To see the other types of publications on this topic, follow the link: Термінологічні словники.
Journal articles on the topic 'Термінологічні словники'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Термінологічні словники.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Дзюба, Майя Миколаївна, та Леся Дмитрівна Малевич. "ВИКОРИСТАННЯ МЕРЕЖНИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ НЕФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Information Technologies and Learning Tools 76, № 2 (2020): 137–51. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v76i2.2603.
Full textAbstract:
У статті висвітлено теоретичні основи та елементи практичного досвіду використання мережних ресурсів як одного з важливих засобів формування термінологічної компетентності майбутніх фахівців нефілологічного профілю в закладах вищої освіти України під час навчальної діяльності різних видів. Окреслено зміст поняття «термінологічна компетентність» як важливого складника професійної компетентності, визначено особливості інформаційно-комунікаційних технологій з метою оптимізації процесу навчання та опанування термінології в рамках курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Зроблено огляд термінологічної діяльності міжнародних і національних організацій зі стандартизації країн Європи та Америки, схарактеризовано термінологічну активність провідних міжнародних організацій з метою доречного використання цієї інформації в навчальному процесі. Наголошено, що значне місце в інформаційному сегменті посідають термінографічні ресурси: термінологічні банки / бази даних, електронні термінологічні словники і словники автоматизованих систем оброблення текстів та предметно зорієнтованих корпусів текстів, які стають основою для ефективної методики організації практичних занять, самостійної роботи студентів і проведення наукових досліджень з проблем термінології. Запропоновано систему пізнавальних, тренувальних і творчо-дослідницьких вправ, які мають на меті формування термінологічної компетентності студентів нефілологічних спеціальностей закладів вищої освіти, зокрема розв’язання проблемних ситуацій, які вимагають пошуку електронних термінографічних джерел і фахових текстів, їх оцінки, креативного використання, перекладу і зіставлення українських наукових термінів з відповідниками з інших мов, редагування, що забезпечують у комплексі ефективну професійну діяльність. З’ясовано, що використання інформаційно-комунікаційних технологій, насамперед мережних ресурсів, у навчальному процесі створює передумови для кардинального оновлення змістово-цільових і технологічних сторін навчання.
2
ПЕТРОВА, Тетяна Олексіївна. "СУЧАСНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ МЕТАФОРИЗАЦІЇ ТЕРМІНІВ В УКРАЇНСЬКОМУ ТЕРМІНОЗНАВСТВІ (актуалізація когнітивного підходу)". Мова, № 35 (29 липня 2021): 173–81. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237852.
Full textAbstract:
Мета статті – висвітлити особливості когнітивного підходу до інтерпретації феномена метафоризації термінів. Аналіз здійснено з актуалізацією економічної лексики. Об’єкт аналізу – терміни-метафори, утворені на основі когнітивних процесів. Предметом розгляду обрано когнітивні механізми їх метафоризації. Для цього застосовано описовий метод, прийоми дефінітивного, структурно-семантичного, порівняльного та лексикографічного аналізу. Результати дослідження. Доведено значущість когнітивного метафоричного термінотворення. Установлено, що когнітивна термінологічна метафора – це інструмент, який дає змогу репрезентувати нове спеціальне поняття через відомі об’єкти, реалії іншої сфери знань, і реалізується не лише як засіб номінації, але і як спосіб дефініювання понять. Визначено, що особливість когнітивної метафоризації термінів полягає у здатності фахівця встановлювати подібність між різними елементами окремих галузей знань, баченні одного компонента через інший. Відстежено найчастотніші різновиди когнітивної метафоризації в економічній термінології: гештальтний, дифузний, структурний. З’ясовано, що потужний чинник формування термінології економічної галузі – це прецедентні метафори, утворені на основі актуалізації образів героїв відомих творів. Галузь застосування результатів: зібраний і опрацьований матеріал може бути використаний під час укладання термінологічних словників, подальшого упорядкування й опису економічної термінології. Висновки. Термінологічна метафора в економічній терміносистемі має високу активність і когнітивний характер. Прецедентність – невід’ємна ознака сучасної термінології. Термінологічні словники не «встигають» фіксувати нові метафоризовані одиниці, але виважено й вивірено кодифікують їх, максимально засвідчуючи рівень інтелектуального ресурсу й когнітивного мислення нації.
3
Спіцин, Євгеній Сергійович, та Валентина Василівна Кирикилиця. "ДИДАКТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ СЛОВНИКІВ ДЛЯ РОЗВИТКУ ІНШОМОВНОЇ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Information Technologies and Learning Tools 85, № 5 (2021): 270–87. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v85i5.3672.
Full textAbstract:
У статті розкрито шляхи застосування інноваційних технологій навчання, серед яких особливе місце належить електронним словникам, для забезпечення якісної іншомовної підготовки студентів немовних спеціальностей закладів вищої освіти (ЗВО). Охарактеризовано переваги електронних словників над їх паперовими аналогами: ефективна система пошуку, багатофункціональність, актуальність, динамічність, великий обсяг словникової бази, варіативність, універсальність. Вказано на низку функцій електронних словників: миттєвий пошук, швидке копіювання, аудіозапис, розпізнавання мови, корисні визначення, наявність лінгвоваріантів, ілюстрування прикладів уживання слів, мультимедіадодатки. Описано основні різновиди електронних словників: онлайн, словники-програми, термінологічні бази даних, портативні, кишенькові, переносні, мобільні. Детально розглянуто характеристики електронного словника Oxford Dictionary of English, яким студенти немовних спеціальностей СНУ імені Лесі Українки успішно користуються на практичних заняттях і під час самостійної роботи. Проаналізовано дидактичні можливості електронних словників для розвитку чотирьох видів мовленнєвої діяльності (слухання, читання, говоріння, письмо) і перекладу. Охарактеризовано основні проблеми використання електронних словників в умовах освітнього процесу ЗВО. Розроблено методичні поради щодо використання електронних словників у різних видах мовленнєвої діяльності. Представлено порівняння результатів анкетування студентів немовних спеціальностей і викладачів щодо частоти використання електронних словників у процесі вивчення іноземної мови впродовж 2008/2010 н. рр. та 2018/2019 н. р., а також результати опитування студентів немовних спеціальностей щодо частоти використання словників під час читання тексту, виконання вправ на розвиток письмових і розмовних навичок, аудіювання (перегляду відео), виконання перекладу. Обґрунтовано доцільність впровадження електронних словників у процес вивчення іноземної мови студентами немовних спеціальностей.
4
Петрова, Т. О. "ОСОБЛИВОСТІ КОМПОЗИЦІЇ РЕЦЕНЗІЇ НА ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК". Лінгвістичні дослідження, № 52 (2020): 177–93. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.52.17.
Full textAbstract:
У статті визначено особливості композиції рецензії на термінологічний словник: (1) різнорівневість і полікомпонентність її системної організації, (2) залежність змісту композиційних компонентів від суті положень алгоритму поетапного оцінювання термінологічних словників, (3) аналітичність компонентів рецензії (значна кількість відповідних їм субкомпонентів). З’ясовано, що рецензія на термінологічний словник є ієрархічною гранд- / мегаструктурою; складники рецензії – Заголовок, Вступ, Основна частина й Висновки – є співкомпонентами нижчого рівня ієрархії, що створюють її макроструктуру; субкомпоненти формують її мікроструктуру. Ключові слова: рецензія на термінологічний словник, композиція, компоненти композиції, субкомпоненти, гранд- / мегаструктура, макроструктура, мікроструктура, термінологічний словник.
5
Петрова, Т. О. "ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОГРАФІЧНОЇ КРИТИКИ". Лінгвістичні дослідження 1, № 54 (2021): 229–42. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.54.1.20.
Full textAbstract:
У статті розкрито потенційні можливості розвитку української термінографічної критики, що розв’язує питання оцінювання словників термінів, верифікації викладених у них метаданих тощо. Аргументовано такі її перспективи: виробити власні теоретичні засади оцінювання фахових словників; лексикографічно описати метамову української термінографічної критики; розробити шкалу критичних оцінок спеціальних словників на матеріалі текстів рецензій; розкрити комунікативний потенціал рецензії на термінологічний словник; переглянути недооцінений статус практики оцінювання термінологічних словників; сформувати глобальну українську потужну наукову школу критики тощо. Доведено, що українська термінографічна критика має унікальні перспективи
6
O.B., Syvak, and Shadura V.A. "TYPOLOGY OF ELECTRONIC DICTIONARIES." South archive (philological sciences), no. 84 (December 23, 2020): 124–31. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-84-20.
Full textAbstract:
The purpose of the article is to offer an approach to the typology of electronic dictionaries. To achieve this goal it is necessary to perform the following tasks: 1) analyze the typology of electronic dictionaries at the present stage of development of computer lexicography, 2) define the concept of “electronic dictionary” and analyze the characteristics to be considered in classifying electronic dictionaries; 3) propose criteria for constructing a typology of electronic dictionaries.Methods. The work used a set of methods of theoretical research: comparative analysis of linguistic sources to determine the state of development of the research problem; methods of analysis, synthesis and systematization of different approaches to address the issue of typology of modern electronic dictionaries.Results. The article considers different approaches of scientists to the systematization of lexicographic publications; the difference between the concepts of “typology” and “classification” of lexicographic publications is determined; the main criteria for classification of lexicographic publications are analyzed. The authors investigated the typology of electronic dictionaries; the concept of “electronic dictionary” is specified, its main features are singled out, which must be taken into account when constructing the typology of electronic dictionaries.Conclusions. Summarizing the authors’ proposals on the typology of dictionaries, the main criteria by which they are classified are determined by: the number of represented languages, function, type of word description, type of system relations between words, parameter of dictionary description unit, purpose, vocabulary organization, the field of language use, the origin of vocabulary, historical perspective, characteristics of word types, stylistic use, source of lexicography, by normative characteristics, design and detailing of information, quantitative composition of lexicographic source and volume of lexicographic information. We propose to classify electronic dictionaries according to the generally accepted parameters: 1) vocabulary, 2) number of languages, 3) purpose; 4) observance of language norms; and according to criteria specific only to computer lexicography: 1) linguistic; 2) the dichotomy “paper dictionary – electronic dictionary”; 3) the presence of terms used in one or more areas in the case of terminological dictionaries; 4) information form.Key words: lexicography, lexicographic editions, classification of dictionaries, classification criteria. Метою статті є запропонувати підхід до типології електронних словників. Для досягнення мети необхідним є виконання таких завдань: 1) проаналізувати типологію електронних словників на сучасному етапі розвитку комп’ютерної лексикографії, 2) визначити поняття «електронний словник» та проаналізувати характеристики, які необхідно враховувати в процесі класифікації електронних словників; 3) запропонувати критерії для побудови типології електронних словників.Методи. У роботі використовувався комплекс методів теоретичного дослідження: порівняльний аналіз лінгвістичних джерел із метою визначення стану розробленості проблеми дослідження, методи аналізу, синтезу та систематизація різних під-ходів для вирішення питання щодо класифікації сучасних електронних словників.Результати. У статті розглянуто різні підходи науковців до систематизації лексикографічних видань; визначено відмінність між поняттями «типологія» та «класифікація» лексикографічних видань; проаналізовано основні критерії класифікації лексикографічних видань. Авторами досліджено типологію електронних словників на сучасному етапі розвитку комп’ютерної лексикографії, уточнено поняття «електронний словник», виокремлено його головні ознаки, що необхідно враховувати під час побудови типології електронних словників.Висновки. Підсумовуючи пропозиції авторів щодо типології словників, визначено основні критерії, за якими їх класифікують: за кількістю представлених мов, за функцією, за типом характеристики слова, за типом системних відношень між словами, за параметром одиниці опису словники, за цільовим призначенням, за способом організації лексики, залежно від сфери вживання мови, за походженням лексики, за історичною перспективою, за характеристикою типів слів, за стилістичним використанням, за джерелом лексикографування, за нормативними характеристиками, за оформленням і деталізацією інформації, за кількісним складом лексикографічного джерела і обсягом лексикографічної інформації. Електронні словники пропонуємо класифікувати як за загальноприйнятими параметрами, тобто 1) словниковий запас (словники загального призна-чення чи спеціального призначення), 2) кількість мов (одномовні, двомовні та багатомовні словники), 3) призначення (переклад, тлумачення), 4) дотримання мовних норм (словники літературної чи розмовної мови), так і за критеріями, властивими лише комп’ютерній лексикографії: 1) лінгвістичні (текстові та гіпертекстуальні словники, з гіпертекстом, що пов’язує записи та зовнішні мовні ресурси, такі як Вікіпедія, Lingvo.pro тощо), 2) дихотомія «паперовий словник – електронний словник» (заснований на паперовому словнику та нещодавно розробленому), 3) наявність термінів, що використовуються в одній або кількох областях у випадку термінологічних словників (словники, що містять терміни, які будуть використовуватися в одній або кількох областях), 4) інформаційна форма: текстові словники, аудіословники та відеословники.Ключові слова: лексикографія, лексикографічні видання, класифікація словників, критерії класифікації.
