To see the other types of publications on this topic, follow the link: Факторні показники.
Journal articles on the topic 'Факторні показники'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Факторні показники.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Lyu, Dzhuliya. "МЕТОДИКА ФАКТОРНОГО АНАЛИЗА ФИНАНСОВЫХ РЕЗУЛЬТАТОВ". Научный взгляд в будущее, № 06-04 (12 листопада 2017): 52–54. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-06-04-069.
Full textAbstract:
Розглянуто методики аналізу факторного аналізу фінансових результатів підприємства. Охарактеризовано основні методи, за допомогою яких можуть бути факторні показники. Визначено вплив факторів на досліджувану величину. Показники фінансових результатів діял
2
Проскурович, Оксана, Тетяна Завгородня та Катерина Горбатюк. "ДІАГНОСТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ ЗАСОБАМИ ЕКОНОМЕТРИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 1 (28 квітня 2022): 15–25. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2022-3-2.
Full textAbstract:
В науковій статі досліджено процес діагностування ефективності використання основних фондів виробничого підприємства. Опрацьовано підходи до трактування категорії «основні фонди» та «показники ефективності їх використання». Надана оцінка динаміки, структури та технічного стану засобів праці виробничого підприємства. Діагностовано ефективність використання основних фондів за такими показниками: питома вага активної частини основних фондів, фондовіддача, фондомісткість, машиновіддача, машиномісткість, фондоозброєність загальна та технічна. Проведено факторний аналіз ефективності використання основних фондів, щодо впливу на рівень фондовіддачі питомої ваги активної частини основних фондів та машиновіддачі. Визначено вплив на зміну обсягу товарної продукції коливання: вартості основних фондів та фондовіддачі. Застосовано економетричне моделювання та прогнозування ефективності використання засобів праці щодо зміни основних складових технічного потенціалу виробничого підприємства. Побудовано декілька економетричних та трендову моделі зміни рівня фондовіддачі. Усі побудовані моделі мають високе значення коефіцієнта детермінації, що вказує на вагому частку впливу відібраних факторів на результативний показник. Одночасно вони є адекватними, тому за ними і здійснено прогнозування рівня фондовіддачі. Результати моделювання та подальшого прогнозування довели, що найкраще описує зміну фондовіддачі п’яти факторна модель, трьох факторна модель щодо впливу технічної фондоозброєності, трудомісткості та питомої ваги робітників у складі персоналу, одно факторні залежності між рівнем фондовіддачі і технічною фондоозброєністю та рівня фондовіддачі і питомою вагою робітників. Ці моделі мають достатньо високе значення коефіцієнта детермінації, найменше значення стандартної помилки та встановлено адекватність цих моделей за критерієм Фішера та достовірність їх параметрів за критерієм Ст’юдента. Одночасно побудовано трендову модель зміни фондовіддачі за поліноміальною залежністю. Результати прогнозування засвідчують подальше стабільне зростання рівня фондовіддачі, як щодо її фактичного так і розрахункового значення.
3
Pavelko, O. V. "ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ: МЕТОДИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, № 89 (2020): 168. http://dx.doi.org/10.31713/ve1202015.
Full textAbstract:
У статті досліджено сутність факторного аналізу та його види. Ідентифіковано та прокласифіковано фактори впливу на формування прибутку будівельних підприємств. Виконано факторний аналіз валового прибутку та прибутку операційної діяльності ТзОВ «Реноме-Євробуд» за 2014–2018 рр. методом ланцюгових підстановок та відносних різниць. Запропоновано факторні моделі, і встановлено вплив факторів на результуючі показники. Проведено факторний аналіз чистого прибутку ПП «Рівнеспецбуд» за 2015–2018 рр. методом ланцюгових підстановок, охарактеризовано результати факторного аналізу. Окреслено чинники зростання чистого прибутку будівельних підприємств. Здійснено критичний аналіз думок вчених-аналітиків щодо сутності собівартості будівельно-монтажних робіт. Охарактеризовано напрями її мінімізації.
4
Havrysh, О., та T. Osokyna. "ВПЛИВ МАКРОКЛІМАТУ НА ВІДТВОРЮВАЛЬНУ ЗДАТНІСТЬ АМЕРИКАНСЬКОЇ НОРКИ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ". Effective rabbit breeding and fur farming, № 7 (3 серпня 2023): 36–45. https://doi.org/10.37617/2708-0617.2021.7.36-45.
Full textAbstract:
У статті висвітлено результати вивчення впливу мікрокліматичних факторів (температури навколишнього природного середовища, атмосферноготиску, відносної вологості та сонячної активності) на прояв генетичного потенціалу відтворення та процес росту молодняку досліджуванихпопуляцій в системі «генотип-середовище».Дослідження рівня впливу мікрокліматичних параметрів на формування продуктивності хутрових звірів проводились шляхомвикористання дисперсійного аналізу з встановленням частки впливу кожного з факторів. Проведено визначення впливу паратипових факторів на реалізаціюпоказників продуктивності норок різних типів забарвлення в умовах сучасних звірогосподарств. Вплив показників макроклімату на перебіг сезонупарування норок склав – 4-87%, максимальним він виявився за показником сили впливу температури на дату прояву статевої охоти за всімадосліджуваними генотипами. Для показнику частки впливу макрокліматичних параметрів на тривалість вагітності самок такожхарактерними були високі значення – 7-24%, при чому максимальний вплив на даний процес у самок сканбраун та перл мала відносна вологість повітря –22-26%, для самок сканблек – атмосферний тиск (39%). Детальний аналіз розрахованого показнику сили впливу кліматичних параметрів на реалізаціювідтворювальної здатності норок сканбраун свідчить, що температура навколишнього повітря в період проведення сезону розмноження малаістотний вірогідний вплив на всі досліджувані показники (6-43%, р<0,001). Показник відносної вологості повітря також мав широкий розмах за показником сили впливу на досліджувані ознаки – 0,1-72,0% та вірогідним за більшістю ознак окрім показнику плідності самок. Встановлено залежність показників продуктивності норок різних типів забарвлення в умовах досліджуваних звірогосподарств відмакрокліматичних факторів. Температурний режим під час проведення сезону парувань має високо вірогідний зв'язок з датою прояву статевоїохоти у самок 0,77 (Р>0,95). Вірогідним виявися зв'язок між досліджуваним фактором та плідністю самок, де відповідний коефіцієнт становив 0,91(Р>0,95).
5
Суворов, Р. С., та В. О. Євстаф’єва. "Вплив Cystoisospora canis на гематологічні показники інвазованих собак за різних показників інтенсивності інвазії". Scientific Progress & Innovations 28, № 1 (2025): 216–21. https://doi.org/10.31210/spi2025.28.01.33.
Full textAbstract:
Cystoisospora canis є найпростішими одноклітинними паразитами, які заражають собак. Стадії розмноження, такі як мерогонія та гаметогонія, відбуваються в шлунково-кишковому тракті тварин, що обумовлює наявність характерних клінічних ознак та зміни в гематологічних показниках заражених собак. Тяжкість таких змін залежить від багатьох факторів, одним з яких є показники інтенсивності інвазії. Метою досліджень було встановити вплив збудника C. canis на гематологічні показники інвазованих собак з урахуванням показників інтенсивності інвазії. Дослідження проводили в умовах приватної ветеринарної клініки «Довіра» (м. Харків) та лабораторії кафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи Полтавського державного аграрного університету (м. Полтава). Було сформовано три групи тварин, з яких одна – контрольна (клінічно здорові собаки) та дві дослідні (інвазовані цистоізоспорами за різної інтенсивності інвазії – до 500 ооцист/г та більше 500 ооцист/г). В крові собак визначали вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів та показник гематокриту. У ході експерименту було виявлено, що ступінь негативного впливу збудника цистоізоспорозу на гематологічні показники залежав від показників інтенсивності інвазії. За показників інтенсивності цистоізоспорозної інвазії до 500 ооцист/г в крові дослідних собак незначно знижувалися вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів, тромбоцитів та показник гематокриту. Однак, достовірних відхилень від аналогічних показників у клінічно здорових тварин не виявлено. Одночасно в крові дослідних собак достовірно підвищувалася кількість лейкоцитів на 27,2 % порівняно з клінічно здоровими тваринами. За показників інтенсивності цистоізоспорозної інвазії більше 500 ооцист/г в крові дослідних собак встановлено зниження вмісту гемоглобіну на 20,4 %, кількості еритроцитів на 30,4 %, показника гематокриту на 28,7 % та збільшення кількості лейкоцитів на 43,5 % порівняно з клінічно здоровими тваринами. Отримані результати проведених досліджень дозволяють враховувати зміни в крові собак залежно від показників інтенсивності цистоізоспорозної інвазії при призначенні комплексного лікування і підвищення його ефективності.
6
Проскурович, Оксана. "ІНТЕГРАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ШВЕЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 4 (29 грудня 2022): 49–55. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2022-6-7.
Full textAbstract:
В науковій статі досліджено процес оцінювання фінансового стану швейного підприємства за інтегральним показником. Наведено основні підходи до трактування економічної категорії «фінансовий стан» та узагальнено підхід до визначення інтегрального показника його оцінювання. Побудовано інтегральний показник фінансового стану швейного підприємства та здійснено його економетричне моделювання та прогнозування. Побудовано декілька економетричних моделей його зміни. Усі побудовані моделі мають високе значення коефіцієнта детермінації, що вказує на вагому частку впливу відібраних факторів на інтегральний показник фінансового стану. Одночасно вони є адекватними, тому за ними і здійснено його прогнозування. Результати моделювання та подальшого прогнозування довели, що найкраще описує зміну інтегрального показника фінансового стану трьох факторна модель, щодо впливу інших доходів, дебіторської заборгованості та валового прибутку швейного підприємства.
7
ГУТОРОВ, Андрій, Сергій ГРОШЕВ та Андрій ГРОШЕВ. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ". Development Service Industry Management, № 3 (29 серпня 2024): 134–40. http://dx.doi.org/10.31891/dsim-2024-7(20).
Full textAbstract:
В умовах капіталізму кінцевою метою діяльності підприємця, фермера є одержання прибутку, який виступає основним джерелом розширеного відтворення. Основою сільськогосподарського виробництва є земля – специфічний актив, який до цього часу повною мірою не включений в економічний і господарський обіг. Зважаючи на особливості землі як засобу виробництва, її капіталізація відбувається нерівномірно, а вартість здебільшого недооцінена. Встановлено, що під економічною ефективністю використання земельних ресурсів необхідно розуміти загальний рівень фермерського господарювання на землі, що характеризується максимумом виробленої продукції при мінімумі витрат з розрахунку на одиницю земельної площі. У такому разі економічний ефект виражає затрати ручної і уречевленої праці, а також обумовлений економічною родючістю ґрунту. Показано, що економічна ефективність не залежить від форми реалізації економічних і земельних відносин. У розробленій типології ефективності використання земельних ресурсів фермерських господарств базовими її видами визначено економічну, екологічну, соціальну й техніко-технологічну ефективність. Залежно від сфери поєднання економічних інтересів формується еколого-економічна, соціально-економічна, виробничо-економічна та соціально-еколого-економічна ефективність землекористування. Остання водночас є іманентною раціональному використанню земельних ресурсів фермерських господарств. Для оцінювання рівня використання земельних ресурсів фермерських господарств нами удосконалено систему показників, що дає змогу якісно і кількісно схарактеризувати відповідний стан земель залежно від конкретного виду ефективності. Основою цієї системи є факторні (еколого-ландшафтний стан земель та інтенсивність використання земельних ресурсів) та результативні (ефективність використання землі як засобу виробництва й об’єкта господарювання) групи показників. Своєю чергою результативні показники поділяються на натуральні й вартісні, охоплюючи загальні, частинні й допоміжні набори індикаторів, що характеризує систему як цілісну, придатну для стратегічного планування й аналізу. Підтверджено, що для оцінювання ефективності використання земельних ресурсів фермерських господарств слід використовувати такі основні методи: розрахунково-конструктивний; метод порівнянь; балансовий метод; індексний метод; метод ланцюгових підстановок; факторний аналіз; функціонально-вартісний аналіз; нормативний метод; метод експертних оцінок; графічний метод; економіко-математичні методи.
8
Ксьондзик, Олена. "ОПИТУВАЛЬНИК СЦЕНІЧНОЇ ТРИВОГИ МУЗИКАНТІВ Д.КЕННІ (K-MPAI-R): КОНФІРМАТОРНИЙ ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ВЕРСІЇ". Psychological Prospects Journal, № 36 (30 грудня 2020): 144–58. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2020-36-144-158.
Full textAbstract:
Мета. Сценічна тривога є одною з центральних психологічних проблем у професійній діяльності музикантів. Однак в українській клінічній практиці та дослідженнях існує нестача валідних інструментів для її вимірювання. Ця публікація презентує результати психометричного аналізу україномовної версії К-МРАІ-R (переглянута версія опитувальника сценічної тривоги музикантів Д.Кенні). Базуючись на теорії тривожних розладів Д. Барлоу, даний опитувальник вимірює когнітивні, афективні, фізіологічні та поведінкові ознаки сценічної тривоги музикантів, а також її етіологічні аспекти. Метою даного дослідження було перевірити факторну структуру методики за допомогою конфірматорного факторного аналізу та визначити її надійність за критерієм альфа Кронбаха.
 Методи дослідження. В емпіричному дослідженні взяло участь 164 студенти вищих музичних навчальних закладів та 240 професійних музикантів (вік = 18-72; середній вік = 35.32, стандартне відхилення = 13.28; 63% жінок та 37% чоловіків) з різних регіонів України.
