To see the other types of publications on this topic, follow the link: Транспортні перевезення.
Journal articles on the topic 'Транспортні перевезення'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Транспортні перевезення.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Гніденко, В. І., and Є. П. Медведєв. "ОКРЕМІ ПИТАННЯ ДОГОВІРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НАДАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ У МУЛЬТИМОДАЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕННЯХ." Актуальні проблеми права: теорія і практика, no. 2 (42) (January 27, 2022): 63–70. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2021-42-2-63-70.
Full textAbstract:
У статті досліджено окремі питання договірного регулювання надання транспортних послуг у мультимодальних перевезеннях. У світлі прийняття нового для нашої країни закону «Про мультимодальні перевезення» це питання набуло нового значення та важливості. У статті відзначено, щотермін «мультимодальне перевезення» означає перевезення вантажів кількома видами транспорту за допомогою одного договору перевезення. На жаль, технічні розробки мультимодальних перевезень вантажів не підкріплені належною законодавчою базою. Прийняття закону дозволить врегулювати мультимодальні перевезення та визначити правове поле розвитку сучасних способів доставки вантажів. А це, у свою чергу, дозволить підвищити якість обслуговування споживачів транспортних послуг, знизити екологічні навантаження на природне середовище, а також прискорити рух товарів між Україною та ЄС. У статі говориться, що транспортна галузь є основою для прискорення розвитку національної економіки шляхом створення безпечної, надійної, ефективної мультимодальної транспортної системи, що базується на ринкових принципах та відповідає потребам української промисловості.
Ключові слова: транспортні послуги, пряме змішане сполучення, перевезення вантажів, оператор мультимодального перевезення, перевізний документ, мультимодальне перевезення, договір мультимодального перевезення.
2
Сірко, Р. "Щодо питання уніфікації законодавства України, що регулює транспортні перевезення, з метою покращення практики його застосування." Юридичний вісник, no. 1 (July 30, 2020): 28–43. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1557.
Full textAbstract:
Глобалізація світової економіки та розширення міжнародного співробітництва, розвиток транспортної галузі, системи транспортного забезпечення сприяють формуванню великих транспортних організацій, і найважливішим фактором економічного розвитку стає інтеграція, здійснювана як на галузевому і регіональному, так і на міжгалузевому, міжрегіональному та міжнародному рівнях. Актуальність зумовлена великим значенням перевезень залізничним транспортом, недосконалістю правового регулювання відносин, пов'язаних із перевезеннями вантажів, багажу, пошти та пасажирів залізничним транспортом, і відсутністю сучасних комплексних наукових досліджень із цієї теми. Нині існує необхідність визначення й однозначного розуміння базових понять перевезення транспортом, зокрема залізничним. ЦК України та ГК України внесли низку істотних новел у правове регулювання договірних зобов'язань у транспортній галузі, викликаних потребами сучасних реформ. На практиці виникає чимало труднощів у застосуванні положень ЦК і ГК України. Надзвичайної актуальності набуває проблема узгодження норм ЦК України та ГК України.
Нині залізничний і автомобільний транспорт займають особливе місце в системі цивільного та господарського комплексу будь-якої країни і є найважливішими сферами суспільного виробництва. За неузгодженості транспортного законодавства з ЦК та ГК України виникають спори щодо здійснення перевезення транспортом і неправильного застосування норм законодавства про транспорт.
Формуючи національне законодавство, необхідно враховувати процеси світової економічної інтеграції. Зближення законодавства проводиться на основі принципів рівності сторін, взаємності, неухильного дотримання суверенітету і національних інтересів. Уніфікація і гармонізація українського законодавства в рамках рекодіфікаціі як складники процесу поступового зближення правових систем повинні мати характер скоординованого, науково обґрунтованого та публічно взаємозбагачуваного, а не механічного запозичення і використання правових норм інших держав.
Таким чином, прийняття комплексного законодавчого акта, який би регулював діяльність усіх видів транспорту, зокрема «Транспортного кодексу України», призвело б до уніфікації термінологічних визначень, рекодифікації нормативно-правових актів у сфері транспортної та цивільно-господарської діяльності, покращення цивільної практики застосування законодавства, усунення суперечностей і дублювання правових приписів.
3
Danylkiv, K. P., K. V. Horbova, and O. Ya Poburko. "Інноваційний розвиток транспортної системи України." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 4 (April 26, 2018): 31–35. http://dx.doi.org/10.15421/40280405.
Full textAbstract:
Дослідження складових транспортного комплексу (залізничний транспорт, автомобільний, водний) дало змогу стверджувати, що транспортна система є важливим сегментом для економіки країни, стабільне функціонування якого забезпечує необхідні умови цілісності держави та підвищення рівня життя населення. Проаналізовано стан транспортної системи України та розглянуто перспективи її розвитку в контексті кризових змін. Визначено негативні тенденції у перевезеннях. Відзначено зменшення вантажообігу залізничного, автомобільного, водного, трубопровідного й авіаційного транспорту. Ринок транспортних послуг задовольняє тільки базові потреби економіки України та населення у перевезеннях. Виявлено, що нерозвинена система управління транспортною системою, стан виробничо-технічної бази і технологічний рівень організації перевезень за багатьма параметрами не відповідають зростаючим потребам суспільства, що негативно впливає на транспортну систему країни. Перспективним для держави визначено інноваційні перетворення в напрямку удосконалення структури міжнародних транспортно-логістичних систем, запровадження інноваційних інформаційно-управлінських технологій, побудованих на моделюванні інтегрованих транспортних систем, розвиток мультимодальних перевезень та пришвидшене інтегрування національної транспортної системи.
4
Сергійович, Омельчук Олександр, and Бондар Павло Вадимович. "ПРАВОВА ПРИРОДА ДОГОВІРНИХ ВІДНОСИН ПЕРЕВЕЗЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ТРАНСПОРТНИХ АГРЕГАТОРІВ." Часопис цивілістики, no. 43 (December 25, 2021): 21–26. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i43.440.
Full textAbstract:
Об’єктом дослідження виступають відносини між користувачами платформ транспортних агрегаторів тасамими транспортними агрегаторами. У межах статті досліджуються питання місця транспортних агрегаторів усучасних транспортних правовідносинах, функцій транспортних агрегаторів та переваг, які вони надають перевізникам та замовника послуг перевезення.Визначено сутність поняття «агрегатор», з’ясовано переваги останніх перед звичайними рекламними майданчиками. Проаналізовано види агрегаторів, визначено місце транспортних агрегаторів серед інших агрегаторів товарів та послуг. Визначено, що агрегатори не здійснюють пошук постачальників та клієнтів, а використовують IT-рішення, що дозволяють сторонам договору самим знаходити потрібні товари та послуги.Класифіковано транспортні агрегатори за критерієм статусу суб’єктів відносин у сфері перевезень (P2P, B2Pта B2B, тобто між фізичними особами, між суб’єктами підприємництва та юридичними особами, змішані); за сту-пенем доступності виділено загальнодоступні та умовно закриті транспортні агрегатори (такі, що співпрацюють з обмеженим колом компаній); відповідно до видів перевезень запропоновано розрізняти агрегатори авіаційного, залізничного, автомобільного, водного транспорту, універсальні транспортні агрегатори; за критерієм призначення перевезень виділяють агрегатори пасажирських перевезень та вантажно-транспортні біржі. Проаналізовано особливості характеру окремих видів транспортних агрегаторів.Доведено, що найбільш важливим для науки цивільного права критерієм класифікації відповідних транспортних відносин є правовий статус транспортного агрегатора, зміст його прав і обов’язків у відповідних відносинах.Для коректного визначення меж правового статусу транспортного агрегатора проаналізовано завдання та функції конкретних транспортних агрегаторів. Відзначено, що питання визначення юридичного статусу транспортного агрегатора у відносинах надання послуг перевезення пасажирів та вантажу не має однозначного вирішення. У літературі діяльності транспортних агрегаторів надають характер посередницької, інформаційної, комунікаційної, експедиторської діяльності або визначають основною метою транспортних агрегаторів організацію перевезення й оптимізацію перевізного процесу. Відсутність єдності поглядів на суть діяльності транспортних агрегаторів пояснюється неоднорідністю функцій конкретних агрегаторів, отже, ступенем відповідальності за порушення умов договору послуг перевезення.Зроблено висновок, що правовий статус транспортних агрегаторів визначається на договірних засадах долучення користувача до агрегатора та зумовлюється його роллю в безпосередніх відносинах між замовником та виконавцем послуги перевезення. Межі цивільної відповідальності транспортного агрегатора залежать від того, чи є він посередником, надає інформаційні послуги або є безпосереднім виконавцем за договором перевезення.
5
ШРАМЕНКО, Наталя, Владислав ШРАМЕНКО, and Олександр СОЛАРЬОВ. "Аналіз ринку вантажних перевезень в Україні." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, no. 16 (May 19, 2021): 30–35. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i16.505.
Full textAbstract:
В умовах розвитку транспортно-логістичної інфраструктури, а також формування раціональної структури парку автомобілів і парку вантажних вагонів необхідно аналізувати і враховувати фактичний попит на перевезення вантажів. Аналіз динаміки обсягу перевезених вантажів за 2015-2020 роки показує стійкі позиції різних видів транспорту на ринку вантажних перевезень. На основі аналізу статистичних даних за 2016-2019 роки було встановлено, що автомобільні та залізничні перевезення здійснюються переважно у внутрішньому сполученні. Відзначено, що у 2020 році спостерігається певний спад обсягів вантажних перевезень за кожним з видів транспорту, що може бути обумовлено світовою пандемією COVID-19. Визначено, що низька ефективності організації перевезень вантажів від постачальників до споживачів пов’язана з недостатньою кількістю та нераціональним використанням рухомого складу, недостатнім розвитком інфраструктури вантажних терміналів, нераціональною організацією процесу вантажних перевезень. Взаємодія видів транспорту обумовлює можливість формування оптимальних ланцюгів постачань як у внутрішньому, так і в міжнародному сполученнях. Підвищення ефективності організації перевезень вантажів від постачальників до споживачів досягається шляхом оптимізації руху вантажопотоків на основі логістичних принципів. Проведені дослідження сприятимуть розробці напрямків оптимізації розподілу та руху вантажопотоків при плануванні та організації перевезень вантажів як у внутрішньому, так і у міжнародному сполученні. При цьому, формування ланцюгів постачання на основі взаємодії автомобільного та залізничного транспорту дозволяє мінімізувати транспортні витрати та створює передумови для подальшого розвитку ланцюгів постачання та транспортно-технологічних систем.
Ключові слова: ринок вантажних перевезень, ланцюги постачань, види транспорту, статистичні дані, обсяг перевезень, вантажопотік.
6
Шматко, Дмитро, Володимир Авер’янов, Олександр Коробочка, and Олександр Сасов. "КОМПЛЕКСНЕ РІШЕННЯ ЗАДАЧІ ВИБОРУ РУХОМОГО СКЛАДУ ТА УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ." Математичне моделювання, no. 1(44) (July 1, 2021): 76–82. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.1(44)2021.235975.
Full textAbstract:
Основними заходами, прийнятими на автомобільному транспорті в останні роки і спрямованими на підвищення ефективності виробництва, підвищення продуктивності праці, були: організаційні заходи для збільшення використання транспортних засобів, більш повне використання їх вантажопідйомності та місткості, скорочення порожніх пробігів, розробка оптимальних схем перевезення вантажів, вдосконалення технології організації перевезень, підтримання ритмічності вантажно-розвантажувальних робіт за добу. Подальший розвиток та вдосконалення автомобільного транспорту вимагає підготовки кваліфікованих інженерно-технічних працівників, які мають сучасні передові засоби організації, планування, впровадження, аналізу транспортного процесу. Важливим завданням організації перевезень є вибір ефективних транспортних засобів, які найкраще відповідають конкретним умовам. Технічні та експлуатаційні характеристики автомобіля визначаються організацією перевезення та сукупністю його експлуатаційних властивостей: вантажопідйомність, використання ваги, швидкісні характеристики, економія палива тощо.
Метою роботи є вирішення взаємопов’язаних задач щодо визначення спеціалізації та вибору пропускної здатності рухомого складу, що забезпечує низькі транспортні витрати та високу продуктивність автомобіля.
Виходячи з конкретних умов, можна встановити взаємозв'язок між відстанню перевезення вантажу, величиною його щоденного споживання, вартістю вантажу та оптимальною вантажопідйомністю рухомого складу, при якій сумарні витрати, що складаються з витрат на перевезення вантажу, вартості матеріальних засобів в обігу та капіталовкладень в рухомий склад й складське господарство, досягають мінімуму.
7
ПОПОВИЧ, Данило, Анастасія ПЕТРИКІВ, Леся ЧЕПЕСЮК, Оксана ШЕВЧУК, Наталя ФАЛОВИЧ, Микола МАЯК, and Наталя ПЕТРИНЮК. "ВИМІРЮВАННЯ КОМФОРТУ В ГРОМАДСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 17 (November 14, 2021): 117–26. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i17.641.
Full textAbstract:
Хоча комфорт є одним з найважливіших чинників, що формують попит на громадський транспорт, чинники зручності часто не помічаються при проектуванні транспортної мережі та оцінці ефективності. У міському пасажирському транспорті, особливо у містах середнього розміру, вибір способу подорожі пасажирів залежить від багатьох важливих показників, окрім тривалості подорожі. Для того, щоб покращити розуміння кількісних та якісних показників у використанні громадського транспорту, дизайн транспортних послуг повинен відповідати рівню обслуговування, очікуваному клієнтами, що забезпечить найкращу капіталізацію впровадження транспортних послуг. Це дослідження є основою для формулювання політики пасажирських перевезень у громадському транспорті з точки зору максимального комфорту населення та розробило основу для вимірювання найважливіших факторів зручності громадського транспорту, мінімального дискомфорту та максимальної безпеки. На основі польових досліджень із застосуванням детермінант дискомфорту та ваги визначено кількісний показник сприйняття комфорту в мережі громадського транспорту Тернополя, за допомогою якого можна прогнозувати поведінку пасажирів при користуванні міським громадським транспортом. Такий показник можна використовувати для прогнозування поведінки пасажирів під час користування громадським транспортом. Результати дослідження можуть бути використані як інструмент для планування та функціонування міської транспортної мережі. Визначення загального комфорту системи громадського транспорту є змінним, що залежить від факторів, найважливішим з яких є щільність пасажирів у салонах переповнених транспортних засобів. З огляду на багатостандартний аналіз транспортної мережі типових міст, показників руху громади – дискомфорту, завантаженості транспортних засобів, середнього часу руху, середньої відстані, оптимізаційний проект мережі громадського транспорту рекомендується розглядати цю групу індикатори комфорту. Результати дослідження є основою для розуміння ставлення пасажирів та сприйняття комфорту громадського транспорту та можуть бути використані як інструмент для планування та функціонування мережі міського транспорту середніх розмірів.
Ключові слова: пасажирські перевезення, маршрут, рівень комфорту, громадський транспорт, пасажиропотік, транспортна мережа
8
МЕЛЬНІКОВА, Юлія, Ірина КЛИМЕНКО, and Марія ВЕСЕЛА. "ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОЇ ЛОГІСТИКИ УКРАЇНІ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 17 (November 14, 2021): 110–16. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i17.640.
Full textAbstract:
Робота присвячена виявленню основних проблем транспортної логістики в галузі автомобільного транспорту. На основі статистичних даних за останні п’ять років був виявлений сталий ріст обсягу перевезень автомобільного транспорту, що доводить його затребуваність на ринку вантажних перевезень України. Виявлено, що сучасні ринкові умови гальмують процес розвитку транспортної логістики. Досліджено основні тенденції в галузі автомобільного транспорту, що спричинені змінами у світовій економіці внаслідок COVID-19. Результати проведеного дослідження свідчать, що економічна криза, спровокована пандемією COVID-19, негативно вплинула на всю світову економіку. Автомобільний транспорт відчув негативний вплив коронавірусу. На основі отриманих результатів досліджень окреслені перспективи розвитку ринку транспортної логістики України. Після проведеного аналізу малюється песимістична картина розвитку транспортної галузі, але необхідно відмітити, що попри всі перепони автомобільний транспорт України збільшує обсяги перевезень. Тенденція переваги транспортно-експедиційних компаній, що не мають свого рухомого складу, над іншими транспортними компаніями на вітчизняному ринку ще буде зберігатися тривалий час.
Запропоновано шляхи вирішення виявлених проблем з урахуванням особливостей ринку вантажних перевезень України. Реалізація цих заходів призведе до прискорення доставки вантажу з найменшими втратами. Також виявлена обнадійлива перспектива перенесення виробництв європейських компаній з Китаю ближче до ринку збуту дає надію на залучення іноземних інвестиції в економіку України і в транспортну галузь зокрема.
Результати дослідження можуть бути використані менеджерами транспортних компаній при плануванні їх діяльності.
Ключові слова: транспортна логістика, автомобільний транспорт, пандемія, вантажні перевезення, тенденції.
9
КОТЕНКО, Вікторія. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ У МОДЕЛЮВАННІ ЛАНЦЮГІВ ПОСТАВОК ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 15 (November 26, 2020): 35–40. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i15.390.
Full textAbstract:
Інтенсивний розвиток аграрного сектору України за останні спричинив зміни у логістиці зернових культур. Попит на зерно та пов'язану з ним діяльність формує попит на його транспортування. Оцінити попит на сільськогосподарські перевезення необхідно для аналізу транспортної політики та прийняття рішень про господарську діяльність перевізників.
У статті розглянуто особливості формування попиту у моделях транспортування зернових культур вітчизняних науковців.
Імітаційна модель дозволяє визначити параметри автомобільного парку для вивчення попиту на транспортні перевезення сільськогосподарських товарів, на основі оцінки заявок на перевезення, що може бути використаним на етапі транспортування «індивідуальне сільське господарство-елеватор».
Модель нейронних мереж надає можливість зробити раціональним прийняття управлінських рішень та сприяти інтелектуалізації логістики ланцюгів поставок з метою мінімізації операційних витрат для перевезення вантажу. Тобто планувати та негайно виконувати розподіл залежно від попиту на вантаж. Ця модель враховує такі параметри як сезонність або нерівномірність перевезень, рух транспортних засобів та інфраструктуру залізниці. Особливо доцільним використання цієї моделі буде на етапі транспортування «елеватор-лінійний елеватор/морський термінал» із залученням залізничного транспорту.
Особливістю нечіткої моделі управління є те, що вхідні параметри описуються не кількісним значенням, а певною терм-множиною. При цьому кількісні характеристики представляються нечітко та у вигляді лінгвістичних змінних.
Дослідження попиту на вантажні перевезення дозволить підвищити ефективність на різних етапах доставки. Кожна наведена модель має особливий підхід до дослідження попиту та прогнозування перевезень у аграрному секторі. Проте створення уніфікованої моделі прогнозування попиту на перевезення сприятиме раціоналізації прийняття управлінських рішень та мінімізації витрат на кожному з етапів транспортування зернових культур, що сприяє подальшим дослідженням.
10
МАЯК, Микола, Павло ПРОГНІЙ, Анатолій МАТВІЇШИН, Павло ПОПОВИЧ, Оксана ШЕВЧУК, Віктор ОСТРОВЕРХОВ, Андрій КОЦУР, and Ольга РОМАНИШИН. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РИНКУ ВАНТАЖНИХ І ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 15 (November 26, 2020): 64–71. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i15.393.
Full textAbstract:
Проведено аналіз основних тенденцій розвитку ринку вантажних і пасажирських перевезень, досліджено базові фактори, що впливають на розвиток транспортних підприємств. Виконано огляд економічної активності у транспортній галузі країни. Досліджено основні залежності, динаміку та структурні особливості ринку пасажирських і вантажних перевезень, а також тенденції розвитку ринку транспортної логістики включаючи пасажирські і вантажні потоки за видами транспорту. Встановлено, що основними замовниками транспортних послуг є підприємства дорожньої та будівельної галузей, а також аграрні холдинги, в основному, виробники продукції рослинництва в сільськогосподарському секторі, що у комплексі забезпечило збільшення обсягів перевезення вантажів автомобільним і залізничним транспортом. Протягом п’яти крайніх років частка автомобільного транспорту в транспортній системі країни прогнозовано продовжує зростати на основі позитивного тренду збільшення попиту на перевезення вантажів для вказаних галузей, отже матиме місце тривалий динамічний розвиток транспортної галузі України в цілому. Ринок логістичних послуг та споживчий ринок мають пов’язані напрями розвитку, встановлено, що вони є збалансованими, в цілому ринок автомобільних та залізничних перевезень має стабільну тенденцію до зростання при можливому зниженні темпів. Результати дослідження можуть бути застосовані при виконанні моделювання матеріальних потоків на ринку перевезень вантажів, а також пасажирів, на основі результатів дослідження факторів, які впливають на розвиток транспортних підприємств країни, що якісно впливатиме на вдосконалення чи актуалізацію інструментарію планування діяльності транспортно – експедиційних, логістичних, перевізних підприємств.
11
Kharchuk, O. H., and N. H. Byshevets. "ЯКІСТЬ ОБСЛУГОВУВАННЯ ПАСАЖИРІВ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ." Transport development, no. 1(8) (April 29, 2021): 26–34. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.1-8.03.
Full textAbstract:
Вступ. У багатьох роботах було визначено, що залучення пасажирів на окре- мий вид транспорту залежить від асортименту наданих ним послуг, тому на залізничному транспорті велику увагу приділяють підвищенню саме якості та різновиду сервісу обслуговування пасажирів. Мета. Ця стаття розкриває сут- ність понять послуги у сфері пасажирських перевезень, сервісу та якості, видів сервісу у сфері пасажирських перевезень, а саме: задоволення споживчого попиту пасажирів на основну послугу, надання послуг, що супроводжують основну послу- гу, післяпродажний сервіс, інформаційне обслуговування та фінансове обслуго- вування надання усіляких варіантів оплати основної послуги, система знижок і пільг. Також розкриті показники якості, які впливають на інтереси пасажи- рів, – це рівень інформаційного забезпечення, повнота задоволення попиту – ком- фортність обслуговування на всіх етапах перевезення, швидкість, своєчасність доставки багажу чи вантажобагажу, його схоронність, безпека на вокзалах і в поїзді й ін.; зручність пасажира в дорозі; показники комфортності – асорти- мент і якість відповідних послуг у попередній і добовій касах, довідкових бюро, в поїздах та ін.; зручність перебування пасажира у вокзальних комплексах; спосо- би і зручність придбання проїзних документів; показники швидкості та своєчас- ності; показники безпеки транспортних послуг; показники збереження здоров’я, життя і майна пасажирів під час поїздки і перебування на вокзалах; показники надійності функціонування транспортних засобів та показники професійної при- датності персоналу, що надає транспортні послуги. Результати. Було визна- чено, що у сфері пасажирських перевезень існують різні види послуг та розгля- нуто якісні показники, від яких залежать вибір виду транспорту та задоволення інтересів пасажирів на залізничному транспорті. Висновки. У цій статті визна- чено, що якість обслуговування пасажирів є головною задачею керівництва щодо покращення перевізного процесу та одним з основних факторів, що враховують у процесі визначення результативності діяльності пасажирського комплексу заліз- ничного транспорту.
12
КІРІЧОК, Олександр, Валентина АНТОНЮК, and Оксана ШЕВЧЕНКО. "АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ПРАВОВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЩОДО ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ ТА БАГАЖУ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, no. 12 (November 25, 2019): 86–91. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i12.38.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано основні правові положення одного із інститутів транспортного права – перевезення пасажирів та багажу, зокрема, нормативно-правову базу перевезень пасажирів різними видами транспорту, окреслено основні напрями її систематизації. Дана характеристика правових відносин, які виникають під час перевезення пасажирів різними видами транспорту і які оформлені відповідними цивільними договорами, описані основні права та обов’язки сторін в цих відносинах. Виділені основні підстави юридичної відповідальності за порушення договорів перевезення пасажирів та багажу, а також підняті основні актуальні проблеми, що виникають в діяльності транспортної системи України. У статті використані різноманітні наукові загальні та спеціальні методи, а саме: логічний, порівняльний, історичний, методи синтезу та аналізу тощо.Ключові слова: перевезення, пасажири, багаж, транспорт, договір, перевізник, транспортна система, транспортний комплекс.
13
Кулик, В., А. Захарчук, Ю. Любиш, and Ю. Градиський. "Перевезення продукції органічного землеробства в повітряних коридорах." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 18 (March 19, 2020): 32–41. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2019.18.32-41.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальній проблемі забезпечення процесу перевезень повітряними коридорами продукції органічного характеру.Метою даного дослідження є розробка теоретико-методологічних положень організації перевезення швидкопсувної продукції органічного походження.Предметом дослідження статті є логістика перевезень швидкопсувних вантажів в повітряних коридорах.Актуальність теми полягає у тому, що сьогодні найкращим способом доставки є міжнародні транспортні коридори. Для покращення доставки швидкопсувних вантажів необхідно обирати найдоцільніший вид транспортування зберігаючи якість самих товарів. Складність повітряного перевезення органічної продукції полягає у тому, що під час посадки на вантажі діють значні динамічні навантаження, а в польоті – різкі перепади температури. Це може негативно відображатися на якості продукції, що перевозиться. У статті висвітлена проблема перевалки з одного борту на інший, яка ускладняється тим, що мають бути дотримані всі умови забезпечення температурних режимів та відсутності навіть незначних ударних перевантажень.На сьогоднішньому ринку все частіше набувають популярності свіжі продукти, але через неправильне транспортування органічні продукти можуть втратити свої властивості, їх якість вже буде сумнівною. Відповідно до рівня міжнародних стандартів потрібно покращувати логістичне обслуговування таких вантажів. Вирішення цієї проблеми дає досвід розвинених країн, в яких активно створюються і удосконалюються регіональні, національні та транснаціональні транспортно-логістичні системи, що забезпечують ефективні транспортні, науково-виробничі та постачальницько-збутові комунікації між економічними агентами.В результаті виконаних досліджень визначено методичні засади управління логістикою перевезень швидкопсувних вантажів в авіаційних повітряних коридорах, що може забезпечити оптимізацію бізнеспроцесів постачань продукції органічного землеробства безпосередньо замовникам із збереженням якості та своєчасності доставки.Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані при прийнятті управлінських рішень та розробці умов та вимог перевезення продуктів з метою підвищення якості їх логістичного обслуговування.
14
ПУСТЮЛЬГА, Сергій, Валентин ПРИДЮК, Віктор САМОСТЯН, and Володимир САМЧУК. "РОЗРАХУНОК ОПТИМАЛЬНОГО ПЛАНУ ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ МОДЕЛЕЙ ТРОЛЕЙБУСІВ НА МАРШРУТАХ МІСЬКОЇ ТРАНСПОРТНОЇ МЕРЕЖІ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 17 (November 14, 2021): 127–38. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i17.642.
Full textAbstract:
Робота присвячена розробці оптимізаційної моделі ефективного використання наявних у підприємств електротранспорту марок тролейбусів на маршрутній мережі міста за електронними таблицями (на прикладі парку тролейбусів у м. Луцьку).
Завдання підвищення ефективності роботи міського пасажирського транспорту може бути вирішене або за рахунок оновлення транспортних засобів, або за рахунок підвищення ефективності роботи наявного рухомого складу. Але, щоб знизити витрати підприємств на виконання транспортної роботи, необхідно удосконалити підходи до її планування, і, як наслідок цього, забезпечити зниження собівартості перевезень і поліпшення якості обслуговування.
Для забезпечення найбільш ефективного транспортного обслуговування населення із пасажирських перевезень, організації дорожнього руху, необхідно, щоб транспортна система найбільш оптимально відповідала потребам міста. Існує два шляхи підвищення такої ефективності: або збільшення пропускної спроможності міської транспортної мережі, або раціональне використання існуючої мережі та наявного рухомого складу для перевезення пасажирів.
Перше рішення пов’язане із великими матеріальними витратами на реконструкцію транспортних вузлів і магістралей. Другий напрям - раціоналізація використання існуючих транспортних систем і оптимізація процесів перерозподілу навантажень як на транспортну мережу, так і на різні типи транспортних засобів, що здійснюють пасажирські перевезення.
У зв’язку із цим, в даній публікації, виконана спроба обійти протиріччя між теоретичними моделями і реальними можливостями транспортного підприємства щодо ефективного використання наявного парку тролейбусів на маршрутах міста та швидкого динамічного перерахунку оптимальних рішень. Актуальність роботи полягає у розробці простих і ефективних методів оптимізації роботи наявного рухомого складу тролейбусів для перевезення пасажирів на міських маршрутах.
Для створення моделі оптимізації, проаналізовані маршрути міської транспортної мережі Луцька та здійснено аналіз наявного парку транспортних засобів ЛПЕ, його функціональних та технологічних можливостей для забезпечення транспортного попиту населення.
Запропоновано постановку задачі мінімізації цільової функції витрат для оптимального плану розподілу тролейбусів по маршрутах. Побудована модель та розроблені алгоритми її впровадження в електронні таблиці.
Розроблені алгоритми та програмна реалізація внесення обмежень відносного порядку при використанні різних моделей тролейбусів на маршрутах. Це забезпечило у процесі моделювання розрахунок цілої низки можливих планів перевезень. Такі плани у роботі запропоновано називати раціональними планами, тобто локально оптимальними за даних обмежень.
Ключові слова: оптимізаційна модель, транспортна мережа міста, парк електротранспорту, транспортний попит населення, обмеження відносного порядку.
15
Кулик, Владимир. "Перевезення продукції органічного землеробства в повітряних коридорах." Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», no. 21 (December 7, 2020): 185–94. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.21.185-194.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальній проблемі забезпечення процесу перевезень повітряними коридорами продукції органічного характеру.
Метою даного дослідження є розробка теоретико-методологічних положень організації перевезення швидкопсувної продукції органічного походження.
Предметом дослідження статті є логістика перевезень швидкопсувних вантажів в повітряних коридорах.
Актуальність теми полягає у тому, що сьогодні найкращим способом доставки є міжнародні транспортні коридори. Для покращення доставки швидкопсувних вантажів необхідно обирати найдоцільніший вид транспортування зберігаючи якість самих товарів. Складність повітряного перевезення органічної продукції полягає у тому, що під час посадки на вантажі діють значні динамічні навантаження, а в польоті – різкі перепади температури. Це може негативно відображатися на якості продукції, що перевозиться. У статті висвітлена проблема перевалки з одного борту на інший, яка ускладняється тим, що мають бути дотримані всі умови забезпечення температурних режимів та відсутності навіть незначних ударних перевантажень.
На сьогоднішньому ринку все частіше набувають популярності свіжі продукти, але через неправильне транспортування органічні продукти можуть втратити свої властивості, їх якість вже буде сумнівною. Відповідно до рівня міжнародних стандартів потрібно покращувати логістичне обслуговування таких вантажів. Вирішення цієї проблеми дає досвід розвинених країн, в яких активно створюються і удосконалюються регіональні, національні та транснаціональні транспортно-логістичні системи, що забезпечують ефективні транспортні, науково-виробничі та постачальницько-збутові комунікації між економічними агентами.
В результаті виконаних досліджень визначено методичні засади управління логістикою перевезень швидкопсувних вантажів в авіаційних повітряних коридорах, що може забезпечити оптимізацію бізнес-процесів постачань продукції органічного землеробства безпосередньо замовникам із збереженням якості та своєчасності доставки.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані при прийнятті управлінських рішень та розробці умов та вимог перевезення продуктів з метою підвищення якості їх логістичного обслуговування.
16
ПОПОВИЧ, Павло, Любомир ПОБЕРЕЖНИЙ, Ігор МУРОВАНИЙ, Оксана ШЕВЧУК, Павло ПРОГНІЙ, Любов ПОБЕРЕЖНА, and Володимир ПЛОТИЦЯ. "ДОСЛІДЖЕННЯ КОМФОРТУ В ГРОМАДСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ М. ТЕРНОПОЛЯ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 15 (November 26, 2020): 88–98. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i15.396.
Full textAbstract:
Незважаючи на те, що комфорт є одним із найважливіших факторів формування попиту на громадський транспорт, чинником зручності часто нехтується при проектуванні транспортних мереж, а також при оцінці експлуатаційних показників. В міських пасажирських перевезеннях, зокрема для середніх міст, вибір пасажирами виду транспорту для поїздок залежить, окрім тривалості подорожі, також від множини важливих показників. Для покращення розуміння кількісних та якісних показників при використанні громадського транспорту транспортна послуга повинна бути розроблена так, щоб вона відповідала рівню очікуваних клієнтами послуг, що забезпечить оптимальну капіталізацію при реалізації транспортної послуги. Дане дослідження є основою формування політики перевезень пасажирів громадським транспортом з позиції максимального комфорту населення з розробкою основ вимірювання сприйняття найважливіших факторів зручності громадського транспорту, мінімального дискомфорту і максимальної безпеки. На базі проведених натурних досліжень з застосуванням визначників дискомфорту і вагових коефіцієнтів визначено кількісні показники сприйняття комфорту в мережі громадського транспорту м. Тернополя, що може бути використано для прогнозування поведінки пасажирів в користуванні міським громадським транспортом. Визначено, що сумарний рівень комфортності в системі громадського транспорту м.Тернополя є змінним в залежності від багатьох факторів, найважливішим з яких є щільність пасажирів в салоні транспортного засобу натовпу в години пік, хоча для оптимального проектування мереж громадського транспорту доцільно враховувати всю множину показників комфорту. Результати дослідження є основою розуміння відношення пасажирів і сприйняття комфорту при послугах міського громадського транспорту, їх може бути використано як інструмент при плануванні і експлуатації транспортних мереж середніх міст.
17
БОДАК, Володимир, Микола ГАНДЗЮК, Олександр ДУБИЦЬКИЙ, and Павло МАЗИЛЮК. "АНАЛІЗ СТАНУ ВНУТРІШНІХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ В УКРАЇНІ ПРОТЯГОМ 2017-2020 РОКІВ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 17 (November 14, 2021): 40–46. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i17.633.
Full textAbstract:
Провівши аналіз стану перевезень можна визначити причини, які впливають як на збільшення так і на зменшення обємів перевезень. Причому усунувши негативні причини, які спричиняють зменшення обємів перевезень, можна досягти зворотнього позитивного ефекту, тобто збільшення вантажопотоків та пасажиропотоків. Зменшення вантажопотоків протягом 2017-2020 років залізничним, автомобільним та водним транспортом, що відбулося внаслідок значного скорочення виробництва товарів. Основною причиною зменшення вантажопотоків стало запровадження карантину, повязаного з пандемією Covid-19.
Відмічено,що річкові перевезення поки неконкурентні через низку факторів: застарілість та низьку енергоефективність шлюзів, відсутність стабільної глибини 3,65 м та відсутність належного флоту із сучасними системами навігації.
Україна має значний потенціал для організації логістичних схем перевезення вантажів за участю річкового транспорту на декількох напрямках. Наявність, хоча й дещо застарілої, потужної інфраструктурної бази, зручне географічне розташування та наявність вантажопотоків, що потенційно можуть бути перевезені по внутрішніх водних шляхах створює передумови для відновлення та розвитку цього транспортного напрямку.
Мета статті полягає у дослідженні об’ємів перевезень вантажів та пасажирів в Україні з 2017 року по 2020 рік. Досліджено спад внутрішніх перевезень. Проаналізовано причини цього спаду. Ліквідування причин спаду дозволить збільшити об’єми перевезень в послідуючих роках.
Ключові слова: перевезення, автомобільний транспорт, залізничний транспорт, водний транспорт, вантажні перевезення, пасажирські перевезення
18
Petrenko, O. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПАСАЖИРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ МЕГАПОЛІСУ." Theory and Practice of Public Administration, no. 4 (67) (November 26, 2019): 26–33. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.04.03.
Full textAbstract:
Узагальнено концептуальні основи вдосконалення державного регулювання пасажирського транспорту мегаполісу. Доведено, що основою регулювання процесів пасажирських перевезень, особливо на транспорті загального користування, фінансування якого здійснюється з бюджету міста, є інформація про планові та фактичні показники транспортної роботи перевізників, а правильність управлінських рішень залежить від достовірності первинної інформації. Відповідно для підвищення ефективності управління транспортним комплексом на рівні мегаполісу необхідно забезпечити достовірність первинної інформації про виконання транспортної роботи, а також доступність до первинних даних усіх структур, що забезпечують транспортний процес. Назріла необхідність створення ефективної міської інформаційної системи у сфері транспорту.
19
Galtsova, Olga Leonidovna. "СУЧАСНИЙ СТАН ТА ДИНАМІКА ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ МОРСЬКИМ ТРАНСПОРТОМ В УКРАЇНІ." SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, no. 2(18) (2019): 120–25. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2(18)-120-125.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. В умовах глобалізації становлення політичного, економічного суверенітету України характеризується втратою морського транспортного потенціалу. Стан функціонування морської транспортної галузі свідчить про наявність системних проблем і недоліків у цій сфері. Постановка проблеми. Транспорт впливає на розвиток економіки в цілому, сприяє переміщенню ресурсів, пасажирів. Україна має вихід до морів, судноплавних річок до морського узбережжя, що є підґрунтям для розвитку морського транспорту проте, через багато факторів, не використовує свій потенціал. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок у дослідження розвитку, можливості використання морського потенціалу України зробили такі вчені: Ю. Сафонов, Ю. Коскіна, О. Петренко, Б. Буркинський, О. Каспрук, А. Калпин та інш. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Не зважаючи на існування значної кількості наукових праць не до кінця залишаються вивченими особливості його розвитку, потребують дослідження аналіз та динаміка сучасного стану пасажирських перевезень для розробки дієвого економічного механізму формування конкурентоздатності морського транспорту. Постановка завдання. Основною метою статті є аналіз сучасного стану пасажирських перевезень та обґрунтування перспектив розвитку морського транспорту України. Виклад основного матеріалу. У статті досліджено сучасний стан морського транспорту в Україні. Проаналізовано динаміку перевезень морським транспортом. На основі результатів дослідження встановлено, що обсяги морських перевезень скорочуються, динаміка пасажирських перевезень морським транспортом демонструє падіння. Висновки. На основі результатів дослідження встановлено що в країні є потенціал пасажирських морських перевезень, але він не використовується належним чином. Незначна участь українського флоту у перевезеннях зовнішньоторговельних вантажів призводить до посилення залежності України від стану світового фрахтового ринка та збільшення імпорту транспортних послуг.
20
Деркач, E. M. "ПРАВОВІ ПИТАННЯ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ВАНТАЖІВ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ." Kyiv Law Journal, no. 1 (May 11, 2022): 73–79. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2022.1.11.
Full textAbstract:
Анотація. У статті висвітлено найбільш важливі проблеми, пов’язані із здійсненням міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, та обґрунтування шляхів щодо їхнього подолання. Підкреслюється багаторівневе правове регулювання міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом як трансграничної діяльності: 1) національний рівень (законодавство України, зокрема Закон України «Про автомобільний транспорт», та законодавство країни, територією якої здійснюється перевезення вантажу,); 2) міжнародному рівні (дво- та багатосторонні міжнародні договори, зокрема Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (1956); Європейська угода щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (1970); Європейська Угода про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (1957) та ін.). Стверджується, що автомобільний транспорт забезпечує значну частину торгівлі товарами між Україною та ЄС та є важливою умовою для ефективного функціонування Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Співпраця України із країнами ЄС у секторі автомобільних перевезень, окрім Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію), регулюється низкою дво- та багатосторонніх договорів. Зроблено висновок, що лібералізація міжнародних автомобільних перевезень вантажів потребує вирішення за допомогою комплексу заходів, зокрема: підписання спеціальної угоди з ЄС відповідно до ст. 136 Угоди про асоціацію (спеціальна угода замінить чинну систему щорічних двосторонніх переговорів із країнами ЄС щодо квот дозволів для здійснення міжнародних вантажних автомобільних перевезень); гармонізація законодавства України у сфері автомобільного транспорту із законодавством ЄС в частині вимог, що ставляться до автомобільних перевізників; підвищення прозорості розподілу та обліку дозволів на міжнародні вантажні автомобільні перевезення шляхом цифровізації.
21
Дем’янчук М.А. "ПЕРЕДУМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ." Економічний форум 2, no. 2 (June 11, 2021): 3–12. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-1.
Full textAbstract:
Розвиток вітчизняної системи водного транспорту та її інфраструктури у сучасних умовах розвитку економіки України характеризуються посиленням інтеграційних процесів у світову економічну систему, що здатна забезпечити підвищення інвестиційної привабливості країни через нарощення транспортних потоків, конкурентоспроможності, скорочення термінів доставки вантажів тощо та матиме мультиплікативний ефект і на інші сфери економічної діяльності. Тому роботу направлено на визначення передумов реалізації конкурентних переваг водного транспорту України. На основі аналізу перевезень вантажів за видами транспорту встановлено кардинальний перерозподіл структури перевезень вантажів у сторону залізничних. Частина вантажних перевезень здійснюється водним транспортом України, враховуючи перевезення морським та річковим видами транспорту. На відміну від країн Європейського союзу, в Україні внутрішніми водними шляхами вантажі, зокрема будівельні, різна руда, хлібні види вантажів, різні метали тощо, транспортуються переважно каботажними перевезеннями. В низці країн Європейського союзу, зокрема у Нідерландах, Німеччині і Бельгії, спостерігається виразна взаємозалежність між обсягами перевезення вантажів та промисловістю, яка формує переважну вантажну базу. Внутрішні водні шляхи Європи типізовані, на яких використовуються уніфіковані баржі, вантажопідйомність яких залежить від глибини. Масштабне використання потенціалу внутрішніх водних шляхів Європи враховує високі показників екологічної стійкості та енергоефективності, підтримуючи безпеку клімату та навколишнього середовища. Морська транспортна система України представлена 13 морськими портами, проте рівень їхньої завантаженості знаходиться нижче 50% значення у той час, коли відбувається розвиток трансконтинентальних морських маршрутів із великою кількістю інтеграційних точок на своєму шляху. Країнами Європи, що мають вихід к морю, зокрема Нідерланди, Італія, Іспанія, Об’єднане Королівство, забезпечується переважний вантажопотік. Тому для участі морських портів України у реалізації перевезень транс’європейськими та трансконтинентальними маршрутами першочерговим завданням виступає підвищення конкурентоспроможності через вирішення проблем не тільки заходу до портів великогабаритних суден, а й шляхом вирішення врегулювання нормативно-правового, технологічно-інформаційного та економіко-екологічного забезпечення, зокрема за допомогою впровадження концепції «розумного порту», яка є головним трендом в трансформації та цифровізації портів світу та передбачає об'єднання всіх учасників глобального ланцюга поставок у єдину взаємопов’язану мережу на основі цифрової платформи із тестуванням штучного інтелекту.
22
Деркач, Е. М. "Господарсько-правові основи функціонування та розвитку внутрішнього водного транспорту." Актуальні проблеми держави і права, no. 85 (August 12, 2020): 69–76. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i85.1827.
Full textAbstract:
У статті висвітлюються основні проблеми правового регулювання діяльності внутрішнього водного транспорту, визначено напрями розвитку законодавства відповідно до законодавства Європейського Союзу. У статті зазначається, що нині галузь річкового транспорту перебуває на етапі структурного реформування, імплементації норм відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, формування сучасного законодавства про внутрішній водний транспорт, а також створення конкурентного середовища на ринку річкових перевезень. У першому читанні прийнято проект Закону про внутрішній водний транспорт, що передбачає можливість допуску іноземних суден до плавання на внутрішніх водних шляхах України, які будуть надавати послуги з перевезення на конкурентних умовах.
У статті зазначається, що процеси демонополізації ринку перевезень вантажів спостерігаються не лише у сфері внутрішнього водного транспорту, а й в інших видах транспорту, зокрема залізничного, де передбачається поступовий перехід від монополії у наданні послуг із перевезень вантажів залізничним транспортом до монополії у наданні послуг з користування інфраструктурою залізничного транспорту. Проте при лібералізації ринку перевезень вантажів слід забезпечити баланс державних і приватних інтересів, можливість співпраці на засадах державно-приватного партнерства, підтримки національних перевізників.
Авторка робить висновок, що низка питань ще залишається поза увагою законодавця, зокрема правові форми здійснення перевезення вантажів внутрішнім водним транспортом, господарсько-правова відповідальність учасників перевезення, правовий статус річкового порту, терміналів, питання діджиталізації перевізного процесу, зокрема можливість укладення в електронній формі договорів перевезення, перевізних документів, які підтверджують укладення договорів перевезення, питання мультимодальності, а саме перевезення вантажів за участю декількох видів транспорту за єдиним перевізним документом, в тому числі електронним. У зв'язку із зазначеним необхідна виважена правова політика, яка дозволить створити необхідне правове підґрунтя для розвитку та функціонування внутрішнього водного транспорту.
23
Х., Джемліханов Т. "ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗДІЙСНЕННЯ МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ НА МОРСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ СТОСОВНО ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ." Актуальні проблеми права: теорія і практика, no. 1 (39) (April 21, 2020): 66–73. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2020-39-1-66-73.
Full textAbstract:
Анотація. У статті досліджено особливості правового регулювання митного оформлення щодо міжнародних пасажирських перевезень морським транспортом, виокремлено загальні правила митних органів всього світу. Проаналізовано нормативні акти, які забезпечують митне оформлення та контроль морських суден та товарів і перевезень пасажирів. Висвітлено, як виняткову форму митного контролю – особистий огляд. Встановлено, проблема недосконалості вітчизняного законодавства на сьогодні існує і потребує оновлення, так як на сьогоднішній день крім пасажирських перевезень, бурхливо розвивається круїзного призначення, що є досить актуальним і потребує всебічного дослідження, з метою розробки спрощеного митного оформлення на морському транспорті цього призначення. Морські пасажирські перевезення, мають пріоритет серед усіх інших видів діяльності морського транспорту, тому й підлягають позачерговому митному оформленню, але підхід повинен бути лояльним та уніфікованим із скороченням часу як для митних органів так і для пасажирів та морського екіпажу, що є доцільним та необхідним для даної категорії перевезень.
Ключові слова: морський транспорт, митне оформлення, морські пасажирські перевезення, вітчизняне законодавство, загальні правила та стандарти.
24
ПРОГНІЙ, Павло, Данило ПОПОВИЧ, Олена ЗАХАРЧУК, Оксана ШЕВЧУК, Павло ПОПОВИЧ, Ірина МАТВЄЄВА, Віктор ОСТРОВЕРХОВ, and Андрій КОЦУР. "БЕЗПЕКА ПЕРЕВЕЗЕНЬ ПАСАЖИРІВ У ГРОМАДСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, no. 16 (May 20, 2021): 117–30. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i16.514.
Full textAbstract:
В умовах пандемії COVID-19 виникають значні об’єктивні проблеми з точки зору безпечного перевезення населення громадським транспортом. Динамічна політика швидкого реагування при транспортуванні людей для зменшення ризиків зараження пасажирів і водіїв забезпечується тим, що при перевезеннях необхідним є надання дозволу муніципальними органами влади на перевезення людей без обтяжуючих зайвих обмежень щодо числа пасажирів у салоні, дотримуватись рівня заповнення салону автобуса винятково відповідно до передбачених конструкцію транспортного засобу числа сидячих місць максимальної кількості пасажирів. Як доведено дослідженнями, штучне недовантаження транспортного засобу для уникнення щільного контакту пасажирів не впливає рівень зараження COVID-19, тому дане обмеження не є раціональним, спричиняючи недовантаження і нераціональні суттєві фінансові втрати перевізника, як наслідок, ймовірне звільнення найманих працівників, відповідно негативний соціальний ефект. Сформовано рекомендації, такі як, обов’язкове використання масок у комплекті з рукавичками, посилена вентиляція салону, а також організація посадки – висадки пасажирів тільки на задні двері та 100% безконтактна оплата проїзду для максимального захисту водія. Дане дослідження є основою формування політики перевезень пасажирів громадським транспортом з позиції визначення рівня безпеки в умовах COVID-19 та комфорту пасажирів з розробкою основ вимірювання сприйняття найважливіших факторів зручності громадського транспорту, мінімального дискомфорту і максимальної безпеки.
Ключові слова: організація перевезень, безпека пасажирів, громадський транспорт, пасажиропотік, маршрут
25
Репіч, Тетяна, and Анна Булеховець. "СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ." Молодий вчений, no. 1 (89) (January 29, 2021): 69–74. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-15.
Full textAbstract:
У статті розглянуто походження терміну «транспортна інфраструктура» та сформовано загальне визначення цього терміну, що детермінується як сукупність об’єктів , що забезпечують задоволення потреб населення та промисловості у перевезеннях пасажирів та вантажів. Розглянуто основні компоненти транспортної інфраструктури, що включає в себе шляхову мережу усіх видів транспорту, об’єкти транспортного сервісу, рухомий склад та транс-портно-логістичні підприємства. Також у статті розглядається динаміка паса-жирських та вантажних перевезень різними видами транспорту в період з 1995 по 2019 рік. Проаналізовано попит на різні види транспорту та причини падіння попиту в період з 2014 року. Розглядається дослідження Європейської Бізнес Асоціації, щодо рівня транспортної інфраструктури України. Визначено, що транспортна інфраструктура України знаходиться на низькому рівні розвитку. Також аналізується стан транспортної інфраструктури за різними видами транспорту. Визначено, що Україна потребує термінових реформ у галузі транспорту для подальшого розвитку країни в цілому. Проаналізовано основні причини низького рівня розвитку транспортної інфраструктури України та сформовано необхідні заходи щодо підвищення індексу інфраструктури.
26
Venzhega, Volodymyr, and Hennadij Pasov. "ЗМЕНШЕННЯ ВПЛИВУ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ НА ДОВКІЛЛЯ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 4(18) (2019): 28–35. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-28-35.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Автомобільний транспорт входить до розвинутої транспортної системи України. Але разом із багатьма перевагами, які забезпечує автомобільний транспорт, він має шкідливий вплив на довкілля. Постановка проблеми. Однією з головних вимог, що ставляться до автомобільного транспорту, є забезпечення безпечних перевезень пасажирів і вантажів при мінімальній собівартості з найменшою шкодою для навколишнього середовища. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Впливу автомобільного транспорту на забруднення навколишнього середовища присвячено багато праць науковців. Результати досліджень наведено в наукових журналах, навчальних посібниках і підручниках з екології, але вони здебільшого фрагментарні і не висвітлюють проблему в цілому. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Розглядати автомобільний транспорт треба в комплексі, як індустрію, пов’язану з виробництвом, обслуговуванням і ремонтом автомобілів, їх експлуатацією, виробництвом пально-мастильних матеріалів, із розвитком і експлуатацією дорожньо-транспортної мережі й ін. Постановка завдання. Провести аналіз чинників та запропонувати систему заходів із мінімізації шкідливого впливу автомобільного транспорту на навколишнє середовище протягом всього життєвого циклу автомобіля. Виклад основного матеріалу. Транспортний комплекс – одне з найпотужніших джерел забруднення навколишнього середовища. Автомобільний транспорт належить до головних забруднювачів атмосферного повітря, водойм і ґрунту. Відбувається деградація і загибель екосистем під впливом транспортних забруднень, що особливо інтенсивні на урбанізованих територіях. Гостро постає проблема утилізації і переробки відходів, що виникають під час експлуатації транспортних засобів, зокрема й після завершення строку їх служби. Крім того, транспорт – основне джерело шуму в містах, а також джерело теплового забруднення. Висновки відповідно до статті. У роботі здійснено комплексний підхід до вирішення проблеми зменшення впливу автомобільного транспорту на довкілля шляхом повного врахування всіх шкідливих факторів, пов’язаних із виробництвом, експлуатацією, технічним обслуговуванням, ремонтом, утилізацією автомобілів, виробництвом та забезпеченням паливно-мастильними та експлуатаційними матеріалами, експлуатацією та підтримкою дорожньо-транспортної мережі.
27
Parubets, Olena. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ КОРОНАКРИЗИ НА СТАН ТРАНСПОРТНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 3(23) (2020): 26–32. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-3(23)-26-32.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз впливу коронакризи на показники діяльності транспортного сектору України. Виявлено, що значне падіння обсягу перевезень спостерігається на пасажирському транспорті, який безпосередньо під-падає під міжнародні обмеження руху пасажирів. Встановлено, що в умовах пандемії найбільше зменшення обсягів перевезення вантажів спостерігається на автомобільному, річковому й морському транспорті. Серед пасажирського транспорту найбільш постраждалим є авіаційний. Досліджено прогнозні оцінки міжнародних транспортних організацій стосовно стану та перспектив відновлення діяльності світового транспорту. Запропоновано заходи щодо відновлення ефективного функціонування транспортного сектору України, головними з-поміж яких визначено необхідність надання державної фінансової, правової, інформаційної підтримки, а також різноманітних стимулів і преференцій з боку органів місцевого самоврядування.
28
ПУСТЮЛЬГА, Сергій, Валентин ПРИДЮК, and Ігор ГОЛОВАЧУК. "Метод фрактальної оцінки показника накладання маршрутних схем для оптимізації міських пасажирських перевезень." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, no. 14 (August 31, 2020): 124–35. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i14.355.
Full textAbstract:
Робота присвячена розробці ефективних методів оптимізації міських пасажирських перевезень. Аналіз літературних джерел показав, що, як правило, удосконалення транспортного обслуговування у містах здійснюється шляхом використання певних математичних моделей. Будь-яка математична модель, у тому числі і функціонування транспортної мережі, ґрунтується на великому багатокомпонентному об’ємі початкових даних, отримання яких пов’язане з проблемами статистичних досліджень, із ситуацією у місті, яка швидко і динамічно змінюється, а значить робить подібні вихідні дані з часом неактуальними і застарілими.
Саме це і є основною проблемою для створення транспортних моделей великих міст. До подібних, необхідних для повноцінного моделювання, даних відносяться: диференціювання по районах міста чисельності населення, число місць для праці та їх розташування, рекреаційний потенціал, середній час пересування жителів і таке інше. На відміну від завдань організації дорожнього руху, де використовуються, в основному, імітаційні моделі руху транспорту, в транспортному плануванні застосовуються прогнозні моделі, які ґрунтуються на макроскопічних параметрах, що описують транспортний потік. У цих моделях параметрами є: швидкість транспортного потоку, інтенсивність транспортного потоку, інтенсивність пасажиропотоків. Таким чином, основою прогнозного моделювання міських транспортних систем стає завдання оптимальної реалізації пасажирських транспортних кореспонденцій.
Очевидно, що збір початкових даних складає найбільш трудомісткий і тривалий за часом етап при побудові або удосконаленні транспортних моделей. У свою чергу, запропонована у роботі ефективна методика побудови транспортних моделей за геометричними параметрами накладання маршрутних схем вирішує задачу визначення міри відповідності існуючого транспортного попиту наявній транспортній пропозиції.
У роботі пропонується дієвий метод динамічного удосконалення міської пасажирської транспортної мережі, в основу якого покладено зв'язок класичного коефіцієнта накладання пасажиропотоків із способами геометричного представлення та фрактальної оцінки накладання існуючих маршрутних схем пересування ТЗ (на прикладі тролейбусної мережі м. Луцька). Проаналізовано основні особливості функціонування міських пасажирських перевезень та досліджено вплив характеристик транспортних систем на визначення ступеня накладання маршрутних схем. Розроблено метод 3-D представлення та автоматизованого зонування міських тролейбусних маршрутів. Запропоновано спосіб фрактальної оцінки ступеня накладання маршрутів для визначених зон та шляхи удосконалення транспортної роботи ТЗ на маршрутах у різні часові періоди доби. Запропоновано підходи до влаштування динамічного резервування тролейбусів на маршрутах, яке забезпечить ефективну видозміну маршрутних схем, оперативне коригування розкладу руху тролейбусів по мережі, нормативів часу на виконання рейсів, систем організації праці водіїв, комбінованого режиму руху тролейбусів.
Ключові слова: оптимізація, пасажирські перевезення, маршрутна схема, 3-D представлення, автоматизоване зонування, накладання маршрутів, фрактальна оцінка, динамічне резервування.
29
Прокудін, Г. С., О. А. Чупайленко, О. С. Дудник, and О. Г. Прокудін. "Шляхи вирішення проблем управління вантажопотоками в транспортних системах України." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 5(261) (October 26, 2020): 33–39. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-261-5-33-39.
Full textAbstract:
Збільшення ролі вантажних перевезень в обслуговуванні міжнародного вантажообігу, підсилення ролі експедиційної діяльності у формуванні попиту та пропозиції докорінно змінило концепції транспортного ринку. З іншої сторони, створення єдиної міжнародної транспортно-логістичної системи та географічне положення транспортного простору України в якості міжнародних транспортних коридорів вимагає окремого аналізу управління роботи транспортних вузлів і митних систем, забезпечення координації та взаємодії транспорту і митних пунктів пропуску, результативності досягнень науково-технічного прогресу на транспорті і митній справі. Процес формування міжнародної системи перевезень не завершився. Більш того, остаточне рішення ряду проблем міжнародних перевезень та освоєння нових технологій знайде своє втілення лише на межі першої чверті XXI сторіччя.
30
Габріадзе, М. Р. "Правове регулювання договору експедування за цивільним законодавством." Прикарпатський юридичний вісник, no. 1(30) (July 13, 2020): 26–30. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(30).510.
Full textAbstract:
Відзначено, що договором транспортного експе-дування може бути встановлено обов’язок експедито-ра організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов’язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забез-печити вирушення та одержання вантажу, а також інші зобов’язання, пов’язані з перевезенням. Дослі-джено, що стосовно договору транспортного експеду-вання, то буде наявна відсутність сторони, на користь якої надаються послуги вантажовідправником або ж вантажоодержувачем. Однак, на практиці цього не від-бувається, оскільки в правовому відношенні договір перевезення не поглинається договором транспортного експедування. Констатовано, що натепер транспортна діяльність в Україні все більше розвивається та спря-мовується до досягнення стандартів, які встановлені в розвинутих європейських країнах, однак на шляху такого досягнення залишається ще досить велика кіль-кість нерозв’язаних завдань. Юридична наука займає однозначну позицію щодо того, що договір транспорт-ного експедування має суттєві відмінності від догово-ру перевезення за рядом ознак: наявний допоміжний характер експедиції стосовно перевезення; в такому типі договору наявна посередницька сутність; договір має консенсуальну природу. Отже, договір транспорт-ного експедування не належить до договорів переве-зення вантажів, а тому досить слушно відокремлений у Цивільному кодексі України в окрему главу. Підсу-мовуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що договори перевезення та договори транспортного експедування є самостійними зобов’язаннями, котрі співвідносяться між собою. Обґрунтовано розв’язання таких правових проблем: проведення інтеграції вітчиз-няних виробників послуг перевезення в міжнародний правовий простір для здійснення транспортно-експе-диційної діяльності; встановлення правил поведінки на ринку для клієнтів для споживачів послуг переве-зення чи експедування; впровадження в практичну діяльність сучасних технологій із логістичного об-слуговування клієнтів разом з експедиторами й пере-візниками; забезпечення дотримання добросовісної конкуренції між надавачами експедиторських і тран-спортних послуг.
31
Разумова, Катерина, Оксана Кириленко, Валентина Новак, Ганна Гуріна, and Ірина Зарубінська. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У ТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМАХ." Financial and credit activity problems of theory and practice 2, no. 43 (April 29, 2022): 342–48. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.43.2022.3710.
Full textAbstract:
Обґрунтовано необхідність розроблення дієвого механізму забезпечення корпоративної соціальної відповідальності транспортної галузі України. Доведено, що реалізація принципів соціальної відповідальності в діяльності транспортних підприємств як на стратегічному, так і на операційному рівнях є однією з головних передумов забезпечення їхньої конкурентоспроможності на ринку транспортних послуг. Розроблено пропозиції щодо формування і впровадження організаційно-економічного механізму, який забезпечить можливість транспортним підприємствам адаптуватися до змін і чітко та оперативно реагувати на вплив зовнішнього середовища. В основу таких пропозицій, поряд із використанням прогресивних технологій транспортних перевезень, покладено системний підхід у діяльності транспортних систем країни. Науково обґрунтовано створення відділу корпоративної соціальної відповідальності транспорту.
32
МЕЛЬНИК, Т. С., О. В. ХРИСТОФОР, and О. М. КРАСНОШТАН. "РОЛЬ ТРАНСПОРТНО-ПЕРЕСАДОЧНИХ КОМПЛЕКСІВ У РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ КРАЇНИ: СОЦІАЛЬНИЙ І СЕРВІСНИЙ АСПЕКТИ." REVIEW OF TRANSPORT ECONOMICS AND MANAGEMENT, no. 5 (21) (June 17, 2021): 59–69. http://dx.doi.org/10.15802/rtem2021/224970.
Full textAbstract:
Мета. Роботу присвячено обґрунтуванню необхідності і визначенню ролі транспортно-пересадочних комплексів у розвитку транспортної системи країни та у забезпеченні її населення в транспортному обслуговуванні, виконуваному на сучасному рівні, в межах міст, у приміських зонах та на далеких відстанях. Методика. З використанням методів формальної і діалектичної логіки на підставі критичного аналізу положень вітчизняних і зарубіжних дослідників, які вивчали відповідні аспекти створення і діяльності багатофункціональних пунктів пересадки пасажирів між видами транспорту, визначено сутність, функції і різновиди пересадочних вузлів. Для уточнення категорії, що вивчається, та формування науково-теоретичних засад дослідження поведінки клієнтів транспортно-пересадочних комплексів застосовано методи наукової абстракції, індукції і дедукції. Результати показали неспроможність вітчизняного транспорту суспільного користування задовольнити потребу населення великих міст і передмість у просторових переміщеннях, запропонувати своїм клієнтам послуги належного рівня якості, з повним дотриманням вимог безпеки, виправдати їх очікування, а також використати потенціал залізничного транспорту, включаючи потужні вокзальні комплекси, та повернути йому лідерство на ринку пасажирських перевезень. Наукова новизна: доведено, що найбільш поширена практика створення транспортно-пересадочних вузлів на базі станцій міського транспорту або великих вокзалів для вітчизняного транспорту на сучасному етапі його функціонування є нераціональною, не враховує специфіки сегментних груп пасажирів та не відповідає їх особливим вимогам до транспортного обслуговування. Зважаючи на поточний рівень розвитку транспортної системи та її соціально-економічний стан, мережа розміщення пунктів пересадки пасажирів між видами транспорту повинна будуватись, виходячи з кореспонденції пасажиропотоків, з урахуванням найбільш сталих і потужних потоків пасажирів у приміських зонах. Практична значимість: тривалі спостереження за клієнтами залізничного пасажирського транспорту та аналіз кореспонденції пасажиропотоків показали, що найбільш сталими і регулярними, а отже, прогнозованими є переміщення у приміському сполученні, де пасажири задовольняються базовими характеристиками транспортного обслуговування і не потребують широкого спектру додаткових послуг, а фактори економії часу, мінімальної вартості, надійності і безпеки обумовлюють їх транспортну поведінку. Цим критеріям на сьогодні максимально відповідає залізничний приміський транспорт з його інфраструктурою, якісне функціонування яких вже зараз неможливе без докорінних організаційних змін і належного фінансування. Проте споживча поведінка пасажирів та визначення шляхів розвитку мережи транспортно-пересадочних комплексів вимагають відповідних маркетингових досліджень.
33
ЛІТВІНОВА, Яна, and Владислав БІЛОНОГ. "УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО ПІДХОДУ ДО ПОБУДОВИ РАЦІОНАЛЬНИХ МАРШРУТІВ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ АВТОТРАНСПОРТОМ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 15 (November 26, 2020): 54–63. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i15.392.
Full textAbstract:
Дослідження присвячене пошуку нових підходів до підвищення ефективності вантажних перевезень на основі аналізу методів та алгоритмів побудови раціональних схем маршрутів. Для проведення дослідження використано методи порівняння, узагальнення з метою визначення особливостей умов реалізації спрощення процесу пошуку раціональних маршрутів перевезення вантажів, а також його вдосконалення, синтезу – при поєднані методу та алгоритму вирішення транспортних задач з розкриттям ролі кожного елемента в системі цілого.
Проаналізовані теоретико-методичні засади провідних науковців в галузі транспорту щодо вирішення існуючих проблем при доставці вантажів клієнтам. Зазначено, що низка проблем при побудові раціональних схем маршрутів пов’язана з недосконалими та трудомісткими методами вирішення транспортних задач. Аналіз особливостей вантажних перевезень, як найбільш складного процесу при використанні автомобільного транспорту, дозволив розширити перелік, відмітивши особливість, яка відображає використання неефективних та нераціональних схем маршрутів при перевезенні вантажів. У результаті дослідження встановлено, що в сучасних умовах господарювання рядовому менеджеру, що забезпечує побудову раціональних маршрутів, досить складно забезпечити виконання завдання. Цим визначається доцільність використання двофазної оптимізації при розв’язанні транспортних задач, а саме, суміщень при поєднанні методу «Мітли» та алгоритму вирішення задачі комівояжера при використанні MS Excel. Розглянуто приклад використання зазначеного суміщення для умовного автотранспортного підприємства м. Кривий Ріг. Побудовані та визначені характеристики маршрутів руху вантажного автотранспорту.
34
Комчатних, О. В. "ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ." Підприємництво і торгівля, no. 30 (July 1, 2021): 38–43. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-30-06.
Full textAbstract:
У статті розглянуто сучасний стан, особливості функціонування та перспективи розвитку українських транспортно-логістичних підприємств. Окрім переміщення вантажів і пасажирів, транспортні послуги включають у себе комплекс операцій, що не входять до складу процесу перевезень, але пов’язані з його підготовкою та здійсненням, – логістичні послуги. Сектор транспортної логістики складається з трьох основних сфер діяльності: профільної логістики, суміжної логістики та непрофільної логістики вантажоперевезень. Залежно від специфіки транспортно-логістичних послуг, що надаються підприємствами, їх можна класифікувати на транспортні, експедиторські, інформаційно-посередницькі, логістичні, сервісні. В Україні найбільша частка серед транспортних підприємств належить підприємствам змішаного типу – транспортно-експедиторським підприємствам. Незважаючи на те що українські транспортно-логістичні підприємства йдуть у ногу зі світовими трендами, поступово нарощуючи обсяги своєї діяльності та збільшуючи асортимент послуг із координації логістичних процесів і управління ланцюгами постачання, сучасні тенденції розвитку глобального ринку транспортно-логістичних послуг свідчать, що Україна знаходиться на етапі формування та консолідації галузі, значно поступаючись західним країнам за якістю та комплексністю транспортно-логістичних послуг. Одним зі стримуючих чинників розвитку підприємств транспортної логістики є недостатній масштаб їхньої діяльності, український логістичний ринок ще очікують процеси консолідації через злиття і поглинання. Прогнозоване розширення масштабів діяльності логістичних операторів дасть їм змогу залучити необхідні ресурси і тим самим отримати нові можливості для розвитку. Залучення українських транспортно-логістичних підприємств до глобальних ланцюгів постачання вимагає переходу на більш високий рівень транспортно-логістичного обслуговування, зокрема приведення українських транспортно-логістичних технологій у відповідність до єдиної загальноєвропейської системи управління транспортними потоками, що дасть змогу забезпечити підвищення ефективності діяльності названих підприємств.
35
Murashkovska, Vira, Alina Podzolkina, Vasyl Sklyar, and Oleksandr Syvodid. "АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ МІСЬКОГО ГРОМАДСЬКОГО ТРАНСПОРТНОГО СЕРЕДОВИЩА." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 1(19) (2020): 42–52. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-42-52.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Однією з базових галузей економіки є транспортна галузь. Вона має розвинену мережу автомобільних шляхів, розгалужену залізничну мережу, морські порти та річкові термінали, аеропорти та широку мережу авіаційних сполучень, вантажних митних терміналів. Це створює необхідні передумови для задоволення потреб користувачів транспорту в наданні транспортних послуг та розвитку бізнесу. Постановка проблеми. Транспортна галузь забезпечує задоволення основних потреб населення та економіки в перевезеннях за обсягом, але не за якістю. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато робіт провідних закордонних і вітчизняних учених присвячені теоретичним та практичним аспектам сфери транспортних послуг. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Мало уваги приділено формуванню міського транспортного середовища, визначенню системи показників якості послуг і розробці заходів стратегічного плану його підвищення. Постановка завдання. Розвиток концептуальних положень і розробка практичних рекомендацій щодо оцінки якості розвитку міського транспортного середовища та заходів щодо його підвищення. Виклад основного матеріалу. Однією з найважливіших галузей функціонування та життєдіяльності міста є міський громадський транспорт, від зручності та комфорту якого залежить якість життя мешканців. Доступність і швидкість транспорту визначають зручність громадського транспорту. Висновки відповідно до статті. Висновок полягає в обґрунтуванні функцій і розробці процесної моделі розвитку міського транспортного середовища, розробці системи цільових показників і методу визначення сталого розвитку громадського транспорту на основі розрахунку узагальнюючого індексу.
36
Платонов, Олег. "УНІФІКАЦІЯ РОЗМАЇТТЯ ТРАКТУВАНЬ БАЗОВИХ ДЕТЕРМІНАНТ ПОНЯТТЯ “МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МУЛЬТИМОДАЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ВАНТАЖІВ”." Public management 24, no. 4 (March 20, 2020): 262–79. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-4(24)-262-279.
Full textAbstract:
Акцентовано увагу на потребі уніфікації розмаїття тракту- вань базових детермінант поняття “механізм державного регулювання мультимодальних перевезень вантажів”. Наголошено на її значущості у забезпеченні дієвості інструментарію державного регулювання мультимо- дальних перевезень. Встановлено, що питання державного регулювання мультимодальних перевезень як на рівні держави, так і на міжнародному рівні лишаються практично не вирішеними, оскільки дотепер немає жод- ного міжнародного чи вітчизняного нормативно-правових актів, які б ціл- ком регулювали мультимодальні перевезення, а отже, відсутня і ясність в їх термінологічному визначенні. Здійснено словотвірний аналіз базових детермінант поняття “механізм державного регулювання мультимодаль- них перевезень вантажів”, а саме: етимонологічний, гносеологічний та онтологічний аналіз їх змістовного наповнення. Визначено ознаки муль- тимодальності, які розширюють межі розуміння змістовного наповнення поняття “мультимодальні перевезення”. Розширено перелік пріоритетних критеріїв забезпечення єдності підходів щодо трактування поняття “муль- тимодальні перевезення”, передбачений Проектом Концепції досліджень з уніфікації термінології для перевезень кількома видами транспорту (змішаних, комбінованих, інтермодальних і мультимодальних) (ЕСКАТО ООН) шляхом його доповнення групою інвайронментальних критеріїв, які поєднують у собі підгрупи економічних, соціальних та екологічних критеріїв, що передбачено Цілями сталого розвитку. Завдяки чіткості ви- значених критеріїв єдності підходів до трактування поняття “мультимо- дальні перевезення” розроблено методологію уніфікації цього поняття та визначено послідовність етапів її здійснення. Коротко проаналізовано ко- жен з етапів методології уніфікації поняття “мультимодальні перевезен- ня” та обґрунтовано їх значущість у формуванні змістовного наповнення означеного поняття. Доведено, що забезпечення повноцінності змістовно- го наповнення даного поняття “мультимодальні перевезення” можливе за стейкхолдер-підходом, оскільки він дозволяє врахувати інтереси стейкхолдерів в уніфікації термінології з регулювання мультимодальних пе- ревезень. Запропоновано за стейкхолдер-підходом авторську дефініцію поняття “механізм державного регулювання мультимодальних переве- зень вантажів”, як сукупності інструментарію регулювання послуг з пе- ревезень вантажів, що виконуються двома або більше видами транспорту, організованих одним оператором, який на основі єдиного транспортного документа та єдиної ставки фрахту несе повну відповідальність за органі- зацію та здійснення перевізного процесу, вирішуючи при цьому завдання щодо перевантаження вантажу, оптимізації схем його транспортування, мінімізації транспортних та логістичних витрат, а також максимізації збе- реження навколишнього середовища.
37
Бурдик, О. Ю. "АВТОБУСНІ ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ АВТОГОСПОДАРСТВ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 60 (July 3, 2020): 88–92. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-60-14.
Full textAbstract:
У статті охарактеризовано міські автобусні пасажирські перевезення та досліджено їх вплив на фінансові результати діяльності автогосподарств. Важливим є огляд цієї теми у розрізі перевезень паса-жирів в Україні громадським транспортом із зазначенням частки у них автоперевезень. Визначено зміни в темпах зростання пасажирських перевезень за досліджувані роки. Описано особливості діяльності авто-транспорту за кордоном. Також розраховано динаміку перевезень пасажирів автомобільним транспортом міського сполучення, розглянуто перевезення у Західному регіоні України. Метою статті є співставлення статистичних даних для виявлення причин збитковості перевезень та пошуку шляхів стабілізації їх фінансо-вого стану. У ході дослідження встановлено, що збитковість перевезень зумовлена насамперед неякісними перевезеннями, внаслідок чого багато пасажирів користуються або більш дешевим міським електротранс-портом, або таксі чи власним автомобілем. Зауважено, що спосіб покращити фінансовий стан автотранс-портних підприємств за рахунок підняття тарифів не дав очікуваних результатів. Незважаючи на регулярне підвищення плати за проїзд, діяльність автотранспортних підприємств так і залишається збитковою, а умо-ви перевезень пасажирів й надалі здійснюються на низькому рівні. До того ж, відсутність комфортабель-ності та сервісу додатково провокує зменшення попиту на користування пасажирськими автоперевезеннями. Тому необхідний терміновий перегляд основних підходів до стратегії розвитку автотранспортних підприємств, застосування кардинальних змін їх діяльності, а отже і запровадження відповідних змін у веден-ні бухгалтерського обліку. Також постає питання щодо неповного відшкодування плати за проїзд пільгових категорій громадян. Відповідно до здійснених досліджень зроблено висновок, що необхідно переглянути ос-новні законодавчі документи стосовно автотранспорту, з урахуванням закордонного досвіду країн, та відоб-разити ці зміни у фінансовому обліку. Забезпечення автотранспорту інноваційними технологіями сприятиме розширенню внутрішньогосподарської звітності, що дуже важливо для прийняття управлінських рішень. До того ж, дані нововведення дадуть можливість здійснити контроль за фактичним використанням паливно-мастильних матеріалів та скорегувати встановлені на них норми.
38
Х., Джемліханов Т. "ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ МИТНИХ ПРОЦЕДУР НА МОРСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ." Актуальні проблеми права: теорія і практика, no. 2 (38) (February 12, 2020): 161–69. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2019-38-2-161-169.
Full textAbstract:
У статті досліджено законодавче регулювання митної справи в нашій державі, виокремлено вплив міжнародного права на митну сферу. Проаналізовано нормативні акти, які забезпечують здійснювати митні процедури. Висвітлено напрямки правового забезпечення на морському транспорті. Встановлено, проблема законодавчої регламентації митних процедур на морському транспорті є досить актуаль-ною, потребує всебічного дослідження, з метою розробки спрощенних, уніфікованих правил митного оформлення на морському транспорті. Морські перевезення є економічно вигідними для зьовнішньої дія-льності країн, дозволяють здійснити доставку вантажів з різних континентів, тому для цієї категорії транспорту потрібні особливі умови митного оформлення.
Ключові слова: морський транспорт, митні процедури, митне оформлення, митна справа, морські перевезення, міжнародне право, законодавчі акти
39
Akymenko, Olena, Artem Vertiiko, and Yury Minchenko. "ОБЛІКОВІ АСПЕКТИ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТУ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 4(16) (2018): 212–21. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-4(16)-212-221.
Full textAbstract:
У статті розглянуто особливості відображення технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів. Деталізовано та надано визначення поняттю «транспортні засоби», під яким автори пропонують розуміти будь-які засоби транспорту загального користування, промислового залізничного транспорту або відомчого транспорту, що призначені задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в перевезеннях. Вивчено нормативно-правове забезпечення, що регулює досліджуваний напрямок, доведено, що технічне обслуговування – це комплекс операцій чи операція щодо підтримки працездатності або справності виробу під час використання його за призначенням, зберігання та транспортування. З’ясовано сутність та особливості бухгалтерського обліку технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів.
40
Николаенко, Ирина, and Денис Кузин. "ИССЛЕДОВАНИЯ ПАССАЖИРСКИХ ПЕРЕВОЗОК НА ПРИМЕРЕ ТРАНСПОРТНОЙ СИСТЕМЫ ГОРОДА МАРИУПОЛЬ." Modern engineering and innovative technologies, no. 05-03 (November 15, 2017): 61–65. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2018-05-03-053.
Full textAbstract:
В роботі розглянуто систему пасажирських перевезень на прикладі роботи транспортної системи міста Маріуполь. Проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку громадського транспорту. Підвищення ефективності пасажирських перевезень та безпека транспорт
41
Коптенко, Анна, and Юлія Панфілова. "ЕВОЛЮЦІЯ КОНЦЕПЦІЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ АВІАПЕРЕВІЗНИКА: НАЦІОНАЛЬНИЙ ТА МІЖНАРОДНИЙ АСПЕКТИ." Молодий вчений, no. 3 (91) (March 31, 2021): 272–77. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-57.
Full textAbstract:
Розвиток авіації безпосередньо пов'язаний з розвитком науково-технічного прогресу та рухається тими ж темпами. При цьому відбувається постійне збільшення кількості повітряних транспортних засобів і їх вдосконалення в напрямку збільшення обсягів перевезень і посилення безпеки повітряних перевезень. Обумовлено це необхідністю задоволення зростаючих вимог в перевезеннях пасажирів і вантажів, які здійснюються за внутрішніми і міжнародними маршрутами. В міру розширення міжнародної комунікації, розвитку економічних, в тому числі торговельних і промислових відносин між державами, ростуть і обсяги перевезень, і в майбутньому зазначена тенденція зростання буде зберігатися. В поданій статті розглядається поняття авіаційної події та аналізуються правові наслідки неналежного виконання умов договору повітряного перевезення через призму національного та міжнародного повітряного права. Аналізуються питання щодо комплексного застосування норм Варшавської конвенції 1929 року та норм Монреальської Конвенції 1999 року під час розгляду спорів між пасажиром та авіаперевізником за договором повітряного перевезення при здійснення авіаперевізником міжнародних та внутрішніх рейсів.
42
ГАНДЗЮК, Микола, Дмитро ГАНДЗЮК, and Богдан ШУМІК. "РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ОПЕРАТИВНОГО ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ АВТОМОБІЛІВ НА МІЖМІСЬКИХ МАРШРУТАХ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 17 (November 14, 2021): 47–61. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i17.634.
Full textAbstract:
В даний час успішна робота всіх галузей народного господарства неможлива без ефективного транспортного обслуговування. Організація роботи транспорту повинна забезпечувати ефективне постачання промислового виробництва, сільського господарства, інших галузей народного господарства, а також задовольняти потреби населення в перевезеннях з системних позицій. Комплексний підхід до організації та планування перевезень вимагає досягнення мінімальних витрат як у всій системі транспортного обслуговування, так і в окремих її елементах. Вирішення цього завдання неможливо без заміщення існуючих раніше технологій і методів організації і планування транспортного процесу на сучасні.
Сучасні вимоги до організації перевізного процесу та якості виконуваних перевезень на автомобільному транспорті диктують необхідність застосування нових організаційних і технологічних рішень в плануванні перевезень з використанням програмно-цільових і логістичних принципів.
Існуюча організація системи оперативного планування не завжди відповідає реальним потребам учасників процесу вантажних автомобільних перевезень. Основним недоліком на сьогоднішній день є те, що методологічна база сегментована і описує окремі етапи планування процесу перевезень. Методики, які працюють сьогодні, присвячені окремим завданням, таким як визначення оптимальної вантажопідйомності парку рухомого складу, розрахунок техніко експлуатаційних показників, в тому числі необхідної кількості автомобілів, розподіл рухомого складу за заявками із застосуванням методів лінійного програмування, складання графіка роботи автомобілів, розрахунок витрат на перевезення та інші.
Виконання такого різноманіття розрізнених операцій і завдань в сучасних умовах без комплексного підходу до їх вирішення, а також без автоматизації переробки значних обсягів інформації неефективне.
Крім того методики розрахунку необхідної кількості автомобілів мають серйозні похибки, це виражається в невідповідності розрахункових і фактичних величин.
Незважаючи на те, що останніми роками ведеться активна розробка і впровадження на автотранспортні підприємства програм автоматизованого документообігу та планування роботи автомобілів, в даний час не існує методики, яка забезпечує комплексне планування та рішення перерахованих вище завдань з урахуванням специфіки міжміських перевезень, тоді як сучасні тенденції розвитку автотранспорту в Україні пов'язані з інтенсивним їх розвитком.
Ключові слова: перевезення, техніко-експлуатаційні показники, міжміський маршрут, система, оперативне планування, заявка, методика, алгоритм, автоматизація, методологічна база.
43
Kalchenko, Olga, and Anastasiia Belorus. "СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 2(26) (2021): 99–107. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2021-2(26)-99-107.
Full textAbstract:
У статті визначена позиція транспортної галузі в розвитку національної економіки, досліджено особливості та сучасні тенденції функціонування транспортного комплексу України за останні роки, а також вплив пандемії короновірусу на основні показники діяльності транспортної сфери. Проаналізовано тенденції обсягів перевезених вантажів, акцентована увага на динаміці та структурі вантажообігу та перевезень вантажів по Україні за вида-ми транспорту. Проведена оцінка зміни пасажирообігу та кількості перевезених пасажирів, рівень зайнятості та оплати праці на підприємствах транспортної галузі та їх основні тенденції за 2016-2020 роки. Окреслено основні проблеми транспортної сфери в умовах сьогоденних викликів, сформульовано заходи щодо забезпечення подальшого розвитку вітчизняного транспортного комплексу на сучасному етапі.
44
Кириченко, І. О., Н. М. Кузьменко, and О. О. Водолазський. "Якість транспортних послуг на різних видах транспорту." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 4(268) (June 10, 2021): 62–65. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-268-4-62-65.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальному питанню надання якісних транспортних послуг різними видами транспорту. У роботі розглянуто проблеми пошуку оптимальних рішень для ефективного освоєння необхідних обсягів перевезень при мінімальних витратах ресурсів. Це важливе та актуальне питання для усіх галузей економіки нашої країни. У роботі проведено аналіз основних техніко-економічних особливостей залізничного транспорту, морського транспорту, річкового транспорту, повітряного транспорту, автомобільного транспорту. На основі проведеного аналізу було зроблено пропозицію, що якість транспортних послуг є складним поняттям. Транспортні послуги - це послуги, які завершують і (або) передують процесу матеріального виробництва. Наприклад, передача готової продукції із заводу до місця призначення для подальшого її продажу споживачам відноситься до кінцевих послуг. Доставка сировини з виробничих ділянок на завод для переробки в готову продукцію або напівфабрикати відноситься до послуг, що передують процесу виробництва матеріалів.
45
Khabutdinov, R. A., and T. O. Kostiuk. "МОДЕЛЮВАННЯ ТА АНАЛІЗ ТРАНСПОРТНОЇ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ АВТОПОЇЗДІВ." Transport development, no. 2(9) (August 12, 2021): 78–88. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.2-9.06.
Full textAbstract:
Автопоїзди, що використовуються для виконання міжнародних вантажнихперевезень, нині являють собою широкий модельний ряд автомобільної техніки,який постійно оновлюється і до якого висувається низка вимог (ресурсозбережен-ня, екологічність, паливна економічність тощо). У процесі обґрунтування оновлен-ня парку автопоїздів необхідно враховувати велику різноманітність їх конструк-тивних параметрів та широкий діапазон дорожніх умов перевезень. До того ждуже капіталоємний, наукоємний процес оновлення парку має відповідати кон-цептуальній ідеї інноваційного і експлуатаційно-технологічного енерго- і ресур-созбереження (ІЕТЕРЗ) на автотранспорті. Наявні методи аналізу ефективностіта вибору рухомого складу, які використовуються для вирішення задач організаціїміжнародних автомобільних перевезень, не забезпечують технологічно-інновацій-ні проєкти транспортних процесів і не відповідають концепції ІЕТЕРЗ, тому щовони базуються на розрахункових схемах віртуального транспортування ванта-жів і пасажирів. Крім того, в цих схемах враховуються нематеріальні вимірювачірезультатів перевезень – тоннокілометр або пасажирокілометр. Тому для подо-лання вказаних принципових недоліків наявної теорії організації автомобільнихперевезень і забезпечення концептуального підходу до оновлення парку автопоїздіввикористані принципи, розрахункові схеми і математичні моделі теорії енерго-ресурсної ефективності автомобіля узагальненого типу і технологічних процесівавтомобільних перевезень (ЕРЕАТПАП), яка розроблена на кафедрі транспортнихтехнологій Національного транспортного університету.У статті показані результати моделювання та аналізу впливу зміни деякихконструктивних параметрів автопоїзда як ресурсно-технічного засобу тран-спортного виробництва на його транспортну енергоефективність, а такожвиявлена перспективність практичної реалізації на автотранспорті концепту-альної ідеї інноваційного і експлуатаційно-технологічного енерго- і ресурсозбереження (ІЕТЕРЗ), яка може бути використана для обґрунтування оновлення паркурухомого складу.Метою роботи є представлення результатів проведення моделювання таотримання кількісних характеристики впливу зміни деяких конструктивнихпараметрів автопоїзда на показник його транспортної енергоефективності.Результати статті можуть бути впроваджені в міжнародних транспортних компаніях, що здійснюють перевезення вантажів.
46
Ломотько, Д. В., and Г. О. Примаченко. "Методологічний підхід до формалізації процесу функціонування динамічних мультимодальних транспортних систем." Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті 26, no. 1 (July 7, 2021): 30–37. http://dx.doi.org/10.18664/ikszt.v26i1.229070.
Full textAbstract:
У статті наведено результати аналізу і теоретичного узагальнення підходів до формалізації процесу функціонування динамічних мультимодальних транспортних систем за участю залізничного транспорту. Зважаючи на специфіку функціонування та управління мультимодальними транспортними системами, запропоновано підхід до комплексної оцінки загальносистемного ефекту від діяльності транспортних підприємств при мультимодальних перевезеннях на основі побудови математичних моделей кожної з підсистем мультимодальної транспортної системи. Покращення процесів управління вантажо- та контейнеропотоками передбачено за рахунок упровадження відповідних систем підтримки прийняття рішень на базі інтелектуальних технологій.
47
Петренко, Олександр. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІСЬКОГО ПАСАЖИРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ." Public management 22, no. 2 (February 26, 2020): 167–76. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-2(22)-167-176.
Full textAbstract:
Розглянуто узагальнення теоретико-методологічних засад дер- жавного регулювання діяльності міського пасажирського транспорту. Визна- чено, що ринковий механізм не здатний вирішити в повному обсязі існуючі та виникаючі економічні проблеми та надання соціально значущих послуг, до яких відносяться послуги міського пасажирського транспорту.
Доведено, що проблема організації ефективного регулювання міського пасажирського транспорту залишається однією з найскладніших, оскіль- ки послуги міського пасажирського транспорту є соціально значущими, і в зв’язку з цим необхідне державне регулювання цією галуззю, яке має адмі- ністративно-правову і економічну форми, і здійснюється органами держав- ного і місцевого управління. При цьому в процесі децентралізації економіки України зросла роль місцевих органів влади в загальній системі державного регулювання.
Перехід на ринкову економіку створив нові й посилив вже існуючі про- блеми у сфері перевезень, основними з яких є погіршення стану основних виробничих фондів транспорту, зниження інвестицій в транспортну галузь, відсутність чіткої державної політики, спрямованої на сприяння формуван- ню і розвитку конкурентного ринку транспортних послуг, на прискорення процесів переходу транспортних підприємств на більш високий організацій- но-управлінський і технологічний рівень і на більш високий рівень якості на- даних транспортних послуг.
Для подолання кризового стану необхідна державна участь у всіх сферах господарсько-виробничої діяльності транспортних підприємств: норматив- но-правової, податкової, ліцензійної, фінансової та тарифної. У сфері тран- спорту повинна превалювати тенденція протекціонізму з боку держави, що вимагає чіткої розстановки пріоритетів, а також конкретного визначення в бюджеті розмірів коштів, які передбачається виділяти на субсидування утри- мання й розвиток транспортної інфраструктури
Для вирішення протиріч у системі міського пасажирського транспорту необхідна зовнішня контролююча сила, яка виступає в особі суспільства та держави. Доведено, державним регулюванням міського пасажирського тран- спорту є створення комплексу умов формування адекватних соціально-еко- номічних відносин для забезпечення цілеспрямованого розвитку системи, яка має високу соціальну значущість.
48
Zhuk, М. М., H. V. Pivtorak, and І. І. Hits. "ЗАСТОСУВАННЯ НЕЙРОМЕРЕЖЕВОГО МОДЕЛЮВАННЯ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ ТРИВАЛОСТІ ПЕРЕБУВАННЯ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ НА ЗУПИНЦІ ГРОМАДСЬКОГО ТРАНСПОРТУ." Transport development, no. 1(12) (May 3, 2022): 156–67. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.13.
Full textAbstract:
Вступ. Підвищення попиту на громадський транспорт серед міського населення можна досягнути комплексом різних заходів, одним з яких є вдосконалення системи перевезень та підвищення якості обслуговування пасажирів на різних ланках перевізного процесу. Сучасні методи опрацювання та аналізу параметрів функціонування транспортних систем дозволяють оцінити вплив різноманітних чинників на транспортні процеси та спрогнозувати результати такого впливу. Більшість транспортних процесів мають стохастичну, нелінійну структуру. У таких випадках доцільно використовувати методи штучного інтелекту, зокрема штучні нейронні мережі. Мета. Метою статті є визначення тривалості перебування транспортного засобу на зупинці громадського транспорту з використанням нейромережевого моделювання. Результати. У роботі розкрито основні принципи функціонування штучних нейронних мереж та правила їх використання. Проаналізовано доцільність застосування нейромережевого моделювання для прогнозування тривалості перебування транспортного засобу на зупинках громадського транспорту. Зокрема, проаналізовано вплив таких чинників, як: довжина маршруту, відстань від початку маршруту до досліджуваної зупинки, інтервал між транспортними засобами певного маршруту та пасажирообмін на зупинці. На основі зібраної під час натурних спостережень інформації в програмному середовищі Deductor створено нейронну мережу та проведено прогнозування тривалості перебування транспортного засобу на зупинці. Проведено оцінку якості отриманої моделі. Висновки. Нейромережеве моделювання є ефективним інструментом для дослідження транспортних процесів. Отримані результати свідчать про достатню точність отриманої моделі (середня тривалість перебування транспортного засобу на зупинці становить 24 с у ранковий період та 21 с – в обідній, відхилення в межах від 5 до 9,6 %). Подальші дослідження спрямовуватимуться на підвищення точності моделі шляхом, зокрема, розширення переліку вхідних параметрів.
49
Генрихович, Приленський Ігор. "ОСОБЛИВОСТІ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПАСАЖИРІВ ЗА ДОГОВОРОМ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПОВІТРЯНИМ ТРАНСПОРТОМ В УКРАЇНІ." Часопис цивілістики, no. 43 (December 25, 2021): 46–51. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i43.443.
Full textAbstract:
У статті надано загальну характеристику цивільно-правової відповідальності пасажирів за договором переве-зення повітряним транспортом в Україні. Визначено, що цивільно-правова відповідальність настає за порушення зобов’язання, а воно проявляється через вчинення боржником протиправних дiй, або, як ще говорять, протиправну поведiнку боржника. Протиправною визнається така поведінка, яка порушує норму права, незалежно від того, знав чи не знав правопорушник про неправомірність своєї поведiнки.
Цивільно-правова відповідальність застосовується за порушення зобов’язань сторонами договору повітря-ного перевезення. Підстави і випадки застосування цивільно-правової відповідальності за порушення транспортних зобов’язань регламентуються ЦК України, Законом України «Про транспорт» та іншими законами, транспортними кодексами і статутами, а також відомчими актами Міністерства інфраструктури України.Розглянуто особливості відповідальності пасажира за порушення правил перевезення. Відповідальність запорушення зобов’язань із перевезення має специфіку, що відрізняє її від звичайної відповідальності за порушення зобов’язань. Пасажир також несе відповідальність за будь-яку шкоду, завдану авіаперевізнику або особам, перед якими авіаперевізник несе відповідальність.Встановлено, що в разі порушення зобов’язання, яке виникає з договору, протиправною визнається пове-дінка боржника, який порушує умови договору. Наголошується, що пасажир самостійно несе відповідальність заотримання всіх потрібних документів: віз, дозволів тощо. Відповідальність пасажира за порушення правил перевезення має зазначатися у договорі перевезення пасажирів та багажу.Договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка або багажної квитанції, дія договорузавершується, коли пасажир прибув у місце призначення та залишив транспортний засіб. Із метою забезпечення належного виконання договору повітряного перевезення необхідно здійснювати послідовні і взаємопов’язані дії, що обумовлені у договорі перевезення.Встановлено, що немає єдиного підходу до визначення цивільно-правової відповідальності, а також відсутнійосновний підхід до розуміння її сутності.
50
Bernevek, Т. І., N. L. Pavlova, and І. І. Tykhonina. "ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПЕРЕВЕЗЕННЯ НАЛИВНИХ ВАНТАЖІВ МОРСЬКИМ ТРАНСПОРТОМ." Transport development, no. 4(11) (January 14, 2022): 94–103. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.4-11.09.
Full textAbstract:
Вступ. Значний обсяг перевезень наливних вантажів морським транспортом і фізико-хімічні властивості цих речовин зумовлюють специфіку процесу транспортування та вибір відповідної технології, яка забезпечує якісну доставку при гарантуванні максимального рівня безпеки. Необхідність вирішення цієї проблеми актуалізує запровадження інноваційних технологічних рішень у цій сфері. Одним із них є флекситанки, які уможливлюють перевезення безпечних рідких вантажів різного походження і призначення у великотоннажних контейнерах і здатні забезпечити ефективну організацію процесу перевезень, у тому числі й мультимодальних. Метою статті є дослідження особливостей використання флекситанків як сучасної технології перевезення наливних вантажів морським транспортом і формування специфічних організаційно-технологічних заходів щодо їх застосування. Результати. У досліджені визначено роль наливних вантажів у загальному обсязі міжнародної морської торгівлі та їх специфіку. На основі дослідження наявних способів і технологічних схем перевезення наливних вантажів морським транспортом (танк-контейнерів, цистерн, танкерних суден), їх переваг і недоліків доведено доцільність використання флекситанків. Визначено їх конструктивні особливості, техніко-експлуатаційні характеристики й вимоги, яких необхідно дотримуватися задля забезпечення належного рівня безпеки при використанні. Установлено сучасні тенденції, які характерні для сучасного світового ринку флекситанків, приділено увагу особливостям унормування і стандартизації процесів оцінки їх якості й надійності. За результатами дослідження техніко-економічних показників різних видів тари, призначеної для перевезень наливних вантажів морським транспортом, порівняно їх основні експлуатаційні характеристики. Виокремлено переваги та недоліки флекситанків. Охарактеризовано технологію процесу перевезення вантажу і сформовано загальну технологічну схему перевезень наливних вантажів із використанням флекситанків при експортно-імпортних операціях. Запропоновано комплекс організаційно-технологічних заходів, спрямований на подальший розвиток і просування цієї технології перевезення наливних вантажів морським транспортом. Висновки. Використання флекситанків як сучасної технології перевезення наливних вантажів морським транспортом спрямовано на підвищення ефективності цього процесу, забезпечення належного рівня екологічності й максимального рівня безпеки.