To see the other types of publications on this topic, follow the link: Фелон.

Journal articles on the topic 'Фелон'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 15 journal articles for your research on the topic 'Фелон.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Сорока, Оксана Василівна. "КОМПОЗИЦІЙНЕ ОЗДОБЛЕННЯ ОПЛІЧЧ ФЕЛОНІВ КІН. ХХ – ПОЧ. ХХІ СТ. ІКОНОГРАФІЯ БОГОРОДИЧНОГО ЦИКЛУ". Ukrainian Art Discourse, № 6 (20 грудня 2022): 64–71. http://dx.doi.org/10.32782/uad.2022.6.8.

Full text
Abstract:
Марієлогічна тема релігійних образів використовувалася у церковному та народному мистецтві України дуже обширно. Позаяк до кожного святково-обрядового дня у році, парафії мають своїх покровителів, з яких найсвятішою вважається Богородиця, то безсумнівно образ Марії посідає чільне місце в усіх видах сакрального мистецтва. Окрім мальованих ікон (церковних та хатніх), зображення Богородиці спостерігаються у церковному текстилі: хоругвах, плащаницях, покрівцях та священичих ризах. Закономірним залишається, що оздоблення священичого вбрання підпорядковує собі вплив релігійних традицій та вподобань
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Ігор, Ковальчук. "Досвід іконотворчості отця доктора Дмитра Блажейовського". ВІСНИК Львівської національної академії мистецтв, № 32 (30 листопада 2017): 345–68. https://doi.org/10.5281/zenodo.1068950.

Full text
Abstract:
Досліджується історично-релігійний аспект творчості о. д-ра Д. Блажейовського та його життєвий доробок. Особливо ціка- вим є той факт, що автор прожив майже 101 рік і його творчість перебувала у трьох вимірах: Україна – Європа – Америка. Відомості про нього з’являлися у різноманітних наукових виданнях, але найбільш інтенсивна його діяльність припадає на період 80-100 років його життя, коли видатний історик Церкви та творець вишиваних ікон написав низку фундаментальних творів з історії УГКЦ та України, праці з виховання та навчання, створив взірці і вишив понад 350 ікон і хору
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Ivanov, D. O., L. V. Ditkovskaya, O. I. Marina, et al. "Polymorphism of clinical manifestations of Phelan– McDermid syndrome." Rossiyskiy Vestnik Perinatologii i Pediatrii (Russian Bulletin of Perinatology and Pediatrics) 69, no. 1 (2024): 94–101. http://dx.doi.org/10.21508/1027-4065-2024-69-1-94-101.

Full text
Abstract:
Синдром Фелан–МакДермид, или делеции 22q13, относится к редким (орфанным) генетическим заболеваниям из группы микроделеционных синдромов, обусловленных повреждением терминального сегмента длинного плеча хромосомы 22, клинически проявляющийся задержкой психомоторного развития, отсутствием или выраженной задержкой речи, гипотонией, расстройством аутистического спектра, множественными микроаномалиями развития, а также поражением других систем организма. В статье представлено описание двух клинических случаев синдрома Фелан–МакДермид, демонстрирующих высокую вариабельность клинических проявлений и
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Protopopova, Irina. "‘Metaphysics’ and ‘Phenomenology’ in Plato (the “Phaedo”)." ΣΧΟΛΗ. Ancient Philosophy and the Classical Tradition 15, no. 1 (2021): 342–53. http://dx.doi.org/10.25205/1995-4328-2021-15-1-342-353.

Full text
Abstract:
The article considers the correlation between the ‘metaphysical’ and ‘phenomenological’ approaches in Plato’s “Phaedo”. Here, the ‘metaphysics’ refers to philosophical judgments that are considered as certain external principles that are not directly related to the philosopher’s ‘work of consciousness’. The ‘phenomenology’, on the other hand, refers to the specific philosophical experience of observing one’s own ways of grasping things in the immediate reality of awareness. At the beginning of the dialogue, in the so-called ‘defense of Socrates’, he first offers several premises that are accep
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Alyoshin, A. N. "Worldwide Quality Standards – Daily Routine of PHERON Quality Control Department." Analytics 8, no. 6 (2018): 494–97. http://dx.doi.org/10.22184/2227-572x.2018.08.6.494.497.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Solovyeva, N. V., and N. S. Kitsul. "The role of genetic research in autism treatment Phelan-McDermid syndrome: Sasha’s story." Autism and Developmental Disorders 14, no. 2 (2016): 13–19. http://dx.doi.org/10.17759/autdd.2016140202.

Full text
Abstract:
Different syndromes hide under the mask of autism. Each is caused by a certain genetic fault disturbing the development of the brain and leading to symptoms of autism showing. A correctly done genetic diagnosis helps to avoid mistakes when choosing a way of treatment. The focus of this article is Phelan-McDermid Syndrome, an autism spectrum disorder. The clinical example provided is Sasha’s story: how his treatment changed after specifying the diagnosis.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Ельченко, Павел Григорьевич. "Plato the Thinker and Plato the Writer: Olympiodorus the Younger on the Relation between Philosophy and Literature in the “Phaedo”." Платоновские исследования 1, no. 16 (2022): 56–75. http://dx.doi.org/10.25985/pi.16.1.04.

Full text
Abstract:
От Олимпиодора Младшего, последнего схоларха александрийских неоплатоников, возглавлявшего местную школу во второй половине VI в., до наших дней в разной степени сохранности дошло несколько комментариев к открывавшим неоплатонический куррикулум диалогам Платона «Алкивиад I», «Горгий», «Федон» - все три в форме записанных, вероятно, с голоса конспектов лекционных занятий (πράξεις), включавших в себя как общетеоретическое изложение той или иной темы (θεωρίαι), так и разбор конкретных пассажей из платоновского текста (λέξεις). Находящийся в центре нашего внимания комментарий Олимпиодора Младшего
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Lozinskaya, Evgeniia. "PARADIGM SHIFT. BOOK REVIEW: PHELAN J. SOMEBODY TELLING SOMEBODY ELSE : A RHETORICAL POETICS OF NARRATIVE." RZ-Literaturovedenie, no. 2 (2021): 25–35. http://dx.doi.org/10.31249/lit/2021.02.02.

Full text
Abstract:
James Phelan proposes a paradigm shift for narrative theory, a turn from viewing narrative as a structure to viewing it as a rhetorical action in which a teller selectively deploys the resources of storytelling in order to accomplish particular purposes in relation to particular audiences.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Дмитрий Александрович, Черноглазов, та Гончарко Оксана Юрьевна. "«Ксенедем, или Гласы» Феодора Продрома: русский перевод с логико-философским введением". Платоновские исследования, № 12(01) (28 червня 2020): 259–80. http://dx.doi.org/10.25985/pi.12.1.12.

Full text
Abstract:
Философские взгляды Феодора Продрома, известного византийского интеллектуала XII века, отражены в трех его сочинениях, посвященных логике Аристотеля в ее связи с платоновской философией. Одно из них - это диалог «Ксенедем, или Гласы» (Ξενέδημος ἢ Φωναί), написанный в традиции платоновского диалога и посвященный рассмотрению пяти предикабилий Порфирия. В небольшом предисловии к публикации его русского перевода отмечены некоторые идеи, которые, с нашей точки зрения, связывают этот диалог с платоновской философией как содержательно (размышления о единстве сущего; его делении на категории или роды
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Осминская, Наталия Александровна. "Рlatonic Themes in Leibniz’s Eudaemonic Ethics". Платоновские исследования 1, № 16 (2022): 161–205. http://dx.doi.org/10.25985/pi.16.1.09.

Full text
Abstract:
В статье на основе ряда впервые переведенных на русский язык и публикуемых в качестве приложения небольших текстов Г.В. Лейбница из Ганноверского архива исследуются платонические истоки его замысла всеобщей науки (Scientia generalis) как науки о счастье. Опираясь на биографические свидетельства, эпистолярные документы и не опубликованные при жизни тексты философа, автор показывает, что Лейбниц рассматривал свою философскую систему в том числе как попытку придать основным положениям учения Платона строгую доказательную форму. В ходе анализа ключевых понятий этики Лейбница (мудрость, добродетель
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Мазуров, А. Б. "Further on the History of the Veneration of the wonder-working icon of Nicholas of Zaraysk." Istoricheskii vestnik, no. 35(2021) (March 27, 2021): 146–89. http://dx.doi.org/10.35549/hr.2021.2021.35.007.

Full text
Abstract:
В статье рассмотрены иконографические особенности иконы «Никола Зарайский в житии», являвшейся в XVII – начале XX вв. храмовым образом и главной святыней Никольского собора г. Зарайска. Икона, являющаяся списком с древнего утраченного византийского («корсунского») оригинала XIII века, ранее датировалась 1513 г. Предлагается отнести памятник к 1528-1531 гг. и связать его появление с моментом завершения строительства наиболее раннего каменного Никольского храма XVI в., являвшегося духовным центром строившегося в это же время Зарайского кремля. Образ является ценным источником для реконструкции о
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Афонасина, А. С. "HOW DIONYSUS GOT INTO PLATO'S DIALOGUES AND OCCUPIED SUCH AN IMPORTANT PLACE IN THEM?" Интеллектуальные традиции в прошлом и настоящем, no. 6(6) (October 20, 2022): 233–52. http://dx.doi.org/10.21267/aquilo.2022.6.6.005.

Full text
Abstract:
В своих сочинениях Платон предлагает переосмыслить образы разных греческих богов, попутно создавая о них новые мифы. По большей части в его интерпретациях наблюдается тенденция к тому, чтобы представить богов в этически приемлемом виде, объявив, например, миф о преследованиях младенца Диониса со стороны Геры наглой ложью, ведь не может же у богини быть такой скверный нрав, или вывести два образа Афродиты, чтобы показать, что достойной уважения и высшей формой любви является духовная, а не телесная. Особого внимания заслуживает фигура Диониса, которому отводится важное место среди богов, почита
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Протопопова, Ирина Александровна. "«В себе» и «вне себя»: об очищении души в «Федоне» (79d1)". Платоновские исследования 1, № 22(22) (2025): 12–22. https://doi.org/10.25985/pi.22.1.01.

Full text
Abstract:
В этой небольшой заметке автор продолжает раскрывать проблематику «субъекта» у Платона. Один из моих главных тезисов заключается в том, что так называемая субъектность меняется у него в соответствии с разными сферами сущего, эксплицитно описанными в шестой книге «Государства» (R. 509-511), а потом модифицированными в начале седьмой книги в «аллегории пещеры». Здесь делается попытка показать, как даже на минимальных участках текста можно фиксировать эту проблематику - в данном случае это демонстрируется на примере разных возможностей перевода фразы ἐξῇ αὐτῇ во фрагменте 79d1 диалога «Федон». На
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Ирина Александровна, Протопопова. "Сократ как «сущность» и «метод»: трансцендирование". Платоновские исследования, № 12(01) (28 червня 2020): 110–24. http://dx.doi.org/10.25985/pi.12.1.04.

Full text
Abstract:
Статья продолжает тему «Сократ как сущность и метод», где платоновский Сократ рассматривается не как персонаж, а как «прием», с помощью которого Платон показывает продвижение сознания по ступеням, описанным, в частности, в «разделенной Линии» (R. 509-511). В первой части было показано, как через фигуру Сократа реализуются эленхос и апория: благодаря испытанию собеседники, включая самого Сократа, попадают в тупик, относящийся не только к предмету вопрошания, но и к самим вопрошающим. Негативность, требующая дальнейших разысканий, приводит к необходимости выхода за пределы любых образов и мнений
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Перевозчикова, Светлана, та Валерия Смердова. "Захоронение Чернышевых (по материалам рас-копок в Воткинске в 2018 году)". Уфимский археологический вестник 22, № 2 (2022). http://dx.doi.org/10.31833/uav/2022.22.2.016.

Full text
Abstract:
В статье опубликованы результаты археологических исследований Камско-Вятской ар-хеологической экспедиции, проводившихся в 2018 г. в г. Воткинск на территории Нагорного кладбища. По просьбе Ижевской и Удмуртской Епархии археологами Удмуртского госуниверситета выполнялись работы по поиску останков семьи Чернышевых, отца и дочери, погребенных на территории Нагорного кладбища в апреле 1919 г. Протоиерей Николай и его дочь Варвара были расстреляны в конце 1918 г. в ходе событий Ижевско-Воткинского мятежа. В результате раскопок было выявлено и изучено общее захоронение. Умершие были уложены в общий
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!