСФОЛІПІДНОМУ СИНДРОМІ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (28 лютого 2023): 54–61. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2022.i4.13573.

Full text

Abstract:

Вступ. Антифосфоліпідний синдром – це автоімунне захворювання, що супроводжується утворенням антифосфоліпідних антитіл, які спричиняють тромбози вен та артерій, а також сприяють невиношуванню вагітності. При цьому активуються процеси вільнорадикального окиснення, що є наслідком ішемії, виснажується антиоксидантна система, чим поглиблюється ураження легень. Мета дослідження – вивчити стан прооксидантно-антиоксидантної системи у тканині легень за умов експериментального антифосфоліпідного синдрому і при використанні модуляторів синтезу нітроген оксиду (L-аргініну та аміногуанідину). Методи дослідження. Моделювання антифосфоліпідного синдрому проводили на самках мишей лінії BALB/c. У тканині легень визначали рівень продуктів вільнорадикального окиснення та активність антиоксидантних ензимів на тлі антифосфоліпідного синдрому і при використанні L-аргініну й аміногуанідину. Результати й обговорення. За умов експериментального антифосфоліпідного синдрому в легенях мишей спостерігали збільшення вмісту гідропероксидів ліпідів та ТБК-активних продуктів, пригнічення активності супероксиддисмутази і каталази, виснаження пулу відновленого глутатіону, порушення активності ензимів дихального ланцюга – сукцинатдегідрогенази та цитохромоксидази. Встановлено позитивну динаміку у відновленні компонентів антиоксидантної системи та зменшення деструктивного впливу вільних радикалів на тканину легень при окремому і комбінованому введенні L-аргініну та аміногуанідину. Висновки. Тромбози та ішемії, які виникають при антифосфоліпідному синдромі, порушують рівновагу в системі прооксиданти – антиоксиданти, підсилюючи утворення активних форм оксигену і пригнічуючи захисні функції. Комбіноване застосування L-аргініну та аміногуанідину при антифосфоліпідному синдромі сприяє зменшенню проявів оксидативного стресу в легенях, зокрема зниженню рівня пероксидного окиснення ліпідів, відновленню активності та вмісту компонентів антиоксидантної системи, що супроводжується відновленням активності ензимів дихального ланцюга мітохондрій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Кійко, А. І. "СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ: СУЧАСНИЙ АСПЕКТ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 79 (25 листопада 2024): 106–12. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1205-2024-79-14.

Full text

Abstract:

У статті досліджено економічну суть транспортно-експедиторської діяльності підприємства. Розкрито особливості транспортно-експедиційних послуг як форму посередницьких операцій у сфері надання транспортних послуг із перевезення вантажів у системі економічних відносин. Виділено можливі взаємовідносини учасників із надання транспортно-експедиційних послуг. Розглянуто порядок нормативно-правового регулювання здійснення транспортно-експедиторської діяльності та особливостей надання таких послуг. Виділено основних учасників транспортно-експедиторської діяльності в системі економічних відносин. У дослідженні застосовано загальнонаукові методи та специфічні прийоми. Методологічною основою є системний підхід, що дав змогу визначити місце обліку в транспортно-експедиторській діяльності підприємств. У дослідженні використано методи теоретичного узагальнення та спостереження – для вивчення нормативно-правового регулювання транспортно-експедиторської діяльності. Застосовано логічний аналіз – для дослідження загальних тенденцій розвитку транспортно-експедиторської діяльності. Особлива увага приділяється структурі транспортно-експедиторського обслуговування та функціям транспортно-експедиторської діяльності підприємств. Також розглядається транспортна-експедиторська діяльність підприємств як невід’ємна складова ефективного управління ланцюгом постачання. Досліджуються особливості транспортно-експедиторської діяльності та аналізується необхідність впровадження інноваційних технологій та цифрових інструментів для покращення ефективності системи обліку та контролю у транспортно-експедиторській діяльності підприємств. Вивчаються основні аспекти транспортно-експедиторської діяльності, включаючи управління логістикою, зберіганням, транспортуванням та експедицією, їхній вплив на побудову ефективної системи обліку транспортно-експедиторських підприємств. Ця стаття має на меті висвітлити важливість правильного обліку та контролю в транспортно-експедиторській діяльності для підвищення ефективності ланцюга постачання, забезпечення точності фінансової звітності та підвищення конкурентоспроможності підприємств у сучасних умовах глобалізації ринків.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Fedorov, V. Yu, K. H. Kovtsur та N. V. Ptytsia. "ВЗАЄМОДІЯ ВИДІВ ТРАНСПОРТУ: ОСОБЛИВОСТІ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ В ПУНКТАХ ПЕРЕРОБКИ ВАНТАЖІВ". Transport development, № 4(15) (22 лютого 2023): 123–30. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.4-15.10.

Full text

Abstract:

Вступ. На сьогоднішній день колаборація вимог клієнтів і політики взаємодії елементів ланцюга постачань ускладнює процеси, що відбуваються всередині інтегрованого ланцюга. Сьогодні вже складно уявити ланцюг постачань споживчих товарів без дистриб’юторів, розподільчих центрів, оптових баз. Усі ці учасники процесу постачання виконують функції, пов’язані з переробкою вантажів. Наявність в ланцюгах постачання пунктів переробки (ПП) дозволяє зменшити витрати усіх учасників. За рахунок вибору транспортних засобів (ТЗ) раціональної вантажності в ланках ланцюгів постачань, що передують ПП та йдуть опісля, досягається підвищення техніко-експлуатаційних показників роботи транспорту, таких як рівень завантаження ТЗ, загальний пробіг тощо. Крім економічних факторів, що обґрунтовують доцільність наявності проміжних пунктів в ланцюзі постачань, слід відзначити і екологічну складову, що підводить до зеленої логістики. Отже дослідження і вивчення функціонування ПП заслуговує особливої уваги дослідників. Мета. Дане дослідження спрямоване на виявлення факторів, що впливають на час перебування ТЗ у ПП вантажів. В роботі пропонується формалізація процесів, що відбуваються всередині таких пунктів з урахуванням особливостей та пріоритетів при обслуговуванні вантажопотоків згідно з існуючими вимогами таких пунктів. Результати. За допомогою аналізу літературних джерел виявлені методи формалізації реальних процесів в обслуговуванні ТЗ у ПП вантажів. Проаналізовано існуючі критерії оцінки функціонування таких пунктів. Запропоновано методику визначення часу очікування ТЗ обслуговування в ПП з урахуванням особливостей реальних процесів, що відбуваються. Висновки. Запропонована методика визначення часу перебування ТЗ у ПП вантажів. Аналіз діяльності ПП вантажів показав, що існує відносний пріоритет в обслуговуванні ТЗ. Отримані результати становлять інтерес як для перевізників в питаннях планування роботи транспорту, так і для ПП вантажів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

КОЗАК, Світлана, та Валерій СОРОКА. "Ефективність транспортних процесів у ланцюгах постачань та його інвестиційна привабливість". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 21 (2023): 116–21. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i21.1216.

