Academic literature on the topic 'Умови використання методів розвитку критичного мислення'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Умови використання методів розвитку критичного мислення.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Умови використання методів розвитку критичного мислення"
1
Скорик, Тамара, та Роман Капара. "МЕТОДИ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ МИСТЕЦТВА". Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка 178, № 22 (2023): 156–61. http://dx.doi.org/10.58407/232227.
Full textAbstract:
Мета статті – визначити та обґрунтувати найбільш ефективні методи розвитку критичного мислення школярів засобами мистецтва.Методологія. У процесі дослідження використано системний, інтегрований та синергетичний підходи до обґрунтування категоріального апарату дослідження та методів розвитку критичного мислення засобами мистецтва; теоретичні методи дослідження: системний аналіз та узагальнення науково-методичної літератури для визначення методичних особливостей застосування методів розвитку критичного мислення на уроках мистецтва, обґрунтування висновків дослідження.Наукова новизна. Обґрунтовано важливість та необхідність розвитку критичного мислення школярів у процесі навчання. Запропоновано дієві методи розвитку критичного мислення засобами мистецтва, які можуть бути ефективно зреалізовані за умови дотримання спеціальної структури уроку – «виклик» – «осмислення» – «рефлексія». Визначено та адаптовано до уроків мистецтва методи розвитку критичного мислення із використанням засобів різних видів мистецтва.Висновки. Розвиток критичного мислення в освітньому процесі має на меті змінити підходи до виховання особистості як такої, що бачить світ і створює себе з позиції гнучкості, самостійності та розуму. Така мета робить освітній процес осмисленим, більш комунікативним та рефлексивним.Процес розвитку критичного мислення школярів передбачає взаємодію на різних рівнях: вчитель-учень, учень-учень, учень-група, вчитель-група і використання відповідних методів, що комплексно впливає на ефективність розвитку критичного мислення. Дотримуючись спеціальної структури уроку (виклик-усвідомлення-рефлексія) було розроблено і адаптовано до уроків мистецтва методи розвитку критичного мислення, які обґрунтовано як найбільш доцільні з точки зору синергетичного, компетентнісноого та інтегрованого підходів.
2
Локарєва, Г. В., та В. О. Сімчук. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ХУДОЖНИКІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ". Pedagogical Sciences Theory and Practice, № 4 (19 грудня 2023): 75–83. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2023-4-11.
Full textAbstract:
У статті порушується проблема формування критичного мислення майбутніх художників у процесі професійної підготовки. Визначено, що пріоритетом професійної освіти, відповідно до сучасних потреб суспільства, є завдання підготовки висококваліфікованого, затребуваного фахівця, здатного мислити творчо, що передбачає цілісно розвинену особистість як професійно, так і духовно. Підкреслено, що для фахівців із образотворчого мистецтва формування критичного мислення як базової передумови успіху у сфері художньої практики є особливо важливим. Це питання актуальне як під час навчання майбутнього художника, так і в процесі розвитку його критичного мислення безпосередньо в його творчій професійній діяльності. У статті проводиться аналіз і розкривається сутність і зміст понять «критичне мислення», «критичне мислення художника», представлено авторську дефініцію поняття «критичне мислення майбутнього художника». У запропонованій роботі авторами підкреслено тезу щодо співвідношення мислення і творчості, а саме: мислення спрямоване на пізнання навколишнього світу, а творчість – на його перебудову, розвиток, оновлення, створення нововведень для його вдосконалення. Творчий контакт із середовищем відмінний від звичайного й достатнього для адаптації до середовища. Йому треба вчитися на професійному, творчому рівні. Визначено значущість педагогічних умов у формуванні критичного мислення майбутніх художників і охарактеризовано їх змістове наповнення. Цими педагогічними умовами є, зокрема, такі: здійснення моніторингу сформованості критичного мислення студентів під час роботи в команді; усвідомлена й мотивована участь художника у спільно-рефлексивній чи індивідуалізованій діяльності, що сприяє формуванню його критичного мислення; орієнтація спільно-рефлексивної або індивідуалізованої діяльності особистості на реалізацію поетапної та комплексної роботи з формування компонентів критичного мислення; використання в процесі професійної підготовки художників новітніх інтерактивних методів навчальної діяльності, у тому числі методів дистанційного навчання з використанням інформаційно-телекомунікаційних технологій; використання проєктного методу у командній формі організації навчання; забезпечення цілісності й безперервності формування критичного мислення художників у процесі їхньої професійної підготовки. Представлено компоненти, критерії та показники сформованості критичного мислення майбутніх художників.
3
Черненко, Варвара. "СУТНІСТЬ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ У КОНТЕКСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ ЦИФРОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 2 (98) (26 червня 2024): 40–43. http://dx.doi.org/10.32782/bsnau.2024.2.7.
Full textAbstract:
В даній науковій статті порушено проблему важливості розвитку критичного мислення у майбутніх фахівців з цифрового менеджменту в умовах сучасного бізнес-середовища. Цифровий менеджмент, на сьогоднішній день, став не лише стратегічно важливою галуззю у сучасних організаціях, а й критичною складовою їхньої успішної діяльності. Висока конкуренція, швидкі зміни технологій та постійно зростаючі очікування клієнтів роблять неможливим управління без здатності аналізувати інформацію, приймати стратегічні рішення та ефективно використовувати доступні ресурси. Цифровий менеджмент надає інструменти для ефективної обробки даних та впровадження інновацій, але успішне управління вимагає не лише технічних знань, а й критичного мислення. Критичне мислення є ключовою компетентністю фахівців у галузі цифрового менеджменту, оскільки вона дозволяє аналізувати складні проблеми, приймати обґрунтовані рішення та стимулювати постійне вдосконалення. Дослідження показує, що фахівці з високим рівнем розвитку критичного мислення, здатні ефективно вирішувати завдання, адаптуватися до змін у бізнес-середовищі та раціонально використовувати цифрові технології; організації, які мають в своєму складі таких фахівців частіше приймають виважені рішення, що сприяє розвитку не лише самої компанії, а й суспільства в цілому. Запропоновані практичні рекомендації щодо покращення процесу навчання майбутніх фахівців з цифрового менеджменту включають в себе впровадження в освітні програми навчальні дисципліни, орієнтовані на розвиток критичного мислення, використання інтерактивних методів навчання та створення сприятливого середовища для розвитку цих навичок. Впровадження нових педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток критичного мислення, дозволить підготувати фахівців, які зможуть ефективно вирішувати складні завдання, адаптуватися до мінливих умов та приймати обґрунтовані рішення в умовах невизначеності. Результати дослідження допоможуть удосконалити процес підготовки фахівців з цифрового менеджменту та сприятимуть розвитку у них навичок критичного мислення, які є необхідними для успішної роботи у сучасному динамічному світі.
4
Demchenko, N. "РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ". Research Notes, № 3 (12 квітня 2023): 38–45. http://dx.doi.org/10.31654/2663-4902-2022-pp-3-38-45.
Full textAbstract:
Стаття присвячена важливому питанню сучасного освітнього та виховного простору, а саме, як використання технології критичного мислення впливає на розвиток школярів початкових класів на заняттях з математики. У статті обґрунтована необхідність формування критичного мислення дітей, оскільки випускник початкових класів ЗЗСО – це всебічно розвинена особистість, яка володіє якостями, що дозволять пристосовуватись до особливостей суспільства сьогодення. Проблема формування критичного мислення досліджується багатьма вченими останнім часом, що дало змогу вивчити, проаналізувати та узагальнити психолого-педагогічну літературу з теми. У статті розглянуто поняття «критичне мислення» та «технологія критичного мислення». Зазначено, що впровадження технології критичного мислення сприяє формуванню в учнів освітньої мотивації, інформаційної грамотності, культури мовлення та соціальної компетентності. До того ж, у статті наголошено, що технологія критичного мислення може застосову[1]ватись учителями початкової школи кожного дня. У статті досліджено етапи реалізації технології критичного мислення а також психологічні та дидактичні умови оптимізації процесу формування критичного мислення молодших школярів під час навчання. Охарактеризовано структуру уроку математики, що включає в себе три етапи (етап актуалізації знань та мотивації навчальної діяльності учнів, етап сприймання й осмислення навчального матеріалу в процесі практичної діяльності, етап консолідації знань, умінь і навичок), під час яких ефективно реалізується технологія критичного мислення. Відповідно до визначеної структури у статті запропоновано застосовувати такі методи розвитку критичного мислення як, наприклад, «бортовий журнал», «картографування тексту (інформації)», «кошик ідей», «мозковий штурм», «навчаючи – вчуся» і т. д. Стверджується, що ці методи сприяють формуванню умінь аналізу, синтезу та кращого розуміння інформації, математичної компетентності, здатності стратегічно планувати вирішення різноманітних проблем та завдань. Перспективи подальших досліджень автор вбачає у виокремленні ефективних методів і прийомів розвитку критичного мислення під час онлайн навчання, інформальної та неформальної освіти
5
ШУМЕЙКО, З. Є. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 4 (2022): 67–72. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.10.
Full textAbstract:
Автор статті визначає особливості формування критичного мислення у майбутніх фахівців Державної кримінально-виконавчої служби в процесі їхньої професійної підготовки. Науковиця звертається до історичних аспектів застосування технології розвитку критичного мислення, визначає ознаки сформованості критичного мислення, описує основні етапи формування критичного мислення в межах навчального заняття – актуалізацію, осмислення та рефлексію. Вона обґрунтовує завдання кожного з указаних етапів і вказує методи, що будуть ефективними для формування критичного мислення майбутніх фахівців Державної кримінально-виконавчої служби. Автор обґрунтовує доцільність переходу від форм і методів навчання інформативно-репродуктивного характеру до проблемних і дослідницьких завдань. Автор визначає особливості професійної підготовки майбутніх фахівців Державної кримінально-виконавчої служби в контексті реалізації технології розвитку критичного мислення в освітньому процесі, зокрема такі як: використання завдань, спрямованих на аналіз, синтез, порівняння, установлення логічних зв’язків, узагальнення; дослідницька діяльність на основі самостійної пізнавальної активності курсантів, їхньої міжособистісної взаємодії й постійної співпраці; заохочення курсантів до пошуку інформації, взаємооцінювання, оперування доказами та формулювання висновків; організація співпраці на основі пояснення, дискутування, обґрунтування, висунення гіпотез, генерування ідей, спільного розв’язання завдання, прийняття рішень; спрямованість навчальної діяльності не на констатування фактів, а на формулювання власних суджень. Автор статті доводить, що в процесі впровадження технології розвитку критичного мислення в професійну підготовку майбутніх фахівців Державної кримінально-виконавчої служби викладач має пам’ятати про ефективне використання часу, підбір оптимальних методів і прийомів навчання, створення умов для вільного вираження курсантами власних думок та ідей, спонукання їх до активної позиції в межах освітньої діяльності, формування атмосфери взаємної поваги й довіри.
6
Давидюк, Руслана, та Віталіна Данильчук. "Розвиток критичного мислення учнів у процесі вивчення теми «Голодомор 1932–1933 років в Україні»". New pedagogical thought 108, № 4 (2022): 105–9. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-108-4-105-109.
Full textAbstract:
У статті окреслено напрями розвитку критичного мислення школярів у процесі вивчення теми «Голодомор 1932–1933 років в Україні». Звернено увагу на те, що в шкільному курсі історії проблематика Голодомору є важливою для формування ключових і предметних компетентностей учнів, їхньої активної громадянської позиції, поваги до прав і свобод людини та вміння мислити критично. Зважаючи на зміну підходів щодо викладання означеної теми, окреслено ключові аспекти, які варто враховувати задля належного осмислення тогочасних процесів, що відбувалися в Україні та світі.
 Наголошено, що тему Голодомору необхідно вивчати не лише як велику трагедію українського народу, а й як історію його боротьби, підтримки і взаємодопомоги, зокрема важливо порушувати питання інформації та пропаганди у період 1932–1933 років, проявів доброчинності, незламності в екстремальних, загрозливих для життя умовах; називати якомога більше імен та прізвищ людей, які не лише зуміли пережити ті часи, а також допомагали зробити це іншим, доносили світу правду про трагедію Голодомору загалом та ситуацію, що склалася у 1932–1933 роках в Україні, зокрема. 
 Задля розуміння політики організації голоду в 30-х роках ХХ ст. та її наслідків необхідно застосовувати комплекс відповідних методичних інструментів розвитку критичного мислення, покликаних створити умови для усвідомлення учнями матеріалу, що вивчається, систематизації отриманих знань, уміння віднайти необхідну інформацію, оцінити її правдивість, відстоюючи власну точку зору та обґрунтовуючи її, приймати виважені рішення.
 Запропоновано приклади використання методів і прийомів розвитку критичного мислення в ході вивчення теми Голодомору 1932–1933 років, як-от: робота з різними видами текстів (спогадами, щоденниками очевидців / учасників подій 1932–1933 років, документами, публікаціями у тогочасній пресі); постановка запитань; навчальна дискусія та рефлексія; наочні методи організації інформації. Творче використання представленого інструментарію дозволить педагогам досягти значних результатів у розвитку критичного мислення учнів та підвищенні рівня їхніх навчальних досягнень.
7
Tsiuliupa, Natalia, Stepan Tsiuliupa та Victoria Bytsyak. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МУЗИКАНТА-ВИКОНАВЦЯ В ПРОЦЕСІ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ". Музикознавча думка Дніпропетровщини, № 25 (29 грудня 2023): 13–23. http://dx.doi.org/10.33287/222326.
Full textAbstract:
Мета статті полягає в аналізі та визначенні педагогічних умов, необхідних для розвитку фахової компетентності, зокрема в контексті музичної освіти та навчання. Методологією дослідження виступили наукові підходи, засновані на комплексі взаємоузгоджених методів, а саме: теоретичні – аналіз, синтез, систематизація, порівняння та узагальнення, метод теоретичного моделювання (задля виявлення структури фахової компетентності, моделювання та узагальнення педагогічного досвіду); емпіричні – педагогічне спостереження за процесом музичного навчання у спеціалізованих мистецьких закладах освіти, опитування, бесіди. Наукова новизна презентованого дослідження полягає у визначенні та обґрунтуванні педагогічних принципів та умов, що сприяють формуванню фахової компетентності майбутнього музиканта-виконавця в процесі інструментального навчання. У роботі підкреслюється важливість індивідуальних підходів до навчання, впровадження передових технологій в педагогічний процес, значення інтердисциплінарного навчання, стимулювання активної виконавської практики студентів, що у сукупності забезпечують розвиток фахової компетентності музикантів-виконавців. Висновки. Запропоновані педагогічні підходи та умови сприяють підвищенню якості навчання, розвитку та удосконаленню фахової компетентності музикантів-виконавців. У першу чергу це індивідуальний підхід до студентів, стимулювання їхньої творчості та критичного мислення, а також сприяння розвитку музичних смаків. Використання сучасних методик та технологій в освітньому процесі, проведення практичних занять, майстер-класів, та участь у виступах перед широкою аудиторією, допомагають набути необхідний виконавський досвід і впевненість, стимулює розвиток як професійних навичок, так і моральних цінностей у майбутніх фахівців, що дозволить активізувати процес формування та удосконалення фахової компетентності музиканта-виконавця.
8
Bіlousova, N., та T. Hordienko. "ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ІЗ «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»". Research Notes, № 2 (12 жовтня 2023): 20–25. http://dx.doi.org/10.31654/2663-4902-2023-pp-2-20-25.
Full textAbstract:
Стаття присвячена вивченню ефективних методів формування дослідницьких умінь у молодших школярів під час занять з інтегрованого курсу "Я досліджую світ". Розглядаються актуальні підходи та стратегії, зокрема проблемне навчання, проєктне навчання та використання інтерактивних технологій. Визначено етапи формування дослідницьких умінь у молодших школярів: зацікав- лення, визначення дослідницького завдання, планування дослідження, збір даних, аналіз даних, представлення результатів дослідження. Визначено ефективні умови формування дослідницьких умінь у молодших школя- рів: створення стимулюючого освітнього середовища, розвиток пізнавального інтересу, навчання за допомогою дослідницьких методів, формування самостій- ності, залучення учнів до розв язання реальних проблем, налагодження позитив- ної атмосфери в класі. Наведено приклади умов, які сприяють формуванню дослідницьких умінь. Наголо- шено, що дослідницькі уміння відіграють ключову роль у розвитку інтелектуаль- них здібностей та розвитку критичного мислення учнів і є основою для подаль- шого навчання та вдалого кар єрного зростання. З ясовано, що дослідницькі уміння є важливим елементом розвитку молодших школярів і сприяють формуванню їхнього креативного мислення та критичного аналізу. Описується, що перш за все, важливо зацікавити учнів до дослідницької діяльності, використовуючи стимулююче освітнє середовище та цікаві завдан- ня, серед яких можна виділити наступні: спостереження за природою, проведення експериментів та дослідів, залучення молодших школярів до проєктної діяль- ності, уміння розробляти припущення (гіпотези), проведення опитування, аналіз інформації та отриманих даних тощо. Наголошено, що формуючи дослідницькі вміння доцільно навчити учнів ставити дослідницькі питання, розробляти план дослідження та збирати дані, спосте- рігати за зміною фізичних властивостей досліджуваних об єктів, робити виснов- ки й оформлювати результати. У статті робиться акцент на тому, що такі дослідницькі вміння не лише сприяють розвитку пізнавальних здібностей учнів, а і зацікавлюють до вивчення навколишнього світу та допомагають вирішувати реальні проблеми в майбутньому житті.
9
Кононенко, Сергій Олексійович, Леся Віталіївна Кононенко та Леонід Анатолійович Гай. "УПРОВАДЖЕННЯ STEM-ОСВІТИ ПІД ЧАС РОЗРОБКИ ТВОРЧИХ ПРОЄКТІВ З ЕНЕРГОЗБЕРІГАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Наукові записки. Серія: Проблеми природничо-математичної, технологічної та професійної освіти, № 1 (8 травня 2024): 38–43. http://dx.doi.org/10.32782/cusu-pmtp-2024-1-5.
Full textAbstract:
У статті досліджено питання використання потенціалу STEM-освіти в підготовці нового покоління фахівців та розвитку держави з метою підвищення інтересу до STEM-інновацій, висвітлюється науковий, міждисциплінарний, культурно-освітній, освітньо-виховний і соціальний внески дослідження STEM-освіти. Автори пропонують проєкти для здобувачів, що впроваджують STEM-освіту та розглядають ключові навички, які можна розвинути у здобувачів, як-от комунікативність, творчість, співпраця та критичне мислення. Одним із провідних методів навчання є проєктна діяльність. Дослідники у своїй праці описали суть побудови навчального інтегрованого проєкту через поєднання вмісту та діяльності, де проєктна діяльність школярів сприяє вирішенню складних завдань, формуванню компетентностей і наскрізних умінь, розвитку інтересів, використанню нових способів мислення та дії. Нами представлено приклад навчального проєкту із застосуванням STEM-технологій і можливості його впровадження в закладах освіти. Одним із найпростіших проєктів з енергозберігальних технологій є виготовлення сучасного ліхтарика. Розглядаючи застарілі класичні ліхтарі, ми доходимо висновку, що в них використовували лампи розжарювання та гальванічні батареї. До їх недоліків належать, по-перше, велике споживання електричної енергії, слабка світлосила, швидке спрацювання та невідновлюваність джерел живлення. Вирішення цих проблем можливе за умови використання сучасних джерел світла – світлодіодів та літійіонних акумуляторів. Проведене дослідження вказує на те, що використання методу проєктів у творчій діяльності учнів вимагає залучення ними необхідних знань із фундаментальних наук, що є, зі свого боку, основним підґрунтям формування STEM-освіти, яка сприяє розвитку у здобувачів комунікативності, творчості, уміння працювати в команді, формування нових і закріплення здобутих знань, розвитку інтересу та мотивації навчання, а також сприяє розвитку критичного мислення. Перспективи подальших досліджень полягають у визначенні відповідних компетенцій STEM-освіти.
10
УПАТОВА, Ірина. "ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (вересень 2020): 409–17. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-409-417.
Full textAbstract:
Мета статті полягає в аналізі інтерактивних методів, з’ясуванні їх актуальності, сутності, виявленні педагогічної доцільності для фахової підготовки майбутніх учителів біології в педагогічному закладі вищої освіти. Процедура дослідження передбачала використання таких методів, як спостереження за діяльністю студентів під час навчальних занять, на яких впроваджувалися інтерактивні методи і прийоми; порівняння інтерактивних стратегій навчання з метою виявлення їх методичної значущості; узагальнення результатів спостереження та їх педагогічний аналіз. Проаналізовано різні погляди науковців щодо реалізації інтерактивного навчання, стратегій його здійснення, результатів формування критичного мислення особистості майбутнього вчителя. Узагальнено результати попередніх досліджень щодо зазначеної автором проблеми. Обґрунтовано доцільність і ефективність використання таких інтерактивних методів навчання. Доведено, що інтерактивні методи навчання сприяють формуванню готовності майбутніх учителів біології до інноваційної педагогічної діяльності, а саме: упровадження інтерактивного навчання в закладах загальної середньої освіти, під яким розуміємо навчання, яке відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учасників освітнього процесу. Зазначено, що формуванню критичного мислення майбутніх учителів біології, розвитку їх творчого науково-методичного потенціалу сприяє упровадження дослідницького методу. Навчальне дослідження розглядається як процес конструювання здобувачами освіти знань шляхом формулювання власних запитань та пошуку відповідей на них. Наголошено на важливості впровадження педагогічної рефлексії, яка може бути реалізована в індивідуальній, парній, груповій і колективній формі; дає можливість здійснювати самоаналіз власних професійних досягнень за результатами діяльності. Пропонується методика реалізації стратегій інтерактивного контекстного навчання під час навчальних занять, проходження педагогічної, навчально-польової практики, позааудиторних заходів. Ключові слова: інтерактивні методи навчання, контекстне навчання, критичне мислення, педагогічна рефлексія, форми організації навчання
Book chapters on the topic "Умови використання методів розвитку критичного мислення"
1
Salfetnikova, Kateryna, Svitlana Bovduy, and Ніна Баришнікова. "ОСВІТА 4.0: ВІД ЗМІСТУ ДО НАПРЯМІВ МОДЕРНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ СИСТЕМИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ." In TRANSFORMATION OF THE EDUCATIONAL SPACE AMIDST WARTIME INSTABILITY. OKTAN PRINT, 2025. https://doi.org/10.46489/totesawi-25-17-05.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальному питанню сучасності – модернізації освіти – відповідно до змісту Концепції «Освіта 4.0». Увага авторів статті зосереджується на стислому аналізі попередніх концепцій «Освіта 1.0», «Освіта 2.0», «Освіта 3.0» та теперішньої Концепції «Освіта 4.0» як таких, що відповідали та відповідають потребам, можливостям певного часу. Від традиційної моделі «передача знань від учителя до учнів» – в усній формі або через друковані матеріали– головний акцент робився на запам’ятовуванні фактів і формуванні базових навичок; від ролі вчителя як передавача знань до появи масової школи, стандартизації навчальних програм і методів навчання, розвитку педагогічної науки і психології, використання комп’ютерів та інтернету в освітньому процесі, розвитку дистанційного навчання та онлайн- курсів, акцентуванні на самостійному навчанні та розвитку критичного мислення до глибокої інтеграції технологій, індивідуалізації навчання. Авторами у статті представлено сутність концепції «Освіта 4.0», її зв’язок з попередніми освітніми концепціями, напрями її реалізації через запровадження критичної педагогіки як такого освітнього підходу, що розглядає навчання як інструмент для соціальної трансформації, а заклад освіти – не просто як місце навчання, а як платформу для розвитку громадянської свідомості. Вона скеровує увагу організаторів освіти та учасників освітнього процесу (здобувачів освіти, викладачів, батьків) на нове сприйняття навчання, зокрема на його соціальній функції, активній участі здобувачів освіти, розвитку критичного мислення. Серйозним уповільнювачем розвитку сучасної системи освіти є мотиваційна криза. Слід зважати на те, що мотиваційна криза спостерігається як серед здобувачів освіти, так і серед викладачів. Це складне, але вирішуване питання. Автори статті приходять до висновку, що основним завданням є зробити освітній процес цікавим, практично значущим і орієнтованим на особистісний розвиток здобувачів освіти, підтримку викладачів.
2
Гайдук, Екатерина, Олена Гніда, and Лариса Веренич. "РОЛЬ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ В ОСВІТНЬОМУ КОНТЕНТІ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ." In TRANSFORMATION OF EDUCATIONAL SYSTEMS IN WARTIME CONDITIONS: PROSPECTS FOR REFORMATION. OKTAN PRINT, 2024. https://doi.org/10.46489/toesiwc-24-42-14.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано дослідження когнітивних процесів особистості, які сприяють підвищенню навчально-пізнавальної мотивації шляхом візуалізації освітніх компонентів, а також розробку теоретичних підходів. Обґрунтовано важливість візуалізації в сучасному освітньому процесі на тлі розвитку цифрових технологій та змін у когнітивних процесах сучасної людини є актуальною темою психолого-педагогічних досліджень. Освітній процес є організованою системою та передбачає єдність усіх складових навчання. Когнітивні технології забезпечують візуалізацію навчання та ґрунтуються на унаочненому контенті. Автори зазначають, що підвищенню навчально-пізнавальної мотивації особистості допомагатимуть відповідні засоби й інструменти візуалізації. Висвітлено характеристику таких інструментів візуалізації, як: інтелект-карта, меми, пазли, хмари тегів або слів, схеми, відеоролики, віртуальні екскурсії, інтерактивні книги та підручники, ментальні карти, інфографіка Canva. Проаналізовано дослідження, що підтверджує ефективність використання візуалізації в освітньому процесі, зокрема в умовах змішаного та дистанційного навчання. Упродовж трьох місяців тривало вивчення впливу різних методів візуалізації на мотивацію та навчальну активність здобувачів вищої освіти. Наголошується на необхідності педагогічно обґрунтованого використання візуалізації, що враховує вікові, психологічні та когнітивні особливості учасників освітнього процесу. Результати дослідження підтверджують, що обґрунтоване впровадження візуальних елементів в освітній контент не лише підвищує мотивацію до навчання, а й сприяє розвитку творчого мислення, критичного аналізу, здатності до самостійного пошуку та опрацювання інформації.
3
Upatova, Iryna. "ФОРМУВАННЯ МЕТОДИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТИ." In TRANSFORMATION OF EDUCATIONAL SYSTEMS IN WARTIME CONDITIONS: PROSPECTS FOR REFORMATION. OKTAN PRINT, 2024. https://doi.org/10.46489/toesiwc-24-42-24.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі формування методичної творчості майбутніх учителів на основі інтегрованої методичної компетентності в умовах трансформації освіти, аналізу особливостей підготовки майбутніх учителів до її реалізації. Розкрито дидактичні підходи до розв’язання проблеми підготовки майбутніх учителів закладів загальної середньої освіти до творчо-методичної діяльності, зазначено функції (продуктивно-процесуальна й креативно-процесуальна) та умови формування методичної творчості майбутніх учителів. Авторка визначає методичну компетентність як комплексну характеристику особистості, що проявляється в умінні організовувати освітній процес із певного предмета відповідно до сучасних стандартів. З’ясовано, що до основних складових методичної творчості належать: аналіз існуючих методик, розробка нових методів, адаптація існуючих методів, інтеграція технологій, співтворчість та обмін досвідом. Розглянуто класифікацію методичних умінь, які є основою для творчої методичної діяльності. Виокремлено основні напрями методичної підготовки в умовах трансформації освіти: загальна методична підготовка, використання інтерактивних технологій у навчанні, зокрема, цифрових (інтерактивних дошок, мобільних додатків тощо); формування критичного мислення, рефлексивних умінь та саморозвиток у професійній діяльності; адаптація до нових стандартів та реформ у сфері освіти, методична трансформація освітніх систем в умовах кризових ситуацій (які можуть бути спричинені пандемією або військовою агресією). Запропоновано особливості формування методичної творчості майбутніх учителів в умовах трансформації освіти при дистанційному форматі навчання.
Conference papers on the topic "Умови використання методів розвитку критичного мислення"
1
Hilyuk, Anna. "Використання інноваційних технологій в навчанні мистецьких дисциплін". У ALTITUDO MUNDI SPIRITUALIS. Духовність у сучасному світі: просвітницько-культурогічний підхід. Publishing House "Krok", 2024. http://dx.doi.org/10.37835/ams-2024-17-18-04-3.15.
Full textAbstract:
становлено, що модернізація освіти передбачає впровадження інноваційних технологій, що суттєво впливають на викладання мистецьких дисциплін у школах. Досліджено, що інноваційні технології сприяють розвитку творчих здібностей учнів, формуванню художньо-естетичного мислення та покращенню засвоєння матеріалу. Зауважено, що на уроках мистецтва і образотворчої діяльності використовують інноваційні форми роботи та такі методи навчання як інтерактивні, ігрові, проблемно-пошукові, візуальної демонстрації, кінестетичного сприйняття та передачі естетичної інформації, методи художнього виконання, синектики, художньо-творчих аналогій, навчально-критичного вираження, вживання в естетичний об’єкт. Зясовано, що застосування комп'ютерних і мультимедійних програм, інтерактивних та ігрових методів, а також методів художнього виконання активізує навчальний процес, підвищує інтерес до предмету і сприяє розвитку критичного та асоціативного мислення. Ключові слова: інноваційні технології, мистецтво, загальна освіта, методи навчання, комп’ютерна техніка.
Reports on the topic "Умови використання методів розвитку критичного мислення"
1
Гладка, О. В. Використання технології розвитку критичного мислення як умова формування творчої компетентності майбутніх учителів іноземної мови. РВВ КДПУ ім. Винниченка, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1999.
Full textAbstract:
У статті розглянуто питання використання технології розвитку критичного мислення як умови формування творчої компетентності майбутніх учителів іноземної мови, конкретизовано поняття «творча компетентність майбутніх учителів іноземної мови», «технологія розвитку критичного мислення», запропоновано завдання для розвитку критичного мислення студентів на заняттях з іноземної мови.
2
Гарлицька, Т. С. Комунікативний підхід як спосіб формування творчих здібностей майбутніх учителів англійської мови. Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3921.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню комунікативного підходу, який застосовується на заняттях з англійської мови у вищій школі. Комунікативний підхід визначається як ефективний засіб розвитку креативності студентів, який використовується в усіх видах мовленнєвої діяльності. Значення досліджуваного підходу продемонстровано на основі специфічних методів та вправ, таких як круглий стіл, рольова гра, самостійне створення студентами завдань з англійської мови, метод ситуацій, проектів та метод абсурду. Про їх зв'язок із формуванням творчих здібностей свідчить низка умінь та навичок, які студенти здобувають під час використання цих методів. Метод “круглого столу” підвищує тонус спілкування, стимулює мовну творчість та мобілізує фантазію; метод ситуацій підвищує внутрішню мотивованість студентів, створюючи умови для вираження передбачень, виявлення креативного мислення; метод проектів формує самостійність у способі викладення та презентації інформації; метод “рольової гри” допомагає розвивати комунікативні навички, сприйняття, пам'ять, уяву, спостережливість; метод абсурду вимагає від студентів таких умінь, як ерудиція, дослідницькі навички, готовність до непередбачуваних ситуацій, імпровізація, уміння подавати нові ідеї; метод створення власних завдань не лише розвиває креативне мислення, дизайнерські уміння, уяву, комунікативні навички, але й стане цінним матеріалом у майбутній професійній діяльності студентів.
3
Труфкін, Анатолій Дем'янович, та Галина Андріївна Богатирьова,. Культурологічна домінанта підготовки бакалаврів з туризму до анімаційної діяльності. Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/7277.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню можливостей культурологічної підготовки бакалаврів з туризму до анімаційної діяльності, яка повинна базуватися на усвідомленні її сутності як сфери культурного дозвілля з урахуванням усіх культурологічних засобів впливу та стимулювання активності студентів. Автор вивчає умови організації анімаційної діяльності на основі запровадження технологій культурологічного змісту. Обгрунтовується необхідність системного підходу до проблеми через розробку структурно-функціональної моделі культурологічного змісту анімаційної діяльності бакалаврів з туризму. Для досягнення мети було використано комплекс теоретичних та емпіричних методів, за допомогою яких було визначено змістовну культурологічну складову як домінанту анімаційної діяльності, обгрунтовано її роль у підвищенні якості, привабливості та різноманітності туристичного продукту. Методи. Основними методами дослідження сутності змісту підготовки фахівців з туризму до анімаційної діяльності стали: абстрактно-логічний метод – при визначенні основних проблемних питань формування навчального середовища професійної підготовки бакалаврів з туризму з культурологічною домінантою; метод моделювання - при розробці структурно-функціональної моделі міжкультурної комунікації в анімаційній діяльності, визначенні її багатоаспектності і багатовимірності. Результати. У контексті дослідження визначено і уточнено зміст процесу анімаційної діяльності, визначено міжкультурну комунікацію як основну умову і пріоритетний організаційний принцип анімаційної діяльності, визначені функції туристичної анімації та їх специфічні ознаки. Уточнено поняття «анімаційний процес» як процес взаємодії аніматора з туристами та визначено, що він передбачає взаємодію представників різних культур у процесі спільної професійної анімаційної діяльності в туризмі. Наголошується на тому, що оволодіння бакалаврами з туризму технологіями культурологічного змісту сприятиме підвищенню якості та різноманітності туристичного продукту та емоційно-образному розвитку особистості фахівця сфери туризму. Авторами уточнено зміст поняття «анімаційно-культурологічна компетентність», подано авторське визначення анімаційно-культурологічної компетентності бакалаврів з туризму як інтегрованого особистісного утворення, що відображає готовність до анімаційної діяльності, до культурної комунікаційної взаємодії в процесі реалізації анімаційних програм. Визначено, що бакалаври з туризму повинні вміти яскраво і переконливо виражати свої думки, мати розвинуте образне мислення і здатність до імпровізації. Визнано, що пріоритетним у процесі професійної підготовки бакалаврів з туризму до анімаційної діяльності повинно стати впровадження таких культурологічних технологій, які в собі поєднують логічне й образне при вирішенні професійних завдань. Визначені структурні компоненти анімаційного процесу, його зміст, особливості використання анімаційних технологій культурологічного змісту. Автором розроблена структурно-функціональна модель культурологічного змісту анімаційної діяльності бакалаврів з туризму. Визначені структурні компоненти моделі та їх зміст.