Contents
Academic literature on the topic 'Фармакологічні препарати'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Фармакологічні препарати.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Фармакологічні препарати"
1
Moyseyenko, Valentyna, Vitaliy Bondur та Artem Lyubitsky. "КЛІНІКО-ФАРМАКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ АНТАГОНІСТІВ АЛЬДОСТЕРОНУ У ХВОРИХ З ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ". Actual Problems of Nephrology, № 29 (14 грудня 2021): 42–50. http://dx.doi.org/10.37321/nefrology.2021.29-04.
Full textAbstract:
Вступ. Гіпертонічна хвороба – надпоширене захворювання з тенденцією до щорічного росту. Вона призводить до великої кількості морбідних станів, має багато проявів та викликає численні ускладнення. З метою її лікування продовжують розроблятися та впроваджуватися нові фармакологічні препарати які попереджають швидке прогресування захворювання, мають кращий профіль безпеки, а також не погіршують якість життя пацієнтів. Гіпотензивна активність, переносимість при тривалому застосуванні та цінова доступність антигіпертензивних препаратів продовжують залишатися визначальними при обранні конкретної фармакотерапії.Мета. Порівняти ефективність, безпечність та особливості фармакологічної дії при застосуванні антигіпертензивних препаратів спіронолактону та еплеренону.Матеріали та методи. Бібліографічний – проведено теоретичний аналіз та здійснено узагальнення даних літератури, проаналізовано фактичний вміст. При дослідженні використано анкетно-опитувальний метод, а також – опис, аналіз, реферування.Результати та їх обговорення. Велику увагу клініцистів останнім часом привертають сечогінні препарати з групи антагоністів альдостерону у зв’язку з їх достатньою діуретичною активністю та високою безпечністю. Препаратом нового покоління слід вважати еплеренон, який проявляє свою ефективність та безпечність не лише при лікуванні артеріальної гіпертензії, а й у випадку інших захворювань – альбумінурії при цукровому діабеті ІІ типу, хронічної хвороби нирок та при гіперальдостеронізмі.Фармакологічні властивості еплеренону наділили його більшою специфічністю до блокування рецепторів мінералокортикоїдів. При лікуванні артеріальної гіпертензії еплеренон не поступався у антигіпертензивній активності своєму попереднику із цієї фармакологічної групи – спіронолактону, проте рідше викликає певні небажані ефекти, які часто зустрічаються при його застосуванні.Висновки. Еплеренон безпечніший від свого попередника – спіронолактона, має високу ефективність, що дає можливість внести цей препарат у лінію фармакологічних засобів для лікування хвороб, описаних в даній статті.
2
Shpychak, O. S., V. I. Hrytsenko, L. O. Bobrytska, A. V. Kabachna, V. S. Zlahoda та O. S. Nazarova. "Технологічні та біофармацевтичні аспекти до створення м’якої лікарської форми для лікування асоційованих герпес-вірусних інфекцій". Ukrainian Journal of Military Medicine 4, № 4 (2023): 139–45. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2023.4(4)-139.
Full textAbstract:
Вступ. Враховуючи етіологію і патогенез інфекцій, викликаних вірусами герпесу, ефективність лікування підвищується за допомогою комбінованих препаратів, особливо при мікст-інфекціях, коли приєднується грибкова або бактеріальна інфекція, які взаємодіють та посилюють вплив один на одного. На ринку України переважають однокомпонентні препарати (94%), але комбіновані засоби, такі як крем "Зовіракс Дуо-актив," поєднують противірусну дію ацикловіру та протизапальну дію гідрокортизону. Водночас пропонується новий комбінований лікарський препарат у формі мазі з ацикловіром та мірамістином для лікування моно- і мікст-герпесвірусних інфекцій, що спричинює антимікробну дію на різні види мікрофлори.
 Мета дослідження: обґрунтування технологічних та біофармацевтичних аспектів для м’якої лікарської форми, яка містить ацикловір та мірамістин, для лікування асоційованих герпес-вірусних інфекцій.
 Матеріали та методи: до складу м’якої лікарської форми для лікування змішаних герпес-вірусних інфекцій входять діючі речовини ацикловір з мірамістином, а також допоміжні речовини: вазелінова олія, парафін, пропіленгліколь, спирт цетостеариловий. Були використані наступні методи дослідження: органолептичні; фізико-хімічні; фармакотехнологічні; мікробіологічні; фармакологічні.
 Результати: запропоновано методологічні підходи до розробки комбінованого препарату у формі м’якої лікарської форми з ацикловіром та мірамістином для лікування асоційованих герпес-вірусних інфекцій. Проведено мікробіологічні дослідження і встановлено концентрацію мірамістину на рівні 0,5 %. Розроблено склад, технологію та специфікацію для нової фармацевтичної розробки з ацикловіром та мірамістином. Фармакологічні дослідження підтвердили, що противірусна активність м’якої лікарської форми з ацикловіром та мірамістином вища, ніж засобу порівняння – крему «Зовіракс».
 Висновки. Раціональна комбінація ацикловіру з мірамістином є новим підходом в лікуванні асоційованих герпес-вірусних інфекцій. Розроблений вітчизняний препарат буде діяти не тільки на вірусну інфекцію, а також буде посилювати антимікробний ефект, при цьому знімати запалення, і в цілому сприятливо впливати на одужання і якість життя пацієнта.
3
Kanzyuba, А. І., та V. V. Stroblia. "ПАТОГЕНЕТИЧНІ ТА ФАРМАКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ КІСТКОВОГО ГОМЕОСТАЗУ ПРИ ОСТЕОПОРОЗІ". Likarska sprava, № 3-4 (30 червня 2022): 5–14. http://dx.doi.org/10.31640/2706-8803-2022-(3-4)-01.
Full textAbstract:
Остеопороз – системне захворювання, що характеризується погіршенням мікроархітектоніки кісток та зменшенням кісткової маси, що призводить до ризику переломів. Втрата кісткової маси, яка пов’язана з дефіцитом естрогену, часто є причиною переломів у жінок старше 50 років. Дефіцит естрогену порушує нормальний цикл кісткового гомеостазу за рахунок підвищення резорбційної активності остеокластів без відповідного збільшення активності остеобластів, що призводить до втрати кісткової тканини. Переломи призводять до інвалідності, погіршення якості життя, підвищеного ризику смертності. Через те, що ризик остеопоротичних переломів збільшується з віком, остеопороз є серйозною проблемою охорони здоров’я у всьому світі. У цьому огляді проаналізовані дані літератури відносно патогенетичних механізмів кісткового гомеостазу, вторинних факторів, що впливають на розвиток остеопорозу та застосування фармакологічних препаратів для збільшення щільності кісток і підвищення їх міцності. Оскільки остеопороз характеризується резорбцією кістки, що перевищує кісткоутворення, антирезорбтивні препарати є одним із терапевтичних варіантів при даному захворюванні. Іншим терапевтичним варіантом може бути використання анаболічних препаратів, які посилюють формування кісток. Замісна гормональна терапія не тільки запобігає втраті кісткової маси та деградації мікроархітектоніки кістки, але й значно знижує ризик переломів. Окрім того, добавки кальцію і ергокальциферол (вітамін D) залишаються важливим доповненням до фармакологічного лікування остеопорозу. В статті показано, які краще застосовувати фармакологічні варіанти лікування при остеопорозі для зменшення ризику переломів. Проаналізовані дані літератури, отримані в результаті пошуку клінічних та патогенетичних особливостей, методів діагностики і лікування остеопорозу на платформах PubMed і Google Scholar.
4
Кручиненко, О. В. "ЕКТОПАРАЗИТИ СОБАК І КОТІВ (ПОШИРЕННЯ ТА ЛІКУВАННЯ)". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 241–50. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.28.
Full textAbstract:
У статті наведено дані відносно найбільш поширених збудників ектопаразитарних захворюваньсобак і котів (Canis lupus familiaris & Felis catus Linnaeus, 1758), що представляють інтерес для лі-карів ветеринарної медицини. Перелічено хіміотерапевтичні препарати, наявні на світовому фарма-цевтичному ринку, які застосовуються з метою лікувально-профілактичних обробок у домашніх со-бак та котів. Розглянуто основні збудники ектопаразитарних захворювань собак і котів, зважаючина сучасне систематичне положення паразитів. Коротко наведено особливості поширення ектопа-разитів на території України й світу згідно з даними відомих учених у галузі ветеринарної парази-тології. Узагальнено інформацію щодо особливостей використання інсектоакарицидних препаратіву разі ураження тварин кліщами та комахами. У роботі наведено відомості найпоширеніших препа-ратів та хімічних поєднань, що є діючими речовинами цих препаратів (їхні хімічні назви, існуючі врізних країнах світу, синоніми, основні фармакологічні властивості). Наведено інформацію щододозування та особливостей використання інсектоакарицидних засобів у разі ектопаразитарних за-хворювань собак і котів згідно з даними сучасної наукової літератури та відповідними рекомендаці-ями щодо їх виробничого застосування. У процесі огляду встановлено, що коти найчастіше уражу-ються O. cynotis. До отодектозу найбільш сприйнятливі молоді тварини. Пік інвазії на територіїУкраїни припадає на зимовий період. З’ясовано, що собаки більш сприйнятливі до ктеноцефальозута демодекозу. На собак також частіше нападають іксодові кліщі. Метою цієї роботи було пока-зати сучасний стан щодо ектопаразитарних захворювань собак і котів як на території України,так і у світі загалом, виділити існуючі інсектоакарицидні препарати, узагальнити інформацію щодоїхнього використання. Встановлено, що для лікування й профілактики ектопаразитів у собак і котівнайчастіше використовують препарати на основі фіпронілу й перметрину або селамектину. У разіакарозів ефективним препаратом залишається івермектин. Проведений аналіз літературних дже-рел дасть змогу розширити вже наявні дані стосовно поширення, профілактики та лікування екто-паразитів у собак і котів. Наведені у статті дані допоможуть фахівцям ветеринарного профілюпідібрати ефективний інсектоакарицид. Так само наведена інформація допоможе забезпечити ве-теринарне благополуччя собак та котів України.
5
Чумакова, Ю. Г. "ПОШИРЕНІСТЬ, ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ТА ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ ІЗ МЕДИКАМЕНТОЗНО-ІНДУКОВАНОЮ ГІПЕРПЛАЗІЄЮ ЯСЕН". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 119, № 2 (2022): 103–6. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2022-44-2.18.
Full textAbstract:
Деякі фармакологічні препарати при постійному щоденному застосуванні можуть викликати у людей таку побічну дію, як гіперплазія ясен. До них відносять: протисудомні засоби (фенітоїн.), імуносупресори (циклоспорин, такролімус, азатіоприн), блокатори кальцієвих канальців з групи гіпотензивних засобів (ніфедипін, амлодипін, лерканідіпін та ін.). У новій Міжнародній класифікації захворювань і станів тканин пародонта і периімплантних тканин (AAP&EFP, Chicago, 2017) нозологічна форма «Медикаментозно-індуковане розростання ясен» внесена окремим підрозділом С до пункту 2 «Гінгівіт, спричинений зубною біоплівкою» I групи – «Здоровий пародонт. Захворювання та стани ясен». Мета дослідження. Визначення особливостей клінічного перебігу і тактики лікування пацієнтів з медикаментозно-індукованою гіперплазією ясен. Методи дослідження. Обстежено 28 пацієнтів, з них 17 чоловіків і 11 жінок, віком 24-73 роки з медикаментозно-індукованою гіперплазією ясен. Проведені клінічні, рентгенологічні та лабораторні дослідження. Результати. Встановлено, що частіше медикаментозно-індукована гіперплазія ясен виникає у чоловіків (60,7%). У всіх пацієнтів з гіперплазією ясен при різній соматичній патології був діагностований генералізований пародонтит різного ступеня. Серед пацієнтів з медикаментозно-індукованою гіперплазією ясен найбільшу кількість склали особи, які приймають гіпотензивні препарати з групи блокаторів кальцієвих канальців (ніфедипін, амлодипін, лерканідипін) – 82,1%. Серед усіх препаратів амлодипін перевищує кількість випадків (60,7%) побічної дії у вигляді гіперплазії ясен. Показано, що медикаментозно-індукована гіперплазія ясен сприяє більш важкому перебігу пародонтиту, що вимагає уточнення протоколів лікування. Висновки. Теоретично обґрунтована і запропонована тактика лікування пацієнтів з медикаментозно-індукованою гіперплазією ясен.
6
Ruban, О. А., Mohammad Al Sayasneh, D. V. Lytkin та I. V. Kovalevska. "Вивчення текстурних та фармакологічних властивостей нового ректального лікарського засобу". Ukrainian Journal of Military Medicine 4, № 1 (2023): 174–81. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2023.1(4)-174.
Full textAbstract:
Мета. Вивчення текстурних та фармакологічних властивостей нового крему з густим екстрактом моркви посівної, призначеного для лікування геморою.
 Матеріали та методи. Об’єкт дослідження – зразки нового крему з різною концентрацією двох мукоадгезівних агентів - натрію альгінату та Carbopol® 980 та препарат порівняння - «Прокто-глівенол крем». Предмет дослідження – текстурні та фармакологічні властивості зразків нового ректального крему. Методи дослідження: фармакологічні, структурно-механічні, фізичні. 
 Результати. Визначено динамічну в’язкість та час адгезії зразків, що досліджуються. Показано кореляцію показників динамічної в’язкості та часу адгезії залежно від концентрації натрію альгінату та Carbopol® 980. Встановлено, що зразки з додаванням Carbopol® 980 мають показники на рівні препарату порівняння. Визначено, що зразки препарату з додаванням карбополу мають ступінь розтікання на рівні препарату порівняння, що забезпечить більш рівномірний розподіл на поверхні слизової при ректальному введенні.
 Висновки. Проведено текстурні дослідження із встановлення виду та вмісту мукоадгезивного агенту у складі м’якого ректального лікарського засобу з екстрактом моркви посівної. За результатами визначення динамічної в’язкості, часу адгезії, ступенем розтікання під навантаженням встановлена доцільність використання Carbopol® 980 як мукоадгезівного агенту у концентрації 0,4 %. За результатами фармакологічних досліджень встановлено наявність дозозалежного ефекту крему з екстрактом моркви та рутином, який був здатен зменшувати проникність судин в ректоанальній зоні щурів з експериментальним гемороєм. Препарат у дозі 300 мг/кг викликав зменшення проникності судин ректоанальної зони на 54,8%.
7
Мыцкан, Б. М., та Т. С. Мыцкан. "Гемостимулирующие свойства поливитаминных препаратов и витаминно-минеральных комплексов, используемых в спорте". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (23 січня 2014): 150–53. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2014.1.150-153.
Full textAbstract:
Проведено порівняльний аналіз гемостимулюючих властивостей сучасних полівітамінних препаратів і вітамінно-мінеральних комплексів для спортсменів. Проаналізовано препарати десяти країн-виробників. Для визначення ступеня гемостимулюючого впливу досліджуваних фармакологічних препаратів нами запропоновано методику визначення гемо стимулюючого індексу препарату, який дозволяє швидко визначити ефективність його впливу на гемопоез спортсменів. За показниками індексу гемо- стимулюючої потужності до категорії лідерів необхідно віднести такі препарати: «Активал», «Теравит», «Центрум», а також препарати серії «Витрум», тому що їх гемостимулюючий вплив найбільш представницький (за 15 гемостимулюючими речовинами).
8
Козловський, В. О., та А. І. Соловйов. "Раціональне комбінування активних субстанцій як один з методів створення ефективних лікарських препаратів". Pharmacology and Drug Toxicology 17, № 2 (2023): 90–98. http://dx.doi.org/10.33250/17.02.090.
Full textAbstract:

 
 
 Мета дослідження – оцінити на прикладі амінокислот можливість використання комбінацій активних субстанцій – аналогів природних метаболітів, а також розглянути та ідентифікувати нові потенційні фармакологічні мішені їхньої дії.
 Комбінування діючих речовин – добре відомий метод створення лікарських засобів. Однак деякі лікарські препарати та нутрицевтики, які широко застосовуються та містять пероральні форми карнітину, холіну, ерготеїну, фосфоліпідів, лецитину та ін., можуть сприяти виникненню чи посилювати розвиток серцево-судинної патології та її ускладнень. Це необхідно враховувати та відображати в Інструкції з медичного застосування. Крім того, наводяться дані щодо можливості усунення небажаних ефектів, зокрема, на прикладі використання аргініну як прекурсору оксиду азоту, сірковмісною кислотою таурином.
 Розкриваються механізми синергічного впливу даної комбінації на ендотеліальну функцію судин і системні ефекти загалом, при нівелюванні можливої негативної дії аргініну.
 Таким чином, комбіноване застосування нутрицевтиків з однаковим позитивним впливом на патогенетичні ланки захворювання та здатністю послаблювати можливі негативні ефекти один одного може бути новою стратегією раціонального створення комбінованих засобів, що показано на прикладі комбінації аргініну та таурину.
 
 
9
Dobrovolnyi, О. O., L. L. Davtian, А. М. Solomennyi та O. O. Davydenko. "Огляд фармакологічних властивостей рослинних препартів як потенційних інгредієнтів комбінованого засобу для лікування розладів гепатобіліарної системи у військовослужбовців". Ukrainian Journal of Military Medicine 6, № 1 (2025): 186–94. https://doi.org/10.46847/ujmm.2025.1(6)-186.
Full textAbstract:
Мета. Вивчити та проаналізувати результати фармакологічних досліджень рослинних об’єктів та їх препаратів, з огляду гепатопротекторної, гепаторегенеруючої, холеретичної, та спазмолітичної дії. Визначити концептуальний склад комбінації рослинного лікарського засобу для застосування в лікуванні розладів гепатобіліарної системи у військовослужбовців. Матеріали і методи. При проведенні дослідження було використано бібліосемантичний метод. Матеріалами дослідження були наукові публікації в фахових виданнях. Результати. Проведено аналіз фармакологічних та клінічних досліджень рослинних препаратів, одержаних з рослин Розторопши плямистої (Silybum marianum (L.) Gaerth.), Артишоку посівного (Cynara scolymus L.) та М’яти перцевої (Mentha piperita L.). Встановлено, що досліджувані препарати здатні проявляти характерну гепатопротекторну, холеретичну, спазмолітину, гіполіпідемічну та протизапальну активність, що характеризує дані об’єкти як перспективні складові комбінованого лікарського засобу для лікування розладів печінки і жовчних шляхів. Висновки. За результатами проведеного аналізу, можна говорити про перспективність застосування комбінованих рослинних лікарських засобів в лікуванні розладів гепатобіліарної системи у військовослужбовців. Такі засоби володіють широким і прогнозованим спектром фармакологічної дії та є безпечними при довготривалому застосуванні. Наступними етапами досліджень мають стати розробка складу та технології готового лікарського засобу та його цільового профілю якості.
10
Левицька, В. А., та А. В. Березовський. "ФАРМАКОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ПРЕПАРАТУ ІМКАР-120". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2019): 119–25. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.15.
Full textAbstract:
Нині ветеринарні фахівці широко використовують для лікування собак при бабезіозі препаратина основі імідокарбу (імідосан, піросан, піростоп, фортікарб тощо), що є більш ефективними і зруч-ними в застосуванні, ніж інші засоби. Вітчизняним аналогом вищеописаних антипротозойних вете-ринарних препаратів є нещодавно представлений на ринку Імкар-120, активнодіючою речовиноюякого є імідокарбу дипропіонату. Він забезпечує широкий спектр антипротозойного впливу щодозбудників піроплазмідозів з роду бабезій, тейлерій, нуталій та анаплазмів при їх моно- чи змішаномуперебігу інвазій. Дослідження фармакокінетики імідокарбу проводили в 2018 році на базі клініки«Фауна-Сервіс» м. Кам’янець-Подільського на 5 безпородних собаках масою 14‒17 кг. Перед прове-денням досліду тварини були клінічно обстежені, проведені біохімічний і загальний аналіз крові. Зарезультатами досліджень патологій виявлено не було. Імкар-120 тваринам вводили одноразово,внутрішньом'язово в дозі 4,5 мг/кг. Під час і після введення препарату в жодної з собак не спостері-галося больової реакції, набряку місця ін’єкції чи будь-яких побічних ефектів. При дослідженні зага-льного стану тварин ми спостерігали незначне підвищення клінічних показників. Після введення пре-парату середня частота серцевих скорочень становила – 138 ударів за хвилину, кількість дихальнихруків за хвилину – 27, ректальна температура – 38,5 0С. Пік концентрації препарату Імкар-120 в ор-ганізмі тварин спостерігався через годину після ін’єкції, і в середньому становив 3,60 мкг/мл. Почи-наючи з 15 хвилини після введення, концентрація в крові вже становила в середньому 0,76 мкг/мл іпротягом години наростала, досягнувши максимуму 3,98 мкг/мл у однієї собаки. Після цього почина-вся період елімінації. Через 12 годин рівень діючої речовини в крові дуже знижувався і вже через 24годин після ін’єкції виявлений у вкрай низькій концентрації, в середньому 0,30 мкг/мл. На 7-му добупісля введення препарату в крові його не виявляли. Абсорбція Імкар-120 після його внутріш-ньом’язового введення в дозі 4,5 мг/кг є досить швидкою. Після введення препарату побічних реакційне спостерігали, тому Імкар-120 рекомендовано до використання при бабезіозі та інших кровопара-зитарних захворюваннях собак.
Dissertations / Theses on the topic "Фармакологічні препарати"
1
Повшедна, І. О., та А. С. Дендебера. "Порівняння фармакологічних властивостей рентгеноконтрастних препаратів: триомбраст, триомбрин та білігност". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/11541.
Full text
2
Чайковська, О. В., Н. С. Барзак, О. В. Власенко та М. В. Йолтухівський. "Багатоканальний електрофізіологічний комплекс для оцінки дії фармакологічних препаратів на міокард". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/55122.
Full textAbstract:
Актуальність: Серцево-судинні захворювання на сьогоднішній день є основною причиною смертності, а розробка нових препаратів – пріоритетним напрямком досліджень. Традиційно провідність в міокарді оцінюють за тривалістю інтервалу PQ на електрокардіограмі. Вдосконалення можливостей технічних засобів реєстрації електричної активності та роботи серця дає можливість детальніше дослідити та проаналізувати параметри міжклітинної взаємодії кардіоміоцитів та проведення імпульсу по провідній системі. Використання нових методів експериментальної фізіології дасть можливість деталізувати наявні моделі кардіологічних дослідів, а також прицільно вивчити ефект фармакологічних препаратів на доклінічному етапі.
3
Хомяк, О. В. "Особливості фармакологічної дії знеболюючих препаратів в умовах експериментальної депресії : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук / О. В. Хомяк. - Київ, 2012. - 23 с". Thesis, 2012. http://repo.dma.dp.ua/200/1/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%84%20%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%BB%20Xom.doc.
Full textAbstract:
Дисертаційну роботу присвячено експериментально-теоретичному обґрунтуванню створення нових комбінацій неопіоїдних аналгетиків та антидепресантів на підставі дослідження їх аналгетичної активності, антидепресантних властивостей та впливу на поведінкові реакції у інтактних тварин та в умовах модельованої депресії.
Встановлено, що в інтактних тварин найбільш ефективними за силою дії аналгетиками проявили себе диклофенак, мелоксикам, целекоксиб, парацетамол; антидепресивну активність мали - парацетамол (300 мг/кг), целекоксиб (25 мг/кг) та диклофенак (10 мг/кг). При депресії аналгетичний ефект НПЗЗ та їх комбінацій з амітриптиліном посилювався, а антидепресантний - зменшувався у порівнянні з ефектами у інтактних щурів. Проаналізовано нейрофізіологічні ефекти дії оптимальних комбінацій препаратів та їх складових на структури мозку.
Встановлено, що в умовах резерпіновой депресії з метою знеболювання оптимальним є застосування целекоксибу, в умовах коригованої (амітриптиліном) депресії кращою за ефективністю є комбінація «мелоксикам + амітріптілін».