Journal articles: 'Транспортна інфраструктура'

1

Репіч, Тетяна, and Анна Булеховець. "СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ." Молодий вчений, no. 1 (89) (January 29, 2021): 69–74. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-15.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто походження терміну «транспортна інфраструктура» та сформовано загальне визначення цього терміну, що детермінується як сукупність об’єктів , що забезпечують задоволення потреб населення та промисловості у перевезеннях пасажирів та вантажів. Розглянуто основні компоненти транспортної інфраструктури, що включає в себе шляхову мережу усіх видів транспорту, об’єкти транспортного сервісу, рухомий склад та транс-портно-логістичні підприємства. Також у статті розглядається динаміка паса-жирських та вантажних перевезень різними видами транспорту в період з 1995 по 2019 рік. Проаналізовано попит на різні види транспорту та причини падіння попиту в період з 2014 року. Розглядається дослідження Європейської Бізнес Асоціації, щодо рівня транспортної інфраструктури України. Визначено, що транспортна інфраструктура України знаходиться на низькому рівні розвитку. Також аналізується стан транспортної інфраструктури за різними видами транспорту. Визначено, що Україна потребує термінових реформ у галузі транспорту для подальшого розвитку країни в цілому. Проаналізовано основні причини низького рівня розвитку транспортної інфраструктури України та сформовано необхідні заходи щодо підвищення індексу інфраструктури.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Bortnik, S. M. "Формування та розвиток логістичної інфраструктури України в контексті євроінтеграції." Bulletin of Sumy National Agrarian University, no. 3(81) (September 30, 2019): 45–50. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.3.8.

Full text

Abstract:

Вступ. Транспортна система України має низький рівень розвитку логістичної інфрастуктури та транспортно-логістичних технологій загалом, що знижує її конкурентоспроможність та обмежує інтеграційні можливості нашої держави у світовому економічному просторі. Україні необхідні термінові заходи для поліпшення транспортно-логістичної інфраструктури, оскільки вона є застарілою, неефективною, потребує оновлення, модернізації, суттєвих інвестиційних вкладень та удосконалення системи управління нею. Існує необхідність адаптувати концепцію удосконалення логістичної інфраструктури до потреб українського ринку транспортно-логістичних послуг. Метою статті є продемонструвати місце України у світових рейтингах розвитку логістики та логістичної інфраструктури, а також проаналізувати причини поточних результатів нашої держави в цих рейтингах. Результати. Встановлено, що транспортно-логістична інфраструктура виступає важливим чинником економічного зростання будь-якої держави. Конкретизовано поняття транспортно-логістичної інфрастуктури та її складових. Дана оцінка загального стану розвитку логістичної інфраструктури в Україні, а також оцінка рівня використання логістичного потенціалу на основі рейтингів глобальної конкурентоспроможності та логістичної ефективності. Проаналізовано місце України в глобальному рейтингу конкурентоспроможності за якістю транспортної інфраструктури, а також динаміку показників логістичної ефективності України, здійснено міжнародні порівняння. Доведено взаємозв’язок позицій у міжнародних рейтингах глобальної конкурентоспроможності та логістичної ефективності із станом та якістю логістичної інфрастуктури в країні. Висновки. Завдяки проведеному аналізу виявлено чинники, що впливають на функціонування та розвиток транспортно-логістичної інфраструктури України. Доведена необхідність покращення системи управління транспортно-логістичною інфраструктурою. З метою забезпечення синергетичного ефекту від ефективного поєднання потенціалу та можливостей усіх видів транспорту управління розвитком транспортно-логістичної інфраструктури повинно бути стратегічно орієнтованим і базуватися на оцінці потенціалу логістичної інфраструктури, виявленні зв’язків та залежності її розвитку від організаційно-економічних, техніко-технологічних та інших можливостей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Волков, Владимир. "Дистанційний контроль технічного стану автомобілів." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 22 (December 7, 2020): 98–108. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.98-108.

Full text

Abstract:

Наведено дані стосовно поточного стану автотранспорту в Україні та недоліки існуючого технічного обслуговування і ремонту автомобілів при експлуатації. Розроблено сучасну технологію дистанційної оцінки робочого стану автомобілів. Для неї, на підставі загального підходу щодо дослідження системи, сформована інформаційно-комунікаційна модель системи дистанційного моніторингу технічного стану автомобіля: «автомобіль - водій - умови експлуатації - інфраструктура експлуатації автомобіля (транспорт і автомобільні дороги)». Модель включає взаємодію компонентів моніторингу: автомобіль з водієм і бортову інформаційну систему; умови експлуатації транспортного засобу (дорожні, транспортні, атмосферно-кліматичні умови і культура праці); транспортна інфраструктура і дорожня інфраструктура). Для реалізації запропонованої технології розроблений інформаційний програмний комплекс «IdenMonDiaOperСon HNADU-16 », деякі з яких представлені в статті.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Фоменко, Г. Р. "Транспортна інфраструктура і проблеми міст." Проблеми розвитку міського середовища, Вип. № 2 (16) (2016): 177–85.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Dmytriieva, Oksana. "ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА ЯК ОБ’ЄКТ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ." Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, no. 24 (May 31, 2020): 52. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2020.24.0.52.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Дзюбак, К. М. "Транспортна інфраструктура та ефективність сільськогосподарського землекористування." Агросвіт, no. 5, березень (2016): 44–51.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Карпов, В. М. "Транспортна інфраструктура в зовнішньоекономічній діяльності України." Формування ринкових відносин в Україні, no. 10 (137) (2012): 98–104.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Сурілова, О. О. "СПІЛЬНА ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА РОЗВИТОК ТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ." Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 26 (July 22, 2020): 122–33. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v26i0.669.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто проблемні питання використання транзитного потенціалу України та поглиблення співпраці з Європейськім Союзом у транспортній сфері на взаємовигідній основі, оскільки створення й ефективна експлуатація транс'європейських транспортних мереж (TEN-T) відповідають інтересам обох партнерів. Міжнародне співробітництво в цій сфері розглядається як важливий напрям спільної транспортної політики ЄС, розвиток якої був закладений ще у договорі про Європейське об'єднання вугілля та сталі та прискорився з розвитком глобалізації, що посилює міжнародний характер транспорту. Проаналізовано цілі, об'єкти, зміст Спільної транспортної політики та запропоновано авторське визначення СТП як рішення, правила, заходи, прийняті та впроваджувані ЄС та державами-членами, які спрямовані на ефективне функціонування транспортної системи ЄС та транс'європейських транспортних мереж із метою підтримки цінностей та добробуту європейських народів, сталого розвитку Європи. зміцнення економічної, соціальної та територіальної згуртованості та забезпечення функціонування внутрішнього ринку Європейського Союзу. Пріоритетом СТП є відкриття ринків третіх країн у сфері транспорту, а також розроблення плану Єдиного європейського транспортного простору. Зокрема, створення зони вільної торгівлі між ЄС та Україною спонукало до розроблення механізмів підтримки транспортного сектору нашої країни, зокрема, шляхом розроблення проєктів транспортної моделі та майстер-плану України, а також низки проєктів Twinning, донором яких виступає ЄС. Сьогодні сформовано законодавче підґрунтя співпраці між Україною та ЄС в транспортній галузі, реалізуються інфраструктурні проєкти та проєкти технічної допомоги в межах, окреслених Угодою про партнерство та співробітництво між ЄС та Україною. однак транспортне право України є не досить гармонізованим із транспортним правом ЄС та потребує реформування, яке має відбуватися шляхом прийняття Транспортного кодексу України, у структурі якого має бути розділ, присвячений транс'європейським транспортним мережам і співпраці з ЄС.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Слатвінська, В. "Можливості для внутрішніх водних шляхів України або перспективи впровадження Е-40 для України шляхом об’єднання Чорного й Балтійського морів." Юридичний вісник, no. 3 (February 4, 2020): 169–74. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.960.

Full text

Abstract:

У статті здійснюється аналіз та надається оцінка можливостей для українських внутрішніх водних шляхів, які виникають під час об’єднання Чорного й Балтійського морів міжнародним водним шляхом (МВШ Е-40). В роботі вперше науково запропоновано об’єднати Чорне й Балтійське моря з позицій взаємодії транспортних коридорів «шовкового шляху» в координатах Захід – Схід та Південь – Північ при реалізації проекту «Шовковий шлях». Звернута увага на проблемах України при реалізації проектів щодо «Шовкового шляху». Виявлено, що втраченою перспективою України є пряма участь в проекті «сухопутного шляху з ЄС в Китай» й акцентовано увагу на тому, що транспортна система України залишається не інтегрованою з транс’європейською транспортною системою для забезпечення єдиного перевізного процесу. Розкрито сутність транспортного коридору МВШ Е-40. Виявлені вигоди й можливості для України в цілому й водних шляхів зокрема від участі як транспортно-логістичного вузла в проекті Е-40. Аргументовано, що економічну вигоду від участі в зазначених проектах Україна отримали б не тільки від торгівлі: сам факт присутності у "Новому шовковому шляху" представляє собою потужний поштовх до розвитку інфраструктури, коли в транспортну систему та інфраструктуру країн-учасників інвестуються кошти на суму в десятки мільярдів доларів. Здійснено системний аналіз ініціативи «Один пояс – один шлях» шляхом обробки наукового матеріалу в сфері «Шовковий шлях» і доведено, що ініціатива «Один пояс – Один шлях» потребує не лише ідеолого-практичного інтересу, а й нормативного закріплення задля майбутньої реалізації ініціатив щодо об’єднання транспортних коридорів й безперечної спільної транспортної інфраструктури й послуг. Вперше запропоновано створити закон про об’єднання Чорного й Балтійського морів та розроблено науково-теоретико-практичне підґрунтя для прийняття цього профільного зако-

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Прейгер, Д. "Транспортна інфраструктура України: стан і проблеми посткризового розвитку." Економіка України, no. 5 (594) (2011): 23–31.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Прейгер, Д. "Транспортна інфраструктура України: стан і проблеми посткризового розвитку." Економіка України, no. 6 (595) (2011): 50–58.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Гороховська, К. В. "Транспортна інфраструктура як елемент розвитку транскордонного співробітництва в Україні." Науковий вісник Чернівецького університету. Економіка, Вип. 789 (2017): 16–20.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Ivanyshyn, O. V. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ І СОЦІАЛЬНОЇ КОРИСНОСТІ ТРАНСПОРТНОЇ ЛОГІСТИКИ МХП ЗА ДОПОМОГОЮ ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ABM RINKAI TMS." Transport development, no. 2(7) (March 15, 2021): 7–16. http://dx.doi.org/10.33082/td.2020.2-7.01.

