To see the other types of publications on this topic, follow the link: Технології проектні.
Journal articles on the topic 'Технології проектні'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Технології проектні.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Бакум, Зінаїда Павлівна. "Проектні технології в підготовці вчителів-словесників". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 13 (15 вересня 2015): 412–19. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v13i0.298.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано значення проектних технологій у підготовці вчителів-словесників. Визначено їх мету, сутність і зміст, типологічні ознаки. Запропоновано критерії оцінювання проектної діяльності студентів та етапи упровадження проектної технології в межах системного підходу від першого до п’ятого курсів. Акцентовано на перевагах проектної діяльності для ВНЗ загалом та, майбутніх вчителів-словесників зокрема.
2
Бондаренко, Г. П. "МЕТОД ПРОЕКТІВ ЯК ЗАСІБ СТИМУЛЮВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, № 3 (2021): 37–46. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-37-46.
Full textAbstract:
ORCID 0000-0001-8552-0387
 У статті висвітлено сутність проектної технології; визначено дидактичні закономірності її використання на уроках української мови з метою підвищення ефективності навчання; досліджено підходи дидактів до визначення сутності поняття «проектна технологія», «метод проектів»; обґрунтовано типи проектних технологій, які сприяють активізації процесу навчання на уроках української мови; показано можливості проектного навчання як засобу стимулювання навчально-пізнавальної активності учнів старших класів загальноосвітньої школи.
 Встановлено, що у старших класах закладів середньої освіти проектний метод навчання набув особливого значення у зв’язку з необхідністю реалізації стратегічних завдань сучасної освіти, а саме: розвитку творчих здібностей і саморозвитку особистості школяра, здатного до організації ефективного обміну інформацією, реалізації комунікативних послуг, прийняття рішень.
 Визначено переваги й недоліки застосування проектного навчання на уроках української мови в старших класах ЗСО, подано шляхи подолання слабких місць проектів в практиці навчання.
 Розглянуто роль учителя під час застосування проектних технологій як консультанта, порадника, координатора, який переконує у власній правоті силою досвіду, мудрості, аргументу, а не наказу, допомагає учням у пошуку джерел, необхідних їм у роботі над проектом, сам є джерелом інформації, підтримує неперервний рух учнів у роботі над проектом.
 Встановлено, що у практиці навчання української мови у старших класах найбільший ефект дають дослідницькі, творчі, інформаційні, ігрові, практично орієнтовані методи.
 Доведено, що проектне навчання дає можливість формувати самоосвітню компетентність, активізувати процес засвоєння знань, стимулювати інтерес учнів до виучуваного предмета, насамперед української мови.
3
Сілакова, Т. Т. "Проектні технології підготовки студентів". Вісник Національного авіаційного університету. Педагогіка. Психологія, вип. 2 (11) (2017): 153–58.
Find full text
4
Філіппов, О. В., та Л. В. Шумак. "ВІМ-ТЕХНОЛОГІЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО МОДЕЛЮВАННЯ БУДІВЕЛЬ НА СТАДІЇ ПРОЕКТУВАННЯ. НАЦІОНАЛЬНИЙ І ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД". Building production, № 75 (17 квітня 2024): 39. http://dx.doi.org/10.36750/2524-2555.75.39-53.
Full textAbstract:
Процес цифрової трансформації організацій активно розвивається у всіх галузях, у тому числі й у будівельній індустрії, зокрема у проектуванні. Цей процес зачіпає та змінює не тільки продукцію, яку виробляють проектні та будівельні компанії, а й потребує повномасштабного реінжинірингу внутрішніх процесів підприємства за рахунок впровадження спеціалізованих цифрових продуктів. Однією з ключових тенденцій в Україні та міжнародній будівельній галузі є впровадження технологій інформаційного моделювання (BIM-технологій) якнайшвидше. Сьогодні вже неможливо уявити сучасне проектування та будівництво без використання BIM. Нині рівень проникнення технологій інформаційного моделювання в Україні суттєво нижчий, ніж у країнах-лідерах з використання BIM-технологій. У статті розглянуто ключові особливості вітчизняного та міжнародного досвіду застосування технологій інформаційного моделювання та виділено переваги BIM-технологій на різних етапах життєвого циклу проекту. Досліджено особливості українського досвіду у галузі реалізації технології BIM. Виявлено причини проблем при впровадженні BIM-технологій та реалізації цих технологій у практиці українських та зарубіжних проектних підприємств, сформульовано ключові фактори, що впливають на рівень поширення цих технологій в Україні та за кордоном. Визначено якісні та кількісні вигоди від впровадження BIM-технологій у проектних компаніях. Зроблено висновки про перспективи розвитку інформаційних технологій у нашій країні та за кордоном
5
Присмицька, Г. М. "Проектні технології на уроках літератури". Вивчаємо українську мову та літературу, № 1 (2008): 2–6.
Find full text
6
ПРОЦАЙ, Людмила Петрівна, та Наталія Володимирівна ГІБАЛОВА. "ІНТЕГРАЦІЯ ХМАРНИХ І ПРОЕКТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ". Психологія і особистість 1, № 11 (2017): 237–48. https://doi.org/10.5281/zenodo.260213.
Full textAbstract:
Стаття присвячена інтеграції хмарних і проектних технологій при викладанні математичних та інформатичних дисциплін для студентів спеціальності «Психологія». Обгунтовано необхідність упровадження хмарних технологій у навчальний процес сучасних українських вишів. Описано досвід поєднання хмарних та проектних технологій навчання при викладанні «Математичної статистики» та «Сучасних інформаційних технологій»майбутнім психологам. З’ясовано ефекивність дослідницького проекту в контексті формування практичних умінь збирати та обробляти дані експериментального дослідження засобами Google Apps. Розглянено можливості інформаційно-телекомунікаційного проекту в процесі вивчення інформатичних дисциплін, описана координація інформаційно -телекомунікаційним проектом викладачем, наведено орієнтовні завдання інформаційно-телекомунікаційних проектів з використанням хмарних технологій
7
Литвин, Андрій, та Віталій Литвин. "Інформатизація проектної навчальної діяльності майбутніх архітекторів у професійній підготовці". Педагогіка і психологія професійної освіти, № 1 (8 серпня 2019): 7–17. http://dx.doi.org/10.32447/22185186.2019.1.01.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню проблем підвищення якості сучасної архітектурної освіти шляхом формування інформаційної культури майбутніх архітекторів ЗВО. На думку авторів, системна інформатизація проектної діяльності забезпечує студентів комплексом проектно-технічних та інформаційно-технологічних знань і вмінь, професійно важливих якостей для виконання складних архітектурних проектів, здатністю до швидкої адаптації та опанування нових технологій в архітектурі. Навчальні проекти, які застосовуються в архітектурній освіті, – практико орієнтовані, творчі, з елементами дослідництва. Автори вважають, що з огляду на специфіку професійної діяльності архітекторів, їх інтеграція в систему архітектурної освіти найбільш ефективна у формі проектної організації навчання, спрямованого на розвиток професійного мислення, креативності студентів у архітектурно-проектній діяльності й інформаційної культури майбутніх фахівців. Проектна освітньо-професійна діяльність студентів-архітекторів спрямована на підготовку архітекторів-дизайнерів із розвиненими візуальними художньо-творчими здібностями, проектним мисленням, належною інформатичною компетентністю, готових до роботи з архітектурно-будівельною інформацією та творчого пошуку.
8
Slobodianyk, Olexandr. "Проектно-технологічний підхід у площині модернізації освітніх систем". Освітній простір України, № 13 (28 вересня 2018): 187–92. http://dx.doi.org/10.15330/esu.13.187-192.
Full textAbstract:
У статті окреслено роль професійної освіти у розв’язанні соціально-економічних завдань держави, спрямованих на інтеграцію України до Європейського союзу. Заявлено про актуальність упровадження в освітній процес інноваційних підходів: компе¬тентнісного та проектно-технологічного.З’ясовано, що практико-орієнтована складова компетентнісного підходу передбачає зміну акцентів у професійній підготовці майбутніх фахівців: перехід від традиційної практики поєднання теоретичного та практичного навчання до навчальної проектно-технологічної діяльності, орієнтованої на формування у здобувачів освіти професійних вмінь і навичок з відповідної професії та практичну підготовку до професійної діяльності в умовах розвитку високотехнологічного виробництва. Схарактеризовано проектні технології навчання, використання яких забезпечує співвідношення професійної підготовки із інноваційними тенденціями розвитку різних галузей виробництва, передбачає удосконалення теоретичних знань у процесі планування і виконання практичних робіт, узгоджується із потребами та здатностями особистості. Розкрито значення STEM-освіти, яка органічно поєднується із ресурсними можливостями проектно-технологічного підходу та є важливою для учнів у виборі майбутньої професії, а для учнів/студентів закладів професійної освіти – сприяє розвитку індивідуальної освітньої траєкторії на вищих рівнях освіти.Узагальнено, що дидактичний, методичний, практико-орієнтований потенціал проектно-технологічного підходу віддзеркалюється в освітньому процесі системним поєднанням теоретичної й практичної складових навчання, зміст яких узгоджується із нововведеннями у сфері виробництва, й реалізується у закладах освіти на основі активного упровадження проектних технологій, STEM-програм, інших сучасних педагогічних та інформаційних технологій.
9
Кобеля-Звір, Мар’яна. "ГРАНТИ УКРАЇНСЬКОГО ФОНДУ СТАРТАПІВ ДЛЯ ПІДТРИМКИ ТЕХНОЛОГІЧНИХ КОМПАНІЙ". Via Economica, № 4 (29 березня 2024): 96–101. http://dx.doi.org/10.32782/2786-8559/2024-4-13.
Full textAbstract:
У статті досліджено можливості грантової допомоги Українського стартап-фонду і Western NIS Enterprise Fund. Продемонстровано, що для українських технологічних стартапів є актуальним цей інструмент фінансової підтримки, зокрема гранти у розмірі від 25 000 до 50 000 дол. Грантове фінансування можна використати на статті витрат, що стосуються реалізації стартап-проекту: оплата заробітної плати членів команди, консультаційні послуги, придбання обладнання, маркетинг та просування на ринку. Окреслено фокусні сфери грантової підтримки, а саме: AR/VR, blockchain, медицина, енергетика, фінтех, штучний інтелект, електронний уряд, legaltech та біотехнології. У дослідженні наголошено на тому, що профінансованими грантовими ресурсами Українського фонду стартапів можуть бути проекти на pre-seed та seed стадіях. Акцентовано на тому, що грантова програма дозволяє стартап-компаніям розвиватися та випускати на ринок нові або вдосконалені технології, товари, організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру. Продемонстровано алгоритм відбору проектів, який складається з таких етапів розгляду заявок та оцінювання: внутрішній комплаєнс, експертне оцінювання, пітч та оцінювання конкурсною комісією, затвердження Наглядовою радою Фонду. Проаналізувавши конкурсну документацію, ми сформували низку рекомендацій для стартаперів, які планують брати участь у конкурсному відборі проектних пропозицій. Зазначено, що за умови дотримання організаціями-заявниками всіх критеріїв прийнятності грантової програми та розробки проекту згідно з рекомендаціями проектні пропозиції стартаперів мають високі шанси бути гідно оціненими конкурсною комісією, яка приймає рішення про надання фінансування проектам. Роль УФС у процесі становлення стартап-екосистеми надзвичайно важлива, а його спільна грантова програма з WNISEF здатна якісно змінити хід розвитку технологічних компаній. Підсумовано, що ефект від цієї підтримки буде відчутний на рівні процесів стимулювання економічного зростання та посилення міжнародного іміджу України.
10
Fedorchuk, Victoriia, and Olena Aliksiichuk. "Project technologies in the training of future primary school teachers." Pedagogical Education:Theory and Practice, no. 30 (June 14, 2021): 367–83. http://dx.doi.org/10.32626/2309-9763.2021-30-367-383.
Full textAbstract:
Стаття присвячена висвітленню проблеми використання проектних технологій у процесі підготовки майбутнього педагога в закладі вищої освіти. Обґрунтовано використання проектних технологій в освітньому процесі загалом, а також в умовах Нової української школи зокрема. Визначено критерiальнi вимоги до сучасного розуміння проектних технологій, а саме: наявність oсвiтньoї чи соціально значущої проблеми; дослідницький характер пошуку шляхів розв’язання; структурування діяльності вiдпoвiднo до класичних етапів проектування; самодіяльний характер творчої активності здобувачів освіти; практичне або теоретичне значення результату діяльності; педагогічна цінність Конкретизовано місце проектної діяльності у освітньому процесі, зокрема: на підсумковому практичному занятті; після вивчення певного розділу або всього курсу; як один з методів закріплення матеріалу вивчених тем програми; як метод активізації творчої діяльності; як метод самоосвіти тощо. Описано поетапність реалізації проектної діяльності. Запропоновано приклади застосування проектної діяльності як моделі творчого мислення і прийняття рішень на заняттях курсів «Педагогіка», «Історія педагогіки», «Основи наукових досліджень», «Педагогічні технології в початковій школі», «Методика викладання інтегрованого курсу мистецтво», «Методика музичного виховання». Описано такі інструменти освітнього процесу як лебпук та карта знань (Mind Map), які використовуються для візуального, логічного впорядкування інформації. Також розглянуто лепбук та інтелектуальну карту як можливі ефективні результати застосування проектних технологій при підготовці майбутніх педагогів у закладі вищої освіти. Запропоновано можливості застосування лепбука та інтелектуальної карти під час вивчення окремих дисциплін у закладі вищої освіти.
11
ГОЛОВІНА, Ніна, ГОЛОВІН Микола, Оксана ОСТРЕЙ, Григорій КОБЕЛЬ, Олександр МАРТИНЮК та Галина МИРОНЧУК. "ДО ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ «ОСВІТНІ ПРОЕКТНІ ТЕХНОЛОГІЇ»". Physics and educational technology, № 1 (30 квітня 2025): 10–19. https://doi.org/10.32782/pet-2025-1-2.
Full textAbstract:
Навчальні практики є одним з ключових видів діяльності здобувачів освіти. Під час проходження практики здобувачі освіти отримують практичний досвід майбутньої професії. Авторами розкрито сенс навчальної практики «Освітні проектні технології» та показано її місце у підготовці учителів інформатики, фізики закладу загальної середньої освіти. Розглянуто можливі види діяльності здобувачів освіти під час проходження практики. Практична робота здобувачів освіти педагогічного напрямку є особливо корисною тому, що дає їм змогу одночасно побувати у двох статусах: учня та учителя. Проєктні технології є ефективним інструментом для розвитку загальнокультурної, інформаційно-комунікаційної, комунікативної, міжпредметної, соціальної та проєктно-технологічної компетентностей здобувачів освіти.У роботі подано ментальну карту, що ілюструє поняття проєкту, освітнього проєкту, проєктних технологій, характеристик та класифікації освітнього проєкту. Розглянуто етапи реалізації проєкту. Деталізовано етап планування, що є фундаментом успішної реалізації будь-якого проєкту. Наголошено, що виконання навчального проєкту базується на раніше здобутих первинних знаннях, пошуково-дослідницькій роботі. Кінцевий результат проєктної діяльності – доповідь з представленням створеного ІТ продукту, що реалізується засобами освоєних інформаційних технологій (текстовий файл, презентація, програмний код, відеоролик, сайт тощо).Для апробації виконання навчальних проєктів за шкільною програмою запропоновано: розробку індивідуального проєкту «Наш помічник комп’ютер» з інформатики для 5 класу; розробку індивідуального проєкту «Експериментальна задача з фізики» з фізики для 7 класу; розробку колективного проєкту «Купуємо комп’ютери для школи». Вказано, що повинно бути результатом роботи кожного проєкту.
12
Дуков, Дмитро. "ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ СУДНОВОДІЇВ ДО ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ НАВІГАЦІЙНОГО МІСТКА". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 24, № 1 (2021): 121–31. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.634.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі удосконалення морської освіти в Україні. На прикладі підготовки судноводіїв запропоновано низку інноваційних педагогічних технологій. Проведено аналіз наукових праць, автори яких вивчали проблеми використання педагогічних інновацій узагальнено, а також у контексті підготовки судноводіїв: професійні якості майбутніх фахівців, професійно-орієнтовані навчальні дисципліни у підготовці майбутніх судноводіїв, проблеми професійного становлення майбутніх судноводіїв, вплив євроінтеграції на професійну підготовку майбутніх судноводіїв та інші аспекти. Автор висвітлив результати аналізу зарубіжної літератури, зокрема науковців Британії та Норвегії. Доведено актуальність запропонованої проблеми. У частині теоретичного аналізу обґрунтовано доцільність застосування науково-педагогічними працівниками в освітній діяльності різноманітних педагогічних технологій, а також подано тлумачення змісту специфічної термінології професійної діяльності судноводіїв (місток, навігація тощо). Запропоновано перелік інновацій, які дають змогу готувати майбутніх судноводіїв до використання ресурсів навігаційного містка: технології коучінгу, кейс-технології, тренажерні технології, проблемне навчання, тренінг, шедоуінг, проектні технології. Проаналізовано зміст та особливості використання кожної педагогічної технології у професійній підготовці майбутніх судноводіїв. Сформульовано висновок щодо різноманітності інновацій, зокрема технологій, призначення яких полягає в удосконаленні професійної підготовки. Перспективами подальших досліджень є аналіз зарубіжного досвіду підготовки відповідних фахівців, шляхів вирішення нагальних проблем підготовки майбутніх судноводіїв, а також перспективи їх професійної діяльності.
13
ВОЙТОВИЧ, Оксана, Ігор ВОЙТОВИЧ та В’ячеслав БІЛЕЦЬКИЙ. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ". Human Studies Series of Pedagogy, № 46 (31 серпня 2022): 18–23. http://dx.doi.org/10.24919/2413-2039.13/46.2.
Full textAbstract:
У статті визначено етапи впровадження проектних технологій в процесі підготовки майбутніх учителів: пошуковий, аналітичний, практичний, презентаційний та контрольний, поетапне виконання яких забезпечує ефективність виконання проекту. Здійснено аналіз вимог щодо реалізації проектної технології в освітньому процесі підготовки майбутніх учителів, що характеризуються наявністю значущої проблеми та практичністю отриманих результатів, самостійною освітньою діяльністю, чітким структуруванням змісту проекту, обов’язковим представленням результатів роботи. Досліджено види проектів, які ефективно реалізовуються в освітньому процесі підготовки майбутніх вчителів, а саме: за видом освітньої діяльності, за предметно-змістовим напрямком, за кількістю учасників, за тривалістю виконання. В ході підготовки майбутніх учителів нами здобуто успішний досвід реалізації проектної технології. З цією метою удосконалено зміст навчальної дисципліни «Методика навчання (за фахом)» шляхом введення практичного заняття «Методика застосування проектних технологій навчання», завдання якого передбачали б виконання певного навчального проекту. Тематика запропонованих проектів перекликалася із тематикою навчальних проектів, що пропонуються в навчальній програмі конкретного предмету закладу середньої освіти. Це дало змогу залучити майбутніх учителів до проектної діяльності та самостійно реалізувати навчальний проект, який передбачено в програмі навчального предмету, проаналізувати можливі проблемні моменти під час виконання його учнями. Зроблено висновки, що впровадження проектних технологій спричиняє певні проблеми: недостатній для виконання проекту рівень теоретичних знань і практичних умінь з дисципліни; нерозуміння учасниками проекту мети та завдання, що унеможливлює його якісне виконання; недостатня мотивація деяких учасників освітнього процесу щодо виконання такого виду діяльності; ускладненість досягнення мети проекту через недостатній рівень матеріально-технічної бази закладу. Також встановлено, що реалізація даної технології має певні переваги: стимулює здобувачів освіти до освітньої діяльності дослідницького характеру щодо вирішення практично значущих професійних проблем, посилює їхню мотивацію до роботи на занятті, активізує їх самостійну роботу, зокрема навчає самостійно бачити та вирішувати проблему, приймати рішення, прогнозувати результати прийнятих рішень та їх наслідки.
14
Чайковська, Г. "Проектні технології як ефективний засіб формування екологічної культури студентів". Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка, № 3 (2017): 106–13.
Find full text
15
Стежко, Юрій. "АНГЛІЙСЬКА МОВА ДЛЯ ПРОЕКТНОЇ ПІДГОТОВКИ ЕКОНОМІСТІВ". Education. Innovation. Practice 13, № 3 (2025): 77–84. https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol13i3-012.
Full textAbstract:
У статті обговорюється питання продуктивності при опануванні англійської мови спеціального призначення за проектною технологією. Мета дослідження – аналіз рівня ефективності навчання англійській мові за проектною технологією для підготовки економістів при умові інтеграції економічних спеціальностей зі спеціальними дисциплінами. Гіпотеза: проектна технологія навчання є суттєвим фактором інтенсифікації вивчення англійської мови за фахом. Стверджується, що підвищення рівня професійної компетентності економістів у проектній роботі потребує міждисциплінарної інтеграції спеціальних та лінгвістичних дисциплін. Тому програма вивчення англійської мови потребує тематичної узгодженості з програмами підготовки спеціалістів економічних спеціальностей, а саме: вивчення англійської мови за проектною технологією має бути переорієнтовано на перехід із засвоєння та накопичення абстрактної термінології, узагальнених знань на специфіку змісту конкретних, спеціальних дисциплін і курсів, їх термінології. Продуктивність проектного та традиційного навчання порівнюється за основними критеріями професійного прагматизму. У результаті дослідження можна зробити загальний висновок щодо перспективності вивчення англійської мови за фахом за методом проектної технології у поєднанні з програмами підготовки спеціалістів економічних спеціальностей. Проектне навчання поєднує в собі формування професійної та комунікативної компетентності, що відкриває широкі можливості для міжнародної співпраці в обміні студентами з провідними університетами світу. Надано рекомендації щодо онлайн-участі в міжвузівських асоціаціях у рамках програм ЄС. Зроблено висновок, що залучення потужного потенціалу інтеграції спеціальних та лінгвістичних дисциплін до проектної технології навчання зумовлює перетворення освіти на реальну, а не уявну силу соціально-економічного розвитку країни. Наведені в роботі результати мають стати орієнтиром для формування відповідних курсів англійської мови за фахом.
16
Філіпп’єв, Микола. "Застосування вікі-технології у формуванні граматичних навичок студентів мовних спеціальностей". International Science Journal of Education & Linguistics 2, № 6 (2023): 16–25. http://dx.doi.org/10.46299/j.isjel.20230206.03.
Full textAbstract:
Стаття розкриває способи застосування вікі-технологій у формуванні граматичних навичок студентів мовних спеціальностей закладів вищої освіти. У статті аналізуються властивості та функції вікі-технологій у навчанні іноземних мов, представлено алгоритм формування граматичних навичок студентів в умовах дистанційного навчання. Сформульовано номенклатуру граматичних навичок студентів, що формуються на основі використання вікі-технологій. Виділено три етапи формування граматичних навичок. Визначено, що стратегія формування граматичних навичок студентів реалізується під час виконання вікі-проектів, що передбачає їх структуровану етапність: знайомство із сутністю методу проектів; інтернет-дискусія про забезпечення безпечної роботи в інтернеті; обговорення алгоритму виконання індивідуальних та групових інтернет-проектів; тренувальна робота на платформах; вивчення граматичного матеріалу засобами онлайн-платформ; визначення теми проекту; вивчення вимог щодо реалізації проекту та його оформлення; пошукова робота; індивідуальна та спільна робота студентів у проекті; створення письмового висловлювання встановленого зразка на онлайн-платформі; оцінювання студентами участі у проектній діяльності, самооцінка та рефлексія; оцінка викладачем проекту. Проекти узагальнюють та систематизують граматичні навички студентів, їх навички з орфографії, пунктуації, стилістики, культури мови, удосконалюють вміння сприймати та створювати тексти. Встановлено, що оптимальним для формування граматичних навичок на заняттях з англійської мови є комплекс проектів (короткі та середньої тривалості): дослідницькі та творчі вікі-проекти, які дають можливість викладачеві обирати оптимальний спосіб навчання студентів граматичних структур.
17
Пащенко, Тетяна. "КОНТРОЛЬ ТА ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРОЕКТНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ КОЛЕДЖІВ І ТЕХНІКУМІВ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 15 (21 вересня 2018): 95–100. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.15.95-100.
Full textAbstract:
РефератУ статті здійснено аналіз методичних аспектів контролю та оцінювання групової проектної діяльності студентів. Отримання в навчальному закладі теоретичних знань на сьогодні розглядається умовою необхідною, але недостатньою для задоволення вимог ринку праці. Акценти помітно змістилися в бік формування здатностей застосування знань на практиці, з високим рівнем самостійності і відповідальності. Однією з навчальних технологій, що забезпечує певний баланс між академічними знаннями і прагматичними уміннями, і є метод проектів. Аналіз спеціальної літератури і досвід діяльності технікумів та коледжів свідчить про недостатню інтенсивність застосування творчих проектів у практиці роботи навчальних закладів. Причина нереалізованості проектної технології полягає в тому, що її впровадження не підготовлене ні в організаційному, ні в технічному, ні, найголовніше, в особистісному, психологічному плані. Тому чітке розуміння змісту, критеріїв технології проектної діяльності, володіння методикою її застосування дає можливість як окремим вчителям, так і керівникам навчальних закладів об’єктивно оцінювати й прогнозувати її впровадження. Дослідженням встановлені основні принципи контролю навчальних досягнень студентів під час проектно-технологічної діяльності, розглянуті функції, реалізацію яких передбачає процес оцінювання проектної діяльності студентів, як і будь-якої навчальної діяльності взагалі і проектної зокрема.Проектна діяльність – це особливий вид діяльності, який вимагає самоконтролю й самоаналізу, що проявляються в самостійній роботі студента. Завершальним етапом роботи у проекті є його захист. Під час захисту учасники проекту звітують про результати його реалізації. Дуже важливо, щоб контроль знань, умінь та навичок був не епізодичним, а систематичним і регулярним.
18
Ходорич, О. "Проектні технології на уроках зарубіжної літератури в умовах інноваційного середовища". Всесвітня література в сучасній школі, № 7/8 (432), липень - серпень (2017): 52–56.
Find full text
19
Казєв, О. В., М. М. Овчар та І. В. Кошельник. "ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 100, № 1 (2021): 93–103. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-100-1-93-103.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу питань вищої військової освіти. У цій загальній проблемі виділено питання загальновійськової підготовки майбутніх фахівців прикордонного відомства. Завдання щодо захисту та охорони державного кордону в українському суспільстві покладені на прикордонне відомство. Зазначена відомча структура має тривалу історію розвитку, і має можливість здійснювати підготовку власних офіцерських кадрів в єдиному вищому військовому навчальному закладі прикордонної служби – Національній академії. Мета загальновійськової підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників полягає у створенні системних знань, умінь та навичок щодо вимог та потенціалу застосування бойової/спеціальної техніки; ведення бойових дій, виконання професійних завдань у мирний час та особливий період; щодо порядку дій у зоні різного виду зараження.
 Основними завданнями загальновійськової підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників є розуміння загальної характеристики сучасного бою. Пріоритетність цього завдання полягає в тому, що сучасній історичній епосі притаманна поява безлічі несистемних явищ та процесів, а це напряму вплинуло на загальні риси сучасного бою: висока напруженість; маневреність; короткочасність; максимальна швидкість; нові способи ведення бойових дій тощо. Виділено такі інноваційні технології, що варто застосовувати у загальновійськовій підготовці курсантів-прикордонників та які дають змогу виділити більше часу саме для практики: технології імітаційного моделювання; проектні технології, технології тренінгу та workshop, технологія індивідуального навчання, коучінг. Ефективність підготовки не матиме позитивної динаміки, якщо науково-педагогічні працівники будуть категоричними по відношенню до певної технології, методики, прийому або засобу.
20
Kravets, Michael. "МОДЕЛЬ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО КРАЄЗНАВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". HUMANITARIUM 45, № 2 (2020): 169–76. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-45-2-169-176.
Full textAbstract:
У статті обґрунтована чітка послідовність процесу моделювання підготовка майбутніх учителів фізичної культури до краєзнавчої діяльності. Розкривається мета побудови авторської моделі, дослідження дієвості та ефективності її створення. Обґрунтовуються цільовий, змістовий і результативний блоки моделі. Визначаються критерії підготовки майбутніх учителів фізичної культури до краєзнавчої діяльності на засадах компетентнісного підходу: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний які розкривають ефективність застосування системи підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої діяльності. Конструювання моделі відображає вибір методів, форм і засобів навчання що забезпечить формування краєзнавчої компетентності майбутніх учителів фізичної культури. Обґрунтовані інноваційні педагогічні технології (диференційоване та індивідуальне навчання студентів; застосування в освітньому процесі контекстного навчання, що забезпечує інтеграцію відповідних компетентностей; упровадження в освітній процес інформаційно-комунікаційних технологій; поєднання навчання студентів з науково-пошуковою діяльністю; організація спільної навчально-дослідної роботи викладачів і майбутніх учителів; творчо-проблемні, ігрові методи, дослідження рольових моделей соціальної взаємодії, презентація ідей, проектні технології тощо). У моделі представлені рівні сформованості краєзнавчої компетентності майбутніх учителів фізичної культури (низький середній, високий).
21
Роляк, А. О. "ЗАСТОСУВАННЯ ПРОЕКТНОЇ МЕТОДИКИ НА ЗАНЯТТЯХ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ". Професійно-прикладні дидактики, № 1 (29 грудня 2023): 41–44. http://dx.doi.org/10.37406/2521-6449/2023-1-7.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз сучасних технологій, які використовуються на заняттях англійської мови, що базуються на проектній методиці та проводяться в українських вищих навчальних закладах технічного профілю. Автор вважає, що проектне навчання з використанням ІКТ допомагає учням усвідомлювати реальні процеси, проживати конкретні проблемні ситуації і долучатися до проникнення в глибини явищ. Дослідження проводилося з використанням різноманітних методів аналізу навчальних програмних документів, наукової літератури, «мозкового штурму», власного досвіду, опитування кількох сотень студентів, викладачів українського, а також світового освітнього середовища. У результаті проведеного аналізу дослідник приходить до висновку, що навчальний процес при використанні проектних технологій і ресурсів глобальної мережі будується на логіці діяльності, яка має особистісне значення для студента, підвищує його мотивацію до навчання. Алгоритм побудови уроків англійської мови з використанням ІКТ у проектній діяльності описано нижче. Один урок може складатися з кількох міні-проектів залежно від мети та структури навчального матеріалу. У цей період студенти можуть використовувати Інтернет ресурси для формулювання обґрунтованої відповіді на отримане запитання. Проектне навчання ставить перед викладачами виклик — спонукати студентів самостійно мислити, знаходити й розв’язувати проблеми, залучати знання з різних галузей науки й техніки, в тому числі з використанням сучасних ІКТ. Щоб досягти цього, необхідно трансформувати технологічно опосередковані відносини між учителем і учнем. Планування проектної діяльності на уроках англійської мови з використанням сучасних засобів навчання та комп’ютерних технологій сприяє розвитку культурних і комунікативних навичок як за участю вчителя, який виступає в ролі консультанта й фасилітатора, так і за активного сприяння студентів, які беруть участь у проекті.
22
Хомич, Іванна. "ТЕХНОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ". Психологія: реальність і перспективи, № 19 (30 грудня 2021): 129–41. http://dx.doi.org/10.35619/praprv.v1i19.301.
Full textAbstract:
В статті представлено результати теоретичного обґрунтування можливостей інноваційних навчальних технологій у забезпеченні ефективності професійної підготовки майбутніх психологів. Розглянуто особливості застосування інтерактивних технологій, технологій змішаного навчання і проектних технологій як ефективних інструментів реалізації задач професійної підготовки майбутніх психологів. Інтерактивні технології професійної підготовки майбутніх психологів є системою засобів керованої інтеріоризації необхідного базису загальних і спеціальних професійних компетентностей, які використовують можливості і ефекти інтерсуб’єктної психологічної взаємодії в умовах інтерактивного навчального середовища. Технології змішаного навчання характеризуються як способи стимулювання гнучкої, ініціативної і відповідальної практики персоналізованої професійної підготовки майбутніх психологів, яка ефективно поєднує можливості їх традиційного (очного), дистанційного і мобільного навчання. Проектні технології є прогресивними практиками і способами продукування обґрунтованих, операціоналізованих і реалістичних цілей, які дозволяють максимально відтворити (змоделювати) умови і професійні ситуації діяльності психолога-практика, в яких майбутні психологи закріплюють набуті теоретичні знання і апробують засвоєні практичні вміння та навички. Розглянуті технології професійної підготовки майбутніх психологів дозволяють ефективно оптимізувати та розширити процес конструювання індивідуальних траєкторій розвитку їх загальних і спеціальних професійних компетентностей та сприяють опануванню ними новітнього психологічного інструментарію із перспективою застосування його у подальшій професійній діяльності. Abstract. The study reveals the results of theoretical rationale for the possibilities of innovative teaching technologies in providing the effectiveness of professional training for the future psychologists. The paper deals with the characteristics to use interactive technologies, technologies of blended learning and project technologies presented as the effective instruments to implement the tasks of professional training for the future psychologists. Interactive technologies of professional training of the future psychologists are interpreted as a system of managed internalization of necessary basis of general and special professional competencies that use the possibilities and effects of inter-subject psychological interaction under the conditions of interactive teaching environment. Technologies of blended learning are characterized as the ways to stimulate flexible, initiative and responsible practice of personalized professional training for the future psychologists that effectively combines the possibilities of their traditional (offline), distant and mobile teaching. Project technologies are progressive practices and ways to produce rationalized, operationalized and realistic aims that allow presenting (model) conditions and their professional situations of practicing psychologist’s activity where the future psychologists train obtained theoretical knowledge and test obtained practical skills. Analyzed technologies of professional training for the future psychologists allow to optimize and widen the process of individual trajectories construction of the development of their general and special professional competencies and support the obtaining of the latest psychological tools with the prospects to use it in the following professional activity in an effective way. Keywords: future psychologists, professional training, technologies of professional training, interactive technologies, technologies of blended learning, project technologies.
23
Чумак, А. С., та В. М. Слабко. "ВВЕДЕННЯ ПРОЕКТНО-МОДУЛЬНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ТЕХНІЧНОЇ ПРАЦІ". Educational Dimension 30 (19 травня 2022): 343–48. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4864.
Full textAbstract:
Розкрито умови підвищення ефективності навчання і виховання школярів та діяльності школи в процесі проведення занять з освітньої галузі «Технологія». Розглянуто проектно-модульну технологію на уроках технічної праці. Проаналізовано основні якості особистості, які формуються в процесі проектно-технологічної діяльності. Обґрунтовано перспективні можливості трудового навчання та розвиток творчої особистості в системі методів проектних технологій.
24
Ericheva, Tamara, та Olga Palienko. "Історіографія проблеми підготовки майбутніх учителів до організації проектної діяльності". Pereiaslav Chronicle, № 15 (20 серпня 2019): 83–89. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7732-2019-1(15)-83-89.
Full textAbstract:
Метою статті є дослідження історії впровадження методу проектів у школах України, виявлення недоліків і досягнень із метою удосконалення підготовки майбутніх учителів до організації проектного навчання. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності та системного аналізу фактів і подій. У статті розглянуто актуальність проблеми підготовки майбутніх учителів до організації проектної діяльності. Спираючись на роботи вчених проаналізовано проектне навчання на Україні в історичному аспекті. Результати дослідження дали можливість виявити, що першим періодом активного використання методу проектів в Україні можна назвати 20-30 роки минулого століття. Проте, з ряду причин, експеримент зазнав поразки. На другому етапі (1931-2000 рр.) вказаній проблемі не приділялося належної уваги. Починаючи з 1931 року на сторінках радянської літератури розпочалась критика методу проектів. У радянський період педагогіка ставила перед школою завдання підготувати учнів, використовуючи в основному пояснювально-ілюстративні технології. Лише з 2001 року (третій період) проектне навчання почало набувати популярності. Кризові явища у всіх галузях суспільного життя, включаючи сферу освіти, призвели до заміни авторитарної парадигми навчання на особистісно-орієнтовану. З’являються публікації українських вчених, педагогів і викладачів про вплив методу проектів на освітнійпроцес, вивчається сутність проектної діяльності учнів. Проектна технологія навчання починає вивчаться разом із іншими інноваційними технологіями. та набуває популярності при вивченні багатьох шкільних предметів. Проводяться дослідження використання методу проектів у позакласній діяльності класного керівника. Проте, недостатньо вивчається питання підготовки майбутніх учителів до організації проектної діяльності учнів. Проведений аналіз історичних фактів дає можливість зробити висновок, що неналежна підготовка педагогічних кадрів, відсутність методичного комплексу підготовки призводить до негативних наслідків. Дуже важливо, щоб будучи студентами, майбутні учителі вже були підготовлені до організації проектної діяльності.
25
Волобуева, Ю. В., А. В. Коваленко та Ю. В. Сургай. "ОРГАНИЗАЦИЯ ПРЕДМЕТНО-СОДЕРЖАТЕЛЬНОЙ (ЛИНГВОСТРАНОВЕДЧЕСКОЙ) ПРАКТИКИ ДЛЯ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ ИНОСТРАННЫХ ЯЗЫКОВ НА ОСНОВЕ ПРОЕКТНОЙ ТЕХНОЛОГИИ". Журнал "Вестник Челябинского государственного педагогического университета", № 2(186) (28 лютого 2025): 105–51. https://doi.org/10.25588/cspu.2025.186.2.006.
Full textAbstract:
Введение. Данная статья посвящена проблеме организации предметно-содержательной (лингвострановедческой) практики бакалавров в вузе. Проектная технология рассматривается как способ организации предметно-содержательной (лингвострановедческой) практики для будущих учителей иностранных языков. Авторами раскрываются особенности данного вида практики, рассматриваются практические задания, выполняемые студентами в ходе указанной практики, предлагаются критерии оценивания и методические указания по их выполнению, а также формулируются выводы по итогам проведенной работы и предлагаются пути совершенствования педагогической (лингвострановедческой) практики. Материалы и методы. Теоретическую основу исследования составляют работы отечественных и зарубежных авторов по применению проектной технологии в учебном процессе. В статье раскрываются существенные характеристики проектной технологии, рассматривается типология проектов с точки зрения различных критериев, этапы и методика организации проектной работы. На основе имеющихся исследований авторы разрабатывают собственные критерии оценивания проектов. В исследовании используются следующие методы: критический анализ научной литературы по теме исследования; рефлексивно-систематическая оценка педагогической деятельности; педагогическое наблюдение; анкетирование; беседа; методы статистической обработки информации. Результаты. В тексте статьи дано поэтапное описание способов реализации предметно-содержательной (лингвострановедческой) практики с применением проектной технологии и критериального оценивания. Представлены задания, направленные на комплексное формирование профессиональной компетенции будущего педагога, разработаны формы текущего контроля, итоговой отчётности и промежуточной аттестации, а также описан практический опыт организации данной педагогической практики. Обсуждение. В исследовании представлены и проанализированы данные анкетирования обучающихся по результатам прохождения предметно-содержательной (лингвострановедческой) практики, проведён комплексный анализ всей выполненной работы. На основе полученных данных определены преимущества и недостатки организации этого вида практики на основе технологии проектного обучения, а также уточнены критерии оценивания результатов каждого этапа. Заключение. Применение проектной технологии в сочетании с технологией критериального оценивания в процессе организации предметно-содержательной (лингвострановедческой) практики способствует оптимизации процесса профессиональной подготовки будущих учителей иностранных языков. Обобщив полученный опыт, авторы также выделили перспективы совершенствования данной практики. Ключевые слова:предметно-содержательная (лингвострановедческая) практика; структура практики; проектное обучение; критериальное оценивание; командная работа. Основные положения: – обозначена роль предметно-содержательной (лингвострановедческой) практики в процессе профессиональной подготовки будущих учителей иностранных языков; – разработана схема организации практики на основе проектной технологии; – содержательные модули учебной лингвострановедческой практики представлены в форме индивидуальных и групповых проектов; – разработаны проектные задания и критерии их оценивания для текущих и промежуточных форм контроля.
26
Buribayeva, M. A., and U. B. Amurova. "PROJECT ACTIVITIES IN THE DIGITALIZATION ERA: FROM IDEA TO IMPLEMENTATION." PHILOLOGICAL SCIENCES JOURNAL 5 (2024): 52–60. https://doi.org/10.52081/phsj.2024.v05.i1.028.
Full textAbstract:
В статье рассматривается проектная деятельность в условиях цифровизации и обращается внимание на то, что это один из наиболее эффективных методов работы с аудиторией любого возраста. Целью проектной деятельности является активизация творческого, критического и аналитического мышления обучающихся. Авторы рассматривают основные аспекты проектной деятельности и показывают значимость этого вида активной работы в процессе образования. Также в данной статье представлен экскурс в историю проектной деятельности, определяется ее ценность в практической части обучения русскому языку и литературе. Проектная деятельность, будучи особой формой, позволяющей активизировать учеников на занятиях, основана на определенном алгоритме. Авторы статьи утверждают, что правильная организация проектной деятельности приводит к эффективному обучению и актуализируют проектную деятельность в условиях новых образовательных цифровых тенденций в современном Казахстане. Результаты исследования строятся в логической последовательности, начиная с поиска и осмысления идеи создания проекта, переходя далее к самой реализации проекта и получения всех необходимых результатов. В качестве иллюстрации приводятся материала одного из автора статьи – У.Б. Амуровой, которая, будучи обучающейся вуза в 2022 г. работала над проектом дипломной работы «Здоровьесберегающие технологии на уроках русского языка в средней школе». Авторы также предлагают свои рекомендации, которые будут полезны начинающим учителям, методистам и педагогам.
27
Сторожук, С. Д. "Проектні технології у навчанні письма студентів-філологів: суть та особливості використання у навчальному процесі". Bulletin of Alfred Nobel University. Series "Pedagogy and Psychology", № 12 (2016): 367–73. http://dx.doi.org/10.32342/2522-4115-2016-0-12-367-373.
Full text
28
Максимова, Алла. "ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ ПОЕТАПНОГО РОЗВИТКУ ПРОЕКТНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ДИЗАЙНЕРІВ-ГРАФІКІВ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ". Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент, № 14 (28 грудня 2019): 189–200. http://dx.doi.org/10.37041/2410-4434-2019-14-13.
Full textAbstract:
У статті розглядається суть авторської технології поетапного розвитку проектної культури майбутніх дизайнерів-графіків у професійній підготовці в мистецьких закладах вищої освіти, що розроблена з урахуванням своєрідності становлення проектної культури відповідно до вимог цілісності, системності, керованості означеного процесу. Технологія поетапного розвитку проектної культури поєднує три етапи (пропедевтично-підготовчий, професійної ідентифікації, творчої самореалізації у проектній діяльності) й актуалізує розвиток художньо-естетичних якостей, асоціативно-образного мислення, сприяє поглибленню теоретичних знань, удосконаленню практичних умінь щодо створення цілісних гармонійних образів, перспективних іміджевих проектів, прогнозування тенденцій становлення графічного дизайну.
29
Шмиголь, Юлія Валентинівна, Антоніна Володимирівна Калініченко та Андрій Костянтинович Костоглод. "інформаційні технології в розвитку пізнавальної активності студента". New computer technology 5 (10 листопада 2013): 106–7. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.108.
Full textAbstract:
Бурхливий розвиток інформатики та інформаційних технологій загострив перед освітою завдання розширення практики розвиваючого навчання, використання новітніх технологій навчання, вдосконалення освітніх методик.В умовах становлення інформаційного суспільства навчальний процес розглядається як засіб розвитку студентів. А головне завдання освітніх установ полягає в тому, щоб не лише дати знання, а й створити стійку мотивацію до навчання, спонукати студентів до самоосвіти, пов’язаної з розвитком їхнього творчого та критичного мислення.У ряді педагогічних досліджень останніх років особлива увага приділяється розробці шляхів формування мислення, цілеспрямованому розвитку інтелектуальних вмінь, навчанню прийомів пізнавального пошуку, до яких відносяться: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, конкретизація, класифікація, систематизація тощо [1].Нові інформаційні технології не розкривають повною мірою свого навчального потенціалу в традиційній освітній системі, де домінують дидактичні лінійні технології передавання готових знань, оскільки стрімке зростання інформаційних потоків об’єктивно не дозволяє повністю реалізувати принцип передавання всіх накопичених знань у процесі навчання. У зв’язку з цим інформаційні технології спрямовуються на нелінійну структуризацію навчального процесу, яка створює умови для розвитку в учнів умінь та навичок постановки задач, моделювання, оптимізації, прийняття рішень в умовах невизначеності, вміння самостійно здобувати знання.До нелінійних технологій належать:• комп’ютерне моделювання як основний метод пізнання;• навчально-проектна діяльність;• мультимедіа і телекомунікаційні технології;• інформаційне моделювання;• тестування;• семінари, конференції, олімпіади, турніри тощо.Головною особливістю нелінійних технологій є постановка навчальних цілей і задач у предметній галузі, що дозволяють педагогу сформувати експертний шлях їх досягнення і розв’язання, запропонувати необхідний інструментарій, методичний матеріал, інструкції, досвід.Моделювання як метод пізнання є центральним в освітньому процесі, де використовуються комп’ютерні технології.Дидактичним засобом навчання з використанням технології моделювання є навчальний проект. Під проектом розуміємо чітко описану задачу, яка має кінцевий результат і практичну значимість. Методика навчального проекту передбачає самостійне обрання учнем проекту, визначення з графіком його реалізації і формами звіту.Навчальні проекти з інформатики реалізуються лекційних та лабораторних заняттях, при проведенні спецкурсів і різноманітних практик. Імітувати процеси з реального життя, це може бути випуск газети, створення Web-сторінки, програмного засобу для навчання та оцінювання знань, побудова комп’ютерної моделі тощо.Якість засвоєння теоретичного матеріалу або виконання практичних завдань залежить від потреб і мотивів студента. Адже інтерес є одним з найважливіших факторів сприйняття інформації. Тому метод проектів є потужним педагогічним засобом, основою якого є індивідуально-творчий розвиток кожної особистості, залучення до цього процесу самого студента.Проектний метод, як свідчить практика, можна застосовувати на уроках інформатики при вивченні комп’ютерних технологій.Важливу роль при вивченні як теоретичного, так і практичного матеріалу відіграють навчальні і методичні посібники та їх комп’ютерна підтримка. А забезпечення чисельності освітніх технологій, можливості їх вільного вибору обумовлює індивідуальний підхід до навчання, особливо необхідний при вивченні інформаційних технологій з урахуванням інтересів, здібностей та фахової орієнтації старшокласників.Використання системного підходу до навчально-пізнавальної діяльності студентів у вищих навчальних закладах із застосуванням нових інформаційних технологій навчання та методу проектів сприяє розвитку пізнавальної активності студентів, їх розумових здібностей спонукає до самостійної творчої роботи, самоосвіти та самовдосконалення.
30
Эгамова, Дильчехра Адизовна Ахадова Н.К. "МЕТОДИКА И ТЕХНОЛОГИЯ ПРОЕКТИРОВАНИЯ ЗЕМЕЛЬНОЙ СТРУКТУРЫ". CENTRAL ASIAN JOURNAL OF EDUCATION AND INNOVATION 2, № 3 (2023): 53–57. https://doi.org/10.5281/zenodo.7710444.
Full textAbstract:
Содержание и задачи любого проекта землеустройства определяются в зависимости от вида и особенностей проекта, природных условий местности и экономического положения хозяйств. Проекты делятся на основные компоненты, а компоненты — на элементы дизайна. Целью таких проектов является организация решения поставленных перед проектом вопросов в установленном порядке, начиная от общих вопросов к конкретным вопросам. Итак, сначала решаются общие вопросы, а потом уже конкретные. При необходимости в процессе решения конкретных вопросов могут быть внесены исправления в ранее решенные общие вопросы.
31
Е.Н., Ермакова, Зольникова Н.Н. та Юздова Л.П. "ПРОЕКТНАЯ ТЕХНОЛОГИЯ В ОБУЧЕНИИ СТУДЕНТОВ РУССКОМУ ЯЗЫКУ КАК ИНОСТРАННОМУ". Журнал "Вестник Челябинского государственного педагогического университета", № 3(163) (21 червня 2021): 25–42. https://doi.org/10.25588/cspu.2021.163.3.002.
Full textAbstract:
Введение. Современная педагогическая инноватика развивается в контексте идей личностно ориентированного обучения, что обусловливает специфику ее объекта и предмета. Объектом педагогической инноватики является процесс возникновения, развития и освоения инноваций в образовании, предметом — система отношений, которые возникают в инновационной образовательной деятельности. Среди инновационных технологий все большую популярность приобретают продуктивные инновационные технологии, которые в процессе обучения обеспечивают выполнение какой-либо продуктивной деятельности. В силу этого продуктивные технологии обладают большим образовательным потенциалом. Материалы и методы. Основные методы исследования — обобщение и теоретическое осмысление возможностей проектной технологии как особой системы обучения русскому языку как иностранному, описательный анализ этапов работы проектной технологии. Результаты. Дано определение проектной технологии, сформулированы условия, которые должны учитываться при использовании технологии, представлены этапы возможного проекта, обозначены основные задачи, которые должны решаться в процессе подготовки к работе по рассматриваемой технологии. Обсуждение. Подчеркивается, что использование проектной технологии не отменяет традиционных форм работы со студентами. Методы проектной технологии актуализируют учебно-познавательную деятельность, вырабатывают языковое сознание, формируют культуроведческую компетенцию, развивают коммуникативную компетенцию, реализуют личностный потенциал обучающегося, развивают его креативность, обеспечивают развитие личности в целом. Заключение. Делается вывод о том, что использование проектной технологии в сочетании с традиционными формами обучения будет способствовать эффективности процесса усвоения знаний обучающимися. Ключевые слова: обучающиеся; инновационные технологии; проектная технология; методы проектной технологии. Основные положения: – определена сущность проектной технологии; – сформулированы условия, которые должны учитываться при использовании проектной технологии; – представлены возможные этапы работы с использованием проектной технологии; – обозначены основные задачи, которые должны быть решены в процессе подготовки и работы с использованием проектной технологии.
32
Vasenko, Vasyl. "Реалізація графічної складової у формуванні проектно-технологічної компетентності учнів". HUMANITARIUM 45, № 2 (2020): 13–18. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-45-2-13-18.
Full textAbstract:
У статті аналізуються вимоги Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти для освітньої галузі «Технології». Визначається місце та завдання технологічного компоненту в трудовому навчанні учнів й звертається увага на його графічну складову. Розглядаються деякі умови формування проектно-технологічної компетентності школярів у графічній діяльності на уроках трудового навчання. Проводиться аналіз змісту цього навчального предмету через призму формування цілісного уявлення про розвиток матеріального виробництва, ролі техніки, проектування і технологій обробки матеріалів у розвитку суспільства.Анонсована компетентність розглядається на предмет виявлення можливостей формування техніко-технологічних знань, умінь і навичок на уроках трудового навчання. При цьому звертається увага на методи, які застосовуються у взаємодії вчителя і учня у педагогічному процесі в освітній галузі «Технологія» та дозволяють модернізацію навчання в загальноосвітній школіВизначено структуру та характеристики компетенцій учнів базової і повної загальної середньої освіти для освітньої галузі «Технології»: розрахунково-графічні; проектно-технологічні; техніко-технологічні; виробничо-технологічні; творчо-конструкторські, формування яких здійснюється технологічним компонентом у вигляді проектування. На основі цього доведено, що у проектній діяльності учні базової загальної середньої освіти реалізують графічну складову проектно-технологічної компетентності через розуміння і виконання елементів художнього конструювання за графічним зображенням або власним задумом, обрання та застосування методів художнього і технічного проектування, читання і розуміння графічних зображень, необхідних для виконання завдань проекту, тощо. Школярі повної загальної середньої освіти – різних сфер людської діяльності (технологічної, освітньої, мистецької, економічної, політичної тощо) та проведення художньо-конструкторського аналізу об’єкта проектування і т.п.
33
В.П., Масловский, та Озерова А.А. "ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ПРЕДПОСЫЛКИ И ПРИНЦИПЫ ГИБКИХ МЕТОДОВ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЕКТАМИ". Socio-economic and humanitarian magazine Krasnoyarsk SAU, № 1 (18 лютого 2020): 68–83. http://dx.doi.org/10.36718/2500-1825-2020-1-68-83.
Full textAbstract:
Цель исследования – обобщение теоретических подходов к теории гибкого управления и ее практического применения. Задачи исследования: сформулировать определение Agile, определить суть методологии и основных ее инструментов, рассмотреть опыт компаний, внедривших в свою деятельность гибкое проектное управление. Представлены результаты исследования основополагающих принципов гибких технологий, выявлены достоинства и недостатки Agile-технологий, а также описан опыт их внедрения в проектную деятельность. Полученные результаты позволяют сделать вывод, что методология Agile создана для достижения конкурентного преимущества компаниями за счет создания «работающего» продукта, способного удовлетворять потребности потребителя. Важно, что гибкие технологии прежде всего являются философией и требуют изменения проектной культуры внутри команды и бизнес-культуры всего предприятия. Эта культура становится инновационной, эмоционально и технологически вовлекающей сотрудников в производство качественного продукта, развивающей и поддерживающей командное и разделенное лидерство. Должна произойти смена парадигмы мышления: с привычки подчинения на привычку сотрудничества. Гибкое управление – это комплексный процесс разработки продукта, требующий использования итераций (повторения определенных циклов работы) с учетом постоянно изменяющихся требований, которые должны быть реализованы за счет непрерывного взаимодействия с заинтересованными сторонами (клиентами, разработчиками, пользователями и др.). В общих чертах суть совокупности гибких методологий и соответствующих технологий заключается в важности внесения своевременных изменений в параметры проекта и в управление им по мере уточнений и конкретизаций требований заказчика. Таким образом, внедрение гибкого метода Agile возможно при следующих условиях: первое – от клиента требуется активное участие на протяжении всего проекта; второе – результат работы важнее, чем документация; третье – рабочая группа проекта составляет не более 7–9 человек; четвертое – участники осознают ответственность за результаты и действуют, обладая определенными правами на принятие решений; пятое – значение проекта четко обозначено; шестое – общий объем работ по проекту возможно выполнять пошагово.
34
Кулалаєва, Наталя. "ДІАГНОСТИЧНИЙ АНАЛІЗ СТАНУ ГОТОВНОСТІ УЧНІВ ПТНЗ ДО ПРОЕКТНОГО НАВЧАННЯ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 14 (21 вересня 2018): 70–78. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2017.14.70-78.
Full textAbstract:
У статті наведено результати діагностичного аналізу стану готовності учнів професійно-технічних навчальних закладів до проектного навчання. Обґрунтовано доцільність застосування проектного навчання у професійній підготовці майбутніх кваліфікованих робітників. Сформульовано й уточнено суть дефініцій «методичні засади розроблення проектних технологій» та «готовність учнів професійнотехнічних навчальних закладів до проектного навчання». Визначено структуру цієї готовності та її компоненти: мотиваційний (усвідомлення цілей, мотиви проектної діяльності у професійній підготовці); змістовий (знання суті проектного навчання, методів і форм групової взаємодії) та особистісно-діяльнісний (інформаційноаналітичні, організаційні, комунікативні, технологічні вміння, рефлексивні здібності тощо). Наведено критерії й показники готовності учнів ПТНЗ до проектного навчання: мотиваційний (оцінка цікавості і корисності проектів; цікавість до певних форм і видів проектів), змістовий (уявлення про метод проектів; знання суті проектного навчання, методів і форм групової взаємодії) та особистісно-діяльнісний (досвід участі у проектній діяльності; володіння вміннями для проектного навчання; оцінка вмінь участі у проектному навчанні; наявність якостей особистості, необхідних для здійснення проектного навчання). З‘ясовано ставлення учнів ПТНЗ до проектних технологій у їхній професійній підготовці. Виявлено пріоритетні для майбутніх кваліфікованих робітників види і зміст проектного навчання у ПТНЗ. Виокремлено предмети, під час вивчення яких учні висловили бажання застосовувати проектне навчання. Наведено розподіл учнів за рівнями сформованості визначених автором компонентів їхньої готовності до проектного навчання у ПТНЗ. Представлено дані самооцінки учнями ПТНЗ своїх умінь для реалізації проектного навчання. На основі отриманих результатів аналізу сформульовано рекомендації для працівників Департаментів освіти й науки обласних державних адміністрацій України, навчально (науково)-методичних центрів (кабінетів) професійно-технічної освіти України та педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти.
35
Федотова, М. А., та П. В. Полушин. "Управление проектной командной работой как социальным технопакетом". NOMOTHETIKA: Философия. Социология. Право 45, № 2 (2020): 271–80. http://dx.doi.org/10.18413/2712-746x-2020-45-2-271-280.
Full textAbstract:
Предложена авторская интерпретация развития теории социальных технологий на базе концепции соционавигации в виде технопакетного подхода к системному управлению проектной командной работой, основанная на представлении этой деятельности как процесса в технологической сети («технопакета» – ТП). Определены актуальные проблемы системного управления проектной командной работой, решение которых необходимо для повышения эффективности управленческой практики. Введены дополнительные понятия: «развивающая» технология, представляющая собой технологию развития, ключевой, «замыкающей» технологии ТП, которая позволяет совершенствовать ТП, адаптируя его к социальным и технико-технологическим изменениям; «оптимизирующая» технология – позволяющая оптимизировать параметры используемых «базовой» и «продуктовых» технологий. Предложена концепция интегральной системы моделей информационного субпакета технопакета «системное управление проектной командной работой», основанная на «мягких» вычислениях (МАИ/МАС – технологиях Т. Саати).
36
Сапожников, Станіслав. "ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ". Education. Innovation. Practice 10, № 8 (2023): 32–41. http://dx.doi.org/10.31110/2616-650x-vol10i8-005.
Full textAbstract:
У статті на підставі аналізу висвітлено основні педагогічні технології, які сьогодні є найбільш поширеними у системі підготовки майбутніх інженерів з охорони праці, а саме: проектна технологія (метод проектів), інтеґративно-модульні технології, модульно-рейтингова технологія навчання, технологія проблемного навчання, кейс-технології, інформаційно-комунікативні технології та технології комп’ютерного дистанційного навчання. 
 Наголошується на пріоритетності інтеґрації інформаційно-комунікативних технологій у професійну освіту для формування професійного досвіду майбутніх інженерів з охорони праці. У публікації визначається, що сьогодні особлива увага повинна приділятися саме інтеґрації інформаційно-комунікативних технологій в інженерну освіту та формуванню професійного досвіду студентів, що вважається ключовим елементом реформи освіти України. У статті доводиться, що наявні проблеми у системі вищої освіти потребують істотних змін у парадигмі інженерної освіти, в усіх компонентах освітнього процесу. Констатується, що реформування процесу навчання у закладах вищої освіти, які здійснюють підготовку майбутніх інженерів з охорони праці, повинно бути спрямоване на включення студентів до активного процесу пізнання і суттєвого впливу на мотиваційну, пізнавальну, емоційно-вольову, та психофізіологічну сфери їх особистості, забезпечуючи тим самим їх професійне становлення.
 У статті визначається, що для сучасної теорії і методики підготовки майбутніх інженерів з охорони праці характерним є пошук нових педагогічних можливостей, що пов’язано насамперед, з відмовою від деяких елементів традиційного освітнього процесу, використанням ідеї цілісності педагогічного процесу як системи, що спирається на теорії загальнолюдських цінностей, гуманізації, особистісно-орієнтованого підходу, пріоритету суб’єкт– суб’єктних відносин.
37
Смірнова, Оксана. "Методичні основи проектної діяльності у закладі позашкільної мистецької освіти". ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР, № 1 (7 травня 2021): 82–89. http://dx.doi.org/10.31392/onp-npu-1.2021.10.
Full textAbstract:
Анотація. У статті представлено методичні основи, зміст та сутність проектної діяльності у закладах позашкільної мистецької освіти, їх класифікація за різними напрямами. А саме, за: характером домінуючої діяльності, предметно-змістовими ознаками, тривалістю в часі. Представлені класифікаторні характеристики художньо-педагогічних проектів, котрі впроваджені нами в практику діяльності культурно-мистецького центру «Артек».Ми доводимо, що, саме, проектна діяльність у закладах позашкільної мистецької освіти повинна розглядатися, як важливий фактор становлення нової української освіти, за для усестороннього розкриття здібностей учнів та розв’язання різноманітних освітніх проблем, створення цілісної системи пошуку та виховання творчо обдарованої особистості. А повна відсутність майданчиків для реалізації їх творчого потенціалу представляє ряд завдань сучасного соціуму. І, саме, позашкільна діяльність сьогодні повинна розглядатися, як важливий фактор найповнішого розкриття здібностей школярів та розв’язання різноманітних освітніх проблем, створення цілісної системи пошуку та виховання творчо обдарованої особистості, де коронне місце повинна зайняти саме проектна робота.Розкриваємо психолого-педагогічні особливості проектної діяльності. Наукова робота, доводиться, що у основі проектної технології лежить розвиток пізнавальної та дослідницької діяльності учнів, уміння конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, розвивати творчі здібності. Традиційний зв’язок «учитель-учень» змінюється на «учень-учитель». Успіх упровадження проектної технології залежить від усвідомлення педагогом-організатором її значення, знання й дотримання ними алгоритму проектної діяльності.Наводяться критерії оцінювання художньо-педагогічного проекту. Сучасні вимоги до навчання образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва актуалізують не лише завдання засвоєння теоретичних знань, але й екологічного, соціального, інтелектуального та етичного розвитку особистості. Наше припущення базується на ефективності застосування методу проектів для створення всіх передумов успішної діяльності закладу позашкільної мистецької освіти.
38
Коберник, О. М. "Проектна технологія: можливості застосування в освіті". Освітній вимір 36 (13 вересня 2012): 11–18. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v36i0.3380.
Full textAbstract:
Коберник О. М. Проектна технологія: можливості застосування в освіті.
 У статті обґрунтовано сутність педагогічного проектування та проектної технології, визначені загальні підходи до визначення етапів проектування; розкрито можливості використання проектної технології в навчальній та виховній діяльності, на уроках трудового навчання та у позаурочний час, у системі вищої педагогічної освіти.
39
Ласкина, И. И. "Опыт применения цифровых сервисов и мультимедийных технологий в процессе организации неформальной проектной деятельности студентов вуза". International Culture & Thechnology Studies 9, № 4 (2025): 155–62. https://doi.org/10.17586/2587-800x-2024-9-4-155-162.
Full textAbstract:
Проектная деятельность студентов за рамками учебного плана (здесь — неформальная проектная деятельность, НПД) относится к одному из приоритетных видов деятельности обучающихся в воспитательной системе вуза. Однако процесс организации НПД может вызывать трудности у преподавателей и других специалистов, под руководством которых она осуществляется. Например, в силу того, что участие в неформальной проектной деятельности для обучающихся не является обязательным и носит добровольный характер, преподаватели и привлекаемые эксперты могут столкнуться с проблемой дефицита участников, необходимостью вовлечения и последующего удержания студентов в течение всего периода реализации НПД. Статья посвящена разбору опыта применения цифровых сервисов и мультимедийных технологий для организации неформальной проектной деятельности, в частности, для информирования и вовлечения студенческой аудитории, а также взаимодействия преподавателя с участниками на всех этапах реализации факультативного проектно-ориентированного курса под названием «Студенческая проектная лаборатория «Разработка и реализация проектов в интересах вуза»». Данный курс был реализован в Санкт-Петербургском государственном университете аэрокосмического приборостроения (ГУАП) для смешанной группы студентов в период с сентября по декабрь 2023 года.
40
Korshunova, E. M., N. L. Taranukha, P. A. Borshova, and A. F. Korshunov. "Factors Restricting the Application of Modern BIM-Technologies in Reconstruction Projects." Intellekt. Sist. Proizv. 18, no. 3 (2020): 53. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2020-3-53-57.
Full textAbstract:
В статье выявлены факторы, препятствующие применению информационного моделирования зданий (BIM) в проектах реконструкции. Проекты реконструкции сталкиваются с неопределенностью высокого уровня в ходе реализации в основном из-за ненадлежащего управления информацией, недостаточного контроля качества и низкой компетентности участников. Применение передовых компьютерных инструментов, таких как BIM, которые используются как с передовыми информационными, так и коммуникационными технологиями (ИКТ), может стать способом решения проблем проектов реконструкции. Дан анализ существующих моделей информационного моделирования, используемых в строительных проектах зданий, и их краткая характеристика. Для выявления проблем предлагаются и внедрения BIM в проекты реконструкции, использование метода аналитической иерархии (МАИ). Определены этапы анализа факторов, ограничивающих применение BIM при реконструкции. На основе анализа наиболее значительных технических, организационных и управленческих проблем при применении современных технологий в проектах реконструкции выделены факторы, ограничивающие применение BIM в проектах реконструкции. Обоснована необходимость мониторинга этих факторов на протяжении всего жизненного цикла проекта. Проанализированы инструменты и действия, которые могли бы устранить выявленные факторы и повысить эффективность проектов.
41
Khaustova, Viktoriia, Olena Kozyreva, and Mykola Ivanov. "IMPROVEMENT OF THE PROJECT RISK MANAGEMENT SYSTEM IN IT COMPANIES OF UKRAINE." Scientific Notes of Ostroh Academy National University, "Economics" Series 1, no. 20(48) (2021): 53–58. http://dx.doi.org/10.25264/2311-5149-2021-20(48)-53-58.
Full textAbstract:
У статті запропоновано удосконалення системи управління проектними ризиками в ІТ-компаніях України у сучасних економічних умовах. Зазначено, що в умовах сьогодення всі розвинуті країни світу та країни, що прагнуть до розвитку, орієнтовані на інновації та розвиток ІТ-технологій як найбільш перспективних напрямів економічного зростання. Відзначено, що практично у всіх ІТ-компаніях основним процесом загальної системи управління організацією є «управліня проектами», а система «управління ризиками» вважається допоміжним, незважаючи на те, що проектні ризики мають величезний вплив на досягнення основних цілей проекту та рентабельність проекту загалом. Зроблено висновок про необхідність удосконалення існуючої системи управління проектними ризиками в ІТ-компаніях України на основі удосконалення оцінки проектних ризиків та визначення послідовності управлінських дій у разі виникнення ризикових ситуацій по проектах.
42
Волкова, Тетяна Василівна. "Підготовка інженерів-педагогів з дисципліни “Комп’ютерні технології управління проектами”". New computer technology 5 (2 листопада 2013): 17–18. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.56.
Full textAbstract:
Дисципліна “Комп’ютерні технології управління проектами” є однією з основних у підготовці інженерів-педагогів за напрямом навчання 7.010104. “Професійне навчання. Комп’ютерні технології в управлінні та навчанні”.Поняття проект об’єднує різні види діяльності, які характеризуються низкою ознак, серед яких найбільш загальними є спрямованість на досягнення конкретної мети, певних результатів; координоване виконання взаємопов’язаних дій; обмеженість у часі з визначеним початком і закінченням виконання робіт. З точки зору системного підходу, проект розглядається як процес переходу з вихідного стану до кінцевого – результат за участю механізмів за умови дотримання обмежень. Управління проектами – методологія організації, планування, керівництва, координації трудових, фінансових та матеріально-технічних ресурсів упродовж проектного циклу, спрямована на ефективне досягнення його цілей шляхом застосування сучасних методів, техніки й технології управління.“Комп’ютерні технології управління проектами” – дисципліна, яка ґрунтується на системному підході, інтегрує спеціальні та загальнопрофесійні знання, вивчає організаційно-технологічний комплекс методичних, технічних, інформаційних і програмних засобів, спрямованих на підтримку і підвищення ефективності процесів управління проектом.Планування проекту – найбільш відповідальна частина управління проектом, оскільки на цьому етапі закладаються передумови для успішної реалізації проекту. Сутність планування полягає у визначенні цілей і способів їх досягнення на основі формування комплексу робіт, застосуванні методів і засобів здійснення цих робіт, ув’язці ресурсів, необхідних для їх виконання, узгодженості дій учасників проекту. Інформаційна система управління проектом – організаційно-технологічний комплекс методичних, технічних, програмних та інформаційних засобів, спрямований на підтримку і підвищення ефективності процесів управління проектом.Комп’ютерні технології управління проектом використовуються на таких етапах узагальненого життєвого циклу проекту: планування проекту: детальне планування комплексу робіт і ресурсів, аналіз термінів виконання проекту в цілому і окремих його стадій, ресурсне планування, аналіз і оптимізація графіка розподілу ресурсів проекту і витрат проекту; виконання проекту: контроль за ходом реалізації проекту, аналіз стану проекту, оперативне управління проектом, перепланування проекту.Основна мета планування полягає в побудові моделі реалізації проекту.Програма дисципліни включає теоретичні основи управління проектами і практичні завдання розробки проектів освітнього і виробничого призначення за допомогою прикладного програмного забезпечення Microsoft Office Project (www.microsoft.com/project).МодульІ. Теоретичні основи управління проектами (12 год.). Класифікація базових понять управління проектами. Системний підхід до аналізу організації управління. Методи управління проектами. Організаційні структури управління проектами. Розробка проектної документації. Оцінка ефективності проекту.МодульІІ. Методологія проектування (12 год.). Планування проекту: основні поняття й визначення, процеси і рівні планування. Початкова фаза проекту. Бізнес-планування. Моделі планування. Мережне планування. Ресурсне планування. Документування плану проекту.Модуль ІІІ. Прикладне програмне забезпечення управління проектом Microsoft Office Project (6 год.). Основи Microsoft Office Project. Налагодження параметрів проекту. Визначення календаря робочого часу. Управління файлами проекту. Створення і використання шаблонів.Практикум в Microsoft Office Project: проектування і планування електронного навчального курсу.Модуль ІV. Календарне планування (20 год.). Формування мети і складання попереднього плану робіт у поданні Gantt Chart. Створення ієрархічної структури етапів, зв’язків між етапами. Уведення вимог планування. Установлення зв’язків між задачами. Робота з обмеженнями задач. Переривання задачі. Створення і використання календаря задач. Перегляд плану. Робота з поданням Gantt Chart. Робота з поданням Calendar. Редагування проекту в поданні Network Diagram.МодульV. Ресурсне планування (16 год.). Визначення ресурсів і витрат. Визначення пула ресурсів. Сортування, групування та фільтрація ресурсів. Планування ресурсів. Розрахунок вартості проекту. Призначення ресурсів задачам. Призначення фіксованих витрат. Усунення проблем з призначенням ресурсів.МодульVІ. Оптимізація проекту. Налагодження MSProject (10 год.). Перегляд і корекція плану проекту. Друк звітів. Налагодження подання, таблиць, полів, фільтрів і груп; панелей інструментів, меню і форм.Самостійна робота (59 год.) передбачає виконання студентами індивідуальних та групових проектів за варіантами.Програма дисципліни “Комп’ютерні технології управління проектами” може бути використана як складова навчально-тематичного плану підготовки інженерів-педагогів комп’ютерних дисциплін, так і як самостійний спецкурс для менеджерів інформаційних систем у системі вищої професійної освіти.
43
ВИРЦЕВ, МИХАИЛ ЮРЬЕВИЧ. "ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ТЕХНОЛОГИЙ ИНФОРМАЦИОННОГО МОДЕЛИРОВАНИЯ ДЛЯ ПОВЫШЕНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ РЕАЛИЗАЦИИ ДЕВЕЛОПЕРСКИХ ПРОЕКТОВ". Региональные проблемы преобразования экономики, № 8 (25 жовтня 2024): 177–84. http://dx.doi.org/10.26726/rppe2024v8tuoi.
Full textAbstract:
Длительность срока функционирования инвестиционно-строительного проекта, а именно прединвестиционный процесс его выполнения, огромное число людей, задействованных именно в проекте, как на его начальной стадии, так и на всей стадии реализации инвестиционно-строительной деятельности. Естественно, при его реализации необходим анализ значительного количества информации, которая имеет свойства постоянного изменения в рамках функционирования инвестиционно-строительных проектов. Достаточно значительный размер информации во многих случаях отнимает реальный шанс у инвесторов и инициаторов проектов отслеживать расходы и другие важные параметры осуществления инвестиционно-строительных проектов. Таким образом, выстраивается ответственность в развитии инвестиционно-строительного проектирования в аналогии с использующими требованиями и тенденциями. На сегодняшний день в России сформировалась тенденция к трансформации строительной отрасли. Основой явилось исследование основных резидентов в рамках функционирования инвестиционно-строительных проектов и понимание того, что без надлежащего анализа и применения технологий инвестиционного моделирования на большинстве процедур функционирования инвестиционно-строительного проекта нет возможности не только осуществить рассматриваемые проекты продуктивно, а также иметь значительное конкурентное преимущество на международном рынке. Использование при реализации строительного проекта технологий инвестиционного моделирования является одним из основных методов исключительно для того, чтобы определить строительный сектор на обновленную высоту, но и превратить процедуру строительства в большей степени качественную и эффективную.
44
Гасанов, Гасан Атабабаевич, Тофик Атабабаевич Гасанов та Изахат Далгатовна Далгатова. "ПРОЦЕСС ЦИФРОВИЗАЦИИ СЕЛЬСКОГО ХОЗЯЙСТВА С ПОМОЩЬЮ ТЕХНОЛОГИЙ БЛОКЧЕЙН". Региональные проблемы преобразования экономики, № 6 (23 вересня 2022): 22–29. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2022-6-22-29.
Full textAbstract:
Цель работы. В работе рассматривается технология блокчейн как важный элемент процесса цифровизации всего сельскохозяйственного производства. Анализируется специфика указанной технологии в реализации ведомственного проекта «Цифровое сельское хозяйство» с учётом сложившихся обстоятельств в мировой экономики. Поэтапно разбираются все звенья технологии блокчейн, которые заложены в проекте «Цифровое сельское хозяйство» и описаны в таблицах проекта с конкретным механизмом внедрения. Учитывая влияние внешних факторов – усиление и введение новых санкций Запада против России, отмечается, что все эти негативные последствия в экономике могут повлиять на изменение сроков внедрения основных положений и показателей цифрового сельского хозяйства. Метод или методология проведения работы. Анализ технологии блокчейн потребовал использования различных методов исследования, а именно: метод абстрактно-логических построений; метод анализа фундаментальных зависимостей; метод причинно-следственных связей технологий блокчейн с другими разделами цифрового сельского хозяйства; метод моделирования процессов по звеньям цепочки блокчейн. Результаты. Анализ показателей основных характеристик проекта цифровое сельское хозяйство с использованием технологий блокчейн раздела 3 «Задачи и результаты ведомственного проекта» выявил влияние отдельных факторов на технические характеристики раздела, которые обусловлены спецификой технологии блокчейн. Сама технология блокчейн была детально расписана и сформулирована в проекте «Цифровое сельское хозяйство» на основе логического взаимодействия различных модулей – «Агрорешения», «Земля знаний», а также других технологий, которые связаны с использованием искусственного интеллекта. Область применения результатов. Результаты полученных исследований могут быть использованы при составлении региональных программ «Цифровое сельское хозяйство»; в процессе преподавания по курсу «Цифровая экономика». Выводы. В результате исследования механизма использования технологии блокчейн в проекте «Цифровое сельское хозяйство» было установлено, что модель технологии блокчейн была заложена в программу «Цифровое сельское хозяйство», причём во взаимодействии с другими новыми технологиями, которые последовательно усиливают их взаимодействие и скоординированность по всей цепочки их действия – начиная с момента производства (т. е. от поля) до непосредственного потребления конечными покупателями. Вся система технологии блокчейн направлена на создание надёжной и долгосрочной продовольственной безопасности страны; повышение конкурентоспособности продуктов сельского хозяйства на мировых рынках, которые в условиях мирового экономического и продовольственного кризиса является важным фактором экономической и политической безопасности страны.
45
Михайлова, Г. И. "Проектная технология как способ повышения мотивации при обучении иностранному языку". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 87, № 5 (2022): 118–21. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-07-2022-199.
Full textAbstract:
В данной статье рассматривается мотивационный потенциал проектной технологии, в рамках которой осуществляется проектная деятельность студентов. Показано, что в применении к преподаванию дисциплины «Иностранный язык» метод проектов является мощным факторам формирования коммуникативной компетенции, а сама технология коррелирует с современными программными требованиями, соответствует вызовам современности, где ценность специалиста определяется его активностью, креативностью, умением самостоятельно ставить и решать профессиональные задачи, в том числе на уровне межкультурной коммуникации.
46
КИЕВСКИЙ, Илья Леонидович, Александр Вячеславович АЛЕКСАНИН та Ярослав Владимирович ЖАРОВ. "Организационная обеспеченность строительных проектов на основе технологии информационного моделирования". Promyshlennoe i Grazhdanskoe Stroitel'stvo, № 12 (23 грудня 2021): 55–60. http://dx.doi.org/10.33622/0869-7019.2021.12.55-60.
Full textAbstract:
Развитие строительной отрасли совместно с активным внедрением в нее информационных технологий позволяет применять кардинально новые методы работы с информацией и современные способы коммуникаций между участниками реализации комплексных строительных проектов. Цели и задачи данной работы направлены на повышение качества реализуемых проектов, а также на увеличение скорости принятия и прогнозируемости управленческих решений благодаря использованию технологий информационного моделирования. Термин "технология информационного моделирования" в проводимом исследовании интерпретируется как инструмент обобщения и аналитики информации об объектах строительства при реализации комплексного проекта (возведение нескольких зданий или сооружений на одной территории), который служит надежной основой для принятия управленческих решений в течение всего жизненного цикла программы проекта. В статье использованы общедоступные данные (законодательные и нормативно-правовые акты, опубликованные работы зарубежных и отечественных ученых), а также материалы практической реализации комплексного проекта строительства. Предлагается алгоритм создания системы управления проектами с использованием технологий информационного моделирования, который может стать основой для разработки передовых практик применения этой технологии для всех участников программы реализации комплексных строительных проектов, а также для разработки методической базы обеспечения информационных коммуникаций участников проекта на основе информационных моделей.
47
Кукина, О. Б., В. В. Волков, and А. В. Андреев. "DESIGN OF SOIL FOUNDATIONS OF BUILDINGS AND ROAD PAVEMENTS WITH VERIFICATION BASED ON SURROGATE MODELING." Stroitelʹnaâ mehanika i konstrukcii, no. 1(40) (March 18, 2024): 110–19. http://dx.doi.org/10.36622/2219-1038.2024.40.1.010.
Full textAbstract:
В статье рассматривается вопрос выбора технологии укрепления грунтового основания зданий и дорожных одежд с заданными физико-механическими свойствами. Данное научное исследование посвящено внедрению в проектную основу технологий замкнутого цикла, позволяющих вторично использовать строительные материалы, изделия и конструкции с применением методов суррогатного моделирования и баз данных при строительстве сооружений. Использование этого подхода позволяет осуществлять более точное проектирование оснований фундаментов и дорожных одежд с оптимизацией энергоэффективности технологий строительства объектов на слабых грунтах, включая новые технологии смежных отраслей. Верификация проектных решений на основе суррогатного моделирования физических свойств грунтовых оснований зданий и дорожных одежд позволяет выявить неточности проекта, а также вторично использовать строительные материалы, изделия и конструкции.
48
Гірник, Анатолій Володимирович, та Алла Федорівна Неминуща. "Навчання сучасним інформаційним технологіям проектування". Theory and methods of e-learning 2 (3 лютого 2014): 230–34. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v2i1.279.
Full textAbstract:
В останні роки минулого тисячоліття провідні світові держави перейшли рубіж, що символічно розділяє «вік енергетики» і «століття інформатики». Це супроводжувалося глобальним переобладнанням всіх галузей комп’ютерними та телекомунікаційними системами і вимагало величезних капіталовкладень – у тому числі в розробку програмних засобів різного призначення для автоматизації інженерної та управлінської діяльності. За висновком Національного наукового фонду США, впровадження систем САПР в різні сфери інженерної діяльності має більший потенціал підвищення продуктивності праці, ніж усі відомі технічні нововведення з часів відкриття електрики. Процес історичний, хоча сучасникам і сьогодні непросто усвідомлювати глибину та значення змін, що відбуваються на їхніх очах [1].Інформаційні технології відносяться до так званих «високих технологій», що є однією з найважливіших і найбільш наукоємних ланок науково-технічної революції на сучасному етапі. Бачимо, що серед найбільш успішних світових компаній розробники програмного забезпечення знаходяться на чільному місці.Будь-яка технологічна перебудова промисловості безперспективна, якщо вона не забезпечена відповідними кадрами. У зв’язку з цим необхідно оцінити якість випускників наших навчальних закладів, їх відповідність сучасним реаліям і зарубіжним стандартам. Наприклад, в [1] наведені експрес-зіставлення студентів інженерно-будівельного факультету Санкт-Петербурзького будівельного університету з тими, які щорічно проходять навчання в міжнародній школі в Норвегії. Виявилося, що в порівнянні із закордонними однолітками наші студенти володіють великим обсягом фундаментальних знань, мають більший інженерний кругозір, але поступаються у вирішенні практичних інженерних завдань. На жаль, наша освіта дає застарілі технології застосування знань. Наш випускник може розрахувати будівельну конструкцію, але буде це робити вручну і досить довго. А його закордонний колега, що володіє відповідними програмними засобами, зробить розрахунки набагато швидше і, крім того, зможе оптимізувати сортамент металопрокату, видати необхідні специфікації та робочі креслення. Звичайно, такий фахівець більш цінний і для нашої промисловості. Аналогічні дослідження, напевне, необхідно було б виконати і для галузі вітчизняної профтехосвіти.Формування фахівця, здатного ефективно працювати в XXI столітті, має здійснюватися шляхом насичення навчальних планів інформаційно-технологічними компонентами і розвитку перепідготовки кадрів. Отже, потрібно переглядати зміст і склад загальних та спеціалізованих дисциплін. Необхідно звернути особливу увагу на підготовку фахівців для проектних організацій, які найбільш насичені інформаційними технологіями, зокрема автоматизованими системами проектування (САПР). Ці досить вартісні комп’ютерні програми сьогодні встановлені на кожному робочому місці проектувальника.Якщо звернутися за досвідом до сусідньої країни, то можна констатувати, що в Російській Федерації вже зробили істотні кроки в реформуванні підготовки фахівців, починаючи з загальноосвітньої школи. Ще в 1992 році компанія АСКОН випустила версію САПР КОМПАС, призначену для навчання школярів. У 2008 році навчальна САПР КОМПАС-3D LT, поступила в школи Росії у складі Стандартного базового пакета програмного забезпечення в рамках пріоритетного національного проекту «Освіта». Ця навчальна САПР отримала широке поширення в школах і використовується в рамках курсів інформатики, креслення, геометрії. Під керівництвом професора КДПІ О. О. Богуславського розроблена методика викладання в програмно-методичному комплексі «Освітня система на базі КОМПАС-3D LT». В рамках Міжнародного проекту «Мережева школа ІКТ» працює секція «Комп’ютерне креслення в середовищі САПР КОМПАС», учасники якої є навіть з України. Організатор проекту – Академія підвищення кваліфікації та професійної перепідготовки працівників освіти РФ.В Україні тільки розпочинаються роботи в цьому напрямку.За ініціативи Асоціації проектних організацій України та Рішення науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку та будівництва створена перша вітчизняна система автоматизованого проектування «БудКАД» загального призначення (рис. 1, 2, 3) [2]. Ця система є аналогом найбільш розповсюдженої серед проектувальників країни САПР AutoCAD і дає можливість створення робочих креслень 2D. БудКАД має три мови інтерфейсу користувача: українську, російську та англійську. Розпочата адаптація надбудов, які сьогодні використовуються над AutoCAD. На сьогодні вже поставляється надбудова СПДБ – BonusTools. За даними Асоціації проектних організацій САПР БудКАД придатний для використання на 80-85% робочих місць проектувальників. З кінця минулого року розпочалося широке впровадження САПР БудКАД в проектні організації України. Завдяки тому, що вартісні показники САПР БудКАД на порядок нижчі, ніж найбільш розповсюдженої САПР AutoCAD (США), впровадження першої в значній мірі вирішує питання легалізації програмного забезпечення в галузі, що дуже гостро стоїть сьогодні в нашій країні (рівень піратства сягає 84%). Крім того, заміна зарубіжних програмних продуктів вітчизняною САПР істотно знижує навантаження на імпорт (за даними Асоціації проектних організацій вартість ліцензій на імпортні програмні засоби, необхідних для легазізації будівельної галузі, сягає 4 млрд. грн.) [3]. На жаль, темпи впровадження дещо знижені внаслідок економічної кризи в галузі.Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України та Міністерство регіонального розвитку та будівництва України визначили заходи з впровадження вітчизняної САПР також і в навчальний процес: безкоштовне оснащення навчальних закладів будівельного профілю системою БудКАД; проведення навчання та атестації викладачів систем автоматизованого проектування; проведення семінарів з питань інформаційних технологій в будівельній галузі; проведення конкурсів на кращу роботу з будівельного креслення; залучення Асоціації проетних організацій України до процесу навчання; участь в Міжнародних виставках «Сучасна освіта в Україні».В рамках цих заходів ДНДІ автоматизованих систем в будівництві (базова організація Мінрегіонбуду з інформаційних технологій) готує підручник і методичні рекомендації з навчання САПР БудКАД та спільно з Інститутом професійно-технічної освіти НАПН України веде розробку методики викладання курсів інформатики і креслення з використанням САПР в ПТНЗ будівельного профілю. Готується проведення науково-практичних семінарів для викладачів навчальних закладів та конкурсів на кращу роботу з будівельного креслення, фінальна частина яких призначена на ІХ Міжнародній науково-технічній конференції «Новітні комп’ютерні технології НОКОТЕ’2011», що відбудеться у вересні 2011 р. в м. Севастополі.
49
Г. К. Абишева. "ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКИЕ ПРОЕКТЫ ШКОЛЬНИКОВ КАК СПОСОБ ФОРМИРОВАНИЯ ФУНКЦИОНАЛЬНО-СТИЛИСТИЧЕСКОЙ ГРАМОТНОСТИ ШКОЛЬНИКОВ". Bulletin of Toraighyrov University. Pedagogics series, № 2,2025 (30 червня 2025): 95–111. https://doi.org/10.48081/xlxe2135.
Full textAbstract:
Статья посвящена исследованию формирования функциональной и стилистической грамотности учащихся казахских классов в поликультурной образовательной среде. Автор рассматривает внедрение исследовательских проектов как эффективный инструмент развития лингвистической и коммуникативной компетенции, необходимой для успешной интеграции в многоязычное общество. Основное внимание уделяется пониманию функционально-стилистической грамотности как педагогической категории, включающей способность учащихся выбирать и использовать языковые средства в зависимости от целей и задач коммуникации, стиля и жанра текста. В исследовании представлены результаты экспериментальной апробации методики, направленной на интеграцию проектных технологий в процесс преподавания русского языка как неродного. Методика была основана на сочетании количественных и качественных методов анализа, что позволило выявить эффективность проектной деятельности для формирования у студентов навыков осмысленного использования языковых ресурсов русского языка, их адаптации к коммуникативным ситуациям различной сложности и повышения мотивации к изучению языка. В статье описаны основные этапы обучения, включая разработку учебных заданий, анализ влияния языковой среды на овладение функциональными стилями и оценку результатов проектной деятельности студентов. Автор приходит к выводу, что проектная деятельность способствует не только совершенствованию речевых навыков, но и формированию критического мышления, самостоятельности и метаязыкового сознания. Практическая значимость статьи заключается в разработке рекомендаций для учителей, направленных на совершенствование методики преподавания русского языка в двуязычной среде. Ключевые слова: функционально-стилистическая грамотность, исследовательские проекты, русский язык, проектная деятельность, коммуникативные компетенции, поликультурная среда, билингвизм.
50
Tryhuba, А. M., А. R. Ratushnyi, V. R. Demchyna та L. S. Koval. "ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ ВІДНОВЛЕННЯ ТРАНСПОРТНОЇ ТА БЕЗПЕКОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ СІЛЬСЬКИХ ГРОМАД У ПІСЛЯВОЄННИЙ ПЕРІОД". Bulletin of Lviv State University of Life Safety 28 (28 грудня 2023): 44–54. http://dx.doi.org/10.32447/20784643.28.2023.05.
Full textAbstract:
Проблема. Обґрунтовано особливості управління проектами відновлення транспортної та безпечної інфраструктури сільських громад у післявоєнний період. На основі аналізу стану питання в теорії та практиці встановлено, що для відновлення та модернізації безпекової інфраструктури сільських громад необхідно реалізовувати відповідні проекти, які потребують системного управління та розробки відповідного управлінського інструментарію.Мета. Обґрунтувати особливості управління проектами відновлення транспортної та безпечної інфраструктури сільських громад у післявоєнний період, на їх основі сформулювати управлінські задачі та інструментарій їх розв’язання, що базується на сучасних інформаційних технологіях, які забезпечують автоматизацію та оптимізацію процесів прийняття управлінських рішень, а також оцінення їх цінності для сільських громад у післявоєнний період.Методи дослідження. Проведено аналіз наукової літератури та нормативно-правових документів, що дозволило сформувати теоретичну базу дослідження та визначити основні напрями наших досліджень. Використано метод статистичного оцінення даних сільських територій, що дасть змогу отримати інформацію про особливості проектного середовища та управління проектами відновлення транспортної та безпечної інфраструктури сільських громад у післявоєнний період від безпосередньо зацікавлених осіб. Використання методів системного підходу, теорії та методів моделювання систем, аналізу та синтезу чинників впливу складових проектного середовища на складові проектів дало можливість сформулювати управлінські завдання та означити інструментарій їх розв'язання, що базується на сучасних інформаційних технологіях.Основні результати дослідження. Запропонована структурна модель системи управління проектами відновлення транспортної та безпекової інфраструктури сільських громад у післявоєнний період. Вона передбачає виділення 4 складових (проектне середовище, проект, продукт проекту та управління проектом), які лежать в основі означення особливостей управління зазначеними проектами. Подано характеристику складових проектів відновлення транспортної та безпекової інфраструктури сільських громад у післявоєнний період. Описано взаємозв’язки між показниками складових проектів відновлення транспортної та безпекової інфраструктури сільських громад. Встановлено, що у проектів відновлення транспортної та безпекової інфраструктури сільських громад у післявоєнний період наявне спільне проектне середовища та ресурси, а також їх продукти мають системний взаємовплив на цінність для стейкхолдерів. Сформульовано науково-прикладні задачі для ефективної реалізації проектів відновлення транспортної та безпекової інфраструктури сільських громад у післявоєнний період. Означено управлінський інструментарій, який слід розробити для проектних менеджерів, щоб вирішувати зазначені задачі. Висновки та конкретні пропозиції автора. Подальші дослідження потребують розробки точних моделей для прогнозування складових проектного середовища та їх взаємодії. Розробка адаптивних моделей забезпечить більш точне прогнозування та управління наявними ресурсами для реалізації проектів відновлення транспортної та безпекової інфраструктури сільських громад. Встановлено, що впровадження розроблених аналітичних засобів для узгодження конфігурацій продуктів проектів, що базуються на обчислювальному інтелекті, забезпечить інтеграцію інтелектуальних технологій у системне виконання управлінських процесів.