Academic literature on the topic 'Типологія особистості'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Типологія особистості.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Типологія особистості"
1
Щербина, В. Л. "Типологія цілісності особистості в умовах сучасного суспільства." Вісник Національного університету оборони України, no. 4 (41) (2014): 350–55.
Find full text
2
Кулик, К. Д. "Типологія особистості злочинців, які вчиняють розбещення неповнолітніх." Часопис Київського університету права, no. 4 (2015): 300–305.
Find full text
3
Іванцев, Людмила, and Наталія Іванцев. "Стратегія життя особистості та можливості її побудови як предмет теоретико-методологічного аналізу." Збірник наукових праць: психологія, no. 24 (December 23, 2019): 48–58. http://dx.doi.org/10.15330/psp.24.48-58.
Full textAbstract:
Стаття присвячена надзвичайно актуальній і важливій проблемі – стратегії життя особистості, яка визначається як модель побудови особистістю свого життя згідно зі власними цілями, зумовленими суспільними цілями і вимогами, а також можливостями реального здійснення цих цілей. Аналізуються основні наукові підходи до вивчення проблеми життєвих стратегій особистості у світлі сучасних досліджень. Розглядається процес формування і трансформації життєвої стратегії особистості, її основні характеристики та типологія. Означуються можливості побудови особистістю власної життєвої стратегії.
4
Добровольська, Наталія. "Когнітивно-особистісний аспект становлення обдарованості особистості." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(50)T1 (2019): 85–97. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-85-97.
Full textAbstract:
У статті розкрито можливості застосування системно-інтегрованого підходу до вивчення проблеми обдарованості особистості на різних етапах її онтогенезу. Зокрема, з позицій системно-інтегрованого підходу виявлена загальна структура психорегулюючих компонентів обдарованої особистості. Розглянута структура соціально-психологічних проявів обдарованої особистості і визначено їх внесок у загальну регуляцію навчальної діяльності; виявлена ієрархія домінуючих цінностей і мотивів обдарованих підлітків і визначена типологія обдарованих дітей з розкриттям змістовних і структурних характеристик кожного з типів; сформульовані психодіагностичні критерії особистісних характеристик, які сприяють регуляції навчальної діяльності і показана значимість ціннісних орієнтацій для оптимального розкриття здібностей обдарованих учнів; розроблено спеціальну програму соціально-психологічного супроводу процесу становлення обдарованої особистості.Індивідуальні відмінності компонентів психічної регуляції навчальної діяльності дозволили виокремити групу обдарованих респондентів з продуктивною мотиваційною складовою психічної регуляції такої діяльності та досліджуваних з непродуктивною мотиваційною складовою психічної регуляції навчальної діяльності. Показано, що реалізація системного підходу в цій галузі вимагає не тільки реконструкції існуючих концепцій обдарованості, а й розробки нових технологічних рішень – комплексу засобів, здатних фіксувати досліджуваний предмет як багатовимірний, цілісний і змінюваний у часі, зокрема в залежності від різних умов навчання. Програма соціально-психологічного супроводу, побудована на принципах системно-інтегрованого підходу та спрямована на становлення мотиваційної складової механізму психічної регуляції навчальної діяльності обдарованої особистості, довела свою ефективність у напрямку підвищення показників творчої мотивації, творчої спрямованості, рефлексивності, здатності до комбінування, дивергентного мислення, свободи асоціацій, винахідливості, самооцінки, саморегуляції.
5
Друшляк, Марина Григорівна, Олена Миколаївна Семеног, Наталія Вікторівна Грона, Наталія Петрівна Пономаренко, and Олена Володимирівна Семеніхіна. "ТИПОЛОГІЯ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ ДЛЯ РОЗВИТКУ ІНФОМЕДІЙНОЇ ГРАМОТНОСТІ МОЛОДІ." Information Technologies and Learning Tools 88, no. 2 (April 29, 2022): 1–22. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v88i2.4786.
Full textAbstract:
У статті схарактеризовано типологію електронних ресурсів у галузі медіаосвіти, визначено типи електронних ресурсів, які можуть бути успішними для розвитку інфомедійної грамотності учнівської та студентської молоді, проведено експертну оцінку ефективності типів електронних ресурсів для формування інфомедійної грамотності. Медіаосвіту схарактеризовано як процес навчання і самонавчання за посередництва медіа, як науково-освітню сферу діяльності, що спрямована на формування психологічного захисту від маніпуляцій та формування медіаграмотності особистості. Показано, що інфомедійна грамотність характеризується набором маркерів: медіаграмотність, критичне мислення, соціальна толерантність, стійкість до впливів, фактчекінг, інформаційна грамотність, цифрова безпека, уміння запобігати ризикам у комунікації, візуальна грамотність; уміння втілювати ідеї завдяки онлайн-інструментам, уміння використовувати медіа для соціального блага. Обґрунтовано, що розвитку інфомедійної грамотності значною мірою сприяють Інтернет-ресурси. Проведений аналіз електронних освітніх ресурсів у мережі Інтернет уможливив їх класифікацію: відеоконтент (вебінари, освітні серіали, медіатексти, ютуб-канали тощо); аудіоконтент (подкасти); освітні платформи (Prometheus, Ed-Era, IREX, 4mamа та подібні до них); текстові ресурси (онлайн посібники, е-словники тощо); креолізовані ресурси (комікси, дудли, постери, інфографіка тощо); ігровий контент (онлайн ігри); соціальні мережі й дискусійні Інтернет-майданчики; спеціалізовані науково-популярні сайти (сайти наукових лабораторій, громадських організацій; сайти, створені при університетах тощо). Проведено експертну оцінку ступеня потенційного впливу Інтернет-ресурсів на розвиток інфомедійної грамотності. За результатами експертної оцінки найбільш ефективно впливають на розвиток кількості маркерів інфомедійної грамотності освітні платформи (Prometheus, Ed-Era, IREX, 4mamа та подібні до них), відеоконтент (вебінари, освітні серіали, ютуб-канали тощо) і текстові ресурси (онлайн посібники, е-словники тощо).
6
Karpinski, K. "MEANING OF LIFE STATES: THEORETICAL CONSIDERATIONS AND EMPIRICAL TYPOLOGY." Ukrainian Psychological Journal, no. 1 (11) (2019): 83–107. http://dx.doi.org/10.17721/upj.2019.1(11).7.
Full textAbstract:
The article presents the results of theoretical and empirical research devoted to the psychological regularities of the formation of the individual as a subject of life in the process of solving meaning of life tasks. This class of tasks of personal development includes the search, preservation and practical implementation of the individual meaning of life. Psychological indicators of the process and the results of solving life meaning tasks are subjective experiences of meaningfulness of life and crisis of meaning. In order to denote the integral form of feedback functioning in the system of self-regulation of the individual as a subject of life, the concept of «meaning of life state» is proposed and theoretically substantiated. Meaning of life states are understood as a specific category of permanent mental states that reflect the status of the subject-object relationship of the individual with his own life. Contrary to the common in psychological science notions of incompatibility and mutual exclusiveness of experiences of meaningfulness of life and meaning of life crisis, the hypothesis that the meaning of life is a specific form of conjugation and integration of these subjective experiences is theoretically argued. On the empirical material it is shown that there are typical combinations of these experiences, which form stable meaning-life states of the person: prosperous, crisis, conflict and stagnant. It is established that the dominant type of the meaning of life state of a person depends on its internal position in relation to the meaning of life tasks, expressed by their acceptance or non-acceptance, as well as on the productivity of their solution in everyday life. As a promising line of development of the present study longitudinal strategy, designed to reveal the psychological mechanisms and regularities of their mutual transitions and transformations, which are conditioned by the dynamics of solving meaning of life tasks.
7
Onyshchuk, Iryna. "Кількісно-якісний аналіз результатів контрольного етапу експериментального дослідження розвитку культури самовираження майбутніх вихователів ЗДО у художній діяльності." Педагогічний дискурс, no. 27 (November 28, 2019): 96–101. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2019.27.11.
Full textAbstract:
Стаття відображає результати контрольного етапу експериментально-дослідницької роботи з розвитку культури самовираження майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у художній діяльності в концепції інноваційного функціонування закладів вищої освіти. Феномен «культура самовираження майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти» тлумачиться як особливості (відмінні від інших людей властивості особистості), способи (систематизовану сукупність дій, використаних для досягнення мети), результати (проміжні та кінцеві продукти) самоорганізованої професійної діяльності.
На основі аналізу психолого-педагогічної літератури розглядаються структурні компоненти (когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінковий). Визначаються критерії та показники оцінки міри сформованості культури самовираження, роль яких виконують властивості особистості майбутніх фахівців дошкільної освіти, що відповідають основним векторам педагогічної діяльності (діловому, аксіологічному, комунікативному, перетворювальному та на цій основі визначається типологія сформованості досліджуваного явища.
Оцінка ефективності розробленої моделі розвитку культури самовираження майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у художній діяльності здійснюється за допомогою тих самих діагностичних методик, які були використані у процесі констатувального експеримента.
Увагу зосереджено на отриманих даних контрольного зрізу в експериментальній групі. Здійснюється аналіз якісно-кількісних отриманих результатів, особливо підкреслюється позитивна динаміка – збільшення кількості майбутніх вихователів ЗДО з духовно орієнтованим та особистісним типом культури самовираження у художній діяльності, що дозволяє підтвердити ефективність запропонованої автором моделі розвитку досліджуваного явища.
8
Onyschuk, Iryna. "Аналіз чинників розвитку культури самовираження майбутніх вихователів ЗДО у художній діяльності." Освітній простір України, no. 16 (September 16, 2019): 109–16. http://dx.doi.org/10.15330/esu.16.109-116.
Full textAbstract:
Стаття присвячена висвітленню однієї із актуальних проблем сучасної вищої педагогічної освіти – підготовці фахівців дошкільної освіти, оскільки на сьогодні певною мірою саме від них буде залежатиме осучаснення підходів до освітнього процесу на першій освітній ланці. Увага зосереджується на таких ключових питаннях як особистісно-професійне становлення майбутнього фахівця, розвиток культури самовираження молодої людини на основі аналізу наукових праць з філософії, психології та педагогіки. У публікації окреслені основні аспекти науково-дослідної діяльності у означеному напрямі, а саме: визначено мету та першочергові завдання, передбачено науково-обгрунтовані шляхи вирішення проблеми. Досліджуване явище кваліфікується як особливості (відмінні від інших людей властивості особистості), способи (систематизовану сукупність дій, використаних для досягнення мети), результати (проміжні та кінцеві продукти) самоорганізованої професійної діяльності. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури розглядаються структурні компоненти (когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінковий). Визначаються критерії та показники оцінки міри сформованості культури самовираження, роль яких виконують властивості особистості майбутніх фахівців дошкільної освіти, що відповідають основним векторам педагогічної діяльності (діловому, аксіологічному, комунікативному, перетворювальному та на цій основі визначається типологія сформованості досліджуваного явища. Зокрема, значний акцент надається аналізу важливих чинників розвитку культури самовираження майбутніх фахівців дошкільної освіти; висвітленню організаційно-педагогічних умов, ефективних форм, методів та прийомів; окреслюються перспективи наукової розвідки. Зазначається також, що концепція дослідження забезпечується єдністю методологічного, теоретичного та методичного аспектів.
9
Семенюк, О. Б. "ЖАНРОВО-СТИЛЬОВА ТИПОЛОГІЯ ДРУЖНЬОГО ЕПІСТОЛЯРІЮ В. ЧЕРЧИЛЛЯ (НА ОСНОВІ ЛИСТУВАННЯ З Г. ВЕЛЛСОМ ТА Б. ШОУ)." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 2 (April 9, 2021): 202–9. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-29.
Full textAbstract:
У статті розглядається дружнє листування відомого британського політичного діяча В. Черчилля з письменниками Г. Веллсом та Б. Шоу. Об’єктом нашого дослідження стали приватні кореспонденції політика й публіциста, що зберігаються в архівах Великобританії, які ще досі не відомі широкому загалові. Ураховуючи «суб’єктивне начало», оголений психологічний світ особистості письменника, авторка статті виділяє оригінальну манеру В. Черчилля зображувати в приватному листуванні образ адресата та життєві обставини завдяки яскраво вираженій особистісній візії будь-якої життєвої ситуації, наповнюючи епістолярні діалоги добрим гумором і прихованим сарказмом. На основі проведеного аналізу приватного епістолярію В. Черчилля схарактеризовано головні жанрові та стильові домінанти, які можуть бути ключовими чинниками для визначення типологічних форм письменницьких кореспонденцій. Результати дослідження доводять, що це, зокрема, поява різних міжжанрових зрощень у межах одного жанру; взаєморецепція (адресатно- рецептивний зв’язок) між дописувачами; суб’єктивна спрямованість та індивідуальна стильова парадигма адресанта. Визначальними рисами епістолярних діалогів В. Черчилля з його «співрозмовниками на відстані» Б. Шоу та Г. Веллсом є іронія, у якій сатиричний пафос поєднується зі скепсисом, емоційна критика на адресу реципієнта, полеміка між адресатом та адресантом, тонкий гумор тощо. Власне виокремлені жанрові та стильові домінанти, а також головні риси проаналізованих епістолярних діалогів, на думку авторки статті, спричинили появу таких жанрових модифікацій листів В. Черчилля: лист-концепція; лист – авторитетна заява; лист-замальовка (етюд); лист – портрет адресата; лист-рецензія; лист-дискусія тощо. Авторка статті доповнює також зміст поняття епістолярного діалогу та визначає жанрові форми дружнього епістолярію письменника. Запропоновані жанрові модифікації дружнього епістолярію В. Черчилля можуть бути предметом для подальших розвідок у цьому напрямі.
10
Кошелєва, Оксана Борисівна, Олена Анатоліївна Кравчук, and Оксана Володимирівна Цисельська. "КОМУНІКАЦІЙНА КУЛЬТУРА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ КРАЇНИ." Питання культурології, no. 38 (October 29, 2021): 287–300. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.247170.
Full textAbstract:
Мета статті — визначити вплив комунікаційної культури на формування міжнародного іміджу країни. Методологія дослідження полягає у використанні методів аналізу і синтезу для вивчення «комунікаційної культури» та комунікативних технологій. Структурний метод дозволив визначити процеси комунікації та комунікативних функцій. Міждисциплінарний підхід застосовувався для виявлення інформаційних та комунікаційних технологій, спрямованих на формування міжнародного іміджу. Наукова новизна полягає у визначенні понять «комунікативна культура» та «віртуальна реальність» як особливого культурного простору з позицій формування іміджу країни на міжнародному рівні. Висновки. Доведено, що в умовах глобалізації відбувається розширення інформаційних систем та комунікаційних технологій, які характеризуються оперативністю, вільним доступом та впливом на суспільство. На міжнародному рівні типологія сучасних комунікацій охоплює медіадипломатію, публічну, електронну, іміджеву та культурну дипломатію, державний брендинг, інвестиційне іміджування, медіазв’язки, адвокасі, соціально-комунікаційні платформи, за допомогою яких створюється соціально-психологічний образ того чи іншого суб’єкта, який впливає на поведінку особистості в культурній та політичній сфері. Комунікаційна культура визначається панівними в суспільстві нормами та способами фіксації, збереження і поширення культурних змістів, а суспільна комунікаційна система є упредметненою комунікаційною культурою. Комунікативні технології розглядаються як суспільно-політичний феномен, що функціонує в різних формах, реалізується через інструменти та механізми задоволення національних (державних) корпоративних та суспільних інтересів. Отже, в інформаційному суспільстві комунікація займає домінуючі позиції, а віртуальна реальність сприймається як особливий культурний простір.
Dissertations / Theses on the topic "Типологія особистості"
1
Лєсніченко, Н. П., Н. П. Лесниченко, and N. Lesnichenko. "Типологія гендерних стереотипів особистості." Thesis, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019. http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/5495.
Full textAbstract:
У статті висвітлюється тема типології гендерних стереотипів особистості. Зовнішність у житті сучасної людини є дуже важливим й обов`язковим компонентом її існування. Зовнішність є сукупністю анатомічних, функціональних та соціальних ознак людини, доступних конкретно-чуттєвому відображенню. В статье освещается тема типологии гендерных стереотипов личности. Внешность в жизни современного человека является очень важным и
обязательным компонентом ее существования. Внешность является совокупностью анатомических, функциональных и социальных признаков человека, доступных конкретно-чувственном отражению. The article highlights the topic of the typology of gender stereotypes of personality. Appearance in the life of a modern person is a very important and
an indispensable component of her existence. Appearance is a set of anatomical, functional and social attributes of the human being, accessible to concrete-sensual reflection.
2
Бойко, С. П. "Зовнішній імідж особистості." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/11524.
Full text
3
Зайцев, Олександр Васильович, Александр Васильевич Зайцев, Oleksandr Vasylovych Zaitsev, and С. А. Зайцева. "Анализ психологической совместимости в команде." Thesis, Донецкий национальный технический университет, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/63975.
Full textAbstract:
У статті пропонується обговорення психологічної сумісності людей на основі типології особистості при формуванні робочих колективів.В статье предлагается материал о психологической совместимости людей на основе типологии личности при формировании рабочих коллективов.
The article proposes discussion of psychological compatibility of people on the basis of personality typology in the formation of working groups.
4
Петришина, К. В. "Міжособистісні стосунки в трудовому колективі як чинник підвищення ефективності роботи підприємства (на матеріалах ТОВ «ІНГРЕСС СЕРВІС КО»)." Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/25205.
Full textAbstract:
Петришина, К. В. Міжособистісні стосунки в трудовому колективі як чинник підвищення ефективності роботи підприємства (на матеріалах ТОВ «ІНГРЕСС СЕРВІС КО») : випускна кваліфікаційна робота : 073 "Менеджмент" / К. В. Петришина ; керівник роботи Л. М. Мекшун ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра управління персоналом та економіки праці. – Чернігів, 2021. – 81 с.Мета кваліфікаційної роботи полягає у вивченні теоретичного та практичного підходу до міжособистісних стосунків в колективі підприємства, розробка шляхів їх удосконалення та тим самим покращення роботи підприємства. Об'єктом дослідження є міжособистісні стосунки в колективі ТОВ «ІНГРЕСС СЕРВІС КО». Предметом дослідження є розробка заходів щодо вдосконалення міжособистісних стосунків та збільшення ефективності роботи підприємства. Методи дослідження: метод статистичного аналізу, групування, систематизації, науковий метод, метод експертних оцінок. Практична значущість отриманих результатів полягає в практичних заходах із створення сприятливого соціально-психологічного клімату та покращення міжособистісних стосунків у колективі ТОВ «ІНГРЕСС СЕРВІС КО». Заходи запропоновані автором можуть бути використані для підвищення діяльності підприємства, а також можуть стати у нагоді іншим підприємствам даного типу.
The purpose of the qualification work is to study theoretical and practical approach to the interpersonal relationships in the labor collective of the enterprise to develop ways of its improvement and improving the work of the enterprise. The object of the study of qualification work is the interpersonal relationships of the LLC «INGRESS SERVICE KO». The subject of the research is the development of measures to improve interpersonal relationships and increasing the efficiency of the enterprise. Research methods: statistical analysis method , grouping, systematization, scientific method, the method of expert assessments. Practical significance of the obtained results consists of the practical measures to create a favorable socio-psychological climate and improving interpersonal relationships in the work team of LLC «INGRESS SERVICE KO». The measures proposed by the author can be used for increase the activity of the enterprise of LLC «INGRESS SERVICE KO» and can be useful to other companies of this type.
Reports on the topic "Типологія особистості"
1
Комарова, Олена Олексіївна, and Людмила Євгеніївна Братченко. ГРОШІ ЯК ЧИННИК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ НА ЛЮДЕЙ В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ. Запоріжжя, Класичний приватний університет, November 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3940.
Full textAbstract:
У статті автори розглядають психологічні аспекти грошей та їх вплив на формування особистості. Аналізуються фактори, від яких залежить ставлення до грошей в залежності від конкретних цілей їхнього використання. Приділяється увага типології особистості та представлено типи економічної особистості людини, які проявляють характерні особливості відносин і поведінки у фінансовій сфері.