Full text

Abstract:

Вступ. Натепер спостерігається зміна глобального тренду логістики в Укра- їні в бік сталого та якісного розвитку. Це дозволить реалізувати величезний логістичний потенціал України, перетворити логістику в галузь національної економіки, яка сприятиме підвищенню конкурентоспроможності й прибутковос- ті вітчизняних підприємств. Визначено, що управління власним і найманим транспортом підприємства проводиться за допомогою інноваційної системи ABM Rinkai TMS і містить економію транспортних витрат за 3 модулями: план, факт, аналіз відхилень. Встановлено, що використання системи моніторингу й управління транспортом надає всі основні функції, необхідні для спрощення повсякденних операцій з управ- ління доставленням. Предмет дослідження. Процеси роботи системи TMS ABM Rinkai, запропо- новані з метою підвищення ефективності управління транспортом, доступнос- ті, прозорості й оптимізації всього процесу логістики. Мета статті – дослідження переваг інноваційної системи транспортної логістики ABM RINKAI TMS МХП для підвищення якості, ефективності й соці- альної корисності. Результати роботи. Розглядаючи логістичні інновації, не можна оминати новітні логістичні технології, які застосовуються в плануванні й інформацій- ному забезпеченні, що необхідне для ефективного використання транспортної та логістичної інфраструктур та електронної обробки даних, автоматизації виробництва й впровадження інших нових досягнень для вдосконалення структу- ри інформаційних потоків. Пропозиції ABM Rinkai Rinkai TMS: діагностика й виявлення «вузьких місць»; оптимізація процесів планування торгових маршрутів, контролю та аналізу ефективності транспортної логістики; впровадження автоматичного плану- вання маршрутів доставляння на підставі наявних замовлень та автомобілів з урахуванням різних обмежень, економія транспортних витрат. Визначені ефекти транспортної логістики з ABM Rinkai TMS: підвищення ефективності використання транспорту; зниження транспортних витрат; мінімізація необхідного автопарку; скорочення сумарного кілометражу; збіль- шення кількості обслуговуваних клієнтів за маршрут; скорочення кількості запіз- нень і впевненість клієнтів в якісному й вчасному обслуговуванні; підвищення якос- ті процесів, відсутність витрат на дороге програмне забезпечення, що виступає передумовою ефективної реалізації логістичної діяльності підприємства. Методологія дослідження. У процесі дослідження використано загальнона- укові й спеціальні методи, зокрема: діалектичний, системного аналізу; оптимі- зації запасів залежно від рівня логістичної системи; моделювання руху матері- альних та інформаційних потоків логістичної системи з допомогою призначень, вибору найкоротшого шляху; формування методів математичного програмуван- ня оптимальної виробничої програми. Галузь застосування результатів. Економіка, транспорт, управління, макро- й мікроекономіка, інформатика, логістика, інновації. Висновки. Запропоновано використання інноваційної системи транспортної логістики ABM RINKAI TMS МХП. Встановлено мотиви застосування інновацій на підприємствах. Визначено необхідність використання логістичних інновацій, новітніх технології планування та інформаційного забезпечення; електронної обробки вантажопотоків; автоматизації виробництва; ефективність управлін- ня транспортною логістикою з ABM Rinkai TMS.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

МЕЛЬНИК, Т. С., О. В. ХРИСТОФОР, and О. М. КРАСНОШТАН. "РОЛЬ ТРАНСПОРТНО-ПЕРЕСАДОЧНИХ КОМПЛЕКСІВ У РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ КРАЇНИ: СОЦІАЛЬНИЙ І СЕРВІСНИЙ АСПЕКТИ." REVIEW OF TRANSPORT ECONOMICS AND MANAGEMENT, no. 5 (21) (June 17, 2021): 59–69. http://dx.doi.org/10.15802/rtem2021/224970.

Full text

Abstract:

Мета. Роботу присвячено обґрунтуванню необхідності і визначенню ролі транспортно-пересадочних комплексів у розвитку транспортної системи країни та у забезпеченні її населення в транспортному обслуговуванні, виконуваному на сучасному рівні, в межах міст, у приміських зонах та на далеких відстанях. Методика. З використанням методів формальної і діалектичної логіки на підставі критичного аналізу положень вітчизняних і зарубіжних дослідників, які вивчали відповідні аспекти створення і діяльності багатофункціональних пунктів пересадки пасажирів між видами транспорту, визначено сутність, функції і різновиди пересадочних вузлів. Для уточнення категорії, що вивчається, та формування науково-теоретичних засад дослідження поведінки клієнтів транспортно-пересадочних комплексів застосовано методи наукової абстракції, індукції і дедукції. Результати показали неспроможність вітчизняного транспорту суспільного користування задовольнити потребу населення великих міст і передмість у просторових переміщеннях, запропонувати своїм клієнтам послуги належного рівня якості, з повним дотриманням вимог безпеки, виправдати їх очікування, а також використати потенціал залізничного транспорту, включаючи потужні вокзальні комплекси, та повернути йому лідерство на ринку пасажирських перевезень. Наукова новизна: доведено, що найбільш поширена практика створення транспортно-пересадочних вузлів на базі станцій міського транспорту або великих вокзалів для вітчизняного транспорту на сучасному етапі його функціонування є нераціональною, не враховує специфіки сегментних груп пасажирів та не відповідає їх особливим вимогам до транспортного обслуговування. Зважаючи на поточний рівень розвитку транспортної системи та її соціально-економічний стан, мережа розміщення пунктів пересадки пасажирів між видами транспорту повинна будуватись, виходячи з кореспонденції пасажиропотоків, з урахуванням найбільш сталих і потужних потоків пасажирів у приміських зонах. Практична значимість: тривалі спостереження за клієнтами залізничного пасажирського транспорту та аналіз кореспонденції пасажиропотоків показали, що найбільш сталими і регулярними, а отже, прогнозованими є переміщення у приміському сполученні, де пасажири задовольняються базовими характеристиками транспортного обслуговування і не потребують широкого спектру додаткових послуг, а фактори економії часу, мінімальної вартості, надійності і безпеки обумовлюють їх транспортну поведінку. Цим критеріям на сьогодні максимально відповідає залізничний приміський транспорт з його інфраструктурою, якісне функціонування яких вже зараз неможливе без докорінних організаційних змін і належного фінансування. Проте споживча поведінка пасажирів та визначення шляхів розвитку мережи транспортно-пересадочних комплексів вимагають відповідних маркетингових досліджень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Stepanenko, V. O. "The Maritime Transport Infrastructure: Essence, Classification and Advantages." Business Inform 11, no. 502 (November 2019): 187–94. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2019-11-187-194.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Buryk , M. "УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В УМОВАХ РЕАЛІЗАЦІЇ ГЛОБАЛЬНИХ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ДО 2030 р." Theory and Practice of Public Administration 4, no. 71 (December 17, 2020): 55–62. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.04.07.

Full text

Abstract:

Досліджено управління розвитком транспортної інфраструктури в умовах реалізації Глобальних цілей сталого розвитку до 2030 р. в сучасній транспортній галузі як одному з найважливіших елементів в економічній системі України. Розкрито сутність поняття “сталий розвиток” як складної багаторівневої і багатокомпонентної системи заходів, спроможної забезпечити ефективне функціонування й розвиток країни. Проаналізовано проблеми, що впливають на розвиток транспортної інфраструктури. Описано пріоритетні Глобальні цілі сталого розвитку до 2030 р., що безпосередньо стосуються транспортної інфраструктури. Обґрунтовано необхідність розвитку транспортної інфраструктури України з метою виконання Стратегії сталого розвитку, задля підвищення якості транспортних послуг та транспортної інфраструктури в ХХІ ст.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

ОНИЩУК, Василь, Валерій СТЕЛЬМАЩУК, Олександр ДУБИЦЬКИЙ, and Юрій БУЛІК. "Автомобілі-роботи: можливості та наслідки для транспортної системи." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, no. 14 (August 31, 2020): 107–18. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i14.353.

Full text

Abstract:

У цьому дослідженні досліджуються проблеми та можливості, пов'язані з транспортною політикою, які можуть виникнути внаслідок нових технологій автомобілів-роботів(А-Р). Ці технології можуть знизити транспортні витрати та збільшити доступність для осіб з проблемами мобільності. Ця нова технологія також має далекосяжні застосування та наслідки, що перевищують усі поточні очікування. Неодмінною частиною перспективного розвитку А-Р є зв’язок між автомобілями та інфраструктурою (підключені транспортні засоби). Існує великий розрив знань в технологіях щодо маршрутизації поведінки. Технологія підключення автомобіля дає чудову можливість впровадити ефективну та інтелектуальну систему маршрутизації. З цією метою пропонується концептуальна навігаційна модель на основі флоту А-Р, які централізовано відправляються по мережі, що прагнуть оптимізувати систему. В роботі досліджено такі основні фактори: майбутні можливості, а також на можливі перешкоди, пов'язані з технологією А-Р; оптимізація навігаційної моделі А-Р для покращення маршрутизації і дорожньої обстановки. Ключові слова: автомобіль-робот, автономний транспортний засіб, підключений транспортний засіб, навігація автомобіля, оптимальність системи, розумна транспортна система.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Nemchuk, O. O., N. A. Vereshchaka, and S. P. Onyshchenko. "СУТНІСТЬ ТА СПЕЦІФІКА ІНФРАСТРУКТУРНИХ ПРОЄКТІВ НА ВОДНОМУ ТРАНСПОРТІ." Transport development, no. 1(8) (April 29, 2021): 135–48. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.1-8.13.

