To see the other types of publications on this topic, follow the link: Торгівля товарами.
Journal articles on the topic 'Торгівля товарами'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Торгівля товарами.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
ЗУБКО, Тетяна, та Катерина БАГАЦЬКА. "Тренди зовнішньої торгівлі Єврорегіону "Дністер"". Foreign trade: economics, finance, law 136, № 5 (2024): 25–33. http://dx.doi.org/10.31617/3.2024(136)02.
Full textAbstract:
Розглянуто основні тенденції зовнішньої торгівлі товарами України та Молдови, визначено їхні головні регіональні вподобання. Доведено, що обом країнам слід змінити товарний експорт сировини на товари з більшою доданою вартістю. В основу дослідження покладено гіпотезу, що в умовах геополітичних змін та глобалізації торгівля товарами обох країн зазнає структурних зрушень і, як наслідок, впливає на стан економічної стійкості країни. Застосовано загальнонаукові методи індукції та дедукції, причинно-наслідкового звʼязку, таблично-графічний. Індикаторним методом визначено динаміку економічної стійкості країн за 2017–2023 рр. Зʼясовано, що саме відволікання ресурсів на врегулювання політичних конфліктів знижує рівень стійкості економіки обох країн.
2
Балахонова, Олеся, та Юлія Дунда. "Генезис зовнішньоекономічної діяльності підприємств". ПОДІЛЬСЬКИЙ НАУКОВИЙ ВІСНИК 1, № 2(30) (2024): 116–21. http://dx.doi.org/10.58521/2521-1390-2024-30-16.
Full textAbstract:
У статті досліджено зовнішньоекономічна діяльність, яка має велике значення для економіки кожної країни, оскільки вона впливає на обсяг зовнішньої торгівлі, інвестиції, технологічний обмін, рівень зайнятості та економічне зростання. Глобалізація значно впливає на зовнішньоекономічну діяльність держав. Вона сприяє збільшенню обсягу міжнародної торгівлі, розвитку міжнародних інвестицій, обміну технологіями та капіталом. Міжнародна торгівля сприяє зниженню цін на імпортні товари, розширює асортимент доступних продуктів для споживачів та сприяє збільшенню конкуренції на внутрішньому ринку. Історія зовнішньоекономічної діяльності налічує тисячоліття і пройшла через безліч змін та розвитку. У давнину торгівля була одним з основних способів обміну товарами між різними спільнотами та народами. Теорії зовнішньоекономічної діяльності постійно еволюціонують відповідно до змін у світовій економіці та політиці: теорія абсолютної переваги; теорія відносних переваг; теорія компаративних витрат; теорія нової торгівлі; теорія глобалізації.
3
КАЧАН, Олег. "ЕЛЕМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ СПОЖИВЧИМИ ТОВАРАМИ І ПОСЛУГАМИ: ОСОБЛИВОСТІ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 4 (28 грудня 2023): 280–85. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2023-10-38.
Full textAbstract:
У статті внутрішня торгівля розглядається як сектор економіки, що опосередковує процеси виробництва, збуту і споживання продукції (товарів, послуг). Виділено склад та інтереси стейкхолдерів в контексті розвитку й ефективного функціонування внутрішньої торгівлі. Наголошено, що внутрішня торгівля відіграє системоутворюючу роль в структурі національного господарства та є одним з провідних індикаторів економічного зростання країни і сталого розвитку регіональної (місцевої) економіки. Визначено ключові блоки галузево-секторальної підсистеми внутрішньої торгівлі споживчими товарами та послугами – функціональний, організаційний, соціальний та територіальний. Надано характеристики особливостям функціонування та розвитку системи внутрішньої торгівлі споживчими товарами і послугами визначаючи формування й надалі використання її соціально-економічного потенціалу. Запропоновано, особливості, виходячи із їх впливу на формування і реалізацію практично всіх компонент соціально-економічного потенціалу розвитку системи внутрішньої торгівлі, ідентифікувати за елементи цієї системи – функціональним, організаційним, соціальним, територіальним, інституційно-ресурсним, оперативним, наглядовим.
4
Власенко, Ирина, та Алла Тернова. "ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ УКРАЇНИ ТОВАРАМИ З КРАЇНАМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ". Modern engineering and innovative technologies, № 19-02 (28 лютого 2022): 76–82. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2022-19-02-062.
Full textAbstract:
Міжнародна торгівля як форма міжнародних економічних відносин є складовою збалансованого економічного розвитку. Значна частка зовнішньої торгівлі України товарами та послугами припадає на країни ЄС. У структурі експорту товарів з України переважають сільс
5
Мандрик, Ірина, Ярослава Сосницька та Лариса Маковецька. "СУЧАСНИЙ СТАН ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ УКРАЇНИ: РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ". Географiчний часопис Волинського нацiонального унiверситету iменi Лесi Українки, № 5 (30 квітня 2025): 113–22. https://doi.org/10.32782/geochasvnu.2025.5.11.
Full textAbstract:
Досліджено сучасні особливості зовнішньої торгівлі товарами в розрізі регіонів України в умовах воєнного стану. Показано негативний вплив російської агресії на динаміку зовнішньої торгівлі в регіонах України. Проаналізовано показники експорту та імпорту товарів у розрізі адміністративних областей України за 2023 р., визначено частку регіонів України в загальному обсязі експорту та імпорту. Виявлено, що в Україні існують значні регіональні відмінності та диспропорції в обсягах зовнішньої торгівлі товарами, які значно посилилися в умовах війни. Встановлено, що лідером за експортом та імпортом товарів залишається місто Київ. Визначено адміністративні області, зовнішня торгівля товарами яких найбільше постраждала через активні бойові дії, часткову або повну окупацію. Розраховано коефіцієнт покриття експорту імпортом для регіонів України та проведено їх групування за цим показником із метою виявлення найбільш проблемних регіонів із позицій експорту товарів.
6
Дук, Н. М. "Зовнішня торгівля товарами Дніпропетровської області". Вісник Дніпропетровського університету. Серія : Геологія. Географія 24, № (1) (2016): 20–26.
Find full text
7
Duk, N. M. "Зовнішня торгівля товарами Дніпропетровської області". Вісник Дніпропетровського університету. Геологія, географія 24, № 1 (2016): 20. http://dx.doi.org/10.15421/111603.
Full text
8
Сергєєва, О. Р. "ТОВАРООБІГ В УКРАЇНІ – РЕАЛІЇ СЬОГОДЕННЯ". Підприємництво та інновації, № 11-1 (29 травня 2020): 113–17. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/11.17.
Full textAbstract:
У статті досліджено сучасний стан товарообігу в Україні на основі відкритої публічної статистичної інформації. Проведено дослідження основних показ-ників розвитку сфери роздрібного та оптового товарообігу за 2014–2018 рр. в Україні. У результаті цього аналізу зроблено висновки, що роздрібна та оптова торгівля мають як негативні, так і позитивні моменти розвитку. Досліджено, що товарообіг в Україні представлений продовольчими і непродовольчими товарами. Серед роздрібного й оптового товарообігу переважають непродовольчі товари. Проведено аналіз обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг), за результатами якого можемо із впевненістю сказати, що товари, які продаються в оптовій та роздрібній торгівлі, займають велику питому вагу. Зроблено висновки, що в період жорсткого карантину підприємства оптової і роздрібної торгівлі перебувають у складних умовах господарювання, деякі навіть припинили свою діяльність, а деякі терпляче чекають на відновлення минулих обсягів роботи. За таких умов підприємствам що перебувають у кризовій ситуації, потрібні державна підтримка, пільгове кредитування або проведення оздоровчих процедур.
9
Ковальська Любов та Дмитрук Андрій. "МЕРЕЖЕВИЙ РИТЕЙЛ: СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ У ВОЄННИЙ ПЕРІОД". Економічний форум 1, № 4 (2023): 3–9. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2023-4-1.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано, що мережа ритейлу перебуває в динамічних умовах зовнішнього середовища. Обґрунтовано роль та значення торгівлі в розвитку економіки як окремого виду економічної діяльності. Досліджено видозміну мережі ритейлу у довоєнний та воєнний періоди. Проведено огляд літератури понять «ритейл» та «меежевий ритейл». Проведений огляд літератури дозволив зробити висновок, що поняття ритейл розглядають як: окремий вид економічної діяльності, який здійснюють різні суб’єкти господарювання; елемент торговельної інфраструктури, а саме об’єкт торгівлі, який орієнтується на окремого споживача; процес продажу товарів кінцевому споживачу. Встановлено, що основними характеристиками ритейлу є наявність спеціальних приміщень для здійснення торговельної діяльності та якісного надання торговельних послуг (торговельна зала, розрахунково-касова частина, складські приміщення тощо), сучасне торговельне обладнання для організації роздрібної торгівлі. Проведені дослідження поняття «мережевий ритейл» дозволили зробити висновок, що в його основі покладено формування мережі однотипних об’єктів торгівлі, об’єднаних одним власником та єдиним торговельним брендом. В якості критеріїв мережевого ритейлу запропоновано наступні: мережа однотипних об’єктів торгівлі; уніфікована концепція логістики та маркетингової політики; ритейл-брендинг. Подано авторське бачення змісту поняття «мережевий ритейл» як мережу однотипних об’єктів торгівлі, які характеризуються уніфікованим підходом до формування концепції логістики та маркетингової політики і позиціонують себе у ринковому просторі із чітко сформованим ритейл-брендингом задля задоволення потреб споживачів. Зазначено, що особливостями мережевого ритейлу є: нерівномірність розміщення по території держави, наявність різних форматів організації їх діяльності, проникнення на український ринок торгівлі міжнародного ритейлу. Зазначено найбільш прибуткові сегменти мережевого ритейлу: торгівля автомобілями, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах продуктами харчування, роздрібна торгівля пальним, роздрібна торгівля фармацевтичними товарами
10
Костюченко, Я. М. "ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМИ КРАЇНАМИ". Прикарпатський юридичний вісник, № 1(26) (28 листопада 2019): 221–25. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(26).43.
Full textAbstract:
У статті з’ясовано, що в умовах сучасного світу найбільш впливовою рушійною силою розвитку економіки є різні форми міжнародної торгівлі, яка охоплює сферу міжнародних економічних відносин і представлена сукупністю зовнішнього обміну товарами, послугами, інтелектуальною власністю з іншими країнами. Для міжнародної торгівлі характерне існування світового ринку, який є сферою формування товарно-грошових відносин між низкою країн, що базується на засадах міжнародного поділу праці та низці інших виробничих чинників. Товар, який реалізується в межах світового ринку, є своєрідним інформаційним інструментом, оскільки несе в собі інформацію про величину сукупного попиту та пропозиції у світі. З огляду на це країни можуть здійснювати аналіз та оцінку параметрів виробленої продукції порівняно з міжнародними нормативами та стандартами якості. Кожна країна, беручи участь у процесі міжнародної торгівлі, набуває статусу продавця, тобто торгівля здійснюється між окремими країнами, які обмінюються зустрічними потоками товарів і послуг, а саме: вивезення (експорту) та ввезення (імпорту).
 Охарактеризовано особливості функціонування Європейської асоціації вільної торгівлі та виявлено, що вона об’єднує митні території Республіки Ісландія, Князівства Ліхтенштейн, Королівства Норвегії та Швейцарської Конфедерації. З’ясовано, що Угоду про вільну торгівлю між Україною і ЄАВТ було підписано 24 червня 2011 року й ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі». Визначено основні цілі створення Зони вільної торгівлі для України. Виокремлено можливі ризики для України у разі створення Зони вільної торгівлі з ЄС.
 До найбільш ефективних заходів, які варто передбачити в контексті реалізації стратегії та які здійснять позитивний влив на підвищення якісного розвитку зовнішньої торгівля з кранами Європейського Союзу, можна віднести: реалізувати план імплементації Угоди Світової організації торгівлі про спрощення торговельної діяльності (TFА); створити систему фінансування експортної діяльності, включаючи створення експортно-кредитного агентства (ЕКА); втілити Всеохоплюючу стратегію імплементації Глави IV Угоди про асоціацію з Європейським Союзом для того, щоб подолати технічні нетарифні бар’єри на шляху здійснення вітчизняної експортної діяльності.
11
Галіахметов, І. А. "КОНЦЕПЦІЯ FAIR TRADE І ТОРГОВЕЛЬНЕ ПРАВО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ЩОДО РОЗВИТКУ". Kyiv Law Journal, № 2 (25 серпня 2023): 137–42. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2023.2.18.
Full textAbstract:
Стаття розглядає за допомогою сучасної методології змістову характеристику процесу втілення концепції fair trade і становлення торговельного права Європейського Союзу, тенденції його розвитку в умовах глобалізації та інтеграційного процесу. Зазначається, що спільна торговельна політика ЄС ґрунтується на уніфікованих принципах, зокрема стосовно змін тарифних ставок, укладання тарифних та торговельних угод, пов’язаних із торгівлею товарами та послугами, а також торговельних аспектів інтелектуальної власності, прямих іноземних інвестицій, досягнення уніфікованості заходів лібералізації, експортної політики та заходів для захисту торгівлі, таких як ті, яких вживають у випадку демпінгу або субсидування. Автором наводяться правові підстави формування, ознаки та уточняється предмет торговельного права ЄС, норми регулювання відносин, що виникають у торгівлі з третіми країнами та регулюють від- носини тільки у сфері товарного обігу – право розповсюдження товарів; взаємне визнання товарів третіх країн та їх допуск (принцип взаємного визнання) до внутрішнього ринку ЄС; спільні вимоги до реалізації певних товарів або для товарів чи аспектів товарів, які не охоплені вичерпно Комбінованою (товарною) номенклатурою ЄС; питання акредитації та здійснення ринкового нагляду, пов’язаних з реалізацією продуктів, та уніфікації захисту прав споживачів на загальноєвропейському рівні. Сучасний розвиток торговельного права ЄС відбувається в умовах дотримання цілей сталого розвитку, розширення торгівлі на більш вільних і справедливих умовах, які розглядаються через призму чотирьох понять: fair trade (справедлива торгівля/торгівля без демпінгу або експортних субсидій/чесна конкуренція), unfair trade practices (нечесні торговельні практики), fair competition (належна компетенція торговця) і level playing field (рівні умови). Автор погоджується з думкою Е. П. Томпсона, що у контексті англійського ринку вісімнадцятого століття концепція справедливої торгівлі використовувалася в якості певного способу розв’язання проблеми ринку. При цьому ця концепція була спрямована передусім на захист прав споживачів.
12
Баличева, Лариса Вікторівна, та Наталія Леонідівна Шелкунова. "СПЕЦИФІКА ТРАДИЦІЙНОЇ ЯРМАРКОВОЇ ТОРГІВЛІ ХАРКОВА В ХІХ СТ." South Archive (Historical Sciences), № 37 (1 липня 2022): 5–11. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2022-37-1.
Full textAbstract:
Упродовж свого розвитку соціум завжди прагнув до економічної стабільності за рахунок матеріального обміну. Однак не тільки матеріальний складник переважав, значна увага приділялася комунікативним зв’язкам, передачі досвіду та обміну духовними цінностями. Зі змінами у промисловості та сільському господарстві трансформується й торговельна діяльність. Мережа ярмарок забезпечувала тогочасний обіг найважливішими продуктами харчування і товарами. У ХІХ ст. вся господарська діяльність та торгівля Наддніпрянської України була тісно пов’язана із загальноросійським ринком, формувалася ярмаркова індустрія. Ярмарки були як спеціалізовані, так і оптові, вони мали циклічний характер та проводилися в усіх містах і містечках. У другій половині ХІХ ст. ярмаркова торгівля трансформується. По-перше, у ярмарках брали участь не лише звичайні торговці, а й акціонерні товариства та торгові фірми. По-друге, ярмарки були не лише торговельним майданчиком, а й місцем для грошово-кредитних операцій. Крім великих, проводилася безліч міських і сільських ярмарків. Вони традиційно проходили на великі християнські свята. Уроки минулого унаочнюють принципи поведінки сучасників та дають спільноті можливість досягти успішного господарювання під час економічних криз, епідемій та війн. Метою дослідження є висвітлення типових рис торговельної діяльності та специфіки ярмаркової торгівлі Харкова в ХІХ ст. Методи. Стаття спирається переважно на порівняльно-типологічний та історико-культурний підходи, а також на елементи ретроспективного методу історичного краєзнавства. Результати. У дослідженні здійснено розгляд особливостей функціонування харківської ярмаркової торгівлі в ХІХ ст. та визначено специфіку діяльності тогочасної торговельної системи. Висновки. Ярмаркова торгівля залишається важливим чинником залучення інвестицій та піднесення внутрішньої і зовнішньої торгівлі. У наш час ярмаркова торгівля набуває нового значення. Вона вдало поєднує торговельну та культурно-розважальну функції, а також зберігає традиційні ознаки періодичності проведення.
13
Ксендзук, Валентина Віталіївна, Тарас Олександрович Власюк та Ірина Григорівна Сергієнко. "Оцінка впливу наслідків війни на розвиток зовнішньої торгівлі товарами на урбанізованих територіях України". Економіка, управління та адміністрування, № 3(105) (4 жовтня 2023): 51–58. https://doi.org/10.26642/ema-2023-3(105)-51-58.
Full textAbstract:
У статті розкрито проблеми, що виникли в сфері формування та реалізації зовнішньоторговельної політики, внаслідок російського вторгнення на територію України. Зовнішня торгівля є однією зі складових формування національної економіки, а її стан впливає на валовий національний продукт, платіжний баланс країни та інші соціально-економічні показники розвитку країни. Використовуючи методи аналізу і синтезу, порівняння та узагальнення, здійснено аналіз товарної та географічної структури зовнішньої торгівлі товарами до та після повномасштабного вторгнення росії на територію України. Проаналізовано наслідки змін, що відбулися в структурі експортно-імпортних операцій. Зменшення обсягів експорту та імпорту майже за всіма групами товарів та скорочення часток всіх регіонів світу на користь країн ЄС. Провідне місце в товарній структурі експорту займають товари аграрної промисловості, а імпорту – мінеральні продукти. Обґрунтовано напрями формування державної політики в сфері регулювання зовнішньоторговельних операцій в короткостроковому, середньостроковому та стратегічному вимірах, які визначено Національною радою з відновлення України від наслідків війни. Зовнішньоторговельна політика, яка формується під впливом ризиків та загроз війни, спрямована розвивати та нарощувати обсяги зовнішньої торгівлі з країнами ЄС та США, Японією і Канадою. Пріоритетними напрямами розвитку зовнішньої торгівлі є: оборонно-промисловий комплекс; металургія і металообробка; агропромисловий комплекс; машинобудування; добувна промисловість; меблева і деревообробна галузі. Також важливе місце визначено для розвитку інноваційних підприємств та наукоємного виробництва, що забезпечить перехід до економіки, що розвивається.
14
Ковальська Любов та Турський Ігор. "ПІДПРИЄМНИЦТВО В СФЕРІ ТОРГІВЛІ РЕГІОНУ: СУТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ". Економічний форум 1, № 2 (2022): 120–25. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-2-15.
Full textAbstract:
У статті проведено теоретичні дослідження розвитку підприємництва в сфері торгівлі регіону. Розглянуто зміст понять «підприємництво», «торгівля», «комерційне підприємництво». Визначено що основними визначальними характеристиками даної категорії є: самостійна ініціативна господарська діяльність; процес купівлі-продажу товарів; задоволення потреб населення; отримання чистого фінансового результату (прибутку). Запропоновано розглядати підприємництво в сфері торгівлі регіону як особливий вид самостійної ініціативної господарської діяльності у регіоні, яка спрямована за реалізацію процесу купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) задля задоволення потреб населення (для покупця) та отримання максимального прибутку (для продавця). Досліджено, що основними функціями підприємництва в сфері торгівлі регіону є: дослідження регіональної ринкової кон’юнктури; розробка політики роботи із основними постачальниками товарів; налагодження торговельних відносин як всередині підприємства, так і з основними контрагентами; формування товарної політики торговельного підприємства; організація роздрібної та оптової торгівлі товарами; організація товаропостачання. Наведено принципи здійснення підприємницької діяльності в сфері торгівлі, якими є: ініціативність та незалежність; відкритість; якість; ефективність; конкурентність.
15
ФЕДУЛОВА, Ірина. "Зовнішня торгівля України продукцією АПК". Foreign trade: economics, finance, law 135, № 4 (2024): 86–107. http://dx.doi.org/10.31617/3.2024(135)06.
Full textAbstract:
Зовнішня торгівля продовольчими товарами та сировиною для їх виробництва є важливою частиною розвитку економіки України. Продукція українського агропромислового сектора має попит на світовому ринку, а її експорт є частиною забезпечення конкурентоспроможності України. Метою статті є обґрунтування напрямів розвитку зовнішньої торгівлі продовольчими товарами та сировиною для їх виробництва, з погляду на доцільність експорту й імпорту. Зазначена мета визначена у гіпотезі, що полягає у можливості виділити окремі групи продовольчих товарів і сировини для їх виробництва відповідно до змін індексів цінових і кількісних умов торгівлі в зовнішньоекономічній діяльності. Методологічною базою дослідження є визначені індекси цінових і кількісних умов зовнішньої торгівлі за 2021–2022 рр., їх зіставлення і позиціювання на карті. Виявлено низку важливих тенденцій у зовнішній торгівлі: відʼємне сальдо загалом, позитивне сальдо у секторі аграрної продукції та продовольства, високий рівень концентрації експорту й імпорту, висока частка продовольства з низьким рівнем переробки, зростання частки імпорту і зменшення частки експорту продовольчих товарів і сировини для їх виробництва у ВВП. За результатами аналізу змін цінових і кількісних умов торгівлі проведено позиціювання продовольчої продукції та сировини для її виробництва і подальший її розподіл на чотири групи: продукція, для якої зростають індекси цінових і кількісних умов торгівлі; продукція, для якої зростає індекс кількісних умов торгівлі та зменшується індекс цінових умов торгівлі; продукція, для якої зменшуються індекси цінових і кількісних умов торгівлі; продукти, для яких зростає індекс цінових умов торгівлі, зменшується індекс кількісних умов торгівлі. Розгляд напрямів розвитку експорту й імпорту продовольчих товарів та сировини для їх виробництва відбувався для кожної товарної групи продуктів відповідно до Harmonized System (HS). Напрями розвитку в Україні експорту та імпорту продовольчих товарів і сировини для їх виробництва обґрунтовано за результатом аналізу тенденцій змін кількісних і якісних умов торгівлі, основних характеристик експорту й імпорту продукції та коефіцієнтом покриття імпорту експортом. Проведене дослідження дало змогу виявити перспективи досліджуваних продуктів у зовнішній торгівлі з точки зору вигоди для країни загалом та компаній зокрема.
16
Totska, Olesia. "ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ ТОВАРАМИ УКРАЇНИ З ПОЛЬЩЕЮ, РУМУНІЄЮ, СЛОВАЧЧИНОЮ ТА МОЛДОВОЮ: АНАЛІЗ І ПРОГНОЗУВАННЯ". Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 2, № 30 (2022): 90–98. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2022-02-90-98.
Full textAbstract:
Метою статті є комплексний аналіз і прогнозування експортно-імпортних операцій з товарами між Україною та сусідніми країнами: Польщею, Румунією, Словаччиною і Республікою Молдова. Аналіз проводився на основі статистичних даних Державної служби статистики України за 2011–2021 рр. Для прогнозування показників зовнішньої торгівлі товарами України на три роки (2022–2024) використано метод екстраполяції трендів. Визначено, що найбільше товарів експортувалось до Польщі (від 3,8 до 7,7 %), найбільші частки в імпорті товарів належали також Польщі (від 3,9 до 7,6 %). Згідно прогнозних моделей, передбачається зростання експортно-імпортних операцій України з усіма аналізованими країнами. Найбільшу імовірність мають прогнозні показники експорту товарів до Польщі та Румунії
17
Руснак, Олександр, та Лілія Городинська. "Буковина у структурі імпорту товарів міжвоєнної Румунії". Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Історія, № 58 (21 грудня 2023): 117–23. http://dx.doi.org/10.31861/hj2023.58.117-123.
Full textAbstract:
У міжвоєнний період зросло значення Буковини як центру імпорту товарів. Адже їхній потік через Чернівці значно збільшився після Першої світової війни. Цьому сприяли транспортна інфраструктура, вдале географічне положення, торгівельна мережа та досить розвинута банківська система.Якщо до війни імпорт обмежувався лише необхідними для жителів Буковини товарами, то потім Чернівці стали важливим центром для імпорту товарів у значну частину Румунії, постачаючи після приєднання імпортні товари у всі сусідні повіти Буковини.Імпорт стрімко зростав протягом 1920-х рр. Але «велика депресія» майже повністю загальмувала ввезення промислових товарів та предметів розкоші. Негативний вплив на основні показники імпорту мала й економічна криза кінця 1930-х рр.В першу чергу, торговці Чернівців імпортували різні машини для промисловості, зокрема обладнання для пекарень, обробки деревини та бляхи, машини для вишивки і гаптування. Імпорт машин та устаткування йшов з Чехословаччини та Польщі. З Німеччини, Чехословаччини, Австрії, Італії та Швейцарії завозили електротовари: електромотори, генератори, електроосвітлювальні прилади, фото- і радіотовари. Розвивалася торгівля автомобілями європейських та американських марок.Торговці Чернівців після Першої світової війни також успішно завозили тканини і текстильні вироби з Чехословаччини, Німеччини та Англії. Популярними були „колоніальні” товари (кава, чай, тропічні фрукти, какао, скумбрія, рис) та мінеральні води. Їх завозили з різних країн Європи і навіть з Перу, Цейлону, Колумбії, Китаю, Індії, Алжиру, Аргентини, Персії (Ірану), Бразилії та Єгипту.Також в досліджуваний період з країн Європи імпортувалися канцелярські вироби, художня й наукова література, музичні інструменти, вироби зі скла і порцеляни, різноманітні медикаменти та хімія, вугілля і кокс, сировина для виробництва мила.Особливу роль у торгівлі краю (у тому числі й імпортними товарами) відігравали ярмарки. В міжвоєнний період здебільшого в повітових містах дедалі активніше розвивалися магазини, кафе, ресторани та розважальні заклади, які були одним із основних «споживачів» продукції імпортного походження.
18
Miahkykh, Iryna M., Mariana S. Shkoda та Nataliia Lytvyn. "ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ ТОВАРАМИ ТА КЛЮЧОВІ НАПРЯМИ ЇЇ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ". Bulletin of the Kyiv National University of Technologies and Design. Series: Economic sciences 149, № 4 (2021): 39–49. http://dx.doi.org/10.30857/2413-0117.2020.4.4.
Full textAbstract:
The article seeks to explore the drastic changes in the modern economic realia in Ukraine which are characterized by intensification of globalization, elimination of barriers that hinder the development of economic relationships with other actors in the world economy. This opens up new opportunities for domestic enterprises to use external factors of development, attract international financial and technological resources, implement production and management best practices, and expand the existing markets. The purpose of this article is to provide insights on the trends of international trade in goods in Ukraine, identify the key vectors to address the international trade challenges in Ukraine and to specify the prospects for further development of international trade in goods. To attain the research objectives, the general research methods have been employed, in particular, the logical approach and generalization, and the methods of statistical and financial analysis – to assess the indicators of export and import of goods in Ukraine. Special emphasis is put on the significant effect from the drop in Ukraine's external turnover with the CIS countries (from 15.2% in 2015 up to 10.8% in 2019). Among the major reasons for the decline in foreign markets trading are geopolitical issues, complete or partial exclusion of Ukrainian enterprises from their direct participation in foreign economic activities, currency instability and volatility of the national economy, etc. According to the results of the study, it is argued that the lag in creating favorable environment to enhance production and international trading along with expanding the state budget revenues (behind imbalanced structure of exchange trade and its low efficiency) will reinforce the structural and investment crisis and extend the period of economic stagnation. All this reduces the opportunities to boost the national economy competitiveness and expand international trading. Thus, there is a need to reconsider the current approaches and actions to gain a competitive edge, in particular this refers to tackling the crisis challenges and facilitate post-crisis economic recovery. The study pinpoints a significant role of exports in shaping Ukraine's economy. Thus exports must become a driver in structural transformation of Ukraine’s economy, both in the short-run and in the medium term perspective. In this context, it is proposed that to continue to foster economic partnerships with the EU and other countries globally, Ukraine needs to accomplish the reforms within the country, in particular, improve the business climate, eliminate corruption and strengthen self-government. The Ukraine's international trade efforts should be aimed at increasing and accelerating exports of Ukrainian goods, implementing import substitution policies to improve Ukraine's trade balance; promoting the optimization of import structure; generating government to support Ukrainian exports, etc. Hence, further development of Ukraine's international trade and its implications for the national economy should rely on a balanced government policy to enhance domestic manufacturing, mitigate crisis effects, overcome unemployment, and strengthen the national currency.
19
Гавриш, О. М., Т. В. Капелюшна та В. П. Пильнова. "ПЛАНУВАННЯ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ НА МІЖНАРОДНИХ РИНКАХ". Підприємництво і торгівля, № 27 (17 листопада 2020): 21–25. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-27-03.
Full textAbstract:
У статті розглянуто різні підходи до визначення сутності поняття «планування». Установлено, що торгівля є найважливішою сферою формування та стабілізації споживчого ринку, координуючою ланкою в системі секторальних, регіональних та кластерних зв’язків, дієвим механізмом задоволення соціальних потреб і недопущення соціальної напруженості в суспільстві. Особливо важливим є процес планування торговельної діяльності підприємств на міжнародних ринках. Під час виходу на міжнародні ринки кожне торговельне підприємство з метою отримання стабільного успіху повинне уявляти можливі результати своєї діяльності, критично оцінювати свої можливості, правильно розділяти цілі за часом, ефективно використовувати ресурси й отримувати конкурентні переваги. Установлено, що в Україні, відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, торгівля належить до секції G й має назву «Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів». Досліджено динаміку прямих інвестицій (акціонерного капіталу) як в економіку України, так і з економіки України за видами економічної діяльності. Установлено, що найбільше прямих інвестицій в економіку України протягом останніх років спостерігається від промисловості, оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів та від операцій із нерухомим майном. Наведено динаміку зовнішньої торгівлі товарами та послугами, яка свідчить про зростання як експорту, так й імпорту. Установлено, що вагомим чинником, який впливає на планування торговельної діяльності, є розмір підприємства. Так, у малих за розмірами підприємствах вищі керівники самостійно визначають весь процес планування, тоді як у великих та середніх за розмірами підприємствах розроблення стратегічних, поточних і календарних планів проводиться з урахуванням прийнятої організаційної структури, розподілу обов’язків між колективами певних служб, супідрядності управлінців, контролю й координації всіх функцій організації як єдиного цілого. Схематично зображено перелік залежностей структури планування торговельної діяльності на міжнародних ринках від параметрів підприємства.
20
Лев, Власенко. "Конкуренція на зовнішніх ринках як фактор розвитку двосторонніх торговельних відносин між Україною та КНР". Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії 1, № 7 (2017): 11–16. https://doi.org/10.5281/zenodo.4678616.
Full textAbstract:
У статті розглянуті методи визначення конкурентоспроможності на товарних ринках та встановлення вірогідності конкуренції з конкретним торговельним партнером. За допомогою індексу виявленої порівняльної переваги та індексу подібності експорту встановлені якість та ефективність двосторонньої торгівлі України та КНР, визначені конкретні галузі, у яких торговельне протистояння може зростати, а також запропоновані шляхи уникнення жорсткої конкуренції. Визначені перспективні напрями двосторонньої торгівлі КНР тими товарами, в яких вітчизняні виробники мають виявлені відносні переваги.
21
Кавун, О. О. "Світова роздрібна торгівля продовольчими товарами: сучасні тенденції розвитку і прогнозовані зміни". Економіка та держава, № 11 (2010): 25–29.
Find full text
22
Лев, Власенко. "Домінантні тенденції розвитку українсько-китайської торгівлі". Науковий вісник Херсонського державного університету. 22, № 1 (2017): 20–24. https://doi.org/10.5281/zenodo.4677433.
Full textAbstract:
У статті розглянуто наявні торговельні відносини між Україною та Китайською Народною Республікою на сучасному етапі розвитку двосторонніх відносин. Здійснено кількісний аналіз торгівлі товарами, проведено декомпозиція товарної структури торгівлі з метою визначення рівня диверсифікації та якості товарних потоків. Виокремлено домінантні чинники та основні тенденції розвитку двосторонньої торгівлі. Встановлено загрози та перспективи подальшого співробітництва. Запропоновано шляхи уникнення або зменшення залежності України від постійно зростаючої торгівлі з КНР.
23
Ilchishin, S. M. "Особливості розвитку роздрібної торгівлі Львівщини". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 4 (2018): 69–73. http://dx.doi.org/10.15421/40280412.
Full textAbstract:
Розглянуто актуальне питання аналізу розвитку роздрібної торгівлі Львівської області. Зазначено, що роздрібна торгівля впливає на життєві інтереси населення щодо забезпечення продуктами харчування і непродовольчими товарами. Показано, що оборот роздрібної торгівлі у всіх районах та містах Львівщини щорічно змінювався із збереженням загальної тенденції до зростання, однак відбувалося це здебільшого за рахунок інфляційних процесів. Оборот роздрібної торгівлі на одну особу в містах перевищує оборот в окремих районах. Найвищий показник у 2016 р. спостережено в містах Стрий і Львів, найнижчий – у Дрогобицькому і Самбірському районах. Виявлено, що роздрібна торгова мережа скорочувалася переважно за рахунок об'єктів у сільській місцевості, де до 2014 р. скоротилась на 30 %, тоді як у містах – тільки на 2 %. На 10 тис. населення стабільно припадає 15 підприємств роздрібної торгівлі. У міських поселеннях цей показник зріс від 20 до 21 одиниці, у сільській місцевості – скоротився від 8 до 6 одиниць. Забезпеченість торговельною площею магазинів у 2016 р. становила 1842 м2 на 10 тис. населення, зокрема, в містах – 2804 м2, у сільській місцевості – 340 м2. Сучасні формати торгівлі становлять тільки 2 % від загальної чисельності об'єктів роздрібної торгівлі, з них майже половина розташована у Львові, 8 – у Червонограді, 6 – у Дрогобичі, 5 – у Стрию. У сільських районах і райцентрах функціонують тільки 9 супермаркетів.
24
Саліхова, О. Б. "Зовнішня торгівля високотехнологічними товарами: проблеми методології та практики статистичного обліку в Україні". Статистика України, № 3 (2006): 15–21.
Find full text
25
Колісніченко, Наталя. "МИТНА ПОЛІТИКА ЄС: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ НАДАННЯ ПОСЛУГ". Теоретичні та прикладні питання державотворення, № 31 (20 червня 2024): 38–47. http://dx.doi.org/10.35432/tisb312024306535.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовуються найбільш актуальні виклики митної політики ЄС у контексті її реалізації. Розглядаючи митну систему ЄС як мережу митних органів, які функціонують у публічних та ринкових сегментах ЄС і виконують багатогранні завдання, виокремлюються сучасні виклики в їх функціонуванні. З огляду на те, що міжнародна структура митної системи складається з органів управління митними операціями держав-членів, узагальнюються їхні завдання: захист фінансових інтересів ЄС та його держав-членів; захист ЄС від недобросовісної та незаконної торгівлі, підтримка законної бізнес-діяльності; забезпечення безпеки ЄС та його громадян, а також захист навколишнього середовища; забезпечення належної рівноваги між митним контролем та сприянням законній торгівлі. Пояснюються процеси розширення переліку митних послуг у зв’язку з: реалізацією митної політики; сприянням доходам за рахунок збору експортних мит, податків та інших зборів; включенням товарів у різні митні процедури та регулюванням ситуації з імпортованими та експортованими товарами; визнанням, виявленням, боротьбою і запобіганням злочинності, різними серйозними кримінальними та менш серйозними порушеннями, що стосуються товарів, які підлягають заборонам або обмеженням в торгівлі. Більш детально розглядаються сучасні виклики, пов’язані з митними процесами, зокрема - ризики митних операцій, електронна торгівля, митне законодавство, партнерства у ланцюгах постачання тощо. Суть управління ризиками полягає у систематичному визначенні ризиків та впровадженні всіх необхідних заходів для обмеження їх впливу. Електронна торгівля передбачає купівлю або продаж товарів чи послуг суб’єктами бізнесу, домогосподарствами, фізичними особами або приватними організаціями через електронні трансакції. Виклики митного законодавства пов’язані з прийняттям заходів щодо поліпшення та спрощення дотримання митних законів та правил з боку учасників митних операцій. Різне трактування митного законодавства ЄС пов’язане із його застосуванням в усіх країнах-членах. Більш однозначному тлумаченню відповідних положень могло б сприяти створення Митного Управління ЄС. А забезпеченню рівного ставлення до суб’єктів торгівлі стала б розробка єдиного класифікаційного списку порушень митного законодавства та санкцій. Позитивом електронної митниці є постійний моніторинг за якістю митних операцій через більшу прозорість та відстежуваність у ланцюгах постачання. У висновку узагальнено питання, підняті у дослідженні.
26
Калачова, Ірина. "ЯРМАРКОВІ ІГРИ ТА РОЗВАГИ ПІВНІЧНОГО ПОЛІССЯ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТТЯ)". Litopys Volyni, № 23 (20 квітня 2021): 68–71. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.23.12.
Full textAbstract:
Стаття показує організацію дозвілля учасників ярмарків на території Північного (Білоруського) Полісся наприкінці ХІХ – початку ХХ століть. Ярмарок – це традиційна святково обставлена розширена торгівля, яка відбувалася періодично в певній місцевості. У статті показуються основні географічні центри проведення найбільших ярмарків Північного Полісся, показується їх спеціалізація. Найбільші ярмарки проходили в Зельві, Свислочі, Несвіжі, Гомелі, Мозирі, значними ярмарковими центрами були Брест, Кобрин, Пінськ та ін. Крім предметів місцевої промисловості і сільського господарства, на поліські ярмарки доставлялося багато товарів із сусідніх регіонів і з-за кордону. У розглянутий період поїздка на ярмарки мала для жителів Полісся не тільки суто практичне значення. Широка оптова і роздрібна торгівля розгорталася на площах міст та містечок, яку супроводжували барвисті народні гуляння, ігри та забави, виступи артистів, що перетворювало цю подію на колоритне свято. Ярмарок розглядається не тільки як форма організації торгівлі товарами, взаємовідносин продавця і покупця, а й як специфічна форма соціальної комунікації, соціально-культурної взаємодії, організації дозвілля і веселого проведення вільного часу. Показано місце ярмарку і пов’язаного з ним часу в народному фольклорі, наводяться спогади очевидців і учасників, згадки про поліські ярмарки відомих істориків і етнографів, таких як П. Шейн, А. Кіркор, П. Шпилевський та ін. Наведені характерні фольклорні елементи (пісні, приказ- ки, тощо), які показують велике значення ярмаркових ігор у системі соціальних комунікацій жителів Полісся століття тому. Особлива увага приділяється дозвіллю молоді, показано значення ярмарків у системі встанов- лення шлюбних і дошлюбних відносин молодих людей.
27
Krasnoded, T., and T. Bakina. "FOREIGN TRADE OF UKRAINE OF GOODS AND SERVICES AND PROSPECTS FOR ITS DEVELOPMENT." Scientific papers OF TAVRIA STATE AGROTECHNOLOGICAL UNIVERSITY (ECONOMIC SCIENCES) 37 (2018): 19–25. http://dx.doi.org/10.31388/2519-884x-2018-37-19-25.
Full text
28
Волинчук Ю.В., к.е.н., доцент Нікітін Т.О., студент. "АНАЛІТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ ТОВАРІВ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ". Економічний форум 1, № 2 (2020): 28–36. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-4.
Full textAbstract:
У статті викладено авторське дослідження ринку товарів легкої промисловості України, актуальність проведення якого зумовлена суперечливістю цифрових даних, значною кількістю нелегального імпорту та тіньового виробництва товарів легкої промисловості.
 Проаналізовано географію та структуру експортно-імпортних відносин товарів легкої промисловості. В зовнішньоекономічній діяльності виокремлено та досліджено товари легкої промисловості за трьома групами, зокрема, шкури необроблені та шкіра вичинена; текстильні матеріали та текстильні вироби (найбільш вагома група); взуття, головні убори, парасольки та оброблені пух та пір’я. Висвітлено динаміку та товарну структуру роздрібного та оптового товарообороту, індекси фізичного обсягу роздрібного товарообороту підприємств роздрібної торгівлі за товарними групами в регіональному розрізі тощо.
 Стан ринку товарів легкої промисловості вітчизняного виробництва визначено як малорозвинутий. Водночас конкуренцію на ринку України можна оцінювати як високу, адже товари низького цінового сегменту значною мірою покриваються експортом з Китаю та Туреччини, а високого – брендовими виробниками з країн ЄС. Труднощі також зумовлені присутністю великої частки тіньового виробництва, торгівлею контрабандними товарами та активним споживанням населенням секонд-хенду.
 Доведено, що пандемія Covid-19 в українських реаліях засвідчила значний потенціал середнього та малого бізнесу в напрямку швидкої адаптації до новітніх потреб ринку (виготовлення масок, захисних костюмів тощо). Обґрунтовано, що для розвитку підприємствам слід активно співпрацювати в Українській асоціації підприємств легкої промисловості, інвестувати в оновлення власних виробничих потужностей та професійне навчання персоналу. Визначено, що з позицій держави, основними підтримуючими заходами в сфері розвитку виробництва та торгівлі товарами легкої промисловості повинні бути детінізація ринку, зменшення потоків вживаних речей, захист національних виробників тощо.
29
МЕЛЬНИК, Тетяна, та Юлія ТУНІЦЬКА. "Зовнішньоторговельні зв’язки України та Польщі: 2022–2024". Foreign trade: economics, finance, law 136, № 5 (2024): 4–24. http://dx.doi.org/10.31617/3.2024(136)01.
Full textAbstract:
З початку широкомасштабного вторгнення рф Польща стала стратегічним союзником України у протистоянні неспровокованій збройній агресії, зробивши неоціненний внесок не лише у розвʼязання проблеми вимушеної міграції українських біженців, а й у відновлення торговельно-економічних звʼязків з провідними країнами світу, набула статусу ключового торговельного партнера. Однак війна постала випробуванням для держав-сусідів у сфері зовнішньої торгівлі агропромисловою продукцією, зокрема зерном. Дослідження ґрунтується на гіпотезі про необхідність подолання негативних наслідків "зернового конфлікту", що позначились на обсягах та динаміці зовнішньоторговельних відносин України та Польщі, співпраці у напрямку розроблення ефективного механізму регулювання експорту продукції АПК України. Для перевірки гіпотези використано такі методи дослідження: узагальнення, аналізу та синтезу, порівняння, наукового абстрагування та систематизації. Зʼясовано, що головними характеристиками зовнішньої торгівлі між країнами була сировинна спрямованість українського експорту на тлі імпорту польської продукції з високою доданою вартістю, відʼємне зовнішньоторговельне сальдо та неповне використання потенціалів обох країн. Основними передумовами "зернового конфлікту" стали прояви недобросовісної конкуренції українських експортерів поряд із впровадженням вимог "зеленого курсу" на території ЄС. Встановлено, що односторонні торговельні обмеження на зерно та іншу аграрну продукцію водночас із політично забарвленими протестами польських фермерів та перевізників, що супроводжуються блокуванням польсько-українського кордону, поставили під загрозу напрацьовані протягом десятиліть та за умов війни спільні здобутки у зовнішньоекономічних звʼязках. У звʼязку з особливостями механізму застосування санкцій ЄС, спрямованими на послаблення економіки країни-агресора, триває зовнішня торгівля певними товарами Польщі з росією та білоруссю, у тому числі агропродовольчою продукцією. Зроблено висновки про необхідність в умовах прискорення євроінтеграції України удосконалення спільного з Польщею механізму співпраці щодо запобігання руйнівного впливу на ринки продукції АПК та створення умов для чесної конкурентної боротьби на Єдиному європейському ринку, у тому числі зважаючи на ризик розгортання протистояння фермерів інших країн ЄС.
30
Spaskyi, Habriiel. "Foreign trade in Ukrainian agricultural goods in the context of the association agreement with the European Union." Ekonomika APK 324, no. 10 (2021): 72–80. http://dx.doi.org/10.32317/2221-1055.202110072.
Full textAbstract:
The purpose of the article is to establish, based on the analysis, trends in foreign trade and directions for improving the competitiveness of agricultural goods of Ukraine in the EU in the context of the implementation of the Association Agreement. Research methods. In the course of the research the following methods were used: analysis and synthesis, analytical generalizations - during the analysis of foreign trade in agricultural goods; tabular - for clarity of the image of the received results of research; economic and statistical - to assess trends in foreign trade; abstract-logical - in drawing conclusions. Research results. The article analyzes the volume, dynamics, structure of exports and imports of agricultural goods of Ukraine with EU countries, assesses changes in the foreign trade regime, identifies trends and the impact of the implementation of the Association Agreement between Ukraine and the EU on Ukraine's foreign trade. The place and importance of the agricultural sector in European markets are studied. The foreign trade turnover of agricultural goods of Ukraine is determined. The algorithm for assessing the level of competitiveness of agricultural goods is generalized. Scientific novelty. The authors found that, on the one hand, the export orientation of raw materials to the EU market of crop products has increased, on the other hand, there is a high import dependence on finished food products, and the structure of imports is more diversified. Practical significance. Adaptation of Ukrainian legislation in the field of agriculture and sanitary and phytosanitary measures is incomplete and lags behind the planned pace. Ways to diversify exports and increase the profitability of foreign trade in agricultural goods from Ukraine in the EU market are proposed. Tabl.: 1. Figs.: 3. Refs.: 19.
31
Zhabynets, O. Y. "The Foreign Trade in Goods in Cities of Regional Significance in the Western Part of Ukraine: Tendencies and Structural Changes." Business Inform 8, no. 499 (2019): 26–33. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2019-8-26-33.
Full text
32
Dolhanov, Petro. "БЕНЕФЕЦІАРИ ГОЛОКОСТУ: РОЛЬ «СУСІДІВ» У ПОГРАБУВАННІ ЄВРЕЇВ ВОЛИНІ В ПЕРІОД НАЦИСТСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ". City History, Culture, Society, № 9 (2) (23 липня 2020): 46–87. http://dx.doi.org/10.15407/mics2020.09.046.
Full textAbstract:
У статті досліджено випадки пограбування жертв Голокосту у трьох невеликих містечках Західної Волині: Дубровиці, Корці й Костополі. Такі дії, окрім фінансування німецької мілітарної машини та збагачення німців, слугували легітимації геноциду й серед місцевого населення, його заохоченню до колаборації.
 На поведінку частини населення під час організації злочину в Костополі, Корці та Дубровиці впливали економічні чинники. Вже на початковому етапі Голокосту мешканці цих містечок долучилися до грабунку єврейських сусідів під час погромницьких акцій наприкінці червня – на початку липня 1941 р. У процесі створення гетто відбувалися стихійні пограбування помешкань жертв і «легалізована» нацистською окупаційною владою торгівля їхнім майном (переважно одягом і побутовими речами).
 У період існування гетто в Костополі, Дубровиці та Корці тутешнє населення (переважно селяни) активно долучилося до нерівноцінних торгових обмінів із єврейськими бранцями. В обмін на одяг, взуття, прикраси та гроші селяни приносили євреям їжу. Коли кошти закінчувалися, євреї пропонували свою працю в обмін на їжу. Таку взаємодію значно легше було організувати бранцям гетто відкритого типу в Корці та Дубровиці. Голод у гетто був найстрашнішим тоді, коли в мешканців закінчувалися цінні речі, за які можна було вимінювати продовольство, а селяни втрачали інтерес надалі приносити їжу.
 На етапі знищення гетто в усіх трьох містечках відбувалися стихійні пограбування будинків убитих євреїв. Після ліквідаційних акцій щоразу розпочиналася торгівля єврейським майном (переважно одягом, меблями й нерухомістю). «Легалізовану» нацистською окупаційною владою торгівлю у Дубровиці та Костополі здійснювали працівники міських управ (це були переважно місцеві українці). Найбільшу вигоду мали сусіди євреїв (українці й поляки), що мешкали у цих містах і довколишніх селах. У Корці торгівлю майном убитих євреїв контролювала районна управа, а участь у ній брали переважно місцеві українські селяни. Окрім фізичних осіб, у цьому районі участь у придбанні меблів і будинків жертв Голокосту брали й українські організації (сільські філії товариства «Просвіта», українські школи тощо).
 Доля тих євреїв, яким вдалося утекти з гетто або місць розстрілів, залежала від ставлення місцевого населення. Мешканці довколишніх сіл по-різному ставилися до жертв, які мусили переховуватися поза межами гетто. Зокрема, селяни і містяни в нечисленних випадках безкорисливо переховували жертв (поведінка рятівників), надавали прихисток або їжу, допомагали євреям з метою отримання якихось зиску (використання жертв Голокосту як робочої сили, нерівноцінні обміни їжі на матеріальні цінності), переховували за гроші або інші цінності, видавали представникам окупаційної влади жертв в обмін на матеріальну вигоду (яка зазвичай вимірювалася такими дефіцитними у воєнний час товарами, як керосин, спиртні напої, сіль і цукор) і навіть брали активну участь у виявленні місць переховування євреїв як за винагороду, так і незначні кар’єрні преференції. Як засвідчують спогади жертв Голокосту, значна частина українських і польських селян вибудовували різноманітні моделі взаємодії з жертвами Голокосту саме з метою отримати вигоду. В одних випадках це допомагало жертвам вижити (допомога в обмін на матеріальні речі). В інших – призводило до катастрофи. Хай там як, а «праведна» поведінка траплялася значно рідше, ніж та, що була мотивована економічним зиском
33
Міценко, Н. Г., І. П. Міщук та Б. Б. Лило. "ТОРГІВЛЯ В СИСТЕМІ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 80 (30 грудня 2024): 22–34. https://doi.org/10.32782/2522-1205-2024-80-03.
Full textAbstract:
Проведено аналіз ролі та місця торгівлі в системі задоволення потреб українських споживачів в умовах нестабільної економіки, виявлено особливості розвитку та тенденції зміни обсягів і структури оптового та роздрібного товарообороту України в 2017-2023 рр. Метою статті є дослідження теоретичних підходів до трактування торгівлі як соціально-економічної системи, уточнення її структури та видового складу елементів в організаційно-функціональному аспекті, проведення аналізу основних функцій торгівлі, стану й проблем їх реалізації в умовах нестабільної економіки. Доведено, що вирішення завдань задоволення потреб населення у споживчих товарах залежить від кожної з підгалузей галузі вітчизняної економіки “Торгівля” та всіх задіяних у ній сегментів. Обґрунтовано доцільність розглядати торгівлю як соціально-економічну систему, що поєднує підсистеми внутрішньої та зовнішньої торгівлі, структуровані за функціональною ознакою відповідно до КВЕД із поділом на оптову торгівлю, роздрібну торгівлю та торговельне посередництво; діяльність кожної складової забезпечується на основі упорядкованої взаємодії елементів організаційної структури, якими є сукупність суб’єктів господарювання, інфраструктурного забезпечення їх діяльності, органів управління і контролю. Запропоновано організаційно-функціональну структуру торгівлі як соціально-економічної системи. Узагальнено основні функції торгівлі в розрізі оптової, роздрібної та зовнішньої торгівлі. Підтверджено наявність тренду щодо переважної орієнтації підприємств на провадження оптової торгівлі, а фізичних осіб-підприємців – на провадження роздрібної торгівлі, внаслідок чого виникає органічний симбіоз торговців у ланцюгах просування споживчих товарів від сфери виробництва через сферу обігу до споживачів. Наголошено на потребі інноваційних трансформацій ланцюгів постачання товарів на основі взаємодії вітчизняних товаровиробників, підприємств зовнішньої торгівлі (як представників зарубіжних продуцентів), суб’єктів (юридичних та фізичних осіб) оптової та роздрібної торгівлі України. Запропоновано розглядати управління ланцюгом постачань як процес інтеграції та координації всіх суб’єктів господарювання та видів діяльності, які в нього входять, на основі співпраці, ефективних бізнес-процесів та спільного використання комерційної інформації з метою створення високоефективних товаропровідних систем. Подальших досліджень заслуговує аналіз міжсуб’єктної взаємодії операторів зовнішньої, оптової, роздрібної торгівлі та їх партнерів в інтегрованих ланцюгах постачання споживчих товарів в умовах економіки воєнного часу.
34
Босак, А. О., та О. В. Штипук. "ФАКТОРИ ВИРОБНИЦТВА: ТЕОРЕТИЧНИЙ БАЗИС ТА ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА ЇХ МІЖНАРОДНОЇ МОБІЛЬНОСТІ". Цифрова економіка та економічна безпека, № 2 (11) (25 березня 2024): 58–65. http://dx.doi.org/10.32782/dees.11-9.
Full textAbstract:
Досліджено теоретичні аспекти теорій міжнародної торгівлі, теоретичний базис категорій «фактори виробництва» та «міжнародна мобільність факторів виробництва». Визначено відмінності та наявність взаємодії міжнародної мобільності факторів виробництва й міжнародної торгівлі товарами. Встановлено можливості впливу міжнародної мобільності факторів виробництва на міжнародну торгівлю товарами. Виділено способи переміщення факторів виробництва. Запропоновано на основі методу «Revealed Comparative Advantage» визначити відносні переваги (недоліки) України у виробництві певного класу товарів або послуг; за допомогою визначення індексу Баласса перевірено коректність роботи методу для ТОП-5 товарів, частки експорту Україною яких у величині її сукупного експорту були найбільшими; встановлено наявність порівняльних переваг України у виробництві цих товарів.
35
Дейнега, Інна, Олександр Дейнега та Катерина Цип’ящук. "СУЧАСНІ ТРЕНДИ РОЗВИТКУ ТОРГІВЛІ В УКРАЇНІ". Via Economica, № 2 (31 березня 2023): 54–59. http://dx.doi.org/10.32782/2786-8559/2023-2-8.
Full textAbstract:
У статті розглянуто сучасний стан діяльності підприємств торгівлі в умовах загострення соціально-політичних викликів, зокрема таких як пандемія COVID-19 та повномасштабна війна рф проти України. Встановлено, що в результаті вторгнення рф в Україну торговельні мережі отримали збитків на понад 50 млрд грн, а також недоотримали прибуток в результаті зниження товарообороту. Зниження товарообороту пов’язано як із зменшенням кількості покупців, за рахунок їх виїзду за кордон, так і з зниженням платоспроможного попиту. Крім того, змінились споживчі вподобання покупців, котрі почали надавати перевагу життєво необхідним товарам, обмежили «спонтанні» покупки, віддавали перевагу більш корисним продовольчим продуктам. За рік повномасштабної війни кількість представників спеціалізованого ритейлу зросла, на відміну від магазинів побутової техніки та електроніки, магазинів fashion, кількість яких зменшилась. Встановлено, що економічна активність торговельних підприємств була на нижчому рівні, ніж у докризовий період, і така діяльність є менш розвиненою порівняно із провідними європейськими країнами. Визначено, що найбільший обсяг реалізованих товарів у м. Київ, Дніпропетровській, Харківській та Одеській областях. Встановлено, що обмеження фізичної можливості купувати товари сприяло зростанню обсягів онлайн торгівлі, перехід торговельних підприємств на нові формати організації торгівлі. Визначено, що частка українських торговельних підприємств на ринку мережевої торгівлі держави лишається не високою – близько 25%. З початку повномасштабної війни перевагу мали традиційні канали, особливо традиційні магазинчики біля дому та вулична торгівля, котрі збільшили свою частку ринку. Новим трендом на ринку роздрібної торгівлі стало зростання в асортименті торговельних мереж частки товарів, які продавалися під власними торговельними марками, що обумовлено погіршенням логістики та необхідністю утримання цін на базові товари на максимально низькому рівні. Важливою тенденцією, що спрямована на оптимізацію цінової політики, є співпраця з низкою вітчизняних виробників асортиментного ряду, представленого на полицях.
36
Христенко, Л. М., А. О. Крамчанінова та О. В. Швецова. "Вплив глобальних загроз на формування тенденцій розвитку міжнародної торгівлі". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 3 (267) (10 квітня 2021): 41–47. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-267-3-41-47.
Full textAbstract:
У статті розглянуто стан та тенденції розвитку міжнародної торгівлі в контексті сучасних глобальних викликів та загроз.Дане дослідження розглядає фактори, що впливають на зовнішню торгівлю, зокрема в контексті посилення глобалізаційних та інтеграційних процесів, що відбуваються у світовій економіці. Динаміка обсягів світової торгівлі товарами та послугами відбиває результати економічних наслідків, спричинених кризою у поєднанні з пандемією COVID – 19. Аналізуючи подальші тенденції розвитку міжнародної торгівлі, автори дійшли висновку, що в більшості розвинених країн під впливом глобальних загроз існує реальний політичний сентимент до економічного суверенітету. Збільшення ризиків впровадження обмежувальної політики торгівлі підштовхне компанії до часткової релокалізації виробничої та комерційної діяльності й наданню переваги національним і регіональним ланцюжкам постачань.
37
Лебідь, В. В., Ю. А. Мейш, Н. В. Майбородіна та В. П. Герасименко. "ПОБУДОВА ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ КІЛЬКОСТІ ОФОРМЛЕНИХ МИТНИХ ДОКУМЕНТІВ НА ОСНОВІ ПОПЕРЕДНІХ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ". Systems and Technologies 65, № 1 (2023): 105–10. http://dx.doi.org/10.32782/2521-6643-2023.1-65.13.
Full textAbstract:
Сучасна державна політика України у сфері митної справи спрямована на розвиток національної економіки та на її інтеграцію до світової економіки. З метою забезпечення національних інтересів України постійно проводиться моніторинг та регулювання зовнішньої торгівлі. Кабінетом Міністрів України затверджено перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Державна митна служба України постійно збирає, зберігає, обробляє, аналізує, захищає та поширює офіційну статистичну інформацію про товари, які переміщуються через митний кордон України. В даній роботі на основі статистичних даних про оформлені митні документи побудовано економіко-математичну модель кількості оформлених митних документів із застосуванням методів кореляційно-регресійного аналізу засобами табличного процесору Microsoft Excel. Моделювання є важливим інструментом у сфері митної справи, який допомагає виокремити, узагальнити та проаналізувати суттєві для зовнішньої торгівлі характеристики. Особливого значення моделювання набуває для Державної митної служби України, оскільки дає змогу вивчати зовнішню торгівлю без проведення експериментів над нею. Важливою передумовою якісного аналізу та прогнозування є коректна постановка задачі, правильне застосування математичного апарату, дотримання методики проведення статистичних досліджень. В роботі проведено дослідження достовірності отриманих результатів та доведено достовірність побудованої функції регресії. Одержана регресійна модель дає можливість виконувати прогнозування обсягу оформлених митних документів на 2023 рік. Результати даного дослідження відіграють вагому прикладну роль при плануванні обсягів зовнішньої та внутрішньої торгівлі товарами в Україні на 2023 рік.
38
КАЧАН, Олег. "КОНЦЕПТУАЛЬНА СТРУКТУРА СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ СПОЖИВЧИМИ ТОВАРАМИ ТА ПОСЛУГАМИ". Development Service Industry Management, № 4 (28 грудня 2023): 29–33. http://dx.doi.org/10.31891/dsim-2023-4(4).
Full textAbstract:
Встановлено, що метою функціонування внутрішньої торгівлі є ефективна й повноцінна реалізація функцій торгівлі в системі національної економіки, зокрема щодо забезпечення процесів обміну товарів та послуг на гроші / інший еквівалент вираження їх вартості або ціни), задоволення економічних інтересів продавців у збуті продукції (товарів, послуг) та потреб покупців і кінцевих споживачів у товарах (послугах), зростання внутрішнього виробництва та нарощення місткості внутрішнього ринку, реалізація соціальних завдань. Запропоновано систему внутрішньої торгівлі товарами та послугами розділяти на дві підсистеми – (1) умовно «структурно-статична» (галузево-секторальна підсистема, що складається з елементів функціонального, організаційного, соціального та територіального блоків) та (2) «функціонально-динамічна» (регулювання розвитку з елементами інституційних, середовищних та ресурсних умов господарювання в сфері торгівлі, стратегічного та оперативного інструментарію управління, очікуваними результатами та критеріями перевірки їх досягнення).
39
Семів, С. Р., та Б. М. Шевчик. "ІННОВАЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ КООПЕРАТИВНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА РИНКУ ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ". Підприємництво і торгівля, № 41 (1 липня 2024): 86–95. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1256-2024-41-12.
Full textAbstract:
В статті досліджено роль та значення інноваційних механізмів для підвищення економічної ефективності діяльності кооперативів у сфері торгівлі та послуг у країнах Європи. Наголошено, що сьогодні кооперативи є найбільшими гравцями на роздрібному ринку Європи. Провідні європейські споживчі кооперативи та кооперативи у сфері рітейлу спеціалізуються не лише на продажу товарів через власну роздрібну мережу, але й всебічно розвивають торгівлю різноманітними послугами. Систематизовано економічні, організаційні, соціальні, інституційні та інноваційні складові моделі розвитку кооперативної роздрібної торгівлі товарами та послугами в країнах Європи на сучасному етапі. Визначено роль кооперативних принципів у забезпеченні ефективності та конкурентоспроможності суб’єктів сучасного кооперативного роздрібного бізнесу. Проаналізовано економічну ефективність діяльності кооперативів на європейському ринку товарів та послуг на основі показників обороту відносно ВВП на душу населення та рівня продуктивності господарської діяльності. Розглянуто особливості використання інноваційних механізмів, методів та інструментів у кооперативній роздрібній торгівлі європейських країн. Серед ключових інноваційних інструментів посилення економічної ефективності діяльності європейських кооперативів у сфері торгівлі товарами та послугами було виокремлено: використання сучасних інформаційних технологій (мережі Інтернет, мобільних додатків, доповненої реальності, штучного інтелекту); використання інструментів соціально-орієнтованого маркетингу в межах стратегії соціально-відповідального бізнесу; застосування сучасних методів роботи з постачальниками та логістичних технологій. Проаналізовано європейський досвід цифровізації та використання інформаційних технологій у процесі розвитку кооперативної роздрібної торгівлі. Окреслено напрями адаптації та використання європейського досвіду діяльності кооперативів на ринку товарів та послуг у межах діяльності вітчизняних підприємств споживчої кооперації в умовах викликів сучасності.
40
Павловський, Сергій, Наталія Мельник, Лідія Тяпкіна та Сергій Романів. "СУЧАСНИЙ СТАН ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ МІСТА КИЇВ". РОЗВИТОК МІСТА, № 1 (05) (31 березня 2025): 85–90. https://doi.org/10.32782/city-development.2025.1-12.
Full textAbstract:
У даній статті проведено дослідження основних показників зовнішньої торгівлі товарами столиці за 2021–2024 роки, зокрема частку експорту і імпорту в загальнодержавному торговельному обсязі, торговельний баланс, обсяги і структуру експорту та імпорту в розрізі основних груп товарів, обчислено коефіцієнти покриття експортом імпорту. Встановлено, що сальдо зовнішньої торгівлі м. Київ залишається від’ємним і свідчить про залежність від зовнішніх ринків. В структурі експорту значну питому вагу займають продукти рослинного походження; жири та олії тваринного або рослинного походження та готові харчові продукти, в структурі імпорту – готова продукція, зокрема, машини, обладнання та механізми; електричне обладнання; продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості; мінеральні продукти; засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби – тобто товари з високою доданою вартістю, що негативно впливає на економіку столиці. Повномасштабне російське вторгнення на територію нашої країни має негативний вплив на сферу зовнішньої торгівлі товарами, що призводить до скорочення вартісних обсягів експорту та імпорту товарів м. Київ, а також до скорочення валютних надходжень в економіку міста. Впродовж 2022–2024 років спостерігалося падіння цін на основні продовольчі товари у світі. Слід відмітити, що експортні ціни за метричну тону українських продовольчих товарів були нижчими за світові ціни. Досліджено дані розподілу вартісних обсягів зовнішньої торгівлі м. Київ за географічними регіонами. Основними торговельними партнерами столиці залишаються країни Європейського Союзу та Азії. У 2024 році в порівнянні з 2021 роком обраховано збільшення та зменшення вартісних обсягів експорту і імпорту товарів найбільших країн світу. Зроблено висновок, що серед основних завдань сьогодення є впровадження інноваційних розробок, що сприятимуть підвищенню якості вітчизняної продукції, яка повинна стати конкурентоспроможною на світових ринках і відповідати міжнародним нормам та стандартам.
41
Яворська, Надія. "ІНДИКАТИВНА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТЕЙ ПІДПРИЄМСТВ ІНТЕРНЕТ-ТОРГІВЛІ". Grail of Science, № 28 (21 червня 2023): 48–50. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.09.06.2023.05.
Full textAbstract:
Пандемія COVID-19 суттєво вплинула на розвиток цифрової економіки. Через вимушені заходи карантину та соціальної дистанції, багато людей стали проводити більше часу в онлайн-середовищі, що спричинило зростання обсягів онлайн-покупок, онлайн-комунікації та інших цифрових сервісів в цілому світі. Можливість споживачам здійснювати онлайн-покупки допомагають підприємства інтернет-торгівлі, які використовують електронні платформи та веб-сайти, де споживачі можуть переглядати товари, обирати необхідні позиції, робити замовлення та здійснювати оплату в режимі онлайн. Мета діяльності підприємства інтернет-торгівлі – забезпечити зручну та ефективну платформу для споживачів, щоб вони могли здійснювати покупки онлайн з будь-якого місця і в будь-який час. Підприємство інтернет-торгівлі можна визначити, як підприємницьку структуру, яка використовує інформаційно-комунікаційні технології для реалізації продукції та послуг, взаємодії з клієнтами та забезпечення торговельних операцій у віртуальному середовищі з метою задоволення потреб споживачів та одержання прибутку. Підприємства інтернет-торгівлі можуть включати в себе різноманітні типи бізнесу, такі як роздрібна торгівля, оптова торгівля, електронна комерція, маркетплейси, платформи для обміну товарів і послуг, а також інші моделі. Також підприємства інтернет-торгівлі можуть діяти як посередники між продавцями і покупцями, створюючи віртуальні майданчики для здійснення торговельних операцій торгівлі [1-6].
42
КОВБАТЮК, Марина Володимирівна, Георгій Олександрович КОВБАТЮК, Вікторія Вікторівна ШКЛЯР та Андрій Сергійович ПЄТУХОВ. "АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ ЗА ВИДАМИ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПОТОКІВ". Economic Synergy, № 2 (30 червня 2024): 85–104. http://dx.doi.org/10.53920/es-2024-2-6.
Full textAbstract:
Аналіз зовнішньоторговельних відносин дає змогу країнам та підприємствам, що здійснюють міжнародну торгівлю, адаптуватися до змін у світовій торговельній системі, ефективно реагувати на виклики та використовувати можливості для економічного зростання. Крім того, такий аналіз сприяє зміцненню міжнародних економічних зв'язків, підвищенню конкурентоспроможності національних економік і поліпшенню добробуту населення.Динамічність процесу розвитку зовнішньої торгівлі вимагає постійного моніторингу її стану, визначення і врахування факторів, що впливають на ефективність зовнішньоторговельної діяльності, тому в статті досліджено показники експорту й імпорту України за агрегованими технологічними товарними групами за період 2018 – 2022 рр., визначені головні торговельні партнери та оцінено збалансованість зовнішньої торгівлі за допомогою коефіцієнта покриття імпорту експортом. Більш детально проаналізовано торгові відносини з найбільшими партнерами України – Польщею і Китаєм.Структура товарного експорту та зміни, які в ній відбуваються, свідчать про її незадовільний характер. Така структура не дозволяє повноцінно конкурувати на міжнародних ринках українським товарам. Поки що, Україна залишається переважно сировинною країною. Якщо розглядати другу складову зовнішньоторговельних відносин – товарний імпорт, то можна сказати, що він постійно перевищує величину експорту, що є негативним фактором з точки зору ефективності національної економіки.Визначено, що зовнішньоторговельні відносини України перебувають у стані динамічної еволюції, що формується як можливостями, так і викликами. Стратегічні зусилля країни, спрямовані на диверсифікацію експортних ринків, зменшення залежності від імпорту енергоносіїв та зміцнення економічних зв'язків з ЄС мають важливе значення для сприяння сталому зростанню.Продовження реформ, інвестиції в ключові сектори та використання переваг торговельних угод матимуть вирішальне значення для забезпечення ефективної діяльності України в складних умовах глобальної торгівлі. Оскільки країна адаптується до мінливого геополітичного та економічного ландшафту, її зовнішньоторговельні відносини залишатимуться вирішальним фактором економічного процвітання та глобальної інтеграції.
43
Молчанова, Е. "Глобальні тренди світової торгівлі товарами". Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. Серія. Економічні науки, № 4 (111) (2020): 23–34.
Find full text
44
Ільчук, М., А. Кириченко, О. Томашевська, А. Заніздра та А. Заніздра. "РОЗВИТОК ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ ПРОДОВОЛЬЧИМИ ТОВАРАМИ НА ВНУТРІШНЬОМУ РИНКУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ". Science and Innovation 21, № 3 (2025): 67–85. https://doi.org/10.15407/scine21.03.067.
Full textAbstract:
Вступ. В умовах воєнного стану, під час якого порушено логістику реалізації продовольчих товарів, окуповано значні площі продуктивних сільськогосподарських угідь на півдні та сході країни, зруйновано майнові комплекси підприємств агропромислового комплексу, надзвичайно актуальним є розвиток внутрішньої оптової торгівлі продовольчими товарами як засобу забезпечення продовольчої безпеки України.Проблематика. Вирішення проблем розвитку харчової промисловості і перероблення сільськогосподарської сировини в умовах воєнного стану пов’язане насамперед із розвитком оптової торгівлі продовольчими товарами. Саме підприємства оптової торгівлі відіграють важливу роль у забезпеченні балансу інтересів усіх учасників ринку та формуванні сучасної системи товароруху, орієнтованої на максимальне задоволення потреб кінцевих споживачів.Мета. Дослідити тренди внутрішньої оптової торгівлі продовольчими товарами в довоєнний і воєнний періоди та визначити стратегічні можливості для підприємств у галузі внутрішньої оптової торгівлі продовольчими товарами для забезпечення стійкого та ефективного розвитку галузі у післявоєнний час.Матеріали й методи. Інформаційною базою дослідження слугували статистичні дані Державної служби статистики України та Міністерства фінансів України. Застосовано діалектичний, системний та історичний підходи. Використано методи теоретичного узагальнення інформації, порівняльного та економіко-математичного аналізів.Результати. Визначено елементи стратегії розвитку оптової торгівлі продовольчими товарами на внутрішньому ринку України, що поєднує маркетинговий, логістичний та інноваційний компоненти.Висновки. Застосування запропонованих елементів стратегії призведе до збільшення товарообороту продовольчих товарів та підвищення продовольчої безпеки в період післявоєнного відновлення України.
45
Вавдіюк, Н. С., та Н. І. Корецька. "РЕГІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ В УКРАЇНІ". Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, № 17(67) (2020): 302–10. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2020-17(67)-30.
Full textAbstract:
У статті досліджено участь регіонів в загальній структурі зовнішньої торгівлі, Так, проаналізовано зміни обсягів зовнішньої торгівлі за регіонами України по експорту та імпорту товарів у період 2018–2019 років, представлено загальний обсяг сальдо зовнішньої торгівлі за регіонами України у 2019 році.
46
Biliavskyi, Valentyn, and Yuliia Biliavska. "THE IMPACT OF THE COVID-19 PANDEMIC ON THE DEVELOPMENT OF THE VENDING BUSINESS." Scientific Notes of Ostroh Academy National University, "Economics" Series 1, no. 20(48) (2021): 31–37. http://dx.doi.org/10.25264/2311-5149-2021-20(48)-31-37.
Full textAbstract:
У статті визначено сутність та досліджено особливості використання такої сучасної форми організації торгівлі, як вендинг. Доведено, що за умов пандемії COVID-19 торгівля через автомати набуває особливого значення як безпечна (безконтактна) технологія обслуговування населення. В роботі досліджено типи та сегменти споживачів, що готові купувати товари через вендингові автомати. Оцінено тенденції розвитку вендингового бізнесу (в розрізі обсягу та структури вітчизняного ринку). Також, окреслено перспективи подальшого розвитку вендингу в Україні за умов локдауну.
47
КАРПА, Марта. "КОНВЕНЦІЙНІ НОРМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ МИТНОЮ СФЕРОЮ ЄС: ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ". Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення, № 3 (2 липня 2023): 32–40. http://dx.doi.org/10.31470/2786-6246-2023-3-32-40.
Full textAbstract:
У статті розкрито процес впровадження в Україні норм, у тому числі конвенційних норм ЄС у сфері публічного управління митною справою. Проаналізовано актуальний стан впровадження конвенційних норм у вітчизняне митне законодавство. Виявлено потребу у впровадженні змін у публічне управління митною сферою України, зокрема через застосування інституційних, організаційних, функціональних змін. Україна досягла значних успіхів в імплементації Митного кодексу ЄС. Поступом є питання щодо набуття українськими підприємствами статусу Авторизованого економічного оператора, приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами. 2022–2023 рр. стали роками впровадження конвенційних норм у митну сферу України. 
 Зазначено, що прийняття змін на законодавчому рівні виконало одне із зобов’язань України, передбачених Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Участь у Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами дозволяє виконати умови для приєднання до процедури спільного транзиту, оскільки приєднання до цієї процедури можливе тільки в разі одночасного приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту і Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами, а також застосовує механізм взаємної адміністративної допомоги між договірними сторонами Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами для виявлення невідповідностей або порушень з питань, що регулюються цією Конвенцією.
 Обґрунтовано, що конвенційні норми лише розпочинають запроваджуватися на національному рівні. Подальші кроки будуть стосуватися малих та середніх підприємств, торгівлі та сталого розвитку, електронної комерції та технічного співробітництва. Враховуючи наявність низки європейських Конвенцій, норми яких плануються до запровадження, сфера публічного управління митною сферою зазнаватиме змін, зокрема у частині змін у санітарній та фітосанітарній сфері, спрощенні процедур торгівлі, захисті інтелектуальної власності, сфері державних закупівель тощо.
48
Пастушенко, Катерина, та Наталія Мамонтенко. "ОСОБЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ НАФТОЮ ТА НАФТОПРОДУКТАМИ". Grail of Science, № 32 (23 жовтня 2023): 44–46. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.13.10.2023.005.
Full textAbstract:
Біржова торгівля являє собою відкриті торги з продажу товарів та фінансових інструментів зі змагальним характером їх проведення, унаслідок чого товари переходять у власність покупця, який запропонував найвищу ціну. Тож, головною перевагою продажу та купівлі нафти та нафтопродуктів через міжнародні біржі є можливість укласти угоду на найбільш вигідних умовах, через наявність гострої конкуренції між учасниками торгів. Окрім цього товарні аукціони дозволяють оперативно реалізувати товар у великому обсязі.
49
Гнатишин, Людмила, Тетяна Мокієнко та Тетяна Прийдак. "СТАН ТА ПРОБЛЕМИ ІНТЕРНЕТ-ТОРГІВЛІ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ВІЙНИ". Вісник Полтавського державного аграрного університету. Серія «Економiка, управлiння та фiнанси», № 1 (27 червня 2024): 76–82. https://doi.org/10.32782/pdau.eco.2024.1.12.
Full textAbstract:
У сучасних умовах дуже важливою є безперебійна робота підприємств усіх форм власності, спрямована на задоволення потреб населення у життєво необхідних товарах. Роздрібна торгівля є ключовим чинником, який забезпечує надання важливих послуг. Порушення цього процесу може мати негативні наслідки для населення, суспільства та національної безпеки України, особливо у сфері продовольчого забезпечення. Підприємства роздрібної торгівлі є об’єктами критичної інфраструктури ІІ та ІІІ категорій за законодавством України. Актуальність дослідження полягає у необхідності швидкої адаптації цих підприємств до ускладнених умов, що виникли внаслідок введення воєнного стану. Воєнні конфлікти суттєво обмежують економічну діяльність, спричиняючи проблеми, такі як логістичні затримки, пошкодження інфраструктури та нестабільність ринків збуту. У таких умовах підприємства торгівлі повинні швидко адаптуватися, розробляти та впроваджувати нові стратегії бізнесу, зокрема, шукати альтернативних постачальників, переорієнтовуватися на внутрішній ринок і використовувати цифрові технології для оптимізації процесів та покращення взаємодії з клієнтами. Забезпечення безпеки працівників та захист майна підприємств є також важливим аспектом.
50
Калюта, А. Б. "ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ МИТНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ В УМОВАХ ТРАНСКОРДОННОЇ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ". Прикарпатський юридичний вісник, № 1(26) (28 листопада 2019): 33–38. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(26).7.
Full textAbstract:
Стаття присвячена вивченню керівних принципів діяльності митних адміністрацій в умовах транскордонної електронної комерції: підвищенню компетентності митних адміністрацій, включаючи ліквідацію цифрової нерівності, шляхом технічної допомоги, навчання й освіти, інтегруванню досвіду різних зацікавлених сторін у царині електронної комерції. Проаналізовано норми міжнародних договорів і конвенцій щодо електронної комерції. У статті висвітлюється проблема появи нових торгових схем, що тягнуть за собою вирішення таких питань, як ріст транзакцій між комерційною організацією й споживачами, взаємини між споживачами, підвищення ролі споживачів в індивідуальних транзакціях тощо. У статті наголошуєтьсяна важливості ролі митних адміністрацій у здійсненні транскордонної електронної комерції та принципах їх діяльності у нових умовах. У статті розглядається цифрове перетворення економіки як одного з ключових факторів у світі торгівлі. Методи збору доходів, які нині використовуються, не досить ефективні для динаміки та тенденцій потоків електронної торгівлі. Транскордонна електронна торгівля характеризується, крім іншого, такими особливостями, як: онлайн-ініціація, транскордонна транзакція/постачання, матеріальні товари призначені для споживання (комерційні та некомерційні). Тому є потреба у належному вимірі потоків транскордонної електронної торгівлі. Важливість ролі митних адміністрацій у цьому разі є надзвичайно важливою, оскільки потрібно приймати необхідні рішення з повною обізнаністю, проводити оцінки ризиків, аналізувати статистику торгівлі та доходів, вимірювати показники ефективності та обмінюватись інформацією.