Academic literature on the topic 'Фахівці технічного профілю'

У статті висвітлено проблемні питання формування та розвитку міжкультурної комунікативної компетентності у майбутніх фахівців технічного та гуманітарного профілю у контексті глобалізації освітнього простору. На підставі узагальнення основних наукових понятійно-категоріальних ознак досліджуваного феномену, міжкультурну комунікативну компетентність майбутнього фахівця технічного та гуманітарного профілю трактовано як інтегративну, динамічну, здатну до саморозвитку професійно-особистісну якість, що забезпечує успіх у розв’язанні завдань міжкультурної комунікації, адаптацію та самореалізацію фахівців технічного та гуманітарного профілю в іншомовному суспільстві. Розглянуто поняття «міжкультурна комунікативна компетентність», означено її структуру та основні складові, що мають бути закладені в основу її формування. Розкрито сутнісні характеристики структурних складових міжкультурної комунікативної компетентності та її компоненти як інтегративної якості особистості майбутнього фахівця. Обґрунтовано особливості формування міжкультурної комунікативної компетентності у майбутніх фахівців у процесі вивчення іноземних мов та визначено педагогічні технології, що забезпечують ефективне її формування.

У статті розглянуто питання правового регулювання підготовки фахівців для сфери технічного регулюван-ня. Встановлено, що технічне регулювання – це правове регулювання відносин у сфері визначення та виконанняобов’язкових вимог до характеристик продукції або пов’язаних із ними процесів і методів виробництва, а такожперевірки їх додержання шляхом оцінки відповідності та/або державного ринкового нагляду і контролю нехар-чової продукції чи інших видів державного нагляду (контролю). До складових елементів технічного регулюваннябуло віднесено: розроблення технічних регламентів, стандартів, кодексів усталеної практики, технічних умов;проведення визначеними суб’єктами (як державними, так і недержавними) оцінки відповідності, сертифікації,метрологічного забезпечення, державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції чи інших видівдержавного нагляду, а також діяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, державнихустанов щодо адміністративно-правового регулювання сфери дотримання якості та безпечності продукції, робіті послуг. З огляду на міжгалузевий характер сфери технічного регулювання вона вимагає залучення для роботифахівців різного профілю – як технічних спеціальностей, так і юристів, фахівців у сфері екології, стандартизації,оцінки відповідності та сертифікації, метрології, котрі залучаються до розробки технічних регламентів, норма-тивних документів, а також проведення відповідних випробувань продукції. Визначено, що підготовка фахівціву сфері технічного регулювання повинна бути комплексною. Програма підготовки має включати системний під-хід із наданням поглиблених знань із технічного регулювання, оцінки відповідності, сертифікації, стандарти-зації, метрології, екологічної безпеки та правознавства. Крім того, підготовка кваліфікованих фахівців вимагаєне тільки вивчення загальних теоретичних основ спеціальності, а й набуття практичних знань і навиків. Одниміз основних питань підготовки фахівців із технічного регулювання є проходження практичної підготовки (ста-жування). Набуті під час стажування навики допомагають дипломованому фахівцю у подальшій роботі, а такожу виконанні наукових досліджень, у тому числі дисертаційних. Зроблено висновок, що під час підготовки фахів-ців із технічного регулювання у закладах вищої освіти необхідно системно запроваджувати практику проведен-ня стажування з відривом від навчання в установах, підприємствах та організаціях різних напрямів діяльності(таких як випробувальні та сертифікаційні лабораторії, підрозділи стандартизації, метрологічні установи тощо).

У статті досліджується роль іншомовної освіти впродовж життя у світлі сучасної парадигми розвитку безперервної освіти. Доведено, що іншомовна освіта є базовою складовою успішного формування професійної компетентності майбутніх фахівців технічного та гуманітарного спрямувань. Проаналізовано вплив комунікативної компетенції поряд із соціально-політичною, інформаційною та соціокультурною компетенціями на становлення сучасного висококваліфікованого фахівця у системі вищої освіти. Визначено, що іншомовна освіта впродовж життя служить також акумулятором базових компетенцій, без яких майбутній фахівець не може адаптуватися до реалій дорослого життя.
 Розглянуто перспективи та виклики безперервної освіти у рамках сучасних стратегій розвитку вищої освіти в Україні та виокремлено сім першочергових кроків, що включають модернізацію системи управління освітою із забезпеченням автономії закладів вищої освіти; збалансованість ринку праці фахівців з вищою освітою; забезпечення якості й доступності вищої освіти, включаючи іншомовну; інтеграцію науки, освіти і бізнесу з метою економічного зростання країни; розвиток кадрового потенціалу ЗВО; розвиток системи безперервної освіти та навчання впродовж життя; інтеграцію вищої освіти України в європейський та світовий освітній простір з урахуванням національних інтересів.
 Акцентовано, що іншомовна освіта впродовж життя є засобом формування соціально-політичної, інформаційної, комунікативної та соціокультурної компетенцій, які вважають визначальними у формуванні профілю сучасного фахівця в усіх сферах вищої освіти.

Кардинальні соціальні перетворення, потреба подальшого невпинного розвитку різних галузей економіки диктують необхідність комплексної модернізації вітчизняної професійної освіти як єдиної системи всіх її ланок і ступенів. Аналіз наукових підходів щодо розроблення педагогічних основ неперервної освіти виявив комплекс загальних завдань, що визначають її функції – компенсаторну, адаптивну, інтегративну, самореалізації. Багатовимірний характер неперервної професійної освіти забезпечує низка властивостей (багаторівневість, доповнюваність, маневреність, наступність) і характеристик, що дозволяють задовольняти все різноманіття особистісних і суспільних потреб.Професійна підготовка фахівців технічного профілю характеризується багаторівневим характером організації навчання у закладах освіти, що відрізняються цілями, структурою навчальних планів, методами, формами і засобами навчання. Урахування специфіки підготовки фахівців цього профілю під час реалізації неперервної освіти у закладах вищої освіти (ЗВО) вимагає перебудови основних компонентів традиційної педагогічної системи з урахуванням певних особливостей, до яких відносимо: системність і цілісність організації професійної підготовки; випереджальну спрямованість; ступеневість усіх ланок; завершеність етапів підготовки; узгодженість, відкритість і варіативність освітніх програм. Важливим також є дотримання специфічних принципів: наступності, прогностичності, варіативності, автономності, адаптивності.Неперервна підготовка фахівців розглядається як логічне поєднання послідовних ланок професійної освіти. Кожен ступінь є сукупністю взаємопов’язаних і взаємозумовлених елементів, націлених на вирішення конкретного завдання. Цілісність багаторівневої системи забезпечується взаємодією окремих ланок, оптимізованою в адміністративній структурі ЗВО. Це потребує формування та реалізації єдиного комплексу наскрізних освітніх програм.Модернізація української вищої школи у напрямі формування цілісної неперервної професійної освіти сприятиме підготовці нового покоління фахівців технічного профілю, які володітимуть інноваційним мисленням, розвинутими професійними компетентностями, високою духовністю та загальною культурою.

The paper poses a problem of lifelong learning. Brief analysis of paradigms of future specialists training for their professional work is done. There has been described in detail personality-oriented training system as well as done the analysis of recent researches and publications relating to this issue. The model of personality-oriented training system in higher technical educational institution is analyzed and stressed the importance of using a variety of sources of scientific information for each student. There has been exposed and given a brief description of the essence of the “media technology” concept. The important principles for using media technologies in teacher’s educational activity are considered. The basic requirements to didactic software development using media technology as supplement are presented. It is noted the important role of the teacher of higher technical educational institution in implementing the main components of personality-oriented training system using media technologies, as well as revealed the qualities that students of higher technical educational institution should develop.

Ринкове середовище формує вимоги до молодих фахівців, а конкуренція між закладами вищої та фахової передвищої освіти спонукає готувати висококваліфікованих фахівців. Очевидно, що змістовне наповнення дисциплін залежить від прогнозованого технологічного розвитку країни та потреби у фахівцях на ринку праці. Воно має характеризуватися гнучкістю змісту й швидкою реакцією на запити ринку праці. Водночас саме змістовне насичення навчальних дисциплін може спонукати абітурієнта обрати той чи інший заклад освіти та визначитись із спеціальністю. Саме тому, використовуючи інформаційно-комунікаційні технології, слід здійснювати напрацювання найсучасніших програм підготовки фахівців. Поняття «Інтернет речей» є комплексним та досі розвивається. З функціональної точки зору «Інтернет речей» (IoT, Internet of Things) можна розподілити на кілька рівнів: кінцеві пристрої (засоби ідентифікації, давачі, виконавчі пристрої), транспортний рівень (телекомунікаційне середовище, що охоплює дротові та бездротові мережі) та рівень роботи з даними (інтелектуальні платформи, які здійснюють збір, зберігання та обробку). У статті розглядаються питання, які пов’язані з особливостями створення простих пристроїв у межах концепції Internet of Things на базі популярного Wi-Fi-модуля ESP8266 та впровадженням цих досліджень в освітній процес. Зокрема використання технології інтернету речей з сервісом IFTTT під час проєктного навчання в межах вивчення дисциплін «Основи автоматичного керування та роботехніка», «Мікропроцесорні пристрої та системи». Розкрито можливості такого проєктного навчання у формуванні компетенції Інтернету речей у майбутніх фахівців технічного профілю. У статті висвітлена покрокова методика реалізації технічної складової інтернету речей з сервісом IFTTT для створення розумного будинку. Розкрито технічні можливості, особливості підключення та взаємодії модуля ESP8266 та виконавчого пристрою. Показана організація доступу модуля до мережі Інтернет, відправлення та отримання ними даних з використанням популярного хмарного IoT-сервісу aRest. Показано, як використовувати сервіс погоди Weather Underground та Date & Time безкоштовного онлайн сервісу IFTTT для управління виконавчим пристроєм через Інтернет. У статті наведено вихідні коди програми керування для Wi-Fi-модуля ESP8266.

У статті розглянуто емпіричне дослідження проблеми підготовки викладача вищого навчального закладу в умовах магістратури, забезпечення його загальнопедагогічної підготовки, здійснено аналіз наукової літератури, стратегій підготовки магістрантів до викладацької діяльності у вищих навчальних закладах різного профілю, розроблено методику дослідження, здійснено аналіз динаміки формування діяльнісної емпатії та педагогічної рефлексії як критеріїв готовності майбутнього викладача до роботи в умовах педагогічних та непедагогічних вищих навчальних закладів, проведено діагностичне обстеження та визначено реальний стан готовності магістрантів вищих навчальних закладів різного профілю до викладацької діяльності у контексті рефлексивної педагогіки. Виходячи з того, що об’єктивною метою підготовки викладача в умовах магістратури закладів вищої освіти різного профілю є забезпечення її рефлексивної спрямованості, формування майбутнього фахівця передбачає її здійснення на андрагогічних засадах, врахування особливостей освітнього середовища моделі дослідницького та педагогічного університету, створення доцільних систем підготовки викладача вищих навчальних закладів різного профілю. Виокремлені проблеми загальнопедагогічної підготовки викладача в умовах магістратури закладів вищої освіти різного профілю розглядаються у контексті рефлексивної педагогіки.
 На основі проведеного дослідження визначено проблеми/напрями вдосконалення системи підготовки викладачів в умовах магістратури педагогічних і непедагогічних вищих навчальних закладів. Достовірність результатів дослідження підтверджена за допомогою критерію достовірності відмінностей середніх величин t-критерію Стьюдента для незалежних вибірок.

Розглянуто питання використання педагогічних технологій в навчальному процесі з урахуванням формування професійної компетентності майбутнього кваліфікованого робітника. Запропоновано модель кваліфікованого робітника на основі трудової компетентності. Проаналізовано основні складові професійної компетентності фахівця гірничого профілю. Зосереджено увагу на моральному аспекті технологізації професійно-технічної освіти.

Дисертаційне дослідження присвячено вивченню розвитку ціннісно-смислової сфери як цілісної структури у майбутніх фахівців технічного профілю. В роботі висвітлено основні теоретичні підходи, щодо розуміння категорій «цінність», «ціннісні орієнтації», «смисл» та їх взаємозв’язок в структурі ціннісно-смислової сфери особистості. Сприятливими передумовами формування ціннісно-смислової сфери особистості є ціннісне самовизначення, розвиток моралі та духовності, розвиток комунікативних умінь, навичок саморегуляції, особистісна ідентифікація. Визначено критерії оцінки рівнів розвитку ціннісно-смислової сфери особистості, що відображають міру сформованості кожного структурного компонента даної сфери: низький рівень, середній та високий. Встановлено, що розвиток ціннісно-смислової сфери особистості можливий за умов розвитку кожного структурного компоненту даної сфери, а саме: спрямованості, структури цінностей, смисложиттєвих орієнтацій та прагнення особистості до самоактуалізації, засобами психологічного тренінгу, основний акцент якого зосереджений на розвитку спрямованості, «Я» образу, міжособистісній взаємодії, саморегуляції та структуризації ціннісно-смисловій сфері особистості. Запропоновану та апробовану програму психологічного тренінгу «Розвиток ціннісно-смислової сфери особистості студента технічного профілю» визначено як ефективний засіб, що сприяє структуризації ціннісної сфери особистості, усвідомленню смислових орієнтирів життя та прагненню особистості до розкриття та використання власного потенціалу. Таким чином, результати дослідження підтверджують висунуту гіпотезу<br>The research was aimed to the study of the evolution value-sense field, as an solid structure of future technical specialists. The research describes the main theoretical approaches to the understanding of the categories «value», «value orientation», «sense» and their interrelation to the structure of value-sense field of the person. Conducive prerequisites for the formation of value-sense field of personality, is a value determination, moral and spiritual evolution, evolution of communication skills, the skills of self-control, personal identification. The criteria of assessment of the level of evolution of value-sense field of the person, reflecting the degree of formation of each structural component of this sector: low, medium or high, and sufficient was detected. It was founded that the evolution of value-sense field of the person is possible in conditions of evolution of each structural component of the field by dint of psychological training, the main emphasis is focused on the evolution of the «Me» of the image, interpersonal interaction, self-regulation and the actual value-sense field of personality. The program of psychological training which was offered and tested defines as effective way, which assists for the structuring of the value-semantic sphere of the individual, realization of the life’s sense orientations and individuals desire for disclosure and exploitation own potential. Hence, put forward hypotheses was confirmed by research results<br>Диссертационное исследование посвящено изучению развития ценностно-смысловой сферы как целостной структуры у будущих специалистов технического профиля. В работе изложены основные теоретические подходы в понимании категорий «ценность», «ценностные ориентации», «смысл» и их взаимосвязь в структуре ценностно-смысловой сферы личности. Многообразие подходов к изучению ценностной проблематики привело к потребности классификации ценностей, которая применяется для определенной исследовательской задачи. Высший уровень в системе ценностей занимают ценностные ориентации – направленность личности на усвоение определенных ценностей и удовлетворение собственных потребностей. Благоприятными предпосылками для формирования ценностно-смысловой сферы личности являются ценностное самоопределение, развитие морали, толерантности и духовности личности, развитие коммуникативных умений, навыков саморегуляции, личностная идентификация. С целью исследования особенностей содержания ценностно-смысловой сферы личности студента технического университета предложена структурная модель ценностно-смысловой сферы личности, компонентами которой являются направленность, ценности и ценностные ориентации, смысложизненные ориентации и самоактуализация. Изучение данных компонентов способствует определению особенностей структурирования ценностно-смысловой сферы, помогает обнародовать проблемы выбора жизненных ценностей, поиску и нахождению смысла существования личности, что является обязательным условием гармонического развития личности в целом. В результате проведения констатирующего исследования определены критерии оценки уровня развития ценностно-смысловой сферы личности, которые отражают степень сформированости каждого структурного компонента данной сферы: низкий уровень, средний и высокий. В результате анализа эмпирических данных установлено, что для студентов технического направления, не зависимо от уровня развития структурных компонентов, социально-коммуникативная сфера является слабо развитой, что определено, как характерную особенность для студентов технической направленности и рассматривается как следствие их будущего профессионального взаимодействия «Человек-Техника». На основе эмпирических данных, разработана программа тренинга «Развитие ценностно-смысловой сферы личности» и осуществлена ее апробация, в результате чего установлено, что развитие ценностно-смысловой сферы личности возможно в условиях развития каждого структурного компонента данной сферы, а именно: направленности, структуры ценностей, смысложизненных ориентаций и стремление личности к самоактуализации. Основной акцент программы тренинга сосредоточен на развитии «Я» образа, межличностном взаимодействии, саморегуляции и собственно содержания и особенностей формирования ценностно-смысловой сферы личности. Результаты исследования показали, что программа психологического тренинга «Развитие ценностно-смысловой сферы личности студента технического профиля» способствует структуризации ценностной сферы личности, осознанию смысловых ориентиров жизни и стремлению личности к раскрытию и использования собственного потенциала, что позитивно отражается на общем показателе развития ценностно-смысловой сферы личности студента будущей технической направленности. Таким образом, результаты исследования подтверждают выдвинутую гипотезу