Academic literature on the topic 'Ударна в’язкість'

Метою даної статті є представлення результатів дослідження експлуатаційної придатності існуючого наведеного покриття аеродрому експериментальними та теоретичними методами. На основі аналізу результатів проведених досліджень було визначено, що матеріалом, який забезпечує експлуатаційні характеристики, а саме: тріщиностійкість, тривкість на розтяг, ударну в’язкість, опір стиранності – є модифікований бетон, тобто бетон з введенням добавок, які позитивно впливають на структуру і експлуатаційні властивості. В даній роботі приведені результати досліджень шару посилення, улаштованого із бетону з введенням найбільш поширених модифікаторів полімерної речовини (бетон полімер-цементний РСС – Polіmer Cement Concrete) та базальтового рубленого волокна – фібри (фібробетон базальтовий FRC – Fiber Reinforced Basalt concrete).

Підвищення стійкості до динамічних впливів, а також фізико-механічних властивостей та тріщиностійкості будівельних матеріалів на основі цементу є важливою та актуальною проблемою при експлуатації будівель і споруд. З цією метою спроектовано спеціальний клас дисперсно-армованих матеріалів – інженерний цементуючий композит (engineered cementitious composites – ЕСС). Проте в такому ЕСС підвищена витрата цементуюючих матеріалів через відсутність крупного заповнювача. У статті показано, що із застосуванням золи-винесення можна зменшити деформації усадки та температуру гідратації. Продемонстровано, що часткова заміна золи більш активними мінеральними добавками – мікрокремнеземом та аеросилом суттєво ущільнює «упаковку» та підвищує міцності. А дисперсне армування поліпропіленовою фіброю суттєво збільшує міцність на згин та ударну в’язкість. Доведено, що комплексне модифікування на макро- та мікрорівнях матриці ЕСС, розроблене відповідно до теорії мікромеханіки, суттєво підвищує експлуатаційні властивості інженерних цементуючих композитів та значно розширює спектр їх застосування.

Створення оптично прозорих матеріалів які характеризуються високою міцністю, твердістю і ударною в’язкістю є однією з актуальних задач сучасного матеріалознавства. Алюмоманезіальна шпінель є однією із таких сполук, що відповідають таким вимогам. В роботі запропоновано нову технологію низькотемпературного синтезу нанокристалічних порошків шпінелі з використанням прекурсору на основі гліцину. Гліцин-нітратним методом отримано ксерогель прекурсору для синтезу порошків алюмомагнезіальної шпінелі. Проведено піроліз ксерогелю Mg:Al:гліцин при t° = 240 °C із наступною термообробкою (600 °С, 650 °С, 700 °С) отриманих композитних частинок MgO-Al2O3-C і отримано нанопорошки MgAl2O4. Методом РФА в зразках синтезованих порошків встановлено присутність однієї кубічної фази (Fd-3m) алюмомагнезіальної шпінелі MgAl2O4 без домішок. Статичним адсорбційно-структурним методом визначено, що найбільш розвинену поверхню (SBET = 170 м2/г) і найменший розмір частинок (7 нм) мають порошки шпінелі, отримані при температурі 700 °С. Із результатів досліджень нанопорошків методом просвічуючої електронної мікроскопії (ПЕМ) випливає, що зразки сильно агломеровані. Середній діаметр пор 400 - 500 нм, а розмір наночастинок складає 5 - 10 нм. Відмічено появу полікристалічної фази при температурі 700 °С.

Найважливіше завдання, що формується машинобудівниками перед металургійною галуззю − істотне підвищення якості виплавленої сталі. У зв'язку з цим оптимізація технології виплавки та розробка нових технологічних прийомів позапічної обробки, що дозволяють ефективно рафінувати, мікролегувати й модифікувати сталь 20ГЛ, є актуальним завданням. За результатами проведених досліджень запропоновано нову концепцію технології виплавлення, яка дозволяє забезпечити ефективне рафінування металу від фосфору, сірки та інших шкідливих домішок за рахунок використання шлаку, збільшення його кількості, додаткового перемішування шлаку і металу, збільшення часу їх взаємного контакту. Встановлено, що на ударну в'язкість маловуглецевої низьколегованої сталі 20ГЛ при кімнатній і мінусовій температурі поряд з хімічним складом і мікроструктурою основний вплив роблять тип, розмір, форма, кількість і характер розподілу в структурі неметалічних включень, визначених змістом в ній S, Al, Ca, РЗМ. Доведено, що для сталей типу 20ГЛ раціональною є подрібнена структура з наявністю субструктурних ділянок, а також характеристики, отримані в результаті призначення режиму і проведення термічних обробок.

Робота присвячена дослідженню впливу кліматичного фактору – води протягом 731 дня при змінній температурі та тиску близько 2 атм. на зміну структури та фізико-механічних властивостей полімерних композиційних матеріалу на основі епоксидної смоли ЭД-20. На основі проведених досліджень встановлено значну роль технологічних дефектів у вигляді пор, які є причиною розгерметизації поверхні човна в товщі води під тиском. В результаті чого вода, бруд, бактерії та ін. проникли під шар акрилової емалі композиційного матеріалу та сприяли виникненню мікробіологічної деструкції. В свою чергу ці дефекти сприяли зниженню показників ударної в’язкості за Шарпі в середньому на 25-30 %. Цей відсоток був би більший але КМ від води захищає шар акрилової двокомпонентної емалі для автомобілів.

Нержавіючі сталі мартенситного класу знаходять широке застосування в якості матеріалу при виготовленні виробів для роботи в слабоагресивних середовищах: атмосферні умови, крім морських; водні розчини солей органічних кислот при кімнатній температурі; розчини азотної кислоти слабкої та середньої концентрації при помірних температурах і ін., деталей нафтового і газового обладнання, схильним до в процесі експлуатації корозії, впливу високих контактних навантажень і температур. До прецизійних поверхонь зазначених відповідальних деталей пред'являються підвищені вимоги по чистоті обробки, міцності і зносостійкості. Сталь 20Х13 відноситься до хромистих нержавіючих сталей і її використовують в тих випадках, коли вироби повинні мати досить високу міцність, а також високу пластичність і в'язкість. Мета роботи - встановлення закономірностей комплексного впливу термічної обробки на формування структури, фазового складу та механічних властивостей високохромистої сталі мартенситного класу 20Х13. За результатами проведених досліджень було визначено оптимальні режими термічної обробки для отримання максимальних значень механічних властивостей: твердості при різних температурах відпуску і ударної в'язкості при різних температурах гартування. Раціональне комплексне використання різних механізмів фазово-структурних перетворень при здійсненні термоциклічної обробки (ТЦО) дозволяє отримувати метастабільний аустеніт, цілеспрямовано регулювати ступінь його метастабільності і управляти властивостями дослідженої сталі 20Х13. При оптимальних параметрах ТЦО досягається істотне підвищення комплексу механічних властивостей матеріалу.

Кваліфікаційна робота присвячена пошуку технологічних методів підвищення стійкості штампового інструменту для гарячого деформування. Проблема створення зміцнюючої термоциклічної технології, застосовної до інструментів, які працюють в різних умовах термосилового навантаження, надзвичайно складна і різноманітна, однак її рішення дозволить значно збільшити ресурс експлуатаційної стійкості. Нові нестандартні сполучення схем циклування і параметрів термоциклічної обробки в межах режиму були розроблені. Це дозволило створити в металі керовані структурні стани за рахунок подрібнення зерна, створення підвищеної щільності дефектів, прискорення дифузійних процесів з метою ефективного управління структурою, підвищення механічних, експлуатаційних властивостей і запобігання руйнування робочих поверхонь інструмента. Розроблені та випробувані нові режими ТЦО, які позитивно впливають на механічні характеристики сталі 5ХНМ. Проведена термічна обробка по експериментальним режимам, що складалася з термоциклічної обробки як попередня, та гартування і відпуск як остаточна, дозволяє отримати більш однорідну структуру із збереженням дрібного зерна і заданої твердості.

Робота присвячена пошуку технологічних методів підвищення стійкості інструментальних сталей. За результатами термомеханічної обробки в металі створено керовані структурні стани за рахунок подрібнення зерна, створення підвищеної щільності дефектів, прискорення дифузійних процесів з метою ефективного управління структурою, підвищення механічних, експлуатаційних властивостей і запобігання руйнування робочих поверхонь інструмента. Розроблені та випробувані нові режими ТМО, які позитивно впливають на механічні характеристики інструментальних сталей сталі.
The work is devoted to the search for technological methods to increase the stability of tool steels. According to the results of thermomechanical processing in metal, controlled structural states are created by grinding grain, creating increased defect density, accelerating diffusion processes to effectively control the structure, improving mechanical, operational properties and preventing the destruction of working surfaces of the tool. New thermomechanicals modes have been developed and tested, which have a positive effect on the mechanical characteristics of tool steel steels.

Роботу виконано на кафедрі інжинірингу машинобудівних технологій Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України. Захист відбудеться на засіданні екзаменаційної комісії № 8 у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Федьковича, 9, навчальний корпус № 3, ауд. 12.
Робота присвячена вдосконаленню технології зварювання резервуару для зберігання зрідженого газу з дослідженням ударної в’язкості зварних з’єднань. Проведений літературний огляд отримання горизонтальних циліндричних резервуарів та здійснено аналіз конструкції виробу. Проведено дослідження на ударну в’язкість зварних з’єднань при різних температурах. Встановлено, що ударна в’язкість досліджених зразків є достатньо високою. При цьому ударна в’язкість зварного шва за температур -40oC та -20oC є ідентичною основному матеріалу. Для зразків вирізаних з зони термічного впливу для температури -40 oC є в 1,2 рази нижчою ніж основного металу. Відмінності значень ударної в’язкості у зразках вирізаних з центральної ділянки шва та в зоні термічного впливу зумовлені їх структурним станом, локалізацією деформаційних процесів у зразках Шарпі. В роботі обґрунтовано параметри технологічного процесу зварювання резервуарів та запропоновано нове і модернізовано існуюче зварювальне пристосування, які дозволяють підвищити продуктивність виробництва та підвищити якість конструкції.
The work is dedicated to improving the technology of welding the storage tank for liquefied gas with the study of the toughness of welded joints. A literature review of horizontal cylindrical tanks manufacturing and an analysis of the product design are conducted. The toughness of welded joints at different temperatures has been studied. The toughness of the tested samples was found to be quite high. The toughness of the weld joint at temperatures of -40 oC and -20 oC is identical to the base material. For the samples cut from the thermal exposure zone for a temperature of -40 oC it is 1,2 times lower than the base metal. The differences in the values of toughness in the samples cut from the central part of the seam and in the zone of thermal influence are due to their structural state and due to localization of deformation processes in the Charpy samples. The work substantiates the parameters of the technological process of tanks welding and proposes a new and modernized existing welding device, which can increase manufacturing productivity and improve the quality of structure.
ВСТУП ...6 1. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА ...7 1.1. Опис конструкції виробу та умов його роботи ...7 1.2 Технічні умови на виготовлення зварного виробу...11 1.3 Аналіз базового технологічного процесу виготовлення зварного виробу та постановка задач на дипломне проектування ...17 2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА ...21 2.1 Технічне обґрунтування способу зварювання...21 2.2 Опис запропонованого технологічного процесу виготовлення виробу ...36 2.3 Нормування витрат зварювальних матеріалів та електроенергії. ...40 3 НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА ЧАСТИНА ...43 3.1. Способи вирізання темплетів зразків та їх вплив на механічні властивості ...43 3.2. Дослідження впливу температури на ударну в’язкість ...45 4 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА ...54 4.1 Обгрунтування вибору зварювальних пристосувань ...54 4.2 Розрахунок роликового обертача ...55 4.3 Опис конструктивних схем обладнання ...60 5 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ...64 5.1 Заходи для захисту від ураження електричним струмом...64 5.2 Розрахунок штучного освітлення...66 5.3 Безпека в надзвичайних ситуаціях...68 ВИСНОВКИ ...72 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ ...73 ДОДАТКИ ...76

Дисертація присвячена питанню удосконалення методів технічної діаг ностики нафтогазопроводів. Досліджено та обгрунтовано можливість і доцільність використання показника ударної в’язкості для визначення фактичного технічного стану нафтогазопроводів та розрахунку його залишкового ресурсу. Розроблено новий графоаналітичний метод розрахунку залишкового ресурсу, який полягас у визначенні напруження руйнування дефекту з урахуванням зниження ударної в’язкості металу ділянки трубопроводу. Встановлено наявність та характер залежності між вимірюваними параметрами (твердість та частота електромагнітних коливань) і фактичними значеннями ударної в’язкості матеріалу трубопроводу. На основі встановлених залежностей розроблено новий неруйнівний метод визначення ударної в’язкості матеріалу, який дає можливість розширити кількість вимірюваних інформативних параметрів, що характеризують фактичний напрями реалізації запропонованого методу шляхом розроблення експериментального зразка інформаційно вимірювальної системи для визначення ударної в’язкості матеріалу трубопроводу.
Диссертация посвящена вопросу усовершенствования методов технической диагностики нефтегазопроводов. Исследована и обоснована возможность и целесообразность использования показателя ударной вязкости для определения фактического технического состояния нефтегазопроводов и расчета его остаточного ресурса. Разработан новый графоаналитический метод расчета остаточного ресурса, который заключается в определении напряжения разрушения дефекта с учетом снижения ударной вязкости металла участка трубопровода. Установлено наличие и характер зависимости между измеряемыми параметрами (жесткость и частота электромагнитных колебаний) и фактическими значениями ударной вязкости материала трубопровода. На основании установленных зависимостей разработан новый неразрушающий метод определения ударной вязкости материала, позволяющий расширить количество измеряемых информативных параметров, характеризующих фактическое техническое состояние металлоконструкций долговременной эксплуатации. Определены пути реализации предложенного метода путем разработки экспериментального образца информационно измерительной системы для определения ударной вязкости материала трубопровода.
Dissertation is devoted to the problem of improvement of technical diagnostics method of oil and gas pipelines. It is investigated and substantiated the possibility and feasibility of impact strength parameter to determine the actual technical state of pipelines and assess its remaining life. A lot of experimental studies of Ukrainian and foreign scientists showed a significant change of metal’s impact strength for long term operation. It is determined that thus change is characterized by two intervals - at the first interval the impact strength varies little (10-15 years of operation), the second - is more significant declines. The transition between the first and second intervals in most cases depends on the material, operation conditions and therefore is an individual for a particular pipeline. A descriptive physical model of the effect of metal’s impact strength changes on the pipeline’s actual technical state is developed. This model is based on several factors, namely the reduction of impact strength due to aging, fracture toughness reduction and increasing the ductile-to-brittle transition temperature to a range of operating temperatures. Causes of metal aging lie in structural changes, related primarily to the dynamics of dislocation structure, decomposition cementite component, the redistribution of carbon and nitrogen atoms, microstrains accumulation, increasing of internal stresses in the metal structure. The aging process conditions depend on the structural parameters of material, operating temperature and stress level in the pipe wall. The main problem of this metal is increasing its sensitivity to stress concentrators and defects and to the formation of the metal destruction locations. Based on experimental data and graphical dependencies and given the main provisions of the model, under which, the actual technical state of the pipeline is determined by the number of factors, the function for describing the remaining life of pipeline is proposed. This function represents the general principle of technical state evaluation and remaining life assessment considering the metal’s impact strength change. The developed model allows proposing a new grapho-analytical method for calculating the remaining life of pipelines with a defect. The principle of the new method is to calculate stress, in which the pipe defect will failure. The index of impact strength change over the operation time is inputted in the famous equation NG-18. By the new grapho-analytical method it is possible to determine the time at which defect failure stress (determined using equation NG-18 considering impact strength reduction over operation time) will reach the actual stress of pipe wall. Validation of the method was carried out at crude data from the pipeline with lower impact strength and corrosion. In order to develop a new method for evaluation the actual technical state of gas pipelines considering impact strength reduction the approach based on the management of several informative parameters is developed. The relationships with mechanical characteristics are established for these informative parameters. The complex of experimental investigations was carried out to establish the existence and form of the relationship between the measurable parameters (hardness, coercive force and electromagnetic oscillations frequency of inductive transducer) and the actual values of impact strength of the pipeline material. In order to establish an optimal set of parameters for control and approximation of impact strength as a function of measurable parameters, which helped get its analytical and graphic form, the modem methods of data processing (artificial neural network) was improved and used. On the basis of the dependencies a new non-destructive method for determining the impact strength of the material was developed. This method expands the number of informative measurable parameters that characterize the actual state of long-term operation metalware. To increase the information content of the developed non-destructive method and its applicability for pipe steels the additional tests for impact strength determining were carried out. Samples temperature was around 0 degrees Celsius. Samples were with the V-notch. There was an investigation for the choice of optimal frequency of inductive transducer electromagnetic oscillations. For this purpose the experimental unit was developed. It allows measuring the frequency of electromagnetic oscillations (informative parameter I) with high accuracy. Optimal frequency of electromagnetic oscillations (25 kHz) was chosen as a result of correlation analysis between impact strength and informative parameter values measured at different frequencies. The development of experimental sample of information and measuring system is one of the ways for work results implementation. Work results were approved within the contract of Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas with Main Pipeline Department "Donbastransgas" under the conditions of Novopskov Local Gas Transmission Facility. In particular, it was carried out successful industrial tests of information measuring system. The decreasing of pipeline material impact strength was discovered by non-destructive method. The remaining life of the pipeline considering impact strength change was calculated based on the obtained data. It is recommended to include developed grapho-analytical method in the procedure of safe operation life extension that is laid out in the draft international standard ISO 13623 Petroleum and natural gas industries - Pipeline transportation systems. Recommendations are sent to the ISO Technical Committee 67 “Materials, equipment and offshore structures for petroleum, petrochemical and natural gas industries: In addition, thesis materials were used by the development of Standard of Ukraine 60.3-30019801-067:2009 "Main gas pipelines. Assessment of the actual technical state of critical areas. Methods and techniques" (order by SC Ukrtransgas" № 126 from 27.04.2009) and implemented in the educational process of Syrian Gas Company specialists training (the act of implementation from 18.10.2009).

Марченко Катерина Станіславівна «Підвищення експлуатаційних властивостей епоксидних смол модифікуванням нанотрубками». – Рукопис. Кваліфікаційна робота на здобуття кваліфікації магістра зі спеціальності 132 – Матеріалознавство. – Сумський державний університет, Суми, 2021. Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню підвищення властивостей епоксидних смол шляхом модифікування нанотрубками. Оцінено вплив режимів змішування на однорідність розподілу нанотрубук у композиті на основі епоксидної смоли. В роботі також досліджено вплив ступеня диспергування на структуру та механічні властивості композиту. Об’єктом дослідження є технологія підвищення експлуатаційних властивостей епоксидних смол. Предмет дослідження – експлуатаційні властивості епоксидних смол, модифіковані нанотрубками. У роботі було застосовано мікроскопічний, фрактографічний, емпіричний метод дослідження, оскільки тема впровадження нанотехнологій не є ґрунтовно вивченою та потребує вдосконалення як з боку теоретичних, так і практичних розробок. Цей метод було застосовано для вибору технології модифікування епоксидної смоли нанотрубками. За результатами роботи зроблено висновки та пропозиції щодо технології диспергування нанотрубок.

Тамуров М. Ю. Термічне оброблення комплекснолегованих корозійностійких сталей подвійного призначення : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 105 "Прикладна фізика та наноматеріали" / наук. керівник В. Г. Міщенко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 46 с.
UA : Робота викладена на 46 сторінках друкованого тексту, містить 5 таблиць, 15 рисунків, було використано 37 літературних джерел. Об’єкт дослідження – нова цементована сталь 09Х3НМ3ФБч. Мета і завдання дослідження – у магістерській роботі досліджено формування структурного стану нової сталі 09Х3НМ3ФБч, після попередньої термічної обробки. Визначено раціональний режим термічної обробки, який забезпечуватиме високі механічні та експлуатаційні характеристики обраної сталі. Методи дослідження – механічний, металографічний та рентгеноструктурний. Актуальність теми – розробка нового режиму термічної обробки дозволить отримати необхідні властивості нової сталі 09Х3НМ3ФБч, що в свою чергу дозволить покращити механічні та експлуатаційні характеристики порівняно з аналогами використовуваними в Україні та світі. Експериментально визначено оптимальний режим термічної обробки сталі у литому стані, який забезпечить, після гарячої деформації та хіміко-термічної обробки сталі 09Х3НМ3ФБч, високі показники міцності та ударної в’язкості. За результатами випробувань отримано: раціональний хімічний склад сталі, підвищені значення ударної в’язкості та границі міцності.
EN : Qualification work of the master: 46 pp., 15 figures, 5 tables, 37 sources. The object of research is a new cemented steel 09Х3НМ3ФБч. The purpose and objectives of the study - in the master's thesis investigated the formation of the structural state of the new steel 09Х3НМ3ФБч, after preliminary heat treatment. The rational mode of heat treatment which will provide high mechanical and operational characteristics of the chosen steel is defined. Research methods - mechanical, metallographic and X-ray structural. Relevance of the topic - the development of a new mode of heat treatment will obtain the necessary properties of the new steel 09Х3НМ3ФБч, which in turn will improve the mechanical and operational characteristics compared to analogues used in Ukraine and the world. The rational mode of heat treatment of steel in the cast state has been experimentally determined, which will provide, after hot deformation and chemical-heat treatment of steel 09Х3НМ3ФБч, high indicators of strength and toughness. According to the test results, the following results were obtained: rational chemical composition of steel, increased values of impact strength and tensile strength.