Full text

Abstract:

Загальна ефективність ланцюга постачань характеризується як високим рівнем економічної ефективності так і необхідними рівнями стійкості та якості функціонування усіх процесів у ньому, включаючи ефективність транспортування, собівартість перевезення та інвестиційну привабливість. Повноцінна оцінка інвестиційної привабливості транспортних підприємств повинна включати у себе всі складові цього поняття, а саме, абсолютні й порівняльні методи визначення привабливості підприємства як об’єкта інвестування. Не останнє місце також повинна займати і інноваційна складова. Оцінюючи транспортні процеси у ланцюгах постачань необхідно розглядати показники, які є критичними для підтримки необхідного рівня сервісу і найбільш повно характеризують результати виконаної роботи з погляду споживача. Найважливішими факторами в даному відношенні є час транспортування, собівартість перевезень та продуктивність та його інвестиційну привабливість. В статті розглянуто основні методичні підходи до оцінки ефективності функціонування ланцюгів постачань та проведене удосконалення математичних моделей оцінки впливу виробничих показників транспортування на розмір транспортних витрат в ланцюгах постачань. Розроблено методологічний підхід, що дозволяє зв'язати складові моделей ефективності управління запасами, у ланцюгах постачань з продуктивністю транспортного процесу та врахувати основні чинники, що впливають на тривалість перевезення. Ключові слова: ефективність, ланцюг постачань, продуктивність, собівартість, транспортний процес, управління запасами, час, інвестиції, інновації, комерційна діяльність.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Завадська Олена та Оксенюк Катерина. "СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОЗРІЗІ ТРАНСПОРТНОЇ ТА СКЛАДСЬКОЇ ЛОГІСТИКИ". Економічний форум 1, № 4 (2024): 142–47. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2023-4-18.

Full text

Abstract:

У статті узагальнено питання, щодо залучення інформаційних технологій до автоматизації процесів транспортної та складської логістики. Виокремлені цілі, переваги та перспективи розвитку в рамках логістичних процесів. Основною метою даної проблеми є оновлення та вдосконалення інформаційних технологій в транспортній та складській логістиці, необхідність забезпечення ефективного обміну інформацією між різними сторонами логістичного процесу. Це охоплює постачальників, перевізників, склади, дистриб’юторів та інших учасників ланцюга постачання. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми сучасних технологій в логістиці свідчить про те, що дослідження в цьому контексті є актуальним, з практичної точки зору. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що застосування сучасних інформаційних технологій, дозволяє автоматизувати багато рутинних операцій і забезпечити швидкий та точний обмін інформацією між різними сторонами. Досліджено особливості інформаційних технологій транспортної та складської логістики та специфіку їх практичного застосування на розвиток логістики загалом. Доведено, що використання сучасних інформаційних технологій в логістичних процесах є незамінним важелем, в управлінні потоковими процесами в складних господарських системах. Розкрито ряд головних вигод від реалізації ефективного процесу застосування інформаційних технологій внутрішніх логістичних процесів для забезпечення прибутковості та економічного зростання підприємств. Результати дослідження можуть бути корисними в процесі прийняття рішень стосовно реалізації внутрішніх логістичних процесів, що надасть можливість накопичувати, обробляти, аналізувати, та отримувати очікуваний ефект у вигляді виважених результативних управлінських рішень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Ковальська Любов, Барський Юрій та Оніщук Владислав. "ЛОГІСТИЧНІ БІЗНЕС-ПРОЦЕСИ У ПІДПРИЄМНИЦТВІ: СУТНІСТЬ ТА ВИДИ". Економічний форум 1, № 4 (2023): 118–24. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2023-4-15.

Full text

Abstract:

У статті обґрунтовано роль та значення логістичних бізнес-процесів у підприємництві. Зазначено, що будь-який логістичний бізнес-процес спрямований на створення цінності для клієнтів (споживачів продукції), ланцюга цінності, механізму перетворення ресурсів підприємства у дохід. Проведено огляд існуючих підходів до змісту поняття «логістичний бізнес-процес» підприємства. Проведений огляд літератури дозволив виділити два основних підходи до змісту поняття логістичний бізнес-процес: логістичний бізнес-процес представляє собою спосіб створення цінності для підприємства (зі сторони клієнта, задоволеності споживача якістю продукції, якістю доставки, якістю логістичного обслуговування, якістю логістичних послуг); логістичний бізнес-процес представляє собою метод та спосіб ведення бізнесу, який дозволяє підприємству утримувати міцні позиції у ринковому середовищі та отримувати стабільний прибуток. Доведено, що основними варіантами застосування логістичних бізнес-процесів підприємства є: оцінка ефективності здійснення логістичної діяльності підприємства; оцінка логістичного потенціалу (логістичних потужностей) підприємства; оптимізація логістичних бізнес-процесів з точки зору створення цінності для клієнта. Обґрунтовано, що здійснення логістичних бізнес-процесів дозволяє оцінити ефективність ведення логістичної діяльності підприємства, виявити проблеми у постачанні сировини та матеріалів, складуванні товарів, виробництві продукції; оцінити логістичні потужності підприємства та ефективність їх використання; а також оптимізувати основні/допоміжні логістичні бізнес-процеси, удосконалити логістичні операції та логістичні функції. Доведено, що ефективне здійснення логістичної діяльності підприємства потребує здійснення ряду логістичних бізнес-процесів. У статті розглянуто підходи до видів логістичних бізнес-процесів на підприємстві. Авторами запропоновано такі види логістичних бізнес-процесів як матеріально-технічне постачання (логістика постачання – постачання сировинних ресурсів на підприємства); складування сировини, матеріалів та готової продукції (складська логістика – створення складських запасів матеріалів, сировини); виробнича логістика (виконання виробничої програми підприємства із мінімальними втратами ресурсів); збутова логістика (організація системи продажу товарів); транспортна логістика (процес організації та доставки товару до кінцевого пункту призначення).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Колбіна, Н. Г. "ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ТА ОБІГУ ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ". Kyiv Law Journal, № 1 (11 травня 2022): 117–22. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2022.1.18.

Full text

Abstract:

Анотація. Шляхи вдосконалення адміністративно-правового регулювання виробництва та обігу дитячого харчування. Відзначено, що вдосконалення адміністративно-правового регулювання виробництва та обігу дитячого харчування повинно відбуватися комплексно з урахуванням різних проблемних напрямків. Автором виокремлено напрямки вдосконалення адміністративно-правового регулювання виробництва та обігу дитячого харчування . А саме: 1) запровадження принципів системи НАССР та забезпечення можливості відслідковування покупцем «виробничо-споживчого ланцюга»; 2) забезпечення відповідності якісним характеристикам дитячого харчування міжнародним стандартам якості та виробництва; 3) врахування критерію фінансової спроможності покупця та виду дитячого харчування; 4) підтримання національного товаровиробника шляхом розроблення та реалізації програм державної підтримки та стимулювання розвитку виробничих потужностей, а також звільнення дрібних виробників продуктів дитячого харчування від отримання окремих документів дозвільного характеру на їх продукцію; 5) впровадження дієвих механізмів утилізації простроченого чи некісного дитячого харчування з обігу; 6) налагодження відносин міжнародно- го партнерства з метою розвитку імпортно-експортних відносин в сфері дитячого харчування; 7) здійснення контролю та нагляду за якістю та кількістю дитячого харчування, яке надходить до дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів. Враховуючи виокремлені чинники є доцільним вести мову як про запровадження з боку держави стимулюючих програм державної підтримки національного виробника дитячого харчування, так і посилення контрольно-наглядової діяльності за їхнім виробництвом, обігом та якістю. Дещо складнішим є забезпечення безперервного контролю за імпортним дитячим харчуванням, адже, потрапляючи на територію України дана продукція потрапляє в обіг і відповідно всі ризики щодо якості та термінів придатності лягають на суб’єкта підприємницької діяльності, який реалізує дані продукти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Бак, С. М. "Стоячі хвилі в дискретних рівняннях типу Клейна-Ґордона зі степеневими нелінійностями". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Математика і інформатика 39, № 2 (2021): 7–21. http://dx.doi.org/10.24144/2616-7700.2021.39(2).7-21.

Full text

Abstract:

Дана стаття присвячена вивченню дискретних рівнянь типу Клейна-Ґордона, які описують динаміку нескінченного ланцюга лінійно зв’язаних нелінійних осциляторів. Ці рівняння представляють собою зчисленну систему звичайних диференціальних рівнянь. Такі системи є нескінченновимірними гамільтоновими системами. Розглядаються рівняння типу Клейна-Ґордона зі степеневими нелінійностями непарного степеня. При підстановці анзаца у вигляді стоячої хвилі одержується система алгебраїчних рівнянь для амплітуди стоячої хвилі. Далі розглядається система з більш загальним оператором L лінійної взаємодії осциляторів, який є обмеженим і самоспряженим у гільбертовому просторі дійсних двохсторонніх послідовностей l2. Розглядається задача про існування періодичних і локалізованих (збігаються до нуля на нескінченності) розв’язків для таких систем. Основними умовами існування цих розв’язків є просторова періодичність коефіцієнтів оператора лінійної взаємодії осциляторів та належність частоти стоячої хвилі спектральному проміжку оператора L. Якщо правий кінець спектрального проміжка скінченний, то система має нетривіальні розв’язки. У цій статті показано, що періодичні і локалізовані розв’язки цієї системи можна побудувати як критичні точки відповідних функціоналів Jk та J. Існування періодичних розв’язків встановлено за допомогою теореми про зачеплення. Зокрема, показано, що функціонал Jk задовольняє так звану умову Пале-Смейла та геометрію зачеплення, а отже, має нетривіальні критичні точки. Останні і є періодичними розв’язками системи. У випадку локалізованих розв’язків використати теорему про зачеплення не можна, оскільки для функціоналу J не виконується умова Пале-Смейла. Тому у цьому випадку використано метод періодичних апроксимацій, тобто критичні точки функціоналу J будуються за допомогою граничного переходу при k→∞ в критичних точках функціоналу Jk. В силу відомих властивостей дискретного оператора Лапласа одержано наслідок, в якому встановлено умови існування локалізованих розв’язків для вихідної системи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Старостенко, Д. Ф., та С. В. Салін. "БЛОКЧЕЙН ТА ФІНАНСОВІ ТЕХНОЛОГІЇ В ЦИФРОВОМУ ПРОСТОРІ ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВИХ КОМПАНІЙ". Scientific papers OF DMYTRO MOTORNYI TAVRIA STATE AGROTECHNOLOGICAL UNIVERSITY (ECONOMIC SCIENCES), № 2 (51) (29 серпня 2024): 47–60. http://dx.doi.org/10.32782/2519-884x-2024-51-5.

Full text

Abstract:

В статті досліджено функціональний зв'язок між блокчейн та фінансовими технологіями в інноваційному цифровому просторі фінансово-промислових компаній, що забезпечують інтенсивний рівень розвитку технологічної конкурентоспроможності фінансових інститутів та суб’єктів об’єднаних сфер господарської діяльності на ринку. Обґрунтовано напрями розвитку великих інтегрованих систем фінансово-промислового капіталу, на засадах інтенсивного виробництва, поглиблення ресурсів та посилення впливу інноваційних цифрових технологій на фінансову архітектуру суб’єктів об’єднаних сфер господарської діяльності. Розроблено методичний підхід до запобігання загроз функціонування блокчейн та фінтех технологій при формуванні інтегрованої архітектури фінансово-промислових компаній в інноваційному цифровому просторі банківського сектора. Представлено методику розрахунку індексу цифрового кіберзахисту, який використовується як індикатор та узагальнює, з одного боку, безпечні властивості інформаційних ресурсів в цифровому просторі банківських установ та їх здатність запобігати кібератакам на фінансово-промисловий капітал суб’єктів об’єднаних сфер господарської діяльності, з іншого боку – характеристики, що втілюють інституційний розвиток фінансово-промислових компаній країни, що забезпечені банківськими регуляторами на макрорівні. Представлено блокчейн-модель фінансово-інвестиційного ланцюга, що активізує діджитал-розрахунки між банківськими установами та учасниками фінансово-промислових компаній з метою накопичення та використання капіталу в виробничому циклі суб’єктів об’єднаних сфер господарської діяльності. Наведено оптимальні критерії індексу цифрового кіберзахисту фінансово-промислового капіталу. Обґрунтовано макропруденційну політику банківського сектору України на засадах регуляторів блокчейн та фінтек технологій ЄС, що забезпечують інтенсивний рівень розвитку технологічної конкурентоспроможності фінансових інститутів. Запропоновано та доведено гіпотезу щодо існування взаємообумовленого зв’язку між індексом цифрового кіберзахисту фінансово-промислового капіталу та індексом технологічної готовності банківського сектору до цифровізації розрахунків, що дозволяє посилити їх безпеку руху між суб’єктами об’єднаних сфер господарської діяльності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Городня, Т. А., В. А. Боднарюк та К. В. Процак. "СИНЕРГІЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА ТА ДИВЕРСИФІКАЦІЙНИХ СТРАТЕГІЙ ВИРОБНИЦТВА". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 77 (24 травня 2024): 40–49. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1205-2024-77-06.

Full text

Abstract:

Анотація. У статті наведено характеристику інновацій та інноваційної діяльності. Здійснено огляд інноваційного потенціалу з використанням стратегій виробництва. Наведена характеристика інноваційного потенціалу як комплексна інтеграція сучасних ключових компонентів. Проаналізовано ключові компоненти інноваційного потенціалу, а також розроблено комплексну модель синергії інноваційного потенціалу підприємства в контексті диверсифікації виробництва. Детально представлено основні елементи механізму взаємозв’язку між інноваційним потенціалом та диверсифікацією виробництва. Наведено приклад різнопланової диверсифікації виробництва. Скомплектовано ряд методів та інструментів для оцінки внутрішніх можливостей підприємства, зокрема: аналіз ресурсів і компетенцій, вартості ланцюга, конкурентного середовища, сценарний аналіз, фінансовий, портфельний, моделювання та прогнозування. Розроблено ключові критерії та фактори, від яких залежить модернізація виробничого процесу, особливо в контексті інноваційного потенціалу та диверсифікації. Зазначено важливі аспекти, які враховують у процесі комплексної модернізації і диверсифікації виробництва. Розроблено модель, яка дозволяє забезпечувати максимальну ефективність використання ресурсів виробництва з обмеженнями щодо виконання попиту на готову продукцію, використання вихідних ресурсів, обсягів позики для виробництва кожного виду готової продукції та загального обсягу коштів на модернізацію виробництва. В моделі запропоновано такі складові, як: індекси виду готової продукції, вихідних ресурсів, відповідних обсягів коштів, ціни, обсяги попиту та постачання продукції, норми витрат певних ресурсів, вартість модернізації виробничого процесу, кредитні обмеження. Запропоновано розв’язування виробничої ситуації на конкретних вихідних даних по об’єкту дослідження у складі двох виробничих підприємств та двох видів вихідних ресурсів. Наведено висновки по моделі щодо оптимізації обсягів виробництва для різних продуктів, розподілу кредитів та коштів на диверсифікацію, ефективного використання ресурсів та задоволення ринкових потреб споживачів. Наведене вирішення моделі показує оптимізовані обсяги виробництва для різних продуктів, розподіл кредитів та коштів на диверсифікацію, забезпечуючи ефективне використання ресурсів та задоволення ринкових потреб. Дана модель є універсальною і може бути застосована для проведення диверсифікації виробництва з метою розширення інноваційного потенціалу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

БУКЕТОВ, Андрій, Юрій ШУЛЬГА, Данил ЖИТНИК та Роман НЕГРУЦА. "Підвищення експлуатаційно-ремонтних характеристик засобів водного транспорту шляхом застосування полімерних композитів". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 21 (2023): 57–65. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i21.1209.

Full text

Abstract:

У статті показано, що з метою підвищення показників міцності адгезійних з’єднань епоксидних покривів для підвищення експлуатаційно-ремонтних характеристик засобів водного транспорту у полімер необхідно додавати модифікатори чи інші добавки. Перспективним на даний час є модифікування епоксидних полімерів, позаяк їх наповнення добавками за гомеопатичного вмісту забезпечує підвищення показників характеристик матеріалів. Зауважимо про необхідність вибору хімічно активного до взаємодії з епоксидними макромолекулами модифікатора. Такий підхід враховує як фізичну природу добавки, так і її хімічну структуру у вигляді бокових груп та сегментів ланцюга молекули на мікрорівні. Важливим є використання у вигляді активної до взаємодії з епоксидною смолою модифікатора диаміноазобензол карбонової кислоти. Такий модифікатор містить активні функціональні групи. Вважали, що вектор випробувань, який передбачає оптимізацію вмісту названого вище модифікатора у епоксидному полімері, за критеріями міцності адгезійних з’єднань та, додатково, залишкових напруг, є важливим і актуальним при підвищенні експлуатаційно-ремонтних характеристик засобів водного транспорту. При створенні нових матеріалів за основу взято епоксидний полімер. Зшивали захисні функціональні покриви твердником ПЕПА. У вигляді модифікатору взято диаміноазобензол карбонову кислоту. Встановлено, що при отриманні матеріалів з підвищеним показниками міцності адгезійних з’єднань потрібно у полімер добавляти модифікатор за вмісту 0,5…1 мас.ч. на 100 % епоксидного полімеру та 10 % твердника ПЕПА. Такий підбір інгредієнтів забезпечить утворення композиту, який порівняно з ненаповненим полімером характеризується підвищеним показниками міцності адгезійних з’єднань за відриву у 1,5 рази, а міцності адгезійних з’єднань за зсуву у 1,2 рази. Вважали, що це є важливим фактором збільшення довговічності покривів у складних умовах експлуатації засобів транспорту. Ключові слова: транспорт; властивості; експлуатація; полімер; композит.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Бойко-Гагарін, А. С. "Технологічні аспекти виготовлення фальшивих монет у Російській та Австро-Угорській імперії у ХІХ – на початку ХХ ст". Studies in history and philosophy of science and technology 29, № 2 (2020): 67–76. http://dx.doi.org/10.15421/272022.

Full text

Abstract:

Вивчення процесів виготовлення монет є невід’ємною складовою нумізматичних студій, що дозволяє не лише встановити відношення монети до карбування того чи іншого монетного двору та визначити її різновид, а і встановити відмінності між автентичними монетами державного карбування та антикварними підробками, так само як і фальшивими монетами, виготовленими з метою нанесення збитку грошовому обігу та отримання несанкціонованого прибутку. В статті використано комплекс загальнонаукових методів, цитування архівних матеріалів виконано транскрибуванням. В якості джерел вивчення використано раніше неопубліковані матеріали державних історичних архівів та зразки тогочасних підробок монет із зібрань державних музеїв. Повний ланцюг виготовлення фальшивих монет поетапно складався із вибору металу, виготовлення ливарної форми чи штемпеля, виготовлення заготовки для майбутньої фальшивки (металевого кружечка), нанесення зображень на заготовку, за необхідності – нанесення поверхневого покриття та доопрацювання отриманої підробки іншими інструментами для уникнення видимих дефектів фальсифікату. Отримати готові підробки монети з нанесеним шаром поверхневого покриття за допомогою амальгами можна було двома шляхами: покриття заготовки із вже нанесеним штемпелями рельєфом, або карбування штемпелем по вже покритій шаром золота чи срібла основі. Щодо застосування технології лиття підроблених грошей, найчастіше в тогочасних джерелах згадуються гіпсові форми, хоча нами введено в науковий обіг лише металеві (частіше мідні). Елементний вміст поверхні інструментів практично ідентичний у струмках робочої частини та зворотної гладкої сторони, що дає підстави стверджувати про те, що ці інструменти не були у використанні. Ми припускаємо, що потенційні фальшивомонетники позбулись цих ливарних форм як невдалих та непридатних для використання. Продуктом ливарних форм, пресів чи інших виробничих устаткувань фальшивомонетників були заготовки фальшивих монет. Через недосконале лиття отримані заготовки часто вимагали доопрацювання та коригування за допомогою інших оброблювальних інструментів. Застосовуваний фальшивомонетниками технічний процес суттєво відрізнявся від того ланцюга процесів, які практикувались на державному монетному дворі. Причиною цьому ми бачимо недоступність для фальшивомонетників складних технічних засобів та користування ними з незаконною метою таким чином, що цей процес був непомітний для оточуючих для приховування злочинної діяльності. Перспективою подальших досліджень ми бачимо розширення використаної джерельної бази та проведення вивчення збережених зразків підробок монет та інструментів для їх виготовлення за допомогою новітніх вимірювальних пристроїв та технологій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Федунов, Валерій Миколайович, Ірина Валеріївна Трофименко, Леонід Леонідович Пліта та Олена Анатоліївна Дакі. "ОСОБЛИВОСТІ ТА ВИМОГИ ЩОДО НАВІГАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ СУДНОВОДІННЯ НА ВНУТРІШНІХ СУДНОПЛАВНИХ ШЛЯХАХ". Vodnij transport, № 2(36) (12 лютого 2023): 184–93. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2023.2.36.15.

Full text

Abstract:

Метою статті є розробка вимог та визначення особливостей побудови підсистеми навігаційного забезпечення безпеки судноплавства на внутрішніх судноплавних шляхах. Поставлена мета досягається шляхом аналізу наявних та перспективних систем навігаційного забезпеченнябезпеки судноводіння на внутрішніх водних шляхах та формулювання відповідних вимог, що забезпечать задані показники. Причому розробка вимог та визначення особливостей побудови підсистеми навігаційного забезпечення безпеки судноплавства враховують забезпечення єдності управління та контролю за функціонуванням ланцюга контрольно-коригувальних станцій на внутрішніх водних шляхах України. Доведено порядок вибору необхідних кутів нахилу супутників, що впливають на якість і дальність зв’язку. Найбільш суттєвим результатом є розробка вимог щодо точності і дискретності позиціонування диференціальних систем, що дозволяє виділити особливості розміщення контрольно-корегувальних станцій підсистеми навігаційного забезпечення безпеки судноплавства, характерні для внутрішніх судноплавних шляхів, що суттєво відрізняються від вимог для морських акваторій. Визначені основні фактори, що впливають на точність системи. Основний вплив на похибку здійснює зміна кута піднесення супутника. Доведено, що для дотримання порядку точності системи при видаленні понад 500-700км від контрольної точки варто обмежити використання супутників з кутами піднесення більше за 10°. Необхідно враховувати час доби, географічну широту, час року та фази циклу сонячної активності. Деградація похибки при віддаленні від контрольної точки з 100 км до 500 км збільшується в 5 разів при кутах підвищення супутників. Значимість одержаних результатів полягає у формулюванні вимог та визначенні особливостей побудови підсистеми навігаційного забезпечення безпеки судноплавства на внутрішніх судноплавних шляхах з урахуванням їх специфіки, що дозволить знизити витрати на розгортання елементів системи, одночасно підвищивши його точність. Таким чином, проведені дослідження показали ефективність запропонованого підходу для подальшого розвитку підсистеми навігаційного забезпечення безпеки судноводіння.Ключові слова: навігаційне забезпечення, безпека судноводіння, внутрішні судноплавні шляхи, точність, супутник, контрольно-корегувальна станція, диференціальна система.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Litviak, V. I., та O. V. Shcherbyna. "КОНТЕЙНЕРНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПОРОМНИМ СПОЛУЧЕННЯМ У ЧОРНОМУ МОРІ ЯК ЧАСТИНА ТРАНСКАСПІЙСЬКОГО МІЖНАРОДНОГО ТРАНСПОРТНОГО МАРШРУТУ". Transport development, № 1(24) (26 березня 2025): 89–99. https://doi.org/10.33082/td.2025.1-24.07.

Full text

Abstract:

Вступ. Контейнеропотік між Східною Азією та Європейським Союзом є одним з найбільших за об’ємом. Широкомасштабне російське вторгнення в Україну призвело до зменшення популярності так званого «Північного коридору» – транспортної системи, що сполучає Китай з країнами ЄС, та вимусило вантажовласників обирати альтернативні шляхи доставки. Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут знову привернув до себе увагу, як мультимодальний шлях доставки вантажів з Китаю до ЄС. Цей маршрут, який проходить через декілька країн Середньої Азії, на сьогоднішній день є потенційною альтернативою для наземного логістичного ланцюга перевезення вантажів, який раніше йшов по території росії. Однією з ланок даного шляху є морське перевезення вантажів з портів Грузії/Туреччини до морських портів східного берегу Чорного моря. Одним з варіантів такого маршруту є поромне сполучення між грузинськими та турецькими портами з портом Чорноморськ. Мета. Метою статті є огляд контейнерних вантажопотоків, що рухаються по Транскаспійському міжнародному транспортному маршруту, та аналіз перспектив використання поромних перевезень у ланцюгу доставки вантажів. Результати. Аналіз перевезень довів, що Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут представляє для України дуже перспективну схему доставки вантажів з Китаю, а також транзитних перевезень на напрямку Східна Азія-ЄС. Незважаючи на конкуренцію портів Румунії та Болгарії, залізничні поромні перевезення з Грузії до порту Чорноморськ мають певні переваги і потенціал розвитку. Висновки. Залізничні поромні перевезення контейнерів за напрямом Батумі/Поті-Чорноморськ дозволять український транспортній системі долучитись до Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту, та переведуть частину контейнерного вантажопотоку між Китаєм та ЄС через територію України. Незважаючи на це, такий вид сполучення має певні недоліки, які вимагають більш докладного порівняння з традиційним контейнерним перевезенням суднами-фідерами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Karpenko, Yu V., O. I. Panasenko та P. S. Syrota. "Синтез та антибактеріальна активність в ряду нових s похідних (1,2,4-триазол-3(2h)-іл)метил)тіопіримідинів". Ukrainian Journal of Military Medicine 4, № 4 (2023): 120–25. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2023.4(4)-120.