7
Kolhan, Olena, Tetiana Kolgan, and Ruslana Padalka. "TRANSLATED TERMINOLOGICAL E-DIKTIONARIES AS AN URGENT REQUIREMENT OF THE PRESENT IN THE PROCESS OF LANGUAGE STUDENTS OF HEI." Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu «Ostrozʹka akademìâ». Serìâ «Fìlologìâ» 1, no. 11(79) (2021): 233–36. http://dx.doi.org/10.25264/2519-2558-2021-11(79)-233-236.
Full textAbstract:
The article reveals the problems that appear in linguistics of the 21st century, in particular, in terminology in direction of forming foreign language competent specialists. The works focus on the issue of the modern state of Ukrainian terminology in the mining industry. In the study, it is analysed the original material, it is monitored the present thesauruses of the mining industry of different types as well as translated ones. The authors present in brief the short description of the basic achievement of Ukrainian terminography in the mining industry starting with the middle of the 19th century till the present.The scientists have clearly stated the dependence of the development of terminography in the field of Ukrainian mining on the lingual and extra-lingual factors. Particular attention is paid to the problem of the absence of mining dictionaries (both monolingual and multilingual) in modern linguistics, which undoubtedly negatively affects the process of formation of foreign language communicative competence of the specialists of the future mining industry. The relevance of the article isdue to the urgent need to provide students of institutions of higher education with new innovative technologies for the formation of foreign language communicative competence and the search for modern approaches during the educational process in the educational institutions of both mining and humanities profiles. After all, the 21st century requires specialists in any field of human activities (as well as the mining one) to expand opportunities for intercultural communication, to deepen their knowledge of achievements in a particular field (including the mining one) by means of language communication, etc. All this becomes possible only under the condition of the formation of the number of competences, in particular, communicative. Creating and developing the e-dictionarywill enable free communication between representatives of different countries for the purpose of taking on the experience gained during the professional activity, as well as in the field of the mining industry, and will be worth representing the achievements of the domestic industry at the world stage. The high level of foreign language proficiency of graduates of Ukrainian universities will contribute to affirming the positive educational and scientific image of our country.
8
Morozova, О. I. "МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПРОЦЕСІВ, ЩО ПРОТІКАЮТЬ В ОСВІТНІХ ТА ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМАХ, ЗАСНОВАНА НА ВИКОРИСТАННІ ОНТОЛОГІЧНОГО ІНЖИНІРИНГУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 54 (2019): 135–38. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.135.
Full textAbstract:
В роботі наведено модель формування процесів, що протікають в освітніх та виробничих системах, заснована на використані онтологічного інжинірингу. В основу моделі входить термінологічна система предметної галузі «Організація та функціонування закладу вищої освіти», терміни якої пов'язані між собою гіперономічними відносинами. Основною метою побудови термінологічної системи є відокремлення з термінологічної низки три групи термінів, тобто їх попередня класифікація. Така класифікація передбачає упорядкування певних термінів з метою пошуку між них однорідних зв’язків та відносин. Рівень корінного поняття має троє термінів та їх поняття, які формують три гілки понять. Наведено укрупнену схему термінології предметної галузі «організація та функціонування вищого навчального закладу». Як кореневий термін, який задає своєрідний розмір термінологічного дерева предметної області «організація і функціонування закладу вищої освіти» обраний термін «вища освіта». Виділено три гілки термінів, які утворюють термінологічне дерево, яке покриває своїми визначеннями предметну область. Перша гілка передбачає використання відносин «загальне – часткове» та «рід – вид». Друга гілка буде формуватися на просторо часових відносинах або як кажуть темпоральних відносинах, а також причино-наслідних зв’язків між певними поняттями. Третя гілка, в корні якої полягає термін «педагогіка вищої школи» передбачає будь які відносини між низ лежачими термінами. Одержану термінологічну систему предметної галузі представлено у виді онтологічної моделі, структура якої має деревовидний вигляд. Таке представлення дає можливість формалізувати предметну галузь. Корисність даної термінологічної системи у тому, що вона може стати основою для множини навчальних дисциплін, які називаються «Вступ до спеціальності». Крім того, словник дає методичну основу викладачам, які формують або оновлюють робочі навчальні програми на етапі обмірковування назв навчальних модулів, тим, а також анотацій до них з метою створення укрупненого термінологічного дерева навчальної дисципліни, яке буде основою для наповнення її навчальним матеріалом.
9
КОРДЮК, О. М., М. Г. СЕМЕРДЖАН та О. Ю. БИЧКОВ. "ФОРМУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 4 (2022): 106–12. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.16.
Full textAbstract:
У статті наголошено, що сучасна вища освіта спрямована на формування компетентного студента, майбутнього вчителя НУШ, який усебічно засвоїв фахові предмети, передбачені навчальним планом спеціальності; з’ясовано, що магістральною ознакою конкурентоспроможного спеціаліста є оволодіння термінологічною лексикою, тобто формування термінологічної компетентності, в основі якої є здатність із точністю, доречністю і правильністю використовувати терміни в усному й писемному професійному мовленні; на основі аналізу наукових джерел встановлено, що термінологічна компетентність – це глибоке оволодіння термінологією обраного фаху на рівні спеціальних (фахових) та психолого-педагогічних дисциплін, уміння оперувати терміносистемою під час практичної підготовки, у процесі виконання самостійної роботи; простудійовано поняття «термін» у лінгвістичному обігу; розмежовано поняття «термін» та «загальновживане слово»; охарактеризовано ознаки термінів, до яких належать: системність; наявність класифікаційної дефініції; стислість; жорстка конвенційність; стилістична нейтральність; залучення до системи певної галузі; відповідність нормам мови; точність і короткість; дериваційна здатність; інваріантність; висока інформаційність; проаналізовано групи термінів і види термінів – загальновживані (звичайні слова, які набули значного поширення); міжгалузеві терміни (взяті з різних галузей науки, техніки; найменування предметів, якостей, ознак, дій, явищ, що однаково використовуються в побутовій мові, художній літературі та в документах); вузькоспеціальні терміни (спеціально вироблена термінологія для обслуговування потреб лише однієї конкретної галузі); з’ясовано домінантні вимоги до використання термінів, що передбачають вживання терміна в одній, зафіксованій у словнику формі, з одним значенням, закріпленим у словнику, дотримання правил утворення від нього похідних форм; підкреслено, що активний приплив в український словник іншомовних термінів, співіснування в терміносистемі національного та інтернаціонального не завжди є виправданим.
10
Паласюк, Г. Б., та Б. М. Паласюк. "ФОРМУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ГРАМОТНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕДИКІВ НА ОСНОВІ ЕТИМОЛОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ КЛІНІЧНИХ ТЕРМІНІВ З ХІМІЧНИМ КОМПОНЕНТОМ". Медична освіта, № 1 (20 квітня 2021): 117–21. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.1.11980.
Full textAbstract:
У статті розглянуто особливості формування термінологічної грамотності майбутніх медиків, з’ясовано значення етимологічної характеристики клінічних термінів у формуванні їх термінологічної компетентності. У дослідженні наголошено, що твірною основою великої групи багатокомпонентних латинських клінічних термінів служить найменування хімічного елемента. Встановлено, що серед клінічних термінів-композитів переважну більшість становлять терміни, які є похідними номінативними одиницями, а основним дериваційним процесом ‒ суфіксація. Показано, що визначальною ознакою термінологічних суфіксів, продуктивних у клінічній терміносистемі, є наявність семантичного значення, притаманного саме для медичної галузі. У процесі дослідження охарактеризовано структуру термінів-композитів із хімічним компонентом, які включені у медичні словники УЛАМЕС у чотирьох томах, до двотомного ілюстрованого медичного словника Дорланда і навчально-наукового посібника «Клінічна латина з англійськими та українськими відповідниками». З’ясовано, що більшість клінічних термінів-композитів із хімічним компонентом утворена за допомогою приєднання до основи назви хімічного елемента суфіксів -ismus (у значенні «хімічне отруєння») та -osis (назви професійних нозологічних одиниць, які вказують на хронічне захворювання, викликане тривалим вдиханням пилу хімічного елемента). Акцентовано, що саме терміносистеми складають основу професійної мови лікаря, тому знання етимології й значення найчастіше вживаних як латинських, так і грецьких терміноелементів, які визначають зміст терміна, сприяють не тільки кращому їх запам’ятовуванню, а й фахово грамотному використанню у практичній чи науковій діяльності як в усній, так і у письмовій формах.
11
Удовіченко, Л. Г. "УКРАЇНСЬКА ВІЙСЬКОВА ЛЕКСИКА: ДІАХРОНІЯ МОВОЗНАВЧИХ СТУДІЙ". Лінгвістичні дослідження, № 52 (2020): 81–90. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.52.09.
Full textAbstract:
Діахронічний аналіз вивчення української військової лексики показав, що зазначена система має багатий науковий і лексикографічний доробок, який ще повною мірою не досліджений і не осмислений. Потребує розробки фахова сфера військової науки, оскільки сучасна військова термінологія обслуговує розгалужену систему служб і підрозділів, що виявляють зумовлену сферою діяльності специфіку, розвиваються самостійно й формують власні термінологічні тезауруси. Зазначено нагальність опису термінології Національної поліції України, укладання фахових словників і покажчиків. Ключові слова: діахронія, українська військова лексика, українська військова термінологія, фаховий словник, Національна поліція України.
12
КАРІКОВА, Наталія. "НАУКОВІ СУПЕРЕЧКИ МОВОЗНАВЦІВ 20-Х РОКІВ МИНУЛОГО СТОЛІТТЯ ЩОДО СПОСОБІВ ПОПОВНЕННЯ ЛЕКСИЧНОГО ФОНДУ ТОГОЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 48 (10 березня 2022): 53–60. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.7.
Full textAbstract:
У статті йдеться про складний період розвитку української літературної мови, який припав на період так званої дерусифікації (20-ті – поч. 30-х рр. минулого століття). Наукові суперечки, що точилися тоді навколо питань унормування літературної мови, заторкнули й болюче питання про способи поповнення української лексики. Такі науковці, як Ю. Шевельов і П. Векслер виокремили в українському мовознавстві дві течії, або дві групи пуристів («крайні» та «помірковані»), які демонстрували різні підходи до багатьох дражливих нормативних питань, одним із яких було питання про шляхи збагачення української терміносистеми. Так, крайні пуристи заперечували потребу запозичувати іншомовні слова, пропонуючи замість них уживати свої, українські, а якщо таких відповідників не було, то створювати або, як тоді писали, «кувати» нові слова на позначення абстрактних понять та явищ. Натомість помірковані пуристи були протилежної думки й пропонували не обмежувати використання чужомовних слів, адже це сприятиме поповненню української термінологічної системи. Показово, що сьогодні ми намагаємося повернути в науковий обіг українські слова, вилучені в період лінгвоциду (від поч. 1930-х років) з тогочасних термінологічних словників, й надаємо перевагу питомим лексемам, як-от: первень замість елемент, підсоння замість клімат, світлина замість фотокартка, бігун замість полюс, мапа замість карта, рівновартник замість еквівалент та багато інших. Аналіз тогочасних лексикографічних джерел допоміг унаочнити ці мовознавчі дискусії й довести, що поміж нормалізаторами 20-х років не було згоди й щодо вживання таких лексем, які можна використовувати не тільки в мові науки й техніки (за приклад ми взяли декілька мовних одиниць, кодифікованих у двомовних перекладних словниках, видаваних під ту пору у великій кількості).
13
Петрова, Т. О. "УКРАЇНСЬКА ТЕРМІНОГРАФІЯ ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ І ЇЇ КРИТИКА". Лінгвістичні дослідження, № 55 (2021): 76–90. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.55.08.
Full textAbstract:
У статті схарактеризовано термінографію для закладів вищої освіти як самостійний напрям української навчальної термінографії. Засвідчено її здобутки, що утворюють систему навчальних термінологічних словників. Простежено, що безперервна практика рецензування університетських термінологічних словників випереджає теорію. Установлено, що в термінографічній критиці для оцінювання навчальних словників використовують жанри критичного (розлогі, стислі рецензії) і рекламного (рецензії-анотації) дискурсів.
14
Шилінська, І. Ф., та Т. В. П’ятничка. "ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИКОНО-АНАЛІТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ІТ-ФАХІВЦЯ НА ОСНОВІ ТЕЗАУРУСНО-ЦІЛЬОВОГО ПІДХОДУ". Nova fìlologìâ 2, № 81 (2021): 198–203. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-29.
Full textAbstract:
Статтю присвячено проблемі формування лексиконо-аналітичного мислення майбутніх фахівців галузі «Інформаційні технології» на основі тезаурусного підходу у процесі вивчення іноземної мови. У представленій роботі описано сучасні підходи до висвітлення окресленої проблематики, а також до визначення основних понять дослідження, а саме: індивідуальний лексикон, професійний лексикон, тезаурус, професійний тезаурус. Проаналізовано роль лексикону та тезауруса у структурі мовної особистості, значення індивідуального лексикону у процесі професійного становлення фахівця. Проаналізовано сутність тезаурусно-цільового підходу, доцільність його застосування під час вивчення іноземної мови студентами спеціальностей ІТ-галузі. Зазначено, що терміносистема ІТ-галузі характеризується постійним лексичним оновленням, тому потребує упорядкування і стандартизації термінологічної лексики для створення єдиного інформаційного простору і забезпечення ефективної комунікації між фахівцями і науковцями різних країн. Описано етапи розроблення словника тезаурусного типу як засобу формування лексиконо- аналітичного мислення майбутнього фахівця галузі «Інформаційні технології», з-поміж яких виокремлено такі, як: моделювання системи знань предметної сфери ІТ-фахівця; розробка глосарія термінів і спеціальної лексики ІТ-галузі; представлення понятійних статей термінів; створення двомовного словника, у якому представлено слова і словосполучення, які входять до складу понятійних статей термінів. Наведено приклади складових компонентів словника тезаурусного типу фахівця галузі «Інформаційні технології». Запропонований словник слугує основою розвитку лексиконо-аналітичного мислення ІТ-фахівця під час вивчення іноземної мови. Означений процес формування лексиконо-аналітичного мислення передбачає осмисленість концептосфери предметної галузі, що становить основу фахового лексикону ІТ-фахівців; обізнаність із семантичними та функціональними особливостями фахового лексикону; засвоєння алгоритмів лексичного смислоутворення та семасіологічного тлумачення фахового тексту. Представлено алгоритм усвідомлення смислу слова ІТ-фахівцем під час професійної мовленнєвої діяльності й алгоритм осмислення тексту.
15
Петрова, Т. О. "ТЕРМІНОГРАФІЧНІ ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСТВО В УКРАЇНСЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНІЙ ЛЕКСИКОГРАФІЇ". Лінгвістичні дослідження, № 53 (2020): 209–21. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.53.19.
Full textAbstract:
У статті розкрито зміст понять «термінографічна традиція», «новаторство в термінографії». Здійснено аналіз традиційних і новаторських ознак української термінографії (50-і рр. ХІХ ст. — початок ХХІ ст.) на основі врахування комплексу параметрів систематизації (класифікації) термінологічних словників. Установлено, що українська термінографія більшою мірою наслідує кращі її традиції і меншою — удається до новаторства. Наголошено, що новаторські підходи до створення термінологічних словників можуть формувати базу термінографічного досвіду, збагачуючи традиції спеціальної лексикографії.
16
Халіман, О. В. "КРИТИЧНА ОЦІНКА УКРАЇНСЬКИХ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ СЛОВНИКІВ". Лінгвістичні дослідження, № 55 (2021): 185–89. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.55.18.
Full textAbstract:
Термінографічна наука ґрунтується, по-перше, на строгій відповідності теорії, її законів і принципів, по-друге, на термінографічній практиці, що вимагає чималих зусиль від термінографів, по-третє, важлива й історія термінографії, що дає змогу простежити розвиток кожної національної термінографії. Але особливо потрібна й термінографічна критика, що як самостійний напрям лише окреслювалася впродовж тривалого часу, не маючи належного опису. Отже, рецензована монографія надзвичайно актуальна, оскільки вона заповнює лакуну українського мовознавства й стверджує наявність самостійного напряму критики термінографічних джерел. У цьому вбачаємо й важливість, і новизну цього дослідження.
17
Боярова, Л. Г. "Прикметникові термінологічні назви в загальномовних академічних словниках". Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Філологія", № 1080 (2013): 184–89.
Find full text
18
Telychko, M. V., O. V. Abramiv, and M. S. Haiduk. "To the problems of compiling terminological dictionaries." Science and Education a New Dimension VII(194), no. 58 (2019): 72–74. http://dx.doi.org/10.31174/send-ph2019-194vii58-17.
Full text
19
Петрова, Тетяна. "Статус рецензії на термінологічний словник як термінографічна експертиза". Лінгвістичні студії, № 42 (2021): 101–11. http://dx.doi.org/10.31558/1815-3070.2021.42.9.
Full text
20
Минзак, О. "Репрезентація антонімії в англомовних юридичних термінологічних словниках". Актуальні проблеми романо-германської філології та прикладної лінгвістики, Вип. 2 (2011): 83–91.
Find full text
21
Тимошук, Роман Павлович. "Про полісемію у польській лінгвістичній терміносистемі". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, № 1 (2011): 455–63. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i1.830.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано явище полісемії у польській лінгвістичній терміносистемі, з’ясовано причини її виникнення, виявлено основні типи багатозначності польських лінгвістичних терміноодиниць, визначено специфіку семантичної структури багатозначних лінгвістичних термінів у польських тлумачних та термінологічних словниках.
22
Часова, Елла, та Віталій Івчук. "Особливості підготовки методичних посібників з хімії для навчання студентів-іноземців". Освітній вимір 44 (19 лютого 2015): 128–31. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v44i0.2664.
Full textAbstract:
Часова Е. В., Івчук В. В. Особливості підготовки методичних посібників з хімії для навчання студентів-іноземців.
 Розглянуто деякі питання підготовки навчальних посібників з хімії для студентів-іноземців підготовчого відділення. Запропоновано ефективний навчальний посібник, спрямований на інтенсифікацію процесу вивчення хімії, що містить навчальний тлумачний термінологічний словник хімічних термінів українською, російською, англійською, французькою та арабською мовами.
23
Томіленко, Людмила Миколаївна. "Термінологічна лексика в сучасній тлумачній лексикографії: проблеми добору та маркування". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 10 (5 грудня 2014): 124–31. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v10i0.422.
Full textAbstract:
У статті розглянуто місце й роль термінологічної лексики у великих тлумачних словниках. З’ясовано та уточнено критерії введення термінів до загальномовних лексикографічних праць тлумачного типу. Окреслено проблему маркування терміноодиниць у згаданих джерелах. Запропоновано певні рекомендації щодо подання та ремаркування фахової лексики.
24
Янчура, Д. "СЛОВНИКИ ОНОМАСТИЧНИХ ТЕРМІНІВ У РОСІЙСЬКОМУ Й УКРАЇНСЬКОМУ МОВОЗНАВСТВІ: КОМПОЗИЦІЯ, СКЛАД, СПОСОБИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ТА ПРОБЛЕМА ДЕФІНІЮВАННЯ". Лінгвістичні дослідження 1, № 54 (2021): 243–57. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.54.1.21.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу термінологічних ономастичних словників ХХ–ХХІ століть, укладених російськими й українськими вченими. Увагу приділено вивченню композиції, принципів і способів інтерпретації ономастичних термінів, а також проблемі їх дефініювання. Розглянуто специфіку міжмовних паралелей і труднощі, що виникають у процесі інтерпретації нових ономастичних термінів. Дослідження доводить необхідність укладання сучасних двомовних і багатомовних словників ономастичних термінів у зв’язку зі зростанням значення ономастики у світовій лінгвістиці, збільшенням їх кількості та відповідними змінами в їхній системі.
25
Петрова, Т. "Рецензія на термінологічний словник: експертиза, професійний діалог і наукова дискусія". Лінгвістичні студії, Вип. 38 (2019): 84–88.
Find full text
26
Матвієнко, О. "Навчальний термінологічний словник з документознавства та інформаційної діяльності: дидактичний аспект". Вісник Книжкової палати, № 6 (179) (2011): 23–25.
Find full text
27
Petrova, Tetiana. "Рецензія на термінологічний словник: експертиза, професійний діалог і наукова дискусія." Лінгвістичні студії, № 38 (2019): 84–88. http://dx.doi.org/10.31558/1815-3070.2019.38.13.
Full text
28
Кульчицький, І. М. "Відображення структурних відношень реєстру термінологічних словників у базах даних". Вісник Національного університету "Львівська політехніка", № 689 (2010): 271–80.
Find full text
29
Слухай, Наталія, та Владена Кірілічева. "КОНЦЕПТ «БЕСІДА» («БЕСЕДА») В ДОЦИФРОВУ ЕПОХУ: ФРЕЙМОВЕ МОДЕЛЮВАННЯ". Молодий вчений, № 2 (90) (26 лютого 2021): 90–94. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-2-90-17.
Full textAbstract:
У праці здійснена спроба фреймового моделювання концепту російської лінгвокультури «беседа» як такого, який представляє високочастотну форму комунікації, має виражену етнокультурну специфіку, особливо помітну в доцифрову епоху, і не отримав системного наукового опису. У статті визначено базовий термінологічний апарат (зокрема, співвідношення термінів фрейм і схема, скрипт і сценарій); узагальнені уявлення про риси етноментальності росіян; шляхом аналізу даних близько тридцяти лексикографічних джерел (тлумачних, етимологічних, історичних, а також словників діалектів, говорів, синонімів, епітетів та ін.), а також близько тридцяти пареміологічних одиниць (зібраних зі словників та онлайн-джерел) встановлено фреймову структуру концепту «беседа» та особливості заповнення слотів фрейму згаданого концепту.
30
Єршов, Микола-Олег. "ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ДЕФІНІЦІЙ ПЕДАГОГІЧНОГО ФЕНОМЕНА «ІТ-ОСВІТА»". Professional Pedagogics 1, № 24 (2022): 172–85. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2022.24.172-185.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження зумовлена стрімкими темпами розвитку цифрових технологій і цифрового суспільства та швидким розвитком цифрової педагогіки, що потребує уточнення й конкретизації багатьох понять, які активно і не завжди доречно експлуатуються засобами масової інформації, науково-популярними й науковими джерелами. Мета: здійснити термінологічний аналіз основних дефініцій педагогічного феномена «ІТ-освіта». Методи: загально-теоретичні методи аналізу, синтезу та узагальнення – для вивчення документальних, оповідальних, публіцистичних і науково-популярних джерел, виявлення основних базових понять дослідження, уточнення їх семантики та особливостей введення в науковий обіг. Результати: здійснено аналіз офіційних джерел (закони, постанови, розпорядження, накази, концепції, інформаційно-аналітичні і статистичні звіти), наукових (монографії, наукові статті, матеріали конференцій, вебінарів, семінарів), довідкових (словники, довідники, енциклопедії), навчальних (підручники, навчальні посібники), виробничо-практичних (методичні і практичні посібники, освітні програми, робочі навчальні програми, навчальні плани, звіти щодо самооцінювання освітніх програм тощо), публіцистичних і науково-популярних (публікації в ЗМІ, матеріали сайтів, вебресурсів). Висновки: досліджено гіперо-гіпонімічні, родо-видові відношення в лексико-семантичній системі сучасної педагогічної науки, пов’язані з використанням педагогічного феномена «ІТ-освіта»; з’ясовано, що це поняття є складовою педагогічної категорії «освіта» – складного, багатоаспектного, полісемантичного явища, розмаїто представленого в офіційній, довідковій, науковій, навчальній літературі; визначено сутність поняття «ІТ-освіта», обґрунтовано лексико-семантичну групу базових і суміжних понять («цифрова освіта», «медіаосвіта», «цифрова культура», «цифрова компетентність», «ІТ-компетентність», «цифрова грамотність», «цифровізація», «діджиталізація», «цифрові навички», «digital-skills» тощо).
31
Івакін, Всеволод. "АРХЕОЛОГІЧНА ТАФОЛОГІЯ ЯК СКЛАДОВИЙ ЕЛЕМЕНТ СУЧАСНОЇ ТАНАТОЛОГІЇ". City History, Culture, Society, № 11 (4) (10 лютого 2021): 57–77. http://dx.doi.org/10.15407/mics2020.11.057.
Full textAbstract:
Питання, пов’язані з такими напрямками археологічної танатології, як сприйняття смерті давньою людиною, еволюцією поховальних традицій та обрядовістю були завжди нагальними, як на світанку людства, так і сьогодні. Проблеми тафології – розділу танатології, що досліджує сферу діяльності людини, пов’язаної з захороненням померлих членів соціуму, залишаються актуальними у сучасній археологічній науці. Під час вивчення проблем поховальної обрядовості досліднику необхідно розібратися в її структурі, мати можливість оперувати термінологічною системою, правильно обрати відповідні методики для адекватної реконструкції окремо взятої поховальної практики. На жаль, у вітчизняній науці досі не визначена чітка тафологічна структура, спроби уніфікації понятійного апарату були спорадичними і не призвели до утворення єдиного системного вузькоспеціалізованого словника термінів.
 Дана робота є спробою визначити відповідну структуру «науки про поховання» та розібратися з термінами, які можуть використовуватися у сучасній історичній та археологічній науках. Про позитивні наслідки студій цього спрямування зайве згадувати, якнайменше вони сприятимуть уникненню плутанини у назвах та поняттях, які активно використовуються при вивченні поховальної обрядовості. Подальший розвиток термінологічного апарату дозволить поглибити науково-методичні аспекти вивчення поховального обряду як унікального процесу.
 Основні питання, пов’язані з теорією тафології та створенням відповідного термінологічного апарату, широко проаналізовані в роботах таких відомих фахівців як В. Альокшин, В. Генінг, В. Гуляєв, А. Добролюбський, І. Кизласов, Г. Лебедєв, В. Мельник, В. Назаренко, В. Ольховський, Ю. Смірнов, С. Токарєв. За структурно-термінологічну основу дослідження нами обрано уніфіковану систему термінів Ю. Смірнова у комплексному поєднанні з творчими доробками інших вищезгаданих дослідників. Склад базових термінів має попередній характер і розраховує на майбутні доповнення та удосконалення.
 Дану статтю ми розглядаємо як заклик спеціалістів різних спрямувань до відповідної наукової дискусії. Метою дискусії має стати визначення стабільної тафологічної структури та створення термінологічного апарату, які можна буде застосовувати у сучасній історичній та археологічній науках при дослідженнях, пов’язаних із поховальною обрядовістю.
32
Zorina, Nataliya. "TERMINOLOGICAL DICTIONARY AS AN EFFICIENT MEANS OF FORMATION OF LIBRARY EMPLOYEES’ PROFESSIONAL LANGUAGE." RESEARCH AND EDUCATIONAL STUDIES, no. 5 (2021): 161–72. http://dx.doi.org/10.32405/2663-5739-2021-5-161-172.
Full text
33
Fanenshtel, Nataliia. "Семантико-граматичні особливості англійської терміносистеми когнітивної лінгвістики". Філологічний дискурс, № 10 (11 листопада 2019): 283–97. http://dx.doi.org/10.31475/fil.dys.2020.10.28.
Full textAbstract:
У статті досліджено логічну системність англійської термінології когнітивної лінгвістики. В результаті аналізу матеріалу дослідження, котрим слугували терміни, взяті із словника, встановлено, що англійська терміносистема когнітивної лінгвістики, хоча ї є частиною словникового складу мови, має істотні відмінності від загальновживаної лексики. Ці відмінності виявляються передовсім у протіканні лексико-семантичних процесів, які мають загальний характер, але є індивідуальними в тому розумінні, що семантичні зв’язки завжди об’єднують конкретні терміни, а їхні наслідки призводять до появи полісемічних термінів, термінів-синонімів, термінів-антонімів тощо.В результаті дослідження морфологічної структури термінів було встановлено, що найбільш продуктивним способом номінації в сфері англійської термінології когнітивної лінгвістики є термінологічні словосполучення. Аналіз словотворчих засобів виявив, що найпродуктивнішим способом творення англійських термінів когнітивної лінгвістики є афіксальне термінотворення, яке, на відміну від загальнолітературного, має строгішу семантичну спеціалізацію словотворчих морфем і моделей. Встановлено, що на понятійному рівні найчисленнішою в англійській термінології когнітивної лінгвістики є група субстанцій, оскільки досліджувані терміни номінують поняття когнітивної лінгвістики.
34
Войткевич, Н. І., та М. О. Тесленко. "ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ТИПОЛОГІЯ ТЕРМІНІВ СУБМОВИ ІНФЕКТОЛОГІЇ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ". Nova fìlologìâ, № 82 (10 серпня 2021): 20–25. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-3.
Full textAbstract:
У статті здійснюється спроба здійснити аналіз особливості структури термінів субмови інфектології сучасної англійської мови. Простежується вербальна кодифікація відібраних термінологічних словосполучень у сучасних медичних енциклопедичних словниках. Висвітлюється специфіка їхньої семантики, представлена розробка найбільш продуктивної семантико-тематичної класифікації. У процесі дослідження використовувалися метод суцільної вибірки, який уможливив добір фактичного матеріалу, описовий метод, завдяки якому здійснено інвентаризацію та внутрішню інтерпретацію відібраних термінологічних одиниць, структурний метод для встановлення зв’язків і відношень між мовними елементами. Виокремлюється подальша перспектива в більш детальному дослідженні мовних одиниць на всіх мовних рівнях, зокрема аналізі нових терміноодиниць, які з’являються внаслідок асиміляції та запозичення за умови розвитку англомовного медичного дискурсу та необхідності найменування новітніх понять галузі. Крім того, такий рішучий розвиток медицини і своєю чергою медичної лексикології, що не припиняється і в наші дні, зумовлений стрімким розвитком науки і техніки. Слід також зазначити, що, мабуть, жодна галузь медицини не знаходиться під таким значним впливом чинників зовнішнього середовища, як інфекційні хвороби. Очевидним доказом цього твердження служить ситуація медичного простору у всесвітньому масштабі; що вкотре підкреслює актуальність цього дослідження. Це, насамперед, поява нових штамів вірусів через їхню постійну здатність до мутацій та резистентність до нинішніх антивірусних, антимікробних та протигрибкових препаратів. У цьому сенсі інфекційні хвороби тісно пов’язані з мікробіологією, патологічною фізіологією та іншими галузями медицини. Таким чином, ця робота не обмежується єдиною сферою інфекційних захворювань та може слугувати підґрунтям супутніх досліджень терміносистем вищезгаданих наук.
35
Нагрибельна, Інна Анатоліївна, Любов Григорівна Сугейко та Юлія Юріївна Мельничук. "УПРОВАДЖЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО КУРСУ З МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НА ОСНОВІ СИСТЕМИ MOODLE". Information Technologies and Learning Tools 77, № 3 (2020): 162–74. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v77i3.2759.
Full textAbstract:
Стаття присвячена теоретичному аналізу проблеми дистанційного навчання й опису впровадження авторського курсу з методики навчання української мови на основі системи MOODLE. Вивчення засадничних державно-нормативних документів, які регламентують сутність, специфіку та норми застосування дистанційного навчання, допомогло уточнити термінологічні поняття дослідження. Студіювання проблеми дистанційного навчання дозволило виділити її позитивні характеристики й недоліки, а також раніше невирішені частини загальної проблеми: можливості дистанційного навчання майбутніх учителів початкової школи в контексті лінгводидактичної освіти. У межах дослідження було обґрунтовано доцільність і створено авторський дистанційний курс з методики навчання української мови для майбутніх учителів початкових класів. Практику впровадження електронного модуля «Методика навчання грамоти» в освітній процес Херсонського державного університету докладно описано в статті. Розроблений модуль складається з теоретичного блоку, який містить оглядові лекції та словник-мінімум лінгводидактичних термінів, інтерактивного блоку завдань для самостійного опрацювання та контрольно-оцінного блоку, створеного у вигляді тестових завдань з автоматичною перевіркою відповідей та їх миттєвим оцінюванням. Аналіз відповідей студентів та досвід упровадження розробленого дистанційного курсу дозволяє стверджувати, що дистанційне навчання дає змогу здобувачу освіти опрацьовувати теоретичний матеріал, перевіряти рівень сформованості знань із виучуваного розділу у кожного студента індивідуально, забезпечує зворотний зв’язок з викладачем, сприяє урізноманітненню методів, прийомів, форм організації освітньої діяльності, стимулює інноваційне мислення студентів, удосконалює шляхи формування лінгводидактичної компетентності, а також розширює обізнаність зі світом інформаційних технологій в освіті.
36
I.S., Synelnykova. "TRANSLATION PECULIARITIES OF ENGLISH POLYSEMIC AND HOMONYMOUS POULTRY TERMS INTO UKRAINIAN." South archive (philological sciences), no. 86 (June 29, 2021): 126–30. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-86-19.
Full textAbstract:
Purpose. The purpose of this article is to single out some specific problems of English terms translation used in poultry farming into the Ukrainian language, special attention paid topolysemic and homonymous poultry terminological units.Methods. The research material is about 700 English zootechnical terms of the poultry farming field. The words were selected from the relevant English texts on the corresponding professional topics (scientific articles and didactic materials, manuals for specialists). The research is methodologically based on the systemic-structural approach, so it enables synchronous analysis of linguistic phenomena that are based on connections and relationships between these elements. The analysis of the paradigmatic terminological relations is based on the principles of semantic fields and the thematic organization of terminology. Descriptive and comparative methods are also applied.Results. The review of the relevant scientific literature confirmed the ambiguity in interpretation of homonymy and polysemy in terminology. Problems in the translation of homonymous and polysemic poultry terms are identified and possible ways of solving the problems are proposed. The types of terminological homonymy and polysemy of simple units and abbreviations are described. It has been found out that the most difficulties arise in the translation of intra-industry simple terms.Conclusions. The analysis of the notion “term” has shown that terms can be scientific and technical words used only in certain field, as well as widely used words that have commonly known meanings; when translating polysemous and homonymous terms, intra-industry ones are the most difficult to interpret adequately, since their translation completely depends on the context. The translation of a homonymous or polysemic term requires good knowledge in the poultry farming field as well as clear understanding of the English term volume, awareness of the relevant Ukrainian terminology is necessary. In the long term development of the Ukrainian translation studies it is important to accumulate, work out and systematize the terminological apparatus of the zootechnical industry in general, and poultry farming one in particular; bilingual reference books and dictionaries for this branch of agriculture should also be a priority.Key words: terminology, homonymy, polysemy, inter-sectoral and intra-industry terms. Мета. Метою цієї статті є виявлення специфіки перекладу англомовних термінів, які вживаються у межах підмови птахівництва українською мовою, особлива увага приділена багатозначним та омонімічним термінологічним одиницям.Методи. Матеріалом дослідження є близько 700 англійських зоотехнічних термінів птахівницького напряму, які були відібрані з відповідних англійських фахових текстів (наукових статей та науково-дидактичних матеріалів, інструкцій для фахівців). Дослідження методологічно базується на системно-структурному підході, що дозволяє провести синхронний аналіз мовних явищ на основі зв’язків і відношень між цими елементами. Аналіз парадигматичних відношень термінології проводився на основі принципів семантичного поля та тематичної організації терміно-понять. Було також застосовано описовий та порівняльний методи.Результати. Проведений огляд літератури підтвердив неодностайність дослідників у тлумаченні омонімії та багатознач-ності в термінології. Окреслено проблеми під час перекладу омонімічних та багатозначних термінів підмови птахівництва та запропоновані можливі шляхи вирішення цих проблем. Описано види термінологічної омонімії та полісемії простих одиниць та абревіатур. З’ясовано, що найбільші складності виникають у перекладі внутрішньогалузевих простих термінів.Висновки. Проведений аналіз показав, що під поняттям «термін» розуміють одиниці, що застосовуються виключно в науково-технічному контексті чи в певній галузі, загальнонародні слова, які мають загальновідомі значення; у роботі з полісемічними та омонімічними термінами найбільшу складність становлять внутрішньогалузеві слова та словосполучення, оскільки їх переклад цілком визначається контекстом. Коректність перекладу омонімічного чи багатозначного терміна вимагає обізнаності у галузі птахівництва та розуміння змісту англійського терміна, а також знання відповідної термінології української мови. Українське перекладознавство має накопичувати, обробляти та систематизувати термінологічний апарат зоотехнічної галузі загалом та птахівництва зокрема; укладання двомовних довідників та словників для цієї галузі сільського господарства також має бути пріоритетним. Ключові слова: термінологія, омонімія, полісемія, міжгалузеві та внутрішньогалузеві терміни.
37
Борисов, В. А. "ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ Й ТЕРМІНА В КОНЦЕПЦІЯХ СВІТОВОГО ЛІНГВІСТИЧНОГО ДИСКУРСУ". Nova fìlologìâ, № 86 (14 грудня 2022): 13–18. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2022-86-2.
Full textAbstract:
Статтю присвячено огляду становлення та розвитку теорії термінології. Проаналізовано окремі визначення понять «термінологія» та «термін». Розглянуто різні аспекти теорії термінології та зазначено актуальні напрями її розвитку. Термінологія визнана окремою дисципліною багатьма вченими. Важлива роль термінології в сучасному світі незаперечна, адже рівень розвитку суспільства визначається саме за станом національної термінології. Вона відображає стан науки того чи іншого суспільства і є важливим компонентом політики, економіки, культури. Сучасний словник кожної мови містить безліч термінів із різних галузей людської діяльності та знань. Оскільки нові реалії продовжують виникати, а мова не може утворити необхідну кількість нових термінів для їхнього позначення, основними процесами термінотворення стають термінологізація та ретермінологізація. Методи традиційної (класичної) теорії термінології, яка була розроблена австрійським вченим Е. Вюстером і мала на меті стандартизацію спеціалізованого мовлення, більше не задовольняють сучасних дослідників і викликають численні дискусії з кінця 70-х років ХХ ст. Одними з ключових питань є власне визначення поняття «термін», зв’язок професійної лексики й термінології, характеристики, властиві термінам. Термінологія як наука еволюціонує, одним із наслідків цього є її наближення до лінгвістики, зокрема до лексикології. Сучасні лінгвісти приписують терміну варіативні характеристики, визнають полісемію та синонімію як його прийнятні характеристики. Виникають нові термінологічні школи та напрями. У всьому світі на національному та міжнародному рівні функціонують численні установи й організації, які вирішують завдання стандартизації мови, термінологічного планування, уніфікації та інтернаціоналізації термінології, а також законодавчого супроводу вживання термінів. Подальші дослідження термінології є важливим чинником для прискорення науково-технічного прогресу та необхідною умовою для обміну досягненнями науки та техніки у світі.
38
Козіцька, Оксана, та Наталія Поліщук. "Види вправ на заняттях з української мови (за професійним спрямуванням) для студентів психологічних спеціальностей". New pedagogical thought 107, № 3 (2021): 101–6. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-107-3-101-106.
Full textAbstract:
У статті розглянуто основні положення щодо вивчення курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» у закладі вищої освіти, проаналізовано зміст навчального предмета «Українська мова (за професійним спрямуванням» і принципи його реалізації у процесі підготовки фахівців психологічних спеціальностей, з’ясовано професійні аспекти та результати навчання студентів-психологів. Виокремлено мету курсу, завдання та методи навчання, основні аспекти викладання ділової української мови у гуманітарних закладах вищої освіти, окреслено перспективи.
 Проаналізовано види вправ на заняттях з української мови (за професійним спрямуванням), що формують професійну компетентність магістра психології, сприяють ефективному розвитку та активному застосуванню базових мовленнєвих умінь здобувачів освіти. Обґрунтовано методику вивчення нових термінів і понять у процесі засвоєння студентами фахової термінології, визначено основні аспекти у формуванні та вдосконаленні термінологічної компетентності під час вивчення дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)», проілюстровано методи успішного засвоєння та активного використання професійної лексики, зокрема ефективне поєднання різних вправ. Представлено основні типи завдань, які сприяють кращому засвоєнню фахової лексики. Здійснено аналіз сучасного стану викладання професійної лексики, редагування, коригування, перекладу наукових текстів та основ професійного ділового мовлення. Окреслено проблему використання словників, передусім галузевих, під час опрацювання фахових текстів, що супроводжується виконанням вправ на закріплення фахової термінолексики.
39
Плотнікова, Н. В., Т. М. Агібалова та Д. В. Карачова. "ТИПИ АБРЕВІАТУР У МЕЖАХ МЕДИКО-ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ". Nova fìlologìâ, № 82 (11 серпня 2021): 228–34. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-37.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано типологію вживання абревіатур на позначення медич- них і фармацевтичних понять у професійних терміносистемах. Метою нау- кової розвідки є визначення найуживаніших моделей таких термінологічних одиниць у відповідних галузях й опис специфіки їх можливих класифікацій на базі комплексного аналізу. З огляду на необхідність прицільного вивчення цієї частини професійного словника англійської мови для адекватного розшифро- вування змісту й функціонального потенціалу скорочень, у роботі запропоно- вано їх класифікацію за тематичним критерієм, за формальним вираженням і за значенням. Увагу акцентовано на дослідженні лексичних абревіативних одиниць, оскільки за результатами аналізу дібраного мовного матеріалу визна- чено, що вони є найбільш уживаними (порівняно з графічними). З’ясовано, що в медичній і фармацевтичній галузях (як у практичному засто- суванні в історіях хвороб, так і в теоретичній базі, відображеній у наукових розвідках і довідковій літературі) абревіації підлягають поняття на позначення таких категорій, як назви й опис хвороб, номінація анатомічних структур і фізіологічних показників, лікувальні й діагностичні процедури, мовні одиниці на позначення лікувальних установ, медичного обладнання, статусу медич- ного працівника і хворого, абревіація в професійних програмах і стандартах. Доведено, що серед дібраних методом суцільної вибірки абревіатур кількісно переважають ініціальні, що стисло передають значення багатокомпонентних лексичних одиниць, виходячи з їх функціонального призначення раціоналізу- вати й оптимізувати фахову мовленнєву діяльність. Вони представлені алфа- вітизмами, акронімами й змішаними скороченнями, причому виявлено, що останні є досить незначною кількісною групою. Визначено, що в синонімічному шарі цих професійних контекстів вживаними є як повні синоніми, так і неповні, з кількісною перевагою останніх. Наявним є явище антонімії, особливо на позначення фізіологічних показників тіла й клі- нічних виявів хвороб. З’ясовано, що надзвичайно поширеними є полісемія, а також омонімія англійських абревіатур, що в разі перекладу рідною мовою реципієнта є проблемою для адекватного тлумачення змісту цільових одиниць.
40
Kornovenko, Larysa, Наталія Іванова та Ольга Рижченко. "ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ ПОДАТКОВОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В РОСІЙСЬКІЙ МОВІ". Мова: кодифікація, компетенція, комунікація, № 1(4) (30 червня 2021): 66–82. http://dx.doi.org/10.24025/2707-0573.1(4).2021.233118.
Full textAbstract:
Резюме Постановка проблеми. У сучасному мовознавстві відчувається посилення інтересу до історичних досліджень мови, особливо в галузі функціонування термінологічної лексики. Подібний аналіз мовних одиниць є актуальним для всіх гуманітарних наук, його значущість можна пояснити тим, що саме в мові відбиваються найважливіші за своїми наслідками зміни, що відбулися у світогляді і житті східних слов’ян, зокрема у формі та змісті семантичного класу слів, об’єднаних загальнокатегоріальним значенням «податок». Проблеми оподаткування й організації ефективного державного податкового контролю цікавили людство з давніх часів, сьогодні вони стали предметом вивчення переважно економічної науки та історії (Р. Бобринев, М. Буланже, О. Василик, Б. Греков, Л. Ларионов, Н. Міллер, Н. Нечай, О. Толкушкін). Є окремі розвідки щодо історії формування терміносистеми російської мови в історичному аспекті (В. Гончаров), однак, наскільки нам відомо, номінації, що слугують на позначення податків, ще не отримали комплексного висвітлення в лінгвістичній літературі. Мета нашого дослідження – аналіз номінацій, що утворюють семантичний клас слів зі значенням «податок, мито, побори». Вивчення специфіки їхньої семантики й функціонування в словниковому контексті дозволить з'ясувати низку питань, пов’язаних з історією формування податкової термінології в цілому. Методологія дослідження. Основними методами дослідження – описовий та порівняльно-історичний, за допомогою яких ми прослідковуємо зміни в означеній групі лексичних одиниць, було застосовано також елементи кількісного аналізу. На матеріалі 313 лексичних одиниць (номінацій на позначення податків та пов’язаних з податковою сферою), відібраних методом суцільної вибірки зі словників проаналізовано історичні зміни, які відбулися із зазначеною лексикою в процесі розвитку. Хронологічні межі охоплюють XI-XVII століття. Основні результати дослідження. Дослідження історії розвитку податкової терміносистеми російської мови має як теоретичне значення – усвідомлення того, як віддзеркалюється навколишній світ і реалії у соціумі під впливом різноманітних факторів, а також і практичне застосування, оскільки цей прошарок лексики стосується різних сфер політичного, культурного, економічного життя й недостатньо описаний лінгвістами. Проаналізовані нами номінації, що позначають різні податки, побори, повинності, одиниці податкової сфери, найменування осіб і територій, оподатковуваних і не оподатковуваних даниною, уможливили виділити шість функціонально-тематичних груп номінацій податкової терміносистеми. Аналіз кожної з груп дозволяє зробити висновки, що окремі номінації мали не одне, а кілька термінологічних значень (наприклад, данина). Багаточисельними виявилися найменування, що відображають родо-видові номінації зборів, данини, пені тощо. Найчастіше ці номінації поєднують два значення: побору і повинності, мита та збору, податку і плати, що засвідчує неврегульованість у сфері податкової термінології і лексичної системи у цілому. Нами репрезентовано продуктивні і непродуктивні способи словотворення номінацій, виявлено, що морфологічний спосіб творення зазначених слів є найбільш продуктивним. В системі податкової термінології зафіксовано явище синонімії та антонімії. Двослівні (складені) назви замінюються однослівними субстантивами (возовое від «мито з воза»; носовоiе «мито з носа судна»). Висновки і перспективи. Отже, численні найменування податкової терміносфери не увійшли до словникового складу сучасної російської літературної мови. Лише деякі з них (дань, оброкъ) можна зустріти в літературних творах, в яких описано подібні реалії («Подорож із Петербурга до Москви» О. Радищева, «Мертві душі» М. Гоголя, «Кому на Русі жити добре» М. Некрасова та інші); інші (дача, даръ) взагалі втратили значення «данини, податку». Перспективи вбачаємо у дослідженні функціональної динаміки номінацій податкової терміносистеми, а також з’ясуванні їхньої ролі у російській мовній картині світу. Ключові слова: історія мови, лексика, номінації на позначення податків, семантика, словотворча модель.
41
T.M., Kalinichenko. "ANALYSIS OF “THE FUNDAMENTAL DICTIONARY OF THE ENVIRONMENT DICOENVIRO” IN COMPARISON WITH ELECTRONIC RESOURCES FRAMENET, PROPBANK, VERBNET IN THE FRAMEWORK OF MODERN THEORETICAL LEXICOGRAPHIC PARADIGM." South archive (philological sciences), no. 85 (April 12, 2021): 166–73. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-85-27.
Full textAbstract:
The purpose of the article is to establish the possibilities of functioning of the terminological Internet resource “The Fundamental Dictionary of the Environment DiCoEnviro”, to examine its methods to carry out a comparative analysis with electronic resources FrameNet, Propbank, VerbNet to open a new perspective of the perception of the meaning of words in common and specialized languages in the framework of modern theoretical lexicographic paradigm.Methods. The complex linguo-pragmatic descriptive method and the techniques of observation, comparison, generalization and interpretation helped to characterize the work of the terminological Internet resource DiCoEnviro and electronic resources FrameNet, Propbank, VerbNet, to identify phenomena in them; the extraction of terminological units for the formation of the results materials is made by the method of continuous sampling.Results. The article highlights the work of the terminological Internet resource DiCoEnviro in comparison with electronic resources FrameNet, Propbank, VerbNet, which offer mainly information about the common language. It is found that in DiCoEnviro the participant is defined by the type, role, is expressed by syntactic group, each context contains a description of syntactic function. Annotation of contexts in DiCoEnviro is performed using the Oxigen XML editor, while users view annotations in HTML format when visiting the DiCoEnviro website.Conclusions. The article presents the work of scientists in the field of lexicography, namely electronic dictionaries; it shows a study of the terminological Internet resource DiCoEnviro and the principles of annotation of terms in it. The purpose of the DiCoEnviro project is traced; previous works of FrameNet, Propbank, VerbNet are presented, which offer mainly information about common language, while DiCoEnviro includes vocabulary of specialized environmental language; examples of annotations from these projects are given and analyzed. The method used in DiCoEnviro and based on explanatory and combinatorial lexicology and partly on the theory of semantic frames is considered in details.Key words: annotation, frames, terms, explanatory and combinatorial lexicology, specialized language. Мета статті – встановити можливості функціонування термінологічного інтернет-ресурсу «Фундаментальний слов-ник навколишнього середовища DiCoEnviro», розглянути його методи для здійснення порівняльного аналізу з електронни-ми ресурсами FrameNet, Propbank, VerbNet, щоб відкрити нову перспективу сприйняття значення слова у загальновживаній та спеціалізованій мовах у рамках сучасної теоретичної лексикографічної парадигми.Методи. Комплексний лінгвопрагматичний описовий метод і прийоми спостереження, порівняння, узагальнення та інтер-претації допомогли охарактеризувати роботу термінологічного інтернет-ресурсу DiCoEnviro і електронних ресурсів FrameNet, Propbank, VerbNet, виявити явища в них; виокремлення термінологічних одиниць для формування матеріалів результатів зро-блено методом суцільної вибірки.Результати. У статті висвітлено роботу термінологічного інтернет-ресурсу DiCoEnviro порівняно з електронними ресур-сами FrameNet, Propbank, VerbNet, які пропонують в основному інформацію про загальновживану мову. З’ясовано, що в DiCoEnviro учасник визначається своїм типом, роллю, виражається синтаксичною групою, кожен контекст містить опис синтаксичної функції. Анотування контекстів у DiCoEnviro виконується за допомогою редактора XML Oxigen, тоді як корис-тувачі, коли відвідують вебсайт DiCoEnviro, дивляться анотування у форматі HTML.Висновки. У статті презентовано роботи науковців у галузі лексикографії, а саме електронних словників; показано дослі-дження термінологічного інтернет-ресурсу DiCoEnviro і принципів анотування термінів у ньому. Простежено мету проєк-ту DiCoEnviro; представлені попередні роботи FrameNet, Propbank, VerbNet, які пропонують в основному інформацію про загальновживану мову, тоді як DiCoEnviro включає у себе лексику спеціалізованої мови навколишнього середовища; наведено і проаналізовано приклади анотування з цих проєктів. Докладно розглянуто методику, яка застосовується в DiCoEnviro і ґрун-тується на пояснювальній і комбінаторній лексикології і частково на теорії семантичних фреймів.Ключові слова: анотування, фрейми, терміни, пояснювальна і комбінаторна лексикологія, спеціалізована мова
42
НАВРОЦЬКИЙ, ВЯЧЕСЛАВ. "Наскрізні та відособлені поняття кримінального права України". Право України, № 2020/02 (2020): 81. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-02-081.
Full textAbstract:
Єдність термінології є одним із вагомих критеріїв якості закону, запорукою правильної правозастосовної практики, передумовою забезпечення верховенства права та панування законності. У цьому аспекті в чинному Кримінальному кодексі України, з одного боку, є багато вдалих рішень, коли дотримуються правила, згідно з яким одним терміном позначаються однакові поняття (і такі поняття та терміни пропонується називати наскрізними), а з другого – численні недолугості, коли цього правила не дотримуються й однаковими термінами позначають різні за змістом та обсягом поняття (які пропонується називати відособленими). Метою статті є аналіз того, чому в українському кримінальному праві виникає ситуація, за якої порушується вимога одностайності термінології, що є причиною такого явища та показ на реальних прикладах того, як до його існування прикладається законодавство, правозастосовна практика та теорія кримінального права України. Вивчення проблеми має призвести до формулювання конкретних пропозицій щодо забезпечення термінологічної єдності у кримінальному праві. Відзначається позитивна роль наскрізних кримінально-правових понять і вказується на їхні функції у кримінальному праві. Такі поняття, зокрема, підтверджують тяглість (наступність, послідовність, неперервність) законодавства, правозастосовної практики, теорії кримінального права; свідчать про стабільність правової системи; є показником якості законодавства; демонструють системність кримінального законодавства, є передумовою систематичного тлумачення кримінального закону; забезпечують правову визначеність у правозастосуванні; спрощують вивчення кримінального права. Констатується недолугість ситуації, коли правила, відповідно до яких однакові поняття позначають однаковими термінами, не дотримуються та виникають відособлені кримінально-правові поняття. Вказується на її відмінність від тієї, яка виникає при формуванні так званих автономних понять у практиці Європейського суду з прав людини. Звертається увага на те, що про існування відособлених понять можна говорити лише в контексті їхнього порівняння з наскрізними. Зроблено висновок, що відособленими поняття можуть стати принаймні з трьох підстав: 1) унаслідок дій законодавця; 2) через позицію практики; 3) як результат теоре тичних досліджень. Так чи інакше – це наслідок волюнтаризму та неналежного врахування значення відповідних наскрізних понять, що підтверджується аналізом конкретних прикладів. Сформульовані пропозиції, спрямовані на недопущення появи відособлених понять у кримінальному праві України, зокрема, шляхом створення словника, лише з використанням якого мають формуватися статті кримінального закону.
43
T.M., Vysotska, and Korotkova S.V. "NAMING OF THE MINING INDUSTRY ARTIFACTS: GENERAL TECHNICAL TERMS." South archive (philological sciences), no. 84 (December 23, 2020): 109–13. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-84-17.
Full textAbstract:
Purpose. The purpose of the study is to analyze the role played by general technical terms in the nomination of technical artifacts in the sphere of mining industry. The general technical vocabulary includes words that signal the scientific and technical nature of the text as well as its production and technical nature. The object of the analysis is the Russian nominative system, which is contained in the texts of the production and technical profile, which provide a description of mining equipment, as well as provide specific and clear information about certain mining devices. The subject of the study is Russian general technical terms denoting mining artifacts. The purpose of the study has defined the range of the tasks: 1) to form the body of the researched terminological units; 2) to determine the types of general technical terms denoting mining artifacts; 3) to illustrate the importance of general technical terminology for the formation of the subsystem of the mining industry artifacts names. Methods. The body of the research has been formed using the method of continuous sampling from the encyclopedic reference book on Mining, polytechnic dictionaries of the Russian language, textbooks and manuals on Mining, mining machines, mining complexes for open and underground mining, etc. Besides, analytical and formal-structural methods have been used. As a result of the research the types of general technical terms for the designation of mining artifacts were determined and the significance of general technical terminology for the formation of the subsystem of the artifacts names in the mining industry was illustrated. Denotative general technical terms (like винт, конвейер, транспортер, манипулятор, экскаватор, самосвал, etc.) are singled out, as well as a significant group of terms whose semantics makes them occupy an intermediate position between denotative and significant terms and therefore can be defined as denotative-significant ones (устройство, аппарат, прибор). It is determined that the general technical terms of both types are actively used in the formation of compound terms denoting mining artifacts, for example: центробежный воздушный сепаратор с вращающимися тарелками, стяжной болт, натяжной винт, башенный экскаватор, шнековый загрузочный аппарат, прибор фильтрующего действия, загрузочное устройство ленточного конвейера. The conclusions show that general technical terminology in the subsystem under investigation is represented by the terms of both denotative and denotative-significant type. In addition, it is concluded that general technical terms of both types are actively used in the building of compound term-names of mining artifacts.Key words: nomination, mining artifact, general technical term, denotative term, denotative-significant term. Мета. Дослідження має на меті аналіз ролі, яку відіграють загальнотехнічні терміни в номінації технічних артефактів гірничої промисловості. До загальнотехнічної лексики належать слова, які сигналізують про науково-технічний і виробничо-технічний характер тексту. Об’єктом аналізу стала російська номінативна система, що міститься в текстах виробничо-технічного профілю, які надають опис техніки гірничої промисловості, а також наводять конкретні та чіткі відомості щодо певних гірничо-технічних пристроїв. Предметом вивчення стали російські загальнотехнічні терміни на позначення гірничотехнічних артефактів. Мета дослідження визначила коло завдань: 1) сформувати корпус досліджуваних термінологічних одиниць; 2) визначити типи загальнотехнічних термінів на позначення гірничотехнічних артефактів; 3) проілюструвати значимість загальнотехніч-ної термінології для формування підсистеми найменувань артефактів гірничої промисловості. Методи дослідження: аналітичний метод, формально-структурний метод; корпус дослідження сформовано з використанням методу суцільної вибірки з енциклопедичного довідника з гірничої справи, політехнічних словників російської мови, підручників та навчальних посібників з гірництва, гірничих машин, гірничих комплексів для відкритої та закритої розробки тощо. У результаті дослідження визначено типи загальнотехнічних термінів на позначення гірничотехнічних артефактів та проілюстровано значимість загальнотехнічної термінології для формування системи найменувань артефактів гірничої промисловості. Виокремлено денотативні загальнотехнічні терміни (винт, конвейер, транспортер, манипулятор, экскаватор, самосвал і таке інше), а також значна група термінів, які займають за своєю семантикою проміжне положення між денотативними і сигнифікативними термінами і через це можуть бути віднесені до термінів денотативно-сигнифікативного типу (устройство, аппарат, прибор). Визначено, що загальнотехнічні терміни обох типів активно використовуються в утворенні складених термінів, що позначають гірничо-технічні артефакти, наприклад: центробежный воздушный сепаратор свращающимися тарелками, стяжной болт, натяжной винт, башенный экскаватор, шнековый загрузочный аппарат, прибор фильтрующего действия, загрузочное устройство ленточного конвейера.Висновки показують, що загальнотехнічна термінологія в досліджуваній підсистемі представлена термінами денотативного та денотативно-сигнифікативного типу; загальнотехнічні терміни обидвох типів активно використовуються під час створення складених термінів-найменувань артефактів гірничої промисловості.Ключові слова: найменування, гірничотехнічний артефакт, загальнотехнічний термін, денотативний термін, денотатив-но-сигнифікативний термін.
44
Сушенцев, Олександр Олександрович. "Професійна підготовка студентів з використанням комп’ютерних технологій у модульно-рейтингової системи". Theory and methods of e-learning 1 (14 грудня 2013): 211–14. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v1i1.232.
Full textAbstract:
Актуальність. Високі темпи прогресу науки й технологій, створення й поширення технологічних і організаційних інновацій, розвиток інформаційних технологій в умовах становлення української економіки, заснованої на знаннях, задають якісно нові вимоги до рівня підготовки кадрів з перспективних напрямів і спеціальностей. На теперішній час система вищої освіти є найбільш розвиненою складовою системи освіти України. Інноваційні процеси відбуваються в динамічно мінливому інформаційно-освітньому середовищі сучасного вищого навчального закладу, у ході насичення його новітніми інформаційно-комунікаційними технологіями. Ринкова економіка змінює уявлення особистості про життєві перспективи, у зв’язку із чим освіта сьогодні розглядається як «ключ до успіху» [1, 65]. У майбутній професії увагу студентів привертає не тільки одержання нових знань, умінь та навичок, а й можливості швидкого кар’єрного просування та пов’язані з ним матеріальна забезпеченість і фінансова самостійність. Ці нові орієнтири значно змінили менталітет молоді: абітурієнтів, студентства й випускників. При цьому вони усе чіткіше усвідомлюють, що ринкові й у цілому сучасні суспільні відносини висувають жорсткі вимоги до їх професійних і комунікативних здібностей, умінню знаходити вихід зі складних ситуацій, швидко адаптуватися до стрімко мінливій ситуації. Особливу актуальність здобуває інноваційна освіта, що припускає особистісний підхід, фундаментальність, творче начало, професіоналізм, компетентність. Вирішення даної проблеми лежить в області проектування методичних систем навчання на основі комплексного використання традиційної, комп’ютерної й рейтингової технологій.Постановка проблеми.Існуючі організаційні форми навчання (лекція, практичне заняття та ін.) мають істотні недоліки: перевага словесних методів викладу змісту навчального матеріалу; усереднений загальний темп викладу матеріалу; фронтальна форма проведення практичних занять, що не враховує різнорівневість підготовки і працездатності студентів.Самостійна робота студентів з підручниками, навчальними посібниками утруднена через недостатнє структурування змісту навчального матеріалу, сухості мови викладу, повної відсутності емоційного впливу й контролю засвоєння знань.Автоматизовані навчальні системи дозволяють реалізувати основні принципи дидактики (навчання): науковість, системність, модульність, наступність, наочність і створюють передумови для підвищення якості професійної підготовки. Вони надають студентам наступні можливості: керування темпом викладу, повернення до вивчених розділів, багаторазове опрацювання матеріалу для його закріплення, користування термінологічним словником, перевірка засвоєння за допомогою питань і завдань, відпрацьовування умінь та навичок. Використовуючи автоматизовані навчальні системи неважко якісно організувати самостійну роботу, самоконтроль і контроль знань.Метою статті є розкриття можливостей професійної підготовки з використанням комп’ютерних технологій навчання у модульно-рейтинговій системі навчання.Основна частина. Досвід роботи у вищому навчального закладі показує, що студенти молодших курсів не можуть самі контролювати хід навчання, систематично й напружено працювати протягом семестру. На вирішення цих проблем спрямована модульно-рейтингова технологія як засіб формування в студентів пізнавальної активності протягом усього періоду навчання. Аналіз робіт показує, що модульно-рейтингове навчання сприяє розвитку й закріпленню системного підходу до вивчення дисципліни, формує в студентів навички самоконтролю, вимогливості до себе, стимулює самостійну систематичну роботу, а також допомагає виявити сильних і здібних студентів.Проблему запровадження у практику роботи вищої школи модульної системи навчання досліджували А. Алексюк, І. Богданова, В. Бондар, З. Кучер, П. Сікорський, П. Стефаненко, В. Стрельніков та ін. Запровадженню рейтингової системи навчання присвячені роботи С. Вітвицької, І. Мельничук та ін.Наш науковий інтерес викликала методична система професійної підготовки студентів з використанням комп’ютерних технологій і модульно-рейтингової системи навчання. Під методичною системою будемо розуміти педагогічну структуру, компонентами якої є мета, зміст, методи, форми й засоби навчання. У проектованій методичній системі передбачається, з одного боку, розкрити позитивний досвід існуючої методичної системи, а з іншого, – використати комп’ютерні засоби навчання для вирішення проблем у викладанні окремих дисциплін, наприклад, для викладання традиційно складних курсів у технічних вузах – теорія машин і механізмів (ТММ), теорія автоматичного управління (ТАУ). Для цього необхідно розробити: систему цілей; критерії відбору змісту методичної системи; систему методів навчання; особливості реалізації кожної з основних організаційних форм в умовах застосування автоматизованої навчальної системи; класифікацію комп’ютерних засобів, які будуть використовуватись в методичній системі по курсах ТММ і ТАУ:модульно-рейтинговий комплекс;модель автоматизованої навчальної системи й сценарій електронних підручників; - модель контролю.Система цілей методичної системи: формування наукового світогляду; накопичення знань, умінь і навичок; розвиток продуктивної розумової діяльності студентів; забезпечення професійної готовності майбутніх інженерів до використання отриманих знань при розв’язанні науково-технічних проблем.Комп’ютерні технології мають у своєму розпорядженні більші можливості для вдосконалення пояснювально-ілюстративних і репродуктивних методів, які доповнюються методами, що безпосередньо базуються на використанні комп’ютерів: метод використання комп’ютера як інструмента, що дозволяє значно розширити ілюстративну базу вузівського курсу; метод використання комп’ютера для формування алгоритмічної культури студентів; метод використання комп’ютера при виконанні розрахункових завдань; метод використання комп’ютерних технологій як засіб експериментування й моделювання.У проектованій методичній системі роль засобів навчання значно зростає. Підручники й навчально-методичні посібники традиційно відіграють важливу роль. Комп’ютерні навчальні засоби, що використовуються в різних курсах, можна розбити на два види:навчаючі програмні засоби з елементами моделювання (призначаються для організації й підтримки навчального діалогу студента з комп’ютером, надають середовище для комп’ютерного моделювання, необхідну навчальну інформацію з курсу, направляють навчання (електронні підручники й комп’ютерні практикуми));навчально-демонстраційні засоби навчального характеру (надають наочну навчальну інформацію як статичного, так і динамічного характеру (демонстраційні блоки з елементами мультимедіа)).Модульно-рейтинговий комплекс представляє собою сукупність модульної програми й рейтингової оцінки знань студентів. В основу розробленої рейтингової системи покладена концепція, що полягає в тім, що підготовка фахівця з міцними базовими знаннями залежить від способу їхнього формування. Міцність і надійність знань завжди вище, якщо їхнє формування відбувається не в авральній формі, що ми часто спостерігаємо, а систематично, протягом усього періоду навчання В методичній системі модульно-рейтинговий комплекс виконує дві функції: засобу керування навчальним процесом (реалізується через модульну структуру курсу) і система контролю (яка ґрунтується на оцінюванні всіх видів навчальної роботи з урахуванням якості й своєчасності виконання).Електронні підручники містять курси лекцій, демонстраційні моделі. По кожному розділу електронних підручників підготовлені тести декількох рівнів. Підручники виконані в технології Internet. У структуру підручника входять зміст і предметний покажчик, пов’язаний з лекціями гіперпосиланнями. Навігація реалізована з використанням функцій мовою JavaScript і елементами динамічного HTML. Тексти підручників відповідають державним освітнім стандартам вищої професійної освіти за напрямами і спеціальностями.Комп’ютерні засоби навчання – це програмний засіб або програмно-технічний комплекс, призначений для вирішення певних педагогічних завдань, що має предметний зміст. Предметний зміст передбачає, що комп’ютерні засоби навчання повинні включати навчальний матеріал з певної дисципліни. Під навчальним матеріалом розуміється інформація, як декларативного характеру, так і завдання для контролю знань і вмінь, а також моделі й алгоритми, що представляють досліджувані процеси. Методи оцінювання знань і вмінь студентів з даної дисципліні, курсу, розділу, теми або фрагменту з обліком встановлених кваліфікаційних вимог не зовсім досконалі. Особливістю поточного контролю, наприклад, повинно бути сполучення в ньому функцій перевірки знань і навчання. Засоби пересування по навчальному матеріалу повинні бути реалізовані таким чином, щоб це було можливим.Висновки. Використання комп’ютерних технологій і модульно-рейтингової системи навчання забезпечує підвищення інтересу у студентів до навчання, мотивує їх до навчально-пізнавальної діяльності і створює умови для індивідуалізації навчання у вищому навчальному закладі.
45
Петрова, Тетяна. "Жанрові типи рецензій на термінологічні словники". Лінгвостилістичні студії, 26 грудня 2019, 124–35. http://dx.doi.org/10.29038/2413-0923-2019-11-124-135.
Full textAbstract:
У статті запропоновано багатоаспектну жанрову типологію рецензій на термінологічні словники. Детально розглянуто два типи рецензій за ознаками ‘кількість авторів’ (одноосібні й колективні) і ‘тип журналу, у якому вміщено рецензію’ (у наукових академічних журналах і в журналах неакадемічного рівня). З’ясовано, що особливістю аналізованих типів рецензій є наявність численних їхніх різнорідних підтипів. Установлено, що існування значної кількості жанрових різновидів та сучасних джерел репрезентування рецензії засвідчує її запотребованість і важливу роль як інструмента підвищення якості національної термінографічної продукції.
46
Петрова [Petrova], Тетяна [Tetiana] О. [O ]. "Проблема жанрової типології рецензій на термінологічні словники". Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej 56 (29 листопада 2021). http://dx.doi.org/10.11649/sfps.2193.
Full textAbstract:
The Issue of Genre Typology of Terminological Dictionary ReviewsThis article considers the terminological dictionary review as an integral genre that combines the features of scientific communication, language criticism, source studies, literary studies and publicism.As stressed, critical sub-discourse is a component of evaluative discourse, and reviews of scientific works are a typical manifestation of evaluative discourse and critical sub-discourse.A multidimensional genre typology of post-publication reviews of terminological dictionaries is developed on the basis of such features as: the number of authors; the specialities of reviewers; the type of a journal where the review is published; the scope of information in the review; the number of dictionaries under consideration; the type of specialist dictionaries under review; presence/absence of scientific discussion, i.e. presence/absence of a response to the review; the style of the text of the review; the time between the release of the dictionary and the publication of the review. Problem typologii gatunkowej recenzji słowników terminologicznychArtykuł definiuje recenzję słownika terminologicznego jako gatunek integralny, łączący w sobie cechy komunikacji naukowej, krytyki językowej, źródłoznawstwa, literaturoznawstwa i publicystyki.W tekście podkreśla się, że subdyskurs krytyczny jest elementem dyskursu ewaluacyjnego, a recenzja badań naukowych jest typowym przejawem dyskursu ewaluacyjnego i subdyskursu krytycznego.Omawia się wieloaspektową typologię recenzji popublikacyjnych słowników terminologicznych, uwzględniając elementy takie jak: liczba autorów; specjalizację recenzentów; typ czasopisma, w którym zamieszczono recenzję; zakres informacji zawartych w recenzji; liczbę omawianych słowników; typ recenzowanych słowników specjalistycznych; obecność/brak dyskusji naukowej, tzn. obecność/brak odpowiedzi na recenzję; styl tekstu recenzji; czas, jaki upłynął między publikacją słownika a pojawieniem się recenzji.
47
Ковалевська, О. О. "УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ТА ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКІ СЛОВНИКИ МЕДИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМИ". Лінгвістичні дослідження, 2019, 21–29. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2019.51.03.
Full textAbstract:
У статті розглянуто й проаналізовано сучасні українсько-польські та польсько-українські словники медичної термінології. Здійснено спробу виокремити переваги та недоліки цих лексикографічних праць. Порушено проблему доступності фахових термінологічних словників на книжковому ринку або взагалі їх відсутність. Наголошено на необхідності укладання двомовних українсько-польських та польсько-українських медичних словників із тлумаченням термінів.
48
Черновол-Ткаченко, Р. І. "ВИВЧЕННЯ ФАХОВОЇ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ЛЕКСИКИ ЯК ЗАПОРУКА ЯКІСНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ СУЧАСНОГО ПОЛІЦЕЙСЬКОГО". Лінгвістичні дослідження, 2019, 218–26. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2019.51.22.
Full textAbstract:
У пропонованій статті автор розглядає проблему вивчення термінологічної лексики майбутніми поліцейськими на заняттях з української мови за професійним спрямуванням. Дослідник висновує, що раціональна система способів навчання, скерованих на поетапне оволодіння фаховою термінологією, забезпечить створення термінологічного словника і його постійне поповнення, сприятиме удосконаленню вміння використовувати термінологічну лексику у фаховій комунікації.
49
Локайчук, Світлана. "Термінологічні питання в публікаціях академіка Агатангела Кримського". Лінгвостилістичні студії, 30 листопада 2017, 91–100. http://dx.doi.org/10.29038/2413-0923-2017-7-91-100.
Full textAbstract:
У статті досліджено актуальні питання українського термінотворення, порушені А. Ю. Кримським у його наукових працях. Встановлено, що розвиток української наукової мови кінця XIX – 30-х років XX ст. учений розглядав як продовження мовного процесу, що має давню історичну традицію. Проаналізовано концепцію А. Ю. Кримського щодо вироблення української термінолексики на позначення лінгвістичних, суспільно-політичних, правознавчих понять на живомовній основі. Джерела поповнення термінології науковець вбачав у термінологізації загальновживаних слів, у творенні нових термінів відповідно до законів українського словотвору, у мотивованому використанні запозичень. З’ясовано, що для номінації мовознавчих понять А. Ю. Кримський орієнтувався на питому українську лексику. Простежено концептуальні засади термінотворення, викладені в передмові до «Російсько-українського словника правничої мови» за загальною редакцією академіка А. Ю. Кримського, головна з яких полягає в тому, що українські юридичні терміни мають відповідати духу права і мови.
50
Черниш, Оксана, Людмила Могельницька, Євгенія Канчура та Олена Сивак. "ЕЛЕКТРОННИЙ БАГАТОМОВНИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК У НАВЧАЛЬНІЙ ПРАКТИЦІ МАЙБУТНІХ ПРИКЛАДНИХ ЛІНГВІСТІВ". Перспективи та інновації науки, № 4 (9) (24 квітня 2022). http://dx.doi.org/10.52058/2786-4952-2022-4(9)-355-364.
Full text