 Результати. Результати показали, що модифікований варіант україномовної версії К-МРАІ-R має високі психометричні показники, підтверджені за допомогою конфірматорного факторного аналізу. Дво-, три- та восьмифакторні моделі не досягли прийнятного рівня. Однак після виключення питань, що показали низькі факторні навантаження, модифікова шестифакторна модель продемонструвала задовільні індекси відповідності (χ²/df = 1.75; CFI = 0.940 і TLI = 0.931; RMSEA =0.047; SRMR = 0.048). 
 Надійність за внутрішньою узгодженістю шкал була підтверджена високим коефіцієнтом альфа Кронбаха (добрий рівень показників для підшкал «соматичні ознаки тривоги» (.864), «занепокоєння/страх (негативні думки)» (.818), «депресія/безнадія» (.742), «тривожне передчуття» (.839) та прийнятний – для підшкал «батьківська емпатія»(.645) і «міжпоколінна передача тривоги» (.658).
 Висновки. Українська версія К-МРАІ-R може використовуватися в якості валідного та надійного інструменту для діагностики та досліджень сценічної тривоги музикантів. Перспективами подальшого дослідження україномовної версії К-МРАІ-R є перевірка її конвергентної та дивергентної валідності, а також тест-ретестової надійності.
9
Hryhus, Ihor, та Oleksandr Khoma. "Характеристика фізичної підготовленості чоловіків 60–70-ти років". Physical education, sport and health culture in modern society, № 3(59) (30 вересня 2022): 39–48. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2022-03-39-48.
Full textAbstract:
Важливим фактором збереження здоров’я в осіб похилого віку є підтримання належного рівня фізичної підготовленості. Мета дослідження – оцінити особливості показників фізичної підготовленості та визначити факторну структуру показників фізичного стану чоловіків похилого віку. Методи дослідження – аналіз науково-методичної літератури, педагогічні, фізіологічні, антропометричні методи дослідження, методи математичної статистики. Педагогічне тестування фізичної підготовленості здійснювали відповідно до вимог тестів і нормативів для проведення щорічного оцінювання фізичної підготовленості населення України. У дослідженні використано метод кореляційного аналізу. Розглянуто парну кореляційну залежність кожного параметра з обчисленням коефіцієнта кореляції. Факторний аналіз із застосуванням методу головних компонент і стратегії обертання референтних осей за Varimax-критерієм дав змогу згрупувати окремі показники фізичного стану чоловіків похилого віку. Кластерний аналіз за методом k-середніх проводили з метою класифікації досліджуваного контингенту за даними фізичного стану. У дослідженні брали участь 50 чоловіків похилого віку (середній вік становив 65,06 ± 3,06 років). Результати дослідження. Виявлено низький рівень фізичної підготовленості більшості чоловіків похилого віку. Виокремлено дві групи чоловіків похилого віку зі статистично значущими відмінностями за всіма показниками фізичного стану, установлено, що найбільші інволюційні зміни відбуваються у віці 66–70 років, що потрібно враховувати під час планування програм оздоровчого фітнесу. Виділено фактори, котрі характеризують структуру фізичного стану чоловіків похилого віку й пояснюють 76,35 % загальної дисперсії: I фактор – фізична підготовленість та показники серцево-судинної системи (38,818 %), II – постуральна стабільність і дані дихальної системи (30,833 %), III фактор – фізичний розвиток (8,122 %). Висновки. Виявлено особливості показників фізичної підготовленості чоловіків похилого віку.
10
Авраменко, М. В. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВІВ СТРЕСОСТІЙКОСТІ У ПІДПРИЄМЦІВ ТОРГОВЕЛЬНОЇ СФЕРИ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 3 (17 лютого 2022): 107–12. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.21.
Full textAbstract:
У статті представлено порівняльний аналіз особливостей проявів і рівня стресостійкості між групою підприємців з компенсованим стресом та із вираженим стресом за безпосередніми та опосередкованими показниками. В емпіричному дослідженні використано методики, що спрямовані на визначення кількісних характеристик професійного стресу, – «Тест на стресостійкість», «Тест самооцінки стресостійкості» (С. Коухена і Г. Віліансона) – та якісних показників його проявів – «Комплексна оцінка проявів стресу» і «Вегетативні прояви стресу» (Ю. Щербатих). Особистісні характеристики визначались за методикою «16-факторний особистісний опитувальник Кеттелла» з визначенням емоційно-вольової, комунікативної та інтелектуальної сфер досліджуваних. Встановлено, що високий рівень стресостійкості у групі з компенсованим стресом зумовлений гармонійним поєднанням функціонування емоційних, поведінкових, інтелектуальних та фізіологічних показників. При цьому доведено, що для представників групи з компенсованим стресом притаманний такий високий рівень індивідуально-психологічних характеристик, як емоційна стійкість, комунікативні здібності та показники інтелекту. Водночас за порівняльним аналізом показників групи компенсованого і вираженого стресу виявлено, що у осіб з вираженим стресом спостерігається високий рівень проявів професійного стресу, емоційних, інтелектуальних і фізіологічних симптомів, що поряд з високим рівнем чутливості обстежуваних до стресогенних факторів зумовило високий показник комплексної оцінки проявів стресу. При цьому виявлено низький рівень таких індивідуально-психологічних особливостей, як емоційна стійкість, комунікативні здібності, що загалом зумовлює низький рівень стійкості до стресу у осіб з вираженими проявами стресу та вказує на необхідність психологічної корекції.
11
Chervona, Svitlana, та Iryna Vyshnivska. "СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ БЕЗРОБІТТЯ В УКРАЇНІ 2015-2021 РОКАХ ТА ОЦІНКА ВПЛИВУ НА НЬОГО ОКРЕМИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ФАКТОРІВ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 10 (2022): 91–100. http://dx.doi.org/10.32750/2022-0208.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано стан безробіття в Україні у 2015-2021 роках та його статево-вікову структуру. Визначено, що в абсолютному та відносному виразі безробіття зростало до 2017 року, у 2018-2019 роках відбулось зменшення, а з 2020 року знову спостерігається зростання безробіття. У статево-віковій структурі безробітного населення України у 2021 році порівняно з 2015 спостерігається певна вікова переорієнтація: якщо у 2015 р. найбільша частка безробітних була у віці 15-34 роки, то у 2021 р. найбільша частка безробітних була у віці 35-49 років, також зросла частка безробітного населення віком 50 років і старше. За допомогою інтегральних показників структурних зрушень здійснено оцінку зміни статево-вікової структурі безробітного населення України у 2021 році порівняно з 2015. Розраховані інтегральні показники структурних зрушень свідчать про істотний рівень відмінностей у структурі безробітних за віковими групами, а також про те, що протягом 2015-2021 рр. за віковими групами відбулися більш суттєві зміни у структурі безробітних жінок, ніж серед безробітних чоловіків. Визначено фактори, що впливають на безробіття в Україні та побудовано моделі залежності між чисельністю безробітних та рівнем безробіття, як результативного показника, та соціально-економічними факторами, що впливають на результативний показник, а також оцінено ступені їхнього впливу. За результатами проведеного кореляційно-регресійного аналізу визначено, що варіація чисельності безробітних в Україні на 80% формується під впливом валового регіонального продукту (ВРП), середньої заробітної плати та осіб, що не входять до складу робочої сили. Проте, абсолютний показник чисельності безробітних не слід вважати об’єктивним показником. Більш інформативним є відносний показник – рівень безробіття. Саме тому також було побудовано модель, яка на 79,4% пояснює залежність рівня безробіття від наступних факторів: кількість вакансій; рівень безробітного населення з вищою освітою; неформально зайняте населення; рівень урбанізації.
12
Волянюк, А. "ФАКТОРНА МОДЕЛЬ ПРОАКТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ТЕХНІЧНОГО ПРОФІЛЮ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 1 (25 березня 2025): 47–52. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2025.1.8.
Full textAbstract:
Стаття присвячена висвітленню результатів емпіричного дослідження спрямованого на побудову та інтерпретацію факторної моделі проактивності майбутніх фахівців технічного профілю. Загальний обсяг вибірки, що була задіяна у даному дослідженні, складає 240 осіб. Емпіричне узагальнення сукупності змінних здійснювалося з використанням методу аналізу головних компонент та мінімізацією кількості змінних за рахунок максимізації дисперсії навантажень у факторах визначення кількості яких відбувалося із застосуванням критерію Кайзера. Наведено інформацію щодо шкал психодіагностичних методик котрі були задіяні у процедурі факторного аналізу. В результаті факторного аналізу проактивності майбутніх фахівців технічного профілю було визначено дев’ять факторів, що охоплюють 76,89%, дисперсії. На підставі отриманого високого показнику сумарної дисперсії зроблено висновок про факторизацію значної частини масиву даних. Перший фактор, що отримав назву «від прогнозу до вчинку», свідчить про наявність тісної взаємодії між показниками когнітивного і вольового компонентів проактивності майбутніх інженерів. Факторні навантаження шкал, що утворили другий фактор, уможливили його ідентифікацію як «інтернальний контроль». Враховуючи зміст факторних навантажень, третій фактор названо «діяльнісна рефлексія». Аналіз психологічних змінних, що увійшли до четвертого фактору, дозволив визначити його як фактор «ціннісного ставлення до себе». П’ятий фактор отримав назву «просоціальна спрямованість», а шостий – «динамічних уявлень про себе та їх самооцінка». Врахування змісту факторного навантаження сьомого фактору дозволяє його ідентифікувати як «проєктування майбутнього». Восьмий фактор отримав назву «відповідальне ставлення до інших», а дев’ятий – «відповідальне ставлення до діяльності». Обраний статистичний метод дав змогу побудувати емпіричну модель проактивності майбутніх інженерів та з’ясувати внутрішні умови, що обумовлюють її розвиток.
13
Andrushko, Yaryna. "Результати адаптації методики вивчення акультурації мігрантів Дж. Беррі на українській вибірці". Insight: the psychological dimensions of society, № 10 (3 листопада 2023): 90–115. http://dx.doi.org/10.32999/2663-970x/2023-10-5.
Full textAbstract:
У статті висвітлюється сучасний підхід до дослідження акультураційних процесів на прикладі українських вимушених мігрантів. Мета дослідженняполягає в адаптації англомовної версії опитувальника акультурації Дж. Беррі українською мовою.Методи. Переклад методики акультурації з англійської на українську здійснювався за участі двохнезалежних експертів, що допомагали перекладати та оцінювати якість остаточної версії методики. У дослідженні взяло участь 502 респонденти,мігранти з України, які зараз проживають у СШАу зв’язку з війною. Опитування проводилося набазі RedCap. Результати. Кореляційний аналіз дозволив виявити провідні показники, зокрема, найвищими показниками кореляції є “інтегральнийпоказник безпеки” та різновиди безпеки (r=.807;r=.767; r=.787). Установлено показник внутрішньоїузгодженості опитувальника: коефіцієнт Альфа коливається від α=.793 – “соціокультурна дезадаптація” до α=.934 – “інтегральний показник безпеки”і показник ретестової надійності (r=.815; p<.01).Факторним аналізом було виокремлено чотирифактори, зокрема, найсильнішим чинником виявився той, що містить показники стратегій акультурації (маргіналізація, сепарація). У другому факторіоб’єднані рівень депресії, соціокультурна дезадаптація, задоволеність життям та рівень тривоги. Третійфактор містить такі компоненти: культурна безпека,економічна безпека та фізична безпека. Четвертийфактор складається лише з однієї компоненти –задоволеність собою. Конструктна валідність оцінювалася шляхом кореляції показників акультурації зі шкалами інших психодіагностичних методик:показники резильєнтності та стресостійкості утворюють причинно-наслідкові зв’язки з показниками акультурації. Дискусія і висновки. Підсумовуючи результати адаптації методики акультураціїДж. Беррі, важливо відзначити, що україномовнаадаптована версія цієї методики демонструє високіпсихометричні характеристики, такі як валідністьта надійність. Це робить її використання можливиму майбутніх дослідженнях акультураційних процесів серед українських мігрантів.
14
Михно, В. В. "ВІДТВОРНІ ЯКОСТІ САМЦІВ КРОЛІВ У ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ПАРАТИПОВИХ ФАКТОРІВ". Effective rabbit breeding and fur farming, № 6 (18 березня 2020): 88–99. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2020.6.88-99.
Full textAbstract:

 
 
 У статті наведені матеріали щодо вивчення сезонної мінливості показників спермопродуктивності самців кролів породи полтавське срібло в умовах утримання в капітальному виробничому приміщенні Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН. Найбільш вагомим був вплив сезонних коливань температури повітря влітку. У цей періодвідповідний показник у приміщенні в середньому становив 25,5°С, а зовні - 22,9°С. Самці, як і решта всього поголів’я, виглядали дещо пригніченими. Збільшувалась загальна потреба у воді для напування та знижувались обсяги поїдання комбікорму. На основі проведених досліджень показників спермопродуктивності самців кролів було встановлено сезону мінливість.
 Так, зокрема, при вимірюванні об’єму еякуляту сперми в першому еякуляті виявлена достовірна різниця до його збільшення взимку і незначне зменшення в решті сезонів року. Поступове зниження цього середнього показника від зими до літа більш яскраво виражене в другому еякуляті. Найбільша достовірна різниця за цим показником установлена при порівнянні зима – літо. Об’єм другого еякуляту сперми був більшим, ніж першого, в усі сезони року.
 При визначенні концентрації сперміїв в обох еякулятах вона була найвищою взимку, а найнижчою – влітку. Спостерігалась тенденція поступового сезонного зниження цього показника від зими до літа. Другі еякуляти за концентрацією сперми, як правило, у більшості випадків були кращими, ніж перші, у всі сезони року.
 При оцінці рухливості сперміїв в обох еякулятах найвищим цей показник спостерігався взимку, а найнижчим – улітку. Виявлена тенденція до поступового сезонного зниження цього показника від зими до літа. У всі сезони року в другому еякуляті рухливість сперміїв була достовірно вищою, ніж у першому.
 
 
 
 При визначенні загальної кількості активних сперміїв в еякуляті також виявлена сезонна мінливість в обох еякулятах - поступове зниження від зими до літа. За двома еякулятами достовірно найвищим цей показник був узимку, а найнижчим – улітку. Також у другому еякуляті не залежно від сезону року загальна кількість активних сперміїв була достовірно вищою, ніж у першому. Аналогічні сезонні зміни спостерігались і при обчисленні кількості умовних спермодоз, які теоретично можна одержати з одного еякуляту сперми самця, пропорційні його загальній кількості активних сперміїв.
 Таким чином, проведені дослідження спермопродуктивності самців кроля засвідчили її сезонну мінливість, а також преваги в якості другого еякуляту над першим. Проведений дисперсійний аналіз також підтвердив вірогідний вплив на мінливість переважної більшості досліджуваних показників спермопродуктивності.
 Отримані результати досліджень можуть бути враховані при плануванні відтворення стада в господарствах у залежності від сезону року.
 
 
 
 
 
15
КІРЧУК, Є. І., та Є. В. АЛЄКСЄЄНКО. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ГЕНЕТИЧНИХ СИСТЕМ СТІЙКОСТІ, РІЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ, ДО БУРОЇ ІРЖІ, В ПРОЦЕСІ СЕЛЕКЦІЇ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ". Аграрні інновації, № 18 (5 липня 2023): 178–82. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.18.24.
Full textAbstract:
Мета. Дослідити ефективність різних генетичних систем стійкості пшениці м’якої озимої до бурої іржі та можливості підвищення стійкості сортів за рахунок методу пірамідування різних генів стійкості від різних генетичних систем. Матеріали і методи. Матеріалом для дослідження стали колекційні та селекційні лінії, що несуть в своєму генотипі генетичні системи стійкості (Сербія–Одеса» (далі LrSO), «Lr34», «Західна Європа» (далі LrWE), «SIMMIT–ICARDA– Turkey» (далі LrSIT), «Фіто» (далі LrPh), «Дикі родичі (Aeg. Cylindrica)» (далі LrAeCl)) та їх певні поєднання («Транслокація (1BL/1RS) + Lr34+Західна Європа» (далі Lr1BL/1RS+Lr34+WE)). Методи досліджень – польовий, лабораторний, порівняння, узагальнення, математичної статистики провадили за допомогою програми Excel. Результати. Дослідивши ефективність генетичних систем стійкості, різного походження, до бурої іржі, було встановлено що за середніми показниками стійкості та показником врожайності, як у ювенільний період так і у фазу дорослої рослини, другого конкурсного сортовипробування, найбільш ефективними були системи «Lr34» та Lr1BL/1RS+Lr34+WE. За результатами оцінки ліній першого конкурсного сортовипробування щодо стійкості до бурої іржі у різні фази розвитку та показника врожайності за два роки досліджень (2021–2022 рр.) було встановлено, що найефективнішими виявились дві генетичні системи: LrSO та «Lr34», про те в усіх зазначених системах спостерігався високий коефіцієнт варіації даних показників, що вказує на можливість добору серед них представників із досліджуваними параметрами в достатній кількості. Цікаво, що зі збільшенням середнього показника стійкості у фазу дорослої рослини 2022 р. у порівнянні з 2021 р., спостерігається зниження середніх показників врожайності та стійкості в ювенільний період розвитку рослин. Винятком є системи LrSO та LrPh в яких спостерігалось збільшенням середнього показника стійкості за представниками в ювенільний період, та система «Lr34» своєю стабільністю показників в ІІ-му конкурсному випробуванні. Також спостерігається підвищення середнього показника стійкості у фазу дорослої рослини в 2022 році у порівнянні з 2021-м, однією з причин такого явища є вплив абіотичних факторів, зокрема вологи тат температури. Висновки. Найефективнішими системами є «Lr34» яка виділилась за середніми показниками стійкості та врожайності за роки досліджень не зважаючи на вплив абіотичних факторів зберегла стабільність врожайності на високому рівні у продовж двох років досліджень та система LrWE, але зважаючи на високий коефіцієнт варіації майже в кожній системі є представники з достатніми та високими показниками стійкості, які можна використовувати в подальшій селекції на стійкість. Також спостерігається підвищення середніх показників стійкості та зменшення середнього показника врожайності в 2022-му році у порівнянні з 2021-м, що можна пояснити селекційним добором та впливом абіотичних факторів.
16
Tsereniuk, Alexander, Ірина Martyniuk, Alexander Akimov та Victoria Vechorka. "КОЕФІЦІЄНТИ ФЕНОТИПОВОЇ КОНСОЛІДАЦІЇ ІНДЕКСУ СІВЯС СВИНОМАТОК УЕЛЬСЬКОЇ ПОРОДИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 2 (41) (26 жовтня 2020): 86–91. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.2.14.
Full textAbstract:
Метою досліджень, результати якої викладені у статті, було вивчення впливу віку свиноматок і кнурів на їх показники індексу СІВЯС із урахуванням сезону року та віку тварин. Дослідження проводилися в дослідному господарстві ДП ДГ „Гонтарівка” Вовчанського району Харківської області. Для відтворення поголів’я у господарстві використовують природне парування свиноматок. Осіменіння свиноматок було проведено згідно зі схемою досліджень. Для проведення експериментальної роботи на свинофермі племзаводу було відібрано 35 голів основних свиноматок та 4 кнури породи уельс різного віку та різної живої ваги. Було сформовано чотири групи маток. З метою вивчення впливу сезону року на показники індексу СІВЯС свиноматок, першу серію досліджень провели восени, другій серію – навесні за тією ж схемою. Використовували у обох серіях досліджень одних і тих самих тварин. По різних групах тварин індекс СІВЯС коливався в межах від 93,88 до 98,41 балів. Хоча й не було отримано вірогідних розбіжностей між групами за індексом СІВЯС, вірогідні відмінності були отримані за абсолютними показниками. Краща група перевершувала рівень багатоплідності гіршої групи на 11,55 % (р < 0,05). Враховуючи те, що індекс є комплексним показником, що характеризує загальний рівень відтворної здатності свиноматок, значення показників живої маси при відлученні, враховуючи молочність свиноматок, в певній мірі нівелювали розбіжності між групами. Та разом із тим, всього чотири групи перевершували середні значення по всім групам. Ці групи були сформовані із маток різного віку. Їх об’єднувало те, що вони були осемінені більш віковими кнурами. В межах окремих серій досліджень, кращі значення багатоплідності також були отримані за використання цих кнурів. Саме це, за достатньо вирівняної маси гнізд при відлученні, було визначальним фактором за розрахунку індексу СІВЯC. Більш консолідовані значення показнику індексу СІВЯС були за літніх опоросів. В межах вікових періодів найменш консолідованим рівнем показника індексу СІВЯС в період зимових опоросів відзначались матки у віці 18 міс. за їх осіменіння кнурами того ж віку. В період літніх опоросів – вікові матки за їх осіменіння віковими кнурами. Натомість найбільш консолідованими в період зимових опоросів були матки молодші матки з кнурами у віці 24 та 48 міс. В літній же період найбільш консолідованими були матки молодші матки за їх осіменіння віковими кнурами.
17
Bilokur, Daryna. "Показники неспецифічного антиінфекційного захисту в осіб із територій посиленого радіоекологічного контролю Сумської області". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 4(377) (5 жовтня 2018): 86–91. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-377-86-91.
Full textAbstract:
Вивчено стан неспецифічного антиінфекційного захисту у осіб із територій посиленого радіоекологічного контролю Сумської області. Забруднення значних площ радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи може виступати ключовим фактором імуносупресії для населення України. Стан факторів і механізмів неспецифічного антиінфекційного захисту у осіб, котрі народились і проживають на контамінованих територіях, вивчено недостатньо. Мета дослідження – встановити показники неспецифічного антиінфекційного захисту у осіб з територій посиленого радіоекологічного контролю Сумської області. Імунологічне обстеження проведено у осіб, об’єднаних у контрольну (80 осіб) і дослідну (80 осіб) групи. Застосовано імунофенотипування для визначення показників клітинного імунітету (CD16) та фарбування за Романовським-Гімза. Усі аналізовані показники у групі контролю перебувають у межах клінічної норми. У осіб із територій посиленого радіоекологічного контролю Сумської області знижена абсолютна кількість нейтрофільних лейкоцитів на 15 %; збільшена абсолютна (у 1,6 разів) та відносна (у 1,8 раза) кількість моноцитів (до верхньої межі клінічної норми). Значно знижена (у 2,33 раза) абсолютна (на 57,1 %) та відносна (на 11,35 %) кількість природних кілерів. Значення нейтрофільно-лімфоцитарного коефіцієнта перевищує відповідний показник у групі контролю в 1,98 раза та виходить за верхню межу клінічної норми в 1,34 раза. Сумарний показник неспецифічної реактивності в контрольній та дослідній групах досягає значень, характерних для перебігу патологічних процесів. У осіб з IV-ї радіаційної зони Сумської області цей показник перебуває на нижній межі клінічної норми. Отримані результати вказують на функціональне навантаження неспецифічної ланки імунної системи серед населення радіаційно забруднених районів Сумської області. У осіб, котрі проживають на територіях посиленого радіоекологічного контролю Сумщини, простежуємо імунне порушення за показниками абсолютної і відносної кількості моноцитів та природних кілерів (CD16). Водночас спостерігаємо формування взаємно компенсаторних механізмів серед ланок системного імунітету у відповідь на низькоінтенсивне пролонговане радіаційне опромінювання. Одержані результати вказують на необхідність проведення імунологічних обстежень населення територій посиленого радіоекологічного контролю нашої держави (та Сумщини зокрема) із метою проведення імунореабілітаційних заходів щодо цієї категорії населення.
18
Городня, Т. А., Н. Г. Міценко, О. О. Перепьолкіна та О. А. Городній. "ДІАГНОСТИКА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА З УРАХУВАННЯМ ФАКТОРІВ РИЗИКУ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 70 (16 лютого 2023): 20–26. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2022-70-03.
Full textAbstract:
Проведено аналіз досліджень діагностики зовнішньоекономічної діяльності підприємства, де найбільш ефективними методами визначено аналітичні безконтактні дослідження, експертні узагальнення оцінок та інформації, динамічне та лінійне програмування; розглянуто інформаційну роль етіологічної діагностики, яка визначає та кількісно оцінює пріоритетні фактори впливу на результуючі показники експортно-імпортної діяльності підприємства з метою побудови відповідних моделей впливу; представлено методику комплексної діагностики підприємства з урахуванням мінливості сучасного ринку, яка передбачає проведення дослідження й аналізу кількісних (показник ліквідності активів підприємства, показник фінансової стійкості підприємства, показник оборотності активів підприємства, показник прибутковості підприємства) і якісних показників (динаміка економічного стану, вплив зовнішніх політичних та військових факторів, стадія життєвого циклу підприємства, податкове регулювання; професійні здібності керівництва, наявність джерел щодо вкладень, фактори ризику); розглянута важливість проведення зовнішньоекономічної діяльності підприємства на основі блочних оцінок показників; розраховано показники діагностики зовнішньоекономічної діяльності для окремого підприємства з урахуванням факторів ризику, де визначено, що рівень ризику в умовах військового стану є найбільшим в усіх напрямках зовнішньоекономічної діяльності, а найменшим за стійким напрямком – у виробничій діяльності, за зростаючим напрямком – в операційній діяльності та за загальним напрямком – у виробничо-комерційній діяльності; представлено механізм оптимізації діагностики зовнішньоекономічної діяльності підприємства з урахуванням факторів ризику, який включає оцінку якості вихідної інформації, оцінку факторів ризику ЗЕД підприємства, ранжування об’єктів діагностики та адаптацію ЗЕД підприємства до ризику. Зроблено висновок, що в складних сучасних умовах наявності незначного обсягу інформації щодо зовнішньоекономічної діяльності підприємства виникає потреба в знаходженні обґрунтованих рішень на основі своєчасної обробки вихідних даних, що можливо досягнути завдяки використанню формалізованого підходу, з урахуванням факторів ризику, який надає можливість приймати відповідні рішення за допомогою математичних моделей і методів їх вирішення.
19
РУДАЧЕНКО, Ольга, Олена УГОДНІКОВА, Владислава ТРОЯН, Ірина БОЖИДАЙ та Дмитро МЕДВЕДЄВ. "ПОБУДОВА ІНТЕГРАЛЬНИХ ПОКАЗНИКІВ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 3 (29 серпня 2024): 93–97. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2024-13-14.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу соціально-економічного потенціалу територіальних громад (ТГ) в Україні в умовах децентралізованого управління, яке забезпечує ефективне вирішення місцевих проблем та активну участь громадян у прийнятті рішень. В дослідженні сформовано інтегральні показники соціально-економічного потенціалу територіальних громад, що дозволили комплексно оцінити їхній розвиток. Для побудови цих показників використано таксономічний метод. Запропонований алгоритм побудови інтегральних показників включає 7 основних етапів, а саме: відбір ТГ для побудови інтегральних показників; формування матриці показників, що характеризують СЕП; стандартизація показників; побудова інтегрального показника соціальних та економічних факторів по визначеним ТГ; визначення найбільш вагомих критеріїв; побудова та перевірка достовірності кореляційно-регресійної моделі залежності ІП, як результуючої величини; інтерпретація інтегральних показників. Реалізація кожного етапу відбувається покроково, всі етапи є взаємозалежними. Для інтерпретації інтегральних показників визначено шкалу від 0 до 1. Ближче значення до 1 свідчить про високий рівень соціально-економічного потенціалу, а ближче значення до 0 свідчить про низький рівень соціально-економічного потенціалу. Аналіз інтегральних показників показав негативну тенденцію та зниження соціально-економічного потенціалу ТГ протягом досліджуваного періоду. Значення цих показників суттєво відстають від верхнього порогового рівня 1, який слугує орієнтиром у запропонованих моделях. Результати моделювання інтегрального показника в громадах, які розташовані на територіях в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) вказують на критично низькі значення. Так, в Донецькому регіоні, зокрема, в Покровській ТГ, інтегральний показник знизився з 0,402254 у 2020 році до 0,120331 у 2023 році, що свідчить про негайну необхідність пошуку та розробки антикризових заходів та стратегій розвитку для підвищення потенціалу громад в воєнний та післявоєнний періоди.
20
Bashchenko, M. I., O. M. Havrysh, N. V. Yaremych та A. V. Nevesenko. "МІНЛИВОСТЬ ТА ХАРАКТЕР УСПАДКОВУВАНОСТІ СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ПРОДУКТИВНОСТІ САМЦІВ ТА САМОК НОРОК В РЯДІ ПОКОЛІНЬ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ СХРЕЩУВАННЯ". Effective rabbit breeding and fur farming, № 10 (20 грудня 2024): 42–52. https://doi.org/10.37617/2708-0617.2024.10.42-52.
Full textAbstract:
За результатами ретроспективного аналізу електронних баз даних показників продуктивності норок коричневого типу забарвлення звірогосподарства Черкаської облспоживспілки (2008-2014 рр., n=17400 гол.) досліджено рівень мінливості та характер успадковуваності селекційно-генетичних показників продуктивності популяцій помісних норок отриманих шляхом прилиття крові норок скандинавської селекції з вітчизняним типом норок стандартного коричневого типу. Встановлено, що за досліджуваний період в популяції норок спостерігалося покращення селекційно-генетичних ознак від першої до п’ятої генерації тварин. Середнє значення показника довжини норок вихідного покоління перебувало в межах 44,73 см, відповідний показник для тіла нащадків F4 був вищим на 1,16 см, а в наступному поколінні ми спостерігали різке зниження значень даного показнику на 2,0 см. При дослідженні якості опушення та інтенсивності забарвлення помісних самок норок в ряді поколінь відмічена низька мінливість даних ознак (C.V. = 0,63-1,50%). При дослідженні показнику розміру білої плями на хутрі помісних самок норок встановлено, що даний показник у звірів досліджуваної популяції мав невисокий рівень варіювання і знаходився в межах 6,80-16,20 %, з крайніми значеннями оцінки ознаки 3 бали. Мінімальним середнім значенням оцінки за розміром білої плями на хутрі – 4,18 балів відзначались звірі вихідного покоління. У нащадків спостерігалась тенденція до підвищення якості хутра за даною ознакою з максимальними її значеннями в 2011 та 2014 роках – 4,90-4,82 балів відповідно. Починаючи з 2011 року на тілі більшості самок (68,6–90,0 %), які в подальшому були відібрані для відтворення, не спостерігалося білої плями. Реалізація репродуктивної функції самок норок у великій мірі залежить від факторів навколишнього середовища. За цією господарсько-корисною ознакою спостерігались досить високі значення коефіцієнта варіації в межах від 42,24-52,18 %, що є наслідком широкого ліміту кількості щенят в приплоді (1-16 голів). Таким чином можна зробити припущення, що потенціал відтворювальної здатності самок норок реалізується на фоні впливу не лише генетичного, а й паратипового факторів, що мало відображення на показнику плідності тварин.
21
Чорнопищук, Р. М. "Діагностична цінність морфометричного показника фактора форми нейтрофільних гранулоцитів у пацієнтів з опіками різного ступеня тяжкості". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 1 (20 травня 2022): 79–85. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2022.1.12923.
Full textAbstract:
Мета роботи: вивчення діагностичного потенціалу показника фактора форми нейтрофільних гранулоцитів у крові пацієнтів з опіками різного ступеня тяжкості.
 Матеріали і методи. Дослідження передбачало обстеження 148 пацієнтів з опіками різної площі та глибини ушкодження, віком 18–60 років, які були госпіталізовані до Клінічного Центру термічної травми та пластичної хірургії Комунального некомерційного підприємства “Вінницька обласна клінічна лікарня імені М. І. Пирогова Вінницької обласної Ради” впродовж 2016–2020 рр. Відповідно до індексу тяжкості ураження вони були розподілені на 3 групи: І групу з показником 30–60 од. (ІІ ступінь/середня тяжкість) склали 63 пацієнта; ІІ групу з показником 60-90 од. (ІІІ ступінь/тяжкий стан) – 61 пацієнт; ІІІ групу, у яких значення показника було більше 90 од. (ІV ступінь/вкрай тяжкий стан) – 24 постраждалі. Забір крові для визначення загальноклінічних лабораторних показників та значення фактора форми нейтрофільних гранулоцитів проводили на 1, 3, 7, 14, 28, 42 та 56 доби. Статистичну обробку проводили з використанням програмного забезпечення Office 365 (“Microsoft Excel”) та “Stаtistica 5.5”.
 Результати досліджень та їх обговорення. Результати досліджень дали змогу встановити переваги фактора форми нейтрофільних гранулоцитів порівняно з традиційними загальноклінічними гематологічними показниками, який продемонстрував здатність відображати стадійність перебігу ранового процесу з достовірною різницею значень у пацієнтів залежно від ступеня тяжкості термічного ушкодження.
22
Гресь, Марина. "Вплив програми з використанням засобів кросфіту на розвиток професійних якостей майбутніх фахівців правоохоронної діяльності". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 1 (18 липня 2022): 44–51. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2022.1.44-51.
Full textAbstract:
Анотація. Проведено аналіз факторної структури професійної підготовки майбутніх фахівців правоохоронної діяльності, який дав змогу виявити найбільш інформативні показники майбутніх фахівців правоохоронної діяльності для обґрунтування та розробки програми із використанням засобів кросфіту. Мета. Оцінити ефективність програми з використанням засобів кросфіту, спрямованої на розвиток професійних якостей майбутніх фахівців правоохоронної діяльності. Методи. Антропометричні; фізіологічні, психологічні, педагогічні, методи математичної статистики. Результати. Факторна структура професійної підготовки майбутніх фахівців правоохоронної діяльності детермінована п’ятьма факторами, сумарний внесок яких до загальної дисперсії становив 86,3 %. Визначено ефективність запропонованої програми професійної підготовки майбутніх фахівців правоохоронної діяльності з використанням засобів кросфіту. Вірогідний приріст результатів у показниках маси та композиційного складу тіла, динамометрії кисті та станової сили, функціональних показників кардіореспіраторної системи вказує на ступінь реалізації потенційних можливостей організму студентів. За рахунок системної організації фізичних навантажень з різною модальною спрямованістю та з дотриманням усіх принципів побудови занять системи кросфіт у студентів вірогідно збільшився рівень фізичної роботоздатності та підготовленості, знизився рівень тривожності, підвищилися показники стрілецької підготовленості.
 Ключові слова: оздоровчий фітнес, високоінтенсивне тренування, студенти, фізичне виховання, професійно-прикладна фізична підготовка.
23
Налобіна, О. О., М. В. Голотюк, А. В. Шимко, О. З. Бундза, В. Л. Мартинюк та В. С. Пуць. "ДО ПИТАННЯ МОДЕЛЮВАННЯ НАДІЙНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ МАШИН". <h1 style="font-size: 40px;margin-top: 0;">Наукові нотатки</h1>, № 77 (1 липня 2024): 51–55. http://dx.doi.org/10.36910/775.24153966.2024.77.8.
Full textAbstract:
Здатність будь-якої сільськогосподарської машини зберігати свої початкові технічні показники у процесі експлуатації визначається її надійністю. Усі показники, що впливають на надійність, як правило, розраховуються на підставі тих чи інших моделей функціонування. Відомими є різні підходи до моделювання процесів формування показників надійності. У даній роботі проаналізовано чинні моделі надійності технічних систем та запропоновано новий підхід до оцінювання надійності з урахуванням впливу на даний показник комплексу взаємопов’язаних внутрішніх і зовнішніх факторів. Такої системності можна досягти використавши можливості штучного інтелекту.
24
Talakh Т. "ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ". Economic forum 1, № 4 (2021): 101–8. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-14.
Full textAbstract:
Найбільш вагомими показниками господарської діяльності будь-якого підприємства або галузі є показники, що характеризують ефективність їх діяльності, тобто співвідношення отриманого результату до понесених витрат.
 На показники ефективності чинять вплив безліч факторів, які залежать від галузевих особливостей, територіальних, маркетингових та системи менеджменту. Завдання кожного підприємства в контексті ефективного господарювання полягає у скороченні витрат і отриманні вищих фінансових результатів, при цьому враховуючи ризики функціонування підприємства. Саме тому, виникає необхідність комплексного, структурного дослідження показників ефективності господарської діяльності підприємств різних галузей національної економіки із застосуванням методики економічного аналізу.
 В статті дана характеристика наукових підходів до економічної сутності поняття «ефективність», «економічна ефективність» та системи показників, що характеризують рівень економічної ефективності підприємства. З’ясовано, що економічна ефективність – це результат фінансово-економічної діяльності суб’єкта господарювання, який покриває усі витрати на її здійснення та містить чистий прибуток, що залишається для розвитку бізнесу.
 Проведено аналіз суб’єктів господарювання України за видами економічної діяльності і з’ясовано, що промислові підприємства складали 6,7% від всієї кількості суб’єктів господарювання, вони забезпечують 24,4% ВВП України і реалізують 30,7 % продукції від загального обсягу підприємств національної економіки України. На основі статистичних методів дослідження та методики економічного аналізу розраховано, проаналізовано динаміку основних показників економічної ефективності промислових підприємств України та проведено факторний аналіз їх зміни. З’ясовано, що за 5 останніх років підприємства промисловості нарощують обсяги реалізації, суму отримуваного чистого прибутку та збільшують показники економічної ефективності.
25
Лавров, Євген Анатолійович, та Віктор Корнелійович Ободяк. "Підхід до вибору технології дистанційного навчання". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (3 квітня 2014): 206–8. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.434.
Full textAbstract:
Вибір типу дистанційного навчання пропонується розглядати як оптимізаційну задачу з використанням системи економічних, педагогічних, ергономічних та інженерно-психологічних показників [1, 2]. До економічних показників системи навчання можна віднести такі витрати на навчання:а) в навчальному закладі, в тому числі:капітальні затрати на створення умов навчання;поточні витрати на підтримання приміщень і прилеглої території в потрібному стані;оплата викладачів і допоміжного персоналу;оплата розробки навчальних дисциплін;телекомунікаційні витрати.б) безпосередні затрати студента (учня, курсанта), в тому числі:оплата навчання;оплата проживання;транспортні витрати;оплата на придбання навчальних засобів;оплата поточних витрат на підтримання навчальних засобів в робочому стані;витрати на підтримання здоров’я в належному стані.Інженерно-психологічні показники характеризують процес навчання, сприйняття та засвоєння необхідної інформації і вироблення потрібних навичок, в тому числі:напруженість;логічна складність;період безперервної роботи.Ергономічні показники характеризують комфортність процесу навчання, в тому числі:антропометричний;гігієнічний;фізіологічний.Велика номенклатура показників системи навчання визначається необхідністю якомога більшої інформативності при виборі типу дистанційного навчання, поскільки навчальне середовище має надзвичайно складну структуру. Така велика кількість і різноплановість показників вимагають використання різних методів при оцінці того чи іншого показника ефективності. Наприклад, для групи показників “Здоров’я” необхідно враховувати не тільки безпосередні витрати на лікування під час навчання, а також шкідливий вплив інформаційних технологій на здоров’я людини [3]. Навіть для антропометричного показника, який, на перший погляд, потрібно оцінювати за допомогою тільки інструментального методу, зробити це дуже важко в зв’язку з великою розбіжністю в обладнанні навчальних місць в різних аудиторіях, не кажучи вже про домашні умови. Якість процесу навчання характеризується наступними показниками ефективності:рівень успішності по дисципліні, яка вивчається;рівень успішності по дисциплінам, які базуються на оцінюваній дисципліні;вміння застосовувати набуті знання в практичній діяльності.Серед факторів впливу, в першу чергу, можна виділити наступні:базова підготовка студента;вміння працювати самостійно (готовність до прийняття рішень);оперативне мислення;наявність мотивації до навчання;пам’ять.Показники системи навчання, якість навчання і фактори впливу можна оцінювати або одним з трьох методів, або їх комбінацією [1]:інструментальний метод, при якому значення показника визначається безпосередньо з допомогою вимірювальних засобів;аналітичний метод, при якому значення показника визначається з допомогою математичних операцій над сукупністю вихідних значень;експертний метод, при якому значення показника визначається на основі професіонально-суб'єктивних оцінок експертів.Оцінка економічних, ергономічних та інженерно-психологічних показників може бути здійснена з використанням відомих аналітичних та експертно-аналітичних методів. Однією з найбільших проблем є прогнозування якості процесу навчання в залежності від факторів, які на цю якість навчання впливають. Оцінити ці фактори на етапі проектування надзвичайно важко. Тому пропонується використання функціонально-структурної теорії ерготехнічних систем [1], яка використовує процесний підхід до навчання. При використанні цієї теорії процес навчання буде моделюватись сукупністю навчальних та контрольних процедур, кожна з яких буде оцінюватись по впливу на ефективність навчання.Таким чином, при виборі типу дистанційного навчання пропонується підхід, що полягає в генерації, оцінюванні та вибору варіантів навчального процесу згідно з обраними критеріями.
26
Khrystenko, D. S. "Морфометричні показники ляща (Abramis brama) Кременчуцького водосховища". Biosystems Diversity 15, № 1 (2006): 187–90. http://dx.doi.org/10.15421/010734.
Full textAbstract:
Показано довгострокову результуючу дію комплексу факторів, що склалися у Кременчуцькому водосховищі, на морфометричні показники ляща (Abramis brama L.). На зазначеній водоймі традиційним сітковим промислом уже понад 40 років вилучаються особини ляща з кращими показниками екстер’єру, що приводить до виживання особин із певним напрямом мінливості, зсуву середнього показника у той чи інший бік. У результаті досліджень встановлено функціональну відповідність морфології умовам навколишнього середовища.
27
Андрєєва, Діана Миколаївна. "ВПЛИВ ІМУННОЇ КАСТРАЦІЇ СВИНОК ТА ЇХ ПЕРЕДЗАБІЙНОЇ ЖИВОЇ МАСИ НА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ М’ЯСА". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (46) (12 жовтня 2021): 37–45. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.3.6.
Full textAbstract:
В статті порівняно фізико-хімічні показники та хімічний склад найдовшого м’язу спини (m. longissimus dorsi) в іму-нокастрованих та некастрованих свинок отриманих від помісних свиноматок ірландського ландраса та ірландського йоркшира і кнурів синтетичної лінії Maxgrо за їх забою в 110 кг та 130 кг. Встановлено, що за фізико-хімічними показни-ками м’яса імунокастрованих та некастрованих свинок обох досліджуваних вагових категорій суттєвих розбіжностей не було. Проте спостерігалась тенденція до збільшення у м’ясі імунокастрованих тварин відсотку вільної вологи через 48 годин та на 6-ту добу після забою, вологоутримуючої здатності, вмісту зв’язаної вологи у % до загальної вологи та мармуровості порівняно зі своїми некастрованими аналогами. Водночас за показниками колірності та електропровідно-сті через 48 годин та на 6-ту добу після забою мали перевагу над своїми аналогами некастровані свинки живою перед-забійною масою 110 кг, тоді як, у тварин за вагової категорії 130 кг спостерігалась зворотна тенденція за досліджува-ними показниками. З аналізу показнику активної кислотності найдовшого м’язу спини встановлено що дозрівання м’язової тканини імунокастрованих свинок за обох вагових категорій було дещо повільнішим в порівнянні з некастрова-ними свинками. З підвищенням передзабійної живої маси з 110 до 130 кг м’ясо, як імунокастрованих так і некастрованих свинок набуває кислішої реакції. За хімічним складом найдовшого м’язу спини значних відмінностей між імунокастровани-ми та некастрованими тваринами за різної їх передзабійної живої маси не встановлено, та всі досліджувані показники знаходились в межах норми для м’яса категорії NORM. За показникам масової частки вологи та золи спостерігалась тенденція до збільшення їх у м’ясі імунокастрованих свинок з передзабійною живою масою 110 кг на 0,15% та на 0,02%, а з передзабійною живою масою 130 кг відповідно на 0,20% та на 0,01% порівняно зі своїми некастрованими аналогами. Встановлено більшу масову частку білку була у м’ясі некастованих свинок за передзабійної живої маси як 110 так 130 кг відповідно на 0,21% та 0,18% порівняно з імунокастрованими тваринами таких же самих вагових категорій. Масова частка жиру у м’язовій тканині імунокастрованих свинок за живої маси 110 кг була більша на 0,04% в порівнянні з м’ясом їх некастрованих аналогів. Водночас за вагової категорії 130 кг у найдовшому м’язі спини імунокастрованих свинок масо-ва частка жиру виявилось меншою на 0,03% порівняно з некастрованими тваринами аналогічної вагової категорії. За результатами двофакторного дисперсійного аналізу дія фактору передзабійної живої маси тварин, типу кастрації та їх взаємодія не мала статистично вірогідного впливу на більшість досліджуваних фізико-хімічних показників які у більшості випадків залежали від неврахованих факторів. Отримані результати досліджень засвідчили, що застосування імунної кастрації для свинок не має негативного впливу на якісні показники м’яса свинок.
28
Сало, В. М., Б. Г. Вовнянко, С. М. Лещенко та П. Г. Лузан. "ПОКРАЩЕННЯ ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ ПРОЦЕСУ СІВБИ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 50 (17 липня 2024): 113–19. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi50.1398.
Full textAbstract:
Загальна ефективність вирощування сільськогосподарських культур формується низкою різних чинників, зокрема, якісними показниками виконання технологічних процесів. Особлива увага приділяється процесу сівби, зокрема, його якісним показникам з-поміж яких рівномірність загортання посівного матеріалу. Від цього показника залежить рівномірність сходів, подальший розвиток рослин, а також формування та збирання урожаю. Рівномірність загортання насіння також залежить від багатьох факторів, визначальними з-поміж яких є конструкції сошників та посівних секцій. З-поміж відомих напрямів удосконалення цих робочих органів – їх обладнання додатковими елементами, що призначені для примусового утримування посівного матеріалу на заданій глибині до його засипання ґрунтом. Мета дослідження – встановлення можливості підвищення рівномірності загортання насіння зернових культур у ґрунт шляхом використання загортаючих робочих органів, обладнаних оригінальними додатковими конструкційними елементами. Науковцями запропоновано кілька інновацій для розв’язання задачі, але експериментального підтвердження їх ефективності немає. Для усунення цієї прогалини проведені польові експериментальні дослідження полозкових сошників, що обладнані утримуючою п’яткою та без неї. За показник рівномірності вибрано коефіцієнт варіації числових значень глибини розташування насіння. В якості впливових факторів на процес вибрані установча глибина ходу сошників та робоча швидкість посівного агрегату. Встановлено, що сошник, обладнаний утримуючою п’яткою, забезпечує зростання показника рівномірності загортання насіння на 6%, що є підставою для подальших досліджень з обґрунтування та оптимізації параметрів запропонованих елементів сошників.
29
Voytovich, V. I., M. Yu Goncharuk-Khomyn, A. E. Kostenko, O. V. Savchuk та Izzet Yavuz. "Вплив фактора конфігурації порожнини зуба на прогноз функціонування композитної реставрації". Clinical Dentistry, № 4 (24 січня 2019): 5–11. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2018.4.9746.
Full textAbstract:
Розробка параметра конфігурації порожнини була обґрунтована потребою квантифікації співвідношення показників полімеризаційної усадки та полімеризаційного стресу відповідно до особливостей геометрії відпрепарованого каріозного дефекту. Однак за даними різних досліджень, рівень розподілу полімеризаційного стресу вираженіше залежить від абсолютних розмірів досліджуваних зразків реставрацій, а не безпосередньо від показника С-фактора, що проте не було достатньою мірою доказово інтерпретовано з точки зору клінічної значимості отриманих результатів.
 Мета дослідження – проаналізувати вплив фактора конфігурації відпрепарованої порожнини на успішність функціонування прямих реставрацій у процесі розробки моделі прогностичної оцінки розподілу напруг на межі інтерфейсу композитного матеріалу та тканин зуба.
 Матеріали і методи. Для проведення пошуку використовували форму пошуку Google Scholar (http://scholar.google.com) із застосуванням її розширених функцій. У результаті застосування операторів «пошук за фразою» та «в заголовку» були сформовані наступні набори ключових слів «С-factor», «dental cavity configuration», «cavity geometry», «direct restoration», «composite restoration», які використовували у різних комбінаціях. Кожен отриманий результат пошуку за комбінацією ключових слів являв собою набір академічних робіт відповідної тематики, які в подальшому підлягали контент-аналізу.
 Результати досліджень та їх обговорення. Виходячи із наведених літературних даних, було підтверджено, що зменшення рівня усадкового стресу при зростанні кількісного показника С-фактора та зниження прогностичного показника успішності композитної реставрації при аналогічній тенденції. Показники С-фактору у діапазоні 0,3–2,3 не є гранично критичними з точки зору ризику формування мікропроміжку між композитом та стінкою зуба порівняно із показниками С-фактора, що наближаються до 3,0.
 Висновки. Подальша розробка складної моделі скінчених елементів із репрезентацією у її структурі елементів різної щільності (зокрема емалі, дентину, різних композитних та прокладочних матеріалів) та відповідною математичною аргументацією векторів полімеризаційної усадки та стресу, дозволить об’єктивізувати кумулятивний вплив показника С-фактора на успішність функціонування композитної реставрації, виходячи із полінаправленості напруг на межі бондингового інтерфейсу композитного матеріалу та тканин зуба.
30
Новікова, Н. В., О. П. Сумська та В. М. Шумілов. "ОЦІНКА ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ТА ОРГАНОЛЕПТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ПРИ ВИГОТОВЛЕННІ МАРИНОВАНИХ КУРЯЧИХ КРИЛЕЦЬ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 4 (9 листопада 2023): 147–53. http://dx.doi.org/10.32782/tnv-tech.2023.4.18.
Full textAbstract:
У статті на підставі вивчення літературних джерел, визначено перспективу розроблення технології виготовлення натуральних напівфабрикатів із м’яса птиці. Для виробництва напівфабрикатів використовують усю тушку, або її частини, що є економічно доцільним. Технологія маринованих напівфабрикатів охоплює такі операції: засолювання, масування, витримування у посоленому стані. До найпоширеніших маринованих напівфабрикатів належать курчата табака і курчата любительські. Дослідженнями встановлено, що для всіх дослідних зразків відзначено прояв більш яскравого та інтенсивного кольору, що може бути пов’язано з покращенням проникнення складових компонентів розсолу до сировини і стабілізації процесу кольороутворення. Профілограми органолептичних показників маринованих напівфабрикатів вказують на позитивний вплив гідроімпульсного способу масажування в оцінюваних показниках. Так для дослідних зразків був відзначений більш типовий м’ясний смак, а оцінка за даним критерієм на 0,9 бала вище контрольного зразка. Дослідні зразки також відрізняються гармонійністю сформованого флевора і його інтенсивністю – оцінки за цими критеріями наближені до максимуму – 9,8 бали. Фізико-хімічні показники якості оцінювалися за такою номенклатурою загальна волога (%), рН, зусилля різання (Н/мм). Аналіз отриманих даних свідчить про кращі значення для дослідних зразків за всіма показниками по відношенню до контролю. Це свідчить про позитивний вплив гідроімпульсного способу масажування, як фактора що сприяє активізації ферментативних систем і, як наслідок, збільшення швидкості перетворення основних компонентів сировини. Показник рН дослідних зразків зміщений в лужну сторону в середньому на 0,2 одиниці, що обумовлено інтенсифікацією процесів автолізу. Обробка викликає підвищену проникність біомембран, що в сукупності сприяє підвищенню активності ферментативних систем м’ясної сировини.
31
Цзао, Іньінь, О. Б. Кисельов та Чанчжун Лю. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВ ЕКСТРАКТУ ASTRAGALUS ТА ЕКСТРАКТУ GLYCYRRHIZA НА ПРОДУКТИВНІСТЬ БРОЙЛЕРІВ, РІВЕНЬ МЕТАБОЛІЗМУ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН ТА ЯКІСТЬ М’ЯСА". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (46) (12 жовтня 2021): 28–36. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.3.5.
Full textAbstract:
Метою наших досліджень було вивчити вплив екстракту astragalus та екстракту glycyrrhiza на продуктивність бройлерів, швидкість метаболізму поживних речовин, індекс внутрішніх органів та якість м’яса. Експеримент був прове-дений в Юньнаньській академії тваринництва, для визначення якості м’яса використовували лабораторії науково-технічного інституту у місті Хенань. Всього в експерименті було використано 360 здорових 1-денних курчат-бройлерів, які були випадковим чином поділені на три групи, кожна з яких мала 6 повторів, і кожна по 20 курчат у групі. Дослідження показало, що додавання полісахаридів astragalus до раціону птиці може значно збільшити ADFI (середньодобове спожи-вання корму) та покращити FCR (коефіцієнт конверсії корму) (P <0,05). Швидкість метаболізму поживних речовин є важливим показником для вимірювання травлення та засвоєння поживних речовин тваринами. Його рівень безпосередньо впливає на показники росту тварин, а також відображає харчову цінність раціону. Це дослідження показало, що додаван-ня до раціону екстракту astragalus та екстракту glycyrrhiza збільшує швидкість метаболізму сирого білку (Р <0,05), але має низку ефективність на швидкість метаболізму енергії, сирого жиру, кальцію та фосфору. Відносна вага таких орга-нів як тимус, селезінки та показник бурсального індексу може певною мірою відображати загальну імунну функцію органі-зму. Вважається, що великий індекс імунних органів вказує на те, що імунні органи добре розвинені, а імунітет організму високий. Дослідження показало, що додавання 0,2% або 0,3% екстракту astragalus значно збільшило індекс тимусу та індекс бурси бройлерів (Р <0,05), а індекс селезінки мав тенденцію до зростання. Показник РН м’язів, сила заклякання та вологоутримуюча здатність є показниками для оцінки фізичних та хімічних властивостей якості м’яса. Це дослідження показало, що додавання до раціону екстракту astragalus та екстракту glycyrrhiza суттєво впливає на показник рН курки. У порівнянні з групою антибіотиків показник рН значно збільшився (Р <0,05), при цьому рН комбінованої групи значно знизився (Р <0,05), для інших показників відмінностей не було (Р> 0,05). Вміст жирних кислот у м’язах є показником для оцінки харчової цінності якості м’яса. Жирна кислота є важливою хімічною речовиною, що входить до складу жиру, а також є важливим фактором, що впливає на смак м’яса. Це дослідження показало, що додавання до раціону екстракту astragalus та екстракту glycyrrhiza збільшувало вміст SFA, USFA, MUFA, PUFA та EFA у м’язах, що свідчить про те, що додавання екстракту astragalus та glycyrrhiza за цих умови досліджень суттєво покращує показники свіжості м’яса, але при цьому не вплинули на смак м’яса. Таким чином, додавання до раціону 300 мг/кг екстракту astragalus та 150 мг/кг екстракту glycyrrhiza може покращити продуктивність та імунну функцію бройлерів та свіжість курячого м’яса, а також може використовуватися як замінник антибіотиків у птахівництві.
32
Kozina, Zh L., T. A. Bazilyuk та A. G. Boiko. "Аналіз структури інтегральної підготовленості кваліфікованих гандболістів із застосуванням методів багатовимірного аналізу". Health, sport, rehabilitation 3, № 2 (2017): 15–24. http://dx.doi.org/10.34142/hsr.2017.03.02.03.
Full textAbstract:
Мета роботи: визначити факторну структуру підготовленості гандболістів вищих розрядів. Матеріал і методи: В дослідженні взяли участь 25 кваліфікованих гандболістів, вік 23-24 роки. Методи дослідження: аналіз літературних джерел, методи педагогічного тестування, методи фізіологічного тестування (вимір швидкості зорово-моторної реакції, аналіз серцевого ритму, біохімічний аналіз крові на концентрацію гемоглобіна, кортизола та інсуліна, тест PWC170, методи математичної статистики (кореляційний, факторний аналізи) з застосуванням комп'ютерних програм „EXEL” і „SPSS-11”. Результати: Виявлено достовірні середні та високі (0,5-0,9) коефіцієнти взаємозв’язку між точністю кидків та швидкістю пробігання 6-ти - метрового відрізку, стрибком з місця, метанням набивного м’яча з розбігу, швидкістю реакції, концентрацією β-ендорфінів, гемоглобіну, абсолютними та відносними значеннями PWC170, активністю симпатичного відділу вегетативної нервової системи за показниками серцевого ритму. Показано, що показники розширеного комплексного тестування гандболістів розбиваються на шість факторів. В перший і найголовніший фактор увійшли показники швидкісно-силової підготовленості та точності кидків в поєднанні з антропометрічними даними. Висновки. При навчанні основним технічним прийомам в гандболі слід робити акцент не тільки на просторово-часових параметрах технічних рухів, але й на швидкісно-силовому аспекті їх виконання. Це потребує розробки відповідних методик навчання.
33
Zakhartseva, Liubov, та Mariia Yanovytska. "ПУХЛИНО-ІНФІЛЬТРУЮЧІ ЛІМФОЦИТИ У ТРИЧІ НЕГАТИВНОМУ РАКУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ: КОРЕЛЯЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ВЛАСНИХ ДАНИХ ТА ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ". Ukrainian Scientific Medical Youth Journal 110, № 2 (2019): 31–42. http://dx.doi.org/10.32345/usmyj.2(110).2019.31-42.
Full textAbstract:
Стаття узагальнює дані та представляє власне дослідження щодо значення пухлино-інфільтруючих лімфоцитів як прогностичного фактору для карцином молочної залози, зокрема так званих тричі негативних карцином, які не мають рецепторів до естрогену, прогестерону та ампліфікації HER2\new. Ця група пухлин є гетерогенною та має нижчі показники загальної та безрецидивної виживаності, терапевтичні опції для даної групи пухлин обмежені порівняно з люмінальними та HER2-позитивними пухлинами. Саме тому тричі негативні пухлини молочної залози привертають увагу науковців, оскільки потребують більш індивідуалізованого підходу в лікуванні та пошуку додаткових прогностичних факторів. Метою дослідження є проведення кореляційного аналізу пухлино-інфільтруючих лімфоцитів з показниками виживаності, стадією захворювання та ступенем диференціювання тричі негативних пухлин , визначення найбільш «імуногенних» гістологічних підгруп тричі негативного раку молочної залози, а також порівняння показника пухлино-інфільтруючих лімфоцитів як безперервного та за розподілом на групи. У дослідженні були використані зразки пацієнтів (n=143), що проходили лікування у Київському міському клінічному онкологічному центрі протягом 2010-2015рр, та яким вперше було встановлено діагноз раку молочної залози, який не має рецепторів до естрогену, прогестерону та ампліфікації HER2\new. Оцінка кількості пухлино-інфільтруючих лімфоцитів проводилась на гістологічних скельцях ретроспективно, за рекомендаціями міжнародної групи з визначення імунно-онкологічних біомаркерів. Кількість пухлино-інфільтруючих лімфоцитів була оцінена як безперервна величина, а також розподілена на групи А (0-10%), В (10-40%) та С (40-90%). За результатами дослідження було визначено наявність високої прямої кореляції між безперервним показником пухлино-інфільтруючих лімфоцитів та показником, розподіленим за групами (A,B,C). Було виявлено слабкий прямий кореляційний зв’язок між показником пухлино-інфільтруючих лімфоцитів та ступенем диференціювання пухлини, слабкий обернений кореляційний зв’язок між кількістю пухлино-інфільтруючих лімфоцитів та загальною виживаністю та стадією захворювання, зокрема розміром пухлини. Показник пухлино-інфільтруючих лімфоцитів для всіх карцином з медулярними характеристиками склав 100%, що вказує на високу «імуногенність» даного гістологічного підтипу пухлин. Дослідження підтверджує, що пухлино-інфільтруючі лімфоцити виступають у якості додаткового прогностичного маркера для злоякісних пухлин молочної залози, зокрема, тричі негативних. Визначення кількості пухлино-інфільтруючих лімфоцитів є доцільним у рутинній практиці патологоанатома під час дослідження злоякісних пухлин молочної залози, оскільки не потребує додаткових реакцій та є економічно обґрунтованим. Доцільним є використання рекомендацій міжнародної групи з визначення імунно-онкологічних біомаркерів щодо розподілу цього показника за групами А,В,С для зручності опису.
34
КОВЦУН, Віталій, Василь КОВЦУН та Ярослав ГНАТЧУК. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОГРАМИ ЗАНЯТЬ З РОЗВИТКУ КООРДИНАЦІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ВОЛЕЙБОЛІСТОК НА ЕТАПІ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ". PHYSICAL CULTURE AND SPORT: SCIENTIFIC PERSPECTIVE, № 4 (26 грудня 2024): 147–55. https://doi.org/10.31891/pcs.2024.4.21.
Full textAbstract:
Напрямок пошуку ефективних засобів тренування пов’язаний з аналізом змагальної діяльності волейболістів, що полягає у вирішенні координаційно складних рухових завдань в умовах, що постійно змінюються при жорсткому дефіциті часу. Широкий діапазон факторів, від яких залежить успішність ігрової діяльності, зумовлює особливу важливість удосконалення механізмів адаптації й перебудови моторики спортсмена відповідно до вимог ігрової ситуації. Мета: встановити ефективність програми занять з розвитку координаційних здібностей волейболісток на етапі спеціалізованої базової підготовки. Методи: теоретичний аналіз та узагальнення даних науково і методичної літератури, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Дослідження проводилися на базі Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського та ВК «Львів'янка-ЛДУФК-СКІФ». Здійснено контроль показників фізичної й координаційної підготовки волейболісток та аналіз змагальної діяльності за розробленими протоколами. В процесі дослідження наявний достовірний приріст здатності до статичної рівноваги на рівні (p<0,05) встановлено як в експериментальній, так і в контрольній групі. На противагу цьому показники здатностей до перебудови й пристосування рухових дій у волейболісток експериментальної групи за час експерименту достовірно зросли (p<0,05), тоді як у контрольній групі суттєвих змін не виявлено (p>0,05). Застосування педагогічної технології координаційної підготовки сприяло вищому темпу приросту рівня розвитку більшості показників спеціальної підготовленості у волейболісток експериментальної групи. Достовірне покращення спеціальної підготовленості (p<0,05) виявлено практично за всіма показниками в обох групах. Побудова тренування волейболісток на етапі спеціалізованої базової підготовки з переважаючою направленістю на розвиток координаційних здібностей дозволяє покращити ряд показників, що досліджувалися, вибраних як критерій координаційної підготовленості. Однак, ступінь реакції на цілеспрямований педагогічний вплив виявилася різною. Найбільш динамічними є наступні показники координаційних здібностей: точність керування просторово-часовими й динамічними параметрами рухів, швидкість складної реакції в умовах вибору, показник спеціальних координаційних здібностей. Дещо менших змін під дією експериментальної тренувальної програми зазнали показники просторової орієнтації, вестибулярної стійкості, загального рухового досвіду.
35
Гореча, М. Ю., Л. Є. Лаповець, С. О. Ткачук та Ю. М. Степась. "ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ ТА ВМІСТУ ЛЕПТИНУ У ХВОРИХ НА ДІАБЕТИЧНУ РЕТИНОПАТІЮ". Medical and Clinical Chemistry, № 2 (4 жовтня 2022): 39–42. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2022.i2.13204.
Full textAbstract:
Вступ. У презентованій статті наведено зміни показників лептину, вуглеводного обміну у хворих на діабетичну ретинопатію. За даними літератури, вміст лептину й інших ліпоцитокінів відображає ступінь вираження метаболічного синдрому, ожиріння, запалення та ангіогенез, які призводять до розвитку ретинопатії. У хворих на діабетичну ретинопатію спостерігають гіперлептинемію, яка є несприятливим фактором у формуванні судинних та проліферативних захворювань сітківки.
 Мета дослідження – виявити зміни вмісту лептину в крові хворих на діабетичну ретинопатію за умов порушень вуглеводного обміну.
 Методи дослідження. Проведено клініко-лабораторне обстеження 130 хворих на діабетичну ретинопатію (1-ша група – 70 пацієнтів, які є інсулінозалежними, 2-га група – 60 інсулінонезалежних пацієнтів). Середній вік хворих становив від 20 до 55 років. Отримані лабораторні показники порівнювали з показниками контрольної групи, до якої ввійшли 30 практично здорових осіб.
 Результати й обговорення. Стимулювальний вплив естрогенів на метаболізм жирової тканини, зокрема, проявлявся вищим рівнем лептину в жінок, ніж у чоловіків. Співвідношення вмісту лептину в жінок та чоловіків у контрольній групі становило 1,97 – “гендерний” показник лептину. Виявлено перевищення контрольного рівня лептину в обох групах, особливо в групі інсулінозалежних пацієнтів. Більш виражений дисбаланс показників вуглеводного обміну спостерігали в групі інсулінозалежних пацієнтів.
 Висновки. При діабетичній ретинопатії в інсулінозалежних пацієнтів виявлено гіперлептинемію, не залежну від гендерної належності. Дискордантні зміни вуглеводного обміну в таких хворих пов’язані зі зниженням резервів підшлункової залози. При діабетичній ретинопатії у пацієнтів без інсулінової залежності виявлено гіперлептинемію в жінок та нормальні показники лептину в чоловіків – різко виражена гендерна диференціація. Порушення вуглеводного обміну пов’язані з деяким виснаженням інсуліносекреторної здатності β-клітин підшлункової залози.
36
Д.В., Логвінова, та Румкіна Л.М. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СТРЕСОСТІЙКОСТІ В ОСІБ, ЩО ОБІЙМАЮТЬ КЕРІВНІ ПОСАДИ". Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Психологія, № 57 (26 лютого 2018): 194–209. https://doi.org/10.5281/zenodo.1184367.
Full textAbstract:
Стаття присвячена вивченню проблеми стресостійкості управлінського персоналу в сучасних умовах, визначенню факторів розвитку особистісних ресурсів та здібностей керівників у подоланні складних життєвих ситуацій. Проаналізовані статеві особливості керівників підприємств у проявах ними опірності стресу та психічної напруги у зв’язку із показниками особистісних характеристик, життє-стійкості та компонентами емоційного інтелекту. Доведено, що рівень життєстійкості тим вищий, чим вищі показники опірно-сті стресу та менше показники психічної напруги. Статеві особливості в опірності стресу проявили себе у показниках самоконтролю: у жінок зазначені параметри корелювали позитивно значно сильніше, ніж у чоловіків; чим більше жінки чинять опір стресовій ситуації, тим більший самоконтроль вони проявляють.
37
OSTENDA, A., O. NESTORENKO, A. KAPLUNOVSKA, and T. MAKARENKO. "PLACE OF INTERNATIONALIZATION IN UNIVERSITY RANKINGS: METHODOLOGICAL ASPECTS." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1, no. 2 (2023): 41–55. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2023-1-2-41-55.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню структури рейтингової оцінки університетів в рамках рейтингу Perspektywy, який є найбільш популярним в академічних університетах Польщі. Основна мета дослідження полягає в розгляді інтернаціоналізації університетів через призму комплексного показника «Інтернаціоналізація», що є складником рейтингової оцінки, за яким відбувається щорічне ранжування польських університетів Perspektywy. З цією метою в дослідженні було проаналізовано, яке саме місце займає комплексний показник «Інтернаціоналізація» в загальній рейтинговій оцінці. У статті проведено аналіз структури та динаміки факторів, що впливають на комплексний показник «Інтернаціоналізація» протягом періоду з 2011 по 2023 рік. Результати аналізу демонструють, що структура цього показника піддається змінам, що свідчить про постійний розвиток та адаптацію університетів до сучасних освітніх та наукових тенденцій на національному й глобальному рівнях. Зміни в складі факторів, а також їх питомої ваги, що формує комплексний показник «Інтернаціоналізація» в рейтингу Perspektywy, вказують на необхідність розгляду інтернаціоналізації як багатогранного та динамічного процесу. Вилучення з переліку факторів, за якими визначається рівень інтернаціоналізації в рейтингу Perspektywy, факторів «Викладання мовами інших країн» й «Програми навчання мовами інших країн» і додавання в перелік факторів «Вплив співпраці», «Участь у європейському університеті», «Обмін академічними кадрами (виїзди)», «Проєкти стратегічного партнерства, де університет є лідером в рамках програми Erasmus+» й «Багатонаціональність студентського середовища» підтверджують гіпотезу щодо переорієнтації рейтингу з кількісних на якісні аспекти діяльності університетів. Інтернаціоналізація університету стає важливим показником у національному рейтингу академічних університетів Польщі, який не лише віддзеркалює готовність закладу до міжнародного співробітництва, але й здатність зберігати та підвищувати свою конкурентоспроможність на національному і, як наслідок, на глобальному освітньому та науковому рівнях. Ключові слова: інтернаціоналізація, комплексний показник, питома вага, фактор, Польща.
38
Tsmots, I. H., та H. Ya Nazarkevych. "Прогнозування прибутку підприємства на підставі адаптивного управління". Scientific Bulletin of UNFU 34, № 6 (2024): 125–31. http://dx.doi.org/10.36930/40340617.
Full textAbstract:
Розглянуто способи вирішення завдання щодо прогнозування прибутку підприємства. Прогнозування на підставі часового ряду формують під впливом великої кількості чинників. Також передбачено використання методу адаптивного управління, яке полягає у використанні алгоритмів машинного навчання з фільтрацією даних. Дослідження здійснено на підставі відомого набору даних – Financial Distress, використовуючи показники із більше ста підприємств на підставі близько чотирьох тисяч даних на кожному підприємстві. Цю базу даних доповнено даними з вітчизняних підприємств для формування прогнозу цих підприємств. Проаналізовано типи фінансових даних, які впливають на результати прогнозування, зокрема активи, ринкові дані, аналітичні дані. Дані містять показники зовнішнього середовища, ринкові тренди, поведінку клієнтів, конкурентів і різні фінансові показники. Прогнозований показник прибутку побудовано на підставі створеної бази даних, в якій виділені певні показники діяльності підприємства. Використано статистичні методи, до яких належить регресійний аналіз, що математично дає змогу описувати взаємозв'язок між витратами і обсягами діяльності підприємства. Результати аналізу є більш репрезентативними, оскільки було використано дані спостережень. На підставі фінансових показників підприємства встановлено взаємозв'язок між показниками діяльності підприємства та прибутком. Адаптивне управління полягає у застосуванні фільтра Cusum для якіснішої побудови моделі. Дані опрацьовано на підставі фільтра Cusum, який дав змогу здійснити прогнозування прибутку. Фільтр на підставі кумулятивних сум CUSUM належить до статистичних методів перевірки і дає змогу усунути вплив випадкових даних. На підставі методу опорних векторів здійснено прогнозування прибутку підприємства, що дало змогу оцінити його рентабельність. Встановлено, що прогнозування прибутку підприємства дає можливість істотно скоротити ризики від зовнішніх факторів впливу на нього у майбутньому, показати тенденцію розвитку підприємства, надати менеджерам напрям розвитку підприємства, а також оцінити його рентабельність для інвесторів. Проведено оцінку моделі. З'ясовано, що показники якості моделі становлять 0,98, а це свідчить про високу точність прогнозування, яке рекомендовано до використання.
39
Shvachka, Ruslan, та Nikolai Povod. "ВПЛИВ ФАКТОРІВ ПОЄДНАННЯ ПОРІД ТА ТРИВАЛОСТІ ПІДСИСНОГО ПЕРІОДУ НА ВІДТВОРЮВАЛЬНІ ЯКОСТІ СВИНОМАТОК". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 1 (40) (24 лютого 2020): 94–102. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.1.14.
Full textAbstract:
В умовах ТОВ «НВП «Глобинський свинокомплекс» досліджували вплив варіантів породних поєднань свиноматок та тривалості підсисного періоду на їх відтворювальні якості. Було сформовано 2 технологічні групи свиноматок зі звичайним (28 діб) та скороченим (21 діб) терміном підсисного періоду. Кожну з отриманих груп поділили з врахуванням генетичної належності на контрольну (Л♀×ВБ♂) та дослідну (ВБ♀×Л♂). Встановлено, що кращий показник багатоплідності спостерігався у тварин з варіантом породного поєднання Л♀×ВБ♂, при скороченій тривалості підсисного періоду. У разі тривалості підсисного періоду 28 діб групи тварин Л♀×ВБ♂ і ВБ♀×Л♂ мають нижчі показники на 0,08 та 0,16 голови відповідно. Співвідношення статей у всіх досліджуваних групах знаходилося практично на одному рівні з коливання в бік кнурців (50,33–50,84 %). Найбільша маса гнізда при народженні спостерігалася у тварин групи Л♀×ВБ♂ (28 діб), з перевищенням за даним показником аналогів у проміжку 0,69–1,17%. Маса поросят під час відлучення коливалася у проміжку 5,42–7,73 кг. При цьому спостерігається перевага груп з більшою тривалістю підсисного періоду. Найкращий показник середньодобового приросту поросят спостерігався у тварин групи ВБ♀×Л♂ (28 діб) на рівні 235,05 г. що на 0,29 % менше відносно тварин з варіантом поєднання порід Л♀×ВБ♂ (28 діб), на 13,58 % (р<0,001) – Л♀×ВБ♂ (21 діб), на 13,45 % (р<0,001) – ВБ♀×Л♂ (21 діб). Схожа тенденція спостерігається з показником абсолютного приросту, де найбільше значення мають тварини дослідної групи із традиційною тривалістю підсисного періоду ВБ♀×Л♂ на рівні 6,35 кг, а найменшу тварини групи Л♀×ВБ♂ (21 діб) – 4,06 кг. Найбільшу кількість поросят відлучали у свиноматок з варіантом породного поєднання Л♀×ВБ♂, зі скороченим терміном підсисного періоду. Найкраща збереженість спостерігалася у тварин зі скороченим терміном підсисного періоду групи ВБ♀×Л♂ на рівні 93,55%, решта тварин мали нижчі показники у проміжку 0,03–2,93%. Встановлено, що фактор варіанту поєднання породи не впливає на показники: кількості поросят при народженні, кількості поросят при відлученні, збереженість та маси гнізда поросят на період відлучення. Водночас знайдено статистично значний вплив тривалості підсисного періоду на масу гнізда поросят під час відлучення на рівні 67,81%. За комплексною оцінкою відтворювальних якостей між групами тварин не виявлено суттєвої відмінності за даним показником (різниця знаходилася в проміжку 0,08 – 0,3 бала).
40
Зоря, О. П., О. А. Будніков та Б. С. Вебер. "РОЗРОБЛЕННЯ МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНКИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ З АГРАРНОЮ СПЕЦІАЛІЗАЦІЄЮ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ЇХ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ". Цифрова економіка та економічна безпека, № 2 (17) (31 березня 2025): 400–405. https://doi.org/10.32782/dees.17-65.
Full textAbstract:
У статті розроблені методичні підходи до оцінки сталого розвитку сільських територій з аграрною спеціалізацією для подальшого формування їх інвестиційного потенціалу. Визначено, що сталий розвиток сільських територій є ключовим чинником забезпечення соціально-економічної стабільності, продовольчої безпеки та збереження навколишнього природного середовища. Зазначається, що комплекс взаємопов’язаних соціально-економічних факторів ускладнює сталий розвиток сільських територій, які стикається з різноманітними проблемами, пов’язаними як з війною, так і системними проблемами вітчизняної економіки. Розроблено систему показників оцінки сталості розвитку сільських територій які спеціалізуються на виробництві аграрної продукції. Методика включає показники, що характеризують розвиток сільськогосподарського виробництва, соціальної інфраструктури та демографічний стан. Зазначені показники є основою для подальшого розрахунку інтегрального показника сталого розвитку досліджуваної території. На основі запропонованої системи показників було розроблено методику оцінки рівня соціально-економічного розвитку даних територій. Запропонований у роботі методичний підхід є важливим інструментом для ухвалення обґрунтованих управлінських рішень, формування цільових програм підтримки сільських громад. Дана методика може бути використана для моніторингу результатів впроваджених політик у сфері сталого розвитку економіки у цілому та аграрного виробництва зокрема.
41
Ю., В. ГУСАК. "Оцінка впливу зовнішніх факторів на організаційно-ресурсне забезпечення машинобудівної галузі". Science and Transport Progress. Bulletin of Dnipropetrovsk National University of Railway Transport, № 5(47) (25 жовтня 2013): 16–23. https://doi.org/10.15802/stp2013/17962.
Full textAbstract:
<strong>Мета. </strong>Машинобудування характеризується глибокою спеціалізацією та високою кооперацією, що передбачає високий ступінь взаємодії з іншими галузями промисловості й економіки країни в цілому, вкрай високу чутливість до впливу зовнішніх факторів. Ефективне державне регулювання організаційно-ресурсного забезпечення машинобудування сприятиме злагодженості дій усіх підсистем ринкової економіки, створенню конкурентного середовища, повноцінному перебігу інвестиційних процесів і успішному функціонуванню галузі. Тому постає необхідність у детальній оцінці та аналізі впливу зовнішніх факторів на показники формування й реалізації організаційно-ресурсного забезпечення машинобудівної галузі. <strong>Методика. </strong>Для встановлення тісноти зв’язку між сукупністю зовнішніх факторів, що впливають на формування й реалізацію організаційно-ресурсного забезпечення машинобудівної галузі, та відповідними результуючими показниками був використаний кореляційний аналіз; для розрахунку величини зміни цих показників застосовувалися коефіцієнти еластичності. <strong>Результати. </strong>Виокремлено зовнішні фактори впливу на організаційно-ресурсне забезпечення машинобудівної галузі та виконано їх групування за джерелами походження на виробничі, економічні, політичні, інформаційні й соціальні. Здійснено класифікацію зовнішніх факторів залежно від спрямованості їх впливу на показники формування й реалізації організаційно-ресурсного забезпечення. Визначено тісноту зв’язку та величини зміни показників формування й реалізації організаційно-ресурсного забезпечення машинобудівної галузі (індекс продукції машинобудування та індекс обсягу реалізованої продукції машинобудування) під впливом сукупності зовнішніх факторів. <strong>Наукова новизна. </strong>Удосконалено оцінку впливу зовнішніх факторів на організаційно-ресурсне забезпечення машинобудівної галузі, що дозволяє виявити найбільш впливові зовнішні фактори та кількісну величину зміни показників формування й реалізації організаційно-ресурсного забезпечення. <strong>Практична</strong> <strong>значимість</strong>.<strong> </strong>Оцінка впливу зовнішніх факторів на організаційно-ресурсне забезпечення машинобудівної галузі дає можливість виявити, розробити й корегувати необхідні та ефективні важелі державного регулювання.
42
Коваленко, Ю. О., С. В. Черевко, А. Д. Черевко, С. І. Караулова та Є. О. Воронков. "ВПЛИВ ОЗДОРОВЧОГО ПЛАВАННЯ НА ПОКАЗНИКИ ГОТОВНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ДО НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 4 (16 січня 2023): 26–32. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2022-4-04.
Full textAbstract:
Здійснено теоретичний аналіз проблеми фізичної та психологічної готовності дітей старшого дошкільного віку до майбутнього навчання в закладах середньої освіти. Секційні заняття оздоровчим плаванням є універсальним засобом, що сприяє формуванню показників готовності у дітей до майбутнього навчання. Відомий факт, що плавання є природним способом оздоровлення організму дітей. Воно є ефективним засобом підвищення фізичного стану, покращення здоров’я дітей та позитивного впливу на їхню вольову сферу. Науковцями підмічено, що існує проблема застосування процедури оцінки фізичної готовності дітей старшого дошкільного віку в якості критерія готовності дитини до навчання в закладі середньої освіти. У ході дослідження доведено необхідність застосування показників фізичної готовності дітей та оцінку показників їхньої вольової сфери для передбачення негативних факторів, що виникають на початку навчання у більшості дітей. Подано результати дослідження впливу занять оздоровчим плаванням на показники готовності дітей. Критеріями фізичної і психічної готовності дітей обрано такі: фізичний стан, індекс функціональних змін (за Р. М. Баєвським), функціональні показники як індекс Скібінського, коефіцієнт витривалості, ЖЄЛ, затримка дихання на вдосі і видиху, ЧСС, АТс і АТд, коефіцієнт загальної витривалості, функціональна проба з дозованими навантаженнями за методикою Мартине-Кушелєвського, показники вольової сфери (вольова саморегуляція, наполегливість, самовладання, організованість, завзятість та терплячість). Наприкінці дослідження під впливом річних занять оздоровчим плаванням зафіксовано значні позитивні зміни за усіма показниками фізичної готовності дітей та показників їхньої вольової сфери.
43
Darzuli, N. P., та T. A. Hroshovyi. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ КІЛЬКІСНИХ ФАКТОРІВ НА ФАРМАКО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ПОРОШКОВИХ МАС ТА ТАБЛЕТОК ЕКСТРАКТУ ГРУШАНКИ КРУГЛОЛИСТОЇ". Фармацевтичний часопис, № 3 (27 вересня 2018): 45–51. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.3.9377.
Full textAbstract:
Мета роботи. Дослідження впливу кількісних факторів на фармако-технологічні властивості порошкових мас та таблеток на основі сухого екстракту грушанки круглолистої.
 Матеріали і методи. Вивчення впливу 7-ми кількісних факторів на властивості мас для таблетування і основні показники якості таблеток екстракту листя грушанки круглолистої проводили використовуючи метод випадкового балансу. Вивчали наступні показники якості порошкових сумішей та талеток на їх основі: текучість, вільну насипну густину, насипну густину після усадки, індекс Кара, зовнішній вигляд, однорідність маси, розпадання, міцність, стираність, функція бажаності.
 Результати і обговорення. Дослідження проведені з використаннням методу випадкового балансу показали, що в найбільшій мірі текучість порошкової суміші залежала від кількості фловлаксу: із її збільшенням таблетна маса витікала швидше та неусіліну US 2, магнію стеарату, при збільшені яких текучість зменшується. При зменшенні кількості неусіліну US2 у складі таблетки відхилення від середньої маси знижувалося. Із додаванням в таблетки екстракту листя грушанки круглолистої більших кількостей натрій карбоксиметилкрохмалю, таблетози 80 та магнію стеарату значення даного показника покращувалося. Найбільш суттєво на стійкість до роздавлювання таблеток екстракту листя грушанки круглолистої впливало зменшення кількості таблетози 80, в результаті чого таблетки ставали міцнішими. Найбільший вплив на стираність таблеток екстракту листя грушанки круглолистої мала кількість натрій кроскармелози, із збільшенням якої показник зростав. При дослідженні розпадання таблеток екстракту листя грушанки круглолистої встановлено, що зменшення кількості неусіліну US2, prosolv EASY tabSP та магнію стеарату у складі таблеток покращували їх розпадання.
 Висновки. Встановлено вплив кількостей допоміжних речовин на фармако-технологічні показники якості таблетних мас та таблеток з екстрактом грушанки круглолистої. В процесі досліджень використано функцію бажаності, як узагальнений показник якості порошкових сумішей та таблеток. Результати досліджень дозволили відібрати наступні речовини для подальших досліджень: неусілін US 2, prosolvEASYtabSP, натрій кроскармелозу, таблетозу 80 та магнію стеарат.
44
ОСТАШЕВСЬКИЙ, Сергій, та Максим П’ЯТКОВ. "ПИТОМИЙ ПОКАЗНИК РУХЛИВОСТІ АВТОБРОНЕТАНКОВОЇ ТЕХНІКИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 83, № 2 (2021): 302–13. http://dx.doi.org/10.32453/3.v83i2.575.
Full textAbstract:
При проведенні розрахунків маршу одним з найважливіших завдань є прогнозування та оцінка рухливості автобронетанкової техніки, яка при оперативно – тактичних розрахунках, визначається середньою швидкістю. На жаль, сьогодні, вплив місцевості, її мінливість зміна тактико-технічних характеристик (надалі – ТТХ) ,в залежності від ряду факторів, при розрахунках не враховуються.
 Метою статті є розробити комплексний питомий показник рухливості для отримання встановленої залежності між середньою швидкістю та питомою потужністю машин з урахуванням дорожнього спектра опорів при оцінці рухливості автобронетанкової техніки при здійсненні маршу підрозділами в умовах ускладнення обстановки.
 Тому нами проведено аналіз попередніх досліджень методів та методик визначення рухливості автобронетанкової техніки (надалі – АБТТ) за результатами аналізу основних критеріїв рухливості та факторів впливу на зразок АБТТ запропонований комплексний показник – питомий показник рухливості АБТТ (включаючий як експлуатаційні так і конструкційні (технічні) показники конкретного зразка АБТТ). Узагальнення експлуатаційні та конструкційні (технічні) показники конкретного зразка в межах одного питомого показника дозволить швидко визначити реальні середні швидкості на марші, раціональні відношення між , , для найбільш типових або ймовірних умов руху АБТТ; за допомогою цих підрахунків для вибраного зразка АБТТ точно та швидко може бути визначена середня можлива швидкість машини в різних умовах руху. Також даний метод визначення середньої швидкості через питомий показник рухливості дозволяє правильно поставити вимогу про важливіший параметр машини – питому потужність,а знання середніх швидкостей руху дозволить більш правильно підійти до питання планування маршу.
 За результатом проведеного дослідження доцільним вважається побудова залежності між витратами палива та умовами дорожнього руху оскільки між ними існує функціональний зв'язок. Ця залежність дозволить визначити раціональну кількість палива, як обов’язкова складова рухливості, забезпечуючи заданий запас ходу по паливу в найбільш ймовірних умовах руху автобронетанкової техніки при здійсненні маршу підрозділами в умовах ускладнення обстановки.
45
РИМИК, Владислав, Роман РИМИК та Андрій СИНИЦЯ. "ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ ПСИХОФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ МАЙБУТНІХ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ". Physical Culture and Sport: Scientific Perspective 1, № 1 (2024): 122–25. http://dx.doi.org/10.31891/pcs.2024.1.18.
Full textAbstract:
У статті представлені результати власних досліджень взаємодії показників які притаманні майбутнім поліцейським. Мета статті. Визначення ефективності вибраних показників які найбільш притаманні професії поліцейського та їх взаємозв’язок між собою. У статті були використані наступні методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури, методи математичної статистики (метод факторного аналізу з навантаженням не нижче 0,40. У результаті використання факторного аналізу були виявлені чотири фактори з вагою щодо загальної дисперсії від 6,514% до 14,480%, що пояснює 42,606% загальної дисперсії. До першого фактору увійшли показники фізичного розвитку, до другого фізичної підготовленості і третій фактор зібрав у собі показники, що характеризують психофункціональну підготовку.
46
Семененко, В'ячеслав, Андрій Михальчук, Сергій Трачук та Вікторія Білецька. "Факторний аналіз для виявлення лімітуючих складників фізичної підготовленості учнів молодшого шкільного віку різних медичних груп". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (17 січня 2023): 82–87. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2022.2.82-87.
Full textAbstract:
Резюме. Проведено факторний аналіз складників фізичної підготовленості учнів молодшого шкільного віку різних медичних груп здоров’я. Мета. Визначення конфігурації факторів, що лімітують фізичну підготовленість учнів молодшого шкільного віку різних медичних груп. Методи. Факторний аналіз, метод головних компонентів. Результати. На основі процедури факторного аналізу з використанням відповідних показників отримано досить повну характеристику компонентів фізичної підготовленості учнів початкової школи різних медичних груп, яка має певні відмінності. В учнів, віднесених до спеціальної медичної групи, домінуючими були такі чинники: фізичний розвиток, кистьова динамометрія правої та лівої кисті, показники серцево-судинної системи, дихальної системи. В учнів основної та підготовчої медичних груп серед домінуючих чинників виявлено фізичний розвиток, фізичну підготовленість та фізичне здоров’я.
 Ключові слова: медичні групи, початкова школа, факторний аналіз, фізична підготовленість.
47
Мельник, Ольга Володимирівна. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЇ НАДІЙНОСТІ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ СУДНОВИХ ОПЕРАЦІЙ". Vodnij transport, № 1(39) (8 лютого 2024): 186–93. https://doi.org/10.33298/2226-8553.2024.1.39.19.
Full textAbstract:
У статті розглянуто застосування системного підходу до аналізу безпеки експлуатації технічних засобів при проведенні суднових операцій. При дослідженні безпеки проведення суднових операцій виділено три групи показників: показники якості технічної системи (готовність до експлуатації), урахування зовнішніх факторів (природні умови, метеорологічні дані), та якість експлуатації, яка залежить від підготовки технічного персоналу. Для вирішення задачі оцінки ризику та безпеки експлуатації технічних засобів при проведенні суднових операцій запропоновано декілька основних принципів, в основі яких запропоновано математичні моделі готовності до експлуатації технічних засобів системи суднових операцій з урахуванням їх випадкових і невизначених параметрів Було отримано функцію готовності, яка є комплексним показником надійності, оскільки залежить від показників безвідмовності та показників відновлюваності технічної системи. Запропоновано допоміжні заходи по забезпеченню експлуатаційної надійності, які дозволять понизити рівень ризиків, що дозволить запобігати аваріям при проведенні суднових операції. Ключові слова: безпека, суднові операції, технічні засоби, готовність, безвідмовність, , технічний стан, ймовірність безвідмовної роботи, засіб водного транспорту, експлуатаційна надійність.
48
Герман, І. В. "ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ДИНАМІКИ СЕРЕДНЬООБЛІКОВОЇ ЧИСЕЛЬНОСТІ ШТАТНИХ ПРАЦІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 22 (14 лютого 2025): 294–303. https://doi.org/10.32782/2708-0366/2024.22.34.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження пов’язана з недостатнім рівнем наукового аналізу стосовно основних тенденцій динаміки середньооблікової чисельності штатних працівників (СЧШП) та факторів для врахування впливу на розрахунок цього показника. Мета статті – визначення проблем та основних тенденцій динаміки СЧШП підприємств готельного господарства України в сучасних умовах господарювання. В статті застосовані методи наукової абстракції та логічного узагальнення, аналізу та синтезу, порівняння, класифікації, систематизації та візуалізації. Акцентовано увагу на сутності та особливостях розрахунку СЧШП та його відмінностях від інших показників обліку працівників суб’єктами господарювання. Здійснено аналіз показників руху кадрів, на розрахунок яких впливає показник СЧШП, у тому числі системи низки коефіцієнтів. За результатами представленого наукового дослідження доцільно стверджувати про достатній рівень позитивної динаміки та перспективи розвитку готельних підприємств на ринку послуг.
49
Литвиненко, Ольга, Наталія Завацька, Тетяна Модестова, Таїсія Комар та Олена Вишневська. "Критерії ефективності міжкультурної адаптації молоді в процесі її соціалізації". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(64) 2024 (2024): 183–97. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2024-64-2-5-183-197.
Full textAbstract:
У статті розглянуто соціально-психологічні засоби підвищення міжкультурної адаптації молоді в процесі її соціалізації. Розкрито змістовно-процесуальні засади соціально-психологічної програми підвищення міжкультурної адаптації молоді в процесі її соціалізації в умовах сучасного соціуму та перевірено її ефективність. Критеріями ефективності запровадженої соціально-психологічної програми виступили компетентнісна адаптивність та інтегральні показники фізичного та психологічного здоров’я сучасної молоді («Ціннісно-мотиваційна шкала», «Когнітивна шкала», «Емоційна шкала» та «Поведінкова шкала»). Найбільша ефективність соціально-психологічної програми встановлена за показником компетентнісної адаптивності, що забезпечує розвиток вміння застосовувати власні компетенції, успішно діяти на основі практичного досвіду при вирішенні завдань та здатністю опановувати стресові фактори в ході адаптаційних процесів. Зростання показника «Поведінкової шкали» забезпечує баланс відповідності дій та вчинків сучасної молоді вимогам здорового способу життя, рівномірний та впевнений розвиток здібностей пристосування до умов сучасного соціуму та подолання складних ситуацій. Емоційна складова здоров’я у вигляді показника «Емоційна шкала» за ефективністю соціально-психологічної програми також зазнала позивних змін – зменшення рівня тривожності та відтворення внутрішньо збалансованого емоційного стану. За показником «Когнітивна шкала» позитивні зміни визначилися у збільшенні, що забезпечує усвідомлення досліджуваними важливості здоров’я та основних факторів власних переваг та ризику.
50
Koval, Mykhailo, Ivan Havryliuk, Serhii Baranov, Tetiana Cherneha та Marketa Pavlova. "Важливість врахування оцінки ресурсних можливостей держави під час визначення рівня її воєнно-економічної безпеки". Міжнародний науковий журнал «Military Science» 2, № 3 (2024): 28–40. https://doi.org/10.62524/msj.2024.2.3.03.
Full textAbstract:
Процес оцінювання рівня воєнно-економічної безпеки держави передбачає формування поглядів керівників щодо достатності її впливу на загальні, необхідні показники забезпечення національної безпеки, стан котрої залежить від загальних інтегральних показників, які описують стан кожної із складових. В даному матеріалі автор акцентує увагу на тому, що розробка методології оцінки воєнно-економічної безпеки держави на основі аналізу її ресурсного потенціалу потребує комплексного підходу з урахуванням різноманітних факторів, які можуть впливати на національну безпеку. Сьогодні питання щодо розроблення цієї методики з урахуванням результатів оцінювання рівнів забезпеченості різними видами ресурсів є своєчасним та актуальним. Тому, у статті запропоновано узагальнений показник “рівень воєнно-економічної безпеки”, що пропонується визначати способом нечітко-множинної логіки. Також автором визначені складові ресурсних можливостей держави, які безпосередньо притаманні забезпеченню необхідного рівня воєнної безпеки держави, а також наведені їх складові. Методика складається із двох етапів: перший етап – це визначення необхідного рівня економічної складової воєнної безпеки держави та відповідних показників її ресурсної забезпеченості; другий етап – це оцінювання рівня економічної складової воєнної безпеки держави на основі оцінок забезпеченості різними видами ресурсів. Застосування методики у системі оборонного планування дозволить: обґрунтовано визначати, або уточнювати показники необхідного рівня ресурсного забезпечення заданого рівня воєнно-економічної безпеки держави на час, або період оцінювання; проводити оцінку рівнів достатності ресурсних можливостей держави; обґрунтовано визначати показники рівня воєнно-економічної безпеки держави на визначений час (період).