Full text

Abstract:

Вступ. Актуальність дослідження похідних 1,2,4-триазолу з піримідиновим фрагментом обумовлена синтезом потенційних антибактерільних лікарських препаратів широкого спектру дії, низькомолекулярних індукторів інтерферону та протипухлинних агентів, пошуком молекулярних дескрипторів їх структури, важливих для встановлення закономірностей «структура – біологічна активність». Мета роботи – комп’ютерний пошук антибактеріальної дії нових гібридів 1,2,4-триазол-3(2Н)-тіолів з піримідиновим фрагментом щодо 4 тест-культур, встановити залежність «структура-дія». Матеріали та методи. Для дослідження сполук використано сучасний комплекс фізико-хімічних методів дослідження. Для поглибленого вивчення антибактеріальної дії похідних гібридів 1,2,4-триазол-3(2Н)-тіолу з піримідиновим фрагментом відібрали 3 тест-культури музейних штамів грампозитивних і грамнегативних бактерій. Результати. Похідні гібридів 1,2,4-триазол-3(2Н)-тіолу з піримідиновим фрагментом показали високу антибактеріальну активність, щодо грамнегативних мікроорганізмів (E. сoli, Рs. aeruginosa). Отримані експериментальні результати дозволили встановити не тільки роль основних структурних особливостей сполук у прояві антимікробних властивостей. Значною антибактеріальною активністю відрізняються 2-(((5-(децилтіо)-4-метил-4Н-1,2,4-тріазол-3-іл)метил)тіо)піримідин, який блокує ріст E. coli 125 мкг/мл і S. aureus за 125 мкг/мл відповідно. Також варто відзначити похідні 1,2,4-триазолу, що є активними проти E. coli та S. aureus. Висновки. За допомогою реакції гетероциклізації проміжного карботіоаміду отримано нові гібриди 1,2,4-триазол-3(2Н)-іл)метил)тіопіримідинів. Для зниження показників гострої токсичності та підвищення їх біологічної активності синтезовано S-похідні цього ряду. Алкільне угроповування у вигляді децилу в структурі синтезованих сполук призводить до посилення антибактеріальної активності. Введення алкільного залишку та його збільшення карбонового ланцюга до деканового незначно збільшує антибактеріальну активність.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Харечко, Д. О. "ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИХ ВПЛИВІВ НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОСТУ НАЦІОНАЛЬНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ". Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, № 2 (11 червня 2024): 67–72. http://dx.doi.org/10.32782/tnv-pub.2024.2.9.

Full text

Abstract:

У статті визначено, що людська цивілізація зустрілася з новими викликами, зумовленими як невідповідністю існуючих бізнес-моделей та моделей економічного розвитку вимогам часу, що радикально змінилися при переході до технологічного укладу, так і глобальними загрозами, пов'язаними з екологічною та кліматичною кризою, посиленням глобальних ризиків продовольчої безпеки, реалізацією ланцюга глобальних епідеміологічних ризиків. Найбільшим із них стала пандемія, яка не лише викликала посилення та поглиблення соціально-економічних проблем, але і дала поштовх трансформаційним процесам на галузевих ринки. З’ясовано, що державне управління ризиками, пов'язаними з епідеміологічними загрозами, викликає необхідність ретельного аналізу та прийняття низки стратегічних рішень на різних рівнях: від місцевих органів самоврядування до центральних органів виконавчої влади. При цьому слід зазначити, що поряд з подоланням негативних наслідків епідемій необхідно виявити і максимально використати шанси, пов'язані з поштовхом до розвитку нових технологій та інструментів, обумовлених її впливом. Крім того, не можна не враховувати мультиплікативний ефект спільного впливу епідеміологічних загроз, спричинених пандемією, та інших глобальних загроз людської цивілізації. Обґрунтовано, що епідеміологічні загрози можуть мати значний вплив на соціально-економічні аспекти суспільства та викликати низку проблем. Державне управління ризиками епідемій вимагає комплексного підходу, який враховує як медичні, так і соціально-економічні аспекти, з метою забезпечення максимального захисту населення та мінімізації негативних наслідків для суспільства. Одним з найважливіших елементів управління ризиками є його попередження та готовність до епідемій шляхом розробки та впровадження планів заходів у разі кризових ситуацій. Зазначені плани повинні охоплювати такі аспекти, як швидка мобілізація медичних ресурсів, введення необхідних обмежень на рівні громадського здоров'я та забезпечення соціальної допомоги потерпілим. Доведено, що зазначене може включати розвиток цифрових технологій для підтримки дистанційної роботи та навчання, стимулювання інновацій та підтримки малого та середнього бізнесу. Державне управління ризиками передбачає активне співробітництво між секторами суспільства та органами державної влади, а також між країнами на міжнародному рівні. Обмін даними, кращими практиками та ресурсами може покращити загальну ефективність в державному управлінні епідеміологічними ризиками та забезпечити більш успішну реакцію на кризові ситуації. Перспективи розвитку національного благополуччя в умовах епідеміологічних загроз можуть бути залученням до інвестицій у сферу охорони здоров'я.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Рижакова, Галина, Сергій Петруха, Ніна Петруха, Олена Крупельницька та Олександр Гуденко. "АГРОПРОДОВОЛЬЧІ ЛАНЦЮГИ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ: МЕТОДОЛОГІЯ, ТЕХНІКА ТА АРХІТЕКТУРА". Financial and credit activity problems of theory and practice 4, № 45 (2022): 385–95. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.4.45.2022.3809.

Full text

Abstract:

Мета дослідження. У зв’язку з постковідною актуалізацією створення регіональних агропродовольчих кластерів та з урахуванням процесу формування нової агроекономічної й соціально-продовольчої нормальності функціонування й розвитку аграрного сектора економіки (в широкому розумінні – від сільгосппідприємства до переробно-харчової промисловості) виникає необхідність проаналізувати традиційні проблеми тієї чи іншої території та визначити місце й значення відповідних їй ланцюгів створення доданої вартості в підвищенні їхньої конкурентоспроможності та агрогалузей, інтегрованих у процес архітектування потенціалу доданої вартості в тому числі на місцевому рівні.Основні результати. Запропоновано методологічний підхід застосування аналізу ланцюгів створення доданої вартості за допомогою методу аналізу ієрархії з урахуванням факторів визначення позиції виробників у агропродовольчому ланцюгу доданої вартості. Факторами визначення позиції виробників на ринку та в агропродовольчому ланцюгу створення доданої вартості є: ступінь диференціації; рівень і ступінь економічних відносин між учасниками ланцюга; економія на масштабі створення доданої вартості; здатність реагувати на COVID-виклики та технологічні зрушення в аграрному секторі (Агро 4.0). При розв’язанні поставленого завдання здійснювався вибір факторів за рівнями: національний, економічний і регіональний. Необхідні вихідні дані були отримані шляхом застосування одного з методів аналізу ланцюгів створення доданої вартості — швидкої оцінки продовольчого ринку. За результатами обчислень побудовано ієрархію факторів визначення позиції агровиробника на продовольчому ринку та в агропродовольчому ланцюгу створення доданої вартості.Основні висновки. Визначено, що агропродовольчий ланцюг створення доданої вартості через призму нової нормальності функціонування агро-будівельного підкомплексу (із диференціацією на галузево-кластерні підгрупи) слід розуміти як процес об’єднання організацій і технологічних процесів різних сфер діяльності в єдиному циклі, необхідному для створення продовольства (від отримання сировини із включенням всіх стадій виробництва до реалізації готової продукції), результатом якого має бути отримання синергетичного ефекту. Запропонований підхід дозволяє оперативно зібрати вихідну інформацію, здійснити необхідні обчислення та проаналізувати отримані дані й для точкової антикризової корекції, і для вжиття масштабних регуляторних заходів із забезпечення їхньої безпеки й простежуваності відповідно до технічних регламентів і правил, які існують на внутрішньому ринку країн-членів ЄС. Необхідно також відзначити гнучкість запропонованого підходу, адже кількість і факторів, і рівнів, на яких вони діють, може диференціюватися й змінюватися з урахуванням постковідної симптоматики аграрної й будівельної економік.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Shcherba, V. V., T. Ya Yaroshenko, A. I. Bandas та M. M. Korda. "ЗМІНИ ПРОЦЕСІВ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НЕЙТРОФІЛІВ КРОВІ В ЩУРІВ З ПАРОДОНТИТОМ НА ТЛІ ГІПЕР- ТА ГІПОТИРЕОЗУ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (7 листопада 2019): 28–36. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i3.10556.

Full text

Abstract:

Вступ. Запальні захворювання пародонта є однією з найактуальніших проблем стоматології, які мають соціальну значимість. Поряд з відомими концепціями їх патогенезу значну увагу приділяють активації пероксидного окиснення ліпідів, що може порушувати окиснення субстратів дегідрогеназами і транспорт електронів по дихальному ланцюгу, спричиняючи роз’єднання дихання та окисного фосфорилювання. Мета дослідження – вивчити процеси енергозабезпечення нейтрофілів крові в щурів з пародонтитом без супутньої патології і на тлі гіпер- та гіпотиреозу. Методи дослідження. Дослідження проведено на білих щурах-самцях, в яких моделювали пародонтит, пародонтит на тлі гіпертиреозу та пародонтит на тлі гіпотиреозу. В мітохондріальній фракції популяції нейтрофілів крові визначали сукцинатдегідрогеназну та цитохромоксидазну активність. Кількість нейтрофілів крові зі зниженим трансмембранним мітохондріальним потенціалом встановлювали методом проточної цитофлуориметрії за допомогою набору реактивів “MitoScreen” (“BD Pharmigen”, США). Результати й обговорення. Сукцинатдегідрогеназна активність у мітохондріях нейтрофілів крові щурів із змодельованим пародонтитом зменшилася на 16,3 % (р<0,001), із змодельованим пародонтитом на тлі гіпертиреозу – на 40 % (р<0,001), із змодельованим пародонтитом на тлі гіпотиреозу – на 26,7 % (р<0,001) відносно контрольної групи. Що стосується кінцевого ензиму дихального ланцюга мітохондрій – цитохромоксидази, то за умови пародонтиту без супутньої патології його активність у мітохондріях нейтрофілів крові тварин достовірно не змінилася. Експериментальний пародонтит на тлі гіпертиреозу супроводжувався зниженням цитохромоксидазної активності на 15,2 % (р<0,01), а в гіпотиреоїдних щурів – на 16,2 % (р<0,001) відносно контрольної групи. Дослідження мітохондріального трансмембранного потенціалу (ΔΨm) нейтрофілів крові показало, що у тварин із змодельованим пародонтитом відсоток нейтрофілів крові зі зменшеним ΔΨm збільшився на 51,6 % (р<0,001), із змодельованим пародонтитом на тлі гіпертиреозу – в 2,4 раза (р<0,001), із змодельованим пародонтитом на тлі гіпотиреозу – в 1,8 раза (р<0,001) щодо контрольної групи. Висновок. Моделювання пародонтиту на тлі тиреоїдної дисфункції супроводжується достовірним інгібуванням процесів енергозабезпечувального окиснення, на що вказує зниження сукцинатдегідрогеназної та цитохромоксидазної активності в мітохондріях нейтрофілів крові як за умови гіпертиреозу, так і при гіпотиреозі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Ларіна, Я. С., та А. В. Філатова. "СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ МАРКЕТИНГУ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ У ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНИХ ЛАНЦЮГАХ НА РИНКУ ПОСІВНОГО МАТЕРІАЛУ". Київський економічний науковий журнал, № 3 (30 листопада 2023): 69–75. http://dx.doi.org/10.32782/2786-765x/2023-3-11.

Full text

Abstract:

Сучасна економічна ситуація в Україні вимагає від сільськогосподарських виробників перегляду стратегій управління, оскільки для досягнення успіху їм необхідно бути максимально активними на ринку та задовольняти потреби споживачів. Одним із способів досягнення цього є вивчення та ефективне використання різних методів і стратегій збуту сільськогосподарської продукції на основі впровадження маркетингових концепцій. Метою цього дослідження є вивчення сучасних концепцій маркетингу та особливостей їх використання у виробничо-торговельних ланцюгах на ринку посівного матеріалу. Встановлено, що сучасний розвиток маркетингу на ринку насіння характеризується поступовим переходом від підходу, орієнтованого на продаж, до підходу, орієнтованого на побудову взаємовигідних відносин між учасниками ринку, що відповідає концепції партнерського маркетингу або маркетингу відносин. Така концепція є важливою і максимально придатною для розвитку ланцюга створення вартості на українському ринку насіння. Адже маркетинг для сільськогосподарських підприємств охоплює не тільки продаж товарів і послуг; він включає різноманітні заходи, пов'язані з глибоким аналізом ринку, розвитком асортименту, рекламними кампаніями, стимулюванням збуту, організацією, управлінням і контролем. Сучасні маркетингові концепції важливі для розвитку виробничо-торговельних ланцюгів на ринку насіння в Україні. Вони дозволяють підприємствам адаптуватися до нових умов, включаючи перехід до цифрової економіки та Індустрії 4.0. Одним із ключових засобів у межах імплементації сучасної концепції взаємовідносин у процесі формування виробничо-збутових ланцюгів є цифровий маркетинг, який надає можливості для ефективного просування товарів і послуг за допомогою цифрових інструментів і скорочення витрат на рекламу. Застосування цифрового маркетингу в галузі продажу насіння відкриває можливість керувати взаємодією з клієнтами через цифрові та традиційні канали, що дозволяє створювати динамічні відносини з ними. Соціально-етичний маркетинг відображає зростаючу важливість врахування інтересів не тільки споживачів, але й суспільства в цілому, включаючи аспекти екології та соціальної відповідальності. Кожна з маркетингових стратегій має бути реалізована у виробничо-торгівельному ланцюгу з урахуванням конкретних факторів, що впливають на аграрний ринок України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Yaremchuk, O. Z. "СТАН ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ НИРОК ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ АНТИФОСФОЛІПІДНОМУ СИНДРОМІ ТА ДІЇ МОДУЛЯТОРІВ СИНТЕЗУ ОКСИДУ АЗОТУ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (7 листопада 2019): 85–91. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i3.10466.

Full text

Abstract:

Вступ. Антифосфоліпідний синдром (АФС) належить до найактуальніших мультидисциплінарних проблем сучасної медицини. Частота ураження нирок при АФС становить 25–78 %. Мета дослідження – вивчити вплив комбінованої дії L-аргініну й аміногуанідину на стан показників вільнорадикального окиснення та тканинного дихання в нирках при експериментальному АФС і на тлі вагітності у тварин із цією патологією. Методи дослідження. Дослідження виконано на мишах-самках лінії BALB/с, в яких моделювали АФС. Для корекції використовували L-аргінін (25 мг/кг) та аміногуанідин (10 мг/кг). Досліджували в нирках тварин з АФС до вагітності й на 18-й день вагітності активність та вміст компонентів антиоксидантної системи (супероксиддисмутази, каталази, відновленого глутатіону), вміст гідропероксидів ліпідів і ТБК-активних продуктів, активність сукцинатдегідрогенази та цитохромоксидази. Результати й обговорення. У нирках мишей лінії BALB/с з АФС активувалися процеси пероксидного окиснення ліпідів, порушувалася рівновага в системі прооксиданти – антиоксиданти. При проведенні досліджень на 18-й день вагітності в нирках тварин з АФС спостерігали достовірне збільшення вільнорадикального окиснення, зменшення активності ензимів антиоксидантного захисту та дихального ланцюга мітохондрій порівняно з показниками контрольної групи вагітних мишей. При комбінованому введенні L-аргініну та аміногуанідину тваринам з АФС у нирках знижувалися вміст ТБК-активних продуктів (на 33 %) та активність супероксиддисмутази (на 15 %), зростали активність каталази (на 12 %), сукцинатдегідрогенази (на 16 %), цитохромоксидази (на 13 %) і вміст відновленого глутатіону (на 23 %) порівняно з показниками мишей з АФС. На фоні комбінованого застосування L-аргініну та аміногуанідину реєстрували послаблення активності процесів вільнорадикального окиснення та активацію системи антиоксидантного захисту в тканині нирок вагітних тварин з АФС. Встановлено достовірне підвищення активності сукцинатдегідрогенази на (18 %) та цитохромоксидази (на 75 %) порівняно з показниками вагітних самок з АФС. Висновки. При експериментальному АФС у тканині нирок невагітних та вагітних мишей лінії BALB/c відбуваються активація вільнорадикального окиснення, порушення рівноваги в системі прооксиданти – антиоксиданти. На фоні комбінованого введення L-аргініну та аміногуанідину в тканині нирок тварин з АФС (вагітних і невагітних) зменшуються прояви оксидативного стресу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Войцехівська, Любов, Сергій Вербицький, Наталія Пацера та Юрій Охріменко. "ДОСЛІДЖЕННЯ ГРЕБІНЦІВ ПТИЦІ ЯК НЕТРАДИЦІЙНОГО ПРОДУКТУ ПТАХОПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ". ПРОДОВОЛЬЧІ РЕСУРСИ 10, № 19 (2022): 58–65. http://dx.doi.org/10.31073/foodresources2022-19-06.

Full text

Abstract:

Предмет дослідження. Гребінці птиці, що являють собою відмінне джерело колагенового білка (61% сухої речовини), проте залишаються неналежним чином вивченими та використовуються з належною ефективністю. Мета. Нарощування виробництва курятини в усьому світі призвело до збільшення кількості субпродуктів, що не набули широкого використання, оскільки тільки тушки мають комерційну цінність. Впровадження субпродуктів птиці за допомогою інноваційних технологій переробки й індустріалізації забезпечує важливі економічні результати, адже підвищує вартість усього виробничого ланцюга. Крім того, глобальні тенденції у сфері сталого розвитку та циклічної економіки зумовлюють необхідність використання зазначених субпродуктів як сировини, придатної для використання у різноманітних сферах. Це дозволяє уникнути накопичення (або утилізації) цих продуктів, які спричиняють екологічні проблеми та додаткові витрати, бо на субпродукти курей, включаючи голови, шкури, пір'я, гребінці, кістки, кишки, кров, жирову тканину, ноги, кишки, припадає 37% від загальної живої маси тварини. Методи. Сучасні нормативні та аналітичні дані щодо субпродуктів птахопереробної промисловості, а саме гребінців птиці. Результати. Досліджено схему перероблення субпродуктів, а саме гребінців курей і півнів, яка включає наступні операції: відділення від голів, промивання, ошпарювання, зняття плівки, пакування в споживчу тару або формування блоків перед заморожуванням; заморожування. Досліджено фізико-хімічний склад гребінців. Визначено, що гребінці містять: білка – від 7,5% до 10,4%, жиру – 2%, вологи – від 86,2% до 87,7%; рН складає 6,5. Досліджено амінокислотний склад, проаналізовано мінеральний та вітамінний склад гребінців курей та півнів. Визначено, що лімітуючих амінокислот у гребінцях немає. Визначено високий вміст оксипроліну та проліну (в 5,0 і 1,1 рази відповідно більше ніж у м’ясі курей першої категорії), що свідчить про присутність значної кількості сполучнотканинних білків у складі гребінців. Виявлено у них високий вміст макро- та мікроелементів порівняно з м’ясом курей першої категорії: заліза в 15 разів більше, цинку в 2 рази, хрому – в 112 разів. Сфера застосування результатів. Виробництво субпродуктів птиці.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Тау метод Ланцоша'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles