Journal articles on the topic 'Фаховий молодший бакалавр'

У дослідженні означено первинні посади, що може займати технік-програміст на сучасному ринку праці. Подано перелік типових спеціалізованих задач у галузі інформаційних технологій, які здатен виконувати фаховий молодший бакалавр з інженерії програмного забезпечення. Проведено порівняльний аналіз загальних та фахових компетентностей фахового молодшого бакалавра з інженерії програмного забезпечення та бакалавра з інженерії програмного забезпечення, визначених відповідними стандартами. Визначено окремі компетентності, що є необхідними для фахових молодших бакалаврів з інженерії програмного забезпечення, але не були враховані у Стандарті фахової передвищої освіти за освітньо-професійним ступенем фаховий молодший бакалавр з галузі знань 12 Інформаційні технології, спеціальність 121 Інженерія програмного забезпечення. Висвітлено практичні аспекти формування ключових компетентностей майбутніх техніків-програмістів у процесі їх навчання за освітньо-професійною програмою фахового молодшого бакалавра з інженерії програмного забезпечення. Означено інструменти їх формування у процесі підготовки майбутніх фахівців ІТ-сфери.

У статті проаналізовано правові засади функціонування фахової передвищої освіти – від Закону України "Про фахову передвищу освіту" до Положення про акредитацію освітньо-професійних програм фахової передвищої освіти та затверджених стандартів зі спеціальностей. Обґрунтовано доцільність уведення цієї освітньої ланки в систему освіти України. Відзначено практичну спрямованість освітнього рівня "фаховий молодший бакалавр" та відсутність вікового цензу для його отримання. Доведено, що основним принципом організації навчального процесу в закладах фахової передвищої освіти є студентоорієнтоване навчання.

Резюме. 6 червня 2019 року Верховною Радою України прийнято Закон «Про фахову передвищу освіту». Законом визначено порядок, умови, форми та особливості здобуття фахової передвищої освіти та врегульовано суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначено компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері фахової передвищої освіти. Нова візія фахової передвищої освіти має на меті вивести її на новий якісний рівень, змінити ставлення людей до цього рівня освіти, забезпечити ринок праці відповідними фахівцями. Сьогодні від успішної реалізації задекларованих положень Закону залежить, чи стане фаховий молодший бакалавр конкурентоспроможним та затребуваним на ринку праці. Імплементація Закону у самому розпалі. Наразі триває реалізація наказу МОН від 24.09.2019 №1228 «Про затвердження плану заходів з організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 6 червня 2019 року № 2745-VIII «Про фахову передвищу освіту».
 Імлементація закону «Про фахову передвищу освіту» в Івано-Франківському національному медичному університеті розпочата із приведення документації у відповідність до Закону. Важливим кроком імплементації Закону є розробка та оновлення нових ОПП (освітньо-професійних програм) для фахових молодших бакалаврів.
 Проведення системної реформи у сфері фахової передвищої освіти, спрямованій на задоволення освітніх потреб громадян у здобутті якісної освіти з орієнтацією на практичну діяльність, стало нагальною потребою.

аспектів, комплексу лідерських навичок та якостей необхідних для виконання технологічних процесів і здійснення управлінських функцій беззаперечно є актуальною. У сучасних умовах фаховий молодший бакалавр повинен отримати у процесі фахової підготовки не лише професійні компетентності, а й певні лідерські якості, що дозволить йому в майбутньому успішно реалізувати свій творчий потенціал на практиці. З’ясовано, що здатність до лідерства розглядається вченими як властивість обдарованої особистості забезпечувати основне положення в будь-якій групі, у будь-якій ситуації. У статті наголошено на важливості сприятливого періоду для розвитку лідерських якостей − підлітковому віці, який характеризується формуванням самосвідомості, власного світогляду як цілісної системи поглядів, знань, переконань, своєї життєвої філософії. Здійснено теоретичний аналіз сутності понять «лідерство», «лідер», «лідерські якості». Розкрито особливості формування лідера у студентському колективі. У структурі сформованості лідерських якостей у студентів в умовах фахового коледжу виокремлено компоненти: аксіологічний, когнітивний, праксеологічний. Для діагностики рівнів сформованості лідерських якостей у студентів в умовах фахового коледжу обґрунтовано критерії: когнітивний; мотиваційно-ціннісний, практико-орієнтований, кожен з яких розкрито через систему показників. У статті обґрунтовано соціально-педагогічні умови формування лідерських якостей у студентів фахового коледжу, який є першочерговою ланкою здобуття вищої освіти. Визначено методичний інструментарій щодо формування лідерських якостей у студентів фахового коледжу, який сприяє опануванню студентами у закладах фахової передвищої освіти трьома базовими лідерськими якостями: мотивація служіння, командна взаємодія, гнучкість і партнерство.

У статті проаналізовано мережу закладів фахової передвищої освіти в регіонах і конкретних населених пунктах України, з’ясовано контингент студентів, визначено профільну спрямованість фахових коледжів, актуальні для майбутніх фахових молодших бакалаврів галузі знань і спеціальності. За результатами аналізу даних ЄДЕБО, опитувань педагогічних працівників, стейкхолдерів висвітлено докладні характеристики функціонування закладів фахової передвищої освіти в регіонах України. Наведено приклад результатів аналізу підготовки фахівців середньої управлінської ланки в Одеській області. Розкрито особливості освітньо-професійних програм підготовки фахівців зі спеціальності «274 Автомобільний транспорт» у закладах фахової передвищої освіти в різних регіонах України. Виявлено низку актуальних питань професійної підготовки фахових молодших бакалаврів у коледжах та сформульовано рекомендації щодо підвищення якості фахової передвищої освіти.

Мета. У статті розглядаються психологічні засади підготовки молодших бакалаврів з дошкільної освіти в педагогічних закладах передвищої освіти. Така підготовка має бути спрямована на формування в студентів здатності психологічно компетентно вирішувати завдання та практичні проблеми в галузі дошкільної освіти. Це передбачає застосування знань із загальних психолого-педагогічних теорій та їх врахування в методиках дошкільної освіти, що характеризуються складністю та невизначеністю умов. Підготовка молодших бакалаврів в процесі передвищої освіти має бути спрямована на професійне володіння вихователями ЗДО методами та засобами психологічної діяльності та практичної роботи з дітьми.
 Методи та методики дослідження. У прoцесі дoслідження викoристoвувaлися метoди теoретичного аналізу, конкретизації окремих концептуальних положень, конструювання, моделювання і систематизації. 
 Результати. З метою створення спеціальних умов для прояву студентами психологічної готовності до роботи з дітьми дошкільного віку нами розроблена психолого-педагогічна модель підготовки молодших бакалаврів дошкільної освіти. У статті презентується структура цієї моделі за етапами її реалізації. Основними структурними компонентами психолого-педагогічної моделі підготовки молодших бакалаврів є мотиваційний, професійно-практичний, особистісно-професійний. Модель побудована з урахуванням, того, що дошкільна освіта є ключовою в освітній системі України. У дітей дошкільного віку відбуваються численні зміни в їх фізичній, психологічній і соціально-культурній сферах. Вони перебувають на початковому етапі когнітивного розвитку, протягом якого прагнуть до психічної стабілізації, та мають активний інтерес до навколишньої дійсності й набуття нових навичок. З огляду на це модель передбачає, що майбутній працівник ЗДО має знати, що в психофізичному розвитку дітей особливе значення має не тільки освітня діяльність, а й особистісний вплив вихователя на них в умовах дошкільного закладу, що його увага має бути зосереджена на турботі про освіту та інтелектуальний розвиток дітей до початку навчання їх в школі, адже завдяки початковим успіхам діти можуть зміцнити свою самооцінку, набути віри у власні сили та охоче відвідувати школу. 
 Висновки. На основі результатів дослідження робиться висновок, що молодші бакалаври мають усвідомлювати: серед багатьох соціопсихологічних факторів, які впливають на освіту дітей дошкільного віку, є передусім їхня психологічна підготовленість до роботи з урахуванням їхніх психологічних особливостей, спільна участь батьків і вихователів ЗДО та своєчасне створення «раннього» освітнього середовища ЗДО.

У статті представлено нормативне забезпечення процесу формування акторської майстерності у здобувачів фахової передвищої освіти засобами тренінгу. Встановлено, що формування акторської майстерності є творчим видом діяльності, який вимагає розвитку всіх сторін індивідуальності та обдарованості майбутніх фахівців сценічного мистецтва. “Акторську майстерність” визначено, як особливий стан переживання ролі, якого можна досягнути за допомогою тренування. Виокремлено спеціальні компетентності державного освітнього стандарту фахової передвищої освіти України фахового молодшого бакалавра галузі знань 02 Культура і мистецтво, спеціальності 026 Сценічне мистецтво, що сприятимуть формуванню акторської майстерності. Проаналізовано освітні програми підготовки фахових молодших бакалаврів мистецьких спеціальностей галузі знань 02 Культура і мистецтво шести закладів фахової передвищої освіти. Серед навчальних дисциплін, що спрямовані на формування акторської майстерності у майбутніх фахівців сценічного мистецтва, першочерговими є “Основи акторської майстерності” або “Майстерність актора”, “Основи сценарної майстерності” або Сценарна майстерність, “Сценічна мова” або “Основи культури сценічного мовлення”, “Сценічна пластика”, “Робота актора над образом”, “Навчально-сценічна практика”. Особлива увага приділена дисципліні “Основи акторської майстерності”, яка фігурує практично в усіх освітньо-професійних програмах підготовки. Встановлено, що тренінгові дисципліни наявні лише в двох освітньо-професійних програмах, що є суттєвою прогалиною у процесі професійної підготовки майбутніх акторів.

Стаття актуалізує значення нормативних документів безпеки харчових продуктів в освітньому процесі фахових молодших бакалаврів технології харчування. Представлено основні ксенобіотики і контамінанти харчової сировини і продуктів.Зазначено актуальність набутих компетентностей з оцінки інтегральної безпеки харчових продуктів у виробничій діяльності фахових молодших бакалаврів.

Актуальність статті зумовлена розвитком молодіжного підприємництва у сфері культурних і креативних індустрій та необхідністю вивчення стану підготовки молоді до підприємницької діяльності у закладах фахової передвищої освіти мистецького напряму. Мета: проаналізувати діючі освітньо-професійні програми (далі: ОПП) закладів фахової передвищої освіти з підготовки фахівців за спеціальністю 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація», щоб з’ясувати наскільки вони забезпечують розвиток підприємницької компетентності фахових молодших бакалаврів за кваліфікацією «художник-виконавець». Методи: вивчення наукових джерел і педагогічної документації – для аналізу наукових праць та освітньо-професійних програм. Результати: з’ясовано ступінь наукової розробленості проблеми; проаналізовано чинні освітньо-професійні програми (далі: ОПП) підготовки майбутніх художників-виконавців, оприлюднені на сайтах закладів фахової передвищої освіти; охарактеризовано їх можливості щодо розвитку у здобувачів освіти підприємницької компетентності. Висновки: доведено перспективність дослідження проблеми розвитку підприємницької компетентності майбутніх художників-виконавців; з’ясовано, що підготовка фахівців до підприємницької діяльності повинна бути системною (розвивати правові, економічні, психолого-педагогічні й цифрові навички, мати цілісну програму розвитку підприємницької компетентності, поєднувати аудиторні й позаурочні, теоретичні і практичні види діяльності, самостійну і групову роботу); виявлено проблему доступу здобувачів освіти до інформації щодо очікуваних програмних результатів навчання (на офіційних сайтах закладів освіти оприлюднено лише 70% від усіх діючих ОПП з підготовки майбутніх фахових молодших бакалаврів за кваліфікацією «художник-виконавець»); з’ясовано, що формуванню програмних результатів, важливих для відкриття і ведення власної справи, сприяють такі освітні компоненти як «Основи підприємництва і менеджменту», «Основи економічної теорії», «Економічна теорія», «Менеджмент соціокультурної діяльності», «Основи менеджменту соціокультурної діяльності», проте здебільшого вони мають статус вибіркових і тому лише частково забезпечують розвиток у майбутніх художників-виконавців підприємницької компетентності; це зумовлює потребу обґрунтування певних організаційно-педагогічних умов, що мають бути створені в закладах освіти для розвитку в майбутніх художників-виконавців підприємницької компетентності.

У статті репрезентуються окремі інноваційні аспекти підготовки фахових молодших бакалаврів. Ключовою ідеєю є інтеграційні підходи в системі підготовки фахівців цього рівня, а також застосування зазначених методик у початковій школі. У запропонованому матеріалі висвітлені окремі теоретичні положення з апеляцією до напрацювань у галузі педагогіки, психології, соціології тощо. Форматом публікації слугує визначення рівня дослідження відповідного кола питань, а також пріоритетні напрями, які необхідно системно описати. Крім цього, робиться акцент і на практичному аспекті. Тож у результаті роботи обрамлено ідею інноваційних технологій та визначено окремі орієнтири. Також обстоюється ідея цілісності та доцільності окремих інтеграційних процедур, необхідності створення гнучкої програми і перманентних кореляцій динаміки пошуку оптимального формату методологічних рішень. Підготовка фахових молодших бакалаврів і навчання у молодших класах розглядаються у контексті інтегральних методик як цілісна освітня модель.

У статті встановлено, що формування професійно-термінологічноїкомпетентності у майбутніх фахових молодших бакалаврів із агроінженерії є однією ізважливих проблем сучасної педагогічної освіти. Визначено основні проблеми приформуванні професійно-термінологічної компетентності у майбутніх фаховихмолодших бакалаврів із агроінженерії та окреслено можливі шляхи вирішення данихпроблем.

У сучасних умовах зростання високотехнологічних наукоємних виробництв потрібнікорінні зміни в підготовці трудового потенціалу. Спостерігається дефіцит робітничих кадрів і фахівцівсередньої ланки в галузях економіки, у сервісному обслуговуванні населення, розвитку соціальної сфери,ринкової інфраструктури, та у податково-бюджетній сфері. Кваліфікація випускників фахових навчальнихзакладів не завжди відповідає сучасному рівню технічного й технологічного оснащення підприємств таорганізацій. Важливе завдання – підняти статус неуніверситетської фахової освіти.Особливу увагу необхідно приділити вивченню природничо-наукових дисциплін, які формують умолоді цілісні уявлення про наукову картину світу і впливають не тільки на світоглядні, а й на соціальні та етичні погляди людей. Ми сьогодні спостерігаємо зубожіння лабораторій та кабінетів, відсутністьсучасних наочних посібників, приладів, лабораторних стендів. Світовий досвід доводить, що якісна освітаможлива лише за умови достатнього фінансування. Очевидно навчальні заклади поступово повинніпереходити в комерційно-фінансові навчально-наукові установи. Освіта стає виробничо-фінансовоюсферою.Для задоволення потреб економіки та виробництва в кадрах важливу роль відіграють коледжі, вяких протягом усього навчання студентам пропонується професійна підготовка, орієнтована на практику.Взаємодія з виробниками дозволяє замовникам кадрів активно включатися у формування професійнихкомпетенцій студентів коледжів, швидко реагувати на вимоги ринку праці.Випускники коледжів мають можливість здобувати вищу освіту в університетах за скороченимитермінами й адаптованими програмами. Забезпечується наступність та неперервність освіти,підвищується якість підготовки фахівців, їх професіоналізація й компетентність. У коледжахрозширюються можливості індивідуалізації навчання, урізноманітнюються траєкторії навчання.На розгляд Верховної Ради України виноситься законопроект No 8321 «Про фахову передвищуосвіту», який має визначити правовий статус майбутньої діяльності технікумів та коледжів. У коледжахможна буде ліцензувати окремі програми підготовки молодших бакалаврів і бакалаврів. Нова концепціядержавного та регіонального замовлення орієнтуватиме студентів на конкретні робочі місця звідпрацюванням.

У статті розкрито можливості педагогічних інноваційних методів у процесі формування професійного іміджу у майбутніх молодших фахових бакалаврів журналістів у коледжах. Окреслено особливості професійного іміджу. Схарактеризовано структурні компоненти професійного іміджу: професійний і особистісний. Описані найбільш ефективні інтерактивні методи формування професійного іміджу журналіста – тренінги та ігри.

У статті розглянуто актуальність та доцільність використання методу case-study у формуванні професійної компетентності майбутніх педагогів початкової освіти в галузі навчання математики; окреслено можливості його впровадження в освітній процес підготовки фахових молодших бакалаврів; запропоновано приклади педагогічних кейсів під час вивчення дисципліни «Методика навчання математичної освітньої галузі».

У статті розглянуто можливості використання штучного інтелекту як засобу підвищення якості професійної підготовки майбутніх педагогів початкової освіти в галузі навчання математики, окреслено напрямки його застосування під час підготовки фахових молодших бакалаврів в умовах дистанційного навчання; запропоновано приклади педагогічних завдань з окремих тем дисциплін «Методика навчання математичної освітньої галузі» та «Основи початкового курсу математики».

У статті висвітлено досвід використання навчальних картографічних посібників у процесі підготовки бакалаврів спеціальності 013 «Початкова освіта» до професійної діяльності. Здійснено аналіз фахових джерел щодо їх класифікації (атласи, електронні посібники, контурні, інтерактивні, стінні й настільні карти, глобуси, рельєфні карти, моделі) та ретроспективний огляд створення, наповнення і використання у початковій школі у контек-сті природничої та громадянської освіти.Звернено дослідницьку увагу на напрями підготовки студентів до досліджуваної діяльності: співпрацю з Державним науково-виробничим підприємством «Картографія», розроблення занять з освітніх компонентів на основі картографічних посібників для використання під час офлайн та онлайн-навчання. Наголошено на важливості змісту, форм та методів роботи, які аргументовані фаховими методиками, базовані на ідеях міжнародних проєктів, що реалізовані впродовж періоду дослідження: «Впровадження демократичних цінностей у процес підготовки вчителя початкової школи в Україні та Норвегії» і «Розвиток громадянських ком-петентностей в Україні – DOCCU».Наведено тематику навчальних занять, які доцільно провести як на базі ДНВП «Картографія» («Види картографічної продукції та методика роботи з нею», «Дидактичні можливості картографічних посібників для формування основ громадянської компетентності учнів у процесі реалізації змісту освітніх галузей «Природнича» і «Громадянська та історична» у курсі «Я досліджую світ»), так і під час вивчення нормативних дисциплін з циклу фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи. Приклади проведення таких занять оприлюднено на авторському ютуб-каналі за покликанням https://bit.ly/3K73xYW.Описано результативність фахової підготовки майбутніх учителів засобами картографічних посібників, що простежувалась: у поглибленні знань студентів про їх різноманітність, характеристики, дидактичні можливості під час використання на уроках із молодшими школярами; оволодінні вміннями методично правильно організовувати індивідуальну, парну, групову роботу учнів з картографічними посібниками під час уроків, позаурочної діяльності та в ході навчальних проєктів.Зауважено на дієвості групової й індивідуальної форм роботи здобувачів вищої освіти з картографічними посібниками в умовах дистанційного навчання в додатку «Google Jamboard».

У роботі проаналізовано використання проектної методики упроцесі викладання англійської мови у закладах передвищої фахової освіти.Зроблено висновок щодо значущості ефективності методу проектів дляпідвищення якості підготовки молодших бакалаврів завдяки тому, що цей методзабезпечує підтримку стійкого інтересу до вивчення іноземної мови, поглиблюєта систематизує знання студентів по вивченій темі.

У статті здійснено спробу окреслити процеси інтеграції методів художнього проєктування у професійній підготовці молодших бакалаврів дизайну, таких як кейс-метод, метод дизайн-мислення та метод проблемного навчання. Показано інноваційний характер застосування інтеграційної методики для формування у здобувача фахової передвищої освіти комплексних компетентностей, необхідних на сучасному ринку праці. Розкрито сутність, наукову ємність та методологічну вправність впроваджених в освітній процес нетрадиційних методів фахової передвищої освіти у галузі мистецтва та дизайну. Підкреслено зв’язок інтегративних методик художнього проєктування зі стандартом фахової передвищої освіти за спеціальністю 022 “Дизайн”.

У статті обґрунтовано актуальність застосування інтернет-технологій у медичних закладах освіти в умовах карантину під час пандемії COVID-19. Здійснено аналіз наукових джерел у контексті застосування інтернет-технологій в освіті. Метою статті є визначення результативності організації освітнього процесу за допомогою освітніх інтернет-технологій, зокрема освітнього блогу, ментальних карт та онлайн-вправ сервісу LearningApps, під час підготовки майбутніх лікарів і фахових молодших медичних бакалаврів під час вивчення фахових дисциплін. Висвітлено основні питання організації онлайн навчання студентів-медиків, також перевірено ефективність запропонованого підходу. Описано результати опитування майбутніх лікарів і молодших медичних фахових бакалаврів стосовно їх оцінювання сучасного викладання фахових дисциплін у медичних закладах освіти. Дослідження проводилось у Вінницькому національному медичному університеті та медичних коледжах Вінницького регіону в 2017-2020 роках. Освітній процес у дистанційному режимі охоплював онлайн заняття з використанням освітнього блогу Blogger, ментальних карт Mindomo та інтерактивних вправ сервісу LearningApps. На початковому етапі дослідження було визначено недостатній рівень професійних знань і практичних навичок студентів-медиків. Виявлено недоліки професійної підготовки майбутніх медиків під час вивчення фахових дисциплін, зокрема традиційність підготовки та обмежене використання ІКТ у медичних закладах освіти. Емпіричну базу на формувальному етапі педагогічного експерименту склали 247 студентів та 70 викладачів фахових дисциплін Вінницького національного медичного університету та медичних коледжів Вінницької області. На формувальному етапі педагогічного експерименту студенти контрольної групи навчалися за традиційною методикою, а їхні викладачі фахових дисциплін використовували традиційні технології навчання. Студенти експериментальної групи навчалися за інноваційними методиками, а їхні викладачі використовували сучасні інтернет-технології. У результаті майбутні медики експериментальної групи показали кращі результати, ніж студенти контрольної групи. Зроблено висновок, що використання Інтернет-технологій в освітньому процесі значно покращує якість та ефективність навчання, наближає студентів до реальних умов клінічного середовища, дає змогу якісно вдосконалювати свої практичні навички. Ефективність використання блогів, ментальних карт та онлайн-вправ LearningApps під час викладання фахових дисциплін була перевірена шляхом проведення комплексного клінічного оцінювання. Статистична перевірка також підтвердила ефективність впровадження інтернет-технологій. Перспективи подальших досліджень зумовлені необхідністю використання педагогічного досвіду онлайн-технологій в організації ізольованого дистанційного навчання в медичній освіті під час вивчення природничих, соціально-економічних та гуманітарних дисциплін у сучасних умовах воєнного стану в Україні.

З 2020 навчального року заклади вищої освіти І-ІІ рівнів акредитації починають готувати фахових молодших бакалаврів. В статті розглянуто шляхи формування у студентів практичних вмінь і навичок роботи з сучасними інформаційними технологіями та автоматизованими системами. Зміни, які відбуваються в суспільстві, пов’язані із стрімкою інформатизацією освітньої, соціальної, політичної, економічної сфер діяльності людини, існування спільного інформаційного простору потребують підготовлених спеціалістів, які вміють використовувати різноманітні сучасні інформаційні технології для розв’язування фахових задач, готовими до самоосвіти і мають бажання це робити. Підготовка студентів спеціальності «Облік і оподаткування» потребує якісного, поглибленого вивчення дисциплін «Інформатика» та «Інформаційні системі і технології в обліку», як інструменту обліковця. Формування практичних навичок використання інформаційних технологій починається на 1 і 2 курсах, а з інформаційними системами на 3 курсі.
 Проаналізовано особливості практичної підготовки студентів, навчальне програмне забезпечення, кількість годин на виконання лабораторних робіт та їх тематика. Розглянуто шляхи мотивації та самоосвіти студентів на прикладі роботи сертифікованого центру навчання коледжу, створення спільного навчального інформаційного простору «студент – викладач». Це може бути навчання на он-лайн платформах, участь у відкритих конкурсах та олімпіадах, майстер-класи від фірм розробників програмного забезпечення, сертифікація студентів. Практична підготовка фахових молодших бакалаврів повинна відповідати сучасному рівню розвитку інформаційних технологій і бути направленою на формуванню стійких знань і практичних навичок творчої особистості інформаційного та інформатизованого суспільства.
 Сучасне інформаційне суспільство потребує спеціалістів, які володіють різноманітними інформаційними технологіями і практичними навичками роботи з автоматизованими системами, здатні до самостійного опрацювання та раціонального використання різноманітних програмних засобів загального та прикладного призначення.

У статті проаналізовано освітній потенціал гурткової роботи з географії. Розкрито загальноосвітню цінність географії для формування не лише предметних (географічних), а й ключових компетентностей фахових молодших бакалаврів, серед яких і соціально-економічна компетентність. Продемонстровано формування соціально-економічної компетентності завдяки роботі гуртка «Міжнародні організації». Здійснено аналіз напрямів пізнавально-дослідницької діяльності роботи гуртка. Це реалізується через вдосконалення уявлення студентів про географічну картину світу – епоху процесів інтеграції та глобалізації, де зростає вплив міжнародних організацій на регулювання міжнародних, зокрема, міждержавних відносин. В роботі підкреслено мотиваційний потенціал гурткової роботи в плані сучасного і перспективного співробітництва України з міжнародними організаціями, що представлено завдяки розширенню тематики гурткової роботи.

У статті розглядається питання використання одного з методів візуалізації в навчальному процесі, відомого в англійській номенклатурі як «скрайбінг». Визначено перелік вмінь, якими має володіти викладач для успішного застосування цього методу. Основними перевагами скрайбінгу є: яскравість, лаконічність, інформативність та креативність представлення інформації; візуальне зображення будується паралельно з усним викладом матеріалу; інформація одночасно сприймається слуховою і зоровою системами, тобто відбувається так зване паралельне запам’ятовування, що збільшує відсоток засвоєння матеріалу; структурування таким способом матеріалу дозволяє викладачу подавати інтерактивно об’ємну інформацію. Метод скрайбінгу можна використовувати на заняттях із різних предметів. Але найбільшої візуалізації можна досягти на навчальних заняттях з природничих дисциплін. Використання скрайбінгу направлене на засвоєння матеріалу в максимально зрозумілому і привабливому форматі з використанням малюнків, аплікацій, картинок, таблиць. Застосування скрайбінгу можливе на всіх етапах заняття. Найефективнішим він є під час пояснення нової теми. Таким чином можна зацікавити студентів різними графічними образами, які пов’язані з новим навчальним матеріалом. При організації самостійної роботи із використанням скрайбінг-презентацій можна ефективно спланувати роботу в групах. Як результат такої роботи може бути створений власний груповий проект. Використання скрайбінгу сприяє підвищенню результативності навчання, розвитку візуального мислення, посилення пізнавального інтересу і самостійності. Цей метод сприяє розвитку ключових освітніх компетентностей, які дозволяють не тільки опанувати теоретичний матеріал, а і опанувати соціальний досвід, одержувати навички життя і проектної діяльності в сучасному суспільстві.

The modern digital world is evolving rapidly. Industry, agricultural production, science, culture and other industries are becoming increasingly global, leading to high competition in the labor market. Under such conditions, professionals can be competitive who think quickly, flexibly and creatively, make informed decisions quickly to solve the tasks and are aware of the level of responsibility within their job responsibilities. Among the specialists in demand in production, the current place is occupied by professional junior bachelors. The training of competent professional junior bachelors in the specialties "Applied Mechanics" and "Industrial Engineering" is based on theoretical and practical knowledge, which in the future will allow the specialist to compete in the labor market. Each of these specialties is important for the country's economy because they underlie the modern competitive economy. Therefore, the formation of the competence of the future professional is the main task of educational institutions, which train professional junior bachelors. The professional competence of the future professional junior bachelor of specialties "Industrial Engineering" and "Applied Mechanics" has features related to personal and subject competencies, as well as competencies that are formed in the workplace. Personal and subject competencies include sociability, initiative and entrepreneurship; critical, analytical and creative thinking; knowledge of mathematics, physics and engineering and skills in working with computer programs. The ability to think critically, analytically and creatively creates the basis for the development of initiative and entrepreneurship. Initiative and entrepreneurship are seen as the ability to realize their plans. Sociability - the ability to communicate with other people in the team. Knowledge of the mathematical apparatus helps with technical calculations. Skills to work with computer programs in the relevant field are needed to work with computer graphics systems, to study modern methods of designing technological processes of machine-building production and programming. Competencies that are formed directly in the workplace - the ability to work in a team and effective planning of working time. These competencies are formed precisely due to professionalism, the ability of the future specialist to learn throughout life and communicative qualities.

У статті висвітлено питання співпраці Відокремленого структурного підрозділу «Рівненський технічний фаховий коледж Національного університету водного господарства та природокористування» зі стейкхолдерами. Зазначено, що ефективність освітнього процесу залежить від урахування закладом освіти інтересів усіх зацікавлених осіб та його здатності до взаємодії зі стейкхолдерами в зовнішньому та внутрішньому освітньому середовищі. Визначено основні напрями щодо реалізації стейкхолдерського підходу у процесі підготовки фахівців зі спеціальності 192 «Будівництво та цивільна інженерія». 
 Наведено перелік основних стейкхолдерів, з якими співпрацює заклад. Висвітлено питання міжнародної співпраці між означеним вище коледжем та німецькими освітніми й робітничими закладами у сфері дуальної освіти, що дало змогу впровадити таку форму здобуття фахової передвищої та вищої освіти. Схарактеризовано дуальну форму як відносно новий спосіб здобуття освіти, що передбачає поєднання навчання в закладах освіти та в інших суб’єктах освітньої діяльності з навчанням на робочих місцях з метою оволодіння програмними результатами, поглиблення практичних умінь і навичок та набуття певної кваліфікації.

У статті висвітлено проблему формування професійно-мовленнєвої компетентності молодших фахових бакалаврів у закладах передвищої освіти засобами дискусії. Актуальність проблеми вбачається тому, що у сфері майбутньої професійної діяльності багато залежить від умінь фахівця медичної галузі реалізувати себе через спілкування, вільно та критично мислити. Встановлено, що групова дискусія на навчальних заняттях сприяє розширенню інформаційного поля студентів, виробленню комунікативних навичок, активізує інтерес до навчання. Представлено сутнісні характеристики групової дискусії, серед яких розв’язання професійних завдань, що мають нестандартний підхід, творчий конструктивізм, поєднання взаємодоповнюваного діалогу та обговорення-суперечки, зіткнення різних точок зору, позицій, рішень, досягнень.

Стаття присвячена особливостям професійної підготовки майбутніх учителів математики у Федеративній Республіці Німеччина. Встановлено, що після приєднання до Болонського процесу в країні стосовно підготовки педагогічних кадрів відбулися відчутні зміни, які спрямовані на вдосконалення, підвищення якості освіти, а також досягнення узгодженості в освітніх питаннях з іншими державами Європейської співдружності. Нині в Німеччині готують фахівців педагогічних спеціальностей у двоступеневій системі «бакалавр-магістр». Тривалість і зміст, методика навчання залежить від того, в якій школі має намір працювати вчитель у майбутньому. Так, викладачів математики для старшої школи, гімназій готують виключно університети. Після закінчення бакалаврату здобувач отримує ступінь «бакалавр наук» або «бакалавр мистецтв». Магістратура завершується отриманням ступеня «магістр освіти». Далі випускники університетів можуть продовжити наукову діяльність в аспірантурі (докторантурі), захистити дисертацію та отримати ступінь доктора філософії Phd. У ході аналізу, встановлено, що навчання в німецьких вишах поділяється на базовий, який завершується складанням переддипломного іспиту, і професійний курси. Визначено, що структура підготовки майбутніх учителів математики в університеті включає: 1) спеціально-предметний блок; 2) предметно-дидактичний (методика математики) блок; 3) психолого-педагогічні дисципліни; 4) різні види професійно-педагогічної практики. Як приклад, розглянуто навчальні плани підготовки майбутнього вчителя математики за системою бакалавр/магістр у Бременському університеті. З`ясовано, що обов`язковою фазою підготовки майбутнього вчителя є стажування в школі (Referendariat), успішне проходження якого стає допуском до другого державного екзамену, а в подальшому до самостійної фахової діяльності. Проведений аналіз досвіду німецьких освітніх реформ та інновацій може бути використаний у системі фахової підготовки майбутніх учителів математики в Україні. Зокрема, заслуговує на увагу досвід стажування молодих педагогів у майбутній професії, а також організація практичного навчання, різновиди практик, які проходять майбутні вчителі в Німеччині.
 Ключові слова: професійна підготовка; майбутні вчителі математики; Німеччина.

У статті здійснено огляд окремих викликів системи освіти в умовах війни. Окреслено загальні положення Резолюції Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй (ООН) 2601 (2021), що визнає на офіційному рівні безпосередній зв’язок між освітою та миром і безпекою. Частково розглянуто і проаналізовано основні тенденції та особливості організації навчання у фахових коледжах України. Встановлено, що основним завданням освіти сьогодення є психолого-педагогічна підтримка учасників навчального процесу, створення сприятливого середовища для здобуття якісних знань та компетентностей в умовах воєнного стану. Визначено, що у новій освітній парадигмі студент є не об’єктом виховного впливу, а суб’єктом пізнавальної діяльності, діалогічні та інтерактивні стосунки між викладачем і здобувачем освіти визначають основну форму організації освітнього процесу.

У статті представлено результати аналізу змісту, організаційних форм і методів вокально-фахової підготовки здобувачів з Китаю – майбутніх співаків і викладачів вокалу. Підґрунтя виконаного дослідження становить аналіз праць українських і китайських науковців підготовки в галузі музичної педагогіки, а також узагальнення власного досвіду викладання вокалу в китайському мистецько-освітньому закладі. Відзначено, що для сучасної вокальної педагогіки Китайської Народної Республіки типовою є глибока увага до опанування як національного співочого мистецтва, так і європейських традицій, які визнаються підґрунтям долучення до світових вокально-виконавських і освітніх процесів. Натепер вокальна академічна школа Китаю пройшла значний шлях в опануванні базових положень європейської вокальної школи «бельканто», що, поряд із природною музичністю, співацькою обдарованістю й наполегливістю молодих співаків, допомагає їм досягати в цьому напрямі значних успіхів і визнання їхньої майстерності в концертно-виконавській і конкурсній діяльності далеко за межами своєї батьківщини. Увага звертається і на типові проблеми, властиві сучасній вокально-освітній практиці Китаю. Дослідження ґрунтується на концептуальних положеннях компаративного й антропологічного підходів, що дозволяє виявляти спільні та відміні особливості вокально-методичних систем двох країн, а також охарактеризувати етнічні й індивідуально-особистісні властивості китайських студентів – майбутніх бакалаврів. Відзначено головні відмінності, властиві китайським здобувачам, які проявляються на анатомо-психофізіологічному, художньо-ментальному та світоглядному рівнях організації мистецького й духовно-творчого буття особистості. Представлено структуру вокально-фахової підготовки здобувачів вищої освіті бакалаврату в єдності гносеологічно-компетентнісного, мотиваційно-особистісного, фонаційно-виконавського, рефлексивно-корекційного, фахово-креативного компонентів. Охарактеризовано особливості їх формування в сучасній вокально-освітній китайській системі, урахування яких має сприяти підвищенню ефективності підготовки майбутніх фахівців як у національних, так і в українських мистецьких закладах.

Резюме. Безперервна освіта медичної сестри сприяє значному покращанню якості, доступності та економічності надання медичної допомоги населенню. Мета дослідження – вивчити та порівняти аналіз післядипломної освіти медичних сестер в Україні та Польщі як складових особистої освітньої траєкторії. Матеріали і методи. Проаналізовано нормативно-правову документацію щодо освіти в Україні та країнах Європейського Союзу. Результати. У статті описано нормативно-правову базу форм та методів післядипломної освіти в Україні та країнах Європейського Союзу. Особлива увага приділяється питанням інформальної освіти. Найпоширенішим видом неформальної освіти для медичних сестер стане форма інформальної освіти: участь у фахових нарадах, семінарах, науково-практичних конференціях, симпозіумах, з’їздах, виставках, симуляційних тренінгах, майстер-класах, курсах з оволодіння практичними навичками, стажування у клініках інших країн, дистанційне навчання, у тому числі електронне через фахові інтернет-ресурси. Наведено порівняльний аналіз післядипломної освіти медичних сестер в Україні та Польщі як основи безперервного професійного розвитку та умов кар’єрного зростання. Досвід післядипломної освіти в Польщі вказує на позитивний ефект від формування особистого освітнього портфоліо медичного працівника, структурованого підходу до призначення на управлінські посади залежно від наявності ступеня бакалавра чи магістра. Запровадження в Україні цього позитивного досвіду сприятиме підвищенню зацікавленості медичних сестер у освоєнні нових практичних навичок, покращенні професійних компетентностей, здобутті вищої освіти. Висновки. Впровадження інформальної освіти у процес набуття нових компетентностей та підвищення професійної майстерності молодших спеціалістів із медичною освітою є затребуваним напрямком у сучасній системі безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я.

The article is devoted to one of the urgent problems of training applicants for vocational education in conditions of quarantine restrictions and general quarantine in Ukraine. It has been substantiated that distance learning technologies are an effective means of supporting the educational process during quarantine restrictions. It has been established that during distance learning of applicants for vocational higher education, digital educational resources should be used that provide high-quality informational support for training, as well as network communication tools through which participants in the educational process communicate. It was investigated that the choice of resources to support distance learning of future specialists is influenced by the peculiarities of their professional training, in particular, for paramedics, the need to demonstrate biological objects and phenomena, that it is necessary to take into account the technical and didactic  capabilities of educational platforms, online services and other digital resources were used in professional training, for specialists in finance, banking and insurance, there is a need to demonstrate phenomena and trends. The main resource that was used for informational support of the educational process, carrying out control activities through testing and interaction of participants in the educational process was a modular object-oriented dynamic learning environment. The training sessions in the video conferencing mode were provided by the cloud service Google Meet and Skype meet now, practical classes and seminars were held in different platforms depending on the specifics of the subject and topic Moodle, Skype meet now, Viber, Google Meet and Google Classroom. Depending on the specifics of the academic discipline of professional training of students, educational platforms and services were used that visualize the structure of living organisms and ensure the conduct of virtual laboratory work; YouTube video hosting. The feasibility of using digital educational resources in the professional training of applicants for vocational higher education, confirmed by comparing the results of the final controls carried out in the first semester of the 2021–2022 academic year in 3 institutions of vocational higher education and in the study of 5 disciplines, 3 educational groups. It is argued that distance learning cannot be a full-fledged alternative to the traditional training of future specialists, but can only be used in such extreme situations as a nationwide quarantine.

Modern trends in the development of the education system are characterized by a clear formulation of requirements for graduates of educational institutions within the framework of training. The program and normative support is the Law of Ukraine “On Physical Culture and Sports”, the National Doctrine of the Development of Physical Culture and Sports, the State Targeted Social Program for the Development of Physical Culture and Sports for the Period Until 2020, Regulations on the Organization of Physical Education and Mass Sports in Higher Education Institutions, approved by the Order of the Ministry of Education and Culture of Ukraine dated January 11, 2006, Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 1045 dated December 9, 2015, and others. Training of professional junior bachelors in physical culture and sports should be carried out in accordance with the program content implemented at all levels of education. Physical education, being a pedagogical process, is aimed at the formation of theoretical knowledge, abilities and skills in performing motor actions, at the development of physical qualities that ensure positive dynamics of physical development and physical fitness.

In the article, based on theoretical sources and practical experience, the peculiarities of forming special competencies in professional junior bachelor’s degree students in laboratory diagnostics are revealed using the example of studying educational components “Microbiology with fundamentals of immunology and microbiological research techniques” and “Medical Biology” in the conditions of blended learning. Legal documents that regulate the organization of the educational process in the conditions of martial law are analyzed. It is shown that blended learning is one of the forms of organizing education and is directly related to the distance format of organizing the educational process. It is noted that the organization of the educational process in the conditions of blended learning is characterized by certain features that affect the nature and types of pedagogical interaction of all participants in the educational process. The functions of teachers, which were determined precisely in the conditions of blended learning (coordination, correction, counseling, management), are distinguished and characterized, showing the interaction and interdependence of activities of the teacher and students. The authors analyzed simulation learning and the flipped classroom methodology as alternative forms of forming special competencies in professional junior bachelor’s degree students in laboratory diagnostics in the conditions of blended learning. The principles of blended learning (sequence, visibility, practical application, continuity) are identified and characterized. The axiological principles of organizing blended learning (responsibility, mutual trust and respect, respect for each other’s time, integrity) are emphasized, and the peculiarities of their manifestation in teachers, students, and educational institution management are outlined. It is stressed that the effectiveness of learning depends on the level of independence of students, maximum access to educational and methodological materials, the formation of self-organization and self-control. Keywords: blended learning, laboratory diagnostics, flipped classroom, simulation learning, axiological principles.

Актуальність. Якість професійної підготовки фахівців є тим інтегративним критерієм, який характеризує здатність випускника коледжу вже з перших днів роботи за фахом конструктивно, творчо розв’язувати виробничі ситуації, демонструвати здібності самостійно опановувати новітні виробничі технології, розвивати навички навчання впродовж життя. Проте сучасна освітня практика вкрай повільно відходить від усталених роками технологій оцінювання підготовленості майбутніх фахових молодших бакалаврів до професійної діяльності, використовує діагностичні методики, що недостатньо диференціюють студентів за рівнями навчальних досягнень. Водночас і педагогічною наукою поки що не розроблено докладних теорій забезпечення і оцінювання якості підготовки фахівців у закладах професійної освіти. З огляду на це, актуальним науковим завданням є пошук відповіді на запитання: що таке якісна професійна підготовка фахівців, як і яким чином її забезпечити, як виміряти та оцінити рівень її якості та ін. Мета: на основі аналізу сутнісних характеристик якості професійної підготовки фахівців, особливостей формулювання сучасних результатів навчання запропонувати методику проєктування різнорівневих завдань для оцінювання когнітивних рівнів навчальних досягнень студентів. Методи: теоретичні (теоретичний аналіз наукових джерел, вивчення вимог професійних і освітніх стандартів, освітніх програм, аналіз програм навчальних дисциплін, теорій формулювання результатів навчання – задля з’ясування стану проблеми дослідження та визначення напрямів наукового пошуку; порівняння – з метою вивчення наукових підходів щодо розв’язання проблеми; аналіз і синтез – задля розроблення методики проектування різнорівневих завдань для оцінювання когнітивних рівнів навчальних досягнень студентів; моделювання – для розроблення моделі когнітивних рівнів уточненої таксономії; емпіричні (спостереження, тестування – для підтвердження валідності інструментарію, внесення коректив у методику оцінювання; експертні оцінки – для визначення вагомості педагогічного оцінювання в структурі факторів підвищення якості професійної підготовки фахівців). Результати. Конкретизовано, що якість професійної підготовки фахівців має різнорівневий характер і визначається через встановлення відповідності результатів навчання здобувача освіти вимогам кваліфікаційних стандартів (за наявності), освітньо-професійних програм, запитам суспільства, ринку праці, роботодавців та самої особистості. Засобами факторного аналізу встановлено, що педагогічне оцінювання є важливою детермінантою забезпечення (підвищення) якості підготовки фахових молодших бакалаврів у коледжах. Констатовано брак сталих підходів до визначення понять «якість освіти», «якість професійної підготовки», «результати навчання» та інших, що тісно пов’язані з названими. Доведено, що забезпечення і оцінювання якості професійної підготовки фахівців у закладах професійної освіти доцільно здійснювати із використанням уточненої таксономії Б. Блума, яка зіставляє рівні знань (фактичні, концептуальні, процедурні, метакогнітивні знання) з кожним рівнем когнітивного процесу – а) пам’ятати; b) розуміти; с) застосовувати; d) аналізувати; е) оцінювати; f (створювати). На конкретних прикладах показано методику «програмування» результатів навчання в когнітивній сфері за уточненою таксономією, що дозволяє цілеспрямовано забезпечувати та, відповідно, оцінювати необхідні когнітивні рівні навчальних досягнень студентів. Висновки. У дослідженні уточнено, що якість професійної підготовки фахівців у коледжах визначається шляхом встановлення відповідності результатів навчання здобувачів освіти вимогам кваліфікаційних стандартів чи освітньо-професійних програм. Розроблена на основі обґрунтованої ієрархічної моделі рівнів складності результатів навчання методика проєктування різнорівневих завдань для забезпечення якості професійної підготовки фахівців надає можливість цілеспрямовано, на науковій основі програмувати еталонні результати навчання та розробити доступну широкому загалу педагогічних працівників діагностику компетентнісних досягнень студентів на всіх етапах опанування освітньо-професійної програми у коледжі.

Актуальність. Питання підвищення якості підготовки фахових молодших бакалаврів передбачає значне поліпшення контролю результатів навчання студентів як важливого засобу управління освітнім процесом. За допомогою педагогічного контролю розкривають рівень знань випускників та отримують інформацію про стан знань студентів у освітньому процесі. Шляхом контролю здійснюється систематичний зворотний зв’язок, що дозволяє будувати адаптивну компетентнісно орієнтовану програму навчання та своєчасне коригування дій викладачів і студентів у освітньому процесі. Тестовий контроль знань, як метод вимірювання і оцінювання знань, умінь та навичок студента найбільш повно відповідає вимогам законодавства у сфері освіти, щодо забезпечення релевантності, прозорості, надійності та об’єктивності оцінювання результатів навчання. Мета: метою даної статті є висвітлення методики апробація тестових завдань та аналіз їх якості для нестандартизованих тестів. Методи: теоретичного аналізу – для дослідження існуючих підходів до методики розроблення тестів, тестових завдань та перевірки якості тестових завдань; експертної оцінки – для визначення правильності формулювання тестових завдань та точності питань, і терміну виконання тестових завдань; апробація (пілотажне дослідження) – для перевірки розробленого інструментарію; коефіцієнта кореляції Пірсона – для визначення коефіцієнта кореляції балів завдання з сумарними балами тесту. Результати: розкрито зміст понять тест та тестовий контроль, визначено відмінність між стандартизованими та нестандартизованими тестами, охарактеризовано особливості здійснення експертної оцінки ефективності тесту та його перевірки в освітньому процесі в рамках пробного тестування, розкрито алгоритм аналізу якості тесту, визначено основні показники відбору завдань для нестандартизованих тестів та їх розрахунок. Висновки: У статті розглянуто апробацію нестандартизованих тестових завдань, їхня експертна перевірка на правильність формулювання завдань, точність формулювання питань, умови здійснення пробного тестування; критерії відбору тестових завдань: потенціал трудності; дисперсія балів; коефіцієнт кореляції балів завдання з сумарними балами тесту. Проте, подальшими напрямками розвідок є робота у напрямку проведення спеціального методологічного експерименту для створення стандартизованих тестів, а саме: перевірка надійності та валідності на основі репрезентативної вибірки.

В останні роки на освітню практику значно вплинуло широке поширення сучасних технологій з усіх сфер суспільного життя. Суспільство потребує людини, яка здатна не тільки засвоювати та ретранслювати отримані знання, але й інтегрувати ці знання та застосовувати їх для одержання нових знань, орієнтованих на розуміння основних закономірностей перебігу явищ та процесів, загального уявлення про світ природи. Відтак, реформаційні нововведення в освіті «спрямовано на зміни у змісті, формах і методах навчання, осучасненні середовища навчання, що відповідає вимогам ХХІ століття» [Бурий 2022: 3]. Ці теоретичні підходи стали ключовими інструментами освіти в новому тисячолітті та визначальними основами науково-методичного супроводу як процесу взаємодії: демократичність – можливість урахування різних підходів, поглядів, колегіальність в ухваленні певного рішення; ситуація вибору – створення декількох варіантів програм, моделей діяльності, технологій, які забезпечують передумови для свідомого вибору; самореалізація – розкриття особистісного потенціалу кожного учасника педагогічного процесу; співтворчість – спільна діяльність суб’єктів, які прагнуть досягти нових кількісних і якісних результатів [Сорочан, 2012: 3].Дослідження показують, що традиційний зміст і форми навчання, засновані на «до комп’ютерних», паперових технологіях, погано узгоджуються зі спробами навіть фрагментарного використання комп’ютера на заняттях.Інформаційні ж технології містять якісно нові можливості для навчання і розвитку студентів. Цим обґрунтована необхідність розроблення, впровадження і застосування сучасної методичної системи інформаційних педагогічних технологій, яка є індивідуальною для кожного викладача природничо-математичних дисциплін.Наукова новизна статті полягає в тому, що дисципліна «Фізика і астрономія» є основною дисципліною інтегрованого курсу «Природничі науки» для підготовки фахових молодших бакалаврів на основі базової загальної середньої освіти зі спеціальності 122 Середня освіта (Комп’ютерні науки), а тому необхідність підвищення якості підготовки майбутніх фахівців такого профілю ставить посилені вимоги до змісту і форми викладення навчального матеріалу на заняттях природничо-математичних дисциплін і, зокрема, фізики і астрономії. Суттєве поліпшення підготовки майбутнього фахівця за спеціальністю «Комп’ютерні науки», посилення її прогностичної спрямованості можливе лише за умови розробки теоретичних і методичних основ використання інноваційних технологій навчання інтегрованого курсу «Природничі науки» (Фізика і астрономія).

Освіта – основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями [1].Провідним орієнтиром в ХХІ столітті в суспільстві знань постають гуманізація та інтелектуалізація соціальних відносин, а першочергового значення набувають знання та інформація. Актуальність проблеми обумовлюється перетворенням освіти на один з вирішальних соціокультурних чинників інформаційного суспільства. З огляду на динамічні зміни у сучасному глобалізованому світі, які детермінували нові вимоги до рівня освіти, професійної підготовки і компетентностей фахівців, сьогодні на національну вищу освіту покладається завдання формування сучасної національної еліти, здатної забезпечити відтворення та розвиток інноваційного потенціалу демократизації суспільства.Реорганізація освіти відповідно до вимог сучасності – комплексне завдання. Воно включає модернізацію управління як всієї системи освіти, так і окремими її закладами; зміну форм і методів навчального процесу; підвищення якості навчання студентів; перегляд кількості напрямів підготовки; постійне підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу; забезпечення академічної і трудової мобільності студентства; інноваційні підходи до проблем фінансування та самофінансування освітніх закладів тощо. Зокрема, у Національній доктрині розвитку освіти пріоритетним розвитком визначено впровадження новітніх інформаційно-комунікативних технологій, а поєднання освіти і науки розглядається як умова модернізації системи освіти, головне джерело її подальшого розвитку [2].Актуальні проблеми становлення сучасної освітньої парадигми та модернізаційних зрушень в системі вищої освіти проаналізовані в роботах В. П. Андрущенка, М. З. Згуровського, І. А. Зязюна, С. Ф. Клепка, К. В. Корсака, В. Г. Кременя, В. І. Лугового та інших вітчизняних науковців. В роботах Д. Белла, З. Бжезинського, І. Валлерстайна, У. Дайзарда, Ж. Еллюля, Г. Кана, Г. Кіссінджера, Р. Коена, Ж.-Ф.Ліотара, Т. Куна, М. Макклюєна, Й. Масуди, Р. Рорті, Т. Стоуньєра, А. Тоффлера, А. Турена, Ф. Уебстера, П. Фейєрабенда, М. Фуко, Ф. Фукуями, Ю. Хаяші, Ф. Хіггса, П. Штомпки, К. Ясперса відображено проблеми концептуальних засад глобальних змін суспільства, визначено теоретичні (наукові, інтелектуальні) знання, інновації та інформаційні технології.Ключові проблеми інформатизації освіти як складової інформатизації суспільства, аналіз педагогічного потенціалу інформатизації навчального процесу розкрито в працях В. Ю. Бикова, А. Ф. Верланя, А. М. Гуржія, Ю. О. Дорошенка, А. П. Єршова, М. І. Жалдака, Ю. О. Жука, Ю. І. Машбиця, І. Ф. Прокопенка, В. Д. Руденка, О. В. Співаковського та багатьох інших науковців.Аналіз проблем інформатичної освіти, дослідження теоретичних і методичних аспектів навчання інформатики в сучасних умовах знайшли відображення в працях А. П. Єршова, М. І. Жалдака, К. К. Коліна, Е. І. Кузнєцова, О. А. Кузнєцова, М. П. Лапчика, В. М. Монахова, Н. В. Морзе, О. О. Ракітіної, Ю. С. Рамського, С. А. Ракова, C.О. Семерікова, В. Ф. Сухіної, Ю.В. Триуса та інших.Проте, не зважаючи на достатню кількість наукових публікацій з численних питань реформування національної вищої освіти, сьогодні чітко окреслюється коло проблем, які потребують подальшого осмислення й аналізу.Структурне реформування національної системи вищої освіти, зміна освітніх програм і проведення необхідних інституційних перетворень у вищих навчальних закладах України здійснюється в рамках Болонського процесу. У багатьох його документах зазначається, що він не передбачає уніфікації змісту освіти, натомість кожна країна-учасниця має зберегти національну палітру, самобутність та надбання у змісті освіти і підготовці фахівців з вищою освітою, а далі запровадити інноваційні прогресивні підходи до організації вищої освіти.Аналіз теорії та практики архітектурної освіти свідчить, що рівень професійної підготовки молодих архітекторів не відповідає міжнародним вимогам, що негативно позначається на продуктах архітектурної діяльності, а отже, на якості навколишнього середовища та життя суспільства в цілому. Це зумовлено суперечністю між потребою послідовного, цілеспрямованого залучення майбутніх фахівців до професійного та соціокультурного досвіду, опанування новітніми інформаційно-комунікаційними технологіями та відсутністю ефективних освітніх технологій формування професійної культури майбутніх архітекторів [3].Світовий і вітчизняний досвід сучасної архітектури свідчить про те, що єдиний процес інформатизації в архітектурі розвивається по двох паралельних руслах: перше – технологічний супровід проектування, істотно інтенсифікує і змінює його процесуальне зміст. Друге – дослідження, що проводяться у віртуальному середовищі (або віртуальні дослідження), що активізують творчий потенціал проектувальника і формують професійну мову сучасного архітектора. Вітчизняна практика вищої архітектурної освіти розвивається в основному в першому руслі – спонтанного впровадження цифрових технологій шляхом вивчення пакетів комп’ютерних програм. Це задовольняє, насамперед, попит архітектурно-будівельного ринку на фахівця, що володіє ремеслом, необхідним для оформлення проектної документації в електронному вигляді. Однак така спеціалізація не служить розвитку художньої складової архітектурної професії [4].Різним теоретичним і методичним аспектам підготовки архітекторів у системі вищої освіти присвячено дослідження К. С. Алабяна, Ю. С. Асєєва, Л. Г. Бачинської, М. Г. Бархіна, Є. Д. Білоусова, Ю. М. Бі­локоня, В. М. Вадимова, Ю. П. Волчок, Н. В. Докучаєва, М. М. Дьоміна, В. І. Єжова, О. В. Кащенка, Л. М. Ковальського, Г. І. Лаврика, І. Г. Лежави, В. П. Мироненка, В. Є. Михайленка, Д. Л. Мелодинського, Н. Ф. Метленкова, Т. Ф. Панченка, О. С. Слєпцова, Г. Ю. Сомова, В. О. Тімохіна, В. В. Товбича, М. А. Туркуса, В. П. Уреньова, В. Р. Усова, Г. Й. Фільварова, У. А. Кисельової, І. С. Ніколаєва, М. В. Никольського, Н. Ф. Нечаєва, Е. А. Левінсона, С. О. Хан-Магомедова, Л. П. Холодової, М. І. Яковлєва, О. В. Чемакіна, Ю. О. Дорошенка, Ю. М. Ковальова, О. А. Трошкіна, Л. М. Бармашина, Г. І. Болотова.Проблеми архітектури і архітектурної освіти також постійно знаходяться в центрі уваги міжнародних суспільних та професійних організацій. Зокрема, ці проблеми представлено в Хартії Міжнародного Союзу архітекторів та ЮНЕСКО «Про освіту архітекторів», яка прийнята на XIX Міжнародному конгресі МСА в Барселоні в 1996 році; у міжнародних програмах ЮНЕСКО «Всесвітнє природне і культурне надбання в руках молодих», у програмі МСА «Архітектори у школі».Проблемам навчання майбутніх архітекторів власне комп’ютерних технологій архітектурного проектування та візуалізації спроектованих об’єктів донині приділяється вкрай мало уваги. Зазначене пояснюється певною консервативністю архітекторів щодо активного використання інноваційних засобів і технологій у своїй діяльності, відсутністю належної підготовки у більшості науково-педагогічних працівників та певним запізненням щодо розробки та впровадження у практику інструментальних програмних засобів архітектурного проектування порівняно з інженерними САПР. Разом з тим, можна назвати публікації, присвячені навчанню майбутніх архітекторів сучасних комп’ютерних технологій архітектурного проектування та опануванню відповідного програмного інструментарію [3; 4; 5]. Проте таких робіт досить мало, а їх зміст не відповідає повною мірою на запити освітньої практики та свідчить про недостатню кваліфікацію (щодо розв’язуваної проблеми) їх авторів і неповне розуміння ними актуалізованих завдань модернізації вищої архітектурної освіти у плані її інформатизації.Роль і значення архітектурної освіти неухильно зростає, вона стає предметом досліджень, у тому числі й дисертаційних, у соціології, психології, культурології тощо. У педагогічній науці архітектурна освіта представлена ідеями та діяльністю різних дослідників, які розглядають теоретичні аспекти та навчально-методичні основи архітектурної освіти, методологію креативного навчання, вивчають архітектурну освіту за кордоном, розробляють конкретні методики архітектурно-художньої освіти, зокрема, професійної підготовки майбутнього архітектора засобами образотворчого мистецтва.У сучасних умовах інформатична освіта набуває особливого значення у професійній підготовці майбутніх архітекторів, оскільки швидкий процес інформатизації практики архітектурного проектування потребує від сучасного архітектора знань і умінь щодо доцільного й ефективного застосування інформатичних засобів, методів і технологій у власній професійній діяльності, що загалом визначає фахово-інформатичну компетентність архітектора. Тому предметом інформатичної освіти у структурі вищої архітектурної освіти є інтелектуальні технології створення архітектурного проекту за допомогою комп’ютерно-комунікаційних апаратних та програмних засобів.Отже, нинішня зміна освітніх цілей та ціннісних орієнтирів потребує кардинального оновлення змісту вищої архітектурної освіти. Згідно чинного законодавства України про освіту структура освіти включає: дошкільну освіту; загальну середню освіту; позашкільну освіту; професійно-технічну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру; докторантуру; самоосвіту. Вивчення стану вищої архітектурної освіти в Україні показало, що фахівців галузі знань «Будівництво та архітектура», «Мистецтво» готують сьогодні у вищих навчальних закладах І-IV рівнів акредитації у відповідності з напрямами, за якими здійснюється підготовка фахівців у навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста та магістра (табл. 1).Вищими навчальними закладами, згідно чинного законодавства в Україні є технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші. [1]Таблиця 1Перелік напрямків, за якими здійснюється підготовка фахівців у навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, бакалавра, магістра та спеціаліста ГалузьМолодші спеціалістиБакалавриСпеціалістиМагістри0601Будівництво та архітектура будівництво та експлуатація будівель і споруд 5.06010101архітектура6.060102архітектура будівель і споруд7.06010201 архітектура будівель і споруд8.06010201 містобудування 7.06010202 містобудування8.06010202архітектурне проектування та внутрішній інтер’єр5.06010201дизайн архітектурного середовища7.06010203 дизайн архітектурного середовища8.06010203реставрація пам’яток архітектури та містобудування і реконструкція об’єктів архітектури7.06010204реставрація пам’яток архітектури та містобудування і реконструкція об’єктів архітектури8.060102040202Мистецтводизайн5.02020701дизайн (за видами)6.020207дизайн (за видами)7.02020701дизайн (за видами)8.02020701 Відповідно до статусу вищих навчальних закладів законодавчо встановлено чотири рівні акредитації:перший рівень – технікум, училище, інші прирівняні до них вищі навчальні заклади (підготовка фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем – молодший спеціаліст);другий рівень – коледж, інші прирівняні до нього вищі навчальні заклади (підготовка фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем – бакалавр);третій і четвертий рівні (залежно від наслідків акредитації) – інститут, консерваторія, академія, університет (підготовка фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем – спеціаліст, магістр). [1]Загальносвітові процеси глобалізації та становлення інформаційного суспільства призводять до адекватної зміни освітніх цілей та ціннісних орієнтирів особистості, що у свою чергу зумовлює відповідне оновлення змісту освіти та здійснення навчального процесу. Основою такого оновлення в світовій практиці нині прийнято компетентнісний підхід.Формування і розвиток інформатично-комунікативної компетентності майбутнього архітектора та її складової – фахово-інформатичної компетентності – здійснюється під час наскрізної інформатичної підготовки: спочатку у середній загальноосвітній школі, затим, ступенево-поетапно, в університеті, потім, за потребою – у післядипломній освіті, під час професійної діяльності. Відповідно до сказаного виділятимемо такі етапні рівні: початкова загальноосвітня інформатична компетентність  базова інформатична компетентність  фахово-інформатична компетентність  акмеологічна фахово-інформатична компетентність. Тобто, компетентнісний підхід трансформується у акмеологічний підхід.Архітектор навчається все життя і при цьому має постійно слідкувати за новітніми науковими розробками. Тобто, архітектурна освіта, як ніяка інша відповідає нинішній освітній концепції навчання впродовж життя.Зважаючи на різноплановість фахової підготовки та складність професійного й духовного становлення молодого архітектора, системна інтеграція художніх, наукових і технічних (інженерних) знань має відбуватися впродовж усього процесу формування, становлення і розвитку архітектора як професіонала: спочатку під час допрофесійного (пропедевтичного) навчання, затим – під час фахової підготовки у вищих навчальних закладах, насамкінець, у процесі професійного (акмеологічного) зростання і саморозвитку під час виробничої діяльності.Процес підготовки майбутніх архітекторів до професійної діяльності розглядаємо як складну динамічну систему, яка ґрунтується на комплексі теоретико-методологічних підходів і забезпечує формування компетентного креативного фахівця нової генерації, підготовленого для здійснення професійної діяльності із застосуванням комп’ютерних засобів та інформатичних технологій, а також здатного до активної конкуренції на ринку праці та безстресової соціалізації.Концептуальні положення підготовки майбутніх архітекторів проявляються у формі провідних тенденцій і визначають стратегію цього процесу. До таких насамперед можна віднести: гуманізацію; гуманітаризацію; фундаменталізацію; забезпечення неперервності освіти; міждисциплінарний та інтернауковий характер знань; інтелектуалізацію навчальної і професійної діяльності; динамізацію.Реформаційні заходи в системі архітектурної освіти на сучасному етапі можуть прислужитися активізації індивідуально-орієнтованого навчання та особистісного підходу до розвитку творчих здібностей студентів, забезпечити в процесі навчання формування самостійного аналітичного мислення студентів, слугувати вдосконаленню професійної підготовки спеціалістів, здатних працювати в умовах глобалізованої економіки. Від цього багато в чому залежить, якою мірою майбутні спеціалісти зможуть поєднувати сучасні знання, професіоналізм із соціальною активністю і високою моральністю. Адже кінцевим результатом діяльності усіх рівнів освіти є всебічно осв

Успіх у працевлаштуванні молодих спеціалістів залежить від того, наскільки вони вміють реалізовувати на практиці професійні компетентності, які були сформовані під час освітнього процесу. Виходячи з цього, практична складова навчання має ключове значення. Аналіз літературних джерел показав, що ґрунтовні дослідження щодо проблеми організації та проведення практичної підготовки майбутніх вчителів хімії, яка є необхідною для формування у студентів професійно-педагогічних компетентностей, достатньо обмежені. Тому пріоритетним завданням є пошук шляхів реалізації практичної підготовки студентів, особливо для організації її в дистанційній та он-лайн формах навчання, а також удосконалення і осучаснення методів та способів проведення усіх видів практик. У статті викладена чітка система організації всіх видів практичної діяльності на базі хімічного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара для майбутніх вчителів хімії. Авторами статті зазначено, що проведення практичної роботи студентів відбувалося згідно з освітньою програмою бакалаврів за предметною спеціальністю «014.06 Середня освіта (Хімія)». У статті розглянуті особливості організації практичної підготовки майбутніх вчителів хімії в сучасних умовах; продемонстровано способи удосконалення класичних підходів проведення різних видів практик та їх адаптація під умови дистанційної та он-лайн форм навчання; показано ефективність запропонованих інноваційних методик та визначено результати, які при цьому формуються. Виходячи з навчального плану освітньої програми, проведення практик відбувається на різних етапах навчання із залученням студентів 1–4 курсів. Спочатку проводиться обчислювальна практика для студентів першого курсу, яка спрямована на формування інформаційно-цифрових компетентностей. На другому курсі відбувається навчальна лабораторно-хімічна практика, що передбачає набуття низки знань та навичок, необхідних для виконання обов’язків лаборанта в кабінеті хімії, та сприяє формуванню загальних і фахових компетентностей. Виробнича практика здійснюється з і без відриву від навчання та має форму виховної роботи для студентів 3 курсу та педагогічної роботи для студентів 4 курсу. Педагогічна робота складається з пасивного (пропедевтична практика) та активного (педагогічна практика) етапів. Педагогічна практика, яка є завершальною, дозволяє поєднати професійні знання здобувачів освіти з їхньою подальшою роботою у закладі середньої освіти. Виховна та педагогічні практики завершують формування у студентів усіх компетентностей, передбачених освітньою програмою. Реалізація практичної роботи студентів здійснювалась за допомогою платформи Microsoft 365 (Teams, Forms), веб-сервісів (ZOOМ, GoogleMeet, Skype), онлайн-порталу «На Урок» і «Всеосвіта».

У статті акцентовано увагу на необхідності оновлення системи ступеневої підготовки майбутніх учителів початкових класів у зв’язку з прийняттям Професійного стандарту “Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти”. Уточнено сутність поняття “ступенева підготовка майбутніх учителів початкових класів”. Представлено модель ступеневої підготовки майбутніх учителів початкових класів. Визначено трудові функції, якими мають оволодіти фаховий молодший бакалавр, бакалавр та магістр. Наведено приклад врахування професійних компетентностей, визначених у професійному стандарті, у результатах вивчення освітнього компонента “Методика роботи класного керівника”.

<em>У статті здійснено аналіз результатів проходження студентами Житомирського базового фармацевтичного фахового коледжу ЗНО з біології у 2020-2021 н.р. Встановлено, що понад 50% студентів отримали позитивні бали за виконання сертифікаційної роботи з біології. Детально розглянуто тестові завдання, на які відсоток правильних відповідей був меншим середнього значення по Україні, а також ті питання, де здобувачі освіти коледжу показали кращі від середнього результати. Встановлено, що найбільші труднощі у студентів, що складали ЗНО з біології викликали питання з генетики, загальної біології та екології, які розглядалися саме у період дистанційного навчання (2019-2020, 2020-2021 н.рр.). Також констатуємо невисокий відсоток правильних відповідей на деякі питання з розділів ботаніки і зоології. </em> <em>Проаналізовано вплив різних чинників на результативність складання ЗНО з біології, серед яких до позитивних віднесено: об&rsquo;єктивну вмотивованість студентів; викладання біології за програмою профільного рівня; поглиблене вивчення у коледжі навчальних дисциплін медико-біологічного циклу (анатомія з основами фізіології, мікробіологія, гістологія тощо). Фактори, що утруднюють підготовку до ЗНО по&rsquo;вязані, здебільшого, з об&rsquo;єктивними причинами такими як стилі терміни та висока завантаженість здобувачів освіти (вивчення фахових дисциплін, пропедевтична та виробнича практика, підготовка до складання ЗНО з інших навчальних предметів). Запропоновано механізми нівелювання негативних впливів та максимальне використання позитивних чинників, що сприяють ефективній роботі викладачів і студентів у процесі підготовки до державної підсумкової атестації з біології у формі ЗНО. Передусім, при вивчення тем слід окремо акцентувати саме на тих її питаннях, які входять до програми ДПА/ЗНО; на кожному занятті працювати з електронною базою тестів (аналізувати самі завдання та логіку пошуку правильної відповіді). Вкрай важливо ефективно організовувати та контролювати самостійну роботу студентів особливо в умовах дистанційної форми навчання. </em> <em>У подальшому за перспективне вважаємо вивчення ефективності використання дистанційних технологій навчання при викладанні біології і екології у фармацевтичному фаховому коледжі та їх вплив на результати підсумкових атестацій здобувачів освіти.</em>

<em>Учитель початкових класів повинен володіти освітніми технологіями, які забезпечать результативність навчання. Однією із ознак сучасних освітніх трансформацій є впровадження інтеграції. Інтеграція навчальних предметів у початковій школі - ефективна форма навчання молодших школярів. Це необхідно враховувати при підготовці майбутніх педагогів для початкової ланки освіти. </em> <em>У статті описані організаційно-педагогічні умови для ефективної підготовки фахових молодших бакалаврів до викладання інтегрованих курсів у початковій школі: дотримання принципів цілісності та системності в підготовці майбутніх вчителів; застосування інтегрованого підходу в освітньому процесі коледжу; ефективна організація практичного навчання; використання інноваційних методик та технологій в освітньому процесі; сприяння розвитку педагогічної компетентності студентів; формування професійної самосвідомості майбутніх педагогів; організація підтримки та менторства здобувачів освіти. </em> <em>Описане авторське бачення реалізації даних умов у навчально-виховному процесі фахового коледжу, який готує майбутніх вчителів початкової ланки освіти. Під час дослідження </em><em>використано методи аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння. </em> <em>За результатами опитування вчителів початкової школи та викладачів закладу фахової передвищої освіти встановлено, які із запропонованих організаційно-педагогічних умов найдієвіші. Це виявились інтенсивна практична підготовка в реальних умовах і застосування інтегрованого підходу в освітньому процесі підготовки майбутніх педагогів. Дані умови рекомендовано впроваджувати в навчальний процес коледжів із педагогічними спеціальностями. </em> <em>Комплекс організаційно-педагогічних умов є важливою складовою моделі підготовки майбутніх вчителів початкової школи в закладах фахової передвищої освіти задля реалізації основних принципів Концепції Нової української школи. </em>

<em>Концепція &laquo;Нова українська школа&raquo; передбачає побудову освітнього процесу за інтеграційним підходом. Одним із напрямків його реалізації є впровадження інтегровних курсів. У статті в</em><em>иокремлено педагогічні умови підготовки фахових молодших бакалаврів до викладання інтегрованих курсів. Здійснено експериментальну перевірку ефективності запропонованих умов. </em> <em>Готовність майбутніх фахових молодших бакалаврів до викладання інтегровних курсів у початковій школі запропоновано оцінювати за допомогою трьох критеріїв &ndash; мотиваційного, когнітивного і діяльнісного. </em> <em>Для діагностики за мотиваційним критерієм використано тестування за методикою &laquo;Вивчення мотивів навчальної діяльності студентів&raquo; (автори А. Реан, В. Якунін), яке передбачає якісний аналіз провідних мотивів начальної діяльності. Тестування рівня когнітивного критерію проведено за розробленим опитувальником, який дозволив виявити теоретичні знання з інтеграції.<strong> </strong>Рівень показників діяльнісного критерію замірявся в основному в процесі проходження практики. </em> <em>Порівнюючи вхідний стан готовності студентів до викладання інтегрованих курсів, на констатувальному етапі встановлено, що:</em><em> </em><em>більше половини студентів з пониженою мотивацією до впровадження інтеграції в освітній процес;</em><em> </em><em>переважає середній рівень обізнаності про освітню інтеграцію в початковій школі; спостерігається середній та низький рівень здатності до практичної реалізації інтеграції в освітній процес. </em> <em>Після реалізації запропонованих педагогічних умов у рамках побудованої структурно-функціональної моделі підготовки фахових молодших бакалаврів спеціальності &laquo;Початкова освіта&raquo; до викладання інтегрованих курсів на контрольному етапі педагогічного експерименту зафіксовані суттєві позитивні зміни в експериментальній групі порівняно з контрольною групою респондентів: здобувачі освіти з експериментальної групи вдвічі частіше демонстрували високий рівень підготовки за всіма критеріями; середній рівень в обох групах проявлявся майже з однаковою частотою; низький рівень в експериментальній групі проявлявся рідше порівняно із представниками контрольної групи на 15,38% за мотиваційним критерієм, на 11,94% &ndash; за когнітивними показниками, на 10,33% &ndash; в практичній реалізації інтегративного підходу в освітній процес. За допомогою критерію Пірсона підтверджено, що ці відмінності статистично значущі. </em>

У дослідженні представлений аналітичний огляд сучасного ринку праці з позицій поточної та майбутньої потреби у фахівцях з бізнес-економіки та орієнтації економічної освіти на підготовку фахівців рівня бакалаврів з економіки за освітньо-професійною програмою (ОПП) «Бізнес-економіка». Акцентовано та аргументовано на тому, що за умов, які сьогодні склалися в національній економіці під впливом різних чинників, зокрема таких, як повномасштабна військова агресія проти України, що триває вже три роки поспіль, потужний та стрімкий прогрес у застосуванні інформаційних технологій в усіх сферах життя суспільства, інтенсивна глобалізація та інтернаціоналізація економіки та бізнесу, зміни у змісті процесу праці, його організації, структурі зайнятості, соціально-трудових відносин, зростання масштабів бізнесу, який не завжди потребує певної інфраструктури, трансформація традиційної економіки в економіку знань тощо, фахівці з економіки та зокрема у сфері бізнес-економіки (або перефразовуючи – економіки бізнесу), які стали особливо затребувані сучасним динамічним та глобалізованим ринком праці, потребують нових навичок і компетентностей, які враховуватимуть сучасні тенденції світової та вітчизняної економік та виклики, що вже постали сьогодні та очікувано постануть перед ними в майбутньому. Аргументовано, що надзвичайно актуальним сьогодні в Україні стає запит на бізнес-освіту як з боку суспільства, так і з боку самих майбутніх працівників, занепокоєних як викликами, обумовленими змінами в потребах у робочій силі на ринку праці з боку роботодавців, так і рівнем своєї фахової відповідності новітнім трендам і запитам у сфері економіки і бізнесу. Констатовано, що результати вступних кампаній у заклади вищої освіти (ЗВО) України у 2022–2024 рр. підтвердили популярність освітніх програм з бізнес-економіки (або економіки бізнесу) серед молоді. Аналітично доведено, що більшість освітніх програм для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти українських ЗВО, які готують фахівців економічних спеціальностей сьогодні зорієнтована на власне економіку бізнесу (чи бізнес-економіку). Констатовано, що сучасний ринок праці у сфері економіки потребує фахівців, компетентних насамперед у питаннях функціонування малого та середнього бізнесу, здатних до ефективного утилітарного застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій на базі штучного інтелекту (ШІ) та соціально відповідальних. Проаналізовано поточний стан та визначено як поточні, так і майбутні проблеми ринку праці в Україні як у національному, так і регіональному розрізі. Доведено, що створення сприятливих умов для підвищення рівня зайнятості осіб молодіжних вікових категорій є пріоритетним завданням і для Львівського торговельно-економічного університету (ЛТЕУ), який готує фахівців бакалаврів з економіки за ОПП «Бізнес-економіка», які здобувають під час навчання затребувані роботодавцями сучасні та унікальні знання, компетентності та навички. Визначено, що сьогодні пріоритетними вимогами роботодавців щодо молодих випускників ЗВО економічного спрямування і зокрема випускників бакалаврату за ОПП «Бізнес-економіка» спеціальності 051 «Економіка» є вимоги наявності у них таких двох підтипів навичок: а) з поміж «hard skills» (твердих або жорстких навичок): професійно-функціональних (робота з документами, продажі, іноземна мова, робота з клієнтом), професійно-технічних (робота з технічною документацією, креслення, схеми, робота з обладнанням, інструментом, матеріалами), цифрових (володіння комп'ютером, робота з CRM, ERP системами, робота з БД, WEB-технології, програмування); та б) з поміж «soft skills» (м’яких або гнучких (універсальних, неспеціалізованих) навичок): комунікативних (усне/письмове мовлення, ставлення запитань, аргументація, неконфліктні комунікації), особистісно-мотиваційних (орієнтація на результат, відповідальність робота в команді, тайм-менеджмент). Продемонстровано, що ОПП «Бізнес-економіка» Львівського торговельно-економічного університету (ЛТЕУ) є унікальною і, відтак, такою, що забезпечує формування у майбутніх випускників бакалаврату за цією ОПП сучасного економічного мислення, та набуття ними теоретичних знань і вище зазначених критичних практичних навичок у сфері функціонування бізнес-систем різного рівня з акцентом на потребах не тільки сучасного але й майбутнього ринку.

Мета. Статтю присвячено аналізу сучасного стану проблеми професійної підготовки психологів-дошкільників на основі огляду українських і зарубіжних наукових джерел, а також окресленню особливостей професійної підготовки психологів-дошкільників у процесі проходження практики в закладах дошкільної освіти. Методи дослідження: теоретичні (аналіз і синтез, систематизація, узагальнення та конкретизація); емпіричні (опитування шляхом самостійного заповнення студентами-бакалаврами спеціальності 012 Дошкільна освіта авторської анкети «Моя готовність бути психологом-дошкільником»); математичної статистики (використані при обрахунках даних середніх значень і відсоткових співвідношень). Результати. Опитування проводилося серед здобувачів 4-го курсу першого рівня вищої освіти – бакалаврату, які навчаються за освітньо-професійною програмою (ОПП) спеціальності 012 Дошкільна освіта (спеціалізація «Дошкільна та педагогічна психологія»). За даними проведеного експериментального дослідження професійної підготовки психологів-дошкільників у процесі проходження практики в закладах дошкільної освіти визначено реальний стан проблеми за трьома компонентами: змістовий (теоретичний чи когнітивний), особистісний та діяльнісний (поведінковий чи практичний). Встановлено, що в студентів-бакалаврів спеціальності 012 Дошкільна освіта на високому рівні сформовані змістовий та особистісний компоненти професійної готовності, порівняно з діяльнісним компонентом, який мав нижчий рівень і потребує подальшого розвитку. Висновки. На основі відповідей респондентів виокремлено види труднощів, які виникають у них під час проходження практики в закладах дошкільної освіти. Означене доводить потребу перегляду системи навчання й удосконалення підготовки майбутніх психологів-дошкільників за рахунок підвищення формування в них практичних дій у ході вивчення професійно-орієнтованих освітніх компонентів та посилення практики під керівництвом практичних психологів. Перспективи подальшої наукової роботи полягатимуть в технологізації процесу професійної підготовки майбутніх психологів-дошкільників у контексті формування в них професійних компетентностей задля підвищення фахової конкурентоспроможності на ринку праці. Література Булах, І., Волошина, В., &amp; Лохвицька, Л. (2019). Сучасні освітні психотехнології професійної підготовки майбутніх психологів. Психологія та психосоціальні інтервенції, 2, 20–29. https://doi.org/10.18523/2617-2348.2019.2.20-29 Волошина, В.В. (2014). Аксіопсихологія професійної підготовки майбутнього психолога у вищих педагогічних закладах освіти. (Mонографія). Вінниця : Нілан-ЛТД. Україна. Гончаровська, Г.Ф. (2019). Підготовка психологів до роботи з батьками дітей дошкільного віку, схильних до проявів агресивної поведінки. Теорія і практика сучасної психології, 6(2), 32–37. https://doi.org/10.32840/2663-6026.2019.6-2.6 Кокун, О.М. (2012). Психологія професійного становлення сучасного фахівця. (Монографія). Київ : ДП «Інформ.-аналіт. Агентство». Кузьменко, В., &amp; Гальченко, В. (2020). Активізація творчого потенціалу студентів у процесі професійної підготовки. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 9(54), 98–106. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2020.9(54).09 Матвієнко, О.В., &amp; Затворнюк, О.М. (2014). Професійна підготовка майбутніх психологів як психолого-педагогічна проблема. Науковий вісник Херсонського державного університету, 1(1), 215–220. Панок, В. (2013). Професійне становлення практичних психологів: досвід і перспективи. Психологія і суспільство, 3, 135–141. Приходько, Ю.О. (2017). Особистісні якості психолога як чинник його професійності. Збірник наукових статей з актуальних проблем філософії, культурології, психології, педагогіки та історії. Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції «Наукові пошуки: актуальні проблеми теорії і практики» (28 квітня 2017 р.), (с. 122–125). Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/31074/1/Prykhodko_122-125.pdf Професійний стандарт «Психолог закладу освіти». (2020). Наказ Мінекономіки від 24.11.2020 № Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2020/12/Standart_Praktychnyy_psykholoh.pdf Ткач, Т., &amp; Люцина, В. (2022). Психологічна підготовка молодших бакалаврів дошкільної освіти у закладах фахової передвищої освіти. Preschool Education: Global Trends, 2, 189–208. https://doi.org/10.31470/2786-703X-2022-2-189-208 Федан, О.В. (2015). Особливості автентичності практичного психолога: теоретичний аналіз. Теоретичні і прикладні проблеми психології, 3(38), 493–500. Ханецька, Т., &amp; Федоренко, А. (2021). Вміння формулювати професійні висловлювання як складова комунікативно-мовленнєвої компетентності майбутнього психолога. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 15(60), 99–110. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2021.15(60).10 Чепелєва, Н.В. (2000). Особистісна підготовка психолога-практика. Персонал, 5, 17–19. Albritton, K., Mathews, R.E., &amp; Boyle, S.G. (2019). Is the role of the school psychologist in early childhood truly expanding? A national survey examining school psychologists’ practices and training experiences. Journal of Applied School Psychology, 35(1), 1–19. https://doi.org/10.1080/15377903.2018.1462280 Barnett, D.W. (1986). School psychology in preschool settings: A review of training and practice issues. Professional Psychology: Research and Practice, 17(1), 58–64. https://doi.org/10.1037/0735-7028.17.1.58 Bischoff, R.J. (1997). Themes in therapist development during the first three months of clinical experience. Contemporary Family Therapy, 19, 563–580. https://doi.org/10.1023/A:1026139206638 Fogaca, J.L., Watson, J.C., &amp; Zizzi, S.J. (2019). The journey of service delivery competence in applied sport psychology: The arc of development for new professionals. Journal of Clinical Sport Psychology, 14(2), 109–126. https://doi.org/10.1123/jcsp.2019-0010 Heinonen, , &amp; Nissen-Lie, H.A. (2020). The professional and personal characteristics of effective psychotherapists: A systematic review. Psychotherapy Research, 30(4), 417–432. https://doi.org/10.1080/10503307.2019.1620366 Hudson, A., &amp; King, N. (2007). Professional training of child psychologists. Australian Psychologist, 19(3), 303–310. https://doi.org/10.1080/00050068408255436 McEwan, H.E., &amp; Tod, D. (2023). Trainee clinical, and sport and exercise psychologists’ experiences of professional development: A longitudinal study. Psychology of Sport and Exercise, 64, 102343, 1–8. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2022.102343 McMahon, A., &amp; Hevey, D. (2017). «It has taken me a long time to get to this point of quiet confidence»: What contributes to therapeutic confidence for clinical psychologists? Clinical psychologist, 21(3), 195–205. https://doi.org/10.1111/cp.12077 Rønnestad, M.H., &amp; Skovholt, T.M. (2013). The developing practitioner: Growth and stagnation of therapists and counselors. Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European Higher Education Area (ESG). (2015). Brussels, Belgium. Режим доступу: https://www.enqa.eu/wp-content/uploads/2015/11/ESG_2015.pdf Tod, D., &amp; Bond, K. (2010). A longitudinal examination of a British neophyte sport psychologist’s development. The Sport Psychologist, 24(1), 35–51. https://doi.org/10.1123/tsp.24.1.35 Widerstrom, A.H., Mowder, B.A., &amp; Willis, W.G. (1989). The School Psychologist’s Role in the Early Childhood Special Education Program. Journal of Early Intervention, 13(3), 239–248. https://doi.org/10.1177/105381518901300305 Woodcock, C.L. (2005). Counsellor development in the school setting: A narrative study. Doctor’s thesis. Retrieved from https://harvest.usask.ca/bitstream/handle/10388/etd-05042005-141934/THESISFINAL.pdf?sequence=1&amp;isAllowed=y