Academic literature on the topic 'Установка охолодження'

У наш час дефіцит енергії і охорона навколишнього середовища змушують господарників і проектувальників систем кондиціювання до пошуку інших, непарокомпресійних джерел холодопостачання. В статті запропонована система кондиціювання повітря, яка використовує природну нерівноважність атмосферного повітря – психрометричну різницю температур. Проаналізовані процеси прямого та непрямого випарного охолодження повітря стосовно досягнення комфортної зони. На h,d- діаграмі показано, що в результаті прямого випарного охолодження можна досягти області комфорту. Відмічено, що визначальний вплив на ефективність процесу випарного охолодження має вологовміст повітря на вході в апарат. В регіонах, де він високий, вирішальну роль відіграє попереднє осушення повітря. Запропонована альтернативна установка кондиціювання повітря на основі випарного охолодження і попереднього осушення повітря, завдяки чому збільшується психрометрична різниця температур повітря та стає можливим вийти в комфортну зону без застосування парокомпресійного холодильного циклу. Осушення повітря відбувається в абсорбері розчином бромістого літію, для регенерації якого використовується тепло, що виробляється сонячними колекторами. З огляду на те, що в процесі абсорбції температура абсорбенту зростає, в схемі передбачено відведення теплоти абсорбції водою, попередньо охолодженою в градирні. Поставлено задачу досягти після установки стану повітря, близького до температури точки роси, збільшивши таким чином її холодопродуктивність. При цьому слід забезпечити зменшення габаритів установки та витрат енергії на переміщення контактуючих потоків повітря, води та розчину абсорбенту. Всі тепломасообмінні апарати в установці виконані за поперечною схемою на основі регулярної насадки. Такий підхід дозволив мінімізувати аеродинамічний опір апаратів та їх габарити. Розроблена схема сонячної системи кондиціювання повітря (ССКП) запропонована для кондиціювання одного із супермаркетів

У промислових енергетичних установках утворюється велика кількість відносно низькотемпературного тепла, утилізація якого може забезпечувати енергозбереження та захист навколишнього середовища. При утилізації відпрацьованого тепла вдається виробляти електроенергію, тепло для опалення або гарячого водопостачання, а також холод. Для цієї мети підходить цикл Каліни, що дозволяє при використанні низькотемпературного тепла реалізовувати зазначені процеси. Робочим тілом в досліджуваній установці є водоаміачний розчин. При аналізі показників установки враховується, що в ній не тільки потреби в теплі і холоді, а й електроенергії – непостійні. Виходом із цієї ситуації є створення установок, які можуть виробляти електроенергію, тепло і холод як одночасно, так і окремо. Причому, бажано, щоб цим вимогам задовольняла одна установка, а не кілька, які включаються або вимикаються у міру виникнення потреби в тому чи іншому вигляді енергії, тепла або холоду. Це дозволить, по-перше, зменшити термін окупності таких установок за рахунок того, що вони будуть працювати практично безперервно, змінюючи лише кількість і якість виробленої енергії, по-друге, поліпшити енергетичні показники самих установок, так як при їх експлуатації не доведеться витрачати час і енергію на висхід установки в необхідний режим роботи. Наведено характеристики установки при експлуатації її в «зимовому» і «літньому» режимах роботи. Урежимі тригенерації показники запропонованої установки порівнювалися з характеристиками теплової машини для отримання механічної енергії; водогрійного котла для вироблення тепла; холодильної машини для охолодження. Ступінь термодинамічної досконалості теплової і холодильної машин склала 23,7%, що для установок, що використовують викидне тепло, цілком прийнятно

В статті запропоновані сучасні методи низькотемпературного сушіння зернових культур. Найбільш поширені для сушіння зернових культур бункери та силоси для вентилювання, сушарки колонкового та шахтного типу. Приведені енергетичні витрати зерносушарок у найбільш відомих виробників, що становлять в залежності від типу зерносушарки 4350 – 5000 кДж/кг випареної вологи. Розроблена енергетична класифікація існуючих зерносушарок в залежності від заходів направлених на зниження енергетичних витратах теплоти, але цього недостатньо. Витрати теплоти в існуючих зерносушарках потрібно зменшувати, тому розроблені заходи із зниження витрат теплоти на процес сушіння, серед яких доцільно застосувати теплові насоси, які вирішують комплексно проблему енергоефективності. Ефективність теплонасосної установки підтверджується проведеними експериментальними дослідженнями, в якій розраховані енергетичні витрати на 1 кг випареної вологи, що становлять 3675–3700 кДж/кг випареної вологи. Процес сушіння насіння зернових культур в теплонасосній сушильній установці проходить періоди нагрівання, постійної та падаючої швидкості сушіння. Найбільш доцільна температура сушильного агента 50°С, швидкість сушіння 1,5 м/с та шар матеріалу в 20 мм. Насіннєві властивості зернових культур після теплової обробки зберігаються на рівні 99–100 %. Вирішення проблеми енергоефективності сушіння насіння зернових культур досягається встановленням в технологічну схему сушіння теплонасосної установки. Зерносушильна установка складається з 3-х зон, перша зона з температурою 80°С необхідна для швидкого підігрівання насіння зернових культур, друга зона із температурою теплоносія 50°С від конденсатора теплового насосу дозволяє сушити насіння, третя зона використовується для охолодження матеріалу від випарника теплового насосу. Бібл. 10, рис. 6.

Строк служби моторних масел може бути продовженний за рахунок застосування різноманітних методів очищення та відновлення їх функціональних властивостей. Фізичні методи обробки моторного мастила забезпечують стабілізацію в'язкості масла в плині тривалого строку застосування у двигуні, що створює кращі умови рідинного змащення деталей ДВС, що забезпечують їхню високу зносостійкість і кращу чистоту. Вплив магнітного поля поліпшує поляризаційні явища в середовищі мастила із домішками й, внаслідок цього поліпшує його змащуючи властивості. Установка для регенерації мастил містить дросель регулювання режимів роботи ультразвукового генератора, датчик частоти гідро імпульсів, на вході генератора встановлено манометр, а вихід дроселя і генератора з’єднано трубопроводом з електромагнітним фільтром, вихід якого з’єднано через розподільник з розпилюючою насадкою , змонтованій у випарному баку в верхній частині якого змонтований конденсатозбірник, розташований вище бака очищаємої рідини, в нижній частині якого розміщено радіатор для охолодження очищеного мастила. Розроблена установка дозволить підвищити ефективність регенерації мастил з поліпшенням якості товарних мастил.

Викладено результати експериментального дослідження ефективності використання добового акумулятора холодної води для забезпечення роботи серійного фанкойлу з метою забезпечення кондиціювання повітря в окремому приміщенні. Натурна експериментальна установка містить видобувну свердловину, поглинальну свердловину, баки-акумулятори, витратомір, термометр холодної води, термометр повітря в приміщенні, мережевий насос, термометр відпрацьованої води, приміщення для охолодження, фанкойл. Вода з температурою 12ºС з видобувної свердловини подається свердловинним насосом в групу накопичувальних баків, які є акумулятором холоду. Після накопичення води в баках вмикається мережевий насос, який подає воду з накопичувальних баків на фанкойли. Вода, яка пройшла через фанкойли та віддала холод в приміщення, надходить до поглинальної свердловини. Метою експерименту є дослідження системи акумулювання холодної води в якості добового акумулювання холоду та її подальшого використання для забезпечення комфортних умов в приміщенні за допомогою серійного фанкойлу. Основні характеристики проведення експерименту: дебіт води на виході з підйомної свердловини становить 0,9 кг/с, дебіт води, яка надходить на фанкойл – 0,1 кг/с, витрата повітря через фанкойл – 340 м3/год, температура води, яка надходить до баку-акумулятору – 12ºС, температура води, що надходить до фанкойлу – 12,5ºС, площа охолодження приміщення – 20 м2, початкова температура в приміщенні – 28ºС, кількість баків-акумуляторів – 7 шт., загальний об’єм баків-акумуляторів – 7 м3. В результаті проведених експериментів досягнуто зниження температури в приміщенні до 23ºС за 3 години роботи фанкойла. Встановлено, в процесі охолодження приміщення холодопродуктивність фанкойла змінювалася від 3640 Вт в початковий період до 1820 Вт - в кінці. Температури холодоносія на виході з фанкойла при цьому становили, відповідно, 21,5ºС і 17,1 ºС. Дослідження показали, що система акумулювання води підземних горизонтів з початковою температурою води 12ºС ефективно працює в режимі охолодження приміщення з застосуванням серійних фанкойлів. Акумулятори теплоти у вигляді баків-акумуляторів ефективно використовуються також в якості буферних ємностей для регулювання подачі води в фанкойли. В баках-акумуляторах при вистойці води більше 2-х діб спостерігається накопичення твердих осадів. Розбіжність розрахункових значень температури з експериментальними значеннями не перевищує 5-7%. Система потребує подальшої модернізації для автоматичного заміру параметрів води і температури та вологості приміщення. Бібл. 13, рис. 7.

Проаналізовано паливну ефективність глибокого охолодження повітря на вході газотурбінної установки (ГТУ) при для кліматичних умов півдня України (регіон м. Одеса) та субтропічного клімату КНР (на прикладі м. Чженьцзян, провінція Цзянсу). Досліджено ефективність двоступеневого охолодження повітря на вході газотурбінної установки: попереднього охолодження зовнішнього повітря холодною водою з температурою 7ºС від абсорбційної бромистолітієвої холодильної машини (АБХМ) до температури 15ºС у першому високотемпературному ступені повітроохолоджувача та наступного більш глибокого його доохолодження до температури 10ºС у другому низькотемпературному ступені киплячим хладоном від ежекторної холодильної машини (ЕХМ), як конструктивно найбільш прості і надійні в експлуатації. При цьому як абсорбційна бромистолітієва холодильна машина, так і хладонова ежекторна машина використовують для отримання холоду теплоту відпрацьованих газів газотурбінної установки. В якості критерія застосовано питому витрату палива. Ефективність глибокого охолодження повітря на вході газотурбінної установки аналізували як за поточними величинами зменшення питомої витрати палива упродовж року при змінних кліматичних умовах експлуатації, так і за накопиченням щомісячно та за рік. Показано, що більш глибоке охолодження повітря на вході ГТУ до температури 10 ºС в ЕХМ забезпечує зменшення витрати палива у півтора-два рази завдяки взаємно пов’язаному подвійному ефекту: збільшенню самої величини зниження температури повітря Dt10 до 10 ºС за рахунок обумовленого нею ж зростання тривалості охолоджувального сезону на 20…30 % порівняно з традиційним охолодженням повітря до температури 15 ºС в АБХМ. Результати аналізу паливної ефективності застосування двоступеневого охолодження повітря в украй напружених тепловологісних умовах, зокрема субтропічного клімату, дають підстави для розширення географії застосування глибокого охолодження повітря й на регіони, в яких найбільш поширене традиційне охолодження повітря в АБХМ, а застосування контактних методів зниження температури повітря упорскуванням води не дає бажаного ефекту через високу вологість повітря.

В статті виконано літературний огляд досліджень пов'язаних з удосконаленням теплообмінників з повітряним охолодженням, аналіз енергетичних показників конденсаторів з повітряним охолодженням, представлені основні напрямки підвищення їх енергетичної ефективності. Автором статті досліджено роботу повітряного конденсатора при зміні режимних параметрів його експлуатації, оцінено вплив робочого тіла холодильної установки на характеристики теплообмінника. Результати проведеного дослідження свідчать, що робоче тіло холодильної установки істотно впливає (до 9,2%) на показники теплової потужності обладнання в рівноцінних умовах експлуатації. Оцінено залежність витрати охолоджуючого повітря крізь теплообмінник, зміни необхідної потужності вентилятора від температури охолоджуючого повітря на вході в апарат за умови дотримання фіксованої температури конденсації хладону та теплової потужності конденсатору. Виявлено, що при підвищенні температурі зовнішнього повітря від 25 ºС до 28 ºС відбувається підвищення енергоспоживання вентилятора серійного апарату на 250%. В роботі оцінено енергетичну ефективність конденсаторів повітряного охолодження в залежності від параметрів навколишнього середовища, сформовані рекомендації щодо оптимізації роботи теплообмінників з повітряним охолодженням.

Розглядається питання забезпечення теплового режиму анодного блоку магнетрона шляхом заміни системи повітряного охолодження на систему рідинного охолодження. Стверджується, що система рідинного охолодження найбільш підходяща для магнетронів, які в даний час передбачають систему повітряного охолодження, однак не розраховані на тривалу роботу в складі промислових мікрохвильових установок. Організація системи рідинного охолодження дозволить магнетрон працювати тривалий час без перегріву і в сприятливих умовах, при яких виключено забивання частинками і пилом поверхні теплообміну і виникнення перегріву поверхні анодного блоку. Основним елементом розроблюваної системи рідинного охолодження є сорочка охолодження, що представляє собою кільцевий канал з теплопровідного матеріалу. Сорочка охолодження кріпиться безпосередньо на анодний блок, при цьому ступінь стиснення поверхонь і товщина повітряного зазору повинні забезпечити мінімальне сумарне термічний опір. Для визначення коефіцієнтів тепловіддачі отримана емпірична залежність, яка відображає той факт, що при охолодженні анодного блоку раціональними є в'язкі і в'язкісно-гравітаційні режими руху. Визначено основні теплові характеристики процесу охолодження, що включають коефіцієнт теплопередачі, зміну температури теплоносія, максимально допустиму температуру на вході. Розрахунки проведені для двох видів теплоносіїв: вода і 54 % водний розчин етиленгліколю. Застосування даного схемного рішення і вибір раціональних розрахункових режимних дозволяє вирішити проблему підвищення ефективності виробництва і надійності роботи мікрохвильової техніки.

Попереднє охолодження вперше використали в 1900 р. у зріджувачі повітря. Його демонстрував К. Лін­де на міжнародній виставці. До складу зріджувача була введена аміачна холодильна машина для охолодження повітря до -50 °С. Пізніше попереднє охолодження стали застосовувати і в інших кріогенних установках. В останні роки зростає інтерес до попереднього охолодження в холодильних машинах. Попереднє охолодження вигідно застосовувати в з'єднаних термодинамічних циклах кріогенних установок і в системах, що складаються з двох парокомпресорних холодильних машин – ПХМ. В системі двох ПХМ одна з них з невисокою холодопродуктивністю(ПХМII) переохолоджує рідкий холодоагент у більшій холодильної машині (ПХМI) перед його дроселюванням. У статті наведено виведення формули, яка може використовуватися для оцінки можливості підвищення ефективності з'єднаних термодинамічних циклів. Показано, наскільки попереднє охолодження покращує характеристики системи «ПХМI+ПХМII». Поставлено та розв'язано задачу оптимізації систем охолодження, що включають дві холодильні машини. Визначено оптимальні температури попереднього охолодження рідких холодоагентів R717 і R290 в ПХМI, поряд з якими використовувалися додаткові ПХМII, що працюють на цих же холодоагентах. Відзначається зростання холодопродуктивності Qс і коефіцієнта ефективності СОР в системах машин типу R717/R717 і R290/R290. Більш значне зростання Qс (на 34%) і СОР (на 22,9%) забезпечувалося в машині типу R290/R600а. Їй за величиною показників дещо поступалася машина типу R717/R600а. Відзначається, що максимальні значення СОР досягаються в діапазоні температур проміжного охолодження -5...-10 °С, хоча в ПХМI холод виробляється на рівні -30 °С. Результати розрахунків підтверджують доцільність широкого застосування попереднього охолодження в холодильних машинах і кріогенних установках

Розкрито поняття редукційно-охолоджувальної установки та пароохолоджувача. Здійснено визначення головних складових процесу зниження тиску та температури пари, що використовується. Наведено схему редукційно-охолоджувальної установки з детальним описом всіх складових та відокремленням потоків охолоджуючої води та свіжої пари. Також зазначено вхідні значення тиску та температури, що задаються на початку роботи редукційно-охолоджувальної установки. Описано алгоритм охолодження із зазначенням всіх компонентів. Розкрито рівень надійності редукційно-охолоджувальної установки та підкреслено основні негативні впливи, що відбуваються під час дії редукційно-охолоджувальної установки. Підкреслено, що ефективність редукційно-охолоджувальної установки, рівень її продуктивної дії лежить в основі ексергії. Наведено математичне обґрунтування продуктивності дії редукційно-охолоджувальних установок. Запропоновано рівняння ексергетичного балансу для редукційно-охолоджувальної установки та схема ексергетичних потоків редукційно-охолоджувальної установки. Відокремлено рівняння теплового балансу редукційно-охолоджувальної установки та матеріального балансу. Наведено формулу для визначення витрати гострої пари та обчислення витрати охолоджуючої води. Окремо відокремлено параметри, які використовуються при аналізі функціонування редукційно-охолоджувальної установки.

У роботі проведено аналіз літературних джерел, а саме проаналізовано техніко-економічні аспекти використання повітряного охолодження в цілому, розглянуто основні елементи конструкції та основні типи апаратів повітряного охолодження, зокрема, особлива увага приділялася малопоточним апаратам повітряного охолодження типу АВМ. Проведено технологічне дослідження установки атмосферної перегонки нафти. Вивчено фізичні основи процесу теплообміну і принципу дії апарату повітряного охолодження. Також виконано технологічний і конструктивний розрахунки, вибрано і розраховане допоміжне обладнання. Проведеними розрахунками на міцність підтверджена механічна надійність і конструктивна досконалість спроектованого апарату, що є неодмінною умовою тривалої та безперебійної роботи обладнання

У роботі проведено аналіз абсорбційно-газофракціонуючої установки. Розглядаючи переваги апарату повітряного охолодження, що застосовується в теплообмінному обладнанні, прийнято рішення про його використання в установці. Це дозволило нам не прив'язуватися при будівництві до оборотного водозабезпечення, а використання навколишнього повітря дозволяє досягти необхідного економічного ефекту. Також було розглянуто теоретичні основи процесу теплообміну, особливості конструкції апарату повітряного охолодження, обгрунтований вибір конструкційних матеріалів, наведені їх фізико-механічні та технологічні властивості. Виконані технологічний, конструктивний розрахунки, вибрано і розраховане допоміжне обладнання. Проведеними розрахунками на міцність підтверджена механічна надійність і конструктивна досконалість спроектованого апарату, що є неодмінною умовою тривалої та безперебійної роботи обладнання. Розглянута компоновка обладнання установки, стисло описані ремонтні роботи спроектованого апарату. Розроблена расхема автоматизації установки. У розділі «Охорона праці» наведено аналіз потенційних небезпек і шкідливостей, що виникають при експлуатації даної установки, а також розрахований запобіжний клапан апарату повітряного охолодження.

У роботі наведено опис технологічної схеми двоколонної установки стабілізації нафти. Розглянуто теоретичні основи процесу теплопередачі, особливості конструкції кожухотрубного теплообмінника, обґрунтований вибір конструкційних матеріалів, наведені їх фізико-механічні та технологічні властивості. Також виконані технологічний, конструктивний розрахунки, розрахований гідравлічний опір апарату, вибрано і розраховане допоміжне обладнання. Проведеними розрахунками на міцність підтверджена механічна надійність і конструктивну досконалість спроектованого апарату, що є неодмінною умовою тривалої та безперебійної роботи обладнання. Розглянута компоновка обладнання установки, стисло описані ремонтні роботи проектованого апарату. Розроблено схему автоматизації установки. У розділі «Охорона праці» наведено аналіз потенційних небезпек і шкідливостей, що виникають при експлуатації установки стабілізації нафти.

У роботі проведено опис технологічної схеми малотоннажної установки переробки вуглеводневої сировини. Розглянуто теоретичні основи процесу теплообміну, особливості конструкції апарату повітряного охолодження, обґрунтовано вибір конструкційних матеріалів, наведено їх фізико-механічні та технологічні властивості. Також виконано технологічний, конструктивний розрахунки, вибрано і розраховане допоміжне обладнання. Проведеними розрахунками на міцність підтверджена механічна надійність і конструктивна досконалість спроектованого апарату, що є неодмінною умовою тривалої та безперебійної роботи обладнання. Розглянуто компоновку основного обладнання установки, стисло описані процедури проведення ремонтних робіт спроектованого апарату. У розділі «Охорона праці» наведено аналіз потенційних небезпек і шкідливостей, що виникають при експлуатації спроектованого апарату, а також розраховано запобіжний клапан.

У дослідній частині поставлені задачі дослідження та визначено оптимальні режими роботи рідинно-парового ежектора у складі вакуумної системи охолодження установки виробництва біодизельного палива, який працює у якості форвакуумного пристрою з дотискним рідинно-кільцевим вакуумним насосом. У конструкторській частині виконано геометричний розрахунок ежектора, розрахунки допоміжних апаратів, які входять до складу вакуумного агрегату на базі рідинно-парового ежектора. В розділі охорони праці проведено аналіз небезпечних і шкідливих факторів при експлуатації вакуумних установок, а також проведено розрахунок природного та штучного освітлення.
В исследовательской части поставленные задачи исследования и определены оптимальные режимы работы жидкостно-парового эжектора в составе вакуумной системы охлаждения установки производства биодизельного топлива, который работает в качестве форвакуумного устройства с дожимной жидкостно-кольцевым вакуумным насосом. В конструкторской части выполнен геометрический расчет эжектора, расчеты вспомогательных аппаратов, которые входят в состав вакуумного агрегата на базе жидкостно-парового эжектора. В разделе охраны труда проведен анализ опасных и вредных факторов при эксплуатации вакуумных установок, а также проведен расчет естественного и искусственного освещения.
In the research part, the research objectives were set and the optimal operating modes of the liquid-steam ejector as part of the vacuum cooling system of the biodiesel production unit, which operates as a fore-vacuum device with a booster liquid ring vacuum pump, are determined. In the design part, the geometric calculation of the ejector, the calculations of auxiliary devices, which are part of the vacuum unit based on the liquid-steam ejector, are performed. In the section of labor protection, an analysis of hazardous and harmful factors in the operation of vacuum installations, as well as the calculation of natural and artificial lighting.

У газотурбінних установках, насосних і компресійних машинах маслоохолоджувачі забезпечують відвід тепла, отриманого маслом у підшипниках, редукторних передачах і інших елементах. Охолодження масла проводиться водою або в апаратах повітряного охолодження (АВО). Теплообмін між маслом і повітрям або водою здійснюється в кожухотрубчастих багатоходових маслоохолоджувачах з кільцевими або сегментними перегородками між ходами.

Дисертацію присвячено удосконаленню методів керування неусталеними неізотермічними режимами газотранспортних систем на компресорних станціях і в лінійній частині трубопроводу. Проведено аналітичні дослідження термогазодинамічних процесів у складних системах. Встановлено закономірності розподілу потоку газу при змінних геометричних характеристиках і характеру гідравлічного опору, що дозволило створити новий концептуальних підхід до створення моделі керування режимами: а) математичну модель транспортної мережі з використанням методу ув’язки по вузлам; б) математичну модель газотранспортної мережі без компресорних станцій з використанням методу ув’язки по контурах із урахуванням та вибором початково-граничних умов. Створена модель керування газопотоками і формування параметрів оптимального керування. Встановлено характерні зв’язки між параметрами нестаціонарних процесів у газотранспортних системах для визначення критеріїв нестаціонарності режимів роботи лінійної частини газопроводу, а також введені критерії нестаціонарності при розрахунках режимів роботи газотранспортної системи в цілому. Розроблено класифікацію експлуатаційних режимів та розроблено методику розрахунку нестаціонарних режимів за критерієм мінімальної тривалості перехідних режимів. На основі цих математичних моделей побудовані алгоритми і програми розрахунку нестаціонарних режимів роботи газопроводів при наявності компресорних станцій і відводів, а також проведено розрахунок мінімальної витрати наливного газу для підтримки заданого тиску. Проведені аналітичні дослідження процесів пуску і зупинки компресорних станцій для вибору математичних моделей нестаціонарних процесів і врахування температурних режимів з метою забезпечення оптимального керування експлуатаційними режимами. Даний підхід дозволив розробити моделі і принципи їх реалізації для режимів роботи складної газотранспортної системи, рівномірного завантаження різнотипних газоперекачувальних агрегатів на компресорних станціях з метою мінімальних витрат паливного газу при максимальних поставках газу споживачам.
Диссертация посвящена усовершенствованию методов управления неустановившимися неизотермическими режимами газотранспортных систем на компрессорных станциях и в линейной части трубопровода. Во вступлении обоснована актуальность темы исследований, показана ее связь с научными планами, программами, освещены научная новизна и задачи исследований, научное и практическое значение полученных результатов, дается общая характеристика работы. Приведена информация об апробации работы, ее внедрении, раскрыв личный вклад автора. Подытоживая выполненные исследования можно сделать вывод: полная математическая модель дает возможность зафиксировать ряд явлений, которые возникают во время пуска газопровода - это колебание газа в начальный момент, перемещение нагретого газа вдоль участка магистрального газопровода, колебание температуры в произвольном сечении трубы после прохождения фронта нагретого газа й много других факторов. На основании разработанных математических моделей построены алгоритмы и программы расчета нестационарных режимов работы газопроводов при наличии компрессорных станций и от водов, а также проведен расчет минимальных затрат топливного газа для поддержания заданного давления. Проведены аналитические исследования процессов пуска - остановки компрессорных станций для выбора математических моделей нестационарных процессов и учета температурных режимов с целыо обеспечения оптимальною управления эксплуатационными режимами. Данный подход позволил разработать модели и принципы их реализации для управления режимами работы сложной газотранспортной системы, равномерной загрузки разнотипных газоперекачивающих агрегатов на компрессорных станциях с целью минимальных расходов топливного газа при максимальных поставках газа потребителям.
Dissertation is dedicated to the improvement of gas transporting systems unsettled non-isothermal modes management methods in the compressor stations and linear parts ol the pipelines. Analytical research of the thermal-gas-dynamic processes in complex systems has been conducted. Gas streams distribution regulations under conditions of changing geometrical characteristics and the character of hydraulic resistance have been exposed, that allowed to create the mathematical model of gas-transporting network computation by using the method of binding contour and the method of binding nodes, taking into consideration various initial and boundary conditions. The mathematical model of gas streams control and optimum gas streams management parameters forming has been created. The distinctive correlation between non-stationary processes in the gas-transporting systems parameters have been determined, that allowed to establish the criteria of non-stationary behavior of the linear part of the pipeline operating modes, ai well as to determine the complete gas-transporting system operating modes non-stationari criteria. The gas-transporting systems operating modes classification has been developed as well as the methodology of computation of the non-stationary operating modes of the gas-transporting systems using the criteria of transitory modes minimal duration have beer created. The given approach allowed developing models and principles of their realization for the complex gas-transporting system operating modes, and equal load of differen types of compressor stations gas-pumping equipment with the purpose of gas fuel minimal consumption and maximal gas delivery to the customers.