To see the other types of publications on this topic, follow the link: Температурні похибки.

Journal articles on the topic 'Температурні похибки'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Температурні похибки.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Безвесільна, О. М. "Підвищення точності вимірювань на координатно–вимірювальній машині в умовах дії дестабілізуючих факторів". Problems of Informatization and Management 4, № 80 (2025): 16–20. https://doi.org/10.18372/2073-4751.80.19783.

Full text
Abstract:
У роботі розглядається математична модель процесу вимірювання деталей на координатно-вимірювальній машині (КВМ). Основна увага приділяється аналізу джерел похибок, які виникають під час вимірювань, таких як геометричні, кінематичні, температурні та випадкові похибки. Запропонована модель дозволяє враховувати вплив цих похибок на результати вимірювань і підвищувати точність обробки даних. Мета дослідження полягає у розробці методу оцінювання та корекції похибок, що базується на математичному моделюванні. Представлено алгоритм для автоматичного коригування результатів вимірювань, що забезпечує зменшення систематичних похибок. Результати дослідження можуть бути застосовані для оптимізації роботи КВМ та підвищення точності вимірювання складних деталей у машинобудуванні.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

КВАШУК, Д. М., та О. Є. ЛІПКОВ. "МЕТОД АВТОМАТИЧНОЇ КОРЕКЦІЇ СИСТЕМАТИЧНИХ ПОХИБОК ПЕРЕТВОРЮВАЧІВ НАПРУГИ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 2(85) (9 серпня 2023): 29–36. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.2.3.

Full text
Abstract:
У статті розглядається проблема виявлення систематичних похибок, що виникають у перетворювачах напруги. Такі похибки можуть впливати на точність вимірювальних приладів, що, у свою чергу, є критичною складовою при забезпеченні надійної та ефективної їх роботи. Розглядаються шляхи вирішення проблеми корекції систематичних похибок, шляхом аналізу алгоритмів та методів обробки вимірювальних даних. Розкривається важливість вирішення цієї проблеми в загальній концепції вимірювань. Запропоновано класифікацію систематичних похибок, що може допомогти в розумінні їх природи та впливу на результати вимірювань. Особливу увагу приділено методу, який базується на стабілізації функції перетворення з метою зменшенні чутливості до дестабілізуючих факторів. Метод оснований на нейронній мережі, що розширює можливості діагностики та контролю роботи електродвигунів шляхом визначення обертального моменту по таким параметрам, як напруга, струм та кутова швидкість. Запропонований метод враховує нелінійність вимірювального каналу, що є критично важливим аспектом при роботі з електродвигунами. Нелінійність може виникати в результаті взаємодії різних фізичних процесів у системі. Це відкриває нові перспективи в області промислової автоматизації, оскільки точне визначення обертального моменту є критично важливим для оптимізації роботи електромеханічних систем. В процесі дослідження було з'ясовано, що застосування цього методу дозволяє не тільки прогнозувати обертальний момент, а й значно покращити якість вимірювань шляхом фільтрації вимірювального каналу. Фільтрація вимірювального каналу дозволила зменшити вплив зовнішніх факторів, таких як шуми, коливання напруги, температурні зміни та інші, що можуть спотворювати результати вимірювань.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Kushnir, A. P., B. L. Kopchak та S. Ya Vovk. "АПРОКСИМАЦІЯ ДИНАМІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ПОЖЕЖІ НЕЙРОННОЮ МЕРЕЖЕЮ ДЛЯ РОЗРОБКИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ПОЖЕЖНИХ СПОВІЩУВАЧІВ З СЕНСОРАМИ ДИМУ ТА ТЕПЛА". Fire Safety 41 (29 грудня 2022): 73–86. http://dx.doi.org/10.32447/20786662.41.2022.09.

Full text
Abstract:
Вступ. На ранній стадії розвитку пожежі явища та продукти, що утворюються при горінні різних матеріалів, відрізняються, але є й загальні риси, як-от виділення тепла, утворення диму, випромінювання тощо. Ці поширені продукти горіння, які називають ознаками пожежі, також відомі як динамічні характеристики пожежі. Отже, характерними динамічними характеристиками пожежі є зміна: температури, концентрації диму та чадного газу, довжини хвилі інфрачервоного та ультрафіолетового випромінювання. Виявлення загорання передбачає контроль за цими параметрами пожежі, які є випадковими та невизначеними, та які важко охарактеризувати статистичними характеристиками. Ці динамічні характеристики використовують для дослідження та розроблення алгоритмів роботи пожежних сповіщувачів, які побудовані з використанням теорій нечіткої логіки, нейронних мереж на нечітких нейронних мереж.Мета і задачі дослідження. Метою роботи є апроксимувати динамічні характеристики пожежі нейронною мережею, а саме: криві залежності середньооб’ємної температури в приміщенні від часу (температурні режими розвитку пожеж) та криві залежності задимлення на одиницю довжини від часу. Ці залежності необхідні для розробки та дослідження алгоритмів роботи інтелектуальних мультисенсорних пожежних сповіщувачів з сенсорами тепла і диму на основі нечіткої логіки та нейронних мереж.Основні результати дослідження. Сьогодні найбільше з практичної точки зору використовуються мультисенсорні пожежні сповіщувачі з сенсорами тепла і диму, які аналізують зміну температури та задимленість. Тому в цій статті апроксимуємо динамічні характеристики пожежі. За допомогою комп’ютерного моделювання у програмному середовищі Fіre Dynamіcs Sіmulator, яка працює на платформі інтерфейсу PyroSim змодельовано температурні режими пожежі та залежності задимлення на одиницю довжини від часу. Проведені дослідження науковцями доводять, що відносна похибка між змодельованими даними та експериментальними не перевищує 28%. Тому отримані криві можна використовувати для подальших досліджень. Апроксимовано отримані криві за допомогою нейронної мережі. Модель нейронної мережі була побудована та навчена в пакеті Neural Network Start GUI програмного середовища MATLAB 2020a. Після встановлення відсотків для формування даних для навчання, валідації (перевірки) та тестування вибрано архітектуру нейронної мережі. Для досягнення найкращого результату апроксимації залежностей кривих у цьому дослідженні кількість нейронів прихованого шару було визначено під час навчання нейронної мережі. Використання нелінійних функцій активації дозволяє налаштувати нейронну мережу на реалізацію нелінійних зв'язків між входом і виходом. Для навчання нейронної мережі використано три алгоритми навчання, а саме: Levenberg-Marquardt, Bayesian Regularization, Scaled Conjugate Gradient.Висновки. В програмному середовищі Fіre Dynamіcs Sіmulator змодельовано динамічні характеристики пожежі в приміщенні кабінету, адміністративному приміщенні і приміщенні виробництва фанери. Ці динамічніхарактеристики апроксимовано за допомогою нейронної мережі в пакеті Neural Network Start GUI програмного середовища MATLAB 2020a. В процесі навчання розробленої нейронної мережі дослідження показали, що значнезбільшення кількості нейронів прихованого шару не приводить до покращення результатів, лише збільшує час навчання мережі. При кількості нейронів прихованого шару 15, 20 значення середньоквадратичної похибки ірегресії майже однакові. Для апроксимації динамічних характеристик пожежі найкращий результат навчання нейронної мережі забезпечує алгоритм Bayesian Regularization. Тоді середньоквадратична помилка є найменшою. Як показують дослідження нейронна мережа відтворює ці криві з достатньою точністю. Так під час апроксимації кривої залежності середньооб’ємної температури від часу середньоквадратична похибка навчання дорівнює278,599, а регресія – 0,9673. Під час апроксимації кривої залежності задимлення на одиницю довжини від часу середньоквадратична похибка навчання дорівнює 3,4714, а регресія – 0,9957. Апроксимовані криві динамічниххарактеристик пожежі нейронною мережею можуть використовуватися як вхідні дані при розробці та дослідженні алгоритмів роботи пожежних сповіщувачів з сенсорами тепла і диму на основі нечіткої логіки абонейронної мережі. Маючи ці апроксимовані криві можна навчити нейронну мережу пожежного сповіщувача розрізняти ознаки пожежі від оманливих явищ, не пов’язаних з пожежею.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Fedynets, V. O., Ya P. Yusyk та I. S. Vasylkivskyi. "Особливості вимірювання температури циліндричних обертових поверхонь". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 11 (2018): 78–85. http://dx.doi.org/10.15421/40281115.

Full text
Abstract:
Розглянуто методи вимірювання температури циліндричних обертових поверхонь на основі контактного вимірювання температури пристінного шару робочого середовища, що омиває обертову поверхню, яка має функціональну залежність з температурою поверхні. Показано, що пристінний шар робочого середовища між обертовою поверхнею і перетворювачем має деякий перепад температур, що є основним джерелом виникнення методичної похибки вимірювання температури обертової поверхні. Розроблено методику математичного опису теплових процесів, що відбуваються під час вимірювання температури циліндричних обертових поверхонь, та узагальнено стаціонарну математичну модель процесу вимірювання температури обертових поверхонь, яка характеризує зв'язок між вхідними, вихідними, керуючими і збурювальними параметрами процесів передачі тепла під час вимірювання температури обертових поверхонь у стаціонарному режимі. Аналіз розробленої математичної моделі дав змогу зменшити тепловтрати через перетворювачі та синтезувати перетворювачі температури з мінімальним значенням методичної похибки вимірювання температури для заданих умов експлуатації. Розглянуто особливості метрологічної перевірки перетворювачів температури та запропоновано установку для її проведення, що дало змогу спростити метрологічну перевірку і підвищити її точність.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Кравченко, Михайло Б., та Сергій В. Кокул. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НИЗЬКОТЕМПЕРАТУРНОЇ ХОЛОДИЛЬНОЇ КАМЕРИ". Journal of Chemistry and Technologies 31, № 4 (2024): 786–97. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v31i4.289272.

Full text
Abstract:
Експериментальне дослідження низькотемпературної камери включало вимірювання температури всередині та зовні камери, коли її охолоджували до температури -150 °C, а потім відігрівали з вимкненою холодильною машиною. Крім того, вимірювалася температура сталевої пластини вагою 14.4 кг, поміщеної в камеру охолодження. Показано, що регулярний тепловий режим встановлюється дуже швидко в процесі нагрівання холодильної камери. Це дозволяє знайти еквівалентне значення коефіцієнта температуропровідності теплоізоляції камери. Використовуючи аналітичне рішення для нестаціонарної теплопровідності теплоізоляції зі значенням еквівалентного коефіцієнта температуропровідності, отриманим в експерименті з регулярним режимом нагріву, можна розрахувати розподіл температур в теплоізоляції камери під час її охолодження. Маючи аналітичне рішення для розподілу температур в теплоізоляції камери, знаходимо градієнт температури на внутрішній стінці камери як похідну від виразу для температури в теплоізоляції. Маючи аналітичне рішення для градієнта температур на внутрішній стінці камери, можна знайти тепловий потік через внутрішню поверхню стінки, який дорівнює добутку градієнта температури на внутрішній стінці та еквівалентної теплопровідністі теплоізоляції. Однак еквівалентну теплопровідність пінополіуретанової ізоляції можна вважати відомою з великою похибкою. Тому для уточнення еквівалентного коефіцієнта теплопровідності теплоізоляції при низьких температурах використано результати експерименту з охолодженням завантаженої холодильної камери. Звідси було знайдено еквівалентне значення теплопровідності теплоізоляції, яке дорівнює 0.0407 Вт/(м∙К), і знаходимо холодопродуктивність холодильної установки при -150 °С, яка дорівнює 136 Вт.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Shapoval, S. L. "Прилад для дослідження структурно-механічних та теплофізичних властивостей м’яса птиці". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 85 (2018): 100–106. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8519.

Full text
Abstract:
У статті описано конструкцію та принцип роботи вимірювального модуля для визначення структурно-механічних властивостей та теплопровідності м’яса птиці до та після кулінарної обробки. Наведено схему розташування температурних датчиків та нагрівального елементу. Доведено актуальність дослідження не лише межи міцності поверхні продукту пенетрометром, а й релаксаційного зусилля та термопровідності продукту. Побудовано градуювальні графіки пенетрометрів та наведено приклад фіксування температури стінки вимірювального індентора напівпровідниковим термометром при підвищенні температури зразка нагрівальним індентором. Створений модуль «Реологія» приладу MIG-1.3 дозволяє визначати основні структурно-механічні та теплофізичні параметри м’яса птиці. Похибки окремих датчиків не перевищують ± 1 °С, що дозволяє визначати реологічні та теплофізичні властивості зразків м’яса птиці на проміжних стадіях технологічного процесу, коли дегустація неможлива. Результати фіксації динаміки різниці температур поверхні інденторів вказують на швидкість розповсюдження тепла всередині зразка, що дозволяє визначити теплопровідность та отримати уявлення про кількість вільної вологи, що утворилася внаслідок денатурації білків м’яса птиці. За визначеними реологічними та теплофізичними параметрами були встановлені оптимальні режими термічної обробки трьох зразків філе індика (температура, час, швидкість руху повітря, вологість) та модифікований режим «steaming» пароконвекційної шафи Convothem. З метою перевірки структурно-механічних властивостей готових зразків філе на розробленому обладнанні проведено дослідження структурно-механічних та теплофізичних властивостей філе індика після термічної обробки за різних температурних режимів. За температури 20 ± 2 °С було визначено динаміку зміни сили супротиву (релаксаційне зусилля) та зміну температури при механічній деформації зразків. Доведено відповідність результатів дослідження реологічних та теплофізичних властивостей на пропонованому приладі MIG-1.3 технологічним властивостям зразків філе.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Ільченко, Андрій Володимирович, та Олександр Олександрович Багінський. "Шляхи зменшення похибки вимірювання витрат палив тепловим витратоміром". Технічна інженерія, № 1(91) (3 липня 2023): 207–13. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-207-213.

Full text
Abstract:
У роботі обґрунтовано необхідність та запропоновано можливі шляхи зменшення похибки вимірювання витрат палива за допомогою теплового витратоміра. Необхідність зменшення похибки виникає за специфічних умов експлуатації теплового витратоміра на транспортних засобах та вимогами, які до нього пред’являються в таких випадках, оскільки теплові витратоміри, як правило, орієнтовані на вузький діапазон вимірювання витрат палив та стаціонарні режими витрат, що не може бути прийнятим для транспортних двигунів внутрішнього згорання, які тривалий час працюють на змінних швидкісних і навантажувальних режимах. Розширення діапазону виміру витрат палив тепловим витратоміром запропоновано використанням послідовно аксіально встановлених його секцій з різними діаметрами. Сформульовано умову вибору співвідношення діаметрів секцій теплового витратоміра за умови перекриття всього можливого діапазону витрат палив транспортним двигуном внутрішнього згорання. Показано можливість отримання різних швидкостей руху палива в секціях теплового витратоміра, значення яких можуть відрізнятись у декілька разів.
 Проаналізовано шляхи впливу на показники радіального теплового потоку в тепловому витратомірі, що вплине на показники осьового теплового потоку, зробить їх більш інформативними, а це в свою чергу вплине на похибку вимірювання витрат палив.
 Для багатосекційного витратоміра сформульовано умову вибору розподілу температур зі мінімальною похибкою вимірювання. Її можна отримати за показаннями термоперетворювачів саме тій трубки багатосекційного теплового витратоміра, де виміряно максимальну сумарну різницю температур між всіма сусідніми термоперетворювачами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Мукмінов, І. І., І. Л. Бошкова, Н. В. Волгушева, Е. І. Альтман та М. Д. Потапов. "Теоретичне та експериментальне дослідження теплообміну в каналі з гранульованою насадкою". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 4 (2021): 264–72. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i4.2206.

Full text
Abstract:
Досліджується ефективність акумуляції теплоти повітря гранульованою насадкою ґрунтового регенеративного теплообмінника та можливості моделювання процесів розповсюдження теплового фронту по довжині насадки за часом. Розглядається один із додатків застосування регенеративного апарату з щільним шаром, для якого джерелом теплоти є сонячне випромінювання, а самий регенератор розробляється для підтримки необхідного температурного клімату в теплицях. Наведені результати випробування пілотної установки в натурних умовах. Отримані криві розподілу температур за довжиною теплообмінного каналу для різних моментів часу нагрівання гранульованої насадки. Проведено дослідження процесу теплообміну між потоком повітря та часткою щебеню в каналі. Встановлено, що відмінності в температурах стінки та частки незначні, внаслідок чого похибкою вимірювань температури на випромінювання можна знехтувати. Отримано, що акумульована часткою теплота передавалася в навколишнє середовище тривалий час, що свідчить про раціональність застосування щебеню в якості гранульованої насадки для регенеративних теплообмінників. Проведений аналіз ходу кривих температур на поверхні частки та в середині. Визначено, що закон зміни температури для всіх точок частки однаковий. Здійснено комп’ютерне моделювання процесу нагрівання щільного шару часток в теплообмінному каналі. Проведений аналіз розподілу температур по довжині теплообмінного каналу за різні періоди нагрівання. Показано, що комп’ютерне моделювання здатне прогнозувати швидкість розповсюдження теплового фронту для довільних вихідних даних та визначати в залежності від умов використання геометричні характеристики каналу та робочі параметри, такі як температура і витрата повітря, тривалість періодів нагрівання і охолодження
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Сарабєєв, Павло Ігорович, Павло Леонідович Носко, Олександр Васильович Башта, Володимир Борисович Мельник та Ольга В’ячеславівна Герасимова. "РОЗРОБКА АВТОМАТИЧНОЇ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ТЕМПЕРАТУРОЮ У СКЛАДСЬКИХ ПРИМІЩЕННЯХ МУЛЬТИТЕМПЕРАТУРНОГО ТИПУ КЛАСУ «С»". Problems of Friction and Wear, № 2(91) (1 червня 2024): 98–105. http://dx.doi.org/10.18372/0370-2197.2(91).15534.

Full text
Abstract:
Для складських приміщень мультитемпературного типу класу «С» запропонована автоматична система керування температурою централізованого типу на аналогової шині, яка має високі технічні характеристики, а саме: швидкодія - час стояння на точці менше 0,1 секунди; системна мультиплікативна похибка не перевищує 0,15%, а адитивна приведена похибка дорівнює 0,05%; завадозахищеність знижена з 30% похибки майже до нуля. Застосування таких систем є економічно рентабельним та дозволяє для невеликих приміщень значно розширити ринок складської продукції.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Чалий, О. В., та Д. Т. Сірий. "Дослідження чутливості датчика координатно-вимірювальної машини". Problems of Informatization and Management 3, № 79 (2024): 88–92. https://doi.org/10.18372/2073-4751.79.19376.

Full text
Abstract:
У статті досліджено чутливість датчика координатно-вимірювальної машини до зовнішніх факторів впливу. Розроблено математичні моделі для оцінки та компенсації систематичних і випадкових похибок, що виникають внаслідок температурних змін та вібрацій. Представлено комплексну модель, яка описує поведінку датчика в тривимірному просторі з урахуванням ротаційних похибок. Запропоновано методи оптимізації компенсації похибок на основі мінімізації середньоквадратичної похибки. Отримані результати мають практичне значення для підвищення точності координатних вимірювань у різних галузях промисловості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Ніколаєнко, Анатолій Миколайович. "ПРОГНОЗУВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ МЕТАЛУ ПІД ЧАС ВИРОБНИЦТВА АЛЮМІНІЄВОЇ КАТАНКИ". Scientific Journal "Metallurgy", № 1 (22 липня 2021): 60–66. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-1-08.

Full text
Abstract:
Запропоновано методику розрахунків температурного графіка в технологічній лінії ливарно-прокатного агрегату з виробництва алюмінієвої катанки, яку створено на підставі аналізу літературних джерел, присвячених математичному моделюванню подібних процесів. Прогнозування температури металу здійснюється з використанням існуючих формул і рівнянь, за допомогою яких обчислюють змінювання температури зливка у процесі охолодження кристалізатора водою; повітряне охолодження заго- товки на шляху від кристалізатора до прокатного стана та катанки під час укладання її в бунт; змінювання температури штаби протягом гарячої прокатки; зменшення її температури за примусовим охолодженням емульсією у прокатному стані та катанки у гартувальному пристрої. Похибка прогнозу температури заготовки на виході з ливар- ного колеса складає 1,7%, а перед прокатним станом 0,8%. Розрахункова темпера- тура катанки на виході з прокатного стана відрізняється від фактичної на 3%, а після гартувального пристрою розбіжність складає 1,3%. Модельна температура катанки у кінці технологічної лінії майже співпадає з фактичною. Наявність математичної моделі термограми алюмінієвого зливка дає змогу дослідити вплив різноманітних теплових втрат, що відбуваються за кристалізації металу, на температуру заготовки після ливарного колеса, зафіксувати та зрозуміти характер змінювання температури штаби від першої до останньої кліті прокатного стана, обчислити температуру катанки після її охолодження в гартувальному пристрої. Все це дає змогу обґрунтовано кори- гувати технологію на окремих ділянках ливарно-прокатного агрегату й удосконалю- вати алгоритми управління технологічними параметрами та механізмами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Дем'яненко, Ю. І., О. В. Дорошенко та М. І. Гоголь. "Аналіз енергозберігаючих рішень систем вентиляції і кондиціювання супермаркету". Refrigeration Engineering and Technology 56, № 3-4 (2021): 140–45. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i3-4.1947.

Full text
Abstract:
Представлено матеріали обстеження системи припливно-витяжної вентиляції супермаркету. Згідно з проектом свіже повітря подається в приміщення через пластинчастий перехресноточний рекуператор. В холодний період таке рішення є безальтернативним, позаяк дозволяє суттєво зменшити експлуатаційні витрати на опалення. Знаючи про неефективність застосування рекуператорів влітку, проектанти зазвичай передбачають в установці обвідний канал для роботи в теплу пору року. Але спокуса економії енергії і влітку, коли працюють кондиціонери, спонукає до пошуку енергоефективних рішень. На даному об’єкті для виправдання застосування пластинчастого перехресноточного рекуператору проектанти застосували перед ним випарне охолодження витяжного повітря дозованим розбризкуванням водопровідної води, назвавши цей процес «попереднім адіабатним охолодженням повітря». Знизивши, таким чином, температуру витяжного повітря, можна потім в перехресноточному пластинчастому теплообміннику додатково охолодити припливне повітря і в результаті зменшити потрібну холодопродуктивність парокомпресорної холодильної машини. В статті показано, що задекларований авторами ідеї ефект фактич­но знаходиться в межах похибки вимірювань і реально не може бути прийнятий до уваги. Навіть за умов застосування дійсно адіабатного процесу температура повітря після припливно-ви­тяжної установки практично не зменшується, що є результатом надто малої різниці температур між припливним і витяжним повітрям. Проведений аналіз показав, що докорінно поліпшити ситуацію могло б застосування в схемі припливно-витяжної вентиляції замість рекуператора непрямого випарного охолоджувача (НВО) припливного повітря. При цьому може бути досягнутий бажаний результат – зменшення температури припливного повітря без застосування штуч­ного холоду. В холодний період рециркуляція води в апараті НВО вимикається, і він працює як теплообмінник-рекуператор. Всі викладки проілюстровано конкретними прикладами
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

ГЕТЬМАН, І. А., Ю. А. СОЛОД та М. А. ДЕРЖЕВЕЦЬКА. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНИХ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ ПРОГНОЗУВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 2(89) (1 липня 2024): 145–49. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.2.20.

Full text
Abstract:
Штучні нейронні мережі стають все більш популярним інструментом у дослідженні та прогнозуванні погодних умов. Використання цих мереж для прогнозування температури навколишнього середовища на короткочасний період має великий потенціал у сферах, де точні та швидкі прогнози є критично важливими. Попередження про погоду вважаються ключовими інформаційними продуктами, оскільки вони допомагають захистити життя та майно від небезпек, пов’язаних з екстремальними погодними умовами. Велике значення має не лише сам факт попередження, а й достовірність та своєчасність отриманої інформації. Метою роботи було збільшення точності прогнозування температури та вибір найбільш ефективної моделі нейронної мережі для вирішення задачі прогнозування температури. Погодні параметри для дослідження були зібрані з кліматичного центру даних та поділені на три набори (навчальний, тестувальний та валідаційний). Було проведено навчання та тестування нейронних мереж. Як перспективний підхід для збільшення точності прогнозу було обрано рекурентну нейронну мережу (RNN) та комбінацію нейронних мереж (згорткової та повнозв’язної). З використанням наборів даних за цими моделями було зроблено прогноз майбутньої температури. Перевірка точності цих прогнозів проводилась за допомогою метрик якості, таких як середня абсолютна похибка (MAE), середня квадратична похибка (MSE), середня абсолютна відсоткова похибка (MAPE). Доведено, що запропоновані моделі мають похибку у 15.46% та 14.22% для прогнозування температури рекурентною нейронною мережею та їх комбінацією. Результати підтверджують, що запропоновані моделі мають потенціал для успішного застосування при прогнозуванні температури.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Кочан, Орест Володимирович. "Нейромережевий метод керування для термоелектричного перетворювача з керованим профілем температурного поля". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 21 (2012): 35–45. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.21.2012.30666.

Full text
Abstract:
В статі запропоновано нейромережевий метод підтримання заданого профілю температурного поля вздовж головної термопари (ГТП) термоелектричного перетворювача з керованим профілем температурного поля (ТЕП з КПТП). ГТП безпосередньо вимірює температуру об’єкта вимірювання. Підтримання заданого профілю температурного поля не дає змоги проявити себе похибці від набутої термоелектричної неоднорідності електродів ГТП. Основними особливостями методу є: (і) подача на відповідні входи нейронної мережі не тільки значень відхилення температур зон від заданих, а і самих значень температури (це дозволяє врахувати нелінійні властивості ТЕП з КПТП як об’єкта керування); (іі) формування навчальних векторів для нейронної мережі шляхом формування для виконавчих пристроїв випадкових приростів керуючої дії з наступним вимірюванням отриманих змін температури окремих зон (що дає змогу навчати нейронну мережу без побудови достатньо точної математичної моделі теплових процесів у ТЕП з КПТП).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

О. Середюк, д.т.н. та Н. Малісевич. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ КОНСТРУКТИВНИХ ФАКТОРІВ НА ТЕХНІЧНУ РЕАЛІЗАЦІЮ МЕТОДУ ЕКСПРЕС-КОНТРОЛЮ ТЕПЛОТИ ЗГОРАННЯ ПРИРОДНОГО ГАЗУ". Перспективні технології та прилади, № 15 (29 січня 2020): 81–89. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-15-12.

Full text
Abstract:
Проведено аналіз відомих нормативних методів і технічних рішень для розрахункового і експериментального методу визначення теплоти згорання природного газу. Обгрунтовано необхідність визначення теплоти згорання вологого природного газу у споживачів за місцем роботи газоспоживного обладнання. Викладено технічне рішення для реалізації запатентованого авторами способу визначення теплоти згорання природного газу прямим методом за температурою згорання газу. Кількісно оцінена зміна відносної похибки визначення теплоти згорання природного газу від вологи газу і вологи повітря для умов реалізації запропонованого способу визначення теплоти згорання для конкретних трьох проб газу з теплотою згорання 7759 ккал/м3, 8145 ккал/м3 та 8538 ккал/м3. Встановлені закономірності зміни відносної похибки визначення теплоти згорання від двох складових вологості. Здійснене моделювання відносної похибки визначення теплоти згорання природного газу одночасно від його вологості і вологості навколишнього повітря. Досліджено вплив конструктивних факторів, які впливають на технічну реалізацію методу експрес-контролю теплоти згорання природного газу. Встановлено наявність суттєвого градієнта температури вздовж поверхні тонкої пластини та набагато менше її значення для грубшої пластини. Досліджені динамічні характеристики нагрівання пластини і термопари при вимірюванні температури полум’я.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Matsevytyi, Yu M., M. O. Safonov, and I. V. Hroza. "Method for Identification of the Power of a Source of Thermal Energy By Solving the Internal Reverse Problem of Thermal Conductivity." Èlektronnoe modelirovanie 43, no. 2 (2021): 19–28. http://dx.doi.org/10.15407/emodel.43.02.019.

Full text
Abstract:
Запропоновано підхід до вирішення внутрішньої оберненої задачі теплопровідності (ОЗТ) на основі використання принципу регуляризації Тихонова та методу функцій впливу. Потужність джерела енергії подано у вигляді лінійної комбінації сплайнів Шьонберга першого порядку, а температуру — у вигляді лінійної комбінації функцій впливу. Метод функцій впливу дає можливість використовувати один і той же вектор невідомих коефіцієнтів для джерел енергії та температури. Невідомі коефіцієнти визначено за допомогою розв’язання системи рівнянь, яка є наслідком необхідної умови мінімуму функціонала Тихонова з ефективним алгоритмом пошуку параметра регуляри­зації, використання якого дає можливість одержати сталий розв’язок ОЗТ. Для регуляри­зації розв’язку ОЗТ в цьому функціоналі використовується також стабілізуючий функ­ціонал з параметром регуляризації як мультиплікативним множником. Наведено обчис­лю­вальні результати ідентифікації потужності теплової енергії по температурі, яка вимірюється з похибкою, що характеризується випадковою величиною, розподіленою за нормальним законом.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

СЕМЕНОВ, С. О., та А. В. САРАХМАН. "АНАЛІЗ ВПЛИВУ КЛІМАТИЧНИХ УМОВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОТИ ТА РІВЕНЬ ВИКИДІВ РЕФРИЖЕРАТОРНИХ УСТАНОВОК ВЕЛИКОТОННАЖНОГО ТРАНСПОРТУ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 4(91) (30 грудня 2024): 134–39. https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.4.16.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена вивченню впливу кліматичних умов на особливості експлуатації автомобільних транспортних засобів, які призначені для транспортування швидкопсувних та інших категорій вантажів, з урахуванням роботи рефрижераторних установок. Доставка вантажів даним видом транспорту обумовлена збільшенням його присутності на транспортному ринку Європи та багатьох частин світу. Крім цього, проблеми з авіасполученням та скорочення об’ємів перевезень водними видами, відсутність технічної сумісності вітчизняних залізниць із залізницями країн Євросоюзу дають перевагу доставці вантажів у міжнародному сполученні саме з використанням автомобільного транспорту. Основну увагу при виборі відповідних автотранспортних засобів приділено напівпричепам з рефрижераторним обладнанням з функцією підтримки температурного режиму. З’ясовано, що вплив температури навколишнього середовища прямо впливає на ефективність роботи такого виду транспортного обладнання, постійне збільшення глобальної температури призводить до пропорційного збільшення рівня споживання палива і, як наслідок, впливу на екологію. Вихідними даними для проведення дослідження є показники приладів рефрижераторних установок, вбудованих у бортові системи фіксації температури. Результати вимірювань зчитувались з транспортної одиниці, що виконувала перевезення за заданим маршрутом у певні періоди часу. Зазначено, що всі перевезення виконувались автомобілями з однаковим устаткуванням. Маршрут перевезення був однаковим для всіх поїздок і не включав зміну кліматичних зон чи різкий перепад висоти над рівнем моря, що дозволяло забезпечити найбільшу однорідність даних. Це знижувало можливі похибки, пов'язані з зовнішніми факторами, такими як різка зміна погодних умов або атмосферний тиск. Розглянуто широкий спектр температурних умов навколишнього середовища, від негативних до позитивних значень. Для кожного рейсу фіксували середньодобову температуру на основі показників. У результаті проведеного дослідження було виявлено, що зміна температури навколишнього середовища безпосередньо впливає на ефективність роботи рефрижераторних установок великотоннажного транспорту.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Крихтін, Ю. О., та С. В. Климченко. "ДОСЛІДЖЕННЯ АНОМАЛЬНОЇ ВЛАСТИВОСТІ КОЕФІЦІЄНТА ПЕРЕДАЧІ ЕТАЛОННОГО ХВИЛЕВОДНОГО ВАТМЕТРА САНТИМЕТРОВОГО ДІАПАЗОНУ В ОКОЛИЦІ ВЕРХНЬОЇ КОНТРОЛЬНОЇ ЧАСТОТИ". Системи озброєння і військова техніка, № 4(80) (23 березня 2025): 74–81. https://doi.org/10.30748/soivt.2024.80.09.

Full text
Abstract:
У статті досліджено аномальне явище різкого зниження коефіцієнта передачі (в околиці верхньої контрольної частоти 25,86 ГГц) калібратора потужності КММ-11А, що входить до складу вихідного еталона Збройних Сил України одиниці потужності електромагнітних коливань у хвилеводних трактах у діапазоні частот від 5,64 ГГц до 37,5 ГГц. З’ясовано, що це явище залежить від температури та призводить до збільшення похибки калібрування ватметрів за коефіцієнтом передачі (коефіцієнтом ефективності) до 30 % при нормі ±1,6 % для робочих еталонів та ±5 % для робочих засобів вимірювання. Методом найменших квадратів знайдено функції регресії та їхні параметри, які найкращим чином апроксимують результати експериментальних даних та описують виявлену властивість. Як спосіб зменшення її впливу на похибку вимірювань пропонується введення зсуву контрольної частоти ліворуч у границях її допустимої зміни.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Пироженко, Євгенія, Вадим Себко, Валерій Здоренко та Наталія Защепкіна. "ВИЗНАЧЕННЯ ПОХИБОК СУМІСНИХ ВИМІРЮВАНЬ ПИТОМОЇ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ПРОВІДНОСТІ Хt, ВІДНОСНОЇ ДІЕЛЕКТРИЧНОЇ ПРОНИКНОСТІ εr ТА ТЕМПЕРАТУРИ t ЗРАЗКІВ ПИВНИХ СТОКІВ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 3 (30 вересня 2022): 36–44. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2022-71-3-5.

Full text
Abstract:
Отримали подальший розвиток методи, прийоми та алгоритми, які пов’язано з оцінюванням похибок сумісних вимірювань функції багатьох змінних, а саме функції перетворення, яка виражена залежністю нормованих характеристик перетворювачів (нормованих узагальнених характеристик, ЕРС, фазових кутів зсуву, частот електромагнітного поля та інших характеристик трансформаторних електромагнітних перетворювачів) від багатьох інформативних параметрів електролітичних рідин (до яких відносять зразки пивних стоків). Досліджено похибки вимірювань компонентів сигналів теплового трансформаторного електромагнітного перетворювача (ТЕТП), а також параметрів стічних вод: питомого електричного опору ɣλ, відносної діелектричної проникності ɣεr та температури ɣt зразків стоків кислого та лужного походження, а також усереднених пивних стоків. Визначення похибок сумісних вимірювань фізико-хімічних параметрів зразків пивних стоків, надає змогу встановлювати раціональні режими роботи теплових багатопараметрових електромагнітних перетворювачів, підвищити вірогідність контролю фізико-хімічних характеристик зразків стічних вод та суттєво підвищити якість управління процесами очищення пивних стоків за рахунок вибору раціональних методів очищення на основі даних отриманих інформативними вимірювальними методами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Пайташ, Ю., та Ярослав Паранчук. "Порівняльний аналіз алгоритмів відстеження точки максимальної потужності фотоелектричної панелі". Журнал електроенергетичні та електромеханічні системи 6, № 1 (2024): 72–83. https://doi.org/10.23939/sepes2024.01.072.

Full text
Abstract:
Зростаючий попит на електроенергію та потреба в екологічно чистих джерелах енергії зумовлюють активний розвиток відновлюваних технологій, серед яких сонячна енергетика має провідну роль. Фотоелектричні (ФЕ) системи здатні перетворювати сонячне випромінювання на електричну енергію, однак ефективність їх роботи залежить від здатності їх адаптації до змін зовнішніх умов, таких як інтенсивність інсоляції та температура навколишнього середовища. Однією з ключових проблем під час роботи з ФЕ панелями є нелінійність вольт-амперних характеристик та характеристик потужності, що ускладнює визначення точки максимальної потужності (ТМП) за умов динамічних змін інсоляції та температури навколишнього середовища. Для вирішення цієї проблеми використовуються алгоритми відстеження точки максимальної потужності (ВТМП), що дають змогу забезпечити максимальну продуктивність системи. Досліджено різні підходи до ВТМП, зокрема традиційні алгоритми, такі як метод збурення і спостереження (ЗіС), інкрементальної провідності (ІП) та метод напруги розімкнутого кола (НРК). Проте ці алгоритми мають низьку ефективність у разі швидких змін умов навколишнього середовища, що призводить до коливань і затримок у досягненні ТМП. Проаналізовано новий підхід на основі штучної нейронної мережі (ШНМ) з алгоритмом зворотного поширення похибки, який значно покращує ефективність відстеження ТМП завдяки здатності до навчання і прогнозування оптимальних параметрів. Модель використовує інсоляцію та температуру навколишнього середовища як вхідні змінні для прогнозування оптимального коефіцієнта заповнення підвищуючого перетворювача напруги. Вихідним сигналом є коефіцієнт заповнення імпульсів широтно-імпульсної модуляції (ШІМ), що формує вихідну напругу перетворювача. Результати моделювання підтвердили переваги застосування ШНМ для ВТМП. Порівняння з традиційними алгоритмами за критеріями швидкості реакції, стабільності роботи, зменшення коливань та перерегулювання показало суттєве підвищення ефективності нейромережевого керування. Отримані результати демонструють можливість значного зниження середньоквадратичної похибки у процесі відстеження точки максимальної потужності та підвищення стабільності роботи ФЕ системи в реальних умовах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Levterow, Alexander, та Yevhenii Statyvka. "Вплив густини задимлення на параметри акустичного пристрою спорядження рятувальника". Problems of Emergency Situations, № 37 (квітень 2023): 95–106. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2023-37-7.

Full text
Abstract:
Експериментально визначені поправочні значення відстані до перешкоди в залежності від акустичного імпедансу середовища для акустичного пристрою спорядження рятуваль-ника. Результати вимірювань було отримано за допомогою розробленої експериментальної установки, яка враховувала, у реальному часі, зміни акустичного імпедансу та температуру середовища за допомогою двоканального вимірювача температури та датчика оптичного проникнення середовища. Температура середовища (у замкнутому просторі) змінювалась від 20 °С до 60 °С, а показник оптичного проникнення від 0 до 100 %, де 100 % відповідає повній оптичній непроникності середовища. Отримано залежності розповсюдження акусти-чних хвиль при зміні показника оптичної проникності середовища та температури. Попра-вочне значення для відстані до перешкоди, що розраховується акустичним пристроєм на дистанції 1000 мм становило (+0,013 м). Відносна похибка при проведенні вимірювань не перевищувала 2 %. Встановлено, що при зростанні хвильового імпедансу показники відста-ні до перешкоди зменшуються, тому коригуюча залежність має додатне значення. Отримані результати дозволяють підвищити достовірність показань акустичного пристрою, як додат-кового спорядження рятувальника. Отримані, в результаті експерименту, дані дозволяють детальніше відображати форму перешкоди. Апроксимуючі поліноми коефіцієнта відобра-ження акустичних хвиль залежності об’ємного вмісту включень при кутах падіння від 0° до 30° визначено. Використання отриманих поліномів дозволяє підвищити швидкодію програ-много коду керуючого мікроконтролеру акустичного пристрою. Отримані залежності вра-ховано у розрахунковому алгоритмі програмного коду мікроконтролеру акустичного при-строю визначення форми та відстані до перешкоди, що дозволяє підвищити ефективність орієнтування рятувальника в умовах незадовільного візуального контролю при виконання аварійно-рятувальних робіт.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

МАРТИНЮК, Валерій, Микола ФЕДУЛА та Артур СЛИВА. "АНАЛІЗ НЕЛІНІЙНОЇ ЕКСПОНЕНЦІЙНОЇ МОДЕЛІ ФОТОЕЛЕКТРИЧНОГО МОДУЛЯ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 4 (30 листопада 2023): 281–90. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2023-76-37.

Full text
Abstract:
Розвиток методів аналізу характеристик фотоелектричних модулів вимагає вдосконалення нелінійних експоненційних моделей з метою підвищення точності математичного опису залежностей між напругою та струмом в умовах перехідних процесів. Відомі експоненційні моделі характеризуються похибками в умовах перехідних процесів та неявними формами залежностей між параметрами фотоелектричних модулів, що суттєво знижує їх ефективність в процесі реалізації кіберфізичних систем енергетики, які активно розвиваються протягом останніх років. Основними задачами, які вирішуються в процесі моделювання фотоелектричних модулів є отримання явних залежностей струму від напруги, освітленості та температури, а також формування ефективних числових алгоритмів розрахунку параметрів і характеристик у реальному масштабі часу. У роботі розглянуто особливості нелінійної експоненційної моделі фотоелектричного модуля із врахуванням послідовного та паралельного паразитних опорів. Сформульована явна залежність струму фотоелектричного модуля від напруги, освітеленості та температури. Виконано імітаційне моделювання фотоелектричного модуля на основі числового методу. Отримані результати свідчать про високу точність нелінійної експоненційної моделі фотоелектричного модуля, та показують наявність похибки, що спричинена перехідними процесами внаслідок зміни зовнішніх умов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Майсаковський, Р. І., та М. В. Степаняк. "Математичне моделювання процесу вимірювання внутрішньої температури тіла людини радіотермометром". Scientific Bulletin of UNFU 35, № 2 (2025): 140–45. https://doi.org/10.36930/40350216.

Full text
Abstract:
Розглянуто принципи роботи радіотермометра під час вимірювання внутрішньої температури тіла людини, що ґрунтуються на фізичних законах теплового випромінювання, зокрема – закону Планка, закону Релея-Джинса, рівняннях теплопровідності та затухання хвиль за законом Бугера-Ламберта, а також температурні властивості тканин, на яких проводять моделювання процесу вимірювання. Запропоновано математичну модель, розроблену для аналізу впливу параметрів роботи радіотермометра, а також впливу характеристик тканин, на яких проводили дослідження щодо вимірювання внутрішньої температури тіла людини. Модель враховує багатошаровість біологічних тканин, теплофізичні властивості кожного шару та метаболічну активність тканин, що впливає на внутрішнє теплове поле, а також параметри роботи радіотермометра, такі як довжина хвилі, частота хвилі, задана глибина вимірювання та інші. Математичну модель реалізовано мовою програмування Python з подальшим моделюванням розподілу температури тканин і вимірювання теплового випромінювання залежно від конфігурацій пристрою, а також від характеристик тканини, що дає змогу виконувати числові експерименти для валідації та калібрування параметрів роботи радіотермометра. Оцінено вплив глибини вимірювання температури, довжини хвилі, частоти хвилі та характеристик тканин на методологічну похибку вимірювання температури пристроєм, які можна використати для удосконалення роботи та калібрування радіотермометра. Встановлено, що затухання хвиль істотно впливає на глибину проникнення сигналу, а також на точність вимірювань, особливо у випадку тканин з високими коефіцієнтами поглинання. Результати вимірювання, отримані з математичної моделі, узгоджуються з фізичними принципами та законами, які описують властивості хвиль та температури. Це дослідження забезпечує основу для підвищення точності неінвазивних вимірювань внутрішньої температури тіла людини за допомогою радіотермометрів та адаптації пристроїв для конкретних застосувань.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Малафаєв, Микола. "РОЗРАХУНОК ТЕМПЕРАТУРНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ ЕНЕРГІЇ АКТИВАЦІЇ САМОДИФУЗІЇ У ВОДІ". Наука та виробництво, № 24 (9 грудня 2022): 329–37. https://doi.org/10.31498/2522-9990242021250941.

Full text
Abstract:
В роботі запропонована нова методика розрахунку енергії активації дифузії та проведено розрахунок температурної залежності енергії активації дифузії для молекул у чистій воді за даними про її в'язкість у всьому діапазоні існування її рідкої фази - від точки плавлення до критичної. Величина енергії активації характеризує діючі усередненні сили зв'язку між молекулами і визначає їх рухливість, що має велике значення для властивостей води. Оскільки сама дифузія визначається з великою похибкою, запропоновано провести розрахунок енергії активації використовуючи більш точні дані про її в'язкість. Розрахунок проведено за модифікованою формулою, де застосована не динамічна, а кінематична в'язкість, для якої зберігається число взаємодіючих молекул у процесі нагріву, а також використовуючи формулу Стокса - Ейнштейна зв'язку в'язкості та дифузії. Розрахована температурна залежність енергії активації дифузії в чистій воді (самодифузії). Показано, що вона містить два вкладу - основний ступеневий, що зменшується до нуля у критичній точці і пропорційний кореню другого ступеня, а також поблизу точки плавлення експонентний. Експонентний внесок в енергію активації обумовлений наявністю додаткових взаємодій молекул у кластерах води, що швидко руйнуються з нагріванням. Величина енергії активації дифузії більша за енергію активації в'язкості і більш повільно убуває з ростом температури. Даний ефект пов'язаний з тим, що під час дифузії взаємодії молекул є об'ємними, тривимірними, тоді як під час течії постійно рвуться зв'язки між шарами рідини та відповідними молекулами і взаємодії молекул стають квазідвовимірними. Це веде до більшої величини енергії активації для дифузії і більш повільного ступеневого її зменшення з ростом температури, тоді як енергія активації в'язкості менша за величиною і убуває лінійно до критичної точки води, аналогічно силам поверхневого натягу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Teslyuk, V. M., та A. G. Kazarian. "Вибір оптимального типу штучної нейронної мережі для автоматизованих систем "розумного" будинку". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 5 (2020): 90–93. http://dx.doi.org/10.36930/40300515.

Full text
Abstract:
Розроблено метод вибору оптимального типу ШНМ, ідеєю якого є практичне використання декількох типів ШНМ, подальшого обчислення похибок роботи кожного типу з використанням ідентичних наборів даних для навчання ШНМ, що унеможливлює вплив на результати роботи алгоритму і специфіки даних у навчальній вибірці. Запропонований метод дає змогу визначити оптимальний тип ШНМ для керування побутовими приладами у будинку. Розглянуто особливості процесу розроблення програмного забезпечення, що дає змогу провести процеси навчання, випробування та отримати вихідні результати роботи алгоритму штучної нейронної мережі. Вибір штучної нейронної мережі використовують для автоматизації обчислення значень оптимальних температурних режимів у кімнатах будинку, налаштувань параметрів освітлювальних приладів та режимів роботи системи безпеки "розумного" будинку. Наведено результати дослідження взаємозв'язку між різними типами нейронних мереж, кількістю внутрішніх шарів штучної нейронної мережі і кількістю нейронів на кожному внутрішньому шарі та зміни похибки обчислень параметрів налаштувань відносно очікуваних результатів роботи. Вирішення кожної окремої поставленої задачі за допомогою систем "розумного" будинку потребує використання різних алгоритмів машинного навчання. Великі обсяги даних, що генеруються у системах "розумного" будинку, та різноманітність типів і форматів цих даних не дає змоги створити універсальний автоматизований механізм з використанням алгоритмів штучного інтелекту, який вирішував би проблеми безпеки, енергоефективності та підтримки комфортних умов проживання користувачів. Тому використання запропонованого методу вибору оптимального типу нейронної мережі, що найкраще підходить для вирішення кожної окремої задачі, забезпечує високі показники ефективності роботи систем "розумного" будинку з мінімальними значеннями похибки отриманих автоматизованих рішень порівняно з рішеннями, що прийняла людина.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

КОВІНЧУК, I. В., Д. ЛАЗЗАРА, A. В. РАГУЛЯ, М. М. КРЖМАНЦ та Г. В. СОКОЛЬСЬКИЙ. "ОЦІНКА РОЗМІРНИХ ХАРАКТЕРИСТИК НАНОЧАСТИНОК ФОТОКАТАЛІЗАТОРІВ НА ОСНОВІ ОКСИД/ГІДРОКСИДУ МАНГАНУ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 4(91) (30 грудня 2024): 52–59. https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.4.6.

Full text
Abstract:
Оскільки розмір є ключовою характеристикою, що визначає приналежність матеріалу до класу наноматеріалів, його точна оцінка має критичне значення. Крім того, розмір наночастинок (НЧ) впливає на ефективність матеріалу для каталітичних і фотокаталітичних застосувань. Було синтезовано та охарактеризовано низку композиційних матеріалів, що складаються із оксид/гідроксидних сполук мангану з нанотрубками галуазиту, приділяючи особливу увагу параметрам розміру наночастинок, критичних для функціонального застосування. Кілька аналітичних методів, включаючи трансмісійну та скануючу електронну мікроскопію (TEM/SEM) у поєднанні з програмним забезпеченням IMAGJ, динамічне розсіювання світла (DLS) і рентгенівську дифракцію (XRD), використовувалися для оцінки розмірів НЧ. Зразки хімічно синтезували при температурі навколишнього середовища 15–20℃ з розчину MnSO4 за участю окисника H2O2 при контролі pH на рівні 6, 10. Напівширина розподілу за розміром була визначена як ключовий фактор при оцінці помилки, пов’язаної з ефектами розміру в наноматеріалах. Показано, що відносна похибка щодо навіть критичного для квантових ефектів розміру 100 нм становить приблизно 10% для хімічно синтезованих зразків та приблизно 20% для MnO2 Придніпровського хімічного заводу (Україна). Ці значення похибок достатньо великі для кількісних оцінок і підкреслюють потребу в покращеному контролі розподілу за розміром за допомогою оптимізованих умов синтезу, зокрема температури. Крім того, у той час як XRD в основному відображає розміри кристалітів, часто менші за фактичні розміри наночастинок, які спостерігаються за допомогою TEM/SEM, DLS має тенденцію завищувати розміри через агломерацію частинок. Дані щодо розміру частинок досліджуваних зразків, отримані методом Рітвельда, добре узгоджуються із результатами оцінки в програмному забезпеченні IMAGJ для окремих випадків хімічно синтезованих зразків, взятих для аналізу. Комплексна характеристика зразків підкреслює їхній потенціал для майбутніх нанозастосувань, забезпечуючи основу для подальших досліджень і розробок.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Lopatko, Olha. "DEPENDENCE OF NEURAL NETWORKS TEMPERATURE PREDICTION ERROR ON MEASUREMENT ERROR." Measuring Equipment and Metrology 79, no. 4 (2018): 42–46. http://dx.doi.org/10.23939/istcmtm2018.04.042.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Денисюк В.Ю. та Пташенчук В.В. "АНАЛІЗ ПОХИБОК ОБРОБКИ ДЕТАЛЕЙ ПРИ АВТОМАТИЧНОМУ РОЗМІРНОМУ КОНТРОЛІ". Перспективні технології та прилади, № 22 (8 вересня 2023): 31–37. http://dx.doi.org/10.36910/10.36910/6775-2313-5352-2023-22-05.

Full text
Abstract:
В статті описано вплив на точність механічної обробки деталей різних факторів автоматизованого комплексу, що складається з металорізального верстата та приладу активного контролю. Завданням даного комплексу є отримання деталей з обробленою поверхнею, розміри якої повинні знаходитись у межах заданого поля допуску. Прилади активного контролю не виключають впливу на розмір, одержуваний у результаті обробки, всіх діючих на верстат, прилад та деталь факторів, що викликають похибки. До таких факторів насамперед відносяться непостійність температури оброблюваної деталі під час її вимірювання наприкінці обробки, що виникає через нагрівання деталі в процесі шліфування, коливання припуску та механічних властивостей оброблюваного матеріалу, затуплення ріжучого інструменту, а також непостійності температури змащувально-охолоджувальної рідини та навколишнього повітря. Крім того, на вимірювання впливають також зношення вимірювальних наконечників приладу та зміна його температури під впливом навколишнього середовища. Наведено похибки обробки, що виникають внаслідок різних причин, які безпосередньо впливають на отримання розміру деталі в момент закінчення обробки, або виявляються на оброблених деталях.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Британ, А. В., Г. М. Вербінська, В. М. Сисоєв, В. Л. Карбовський та Т. В. Клещонок. "Випаровування крапель рідин при низьких тисках під впливом малопотужного опромінення різної частоти в оптичному діапазоні". Ukrainian Journal of Physics 56, № 5 (2022): 456. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.5.456.

Full text
Abstract:
Представлено результати експериментального дослідження впливу опромінення різної частоти (довжини хвиль 390, 565, 625 нм) на швидкість випаровування крапель деяких рідин в атмосфері сухого азоту при тисках 100, 50, 30 мм рт. ст. при температурі парогазової суміші 20 ºС. Виявлено суттєве зростання швидкості випаровування крапель води (до 25%), нітробензолу (до 40%) та йодбензолу (до 60%) при незмінній температурі краплини під час їївипаровування. Швидкість випаровування крапель етилбензолу та ізоамілового спирту в темновому режимі та за опромінення залишається незмінною в межах похибки експерименту. Встановлено червону границю цього ефекту.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Овчаренко, Г. Р., та Н. В. Лисенко. "БОКС ДЛЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ДОНОРСЬКОГО СЕРЦЯ". Біомедична інженерія і технологія, № 6 (17 листопада 2021): 54–61. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.232527.

Full text
Abstract:
Реферат – Трансплантація серця залишається золотим стандартом лікування серцевої недостатності в термінальній стадії. Однак близько 40% смертей в перші 30 днів після трансплантації серця відбувається через неспроможність первинного трансплантата. Такі органи як серце, легені, нирки, печінка, селезінка чутливі до дії низьких температур і ішемії, тому потребують гіпотермічної консервації та додаткових заходів захисту від гіпотермії навіть при охолодженні до температури + 4 + 5 ° С. Одним з обмежуючих факторів максимального використання донорського серця є відстань між донорською лікарнею і лікарнею-реципієнтом. В сучасних приладах для транспортування донорського серця, важливу роль відіграє стабільність температури концервуючого розчину, адже підтримуючи серце в теплому перфузійному стані під час транспортування, можна збільшити безпечну відстань вилучення, знизити частоту первинної недостатності трансплантата і потенційно дозволити збільшити кількість трансплантацій серця. Тому актуальною є розробка покращеного існуючого пристрою, завдяки розробці електричної схеми контролю температури , що позбавить від можливих похибок під час транспортування.
 У даній роботі представлено розроблені принципові схеми електронного терморегулятору та наведено розробки боксу для перевезення донорського серця у середовищі SolidWorks.
 Ключові слова: збереження органів, трансплантація серця, трансплантація нирки, гіпотермічне зберігання холоду
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

НОВАК, Сергій, Олександр ДОБРОСТАН, Максим ПУСТОВИЙ та Михайло НОВАК. "КОРИГУВАННЯ ПРОМІЖКУ ЧАСУ ДО ДОСЯГНЕННЯ КРИТИЧНОЇ ТЕМПЕРАТУРИ ДЛЯ ВИПРОБНИХ ЗРАЗКІВ ЗАХИЩЕНИХ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ". Науковий вісник: Цивільний захист та пожежна безпека, № 1(17) (8 липня 2024): 71–84. http://dx.doi.org/10.33269/nvcz.2024.1(17).71-84.

Full text
Abstract:
Для оцінювання стійкості до зовнішніх впливів довкілля (води, вологості, ультрафіолетового випромінювання і температури повітря) реактивних і пасивних систем вогнезахисту, призначених для несучих сталевих конструкцій, застосовують метод вогневого випробування, наведений в EN 16623 і EAD 350140-00-1106. Під час цього випробування визначають значення проміжку часу від початку вогневого впливу за стандартного температурного режиму до досягнення критичної температури сталі 500 °С на металевій поверхні чотирьох випробних зразків сталевих пластин завтовшки 5 мм, які мають однакову товщину вогнезахисту. За результатами порівняння експериментальних даних, отриманих для двох експонованих зразків і двох контрольних зразків, роблять висновок щодо стійкості до зовнішніх впливів. Відмінності температурного режиму в печі, товщини вогнезахисту і початкової температури випробних зразків можуть призвести до певних похибок на результати оцінювання цієї стійкості. Під час проведення дослідження виявлено закономірності щодо впливу відмінності значень початкової температури випробних зразків на результати оцінювання стійкості вогнезахисту сталевих конструкцій до зовнішніх впливів довкілля. Встановлено, що різниця між проміжками часу до досягнення критичної температури сталі 500 °С, отриманими для випробних зразків із різною початковою температурою, залежить від різниці між початковими температурами цих зразків, і значення цього проміжку часу і не залежить від теплофізичних властивостей вогнезахисного матеріалу. Ця різниця збільшується з підвищенням різниці між початковими температурами і підвищенням проміжку часу, і її максимальна величина дорівнює 2,69%, що складає 17,9% граничного значення, яке застосовують під час ухвалення рішення щодо стійкості вогнезахисту сталевих конструкцій до зовнішніх впливів. Запропоновано процедуру коригування показників щодо проміжку часу до досягнення критичної температури 500 °С, яка дає змогу усунути впливи відмінностей значень початкової температури випробних зразків на результатах оцінювання стійкості вогнезахисту сталевих конструкцій до зовнішніх впливів довкілля.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Чирков, О. Ю. "Збіжність однокрокового ітераційного процесу в задачах механіки непружного деформування, в яких враховується історія навантаження". Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, № 3 (2 липня 2022): 29–38. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2022.03.029.

Full text
Abstract:
Розглядається однокроковий ітераційний процес розв’язання нелінійних крайових задач механіки непружного деформування, в яких враховується історія навантаження. За таких умов напружено-деформований стан залежить від історії навантаження і процес деформування повинен простежуватися на всьому досліджуваному інтервалі часу. Процес навантаження розбивається на окремі розрахункові етапи і для кожного з них крайова задача формулюється у вигляді нелінійного операторного рівняння в гільбертовому просторі. Початкові деформації в цьому рівнянні включають температурні, структурні та накопичені незворотні деформації на початок етапу навантаження. Незворотні деформації залежать від процесу деформування і визначаються з урахуванням історії навантаження. Аналіз збіжності ітераційних методів розв’язання нелінійних крайових задач, в яких враховується деформаційна історія навантаження, обмежуються зазвичай доведенням збіжності послідовних наближень для поточного етапу навантаження. Відомі оцінки збіжності методів пружних розв’язків і змінних параметрів пружності не враховують похибку обчислення початкових деформацій, які залежать від історії непружного деформування і визначаються на основі наближеного розв’язання крайової задачі на попередніх етапах навантаження ітераційними методами. Фактично на кожному етапі навантаження замість вихідної крайової задачі, сформульованої у вигляді нелінійного операторного рівняння, розв’язується наближене рівняння, в якому враховується похибка обчислення незворотних деформацій за результатами розрахунків на попередніх етапах навантаження. Отже, відомі апріорні оцінки збіжності методів пружних розв’язків і змінних параметрів пружності встановлюють збіжність послідовних наближень саме до розв’язку цього наближеного рівняння. У цьому повідомленні викладено деякі аспекти, пов’язані з аналізом збіжності однокрокового ітераційного процесу, а також доведено оцінку збіжності послідовних наближень з урахуванням історії навантаження.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

ЗДОРЕНКО, Валерій, та Олександр ВІННІЧЕНКО. "УЛЬТРАЗВУКОВІ МЕТОДИ ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ ВИМІРЮВАННЯ РІВНЯ ПАЛИВА НА РУХОМИХ ОБ'ЄКТАХ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 2 (21 травня 2025): 111–17. https://doi.org/10.31891/2219-9365-2025-82-15.

Full text
Abstract:
У даній статті проведено аналіз сучасних ультразвукових методів вимірювання рівня палива, які застосовуються для рухомих об'єктів, зокрема на баках вантажних автомобілів. Розглянуто імпульсно-еховий метод, метод проходження сигналу через передачу, M-режим, метод фазового зсуву та метод часу проходження (TOF). Для кожного методу узагальнено принцип дії, сильні сторони та відомі обмеження, зокрема вплив температури, нахилів бака та хвилювання рідини під час руху. Порівняльна таблиця показує, що окремі методи демонструють високу точність лише за лабораторних умов і не гарантують стабільності під дією комплексних динамічних факторів. На підставі критичного огляду літературних джерел і узагальнених експериментальних даних обґрунтовано комбіновану стратегію, у якій імпульсно-еховий принцип та TOF-вимірювання забезпечують швидке визначення відстані до поверхні пального, а M-режим використовується для згладжування турбулентних коливань рівня. Зазначена комбінація дає змогу знизити сумарну середньоквадратичну похибку вимірювання (RMS) до рівня ≤ 1 % навіть за умов вібрації, нахилу і температурних змін, характерних для вантажних автомобілів. Отримані результати можуть бути використані як наукова основа для подальшої розробки ультразвукових рівнемірів, призначених для роботи у складних транспортних середовищах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Vivat, Anatolii, Yurii Korduba та Sergii Petrov. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ТЕМПЕРАТУРИ НА ЗМІНУ РОЗМІРУ КОНТРОЛЬНИХ ЛІНІЙОК ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ІНДИКАТОРА ГОДИННИКОВОГО ТИПУ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(21) (2020): 310–18. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-3(21)-310-318.

Full text
Abstract:
Актуальність теми дослідження. Вимірювання малих переміщень є важливим завданням інженерної геодезії. Виміри з похибкою діапазону 0,001–0,1 мм називають технічними. Для виконання таких вимірювань розробляють спеціальне обладнання та методики роботи на ньому. Контрольні лінійки та взірцеві міри використовують для метрологічної повірки обладнання. Найбільше на зміну розміру виробу впливає температура. Розробка методів для високоточної фіксації малих переміщень від зміни температури є актуальним завданням. Постановка проблеми. Виміряти мале переміщення з високою точністю дуже складно. Для цього використовують інтерферометри. Запропонувати новий високоточний метод вимірювання малих переміщень. Дослідити можливість використання пропонованого методу для визначення лінійного розширення контрольних лінійок. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розглянуто публікації у відкритому доступі щодо лінійного розширення матеріалу, приладів та методів фіксації малих переміщень. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Використання індикаторів годинникового типу замість інтерферометрів. Дослідження зміни розміру контрольних лінійок у разі зміни температури. Перевірка формул температурного лінійного розширення для конкретного досліджуваного взірця. Мета статті. Дослідити зміну довжини контрольних лінійок від температури з використанням індикаторів годинникового типу. Виклад основного матеріалу. Використання індикаторів годинникового типу дає змогу відслідковувати зміну розміру контрольних лінійок у разі зміни температури і, у свою чергу, дає можливість перевірки формули температурного лінійного розширення для конкретного досліджуваного взірця, а не тільки фіксувати розмір. Також нами встановлено, що швидка зміна температури, більше ніж на 1,50 до десяти хвилин, викликає нелінійну зміну довжини досліджуваних взірців. Цей факт необхідно враховувати під час вимірювань контрольними лінійками в польових умовах при різких перепадах температури. Обчислені коефіцієнти кореляції зміни розміру від температури та зміни розміру в часі під впливом температури. Для контролю одержаних результатів було визначено зміну довжини контрольних лінійок з використанням лазерного інтерферометра. Зі зміною температури у 8.50 С контрольний метр змінив свій розмір на 0,18 та 0,16 мм (відповідно лазерний інтерферометр і індикатор годинникового типу). Висновки відповідно до статті. Запропоновано методику визначення малих переміщень використовуючи індикатор годинникового типу. Встановлено коефіцієнти кореляції зміни величини в часі під впливом зміни температури. Уточнено коефіцієнти лінійного розширення для латуні та сталі. Практична цінність проведених досліджень у тому, що запропонована методика дозволяє проводити метрологічну перевірку (позачергову, біжучу) еталонів довжини без застосування класичних еталонів таких, як лазерні інтерферометри.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Bilodid, Ye, та Yu Kovbasenko. "Оцінка впливу невизначеності у вихідних даних на результати аналізу критичності ядерного палива". Nuclear and Radiation Safety, № 3(67) (20 вересня 2015): 13–17. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2015.3(67).03.

Full text
Abstract:
Наведено отримані за допомогою розрахункового комплексу SCALE-4.4 результати розрахункової оцінки впливу технологічних
 допусків на виготовлення та невизначеності вихідних даних з геометричного й матеріального складу елементів тепловидільної збірки (ТВЗ) ВВЕР-1000 на результати розрахунку критичності ядерного палива. Визначено найбільш консервативну сукупність параметрів у межах виробничої похибки з точки зору впливу на розмножувальні властивості паливної системи. Проаналізовано залежність розмножувальних властивостей від температури матеріалів ТВЗ.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Філоненко, С. Ф., В. Ю. Ларін та Д. М. Квашук. "Підвищення точності вимірювання авіаційних деталей на координатно-вимірювальній машині". Problems of Informatization and Management 3, № 79 (2024): 82–87. https://doi.org/10.18372/2073-4751.79.19375.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена розробці методів підвищення точності вимірювань авіаційних деталей на координатно-вимірювальних машинах, що є критично важливим для забезпечення якості та безпеки у авіаційному виробництві. Запропоновано математичну модель, яка враховує основні види похибок: геометричні, кінематичні та температурні. Також розроблено алгоритм автоматичної корекції, що дозволяє мінімізувати вплив цих похибок на результати вимірювань. Застосування даного підходу сприяє підвищенню точності та надійності контролю геометричних параметрів, що є важливим для виготовлення конструктивно складних та критичних авіаційних компонентів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Chervotoka, O., A. Podorozhniak, O. Cherednikov та I. Lappo. "АНАЛІЗ СИСТЕМ ТЕРМОРЕГУЛЮВАННЯ ТА СПОСОБІВ ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 70 (2022): 45–50. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2022.4.045.

Full text
Abstract:
Актуальним завданням забезпечення бойової готовності зразків військової техніки є розроблення нових і удосконалення відомих методів і засобів вимірювання температури з високими метрологічними характеристиками. Метою статті є дослідження метрологічних характеристик вимірювача температури та розробка пропозицій щодо застосування мікропроцесору для корекції похибок вимірювання температури. Проведено аналіз способів побудови систем терморегулювання космічних апаратів, розглянуто методи вимірювання температури для розробки цифрового вимірювача температури. Отримані результати можуть використовуватись при розробці, проектуванні та виготовлені мікропроцесорних вимірювачів температури, застосовуваних у системах терморегулювання для умов відсутності теплообміну вимірювача з навколишнім середовищем
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Тошева, О. Ю., Є. С. Буздиган, А. С. Кочешков та В. П. Самарай. "МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ШОРСТКОСТІ ПОВЕРХНІ НА ВИЛИВКАХ, ЩО ОТРИМАННІ ПРЕЦИЗІЙНИМ ЛИТТЯМ". Нові матеріали і технології в машинобудуванні (Праці Міжнародної науково-технічної конференції), № 6 (17 березня 2016): 134–35. http://dx.doi.org/10.20535/2519-450x.6.2015.63358.

Full text
Abstract:
Досить часто у ливарному виробництві зустрічаються дефекти виливків, які безпосередньо викликанні порушенням технології виробництва. Якість виливків і ефективність виробництва при литті за моделями, що витоплюються, залежать від стабільності технологічних режимів на всіх операціях цього процесу. Контролюючи температуру форми, металу, часу витримки та заливання, можна мінімізувати і попередити утворення тих чи інших дефектів. Але найважливішим показником якості для подальшого оброблення залишається шорсткість поверхні виливків відразу після лиття. Це одна з ключових характеристик для оцінки якості точних виливків. Її можна оцінити якісним і кількісним методами. Перший базується на порівнянні обробленої поверхні з еталонними зразками, другий - на вимірюванні нерівностей спеціальними приладами [1]. Шорсткість поверхні (параметр Ra) переважно визначають безконтактними методами. Для вимірювання шорсткості наших дослідних зразків, як основний, вибрано подвійний мікроскоп МІС-11, а профілограф-профілометр моделі 252 використовувався для порівняння отриманих результатів. Головною перевагою безконтактного методу вимірювання на МІС-11 є те, що він дає можливість досліджувати грубі поверхні [2]. Досліджувані зразки, типу циліндр або пластину, послідовно клали на столик приладу так, щоб зображення оптичної щілини розташовувалося паралельно заданому напряму вимірювання і проводили фокусування зображення щілини на зразку. Вимірювання шорсткості поверхні проводили об’єктивом ОС-41 з фокусною відстанню 8,2 мм, оптична схема якого зображена на рис. 1. Вимірювання шорсткості поверхні циліндричних зразків відбувалося вертикально з кроком в 5 мм в центрі, та на периферії від місця підведення металу (рис.2). Вимірювання профілографом-профілометром моделі 252 (рис. 3) здійснювали для контрольної перевірки, адже зчитування мікронерівностей даним приладом на поверхні дослідного зразка відбувається автоматично, без втручання людського фактору, а отже мінімізується похибка вимірювань. Рис. 1 – Оптична схема інтерференційного мікроскопа Лінника Рис. 2– Точки вимірювання шорсткості поверхні на дослідних зразках типу пластина з кроком 5 мм від місця підведення металу1 – якір, 2 – опора, 3 – алмазна голка, 4, 10 – генератори живлення, 5-подвоєнний сердечник, 6 – катушки, 7 – електронний вимірювальний блок, 8 – рахунковий блок, 9 – записуючий пристрій.Рис. 3 – Схема профілометра моделі 252Проведенні дослідження дозволили визначити величину шорсткості поверхні виливків перед механічною обробкою. Отримані значення показують, що площа дефектів мінімізується при зменшенні температури металу. Оптимальний діапазон температур лиття для сплаву ЛС-59-1 становить 950…990ºС.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Kriukov, O. "STUDY OF THE TEMPERATURE ERROR OF THE ACCELEROMETER SENSOR FOR MEASURING THE PARAMETERS OF BARREL RECOIL." Collection of scientific works of the National Academy of the National Guard of Ukraine 2, no. 40 (2022): 50–57. http://dx.doi.org/10.33405/2409-7470/2022/2/40/270536.

Full text
Abstract:
The paper describes a methodical approach to building a mathematical model of the temperature error of an accelerometer based on a liquid sensor for measuring barrel recoil parameters. The effect of a uniform temperature change over the volume of the sensitive element is considered. Mathematical models of temperature error are presented in the form of expressions for evaluating changes in the informative parameters of the sensitive element. It is shown that with certain combinations of design parameters of the sensitive element, there is an effect of partial compensation of changes in the contact areas of the gas component with the upper and lower ends of the rotor cavity. Quantitative assessment of temperature error for cases of using traditional structural materials and liquids was carried out. The impact of uneven heating of the sensitive element due to point sources of heat generation, which leads to the appearance of a temperature gradient for its arbitrary intersection, is considered. Expressions for evaluating the change in the informative parameters of the sensitive element in the presence of a temperature gradient have been obtained. A quantitative assessment of the temperature error due to the temperature gradient of the use of traditional structural materials and liquids was carried out. Constructive methods of limiting the effect of temperature error based on thermostating and thermal insulation of the accelerometer sensor are proposed. The condition for choosing the ratio between the design parameters of the sensitive element, which provides a significant reduction in the influence of the temperature error, has been obtained. The method of stabilizing the temperature of the sensitive element, which is based on its simultaneous thermostating and thermal insulation, is substantiated. The requirements for the parameters of the temperature control system of the sensitive element are given.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Lopatko, Olha, and Ihor Mykytyn. "Temperature value prediction errors using neural networks and ideal transition process." Measuring Equipment and Metrology 78 (2017): 20–24. http://dx.doi.org/10.23939/istcmtm2017.78.020.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Mykytyn, Ihor, and O. Lopatko. "DEPENDENCE OF TEMPERATURE VALUE PREDICTION ERROR BY NEURAL NETWORKS ON ADC RESOLUTION." Measuring Equipment and Metrology 79, no. 1 (2018): 12–15. http://dx.doi.org/10.23939/istcmtm2018.01.012.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Mykytyn, Ihor, and Pylyp Skoropad. "DEPENDENCE OF THE PYROMETRIC MEASURING TEMPERATURE ON THE EMISSIVITY FACTOR OF OBJECTS." Measuring Equipment and Metrology 80, no. 1 (2019): 34–40. http://dx.doi.org/10.23939/istcmtm2019.01.034.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Rzasa, Mariusz, та О. Ye Serediuk. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ЕКВІВАЛЕНТНОГО КОЕФІЦІЄНТА ТЕПЛОПРОВІДНОСТІ". METHODS AND DEVICES OF QUALITY CONTROL, № 2(41) (1 грудня 2018): 77–81. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9981-2018-2(41)-77-81.

Full text
Abstract:
Досліджується коефіцієнт теплопровідності як один із параметрів теплопередавання. Цей параметр є каталогізованим для більшості будівельних матеріалів. Це дозволяє легко визначити кількість тепла, що передається через будівельну перетинку. Набагато важче обчислити величину переданого тепла для приміщень, стінки яких виготовлені з різних матеріалів, що робить їх теплопровідні поверхні неоднорідними. Крім того, розрахунок ускладнюється, коли температура вздовж поверхні є неодиниковою. Запропоновано визначення еквівалентного коефіцієнта теплопровідності для визначеної камери. Коефіцієнт еквівалентної теплопровідності дозволяє розраховувати значення переданої теплоти шляхом множення її на загальну площу поверхні стін камери. Запрпоновано експериментальний метод визначення еквівалентного коефіцієнта теплопровідності. Здійснений теоретичний аналіз визначення похибки еквівалентного коефіцієнта теплопровідності на базі теорії невизначеності у вимірюваннях.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Yatsyshyn, Svyatoslav, and Khrystyna Melnyk. "ERRORS OF MEASURING TEMPERATURE WHILE REDUCING LINEAR DIMENSIONS OF LIQUID-IN-TUBE THERMOMETERS." Measuring Equipment and Metrology 80, no. 2 (2019): 49–55. http://dx.doi.org/10.23939/istcmtm2019.02.049.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

ГВОЗДЕВА, І. М., та В. Ф. МИРГОРОД. "ЕКВІВАЛЕНТНІ ФОРМИ МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ ПРОЦЕСІВ КЕРОВАНОЇ ЗМІНИ СТАНУ СИЛОВИХ І ЕНЕРГЕТИЧНИХ УСТАНОВОК". Applied Questions of Mathematical Modeling 5, № 2 (2023): 33–40. http://dx.doi.org/10.32782/mathematical-modelling/2022-5-2-4.

Full text
Abstract:
Стан силових і енергетичних установок визначається зміною багатовимірної сукупності вихідних змінних та зовнішніх збурень, які пов’язані між собою складними співвідношеннями, що відповідають інтенсивним процесам перетворення енергії та матеріальних потоків. Не для всіх таких процесів відомі фізичні закони перетворення, і тому застосовуються теоретичні та емпіричні математичні моделі. Особливості процесів керованої зміни стану силових і енергетичних установок потребують комп’ютерної реалізації таких математичних моделей у реальному часі, оскільки важлива сукупність вихідних змінних не може бути безпосередньо виміряною, або потребує складних технічних рішень для таких вимірювань. Зокрема, для силових і енергетичних установок, що побудовані на основі газотурбінних двигунів, не може бути безпосередньо вимірювана тяга, температура газів перед турбіною, наявна потужність та інше. До вихідних змінних, отримання яких потребує складних і витратних технічних рішень належить, зокрема, крутний момент для турбовальних газотурбінних двигунів. Але такі змінні використовуються в сучасних ефективних програмах регулювання і тому потребують отримання в реальному часі, що може бути досягнуто тільки шляхом застосування відповідних математичних моделей у вигляді віртуальних вимірювальних каналів. Вимоги до таких математичних моделей, зазвичай, складаються в їх адекватності та можливості комп’ютерної реалізації. Щодо адекватності, розуміється, що похибки віртуальних вимірювальних каналів повинні бути сумірними з похибками фізично реалізованих. Щодо комп’ютерної реалізації, час отримання вихідних даних за такими каналами не повинен перевищувати run time, тобто час видачі управляючої дії на об’єкт керування. Тому дослідження, що спрямовані на побудову нових класів математичних моделей зміни стану силових і енергетичних установок та їх еквівалентних перетворень мають непересічну практичну значимість. З іншої сторони, класичні і широко застосовувані математичні моделі простору стану силових і енергетичних установок мають значні обмеження щодо їх комп’ютерної реалізації. Тому такі дослідження мають також теоретичне значення для встановлення фундаментальних властивостей систем керування, а саме, сталості, керованості та спостережуваності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Korzhov, I., P. Shchapov, R. Mygoshchenko та O. Kropachek. "ОЦІНКА ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ЧУТЛИВОСТІ, ДИСКРИМІНУЮЧИХ ТА ДІАГНОСТИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПОКАЗНИКІВ АВТОКОГЕРЕНТНОСТІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 53 (2019): 70–76. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.1.070.

Full text
Abstract:
Проведена оцінка чутливості кореляційно-спектральної моделі показника автокогерентності багатовимірного термодинамічного процесу, оцінка дискримінуючих властивостей показників автокогерентності при класифікації вібраційних процесів, дослідженно діагностичні властивості складових показника автокогерентності на прикладі теплових та вібросигналів реального промислового об’єкту контролю та діагностування. На прикладі теплових динамічних процесах показана ефективність розробленого показника автокогерентності W для задач контролю динамічних властивостей інерційних багатомірних промислових об’єктів. Також показана можливість автоматичної корекції похибки вимірювання температури якщо контролювати весь тепловий процес, а не його окремі значення. На прикладі вібросигналів показана можливість якісної класифікації технічних станів, а також кількісної класифікації окремих частотно-часових складових показника автокогерентності W. Доведено, що найкращими діагностичними властивостями характеризуються випадкові (шумові) складові показника автокогерентності W.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Гук, К. Г. "НЕЙРОМЕРЕЖЕВЕ КЕРУВАННЯ СИСТЕМОЮ ВЕНТИЛЯЦІЇ ОФІСНОГО ПРИМІЩЕННЯ". Systems and Technologies 67, № 1 (2024): 5–10. http://dx.doi.org/10.32782/2521-6643-2024-1-67.1.

Full text
Abstract:
Проблема якості повітря в замкнених приміщеннях виникає через експлуатацію систем опалення, використання джерел відкритого вогню, дихання людей, розкладання синтетичних матеріалів, а також через потрапляння пилу ззовні і наявність мікроорганізмів. Перевищення допустимих концентрацій може погіршувати самопочуття людини, тому контроль якості повітря є важливим. Традиційні вентиляційні системи не враховують змінюваність умов і не дозволяють гнучко регулювати повітрообмін. Створення сучасних автоматизованих систем вентиляції з використанням обчислювальних технологій та з врахуванням результатів спостереження за параметрами повітря постають науковою проблемою. Проаналізовано сучасні підходи до керування HVAC системами, які контролюють якість та комфортність повітря в приміщеннях, підтримують параметри повітря відповідно до санітарних норм та дозволяють створювати замкнені системи керування. Розглянуто системи керування на основі теорії нечіткої логіки та нейронних мереж, які дозволяють ефективно керувати параметрами повітря та забезпечувати енергоефективність будівель. Метою статті є розробка нейроконтролера для системи вентиляції офісного приміщення, що забезпечує автоматизоване керування з урахуванням нестаціонарної поведінки об’єкта через регулювання швидкості двигуна компресора охолоджувальної системи вентиляції. Нейромережева система керування, що пропонується, використовує принцип інверсного нейрокерування для навчання моделі та забезпечує керування шляхом мінімізації функції похибки. Нейроконтролер побудований у вигляді багатошарової нейронної мережі з сігмоїдними функціями активації. Для аналізу ефективності запропонованого підходу використано набір даних у вигляді часових рядів, що містять вимірювання температури, вологості та концентрації вуглекислого газу. Обчислювальні експерименти з різними варіантами структури нейронної мережі показали ефективність мережі з одним прихованим шаром. Встановлено, що нейроконтролер швидко реагує на вхідний сигнал, керована вентиляційна система забезпечує нормативну температуру у приміщенні за прийнятний час та без перерегулювання. Порівняння з П-контролером та ПІД-контролером вказує на суттєву перевагу нейроконтролера в забезпеченні точності керування, швидкості реакції на зміни у параметрах повітря та зменшення енергоспоживання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Козловський, В. В. "Математична модель обходу траєкторії для вимірювання прецизійних просторових поверхонь на координатно-вимірювальній машині". Problems of Informatization and Management 4, № 80 (2025): 53–58. https://doi.org/10.18372/2073-4751.80.19769.

Full text
Abstract:
У статті представлено новий підхід до оптимізації траєкторії вимірювального наконечника координатно-вимірювальної машини при контролі складних просторових поверхонь. Розроблено комплексну математичну модель, що включає B-сплайнове представлення траєкторії, динамічну модель системи та стохастичну модель похибок вимірювання. Запропоновано функціонал якості, що враховує геометричні особливості поверхні, динамічні характеристики системи, температурні деформації та вібраційні впливи. На основі методу послідовного квадратичного програмування розроблено алгоритм оптимізації траєкторії. Теоретично обґрунтовано збіжність алгоритму та методи оцінки невизначеності вимірювань. Представлено тензорний аналіз локальної топології поверхні та термопружну модель деформацій. Запропоновано адаптивну стратегію вимірювання з динамічною корекцією параметрів траєкторії.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Yatsyshyn, Svyatoslav, Pavlo Hamula, А.-V. Midyk, and Chun Zhi Wang. "ON ACCURACY OF CONTACTLESS TEMPERATURE MEASUREMENT LIMITED BY UNKNOWN EMISSIVITY FACTOR." Measuring Equipment and Metrology 79, no. 4 (2018): 30–33. http://dx.doi.org/10.23939/istcmtm2018.04.030.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Бубліков, Андрій Вікторович, Руслан Аламдарович Гурбанов та Ілля Сергійович Рибачук. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ АВТОМАТИЧНОГО КЕРУВАННЯ ПРАЛЬНОЮ МАШИНОЮ З УРАХУВАННЯМ КОНЦЕПЦІЇ «РОЗУМНИЙ БУДИНОК» (ЧАСТИНА ПЕРША)". Науковий Журнал Метінвест Політехніки. Серія: Технічні науки, № 1 (10 вересня 2024): 51–57. http://dx.doi.org/10.32782/3041-2080/2024-1-8.

Full text
Abstract:
Наразі технології «розумного будинку» є дуже затребуваними у світі та, зокрема, в Україні. Їх впровадження дозволяє зменшити споживання ресурсів будинком, підвищити безпеку та комфортність перебування у приміщеннях. Тому усі дослідження, що пропонують нові рішення за напрямом технологій «розумного будинку» є затребуваними й актуальними. Показані недоліки використання класичного ПІД-регулятора для нагрівання води у пральній машині з позиції вирішення задачі розподілу потужності між побутовими приладами. З урахуванням цього запропонований алгоритм адаптивного автоматичного керування процесом нагрівання води в пральній машині, що базується на ідентифікації динамічних властивостей об’єкта керування. Результати ідентифікації використовуються як для прогнозування кількості споживаної електроенергії пральною машиною, так і для синтезу оптимального за швидкодією регулятора для керування нагріванням води. Результатами дослідження є встановлені нові закономірності процесу керування температурою води у пральній машині, які дозволили запропонувати інноваційний підхід щодо синтезу системи автоматичного керування з урахуванням концепції “розумний будинок”. Встановлено, що ідентифікацію динамічної моделі нагрівання води в пральній машині при роботі системи керування з прийнятною точністю можна проводити за половиною експериментальної кривої розгону – до точки її перегину. Фактично довжина експериментальної кривої розгону до точки її перегину є оптимальною для проведення процедури ідентифікації моделі об’єкта керування за критеріями тривалості етапу формування кривої (продуктивність системи керування) та точності визначення параметрів моделі (точність відпрацювання системою зміни уставки). Встановлено, що зі збільшенням амплітуди тестового керуючого сигналу при формуванні експериментальної кривої розгону збільшується похибка при розрахуванні інтервалів перемикання оптимального за швидкодією регулятора, через що збільшується статична похибка на момент закінчення нагрівання води (закінчення другого інтервалу перемикання регулятора). Проведена перевірка ефективності запропонованого алгоритму керування на основі розробленої імітаційної моделі системи автоматичного керування температурою води у пральній машині.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!