Full text

Abstract:

Вступ. Успішність інфраструктурних заходів визначається успішністю реа- лізації відповідних проєктів: навіть дуже своєчасні і необхідні заходи можуть не бути доведені до логічного кінця або не забезпечити отримання необхідного результату, якщо управління відповідними інфраструктурними проєктами здій- снюється неналежним чином. Тому для забезпечення успішності та ефективнос- ті цієї категорії проєктів необхідна відповідна теоретична база для підтримки процесів управління. Фундаментом цієї теоретичної бази має бути чітка іден- тифікована сутність та специфіка інфраструктурних проєктів у сфері водного транспорту, бо саме це визначає специфіку процесів управління цими проєктами. Метою дослідження є ідентифікація основних видів інфраструктурних проєк- тів у сфері водного транспорту і встановлення їх специфіки як основи для роз- робки моделей і методів ефективного управління цими проєктами. Результати. У цьому дослідженні ідентифіковано сутність і специфіка інфраструктурних проєктів на водному транспорті. Визначено логічний ланцюжок впливу стану і параметрів цієї інфраструктури на різні параметри транспортного обслугову- вання і конкурентоспроможність транспортної системи країни. Отже, стан інфраструктури визначає безпеку судноплавства, формує обмеження на розмір суден (і, відповідно, розмір вантажних партій), а також зумовлює час рейсу суд- на і доставки вантажу. Таким чином, розвиток інфраструктури водного тран- спорту є необхідним чинником підвищення конкурентоспроможності портів та ефективності морських і річкових перевезень. Крім того, розвиток технологій і діяльність міжнародних організацій (наприклад, ІМО) зумовлюють більш високі вимоги до забезпечення безпеки судноплавства, що також відбивається на вимо- гах до інфраструктури. Крім того, інфраструктура водного транспорту підда- на не тільки «моральному» старінню, а й природному «зносу», причому більшою мірою, ніж в інших видів транспорту. Це пояснюється «агресивністю» водного середовища і природними процесами (наприклад, замулюванням дна). Встановле- но основні види інфраструктурних проєктів на водному транспорті: модерніза- ція об’єктів; заміна об’єктів; відновлення об’єктів; розвиток існуючих об’єктів; створення нових об’єктів. Визначено продукти інфраструктурних проєктів – це об’єкти інфраструктури, які або створюються, або змінюються (відновлення, заміна, модернізація, розвиток). Встановлено цілі і місію цієї категорії проєк- тів. Висновки. Отримані результати є основою для розробки моделей і методів управління інфраструктурними проєктами на водному транспорті.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Haiduchenko, Svitlana, and Yuliya Maliukhova. "Управління інфраструктурою міст в умовах реформування публічної влади України: теоретичні аспекти." Theory and Practice of Public Administration 1, no. 64 (July 11, 2019): 158–64. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.01.18.

Full text

Abstract:

Розглянуто теоретичні аспекти до системи управління інфраструктурою міст. Систематизовано наукові підходи до терміна “інфраструктура”, що трактується як комплекс функціонально важливих для життєзабезпечення населення об’єктів територіальної громади. Визначення змісту управління інфраструктурою міст дало можливість встановити її складники: об’єкти, елементи, принципи, механізми, методи, підходи. Запропоновано основними об’єктами управління містом вважати дорожню, транспортну, енергетичну, містобудівну, промислову, інженерну, комунальну, наукову, інформаційно-комунікаційну, соціальну, торговельну, культурну інфраструктуру. Вказано, що кожен з об’єктів містить окремі елементи – нормативну базу, бюджет, фіскальні інструменти, управління знаннями, ін.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Бойко, А. В. "СПЕЦІАЛІЗОВАНА ПУБЛІЧНА АДМІНІСТРАЦІЯ ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ТРАНСПОРТНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ." Juridical science, no. 2(104) (July 15, 2021): 80–88. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-104-2.10.

Full text

Abstract:

Актуальність статті полягає в тому, що формування правоздатної системи публічного адміністрування транспортним сектором економіки, побудованої на основі розвитку владно-суспільних взаємовідносин, взаємодії органів публічної влади та інститутів громадського суспільства, вдоско- налення правового статусу та форм і методів діяльності її суб’єктів, без- перечно виступає наразі нагальною для України потребою. Водночас інсти- туціональна складова публічного адміністрування транспортною сферою в нинішніх умовах як ніколи вимагає вжиття рішучих реформаційних за- ходів особливо у напрямі реалізації державної транспортної політики через активну діяльність спеціалізованої публічної адміністрації. У статті, на основі аналізу чинного законодавства, наявних наукових, публіцистичних та методичних джерел, у тому числі зарубіжного досвіду, зроблено спробу визначити оптимальну інституціональну модель адміністративно-пра- вового забезпечення реалізації державної транспортної політики в Україні. Вказано на необхідність кардинальних структурних перетворень в транс- портній сфері, що нагально стоїть на порядку денному та підтверджуєть- ся багатьма транспортними аналітиками, громадськими діячами та фахівцями субʼєктів публічного адміністрування окремих транспортних галузей. Наголошено на необхідності створення принципово нової систе- ми управління, що була б орієнтована на розвʼязання як загальних проблем функціонування транспортного комплексу країни, так і вирішення спец- ифічно галузевих завдань. Підкреслено передчасність утворення пропонова- ної Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транс- порту, що має забезпечити ефективне державне регулювання діяльності на ринках природних монополій та суміжних ринках у галузі транспорту, зокрема, з питань формування цінової (тарифної) політики. Утворення ще однієї структури зі спеціальним статусом, повноваження якої зараз актив- но реалізовує Міністерство інфраструктури України, ускладнить процес публічного адміністрування галуззю та уповільнить реалізацію основних напрямів державної транспортної політики України. Наголошено на особ- ливому значенні спеціалізованої публічної адміністрації, яка спроможна на одночасне вирішення багатьох правових, технічних, політичних, економіч- них та інших проблем розвитку й функціонування транспортної галузі. Ра- зом з тим, додаткові труднощі виникають через невирішеність проблем розмежування повноважень між центральними, регіональними та місце- вими органами управління транспортною системою.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Козак, Є. "Програмні методи організації транспортних потоків у рамках концепції Internet of Vehicles." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 44 (October 29, 2021): 94–100. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-44-15.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто програмні методи організації транспортних потоків у рамках концепції IoV. Розкрито сутність поняття «Інтернет речей» та «Інтернет транспортних засобів». Сформовано принципи взаємодії та послідовність. Наголошено, що Інтернет транспортних засобів складається із засобів, що є взаємодіючими між собою, а також з портативних пристроїв, які перевозяться пішоходами, придорожніх блоків та загальнодоступних мереж, що використовують принцип з’єднання транспортний засіб до транспортного засобу, від транспортного засобу до дороги, взаємозв'язок транспортний засіб – людина та транспортний засіб – датчик, створюючи тим самим соціальну мережу, де учасники є раціональними об'єктами, а не людьми. Наведено типову архітектуру Інтернету транспортних засобів, що складається з трьох рівнів: сприйняття, мережевого та прикладного. Та детально описано принципи реалізації та взаємодії зазначених рівнів як у рамках системи в цілому так і окремо на кожному етапі. Запропоновано абстрактну архітектуру Інтернету транспортних засобів та визначено принципи роботи та взаємодії головних блоків системи. Підкреслено, що бортовий блок представляє собою транспортні засоби на дорозі, а дорожній блок – дорожно-транспортні інфраструктури, які взаємопов’язані за допомогою Інтернету. Наголошено, що головною умовою дії системи є приналежність кожного окремого транспортного засобу домогосподарству та наявність базового блоку, до якого всі транспортні засоби та інші пристрої підключені через Інтернет речей. Запропоновано механізми забезпечення конфіденційності Інтернету транспортних засобів, як окремо діючої системи. Підкреслено, що конфіденційність підтримується шляхом розподілу типів вмісту на: приватний, захищений та публічний. Інформація приватного типу доступна лише власнику транспортного засобу. Сформовано перелік програмних методів які діють щодо реалізації IoV та описано головні проблеми, що стоять перед IoV.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Петренко, Олександр. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІСЬКОГО ПАСАЖИРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ." Public management 22, no. 2 (February 26, 2020): 167–76. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-2(22)-167-176.

Full text

Abstract:

Розглянуто узагальнення теоретико-методологічних засад дер- жавного регулювання діяльності міського пасажирського транспорту. Визна- чено, що ринковий механізм не здатний вирішити в повному обсязі існуючі та виникаючі економічні проблеми та надання соціально значущих послуг, до яких відносяться послуги міського пасажирського транспорту. Доведено, що проблема організації ефективного регулювання міського пасажирського транспорту залишається однією з найскладніших, оскіль- ки послуги міського пасажирського транспорту є соціально значущими, і в зв’язку з цим необхідне державне регулювання цією галуззю, яке має адмі- ністративно-правову і економічну форми, і здійснюється органами держав- ного і місцевого управління. При цьому в процесі децентралізації економіки України зросла роль місцевих органів влади в загальній системі державного регулювання. Перехід на ринкову економіку створив нові й посилив вже існуючі про- блеми у сфері перевезень, основними з яких є погіршення стану основних виробничих фондів транспорту, зниження інвестицій в транспортну галузь, відсутність чіткої державної політики, спрямованої на сприяння формуван- ню і розвитку конкурентного ринку транспортних послуг, на прискорення процесів переходу транспортних підприємств на більш високий організацій- но-управлінський і технологічний рівень і на більш високий рівень якості на- даних транспортних послуг. Для подолання кризового стану необхідна державна участь у всіх сферах господарсько-виробничої діяльності транспортних підприємств: норматив- но-правової, податкової, ліцензійної, фінансової та тарифної. У сфері тран- спорту повинна превалювати тенденція протекціонізму з боку держави, що вимагає чіткої розстановки пріоритетів, а також конкретного визначення в бюджеті розмірів коштів, які передбачається виділяти на субсидування утри- мання й розвиток транспортної інфраструктури Для вирішення протиріч у системі міського пасажирського транспорту необхідна зовнішня контролююча сила, яка виступає в особі суспільства та держави. Доведено, державним регулюванням міського пасажирського тран- спорту є створення комплексу умов формування адекватних соціально-еко- номічних відносин для забезпечення цілеспрямованого розвитку системи, яка має високу соціальну значущість.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Зигун, А. Ю., and А. В. Клєпко. "Проектування велосипедної інфраструктури в рекреаційних зонах міста." Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві, no. 16 (February 4, 2022): 45–52. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2410-6208-2021-6(16)-06.

Full text

Abstract:

На сучасному етапі розвитку міст велосипедний транспорт для більшості розвинених країн є важливим видом внутрішнього транспорту. Велосипедні поїздки використовуються у повсякденному житті як транспортний засіб для комунікаційних та рекреаційних цілей. Для популяризації і стимулювання використання велосипедів у межах рекреаційних зон, необхідне створення велосипедної інфраструктури: велосипедних смуг на дорогах, велодоріжок, спеціальних велосипедних трас, велосипедної навігації, а також велосипедних стоянок, місць відпочинку, пунктів прокату та систем ремонту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

ШРАМЕНКО, Наталя, Владислав ШРАМЕНКО, and Олександр СОЛАРЬОВ. "Аналіз ринку вантажних перевезень в Україні." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, no. 16 (May 19, 2021): 30–35. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i16.505.

Full text

Abstract:

В умовах розвитку транспортно-логістичної інфраструктури, а також формування раціональної структури парку автомобілів і парку вантажних вагонів необхідно аналізувати і враховувати фактичний попит на перевезення вантажів. Аналіз динаміки обсягу перевезених вантажів за 2015-2020 роки показує стійкі позиції різних видів транспорту на ринку вантажних перевезень. На основі аналізу статистичних даних за 2016-2019 роки було встановлено, що автомобільні та залізничні перевезення здійснюються переважно у внутрішньому сполученні. Відзначено, що у 2020 році спостерігається певний спад обсягів вантажних перевезень за кожним з видів транспорту, що може бути обумовлено світовою пандемією COVID-19. Визначено, що низька ефективності організації перевезень вантажів від постачальників до споживачів пов’язана з недостатньою кількістю та нераціональним використанням рухомого складу, недостатнім розвитком інфраструктури вантажних терміналів, нераціональною організацією процесу вантажних перевезень. Взаємодія видів транспорту обумовлює можливість формування оптимальних ланцюгів постачань як у внутрішньому, так і в міжнародному сполученнях. Підвищення ефективності організації перевезень вантажів від постачальників до споживачів досягається шляхом оптимізації руху вантажопотоків на основі логістичних принципів. Проведені дослідження сприятимуть розробці напрямків оптимізації розподілу та руху вантажопотоків при плануванні та організації перевезень вантажів як у внутрішньому, так і у міжнародному сполученні. При цьому, формування ланцюгів постачання на основі взаємодії автомобільного та залізничного транспорту дозволяє мінімізувати транспортні витрати та створює передумови для подальшого розвитку ланцюгів постачання та транспортно-технологічних систем. Ключові слова: ринок вантажних перевезень, ланцюги постачань, види транспорту, статистичні дані, обсяг перевезень, вантажопотік.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Panchenko, Olena, and Serhii Zhurman. "УМОВИ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТРАНЗИТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВАМИ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 3 (19) (2019): 147–56. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-3(19)-147-156.

Full text

Abstract:

У статті розкрито необхідність формування механізму ефективного використання транзитного потенціалу підприємствами залізничного транспорту та його значення в умовах глобалізації. Встановлено, що використання транзитного потенціалу вітчизняними підприємствами залізничного транспорту забезпечується формуванням організаційно-економічного механізму, який включає різні рівні управління та передбачає узгодження та одночасну реалізацію системи заходів на міжнародному та державному рівні, а також на рівні залізничних підприємств. Визначені умови ефективного використання транзитного потенціалу підприємствами залізничного транспорту, серед яких: приведення нормативно-правової бази у відповідність до міжнародних норм, активне використання міжнародних транспортних коридорів, модернізація залізнично-транспортної інфраструктури, інтегрування з операторами інших країн, удосконалення та спрощення процедури перетину державного кордону.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Дмитрієва, Оксана, and Олексій Тімров. "СТРАТЕГІЧНЕ ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ." Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, no. 27 (November 14, 2021): 37. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.27.37.

Full text

Abstract:

УДК 339.187; JEL Classification: М29 Мета. Визначення підходів, принципів і етапів реалізації державного стратегічного управління інноваційним розвитком транспортної інфраструктури; розроблення типізації інноваційних стратегій на основі встановлення ознак і сутності інноваційної стратегії як ключового елемента в системі стратегічного управління. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою є праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, в яких розглядаються питання стратегічного державного управління та напрями інноваційного розвитку транспортної інфраструктури. В роботі використано методи узагальнення та абстрагування; метод аналізу і синтезу. Результати. В умовах ринкової економіки, що характеризується зростаючою невизначеністю розвитку зовнішнього середовища, неповнотою і асиметрією інформації, періодами підйому і спаду економічного розвитку, особлива увага приділяється формуванню системи державного стратегічного управління інноваційним розвитком транспортної інфраструктури. Державне стратегічне управління інноваційним розвитком транспортної інфраструктури – це науково обґрунтований вплив керівників держави, апарату державного управління, політичних і громадських організацій на соціально-економічне середовище транспортного комплексу та інноваційної системи країни, що забезпечує якість і конкурентоспроможність транспортних послуг та сталий розвиток транспортного сектора економіки. В ході дослідження систематизовано основні концептуальні підходи теорії управління, напрямки державного стратегічного управління, принципи стратегічного управління інноваційним розвитком транспортної інфраструктури. У роботі визначено основні елементи ефективної системи стратегічного державного управління, запропоновано етапи і складові стратегічного управління інноваційним розвитком. На основі накопиченого досвіду у науковій літературі авторами представлено класифікацію інноваційних стратегій. Беручи до уваги накопичений досвід у статті розроблено класифікацію стратегій інноваційного розвитку транспортної інфраструктури, що враховує комплекс пріоритетних критеріїв (направленість результату, тип інновацій, характер дій). Наукова новизна. Удосконалено теоретичні основи стратегічного державного управління інноваційним розвитком транспортної інфраструктури, які, на відміну від відомих, включають типізацію інноваційних стратегій за комплексом ознак (корисність результату, тип інновацій, характер дій), що передбачає їх поділ на деструктивні (псевдо- і квазіінноваційні) і конструктивні (адаптивні, оптимізаційні, прогресивні) стратегії. Практична значущість. Запропоновані в статті теоретичні висновки, підходи і рекомендації можуть бути використані для розроблення стратегії інноваційного розвитку транспортної інфраструктури України і дозволять сформувати ефективний інструментарій державного регулювання інноваційних проєктів розвитку інфраструктури транспорту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Andrieiev, Sergey, and Volodymyr Zhilin. "ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ДЛЯ ПОБУДОВИ КАРТОГРАФІЧНИХ МОДЕЛЕЙ ЗАЛІЗНИЧНИХ СПОЛУЧЕНЬ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 63 (February 26, 2021): 4–16. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.004.

Full text

Abstract:

Предметом дослідження є методика побудови картографічних моделей залізничних сполучень із використанням технологій геоінформаційних систем (ГІС). Об'єктом дослідження є процес створювання цифрових моделей інфраструктури залізниці для оптимального вирішення транспортних задач і забезпечення у режимі реального часу моніторингу рухомого й нерухомого майна залізниці та ефективного використання енергоносіїв. Метою роботи є підвищення інформативності моніторингу залізничної інфраструктури України за рахунок використання геоінформаційних технологій. Висновки. На підставі аналізу історичного розвитку та сучасного стану залізничної інфраструктури України показано, що одним з важливих елементів реформування і удосконалення залізничного транспорту в сучасних умовах є перехід до комплексних інформаційно-управляючих технологій з використанням засобів супутникової навігації. Обґрунтовано необхідність напрацювання єдиних технічні вимог і вибору платформи для створення на базі технологій ГІС нових картографічних моделей залізничних сполучень України, адже електронна картографічна модель залізниць, побудована з використанням технологій ГІС, допомагає вирішувати не лише задачі ефективного управління перевізним процесом, а й задачі контролю використання рухомого й нерухомого залізничного майна та всієї галузевої інфраструктури. Виконано усебічний аналіз картографічного методу дослідження залізничних транспортних мереж, а саме, підходи до вивчення і напрямки досліджень в аспектах забезпеченості територій транспортною мережею і досліджень структури транспортних мереж. Окрему увагу приділено проблемним питанням використання карт в дослідженнях транспортних мереж. Ретельно розглянуто картографічний метод на різних стадіях дослідницького процесу, а також класифікації карт транспорту, зокрема, за масштабом, територіальним охопленням і тематикою. Розглянуто особливості застосування даних дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) для залізничної інфраструктури, отримано висновок про необхідність комплексного застосування усіх доступних інформаційних джерел для побудови картографічних моделей залізничних сполучень на основі технологій ГІС. Запропоновано структуру ГІС-моніторингу залізниці, яка на основі даних ДЗЗ, застосування сучасних баз даних, пошуку та обрання інфраструктурної інформації забезпечує побудову картографічних моделей і отримання актуальних карт поточного стану залізничних сполучень держави

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Дмитрієва, Оксана, and Ескендар Аділов. "ФОРМУВАННЯ КОМПЛЕКСУ ІНФРАСТРУКТУРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ НА ЗАСАДАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ." Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, no. 26 (June 26, 2021): 45. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.26.45.

Full text

Abstract:

УДК 338.47; JEL Classification: R40 Мета дослідження полягає у розробці комплексу інфраструктурного забезпечення інноваційного розвитку транспортної інфраструктури на засадах цифровізації. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети у науковій роботі були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: методи узагальнення та абстрагування – для визначення процесу цифровізації інноваційного розвитку транспортної інфраструктури; концепція відкритих інновацій до розробки комплексу інфраструктурного забезпечення інноваційного розвитку транспортної інфраструктури. Результати дослідження. У статті визначено, що цифрові технології повинні не тільки обслуговувати традиційний процес надання транспортних послуг, а й забезпечувати формування вартості транспортно-логістичної послуги шляхом безпосередньої участі в ціноутворенні. Встановлено, що першочерговими завданнями є закладення на національному та регіональному рівнях інституційних засад цифровізації, смарт-спеціалізації та інтеграція потенціалу науково-освітнього та сектору транспортної інфраструктури, а також внесення відповідних змін до існуючого законодавства. На основі аналізу та визначених завдань сформовано постійний, своєчасний та спеціалізований комплексу інфраструктурного забезпечення інноваційного розвитку, реальний сектор якого запропоновано доповнити інтерактивним сектором, що базується на концепції відкритих інновацій. Наукова новизна. Полягає у розробленому спеціалізованому комплексі інфраструктурного забезпечення інноваційного розвитку, реальний сектор якого доповнено інтерактивним сектором, що базується на концепції відкритих інновацій. Практичне значення отриманих результатів. Впровадження галузевої платформи інноваційного розвитку є підґрунтям для більшої прозорості і підзвітності в діяльності учасників інноваційної діяльності при істотному скороченні витрат взаємодії та підвищенні ступеня відкритості під час конкурентної боротьби всередині галузі і, як наслідок, підвищення якості товарів (послуг), а також зниження їх ціни.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Golinskiy, V. V. "Проблематика функціонування системи морського транспорту України в умовах глобалізації світового морегосподарського комплексу." Theory and Practice of Public Administration 2, no. 65 (May 15, 2019): 90–100. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.02.11.

Full text

Abstract:

Крізь призму аналізу проблематики функціонування системи морського транспорту України, обґрунтована необхідність змін інституційних пріоритетів держави щодо присутності вітчизняного морського транспорту в глобальному світовому морегосподарському комплексі. Здійснено огляд показників функціонування морської транспортної інфраструктури України, як основної системної ланки роботи галузі. Причинно-наслідкові зв’язки у відповідному полі розглянуто з позицій недосконалості публічно-управлінських процесів. З метою аналізу глобальних ніш, особливу увагу приділено посиленій експансії Китаю щодо європейських ринків морських транспортних перевезень. Економічну проблематику, яка здебільшого виявляється у короткостроковій перспективі, запропоновано розглядати в комплексі з проблематикою геополітичною, яка виявляє свої негативні наслідки у вигляді «відкладених криз» в середньо-та довгостроковому періоді.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Стельмах Х.П. "НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА РОЗВИТОК ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ." Економічний форум 1, no. 3 (September 25, 2021): 17–25. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-3.

Full text

Abstract:

В статті розглянуто нормативно-правове забезпечення та розвиток транспортно-логістичної системи України, визначено складові, що її формують. Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у 2014 р. зумовило необхідність реформування та прискорення євроінтеграційних процесів загалом. Їх прискорення вимагає більш повного врахування європейського законодавства в законодавстві України, в тому числі потребує внесення змін до вже до чинних законів та погоджених законопроектів з урахуванням директив та регламентів ЄС. Розвиток транспортно-логістичної системи та формування нормативно-правового забезпечення набуває важливого значення у рамках реалізації всеохоплюючої національної транспортної стратегії (НТС) України до 2030 р., що було відображено в Програмі ЄС «Підтримка впровадження транспортної стратегії України» та в Угоді про фінансування цієї Програми. Метою дослідження є виявлення перспектив розвитку та виокремлення окремих аспектів формування нормативно-правового забезпечення транспортно-логістичної системи, а також відповідні рекомендації щодо покращення її функціонування. В статті проаналізовано нормативно-правове забезпечення та розвиток транспортно-логістичної системи, виокремлено проблеми та запропоновано шляхи їх подолання. Головна ціль нормативно-правового забезпечення сьогодні полягає у внесенні змін, які посилюють вплив на діяльність організацій транспортного сектору через інтеграцію транспортного ринку України до ЄС. Щодо короткострокового періоду відсутнім є системний розвиток галузей, тоді як у довгостроковому періоді можна очікувати комплексну трансформацію інфраструктури транспорту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Шворнікова, Г. М., and С. І. Сорока. "Проєктні ризики розвитку інфраструктури транспорту." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 4(268) (June 10, 2021): 112–17. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-268-4-112-117.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню актуальних питань, що пов’язані з визначенням ризиків у проєктах розвитку транспортної інфраструктури. У роботі проведено аналіз досліджень проблем управління ризиками у транспортному будівництві, визначено поняття проєктного ризику та факторів, що визначають можливість їх настання. Наведено статистичні дані щодо інвестицій у транспорту галузь та підтверджено необхідність розробки інвестиційних проєктів щодо розвитку інфраструктури транспорту. Запропоновано класифікацію ризиків при реалізації проєктів транспортної інфраструктури на кожному етапі життєвого циклу, визначено фактори ризиків.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Бойко, А. Д., and О. П. Єлєазаров. "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ КОНЦЕСІЙНИХ ВІДНОСИН В ПОРТАХ УКРАЇНИ: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ." Vodnij transport, no. 2(33) (December 14, 2021): 87–93. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.2.33.10.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто актуальні питання, які постали перед морською галуззю з початком її реформування. Автором проаналізовані погляди фахівців щодо необхідності роздержавлення морських портів та шляхи залучення інвестування у портову галузь України. Автором наданий аналіз таких понять як приватизація портів та концесійних відносин в портах. В ході дослідження розглянуто моделі державно-приватного партнерства та визначено, що модель концесії є найкращим варіантом залучення інвестицій у морські порти України при рівному задоволенні інтересів державної та приватної сторін. Зазначено, що порти є найважливішим елементом національної транспортної інфраструктури в яких працює досить велика кількість приватних портових операторів, поряд із державними стивідорами. Світовий досвід доводить, що робота приватного стивідорного сектору є найбільш ефективна, але необхідно створити правове підґрунтя для цього. Встатті зазначено, що однією з найбільш ефективних форм зовнішнього інвестування в портову інфраструктуру та розвиток портів є концесія. Також проаналізовані питання приватизації морських портів. Встановлено, що Закон «Про концесію» реформував процедуру проведення концесійного конкурсу, порядок розрахунку концесійних платежів тощо. Приділено увагу поняттю концесії, його основним ознакам. Проаналізовано процедуру та умови укладання концесійної угоди, визначено основні поняття та істотні умови договору. Обґрунтовано доцільність запровадження концесійних відносин у морських портах України.Зазначено, що за допомогою концесій можливе залучення фінансування в інфраструктуру морських портів, створення робочих місць, наповнення державного бюджету, допомога органам місцевого самоврядування. Автором проаналізовані погляди спеціалістів, що для реалізації всього потенціалу концесій необхідно вжити заходів для створення сприятливого інвестиційного клімату, привабливих умов для приватних інвесторів-концесіонерів, зокрема,шляхом вдосконалення судової системи, захисту права власності, оподаткування та публічного управління.Ключові слова:портова інфраструктура, морській порт, концесія, приватизація, концесійних договір, реформи, портова галузь, транспорт.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Дем’янчук М.А. "ПЕРЕДУМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ." Економічний форум 2, no. 2 (June 11, 2021): 3–12. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-1.

Full text

Abstract:

Розвиток вітчизняної системи водного транспорту та її інфраструктури у сучасних умовах розвитку економіки України характеризуються посиленням інтеграційних процесів у світову економічну систему, що здатна забезпечити підвищення інвестиційної привабливості країни через нарощення транспортних потоків, конкурентоспроможності, скорочення термінів доставки вантажів тощо та матиме мультиплікативний ефект і на інші сфери економічної діяльності. Тому роботу направлено на визначення передумов реалізації конкурентних переваг водного транспорту України. На основі аналізу перевезень вантажів за видами транспорту встановлено кардинальний перерозподіл структури перевезень вантажів у сторону залізничних. Частина вантажних перевезень здійснюється водним транспортом України, враховуючи перевезення морським та річковим видами транспорту. На відміну від країн Європейського союзу, в Україні внутрішніми водними шляхами вантажі, зокрема будівельні, різна руда, хлібні види вантажів, різні метали тощо, транспортуються переважно каботажними перевезеннями. В низці країн Європейського союзу, зокрема у Нідерландах, Німеччині і Бельгії, спостерігається виразна взаємозалежність між обсягами перевезення вантажів та промисловістю, яка формує переважну вантажну базу. Внутрішні водні шляхи Європи типізовані, на яких використовуються уніфіковані баржі, вантажопідйомність яких залежить від глибини. Масштабне використання потенціалу внутрішніх водних шляхів Європи враховує високі показників екологічної стійкості та енергоефективності, підтримуючи безпеку клімату та навколишнього середовища. Морська транспортна система України представлена 13 морськими портами, проте рівень їхньої завантаженості знаходиться нижче 50% значення у той час, коли відбувається розвиток трансконтинентальних морських маршрутів із великою кількістю інтеграційних точок на своєму шляху. Країнами Європи, що мають вихід к морю, зокрема Нідерланди, Італія, Іспанія, Об’єднане Королівство, забезпечується переважний вантажопотік. Тому для участі морських портів України у реалізації перевезень транс’європейськими та трансконтинентальними маршрутами першочерговим завданням виступає підвищення конкурентоспроможності через вирішення проблем не тільки заходу до портів великогабаритних суден, а й шляхом вирішення врегулювання нормативно-правового, технологічно-інформаційного та економіко-екологічного забезпечення, зокрема за допомогою впровадження концепції «розумного порту», яка є головним трендом в трансформації та цифровізації портів світу та передбачає об'єднання всіх учасників глобального ланцюга поставок у єдину взаємопов’язану мережу на основі цифрової платформи із тестуванням штучного інтелекту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Дзюбинський, А. В., О. В. Пахолюк, and П. Я. Кравчук. "ТРАНЗИТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВОЛИНІ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ МИТНО-ЛОГІСТИЧНИХ ОПЕРАЦІЙ." Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, no. 17(67) (December 29, 2020): 73–82. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2020-17(67)-8.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена проблемам митної логістики. Зокрема досліджується вплив транспортної інфраструктури на транзитний потенціал регіону при здійснення митно-логістичних операцій. Також оцінюється митна інфраструктура, та її роль при експортно-імпортних операціях.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Мікуліна, М., О. Соларьов, and О. Таценко. "Роль складської інфраструктури в транспортних технологіях для аграрного виробництва." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 4(18) (February 10, 2021): 29–34. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.4(18).29-34.

Full text

Abstract:

Для виробничої діяльності підприємств однією з головних проблем сьогодення є розподільча логістика, яка виконує невід'ємну частину оптимізації та підвищення ефективності транспортних процесів аграрного виробництва. Однією із важливих складових логістичної системи автомобільних перевезень в аграрному виробництві являється складська інфраструктура, яка використовується для рівномірного завантаження транспортного парку підприємства, підвищення ритмічності і організованості транспортних перевезень та роботи транспортних засобів, зменшення простоїв автомобільних транспортних засобів, зменшення транспортних витрат, збереження та підвищення якості продукції, що підлягає транспортуванню, вивільнення працівників підприємства для задіяння в основному виробництві.Використання складської інфраструктури в транспортних технологіях набуває все більш широкого поширення та системного і ефективного використання у виробничій діяльності підприємств, що знаходить своє впровадження у розробці форм та методів управління, а також у постійному розширенні до розробки логістичного підходу при плануванні транспортних перевезень та маршрутів.В науковій статті вирішувалися питання аналізу та дослідження по підвищенню ефективності транспортних технологій в аграрному виробництві через впровадження та оптимізацію використання складської інфраструктури при транспортуванні продукції аграрного виробництва, що забезпечує мінімізацію матеріальних, трудових, енергетичних ресурсів та підвищення якості і ефективності транспортного обслуговування основного виробництва аграрних підприємств.Елементи наукової новизни включають в себе розробку рекомендацій по використанню складської інфраструктури в транспортних технологіях для аграрного виробництва та оцінку ефективності транспортування продукції з використанням складської інфраструктури.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Деркач, Е. М. "Господарсько-правові основи функціонування та розвитку внутрішнього водного транспорту." Актуальні проблеми держави і права, no. 85 (August 12, 2020): 69–76. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i85.1827.

Full text

Abstract:

У статті висвітлюються основні проблеми правового регулювання діяльності внутрішнього водного транспорту, визначено напрями розвитку законодавства відповідно до законодавства Європейського Союзу. У статті зазначається, що нині галузь річкового транспорту перебуває на етапі структурного реформування, імплементації норм відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, формування сучасного законодавства про внутрішній водний транспорт, а також створення конкурентного середовища на ринку річкових перевезень. У першому читанні прийнято проект Закону про внутрішній водний транспорт, що передбачає можливість допуску іноземних суден до плавання на внутрішніх водних шляхах України, які будуть надавати послуги з перевезення на конкурентних умовах. У статті зазначається, що процеси демонополізації ринку перевезень вантажів спостерігаються не лише у сфері внутрішнього водного транспорту, а й в інших видах транспорту, зокрема залізничного, де передбачається поступовий перехід від монополії у наданні послуг із перевезень вантажів залізничним транспортом до монополії у наданні послуг з користування інфраструктурою залізничного транспорту. Проте при лібералізації ринку перевезень вантажів слід забезпечити баланс державних і приватних інтересів, можливість співпраці на засадах державно-приватного партнерства, підтримки національних перевізників. Авторка робить висновок, що низка питань ще залишається поза увагою законодавця, зокрема правові форми здійснення перевезення вантажів внутрішнім водним транспортом, господарсько-правова відповідальність учасників перевезення, правовий статус річкового порту, терміналів, питання діджиталізації перевізного процесу, зокрема можливість укладення в електронній формі договорів перевезення, перевізних документів, які підтверджують укладення договорів перевезення, питання мультимодальності, а саме перевезення вантажів за участю декількох видів транспорту за єдиним перевізним документом, в тому числі електронним. У зв'язку із зазначеним необхідна виважена правова політика, яка дозволить створити необхідне правове підґрунтя для розвитку та функціонування внутрішнього водного транспорту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Muzyka, P. M., and N. A. Domanska. "Інфраструктура оптових ринків сільськогосподарської продукції." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 81 (October 4, 2016): 84–87. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8114.

Full text

Abstract:

В статті подається визначення терміну «інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції». Розробка інфраструктури оптового ринку проводиться на прикладі оптового ринку сільськогосподарської продукції «Шелен» у місті Рівне, Рівненьської області, яка розташована на перетині важливих міжнародних транспортних коридорів. Наводяться основні вимоги до інфраструктури ринку з погляду економічної ефективності і збереження навколишнього середовища з врахуванням вимог щодо поводження з відходами, охорони атмосферного повітря і водовикористання. Основними об’єктами інфраструктури ринку є в’їзні ворота, адміністративний корпус, інженерна інфраструктура, торгові павільйони ( квітковий, овоче-фруктовий, м’яса та риби, а також площадки для продажу з машин), паркінги, дороги. Подана характеристика цих елементів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Petrenko, O. I., and M. O. Potapovska. "ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ «КЛАСТЕР», «ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНИЙ КЛАСТЕР», «ПОРТОВИЙ КЛАСТЕР»." Transport development, no. 1(8) (April 29, 2021): 15–25. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.1-8.02.

Full text

Abstract:

Вступ. Транспортні системи та інфраструктура є важливими елементами економіки країни. Морські порти – це ворота в державу і рушійна сила в розвитку глобалізаційних процесів. Україна має великий потенціал у портовій галузі, але він не використовується на повну потужність. Це означає, що необхідно змінювати методи управління та слідувати європейському досвіду. Один з останніх трендів у морській індустрії – це кластеризація. Щоб ефективно використати цей новий підхід, необхідно зрозуміти сутність поняття та згодом його застосовувати. Мета. Стаття присвячується дослідженню понять «кластер», «транспорт- но-логістичний кластер», визначенню поняття «портовий кластер» та ефек- тивності його створення на основі індексу привабливості портового кластеру, оскільки нині в Україні ще не сформоване та маловивчене таке явище в портовій сфері. Результати. У роботі розглядаються теоретичні аспекти понять «клас- тер», «транспортно-логістичний кластер», «портовий транспортно-логістич- ний кластер». Проаналізовано теоретичні дослідження вітчизняних та зарубіж- них науковців, внаслідок чого визначено специфічні характеристики кластера. Сформульовано поняття «портовий кластер», що можна використовувати в подальших дослідженнях підвищення конкурентоспроможності морської галузі та окремих припортових регіонів. Запропоновано використовувати індекс при- вабливості портового кластера. Висновки. У результаті дослідження було визначено, що кластеризація пор- тової галузі є перспективним механізмом управління. Оскільки кластерне сере- довище створює інтенсивний тиск із метою впровадження нововведень, забез- печує багате джерело відповідних ідей і знижує вартість їх перетворення на нові продукти і послуги. Тим самим це спонукатиме компанії, що входять до складу кластера, інвестувати кошти в інновації, а також сприятиме поширенню знань через економічні агломерації, які своєю чергою підвищують продуктивність та створюють нові продукти. Встановлено основну концепцію кластерної тео- рії – в результаті географічної близькості та спільного розташування, багато вигід для елементів кластеру накопичується, що тим самим створює зниження витрат. Було сформульовано визначення «портового кластеру», що відображає новітню ефективну форму управління портовою інфраструктурою із залучен- ням влади, бізнесу та наукових установ. Запропоновано використовувати індекс привабливості портового кластера для визначення ефективності його створен- ня. Подальшою перспективою дослідження є визначення класифікації портових кластерів та специфіки їх функціонування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

ПАВЛОВА, Ірина, Віталій ГРАБОВЕЦЬ, Олександр ДУБИЦЬКИЙ, and Василь ОНИЩУК. "АНАЛІЗ РОБОТИ МАРШРУТНОГО ТРАНСПОРТУ В ЗОНІ ЗУПИНОЧНОГО ПУНКТУ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 13 (December 4, 2019): 139–45. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i13.97.

Full text

Abstract:

В роботі розглядаються питання підвищення ефективності функціонування маршрутних мереж міського пасажирського транспорту, стан та якість роботи яких відображається на рівні комфортних умов проживання людей у населених пунктах певного регіону, а також всієї країни. Проведено аналіз факторів, що впливають на показники роботи міського громадського транспорту в зонах зупиночних пунктів, які є важливим елементом транспортної інфраструктури. Проведено комплексне дослідження зупиночних пунктів громадського транспорту міста Луцька Волинської області. В результаті дослідження було виявлено фактори, що впливають на пропускну здатність зупиночних пунктів, а також випадки порушень основ безпеки автотранспорту, що допускаються приватними перевізниками. Подано основні категорії та показники, що характеризують роботу зупиночного пункту. Розглянуто типи конфліктних ситуацій, які виникають в зонах зупиночних пунктів. Після спостереження найбільш завантажених зупиночних пунктів Луцька встановлено причини виникнення цих конфліктних ситуацій в таких місцях, а також досліджено наслідки від створення конфліктів. Наведено результати розрахунків середніх втрат часу громадського транспорту та пасажирів у зв'язку з очікуванням обслуговування та при посадці-висадці пасажирів з різних маршрутів.Ключові слова: міський транспорт, маршрутні перевезення, зупиночний пункт, пропускна здатність, конфліктна ситуація, втрати часу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

E., Zarbalizade. "METHODS OF MEASURING CONSUMER SENSITIVITY TO PERSONAL AND PUBLIC TRANSPORT COSTS DURING SUBURBAN TRAVEL." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, no. 41 (March 31, 2021): 32–36. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2021-41-6.

Full text

Abstract:

Modern megacities are becoming inconvenient not only for the lives of citizens, but also become uncomfortable for visiting suburban residents and guests. For harmful substances that get into the air, three quarters consist of emissions from road transport. The infrastruc-ture of megacities is subject to cars, and people in the car-centered city are subjected to various oppressions, their natural rights suffer. Because of this, changes in the transport behavior of suburban residents who use private cars to travel to the city (they make up the bulk of the flow of cars) are an urgent need. Since the cost of a suburban trip by private car can be significant (especially when applying the economic impact on destructive transport behavior), and the number of costs will be a significant part of the family budget, in the context of managing transport behavior there is a search question: would you prefer public transport?” The article is devoted to the creation of methodological bases for finding the answer to it. This creation will take place as a justification for the choice of methods for measuring a person's sensitivity to the cost of travel and their adaptation to the specifics of suburban transportation. Thus, the work aims to develop methods for finding grounds to increase the cost of suburban travel by private car, which forces its owner to change its transport behavior in favor of public transport in the implementation of suburban services. To achieve the goal set in the article, it is necessary to investigate the existing procedures of organization and methods of measuring price sensitivity and adapt them to suburban travel by private car and public transport. Determining a person's attitude to the price is a non-trivial marketing task, so solving it requires the introduction of the necessary concepts, explanation of introductory theses and consideration of factors that motivate the driver from the suburbs to switch to public transport or continue to use a private car. The practical implementation of such initiatives can take place by increasing the direct costs of drivers of private cars, as the most effective measure to manage their transport behavior. The work implies such an increase in the cost of suburban travel.Keywords: consumer value, methods of measuring sensitivity, suburban passenger traffic, private transport, transport behavior, transportation cost. Сучасні міста-мегаполіси перетворюються на незручні не лише для життя городян, а й стають некомфортними для відвідування мешканцями передмість та гостями. Інфраструктура мегаполісів підпорядковується автомобілям, а людина в автомобі-лецентрованому місті зазнає різноманітних утисків. Через це зміни транспортної поведінки мешканців передмість, які викорис-товують для поїздок у місто приватні автомобілі, є нагальною необхідністю. Вартість приміської поїздки приватним автомобілем може виявитися значною, а сума витрат становитиме вагому частку бюджету родини. Статтю присвячено створенню методичних основ пошуку відповіді на питання, за якого зростання вартості приміської поїздки приватним автомобілем людина надасть перевагу транспорту загального користування. Таке створення відбуватиметься як обґрунтування вибору методів вимірювання чутливості людини до вартості поїздки та їх адаптації до специфіки приміських перевезень.Kлючові слова: споживча цінність, методи вимірювання чутливості, приміські пасажирські перевезення, приватний транспорт, транспортна поведінка, вартість перевезень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Агакарян, Р. С. "Поняття та зміст адміністративних правовідносин у сфері транспорту." Актуальні проблеми держави і права, no. 86 (September 22, 2020): 3–11. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i86.2398.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовані адміністративні правовідносини у сфері транспорту, визначено їх поняття. Публічні відносини у сфері транспорту є відносинами, що являють собою частину предмета адміністративного права. Показана відмінність адміністрування від державного управління та муніципального управління, які є основою предмета адміністративно-правового регулювання як інституту транспортного права. З визначень, які даються вітчизняними та закордонними вченими, проглядається, що в основі як адміністрування, так і публічного управління - саме державне управління і самоврядне (муніципальне) управління. Відзначено, що публічне, або державне та муніципальне, управління у сфері транспорту актуальне дотепер. Дана характеристика особливостей адміністративно-правових відносин у сфері транспорту. Адміністративно-правові відносини репрезентують юридичну форму в основному управлінських відносин і мають організаційний характер, що зумовлено організаційною сутністю публічного управління. Суб'єктами адміністративно-правових відносин у сфері транспорту виступають органи виконавчої влади і місцевого самоврядування, Міністерство інфраструктури, державні служби й агентства, до повноважень яких віднесено здійснення функцій управління відповідним видом, чи об'єктами транспорту, їх працівники (посадові особи), громадські організації, які виконують завдання щодо транспорту, трудові колективи транспортних підприємств та організацій, власники транспортних підприємств, пасажири, інші фізичні особи, які через деякі обставини потрапляють у сферу взаємин з іншими суб'єктами транспортного права. Але безпосередньою умовою виникнення адміністративно-правових відносин є участь у них органів або інших суб'єктів, наділених владними повноваженнями. Адміністративно правові відносини у сфері транспорту виникають за ініціативою будь-кого з їх учасників, але дуже часто згода іншої сторони на виникнення таких відносин не є обов'язковою. У низці адміністративних правовідносин їх об'єкт складний, це організаційно-майнові відносини, що включають поведінку їх суб'єктів і майно. Є також особливості врегулювання спорів в адміністративних правовідносинах транспортної сфери (відомче їх вирішення, вирішення у спеціалізованому адміністративному суді). У сфері транспорту відносини державного управління превалюють. Загалом же адміністративно-правові відносини цієї сфери можна поділити на такі групи, як: управлінські адміністративно-правові відносини, правовідносини надання адміністративних послуг, відносини адміністративної відповідальності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Lapin, P., and M. Katsman. "ВИКОРИСТАННЯ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ ДЛЯ ОХОРОНИ ВАНТАЖІВ І ОБ’ЄКТІВ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 63 (February 26, 2021): 134–37. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.134.

Full text

Abstract:

Мета роботи – обґрунтування можливостей повітряного патрулювання об’єктів інфраструктури залізничного транспорту за допомогою безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Результати. У статті досліджено можливості застосування безпілотних літальних апаратів для забезпечення охорони залізничної інфраструктури та вантажів. Розкривається зміст використання безпілотних літальних апаратів як системного моніторингу, що включає підсистему управління і підсистему оперативних груп воєнізованої охорони залізничного транспорту. Описана запропонована авторами модель використання безпілотних літальних апаратів, яка заснована на понятті «критичного часу», як різниці між часом безпосереднього втручання зловмисника в залізничну інфраструктуру та часом реагування підрозділів воєнізованої охорони залізниці із використанням безпілотного апарату. Розкривається приклад використання безпілотного літального апарату на конкретній криміногенні ділянці залізниці з використанням запропонованої моделі. Висновок. Підвищення рівня схоронності вантажів, зменшення злочинних посягань на об’єкти інфраструктури залізничного транспорту, а також зниження збитків від крадіжок досягається за рахунок використання нових технологій, таких як БПЛА. Запропонована авторами модель є доступним, простим та зрозумілим інструментом до для реалізації проектів із впровадження моніторингу об’єктів залізничної інфраструктури за допомогою БПЛА

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Піріашвілі, О. Б., and В. П. Овчиннікова. "ПРОБЛЕМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ УКРАЇНИ." Підприємництво та інновації, no. 10 (December 30, 2019): 74–81. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/10.11.

Full text

Abstract:

Однією з причин, яка гальмує інноваційний розвиток залізничного транспорту, виступає недостатній обсяг фінансування капітальних інвестицій на залізничному транспорті. У статті розглянуто питання, пов‘язані з оновленням та модернізацією рухомого складу залізничного транспорту країни. Розглянуто структурний склад залізничного транспорту країни та виділено основні складники цього сектору виробничої інфраструктури національної економіки. Наведено характеристику реформ, що реалізуються на залізничному транспорті в сучасних умовах. Проаналізовано розподіл рухомого складу залізничного транспорту України за роками випуску та зроблено висновок про те, що парк рухомого складу значно застарілий. Розглянуто питання інвестиційного забезпечення розвитку залізничного транспорту України на сучасному етапі. Зроблено висновок про те, що необхідно забезпечити цільове використанням фінансових ресурсів, які виділяються на розвиток та модернізацію залізничного транспорту, а також єдиної системи управління цією структурою.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

КОТЕНКО, Вікторія. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ У МОДЕЛЮВАННІ ЛАНЦЮГІВ ПОСТАВОК ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 15 (November 26, 2020): 35–40. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i15.390.

Full text

Abstract:

Інтенсивний розвиток аграрного сектору України за останні спричинив зміни у логістиці зернових культур. Попит на зерно та пов'язану з ним діяльність формує попит на його транспортування. Оцінити попит на сільськогосподарські перевезення необхідно для аналізу транспортної політики та прийняття рішень про господарську діяльність перевізників. У статті розглянуто особливості формування попиту у моделях транспортування зернових культур вітчизняних науковців. Імітаційна модель дозволяє визначити параметри автомобільного парку для вивчення попиту на транспортні перевезення сільськогосподарських товарів, на основі оцінки заявок на перевезення, що може бути використаним на етапі транспортування «індивідуальне сільське господарство-елеватор». Модель нейронних мереж надає можливість зробити раціональним прийняття управлінських рішень та сприяти інтелектуалізації логістики ланцюгів поставок з метою мінімізації операційних витрат для перевезення вантажу. Тобто планувати та негайно виконувати розподіл залежно від попиту на вантаж. Ця модель враховує такі параметри як сезонність або нерівномірність перевезень, рух транспортних засобів та інфраструктуру залізниці. Особливо доцільним використання цієї моделі буде на етапі транспортування «елеватор-лінійний елеватор/морський термінал» із залученням залізничного транспорту. Особливістю нечіткої моделі управління є те, що вхідні параметри описуються не кількісним значенням, а певною терм-множиною. При цьому кількісні характеристики представляються нечітко та у вигляді лінгвістичних змінних. Дослідження попиту на вантажні перевезення дозволить підвищити ефективність на різних етапах доставки. Кожна наведена модель має особливий підхід до дослідження попиту та прогнозування перевезень у аграрному секторі. Проте створення уніфікованої моделі прогнозування попиту на перевезення сприятиме раціоналізації прийняття управлінських рішень та мінімізації витрат на кожному з етапів транспортування зернових культур, що сприяє подальшим дослідженням.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Краснова, Ю. "Правові засади визначення джерел та об’єктів шкідливого впливу водного транспорту України на довкілля." Юридичний вісник, no. 3 (October 5, 2020): 86–94. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.1908.

Full text

Abstract:

У статті акцентується увага на особливостях впливу водного тран-спорту на довкілля шляхом право-вого визначення екологічно шкід-ливих джерел та об’єктів водного транспорту. На підставі аналізу сучасного нормативно-правового регулювання екологічної безпеки на водному транспорті з’ясовано, що сфера небезпечного впливу водно-го транспорту на довкілля досить розгалужена і включає в себе такі види діяльності (джерела):1) будівництво, реконструк-ція, реставрація, капітальний ремонт морських і річкових портів, пристаней для завантаження і розвантаження (за винятком при-станей паромних переправ); 2) використання, зберігання та транспортування шкідливих (небезпечних) речовин, небезпечних вантажів; 3) використання спеціальних технічних засобів, необхідних при експлуатації морських і річкових суден, які призводять до утворен-ня фізичних (електромагнітних, іонізуючих) впливів – радіоцентри; 4) скидання небезпечних від-ходів.Встановлено, що шкідливі впли-ви на водному транспорті ство-рюються об’єктами, якими висту-пають: 1) небезпечні речовини, відходи, вантажі, які використо-вуються, утворюються або тран-спортуються морськими та річко-вими суднами; 2) морські та річкові судна; 3) об’єкти інфраструктури водного транспорту. Правове регулювання таких видів діяльності має здійснювати-ся в межах механізму правового забезпечення екологічної безпеки, який визначається як сукупність державно-правових засобів, спря-мованих на регулювання діяльно-сті, спроможної посилювати рівень екологічної безпеки, попередження погіршень екологічної обстановки та виникнення небезпеки для насе-лення й природних систем, локалі-зацію виявів екологічної небезпеки. Автор доходить висновку, що сучасне вітчизняне законодавство про водний транспорт потребує удосконалення шляхом закріплення прямих правових норм про джерела та об’єкти шкідливого впливу на довкілля.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Безугла, Л. С., and Т. В. Ільченко. "АНАЛІЗ ЕКОТУРИСТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ТА ФОРМУВАННЯ ЇЇ СКЛАДОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ." Підприємництво та інновації, no. 11-2 (May 29, 2020): 72–77. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/11.30.

Full text

Abstract:

У статті досліджено екотуристичну інфраструктуру та її складові елементи. Визначено сутність екологічного туризму та його особливості. Здійснено аналіз наявності і функціонування колективних закладів розміщення в Україні. Встановлено ключову мету екологічного туризму, яка ґрунтується на усамітненні від міського шуму та взаємодії з навколишнім середовищем. Доведено, що екотуризм відіграє надзвичайно важливу роль у розвитку економіки країни. Сформовано складові елементи екотуристичної інфраструктури. Проаналізовано стан матеріальної бази туризму в Україні загалом. Визначено проблемні аспекти екотуристичної інфраструктури України, котрі ґрунтуються на недостатній розвиненості транспортної системи та дорожньої цільової туристичної інфраструктури, їх невідповідності світовим стандартам.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Остапенко, Ігор, and Віктор Гудімов. "ФОРМУВАННЯ ТА ЕТАПИ РОЗВИТКУ ЗАЛІЗНИЧНИХ ВІЙСЬК НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ." Воєнно-історичний вісник 42, no. 4 (May 25, 2022): 62–73. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-42-4-62-73.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються і досліджуються особливості періодів фор- мування та розвитку військових залізничних формувань на території України. Було визначено 10 основних етапів розвитку: утворення і ста- новлення у імперський період, участь у Першій світовій та Громадян- ській війнах, формування нових радянських залізничних формувань, участь у Другій світовій війні, участь у відбудові країни, розвиток радянської інфраструктури та подолання наслідків природних катаклізмів та тех- ногенних аварій, розвиток інфраструктури незалежної України та подо- лання наслідків природних катаклізмів, криза залізничних військ та ство- рення Держспецтрансслужби, розвиток інфраструктури та подолання наслідків природних катаклізмів у складі Держспецтрансслужби, участь Держспецтрансслужби у відбитті збройної агресії Російської Федерації та повернення її до Міністерства оборони України. Ключові слова: історія, Державна спеціальна службу транспорту, залізничні війська, операція Об’єднаних сил, залізниця, транспортна інфра- структура.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Генрихович, Приленський Ігор. "ОСОБЛИВОСТІ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПАСАЖИРІВ ЗА ДОГОВОРОМ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПОВІТРЯНИМ ТРАНСПОРТОМ В УКРАЇНІ." Часопис цивілістики, no. 43 (December 25, 2021): 46–51. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i43.443.

Full text

Abstract:

У статті надано загальну характеристику цивільно-правової відповідальності пасажирів за договором переве-зення повітряним транспортом в Україні. Визначено, що цивільно-правова відповідальність настає за порушення зобов’язання, а воно проявляється через вчинення боржником протиправних дiй, або, як ще говорять, протиправну поведiнку боржника. Протиправною визнається така поведінка, яка порушує норму права, незалежно від того, знав чи не знав правопорушник про неправомірність своєї поведiнки. Цивільно-правова відповідальність застосовується за порушення зобов’язань сторонами договору повітря-ного перевезення. Підстави і випадки застосування цивільно-правової відповідальності за порушення транспортних зобов’язань регламентуються ЦК України, Законом України «Про транспорт» та іншими законами, транспортними кодексами і статутами, а також відомчими актами Міністерства інфраструктури України.Розглянуто особливості відповідальності пасажира за порушення правил перевезення. Відповідальність запорушення зобов’язань із перевезення має специфіку, що відрізняє її від звичайної відповідальності за порушення зобов’язань. Пасажир також несе відповідальність за будь-яку шкоду, завдану авіаперевізнику або особам, перед якими авіаперевізник несе відповідальність.Встановлено, що в разі порушення зобов’язання, яке виникає з договору, протиправною визнається пове-дінка боржника, який порушує умови договору. Наголошується, що пасажир самостійно несе відповідальність заотримання всіх потрібних документів: віз, дозволів тощо. Відповідальність пасажира за порушення правил перевезення має зазначатися у договорі перевезення пасажирів та багажу.Договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка або багажної квитанції, дія договорузавершується, коли пасажир прибув у місце призначення та залишив транспортний засіб. Із метою забезпечення належного виконання договору повітряного перевезення необхідно здійснювати послідовні і взаємопов’язані дії, що обумовлені у договорі перевезення.Встановлено, що немає єдиного підходу до визначення цивільно-правової відповідальності, а також відсутнійосновний підхід до розуміння її сутності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

КРИСТОПЧУК, Михайло, Ігор ХІТРОВ, Олег ЦЬОНЬ, and Олег ПОЧУЖЕВСЬКИЙ. "ДОСЛІДЖЕННЯ КООРДИНОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ТРАНСПОРТНИМИ ПОТОКАМИ В ЦЕНТРАЛЬНІЙ ЧАСТИНІ МІСТА." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, no. 16 (May 19, 2021): 82–90. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i16.511.

Full text

Abstract:

Проблеми, пов’язані з погіршенням функціонування вулично-дорожньої мережі суттєво впливають на роботу всього транспортного комплексу міста. Затримки транспорту в процесі руху, виникнення заторів, які характеризуються збільшенням часу на переміщення, погіршення транспортного обслуговування, підвищення рівня забруднення міського середовища внаслідок збільшення шкідливих викидів і підвищення рівня шуму, зростання кількості дорожньо-транспортних пригод свідчать про невідповідність пропускної здатності вулично-дорожньої мережі міст сучасному рівню автомобілізації. Найбільші труднощі з раціональною організацією дорожнього руху виникають на перехрестях вулиць, оскільки вони є «вузькими місцями» на вулично-дорожній мережі з погляду ефективного та безпечного обслуговування транспортних та пішохідних потоків. Для управління дорожнім рухом на перехрестях найчастіше використовують світлофорне регулювання, яке дає змогу підвищити безпеку дорожнього руху, скоротити затримки учасників дорожнього руху, зменшити споживання енергоресурсів та негативний вплив на довкілля, що, в свою чергу, має істотний вплив якість життя у містах. Створюючи умови для оптимізації роботи регульованих перехресть потрібно враховувати технічний стан транспортних засобів, стан дорожнього покриття та технічні засоби регулювання дорожнього руху. Зменшення витрат часу на пересування, мінімізація фінансових і матеріальних витрат, забезпечення безпеки руху автомобілів і пішоходів, комфорт та зручність при пересуваннях є основними вимогами до функціонування вулично-дорожньої мережі та транспортної інфраструктури. В багатьох випадках, інтенсивність руху транспортних засобів перевищує пропускну здатність вулично-дорожньої мережі, тому важливим є питання підвищення ефективності її функціонування із найменшими капітальними фінансовими витратами. У роботі розглянуто результати дослідження впливу координованого управління транспортними потоками в центральній частині міста Рівне на зниження транспортних затримок при проїзді перехресть транспортними засобами та запропоновано технічні рішення щодо підвищення безпеки дорожнього руху шляхом обладнання перехресть додатковими технічними засобами регулювання дорожнього руху. Ключові слова: інтенсивність транспортних потоків, склад транспортного потоку, координоване управління, потік насичення, регульоване перехрестя, цикл світлофорного регулювання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Дмитрієва, Оксана. "ФОРМУВАННЯ НАУКОВОЇ ПАРАДИГМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ." Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, no. 26 (June 26, 2021): 34. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.26.34.

Full text

Abstract:

УДК 338.47; JEL Classification: R40 Мета дослідження полягає у формуванні нової наукової парадигми державного регулювання інноваційного розвитку транспортної інфраструктури. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети у науковій роботі були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: методи узагальнення та абстрагування – для проведення аналізу тверджень законодавчого характеру щодо інноваційного розвитку транспортної інфраструктури; інтелектуальний і партнерський підходи до формування парадигми державного регулювання інноваційного розвитку транспортної інфраструктури. Результати дослідження. У статті проведений аналіз законодавчої бази щодо інноваційного розвитку транспортної інфраструктури України. На основі аналізу визначено, що діюча в Україні політика державного регулювання інноваційного розвитку характеризується хаотичністю та локальністю владних дій. Встановлено основні недоліки діючої наразі системи державного регулювання інноваційного розвитку транспортної інфраструктури. Враховуючи встановлені недоліки і пріоритети державного регулювання інноваційного розвитку транспортної інфраструктури була розроблена модель принципово нової наукової парадигми державного регулювання інноваційного розвитку транспортної інфраструктури, що ґрунтується на конвергенції положень інтелектуального і партнерського підходів до модернізації управлінських технологій та передбачає якісну перебудову організаційно-управлінських процесів державного регулювання інноваційного розвитку транспортної інфраструктури, формування реального і віртуального середовища взаємодії держави та бізнесу з метою реалізації інноваційних проєктів. Наукова новизна. Полягає у формуванні парадигми державного регулювання інноваційного розвитку транспортної інфраструктури, що ґрунтується на конвергенції положень інтелектуального і партнерського підходів. Практичне значення отриманих результатів. Запропонована парадигма є теоретичним підґрунтям для розроблення положень щодо підвищення результативності державного регулювання у сфері забезпечення інноваційного розвитку транспортної інфраструктури.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Транспортна інфраструктура'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles