Journal articles: 'Туристичні продукти'

1

Smochko N., Luzhanska T., and Molnar-Babilya D. "РОЛЬ ТУРИСТИЧНО-ІНФОРМАЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ У СТРАТЕГІЧНОМУ РОЗВИТКУ РЕГІОНУ." Economic forum 1, no. 1 (March 9, 2022): 11–20. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-1-2.

Full text

Abstract:

У статті проведено аналіз трактування поняття туристично-інформаційного центру. Проаналізовано, що для просування національного туристичного продукту на міжнародному ринку та підвищення інтенсивності внутрішніх туристичних потоків необхідна державна підтримка та ефективна програма створення та функціонування туристичних інформаційних центрів. У статті розглянуто, що у сфері туризму інформація про об’єкти туризму та туристичної інфраструктури, умови і фактори розвитку туристичної діяльності стає головним ресурсом. Потребують питання розробки пріоритетних інноваційних туристичних продуктів і наукового обґрунтування регіональної системи їх інформаційного забезпечення. Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчує, що вивчення питання про створення туристично-інформаційних центрів є своєчасним і демонструє рівень успішного просування національного туристичного продукту. Використання в Україні міжнародного досвіду та зацікавленість місцевих органів виконавчої влади у розвитку в'їзного та внутрішнього туризму на сучасному етапі державотворення відображено в практичній діяльності туристично-інформаційних центрів. Проте виявлено, що процес організації та діяльності вітчизняних туристично-інформаційних центрів ще не достатньо висвітлений у вітчизняній науковій літературі. У статті доведено, що структура та форма організації туристично-інформаційних центрів залежать від цілей та завдань, які він має вирішувати, статусу та місця у структурі, пріоритетів у туристичній діяльності регіону. Також детально проаналізовано нормативно-правову базу створення та діяльності туристично-інформаційних центрів в Україні. Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що створення туристично-інформаційних центрів є одним із стратегічних напрямів діяльності органів виконавчої влади в галузі туризму, важливо дотримуватись технології організації та функціонування таких інституцій. На основі проведеного аналізу встановлено, що Закарпатський туристичний інформаційний портал дає можливість переглянути інформацію про туристичний потенціал області, а також інформацію про маршрути і туристичні новини краю. Детально проаналізовано роботу Мукачівського міського туристично-інформаційного центру в співпраці з Мукачівським історичним музеєм (Замок «Паланок») в рамках реалізації проектів розвитку. Практичне значення дослідження полягає в необхідності врахування діяльності туристично-інформаційних центрів як важливого елементу інноваційної інфраструктури туристичної індустрії держави.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Лук’янець, А. В., and О. І. Луценко. "ЗАСТОСУВАННЯ ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ У ЦИФРОВОМУ МАРКЕТИНГУ ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 10 (December 30, 2021): 57–63. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.10.8.

Full text

Abstract:

У статті графічний дизайн розглядається як важлива складова частина цифрового маркетингу, що сприяє розвитку туристичного бізнесу. Туристичний бізнес в Україні та світі зазнає реорганізації за рахунок цифровізації економічного суспільства. Своєю чергою, маркетологи туристичної індустрії змушені шукати нові способи збільшення попиту на туристичні продукти окремих компаній, саме тому постає потреба у використанні цифрового маркетингу, зокрема таких його методів, як: SEO-оптимізація, SMО-оптимізація, SMM-медіамаркетинг, еmail-маркетинг, контекстна реклама, SEМ, мобільний маркетинг та ремаркетинг. Оскільки кожен із цих методів не може бути реалізований без застосування графічного дизайну, а цифрова диференціація конкурентів на туристичному ринку широко використовується сьогодні, дослідження цього складника є актуальним.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Міщук, І. П., and Р. Головата. "ТУРИСТИЧНІ ПІДПРИЄМСТВА УКРАЇНИ В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНОЇ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі, no. 1 (February 7, 2021): 69–78. http://dx.doi.org/10.36477/tourismhospcee-1-9.

Full text

Abstract:

Розглянуто теоретико-методичні засади дослідження міжнародної туристичної діяльності підприємства. Висвітлено сутність та уточнено поняття туристичної діяльності. На статистичних матеріалах висвітлено роль міжнародної туристичної діяльності в економіці країни та економічні критерії доцільності розвитку туризму. Виявлено наявність сутнісних суперечностей у підходах вчених до визначення поняття «туристична діяльність», через наукову полеміку запропоновано авторське формулювання даної дефініції. Розглянуто сутність і різноманіття трактувань науковою спільнотою поняття «ринок туристичних послуг», термінів «туристична послуг» і «туристичний продукт», надано пропозиції щодо авторського тлумачення категорій «ринок туристичних послуг», «туристична послуга» і систематизації їх видового різноманіття. Розкрито функції та особливості туристичного підприємства в умовах глобалізації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Геращенко, Я. М. "СОЦІАЛЬНА МЕРЕЖА INSTAGRAM ЯК ЗАСІБ ПРОСУВАННЯ МОЛОДІЖНОГО ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ: ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД У ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ ТУРИЗМУ." Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, no. 55 (2020): 76–87. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2020.55.06.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються питання практичного застосування інформаційних технологій у підготовці майбутніх фахівців туристичної галузі, зокрема з молодіжного туризму. Проаналізовано наукові пошуки закордонних та українських педагогів- практиків щодо використання інформаційно-комунікативних технологій в освітній діяльності та реклами туристичних послуг. Визначені чинники, які зумовлюють потребу у зміні/перегляді освітніх форм навчання: швидкий розвиток інформаційних технологій, інформаційно-технологічна обізнаність, світові економічні і соціальні виклики. Розглянуті форми освітньої діяльності: дистанційне і змішане навчання та сучасні методи підготовки майбутніх фахівців туристичної галузі. Доведено, що використання інформаційних технологій підвищує ефективність навчання, розширює доступ до інформаційних ресурсів, формує фахові вміння і навички студентів, зокрема в рекламі молодіжних туристичних послуг. Проаналізовано середні показники успішності з дисципліни «Рекламна діяльність в туризмі» за 2016-2021 роки, які демонструють підвищення середнього балу заключного тестування після введення оновленого модуля, присвяченого способам просування молодіжного туристичного продукту засобами соціальних мереж. Зазначено, що підготовка конкурентоспроможних кадрів для галузі туризму має бути націлена на формування у майбутніх фахівців умінь планувати розвиток туристичної галузі з огляду на світові перспективи. Схарактеризовані поняття «туристичний продукт», «молодіжний туристичний продукт», «туристична реклама» та розглянуті їх зміст, сутність і спрямованість. Визначено мету та основні функції туристичної реклами. Розглянуто сучасний метод просування молодіжного туристичного продукту засобом обраного плейсменту – Instagram. Описано алгоритм дій: дослідження потреб молодіжного сегменту ринку; створення контент-плану; розробка сторінки в соціальній мережі та її наповнення згідно з темою завдання. Конкретизовано шляхи досягнення поставлених завдань: проведення лекції-огляду «Соціальні мережі в рекламі молодіжних туристичних послуг» та практичні заняття з дисципліни «Рекламна діяльність в туризмі», в ході яких обговорені приклади просування молодіжного туристичного продукту. Зазначено, що запропонована нами форма навчання розвиває інноваційно-творче мислення майбутнього фахівця молодіжного туризму. Зроблено висновок щодо важливості використання ІКТ під час підготовки майбутніх фахівців туристичної галузі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Матвійчук Л.Ю, д.е.н., професор and Чепурда Л.М., д.е.н., професор. "ФОРМУВАННЯ ДОСТУПНОГО СЕРЕДОВИЩА ІНКЛЮЗИВНОГО ТУРИЗМУ." Економічний форум 1, no. 2 (May 17, 2020): 74–80. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-9.

Full text

Abstract:

Інклюзивний туризм достатньо новий напрямок дослідження, у порівнянні з рекреаційним чи пізнавальним туризмом. Проте, трактування та значення понять, які визначають зміст дефініції «інклюзивний туризм», є предметом наукових дискусій. Аналіз світового досвіду засвідчив, що туристи з особливими потребами займають важливий сегмент туристичного ринку. Інклюзивний туризм є необхідним видом туризму у кожному туристичному регіоні різних рівнів. Це один з найбільш інтенсивно розвиваючих видів туризму. Детального аналізу потребує визначення змісту інклюзивного туризму, теоретичних та прикладних аспектів формування доступного середовища зазначеного виду туризму зважаючи на його специфіку. В статті проаналізовані підходи вчених до трактування поняття «інклюзивний туризм», визначено ключові критерії змістовного наповнення досліджуваного виду туризму (адаптивність, комунікативність, доступність, відповідність, безпека, інфраструктура та раціональність). Проведено аналіз змісту та значення доступного середовища інклюзивного туризму, доведено доцільність його формування, визначено ключові компоненти такого середовища (інституційні, просторові, інформаційні, комунікативно-організаційні). Доведено, що в інклюзивному туризмі, ключову роль відіграють туристичні суб’єкти – туристи, для якого надаються туристичні послуги та фахівці – які надають зазначені туристичні послуги або продають туристичні продукти. Визначено власне бачення поняття «інклюзивний туризм» як специфічний (безпечний) вид туризму, основною метою якого є безбар’єрний доступ до усіх туристичних ресурсів, позитивний психологічний клімат, рівність можливостей усіх туристів, повномасштабне інформування людей з особливими потребами про можливості того чи іншого туристичного об’єкту, а також передбачає швидку здатність суб’єктів туризму перелаштовуватись відповідно до запитів людей з особливими потребами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Кацемір, Я. В. "НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ КОРИСНОСТІ ПОСЛУГ У ТУРИСТИЧНОМУ ПРОДУКТІ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 4 (December 16, 2020): 88–93. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.4.11.

Full text

Abstract:

Розвиток сучасного туризму багато в чому залежить від розроблення та впровадження інноваційних технологій, спрямованих на вдосконалення обслуговування клієнтів і розширення сервісних туристичних можливостей. Нині ми можемо спостерігати сильну конкуренцію, ви- ходять на ринок нові туристичні центри, блискавично розвиваються інтернет-технології та онлайн-продажі, споживачі все частіше бажають поєднати різні види відпочинку, а також спостерігається скорочення тривалості туристських поїздок. Все це змушує замислюватися й постійно перебувати в пошуку нових способів просування туристських продуктів, оскіль- ки успішна робота туристичної фірми залежить не тільки від потрібного продукту високої якості, орієнтованого на ринок цінової політики, але й від систематичного та ефективного зв’язку з потенційним клієнтом і торговими посередниками. У статті представлено відомо- сті щодо оцінювання й підвищення корисності послуг у комплексному туристичному продукті та їх грамотному застосуванні на підприємствах цієї галузі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Миронов, Ю. Б., І. І. Свидрук, and М. Я. Топорницька. "Стратегічне маркетингове планування в туризмі." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 1 (February 27, 2020): 94–98. http://dx.doi.org/10.36930/40300116.

Full text

Abstract:

Розглянуто роль маркетингу під час розроблення та виконання стратегічного бізнес-плану організації, висвітлено структуру типового бізнес-плану туристичного підприємства, акцентовано увагу на головних вимогах до бізнес-планування. За умов глобалізації та креативізації економіки, гіперконкуренції й глибоких метаморфоз, які відбуваються у сутності та змісті бізнесу, стає очевидним, що важливим чинником успішного функціонування сучасної туристичної організації є її забезпечення адекватною системою стратегічного маркетингового планування. Відтак охарактеризовано процес формування стратегії маркетингу у туристичному бізнесі та його етапи. Обґрунтовано доцільність застосування у туристичному бізнесі маркетингової моделі розроблення та просування туристичного продукту "7Р". Відповідно до цього вважається, що якісний туристичний продукт розробляється на основі досліджень попиту споживачів, пропонується у потрібному місці, адресно скеровується конкретним сегментам споживачів, за привабливими цінами, грамотно та професійно видається на ринку туристичних послуг та реалізується з якісним обслуговуванням. Цього можна досягти завдяки чіткій та послідовній стратегічній програмі маркетингу. Стратегічна програма маркетингу туристичного підприємства насамперед повинна відображати попит та конкурентну ситуацію на ринку й описувати негайні заходи на випадок їх зміни. Професійно розроблена стратегія маркетингу дає змогу туристичним компаніям протидіяти різним впливам зовнішнього середовища у довготерміновому періоді. Відповідно до цього виокремлено принципи формування стратегії маркетингу туристичної компанії. Вивчено можливості збільшення прибутковості туристичної компанії у контексті реалізації стратегії маркетингового планування. Визначено значення позиціювання туристичного продукту на ринку туристичних послуг під час формування стратегії маркетингу в туризмі. Запропоновано дієві методи контролю реалізації упровадженої стратегії. Визначено перспективні шляхи подальших наукових досліджень у цьому напрямі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Лепкий М.І. "ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ`ЄКТІВ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЗАХІДНОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ." Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, no. 15(59) (January 29, 2020): 181–88. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2018-15(59)-19.

Full text

Abstract:

У статті дано характеристику стану регіонального ринку туристичного продукту, проаналізовано динаміку кількості суб’єктів туристичної діяльності. На основі аналізу статистичних даних виявлено нерівномірність розташування туристичних операторів, туристичних агентів, які здійснюють туристичне обслуговування в Західному регіоні України

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Barabanova, Valentina Vitaliivna, Galina Andriivna Bohatyryova, and Nataliy Serhiivna Pryimak. "МАРКЕТИНГОВІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ." SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA 1, no. 2(14) (March 1, 2018): 221–29. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2018-2-2(14)-221-229.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження. В умовах сучасних євроінтеграційних процесів набуває актуальності якість надання туристичних послуг населенню, яка повинна максимально відповідати його потребам. Постановка проблеми. Залишаються недостатньо визначеними маркетингові підходи в управлінні попитом на туристичні послуги засобами інноваційних технологій. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед науковців, які досліджували маркетингові аспекти сфери туристичної діяльності слід виділити вчених: Н. Є. Кудла, І. Ю. Мартинов, О. М. Правик, І. М. Шкода та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. На сучасному етапі невирішеними залишаються питання щодо пошуку і реалізації сучасних механізмів формування та управління попитом на туристичний продукт. Постановка завдання. Стаття спрямована на розроблення інноваційних методів управління процесом реалізації маркетингових підходів до ринку туристичних послуг в Україні. Виклад основного матеріалу. У статті досліджено стан ринку туристичних послуг в Україні у світлі новітніх реалій. Розроблена структурно-функціональна модель системи маркетингових підходів та оперативна модель управління процесом реалізації маркетингових підходів до ринку туристичних послуг. Висновки. Використання запропонованих моделей дозволить підвищити ефективність маркетингової діяльності на сучасному ринку туристичних послуг.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Pushek, N. M., and I. Z. Hnylyakevych-Prots. "Маркетинговий підхід до визначення категорії "туристичний продукт"." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 4 (April 26, 2018): 97–101. http://dx.doi.org/10.15421/40280418.

Full text

Abstract:

Розглянуто основні підходи до трактування суті поняття "туристичний продукт". Це зробили вітчизняні та світові дослідники з цієї проблематики. Особливу увагу приділено аналізу поняття "туристичний продукт" із позиції маркетингу. Наведено власне визначення категорії "туристичний продукт" із використанням маркетингового підходу. Також виявлено чинники впливу на туристичний продукт та формування попиту на нього. Висвітлено види туристичного продукту, проаналізовано його елементи й охарактеризовано особливості маркетингового складника туристичного продукту сучасного ринку. З'ясовано, що туристичний продукт із погляду туриста, а не суб'єкта туристичної галузі, бере свій початок із первинного джерела інформації (де турист почув про туристичний продукт) і триває довше, аніж закінчення самого туру (через отримані емоції від подорожі). Зазначено, що значна частка в структурі туристичного продукту належить саме емоційній складовій. Проаналізовано фази життєвого циклу туристичного продукту та виявлено, що використання такого маркетингового інструменту, як просування продукту, прямо пропорційно впливатиме як на попит, так і на продовження життєвого циклу туристичного продукту загалом. Запропоновано значне використання засобів просування туристичного продукту на ринку для ширшого охоплення цільової аудиторії та створення належних каналів комунікації із споживачем.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

D., Hrybova. "INNOVATION TOURISM PRODUCT TA INNOVATSIYNI SEE TOURISM." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, no. 43 (October 22, 2021): 33–37. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2021-43-5.

Full text

Abstract:

The article is a study of the content of the concept of “tourism product”. The reasons and role of the tourism organization in providing and promoting the final product to meet customer needs are described. The values of innovative technologies in the formation of the tourism product are characterized. The types of innovations and principles that are taken into account in their selection are identified. The stages of creating a new tourism product are identified. It is stated that managers, representatives of tourism infrastructure and tour operators take part in the creation of a tourism product. Emphasis is placed on the expediency of taking into account the evolution of the product during its creation. Emphasis is placed on the process of forming and creat-ing ideas as a key in the creation of a tourism product. The main properties of the tourism product are noted: validity, reliability, integrity, clarity, ease of operation, flexibility, usefulness. The destructive influence of a small volume of a tourism product on its competitiveness in the tourism market has been established. The role of the tour as a tourism product in the development of the industry is described. The requirements for the diversity of tours, as a factor in the popularity of the travel company among service users, are noted. The importance of regional tours in the context of modern quarantine restrictions is highlighted. The method of tour development is described. An example of a technological map of preparation, implementation and realization of the tour on the basis of two criteria “stages” and “activities (types of work)” is presented. Peculiarities of the tour operator’s cooperation with various organizations and in the course of product creation and its presentation on the market are considered. It is noted that the peculiarities of the creation and implementation of a tourism product determine the construction of accounting for tourism entities. It is emphasized that taking into account the specifics of creating a tourism product will contribute to the efficiency and validity of management decisions. The author stressed the expediency of including specialists to create a tourist product of high competitiveness.Keywords: product, tourism sphere, travel, consumers, tendency. Стаття є дослідженням змістовного наповнення поняття «туристичний продукт». Охарактеризовано причини та роль діяльності туристичної організації в наданні та популяризації кінцевого продукту для задоволення потреб клієнтів. Охарактеризовано значень інноваційних технологій у формуванні туристичного продукту. Визначено різновиди інновацій та принципи, що враховуються при їх відборі. Визначено етапи створення нового туристичного продукту. Вказано, що у створенні туристичного продукту приймають участь керівники, представники туристичної інфраструктури та туристичні оператори. Наголошено на доцільності врахування еволюції продукту в ході його створення. Акцентовано увагу на процесі формування та створення ідей як ключового у ході створення туристичного продукту. Відзначено, що особливості створення та впровадження туристичного продукту обумовлюють побудову обліку суб’єктів туристичній діяльності.Ключові слова: продукт, туристична сфера, подорож, споживачі, тенденція.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Smal B. "ІНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА ПОСЛУГ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ." Economic forum 1, no. 4 (November 24, 2021): 62–69. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-9.

Full text

Abstract:

В статті визначено основні причини, які перешкоджають підвищенню якості продукції та послуг туристичних дестинацій в регіонах України: нерозвинута туристична інфраструктура, недосконале інституційне забезпечення, низька кваліфікація кадрів, низький рівень промоції та комунікації між суб’єктами туристичної діяльності. Виокремлено зміст інституційної інфраструктури забезпечення якості продукції та послуг туристичних дестинацій. Структуровано елементи туристичної інфраструктури регіонів. Запропоновано застосовувати інструменти підвищення рівня якості продукції та послуг індустрії гостинності в регіоні, які ґрунтуються на методичних засадах поетапного аналізу досягнення визначених цілей, відповідно до наявної ситуації в регіоні та впливу відповідних факторів. Доведено, що стимулюючі важелі є надзвичайно актуальними в карантинний та посткарантинний період, оскільки індустрія туризму є найбільш чутливою до таких процесів. В основу процесу підвищення якості продукції та послуг покладено організаційно-економічні засади розвитку туристичних дестинацій та метод ієрархії визначення важелів для реалізації цілей та політики стимулювання якості продукції та послуг індустрії гостинності в регіоні Для реалізації регіональних програм розвитку індустрії туризму та гостинності, а також під час формування стандартизованих продуктів та послуг туристичних дестинацій, запропоновано, на основі міжнародного досвіду та зважаючи на сучасні фактори впливу, такі як COVID-19, впроваджувати регіональні стандарти якості та гостинності. Регіональні стандарти якості продукції та послуг індустрії гостинності запропоновано формувати зважаючи на специфіку туристичної привабливості регіону та наявних туристичних дестинацій. Таке документальне врегулювання процесів якості продукції та послуг індустрії гостинності сприятиме створенню умов для збільшення доходів регіону через збільшення туристичних потоків, підвищить туристичну конкурентоспроможність регіонів, зменшить рівень безробіття та стимулюватиме соціально-економічний розвиток територій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Stativka, N., and M. Bubliy. "ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ОСНОВІ КОНЦЕПЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ." Theory and Practice of Public Administration, no. 4 (67) (November 26, 2019): 8–16. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.04.01.

Full text

Abstract:

Досліджено особливості державного регулювання туристично-рекреаційної діяльності на основі концепції сталого розвитку. З’ясовано, принципи державного регулювання, що зумовлені територіальним походженням туристично-рекреаційних послуг і відповідальністю за їхні якість та безпеку, зокрема принципи: державного регулювання; переміщення споживача в конкретне місце (регіон, туристська дестинація, національний парк та ін.); задоволення різноманітних потреб туристів – принцип, що лежить в основі пропозиції регіоном унікальних, різноманітних, оригінальних туристичних послуг та продуктів, що відповідають міжнародним стандартам якості; територіальної локалізації туристичних послуг у межах конкретного регіону, дестинацій, туристичних центрів тощо; комплексності послуг; ресурсозабезпеченості; екологізації туризму; підвищення якості та безпеки надання туристичних послуг; принцип обліку суб’єктів туристичної діяльності в цілях державного регулювання туристично-рекреаційної індустрії; підвищення інформованості туристів про правила безпеки на туристичних маршрутах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Rodina, O. G. "ТУРИСТИЧНА ГАЛУЗЬ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ." Actual problems of regional economy development 2, no. 17 (November 30, 2021): 167–78. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.167-178.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено дослідженню туристичної галузі України в контексті сучасних інтеграційних процесів. У сучасному світі туризм є каталізатором соціально-економічного розвитку країни, оскільки має великий вплив на такі ключові галузі, як торгівля, транспорт, зв’язок, будівництво та багато інших. Для багатьох країн світу сфера туризму є важливим інструментом, і часто функціонує як джерело валютних надходжень в економіку країни, ефективний засіб для створення сприятливого інвестиційного клімату і позитивного іміджу держави. Здійснено узагальнення передумов України для ефективного розвитку в’їзного і внутрішнього туризму: сприятливий клімат, вигідне географічне положення та рельєф, багатий природний, туристично-рекреаційний і культурно-історичний потенціал. Представлено SWOT-аналіз розвитку українського туризму, що дозволяє зробити висновок, що Україна об’єктивно має туристичний потенціал та можливості для його розвитку, але на даний момент це не використовується країною ефективно. Проаналізовано конкурентні переваги туристичної галузі України, проведено детальний аналіз даної галузі. Обгрунтовано, що підвищення конкурентоспроможності туристичного сектору повинно стати ключовим завданням української економіки. Важливим є спрямування зусиль на створення привабливого іміджу України на міжнародному ринку як країни, що здатна забезпечити туристів не тільки доступом до огляду культурних та природних об’єктів, але й безпекою, комфортними умовами для проживання та подорожей, зваженою ціновою політикою, високими стандартами гостинності. У той же час існує необхідність постійно працювати над вдосконаленням власного туристичного продукту та його конкурентоспроможністю. Розглянуто вплив пандемії на розвиток туризму та вказано на необхідність впорядковування та розвитку всіх туристичних напрямків і ресурсів, що сприятиме подальшому соціальному та економічному розвитку як зовнішнього, так внутрішнього туризму. Обгрунтовано, що вживання певних заходів щодо подолання пандемії та подальшого покращення ринкової економіки в усіх сферах діяльності, у тому числі й в туристичній, є необхідним.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Лисюк Т.В., Матвійчук Л.Ю., and Лепкий М.І. "ІННОВАЦІЙНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ." Економічний форум 1, no. 3 (September 25, 2021): 78–87. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-11.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто структуру сучасної системи інноваційних інформаційних технологій, що використовується в туристичних підприємствах. Наголошено, що використання інформаційних інноваційних технологій у кожному окремому сегменті туристичної індустрії, таких як готелі, бронювання квитків, створення спеціалізованих туристичних продуктів, взаємопов’язане з усіма іншими. Водночас сучасні інформаційні інноваційні технології дають змогу не тільки автоматизувати процес організації туристичних об’єктів, але й процес прийняття управлінських рішень та надання туристичних послуг. Висвітлено найбільш дієві інноваційні інформаційні технології у туристичному бізнесі. Визначено роль і місце інноваційних інформаційних технологій туристичних підприємств. Описані найбільші туристичні підприємства в Україні, які намагаються використовувати сучасні інноваційні інформаційні технології. Для керівників сучасних підприємств і організацій туристичної галузі використання сучасних інноваційних інформаційних технологій дає змогу: контролювати продуктивність праці і результативність бізнес-процесів; підвищити інвестиційну привабливість туристичного підприємства; швидко виявляти «вузькі місця» в управлінні процесами на туристичних підприємствах; підвищити якість обслуговування і надання послуг; підвищити доступність туристичних послуг; прискорити впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій; розвивати підприємства туристичної галузі шляхом активізації процесів інтеграції між сервісними організаціями і туристичними підприємствами. Успішне функціонування туристичних підприємств на ринку туристичних послуг практично неможливе без використання сучасних інформаційних технологій, оскільки вони дають змогу прискорити процес прийняття управлінських рішень і отримувати інформацію в найкоротші терміни про доступність транспортних засобів та можливості розміщення туристів, забезпечують швидке резервування та бронювання місць, а також автоматизацію рішення допоміжних завдань під час надання туристичних послуг.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Чвертко, Л. А., О. А. Вінницька, and Т. О. Корнієнко. "СТАН ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ." Actual problems of regional economy development 1, no. 16 (November 25, 2020): 58–67. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.16.58-67.

Full text

Abstract:

Метою статті є визначення й узагальнення існуючих підходів до організації страхового захисту від ризиків у сфері туризму та обґрунтування перспектив його розвитку. Під час дослідження були використані діалектичний та абстрактно-логічний методи, методи системного підходу, порівняння, спостереження, аналізу, синтезу, індукції, дедукції та ін. Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти, інформація Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Державної служби статистики України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, наукові публікації, інтернет-джерела. Визначено сутність, види та значення страхування для забезпечення страхового захисту учасникам туристичного ринку. Обґрунтовано, що об’єктивна необхідність страхування у сфері туризму в Україні обумовлена не лише позитивною динамікою показників розвитку туристичної індустрії, а й урізноманітненням видів і форм ризиків, що супроводжують туристичну активність, та збільшенням кількості ризикоутворюючих факторів. Здійснено аналіз динаміки показників страхування медичних витрат, найбільшого сегменту на ринку туристичного страхування в Україні. Визначено проблеми, що виникають при страхуванні туристичних ризиків, запропоновано шляхи їх розв’язання. З огляду на значимість туристичного сегмента страхового ринку для економіки країни та ситуацію, що склалася на тлі пандемії COVID-19, окреслено напрями розвитку туристичного страхування в Україні; обґрунтовано необхідність оптимізації асортиментного ряду, поліпшення якісних характеристик та конкурентоспроможності наявних, а також розробки нових страхових продуктів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у вдосконаленні теоретичних засад механізмів страхового захисту учасників туристичної діяльності, оцінці стану страхування ризиків вітчизняної туристичної сфери та обґрунтуванні напрямів підвищення його результативності. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання теоретичних висновків і практичних рекомендацій для подальшого розвитку страхування у туристичній галузі. Результати дослідження можуть бути корисними страховикам та суб’єктам туристичної індустрії для покращення показників їхньої діяльності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Zubarieva, M. A. "Особливості реклами та ПР у туризмі." Grani 18, no. 7 (May 9, 2015): 15–20. http://dx.doi.org/10.15421/1715129.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто актуальні питання використання важливих інструментів прикладних соціальних комунікацій тактичного спрямування (реклама) і стратегічного (ПР). Охарактеризовано основні види реклами у туризмі та види ПР – діяльності. Виділено основні відмінності між рекламою і ПР у туристичній сфері, зосереджено увагу на правильності вибору оптимального (найбільш ефективного) каналу (засобів) реклами. Визначено специфіку, проблематику реклами як основного інструменту для просування туристичного продукту на мережевий ринок. Деталізовано переваги та значущість такого інноваційного засобу масової комунікації, як глобальна мережа Інтернет. Розглянуто найбільш популярні види Інтернетреклами в туристичній сфері, зокрема розміщення інформації в каталогах Інтернетресурсів; реєстрація сайту в пошукових машинахроботах; банери; розсилки по електронній пошті. Наведено рейтингові позиції туристичних сайтів мережі Інтернет (ТОП15). Виділено ряд підходів до вивчення та систематизації рекламної Інтернетінформації в туризмі, розглянуто специфіку та сучасні передові технології Інтернетреклами в туристичній сфері. Зроблено висновок щодо того, що розглянуті питання статті стосовно реклами та ПР у туризмі лише формують уявлення про складність і багатогранність туристичної реклами як за допомогою газет, радіо, телебачення, так і зокрема Інтернетзасобів. Можливості туристської реклами та ПР у мережі Інтернет не мають меж.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Naumik-Gladka, Kateryna. "ПОДІЄВИЙ ТУРИЗМ ЯК СПОСІБ ЕФЕКТИВНОГО ПРОСУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРОДУКТУ НА МІЖНАРОДНІ РИНКИ (на прикладі виставкової діяльності)." Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, no. 6 (December 24, 2020): 249–58. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0223.

Full text

Abstract:

В статті розглянуто спосіб диверсифікації економічної діяльності для підприємств меблевої промисловості шляхом реалізації подієвих заходів. Акцентовано увагу на екологічну ситуацію в країні з-за масової вирубки лісів. Звернено увагу на факт недотримання норм природоохоронної діяльності, посилення навантаження на рекреаційний потенціал та неефективне використання лісових ресурсів України. Проведено аналіз законодавства з регулювання підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів. Акцентовано увагу, що дієвість положень даних нормативних актів обмежується внаслідок дії зовнішніх чинників. З урахуванням негативного впливу вирубки лісів на екологію країни, зростаючі експортні обмеження продуктів деревообробної промисловості, скорочення внутрішнього споживчого попиту, запропоновано напрями диверсифікації економічної діяльності для підприємств даного сектору економіки шляхом організації туристичних подієвих заходів. Світовий досвід показує, що туризм має значний вплив на економіку країни. В процесі створення та реалізації туристичного продукту залучаються суміжні економічні галузі, що сприяє соціально-економічному розвиткові країни. Вагомий вплив на розвиток туристичної галузі чинить подієвий туризм. З позиції розвитку туристичної галузі однією з вагомих переваг даного виду туризму є вирішення проблем міжсезоння і можливість реалізації туристичного подієвого продукту з незначним залученням туристично-рекреаційних ресурсів території проведення заходу. Одним з напрямів розвитку подієвого туризму є виставкова діяльність. Проведення виставкових заходів сприяє створенню позитивного іміджу регіону шляхом демонстрації власних досягнень. Постійна організація виставок слугує платформою для розвитку міжнародного співробітництва в різних економічних сферах. У той же час організація виставок сприяє залученню відвідувачів до регіону їх проведення, що дозволяє реалізовувати додаткові послуги. Результати аналізу світового досвіду проведення виставок показали необхідність державного регулювання даного виду діяльності. Проведено аналіз чинного законодавства з виставкової діяльності в Україні, який показав недостатню узгодженість механізмів регулювання даного виду діяльності. Запропоновано організацію віртуальних виставок, розроблено рекомендації щодо реалізації запропонованих проектів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Barvinok, N. V. "РОЛЬ ІННОВАЦІЙНИХ ІНСТРУМЕНТІВ ІНТЕРНЕТ-МАРКЕТИНГУ У ПРОСУВАННІ ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ." Actual problems of regional economy development 2, no. 17 (November 30, 2021): 211–26. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.211-226.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються питання значення впровадження інноваційного підходу маркетингу до просування туристичного продукту на ринку туристичних послуг в умовах глобалізації та інформатизації сучасної економіки й суспільства в цілому. Ринок віртуального простору є відкритим і доступним як для підприємств, так і для споживачів, то такий ринок є глобальним, тобто доступним з будь-якої точки світу. Комерційний успіх інновацій є неможливим на ринку без активної підтримки маркетингу та глобальної мережі Інтернет, тому уточнено значення та роль віртуального світу, а особливо Інтернет-маркетингу, для залучення і утримання клієнтів з метою реалізації туристичного продукту на ринку послуг. Метою статті є визначення ролі інноваційних інструментів Інтернет-маркетингу у просуванні туристичного продукту. Методи дослідження. У досліджені використано методи системного підходу, логічного моделювання, логічної дедукції, індукції у взаємодії з прийомами класифікації та когнітивної структуризації, які дозволили розкрити сутність інноваційного підходу маркетингу до просування туристичного продукту. Результати. У статті на базі опрацьованих літературних джерел зарубіжних та вітчизняних науковців щодо ролі інноваційних інструментів Інтернет-маркетингу встановлено, що не існує єдиної уніфікованої структури інноваційних інструментів Інтернет-маркетингу у просуванні інноваційного продукту. Тому визначено та структуровано основні інноваційні інструменти Інтернет-маркетингу, за допомогою яких реалізовується основне завдання маркетингу в туристичній сфері – просування туристичного продукту. Досліджено сучасні тенденції щодо застосування інноваційних інструментів Інтернет-маркетингу в туристичній сфері та розглянуто можливості просування туристичного продукту за допомогою інноваційних інструментів Інтернет-маркетингу, які відкривають для туристичних підприємств можливість збуту туристичного продукту за допомогою глобальної мережі Інтернет. Обґрунтовано та сформульовано основні аспекти використання віртуального середовища для ефективної та перспективної діяльності туристичних підприємств з метою підвищення їх конкурентоспроможності. Практичне значення. Запропоновані пріоритетні інноваційні інструменти Інтернет-маркетингу, які в майбутньому допоможуть чітко формувати програми та стратегії орієнтовані на віртуальний вектор розвитку інструментів Інтернет-маркетингу в туристичній сфері.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Falko, E. A. "Аналіз діяльності глобальних розподільних систем на міжнародному ринку туристичних послуг." Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, no. 6 (July 1, 2016): 15. http://dx.doi.org/10.15421/191602.

Full text

Abstract:

Проблеми інформатизації суспільства та розвитку інформаційних технологій – окремий напрямок науково-теоретичних досліджень. У сучасних умовах формується нова модель функціонування багатьох видів послуг на основі інформаційних технологій і комп’ютерної техніки, що приводить до істотної зміни змісту їх продукту. Відбувається монополізація інформаційного простору через створення глобальних розподільних систем, які концентрують міжнародні грошові потоки від надання туристичних послуг і формують фінансову політику здійснення трансакцій у сфері туристичного бізнесу. Загальний підхід до вивчення зазначених процесів поки що не винайдено.Метою написання статті є аналіз інфраструктурного забезпечення розвитку інформаційних послуг у міжнародному туризмі на основі аналітичного огляду міжнародної статистики та виявлення загальних тенденцій у розподілі конкурентних переваг основних гравців ринку. Під час дослідження застосовано методи аналізу та синтезу, системного аналізу, порівняння, узагальнення.Проаналізовано основні тенденції розвитку глобальної туристичної інфраструктури з надання інформаційних послуг. Охарактеризовано системи бронювання, поширені в глобальному інформаційному просторі. Виявлено посилення конкурентної боротьби на міжнародному ринку туристичних послуг між найбільшими глобальними розподільними системами Amadeus, Sabre та Travelport. Доведено, що між глобальними гравцями ринку є розподіл сфер економічного впливу на мегарегіони туристичних послуг. Виявлено тенденцію формування глобально функціонуючого процесу надання туристичних послуг, основою якого є інтернаціоналізовані глобальні розподільні системи.Зроблено висновок, що глобалізація туристичного ринку створює передумови для посилення економічних взаємозв’язків між країнами, зростання зустрічних потоків туристів, товарів, послуг, капіталу та ноу-хау, що постійно збільшуються. Продемонстровано, що ключовою тенденцією є формування глобально функціонуючого процесу надання туристичних послуг, основою якого є інтернаціоналізовані глобальні розподільні системи, які є своєрідним локомотивом світової туристичної індустрії.Наукова новизна дослідження полягає у визначенні сучасних тенденцій на ринку глобальних розподільних систем та особливостей розподілу сфер впливу між його гравцями.Отримані результати можуть бути використані для розробки науково-теоретичних основ стратегічного керування туристичним бізнесом в умовах глобального інноваційного простору.Оскільки телекомунікаційні та інформаційні технології дозволяють потенційному споживачу туристичного продукту самостійно отримати інформацію з будь-якої відстані і в будь-якому режимі часу, подальші наукові дослідження доцільно спрямувати на визначення перспектив функціонування підприємств малого бізнесу на міжнародному ринку туристичних послуг.Ключові слова: глобальні розподільні системи; системи бронювання; глобалізація туристичного ринку; сегментація ринку; мегарегіони туристичного бізнесу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Джанкола, Дарина, Александра Ганчукова, and Алена Мотузенко. "Еногастрономічний туристичний продукт – інноваційна інтеграційна форма туристичної пропозиції." Научный взгляд в будущее, no. 17-02 (January 1, 2018): 72–81. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2020-17-02-023.

Full text

Abstract:

У роботі розглядається еногастрономічний туризм та інноваційна інтеграційна форма туристичної пропозиції – еногастрономічний туристичний продукт. У наш час гастрономічний туризм, до складу якого входить еногастрономічний туризм, є одним із найбільш попул

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Паньків, Н. Є. "Соціально-екологічний підхід до розроблення стратегії сталого розвитку туризму територіальних громад." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 3 (June 4, 2020): 71–76. http://dx.doi.org/10.36930/40300312.

Full text

Abstract:

На прикладі запланованої Старосамбірської об'єднаної територіальної громади (ОТГ) Львівської області проаналізовано найвідоміші теоретичні моделі, побудовані на підставі соціально-екологічного підходу розвитку суспільства, призначених для застосування під час розроблення стратегії сталого розвитку територій. Встановлено, що соціально-екологічний підхід до розроблення стратегії сталого розвитку туризму територіальних громад, стане тим інноваційним механізмом, за допомогою якого регіон зможе реалізувати свій туристичний потенціал, базуючись на концепції сталого розвитку, що ґрунтується на двох основоположних підходах: ощадливе використання природних ресурсів та мінімізація шкоди для довкілля; забезпечення збалансованого соціально-економічного розвитку туристичних регіонів. Висвітлено проблеми та перспективи використання соціально-екологічного підходу до розроблення стратегії сталого розвитку туризму територіальних громад (на прикладі запланованої Старосамбірської об'єднаної територіальної громади Львівської області) та впровадження стратегічних планів економічного та соціального розвитку туризму об'єднаних територіальних громад для забезпечення високого рівня та якості життя населення регіонів України, створення сприятливих умов для діяльності нинішнього та майбутніх поколінь та припинення деградації природних екосистем шляхом впровадження нової моделі економічного зростання, що ґрунтується на засадах сталого розвитку. Встановлено, що пріоритетними напрямками розвитку туристичної сфери цього району є такі види туризму: сакральний; паломницький; ностальгійний; культурно-пізнавальний; рекреаційний; активний туризм, зокрема, піший туризм, велотуризм та екстремальний туризм та екологічний туризм. Саме стійкий попит на такий продукт сприятиме розвитку інфраструктури, малого та середнього підприємництва тощо. Результати досліджень наявних туристично-рекреаційних ресурсів, з урахуванням екологічної та соціально-економічної складових для реалізації принципів сталого розвитку громади є важливими, як власне для окремих об'єднаних територіальних громад, так і для держави загалом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Savitska, О. P., О. І. Novostavska, and N. V. Savitska. "ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 9 (November 25, 2015): 166–72. http://dx.doi.org/10.15421/40250925.

Full text

Abstract:

Розглянуто теоретичні та практичні аспекти формування конкурентного потенціалу туристичних підприємств в умовах сталого розвитку. Уточнено сутність конкурентного потенціалу. Охарактеризовано суть та види внутрішніх і зовнішніх конкурентних переваг туристичних підприємств, окреслено фактори, що визначають конкурентоспроможність туристичного продукту. На засадах аналізування літературних джерел та результатів досліджень охарактеризовано потребу застосування концепції сталого розвитку туризму. Наведено напрями підвищення конкурентоспроможності підприємств туристичної індустрії на перспективу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Губанова, О. Р., Н. Й. Шуптар-Пориваєва, and О. С. Андрущенко. "СТИМУЛЮВАННЯ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ КОРОНАВІРУСНОЇ КРИЗИ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 5 (February 23, 2021): 16–23. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.5.2.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено дослідженню особливостей відновлення ринку туристичних послуг в умовах коронавірусної пандемії, яка кардинально вплинула на одну з найбільш динамічних і високоприбуткових галузей світової економіки. Під час розгляду інструментального забезпечення підтримки туристичної галузі на найближчу перспективу визначено, що переважну більшість пропонованих заходів спрямовано на розвиток внутрішнього і регіонального туризму. Проведено аналіз застосовуваних сьогодні важелів стимулювання туристичної діяльності, які поділяються на три категорії інструментів. Це заходи адміністративного реагування на фінансовий стан постачальників та споживачів туристичних послуг, забезпечення корпоративної відповідальності за збереження туристичного бізнесу, формування індивідуальної зацікавленості туристів у туристичних продуктах, особливістю споживчої цінності яких є сукупність особистих вражень, матеріальної вигоди та безпеки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Тучковська, І. І. "ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ТУРИСТИЧНО-ЕКСКУРСІЙНОГО МАРШРУТУ ДЛЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 62 (January 4, 2021): 115–20. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-62-16.

Full text

Abstract:

У статті досліджені проблеми України щодо формування туристично-екскурсійних маршру-тів. Аналіз наявних методичних підходів до формування туристично-екскурсійних маршрутів показав, що слід зосередити увагу на доступності таких маршрутів для осіб з інвалідністю. Запропоновано послідовність ор-ганізації туристично-екскурсійного маршруту для осіб з інвалідністю. Основними складовими доступного ту-ристично-екскурсійного маршруту для осіб з інвалідністю є початковий, проміжні і кінцевий пункти, стежки і дороги, які їх з’єднують або розгалужують. Уточнено методичні підходи щодо формування конкурентоспро-можного туристично-екскурсійного маршруту з поетапним вирішенням складних організаційно-економічних завдань. Удосконалено методику розробки туристично-екскурсійного маршруту для осіб з інвалідністю. Роз-роблено програму туристично-екскурсійного маршруту для осіб з інвалідністю. Запропоновано тур для осіб з інвалідністю “Особливий відпочинок”, розрахований на 7 осіб (3 людини у візках, 4 супроводжуючих), які праг-нуть вести активний спосіб життя. Теоретична і практична значущість дослідження полягає в системному підході до предмета дослідження, що дає можливість використовувати отримані результати під час форму-вання туристично-екскурсійних маршрутів для осіб з інвалідністю. Зроблено висновок, що у дослідженнях віт-чизняних та іноземних науковців, присвячених проектуванню туристичного продукту для осіб з інвалідністю, не розглядають технології проектування туристичних маршрутів, тому необхідне створення методичних підходів до формування раціонального туристичного маршруту, які будуть базуватися на принципах форму-вання конкурентоспроможного туристичного продукту, де враховуються всі досліджені фактори.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

СКЛЯРЕНКО, Інна, and Ольга ЛЕВЧЕНКО. "ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ТУРИЗМУ У МОРСЬКІЙ ГАЛУЗІ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки, no. 4 (July 15, 2020): 177–90. http://dx.doi.org/10.32453/5.vi4.385.

Full text

Abstract:

Туристична галузь відіграє важливу роль у світовому економічному секторі. Зокрема частка туризму у валовому внутрішньому продукті розвинених країн світу складає близько 10%. В Україні показники розвитку туризму не є такими високими. Однак, туристична галузь на сьогоднішній день зазнає динамічних змін. Перспективним напрямом розвитку туризму в Україні є морський туризм, який у першу чергу асоціюють з круїзним. Про розвиток морського туризму свідчить постійно зростаюча кількість вакансій на круїзних лайнерах. Підготовка фахівців туризму у морській галузі характеризується певними особливостями, адже умови їхньої професійної діяльності досить специфічні. Як наслідок, психологічний аспект підготовки таких фахівців є вагомим чинником формування їхніх професійних якостей. Фахівець туризму у морській галузі, за класифікацією Є. Клімова, належить до категорії професій «людина – людина». З одного боку, професійна діяльність таких фахівців вимагає опрацювання великих об’ємів інформації, з іншого, – постійного спілкування зі споживачами туристичних послуг. Саме тому основними якостями, якими повинен володіти майбутній фахівець туризму у морській галузі, є ввічливість, толерантність, доброзичливість, терпимість, уміння знаходити компроміси, уміння працювати в команді, аналітичне мислення. На рівень готовності випускника закладу освіти до професійної діяльності впливає багато факторів, одним з яких є професійна придатність. Наразі існує багато методик визначення професійної придатності особи. Відповідно до методики Дж. Голланда, представникам професій туристичної галузі притаманний соціальний тип особистості. Окрім природних здібностей та особистісних якостей, у професійній діяльності значну роль відіграють «м’які навички», які в психології відносять до соціальних. На думку більшості науковців, лише 15% таких навичок є вродженими, решту з них необхідно розвивати.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Стукан, Т. М., and А. А. Осадчий. "АНАЛІЗ РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ ХЕРСОНЩИНИ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 6 (May 28, 2021): 13–22. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.6.2.

Full text

Abstract:

У статті визначено наявну кількість туристів, які користуються послугами туроператорів для подорожей територією України та поза її межами. Здійснено аналіз показників, що характеризують діяльність суб’єктів туристичної сфери Херсонської області. Виділено перелік туристичних операторів, які забезпечують надання туристичних послуг виключно по Херсонщині, тим самим здійснюючи популяризацію внутрішнього туризму. Визначено, що промоція внутрішнього туризму турагентствами здійснюється за рахунок розроблених маршрутів, які розкривають історичні, культурні та природні надбання регіону, де завжди знайдуться цікаві аспекти для українських й іноземних туристів. Наведено перелік передумов щодо розвитку туристичних операторів області, що призведе до їх кількісного зростання та розширення переліку туристичних продуктів, а також до зростання економіки та надходження інвестиційних коштів до регіону.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Sheketa, E. Yu, and N. P. Kaziuka. "ЕФЕКТИВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ СФЕРИ ТУРИЗМУ ЯК ЗАПОРУКА СТАЛОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД ПРИКАРПАТТЯ." Actual problems of regional economy development 2, no. 17 (November 30, 2021): 189–95. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.189-195.

Full text

Abstract:

У статті досліджено особливості реформування системи місцевого самоврядування на засадах децентралізації влади. Проаналізовано основне нормативно-правове законодавство України, яке регламентує реформу децентралізації влади в Україні. Беззаперечним поступом реформи децентралізації є добровільне створення самостійних адміністративно-територіальних одиниць – об’єднаних територіальних громад, успіх яких полягає в усвідомленні того, що влада зосереджена в руках кожного, і саме громада визначає пріоритетні напрями свого розвитку та витрачання бюджетних коштів. Проведено SWOT-аналіз ринку туристичних послуг Прикарпаття, зокрема визначено слабкі та сильні сторони, можливості для розширення та стримуючі фактори розвитку сфери туристичної індустрії в регіоні. У статті визначено, що важливим орієнтиром ОТГ повинна стати екологічна спрямованість всіх галузей економіки регіону, оскільки турбота про довкілля є запорукою гармонійного співіснування людини у суспільстві та головною передумовою сталого розвитку та максимального збереження всього живого для майбутніх поколінь. Встановлено, що ефективний менеджмент і усвідомлення ОТГ того, що індустрія туризму має всі шанси стати однією з найприбутковіших галузей економіки регіону, дає можливості подолати негативні тенденції на ринку туристичних послуг, шляхом формування конкретного плану дій через реалізацію державної та регіональної програм у сфері туризму, а також завдяки продуманому інформаційно-маркетинговому супроводу можливо сформувати якісний конкурентоспроможний туристичний продукт на світовому ринку. Цілі сталого розвитку України є орієнтиром для розробки проектів, прогнозів та нормативно-правових актів задля ефективного економічного, екологічного та соціального напрямів сталого розвитку кожної новоствореної ОТГ. Аналізуючи переваги і недоліки для розвитку туристичної галузі на Прикарпатті увагу ОТГ слід зорієнтувати власне на розвиток інфраструктури регіону: ремонт автомобільних доріг, розширення можливостей авіасполучення, покращення якості, безпеки і комфорту наземного транспорту, з метою безпеки туристів. Важливим орієнтиром ОТГ повинна стати екологічна спрямованість всіх галузей економіки регіону, оскільки турбота про довкілля є запорукою гармонійного співіснування людини у суспільстві та головною передумовою сталого розвитку та максимального збереження всього живого для майбутніх поколінь.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Калініченко, Сергій, Тетяна Колєснік, Вадим Грохольський, and Андрій Грібіник. "РОЛЬ ПЛАНУВАННЯ В ЕФЕКТИВНОМУ ФУНКЦІОНУВАННІ ПІДПРИЄМСТВ ТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ." MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, no. 1 (April 28, 2022): 33–39. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2022-3-4.

Full text

Abstract:

Основним напрямом стратегічного розвитку туристичних підприємств є орієнтація на планування діяльності з урахуванням змін, що відбуваються на ринку туристичних послуг та в соціально-економічному середовищі в цілому. Саме таке планування надає змогу туристичним підприємствам поєднати загальну стратегію розвитку з наявністю реальних і потенційних можливостей для її реалізації, ураховуючи загрози, які можуть виникнути на ринку. Для розробки та здійснення стратегії велике значення має аналіз ринкових чинників, які через свою постійну й високу мінливість можуть безпосередньо вплинути на успіх або крах підприємства. Потрібно переглянути наукові та практичні підходи до планування в умовах ринкової економіки. Не можна відкидати планування як ідеологічний підхід минулого та ототожнювати планування з насаджуванням нашій державі, під виглядом планування, неефективного шляху розвитку. Моделі прогнозування розвитку туристичного ринку дозволяють визначити нову структуру туристичного ринку залежно від еластичності реакції туристів та ієрархії їхніх потреб в контексті кон’юнктурних чинників. Реалізація таких моделей може забезпечити розвиток туристичної сфери через встановлення й підтримання рівноваги між збереженням природних та історико-культурних ресурсів, створення сприятливих умов для формування якісного туристичного продукту. В сучасних умовах господарювання всі учасники ринкових відносин самостійно здійснюють планування своєї діяльності на основі ринкового попиту, раціонального використання наявних ресурсів, прагнення отримати максимальну величину прибутку. При цьому в практичній діяльності підприємство використовує різні види планів. В умовах скрутного матеріального становища планування є важливим чинником економії ресурсів та дає змогу ефективно використовувати інвестиційні надходження. Більшість націлених на успіх менеджерів присвячують себе концепції внутрішньофірмового планування. Вони намагаються зробити все можливе, плануючи життєвий шлях підприємства

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Барна, М. Ю., Л. К. Гліненко, and Ю. А. Дайновський. "ЕКОТУРИЗМ ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОГО І ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ." Підприємництво і торгівля, no. 27 (November 17, 2020): 82–89. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-27-15.

Full text

Abstract:

У статті констатовано, що за наявності у науковій літературі багатьох визначень екотуризму питання про його дефініцію ще не знайшло остаточного розв’язання. Зазначено, що принципових ознак екотуризму є дві: характер маршруту і відповідальне ставлення до природи. Усі інші ознаки, які окремі автори вживають при визначенні екотуризму слід сприймати, як його супутні характеристики, але не як обов’язкові елементи дефініції. Зокрема, це стосується участі місцевих мешканців у обслуговуванні туристів, підвищення їхнього добробуту вна- слідок екотуристичної діяльності, оскільки наявність навіть незначної кількості екотуристичних маршрутів у місця, де немає місцевого населення, не дає права використовувати цю особливість у дефініції поняття екотуризму. Підкреслено, що і туристична і готельна галузь повинна робити внесок у вирішення як регіональних, так і гло- бальних завдань екологічного характеру. Висвітлено найбільш популярні місця екотуристичних маршрутів у світі і в Україні. Зазначено, що одним з найважливіших природних ресурсів для розвитку екологічного туризму в Україні є національні парки, існуванню яких загрожує недостатнє фінансування, низька ефективність екотуристичної ді- яльності, незаконні вирубки лісу, відсутність дієвого правоохоронного та екологічного контролю. Констатовано, що розвиток екологічного туризму відбувається внаслідок ініціативних дій гравців ринку, а не внаслідок продума- ної політики регіонального чи місцевого планування. Проаналізовано проблеми в’їзного і виїзного туризму, зокрема відсутність надійної системи страхування ризиків і недостатнє просування українських туристичних продуктів за кордоном. Підкреслено важливість інновацій у розвитку туристичного і готельного бізнесу. Показані напрями діяльності екоготелів. Проаналізовано сучасні тренди, які впливатимуть на діяльність туристичних і готельних підприємств у перспективі. Наведено результати прогнозів щодо відновлення туристичного і готельного ринку. Сформульовано висновки стосовно забезпечення подальшого розвитку туристичної і готельної діяльності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Кіптенко, В. К. "Продукт туристичної території." Географія та туризм, Вип. 9 (2010): 119–24.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Koval, S. I., and Ye A. Kovalchuk. "УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ В СФЕРІ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, no. 81 (April 26, 2018): 33. http://dx.doi.org/10.31713/ve120184.

Full text

Abstract:

Якість туристичного продукту характеризується якістю послуг, що входять до його складу. При вивченні якості туристичних послуг виділяють три рівні: технічна, соціальна та якість навколишнього середовища. В умовах розвитку туристичної індустрії, обов’язковими вимогами є забезпечення безпеки життя і здоров’я; гарантія надання послуг; збереження майна туриста; охорона навколишнього середовища. Реалізація стратегії «управління якістю» може бути представлена в трьох варіантах: 1-й – формування якості управлінської діяльності у вищій і середній ланках управління; 2-й – формування якості управлінської діяльності в системі управління якістю; 3-й – формування якості на рівні технології реалізації туристських послуг. Для належного управління якістю продукту (послуги) в умовах конкурентного середовища і розширення ринків діяльності, в тому числі закордонних, компанії переходять на використання міжнародних стандартів, головним із яких є стандарт серії ISO 9000.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Redko, Viktoriia Y., and Yurii V. Semych. "Особливості франчайзингової експансії на український туристичний ринок." European Journal of Management Issues 28, no. 3 (September 25, 2020): 101–9. http://dx.doi.org/10.15421/192010.

Full text

Abstract:

Мета дослідження - визначити відмінності впровадження моделі франчайзингу туристичними операторами на європейському та українському ринках. Дизайн/Метод/План дослідження. Теоретичний підхід, що ґрунтується на узагальненні, системному й порівняльному аналізі. Застосовані контент-аналіз, статистичний, графічний і табличний методи. Результати дослідження. Охарактеризовано моделі ділового франчайзингу найбільших багатопрофільних туристичних операторів масового туризму в Україні. Визначено загальні умови здійснення туристичної діяльності на принципах ділового франчайзингу для туристичних агенцій. З’ясовано відмінності моделей ділового франчайзингу на європейському й українському ринках. Франчайзинг визначено механізмом мультиплікації бізнесу й кооперації можливостей, спрямованих на активне просування туристичного продукту на цільовий на ринок. Практичне значення дослідження. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у можливому їх застосуванні туристичними агенціями при прийнятті рішення про приєднання до франчайзингової мережі й туроператорами при вирішенні питань диверсифікації прогнозованих ризиків бізнесу. Оригінальність / цінність / наукова новизна дослідження. Новизною проведеного дослідження є уточнення умов провадження туристичної діяльності на засадах франчайзингу в країнах Європи й, зокрема, в Україні, виділення відмінних рис моделі європейського ділового франчайзингу, які полягають у чітко визначеній вертикально інтегрованій структурі управління, сильному національному маркетинговому менеджменті, корпоративній підтримці ведення бізнесу, довгостроковості франчайзингових угод, результативній системі франчайзі. Перспективи подальших досліджень / обмеження дослідження. Внаслідок економічної кризи в туристичному бізнесі перспективним напрямом подальших досліджень з цієї проблематики є пошук шляхів стабілізації діяльності мережевого бізнесу в туризмі. Викликає інтерес зміна фінансового стану туристичних агентств після отримання або припинення статусу франчайзі. Тип статті - теоретичний.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Vlasenko, I. V. "Регіональні особливості формування маркетингових заходів розвитку сільського зеленого туризму." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 81 (October 1, 2017): 3–9. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8101.

Full text

Abstract:

У статі розглянуто регіональні особливості формування комплексу маркетингу сільського зеленого туризму в умовах економічної нестабільності. Метою дослідження є розвиток теоретичних і методичних підходів до формування комплексу маркетингу туристичних підприємств сільського зеленого туризму у Вінницькому регіоні. Обґрунтовані теоретико – методологічні положення, науково-практичні рекомендації щодо просування послуг сільського зеленого туризму. Проаналізовано стан розвитку маркетингу сільського зеленого туризму в умовах розвитку ринкової економіки. Вказано на те, що сільський зелений туризм слід розглядати як невід’ємну складову програми комплексного соціально-економічного розвитку села та його відродження, а також, що за рахунок розвитку сільського зеленого туризму можна забезпечити сталий економічний, демографічний розвиток на селі. Показано просування туристичного продукту з використанням маркетингових заходів, які отримали назву «Сім Р». Вказані основні перешкоди власників агрооселі самотужки здійснювати маркетингові заходи із просування свого продукту на ринок. Показано, що маркетингова цінова політика продукту агрооселі на ринку ґрунтуються на основі трьох факторів: витрати, попит, конкуренція. В сучасних ринкових умовах лідером є цінова стратегія, яка базується на попиті: близько 54,2% менеджерів з маркетингу вважають її пріоритетною. Лише близько 15% туристичних підприємств області основним критерієм маркетингової цінової стратегії визначають конкуренцію. Ціни надавачі послуг сільського зеленого туризму публічно не розголошують, а посилаються на договірну ціну. Для подальшого розвитку сільського зеленого туризму в області розглянуто стратегією збалансованого регіонального розвитку Вінницької області на період до 2020 року. З’ясовано перелік проблемних питань, які перешкоджають розвитку сільського туризму, розв’язання яких вимагає спеціального нормативно-правового регулювання. Запропоновано сформулювати чітку маркетингову Стратегію управління розвитком туристичної галузі України на національному рівні, яка має узгоджуватися зі стратегіями та програмами розвитку туризму на регіональному рівні, що дасть можливість створити нові робочі місця, довести якість надання послуг і поступово поліпшити якість інфраструктурних складових (автомобільні дороги, агрооселі, музеї тощо), що забезпечуть комфортність споживання туристичних послуг іноземними та внутрішніми туристами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Полякова, Ю. В., О. Є. Шайда, and Л. Р. Антонів. "ВПЛИВ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ НА ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ В ПЕРІОД ДІЇ ГЛОБАЛЬНИХ КРИЗ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 65 (January 28, 2022): 79–87. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-11.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена аналізу впливу міжнародного туризму на економіку України в період дії глобальних криз, зокрема спричинених пандемією COVID-19. Розглянуто особливості розвитку міжнародного туризму та його впливу на загальні характеристики соціально-економічного розвитку країн з різним рівнем розвитку. Проведено аналіз динаміки в’їзду іноземних громадян в Україну та виїзду українців за кордон протягом останнього періоду. Розглянуто географічний розподіл іноземних відвідувачів та пріоритетні напрями для подорожування українців за межами країни. Наголошено на тенденції помітного зниження в’їзного та виїзного туристичних потоків для нашої країни, ключовою причиною якої є наслідки та вирішальна роль карантинних заходів, спостережуваних за останні два роки. Проведено економетричне оцінювання роботи суб’єктів туристичної діяльності в областях України на основі сучасних статистичних даних, в результаті якого регіони України розподілені на відповідні кластери за рівнем активності роботи суб’єктів туристичної діяльності. Побудована економетрична модель залежності ВВП України від показника надходжень від міжнародного туризму за 2010-2020 роки. В результаті проведеного дослідження доведено, що зростання надходжень від міжнародного туризму безпосередньо призводитиме до зростання валового внутрішнього продукту країни.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Рєзнікова, В. "Туристичний продукт: товар чи послуга." Підприємництво, господарство і право, no. 10 (178) (2010): 64–69.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Сагалакова, Н. О. "Експертна система формування ціни на туристичний продукт." Інвестиції: практика та досвід, no. 14, липень (2016): 34–40.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Роскладка, Н. О. "Експертні методи формування ціни на туристичний продукт." Інвестиції: практика та досвід, no. 22, листопад (2019): 10–16.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Роскладка, Н. О. "Експертні методи формування ціни на туристичний продукт." Інвестиції: практика та досвід, no. 22, листопад (2019): 10–16.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Сагалакова, Н. О. "Експертна система формування ціни на туристичний продукт." Інвестиції: практика та досвід, no. 14, липень (2016): 34–40.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Роскладка, Н. О. "Експертні методи формування ціни на туристичний продукт." Інвестиції: практика та досвід, no. 22, листопад (2019): 10–16.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Роскладка, Н. О. "Експертні методи формування ціни на туристичний продукт." Інвестиції: практика та досвід, no. 22, листопад (2019): 10–16.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Сагалакова, Н. О. "Експертна система формування ціни на туристичний продукт." Інвестиції: практика та досвід, no. 14, липень (2016): 34–40.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Шоробура І. М. and Долинська О.О. "ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 242 «ТУРИЗМ» У ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНІЙ АКАДЕМІЇ." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 49 (October 30, 2021): 108–14. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.262.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються особливості підготовки студентів спеціальності 242 «Туризм» у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії. Туризм визначений як пріоритетна галузь розвитку економіки Хмельницької області. Сучасний розвиток туризму ставить високі вимоги до рівня підготовки кадрів для галузі. У процесі розробки освітньої програми було враховано досвід освітньо-професійних програм закладів вищої освіти України та країн Європи. Налагоджено співробітництво з регіональними підприємствами, підписано угоди про співпрацю. Метою навчання є опанування загальних та фахових компетентностей для успішного здійснення професійної діяльності у сфері туризму та рекреації. Це засвідчується ґрунтовним вивченням базових теоретичних понять. З’ясовано принципи, які визначають закономірності підготовки фахівців. Методи, методики та технології є стандартними і включають загально- та спеціально-наукові методи: географічні, економічні, соціологічні, психологічні, інформаційні, методи туристичного обслуговування.Студенти є учасниками майстер-класів, семінарів, онлайн-курсів на вітчизняних та зарубіжних освітніх платформах, олімпіад, конкурсів наукових робіт, тренінгів, конференцій, вебінарів. Навчально-методичне забезпечення і консультування самостійної роботи здійснюється на платформах Moodlе, Google Classroom, Zoom. На кафедрі функціонують наукові гуртки. Впровадження в освітній процес освітньої програми «Туризм» здійснюється через формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів. Унікальність освітньої програми полягає у розвитку туристичної діяльності в умовах становлення та розвитку територіальних громад. Здобувачі освіти залучені до практичної розробки та реалізації туристичного продукту в рамках проєкту «Туристичні Магніти». В академії активно працює студентське самоврядування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Хитра, О. В. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МЕНЕДЖМЕНТУ ВРАЖЕНЬ У ТУРИСТИЧНОМУ БІЗНЕСІ." Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі, no. 3 (December 21, 2021): 49–60. http://dx.doi.org/10.36477/tourismhospcee-3-8.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються базові положення економіки вражень, що виникла під впливом зміни системи цінностей у постіндустріальному суспільстві, трансформації вільного часу людини та її прагнення до позитивних емоцій, комфорту, задоволення. Доведено, що туристичний продукт характеризується усіма суттєвими передумовами для того, щоб трансформуватися у незабутні враження від подорожі та супутніх послуг сфери гостинності. Ознаками економіки вражень є висока чутливість до потреб, інтересів, переживань, емоцій споживачів, орієнтація на унікальність (ексклюзивність) товарної пропозиції, безпосередній зв’язок з інформаційно-культурним, комунікативним середовищем життєдіяльності людини, поєднання проявів емоційності та раціональності у поведінці суб’єктів ринкового обміну. В умовах економіки вражень у зв’язку з відносною ірраціональністю споживчої поведінки відбувається самовільне і водночас кероване формування мереж споживачів на засадах “масової персоналізації” та синергетичності “колективного споживчого враження”, яке може непередбачуваним чином вплинути на імідж туристичного підприємства. В таких умовах виникає закономірна потреба формування на туристичних підприємствах особливої системи – менеджменту вражень, що означає цілеспрямований управлінський вплив на поведінку споживачів туристичних послуг на основі детального дослідження їх інтересів, мотивів, установок, бажань та емоційних станів. Особливу роль у менеджменті вражень відіграє формування у співробітників емоційної компетентності, що означає здатність здійснювати оптимальну координацію між емоціями і цілеспрямованою поведінкою, приймати обґрунтовані рішення на підставі обробки внутрішньої і зовнішньої емоційної інформації. До специфічних прийомів менеджменту вражень віднесено цифровий інструментарій маркетингових комунікацій, емоційного маркетингу, маркетингу взаємовідносин та івент-маркетингу, клієнтоорієнтованого сервісу, туристичного брендингу, а також тотального менеджменту якості. У результаті впровадження менеджменту вражень очікується, з одного боку, підвищення конкурентоспроможності туристичного бренду, а з іншого – підвищення якості життя населення внаслідок успішного розвитку туризму.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Matviichuk L., Vasilchinko A., and Dashchuk Yu. "ФУНКЦІОНУВАННЯ КЛАСТЕРІВ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ." Economic forum 1, no. 1 (March 9, 2022): 3–10. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-1-1.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена пошуку ефективних інструментів розвитку регіонів шляхом дослідження процесів формування та розвитку кластерів сільського туризму в Україні та тенденцій розвитку індустрії туризму загалом, а також пошуку оптимальних інструментів розвитку регіонів. Метою публікації є дослідження теоретичних і методичних підходів до пошук напрямів розвитку регіонів шляхом формування кластерів сільського туризму в Україні. Методологічним інструментарієм методів дослідження були аналіз наукової літератури та точок зору зарубіжних та вітчизняних фахівців кластерної політики у індустрії туризму. Також в дослідженні використані аналітичні дані Всесвітньої ради з подорожей і туризму та Національної туристичної організації України. У ході організації та проведення дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи такі як аналіз, синтез, порівняння, при виокремленні деструктивних факторів впливу на стан та розвиток сільського туризму. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що кластерна політика є найбільш ефективною та доцільною в розвитку сільського туризму в регіоні. За допомогою структурно-логічного методу представлено бачення впровадження сучасних інструментів розвитку регіонів в умовах поширення пандемії. Розглянуто зміст та значення сільського туризму в розвитку регіонів України. Визначено зміст досліджуваних дефініцій, узагальнено та сформульовано підходи процесу формування та розвитку кластерів сільського туризму. Об’єктом дослідження є процеси кластеризації туристичних суб’єктів сільських територій. Визначено, що основним інструментом розвитку регіонів України є кооперація суб’єктів господарювання сільських територій. Одним з таких напрямів кооперації є формування та розвиток туристичних кластерів. Доведено, що кластерна політика є успішною та набула поширення практично в усіх країнах світу. Сьогодні в Україні відсутні державні програми розвитку кластерів, а також немає єдиного представництва – репрезентанта кластерів України. Запропоновані напрями розвитку регіонів України, шляхом формування та розвитку кластерів сільського туризму, є провідними інструментами регіонального розвитку, що дозволить швидко подолати наслідки поширення пандемії, сприятиме соціально-економічному зростанню регіонів та інтеграції регіональних туристичних продуктів та послуг до глобального туристичного ринку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Тараненко О.О., Животенко В.О., and Шуканов П.В. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ СПОЖИВЧИМИ ПЕРЕВАГАМИ ПІДПРИЄМСТВ ДІЛОВОГО ТУРИЗМУ." Економічний форум 1, no. 3 (September 25, 2021): 94–98. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-13.

Full text

Abstract:

Діловий туризм є важливою складовою світової індустрії туризму. Він ґрунтується на організації ділових заходів та відряджень співробітників корпоративних клієнтів. Важливість для активізації ділової активності в різних галузях економіки та висока інвестиційна привабливість ринку ділового туризму свідчать про його перспективність та підвищення рівня конкуренції у цій сфері. Обґрунтовано необхідність забезпечення управління споживчими перевагами у сфері ділового туризму комплексно на рівні держави, регіону та туристичного підприємства. На рівні держави мають вирішуватись завдання, пов’язані з кадровим забезпеченням, розвитком туристичної інфраструктури, підвищенням технологічного рівня та поліпшення інвестиційного клімату економіки. На рівні регіону необхідно розвивати місцеву туристичну інфраструктуру ділового туризму та популяризувати проведення ділових заходів. На рівні підприємств ділового туризму мають вирішуватися завдання дотримання міжнародних стандартів обслуговування, впровадження інформаційних технологій в надання послуг корпоративним клієнтам. Реалізація цих завдань забезпечить національному ринку ділового туризму конкурентні переваги на міжнародному рівні. Управління споживчими перевагами підприємств ділового туризму повинне ґрунтуватися як на забезпеченні високої якості та широкого асортименту традиційних послуг для корпоративних клієнтів, так і на активному впровадженні сучасних інформаційних технологій. До них належать програмні продукти, що охоплюють процеси бронювання, управління витратами, звітність і відстеження місця розташування мандрівника; технології проведення повністю або частково віртуальних зустрічей та інших заходів; технології оцифрування платежів і бронювань для забезпечення повністю безготівкових транзакції. Впровадження цих технологій підвищує споживчі переваги підприємств ділового туризму через зростання швидкості операційних процесів та полегшення контролю операційних витрат. Дані інформаційні технології підвищують безпечність надання послуг корпоративним клієнтам, що особливо актуально в умовах непередбачуваного поширення Covid-19.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Матвійчук, Л. Ю., and Л. М. Чепурда. "РЕГІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА ПОСЛУГ ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ." Економічні науки. Серія "Регіональна економіка", no. 18 (71) (November 29, 2021): 112–23. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2021-18(71)-13.

Full text

Abstract:

У статті визначено та систематизовано основні показники якості продукції та послуг індустрії гостинності в регіонах України. Доведено що одним з основних показників якості є туристичний збір. Проведено аналіз обсягів туристичного збору в регіонах України. На прикладі міста Луцьк охарактеризовано основні регіональні продукти та послуги індустрії гостинності, Визначено напрями підвищення рівня їх якості території дослідження.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Konarivska, О. B., and O. P. Korotun. "РОЛЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ МАРКЕТИНГУ У СФЕРІ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, no. 84 (July 24, 2019): 88. http://dx.doi.org/10.31713/ve420189.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена вивченню зарубіжного та вітчизняного досвіду розвитку маркетингу туризму, визначені головні тенденції у сфері загального сучасного маркетингу. Проаналізовано підходи до визначення «маркетинг туристичних послуг» вітчизняними та зарубіжними вченими. Це дало змогу довести, що положення сучасного маркетингу можуть застосовуватись в туризмі та визначити його особливості у сфері туристичних послуг, а саме: суттєву залежність реалізації туристського продукту від місця та часу отримання, еластичність попиту, суб’єктивна оцінка якості послуг, а також відмінності в обслуговуванні, сезонність, особиста думка споживача та ін.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Погуда Н.В. "ТУРИЗМ ЯК ІНДИКАТОР РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ." Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, no. 16 (63) (January 29, 2020): 114–19. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2019-16(63)-13.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто сучасні індекси оцінки розвитку економіки країни. Проаналізовано динаміку валового внутрішнього продукту та динаміку зростання доходів від надання туристичних послуг. Встановлено, що між показником ВВП та розвитком туризму існує тісний зв'язок. Визначено необхідність розвитку туризму як індикатора розвитку економіки

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Туристичні продукти'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles